СПОРТИВНІ КЛУБИ ЯК УЧАСНИКИ ЦИВІЛЬНИХ ПРАВОВІДНОСИН

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ОДЕСЬКА НАЦІОНАЛЬНА ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ

На правах рукопису

ТКАЛИЧ Максим Олегович
УДК 347.195

СПОРТИВНІ КЛУБИ ЯК УЧАСНИКИ ЦИВІЛЬНИХ ПРАВОВІДНОСИН

12.00.03 – Цивільне право та цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право

Дисертація
на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук

Науковий керівник:
Бервено Сергій Миколайович
доктор юридичних наук, доцент

Одеса – 2010

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ……………………………........................….3
ВСТУП………………………………………………………………………………..4
РОЗДІЛ 1. ПОНЯТТЯ, ОЗНАКИ ТА ВИДИ СПОРТИВНИХ КЛУБІВ
ЗА ЗАКОНОДАВСТВОМ УКРАЇНИ……………………………………………...13
1.1. Розвиток уявлень про спортивний клуб як суб’єкт цивільного права...13
1.2. Поняття та ознаки спортивних клубів, як юридичних осіб приватного права…………………………………………………………………………………38
1.3. Види та організаційно-правові форми спортивних клубів, як учасників цивільних відносин…………………………………………………………….…...59
1.4. Цивільна правоздатність та дієздатність спортивних клубів…………..74
РОЗДІЛ 2. УЧАСТЬ СПОРТИВНИХ КЛУБІВ У ЦИВІЛЬНИХ ПРАВОВІДНОСИНАХ……….…………………………………………...…..….100
2.1. Договірне регулювання відносин за участю спортивних клубів……..100
2.2. Відшкодування шкоди спортивними клубами………………………...143
РОЗДІЛ 3. РОЗГЛЯД СПОРІВ У СФЕРІ СПОРТУ ЗА УЧАСТЮ СПОРТИВНИХ КЛУБІВ…………….……………………………………………160
ВИСНОВКИ……………………………………………………………………..…169
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ І ЛІТЕРАТУРИ………....................…175
ДОДАТОК……………………………………….…………………………………196

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ГК України – Господарський кодекс України
і т.д. – і так далі
і т.п. – і тому подібне
КМУ – Кабінет Міністрів України
р. - рік
СК – cпортивний клуб
та ін. – та інше
ЦК України – Цивільний кодекс України

ВСТУП

Актуальність проблеми дослідження зумовлена стрімким розвитком спортивних організацій та необхідністю врегулювання їх участі в цивільно-правових відносинах. З появою професійних спортивних клубів і зміною економічних та правових засад діяльності спортивних клубів – громадських організацій, виникла необхідність в пошуку відповідних теоретичних підходів для врегулювання правового становища таких учасників цивільно-правових відносин з урахуванням змін у цивільному законодавстві.
З початку 90-х років ХХ ст. спортивна діяльність в Україні почала активно комерціалізуватися. Тож наразі сучасний вітчизняний спорт набув якісно нових властивостей, характерних для розвиненого суспільства з ринковою економікою. Комерціалізація спортивної діяльності та зміни у всій системі організації спорту в Україні зумовили домінування приватно-правових форм забезпечення діяльності вітчизняного спорту, а, відтак, – і його розвитку.
Закон України «Про фізичну культуру і спорт» [143] від 24 грудня 1993 р. у ст. 1 передбачає, що спорт є лише особливою сферою виявлення та уніфікованого порівняння досягнень людей у певних видах фізичних вправ, технічної, інтелектуальної та іншої підготовки шляхом змагальної діяльності, проте наразі спорт переорієнтовується на споживача, займає чільне місце серед інших видовищних заходів, активно використовує елементи шоу, перетворюється на товар, як основу бізнесу і, нарешті, стає потужним сектором економіки. Це здійснюється в межах предмету цивільного права, а відповідні відносини регулюються, зокрема, цивільним законодавством. Зазначена модель є характерною для більшості розвинених країн Заходу. Так, ще у 1974 р. суд Європейського Союзу у справі Walrave and Koch v Union Cycliste Internationalе вирішив, що оскільки діяльність спортсменів є різновидом економічної діяльності, то вона повинна регулюватися окрім галузевого законодавства також всіма нормативними актами, присвяченими регулюванню підприємницької діяльності [204]. Вважаємо, що законодавство у зазначеній сфері, як, втім, й решта вітчизняного законодавства, повинно бути гармонізованим із законодавством розвинених європейських країн [79, с. 23; 196, с. 35].
Вітчизняні спортивні клуби, засновані на приватних професійних засадах, намагаються вести свою діяльність відповідно до сучасних економічних умов. Проте, наразі бракує нормативної бази, яка б чітко визначала їх правовий статус, як учасників цивільних правовідносин. Досі законодавство, що регулює діяльність спортивних клубів, як особливих учасників цивільних відносин, перебуває на стадії формування. Закон України «Про фізичну культуру і спорт» застарів та не відповідає сучасним реаліям і засадам цивільного законодавства.
Чинне законодавство навіть не містить поняття спортивного клубу, не досить чітко відображає його функціональні ознаки, завдання, функції, суб’єктивні права та юридичні обов’язки. Досі не розроблено науково обґрунтованої класифікації спортивних клубів, не визначено коло ознак, за якими вони відмежовуються від інших юридичних осіб, не з’ясовано специфіку їх участі у цивільних правовідносинах.
Вибір теми дисертаційного дослідження був спричинений потребою наукового обґрунтування новітніх тенденцій розвитку спортивних клубів, необхідністю заповнити прогалини у праві, пов’язані з правовою неврегульованістю багатьох аспектів діяльності спортивних клубів, консолідувати правові позиції щодо правозастосування чинних норм права, розробити виважені рекомендації щодо вдосконалення правового становища спортивних клубів – учасників цивільних правовідносин.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано згідно з планом науково-дослідних робіт кафедри цивільного права Запорізького національного університету, відповідно до комплексної наукової програми «Основні напрямки реформування законодавства України у контексті європейської інтеграції» (номер державної реєстрації 0104U004048). Тема дисертаційного дослідження затверджена на засіданні науково-технічної ради Запорізького національного університету 19 січня 2006 р.
Метою дослідження є встановлення на підставі системного узагальнення чинного законодавства та юридичної практики цивільно-правового становища спортивних клубів та розробка пропозицій до законодавства України щодо його вдосконалення. Для досягнення вказаної мети у процесі дослідження було поставлено та вирішено такі завдання:
– встановити особливості спортивного клубу як суб’єкта цивільного права в історичному аспекті;
– сформулювати на основі аналізу вітчизняного і зарубіжного законодавства дефініцію спортивного клубу як учасника цивільно-правових відносин, що відповідала б сучасним реаліям і правовим традиціям України;
– встановити основні ознаки спортивних клубів як учасників цивільних правовідносин;
– виділити головні критерії розподілу спортивних клубів на види і організаційно-правові форми та здійснити їх класифікацію під цивільно-правовим кутом зору;
– визначити особливості участі спортивних клубів у договірних відносинах, зокрема;
– у відносинах контрактування, трансферних відносинах, відносинах щодо спонсорства;
– визначити особливості участі спортивних клубів у відносинах щодо відшкодування шкоди;
– встановити особливості здійснення права спортивних клубів на судовий захист;
– розробити пропозиції щодо врегулювання правового становища спортивних клубів в актах цивільного законодавства.
