ЦИВІЛЬНА ПРОЦЕСУАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

Краткое описание

XАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

На правах рукопису

ЛУКІНА Ipинa Mиxaйлiвнa
УДК 347.921

ЦИВІЛЬНА ПРОЦЕСУАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

Спеціальність 12.00.03 – цивільне право та цивільний процес;
сімейне право; міжнародне приватне право

Дисертація
на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук

Нayкoвий кepiвник –
Kpoйтop Boлoдимиp Aндpiйoвич,
кандидат юpидичниx нayк, дoцeнт

Xapкiв – 2010

ЗMICT
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ……………………………………………3
ВСТУП …………………………………………………………………………...4
PОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЦИВІЛЬНОЇ
ПРОЦЕСУАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ…………………………………...13
1.1. Становлення інституту цивільної процесуальної
відповідальності у цивільному процесуальному праві України …….………..13
1.2. Поняття цивільної процесуальної відповідальності……………….30
1.3. Проблеми класифікації цивільної процесуальної
відповідальності………………………………………………………………….99
Висновки розділу 1……………..……………………………………………....121
РОЗДІЛ 2. ХАРАКТЕРИСТИКА ОКРЕМИХ ВИДІВ
ЦИВІЛЬНОЇ ПРОЦЕСУАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ………………….124
2.1. Заходи цивільної процесуальної відповідальності, які пов’язані з
позбавленням порушника суб’єктивного цивільного
процесуального права……………………………………………………….........124
2.2. Заходи цивільної пpoцecyaльної відповідальності, які
пов’язані з покладанням нових або додаткових обов’язків
на порушника цивiльнoгo процесуального права..……................................141
Висновки розділу 2……………………………………….…………………...174
ВИСНОВКИ……………………………………………………………………176
ДОДАТОК………………………………………………………………….......179
CПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………….………………….............182

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ
ЖК Житловий кодекс України
КУпАП Кодекс України про адміністративні правопорушення
КК Кримінальний кодекс України
СК Сімейний кодекс України
ЦК Цивільний кодекс України
ЦПК Цивільний процесуальний кодекс України
абз. абзац
гл. глава
п. пункт
розд. розділ
ст. стаття
ч. частина

BCTУП
Aктyaльнicть теми дослідження. Реалізація конституційної ідеї створення в Україні демократичної, соціальної, правової держави створює необхідні умови для подальшого проведення судово-правової реформи з метою формування ефективно діючого законодавства, що має забезпечувати реальне додержання і захист прав і свобод людини й громадянина.
Відповідно до ст. 3 Конституції України життя та здоров’я, права та свободи людини визначають зміст та спрямованість діяльності держави. У контексті цього однією з головних і беззаперечних ознак правової держави є захист порушених прав та законних інтересів, що покладено законом на різні державні органи. Важливу роль у забезпеченні захисту прав, безперечно, належить суду. Розгляд та вирішення судами цивільних справ становить особливий вид державної діяльності – здійснення правосуддя у цивільних справах. Проте трапляються випадки, коли особи, які беруть участь у справі, та інші учасники цивільного процесу (гл. 4 ЦПК) України порушують приписи норм цивільного процесуального законодавства, протидіють самому процесу здійснення правосуддя, зловживають своїми правами тощо. У зв’язку з цим виникає потреба в належних засобах протидії таким порушенням, найбільш ефективним із яких є встановлення цивільної процесуальної відповідальності. Проблема полягає в тому, що в Україні ще не створено відповідних правових умов для законодавчого закріплення належних засад цивільної процесуальної відповідальності. Це обумовлено ще й тим, що здійснювана судова реформа в державі та діючий ЦПК України недостатньо регулюють питання відповідальності у цивільному процесі. Слід також зазначити, що пропоновані в теорії права класифікації юридичної відповідальності за галузевим критерієм теж не завжди згадують як самостійний інститут цивільну процесуальну відповідальність.
Забезпечення справедливості, неупередженості та своєчасності розгляду і вирішення цивільних спорів у порядку цивільного судочинства викликає необхідність формування правових норм, встановлюють цивільну процесуальну відповідальність. Встановлення підстав цивільної процесуальної відповідальності та меж її застосування через її зіставлення з іншими різновидами юридичної відповідальності дозволить зняти деякі суперечності, що існують в українському процесуальному законодавстві. Розроблення та вдосконалення конкретних заходів цивільної процесуальної відповідальності повинні здійснюватися з урахуванням змісту принципів цивільного процесуального права (змагальності, диспозитивності, процесуальної рівноправності тощо).
Цивільна процесуальна відповідальність як правове явище мало досліджена наукою цивільного процесуального права, що підтверджується нечисленністю публікацій з цієї тематики. Обрана тема не була об’єктом дисертаційного дослідження в Україні. У правовій науці проблема цивільної процесуальної відповідальності в останні десятиріччя не піддавалася комплексному монографічному розробленню, практично відсутні й спеціальні дослідження окремих її положень.
У різні часи в роботах В. В. Бутнєва, П. Ф. Єлісейкіна, І. М. Зайцева, М. В. Кузнєцова, О. Г. Новікова, Д. Г. Нохріна, Н. О. Чечиної, М. Й. Штефана, А. В. Юдіна тощо аналізувалися окремі питання відповідальності у цивільному судочинстві. При цьому слід зазначити, що деякі з указаних авторів взагалі не визнають цивільну процесуальну відповідальність як самостійний вид юридичної відповідальності. На нашу думку, природа цивільної процесуальної відповідальності повністю ще не розкрита і не реалізована.
Комплексне дослідження інституту цивільної процесуальної відповідальності, її особливостей, визначення галузевої самостійності в системі видів юридичної відповідальності є вельми актуальним і має вагоме значення як для теорії цивільного процесуального права України, так і для судової практики. Наведені положення обумовлюють актуальність обраної теми дисертаційного дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до комплексної цільової програми «Правові проблеми здійснення майнових та особистих немайнових прав в умовах ринкової економіки» (номер державної реєстрації 0186.0.070867); відповідно до п 9.1 (Проблеми цивільного права і процесу у світлі інтеграційних процесів) «Пріоритетних напрямків наукових і дисертаційних досліджень Харківського національного університету внутрішніх справ на 2006–2010 рр.», затверджених Вченою радою ХНУВС 27 грудня 2005 р. (протокол № 13). Робота також спрямована на реалізацію основних положень Програми інтеграції України до Європейського Союзу, затвердженої наказом Президента України від 14 вересня 2000 р. № 1072; Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу, затвердженої Законом України «Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу» від 18 березня 2004 р. № 1629-ІV; розд. 2 п. 1.1. плану заходів щодо виконання у 2010 р. Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 9 червня 2010 р. № 1196-р станом на 20 січня 2010 р.
