ГЕНЕТИЧНО МОДИФІКОВАНІ ПРОДУКТИ ЯК ОБ’ЄКТИ ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВИХ ВІДНОСИН

Краткое описание

НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ
ПРИВАТНОГО ПРАВА І ПІДПРИЄМНИЦТВА

На правах рукопису

МОСКАЛЮК Надія Богданівна

УДК 347.77/012/013/028/038

ГЕНЕТИЧНО МОДИФІКОВАНІ ПРОДУКТИ
ЯК ОБ’ЄКТИ ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВИХ ВІДНОСИН

Спеціальність 12.00.03 – цивільне право і цивільний процес;
сімейне право; міжнародне приватне право

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник 
ВАСИЛЬЄВА Валентина Антонівна,
доктор юридичних наук, професор

Київ – 2011

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ ....................................................... 3

ВСТУП ............................................................................................................ 4

РОЗДІЛ 1. Правова природа генетично модифікованих продуктів як об’єктів цивільно-правових відносин
1.1. Наукові дослідження проблем правової охорони генетично модифікованих продуктів як об’єктів цивільно-правових відносин .........
13
1.2. Зміст поняття «генетично модифіковані продукти» та підстави визнання їх об’єктами цивільних прав .........................................................
24
1.3. Розвиток правової охорони генетично модифікованих продуктів як об’єктів цивільно-правових відносин ...........................................................
46
Висновки до Розділу 1 .................................................................................... 87

РОЗДІЛ 2. Набуття патентних прав на генетично модифікований продукт
2.1. Патентоспроможність та виключення із патентоспроможності винаходу, об’єктом якого є генетично модифікований продукт ...............
92
2.2. Порядок набуття в Україні прав на винахід, об’єктом якого є генетично модифікований продукт ...............................................................
127
Висновки до Розділу 2 .................................................................................... 154

РОЗДІЛ 3. Особливості використання прав на генетично модифіковані продукти
3.1. Правовий режим обігу генетично модифікованих продуктів як об’єктів цивільно-правових відносин ...........................................................
157
3.2. Особливості ліцензійних договорів на використання генетично модифікованих продуктів ..............................................................................
171
Висновки до Розділу 3 .................................................................................... 182

ВИСНОВКИ ................................................................................................... 186

ДОДАТКИ ....................................................................................................... 191

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ................................................... 222

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

Всесвітня організація інтелектуальної власності
Генетично модифікований продукт
Генетично модифікований організм
Директива 98/44/ЄС про правову охорону біотехнологічних винаходів
Договір про патентну кооперацію
Європейське патентне відомство
Європейська патентна конвенція
Європейський Союз
Міжнародна конвенція про охорону селекційних досягнень
Світова організація торгівлі
Угода про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності
ВОІВ

