НАУКОВЕ ВІДКРИТТЯ, ЯК ОБ’ЄКТ ЦИВІЛЬНИХ ПРАВОВІДНОСИН

Краткое описание

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ ДЕРЖАВИ І ПРАВА ім. В. М. КОРЕЦЬКОГО

На правах рукопису

БУЛАТ Євгенія Анатоліївна

УДК 347.778

НАУКОВЕ ВІДКРИТТЯ, ЯК ОБ’ЄКТ ЦИВІЛЬНИХ ПРАВОВІДНОСИН

спеціальність 12.00.03 – цивільне право і цивільний процес;
сімейне право; міжнародне приватне право

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник:
ШЕМШУЧЕНКО Юрій Сергійович
доктор юридичних наук, професор,
академік НАН України

Київ - 2010

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ…………………………………... 3
ВСТУП……………………………………………………………………… 4
РОЗДІЛ 1. Наукове відкриття в системі правового регулювання
інтелектуальної власності……………..........................................................
11
1.1. Загальна характеристика та поняття права на наукове відкриття….. 11
1.2. Суб’єкт права інтелектуальної власності на наукове відкриття......... 39
1.3. Зміст права на наукове відкриття. Класифікація немайнових прав, які виникають у суб’єкта права на наукове відкриття ………...………....
49
1.4. Інститут права на наукове відкриття у системі права інтелектуальної власності України...............................................................
57
Висновки до 1 розділу.................................................................................... 68
РОЗДІЛ 2. Правова охорона наукового відкриття за цивільним законодавством України................................................................................
73
2.1. Розвиток правових засад законодавства щодо наукових відкриттів.. 73
2.2. Цивільно-правова охорона наукового відкриття у зарубіжних країнах.............................................................................................................
93
2.3. Юридичне оформлення прав на наукове відкриття............................. 121
2.4. Рекомендації щодо розгляду судових справ, пов’язаних з науковим відкриттям, як об’єктом цивільних правовідносин.....................................
135
Висновки до 2 розділу……........................................................................... 153
ВИСНОВКИ….............................................................................................. 158
ДОДАТКИ..................................................................................................... 162
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………….. 163

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ:

АН СРСР – Академія наук Союзу Радянських Соціалістичних Республік
ВАСГНІЛ – Всесоюзна академія сільськогосподарських наук ім. В. І. Леніна
ВНДІДПЕ – Всесоюзний науково-дослідний інститут державної патентної експертизи
НАН України – Національна академія наук України
РАПН – Російська академія природних наук
РЕВ – Рада економічної взаємодопомоги

ВСТУП

Актуальність теми. Інноваційна політика нашої держави спрямована на підтримку і захист об’єктів інтелектуальної власності, найважливішими з яких є наукові відкриття. Саме вони дозволяють формувати принципово нові напрями у розвитку відповідних галузей науки, техніки, промисловості тощо, з ними пов’язаний подальший розвиток науково-технологічного прогресу в Україні. Іншими словами, наукові відкриття є провідним чинником, що кардинально впливає на розвиток сучасної науки і техніки, а отже і на економіку країни.
На сьогоднішній день стан питання щодо охорони наукових відкриттів в Україні є недосконалим. Це є причиною низького коефіцієнту корисної дії наукових відкриттів, безперешкодного їх використання будь-якими особами, недостатньо ефективного державного контролю у цій сфері. З іншого боку, недостатнім є і рівень наукових досліджень проблем, пов’язаних зі створенням, експертизою, реєстрацією та визнанням наукових відкриттів, цивільно-правовою відповідальністю, яка настає за порушення законодавства щодо наукових відкриттів.
Разом з тим, Цивільним кодексом України наукове відкриття визнано об’єктом інтелектуальної власності, який потребує правової охорони і зазначено, що право на нього має охоронятись в порядку, встановленому відповідним Законом. Всесвітньою організацією інтелектуальної власності поряд з іншими результатами творчої діяльності наукове відкриття визнано об’єктом інтелектуальної власності, який потребує належної правової охорони і законодавчого регулювання.
Різноманітні аспекти правової сутності наукового відкриття вже вивчали різні автори. Це, зокрема, А. М. Азаров, Г. О. Андрощук, Б. С. Антімонов, Ю. Л. Бошицький, І. І. Ващинець, Є. Н. Єфімов, В. А. Іванов, О. С. Іоффе, Є. А. Кожина, Ю. П. Конюшая, І. М. Кучеренко, Ф. К. Кліменко, О. В. Кохановська, О. П. Орлюк, В. В. Потоцький, А. М. Павлов, О. А. Підопригора, Н. А. Райгородський, В. І. Серебровський, В. В. Сапєлкін, О. П. Сергєєв, О. Д. Святоцький, Р. О. Стефанчук, В. Г. Тимінський, Т. А. Фаддєєва, І. Я. Хейфець, В. Чолаков, Я. М. Шевченко, Ю. С. Шемшученко, Р. Б. Шишка та інші.
Разом з тим питання правової охорони наукових відкриттів залишаються недостатньо висвітленими.
Теоретичною та методологічною базою дисертаційної роботи є наукові праці вітчизняних та зарубіжних авторів – цивілістів та економістів з проблем інтелектуальної власності, нормативно-правові акти державного Комітету у справах винаходів і відкриттів СРСР, документи і матеріали Міжнародної Асоціації авторів наукових відкриттів та Асоціації авторів наукових відкриттів України.
Усе вищенаведене свідчить про актуальність обраної теми наукового дослідження. Її розробка сприятиме вирішенню як теоретичних, так і практичних питань, пов’язаних з науковим відкриттям, як об’єктом цивільних правовідносин.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане відповідно до плану науково-дослідної роботи відділу проблем цивільного, трудового і підприємницького права Інституту держави і права ім. В. М. Корецького Національної академії наук України «Еволюція цивільного законодавства України: проблеми теорії і практики», (номер державної реєстрації РК 0105V000797); «Суб’єкти українського цивільного права», (номер державної реєстрації РК 0106V012117).
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є формування концептуального підходу до наукового відкриття, як об’єкта цивільних правовідносин, виявлення його особливостей, а також розробка пропозицій щодо вдосконалення чинного законодавства у сфері державної правової охорони наукових відкриттів в Україні.
