ПРАВОВIДНОСИНИ СТРAХУВАННЯ ТВOРІВ МИСТЕЦТВА, ПРЕДМЕТІВ КОЛЕКЦІОНУВАННЯ ТА АНТИКВАРІАТУ У ЦИВІЛЬНОМУ ПРАВІ УКРАЇНИ

Краткое описание

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ОДЕСЬКА ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ»

На правах рукопису

Токарева Віра Олександрівна

УДК 347.764(477):368.8

ПРАВОВIДНОСИНИ СТРAХУВАННЯ ТВOРІВ МИСТЕЦТВА, ПРЕДМЕТІВ КОЛЕКЦІОНУВАННЯ ТА АНТИКВАРІАТУ
У ЦИВІЛЬНОМУ ПРАВІ УКРАЇНИ

Спеціальність 12. 00. 03 – цивільне право і цивільний процес;
сімейне право; міжнародне приватне право

Дисертація на здобуття наукового cтупеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник:
Харитонов Євген Олегович,
доктор юридичних наук, професор
заслужений діяч науки і техніки України

Одеса – 2011
ЗМІСТ
ВСТУП 3

РОЗДІЛ 1.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРАВОВІДНОСИН, ЩО ВИНИКАЮТЬ ПРИ СТРАХУВАННІ ТВОРІВ МИСТЕЦТВА, ПРЕДМЕТІВ КОЛЕКЦІОНУВАННЯ ТА АНТИКВАРІАТУ
1.1. Поняття та види страхування творів мистецтва, предметів колекціонування та антикваріату 13
1.2. Поняття та осoбливості правовідносин страхування творів мистецтва, предметів колекціонування та антикваріату 30
Висновки до розділу 1 40

РОЗДІЛ 2.
СТРУКТУРА ПРАВОВІДНОCИН СТРАХУВАННЯ ТВОРІВ МИСТЕЦТВА, ПРЕДМЕТІВ КОЛЕКЦІОНУВАННЯ ТА АНТИКВАРІАТУ
2.1. Об’єкт правовідносин страхування творів мистецтва, предметів колекціонування та антикваріату 41
2.2. Учасники правовідносин cтрахування творів мистецтва, предметів колекціонування та антикваріату 60
2.3. Зміст правовідносин cтрахування творів мистецтва, предметів колекціонування та антикваріату 81
2.4. Підстави виникнення правовідносин cтрахування творів мистецтва, предметів колекціонування та антикваріату 108
Висновки до розділу 2 117

РОЗДІЛ 3.
ДОГОВІР CТРАХУВАННЯ ТВОРІВ МИСТЕЦТВА, ПРЕДМЕТІВ КОЛЕКЦІОНУВАННЯ ТА АНТИКВАРІАТУ
3.1. Загальна характеристика договору cтрахування творів мистецтва, предметів колекціонування та антикваріату 119
3.2. Зміcт договору cтрахування творів мистецтва, предметів колекціонування та антикваріату 136
3.3. Виконання, зміна припинення договірних відноcин страхування творів мистецтва, предметів колекціонування та антикваріату 165
3.4. Відповідальність cторін за порушення договору cтрахування творів мистецтва, предметів колекціонування та антикваріату 184
Висновки до розділу 3 194

