НОВАЦІЯ БОРГУ У ПОЗИКОВЕ ЗОБОВ\'ЯЗАННЯ ЗА ЗАКОНОДАВСТВОМ УКРАЇНИ

Краткое описание

НАЦІОНАЛЬНА ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ
імені ЯРОСЛАВА МУДРОГО

На правах рукопису

ТУПИЦЬКА Євгенія Олександрівна
УДК 347.44

НОВАЦІЯ БОРГУ У ПОЗИКОВЕ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ ЗА ЗАКОНОДАВСТВОМ УКРАЇНИ

Спеціальність 12.00.03 – цивільне право і цивільний процес;
сімейне право; міжнародне приватне право

Дисертація
на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук

Науковий керівник –
Віталій Леонідович Яроцький
доктор юридичних наук, професор

Харків – 2010

ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ПРО НОВАЦІЮ БОРГОВИХ ЗОБОВ'ЯЗАНЬ
1.1. Історія виникнення та розвитку інституту новації 10
1.2. Новація як спосіб припинення боргових зобов’язань 21
1.3. Механізм та підстави виникнення новації боргу у позикове зобов'язання 38
1.4. Місце домовленості сторін про заміну боргу на позикове зобов'язання в системі цивільно-правових договорів 61
Висновки до першого розділу 81

РОЗДІЛ 2 ДОГОВІР ПОЗИКИ В МЕХАНІЗМІ НОВАЦІЇ БОРГУ У ПОЗИКОВЕ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ: ПРАВОВА ПРИРОДА ТА ЕЛЕМЕНТНИЙ СКЛАД
2.1. Поняття та юридичні ознаки новаційного договору позики 86
2.2. Предмет та об'єкт новаційного договору позики 115
2.3. Форма та зміст новаційного договору позики 130
2.4. Відповідальність за новаційним договором позики 155
Висновки до другого розділу 168
ВИСНОВКИ 174
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 182

ВСТУП
Актуальність теми. З прийняттям Цивільного кодексу України 2003 р. (далі ЦК України) більшість інститутів та підгалузей цивільного права зазнали істотних позитивних змін. У господарський оборот було повернуто чимало цивілістичних конструкцій, приватноправових засад і принципів, відомих ще з часів дореволюційного законодавства, які широко не застосовувались у період планової економіки. У сучасних умовах бурхливого розвитку та ускладнення економічних відносин для забезпечення динаміки та нормального функціонування майнового обороту стало необхідним закріплення нових способів, правил, інститутів, які дозволили б сторонам у конкретній ситуації швидко й ефективно внести визначеність у своє фінансове становище. З цією метою було оновлено правове регулювання підстав виникнення зобов’язань, їх зміни та припинення. Наслідком зазначеного оновлення стало закріплення в ст. 1053 ЦК України нової моделі припинення та одночасного виникнення цивільних правовідносин — новації боргу у позикове зобов'язання. Поява такої цивілістичної конструкції в українському законодавстві та договірній практиці породжує цілий комплекс проблем, які потребують нагального вирішення.
Внаслідок недостатнього вивчення вітчизняними цивілістами сутності, ознак та умов зазначеного нового інституту виникають складнощі у практиці його застосування. Це вимагає проведення комплексного наукового дослідження правової природи новації боргу у позикове зобов'язання, надання науково обґрунтованих рекомендацій щодо її застосування в договірній практиці.
Сформульовані у дисертаційній роботі теоретичні висновки, практичні рекомендації та інші результати дослідження ґрунтуються на працях українських і російських учених-юристів дореволюційного, радянського та сучасного періодів у галузі цивільного права: М. М. Агаркова, В. А. Бациєва, Т.В. Боднар, М. І. Брагінського, В. В. Вітрянського, О. В. Дзери, Є. Дженкса, Р.Зома, О. С. Іоффе, О. С. Комарова, Н. В. Карпової, А. Д. Корецького, А.С.Крівцова, Д. Г. Лаврова, Г. Ласка, Л. А. Лунца, В. В. Луця, С. К. Мая, О.О.Мєльнікова, Д. І. Мейєра, І. Б. Новіцького, Л. А. Новосьолової, А.А.Павлова, К. П. Побєдоносцева, Й. О. Покровського, Г. Ф. Пухти, Ю.В.Романця, В. І. Синайського, І. В. Спасибо-Фатєєвої, Р. Саватьє, Є.А.Суханова, Л. С. Таля, В. С. Толстого, Р. О. Халфіної, С. Чєзаре, Л.К.Чеговадзе, З. М. Черниловського, Г. Ф. Шершеневича, О. Шилохвоста, В.Л.Яроцького та інших дослідників.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Проблематика дисертаційного дослідження відповідає науковому напрямку “Проблеми вдосконалення правового регулювання розвитку соціальних, економічних та екологічних відносин в Україні”, що розробляє кафедра цивільного права № 2 Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого в межах цільової комплексної програми “Проблеми ефективності правового регулювання цивільних відносин в Україні” (реєстраційний номер 010і002288).
Мета і завдання дослідження. Основною метою дисертаційного дослідження є визначення найбільш значущих теоретичних і практичних проблем, що стосуються правової природи новації боргу у позикове зобов'язання, а також вироблення науково обґрунтованих практичних рекомендацій щодо вдосконалення вітчизняного законодавства у цій сфері. Для реалізації поставленої мети необхідно вирішити такі завдання:
• окреслити основні соціальні, економічні й історичні чинники, що обумовили виникнення новації боргу у позикове зобов'язання;
• встановити, яке місце вона займає в системі цивільних зобов'язань;
• враховуючи сутність відносин, що складаються, сформулювати дефініцію новаційного договору позики;
• виокремити його юридичні ознаки;
• проаналізувати форму, предмет, об'єкт, зміст новаційного договору позики та визначити коло учасників цивільних відносин, які можуть укласти такий договір;
• визначити наслідки порушення умов новаційного договору позики;
• розробити науково обґрунтовані рекомендації щодо застосування даного договору;
• надати пропозиції щодо вдосконалення окремих нормативно-правових приписів у частині, що стосується досліджуваної проблеми.
Об’єкт дослідження — суспільні відносини, що виникають при укладанні та виконанні договору новації боргу у позикове зобов'язання.
Предмет дослідження — є правові норми, теоретичні положення та доктринальні ідеї щодо правового регламентування договірних відносин, які виникають при укладанні та виконанні договору новації боргу у позикове зобов'язання, а також практично-прикладні проблеми, безпосередньо пов'язані із цим договором.
Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети в процесі дослідження було застосовано комплекс філософських, загальнонаукових, історично-правових і теоретично-правових підходів, принципів і спеціальних методів пізнання:
• за допомогою діалектичного методу з’ясовувалась правова природа новації боргу у позикове зобов'язання;
• історично-правовий метод використовувався при дослідженні чинників, що обумовили виникнення договору новації боргу у позикове зобов'язання в вітчизняній договірній практиці;
• метод порівняльного аналізу дозволив встановити ознаки, що відмежовують новацію боргу у позикове зобов'язання від інших договорів позикового типу;
• застосування системного методу дозволило визначити місце новації боргу у позикове зобов'язання в загальній системі цивільних договорів.