Мета і завдання дослідження. Метою цього дисертаційного дослідження є вироблення на основі комплексного аналізу теоретичних проблем цивільної процесуальної відповідальності та судової практики обґрунтованих науково-практичних рекомендацій для удосконалення цивільного процесуального законодавства й практики його застосування.
Для досягнення мети дослідження визначено такі завдання наукового пошуку: удосконалити поняття цивільної процесуальної відповідальності, визначити її ознаки, галузеві особливості та видові прояви; відмежувати заходи цивільної процесуальної відповідальності від інших правових категорій; обґрунтувати самостійність цивільної процесуальної відповідальності в системі галузевих видів юридичної відповідальності; визначити умови і підстави притягнення до цивільної процесуальної відповідальності; виділити конкретні заходи цивільної процесуальної відповідальності і розробити рекомендації щодо їхнього вдосконалення й застосування; сформулювати конкретні пропозиції щодо вдосконалення чинного цивільного процесуального законодавства України.
Об’єктом дослідження є цивільно-процесуальні відносини, що виникають у сфері застосування цивільної процесуальної відповідальності до учасників цивільного процесу, які порушують вимоги процесуального законодавства, під час розгляду та вирішення судами цивільних справ.
Предметом дослідження є цивільне процесуальне законодавство, норми якого регулюють вищезазначені відносини, судова практика застосування цих норм, наукова доктрина цивільної процесуальної відповідальності в праві.
Методи дослідження. Теоретико-методологічну основу дослідження становить система філософських, загальнонаукових і спеціальних методів, призначених для отримання об’єктивних достовірних результатів.
У роботі використані методи класифікації й систематизації, що дозволило узагальнити законодавство і наукову літературу про цивільну процесуальну відповідальність; моделювання й прогнозування – для розроблення рекомендацій щодо вдосконалення дії норм, які регулюють цивільну процесуальну відповідальність в Україні. Використання методу аналізу під час постановки проблеми і розгляду правової природи цивільної процесуальної відповідальності дозволило з’ясувати погляди вчених-цивілістів на проблему дослідження і на їх основі дійти самостійного висновку з питань цивільної процесуальної відповідальності.
У ході дослідження також було використано такі методи, як історико-правовий, порівняльно-правовий, формально-юридичний тощо. Історико-правовий метод дозволив простежити розвиток цивільного процесуального права як науки, підстави становлення в ньому інституту цивільної процесуальної відповідальності, вплив історичних подій та соціального розвитку на законодавчий процес. Порівняльно-правовий метод використано під час встановлення особливостей правового регулювання цивільної процесуальної відповідальності в різних країнах, виявленні переваг та недоліків існуючих теоретичних конструкцій. Формально-юридичний метод дав можливість проаналізувати співвідношення та взаємозв’язок норм, що регулюють цивільну процесуальну відповідальність, дослідити наукові джерела, які містять погляди вчених на вдосконалення інституту цивільної процесуальної відповідальності тощо. За допомогою статистичного методу опрацьовано матеріали судової практики.
Наукова новизна одержаних результатів. У дисертації вперше здійснено комплексне дослідження інституту цивільної процесуальної відповідальності. На основі аналізу теоретичних джерел, нормативно-правових актів, судової практики автором самостійно розроблено й обґрунтовано положення та висновки, що є новими або характеризуються елементами новизни, мають теоретичне й практичне значення. Новизна дисертаційного дослідження конкретизується, зокрема, в науково-теоретичних положеннях, висновках та пропозиціях, найважливішими з яких є такі:
уперше:
– висловлена думка про те, що до цивільної процесуальної відповідальності можуть бути притягнені згідно з рішенням суду тільки учасники цивільного процесу (гл. 4 ЦПК). Громадяни, що присутні в залі судового засідання, не є учасниками цивільних процесуальних правовідносин та при цьому порушують встановлений порядок, мають притягуватися до адміністративної відповідальності, згідно зі ст. 1853 Кодексу України про адміністративні правопорушення;
– цивільна процесуальна відповідальність є самостійним інститутом, який за своєю характеристикою слід уважати міжгалузевим. Міжгалузевий характер обумовлений наявністю відповідних норм у всіх процесуальних галузях права;
удосконалено:
– поняття цивільної процесуальної відповідальності. Цивільна процесуальна відповідальність – це встановлені нормами цивільного процесуального права заходи процесуального примусу, що застосовуються судом у встановленому законом порядку до осіб, які беруть участь у справі та інших учасників процесу за вчинення цивільного процесуального правопорушення у вигляді позбавлення порушника суб’єктивного цивільного процесуального права чи покладання на нього нових або додаткових обов’язків;
– положення про те, що цивільна процесуальна правоздатність (здатність мати цивільні процесуальні права та обов’язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи, іншого учасника цивільного процесу) властива всім учасникам цивільного процесу. Це ж стосується і цивільної процесуальної відповідальності як обов’язкового елементу процесуальної дієздатності;
– тезу щодо можливості застосування цивільної процесуальної відповідальності лише до дієздатних осіб. Для цього необхідно її зв’язати з участю у цивільному процесі і порушенням приписів норм цивільного процесуального законодавства: правил поведінки особи, яка залучена до участі у цивільному процесі; обов’язків які покладені на неї процесуальним законом відповідно до статусу такого залучення; обов’язків, оголошених суддею в залі судового засідання; наявності письмово зафіксованого порушення і реакції судді на нього. Зокрема, зроблено висновок, що осіб, які не досягли віку дієздатності і є учасниками цивільного процесу, неможливо притягнути до цивільної процесуальної відповідальності;
набули подальшого розвитку:
– положення про те, що цивільна процесуальна відповідальність є самостійним різновидом юридичної відповідальності, тому з метою забезпечення єдності її застосування вона повинна мати легальне визнання і визначення у цивільному процесуальному законодавстві України;
– підставою застосування заходів процесуального примусу є порушення встановлених в суді правил або протиправна поведінка, що перешкоджає здійсненню правосуддя у цивільних справах. Застосування заходів процесуального примусу можливе судами всіх ланок судової системи, але тільки під час судового засідання;
– встановлені ЦПК заходи процесуального примусу слід уважати формою цивільної процесуальної відповідальності за невиконання встановлених процесуальних обов’язків. Заходами процесуального примусу слід уважати нормативно визначені способи впливу як майнового, так і немайнового характеру на учасників процесу, які скоїли цивільні процесуальні правопорушення. Підставою застосування заходів процесуального примусу є порушення встановлених у суді правил, у тому числі й тих, що встановлюються безпосередньо судом, протиправне перешкоджання здійсненню цивільного судочинства чи зловживання своїми правами;
– основними критеріями розмежування заходів цивільної процесуальної відповідальності та заходів відповідальності інших галузей права виступають об’єкт правопорушення, цільове призначення конкретного заходу відповідальності та різновиди санкцій;
– положення про необхідність запровадження окремого заходу цивільної процесуальної відповідальності у вигляді судового штрафу;
– відшкодування судових витрат необхідно розглядати як захід процесуальної відповідальності сторони за несумлінне доведення спору до суду (несумлінне звернення до суду або неправомірна відмова в задоволенні заявлених вимог).