ВИСНОВКИ 195
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 201
ДОДАТОК

ВСТУП
Актуальність теми дослідження зумовлена потребою врегулювання цивільних відносин, число яких на українському ринку художніх цінностей зростає з року в рік. Збільшується кількість колекціонерів творів мистецтва, приватних галерей, корпоративних зібрань. Пошук альтернативних напрямків інвестування в період фінансових потрясінь стає одним із основних чинників значного інтересу до предметів мистецтва, а тому і до страхової охорони та захисту прав суб’єктів цих правовідносин. Страхування творів мистецтва, предметів колекціонування та антикваріату стає все більшим сегментом страхового ринку. Враховуючи велику ймовірність викрадень творів мистецтва, предметів колекціонування, антикваріату та кількість шедеврів, що отримують пошкодження та вимагають тривалої та дорогої реставрації, в Європі та США страхування творів мистецтва, предметів колекціонування та антикваріату вже перетворилось в самостійну сферу правового регулювання. На Заході до укладання договорів страхування творів мистецтва, предметів колекціонування та антикваріату звертаються державні музеї, галереї та приватні колекціонери. В Україні цей вид страхування є досить новим і недостатньо врегульованим. Основним нормативно-правовим актом у галузі страхової діяльності в Україні є прийнятий в 1996 р. Закон України «Про страхування» [161]. Разом з цим, поза увагою законодавця залишилося багато аспектів страхування, особливо у досліджуваній сфері.
Вибір теми дисертаційного дослідження обумовлений також відсутністю наукових робіт, присвячених розгляду проблемних аспектів правовідносин страхування творів мистецтва, предметів колекціонування та антикваріату, укладанню та належному виконанню договору страхування творів мистецтва, предметів колекціонування та антикваріату. Тема дослідження сформульована з огляду на практику страхування зарубіжних страхових компаній, з урахуванням того, що під поняттям «страхування предметів мистецтва» страховики розглядають питання страхування творів мистецтва, предметів колекціонування та антикваріату.
Дисертація є самостійною першою в Україні завершеною науковою роботою, присвяченою всеохоплюючому дослідженню правового регулювання страхування творів мистецтва, предметів колекціонування та антикваріату.
Теоретичну базу дослідження становлять праці відомих вчених-юристів з загальних питань теорії цивільного права, як: М. М. Агаркова, С. М. Бервено, М. І. Брагінського, С. М. Братуся, В. В. Вітрянського, О.В. Дзери, О. С. Іоффе, О. О. Красавчикова, В. В. Луця, Р. А. Майданика, О. П. Сергєєва, Є. О. Суханова, Ю. К. Толстого, Р. О. Халфіної, Є. О. Харитонова, О. І. Харитонової, О. І. Худякова, Г. Ф. Шершеневича та ін. Проблемам врегулювання відносин страхування присвячені праці: В. Ю. Абрамова, О. С. Адамової, В. С. Бєлих, О. Т. Боннера, О. Д. Вовчака, К. О. Граве, Г. В. Грішина, С. В. Дєдікова, Г. С. Демидова, С. Л. Єфімова, В. В. Ельбрехта, І. В. Кривошеєва, В. А. Мусіна, Н. Б. Пацурії, К.І.Пилова, В. К. Райхера, В. І. Серебровського, В. М. Томіліна, К. Є. Турбіної, В. П. Федорова, Ю. Б. Фогельсона, Я. О. Чапічадзе, В. В. Шахова, Л. Я. Шимінової, Н. П. Якібчук, В. П. Янішена, Р. Б. Шишки та ін.
Оскільки страхування творів мистецтва, предметів колекціонування та антикваріату є зовсім новим в страховій практиці України, то практично відсутні наукові публікації за темою дослідження. У роботі використані публікації російських авторів та практичний досвід страхування зарубіжних страхових компаній.
У дисертації широко використані роботи присвячені правовідносинам питанням страхування, оцінки творів мистецтва, предметів колекціонування та антикваріату зарубіжних авторів: Ш. Кліфонта, К. Куліджа, Д. Дааба, Х. Дауна, С. Дугласа, А. Дурані, Д. Пілсбурі, Л. Поллока, Ф. Наєрi.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане відповідно до напрямів наукових досліджень Одеської національної юридичної академії на 2006 – 2010 рр. «Традиції і новації в сучасній українській державності і правовому житті» (державний реєстраційний номер 0106U004970). Тема дисертації безпосередньо відповідає плану наукових досліджень кафедри цивільного права Одеської національної юридичної академії в рамках теми: «Традиції та новації у сучасному цивільному праві України».
Мета та завдання дослідження. Метою наукового дослідження є теоретичне опрацювання цивільно-правових проблем та виявлення прогалин у правовому регулюванні правовідносин страхування творів мистецтва, предметів колекціонування та антикваріату та обґрунтування пропозицій, спрямованих на вдосконалення правового регулювання цього виду страхування. Для досягнення вказаної мети автором дисертації були поставлені такі завдання:
– визначити особливості правовідносин страхування творів мистецтва, предметів колекціонування та антикварiату;
– окреслити основні напрями (шляхи) розвитку страхування творів мистецтва, предметів колекціонування та антикваріату;
– теоретично обґрунтувати об’єкт правовідносин страхування творів мистецтва, предметів колекціонування та антикваріату;
– визначити правовий статус сторін та інших учасників правовідносин страхування творів мистецтва, предметів колекціонування та антикваріату;
– з’ясувати проблеми та виявити тенденції подальшого розвитку правовідносин страхування творів мистецтва, предметів колекціонування та антикваріату
– дослідити страхові випадки, від настання яких проводиться страхування творів мистецтва, предметів колекціонування та антикваріату;
– визначити умови, на яких здійснюється укладення договору страхування творів мистецтва, предметів колекціонування та антикваріату;
– дослідити порядок укладання, зміни та припинення договору страхування творів мистецтва, предметів колекціонування та антикваріату;
– розглянути особливості відповідальності сторін за порушення договору страхування творів мистецтва, предметів колекціонування та антикваріату;
– розробити конкретні пропозиції, спрямовані на вдосконалення чинного законодавства у сфері страхування творів мистецтва, предметів колекціонування та антикваріату.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини в галузі страхування творів мистецтва, предметів колекціонування та антикваріату, їх юридична природа.
Предмет дослідження складають правовідносини страхування творів мистецтва, предметів колекціонування та антикваріату, що виникають між страховиком і страхувальником.
Методи дослідження. Методологічну основу дослідження склали загальнонаукові, філософські та спеціальні методи, зокрема: формально-логічний, порівняльно-правовий, статистичний, системно-функціональний та теоретико-прогностичний. За допомогою формально-логічного методу досліджувалися норми чинного законодавства України, що регулюють правовідносини страхування творів мистецтва, предметів колекціонування та антикваріату, за допомогою порівняльно-правового методу – регулювання цих правовідносин у зарубіжних країнах. Використання системно-функціонального методу дало можливість визначити істотні умови договору страхування творів мистецтва, предметів колекціонування та антикваріату та його правовий зміст. Теоретико-прогностичний метод дозволив розробити пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства у сфері страхування творів мистецтва, предметів колекціонування та антикваріату. У дисертації розглянуті проблеми страхування творів мистецтва, предметів колекціонування та антикваріату як специфічного виду майнового страхування.
Наукова новизна одержаних результатів. Дисертація є першим в українській правовій науці дослідженням питань, пов’язаних із здійсненням страхування творів мистецтва, предметів колекціонування та антикваріату у ринкових умовах. Автором сформульовано низку нових положень, висновків, пропозицій, нових у концептуальному плані і важливих для практичної страхової діяльності.
Найбільш суттєві результати, що містять наукову новизну, можна визначити наступним чином:
1. вперше:
1.1. окреслено основні напрями страхування творів мистецтва предметів колекціонування та антикваріату українськими та зарубіжними страховиками, як специфічного виду майнового страхування: за умовами страхування предметів домашнього вжитку, за окремими умовами страхування для цінних предметів особистого користування та відповідно до умов спеціальних договорів (полісів) страхування предметів мистецтва;
1.2. визначено види договорів страхування творів мистецтва, предметів колекціонування та антикваріату, що є проведеним для подальшого їх впорядкування. В залежності від території, на яку розповсюджується дія договору, можна розрізнити: договір страхування творів мистецтва, предметів колекціонування та антикваріату, передбачений для стаціонарного розміщення предметів мистецтва та для перевезення творів для експонування на умовах від «стінки до стінки» «Wall to wall». В залежності від мети страхування розрізняються три види договорів (полісів) страхування предметів мистецтва: індивідуальний, типовий і генеральний;