Наукова новизна одержаних результатів. Результатом проведеної роботи стало одне з перших у вітчизняній науці дисертаційне дослідження з визначення теоретичних і практичних проблем поняття, правової характеристики та елементів цивілістичної конструкції новації боргу у позикове зобов'язання. Найбільш значущими результатами та теоретичними висновками, що мають наукову новизну і виносяться на захист є такі:
уперше:
• здійснено аналіз правової природи новації боргу у позикове зобов’язання; доведено, що вона являє собою окремий договір, відмінний від договору позики; запропоновано визначення новаційного договору позики як домовленості в межах якої одна сторона (позикодавець) зобов'язується врахувати заборгованість, що виникла з оплатного правочину або іншої правової підстави як суму позики, а інша сторона (позичальник) зобов'язується повернути її на виконання умов нового позикового зобов'язання;
• обґрунтовано, що в системі цивільних зобов'язань існує підсистема позикових зобов'язань, окремі з яких є спорідненими і разом з тим мають специфіку порівняно із зобов'язаннями з надання фінансових послуг; таку підсистему складають правовідносини позики, кредиту, їх різновиди, а також інші зобов'язання позикового типу, до яких належить і домовленість сторін про заміну боргу позиковим зобов'язанням; таким чином доведено, що цивілістична конструкція новації боргу у позикове зобов'язання займає самостійне місце в системі позикових зобов'язань, що обумовлює специфіку правового регулювання зазначених відносин;
• визначено об’єкт і предмет новаційного договору позики; доведено, що об'єктом вказаного договору виступає існуючий між сторонами борг (майнове право вимоги його виплати), який сторони трансформують у позику, а гроші та речі, визначені родовими ознаками, є модусами виконання цього договору; доведено, що предмет новаційного договору позики складають дії сторін, спрямовані на припинення попередніх боргових правовідносин, що існували між ними, та встановлення нових – позикових; такий договір не можна вважати укладеним, якщо в його умовах не визначено підставу виникнення й суму боргу, який трансформується в позику шляхом новації;
• досліджено особливості укладання та специфіку змісту новаційного договору позики; доведено, що розписка, видана позичальником позикодавцю, не виступає документом, яким можна підтвердити факт укладання сторонами новаційного договору позики; встановлено, що виконання боржником своїх позикових зобов'язань за новаційним договором може бути здійснене достроково, незалежно від того, чи передбачено у ньому виплату кредиторові процентів;
набуло подальшого розвитку:
• аналіз існуючих у цивілістичній літературі поглядів та пропозицій щодо вдосконалення законодавчого визначення поняття новації; встановлено, що новацією повинно визнаватись спосіб припинення зобов'язання за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами, що передбачає інший спосіб виконання;
• розкриття питання щодо неможливості оскарження новаційного договору позики на підставі того що позичальником насправді не були отримані гроші або речі, визначені родовими ознаками від позикодавця;
удосконалено:
• дослідження правової природи процентів які підлягають сплаті за надані кошти, за договором новації боргу у позикове зобов'язання; обґрунтовано, що вони виступають мірою відповідальності за використання чужих коштів, отриманих на підставі попередніх зобов'язань та неправомірно утримуваних у власних фондах; у зв’язку з цим встановлено, що послуги новації боргу у позикове зобов'язання не є фінансовими, тому юридичні особи можуть без обмежень систематично припиняти боргові зобов'язання шляхом укладання процентного новаційного договору позики;
• положення, що цивілістичній конструкції новації боргу у позикове зобов'язання притаманні ознаки непоіменованих договорів, що зумовлює її специфіку як правоприпиняючого та правовстановлюючого юридичного факту водночас.
Крім того, у роботі набули подальшої аргументації: висновок, що зобов'язаннями позики є всі правовідносини, за якими одна сторона передає іншій гроші або речі, визначені родовими ознаками, з обов'язком останньої повернути таку ж кількість грошей або речей аналогічного роду та якості, при цьому договір позики виступає універсальним кредитним правочином законодавче регулювання якого розповсюджується на всі договірні відносини позикового типу; теза, що під час новації боргу у позикове зобов'язання шляхом оновлення попередніх боргових відносин за грошовим зобов'язанням відбувається трансформація грошового боргового зобов'язання в грошове позикове зобов'язання, і вони співвідносяться як родове та видове поняття боргового зобов'язання; висновок, що договір новації боргу у позикове зобов'язання не може бути оскаржений на підставі того, що позичальником насправді не були отримані речі або гроші, визначені родовими ознаками від позикодавця.
Практичне значення одержаних результатів. Викладені в роботі положення можуть бути використані: у законотворчій діяльності, для внесення змін до ч. 2 ст. 604, ч. 2 ст. 1047, ч. 2 ст. 1049, ст. 1051, ст. 1053 ЦК України; у правозастосовчій діяльності – у договірній роботі учасників цивільних відносин та судів під час розгляду справ цієї категорії; у науково-дослідницьких цілях, для подальших досліджень у сфері договірного регулювання майнових відносин; у навчальному процесі, при підготовці відповідних розділів підручників і навчальних посібників, а також у викладанні курсу «Цивільне право».
Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення, висновки та пропозиції, що містяться в дисертації, доповідалися на засіданнях кафедри цивільного права №2 Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого, були обговорені, схвалені та рекомендовані кафедрою до захисту, використовувалися авторкою у процесі проведення семінарських занять із навчального курсу «Цивільне право».
Окремі результати наукового дослідження апробовано в наукових доповідях на наукових конференціях: 1) на IV Міжнародній науково-практичній конференції молодих учених “Правове життя: сучасний стан та перспективи розвитку” (м. Луцьк, 2008 р.); 2) на Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих учених та здобувачів “Юридична наука очима молодих вчених” (м. Харків, 2008 р.); 3) на Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих учених “Осінні юридичні читання” (м. Харків 2008 р.); 4) на Міжнародній науково-практичній конференції молодих учених та здобувачів “Юридична осінь 2009 року” (м. Харків 2009); 5) на V Міжнародній науковій конференції студентів та молодих вчених “Від громадянського суспільства до правової держави” (м. Харків 2010).
Публікації. Основні теоретичні та практичні висновки, положення та пропозиції дисертаційного дослідження викладено у шести наукових працях, опублікованих у фахових виданнях, перелік яких затверджено ВАК України, а також у тезах п'яти доповідей оприлюднених на науково-практичних конференціях.

Список литературы

ВИСНОВКИ
У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, яке полягає у визначенні поняття та юридичної природи договору новації боргу у позикове зобов’язання, його місця в системі цивільно-правових договорів, з'ясування його ознак, що відрізняють досліджувану цивілістичну конструкцію від договору позики. Основні висновки, що відображають погляди дисертанта на ці питання, виражені у наступних положеннях.
1. Передумовами виникнення новації боргу у позикове зобов’язання виявились розвиток та ускладнення суспільних економічних відносин, проблеми неплатоспроможності боржників, значної тривалості судового розгляду справ та розтягнутості процедури виконання судових рішень. З метою швидшого отримання боргів на підставі інституту новації, відомому ще за часів римського права, у цивільному законодавстві була створена нова конструкція, використовуючи яку заборгованість, що виникла внаслідок невиконання контрагентом своїх зобов’язань, за взаємною згодою сторін могла трансформуватись у суму “ніби” наданої позики. Таким чином, новий договір (домовленість учасників боргових відносин) поєднав у собі умови й наслідки новації як способу припинення попереднього боргового зобов’язання, та договору позики, нормами якого повинні регулюватись нові позикові правовідносини сторін.