Практичне значення одержаних результатів. Результати дослідження можуть бути використані як аналітична та інформаційна основа для подальших наукових розробок у сфері дослідження цивільної процесуальної відповідальності.
Практичне значення одержаних результатів полягає також у можливості їх використання в різних сферах, зокрема:
а) у науково-дослідній сфері результати дослідження можуть слугувати підґрунтям для подальшого розроблення питань щодо цивільної процесуальної відповідальності;
б) у правотворчості можуть бути застосовані для удосконалення вітчизняного процесуального законодавства, узгодження його із сучасними міжнародними документами, а також приведення цивільного процесуального законодавства у відповідність до норм міжнародного права, зокрема права ЄС;
в) у правозастосуванні можуть сприяти становленню та вдосконаленню практики судів України щодо вживання заходів цивільної процесуальної відповідальності;
г) у навчальному процесі можуть використовуватись під час проведення лекцій та практичних занять зі студентами та курсантами з навчальної дисципліни «Цивільний процес»; а також при підготовці підручників, навчальних посібників із зазначеної дисципліни.
Апробація результатів дослідження. Дисертаційне дослідження обговорювалось на міжкафедральних засіданнях кафедри цивільного права та процесу і кафедри цивільно-правових дисциплін навчально-наукового інституту права та масових комунікацій Харківського національного університету внутрішніх справ.
Результати дослідження були оприлюднені на міжвузівських науково-практичних конференціях, присвячених пам’яті проф. О. А. Пушкіна «Проблеми цивільного права» (Харків, 2001, 2002); науково-практичній конференції «Проблема юридичної особи у цивільному праві України», присвяченій пам’яті проф. О. А. Пушкіна (Харків, 2004); Всеукраїнському науково-практичному семінарі «Напрямки розвитку корпоративного права в Україні (питання теорії та практики)» (Івано-Франківськ, 2006); засіданні круглого столу «Реформування житлового законодавства: проблеми та перспективи» (Харків, 2006); міжнародній науково-практичної конференції «Проблеми цивільного права та процесу», присвяченій пам’яті проф. О. А. Пушкіна (Харків, 2007); міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми здійснення охорони прав учасників цивільних правовідносин» (Макіївка, 2007); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Поєднання публічно-правових та приватноправових механізмів регулювання господарських відносин» (Івано-Франківськ, 2007); науково-практичній конференції «Проблеми цивільного права та процесу», присвяченій пам’яті проф. О. А. Пушкіна (Харків, 2008), круглому столі «Юридичні особи публічного права як учасники цивільних правовідносин» (Ірпінь, 2009), міжнародній науково-практичній конференції «Запорізькі правові читання» (Запоріжжя, 2010), науково-практичній конференції «Проблеми цивільного права та процесу», присвяченій пам’яті проф. О. А. Пушкіна (Харків, 2010).
Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження викладено в п’яти наукових статтях, опублікованих у фахових виданнях, а також в одинадцяти тезах виступів та доповідей на науково-практичних конференціях та інших наукових форумах.
Структура дисертаційного дослідження обумовлена метою та завданнями і складається зі вступу, двох розділів, що об’єднують п’ять підрозділів, висновків, додатку та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації – 204 сторінки, із них основного тексту – 178 сторінок, список використаних джерел містить 236 найменувань і займає 23 сторінки, додаток.

Список литературы

ВИСНОВКИ
У процесі дисертаційного дослідження автором на основі теоретичного узагальнення існуючих в науці цивільного процесуального права ідей, поглядів концепцій щодо цивільної процесуальної відповідальності, аналізу норм цивільного процесуального законодавства, судової практики було зроблено наступні висновки та пропозиції:
Цивільна процесуальна відповідальність є самостійним різновидом юридичної відповідальності. Як самостійний вид відповідальності вона має об’єктивну підставу – норми цивільного процесуального права, що упорядковують цивільні процесуальні відносини. Відмінною ознакою наявності цивільної процесуальної відповідальності в правовій дійсності процедура покладання й оскарження застосування заходів цивільної процесуальної відповідальності, а особливо – заходів процесуального примусу.
Цивільна процесуальна відповідальність – це встановлені нормами цивільного процесуального права заходи процесуального примусу, що застосовуються судом у встановленому законом порядку до учасників цивільного процесу (осіб, які беруть участь у справі, та інших учасників процесу) за скоєння цивільного процесуального правопорушення у вигляді позбавлення порушника суб’єктивного цивільного процесуального права чи покладання на нього нових або додаткових обов’язків.
Дослідження привело до висновку, що інститут цивільної процесуальної відповідальності слід уважати міжгалузевим.
Встановлені ЦПК України заходи процесуального примусу є формою цивільної процесуальної відповідальності за виконання процесуальних обов’язків. Підставою застосування заходів процесуального примусу є порушення встановлених в суді правил або протиправна поведінка, яка заважає здійсненню правосуддя у цивільних справах. Застосування заходів процесуального примусу можливе судами всіх ланок судової системи, але тільки під час судового засідання.