1.3. сформульовано поняття «зобов’язання зі страхування творів мистецтва, предметів колекціонування та антикваріату», як цивільних правовідносин (або «закріплених цивільним законом суспільних відносин»), метою яких є захист страхових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування творів мистецтва, предметів колекціонування та антикваріату або чинним законодавством;
1.4. сформульовано об’єкт правовідносин страхування творів мистецтва, предметів колекціонування та антикваріату – забезпечення страхових інтересів суб’єктів правовідносин, який складається з двох елементів – юридичного об’єкту у вигляді дій страховивка і страхувальника та матеріального предмета в якому матеріалізується страховий інтерес до застрахованих творів мистецтва, предметів колекціонування та антикваріату;
1.5. визначено поняття договору страхування творів мистецтва, предметів колекціонування та антикваріату, як домовленість двох сторін, що спрямована на встановлення, зміну або розірвання між ними правових зв’язків (прав та обов’язків). Договір страхування творів мистецтва, предметів колекціонування та антикваріату є юридичним фактом, згідно з яким норми права пов’язують виникнення, зміну та припинення зобов’язання та правовідносин зі страхування творів мистецтва, предметів колекціонування;
2. набуло подальшого розвитку:
2.1. обґрунтування некоректності вживання терміну «відповідальність страховика», як синоніму його обов'язку відшкодувати збитки або виплатити страхову суму, яке розповсюджено в літературі. Разом з тим, відповідальність у цивільному праві виникає внаслідок порушення встановленого законом або договором обов’язку, яке полягає у покладені на особу, винну в правопорушенні, негативних майнових наслідків. Тому застосування дефініції «відповідальність страховика» до його обов’язків, встановлених нормами цивільного законодавства та договором, є некоректним. Враховуючи вищезазначене, застосовувати термін «відповідальність страховика» можна лише стосовно випадків, порушення (невиконання або неналежного виконання) відповідного обов'язку – відшкодовувати збитки або виплачувати страхову суму;
2.2. аргументація структури страхового випадку, яка являє собою об’єднання трьох елементів: небезпеки (страхової події), збитків (наслідків) від страхової події та причинно-наслідкового зв’язку між ними. Дана триєдність утворює складний юридичний факт. Запропоновано закріпити в законодавстві страховий випадок як представлений подією або дією факт, передбачений законом або договором, що виражається в заподіянні шкоди майновим інтересам страхувальника, (вигодонабувача) та спричинив зміну соціального статусу страхувальника або вигодонабувача в результаті безпосереднього впливу страхової події, з настанням якої виникає обов’язок страховика здійснити страхову виплату страхувальнику, вигодонабувачеві або іншим третім особам;
3. запропоновано:
внести зміни до ст. 7 Закону України «Про страхування» та включити в перелік обов’язкових видів: страхування творів мистецтва, предметів колекціонування та антикваріату, що тимчасово вивозяться за межі України для експонування на виставках або для реставрації, за рахунок коштів приймаючої сторони;
авторське визначення поняття «страхувальника» як юридичних та дієздатних фізичних осіб, які мають страховий інтерес щодо об’єкта страхової охорони і уклали із страховиками договори страхування або є страхувальниками відповідно до законодавства України, та внесення відповідних змін до ст. 3 Закону України «Про страхування» та ч. 2 ст. 984 ЦК України;
у зв’язку з тим, що чинним законодавством не передбачені норми, які б встановлювали максимальну страхову суму, яку може виплатити українська страхова компанія для забезпечення платоспроможності страховиків та надійності, безпечності і диверсифікованості розміщення страхових резервів, запропоновано встановити у Порядку та вимогах щодо здійснення перестрахування у страховика (перестраховика) нерезидента, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 04.02.2004 № 124 граничну максимальну страхову суму, яку може виплатити українська страхова компанія за окремим об’єктом або видом страхування на суму, що не перевищує 10 % від сплаченого статутного фонду та сформованих страхових внесків;
доповнити ч. 1 ст. 989 ЦК України та ч. 1 ст. 21 Закону України «Про страхування» пунктом, в якому визначити форми повідомлення про настання страхового випадку, для чого встановити, що повідомлення про настання страхового випадку страхувальником має бути зроблено в письмовій формі з офіційним підтвердженням страховика про отримання інформації. Повідомлення може направлятися і електронними засобами зв’язку, за умови, що система дозволяє підтвердити отримання файлу адресатом. Підстави відмови від здійснення страхової виплати, встановлені ч. 1 ст. 990 ЦК України, та ч. 1 ст. 26 Закону України «Про страхування» доповнити пунктом 7 проте, що страховик має право відмовитися від здійснення страхової виплати у разі недодержання встановленої форми повідомлення про настання страхового випадку страхувальником;
оскільки після проведення мистецтвознавчої експертизи, у подальшому на цю суму збільшується й вартість твору мистецтва, предмету колекціонування та антикваріату, а акт експертизи є документом, який встановлює культурну, історичну, художню, матеріальну цінність та посвідчує автентичність твору, запропоновано доповнити Інструкцію про порядок визначення оціночної та страхової вартості пам’яток Музейного фонду України від 13.07.98 № 325 пунктом 1.8. про те, що акт мистецтвознавчої експертизи підлягає обов’язковій передачі новому набувачу прав на об’єкт, який піддано експертизі та оцінці.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони можуть бути використані:
у науково-дослідницькій сфері – висновки дисертаційного дослідження можуть слугувати підґрунтям для подальшого вдосконалення концепції страхування як такого та страхування майна, а також страхування творів мистецтва, предметів колекціонування та антикваріату і забезпечення прав та інтересів його учасників;
у сфері правотворчості – положення і висновки дисертаційного дослідження можуть бути використані у законотворчій діяльності – в процесі вдосконалення деяких норм цивільного законодавства України. Внесено також пропозиції щодо тлумачення відповідних положень цивільного та страхового законодавства судами, для чого визначено орієнтовні критерії застосування певних норм на практиці;
у навчально-методичній роботі – матеріали дисертаційного дослідження можуть бути використані при підготовці навчальних посібників та науково-методичних рекомендацій з цивільного права, страхового права, при читанні спецкурсу «Страхування» тощо.
Результати дисертаційного дослідження використовувалися у навчальному процесі при проведенні практичних занять з відповідних тем курсу цивільного права, керівництві курсовими роботами тощо.
Апробація результатів дослідження. Дисертацію виконано і обговорено на кафедрі цивільного права Національного університету «Одеська юридична академія».
Результати дисертаційного дослідження доповідались на наукових та науково-практичних конференціях: Міжнародній науково-практичній конференції «П’яті Прибузькі юридичні читання» (27 – 28 листопада 2009 р. Миколаївський навчальний центр Одеської національної юридичної академії); Міжнародній науковій конференції, присвяченій пам’яті Ю. С. Червоного (12 лютого 2010 р., Одеська національна юридична академія); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Тенденції та пріоритети реформування законодавства України» (13 березня 2010 р., Запорізька міська громадська організація «Істина»); П’ятій Міжнародній цивілістичній науковій конференції студентів та аспірантів (31 березня – 1 квітня 2010 р., Одеська національна юридична академія); Другій Міжнародній науково-практичній конференції «Держава і право в умовах глобалізації: реалії та перспективи» (16 – 17 квітня 2010 р., Економіко-правовий факультет Одеської національної юридичної академії у м. Сімферополі); Третій науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих вчених (26 березня 2010 р., Інститут національного та міжнародного права Міжнародного гуманітарного Університету); ІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Роль та місце ОВС у розбудові демократичної правової держави» (23 квітня 2010 р., Одеський державний університет внутрішніх справ); Міжнародній науковій конференції професорсько-викладацького та аспірантського складу «Правове життя сучасної України» (21 – 22 травня 2010 р., Одеська національна юридична академія); Міжнародній науково-практичній конференції «Верховенство права та права людини» (11 – 12 серпня 2010 р., Запорізька міська громадська організація «Істина»).
Публікації. Основні положення дисертації відображено у семи наукових статтях, опублікованих у фахових виданнях, перелік яких затверджено ВАК України, та у дев’яти тезах доповідей на наукових та науково-практичних конференціях.
Структура дисертації зумовлена метою та завданнями дослідження і складається зі вступу, трьох розділів, які містять десять підрозділів, висновків, списку використаних джерел та додатку. Загальний обсяг дисертації становить 226 сторінки, в тому числі 24 сторінки списку використаних джерел із 273 найменувань та додатку на 2 сторінках.