ГМП
ГМО
Директива 98/44/ЄС

Договір PCT
ЄПВ
ЄПК
ЄС
Конвенція UPOV

СОТ
Угода TRIPS

ВСТУП

Актуальність теми зумовлюється тим, що на сьогоднішній день ринок України насичується новими маловідомими товарами, правове регулювання обігу яких не завжди адекватно забезпечується вітчизняним законодавством. Одним із таких товарів є генетично модифіковані продукти, які є результатами впровадження наукових досліджень в галузі перенесення одиниць спадковості (генів) із одного організму в інший з метою надання їм наперед визначених якісних характеристик (т. зв. «генетичної інженерії», що є складовою біотехнології). Генетично модифіковані продукти слугують основою для створення продуктів харчування, медикаментів, паливно-мастильних матеріалів, утилізаційних продуктів тощо.
Генетично модифіковані продукти є новими і специфічними об’єктами цивільно-правових відносин, що обумовлює особливе правове регулювання відносин щодо них, насамперед, в рамках патентного права. Світовий досвід вказує на відсутність єдиного підходу до патентного захисту генетично модифікованих продуктів, що обумовлює глобальність проблеми правової охорони цих об’єктів.
У розвинених країнах світу біотехнологічна сфера відноситься до пріоритетних напрямів діяльності як у науковій, так і у виробничій сферах. У всіх стратегічних документах, що приймаються останнім часом ООН, ЄС, СОТ, урядами окремих країн, передбачені положення, що стосуються проблем дослідження генетично-модифікованих організмів (ГМО) та їх практичного застосування. В Україні генетична інженерія як складова новітніх біотехнологій також віднесена до пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки та до стратегічних пріоритетів інноваційної діяльності, що, безумовно, свідчить про необхідність запровадження належної правової охорони права інтелектуальної власності на генетично модифіковані продукти. Разом з тим, попри безліч позитивних результатів, зважаючи на невеликий часовий проміжок використання генетично модифікованих продуктів, на сьогодні відсутні науково-обґрунтовані висновки щодо безпечності їх використання. Вітчизняний ринок не характеризується обмеженістю обігу генетично модифікованих продуктів, а тому існує потенційна загроза проникнення на нього шкідливих чи недостатньо досліджених таких продуктів.
Ці обставини вказують на те, що обіг товарів, які містять генетично модифіковані продукти, має бути обмеженим, і забезпечення цього є одним із найважливіших економічно-соціальних питань в Україні.
На актуальність теми дослідження впливають також вступ України до Світової Організації Торгівлі (СОТ) та здійснення євроінтеграційних процесів. Так, в рамках вступу до СОТ Україна привела своє національне законодавство до вимог Угоди про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності (TRIPS), яка передбачає надання патентного захисту в будь-якій сфері технологій, включаючи і генетичну інженерію. В рамках євроінтеграційних процедур Україна взяла на себе зобов’язання привести національне патентне законодавство у відповідність до європейського. Це обумовлює необхідність приведення норм національного патентного права у відповідність до Директиви 98/44/ЄС про правову охорону біотехнологічних винаходів.
Теоретичною основою дослідження стали праці вітчизняних та зарубіжних вчених, зокрема: Є. І. Артем’єва, А. Г. Белякова, М. М. Богуславського, Г. Боденхаузена, В. А. Васильєвої, Р. П. Вчорашнього, Є. Б. Гаврилова, М. К. Галянтича, А. Горнісевича, Дж. Б. Гріффітса, О. В. Дзери, О. І. Доркіна, Ю. М. Капіци, С. В. Комісаренка, О. Д. Корчагіна, Н. С. Кузнєцової, В. М. Крижної, В. В. Луця, С. Н. Ландкофа, Є. Ф. Мельник, В. А. Орєшкіна, О. А. Підопригори, О. О. Підопригори, Н. Г. Рибальского, В. О. Рясенцева, Ю. Л. Свядосца, О. Д. Святоцького, О. С. Сергеєва, В. М. Угрюмова, Н. К. Фінкель, І. Я. Хейфеца, Я. М. Шевченко, Р. Б. Шишки, О. О. Штефан та інших вчених.
З аналізу наукових робіт вищевказаних авторів вбачається, що вони лише фрагментарно або побічно стосувалися досліджуваного об’єкту. При цьому, на сьогоднішній день в Україні відсутні монографічні дослідження з названої тематики.
Вищевказане обумовлює необхідність комплексного теоретичного дослідження проблем цивільно-правового регулювання відносин щодо генетично модифікованих продуктів.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційної роботи затверджена Вченою радою Науково-дослідного інституту приватного права і підприємництва Академії правових наук України 28 квітня 2010 року (протокол № 4).
Дисертаційне дослідження виконане згідно з планом науково-дослідної роботи відділу проблем приватного права Науково-дослідного інституту приватного права і підприємництва Національної академії правових наук України за темою «Проблеми здійснення та захисту суб’єктивних цивільних прав» (реєстраційний номер 0108U000494).
Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є розробка концепції генетично модифікованих продуктів як об’єктів цивільно-правових відносин і правової регламентації їх товарообігу.
Визначена мета дисертаційного дослідження зумовила постановку й розв’язання наступних завдань:
 визначити зміст поняття «генетично модифіковані продукти» як об’єкту цивільних прав;
 з’ясувати розвиток правової охорони генетично модифікованих продуктів в Україні та світі;
 дослідити принципи та умови набуття патентних прав на генетично модифіковані продукти;
 проаналізувати патентоспроможність та виключення із патентоспроможності винаходу, об’єктом якого є генетично модифікований продукт;
 розкрити порядок набуття в Україні прав на винахід, об’єктом якого є генетично модифікований продукт;
 окреслити особливості використання прав на генетично модифікований продукт, зокрема, проаналізувати правовий режим обігу генетично модифікованих продуктів та особливості ліцензійних договорів на використання генетично модифікованих продуктів;
 виявити недоліки в цивільно-правовому регулюванні відносин щодо генетично модифікованих продуктів й сформулювати конкретні пропозиції щодо їх усунення.
Об’єкт дослідження – правовідносини, об’єктом яких є генетично модифіковані продукти.
Предмет дослідження – законодавство України та іноземних держав у сфері охорони прав на генетично модифіковані продукти, практика його застосування, доктринальні концепції вітчизняних та іноземних вчених-правників щодо цивільних правовідносин, об’єктом яких є генетично модифіковані продукти.
Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети у процесі наукового дослідження автором було застосовано комплекс загальнонаукових та спеціальних методів наукового пізнання. Спеціально-юридичний метод дав змогу дослідити зміст та сутність генетично модифікованого продукту як об’єкта цивільно-правових відносин (підрозділи 1.2, 1.3 дисертації). Логічний метод обумовив послідовність викладення існуючих доктринальних положень щодо місця генетично модифікованих продуктів серед інших результатів біотехнологічної діяльності (підрозділи 1.1, 1.2, 1.3 дисертації). Формально-логічний метод сприяв виявленню суперечностей у понятійному ряді патентного права (підрозділи 1.2, 2.1, 2.2 дисертації). Шляхом аналізу та синтезу досліджено сучасний стан законодавства, судову практику та розроблено пропозиції щодо вдосконалення нормативно-правової бази (підрозділи 1.3, 2.1, 2.2, 3.1, 3.2 дисертації). Історико-правовий метод сприяв виявленню історичних закономірностей розвитку механізму правового регулювання відносин, пов’язаних зі створенням і використанням генетично модифікованих продуктів, які були об’єктивно зумовлені розвитком технологій (підрозділ 1.1 дисертації). Метод прогнозування надав можливість виявити тенденції та намітити основні напрямки розвитку системи правової охорони генетично модифікованих продуктів в Україні (підрозділи 2.1, 2.2, 3.1, 3.2 дисертації).