2. Новація боргу у позикове зобов’язання є досить новим цивільно-правовим інститутом. У нормативно-правових актах римського права, а також у рецепійованих кодифікаціях цивільного законодавства західноєвропейських держав така конструкція взагалі не отримала свого закріплення і розвитку. Вперше, завдяки досвіду досліджень російських дореволюційних цивілістів, норма, присвячена домовленості сторін про заміну боргу позиковим зобов’язанням, була закріплена у вітчизняному законодавстві в ЦК УРСР 1927 р. До цього часу можливість існування такого інституту окремою статтею Цивільного кодексу не передбачалась. Наявність зазначених правовідносин лише припускалася дореволюційними правниками. Про це свідчить законодавче розширення вже у Проекті Цивільного Уложення Російської Імперії предмета договору позики та його об'єкта. Ним допускалось врахування цінностей, що виникли з передуючих цьому договору відносин сторін, як суми позики. Незважаючи на це, окремо інститут новації боргу у позикове зобов'язання ані дореволюційними, ані радянськими, ані сучасними цивілістами не досліджувався.
3. Історичними передумовами закріплення в Цивільному законодавстві норми про новацію боргу у позикове зобов’язання є такі: виникнення в римському праві новації як самостійного способу припинення договірних правовідносин шляхом заміни первісного зобов'язання , що існує між сторонами, новим; подальша рецепція інституту новації сучасними національними системами права; розвиток та ускладнення економічних відносин, виникнення проблеми неплатоспроможності контрагентів у цивільних правовідносинах; генезис правового регулювання договору позики та розширення на деяких етапах вітчизняної правотворчості його предмета; трансформація та розвиток принципу свободи договірних відносин.
4. За своєю правовою сутністю цивілістична конструкція новації боргу у позикове зобов'язання є видом новації — домовленості сторін про припинення первісного зобов'язання шляхом заміни його новим зобов'язанням між тими ж сторонами. Зі сказаного випливає, що поняття новації, передбачене ч. 2 ст. 604 ЦК України, та поняття новації боргу у позикове зобов'язання, закріплене у ст. 1053 ЦК України, співвідносяться як загальне та спеціальне. Отже, останній притаманні всі риси, умови та наслідки першої. Із зазначеного випливають умови, наявність яких є необхідною для укладання новації боргу у позикове зобов'язання, а саме: існування первісного боргового зобов'язання; домовленість сторін про припинення існуючого зобов'язання та заміну його іншим; виникнення нового позикового зобов'язання; можливість заміни первісного зобов'язання; наявність між борговим і позиковим зобов'язаннями певного проміжку часу та причинного зв'язку; дійсність самої домовленості сторін про новацію боргу у позикове зобов'язання має відповідати всім вимогам закону щодо правочинів та їхньої форми; наміри сторін припинити діюче боргове зобов'язання й замінити його новим — позиковим.
5. Договірні відносини новації боргу у позикове зобов'язання є позиковими. Це підтверджується місцем розташування норми, присвяченої даним відносинам, у структурі Цивільного Кодексу (ст. 1053 розміщена в гл. 71 ЦК України “Позика. Кредит. Банківський вклад”). Незважаючи на це, не можна стверджувати, що боргове зобов'язання трансформується в договір позики. Поняття “позикове зобов'язання” є ширшим, ніж “договір позики”. До першого окрім останнього, належать види договору позики, кредитний договір, інші цивільно-правові договори, які можуть породжувати позикові зобов'язання (договори купівлі-продажу, найму (оренди), перевезення та ін., що включають умови про повну попередню оплату, аванс, відстрочку або розстрочку оплати переданого майна, виконаних робіт чи наданих послуг), а також новацію боргу у позикове зобов'язання.
6. Домовленість сторін про заміну боргу на позикове зобов'язання є самостійним позиковим зобов'язанням. Воно відрізняється від правовідносин звичайної позики, оскільки має свої власні, специфічні вирізняльні ознаки. Але, договір позики визнається ЦК України як універсальний кредитний правочин, поняттям якого охоплюються всі правовідносини, за якими одна сторона передає стороні гроші або речі, визначені родовими ознаками, з обов'язком останньої повернути ту ж саму кількість грошей або речей того ж роду та якості. Він є родовим поняттям стосовно всіх інших правочинів “позикового типу”. Тому домовленість сторін про новацію боргу у позикове зобов'язання регулюється нормами, передбаченими законодавством для договору позики, крім тих, що суперечать специфіці її правовідносин.
7. Новаційний договір позики — це договір, за яким одна сторона (позикодавець) зобов'язується врахувати суму заборгованості, що виникла з оплатного правочину або іншої правової підстави як суму позики, а інша сторона (позичальник) зобов'язується повернути таку суму на виконання цього позикового зобов'язання.
8. Внаслідок укладання новаційного договору позики відбувається трансформація грошового боргового зобов'язання у грошове позикове зобов'язання. Вони, в свою чергу, співвідносяться як родове та видове поняття боргового зобов'язання. Іншими словами, у випадку укладання зазначеного договору здійснюється оновлення (новація) попередніх боргових відносин за грошовим зобов'язанням і їхній перехід у позикові боргові зобов'язання. Така трансформація може відбуватись на підставі будь-яких юридичних фактів, внаслідок яких виникає грошовий борг. Отже, новація боргу у позикове зобов'язання може виникати на підставі договорів, недоговірних і деліктних зобов'язань (виняток становлять лише правопорушення, особистого характеру – відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, про сплату аліментів та ін.), односторонніх правочинів, рішень суду, актів органів державної влади тощо.
9. Новаційному договору позики притаманні такі юридичні ознаки. Він є консенсуальним, оскільки виникає на підставі попередніх домовленостей сторін, одностороннім, у зв'язку з тим, що лише одній з його сторін належать права, а на іншу покладаються тільки обов'язки, може бути відплатним або безвідплатним.
10. Досліджуючи дискусію щодо поіменованих або непоіменованих цивільним законодавством договорів, автор визначає правову природу домовленості сторін про новацію боргу у позикове зобов’язання. Хоча відповідний договір неможливо безумовно визначити як непоіменований, оскільки можливість його укладення передбачена в ст. 1053 ЦК України, вбачається, що досліджуваній домовленості все ж таки притаманна певна ступінь непоіменованості. Так, у Законі прямо не визначені предмет, умови, зміст новаційного договору позики. Крім того, він має свої власні, нові, відмінні від традиційного договору позики ознаки, внаслідок чого не всі норми, що регулюють останній правочин, можуть до нього застосовуватися. Таким чином, домовленість сторін про новацію боргу у позикове зобов’язання можна умовно віднести до непоіменованого виду поіменованого типу договору.