Наведена мета зумовила постановку і вирішення таких наукових завдань:
– встановити правову природу наукового відкриття як об’єкта цивільних правовідносин;
– визначити суб’єктний склад осіб, які можуть виступати учасниками цивільних правовідносин стосовно наукового відкриття;
– розкрити зміст прав автора (співавторів) наукового відкриття, з їх відповідною класифікацією;
– з’ясувати місце інституту права на наукове відкриття серед інших інститутів в системі права інтелектуальної власності України;
– узагальнити вітчизняний досвід реєстрації та законодавчого регулювання наукових відкриттів;
– визначити стан цивільно-правової охорони наукових відкриттів у зарубіжних країнах;
– визначити процедуру юридичного оформлення прав на наукові відкриття в Україні;
– запропонувати рекомендації щодо розгляду судових справ, пов’язаних з науковим відкриттям, як об’єктом цивільних правовідносин.
Об’єктом дослідження є цивільно-правові відносини, що виникають у зв’язку зі створенням, експертизою, реєстрацією та визнанням наукових відкриттів.
Предметом дослідження виступає наукове відкриття, як об’єкт цивільних правовідносин.
Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є загальнонаукові й діалектичні методи пізнання: дедуктивний, порівняльно-правовий, формально-логічний, системно-функціональний, а також спеціальні методи, які застосовуються у наукових дослідженнях: статистичний і графічний методи, метод прогнозування тощо. Дедуктивний метод застосовувався під час дослідження наукового відкриття шляхом поступового переходу від загальноправових категорій і об’єктів до визначення конкретних необхідних понять; порівняльно-правовий метод застосовувався під час дослідження розвитку питання охорони наукових відкриттів у різні часи в законодавствах вітчизняних і зарубіжних країн; формально-логічний дозволив визначити, уточнити й доповнити об’єкти, ознаки наукового відкриття і тим самим надати чітке визначення його понятійно-категоріального апарату; системно-функціональний метод застосовувався під час визначення особливостей розвитку й функціонування інституту наукового відкриття, як окремого інституту у системі права інтелектуальної власності, а також з’ясування спільних і відмінних рис основних підходів до визначення наукового відкриття, як об’єкта інтелектуальної власності, на який не виникає виключного права.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше у вітчизняній юридичній науці комплексно досліджено наукове відкриття, як об’єкт цивільних правовідносин, і на цій основі зроблені пропозиції і рекомендації, спрямовані на удосконалення цивільно-правового законодавства щодо наукових відкриттів.
Наукову новизну дисертаційної роботи становлять наступні положення, висновки і пропозиції:
вперше:
– запропоновано авторське поняття наукового відкриття, як об’єкта цивільних правовідносин, під яким розуміється встановлення невідомих раніше закономірностей, властивостей і явищ матеріального світу, які вносять фундаментальні зміни у рівень пізнання і доступні перевірці, оскільки ознака фундаментальності має більш визначені критерії оцінки наукових відкриттів і, відповідно до цього, робить більш доступною процедуру їх наукової перевірки;
– запропонована класифікація зарубіжних країн в залежності від рівня їх інноваційно-правової політики у галузі цивільно-правової охорони наукових відкриттів. До першої групи належать країни, які відіграють активну роль у визнанні наукових відкриттів на законодавчому рівні; другу групу становлять країни, які реєструють відкриття на громадських засадах; до третьої групи належать країни, які лише переймають досвід інших країн стосовно державно-правової охорони відкриттів; четверта група – країни, де державно-правова охорона відкриттів відсутня;
дістали подальшого розвитку:
– пропозиції щодо визначення немайнових прав автора відкриття, які пов’язані, по-перше, з вираженням наукових відкриттів в об’єктивній формі, по-друге, з юридичним оформленням наукових відкриттів і по-третє, з отриманням диплому на наукові відкриття і які, по суті, притаманні саме науковому відкриттю, як об’єкту цивільних правовідносин;
– класифікація груп об’єктів наукового відкриття, до яких належать невідомі раніше, об’єктивно існуючі закономірності, властивості і явища матеріального світу і визначення правових ознак наукового відкриття, якими є світова новизна, вірогідність і фундаментальність;
– положення щодо доцільності нагального впровадження заходів щодо функціонування інституту наукових відкриттів, як системи норм, які регулюють особисті немайнові відносини, що виникають у зв’язку із встановленням, науковою експертизою, реєстрацією і визнанням наукових відкриттів на основі досвіду, нагромадженого різними країнами;
– характеристика складу суб’єктів права на наукове відкриття через визнання суб’єктами права автора відкриття, юридичних осіб з вказівкою на дійсного автора відкриття, неповнолітніх осіб і спадкоємців авторів відкриттів;
– положення про те, що інститут права на наукове відкриття займає самостійне місце серед інших інститутів у системі права інтелектуальної власності України і не належить до сфери дії авторського або патентного права України;
– пропозиції щодо виплати одноразової матеріальної винагороди автору наукового відкриття за його створення з огляду на те, що на наукове відкриття не можна встановити виключного права.
удосконалено:
– процедуру юридичного оформлення прав на наукові відкриття шляхом визначення кількості органів і установ, які залучаються до її здійснення, зосередивши відповідні функції, головним чином, в системі Національної академії наук України та Державного департаменту інтелектуальної власності;
– рекомендації щодо розгляду судових справ, пов’язаних з науковим відкриттям, як об’єктом цивільних правовідносин: зокрема, особливостей визнання авторства (співавторства) по цій категорії справ, які полягають у визначенні критеріїв творчого внеску автора (співавторів) у створене наукове відкриття.
Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості застосування їх положень для подальших наукових досліджень і у процесі вдосконалення правового регулювання наукових відкриттів. Сформульовані у дисертаційному дослідженні висновки і пропозиції можуть бути використані під час проведення експертизи заявок на наукові відкриття та прийнятті рішень, пов’язаних зі здійсненням процедури державної реєстрації наукових відкриттів.
Результати проведеного дисертаційного дослідження, висновки і пропозиції, які у ньому містяться, можуть бути використані у навчальному процесі, під час викладання курсу «Інтелектуальна власність» у вищих навчальних закладах, під час підготовки підручників і монографій, а також у практичній діяльності фахівців у сфері інтелектуальної власності.