Наукова новизна одержаних результатів. В результаті дисертаційного дослідження сформульовано та обґрунтовано низку наступних концептуальних положень, що відрізняються науковою новизною.
Вперше:
1) сформульовано висновок про те, що генетично модифікований продукт може мати властивості об’єкта винаходу (корисної моделі) за умови призначення його для вирішення технічної задачі або спрямованості на технічний результат;
2) для роз’яснення умови несуперечності винаходу (корисної моделі) публічному порядку, принципам гуманності і моралі, обґрунтовано непатентоспроможність процесів репродуктивного клонування людських істот, змінювання через зародкову лінію генетичної тотожності людських істот, використання людських ембріонів для промислових або комерційних цілей, змінювання генетичної тотожності тварин, які можуть завдати їм страждань без будь-якої суттєвої медичної користі для людини або тварин, а також тварин, які продукуються внаслідок таких процесів;
3) аргументовано висновок, що, попри виключення із правової охорони згідно з ч. 3 ст. 6 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» сортів рослин і порід тварин, існує реальна можливість одержання за ч. 6 ст. 6 цього ж Закону непрямої охорони такого сорту чи породи внаслідок одержання патенту на спосіб. У зв’язку з цим, доведено необхідність виключення можливості отримання такої непрямої охорони сортів рослин і порід тварин;
4) визначено особливості змісту заявки на винахід щодо трансгенних рослин і тварин, які полягають у тому, що для характеристики трансгенних рослин і тварин необхідно використовувати: призначення; походження і спосіб отримання; таксономічну приналежність; корисну властивість; особливості генотипу та/або фенотипу; особливості генетичної конструкції, яку містить рослина або тварина; особливості структурних елементів рослини або тварини; відомості про корисну речовину, яку містить рослина або тварина; особливості розмноження; стабільність збереження корисної властивості;
5) обґрунтовано необхідність запровадження в Україні «правила доступу до депонованого зразка штаму мікроорганізму будь-якої особи за замовчуванням», відповідно до якого до зразка штаму мікроорганізму матиме доступ при відсутності заборони депозитора будь-яка зацікавлена особа, а при наявності письмових заперечень депозитора – лише незалежний експерт.
Удосконалено:
6) визначення поняття «генетично модифікованого продукту», під яким пропонується розуміти створений за допомогою методів генетичної інженерії та молекулярної біології новий біотехнологічний об’єкт в сфері медицини, продовольства, мінеральних та інших природних ресурсів, який може мати властивості об’єкта цивільних прав;
7) перелік об’єктів винаходу (корисної моделі), до якого віднесено: продукт (пристрій, речовина, біологічний матеріал мікро-, макро- та молекулярного рівнів організації, включаючи матеріал біологічного походження, що не містить генетичної інформації тощо); процес (спосіб), а також нове застосування відомого продукту чи процесу.
Дістали подальшого розвитку:
8) позиція про те, що організм людини на різних стадіях його формування та розвитку, а також просте виявлення одного з його елементів, у тому числі ланцюжків або частин ланцюжків гена, не може становити патентоспроможний винахід. При цьому, біологічний матеріал, відокремлений від свого природного середовища або виготовлений шляхом технічного процесу, може бути предметом винаходу, навіть якщо структура того матеріалу ідентична структурі природного біологічного матеріалу;
9) положення про необхідність віднесення до об’єктів, на які поширюються виключення із патентоспроможності: а) винаходів, публікація чи використання яких протирічить суспільному порядку, принципам гуманності і моралі; б) сортів рослин та порід тварин; в) біологічних в своїй основі процесів відтворення рослин та тварин, що не належать до небіологічних та мікробіологічних процесів;
10) аргументація того, що у випадках, коли штам мікроорганізму чи інший біологічний матеріал був поміщений у депозитарій не заявником, а іншою особою, в заявці необхідно вказувати ім’я та адресу депонента і надавати доказ, що депонент управомочив заявника посилатися в заявці на депонований біологічний матеріал і надав свою повну згоду на широкий доступ до депонованого матеріалу;
11) положення про необхідність встановлення режиму перехресних ліцензій для винаходу в сфері біотехнологій та сорту, використання яких стосується прав, пов’язаних з відповідним сортом чи винаходом;
12) пропозиція про те, що на біологічний матеріал, отриманий розмноженням з охоронюваного патентом біологічного матеріалу, введений власником патенту або з його згоди в цивільний обіг, правова охорона не поширюється якщо зазначене розмноження з неминучістю випливає із застосування запатентованого біологічного матеріалу, заради якого він був введений в обіг, і якщо отриманий матеріал спеціально не використовується для іншого подібного розмноження.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони можуть бути використані:
 в законотворчій діяльності для подальшого удосконалення законодавства щодо правового регулювання набуття та використання прав на генетично модифіковані продукти та їх товарообігу;
 в правозастосовній практиці, зокрема, при підготовці різноманітних методичних рекомендацій для складання та подання заявки на винахід (корисну модель), у практиці розгляду судами України спорів щодо біотехнологічних винаходів;
 в науковій діяльності при подальших дослідженнях проблем правової охорони генетично модифікованих продуктів;
 у навчальному процесі для підготовки відповідних розділів підручників та навчальних посібників з цивільного права, права інтелектуальної власності, патентного права, під час викладання вказаних навчальних дисциплін. Теоретичні положення та рекомендації враховані при викладанні курсу навчальної дисципліни «Право інтелектуальної власності» у Тернопільському національному економічному університеті (Акт впровадження від 31 грудня 2010 р. № 126-24/4189 – Додаток В).
Апробація результатів дисертації. Основні положення, оцінки, висновки, пропозиції і рекомендації, що містяться в дисертації, були заслухані та обговорені на засіданнях відділу проблем приватного права Науково-дослідного інституту приватного права і підприємництва Національної академії правових наук України. Результати дослідження оприлюднені в доповідях дисертантки на міжнародних і всеукраїнських науково-практичних конференціях та семінарах, зокрема: «Проблеми вдосконалення правового вдосконалення прав та основних свобод людини і громадянина в Україні» (м. Івано-Франківськ, 2006, 2007, 2010); «Формування правової держави в Україні: проблеми і перспективи» (м. Тернопіль, 2008, 2009, 2010, 2011); «Актуальні проблеми інтелектуальної власності» (м. Ялта, 2009, 2010); «Державна політика розвитку цивільної авіації XXІ століття: економічні і стратегічні можливості України» (м. Київ, 2009); «Актуальні питання реформування правової системи України» (м. Луцьк, 2010); «Актуальні проблеми права інтелектуальної власності» (м. Одеса, 2010); «Актуальні питання охорони прав інтелектуальної власності в Україні та Європейському Союзі в контексті європейської інтеграції» (м. Київ, 2010); «Роль і значення інтелектуальної власності в інноваційному розвитку економіки» (м. Львів, 2010); «Актуальні аспекти договорів у сфері інтелектуальної власності» (м. Київ, 2010).
Публікації. Основні результати дисертації викладені автором у 18 наукових працях, зокрема, у 3 статтях, опублікованих у фахових виданнях, та 15 тезах доповідей, опублікованих у матеріалах науково-практичних конференцій та семінарів.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і запропоновано нове вирішення наукового завдання, суть якого полягає у всебічному дослідженні такого об’єкта цивільно-правових відносин як генетично модифікований продукт і формування на цій основі висновків та пропозицій щодо вдосконалення цивільного законодавства України.