11. Із зазначеного випливає особливість правового регулювання новаційного договору позики. Зазначені правовідносини характеризуються родовими ознаками зобов'язань, отже, регулюються уніфікованими правилами про загальні засади зобов'язального права. Домовленості сторін про новацію боргу у позикове зобов'язання притаманні родові ознаки цивільного договору, тож на неї розповсюджуються загальні положення про договір. За своєю природою така домовленість є позиковим зобов'язанням, тому до неї застосовуються відповідні норми законодавства, що регулюють договір позики, якщо останні не суперечать її сутності (використовується аналогія закону).
12. Новаційний договір позики є правоприпиняючим правочином. Його предметом є дії сторін, спрямовані на трансформацію існуючих між ними боргових зобов'язань у позикові, та встановлення на цій підставі права позикодавця вимагати від позичальника повернення йому речей, грошової суми в кількості та якості, що відповідатимуть врахованому як сума позики боргу, а також встановлення обов'язку позичальника повернути це майно або грошову суму. У предметі новаційного договору позики також визначається строк подальшого утримання позичальником суми боргу, перетвореної в суму позики, порядок її повернення позикодавцю, розмір процентів за нібито надану позику та відповідний порядок їхньої виплати тощо.
13. Об'єктом новаційного договору позики є існуючий між сторонами борг (що утворився між ними внаслідок невиконання первісного зобов'язання), на трансформацію якого в позику спрямовані правовідносини сторін. Борг представляє собою майнове право вимоги його виплати, яке належить кредиторові. Гроші (готівкові або безготівкові) та речі, визначені родовими ознаками, є модусами виконання (погашення боргу) за новаційним договором позики.
14. Зміст договору новації боргу у позикове зобов'язання складають сукупність умов (пунктів), погоджених сторонами. Оскільки такий договір є зобов'язанням позикового типу, його істотні умови будуть аналогічні тим, що погоджуються сторонами під час укладання договору позики, але із певними відмінностями від них.
15. Суб'єктами новаційного договору позики на боці як позикодавця, так і позичальника можуть бути безперешкодно будь-які суб'єкти цивільного права, які мають загальну дієздатність, — фізичні, юридичні особи, публічні утворення.
16. Внаслідок одностороннього характеру новаційного договору позики в ньому лише на боржника (позичальника) покладається обов'язок, який полягає у своєчасному поверненні суми позики та сплаті процентів, якщо останні передбачені домовленістю сторін. Таким чином, коли мова йде про відповідальність за новаційним договором позики, можна говорити лише про відповідальність позичальника. Враховуючи правову природу трьох процентів річних, які становлять особливу форму цивільної відповідальності на порушення грошових зобов'язань, у разі невиконання або несвоєчасного виконання позичальником за новаційним договором обов'язку щодо повернення суми позики з нього можуть бути стягнуті: сума боргу (позики) із процентами за користування нею; неустойка (якщо така передбачена домовленістю сторін); три проценти річних як міра відповідальності й узаконена сума збитків, наявність яких не потребує доведення кредитором внаслідок економічної природи грошей.
17. Досліджуючи правову природу договору новації боргу у позикове зобов'язання, дисертанткою були встановлені відмінні риси зазначеного договору від договору позики:
а) за правовою характеристикою договір позики є реальним, а новація боргу у позикове зобов'язання — консенсуальною;
б) предмет договору позики становлять дії сторін, спрямовані на надання грошей або речей, визначених родовими ознаками у тимчасове користування; предметом новації боргу у позикове зобов'язання є дії, спрямовані на припинення попередніх боргових правовідносин сторін шляхом врахування ними суми боргу, що виник внаслідок невиконання контрагентом первісних зобов'язань, як суму позики;
в) об'єктом договору позики можуть виступати лише гроші або речі, визначені родовими ознаками; об'єктом новації боргу у позикове зобов'язання є борг як майнове право його вимоги, тобто грошовий борг, речовий, грошовий еквівалент наданих послуг, виконаних робіт тощо;
г) правове регулювання договору позики здійснюється на підставі гл. 71 ЦК України “Позика” (окрім ст. 1053) та Закону України “Про фінансові послуги”; до новаційного договору норми зазначеного закону не застосовуються, оскільки дії, що вчиняють сторони під час укладання новації боргу у позикове зобов'язання, не можна визначити як фінансові послуги; окрім цього, до новаційного договору позики можуть бути застосовані не всі норми гл. 71 ЦК України “Позика”:
* ч. 2 ст. 1047 ЦК України, оскільки розписка не може виступати документом, який підтверджує факт укладання договору новації боргу у позикове зобов'язання;
* ч. 2 ст. 1049 ЦК України, у зв'язку з тим, що сума боргу, врахована сторонами як сума позики за договором новації боргу у позикове зобов'язання, може бути повернена позичальником достроково, незалежно від того, оплатним чи безоплатним є такий договір;
* ст. 1051 ЦК України, оскільки договір новації боргу у позикове зобов'язання не може бути оскаржений на підставі того, що позичальником насправді не були отримані речі або гроші, визначені родовими ознаками від позикодавця.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Агарков М. М. Обязательство по советскому гражданскому праву : монография / М. М. Агарков. – М. : Юриздат НКЮ СССР, 1940. – 192 с.
2. Агарков М. М. Гражданское право / М. М. Агарков, К. А. Граве. – М. : Госюриздат, 1938. – 488 с.
3. Агарков М. М. Основы банковского права / М. М. Агарков. – М. : БЕК, 1994. – 350 с.
4. Алексеев С. С. Проблемы теории права : в 2 т. / С. С. Алексеев. – М. : Юрид. лит., 1987. – Т. 1. – 446 с.
5. Андреев Ю. Н. Новация как способ прекращения обязательства / Ю. Н. Андреев // Право и государство: теория и практика. – М., 2006. – № 10. – С. 43–54.
6. Андреева Л. Форма договора и последствия ее несоблюдения / Л. Андреева // Рос. юстиция. – 1999. – № 2. – С. 15–17.
7. Анненков К. Система русского гражданского права : в 6 т. / К. Анненков. – СПб. : Тип. М. М. Слюсаревича, 1901. – Т. 3 : Права обязательственные. – 491 с.
8. Ансон В. Договорное право : пер. с англ. / В. Ансон ; под общ. ред. и с предисл. О. Н. Садикова. – М. : Юрид. лит, 1984. – 464 с.
9. Ансон В. Договорное право. Основы договорного права / В. Ансон. – М. : Междунар. кн., 1947. – 456 с.
10. Бартошек М. Римское право : понятия, термины, определения / М. Бартошек. – М. : Юрид. лит., 1989. – 448 с.
11. Батлер Е. А. Непоименованные договоры / Е. А. Батлер. – М. : Экзамен, 2008. – 222 с.
12. Бациев В. В. Обязательство, осложненное условием об отступном (замене исполнения) / В. В. Бациев. – М. : Статут, 2003. – 109 с.
13. Белов В. А. Гражданское право. Общая и Особенная часть : учебник / В. А. Белов. – М. : ЦентрЮрИнформ, 2003. – 960 с.
14. Белов В. Н. Финансовые договоры / В. Н. Белов. – М. : Финансы и статистика, 1997. – 192 с.
15. Белов В. А. Банковское право России. Теория, законодательство, практика : юрид. очерки / В. А. Белов. – М. : Учеб.-консульт. центр «ЮрИноР», 2000. – 395 с.