Висновки та рекомендації, які містяться у дисертації, враховані у розробленому за участю автора та зареєстрованому у Верховній Раді України проекті Закону України «Про охорону прав на наукові відкриття» № 6414 від 14.12.2004 р.; при підготовці парламентських слухань «Захист прав інтелектуальної власності в Україні: проблеми законодавчого забезпечення та правозастосування» (21 березня 2007 р.); слухань у Комітеті з питань науки і освіти «Промислова власність в інноваційній економіці України: ефективність застосування законодавства та державного регулювання» (м. Дніпропетровськ, 5 жовтня 2009 р.); Постійною комісією Міжпарламентської асамблеї СНД з науки і освіти при розробці модельного закону «Про охорону прав на наукові відкриття» для держав-учасниць СНД (довідка щодо впровадження результатів дисертаційного дослідження № 04-22/16-151 від 18.02.2010 р.).
Особистим внеском здобувача в опублікованих працях є його власні теоретичні положення, що полягають у визначенні основних завдань процедури державної реєстрації наукових відкриттів в Україні, розкритті понять авторства і пріоритету наукового відкриття.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи, висновки та пропозиції, які в ній містяться, доповідалися дисертантом на Міжнародних науково-практичних конференціях «Актуальные проблемы охраны интеллектуальной собственности» (1-5 сентября 2003 г., г. Алушта), «Актуальные проблемы охраны интеллектуальной собственности» (6-11 сентября 2004 г., г. Алушта).
Публікації. Основні наукові розділи дисертаційного дослідження викладені у п’яти публікаціях, серед яких дві статті у наукових фахових виданнях, перелік яких затверджено ВАК України, глава у спільній фаховій монографії, дві тези доповідей – у збірниках матеріалів конференцій.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У висновках наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що виявляється у комплексному аналізі наукового відкриття, як об’єкта цивільних правовідносин, і на цій основі зроблені пропозиції і рекомендації, які спрямовані на удосконалення цивільно-правового законодавства щодо наукових відкриттів.
Основні наукові і практичні результати дисертаційної роботи полягають у наступному.
1. Визначено, що діюче цивільне законодавство визнає наукове відкриття об’єктом цивільних правовідносин і наголошує на його належній цивільно-правовій охороні. Визначено, що за характером цивільні правовідносини щодо наукового відкриття мають і абсолютний і відносний характер, який, у першому випадку, полягає у покладенні на необмежене коло осіб обов’язку утримання від посягань на наукове відкриття. Це може проявлятись, зокрема у привласненні авторства, розголошення його змісту до дати його пріоритету т. ін. Відносні правовідносини щодо наукового відкриття можуть виникати під час його реалізації: це стосується, наприклад, оформлення відкриття у відповідних установах або виплати автору відкриття матеріальної винагороди, тощо.
2. Обґрунтована доцільність запровадження державної реєстрації і правової охорони наукових відкриттів в Україні. Це зумовлено, перш за все, відповідними положеннями Цивільного кодексу України, інноваційним шляхом розвитку нашої держави, а також новими інноваційними відносинами, в межах яких визнається встановлення необхідної правової охорони об’єктів інтелектуальної власності, серед яких важливе місце посідає саме наукове відкриття. На користь введення державної реєстрації наукових відкриттів в Україні і відповідної правової охорони цих наукових досягнень, свідчать також інші численні чинники. Так, наукові відкриття є основою для розвитку нових наукоємних технологій, що дозволяє країні постійно підвищувати і вдосконалювати не тільки свій науковий рівень, але також рівень власної конкурентноздатності. Забезпечення відповідного законодавчого регулювання наукових відкриттів в Україні, закріплення державного і авторського пріоритету на створені наукові відкриття дозволить уникнути неконтрольованого витоку наукового потенціалу за кордон і створити належні умови для творчої праці авторів наукових відкриттів у своїй власній країні.
3. Визначено, що під час оформлення і державної реєстрації наукових відкриттів виділені та дотримані такі основні її завдання, як встановлення необхідного правового режиму наукових відкриттів, визнання за авторами наукових відкриттів особистих немайнових прав, визнання наукового відкриття і його пріоритету на світовому рівні, з відповідною видачею автору диплому державного зразка, а також надання матеріальної винагороди автору за створене наукове відкриття. Ці вищенаведені завдання мають стати ключовими моментами на шляху здійснення державної реєстрації і охорони наукових відкриттів і покладені в основу проекту Закону України «Про охорону прав на наукові відкриття».
4. Дістала подальшого розвитку характеристика ознак і об’єктів наукового відкриття. Ознаками наукового відкриття як об’єкта цивільних правовідносин є світова новизна, вірогідність і фундаментальність.
– ознака фундаментальності відрізняє наукове відкриття від ознак, властивих іншим об’єктам інтелектуальної власності й свідчить про фундаментальний характер наукових досліджень, які втілюються у наукові відкриття. Законодавець у дефініції наукового відкриття застосовує поняття «докорінних змін у рівні наукового пізнання», у той час, як критерій фундаментальності передбачає дещо інше тлумачення. Згідно з критерієм фундаментальності можливі: забезпечення і розвиток нового наукового напряму, кардинальна зміна наукових уявлень у певній галузі знань, розвиток нового покоління техніки, створення нових високих технологій тощо. Тобто перша частина поняття наукового відкриття залишається незмінною, у той час як друга має не одне визначення.
– ознака світової новизни наукового відкриття розкривається через визначення його пріоритету. При цьому встановлення пріоритету наукового відкриття можливе у різні способи; ці способи встановлення пріоритету відкриття можуть обиратись автором відкриття за власним розсудом. При цьому, на відміну від інших об’єктів інтелектуальної власності, науковому відкриттю властивий так званий множинний пріоритет, який встановлюється декількома датами. В цьому випадку новизна відкриття не опорочується, а навпаки, свідчить про більш ранню дату встановлення пріоритету.
– ознака вірогідності наукового відкриття являє собою її підтвердження (повторність) відкриття. Встановлення вірогідності відкриття здійснюється теоретично або експериментально. Встановлення вірогідності має відбуватись на рівні повного використання всієї доказової бази, яку має автор. Представлені автором докази вірогідності мають бути абсолютно переконливими, з метою подальшого їх втілення без додаткових перевірок.
5. Визначені правові чинники, згідно з якими неможливість встановлення ефективної і надійної правової охорони наукових відкриттів протягом тривалого часу була зумовлена, перш за все, особливістю наукового відкриття як об’єкта цивільних правовідносин, на який неможливо встановити виключного права, а також наявності чіткого механізму виплати матеріальної винагороди вченим – авторам відкриттів. Набутий історично-правовий досвід свідчить, що встановлення дієвої, ефективної правової охорони наукових відкриттів можливе лише у межах норм, які б враховували ці дві найважливіші особливості.