1. Даним дослідженням нами констатується, що міжнародне співтовариство на протязі довгого часу не могло виробити єдиної політики щодо питань набуття та використання прав на генетично модифікований продукт. Багато факторів впливу спостерігалося під час розгляду вказаного питання. Проте, на сьогоднішній день у зв’язку з активним розвитком біотехнологій, об’єкти генетичної інженерії зайняли своє чільне місце серед інших об’єктів патентного права.
2. Особливий характер об’єктів генетичної інженерії зумовив у свою чергу необхідність вироблення юридичної бази існування прав на вказані об’єкти та розпорядження такими правами. У даному дослідженні в історичному та порівняльно-правовому аспекті здійснено розгляд особливостей набуття прав на ГМП, особливу увагу приділено питанням патентоспроможності та виключень із патентоспроможності винаходів у сфері генетичної інженерії. В роботі детально проаналізовані основні норми національного, регіонального та міжнародного законодавства, призначених для регулювання суспільних відносин щодо генетично модифікованих продуктів як об’єктів цивільно-правових відносин і показані протиріччя та неточності окремих норм.
3. Так, у дослідженні констатується необхідність вдосконалення термінологічного визначення поняття «біотехнологія» та запровадження єдиних критеріїв класифікації біотехнології з метою набуття адекватної правової охорони на генетично модифіковані продукти як об’єкти цивільно-правових відносин.
4. Обґрунтовується, що на процес формування правової охорони генетично модифікованих продуктів на всіх етапах її історично-правового розвитку впливали технологічні та економічні чинники. Розширення сфери застосування генетично модифікованих продуктів у різноманітних галузях промисловості вимагають адекватної і виваженої реакції законодавця щодо охорони генетично модифікованих продуктів як особливого комерційно-цінного товару.
5. В дослідженні вказується, що в процесі здійснення творчої діяльності в сфері генетичної інженерії об’єктами винаходу можуть стати: генетично модифіковані продукти, способи генетичної модифікації та нове застосування генетично модифікованого продукту чи способу генетичної модифікації.
6. Науково доводиться необхідність впорядкування у нормах чинного патентного законодавства положень про об’єкти винаходу, які би у повній мірі відображали усі можливі результати творчої діяльності в сфері генетичної інженерії.
7. Стверджується, що на відміну від депонування мікробіологічного матеріалу, відомості про зареєстровані в банках даних нуклеотидні та амінокислотні послідовності не є необхідними при патентуванні генів та протеїнів як генетично модифікованих продуктів, оскільки такі послідовності приводяться безпосередньо в матеріалах патентної заявки. Проте, реєстрація матеріалу молекулярного рівня має велике значення для розвитку наукових досліджень та встановлення рівня техніки в процесі патентування біологічних об’єктів. У зв’язку з цим, пропонується запровадження системи стимулювання такого депонування через внесення до п. 3 Порядку сплати зборів за дії, пов’язані з охороною прав на об’єкти інтелектуальної власності, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2004 р. № 1716 частини 3-2 у наступній редакції: «У разі коли заявником (заявниками) до матеріалів заявки буде додано документ, що підтверджує факт депонування біологічного матеріалу молекулярного рівня організації, кожен збір за дії, пов’язані з охороною прав на винахід (корисну модель), за винятком зборів за кодами 13300, 13400 та 13500, сплачується у розмірі 50 відсотків установленого розміру».
8. З огляду на необхідність викорінення можливості порушення прав патентовласниками через відмінність правового регулювання процедури набуття прав на винахід та прав на новий сорт рослин, встановлена потреба у доповненні ч. 3 ст. 40 Закону України «Про охорону прав на сорти рослин» нормою наступного змісту: «Власник прав на сорт зобов’язаний дати дозвіл (видати ліцензію) на невиняткове використання охоронюваного його патентом сорту для використання винаходу, що стосується трансгенної рослини, на який передбачається одержати правову охорону. При цьому власник прав на сорт, який видав зазначений дозвіл, має право отримати ліцензію на прийнятних умовах для використання вказаного винаходу».
9. В рамках приведення у відповідність чинного патентного законодавства до вимог Директиви 98/44/ЄС пропонується доповнити ч. 2 ст. 28 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» нормою наступного змісту: «Особі, що купила або отримала у інший законний спосіб репродуктивний рослинний або тваринний матеріал дозволяється використовувати продукт врожаю або приплід від тварини для подальшого розмноження лише у своєму господарстві».
10. Для удосконалення положення щодо норм, які стосуються патентоспроможності та виключень із патентоспроможності запропоновано запровадити європейський критерій, за яким необхідно проводити класифікацію об’єктів, на які не поширюється дія закону: «за приналежністю до об’єктів, що мають абстрактний або нетехнічний характер» і до таких об’єктів віднести: відкриття, наукові теорії та математичні методи; результати художнього конструювання; плани, правила і методи інтелектуальної діяльності; комп’ютерні програми; просте представлення інформації; компонування (топографії) інтегральних мікросхем.
11. Достатньо велика увага у дисертаційному дослідженні приділена питанням набуття прав на ГМП і у зв’язку з цим доводиться необхідність виключення можливості отримання непрямої охорони сортів рослин через набуття охорони на спосіб.
12. Доводиться необхідність встановлення випадків вичерпання прав власників патентів на ГМП, зокрема, особа, яка придбала чи отримала у інший законний спосіб репродуктивний рослинний або тваринний матеріал має право використовувати продукт врожаю або приплід від тварини для подальшого відтворення чи розмноження на власний розсуд лише у своєму господарстві; на біологічний матеріал, отриманий розмноженням з охоронюваного патентом біологічного матеріалу, поміщеного власником патенту або з його згоди на ринок на території України, охорона не поширюється, якщо зазначене розмноження з неминучістю випливає із застосування запатентованого біологічного матеріалу, заради якого він був поміщений на ринок, і якщо отриманий матеріал спеціально не використовується для іншого подібного розмноження.
13. Обґрунтовується висновок про те, що введення генетично модифікованих продуктів у цивільний обіг вимагає отримання відповідних дозволів, а тому за критерієм оборотоздатності їх можна віднести до об’єктів, які обмежені в обігу. При цьому, встановлено, що в Україні започатковано прийняття спеціального законодавства у сфері генетичної інженерії з метою захисту прав споживачів, збереження біологічного різноманіття, охорони довкілля, проте факт, що на сьогоднішній день не зареєстровано жодного генетично модифікованого продукту дозволив сформувати висновок про відсутність ефективного функціонування вказаної системи.
14. Формулюється висновок, що для роз’яснення межі між патентоспроможним винаходом та відкриттям, стосовно ГМП, в національне патентне право необхідно запровадити уточнення, що людський організм на різних стадіях його формування та розвитку, а також просте виявлення одного з його елементів, у тому числі послідовності або частини послідовності гена вважається відкриттям, тому на нього не поширюватиметься правова охорона згідно Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі».
15. В рамках дослідження пропонується до об’єктів, на які поширюються виключення із патентоспроможності віднести: винаходи, публікація чи використання яких протирічили б суспільному порядку, принципам гуманності і моралі; сорти рослин та породи тварин, а також переважно біологічні способи виведення рослин або тварин.