16. Белов В. А. Денежные обязательства / В. А. Белов. – М. : Центр ЮрИнфор, 2001. – 237 с.
17. Боднар Т. В. Новація як спосіб заміни договірного зобов’язання / Т. В Боднар // Наук. вісн. Чернів. ун-ту. – 2004. – Вип. 212. Правознавство. – С. 56–60.
18. Брагинский М. И. Обязательства и способы их обеспечения: неустойка, залог, поручительство, банковская гарантия (комментарий к новому ГК) / М. И. Брагинский // Правовые нормы о предпринимательстве. – М., 1995. – Вып. 1. – 127 с.
19. Брагинский М. И. Основы учения о непоименованных (безымянных) и смешанных договорах / М. И. Брагинский. – М. : Статут, 2007. – 79 с.
20. Брагинский М. И. Договорное право / М. И. Брагинский, В. В. Витрянский. – Изд. 3-е, стер. – М. : Статут, 2008. – Кн. 1 : Общие положения. – 847 с.
21. Братусь С. Н. Предмет и система гражданского права / С. Н. Братусь. – М. : Госюриздат, 1963. – 197 с.
22. Братусь С. Н. Юридическая ответственность и законность (Очерк теории) / С. Н. Братусь. – М. : Юрид. лит., 1976. – 216 с.
23. Верховний Суд України : інформ. сервер. – Режим доступу : www.scourt.gov.ua/clients/vs.nsf/firstview/index.html. – Заголовок з екрана.
24. Вилкова Н. Г. Проценты годовые по денежным обязательствам из договора внешнеторговой купли-продажи / Н. Г. Вилкова // Материалы секции права ТПП СССР. – 1983. – Вып. 34. – С. 53–66.
25. Вильнянский С. И. Кредитно-расчетные правоотношения / С. И. Вильнянский. – Харьков : Изд-во ХГУ, 1955. – 60 с.
26. Витрянский В. В. Новые типы гражданско-правовых договоров / В. В. Витрянский // Закон. – 1995. – № 6. – С. 92–97.
27. Витрянский В. В. Договор займа. Общие положения и отдельные виды договора / В. В. Витрянский. – М. : Статут, 2004. – 333 с.
28. Витрянский В. В. Существенные условия договора / В. В. Витрянский // Хоз-во и право. – 1998. – № 7. – С. 5–10.
29. Вільнянський С. І. Радянське цивільне право: учб. посіб. / С. І. Вільнянський. – Харків : Вид-во ХДУ, 1966. – Ч. 1. – 320 с.
30. Воронова Л. К. Правовое регулирование кредитно-расчетных отношений в народном хозяйстве / Л. К. Воронова. – К. : Вища шк., 1988. – 216 с.
31. Гавзе Ф. И. Обязательственное право (общие положения) / Ф. И. Гавзе. – Минск : Изд-во БГУ, 1968. – 128 с.
32. Гальчинський А. Теорія грошей / А. Гальчинський. – К. : Основи, 1996. – 413 с.
33. Генкин Д. М. Основы советского социалистического гражданского права / Д. М. Генкин. – М. : Высш. парт. шк. при ЦК КПСС, 1956. – 55 с.
34. Германское право : пер. с нем. – М. : Междунар. центр финанс.-экон. развития, 1996. – Ч. 1. : Гражданское уложение. – 552 с. – (Серия: Современное зарубежное и международное частное право).
35. Годэмэ Е. Общая теория обязательств / Е. Годэмэ. – М. : Юрид. изд-во М-ва юстиции СССР, 1948. – 511 с.
36. Гордон М. В. Система договоров в советском гражданском праве / М. В. Гордон // Ученые записки Харьковского юридического института. – Харьков, 1954. – Вып. 5. – С. 65–87.
37. Господарський кодекс України : Закон України від 16.01.2003 р. № 436-IV : офіц. вид. / М-во юстиції України. – К. : Ін Юре, 2003. – 344 с.
38. Гражданские правоотношения и их структурные особенности : сб. учен. тр. Свердлов. юрид. ин-та. – Свердловск : Свердлов. юрид. ин-т, 1975. – Вып. 39. – 149 с.
39. Гражданский кодекс Квебека. – М. : Статут, 1999. – 472 с.
40. Гражданский кодекс Республики Беларусь. – Минск : Амалфея, 2004. – 656 с.
41. Гражданский кодекс Республики Узбекистан. – Ташкент : Узбекистон, 1996. – Ч. 1. – 134 с.
42. Гражданский кодекс Российской Федерации. – М. : Юристь, 1998. – Ч. 1, 2. – 480 с.
43. Гражданский кодекс Российской Федерации / под ред. Т. Е. Абовой, А. Ю. Кабалкина, В. П. Мозолина. – М. : БЕК, 1996. – Ч. 1 : Научно-практический комментарий. – 714 с.
44. Гражданский кодекс Российской Федерации : офиц. текст. – М. : Информ.-издат. дом «Филин», 1998. – 605 с.
45. Гражданский кодекс Украинской ССР : практ. коммент. / под ред. Л. С. Дубинского. – Харьков : Юрид. издат. Наркомюста УССР, 1928. – 539 с.
46. Гражданский кодекс Украинской ССР : науч.-практ. коммент. : пер. с укр. / под ред. И. Г. Агапова, М. И. Бару, И. А. Беленчука [и др.]. – К. : Политиздат Украины, 1981. – 639 с.
47. Гражданское и торговое право капиталистических государств : в 2 ч. : учебник / отв. ред. Р. Л. Нарышкина. – М. : Междунар. отношения, 1983. – Ч. 1. – 288 с.
48. Гражданское и торговое право капиталистических государств : в 2 ч. : учебник / отв. ред. Р. Л. Нарышкина. – М. : Междунар. отношения, 1984. – Ч. 2. – 304 с.
49. Гражданское и торговое право капиталистических стран / отв. ред. Д. М. Генкин. – М. : Госюриздат, 1949. – 542 с.
50. Гражданское и торговое право капиталистических стран : учеб. пособ. / под ред. В. П. Мозолина, М. И. Кулагина. – М. : Высш. шк., 1980. – 382 с.
51. Гражданское право / под ред. В. А. Рясенцева, Н. П. Волошина. – М. : Юрид. лит., 1969. – 533 с.
52. Гражданское право : в 2 т. : учебник / отв. ред. Е. А. Суханов. – М. : БЕК, 2000. – Т. 1. – 816 с.
53. Гражданское право и способы его защиты : сб. ст. / под ред. О. А. Красавчикова. – Свердловск : Свердл. юрид. ин-т, 1974. – 190 с.
54. Гражданское право Украины : в 2 ч. / под ред. А. А. Пушкина, В. М. Самойленко. – Харьков : Основа, 1996.– Ч. 1. – 440 с.
55. Гражданское право : в 2 т. : учебник / отв. ред. Е. А. Суханов. – М. : БЕК, 2000. – Т. 2, полутом 1. – 704 с.
56. Гражданское право : в 2 т. : учебник / отв. ред. Е. А. Суханов. – М. : БЕК, 2000. – Т. 2, полутом 2. – 544 с.