Об'єктом дослідження є цивільно-правові відносини, що виникають у процесі створення і функціонування спортивних клубів.
Предметом дослідження є правове становище спортивного клубу, як учасника цивільних відносин, положення актів цивільного законодавства, наукової доктрини стосовно спортивних клубів, правозастосувальна та судова практика за їх участі.
Методи дослідження. Методологічну основу дослідження склали загальнонаукові і спеціальні методи: формально-логічний, аналітико-синтетичний, історичний, системно-структурний, порівняльно-правовий. За допомогою формально-логічного та історичного методів розкриті процеси становлення і розвитку спортивних клубів як юридичних осіб приватного права, визначене поняття спортивного клубу як учасника цивільних відносин і проведений розподіл спортивних клубів на види. Аналіз сучасного стану законодавства, що регулює правове становище спортивних організацій, здійснений автором за допомогою аналітико-синтетичного методу, який використовувався і в процесі розробки пропозицій з удосконалення правового регулювання діяльності цих юридичних осіб. Системно-структурний метод застосовувався при дослідженні окремих елементів цивільно-правового становища спортивного клубу. Аналіз різноманітних підходів до поняття спортивного клубу у вітчизняному і зарубіжному законодавстві проведений за допомогою порівняльно-правового методу.
Теоретичну базу дослідження склали роботи науковців-правознавців – дослідників інституту юридичної особи та дослідників спортивної сфери. Слід зазначити, що фундаментальні дослідження інституту юридичної особи проводилися у різний час багатьма ученими, з яких слід виділити
М.М. Агаркова, Ч.Н. Азімова, С.М. Бервено, Т.В. Боднар, В.І. Борисову, В.І. Борщову, С.М. Братуся, О.М. Вінник, О.І. Гелевого, Б.М. Гонгало, І.П. Грешнікова, О.В. Дзеру, А.С. Довгерта, А.Г. Діденка, М.М. Дякович, Л.В. Ємельянову, О.С. Іоффе, Р.А. Камалітдінову, Т.С. Ківалову, В.С. Константинова, К.В. Кочергіну, В.М. Кравчук, О.О. Красавчикова, Н.С. Кузнєцову, І.М. Кучеренко, А.В. Латинцева, В.В. Луця, Є.О. Мічуріна, Л.О. Новосьолову, О.П. Печеного, І.Й. Пучковську, С.В. Сарбаша, М.М. Сібільова, І.В. Спасібо-Фатєєву, Є.О. Суханова, Ю.К. Толстого, Є.О. Харитонова, Р.Б. Шишку та інших.
В Україні у 2009 р. М.А. Тіхонова захистила кандидатську дисертацію на тему «Непідприємницькі фізкультурно-спортивні організації як суб’єкти цивільного права» [173]. Зазначена робота була присвячена дослідженню цивільно-правового становища, передовсім, спортивних товариств-громадських організацій.
У цьому дослідженні основна увага приділена аналізу правового становища спортивних клубів, перш за все, – професійних, як провідних суб’єктів спортивної діяльності та найбільш активних учасників цивільних відносин.
Різноманітними аспектами функціонування професійного спорту займається достатньо велика кількість дослідників. У цій роботі використано наукові доробки таких авторів, як С.В. Брянкін, Ю.Н. Вавілов, В.П. Васькевич, В.В. Галкін, С.І. Гуськов, В.І. Жолдак, А.В. Котов, А.П. Лаптєв, М.М. Линець, С.Г. Лисенчук, Л.П. Матвєєв, Ю.П. Мічуда, Р.А. Пілон, В.Н. Платонов, О.В. Почінкін, С.Г. Сейранов, В.І. Столяров, Ю.А. Фомін, Б.Н. Юшко та інші.
Нормативну основу дослідження склали: чинне законодавство України, статути конкретних спортивних клубів, а також окремі нормативно-правові акти європейських країн та США. Емпіричною основою дослідження слугували офіційні статистичні дані, практика діяльності спортивних клубів у Запорізькій області та матеріали судової практики.
Наукова новизна дисертації. Дисертація є першим у вітчизняній юридичній науці цивільно-правовим дослідженням, на основі якого здійснено теоретичну доробку правового становища спортивного клубу як учасника цивільних правовідносин і розроблено пропозиції з удосконалення чинного законодавства України.
Так, уперше доктринально обґрунтовано домінування диспозитивного методу, як основного методу регулювання відносин за участю спортивних клубів, зокрема, трансферних відносин та відносин контрактування у спорті, відповідно до вимог законодавства ЄС, рекомендацій і досягнень національної правової науки; сформульовано доктринальну дефініцію професійної спортивної діяльності, як самостійної, ініціативної, систематичної, на власний ризик діяльності у сфері спорту з організації спортивних заходів, наділених особливою видовищністю, направленої на задоволення інтересів спортивних організацій, спортсменів-професіоналів та глядачів і систематичне отримання прибутку від користування майном, продажу квитків, виконання робіт і надання послуг тощо; сформульовано доктринальну дефініцію спортивного клубу як юридичної особи приватного права, створеної та зареєстрованої у встановленому законом порядку, що має ознаки організаційної єдності, майнової відокремленості, здатності брати участь у цивільних відносинах від свого імені та здатності відповідати за свою діяльність усім своїм майном, метою якої є досягнення спортивних та/або комерційних цілей.
У дослідженні удосконалено коло ознак, що розкривають юридичну сутність спортивного клубу, як учасника цивільних відносин: 1) спортивні клуби можуть бути організовані у вигляді підприємницького товариства та непідприємницького товариства; відповідно, метою створення та існування спортивного клубу – підприємницького товариства, є отримання прибутку й розподілення його серед засновників, а метою створення та існування непідприємницького товариства є задоволення інтересів громадян; засновники такого товариства не мають права на розподіл його прибутків; 2) спортивні клуби – підприємницькі товариства здійснюють свою діяльність на принципах корпоративності, тобто засновники таких клубів мають повноваження з управління товариством, пропорційні розміру внеску до статутного капіталу такої юридичної особи, натомість у непідприємницьких товариств ознака корпоративності відсутня; 3) ознака автономії у відносинах з третіми особами може бути обмежена для спортивних клубів, що є членами міжнародних та національних спортивних організацій; 4) реєстрація, реорганізація та ліквідація спортивних клубів обтяжені вимогами спортивних організацій, членами яких вони є; 5) спортивні клуби – підприємницькі товариства формують майно, вільно здійснюючи будь-яку діяльність, що не заборонена законом, а спортивні клуби-непідприємницькі товариства, тобто громадські організації, формують своє майно, перш за все, за допомогою членських внесків; класифікацію спортивних клубів за різними критеріями: 1) залежно від мети створення та функціонування: підприємницькі (професійні спортивні клуби - господарські товариства) та непідприємницькі (любительські спортивні клуби - громадські організації); 2) залежно від форми власності – такі, що засновані на: приватній, комунальній або державній власності; 3) за територіальною ознакою: місцеві, всеукраїнські та міжнародні; класифікацію організаційно-правових форм спортивних клубів. Всі спортивні клуби організовані у вигляді підприємницьких товариств, а саме – господарських товариств та непідприємницьких товариств, а саме – громадських організацій. Спортивні клуби – господарські товариства можуть бути організовані у вигляді публічних або приватних акціонерних товариств, товариств з обмеженою відповідальністю, товариств із додатковою відповідальністю, повних товариств та командитних товариств.