Цивільна процесуальна відповідальність має специфічні риси. Як і інші види відповідальності, вона представляє закріплену юридичними нормами необхідність певної поведінки учасників судочинства. Для цивільної процесуальної відповідальності, так само як і для інших, видів юридичної відповідальності характерним є чіткість і визначеність змісту. Поняття відповідальності нерозривно пов’язане з реалізацією санкцій відповідних юридичних норм, що визначають її сутність, зміст і види.
Необхідною передумовою притягнення суб’єкта правопорушення до процесуальної відповідальності є наявність у процесуальній нормі санкції. До цивільної процесуальної відповідальності можуть бути притягнені згідно з рішеннями суду тільки учасники процесу. Громадяни, які присутні в залі судового засідання і при цьому порушують встановлений порядок, мають притягуватися до відповідальності згідно зі ст. 1853 КУпАП. Цивільна процесуальна відповідальність призначена для забезпечення законності і правового порядку цивільного судочинства.
Функціонування цивільної процесуальної відповідальності можливе тільки в механізмі цивільних процесуальних правовідносин та забезпечується реалізацією наступних дій: поновлення порушеного цивільного процесуального правопорядку шляхом припинення неправомірних дій (бездіяльності) суб’єктів цивільних процесуальних правовідносин і спонукання їх до виконання своїх обов’язків; захист прав фізичних та юридичних осіб як конкретних суб’єктів цивільних процесуальних правовідносин, порушених неправомірними діями; зміцнення законності в цивільному судочинстві та запобігання цивільним процесуальним правопорушенням; виховання суб’єктів цивільних процесуальних правовідносин у дусі неухильного виконання приписів норм цивільного процесуального права.
Цивільне судочинство має «двоєдину» сутність. По-перше, воно є формою захисту саме цивільних прав. Тому метод правового регулювання цивільних процесуальних правовідносин багато в чому є похідним від методу цивільного права. Цим же пояснюється існування таких специфічних принципів цивільного процесуального права, як диспозитивність, змагальність і процесуальна рівноправність сторін. По-друге, цивільне судочинство являє собою форму правосуддя, яка обумовлює проникнення імперативних рис у метод цивільного процесуального права. Як відомо, правосуддя – це діяльність, котра спирається безпосередньо на державний примус. Тому норми цивільного процесуального права неминуче повинні мати такі санкції, де елемент державного примусу виявляється найбільш яскраво. Оскільки юридична відповідальність виступає найбільш гострою реакцією держави на правопорушення, логічно припустити наявність самостійного різновиду юридичної відповідальності – цивільної процесуальної відповідальності.
Цивільні процесуальні штрафи – це прояв самостійної галузевої відповідальності у вигляді заходу майнового впливу, встановленого ЦПК, що застосовується судом до осіб, котрі не виконали покладених на них конкретних процесуальних обов’язків у складі цивільних процесуальних правовідносин у справі.
Відшкодування судових витрат розглядається як захід цивільної процесуальної відповідальності сторін за несумлінне доведення спору до суду. Тому як захід цивільної процесуальної відповідальності відшкодування судових витрат має на меті запобігти випадкам несумлінного звернення до суду, адже ці дії перешкоджають здійсненню цивільного судочинства, а відповідно – реалізації гарантій.
Вивчення існуючих заходів цивільної процесуальної відповідальності і їхньої ефективності дало можливість дисертанту сформулювати висновок про необхідність удосконалення цивільного процесуального законодавства України шляхом внесення відповідних змін і доповнень до ЦПК України.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Конституція України // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
2. Жищинский Ю. С. Санкция, норма советского пражданского права: автореф. дис. на соиск. учен. степени канд. юрид. наук: спец. 12.00.03 «Гражданское право, гражданский процесс, семейное право, международное частное право» / Ю. С. Жищинский. – К., 1966. – 20 с.
3. Собчак А. А. О некоторых спорных вопросах общей теории правовой ответственности / А. А. Собчак // Правоведение. – 1968. – № 1. – С. 49–57.
4. Приймак В. Д. Цивільно-правова відповідальність юридичних осіб: монографія / В. Д. Приймак. – К.: Юрінком Інтер, 2007. – 438 с.
5. Цивільне право України: курс лекцій: у 6 т. Т. 5. Кн. 1: Загальні положення зобов’язального права. / [Шишка Р. Б. , Красицька Л. В., Сергієнко В. В. та ін]; за ред. Р. Б. Шишки. – Х.: Еспада, 2006. – 224 с.
6. Даль В. И. Толковый словарь живого великорусского языка: в 4 т. Т. 2. И-О / [Владимир Даль; под ред. И. А. Бодуэна де Куртенэ] М.: Прогресс; Универс, 1994. – 2030 стб., [6] с.
7. Тугаринов Б. П. Личность и общество / Б. П. Тугаринов – М., 1965. – 155 с.
8. Приймак В. Д. Проблеми інституту цивільно-правової відповідальності у системі положень нового Цивільного кодексу України /
В. Д. Приймак // Методологія приватного права: зб. наук. праць. – К.: Юрінком Інтер, 2005. – С. 287–295.
9. Гришин Д. А. Неустойка: теория, практика, законодательство / Д. А. Гришин. – М.: Старт, 2002. – 167 с.
10. Оглядовий лист Вищого господарського суду України від 22.01.2007 № 01-8/24 «Про практику застосування господарськими судами законодавства про захист прав на знаки для товарів і послуг (торгівельні марки)» // Юридичний вісник України. – 2007. – № 6 (10) – 48 с.
11. Пугинский Б. И. Коммерческое право России: учеб. для студ. высш. юрид. учеб. заведений / Б. И. Пугинский – М.: Зерцало-М, 2005 –
316 с.
12. Римское частное право: ученик / [И. С. Перетерский, В. А. Краснокутский, Е. А. Флейшиц и др.]; под ред. И. Б. Новицкого и И. С. Перетерского. – М.: Юристъ, 2003 – 542, [1] с.
13. Черданцев А. Ф. Теория государства и права: учеб. для вузов / А. Ф. Черданцев – М.: Юрайт, 1999. – 429 с.
14. Шершеневич Г. Ф. Учебник русского гражданского права // [Соч.] Проф. Моск. ун-та Г. Ф. Шершеневича. – [10-е изд.]. – М.: Бр. Башмаковы, 1912. – VIII, 952 с.
15. Покровский И. А. Основные проблемы гражданского права / И. А. Покровский. – М.: Статут, 1998. – 352 с.