57. Гражданское право : в 4 т. : учебник / отв. ред. Е. А. Суханов. – М. : Волтерс Клувер, 2004. – Т. 1. – 670 с.
58. Гражданское право : в 4 т. : учебник / отв. ред. Е. А. Суханов. – М. : Волтерс Клувер, 2007. – Т. 3. – 800 с.
59. Гражданское право : в 3 т : учебник / под ред. А. П. Сергеева, Ю. К. Толстого. – М. : ПРОСПЕКТ, 2004. – Т. 2. – 632 с.
60. Гражданское уложение. Проект Высочайше учрежденной Редакционной комиссии по составлению гражданского уложения / под ред. И. М. Тютрюмова. – СПб. : Магазин «Законоведение», 1910. – Т. 2. – 1362 с.
61. Гримм Д. Д. Лекции по догме римского права / Д. Д. Гримм. – М. : Зерцало, 2003. – 423 с.
62. Грицай Н. В. «Добровольные» и «вынужденные» заемные обязательства и их правовая природа / Н. В. Грицай // Вестн. Самар. гуманит. акад. Серия: Право. – 2007. – № 1. – С. 69–77.
63. Грицай Н. В. Правовой статус заемщика как субъекта заемного обязательства / Н. В. Грицай // Проблема правосубъектности: современные интерпритации : материалы науч.-практ. конф., (Самара, 22 февр. 2006 р.). –Самара, 2006. – Вып. 4. – С. 59–64.
64. Даль В. Толковый словарь живого великорусского языка: в 4 т. / В. Даль. – М. : Рус. яз., 1989. – Т. 2. – 779 с.
65. Денбург Г. Пандекты / Г. Денбург ; пер. Е. И. Лятосковича, А. Ф. Хорошунова, О. К. Коссмана ; под. ред. П. Соколовского. – М. : Изд-во иностр. лит., 1904. – Т. 2. : Обязательственное право. – 396 с.
66. Джунь В. Порочная судебная практика / В. Джунь // Юрид. практика. – 2003. – 26 авг. (№ 34). – Режим доступу до газ. : http://yurpractika.com/article.php?id=10001707.
67. Дождев Д. В. Римское частное право / Д. В. Дождев ; под ред. В. С. Нерсесянца. – М. : ИНФРА М–НОРМА, 1996. – 668 с.
68. Єдиний державний реєстр судових рішень : офіц. сайт. – Режим доступу : www.reyestr.court.gov.ua. – Заголовок з екрана.
69. Ефимова Л. Г. Банковское право : учеб. и практ. пособие / Л. Г. Ефимова. – М. : БЕК, 1994. – 347 с.
70. Ефимова Л. Г. Банковские сделки : право и практика : монография / Л. Г. Ефимова. – М. : НИМП, 2001. – 654 с.
71. Ефимова Л. Г. Правовые проблемы безналичных денег / Л. Г. Ефимова // Хоз-во и право. – 1997. – № 1. – C. 28–35.
72. Ефимова Л. Г. Теория и практика заемно-кредитных правоотношений / Л. Г. Ефимова // Юридический мир. — 2000. — № 1. — С. 23 — 32.
73. Жюллио де ла Морандьер Л. Гражданское право Франции : пер. с фр. / Л. Жюллио де ла Морандьер. – М. : Изд-во иностр. лит., 1960. – Т. 2. – 728 с.
74. Забоев К. И. Правовые и философские аспекты гражданско-правового договора / К. И. Забоев. – СПб. : Юрид. центр Пресс, 2003. – 324 с.
75. Завидов Б. Д. Договоры кредитно-финансовой сферы / Б. Д. Завидов. – М. : ФБК-ПРЕСС, 1997. – 171 с.
76. Законодавство України : офіц. сайт. Верхов. Ради України. – Режим доступу : www.zakon.rada.gov.ua. – Заголовок з екрана.
77. Закупень Т. Проблемы квалификации правовой природы процентов по ст. 395 ГК РФ как меры ответственности / Т. Закупень, С. Кмить // Хоз-во и право. – 2004. – № 2. – С. 125–132.
78. Иоффе О. С. Правоотношение по советскому гражданскому праву / О. С. Иоффе. – Л. : Изд-во ЛГУ, 1949. – 143 с.
79. Иоффе О. С. Избранные труды по гражданскому праву: Из истории цивилистической мысли. Гражданское правоотношение. Критика теории «хозяйственного права» / О. С. Иоффе. – М. : Статут, 2000. – 777 с.
80. Иоффе О. С. Обязательственное право / О. С. Иоффе. – М. : Юрид. лит., 1975. – 880 с.
81. Иоффе О. С. Советское гражданское право. Отдельные виды обязательств : курс лекций / О. С. Иоффе. – Л. : Изд-во ЛГУ, 1961. – Т. 2. – 531 с.
82. Иоффе О. С. Советское гражданское право. Общая часть. Право собственности. Общее учение об обязательствах : курс лекций / О. С. Иоффе. – Л. : Изд-во ЛГУ, 1958. – 511 с.
83. Иоффе О. С. Спорные вопросы учения о правоотношении / О. С. Иоффе // Очерки по гражданскому праву : сб. ст. / Ленингр. гос. ун-т. – Л., 1957. – 71 с.
84. Иоффе О. С. Основы римского гражданского права / О. С. Иоффе, В. А. Мусин. – Л. : Изд-во ЛГУ, 1974. – 156 с.
85. Иоффе О. С. Вопросы теории права / О. С. Иоффе, М. Д. Шаргородский. – М. : Юрид. лит., 1961. – 381 с.
86. Исаев И. А. Зачет в судебной практике / И. А. Исаев // Право и экономика. – 2004. – № 9. – С. 28–30.
87. Кавелин К. Права и обязанности по имуществу и обязательствам в применении к русскому законодательству. Опыт систематического обозрения / К. Кавелин. – СПб. : Тип. М. М. Слюсаревича, 1879. – 425 с.
88. Карпова Н. В. Место заемного обязательства в системе гражданских правоотношений / Н. В. Карпова // Юрид. науки. – 2006. – № 4. – С. 79–83.
89. Комментарий к Гражданскому кодексу Российской Федерации, части второй / под ред. Т. Е. Абовой, Л. Ю. Кабалкина. – М. : Юрайт, 2003. – 1027 с.
90. Комментарий к Гражданскому кодексу Российской Федерации, части первой (постатейный) / под ред. О. Н. Садикова. – М. : КОНТРАКТ-ИНФРА, 1997. – 778 с.
91. Комментарий к Гражданскому кодексу РФ части первой (постатейный) / под ред. Г. Е. Авилова, В. В. Безбаха, М. И. Брагинского [и др.]. – М. : ИНФРА-М, 1998. – 880 с.
92. Корецкий А. Д. Теоретико-правовые основы учения о договоре / А. Д. Корецкий. – СПб. : Юрид. центр Пресс, 2001. – 211 с.
93. Корецкий А. Д. Договорное право России. Основы теории и практика реализации / А. Д. Корецкий. – М. : ИКЦ «МарТ», 2004. – 528 с.
94. Кравцов А. С. Абстрактные и материальные обязательства в римском и современном гражданском праве / А. С. Кравцов. – М. : Статут, 2003. – 314 с.