У дисертації сформульовано авторську дефініцію спортивного контракту, як домовленості двох сторін (спортсмена та спортивного клубу), відповідно до якої, одна сторона (спортсмен) зобов’язується виконувати тренувальну діяльність з метою набуття навичок, що дозволяють досягати високих результатів у спортивних змаганнях, безпосередньо брати участь у змаганнях та передати право користування досягнутими результатами іншій стороні (спортивному клубу), а інша сторона (спортивний клуб) зобов’язується сплатити за це обумовлену у контракті грошову суму; авторську дефініцію трансферного контракту, як домовленості двох сторін (спортивних клубів), відповідно до якої, одна сторона зобов’язується забезпечити перехід спортсмена до складу команди іншої сторони, а друга сторона зобов’язується сплатити за це обумовлену у контракті грошову суму.
У дослідженні набуло подальшого розвитку обґрунтування необхідності застосування особливого механізму відшкодування шкоди у спортивних відносинах. Зокрема, у випадку завдання шкоди одним спортсменом іншому під час тренувань або під час проведення змагань, обов’язок відшкодування шкоди необхідно поставити у пряму залежність від форми вини. Так, якщо шкода заподіяна навмисно, то й відшкодування шкоди має здійснюватися на загальних підставах. Якщо ж шкода завдана необережно, спортсмен та його клуб мають бути звільнені від обов’язку відшкодовувати шкоду, із врахуванням підвищеної небезпеки спортивної діяльності як такої.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони є певним внеском у теорію цивільного права та, зокрема, в інститут юридичних осіб і можуть бути використані у нормотворчій діяльності – для внесення змін та доповнень до ЦК та в інші законодавчі та підзаконні нормативно-правові акти; у правозастосовчій діяльності – для підготовки фахівців з цивільного права та розв’язання вузьких доктринальних та прикладних проблем інституту юридичних осіб; у навчальному процесі – для викладання курсів цивільного права, вдосконалення підготовки навчальних видань, подальшого наукового пошуку оптимальних та ефективних способів удосконалення правового становища спортивних клубів.
Апробація результатів дослідження. Дисертація виконана на кафедрі цивільного права Запорізького національного університету, де вона була обговорена і рекомендована до захисту. Отримані результати використовувалися при читанні курсу «Цивільне право України (частина перша)», «Цивільне право України (частина друга)», «Право інтелектуальної власності» студентам Запорізького національного університету.
Основні положення і висновки знайшли відображення в тезах і доповідях, у виступах на: круглому столі «Охоронюваний законом інтерес в цивільному праві та процесі» (м. Харків, 16 грудня 2005 р.), щорічній Міжнародній науково-практичній конференції «Запорізькі правові читання» (м. Запоріжжя, 18-19 травня 2006 р.), щорічній науково-практичній конференції, присвяченій пам’яті професора О.А. Пушкіна (м. Харків, 27 травня 2006 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції «Актуальні проблеми цивільного і господарського права» (м. Київ, МАУП, 19 травня 2006 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми здійснення охорони прав учасників цивільних правовідносин» (м. Макіївка, 21-22 вересня 2007 р.), Всеукраїнській студентській науково-практичній конференції «Проблеми та перспективи реформування права України очима молодих вчених» (м. Запоріжжя, 23 лютого 2007 р.), щорічній Міжнародній науково-практичній конференції «Запорізькі правові читання» (м. Запоріжжя, 23 березня 2007 р.), Всеукраїнській студентській науково-практичній конференції «Захист прав та законних інтересів суб’єктів господарювання» (м. Київ, 12-13 квітня 2007 р.), щорічній науково-практичній конференції, присвяченій пам’яті професора О.А. Пушкіна (м. Харків, 26 травня 2007 р.), Всеукраїнській студентській науково-практичній конференції «Проблеми та перспективи реформування права України очима молодих вчених» (м. Запоріжжя, 23 березня 2009 р.), круглому столі «Охорона і захист суб’єктивних прав та охоронюваних законом інтересів правоохоронних органів і працівників» (м. Ірпінь, 14 травня 2009 р.).
Публікації. Основні теоретичні положення та висновки дисертації знайшли своє відображення в 16 наукових статтях та повідомленнях, 4 з яких опубліковані у фахових виданнях.
Структура дисертації обумовлена проблематикою, мметою і завданнями дослідження. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, що полілені на шість підрозділів, висновків, додатку та списку використаних джерел і літератури (205 позицій). Загальний обсяг дисертації становить 199 сторінок, з них 176 сторінок основного тексту.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації на основі проведеного аналізу чинного законодавства про спортивні клуби та концептуальних положень науки цивільного права, потреб практики прослідковано становлення спортивного клубу як учасника цивільно-правових відносин, його сучасне правове становище та запропоновані механізми його вдосконалення у майбутньому. На підставі цього встановлено:
Cпортивні відносини наразі набувають ознак товарно-грошових, відповідно є необхідність вдосконалення нормативного та доктринального визначення спорту: «Спорт є органічною частиною фізичної культури, особливою сферою виявлення та уніфікованого порівняння досягнень людей у певних видах фізичних вправ, технічної, інтелектуальної та іншої підготовки шляхом змагальної діяльності з метою досягнення високих спортивних результатів, забезпечення дозвілля людей та/або отримання прибутку».
Відносини за участю спортивних клубів, включаючи любительські, стрімко комерціалізуються, відповідно виникає об’єктивна необхідність удосконалення механізму правового регулювання таких відносин, перш за все, за допомогою цивільно-правових механізмів. В Україні існує більше 5 тис. спортивних та фізкультурно-спортивних клубів різних організаційно-правових форм, які в більшій або меншій мірі беруть участь у цивільних відносинах, відповідно існує потреба у вдосконаленні їх становища саме як учасників цивільно-правових відносин.
Становлення спортивних клубів, в тому числі, як учасників цивільних відносин, має визначену періодизацію: зародки спортивних організацій виникають у первісний період розвитку людства, перші структурно організовані квазіспортивні організації виникають у Давній Греції та Давньому Римі; початок ХVII ст. н.е. – в Європі виникають перші любительські спортивні клуби; кінець XIX – початок XX ст. – масова поява любительських та професійних спортивних клубів в Європі та США; початок XX ст. й до теперішнього часу – розквіт професійного та любительського спорту, поява спортивних клубів різноманітних організаційно-правових форм; для України останній період доцільно поділити ще на три: з 1917 р. до 1988 р. – заперечення професійного спорту (існували лише любительські спортивні клуби профспілкових організацій, Збройних сил та ДОСААФ); 1988 р. по 1991 р. – часткове визнання професійного спорту; часткове визнання спортивного клубу юридичною особою приватного права (що діє на засадах госпрозрахунку та членства одночасно), дозвіл спортивним клубам брати участь у цивільних правовідносинах, самостійно формувати свою майнову базу діяти на власний ризик і під власну майнову відповідальність, здійснює будь-які види господарської діяльності, не заборонені законом; 1991 р. й по цей час - спорт та спортивні клуби розвиваються у контексті розвитку спорту інших європейських країн, зокрема спортивний клуб визнано повноправним учасником цивільних відносин.
Первинною ланкою фізичної культури і спорту в Україні є спортивний клуб.
Клубом є юридична особа – спілка людей, що об’єдналися для досягнення певної мети: політичної, культурної, спортивної тощо.
Спортивним клубом є юридична особа приватного права, що створюється на підставі установчих документів для задоволення приватних спортивних та/або комерційних інтересів, відповідно до приписів цивільного та іншого чинного законодавства.