6. Визначено місце інституту права на наукове відкриття у системі права інтелектуальної власності. Встановлено, що незважаючи на існування деяких спільних рис інституту права на наукове відкриття, з інститутами авторського і патентного права, а також спробами наукової громадськості віднести його до кожного з цих інститутів, ототожнювати їх не можна. Право на наукове відкриття посідає самостійне місце серед інших інститутів права інтелектуальної власності України і є самостійним інститутом права, який виконує властиві йому функції; він не підпадає під сферу дії авторського і патентного права, оскільки має лише йому властиві цілі і задачі.
7. Удосконалено процедуру юридичного оформлення прав на наукові відкриття, згідно з якою функції щодо здійснення процесу визнання і реєстрації прав авторів мають бути зосереджені в установах Державного департаменту інтелектуальної власності і Національної академії наук України. Зокрема, проведення попередньої експертизи і експертизи по суті, здійснення офіційних публікацій щодо сутності відкриття, видачі дипломів і матеріальної винагороди за створене наукове відкриття мають здійснюватися саме цими установами. Залучення цих установ до юридичного оформлення прав на наукові відкриття дозволить зробити цю процедуру чіткою і виваженою, з визначенням відповідних строків розгляду заявок на відкриття.
8. Запропоновані рекомендації щодо розгляду справ, пов’язаних з науковими відкриттями, які полягають, перш за все, у визнанні авторства (співавторства) на створені наукові відкриття. Ключовим критерієм, яким слід керуватися судам при розгляді цих категорій справ є наявність творчого внеску кожного із співавторів у наукове відкриття. Доказами і документами, які підтверджують відповідні вимоги особи щодо визнання саме нього автором відкриття, можуть бути зокрема, авторські публікації стосовно сутності наукового відкриття, висновки установ щодо вагомості і значущості відкриття, наявність рецензій автору відкриття на представлені матеріали щодо його сутності, відгуків компетентних осіб, які можуть підтвердити авторство певної особи на представлений науковий результат, тощо.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Краткая философская энциклопедия [ред.-составители Е. Ф. Губский, П. В. Кораблев] и др. – М. : Изд. Группа "Прогресс", 1994. – 576 с.
2. Сычев Н. И. Объективное и субъективное в научном познании / Н. И. Сычев. – Ростов н/Д : Изд-во Ростов. ун-та, 1974. – 166 с.
3. Лазарев В. В. Общая теория государства и права / В. В. Лазарев. – М. : Юристъ, 1996. – 472 с.
4. Пушкин А. А. Гражданское право Украины / А. А. Пушкин. – Х. : Основа, 1996. – 421 с.
5. Алексеев С. С. Теория права / С. С. Алексеев. – М. : Издательство БЕК, 1994. – 220 с.
6. Гура М. Д. Правова охорона Інтернет-сайту : дис. ... кандидата юрид. наук : 12.00.03. «Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право» / М. Д. Гура. – К., 2006. – 222 с.
7. Советский энциклопедический словарь : Терминол. слов. [сост. А. М. Прохоров]. – 4-е изд. – М. : Сов. энциклопедия, 1989. – 1632 с., ил.
8. Цивільне право України : У 2 т. / Інститут держави і права України Національної академії наук України; За заг. ред. Я. М. Шевченко. – К. : Ін Юре, 2003.
Т. 1. – 520 с.
9. Завальна Ж. Об’єкт цивільних правовідносин / Ж. Завальна // Юридична Україна. – № 7. – С. 36–39.
10. Яичков К. К. К учению о гражданском правоотношении / К. К. Яичков // Вестник МГУ. Серия экономики, философии и права. – 1956. – Вып. 1. – С. 130–140.
11. Толстой Ю. К. К теории правоотношения / Ю. К. Толстой. – Л. : Изд-во Ленинградского университета, 1959. – 85 с.
12. Магазинер Я. М. Объект права / Я. М. Магазинер // Правоведение. – 2000. – № 6. – С. 202–213.
13. Цивільний кодекс України: Текст відповідає офіц. – К.: Школа, 2003. – 384 с.
14. Иоффе О. С. Советское гражданское право / О. С. Иоффе // Советское гражданское право. – Л. : Изд-во ЛГУ, 1957.
Т. 3 – 380 с.
15. Положение об открытиях, изобретениях и рационализаторских предложениях : утв. Постановлением Совета Министров СССР от 21 авг. 1973 г., № 584 // Бюлетень поточного законодавства. – К., 1973. – С. 15–18.
16. Ионас В. Я. О понятиях «изобретение» и «открытие» и экспертизе патентоспособности / В. Я. Ионас // Изобретательство в СССР. – 1957. –№ 7. – С. 29–31.
17. Серебровский В. И. Правовая охрана научных открытий в СССР / В. И. Серебровский. – М. : Изд-во Академии наук СССР, 1970. – 72 с.
18. Голубев Е. Кожные рецепторы, фоторезонансная плазма и другие. [Электронный ресурс]. – Режим доступa : www.rasl.ru/e_editions/Nozdrachev_ykaz.pdf – Название с титул. экрана.
19. Коноваленко В. Интеллектуальная собственность по-украински. – [Электронный ресурс]. – Режим доступа : http://www.zn.ua./1000/1050/60541/ – Заглавие с титул. экрана.
20. Кожина Е. А. Правовые вопросы охраны научных открытий в СССР / Е. А. Кожина. – М. : ЦНИИПИ, 1971. – 118 с.
21. Сапелкин В. В. К вопросу о приоритете открытия / В. В. Сапелкин, В. В. Потоцкий // Вопросы изобретательства. – 1982. – № 6. – С. 17–22.
22. Клименко Ф. К. Научные открытия учёных в СССР : Справочно-методическое пособие / Ф. К. Клименко. – Днепропетровск : МВССО, 1991. – 672 с.
23. Ефимов Е. Н. Научное открытие и его правовая охрана / Е. Н. Ефимов. – М. : Юридическая литература, 1971. – 223 с.
24. Потоцкий В. В. Методологические проблемы оценки открытий в области общественных наук / В. В. Потоцкий // Вестник РАЕН. – 2002. – № 3 – С. 55–60.
25. Потоцкий В. В. Регистрация научных открытий: Методология и практика / В. В. Потоцкий. – М. : Сударыня, 2004. – 356 с.
26. Азаров А. М. Открытия учёных СССР : Справочник / А. М. Азаров. – К. : Наукова думка, 1988. – 320 с.