Отож, на сьогоднішній день постала необхідність запровадження належної правової охорони генетично модифікованих продуктів, що можлива лише із врахуванням і викоріненням усіх означених у дослідженні проблем. А, щодо перспектив наукових досліджень генетичної інженерії, то вони вже нині виводять науково-технічний прогрес на якісно новий рівень.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абдуліна І. Депонування мікроорганізмів в Україні: програма розвитку / І. Абдуліна // Інтелектуальна власність. – 2003. – № 3. – С. 29–33.
2. Адміністративна інструкція ВОІВ, що стосується реєстрації об’єктів права інтелектуальної власності // ИС. Авторское право и смежные права. – 2001. – № 2. – С. 23 – 34.
3. Андреїшин М. Чорноземи України, скільки їх? [Електронний ресурс] / М. Андреїшин. – Режим доступу :
//http://www.ukrslovo.com.ua/work/archive/2009/05/15.html (15.04.10). – Назва з екрану.
4. Антимонов Б. С. Изобретательское право / Б. С. Антимонов, Е. А. Флейшиц. – М. : Госюриздат, 1960. – 227 с. – (Всесоюзный институт юридических наук).
5. Артемьев Е. И. Организация патентного дела в США / Е. И. Артемьев, И. В. Червяков. – М. : Центр, 1978. – 28 с.
6. Бахчисарайцев Хр. Социалистическая рационализация производства / Хр. Бахчисарайцев, С. Драбкин, С. Зайцев // Систематический сборник директив и постановлений. – М. : Советское законодательство, 1932. – С. 102 – 115.
7. Белов В. В. Патентоспособность изобретения в европейском патентном праве [Електронний ресурс] / Белов В. В., Виталиев Г. В., Денисов Г. М. – Режим доступу :
//www.glawe.de/GDM_BiotechPatents_ru.pdf. (12.03.10). – Назва з екрану.
8. Берг Л. С. Климат и жизнь / Берг Л. С. – М. : Госиздат, 1922. – 350 с.
9. Биотехнология в Австрии [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.advantageaustria.org/ru (12.03.10). – Назва з екрану.
10. Биотехнология растений и животных: успехи 2005 года [Електронний ресурс] / Коммерческая биотехнология : Интернет-журнал. – Режим доступу :
//http://www.cbio.ru/ по материалам BIO. (15.04.10) . – Назва з екрану.
11. Біотехнологія в сучасному світі: корисність і ризики [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
//www.zn.kiev.ua/nn/index/(15.04.10). – Назва з екрану.
12. Біотехнологія клеток животных : у 2 т. / [под ред. Р. Е. Спиера и Дж. Б. Гриффитса]. – М. : ВО Агропромиздат, 1989–1989. –
Т. 1. – 1989. – 365 с.
13. Біотехнологія клеток животных : у 2 т. / [под ред. Р. Е. Спиера и Дж. Б. Гриффитса]. – М. : ВО Агропромиздат, 1989–1989. –
Т. 2. – 1989. – 518 с.
14. Біотехнологія : навч.-метод. посібник / [ред. В. М. Тоцький]. – Одеса : Одеський нац. ун-т ім. І. І. Мечникова, 2004. – 2004. –
Ч. 1: Генетична інженерія мікроорганізмів. – 2004. – 76 с.
15. Близниченко В. Б. Напрями досліджень з біотехнології у скотарстві / В. Б. Близниченко, В. П. Буркат, В. С. Качура // Вісник сільсько-господарської науки. – 1988. – № 8.– С. 40–44.
16. Блюм Я. Біотехнологія: очікувана користь і можливі ризики / Я. Блюм // Дзеркало тижня. – 2000. – № 35 (308).
17. Блюм Я. Нова хвиля «Зеленої революції» / Я. Блюм, Ю. Сиволап, Р. Рудий, О. Созінов // Вісник НАН України. – 2006. – № 3. – С. 27–31.
18. Богатых Е. А. Патентное право капиталистических и развивающихся государств / Е. А. Богатых, В. И. Левченко. – М. : Юрид. лит., 1978. – 200 с.
19. Боденхаузен Г. Коментар до Паризької конвенції з охорони промислової власності / Г. Боденхаузен ; [упоряд. Г. О. Андрощук]. – К. : Парламентське вид-во, 1999. – 254 с.
20. Боднар С. Б. Принцип пріоритету прав людини та проблема його реалізації в державному будівництві / С. Б. Боднар // Науковий вісник Чернівецького університету : зб. наук. праць. – 2005. – Вип. 306. – С. 48–53.
21. Бондаренко Н. Г. О правовой охране объектов генной инженерии / Н. Г. Бондаренко, А. Г. Белякова, В. В. Вельтова // Вопросы изобретательства. – 1985. – № 4. – С. 54–64.
22. Будапештський договір про міжнародне визнання депонування мікроорганізмів з метою патентної процедури. Приєднання до Договору Законом України № 474/96-ВР від 1 листопада 1996 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=995_039 (27.08.10). – Назва з екрану.
23. Вайс В. Функціонування міжнародного органу депонування в Німеччині / В. Вайс // Інтелектуальна власність. – 2003. – № 1. – С. 40–45.
24. Василенко І. Адаптація законодавства України у сфері промислової власності до законодавства Європейського Союзу / І. Василенко, А. Міндрул // Інтелектуальна власність. – 2006. – № 5. – С. 12–17.
25. Васильєва В. А. Актуальні проблеми вдосконалення чинного законодавства України : зб. наук. статей / В. А. Васильєва ; [ред. В. А. Васильєва]. – Івано-Франківськ : Юрид. ін-т Прикарпатського нац. ун-ту ім. В. Стефаника, 2008. – Вип. 20. – 288 с.
26. Велика радянська енциклопедія [Електронний ресурс]. – М. – Новий диск, 2002. – 1 електронний оптичний диск (CD-ROM) . – Сист. Вимоги: Windows 98/ME/2000/XP; Pentium II 266 Мгц; 64 Мб оперативної пам’яті.
27. Великий тлумачний словник сучасної української мови [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
//http://www.slovnyk.net (15.04.10). – Назва з екрану.
28. Викторов А. Г. Трансгенные растения и почвенная биота [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
///www.cbio.ru/modules/news/article.php?storyid=2488 (15.04.10). – Назва з екрану.
29. Вікіпедія – вільна енциклопедія [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
//http://uk.wikipedia.org (15.04.10). – Назва з екрану.
30. Гаврилов Э. П. Основные положения патентного законодательства Японии / Гаврилов Э. П. – М. : ЦНИИПИ, 1968. – 128 с.
31. Гаврилова Е. Б. Охрана трансгенных пищевых продуктов / Е. Б. Гаврилова // Патенты и лицензии. – 2004. – № 1. – С. 24–29.
32. Гелецька І. О. Правове регулювання відносин представництва у цивільному праві : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.03 / Гелецька Ірина Олександрівна – К., 2005. – 205 с.
33. Генетика / [Е. К. Меркурьева, З. В. Абрамова, А. В. Бакай и др.]. – М. : Агропромиздот, 1991. – 446 с.
34. Генетическая инженерия: история, перспективы развития : Каталог выставки / Харьк. гос. науч. б-ка им. В. Г. Короленко; [Сост.: Л.И.Романова, Е.В.Незнамова; Ред. С. М. Мыценко]. - Х.: Б. и., 1995. - 49 с.
35. Генетические методы в селекции растений / [под ред. Н. В. Турбина]. – М. : Агропроиздат, 1974. – 213 с.
36. Генетические основы селекции животных / [В. Л. Пєтухов, Л. К. Ернст, И. И. Гудилин и др.]. – М. : Агропроиздат, 1989. – 448 с.
37. Генетический поход к биохимии растений / [пер. с англ. С. А. Гостимского и Т. П. Мірошниченко]. – М. : Агропроиздат, 1990. – 330 с.
38. Генетический словарь / [авт.-сост.: Н. Е. Проценко, В. Е. Недава, В. Д. Веренко]. – К. : УСХА, 1991. – 144 с.
39. Генетична інженерія та галузі її застосування [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
//www.tnpu.edu.ua/subjects/28/Bioteh/resursu/pdf/metod_4.pdf (15.04.10). – Назва з екрану.
40. Географічна енциклопедія України : в 3 т. / [ред. кол.: О. М. Маринич (відп. ред.), Ф. С. Бабичев, В. І. Бєляєв, С. І. Дорогунцов та ін.]. – К. : “Українська Радянська Енциклопедія” ім. М.П.Бажана, 1989–1993. –
Т. 1: A–Ж. – 1989. – 416 с.
41. Географічна енциклопедія України : в 3 т. / [ред. кол.: О. М. Маринич (відп. ред.), Ф. С. Бабичев, В. І. Бєляєв, С. І. Дорогунцов та ін.]. – К. : “Українська Радянська Енциклопедія” ім. М.П.Бажана, 1989–1993. –
Т. 2: З–О. – 1990. – 480 с.
42. Географічна енциклопедія України : в 3 т. / [ред. кол.: О. М. Маринич (відп. ред.), Ф. С. Бабичев, В. І. Бєляєв, С. І. Дорогунцов та ін.]. – К. : “Українська Радянська Енциклопедія” ім. М.П.Бажана, 1989–1993. –
Т. 3: П–Я. – 1993. – 480 с.