16. Шварц Х. И. Значение вины в обязательствах из причинения вреда / Х. И. Шварц – М.: Юрид. изд-во НКЮ СССР, 1939. – 64 с.
17. Иоффе О. С. Ответственность по советскому гражданскому праву / О. С. Иоффе; отв. ред. А. К. Юрченко – Л.: Изд-во ЛГУ, 1955. – 310 с.
18. Матвеев Г. К. Вина в советском гражданском праве / Г. К Матвеев; [отв. ред. К. П. Николаев; Министерство высшего образования СССР]. – К.: Изд-во Киев. гос. ун-та им. Т. Г. Шевченко, 1955. – 307 с.
19. Матвеев Г. К. Вина в советском гражданском праве / Г. К. Матвеев – К.: Изд-во Киевского гос. ун-та им. Т. Г. Шевченко, 1955. – 307 с.; [Рецензия] Тархова В. А. // Советское государство и право. – 1956. – № 3. – С. 18–23.
20. Алексеев С. С. О составе гражданского правонарушения / С. С. Алексеев // Правоведение. – 1958. – № 1. – С. 47–53.
21. Иоффе О. С. Вопросы теории права / О. С. Иоффе, М. Д. Шаргородский. – М.: Юрид. лит., 1961. – 381 с.
22. Проблемы общей теории права и государства: учеб. для юрид. вузов / [Варламова Н. В., Лазарев В. В., Лапаева В. В. и др.]; под общ. ред. В. С. Нерсесянца. – М.: НОРМА – Инфра-М, 2001. – XIV, 813 с.
23. Курылев С. В. Санкция как элемент правовой нормы / С. В. Курылев // Советское государство и право. – 1964. – № 8. – С. 47–55.
24. Красавчиков О. А. Возмещение вреда, причиненного источником повышенной опасности / О. А. Красавчиков. – М.: Юрид. лит., 1966. – 199 с.
25. Матвеев Г. К. Основания гражданско-правовой ответственности /
Г. К. Матвеев. – М.: Юрид. лит., 1970. – 311 с.
26. Самощенко Н. С. Ответственность по советскому законодательству / И. С. Самощенко, М. Х. Фарукшин. – М.: Юрид. лит. 1971. – 239 с.
27. Недбайло П. Е. Система юридических гарантий применения советских правовых норм / П. Е. Недбайло // Правоведение. – 1971. – № 3. – С. 44–53.
28. Ойгензихт В. А. Проблема риска в гражданском праве (Часть общая) / В. А. Ойгензихт; М-во нар. образования Таджикской ССР, Таджикский гос. ун-т им. В. И. Ленина. – Душанбе: Ирфон, 1972. – 224 с.
29. Братусь С. Н. Вопросы теории права./ С. Н. Братусь //Советское государство и право. – 1973. – № 4. – С. 34–39.
30. Тархов В. А. Ответственность по советскому гражданскому праву / В. А. Тархов – Саратов: Изд-во СГУ, 1973. – 456 с.
31. Братусь С. Н. Юридическая ответственность и законность: очерк теории / С. Н. Братусь. – М.: Городец-издат, 2001. – 202, [2]с.
32. Лейст О. Э. Санкции и ответственность по советскому праву: Теоретические проблемы / О. Э. Лейст. – М.: Изд-во Моск. гос. ун-та, 1981. – 240 с.
33. Чечина Н. А. Об уголовно-процессуальной и гражданской процессуальной ответственности / Н. А. Чечина, П. С. Элькинд // Советское государство и право. – 1973. – № 9. – С. 33–42.
34. Чечина Н. А. Основные направления развития науки советского гражданского процессуального права / Н. А. Чечина – Л.: ЛГУ, 1987. – 103с.
35. Кузнецов Н. В. Санкции в гражданском процессуальном праве: автореф. дис. на соискание учен. степени канд. юрид. наук.: спец. 12.00.03 «Гражданское право; семейное право; гражданский процесс; международное частное право» / Н. В. Кузнецов. – Саратов, 1981. – 18 с.
36. Штефан М. И. Гражданская процессуалнальная ответственность / М. И. Штефан // Повышение роли гражданско-правовой ответственности в охране прав и интересов граждан и организаций. – К., 1988. – С. 194–246.
37. Бутнев В. В. Сущность и порядок реализации гражданской процессуальной ответственности: текст лекций / В. В. Бутнев. – Ярославль: Ярослав. гос. ун-т, 1989. – 48 с.
38. Ветрова Г. Н. Санкции в судебном праве / Г. Н. Ветрова – М.: Наука, 1991. – 160 с.
39. Штефан М. Й. Санкції цивільного процесуального права / М. Й. Штефан // Вісник Академії правових наук України. – 2003. – № 2 (33).– № 3 (34). – С. 482–495.
40. Столяров А. Г. Судебные расходы как элемент состава гражданской процессуальной ответственности: автореф. дис. на соискание учен. степени канд. юрид. наук: спец. 12.00.15 «Гражданский процесс; арбитражный процесс»/ А. Г. Столяров. – СПб., 2004. – 24 с.
41. Нохрин Д. Г. К вопросу о гражданской процессуальной ответственности / Д. Г. Нохрин // Тенденции развития гражданского процессуального права России: сб. науч. статей. – СПб.: Юрид. центр Пресс, 2008. – С. 575–585.
42. Юдин А. В. Проблемы гражданской процессуальной ответственности представителя лица, участвующего в деле / А. В. Юдин // Тенденции развития гражданского процесуального права России: сб. науч. статей. – СПб.: Юрид. центр Пресс, 2008. – С. 486–499.
43.Теорія і практика судової діяльності: наук.-практ. посіб. – К.: Атіка, 2007. – 624 с.
44. Гальперин М. Л. Ответственность в современном гражданском судопроизводстве: автореф. дис. на соискание учен. степени канд. юрид. наук.: спец. 12.00.15 «Гражданский процесс, арбитражный процесс» / М. Л. Гальперин.– СПб, 2009. – 27 с.
45. Юдин А. В. Гражданское процессуальное правонарушение и ответственность: монография. / А. В. Юдин. – СПб. Университет. издат. консорциум «Юридическая книга», 2009. – 624 с.
46. Проблемы науки гражданского процессуального права / [Комаров В. В., Бигун В. А., Баранкова В. В. и др.]; под ред. В. В. Комарова. – Х.: Право, 2002. – 440 с.