27. Научные открытия учёных Украины : Сборник кратких описаний за 1992–1997 г.г. – Днепропетровск, 1997. – 20 с.
28. Положение о научных открытиях : проект, подготовленный по поручению Правительства Росийской Федерации. – [Электронный ресурс]. – Режим доступа : http://www.icsti.su/rus. – Заглавие с титул. экрана.
29. Заявка на научное открытие: Методическое пособие по подготовке и оформлению. – М. : Сударыня, 2001. – 20 с.
30. Сапелкин В. В. Совершенствование правовой охраны открытий и задачи научных учреждений в этой области / В. В. Сапелкин // Вопросы изобретательства. – 1982. – № 3. – С. 20–23.
31. Добрынин О. В. О понятии научного открытия / О. В. Добрынин // Вопросы изобретательства. – 1990. – № 1. – С. 13–16.
32. Цивільний кодекс України: Постатейний науково-практичний коментар. – К. : Юстиніан, 2005.
Ч. І. – С. 594–596.
33. Комментарий к Гражданскому кодексу Украины. – Х. : Одиссей, 2005.
Т. 2. – 1040 с.
34. Научные открытия учёных Украины [Андрощук Г. А., Бошицкий Ю. Л., Булат Е. А.] и др.; Ин-т гос-ва и права им. Корецкого НАН Украины; Междунар. центр прав. проблем инт. собственности; Междунар. ассоциация авторов науч. открытий. – К. : Новая идеология. – 2004. – 112 с.
35. Конюшая Ю. П. Открытия советских учёных. Физико-технические науки / Ю. П. Конюшая. – 3-е изд., доп. – М. : Изд-во МГУ, 1988.
Ч. І. – 478 с.
36. Конюшая Ю. П. Открытия советских учёных. Химико-технологические и биологические науки / Ю.П. Конюшая. – 3-е изд., доп. – М. : Издательство МГУ, 1988.
Ч. ІІ. – 232с.
37. Алексеев С. С. Проблемы теории права: Основные вопросы общей теории социалистического права : Курс лекций в 2-х томах / С. С. Алексеев. – Свердловск, 1972.
Т. 1. – 395 с.
38. Пікінер К. Загальна характеристика суб’єктивних цивільних прав / К. Пікінер // Цивільне право. – 2003. – № 10. – С. 94–97.
39. Иоффе О. С. Вопросы теории права / О. С. Иоффе, М. Д. Шаргородский. – М. : Изд-во МГУ, 1961. – 345 с.
40. Братусь С. Н. О соотношении гражданской правоспособности и субъективных гражданских прав / С. Н. Братусь // Советское государство и право. – 1949. – № 8. – С. 30–37.
41. Фаддеева Т. А. Право авторства по советскому гражданскому праву / Т. А. Фаддеева // Вестник ЛГУ. Серия экономики, философии и права. – 1957. – Вып. 4, № 23. – С. 119–125.
42. Райгородский Н. А. Открытие и его охрана в советском гражданском праве / Н. А. Райгородский // Учёные записки ЛГУ. Серия юридических наук. – 1955. – Вып. 7, № 201. – С. 142–150.
43. Халфина Р. О. Общее учение о правоотношении / Р. О. Халфина. – М. : Юрид. лит., 1974. – 345 с.
44. Научные открытия : Справочно-методические материалы. – М.; СПб. : Сударыня, 2000. – 149 с.
45. Булат Є. А. Суб’єкти права на наукове відкриття / Є. А. Булат // Економіка та право. – 2005. – № 1. – С. 140–142.
46. Научные открытия : [сб. кратких описаний]. – М. : Сударыня, 2002. – Вып. 2. – 48 с.
47. Калятин В. О. Интеллектуальная собственность (исключительные права) / В. О. Калятин. – М. : Норма–Инфра, 2000. – 450с.
48. Сергеев А. П. Право интеллектуальной собственности в Российской Федерации : учебник. – 2-е изд., перераб. и доп. / А. П. Сергеев. – М. : ТК Велби; Проспект, 2004. – 752 с.
49. Близнец И. А. Интеллектуальная собственность и исключительные права [Электронный ресурс]. – Режим доступа : http://www.copyright.ru/ru/library/stati/knihi/intellectualnaya sobstvennost. – Заглавие с титул. экрана.
50. Серебровский В. И. Вопросы советского авторского права / В. И. Серебровский. – М. : Издательство АН СССР, 1956. – 127 с.
51. Цивільний кодекс України : Науково-практичний коментар / за ред. Я. М. Шевченко. – К. : Ін Юре, 2004. – 620 с.
52. Дробязко В. С. Право інтелектуальної власності : навч. посіб. [В. С. Дробязко, Р. В. Дроб’язко]. – К. : Юрінком Інтер, 2004. – 512 с.
53. Бошицький Ю. Л. Деякі питання щодо вдосконалення правової охорони наукового відкриття в Україні / Ю. Л. Бошицький // Вісник Хмельницького інституту регіонального управління та права. – 2004. – 4 (12). – С. 61–64.
54. Клименко Ф. К. Научные открытия учёных СНГ : Краткий справочник / Ф. К. Клименко, С. Н. Зыбайло. – Днепропетровск : Новая идеология, 2008. – 380 с.
55. Философский словарь / Терминол. слов. [Сост. И. Т. Фролова]. – 5-е изд. – М.: Политиздат, 1987. – 590 с.
56. Булат Є. А. Шляхи вирішення проблеми правової охорони наукових відкриттів в Україні / Є. А. Булат, В. О. Масло // Материалы выступлений на 8-й Междунар. науч.-практ. конф. «Актуальные проблемы охраны интеллектуальной собственности», 6-11 сент. Алушта, 2004. – С. 286–289.
57. Право інтелектуальної власності : підручник для студентів вищих навчальних закладів : Академ. курс [О. А. Підопригора, О. Б. Бутнік-Сіверський, В. С. Дробязко] ; за ред. О. А. Підопригори, О. Д. Святоцького. – [2-ге вид., переробл. та допов]. – К. : «Ін Юре», 2004. – 672 с.
58. Поволоцкий Л. Охрана научных открытий / Л. Поволоцкий // Советская юстиция. – 1931. – № 26. – С. 11-14.
59. Андрощук Г. Правовая охрана научных открытий / Г. Андрощук // Бизнесинформ. – 1997. – № 16. – С. 17-19.