Список литературы

ВИСНОВКИ

За результатами проведеного дисертаційного дослідження правовідносин страхування творів мистецтва, предметів колекціонування та антикваріату автор прийшла до висновків та узагальнень пропозицій щодо вдосконалення чинного цивільного законодавства:
1. Страхування творів мистецтва, предметів колекціонування та антикваріату є економічною категорією, яка відображає економічні відносини в процесі створення за рахунок коштів осіб спеціальних фондів і їх подальшого використання для відшкодування збитків, від несприятливих явищ, що сталися із творами мистецтва, предметами колекціонування та антикваріату.
Враховуючи досвід страхування зарубіжних компаній та тенденції страхування творів мистецтва вітчизняними компаніями, визначені основні напрями (шляхи) страхування творів мистецтва, предметів колекціонування та антикваріату: за умовами страхування предметів домашнього вжитку, за окремими умовами страхування для цінних предметів особистого користування та відповідно до умов спеціальних договорів (полісів) страхування предметів мистецтва.
2. Встановлені види страхування творів мистецтва, предметів колекціонування та антикваріату, за критерієм волевиявлення сторін: добровільне та обов’язкове. В свою чергу, обов’язкове страхування залежно від особи, за рахунок якої провадиться страхування, може бути державне обов’язкове страхування та обов’язкове страхування. Залежно від матеріального предмета страхування творів мистецтва, колекціонування та антикваріату можна розрізняти страхування: творів образотворчого мистецтва (включає в себе живопис, друк, фотографії; рідкісні книги); антикварної зброї; колекційних вин; ювелірних прикрас; колекційних автомобілів; рідкісних марок та монет; інших об’єктів колекції.
Визначені види договорів страхування творів мистецтва, предметів колекціонування та антикваріату. Залежно від території, на яку розповсюджується дія договору страхування творів мистецтва, предметів колекціонування та антикваріату, можна розрізняти: договір передбачений для стаціонарного розміщення предметів, та для перевезення творів для експонування на умовах «wall to wall». Залежно від мети страхування розрізняються три види договорів (полісів) страхування творів мистецтва: індивідуальний, типовий і генеральний.
3. Об’єкт правовідносин страхування творів мистецтва, предметів колекціонування та антикваріату – мету договору страхування – забезпечення страхових інтересiв суб’єктів правовідносин, який складається з двох елементів – юридичного об’єкта у вигляді дiй cтраховика і cтрахувальника та матеріального предмет, в якому матералiзiується страховий інтерес до застрахованих творів мистецтва, предметiв колекціонування та антикваріату.
4. Cторонами договору страхування творів мистецтва, предметів колекціонування та антикваріату є страхувальник та страховик. Страховик має право здійснювати діяльність з надання фінансових послуг, які зазначені в його установчих документах, у порядку встановленому законодавством, лише після внесення відомостей про нього до Єдиного державного реєстру страховиків (перестраховиків) України, отримання Свідоцтва про реєстрацію фінансової установи та отримання відповідної ліцензії на здійснення тих видів діяльності, що зазначені в його установчих документах.
Страхувальниками можуть бути не тільки громадяни України, але й іноземні громадяни та особи без громадянства. З огляду на це, виділення окремої ст. 44 Закону України «Про страхування», яка визначає рівність іноземців, осіб без громадянства та іноземних юридичних осіб на території України щодо користування правом на страховий захист нарівні з громадянами і юридичними особами України є недоцільним. Це охоплюється ст. 2 ЦК України і потреби уточнювати це в актах поточного законодавства не має.
З’ясовано, що страхувальником у договорі страхування творів мистецтва, предметів колекціонування та антикваріату є державні музеї, власники приватних колекцій, автори творів та комерційний сектор, який представлений галереями, салонами, магазинами, які в більшості випадків не є власниками творів.
5. У зв’язку з тим, що чинним законодавством не передбаченi норми, які б вcтановлювали макcимальну страхову суму, яку може виплатити українська страхова компанія, для забезпечення платоспроможностi страховикiв та надійності, безпечності розміщення страхових резервів, встановлена необхідність визначення у законодавстві граничної максимальної страхової суми яку може виплатити українська страхова компанія за окремим об’єктом або видом страхування на суму, що не перевищу 10 % від сплаченого статутного фонду та сформованих страхових внесків.
6. Враховуючи, що Музейний фонд України складається з державної та недержавної частини, то слід розрізняти:
– державне обов’язкове страхування пам’яток Музейного фонду України, що тимчасово вивозяться за межі України для експонування на виставках або для реставрації, яке здійснюється за рахунок державного бюджету;
– обов’язкове страхування пам’яток Музейного фонду України, що тимчасово вивозяться за межі України для експонування на виставках або для реставрації, яке здійснюється за рахунок самих страхувальників або за рахунок зацікавлених осіб.
Підставами виникнення страхових правовідносин зі страхування творів мистецтва, предметів колекціонування та антикваріату є:
1) правочин та договір (ч. 2 п. 1 ст. 11 ЦК України);
2) припис актів чинного законодавства, які зобов’язують власників чи володільців цих об’єктів вчиняти обов’язкове страхування;
3) припис закону чи договір, якщо закон встановлює обов’язок страхувати ці об’єкти цивільних прав, але не визначає обов’язкового страхування. Відповідно тут практично виникає новий змішаний вид страхування за якого обов’язок страхувати є імперативним для страхувальника, а форма – договірна;
4) накопичувальний юридичний склад за якого страхове правовідношення виникає не взагалі, а лише в певних випадках, зокрема при спадкуванні творів мистецтва, предметів колекціонування та антикваріату за кордоном, при переданні для експонування в державних установах, які не відносяться до музеїв.
7. Договір страхування творів мистецтва, предметів колекціонування та антикваріату є домовленістю двох сторін, яка спрямована на встановлення зміну або розірвання між ними правових зв’язків (прав та обов’язків). Договір страхування творів мистецтва, предметів колекціонування та антикваріату cлугує юридичним фактом, згідно з яким норми права пов’язують виникнення, зміну та припинення зобов’язання зі страхування творів мистецтва, предметів колекціонування та антикваріату та правовідносин cтрахування творів мистецтва, предметів колекціонування та антикваріату, а також є засобом формування умов, на яких будується правовий зв’язок його учасників.
Порядок укладення договору страхування творів мистецтва, колекціонування та антикваріату визначено правовими нормами як юридичнo-лoгiчна послiдoвнiсть стaдiй встaнoвлeння цивiльних прaв та обов’язкiв, здiйсненa нa oснові пoгoджених дiй oсiб, звeрнeних назуcтрiч однa oднiй та вирaжених у рiзноманiтних способах узгoдження змiсту договору, зi спецiально визначеним об’єктом страхування (обумовленoгo потребою проведення мистецтвознавчої експертизи, оцінки твору, залучення фахівців у відповідній галузі мистецтва).
8. Іcтотними умовами договору страхування є предмет договору страхування творів мистецтва та антикваріату страховий випадок, розмір грошової суми, в межах якої страховик зобов’язаний провести виплату у разі настання страхового випадку (страхова сума), розмір страхового платежу і строки його cплати, cтрок договору та інші умови, визначені актами цивільного законодавства.