47. Гражданский процессуальный кодекс: текст и практический комментарий / [сост. Ф. Шостя]. – К.: Юрид. изд. - НКЮ УССР, 1925. – 45 с.
48. Цивільний процесуальний кодекс України: наук.-практ. коментар / [за ред. В. В. Комарова]. – Х.: Одіссей, 2001. – 91 с.
49. Шевчук П. І. Проведення судової реформи – важлива передумова творення нового Цивільного процесуального кодексу України / П. І. Шевчук // Вісник Верховного Суду. – 2001. – № 2 – С. 30–35.
50. Білоусов Ю. В. Судовий захист цивільних прав і окремі питання процесуальної юрисдикції / Ю. В. Білоусов // Еволюція цивільного законодавства: проблеми теорії і практики: [матеріали міжнар. наук.-практ. конф., 28–30 квітня 2004 р.]. – Х., 2004. – С. 601–610.
51. Фурса С. Я. Цивільний процес України: проблеми і перспективи: наук.-практ. посіб. / Фурса С. Я., Щербак С. В., Євтушенко О. І. – К.: КНТ, 2006. – 448 с.
52. Канзафарова І. С. Теоретичні основи цивільно-правової відповідальності в Україні: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра юрид. наук: спец. 12.00.03 «Цивільне право, цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право» / І. С. Канзафарова. – К., 2007. — 36 с.
53. Иоффе О. С. Вопросы теории права / О. С. Иоффе, М. Д. Шаргородский. – М.: Юрид. лит., 1961. – 381 с.
54. Лейст О. Э. Санкции в советском праве / О. Э. Лейст – М.: Госюриздат, 1962. – 238 с.
55. Слободчиков Н. А. Юридическая общесоциальная ответственность в системе мировоззренческих качеств сотрудников органов внутренних дел / Н. А. Слободчиков // Мировозренческая культура личности сотрудников органов внутренних дел и пути ее формирования: сб. науч. тр. – М., 1992. – С. 64–77.
56. Иоффе О. С. Вина и ответственность по советскому праву / О. С. Иоффе // Советское государство и право. – 1972. – № 9. – С. 36–42.
57. Явич Л. С. Право и социализм / Л. С. Явич. – М., 1928.
58. Матузов Н. И. Личность и право / Н. И. Матузов. – Саратов: Изд-во Сарат. гос. ун-та, 1989. – 268 с.
59. Чечина Н. А. Актуальные проблемы науки гражданского процессуального права / Н. А. Чечина // Избранные труды по гражданскому процессу. СПб., 2004.
60. Бутнев В. В. Гражданская процессуальная ответственность / В. В. Бутнев. – Ярославль: Ярослав. гос. ун-т, 1999. – 61 с.
61. Строгович М. С. Сущность юридической ответственности / М. С. Строгович // Советское государство и право. – 1974 – № 5. – С. 72–78.
62. Малеин Н. С. Правонарушение: понятие, причины, ответственность / Н. С. Малеин. – М.: Юрид. лит., 1985. – 192 с.
63. Алексеев С. С. Проблемы теории права: курс лекцій: в 2 т. Т. 1.: Основные вопросы общей теории социалистического права / С. С. Алексеев; науч. ред. Р. К. Русинов; отв. за вып. В. М. Семенов. – Свердловск, 1972. – 396 с.
64. Алексеев С. С. Теория права / С. С. Алексеев. – [2-е изд., перераб. и доп.]. – М.: БЕК, 1995. – 311 с.
65. Самощенко И. С. Понятие правонарушения по советскому законодательству / И. С. Самощенко – М.: Юрид. лит., 1963. – 286 с.
65. Хропанюк В. Н. Теория государства и права / В. Н. Хропанюк; под ред. В. Г. Стрекозова. – [2-е. изд., доп., испр.]. – М.: Интерстиль, 1999. – 377 с.
66. Общая теория права и государства : учеб. для юрид. вузов / В. С. Афанасьев, А. П. Герасимов, В. И. Гойман и др.]; под ред. В. В. Лазарева. – [2-е изд., перераб. и доп.]. – М.: Юристъ, 1996. – 470,[1] с.
67. Цихоцкий А. В. Теоретические проблемы эффективности правосудия по гражданским делам: автореф. дис. на соискание ученой степени доктора юрид. наук: спец. 12.00.03 «Гражданское право; семейное право; гражданский процесс; международное частное право» / А. В. Цихоцкий. – Новосибирск, 1998. – 47 с.
69. Новиков А. Г. Гражданская процессуальная ответственность : дис…. канд. юрид. наук: 12.00.15 / А. Г. Новиков. – Саратов, 2002. – 211 с.
70. Сенякин И. Н. Специализация и унификация российского законодательства: автореф. дис. на соискание учен. степени д-ра юрид. наук: спец. 12.00.01 «Теория и история госудрства и права» / И. Н. Сенякин. – Саратов, 1993. – 28 с.
71. Зайцев И. М. Гражданская процессуальная ответственность / И. М. Зайцев // Государство и право. – 1999. – № 7. – С. 93–96.
72. Липинский Д. А. Проблемы совершенствования процессуальной ответственности / Д. А. Липинский // Право и политика. – 2004. – №№ 11, 12. – С. 37–43.
73. Жуйков В. М. Проблемы гражданского процессуального права. / В. М. Жуйков – М.: Интер, 2006.
74. Жилин Г. А. Комментарий к гражданскому процессуальному кодексу Российской Федерации./ Г. А. Жилин – М.: Норма, 2007.
75. Чечина Н. А. Гражданские процессуальные правоотношения. / Н. А. Чечина. – М.: Юрлитиздат, 1993. – С. 84–85.
76. Базылев Б. Т. Юридическая ответственность (теоретические вопросы) / Б. Т. Базылев. – Красноярск, 1985. – 267 с.
77. Нохрин Д. Г. К вопросу о гражданской процессуальной ответственности / Д. Г. Норхин // Тенденции развития гражданського процесуального права России: сб. науч. статей. – СПб.: Юрид. центр Пресс, 2008. – 664 с.
78. Викут М. А. Гражданский процесс: курс лекций / М. А. Викут, И. М. Зайцев. – Саратов: СГАП, 1998. – 334, [1] с.
79. Гражданский процесс: учебник / [Гришин И. П., Коршунов Н. М., Мареев Ю. Л., Треушников М. К.]; под ред. М. К. Треушникова. – М.: Новый Юрист, 1998. – 506 с.