60. Андрощук Г. Правовая охрана научных открытий / Г. Андрощук // Бизнесинформ. – 1997. – № 17. – С. 15-20.
61. Підопригора О. А. Проблеми системи законодавства України про інтелектуальну власність / О. А. Підопригора // Інтелектуальна власність. –2000. – № 3. – С. 3–14.
62. Підопригора О. А. Захист права інтелектуальної власності в новому Цивільному кодексі України / О. А. Підопригора // Інтелектуальна власність. – 2003. – № 6. – С. 3–7.
63. Підопригора О. А. Наукове відкриття в Цивільному кодексі України / О. А. Підопригора // Інтелектуальна власність. – 2003. – № 7. – С. 3–7.
64. Шевелева Т. Право інтелектуальної власності на наукове відкриття / Т. Шевелева // Інтелектуальна власність. – 2004. – № 4. – С. 3–7.
65. Дєнісова Р. Право на наукове відкриття як комплексний правовий інститут / Р. Дєнісова // Інтелектуальний капітал. – 2003. – № 3. – С. 29–30.
66. Павлов А. М. История регистрации научных открытий в СССР / А. М. Павлов. – М. : ИНИЦ Роспатента, 2002. – 103 с.
67. Ващук Я. Охрана объекта интеллектуальной собственности – научного открытия [Электронный ресурс]. – Режим доступа : http//www.patent.km.ua//rus/articles/group15/. – Заглавие с титул. экрана.
68. Трифонов А. Уникальные открытия российских учёных разворовывают [Электронный ресурс]. – Режим доступа : http://www.utro.ru/articles/2005/10/25/489012.shtml. – Заглавие с титул. экрана.
69. Право інтелектуальної власності : підручник для студентів вищих навчальних закладів : Акад. курс [О. П. Орлюк, Г. О. Андрощук, О. Б. Бутнік-Сіверський [та ін.] ; за ред. О. П. Орлюк, О. Д. Святоцького. – К. : Ін Юре, 2007. – 696 с.
70. Булат-Корнійчук Є. А. Інститут права на наукове відкриття в Україні і перспективи його розвитку на сучасному етапі / Є. А. Булат-Корнійчук, В. А. Іванов // Інтелектуальна власність. – 2006. – № 6. – С. 45–48.
71. Карев М. П. Основы советского государства и права : учеб пособие [М. П. Карев, Г. И. Федькин]. – М. : Госюриздат, 1953. – 491 с.
72. Ходаков Ю. В. Как рождаются научные открытия / Ю. В. Ходаков. – М. : Наука, 1964. – 96 с.
73. Рясенцев В. А. Правовая охрана научных открытий / В. А. Рясенцев // Вопросы изобретательства. – 1971. – № 11. – С. 10–14.
74. Ефимов Е. Н. Правовая охрана научных открытий в СССР / Е. Н. Ефимов. – М. : Знание, 1972. – 48 с.
75. Ващук Я. Як захистити ідею відкриття [Электронный ресурс]. – Режим доступа : http://patent.km.ua/ukr/articles/i1259. – Заглавие с титул. экрана.
76. Научные открытия : сб. кратких описаний. – М. : Сударыня, 2004. – Вып. 2. – 60 с.
77. Открытия в СССР. 1981. – М. : ВНИИПИ, 1982. – С. 41.
78. Открытия в СССР. 1984. – М. : ВНИИПИ, 1985. – С. 43.
79. Булат-Корнейчук Е. А. Основные аспекты правовой охраны научных открытий в Украине // Научные открытия в механике разрушения. Монография / Е. А. Булат-Корнейчук, В. И. Дырда. – Днепропетровск : Новая идеология, 2006. – 245 с.
80. Булат Є. А. Обгрунтування раціонального варіанту юридичної процедури реєстрації наукових відкриттів в Україні / Є. А. Булат // Економіка та право. – 2004. – № 1. – С. 86–91.
81. Рясенцев В. А. Правовая охрана научных открытий / В. А. Рясенцев // Вопросы изобретательства. – 1971. – № 11. – С. 10–14.
82. Потоцкий В. Современное состояние института правовой охраны открытий: проблемы и перспективы / В. Потоцкий // Патентная информация. – 1994. – Вып. 2. – С. 8–15.
83. Заявлено открытие / Магницкий В., Реутов О., Чёрный Г., Лупанов О. [и др.] // Правда. – 1987, 15 декабря (№ 349). – С. 3.
84. Булат-Корнейчук Е. А. История механики разрушения твердых тел в контексте правовой охраны научных открытий / Е. А. Булат-Корнейчук, В. И. Дырда // Межвед. сб. науч. тр. / ИГТМ НАН Украины. – Днепропетровск, 2006. – Вып. 63. – С. 3–51.
85. Патон Б. Заявлено открытие / Б. Патон // Правда, 1988. – 1 июня (№ 153). – С. 4.
86. Месяц Г. А. Некоторые проблемы государственной регистрации открытий / Г. А. Месяц, Ю. Д. Королев // Вопросы изобретательства. – 1990. – № 5. – С. 21–23.
87. Сапелкин В. В. Совершенствование правовой охраны открытий и задачи научных учреждений в этой области / В. В. Сапелкин // Вопросы изобретательства. – 1982. – № 3. – С. 20–23.
88. Добрынин О. В. О понятии научного открытия / О. В. Добрынин // Вопросы изобретательства. – 1990. – № 1. – С. 13–16.
89. Олейник Н. В. Некоторые вопросы взаимосвязи свойств объектов открытий и правовых норм, обеспечивающих их охрану / Н. В. Олейник // Вопросы изобретательства. – 1981. – № 12. – С. 11–14.
90. Аптекарь И. Л. Институт регистрации научных открытий нуждается в совершенствовании / И. Л. Аптекарь, И. И. Брагинский, А. М. Мышляева // Вопросы изобретательства. – 1990. – № 3. – С. 10–13.
91. Дырда В. И. Интеллектуальная связь между философскими категориями пределов и критериями разрушения в контексте научных открытий / В. И. Дырда, Е. А. Булат-Корнейчук // Геотехническая механика: Межвед. сб. науч. тр. / ИГТМ НАН Украины. – Днепропетровск, 2007. – Вып. 71. – 3–69.
92. Поляк Е. А. Сохранить систему регистрации научных открытий Е. А. Поляк // Вопросы изобретательства. – 1991. – № 8. – С. 15–17.