Спортивному клубу властиві всі ознаки юридичної особи приватного права, із врахуванням деяких особливостей, що обумовлені специфікою діяльності, зокрема: організаційна єдність (структура професійного спортивного клубу загалом відповідає структурі будь-якої іншої комерційної юридичної особи; структура любительського спортивного клубу відповідає структурі будь-якої громадської організації, що здійснює діяльність на засадах членства), майнова відокремленість (професійний спортивний клуб наділяється майном власниками, а також формує майно внаслідок своєї діяльності. Основними джерелами формування майна професійного спортивного клубу є внески власників та спонсорів, доходи, отримані від продажу квитків й абонементів на спортивні заходи, доходи від продажу клубної атрибутики, доходи від участі в міжнародних матчах, продаж прав на телетрансляції, ліцензійна діяльність, передача прав на використання своєї інфраструктури, продаж продуктів харчування під час матчів, операції з акціями клубів, організація лотерей і тоталізаторів, діяльність із надання послуг та діяльність з виробництва і продажу товарів, що прямо не стосуються спорту; громадські організації не здійснюють господарської діяльності, проте вони мають право створювати госпрозрахункові юридичні особи з метою здійснення господарської діяльності), здатність самостійно брати участь у цивільних відносинах від свого імені (спортивні клуби самостійно беруть участь у цивільних відносинах від свого імені, проте частину своєї автономії вони делегують національним та міжнародним спортивним організаціям, членами яких вони є) та здатність відповідати за свою діяльність всім своїм майном (спортивні клуби відповідають за своїми боргами в межах, встановлених чинним законодавством для різних організаційно-правових форм юридичних осіб. За загальним правилом, вони відповідають за борги всім своїм майном).
Спортивні клуби можуть бути класифіковані за різноманітними підставами: 1) в залежності від мети створення та функціонування: підприємницькі (професійні спортивні клуби-господарські товариства) та непідприємницькі (любительські спортивні клуби-громадські організації); 2) в залежності від форми власності – такі, що засновані на: приватній, комунальній або державній власності; 3) за територіальною ознакою (тільки для громадських організацій): місцеві, всеукраїнські та міжнародні.
Організаційно-правова форма спортивного клубу – це система взаємопов’язаних елементів, обумовлених метою створення спортивного клубу, що визначають його правове становище, а саме: механізм створення, структура органів управління спортивного клубу та їх повноваження, правовий режим майна клубу та особливості відповідальності клубу за своїми боргами, механізм контролю з боку органів державної влади, особливості припинення спортивного клубу.
Для вітчизняних спортивних клубів характерний закритий тип управління, тому більшість із них створено у вигляді товариств з обмеженою відповідальністю та приватних акціонерних товариств. Деякі спортивні клуби створено у вигляді публічних акціонерних товариств (з метою залучення додаткового капіталу інвесторів) або приватних підприємств (задля максимальної концентрації управлінських функцій у руках власників).
Спортивні клуби – непідприємницькі товариства, тобто громадські організації характеризуються власною метою та завданнями (задоволення спортивних інтересів громадян), відсутністю прибутковості та, відповідно, можливості власників розподіляти прибуток, наявністю ознаки членства.
Через комерціалізацію сучасний спорт характеризується поступовим зменшенням кількості спортивних клубів – громадських організацій, що не дають змоги засновникам отримувати прибуток від діяльності такого клубу.
Класифікацію та організаційно-правові форми спортивних клубів доцільно було б закріпити на рівні спеціальних законів. Зокрема, правовий статус та класифікацію спортивних клубів-громадських організацій та особливості правового регулювання відносин у межах любительського спорту загалом, доцільно закріпити в законі України «Про фізичну культуру і любительський спорт в Україні», а правове становище та класифікацію спортивних клубів-господарських товариств доцільно закріпити в законі України «Про професійний спорт в Україні».
Спортивні клуби, як й інші юридичні особи приватного права, наділені цивільною правоздатністю та цивільною дієздатністю.
Цивільна правоздатність юридичних осіб в Україні, зокрема й спортивних клубів, є універсальною.
Для спортивних клубів – непідприємницьких товариств доцільно запровадити змішану правоздатність, що заснована на принципах загальної правоздатності, проте містить елементи спеціальної. Зокрема, з одного боку, такі юридичні особи мають право здійснювати тільки такі некомерційні види діяльності, які визначені засновниками і відповідають меті та завданням такої юридичної особи. Проте, з іншого боку, такі організації повинні мати право укладати будь-які цивільно-правові правочини із власного обслуговування.
У зв’язку із тим, що діяльність у сфері спорту може мати підвищений ступінь небезпечності, для спортивних клубів – підприємницьких товариств доцільно закріпити дозвільну правоздатність, як здатність мати цивільні права і обов’язки у сфері спорту та відносинах, що тісно пов’язані зі спортом, яка виникає після отримання додаткових дозволів уповноважених суб’єктів.
Дієздатність спортивного клубу – це заснована на приписах актів чинного законодавства, міжнародних спортивних організацій та локальних нормативно-правових актах здатність здійснювати права та виконувати обов’язки у сфері спорту та відносинах, тісно пов’язаних з ним.
Основною правовою формой участі спортивних клубів у цивільно-правових відносинах є договір; Договори за участю спортивних клубів класифікуються за такими підставами: 1) за метою укладення – організаційні та обслуговуючі; 2) за методом врегулювання відповідних відносин – цивільно-правові, трудо-правові та змішані; 3) за суб’єктним складом – договори що укладаються з іншими спортивними клубами, договори, що укладаються зі спортсменами їх представниками (агентами); договори, що укладаються із юридичними та фізичними особами-спонсорами; договори із засобами масової інформації, договори, що укладаються з національними та міжнародними спортивними організаціями та договори, що укладаються з іншими фізичними та юридичними особами;
Одним із найпоширеніших договорів за участю спортивного клубу є спортивний контракт, як домовленість двох сторін (спортсмена та спортивного клубу), відповідно до якої одна сторона (спортсмен) зобов’язується виконувати тренувальну діяльність з метою набуття навичок, що дозволяють досягати високих результатів у спортивних змаганнях, безпосередньо брати участь у змаганнях та передати право користування досягнутими результатами іншій стороні (спортивному клубу), а інша сторона (спортивний клуб) зобов’язується сплатити за це обумовлену у контракті грошову суму.
Основним договором, що упорядковує взаємини спортивних клубів при переході спортсмена з одного клубу до іншого є трансферний контракт, як домовленість двох сторін (спортивних клубів), відповідно до якої одна сторона зобов’язується забезпечити перехід спортсмена до складу команди іншої сторони, а друга сторона зобов’язується сплатити за це обумовлену у контракті грошову суму.
Спортивним спонсорством є сприяння спортивним клубам та іншим спортивним організаціям, приватним особам (спортсменам) або спортивним заходам, шляхом надання ресурсів у грошовому, товарному або іншому вираженні, з метою набуття рекламних можливостей, задля досягнення економічного зиску.
Спортивна діяльність характеризується підвищеним рівнем небезчності. У випадку завдання шкоди одним спортсменом іншому під час тренувань або під час проведення змагань обов’язок відшкодування шкоди необхідно поставити у пряму залежність від форми вини. Так, якщо шкода заподіяна навмисно, то й відшкодування шкоди має здійснюватися на загальних підставах. Якщо ж шкода завдана необережно, спортсмен та його клуб мають бути звільнені від обов’язку відшкодовувати, із врахуванням підвищеної небезпеки спортивної діяльності як такої.