80. Ветрова Г. Н. Санкции в судебном праве / Г. Н. Ветрова; [ отв ред. И. Л. Петрухин]. – М.: Наука, 1991. – 160 с.
81. Бахрах Д. Н. Советское законодательство об административной ответственности / Д. Н. Бахрах. – Пермь, 1969. – 157 с.
82. Байтин М. И. Сущность права / М. И. Байтин – Саратов: Изд-во Сарат. гос. акад. права, 2001. – 413 с.
83. Филиппов П. М. Судебная защита и правосудие в СССР / П. М. Филиппов. – Саратов: Изд-во Сарат. ун-та, 1987. – 181,[1] с.
84. Голунский С. А. Теория государства и права: учеб. для юрид. высш. учеб. заведений / С. А. Голунский, М. С. Строгович. – М.: Юрид. изд-во НКЮ СССР, 1940. – 304 с.
85. Недбайло П. Е. Применение советских правовых норм / П. Е. Недбайло. – М.: Госюриздат, 1960. – 511 с.
86. Алексеев С. С. Общие теоретические проблемы системы советского права / С. С. Алексеев. – М.: Госюриздат, 1961. – 187 с.
87. Курылев С. В. О структуре юридической нормы / С. В. Курылев // Труды Иркут. гос. ун-та им. А. А. Жданова / [ред. кол.: И. Б. Марткович (отв. ред.) и др.]. Т. 27. Серия юридическая. – Вып. 4. – Иркутск, 1958. – 219 с.
88. Рабинович П. М. Упрочение законностит – закономерность социализма: вопросы теории и методологии исследования / П. М. Рабинович; [отв. ред. В. С. Кульчицкий]. – Львов: Вища шк., 1975. – 260 с.
89. Мельников Ю. И. Природа и содержание норм процессуального права в социалистическом обществе: автореф. дис. на соискание учен. степени канд. юрид. наук: спец. 12.00.01 «Теория и история государства и права; История политических и правовых учений» / Ю. И. Мельников. – М., 1976. – 22 с.
90. Комиссаров К. И. Правоприменительная деятельность суда в гражданском процессе / К. И. Комиссаров // Советское государство и право. – 1971. – № 3. – С. 73–76.
91. Чечина Н. А. Нормы гражданского процессуального права и их применение: автореф. дис. на соискание учен. степени д-ра юрид. наук / Н. А. Чечина. – Л., 1965. – 31 с.
92. Комиссаров К. И. Применение норм гражданского процессуального права / К. И. Комиссаров // Проблемы применения норм гражданского процессуального права: межвуз. сб. науч. тр. – Свердловск, 1976. – С. 5–22 .
93. Самсонова Л. С. Характерные черты деятельности суда по применению норм гражданского процессуального права / Л. С. Самсонова // Практика применения Гражданско-процессуального права (к двадцатилетию ГПК РСФСР): межвуз. сб. науч. тр. – Свердловск, 1984. – С. 52–61.
94. Щеглов В. Н. Субъекты судебного гражданского процесса / В. Н. Щеглов. – Томск, 1979. – 129 с.
95. Штефан М. Й. Цивільне процесуальне право України: Академічний курс: підруч. для студ. юрид. спец. вищ. навч. закл. / М. Й. Штефан. – К.: ІнЮре, 2005. – 624 с.
96. Штефан М. Й. Цивільний процес / М. Й. Штефан – К: ІнЮре, 1997. – 512 с.
97. Цивільний процес: навч. Посіб. / за заг. ред. Кройтора В. А. – Х.: Вид-во Харк. нац. ун-ту внутр. справ, 2009. – 278 с.
98. Лейст О. Э. Санкции и ответственность по советскому праву:
теор. проблемы / О. Э. Лейст – М.: Изд-во Московского гос. ун-та, 1981. – 240 с.
99. Елисейкин П. Ф. Понятие, виды и структура гражданских процессуальных норм / П. Ф. Елисейкин // Юридические гарантии применения права и режим социалистической законности. – Ярославль, 1976. – С. 105–112.
100. Рудковский Э. И. Свобода и ответственность личности / Э. И. Рудковский. – Минск, 1979. – 76 с.
101. Яковлев В. Ф. Гражданскоправовой метод регулирования общественных отношений: учеб. пособие. / В. Ф. Яковлев; науч. ред. Г. И. Петрищева – Свердловск, 1972. – 210 с.
102. Мезрин Б. Н. Санкции в структуре гражданского правоотношения / Б. Н. Мезрин // Гражданские правоотношения и их структурные особенности: сб. уч. тр. Свердлов. юрид. ин-та. – 1975. – Вып. 39. – С. 41–56.
103. Зайцев И. М. Устранение судебных ошибок в гражданском процессе / И. М. Зайцев; под ред. М. А. Викут. – Саратов: Изд-во Сарат. ун-та, 1985. – 135 с.
104. Советское гражданское право: [учеб. для вузов по спец. “Правоведение” Т. 1 / [В. А. Тархов, Ю. Х. Калмыков, С. Т. Максименко и др.] ; под ред. Ю. Х. Калмыкова, В. А. Тархова – Саратов: Изд-во Сарат. ун-та, 1991. – 452,[1] с.
105. Скакун О. Ф. Теорія держави і права: підруч. [для студ. вищ. навч. закл.] / О. Ф. Скакун – Х.: Консум, 2001. – 656 с.
106. Петражицкий Л. И. О мотивах человеческих поступков, в особенности об этических мотивах и их разновидностях / Л. И. Петражицкий – СПб.: Тип. Э. Л. Пороховщиковой, 1904. – 75 с.
107. Кельзен Г. С. Проблемы государства и права за рубежом / Г. С. Кельзен. – [АН СССР, ИНИОН. – Вып. 2]. – М.: ИНИОН, 1988. – 212,[1]с.
108. Братусь С. Н. Субъекты гражданского права / С. Н. Братусь; Всесоюз. ин-т юрид. наук Минюста СССР. – М.: Госюриздат, 1950. – 367 с.
109. Гражданское право: учебник: в 3 ч. Ч.1. /Авт. кол.: Н. Д. Егоров, И. В. Елисеев, А. А. Иванов и др.; [под ред. А. П. Сергеева, Ю. К. Толстого]. – М.: Проспект, 1999. – 600 с.