93. Белов В. М. Вопросы совершенствования правовой охраны научных открытий / В. М. Белов, В. Г. Тыминский // Вопросы изобретательства. – 1989. – № 12. – С. 15–18.
94. Мчедлешвили Г. И. Правовая охрана научных открытий необходима / Г. И. Мчедлешвили // Вопросы изобретательства. – 1989. – № 6. – С. 31–32.
95. Камышный А. Н. Быть или не быть государственной системе правовой охраны открытий? / А. Н. Камышный // Вопросы изобретательства. – 1990. – № 4. – С. 14–17.
96. Никонов А. Заявлено открытие / А. Никонов // Правда. – 1988. – 1 июня (№ 153). – С. 4.
97. Фриддяндер И. Заявлено открытие / И. Фриддяндер, Н. Лякишев, К. Яценко // Правда. – 1988, 1 июня (№ 153). – С. 4.
98. Леонов И. Ф. Направления совершенствования правовой охраны научных открытий / И. Ф. Леонов, Т. И. Матвеева // Вопросы изобретательства. – 1990. – № 2. – С. 14–18.
99. Павловский А. Л. Оценка результатов научных исследований / А. Л. Павловский, В. В. Потоцкий, В. В. Сапелкин // Вопросы изобретательства. – 1991. – № 1. – С. 32–35.
100. Самохвалов Г. В. Некоторые вопросы государственной регистрации открытий / Г. В. Самохвалов // Вопросы изобретательства. – 1990. – № 3. – С. 7–10.
101. Соглашение между Правительством Союза Советских Социалистических Республик и Правительством Болгарии о правовой охране совместных открытий, установленных в соавторстве гражданами СССР и НРБ // Собрание постановлений Правительства СССР. – 1986. – № 18. – Ст. 47. – С. 270–273.
102. Сапелкин В. В. О значении правовой охраны открытий / В. В. Потоцкий, В. В. Сапелкин // Вопросы изобретательства. – 1989. – № 6. – С. 28–31.
103. Губин И. Е. Фундаментальные научные исследования и открытия / И. Е. Губин // Вопросы изобретательства. – 1990. – № 4. – С. 2–4.
104. Фролов Н. М. Если не опускаться до подмены понятий / Н. М. Фролов // Вопросы изобретательства. – 1991. – № 8. – С. 18–21.
105. Сапелкин В. В. Пути повышения эффективности правовой охраны научных открытий / В. В. Сапелкин // Вопросы изобретательства. – 1988. – № 1. – С. 22–26.
106. Заявлено открытие / А. Боровик-Романов, Б. Вайнштейн, В. Гинзбург [и др.] // Правда. – 1988, 1 июня (№ 153). – С. 4.
107. Гинзбург В. Судьба научных идей / В. Гинзбург, В. Лешковцев // Известия. – 1967, 9 января (№ 8). – С. 2.
108. Гинзбург В. Л. Еще раз о регистрации так называемых открытий / В. Л. Гинзбург // Вестник АН СССР. – 1990. – № 10. – С. 50–54.
109. Зарубинский Г. М. Регистрировать ли открытия? / Г. М. Зарубинский // Вопросы изобретательства. – 1990. – № 9. – С. 31–32.
110. Баев А. А. Иллюзия успеха и пользы / А. А. Баев, А. С. Спирин, В. А. Кабанов // Вопросы изобретательства. – 1991. – № 8. – С. 14–15.
111. Від наукових відкриттів до Нобелівських премій / В. А. Іванов, Є. А. Булат, Г. О. Андрощук, Ю. Л. Бошицький // Материалы выступлений на 9-й Междунар. науч.-практ. конф. «Актуальные проблемы интеллектуальной собственности», 5-9 сент. – Алушта, 2005. – С. 97–99.
112. Чолаков В. Нобелевские премии. Учёные и открытия. – М. : Мир, 1986. – 369 с.
113. Основы интеллектуальной собственности. – К. : Ін Юре, 1999. – 600 с.
114. Потоцкий В. В. Оценка эффективности результатов фундаментальных научных исследований (методологические аспекты) / В. В. Потоцкий // Вестник РАЕН. – 2002.
Т. 2, № 1. – С. 24–28.
115. Pretnar Stojan. Position actuell du probleme relatif aux droits des auteurs de secouvertes scientifiques / Stojan Pretnar // La Propriete Industrielle. – 1962. – № 11. – Р. 281–290.
116. Булат Є. А. Історичні аспекти правової охорони наукових відкриттів / Є. А. Булат // Материалы выступлений на 7-ой Междунар. науч.-практ. конф. «Актуальные проблемы охраны интеллектуальной собственности», 1–5 сент. – Алушта, 2003. – С. 86–92.
117. Райгородский Н. А. Империализм и учёные: Охрана прав авторов научных открытий, использованных в изобретениях, в капиталистических странах / Н. А. Райгородский. – М. Л. : Изд-во ЦС ВОИЗ, 1934. – 77 с.
118. The right to scientific property: report A UNESCO // Impact of science of society. – 1954. – Vol 5, №.1. – Р. 52–60.
119. Торбен Лунда. Международная охрана результатов научной работы / Лунда Торбен // Бюллетень ВФНР. – 1955. – № 5. – С. 292–305.
120. Булат Є. А. Інтелектуальна власність / Гребьонкин С. С., Булат Є. А., Булгаков Ю. Ф. [та ін.]; під ред. С. С. Гребьонкіна. – Донецьк : РВВ Дон ІЗТ, 2005. – 199 с.
121. Натан Н. Роль патента в создании изобретения / Н. Натан // Спектрум. – 1966. – № 9 (12) – С. 323–328.
122. Женевский договор о международной регистрации научных открытий: принят в Женеве 3 марта 1978 г. [Электронный ресурс]. – Режим доступа : http://patent.ua/law.php?id=80. – Заглавие с титул. экрана.
123. Кыргызская наука: опора на собственные силы : Интервью с Р. Оморовым, директором «Кыргызпатента» [Электронный ресурс]. – Режим доступа : http://kyrgyzstannewsland.blogspot.com/2009_06_23_archive.html. – Заглавие с титул. экрана.
124. Патентування винаходів в іноземних державах : практичний посібник. – К. : Росток, 1999. – 123 с.
125. Гражданская инициатива с участием С. Рустамханлы // Ветендаш Хемрейлийи. – 2003, 7–13 сентября. – С. 16–17.