Наразі на національному рівні українські спортивні клуби та спортсмени, фактично, мають змогу звернутися за захистом своїх прав тільки до дисциплінарних органів відповідних федерацій та загальних судів, що не завжди можуть забезпечити фаховий судовий розгляд та винесення якісного рішення з відповідного спортивного спору. Спортивний клуб, а також будь-яка фізична особа-спортсмен повинні мати доступ до національної судової системи та до системи спортивних третейських судів, поза дисциплінарними органами федерацій із відповідного виду спорту. Необхідність утворення в Україні системи третейських судів у галузі спорту є беззаперечною.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ І ЛІТЕРАТУРИ

1. Абова Т. Е. Субъекты гражданского права / Татьяна Евгеньевна Абова. – М. : Институт государства и права РАН, 2000 г. – 76 с.
2. Агарков М. М. Избранные труды по гражданскому праву / Михаил Михайлович Агарков. – М. : Центр ЮрИнфоР, 2002. – 483 с.
3. Алексеев С. В. Спортивное право России / Сергей Викторович Алексеев. – М. : Юнити, 2005. – 669 с.
4. Алексеев С. С. Общая теория права : Курс в 2-х томах. Т. 1 / Сергей Сергеевич Алексеев. – М. : Юрид. лит, 1981. – 360 с.
5. Андреев В. Основной вопрос: работа на перспективу [Електронний ресурс] / Владимир Андреев // Ведомости. – 2004. – № 53 (1093). – Режим доступу до документа : http://www.vedomosti.ru/ newspaper/article/2004/03/30 /77440.
6. Андреев В. П. Особенности регулирования трудовых отношений в профессиональном спорте (на примере футбола) / В. П. Андреев // Спорт: экономика, управление, право. – 2003. – № 1. – С. 17.
7. Антипов А. Ф. Профессиональный спорт и закон / А. Ф. Антипов, Л. В. Уловистова // Теория и практика физической культуры. – 2001. – № 11. – С. 19.
8. Аристова Л. В. Лицензирование в спорте / Людмила Вениаминовна Аристова // Теория и практика физической культуры. – 1999. – № 4. – С. 11-13.
9. Белкин М. М. Оборот телевизионных прав в сфере спорта: российская и международная практика [Електронний ресурс] / Офіційний сайт ТОВ «Корпорація спортивних юристів». – Режим доступу до документа : http://www.sportlaw.ru.
10. Белов В. А. Гражданское право. Общая часть : Учебник / Вадим Анатольевич Белов. – М. : ЦентрЮрИнфоР, 2002. – 639 с.
11. Белов В. А. Хозяйственные общества / В. А. Белов, Е. В. Пестерева. – М. : ЦентрЮрИнфорР. – 2002. – 336 с.
12. Беляев К. П. О делении юридических лиц на коммерческие и некоммерческие в гражданском законодательстве / К. П. Беляев // Актуальные проблемы гражданского права : сборник статей / Под ред. С. С. Алексеева. – М. : Статут, 2000. – С. 35-48.
13. Белякова А. М. Гражданско-правовая ответственность за причинение вреда. Теория и практика / Анна Михайловна Белякова. – М. : Изд-во Моск. ун-та, 1986. – 149 c.
14. Белякова А. М. Гражданско-правовая ответственность за причинение вреда (теория и практика) / Диссертация на соискание ученой степени доктора юридических наук в форме научного доклада, выполняющего также функции автореферата. – М. – 1987. – С. 19.
15. Белякова А. М. Имущественная ответственность за причинение вреда / А. М. Белякова. – М. : Юридическая литература, 1979. – 112 с.
16. Беляневич О. А. Господарське договірне право України (теоретичні аспекти) / Олена Анатоліївна Беляневич. – К. : Юрінком-Інтер, 2006. – 552 с.
17. Бервено С. М. Проблеми договірного права України / Сергій Миколайович Бервено. – К. : Юрінком-Інтер, 2006. – 392 с.
18. Большая Советская Энциклопедия [Електронний ресурс] / [Ред. кол. : С. И. Вавилов (гл. ред.) и др.] – 3-е изд. – М. : Большая Советская Энциклопедия, 1978. – Режим доступу до документа : http://bse.sci-lib.com.
19. Борисова В. І. Особливості життєвого циклу (буття) юридичних осіб / Валентина Іванівна Борисова // [Проблема юридичної особи у цивільному праві України : матеріали науково-практичної конференції, присвяченій пам’яті проф. О. А. Пушкіна], (Харків, 21 травня. 2004 р.) / Харківський національний університет внутрішніх справ, 2004. – 125 с.
20. Борисова В. І. Теорії сутності юридичної особи: історія і сучасність / Валентина Іванівна Борисова // Вісник АПрН України. – 2001. – № 4 (27). – С. 124.
21. Брагинский М. И. Договорное право : Общие положения. Кн. 1 / М. И. Брагинский, В. В. Витрянский. – 2-е изд., испр. – М. : Статут, 1999. – 848 с.
22. Брагинский М. Юридические лица / Михаил Брагинский // Хозяйство и право. – 1998. – № 3. – С. 11.
23. Бриллиантова А. М. Спортивный арбитраж как способ рассмотрения споров в области спорта (сравнительно-правовой аспект) / Александра Михайловна Бриллиантова // Теория и практика физической культуры. – 2004. –№ 6. – С. 23.
24. Бусыгин А. Спортивные клубы нашли управу на нерадивых игроков [Електронний ресурс] / Александр Бусыгин // Утро.ru. – 2005. – № 348 (2112). – Режим доступу до документа : http://www.utro.ru/articles/ 2005 /12 /14 /504462. html
25. Васькевич В. П. Гражданско-правовое регулирование в области профессионального спорта : автореф. дис. на соискание уч. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.03 «Гражданское право; предпринимательское право; семейное право; международное частное право» / Владимир Петрович Васькевич. – Казань, 2006. – 20 с.
26. Великие клубы. Арсенал / Глав. ред. Артем Франков // Приложение к еженедельнику «Футбол». – 2006. – № 7 (18). – С. 3
27. Венедиктов А. В. Государственные юридические лица в СССР / Анатолий Васильевич Венедиктов // Советское государство и право. – 1940. – № 10. – С. 78.
28. Венедиктов А. В. Правовая природа государственного предприятия / А. В. Венедиктов // Известия экономического факультета Ленинградского политехнического института. – Л., 1928. – С. 106 - 107.
29. Виноградов П. А. О современной концепции развития физической культуры и спорта / Петр Алексеевич Виноградов // Современные проблемы и концепции развития физической культуры и спорта. – Челябинск, 1997. – С. 15-35.
30. Вінник О. М. Державна реєстрація суб’єктів підприємницької діяльності / О. М. Вінник // Вісник Вищого Арбітражного суду України. – 1998. – № 2. – С. 241 – 244.
31. Власов А. А. Правовые отношения в области профессионального спорта / А. А. Власов // Материалы Всероссийской конференции [Спорт, политика, компьютер], (Москва, 13-15 декабря 1992). – М. : ГЦОЛИФК, 1992. – С. 4.
32. Гайворонський В. Інститут юридичної особи в проекті цивільного кодексу України / Володимир Гайворонський // Вісник Академії правових наук. – №21. – С. 89.
33. Галкин В. В. Экономика физической культуры и спорта / В. В. Галкин, В. И. Сысоев. – Воронеж : Издательство Московской академии экономики и права, 2000. – 182 с.