Cпецифіка страхування твір мистецтва, предметів колекціонування та антикваріату полягає в тому, що предмет не має ніякої ринкової вартості до тих пір, поки не пройде експертизу і не отримає документ, що підтверджує його цінність і справжність.
Комплекс оцінки творів мистецтва, предметів колекціонування та антикваріату складається з 3 послідовних етапів: 1) експертиза твору; 2) мистецтвознавча експертиза та атрибуція (встановлення авторства) твору мистецтва та антикваріату; 3) оцінка твору мистецтва, антикваріату, якою є комплекс робіт, спрямований на виявлення ринкової або іншої необхідної вартості предмета.
Сформулювана структура страхового випадку, яка охоплює собою об’єднання трьох елементів: небезпеки (страхової події), збитків (наслідків) від страхової події та причинно-наслідкового зв’язку між ними. Дана триєдність утворює складний накопичувальний юридичний факт.
Страхування творів мистецтва, предметів колекціонування та антикваріату зарубіжними страховиками здійснюється на умовах від всіх ризиків або «від зворотнього», коли перераховуються не страхові ризики, а ризики, які не є страховими. Такі умови слід рекомендувати в практику національних страховиків.
Згідно із стандартними умовами договору (полісу) страхування творів мистецтва (Fine Arts policy) страховиками окремо обумовлюються перелік подій, настання яких не визнається страховими випадками. У зв’язку з цим, страховиком не відшкодовуються збитки, які виникли внаслідок:
– природних змін (зношення), занепаду, наявності прихованих внутрішніх дефектів;
– зношення, поступового погіршення внаслідок впливу комах, паразитів, радіації або виявлення дефекту (дефект відноситься до фізичних характеристик речі, що як очікується, спричинив погіршення цієї речі без стороннього втручання.);
– конфіскації, експропріації, арешту, знищення або пошкодження застрахованого об’єкта за розпорядженням державних органів, затримання та вилучення речі, пред’явлення претензій з боку третіх осіб, які заперечують право власності на ці твори мистецтва;
– ремонту, відновлення або дефекту завданого внаслідок процесу ретушування;
– впливу шкідливого світла, вологості або зміни температури. Виняток становить, коли шкода спричинена пожежею або бурями;
– впливу електронної або механічної несправності або поломки;
– зламу вітражів, виробів зі скла, скульптур із мармуру, фарфору, та аналогічних крихких предметів. Окрім пошкоджень покритих договором страхування завданих внаслідок: пожежi, удару блискавки, бурі, вибуху, землетрусу, повені або зіткнення, сходження з рейок або скасування залізничного транспорту.
Специфічним ризиком який притаманний страхуванню творів мистецтва є сумнівне походження твору або «дефектний титул» (defective title) – коли у власника не має документації, яка підтверджує, що предмет, яким вона володіє беззастережно належить їй.
Розгляд специфіки ризиків за договором страхування творів мистецтва, предметів колекціонування та антикваріату надає можливість виділити страхування творів мистецтва, предметів колекціонування та антикваріату на даному етапі страхування як окремий вид майнового страхування.
9. Виконання, змінa та припинення договoру стрaхувaння твoрів мистецтвa, предметів кoлекціонувaння та aнтикваріaту зумoвлююють рух прaвoвiдноcин (зoбoв’язання) з мaйнoвoго cтрaхувaння в рaмкaх кoнкрeтнoгo договoру. Нaлежне викoнання зoбoв’язання зaбeзпечує учaсть ocоби в мaйновому oбoрoтi, мiнiмiзуючи тимчacoвi незручнoстi, cпричинeнi нaстанням стрaхoвoго випaдку.
10. Встановлено, що неустойка у зобов’язанні зі страхування, а з ним і неустойка у зобов’язанні зі страхування творів мистецтва, предметів колекціонування та антикваріату є штрафною неустойкою, тобто сторона у договорі страхування має вимагати стягненню у повному розмірі неустойки, незалежно від відшкодування збитків.
Умовами настання відповідальності за порушення договору страхування творів мистецтва, предметів колекціонування та антикваріату є: протиправнa поведiнкa (дія чи бездіяльніcть) оcоби; шкiдливий результат такої поведiнки (шкода); причинний зв’язок мiж протиправною поведінкою i шкодою; вина оcоби, яка заподiяла шкoду.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Агарков М. М. Избранные труды по гражданскому праву. В 2-х т. / М. М. Агарков. – М.: ЦентрЮрИнфоР, 2002. – Т.1. – 2002. – 490 с
2. Агарков М. М. Обязательство по советскому гражданскому праву / М. М. Агарков // Учён. труды ВИЮН, 1940.– № 3. – 192 с.
3. Александров Н. Г. Законность и правоотношения в советском обществе / Н. Александров. – М.: Госюриздат, 1955. – 176 с.
4. Александров Н. Г. Право и. законность в период развернутого строительства коммунизма / Н. Г. Александров. – М.: Госюриздат, 1961. – 269 с
5. Алексеев С. С. Об объекте права и правоотношения // Вопросы общей теории советского права. [Сборник статей под ред. С. Н. Братуся]. / С. С. Алексеев. – М.: Гос. издат. юрид. лит., 1960. – 407 с.
6. Алексеев С. С. Общая теория права. В 2-х т / С. С. Алексеев. – М.: Юрид. лит., 1981. – Т. 2. – 1981. – 354 с.
7. Алексеев С. С. Проблемы теории государства и права / С. С. Алексеев. – М.: Юрид. лит-ра, 1972. – Т. І. – 301 с.
8. Альманах цивилистики: Сборник статей. Выв. 1 / Под. Ред. Р. А. Майданика. – К.: Всеукраинская ассоциация издателей «Правова еднисть», 2008. – 312 с.
9. Андреев В. С. Право социального обеспечения в СССР / В. Андреев. – М.: Юрид.лит., 1974. – 303 с.
10. Аномалії в цивільному праві України: Навч. – практ. посібник // відп. ред. Майданик Р. А. – К.: Юстиніан, 2007. – 912 с.
11. Антонович А. Я. Курс государственного благоустройства (полицейского права) / А. Я. Антонович. – К.: Типограф. В. И. Завадского, 1890. – Ч. 1. – 1890. –. 410 с.
12. Антонович А. Я. Курс Политической Экономии. Лекции, читанные в Университете Св. Владимира / А. Я. Антонович. – Киев, 1886. – 654 с.
13. Арт консалтинг. [Електронний ресурс ] Режим доступу. – http://www.artconsulting.ru/
14. Ахмедов А. Ш. Аспекты применения принципа uberrima fides в страховом договоре / А. Ахмедов // Юрист. – 2008. – № 4. – С. 62-64.
15. Белых В. С. Страховое право / В. Белых, И. Кривошеєв. – М. Издательство норма, 2001. – 224 с.
16. Бервено С. М. Проблеми договірного права України: Монографія / С. М. Бервено. – К.: Юрінком Інтер, 2006. – 392 с.
17. Боднар Т. В. Види та форми відповідальності за порушення договірних зобов’язань // Часопис цивілістики. – 2006. – Вип.. 1. – С. 15-20.
18. Боднар Т. В. Виконання договірних зобов’язань у цивільному праві / Т. В. Боднар. – К.: Юрінком Інтер, 2005. – 272 с.
19. Боднар Т. В. Добросовісність, розумність та справедливість як принципи виконання догвовірного зобов’язання / Т. В. Боднар // Юридична України. – 2005. – № 4. – С. 39-45.
20. Боднар Т. В. Загальні засади виконання цивільно-правових зобов’язань / Т. В. Боднар // Вісник господарського судочинства. – 2003. – №4. – С. 169-174.
21. Боднар Т. В. Місце цивільно-правового зобов’язання / Т. В. Боднар // Часопис Київсього університету права. – 2003. – № 4. – С. 46-49.
22. Боднар Т. В. Теоретичні проблеми виконання договірних зобов’язань (цивільно-правовий аспект): Дис.... д-ра юрид. наук / Т. В. Боднар. – К., 2005. – 34 с.
23. Боднарук М. І. Зміст правовідносин по загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню / М. І. Боднарук // Науковий вісник Чернівецького університету. Правознавство. – 2001. – Вип. 125. – С. 50-54.
24. Боннер А. Т. Правовые споры, связанные с произведениями искусства /А. Т. Боннер // Законодательство. 2005. – № 3. – С. 45-52.
25. Боннер А. Т. Правовые споры, связанные с произведениями искусства /А. Т. Боннер // Законодательство. 2005. – № 4. – С. 34-41.
26. Боннер А. Т. Правовые споры, связанные с произведениями искусства /А. Т. Боннер // Законодательство. 2005. – № 5. – С. 32-41.