126. Медведев призвал создать в РФ систему патентования научных открытий [Электронный ресурс]. – Режим доступа : http://www.vz.ru/news/2009/2/9/254469.html. – Заглавие с титул. экрана.
127. Тыминский В. Г. Проблемы регистрации научных открытий на современном этапе // В. Г. Тыминский // Научные доклады : сб. науч. тр. – М. : МААНО, 1999. – Вып. 1. – С. 3–11.
128. Булат Е. А. Сравнительный анализ государственной и общественной форм регистрации научных открытий / Е. А. Булат // Геотехническая механика: Межвед. сб. науч. тр. / ИГТМ НАН Украины. – Днепропетровск, 2002. – Вып. 40. – С. 317–320.
129. Устав Международной общественной ассоциации авторов научных открытий: Утверждён Учредительной конференцией Международной общественной ассоциации авторов научных открытий 20 марта 1997 г. – М., 1997. – 18 с.
130. Положение о научных открытиях, научных идеях, научных гипотезах: Утверждено Президиумом Международной Ассоциации авторов научных открытий и изобретений 15 января 2003 г. – М., 2003. – 15 с.
131. Патентное законодательство зарубежных стран: Компьютерная правовая система «Украинские торговые марки. Законодательство по интеллектуальной собственности» [Электронный ресурс]. – Режим доступа : http//www.uatm.com.ua/laws. – Заглавие с титул. экрана.
132. Университеты Швеции получат государственное финансирование на коммерциализацию своих научных открытий [Электронный ресурс].– Режим доступа : http://window.edu.ru/window/news?p_news_id=18866. – Заглавие с титул. экрана.
133. Концепція державної промислової політики: Схвалено Указом Президента України від 12 лютого 2003 року № 102/2003 // Офіційний вісник України. – 2003. – № 7. – С. 28–36.
134. Шишка Р. Б. Охорона права інтелектуальної власності: авторсько-правовий аспект / Р. Б. Шишка. – Х. : Вид-во Нац. ун-ту внутрішніх справ, 2002. – 368 с.
135. Про охорону прав на наукові відкриття: Проект Закону України від 14.12.2004 р. № 6414 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua. – Заглавие с титул. экрана.
136. Булат-Корнейчук Е. А. Научные открытия в механике разрушения: Философские проблемы и постмодерн / Е. А. Булат-Корнейчук, В. И. Дырда // Геотехническая механика: Межвед. сб. науч. тр. / ИГТМ НАН Украины. – Днепропетровск, 2007. –Вип. 70. – С. 3–16.
137. Статут Асоціації авторів наукових відкриттів України: Затверждений Установчими зборами Асоціації авторів наукових відкриттів в Україні 15 грудня 1994 р. – Дніпропетровськ, 1995 р. – 12 с.
138. Положення про порядок подання матеріалів заявок на наукові відкриття, ідеї, гіпотези, проведення експертизи і видачі дипломів: затверджено 10. 10. 2000 р. // Асоціація авторів наукових відкриттів України. – Дніпропетровськ, 2003 р. – 4 c.
139. Антонюк О. І. Право учасників цивільних правовідносин на самозахист : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юр. наук : 12.00.03. «Цивільне право і цивільний процесс; сімейне право; міжнародне приватне право» / О. І. Антонюк. – Х., 2004. – 20 с.
140. Кораблёва М. С. Защита гражданских прав: новые аспекты / М. С. Кораблёва // Актуальные проблемы гражданского права / Под ред. М. И. Брагинского. – М. : Статут, 1999. – С. 76–108.
141. Сидельников Р. Ознаки самозахисту цивільних прав / Р. Сидельников // Юридичний Вісник України. – 2005. – № 22 (518). – С. 31–32.
142. Стефанчук Р. О. Захист честі, гідності та репутації в цивільному праві / Р. Стефанчук. – К. : Науковий світ, 2001. – 306 с.
143. Уголовный кодекс Украины (с изменениями и дополнениями по состоянию на 15 апреля 2000 года). – Х. : Одиссей, 2000. – 256 с.
144. Право интеллектуальной собственности / С. А. Довгий, В. С. Дробязко, В. А. Жаров [и др.] ; под ред. В. М. Литвина, С. А. Довгого. – К. : Ін Юре, 1999.
Т.1. – 492 с.
145. Уголовный кодекс Украины. – Х. : Одиссей, 2001. – 256 с.
146. Вишневецкий Л. М. Формула приоритета / Л. М. Вишневецкий, Б. И. Иванов, Л. Г. Левин // Возникновение и развитие авторского и патентного права. – М. : Наука, 1990. – С. 185–189.
147. Пушкин А. Предпринимательская деятельность и результаты творческого труда / А. Пушкин, Р. Шишка, И. Рябоконь // Бизнес-информ. – 1994. – № 9. – С. 7–9.
148. Застосування судами законодавства у справах про адміністративні правопорушення у сфері інтелектуальної власності // Вісник Верховного Суду України. – 2006. – № 4 (68). – С. 24–32.
149. Охорона промислової власності в Україні : монографія [за ред. О. Д. Святоцького, В. Л. Петрова]. – К. : Ін Юре, 1999. – 400 с.
150. Гражданский процессуальный кодекс Украины. – Х. : Одиссей, 2008. – 200 с.
151. О применении судами законодательства, регулирующего отношения, возникающие в связи с открытиями, изобретениями, рационализаторскими предложениями и промышленными образцами от 21. 04. 1987 г. : Постановление Пленума Верховного Суда Российской Федерации № 2 О ходе выполнения судами РСФСР Постановления Пленума Верховного Суда СССР № 22 от 15 ноября 1984 года // Сборник постановлений Пленума Верховного Суда СССР. – М. : Известия, 1987. – № 2. – С. 5–11.
152. Научные открытия : Сборник кратких описаний. – М.-СПб., 1999 г. – Вып. 1. – 60 с.
153. Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди: Постанова Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03. 1995 р. // Юридичний Вісник України. –2006. – № 23. – С. 8.
154. О применении судами законодательства о возмещении морального вреда: Нормативное постановление Верховного Суда Республики Казахстан от 21 июня 2001 г. № 3 [Электронный ресурс]. – Режим доступа : http://old.internews.kz/rus/law/resolution/resolut2400.htm?q=rus/law/resolution/resolut2400.htm. – Заглавие с титул. экрана.
155. Карнаух Т. Визначення розміру відшкодування моральної шкоди / Т. Карнаух // Юридичний Вісник України. – 2006. – № 24. – С. 8–9.