34. Гориневский В. В. Физическое образование / Валентин Владиславович Гориневский. – СПб. : Народная польза, 1913. – 312 с.
35. Горлова Д. В. История трансферной системы [Електронний ресурс] / Дарья Викторовна Горлова // Спортивный журнал Спортобзор. – Режим доступу до документа: http://www.sportobzor.ru/content/articles/index.php? ELEMENT _ID =2178.
36. Господарський кодекс України : Закон України від 16 січня 2003 року // Офіційний вісник України. – 2003. – №11. – Ст. 462.
37. Гражданский кодекс Российской Федерации от 30 ноября 1994 г. (с изменениями) [Електронний ресурс] // Российская газета. – 2006. – № 4255. – Режим доступу до документа : http://www.rg.ru/2006/12/22/grazhdansky-kodeks.html.
38. Гражданское и торговое право капиталистических государств / Отв. ред. : Е. А. Васильев. – 3-е изд., перераб. и доп. – М. : Международные отношения, 1993. – 546 с.
39. Гражданское право Украины : Учебник для вузов системы МВД Украины : в 2-х частях. Ч. 1. / [А.А. Пушкин, В. М. Самойленко, Р. Б. Шишка и др.] ; под. ред. проф. А. А. Пушкина, доц. В. М. Самойленко. – Х. : Основа, 1996. – 440 с.
40. Гражданское право : Учебник / [О. В. Бойков, С. Э. Жилинский, В. В. Зайцев и др.] ; под общ. ред. В. Ф. Яковлева. – М. : РАГС, 2003. – 503 с.
41. Гражданское право России : Учебник. Часть первая / Под ред. З. И. Цыбуленко. – М. : Юристъ, 2000. – 464 с.
42. Гражданское право России : Учебник. Часть 1 / Под ред. А. П. Сергеева, Ю. К. Толстого. – Издание третье, переработанное и дополненное. – М. : ПРОСПЕКТ, 1998. – 632 с.
43. Гражданское право : Часть первая : Учебник / Под ред. А. Г. Калина, А. И. Масляева. – М. : Юристъ, 1997. – С. 74.
44. Грешников И. П. Субъекты гражданского права / Игорь Петрович Грешников. – СПб. : Юридический центр Пресс, 2002. – 344 с.
45. Григорий Суркис: «Признаю, ошибались, считая, что «Динамо» и наша партия – понятия тождественные» [Електронний ресурс] // Сайт болельщиков «Динамо». – Режим доступу до документа : http://www.dynamomania.com/news/ 51319.
46. Гуськов С. И. Будущее российского спорта и телевидение / Сергей Ильич Гуськов // Физическая культура и спорт в Российской Федерации. – М. : Импульс – Принт, 2000. – С. 193 – 200.
47. Гуськов С. И. В атаке доллар : Международный спорт и идеалогическая борьба / Сергей Ильич Гуськов. – М. : Мысль, 1988. – 302 с.
48. Гуськов С. И. Переход к рыночной экономике и развитие физической культуры и спорта / Сергей Ильич Гуськов // Теория и практика физической культуры. – 1991. – № 2. – С. 11.
49. Гуськов С. И. Профессиональный спорт и российская действительность / Сергей Ильич Гуськов // Физическая культура и спорт в Российской Федерации. – М. : Импульс-Принт, 2000. – С. 66-85.
50. Гуськов С. И. Регулирование отношений в игровых видах профессионального спорта США / Сергей Ильич Гуськов // Экономика. Политика. Идеология. – М., 1991. – № 12. – С. 105-113.
51. Деметер Г. С. О преемственности в развитии физической культуры и спорта / Георгий Степанович Деметер // Материалы VI круглого стола «Проблемы управления, экономики, права и истории в сфере физической культуры и спорта». – Малахова : МГАФК, 2000. – С. 3.
52. Динамо (Киев) – как было, как есть и что будет, если… [Електронний ресурс] / Футбольний сайт UA.футбол. – Режим доступу до документа : http://ua-football.com/ukrainian/high/ 428b0568.html
53. Дисциплінарний статут ФФУ [Електронний ресурс] / Режим доступу до документа : http://ffu.org.ua
54. «Днепр» обвиняет «Шахтер» в воровстве [Електронний ресурс] // Спортивний футбольний сайт Ua.футбол. – Режим доступу до документа : http://www.ua-football.com/ukrainian/high/4788ab8a.html? page=5.
55. Договор в народном хозяйстве (вопросы общей теории) / [М. К. Сулейменов, Б. В. Покровский, В.А. Жакенов и др.] ; отв. ред. М. К. Сулейменов. – Алма-Ата, 1987. – 32 c.
56. Евстафьев Б. В. Анализ основных понятий в теории физической культуры / Б. В. Евстафьев – Л. : ЛНИИФК, 1985. – 133 с.
57. Енциклопедичний словник Брокгауза та Ефрона [Електронний ресурс] / Режим доступу : http://gatchina3000.ru/brockhaus-and-efron-encyclopedic-dictionary.
58. Жаринов С. Организационно-правовые формы коммерческих организаций: парадоксы Гражданского кодекса / Сергей Жаринов // Законодательство. – 1998. – № 12. – С. 26.
59. Загальна теорія цивільного права : Підручник / За заг. ред. О. А. Підопригори, Д. В. Бобрової, О. В. Дзери. – К. : Вища школа, 1992. – 454 с.
60. Захаров В. А. Создание юридических лиц: правовые вопросы / Владимир Александрович Захаров. – М. : Норма, 2002. – 179 с.
61. Звіт Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту з фізичної культури і спорту за 2008 рік [Електронний ресурс] / Режим доступу до документа : http://www.kmu.gov.ua
62. Зубалій М. Д. Витоки українського футболу / Микола Дмитрович Зубалій // Освіта. – 23-30 червня 2004 р. – С. 23.
63. Иеринг Р. Избранные труды : в 2 т. Т.2 / Рудольф фон Иеринг. – СПб. : Юрид. центр Пресс, 2006. – 545 с.
64. Информационно-новостной портал «Без цензуры» [Електронний ресурс] / Режим доступу : http://bezcenzury.com.ua.
65. Иоффе О. С. Избранные труды : в 4 т. Т. 1 / Олимпиад Соломонович Иоффе. – СПб. : Юрид.центр Пресс, 2003. – 572 с.
66. История футбола [Електронний ресурс] / Режим доступу : http://fcsm.mysoccer.ru/2006/ 01/27/istoriya_futbola.html.
67. История хоккея [Електронний ресурс] / О звездах с востока. – Режим доступу : http://www.nhlstars.kulichki.ru/history/pryakhin_history.html.
68. Кашковский А. П. Правоспособность организации в сфере выбора видов деятельности / Олег Петрович Кашковский // Юрист. – 2001. – № 10. – С. 34.
69. Кодифікація приватного (цивільного) права України / За ред. проф. А. Довгерта. – К. : Український центр правничих фундацій, 2000. – 346 с.
70. Козлова Н. В. Понятие и сущность юридического лица: очерки истории и теории : Учебное пособие / Наталья Владимировна Козлова. – М. : Статут, 2003. – 259 с.
71. Конституція міжнародної асоціації легкоатлетичних федерацій [Електронний ресурс] / Офіційний сайт Федерації легкої атлетики України. – Режим доступу до документа: http://uaf.org.ua/index.php3/117/ Article1198059155.