27. Боннер А. Т. Правовые споры, связанные с произведениями искусства /А. Т. Боннер // Законодательство. 2005. – № 6. – С. 28-41.
28. Боннер А. Т. Судебная и внесудебная искусствоведческая экспертиза /А. Т. Боннер // Законодательство. 2006. – № 10. – С. 76-84.
29. Бормотов А. В. Структура страхового случая / А. В. Бормотов// Юрист. – 2009. – № 4. – С. 20-23.
30. Бородовський С. О. Окремі питання зміни і розірвання договору в цивільному праві України / С. О. Бородовський // Право України. –2005. – №3. – С. 43-46.
31. Братусь С. Н. Юридическая ответственность и законность (очерки теории) / С. Н. Братусь. – М.: Юрид. лит., 1976. – 208 с.
32. Брагинский М. И. Договорное право. Общие положення / М. Брагинский, В. Витрянский. – М.: Статут, 2001. – 848 с.
33. Брагинский М. И. Договорное право. Договор о выполненни работ и оказании услуг. Общие положення / М. Брагинский, В. Витрянский. – М.: Статут, 2002. – 910 с.
34. Брагинский М. И. Договор страхования / М. И. Брагинский. – М., 2000. – 174 с.
35. Василенко И. Искусство без страха / И. Василенко // Экономика и финансы. – №27 (124). [Електронний ресурс ] Режим доступу – http://www.expert.ua/articles/9/0/4100/
36. Васильєва А. М. Правовые категории: Методологические аспекты разработки системы категорий теории права / А. М. Васильєва. –М., 1976. – 264 с.
37. Вареник Н. Полювання за надбанням республіки / Н. Вареник // Дзеркало тижня. – 2006. – № 18 (597) [Електронний ресурс]. – режим доступу: http://www.dt.ua/1000/1050/53388/
38. Вильнянский С. И. Лекции по советскому гражданскому праву / С. И. Вильнянский. – X.: Изд-во Харьк. гос. ун-та, 1958. – Ч.1. – 339 с.
39. Воблый К. Г. Основы экономии страхования / К. Г. Воблый. – К., 1915. – 401 с.
40. Вовчак О. Д. Страхування / О. Вовчак. – Л.: Новий світ. 2000. – 387 с.
41. Галицких Г. В России застрахована лишь десятая доля культурных цінностей / Г. Галицьких. [Електронний ресурс]. – режим доступу: http://www.gzt.ru/wallet/2002/07/15/121128.html
42. Гайдаш Н. Искусное страхование / Н. Гайдаш // Ваши деньги. – 2004. – № 7. – [Електронний ресурс]. – режим доступу: http://www.ko.ru/document.php?id=9387
43. Генкин Д. М. Основы советского социалистического права. / Д. М. Генкин. – М., 1956. – 294 с.
44. Гомеля В. Б. Проблемы классификации страхования в Российском законодательстве / В. Гомеля, Д. Туленты // Финансы. – 2005. – 12. – С. 37-50.
45. Гойхбарг А. Г. Единое понятие страхового договора: Вступительная лекция к курсу страхового права, прочитанная в Институте Высших Коммерческих Знаний / А. Г. Гойхбарг. – С.–Пб.: Типограф. Общественная Польза. –1914. – 32 с.
46. Гордиенко Ю. Рынок страхования произведений искусства и коллекций // Финанс. – 29.09.2004 / Ю. Гордиенко. [Електронний ресурс]. – режим доступу: http://www.finansmag.ru
47. Гордон М. В. Радянське цивільне право. Ч. 2. / М. В. Гордон. Х.: Вид-во Харківського ун-ту, 1966. – Ч. 2. –1966. – 316 с.
48. Господарський кодекс України: прийнятий верховною Радою України 16.01.2003 № 436-IV // ВВР Україн. – 2003. –№ 18, № 19-20. – ст.144.
49. Граве К. А. Страхование / К. А. Граве, Л. А. Лунц. – М.: Государственное Изд-во Юридической Литературы, 1960. –175 с.
50. Гражданський кодекс Российской Советской Федеративной Социалистической Республики: Принятый постановлением ВЦИК от 11.11.1922 «Про введення в действия Гражданського кодекса РСФСР, принятого на 4-й сессии ВОВК 31 октября 1922 р.» //СУ 1922. – №71. – ст. 704.
51. Гражданское право: В 2 т.: Учебник / Отв. ред. проф. Е. А. Суханов. – М.: Бек, 2002. – Т. 2. – 2002. – 620 с.
52. Гражданское право. Учебник: в 3 т. / под ред. Сергеева А. П., Толстого Ю. К. – [6-е изд.]. – М.: Проспект, 2005. – Т. 1. – 2005. – 776 с.
53. Гражданское право: учеб. В 2-х ч. / под общей. ред. Т. И. Илларионовой, Б. М. Гонгало, В. А. Плетнева. – М.: НОРМА-ИНФРА-М, 1998. –Ч. 1. – 1998. – 464 с.
54. Гражданское право: учеб / [С. С. Алексеев, Б. М. Гонгало, Д. В. Мурзин и др.]; под общ. ред. С. С. Алексеева. – [2-е изд.]. – М.: Проспект; Екатеринбург; Институт частного права, 2009. – 528 с.
55. Грибанов В. П. Осуществления и защита гражданских прав / В. П. Грибанов. – М.: Статут, 2000. – 411с.
56. Гринюк О. Особливості укладання договору страхування (на прикладі договору майнового страхування) / О. Гринюк // Юридичний журнал. – 2006. – № 4. – С. 98-103.
57. Гринюк О. Динаміка договірних відносин з майнового страхування / О. Гринюк // Підприємництво, господарство і право. – 2006. – № 8. – С. 97-101.
58. Гура И. Страхование от необычных неприятностей // Власть денег. – 19.12.2007 / И. Гура. [Електронний ресурс ] Режим доступу – http://finance.bigmir.net/by/useful_articles/insurance/28084/
59. Гута страхование. – Страхование призведений искусства. – [Електронний ресурс]. – режим доступу: http://www.gutains.ru/prorerty/art
60. Дедиков С. В. Суброгация / С. В. Дедиков // Цивилист. – 2004. – № 1. – С. 80.
61. Дедиков С. В. Долгожданное письмо / С. В. Дедиков // Закон. – 2004. – № 2. – с. 120.
62. Дедиков С. В. Предмет договора имущественного страхования / С. В. Дедиков // Юридическая и правовая работа в страховании. – 2005. – № 4. – С. 40-48.
63. Дедиков С. В. Существенные обстоятельства имущественного страхования / С. В. Дедиков // Хозяйство и право. – 2005. – № 7. – С. 32-41.
64. Дедиков С. В. Уведомление страховщика о страховом случае / С. В. Дедиков // Закон. – 2006. – № 3. – С. 92-97.
65. Дедиков С. В. Объект имущественного страхования / С. В. Дедиков // Юридическая и правовая работа в страховании. – 2006. – № 3. – С. 66-77.
66. Дедиков С. В. Договоры имущественного и морского страхования: сравнительное исследование / С. В. Дедиков // Хозяйство и право. – 2006. – № 4. – С. 27-39.
67. Дедиков С. В. Долгосрочные тенденции в российском страховом праве / С. В. Дедиков // Хозяйство и право. – 2007. – № 5. – С. 18-33.
68. Дедиков С. В. Проблемы различных видов страхования. Договор страхования по праву России и Украины: сравнительный аналіз / С. В. Дедиков // Хозяйство и право. Приложение к ежемесячному юридическому журналу. – 2007. – №6. – С. 3-23.
69. Демидов Г. С. К вопросу о понимании содержания договора страхования / Г. С. Демидов, Г.С. Демидова // Юрист. – 2006. – № 10. – С. 35-37.
70. Денисов Л. И. Теория государства и права / Л. И. Денисов. – М., 1948. с. 456.
71. Дергачёва И. Украденный крик / И. Дергачёва // Новое время. – 2004. – № 38. – С. 31-32.
72. Договірне право України: Загальна частина: Навч. посібник. / Т. В. Боднар, О. В. Дзера, Н.С. Кузнецова, та ін. За ред. О. В. Дзери К.: Юрінком Інтер, 2008. – 896 с.
73. Дождев Д. В. Римское частное право: Учебник для вузов. – под ред. В.С. Нерсесянца. – М.: ИНФРА-М-Норма. 1996. – 669 с.
74. Дудин А. П. Объект правоотношения (вопросы теории) / А. П. Дудин. – Саратов: Изда. Саратовского университета, 1980. – 81 с.
75. Ельбрехт В. В. Договір страхування майна фізичних осіб: автореф. дис… канд. юрид. наук: 12.00.03 / Валерія Вікторівна Ельбрехт. – К., 2009. – 21 с.
76. Енциклопедичний словник бізнесмена: Менеджмент, маркетинг, інформатика / Під заг. ред. М.І. Молдованова. – К.: Техніка, 1993. – 856 с.
77. Ефимов С. Л. Экономика и страхование: Энциклопедический словар / С. Л. Ефимов. – М.: Церих-ПЭЛ, 1996. – 527 с.
78. Жилинкова И. В. Услуги по дистанционному обучению как объект гражданских прав / И. В. Жилинкова // Юридический вестник. – 2002. – №2. – С. 96-100.
79. Зобов’язальне право. Теорія і практика. Навч.посібник / Дзера О.В., Кузнецова Н.С., Луць В.В. та інші. / За ред. О.В.Дзери. – К.: Юрінком. 1998. – 912 с.
80. Зозуляк І. І. Істотні умови договору: теоретичний аспект: автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.03 / Іван Іванович Зозуляк. – К.: 2009. – 17 с.
81. Игуменов В. Второй ешелон / В. Игуменов // Forbes. – 2008. – № 11 (56). – C. 222-225.