43. Герасименко В. Г. Биотехнология : [учеб. пособие] / Герасименко В. Г. – К. : Выща школа, 1989. – 343 с.
44. Гетьман-П’ятковська І. А. Право та мораль: теоретико-правові проблеми співвідношення та взаємодії : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.01 / Гетьман-П’ятковська Ірина Анатоліївна – К., 2007. – 210 с.
45. Гілленбранд Г. Правовий захист біотехнологічних винаходів: передумови, зміст, обсяг та перспективи на майбутнє / Г. Гілленбранд // Інтелектуальна власність. – 2003. – № 3. – С. 42–47.
46. Глазко В. И. Кризис аграрной цивилизации и генетически модифицированные организмы (ГМО) [Електронний ресурс]. – Режим доступа :
//www.cbio.ru/modules/news/article.php (15.04.10). – Назва з екрану.
47. Глеба Ю. Ю. Клеточная инженерия растений / Ю. Ю. Глеба, К. М. Сытник. – К. : Наукова думка, 1984. – 160 с.
48. Глеба Ю. Ю. Слияние протопластов в условиях in vitro / Ю. Ю. Глеба, К. М. Сытник. – К. : Наукова думка, 1982. – 103 с.
49. Глобальна біоетика: сучасні виміри, проблеми, рішення : матеріали III Міжнародного симпозіуму з біоетики, 7–8 квіт. 2004 р., Київ (Україна) / упоряд.: О. М. Лисенко, С. В. Вєковшиніна. – К. : Сфера, 2004. – 200 с.
50. Глухівський Л. Й. Національне законодавство з охорони прав на сорти рослин у контексті міжнародного законодавства / Л. Й. Глухівський // Інтелектуальна власність. – 2002. – № 9. – С. 3–8.
51. Глухівський Л. Й. Особливості змін законодавства з охорони прав на сорти рослин у зв’язку з набранням чинності Цивільним кодексом України / Л. Й. Глухівський // Насінництво. – 2004. – № 9. – С. 18–20.
52. Говорун В. М. Нанобиотехнологии: современное состояние и перспективы развития [Електронний ресурс] / В. М. Говорун. – Режим доступу :
//http://www.strf.ru/material.aspx?… (15.04.10). – Назва з екрану.
53. Головатенко Н. А. Изменчивость структуры популяций колорадского жука Leptinotarsa decemlineata Say под влиянием трансгенного картофеля и инсектицидов : дис. … канд. биол. наук : 06.01.11 / Голованенко Наталия Алексеевна. – М., 2005. – 210 с.
54. Горнісевич А. Правова охорона сортів рослин в Україні / А. Горнісевич // Інтелектуальна власність. – 2002. – № 7–8. – С. 10–17.
55. Господарське судочинство в Україні. Судова практика. Захист прав інтелектуальної власності / [відп. ред. Д. М. Притика ; упоряд. B. C. Москаленко]. – К. : Видавничий Дім «ІнЮре», 2004. – 904 с. – (Вищий господарський суд України).
56. Господарський кодекс України від 16 січня 2003 р. № 436-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 18, № 19–20, № 21–22. – Ст. 144.
57. Господарський процесуальний кодекс України від 6 листопада 1991 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 6. – Ст. 56.
58. Гражданский кодекс Российской Федерации. Части первая и вторая (с алфавитно-предметным указателем). – М. : ИНФРА-М – НОРМА, 1997.– 560 с.
59. Гражданский кодекс Российской Федерации. Часть четвертая : принят 24 ноября 2006 г.; вступает в силу с 1 января 2008 г. // Российская газета. – 2006. – № 289. – 22 декабря.
60. Гродзинський Д. Дослідження з генетичної інженерії в установах НАН України / Д. Гродзинський, О. Дембновецький, О. Левчук, Р. Рудий // Вісник НАН України. – 2006. – № 8. – С. 3–12.
61. Директива 98/44/ЄС Європейського парламенту і Ради Європи про правову охорону біотехнологічних винаходів від 6 липня 1998 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
//zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi (27.08.10). – Назва з екрану.
62. Директива Совета от 23 апреля 1990 г. по ограниченному использованию генетически модифицированных микроорганизмов (Директива 90/219/ЕЕС) [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
/http://www.tnpa.by/KartochkaDoc.php?UrlRN=160587&UrlIDGLOBAL=199265 (27.08.10). – Назва з екрану.
63. Договір ВОІВ про патентне право. Приєднання Законом України № 245/IV від 22 листопада 2002 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
//zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi (27.08.10). – Назва з екрану.
64. Договор о патентной кооперации (РСТ) подписанный в Вашингтоне 19 июня 1970 г., пересмотренный 28 сентября 1979 г., 3 февраля 1984 г. и 3 октября 2001 г. и Инструкция к РСТ (текст, имеющий силу с 1 января 2003 г.). – Женева 5 ВОИС, 2003 (на англ. яз.).
65. Дозорцев В. А. Законодательство и научно-технический прогресс / Дозорцев В. А. – М. : Юрид. лит., 1978. – 190 с.
66. Доркин А. И. Изобретателю и рационализатору : [справочное пособие] / Доркин А. И. – М. : Профиздат, 1975. – 128 с.
67. Дорофеев Д. Д. Патентоспособность изобретения в Европейском патентном праве : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.03 / Дорофеев Дмитрий Дмитриевич – М., 2004. – 208 с.
68. Еременко В. Содержание и природа исключительных прав (интеллектуальной собственности) / В. Еременко // Интеллектуальная собственность. – 2000. – № 4. – С. 28–38.
69. Європейський вибір: концептуальні засади стратегічного та соціального розвитку України на 2002–2011 роки : послання Президента України до Верховної Ради України // Урядовий кур’єр. – 2002. – № 100.
70. Загальна Декларація про геном людини та права людини від 11 листопада 1997 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi (27.08.10). – Назва з екрану.
71. Закон о патентах Великобритании 1977 г. // Патентное законодательство зарубежных стран : в 2 т. / сост. Н. К. Финкель. – М. : Прогресс, 1987. –
Т. 1. – 655 с.; Т. 2. – 526 с.
72. Закон СРСР «Про винаходи в СРСР» від 31 травня 1991 р. // Ведомости Верховного Совета СССР. – 1991. – № 25. – Ст. 703.
73. Закон СРСР «Про власність в СРСР» від 6 березня 1990 р. // Ведомости СНГ и ВС СССР. – 1990. – № 11. – Ст. 164.
74. Закон України «Про насіння і садивний матеріал» від 26 грудня 2002 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 13. – Ст. 92.
75. Закон України «Про племінне тваринництво» від 15 грудня 1993 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 2. – Ст. 7.
76. Закон України «Про охорону прав на винаходи та корисні моделі» від 15 грудня 1993 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 7. – Ст. 32.
77. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо правової охорони інтелектуальної власності» від 22 травня 2003 р. № 850-ІV // Офіційний вісник України. – 2003. – № 25. – Ст. 1173.
78. Закон України «Про захист від недобросовісної конкуренції» від 7 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 36. – Ст. 64.
79. Закон України «Про приєднання України до Договору про патентне право» від 22 листопада 2003 р. № 245-ІV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 3. – Ст. 20.
80. Закон України «Про рослинний світ» від 9 квітня 1999 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 22–23. – Ст. 198.
81. Закон України «Про дію міжнародних договорів на території України» від 10 грудня 1991 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1992. - № 10. - Ст. 137.
82. Закон України «Про захист рослин» від 14 жовтня 1998 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 50–51. – Ст. 310.
83. Закон України «Про інформацію» від 2 жовтня 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 48. – Ст. 650.
84. Закон України «Про науково-технічну інформацію» від 25 червня 1993 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 33. – Ст. 345.
85. Закон України «Про охорону прав на сорти рослин» від 14 жовтня 2002 р. (нова редакція) // Орієнтир. – 2002. – № 22.
86. Закон України «Про охорону прав на сорти рослин» від 21 квітня 1993 р. // Голос України. – 1993. – № 51. – 10 травня.
87. Закон України «Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу» від 18 березня 2004 р. № 1629-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 29. – Ст. 367.
88. Закон України «Про захист прав споживачів» від 12 травня 1991 р. № 1023-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 30. – Ст. 379.