72. Конституція України : Закон України від 28 червня 1996 року // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
73. Контракт б/н від 28.04.2006 р. / наданий ГК «Мотор-Січ» (Запоріжжя).
74. Коршунова Т. Ю. Развитие законодательства о труде профессиональных спортсменов / Татьяна Юрьевна Коршунова // Трудовое право. – 2006. – № 5. – С. 56-65.
75. Кочергина Е. А. Содержание организационно-правовых форм предпринимательских обществ / Екатерина Александровна Кочергина. – Х. : Основа, 2005. – 233 с.
76. Кравчук В. Сутнісні ознаки юридичної особи / В. Кравчук // Предпринимательство, хозяйство и право. – 1999. – №7. – С. 31.
77. Красавчиков О. А. Категории науки гражданского права : Избранные труды: В 2 т. Т.1 / Октябрь Александрович Красавчиков. – М. : Статут : Консультант Плюс, 2005. – 285 с.
78. Кремінь В. Людиноцентризм у контексті філософії національної ідеї / Василь Кремінь // Урядовий кур’єр. – 2007. - № 178. – С. 7.
79. Кубко Е. Б. Совершенствование законодательства Украины и проблемы его гармонизации с законодательством зарубежных стран // Проблемы гармонизации законодательства Украины и стран Европы / Под общ. ред. Е. Б. Кубко, В. В. Цветова. – К. : Юринком Интер. 2003. – С. 23.
80. Кузнєцова Н. Концептуальні засади інституту юридичної особи в новому цивільному законодавстві України / Наталія Кузнєцова // Матеріали VІІІ регіональної науково-практичної конференції «Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні». – Львів, 2002. – С. 216.
81. Кун Л. Всеобщая история физической культуры и спорта / Ласло Кун. – М. : Радуга, 1982. – 298 с.
82. Кучеренко І. М. Організаційно-правові форми юридичних осіб приватного права / Ірина Миколаївна Кучеренко. – К. : ДП «Юридичне видавництво «Аста», 2004. – 328 с.
83. Кучеренко І. М. Організаційно-правові форми юридичних осіб приватного права : автореферат дис. на здобуття ступеня доктора юрид. наук : спец. 12.00.03 «Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право» / Ірина Миколаївна Кучеренко. – К., 2004. – 20с.
84. Литвина О. Ю. Правове положення благодійних організацій в Україні : автореферат дис. на здобуття ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.03 «Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право» / Ольга Юріївна Литвина. – Харків, 2003. – 19 с.
85. Лубчук И. Маркетинг важнее дриблинга / Игорь Лубчук // Эксперт (Украина). – 2007. – № 22(119). – С. 34.
86. Лубчук И. Шоу 22 актеров / Игорь Лубчук // Компаньон. – 2007. – № 5(417). – С. 27.
87. Луць В. В. Контракти у підприємницькій діяльності : навч. посібник / Володимир Васильович Луць. – К. : Юрінком-Інтер, 1999. - 480 с.
88. Мавліханова Р. В. Виробничі кооперативи як суб’єкти цивільного права / Роза Валеріївна Мавліханова. – Донецьк : СПД Дмитренко Л. Р., 2007. – 112 с.
89. Майданик Р. А. Аномалії в цивільному праві України : навчально-практичний посібник / [Майданик Р. А., Бервено С. М., Майданик Н. І., Тімуш І. С., Волосенко І. В.]; відп. ред. Майданик Р. А. – К. : Юстиніан, 2007. – 912 с. (Серія «Аномалії цивільного права»).
90. Маргулис М. А. Нормотворчество корпоративных объединений в области спорта : автореферат дисс. на соискание ученой степени
канд. юрид. наук. : спец. 12.00.01 «Теория и история права и государства; История правовых учений» / Михаил Александрович Маргулис. – М., 2005. – 31 с.
91. Матвеев Л. П. Основы общей теории спорта и системы подготовки спортсменов / Л. П. Матвеев. – К. : Олимпийская литература, 1999. – 317 с.
92. Мейер Д. И. Русское гражданское право : в 2х частях. Часть 1. / Дмитрий Иванович Мейер. – По исправленному и дополненному 8-му изд. 1902 г. Изд. 3-е, испр. – М. : Статут, 2003. – 831 с. (Серия «Классика российской цивилистики»).
93. Механик Red Bull не избежал травм [Електронний ресурс] // Cпортивный сайт Proformula.ua. – Режим доступу до статті : http://www.proformula.ua/ index.php? id=24&pid=17635.
94. Мілаш В. С. Договірна правосуб’єктність юридичних осіб при укладенні договорів, що опосередковують підприємницький оборот / В. С. Мілаш // [Проблеми цивільного права : тези наукових доповідей і повідомлень до конференції, присвяченій пам’яті проф. О. А. Пушкина], (Харків, 21 травня 2001 р.) / Харківський національний університет внутрішніх справ, 2004. – 120 с.
95. Мічурін Є. О. Правова сутність юридичної особи / Євген Олександрович Мічурін // [Проблема юридичної особи у цивільному праві України : Матеріали науково-практичної конференції, присвяченій пам’яті проф. О. А. Пушкіна], (Харків, 21 травня. 2004 р.) / Харківський національний університет внутрішніх справ, 2004. – 125 с.
96. Мічурін Є. О. Юридичні особи за Цивільним кодексом України / Євген Олександрович Мічурін // Мала енциклопедія нотаріуса. – 2003. – № 2. – С. 12.
97. Молеин Н. С. Возмещение вреда, причиненного личности / Н. С. Молеин. – М. : Юрид. лит, 1965. – 230 с.
98. Надежды НБА и украинцев // Олімпійська арена. – 2007. – № 7. – С. 23.
99. Оливова В. Люди и игры: у истоков современного спорта / В. Оливова . – М. : Физическая культура и спорт, 1985. – 240 с.
100. Олимпийская хартия международного олимпийского комитета [Електронний ресурс] / Режим доступу : http://www.so4i2014.ru/hartiya.htm.
101. О рекламе : Федеральный закон от 13 марта 2006 года // Собрание законодательства РФ. – № 12. – С. 1232.
102. Основы законодательства СССР и союзных республик о труде : Закон СССР от 15 июля 1973 года // Ведомости ВС СССР. – 1973. - № 33. – С. 440.
103. Основы законодательсва Российской Федерации о спорте : Федеральный закон от 27 апреля 1993 года // Ведомости Съезда народных депутатов Российской Федерации и Верховного Совета Российской Федерации. – 1993. – № 22. – С. 784.
104. О физической культуре и спорте в Российской Федерации : Федеральный закон от 29 апреля 1999 года // Собрание законодательства РФ. – № 18. – С. 2206.
105. Офіційний сайт збірної Росії з футболу [Електронний ресурс] / Режим доступу : http://www.russiateam.ru.
106. Офіційний сайт Торгово-промислової палати Російської Федерації [Електронний ресурс] / Режим доступу : http://www.tpprf.ru/ru/news/about/ archive/index.php?id_12=5098.
107. Офіційний сайт ФК Ліверпуль. Історія клубу [Електронний ресурс] / Режим доступу : http:// www.liverpoolfc.tv/lfc_story.
108. Офіційний спортивний сайт «Терикон» [Електронний ресурс] / Режим доступу : http://www.terrikon.dn.ua.
109. Официальный сайт журнала «Итоги» [Електронний ресурс] / Режим доступу : http://www.itogi.ru.
110. Первый в мире футбольный клуб [Електронний ресурс] / Все о спорте. – Режим доступу : http://www.nonstopsport.ru/page/ pervyy_v_mire_futbolnyy_klub.