82. Идельсон В. Р. Страховое право, курс лекций в С.-Пб. Политех. Инстит. в 1907 году В. Р. Идельсон. // Страховое право. – 2001. – №1. – С. 69-95.
83. Иоффе О. С. Гражданское право. Избранные труды / О. С. Иоффе. [Ред. кол.: А. Л. Маковский, О. Ю. Шилохвост] – М.: Статут, 2000. – 777 с.
84. Иоффе О. С. Ответственность по советскому гражданскому праву / О. С. Иоффе. – Ленинград, 1955. – 331 с.
85. Иоффе О. С. Обязательственное право / О. С. Иоффе. – М: Юрид. лит., 1975. – 880 с.
86. Иоффе О. С. Советское гражданское право: Курс лекций. Общая часть / О. С. Иоффе. – Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1958. – 510 с.
87. Инвестиции в арт объекты [Електронний ресурс ] Режим доступу – http://art-finance.ru/analitika/3
88. Исаков В. Б. Фактический состав в механизме правового регулирования / В. Б. Исаков. – Саратов: Изд-во Сарат. ун-та, 1980. – 128 с.
89. Исаков В. Б. Юридические факты в советском праве / В. Б. Исаков. – М.: «Юридическая литература». 1984. – 144 c.
90. Искусство требовать жертв // Русский полис. – 2008. – №8. [Електронний ресурс]. – режим доступу: http://www.st-rez.ru/press-centre/digest/2008/08/18/1538/, http://www.in-sure.ru/ruspolis/1/3750
91. Інструкція про порядок визначення оціночної та страхової вартості пам’яток Музейного фонду України: затверджена наказом Міністерства культури і мистецтв України 13.07.98 № 325 // Офіційний вісник України. – 1998. – № 32. – ст. 186.
92. Кечекьян С. Ф. Правоотношения в социалистическом обществе / С. Ф. Кечекьян. – М., 1958. – 187 с.
93. Кикоть Г. Проблема класифікації юридичних фактів у сучасній теорії права / Г. Кикоть // Право України. – 2003. – № 7. – С. 29-33.
94. Кінащук Л. Л. Страхове право: Підручник / Л. Л. Кінащук. – К.: Атіка, 2007. – 256 с.
95. Кондрашова О. Как застраховать искусство на миллионы / О. Кондрашова // Личные деньги. – 2005. – № 5. – [Електронний ресурс]. – режим доступу: http://www.finansmag.ru http://www.kredit.ru/index.php?chp=showpage&num=2013
96. Конституція України: Прийнята Верховною Радою України від 28.06.1996 № 254 // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – ст. 141.
97. Кодекс торговельного мореплавства України: Прийнятий Верховною Радою України від 23.05.1995 № 176/95-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 47. – ст. 349.
98. Красавчиков О. А. Гражданско-правовой договор: понятие, содержание и функции. Гражданско-правовой договор и его функции. (Межвузовский сборник научных трудов под. ред. Л. А. Гупало) / O. А. Красавчиков. – Свердловск: УргУ, 1980. – 144 с.
99. Красавчиков O. А. Юридические факты в советском гражданском праве / O. А. Красавчиков. – М.: Госюриздат, 1958. – 183 с.
100. Красільнікова О. С. Правовідносини страхування відповідальності судновласника перед третіми особами: автореф. дис... канд. юр. наук: 12.00.03 / Олена Семенівна Красільнікова. – О.: 2005. – 20 с.
101. Краснов О. Страхование искусства. 01.12.2008 / О. Краснов. [Електронний ресурс]. – режим доступу: http://www.openspace.ru/art_times/projects/200/details/6164/
102. Кримінальний кодекс України: Прийнятий Верховною Радою України від 05.04.2001 № 2341-III // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 25. – ст. 131.
103. Крюков В. П. Очерки по страховому праву. Систематическое изложение и критика юридических норм страхового дела / В. П. Крюков. – Саратов: Книгоиздательство В.З. Яксанова, 1925. – 156 с.
104. Ландкоф С. Н. Основи цивільного права / С. Н. Ландкоф. – К.: Вища школа, 1948. – 424 с.
105. Лейст О. Э. Санкции и ответственность по советскому праву (теоретические проблемы) / О. Э. Лейст. – М.: Изд-во МГУ, 1981. – 240 с.
106. Ліцензійні умови провадження страхової діяльності затверджені: затвердженні Розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 28.08.2003 № 40. – Офіційний вісник України. – 2003. – №38 – cт. 204.
107. Луць В. В. Контракти у підприємницькій діяльності / В. В. Луць. – К.: Юрінком Інтер. 2001. – 560 с.
108. Магазинер Я. М. Объект права / Я. М. Магазинер // Правоведение. – 2000. – № 6. – С. 203-206.
109. Максимова Ю. Десять самых разыскиваемых произведений искусства / Ю. Максимова. – [Електронний ресурс ] Режим доступу – http://artinvestment.ru/
110. Матузов Н. И. Личность. Права. Демократия. Теоретические проблемы субъективного права / Н. И. Матузов. – Саратов: Изд. Саратовского университета, 1972 – 290 с.
111. Мачуський В. В. Правові основи страхування / В. В. Мачуський. – К.: КНЕУ, 2003. – 302 с.
112. Мейер Д. И. Русское гражданское право / Д. И. Мейер. – М.: Статут, 1997. – 684 с.
113. Меркулов В. В. Гражданско-правовой договор в механизме регулирования товарно-денежных отношений / В. В. Меркулов. – Рязань: Рязан. РВШ МВД РФ, 1994. – 208 с.
114. Митричев И. А. Некоторые вопросы содержания договора имущественного страхования / И. А. Митричев // Вестник Российской правовой академии. – 2007. – № 1. – С. 47-50.
115. Михайлова К. Огляд майнового страхування / К. Михайлова // Страхова справа. – 2008. – № 4. – С. 40-51.
116. Науково-практичний коментар Цивільного кодексу України: у 2-х т. / за ред. О.В. Дзери, Н. С. Кузнецової, В. В. Луця.– К.: Юрінком Інтер, 2006. – Т.2. – 2006. – 1088 с.
117. Немченко С. Б. Особенности страхования от артнепинга / С. Б. Демченко, М. В. Рыбкина // Международный художественный бизнес в контексте глобализации: материалы Всероссийской научно-практической конференции, 25.01.2007. – СПб.: Изд-во СПбГУП, 2007. – С. 122 – 125.
118. Нечипорук Л. В. Закон Украины «О страховини»: Научно- практический коментарій / Л. В. Нечипорук. – Х.: Одиссей, 2006. – 384 с.
119. Никифорак В. М. Договір страхування відповідальності / В. М. Никифорак. – Чернівці: Рута, 2002. – 248 с.
120. Новицкий И. Б. Общее учение об обязательствах / И. Б. Новицкий, Л. А. Лунц. – М.: Юр. лит. – 1950. – 412 с.
121. Ноткин О. А. Страхование имущества по русскому законодательству. Под ред. А. Я. Антоновича. – К.: А. Давиденко, 1888. – 329 с.
122. Общая теория государства и права: академический курс в 2-х т / Под ред. М. Н. Марченко. – М.: Зерцало, 1998. – Т. 2: Теория права – 1998. – 453 с.
123. Олюха В. Істотні умови цивільно-правового договору / В. Олюха // Українське право. – 2000. – № 1(13). – С. 71-76.
124. Онуччина Е. Рекордная прибыль компании, страхующей произведения искусства / Е. Онуччина. [Електронний ресурс]. – Pежим доступу: artinvestment.ru
125. Основы договорных отношений в экономическом пространстве СНГ. Энциклопедия международных контрактных отношений. / Под. ред. М.Б. Биржакова. – М.-СПб.: ОЛБИС, ФИЛИНЪ, 1997. – 762 c.
126. Основи законодавства України про культуру від 14.02.1992 № 2117-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 21.; Голос України вiд 27.03.1992 р.
127. Основы римского гражданского права / Под ред. А.А. Подопригоры. – К.: Вентури, 1994. – 287 с.
128. Особенности страхования произведений искусства // Организация продаж страховых продуктов 2006. – № 3. [Електронний ресурс]. – режим доступу: http://buhi.ru/text/32520-1.html
129. Пацурія Н. Б. Особливості правового становища страхових компаній / Н. Б. Пацурія // Вісник господарського судочинства. – 2006. – № 4. – С. 165-172.
130. Петров Д. А. Страховое право / Д. А. Петров. – СПб.: СПб ИВЭСЭП, 2001. – 139 с.
131. Підприємницьке право України: Навчальний посібник. За ред. Доц. Р.Б. Шишки. – Х.: Еспада, 2001. – 640 с.
132. Победоносцев К. П. Курс гражданского права. Договоры и обязательства / К. П. Победоносцев. – М.: Статут, 2003. – Ч. 3. – 2003. – 622 с.
133. Покидова Е. Арт страхование. Часть 1 / Е. Покидова. [Електронний ресурс]. – режим доступу: http://artinvestment.ru/invest/law/20070628_1art_insurance.html#1
134. Покидова Е. Арт страхование. Часть 2 / Е. Покидова. [Електронний ресурс]. – режим доступу: http://artinvestment.ru/invest/law/20070710_2art_insurance.html