95. Красавчиков О. А. Юридические факты в Советском гражданском праве / О. А. Красавчиков. – М. : Госюриздат, 1958. – 184 с.
96. Крашенников Е. А. Новация и изменение обязательств / Е. А. Крашенников // Очерк по торговому праву : сб. науч. тр. – Ярославль, 2006. – Вып. 13. – С. 65–70.
97. Кривенда О. Деякі аспекти поняття і правової природи позикових відносин / О. Кривенда // Підприємництво, госп-во і право. – 2001. – № 9. – С. 49–51.
98. Ла Морандьер Ж. Гражданское право Франции : в 3 т. : пер. с фр. / Ж. Ла Морандьер. – М. : Изд-во иностр. лит., 1958. – Т. 1. – 742 с.
99. Лавров Д. Г. Денежные обязательства в российском гражданском праве : науч.-практ. изд. / Д. Г. Лавров. – Спб. : Юрид. центр Пресс, 2001. – 250 с.
100. Лапач В. А. Система объектов гражданских прав теория и судебная практика / В. А. Лапач. – СПб. : Юрид. центр Пресс, 2002. – 544 с.
101. Ласк Г. Гражданское право США. (Право торгового оборота) / Г. Ласк. – М. : Изд-во иностр. лит., 1961. – 774 с.
102. Легкая И. Спорное положение о «трех процентах» / И. Легкая // Юрид. практика. – 2004. – № 38. – С. 13–14.
103. Лунц Л. А. Денежное обязательство в гражданском и коллизионном праве капиталистических стран / Л. А. Лунц. – М. : Юриздат, 1948. – 214 с.
104. Лунц Л. А. Деньги и денежные обязательства в гражданском праве / Л. А. Лунц. – М. : Статут, 1999. – 352 с.
105. Магазинер Я. М. Объект права / Я. М. Магазинер // Изв. вузов. Правоведение. – 2000. – № 6. – С. 202–213.
106. Май С. К. Очерк общей части буржуазного обязательственного права / С. К. Май. – М. : Внешторгиздат, 1953. – 220 с.
107. Малеин Н. С. Имущественная ответственность в хозяйственных отношениях / Н. С. Малеин. – М. : Наука, 1968. – 208 с.
108. Малеин Н. С. Кредитно-расчетные правоотношения и финансовый контроль / Н. С. Малеин. – М. : Наука, 1964. – 152 с.
109. Матвеев Г. К. Основания гражданско-правовой ответственности / Г. К. Матвеев. – М. : Юрид. лит., 1970. – 311 с.
110. Мейер Д. И. Русское гражданское право : в 2 ч. / Д. И. Мейер. – М. : Статут, 2003. – Ч. 2. – 831 с.
111. Мельников О. О. Правовые проблемы новации долга в заемное обязательство / О. О. Мельников // Вестн. Высш. арбитр. суда Рос. Федерации. – 1999. – № 6. – С. 93–96.
112. Меркулов В. В. Гражданско-правовой договор в механизме регулирования товарно-денежных отношений : монография / В. В. Меркулов. – Рязань : РВШ МВД РФ, 1994. – 210 с.
113. Мурзин Д. В. Новация в российском договорном праве / Д. В. Мурзин, Ю. Н. Мурзина // Актуальные проблемы гражданского права : сб. ст. – М., 2000. – С. 148–194.
114. Новицкий И. Б. Общее учение об обязательстве / И. Б. Новицкий, Л. А. Лунц. – М. : Гос. изд-во юрид. лит., 1950. – 416 с.
115. Новоселова Л. А. Валюта долга и валюта платежа в денежных обязательствах / Л. А. Новоселова // Закон: Журнал для деловых людей. — 2000. — № 3. — С. 99 — 105.
116. Новоселова Л. А. Денежные расчеты в предпринимательской деятельности / Л. А. Новоселова. – М. : ЮрИнфор, 1996. – 160 с.
117. Новоселова Л. А. Договор займа / Л. А. Новоселова // Правовое регулирование банковской деятельности. – М., 1997. – С. 98–99.
118. Новоселова Л. А. О правовых последствиях нарушения денежного обязательства / Л. А. Новоселова // Вестн. Высш. арбитр. суда Рос. Федерации. – 1999. – № 3. – С. 69–71.
119. Новоселова Л. А. Ответственность за неисполнение денежного обязательства / Л. А. Новоселова // Закон: Журнал для деловых людей. — 2001. — № 12. — С. 19 — 32.
120. Новоселова Л. А. Проблемы гражданско-правового регулирования расчетных отношений : автореф. дис. на соиск. учен. степ. д-ра юрид. наук : 12.00.03 «Гражд. право, семей. право, гражд. процесс, междунар. частн. право» / Новоселова Людмила Александровна ; Моск. гос. ун-т. – М. : Юрист, 1997. – 37 с.
121. Новоселова Л. А. Проценты по денежным обязательствам / Л. А. Новоселова. – М. : Статут, 2003. – 92 с.
122. Ожегов С. И. Словарь русского языка : 70000 слов / С. И. Ожегов. – М. : Рус. яз. – 1991. – 915 с.
123. Ойгензихт В. А. Нетипичные договорные отношения в гражданском праве / В. А. Ойгензихт. – Душанбе : Таджик. гос. ун-т, 1984. – 128 с.
124. Основные институты гражданского права зарубежных стран. Сравнительно-правовое исследование / отв. ред. В. В. Залесский. – М. : Норма, 2000. – 648 с.
125. Павлов А. А. Некоторые вопросы прекращения солидарных обязательств / А. А. Павлов // Очерки по торговому праву : сб. науч. тр. – Ярославль, 2006. – Вып. 13. – С. 70–81.
126. Павлов А. А. Условия новации / А. А. Павлов // Очерки по торговому праву : сб. науч. тр. – Ярославль, 2005. – Вып. 12. – С. 64–76.
127. Печений О. Проблеми відповідальності за порушення грошових зобов'язань / О. Печений // Підприємництво, госп-во і право. – 2005. – № 3. – С. 53–56.
128. Победоносцев К. П. Курс гражданского права : в 3 т. / К. П. Победоносцев ; под. ред. В. А. Томсинова. – М. : Зерцало, 2003. – Т. 3. – 608 с. – (Серия «Русское юридическое наследие»).
129. Подцерковний О. П. Правова природа мір відповідальності за прострочення виконання боржником грошового зобов'зання / О. П. Подцерковний // Вісн. госп. судочинства. – 2005. – № 4. – С. 164–170.
130. Покровский И. А. История римского права / И. А. Покровский. – Спб. ; Петроград : Изд-во Юрид. книж. склада «Право», 1918. – 430 с.
131. Покровский И. А. Основные проблемы гражданского права / И. А. Покровский. – М. : Статут, 2001. – 354 с.
132. Положення про порядок реєстрації договорів, які передбачають виконання резидентами боргових зобов’язань перед нерезидентами за залученими від нерезидентів кредитами, позиками в іноземній валюті : затв. Постановою Правління НБУ від 22 груд. 1999 р. № 602 // Правове регулювання кредитних відносин в Україні : зб. нормат. актів. – К., 2001. – С. 249–255.