89. Закон України «Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні» від 16 січня 2003 р. № 433-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 13. – Ст. 93.
90. Закон України «Про спеціальний режим інноваційної діяльності технологічних парків» від 16 липня 1999 р. № 991-XIV // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 40. – Ст. 363.
91. Закон України «Про судову експертизу» від 25 лютого 1994 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 28. – Ст. 232.
92. Закон України «Про державну систему біобезпеки при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів» від 31 травня 2007 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2007. – № 35. – Ст. 484.
93. Закон України «Про заборону репродуктивного клонування людини» від 14 грудня 2004 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2005. – № 5. – Ст. 111.
94. Закон України «Про захист суспільної моралі» від 20 листопада 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 14. – Ст. 192.
95. Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» від 24 лютого 1994 р. № 4004-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 27. – Ст. 218.
96. Захист прав інтелектуальної власності: законодавче регулювання та правозастосування (узагальнення судової практики) : інформаційно-аналітичні матеріали до парламентських слухань «Захист прав інтелектуальної власності в Україні: проблеми законодавчого забезпечення та правозастосування» (Київ, 21 березня 2007 р.) / Верховна Рада України, Комітет з питань науки і освіти, НДІ інтелектуальної власності НАПрН України / авт.-упоряд.: Г. О. Андрощук, О. П. Орлюк. – К. : Парламентське вид-во, 2007. – 339 с.
97. Зеленин А. В. Генная терапия: этические аспекты и проблемы генетической безопасности / А. В. Зеленин // Генетика. – 1999. – T. 35. – № 12. – С. 1605–1612.
98. Зенкин Н. М. Инженеру об изобретении / Зенкин Н. М. – [2-е изд., перераб. и доп.]. – М. : Атомиздат, 1976. – 218 с.
99. Извлечения из европейского законодательства в области биотехнологии [Електронний ресурс]. – Режим доступа :
//www.biorosinfo.ru/zakonodatelstvo/Zakonodatelstvo_EC.doc (15.04.10). – Назва з екрану.
100. Инструкция к Конвенции о вьдаче европейских патентов (последняя измененная редакция вступила в силу 11 октября 2000 г.). – М. : ИНИЦ Роспатента, 2001. – 57 с.
101. Ионас В. Я. Произведения творчества в гражданском праве / Ионас В. Я. – М. : Юрид. лит., 1972. – 168 с.
102. Исследование тенденций правовой охраны генетически измененных организмов – трансгенных растений, животных, трансформантов / [В. Ю. Джермакян, Г. А. Смирнова та ін.]. – М. : ИНИЦ Роспатента, 2002. – 314 с.
103. История биотехнологии [Електронний ресурс]. – Режим доступа :
//www.vechnayamolodost.ru (15.04.10). – Назва з екрану.
104. Інструкція 1829/2003 про ГМ харчові та кормові продукти [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
//www.biorosinfo.ru/zakonodatelstvo/Zakonodatelstvo_EC.doc (15.04.10). – Назва з екрану.
105. Інструкція 1830/2003 про відслідковування та маркування ГМО та відслідковування харчових та кормових продуктів, що містять ГМО [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
//www.biorosinfo.ru/zakonodatelstvo/Zakonodatelstvo_EC.doc (15.04.10). – Назва з екрану.
106. Інструкція 641/2004 ЄС щодо застосування інструкції 1829/2003ЄС [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
/ www.biorosinfo.ru/zakonodatelstvo/Zakonodatelstvo_EC.doc (15.04.10). – Назва з екрану.
107. Каміл Ідріс. Інтелектуальна власність – потужний інструмент економічного зростання / Каміл Ідріс ; [пер. з англ.]. – К. : Укрпатент, 2006. – 371 с. – (Всесвітня організація інтелектуальної власності).
108. Картахенський протокол про біобезпеку до конвенції про біологічне різноманіття : приєднання Законом України від 12 вересня 2002 р. № 152-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 44. – Ст. 320.
109. Катаева Н6 В. Клональное микроразмножение растений / Н. В. Катаева, Р. Г. Бутенко. – М. : Наука, 1983. – 96 с.
110. Классификация направлений нанотехнологий : проект разработан группой экспертов под научным руководством академика М. В. Алфимова и согласована с Департаментом научно-технической экспертизы ГК «Роснанотех» 30 апреля 2009 г. [Електронний ресурс]. – Режим доступа :
//http://nanorf.ru/Attachment.aspx?Id=2133 (15.04.10). – Назва з екрану.
111. Клещев Н. Біотехнологія: Образование. Наука. Практика. [Електронний ресурс] / Н. Клещев. – Режим доступа :
//http://polytechnic.kpi.kharkov.ua/ViewArticle.asp?id=1233 (15.04.10). – Назва з екрану.
112. Комиссаров А. А. Правовая охрана селекционных достижений (новых сортов растений) в странах – членах СЭВ : Обзорная информация / Комиссаров А. А. – М. : Гос. ком. по изобр. и откр. при ГКНТ СССР, ВНИИПИ, 1989. – 130 с.
113. Комісаренко С. В. Стан та перспективи розвитку біотехнології в Україні / С. В. Комісаренко // Наука і наукознавство. – 2006. – № 3. – С. 68–70.
114. Конвенция о выдаче европейских патентов (Европейская патентная конвенция) от 5 октября 1973 г., с изменениями 17 декабря 1991 г., 13 декабря 1994 г., 5 декабря 1996 г., 10 декабря 1998 г., 16 июня 1999 г. и 13 октября 1999 г. – М. : Патент, 2010. – 176 с.
115. Конвенція про заснування Всесвітньої організації інтелектуальної власності // Интеллектуальная собственность в Украине: правовые основы и практика : в 4 т. – К. : Ін Юре, 1999. – 1999. –
Т. 1: Право интеллектуальной собственности. – 1999. – С. 289–304.
116. Конвенція про захист прав людини та основних свобод [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
//www.biorosinfo.ru/zakonodatelstvo/Zakonodatelstvo_EC.doc (15.04.10). – Назва з екрану.
117. Конко Грегори. Борьба с голодом с помощью биотехнологий [Електронний ресурс] / Грегори Конко. – Режим доступа :
//http://usinfo.state.gov/journals/ites/0502/ijer/conko.htm (15.04.10). – Назва з екрану.
118. Конституція України, прийнята Верховною Радою України 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
119. Корчагин А. Д. Охрана биологических объектов и направления ее развития / А. Д. Корчагин, В. Ю. Джермакян, Н. П. Шепелев, Ю. Г. Смирнов // Патенты и лицензии. – 2000. – № 10. – C. 18–23.
120. Корчевна Л. А. Компенсація моральної шкоди, заподіяної порушенням особистих немайнових прав у цивільному праві України : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.03 «Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право» / Лілія Анатоліївна Корчевна. – Харків, 1998. – 14 с.
121. Кравченко І. А. Біотехнологія в фармації та медицині : [навч. посібник] / / Кравченко І. А. – Одеса : АстроПринт, 1999. – 84 с. – (Одеський держ. ун-т ім. І. І. Мечникова).
122. Кравченко О. С. Цивільно-правове регулювання експертизи у сфері інтелектуальної власності : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.03 / Кравченко Олена Сергіївна. – К., 2003. – 212 с.
123. Крижна В. М. Ліцензійний договір – правова форма реалізації патентних прав : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.03 / Крижна Валентина Миколаївна. – Харків, 1999. – 178 с.
124. Кримінальний кодекс України : Закон України від 5 квітня 2001 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 25–26. – Ст. 131.
125. Крупенин Р. В. Создание и оценка трансгенных растений картофеля устойчивых к грибным болезням : дис. … канд. с.-х. наук : 06.01.05 / Крупенин Роман Вячеславович. – М., 2003. – 139 с.
126. Кубах А. І. Право інтелектуальної власності : [навч. посібник] / Кубах А. І. – Харків : ХНАМГ, 2008. – 149 с.
127. Кузенкова Н. В. Живой организм как объект защиты патентом / Н. В. Кузенкова, А. П. Агуреев // Патенты и лицензии. – 2000. – № 2. – С. 14–20.
128. Кучеренко О. Щодо відповідності винаходу критерію «винахідницький рівень» / О. Кучеренко, Л. Сторожик // Інтелектуальна власність. – 2006. – № 8. – С. 29–36.