135. Полищук И. Полис для искусства / И. Полищук // Время новостей. – 2004. – № 195. [Електронний ресурс]. – режим доступу: http://www.vremya.ru/2004/195/16/110620.html
136. Положення про внесення інформації про юридичних осіб, які мають намір набути статусу страховиків (перестраховиків), до Державного реєстру фінансових установ: затверджене Розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 22.11.2005 № 4934 // Офіційний вісник України. – 2006-2005. – № 51. – ст. 163.
137. Положення про Державний реєстр національного культурного надбання: затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1992 № 466 [Електронний ресурс]. – режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi
138. Положення про порядок видачі сертифікатів суб’єктів оціночної діяльності: затверджений наказом Фонду державного майна України від 14.03.2002 № 479 // Офіційний вісник України. – 2002. – № 14. – ст. 410.
139. Порядок i правила проведення обов’язкового авіаційного страхування цивільної авіації, затверджені постановою Кабінету Miністpiв України від 12.10.2002 р. № 1535 // Офіційний вісник України. – 2002. –№ 42. – ст. 15.
140. Порядок та вимог щодо здійснення перестрахування у страховика (перестраховика) нерезидента, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України вiд 04.02.2004 № 124 // Офіційний вісник України. – 2004. – № 5. – cт. 41.
141. Пост-релиз конференции «Капитализация рынка искусства: новые возможности». – 29.10.2004. – [Електронний ресурс ] Режим доступу – http://www.gif.ru/themes/kunstbazar/xvii-antiquities/post-reliz/
142. Правила торгівлі антикварними речами: затверджені наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України та Міністерства культури і мистецтв України від 29.12.2001 № 322/795 // Офіційний вісник України. – 2002. – № 5. – ст. 100.
143. Правовые вопросы страхования предметов искусства // Страховое право. – 2005. – № 1. – С. 29-32.
144. Пресс Г. С. Цель страхового договора. Печатается по изданию: Пресс Г. С. Страхование. Правовые основы, законы и практика Сената по огневому и морскому страхованям. СПб., 1914 / Г. С. Пресс // Закон. –2008. – № 5. – с. 209-231.
145. Про авторське право і суміжні права: Закон України від 23.12.1993 № 3792-XII. // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 13. – ст. 64.
146. Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань: Закон України від 22.11.1996 // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – №5. – Ст.28.
147. Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей: Закон України вiд 21.09.1999 № 1068-XIV // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 48. – ст. 405.
148. Про господарські товариства: Закон України вiд 19.09.1991 № 1576-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 49. – ст. 682.
149. Про деякі питання практики вирішення cпорів, пов’язаних з укладенням та виконанням кредитних договорів: Роз’яснення Вищого господарського суду України від 6.10.1994. № 02-5/706. // Офіційний вісник України. – 1994. – № 42. – ст. 45.
150. Про Єдиний державний реєстр страховиків (перестраховиків) України: Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 05.12.2003 № 155 // Офіційний вісник України. – 2004-2003. – № 52. – ст. 491.
151. Про захист прав споживачів: Закон України від 12.05.1991 № 1023-XII // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1991. – № 30. – ст. 379.
152. Про ліцензування певних видів господарської діяльності: Закон України від 01.06.2000 № 1775 // ВВР України. – 2000. – № 36. – ст. 299.
153. Про митний тариф: Закон України від 05.04.2001 № 2371-III // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 24. – ст. 125.
154. Про музеї та музейну справу: Закон України від 29.05.1995 р. № 249/95 // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 25. – ст. 191.
155. Про Національний архівний фонд та архівні установи: Закон України від 24.01.1993 р. № 3814-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 15. – ст. 86.
156. Про невідкладні заходи щодо запобігання вивезенню за межі України предметів національного культурного надбання: Постанова Кабінету Міністрів України від 30.11.1998 № 1888 [Електронний ресурс]. – режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi
157. Про оренду державного та комунального майна: Закон України від 10.04.1992 № 2269-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 30. – ст. 416.
158. Про охорону культурної спадщини: Закон України від 08.06.2000 № 1805-III // Відомості Верховної Ради України 2000. – № 39. – ст. 333.
159. Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні: Закон України вiд 12.07.2001 № 2658-III // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 47. – ст. 251.
160. Про порядок формування статутного фонду страховика цінними паперами: Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 13.11.2003 № 124 // Офіційний вісник України – 2003. – № 48. – ст. 334.
161. Про страхування: Закон України від 07.03.96 № 85/96 // Відомості Верховної Ради. – 1996. - № 18. – ст. 78.
162. Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуги: Закон України від 12.07.2001 № 2664 // ВВР Україн. – 2002. – № 1. – ст. 1.
163. Пылов К. И. Комментарий к закону РФ «О страховании»/ К. И. Пылов. – М.: Юрист, 2005. – 117 с.
164. Пылов К. И. Понятие страхового случая / К. И. Пылов // Советская юстиция. – 1981. – №2. – С. 10-12.
165. Пылов К. И. Страховое правоотношение по советскому гражданскому праву и проблемы его совершенствования / К. И. Пылов. – М.: Изд-во МГУ, 1987. – 85 с.
166. Пять теорий, объясняющих, почему на рынке искусства не может быть краха. [Електронний ресурс ] Режим доступу – http://forum.artinvestment.ru/showthread.php?t=2445
167. Райхер В. К. Государственное имущественное страхование в СРСР / В. К. Райхер. – Петроград, 1924. – 124 с.
168. Райхер В. К. Общественно-исторические типы страхования / В. К. Райхер. – М.; Л.: АН СССР. – 1947. – 282 с.
169. Российское гражданское право: Учебник / Под ред. Крыловой З. Г., Гаврилова Э. П. [2-е узд.]. – М.: АО «Центр ЮрИнфор», 2001. – 439 с.
170. Саватье Р. Теория обязательств. Юридический и экономический очерк / Пер. с фр. Халфиной Р.О. – М.: Прогресс, 1972. – 440 с.
171. Савкин Д. В. Основание возникновения, изменения и прекращения страхових правоотношений / Д. В. Савкин // Юрист. – 2002. – № 5. – C. 55-61.
172. Семеняка В. Правила страхування: теоретико-правові та прикладні аспекти / В. Семеняка // Право України. – 2007. – №4. – С. 47-50.
173. Семенова К. Г. Предмет договору перестрахування / К. Г. Семенова // Держава і право. – 2008. – № 43. – С. 355-359.
174. Самощенко И. С., Фарукшин М.Х. Ответственность по советскому законодательству / И. С. Самощенко, М. Х. Фарукшин. – М.: Юридическая литература, 1971. – 240 с.
175. Серебровский В. И. Страхование / В. И. Серебровский. – М.: Финиздат НКФ СССР, 1927. – 144 с.
176. Серебровский В. И. Очерки советского страхового права. – М.: Государственное издательство / В. И. Серебровский. – 1926. – 126 c.
177. Серебровский В. И. Избранные труды по наследственному и страховому праву/ В. И. Серебровский. – М.: Статут, 1997. – 567 с.
178. Сібільов М. Договірне зобов’язання та його виконання / М. Сібільов // Вісник Академії правових наук України. – Х.: 2003. – № 2 –3. – С. 423-424.
179. Сібільов М. Загальна характеристика сфери приватного права / М. Сібільов // Вісник Академії правових наук України. – 2001. – № 2. – С. 123-134.
180. Сібільов М. Підстава та умови цивільно-правової відповідальності за порушення договірних зобов’язань за чинним Цивільним кодексом України / М. Сібільов // Вісник Академії правових наук України. – 2004. – № 2. – С. 80-88.
181. Син