133. Полонский Э. Г. О правовом регулировании расчетных и кредитных отношений / Э. Г. Полонский, В. А. Плинер // Совет. государство и право. – 1962. – № 6. – С. 29–32.
134. Попов А. Ответственность за неисполнение денежного обязательства / А. Попов // Хоз-во и право. – 1997. – № 8 – С. 74–81.
135. Постанови Верховного Суду України та Вищого господарського суду України / под ред. В. Т. Маляренка. – К. : Юрисконсульт, 2006. – 498 с.
136. Постановление Фед. арбитр. суда Моск. округа от 12 янв. 2007 г. № КГ-а40/13199-06 // Право и экономика. – М., 2007. – № 12. – С. 104–111.
137. Примак В. Відповідальність за порушення грошового зобов'язання (сплата процентів у контексті вчення про цивільно-правову відповідальність) / В. Примак // Юрид. вісн. – 2001. – 22–28 бер. (№ 300). – С. 71–73.
138. Притыка Д. Н. Договорное право. Общая часть : науч.-практ. коммент. к гражд. законодательству Украины : в 4 т. / Д. Н. Притыка, В. Я. Корабань, В. Г. Ротань. – К. : Ин-т юрид. исслед., 2000. – Т. 1. – 944 с.
139. Про відповідальність за невиконання грошових зобов'язань : Закон України від 22.11.1996 р. № 543/96-ВР // Відом. Верхов. Ради України. – 1997. – № 5. – Ст. 28.
140. Про врегулювання порядку одержання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів та застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства : Указ Президента України від 27.06.1999 р. № 734/99 // Правове регулювання кредитних відносин в Україні : зб. нормат. актів. – К., 2001. – С. 248–249.
141. Про затвердження положення про надання окремих фінансових послух юридичними особами – суб'єктами господарювання, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами [Електронний ресурс] : розпорядження Держ. комісії з регулювання ринків фін. послуг України від 22 січ. 2004 р. // Законодавство України : офіц. сайт. Верхов. Ради України. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=z0712-08. – Заголовок з экрана.
142. Про оподаткування прибутку підприємств : Закон України від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР // Відом. Верхов. Ради України. – 1997. – № 27. – Ст. 181.
143. Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні : Закон України від 12.07.2001 р. № 2658-III // Відом. Верхов. Ради України. – 2001. – № 47. – Ст. 251.
144. Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг : Закон України від 12.07.2001 р. № 2664-III // Відом. Верхов. Ради України. – 2002. – № 1. – Ст. 1.
145. Про цінні папери і фондовий ринок : Закон України від 23.02.2006 р. № 3489-IV // Відом. Верхов. Ради України. – 2006. – № 31. – Ст. 268.
146. Римское частное право : учебник / под ред. И. Б. Новицкого. – М. : Юристъ, 2004. – 544 с.
147. Рожкова М. Внедоговорное обязательство по уплате процентов за пользование чужими денежными средствами / М. Рожкова // Хоз-во и право. – 2005. – № 9. – С. 105–110.
148. Розенберг М. Г. Правовая природа процентов годовых по денежным обязательствам (практические и теоретические аспекты применения новых положений ГК РФ) / М. Г. Розенберг // Гражданский кодекс России. Проблемы. Теория. Практика : сб. памяти С. А. Хохлова. – М., 1998. – С. 309–333.
149. Романец Ю. В. Система договоров в гражданском праве России / Ю. В. Романец. – М. : Юристъ, 2001. – 496 с.
150. Рябко Л. Г. Правовое регулирование кредитных отношений по законодательсту Украины : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.03 / Рябко Людмила Григорьевна ; Одес. нац. юрид. акад. – Одесса, 2001. – 218 с.
151. Саватье Р. Теория обязательств. Юридический и экономический очерк / Р. Саватье. – М. : Прогресс, 1972. – 440 с.
152. Савельев В. Л. Гражданский кодекс Германии. (История, система, институты) / В. Л. Савельев. – М. : Юрист, 1994. – 96 с.
153. Савиньи Ф. К. Обязательственное право: пер. с нем. / Ф. К. Савиньи. – СПб. : Юрид. центр Пресс, 2004. – 576 с.
154. Саніахметова Н. О. Поняття та класифікація підприємницьких договорів / Н. О. Саніахметова // Вісн. Хмельн. ін-ту регіон. упр. та права. – 2002. – № 2. – С. 31–34.
155. Семенов В. В. Существует ли проблема безденежности при новации долга в заемное обязательство / В. В. Семенов // Вестн. Высш. арбитр. суда Рос. Федерации. – 2000. – № 11. – С. 95–96.
156. Синайский В. И. Русское гражданское право / В. И. Синайский. – М. : Статут, 2002. – 638 с.
157. Сібільов М. М. Зміст цивільно-правового договору / М. М. Сібільов // Вісник Академії правових наук України. – Х., 2003. – № 1. – С. 93–99.
158. Сібільов М. М. Ознаки та поняття договору в сфері приватного права / М. М. Сібільов // Вісник Академії правових наук України. – Х., 2002. – № 4. – С. 87–93.
159. Советское гражданское право : в 2 т. / под ред. В. А. Рясенцева. – М. : Юрид. лит., 1965.– Т. 1. – 560 с.
160. Советское гражданское право : в 2 т. / под ред. В. Т. Смирнова, Ю. К. Толстого, А. К. Юрченко. – Л. : Изд-во ЛГУ, 1982. – Т. 2. – 414 с.
161. Соединенные Штаты Америки: Конституция и законодательные акты / под ред. и со вступ. сл. О. А. Жидкова. – М. : Прогресс : Универс, 1993. – 768 с.
162. Спасибо-Фатєєва І. В. Правова природа майнових і корпоративних прав, їх оборотоздатність та деякі аспекти застави [Електронний ресурс] / І. В. Спасибо-Фатєєва, Т. Дуденко // Юрид. радник. – 2005. – № 2. – Режим доступу до журн. : http://www.yurradnik.com.ua/stride/ur/index.php?m=authors&aut=253&art=89.
163. Старикова О. В. Прекращение обязательства по уплате неустойки новацией / О. В. Старикова // Сборник статей по итогам международной конференции «Обеспечение прав и свобод человека и гражданина» (г. Тюмень, 17–19 нояб. 2005 г.). – Тюмень, 2006. – № 5. – С. 84–88.
164. Степанюк А. В. Форма договора займа и последствия ее несоблюдения / А. В. Степанюк // Закон и право. – 2000. – № 7. – С. 50–53.
165. Суханов Е. А. О юридической природе процентов по денежным обязательствам / Е. А. Суханов // Законодательство. – 1997. – № 1. – С. 34–37.
166. Суханов Е. А. Об ответственности государства по гражданско-правовым обязательствам / Е. А. Суханов // Вестн. Высш. арбитр. суда Рос. Федерации. – 2001. – № 3. – С. 124–132.
167. Тараканов С. Информационная природа безналичних денег / С. Тараканов // Хоз-во и право. – 1998. – № 9. – С. 68–70.
168. Тарасенко Л. Межі цивільно-правової відповідальності за порушення грошового зобов'язання / Л. Тарасенко // Юрид. Україна. – 2005. – № 2. – С. 40–45.
169. Тарасенко Л. Проценти