129. Кучук М. Новітні біотехнології – візитна картка України / М. Кучук // Наука і суспільство. – 2004. – Липень-серпень. – С. 15–16.
130. Кучук Н. В. Генетическая инженерия растений / Кучук Н. В. – К. : Наукова думка, 1998. – 152 с.
131. Ландкоф С. Н. Основы советского изобретательского права / Ландкоф С. Н. – К. : [б. в.], 1961. – 86 с.
132. Ландкоф С. Н. Охорона прав винахідників і раціоналізаторів / Ландкоф С. Н. – К. : [б.в.], 1958. – 120 с.
133. Лебедева Н. Г. Особенности правовой защиты изобретений в области химии, медицины и биотехнологии [Електронний ресурс] / Н. Г. Лебедева, Е. Е. Назина. – Режим доступу :
//http://pharmateca.ru (15.04.10). – Назва з екрану.
134. Левченко В. И. Правовая охрана селекционных достижений / Левченко В. И. – М. : Наука, 1983. – 246 с.
135. Лубяко Е. Н. Патентоспособность изобретений, относящихся к органическим соединениям : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.03 / Лубяко Елена Николаевна. – М., 2005. – 195 с.
136. Мамиофа И. Э. Критерии патентоспособности изобретений в Великобритании / Мамиофа И. Э. – Ленинград : ЛДНТП, 1967. – 31 с.
137. Мамиофа И. Э. Охрана изобретений и технический прогресс / Мамиофа И. Э. – М. : Юрид. лит., 1974. – 149 с.
138. Марданов Р. Генетически модифицированные продукты: внедрять нельзя подождать [Електронний ресурс] / Р. Марданов. – Режим доступу :
//http://mednovosti.ru (15.04.10). – Назва з екрану.
139. Матеріали ХХІ Міжнародного київського симпозіуму з наукознавства та науково-технічного прогнозування «Прогнозування науково-технологічного та інноваційного розвитку: державна програма України та світовий досвід» (м. Київ, 1–3 червня 2006 р.) [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
//http://www.foresight.nas.gov.ua/DocLib1/_02_administrative_providing.htm.
140. Махінчук Н. Еліксир молодості і навіть безсмертя криється в... біотехнології / Н. Махінчук //Урядовий кур’єр. – 2006. – 23 березня. – С. 18–21.
141. Мелик-Саркисова С. О. Биотехнология в аграрном секторе США: Экономика развития [Електронний ресурс] / С. О. Мелик-Саркисова. – Режим доступу :
//http://www.cbio.ru/modules/news/article.php?storyid=2095 (15.04.10). – Назва з екрану.
142. Мелик-Саркисова С. О. Важные вехи в истории развития биотехнологии [Електронний ресурс] / С. О. Мелик-Саркисова // Коммерческая биотехнология : Интернет-журнал. – Режим доступу :
http://www.cbio.ru/ (15.04.10). – Назва з екрану.
143. Мельник О. Особисті немайнові права на об’єкти інтелектуальної власності: деякі питання / О. Мельник // Право України. – 2001. – № 7. – С. 81–84.
144. Мельник О. М. Цивільно-правова охорона інтелектуальної власності в Україні : дис. … доктора юрид. наук : 12.00.03 / Мельник Олена Миколаївна. – Харків, 2004. – 406 с.
145. Мельничук М. Д. Біотехнологія рослин : підручник для студ. вищ. навч. закладів / Мельничук М. Д., Новак Т. В., Кунах В. А. – К. : Поліграфконсалтинг, 2003. – 520 с.
146. Міжнародна конвенція з охорони нових сортів рослин : приєднання Законом України № 60-V від 2 серпня 2006 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2006. – № 39. – Ст. 343.
147. Міжнародний біль про права людини [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
//http://www.naiau.kiev.ua/info_ukr.htm (15.04.10). – Назва з екрану.
148. Міжнародний пакт про громадянські та політичні права [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
//http://www.naiau.kiev.ua/info_ukr.htm (15.04.10). – Назва з екрану.
149. Міжнародний пакт про економічні, соціальні та культурні права [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
//http://www.naiau.kiev.ua/info_ukr.htm (15.04.10). – Назва з екрану.
150. Мозолин В. П. Права изобретателей и рационализаторов в СССР / Мозолин В. П. – М. : Изд-во МГУ, 1959. – 286 с.
151. Найкраща наука створюється там, де збирається критична маса вчених, здатних генерувати ідеї… : інтерв’ю з президентом Українського наукового клубу Олегом Кришталем // Дзеркало тижня. – 2008. – № 42 (721).
152. Наказ Державної митної служби України «Про вдосконалення організації контролю за переміщенням через митний кордон України товарів, що містять об’єкти права інтелектуальної власності» від 14 грудня 2005 р. № 1233 [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
//http://www.uazakon.com/documents/date_9q/pg_ipcbxm.htm (15.04.10). – Назва з екрану.
153. Наказ Держпатенту України «Про затвердження Інструкції про порядок депонування в Україні штамів мікроорганізмів з метою здійснення патентної процедури» від 26 червня 1995 р. № 106/115 [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
//http://www.uazakon.com/documents/date_9q/pg_ipcbxm.htm (15.04.10). – Назва з екрану.
154. Наказ Міністерства аграрної політики України «Про затвердження нормативно-правових актів щодо проведення генетичних досліджень у тваринництві» від 1 червня 2004 р. № 197 [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
//http://www.uazakon.com/documents/date_9q/pg_ipcbxm.htm (15.04.10). – Назва з екрану.
155. Наказ Міністерства освіти і науки України «Про затвердження Правил розгляду заявки на винахід та заявки на корисну модель» від 15 березня 2002 р. № 197 [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
//http://www.uazakon.com/documents/date_9q/pg_ipcbxm.htm (15.04.10). – Назва з екрану.
156. Наказ Міністерства освіти і науки України «Про затвердження Положення про державний реєстр патентів і деклараційних патентів України на винаходи» від 12 квітня 2001 р. № 291 [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
//http://www.uazakon.com/documents/date_9q/pg_ipcbxm.htm (15.04.10). – Назва з екрану.
157. Наказ Міністерства освіти і науки України «Про затвердження Інструкції про подання, розгляд, публікацію та внесення до реєстру відомостей про передачу права власності на винахід (корисну модель) та видачу ліцензії на використання винаходу (корисної моделі)» від 16 липня 2001 р. № 521 [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
//http://www.uazakon.com/documents/date_9q/pg_ipcbxm.htm (15.04.10). – Назва з екрану.
158. Наказ Міністерства освіти і науки України «Про затвердження Положення про державний реєстр патентів і деклараційних патентів України на секретні винаходи» від 14 листопада 2001 р. № 739 [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
//http://www.uazakon.com/documents/date_9q/pg_ipcbxm.htm (15.04.10). – Назва з екрану.
159. Наказ Міністерства освіти і науки України «Про затвердження Інструкції про офіційну публікацію заяви про готовність надання будь-якій особі дозволу на використання запатентованого винаходу (корисної моделі) та клопотання про її відкликання» від 16 липня 2001 р. № 520 [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
//http://www.uazakon.com/documents/date_9q/pg_ipcbxm.htm (15.04.10). – Назва з екрану.
160. Наказ Міністерства освіти і науки України «Про затвердження Регламенту Апеляційної палати Державного департаменту інтелектуальної власності» від 15 вересня 2003 р. № 622 // Офіційний вісник України. – 2003. – № 40. – Ст. 2148.
161. Наказ Міністерства освіти і науки України «Про затвердження Правил складання і подання заявки на винахід та заявки на корисну модель» від 22 січня 2001 р. № 22 // Інтелектуальна власність. – 2001. – № 3. – С. 38–64.
162. Объекты биологии и биотехнологии: Методические рекомендации по правовой охране / [под ред. Н. Г. Рыбальского]. – М. : ВНИИПИ, 1989. – Вып. 2. – 216 с.
163. Огородник Л. Усе про генетично-модифіковану продукцію / Л. Огородник // Сільський час. – 2005. – 18 березня. – С. 6–12.
164. Орешкин В. А. Исследование тенденций правовой охраны генетически измененных организмов – трансгенных растений, животных, трансформантов / В. А. Орешкин. – М. : ИНИЦ Роспатента, 2002. – 219 с.
165. Орешкин В. А. О характеристике трансгенного растительного материала в фор