111. Первый советский легионер [Електронний ресурс] / Сервер статей, обзоров, новостей, эссе. – Режим доступу : http://art.thelib.ru/sports/ sportsmen/perviy_sovetskiy_ legioner.html.
112. Переверзин И. И. О структуре современного спорта высших достижений и социально-правовом статусе спортсменов-профессионалов / И. И. Переверзин, Ф. П. Суслов // Теория и практика физической культуры. – 2002. – № 5. – С. 57.
113. Підопригора О. А. Римське приватне право : Підручник для студентів юрид. спец. вищих навч. закладів / Оксана Опанасівна Підопригора. – 3-є вид., перероб. та доп. – К. : Видавничий Дім «Ін Юре», 2001. – 440 с.
114. Платонов В. Н. Олимпийский спорт / В. Н. Платонов, С. И. Гуськов. – К. : Олимпийская литература, 1994. – 494 с.
115. Покровский И. А. Основные проблемы гражданского права / Иосиф Алексеевич Покровский. – М. : Статут, 1998. – 343 с.
116. Пономарев Н. И. Классовая сущность профессионализма и «любительства» в буржуазном спорте : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. пед. наук / Николай Иванович Пономарев. – М., 1951. – 28 с.
117. Починкин А. В. Противостояние любительского и профессионального спорта в олимпийском движении: историко-теоретический анализ / Александр Владимирович Починкин // Теория и практика физической культуры. – № 11. – 2005. – С. 25.
118. Починкин А. В. Становление и развитие профессионального коммерческого спорта в России / Александр Владимирович Починкин. – М. : ОАО «Издательство «Советский спорт», 2006. – 216 с.
119. Починкин А. В. Экономика физической культуры и спорта : учебное пособие / А. В. Починкин, В. А. Какузин. – Малахова : МГАФК, 2004. – 103с.
120. Примірне положення про спортивний клуб підприємства, організації, установи галузей промисловості, затверджене постановою президії ЦР ФСТ «Україна» № 2/2 від 07.06.2001 р. / Справи ЦР ФСТ «Україна».
121. Проблема правосубъектности: современные интерпретации // [Материалы научно-практической конференции], (Самара, 16 февраля 2007). – Самарская гуманитарная академия, 2007. - 312 с.
122. Проект Трудового кодексу України від 4 грудня 2007 року [Електронний ресурс] / Режим доступу до документа : http://gska2.rada.gov.ua.
123. Профессиональный спорт / [Гуськов С. И., Платонов В. Н., Линец М. М., Юшко Б. Н.] ; под. ред. С. И. Гуськова. – К. : Олимпийская литература, 2000. – 391 с.
124. Про акціонерні товариства : Закон України від 17 вересня 2008 року // Відомості Верховної Ради України. – 2008. – № 50-51. – С. 384.
125. Про атестацію футбольних клубів України [Електронний ресурс] : Положення Виконкому федерації футболу України від 5 вересня 2002 року / Режим доступ до документа : http://www.ffu.org.ua/ukr/ffu/ndocs/ffu_rule.
126. Про благодійництво та благодійні організації : Закон України від 16 вересня 1997 року // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 46. – Ст. 292.
127. Про Бюро професіональної футбольної ліги України [Електронний ресурс] : Положення, затверджене Виконавчим комітетом ГО «Федерація футболу України» 12 червня 1997 року / Режим доступу до документа : http://www.ffu.org.ua.
128. Про господарські товариства : Закон України від 19 вересня 1991 року // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 49. – С. 682.
129. Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців : Закон України від 15 травня 2003 року // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 31-32. – С. 263.
130. Про додаткові заходи з економічної діяльності в галузі спорту [Електронний ресурс] : Постанови Ради міністрів СРСР № 14 від 08 грудня 1991 року / Комп’ютерна бібліотека законодавства України. – К. : CD-вид-во «Інфодиск», ліцензія 1DCAAAFF.
131. Про заохочення спортсменів і тренерів з олімпійських видів спорту [Електронний ресурс] : Постанова Кабінету Міністрів України від 23 липня 2008 року № 680 / Режим доступу до документа : http://rada.gov.ua
132. Про затвердження ліцензійних умов провадження фізкультурно-оздоровчої та спортивної діяльності: організації та проведення спортивних занять професіоналів та любителів спорту, діяльності з підготовки спортсменів до змагань з різних видів спорту, визнаних в Україні [Електронний ресурс] : Наказ Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва та Державного комітету молодіжної політики, спорту і туризму України № 58/852 / Режим доступу до документа : http://rada.gov.ua.
133. Про затвердження переліку документів, які додаються до заяви про видачу ліцензії для окремого виду господарської діяльності [Електронний ресурс] : Постанова Кабінету Міністрів України від 4 липня 2001 року № 756 / Режим доступу до документа : http://rada.gov.ua.
134. Про затвердження переліку органів ліцензування [Електронний ресурс] : Постанова Кабінету Міністрів України від 14 листопада 2000 року № 1698 / Режим доступу до документа : http://rada.gov.ua.
135. Про ліцензування певних видів підприємницької діяльності : Закон України від 1 червня 2000 року // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 36. – С. 299.
136. Про об’єднання громадян : Закон України від 16 червня 1992 року // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 34. – С. 504.
137. Про перелiк видiв фiзкультурно-оздоровчоi та спортивноi дiяльностi, якi пiдлягають ліцензуванню [Електронний ресурс] : Постанова Кабінету Міністрів України від 27 травня 1998 року № 751 / Режим доступу до документа : http://rada.gov.ua.
138. Про рекламу : Закон України від 3 липня 1996 року // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 39. – С. 181.
139. Про спортивний клуб підприємства, організації, установи галузей промисловості : Примірне положення, затверджене постановою президії ЦР ФСТ «Україна» № 2/2 від 7 червня 2001 року / Документи зі справ ЦР ФСТ «Україна».
140. Про стан ліцензування фізкультурно-оздоровчої та спортивної діяльності в Запорізькій області за 2008 рік / Дані надані управлінням у справах сім'ї, молоді та спорту Запорізької облдержадміністрації.
141. Про третейські суди : Закон України від 11 травня 2004 року // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 35. – С. 412.
142. Про удосконалення управління футболом, іншими видами спорту й додаткові заходи з упорядкування утримання команд і спортсменів з основних видів спорту [Електронний ресурс] : Постанова Ради Міністрів СРСР, ВЦСПС та ЦК ВЛКСМ № 945 від 2 серпня 1988 року / Комп’ютерна бібліотека законодавства України. – К. : CD-вид-во «Інфодиск», ліцензія 1DCAAAFF.
143. Про фізичну культуру і спорт : Закон України від 24 грудня 1993 року // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 14. – С. 80.
144. Путалова И. Б. Регулирование прав и обязанностей участников отношений в сфере физической культуры и спорта в свете федерального Закона РФ «О физической культуре и спорте в РФ» (правовые проблемы) / И. Б. Путалова // Теория и практика физической культуры. – 2000. – № 2. – С. 67.
145. Пушкін О. Відносини підприємництва і правовий статус їх суб’єктів / Олександр Пушкін, Володимир Селіванов // Право України. – 1994. – № 5-6. – С. 9 - 15.
146. Рабінович П. Соціальна цінність прав людини (у світлі потребового підходу) / Петро Рабінович // Проблеми державотворення і прав людини в Україні [ Матеріали VI регіональної н