110. Бутнев В. В. Механизм судебной защиты субъективных прав и
охраняемых законом интересов / В. В. Бутнев // Юридические записки Ярославского гос. ун-та им. П. Г. Демидова. – Вып. 4. – Ярославль, 2000. – С. 74–90.
111. Халфина Р. О. Общее учение о правоотношении / Р. О. Халфина. – М.: Юрид. лит., 1974. – 351 с.
112. Сивкова Л. А. Субъективное право: общетеоретические вопросы: автореф. дис. на соискание учен. степени канд. юрид. наук.: спец. 12.00.01 «Теория и история государства и права; история политических и правовых учений» / Л. А. Сивкова. – Л., 1986. – 16 с.
113. Матузов Н. И. Теоретические проблемы субъективного права: автореф. дис. на соискание учен. степени д-ра юрид. наук: спец. 12.00.01 «Теория и история государства и права» / Н. И. Матузов – Х., 1973. – 38 с.
114. Цивільне право України: курс лекцій: у 6 т. Т.1. / Р. Б. Шишка (кер. авт. кол.), О. Л. Зайцев, Є. О. Мічурін та ін.; за ред. Р. Б. Шишки та В. А. Кройтора. [вид. 2-е, випр. та доп]. – Х.: Еспада, 2008. – 685 с.
115. Пушкар Е. Г. Конституционное право на судебную защиту (гражданско-процессуальный аспект) / Е. Г. Пушкар – Львов: Вища шк., 1982. – 216 с.
116. Аверин А. В. Правоотношение и судебная практика: автореф.
дис. на соискание учен. степени канд. юрид. наук: спец. 12.00.01 «Теория и история государства и права; история политических и правовых
учений» / А. В. Аверин. – Саратов, 1994. – 19 с.
117. Конвенция о правах ребенка. Международные акты о правах человека: сб. док. – М.: Изд. группа НОРМА – ИНФРА-М, 2000. – 784 с.
118. Трубников П. Я. Судебное разбирательство гражданских дел отдельных категорий: Трудовые; Брачно-семейные; Жилищные; Наследование; Возмещение вреда здоровью; Защита чести, достоинства и деловой репутации; Обжалование неправомерных действий; Установление юридических фактов; Установление усыновления (удочерения) ребенка / П. Я. Трубников. – [2-е изд., перераб. и доп.]. – М.: Былина, 2000. – 303 с.
119. Про застосування Конституції при здійсненні правосуддя: постанова Пленуму від 1 листоп. 1996 р. № 9 // Україна. Верховний Суд. Пленум. Постанови Пленуму Верховного суду України 1972 – 2002: офіц. вид. / [за заг. ред. В. Т. Маляренка]. – К.: А.С.К., 2003. – 560 с.
120. Рішення Конституційного Суду України про офіційне тлумачення п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування Конституції при здійсненні правосуддя» № 9 від 01 листоп. 1996 р. // Офіційний вісник України. – 1997. – № 7. – Ст. 674.
121. Цивільний процесуальний кодекс України: наук.-практ. коментар: у 2 т. Т. 1. / [Фурса С. Я., Фурса Є. І., Щербак С. В]; за заг. ред. С. Я. Фурси. – К.: КНТ, 2006. – 912 с. – (Серія „Процесуальні науки”).
122. Шишка Р. Б. Деякі моменти розробки Цивільного Кодексу України / Р. Б. Шишка // Концептуальне питання створення нового Цивільного Кодексу України: матеріали республ. наук.-практ. конф. (14 – 15 квітня 1992 р.). – К., 1992. – С.34–52.
123. Кожухарь А. Н. Право на судебную защиту в исковом производстве / А. Н. Кожухарь; под ред. Е. Г. Мартынчика. – Кишинев: Штиница: Кишин. гос. ун-т им. В. И. Ленина, 1989. – 140,[2] с.
124. Сліпченко С. О. Цивільне і сімейне право: консп. відповідей до заліку та екзамену: [навч. посіб.] / Сліпченко С. О., Смотров О. І., Кройтор В. А. – [Вид. 2-е, випр. і доп.] – Х.: Еспада, 2006. – 336 с.
125. Мельников А. А. Правовое положение личности в советском гражданском процессе / А. А. Мельников [отв. ред. В. С. Тадевосян]. – М.: Наука, 1969. – 147 с.
126. Гукасян Р. Е. Проблема интереса в советском гражданском процессуальном праве / Р. Е. Гукасян; [отв. ред. М. А. Викут]. – Саратов: Приволж. книж. изд-во, 1970. – 200 с.
127. Гусев В. Г. Гражданская процессуальная правоспособность: автореф. дис. на соискание учен. степени канд. юрид. наук: спец. 12.00.03 «Гражданское право; гражданский процесс; семейное право; международное частное право» / В. Г. Гусев. – Саратов, 1996. – 13 с.
128. Мельников А. А. Соотношение гражданского процессуального права с отраслями материального права / А. А. Мельников, В. Д. Алиев // Вопросы развития и защиты прав граждан: межвуз. тематич. сб. – Калинин, 1977. – С. 28–31.
129. Кудрявцев В. П. Современная социология права: учеб. для юрид. ф-тов. и ин-тов / В. Н. Кудрявцев, В. П. Казимирчук. – М.: Юристъ, 1995. – 303 с.
130. Самощенко И. С. Понятие правонарушения по советскому законодательству / И. С. Самощенко – М.: Юрид. лит., 1963. – 286 с.
131. Таганцев Н. С. Русское уголовное право: [в 2 т.] Т.1. / Н. С. Таганцев; [вступ. ст. Н. И. Загородникова]. – М.: Наука. – 1994. – XXXV, 380 с.
132. Общая теория государства и права: академический курс в
3 т. – [3-е изд., перераб. и доп.] / Н. П. Вопленко, Ю. И. Гревцов, В. Б. Исаков и др.; отв. ред. М. Н. Марченко. – М.: 2007. – 698 с.
133. Нерсесянц В. С. Общая теория права и государства: [учеб. для студ. вузов, обуч. по спец. «Юриспруденция»] / В. С. Нерсесянц – М.: Изд. группа НОРМА – ИНФРА, 1999. – 539 с.
134. Общая теория права: курс лекций / В. К. Бабаев, В. М. Баранов, П. П. Баранов и др.; [под общ. ред. В. К. Бабаева]. – Н. Новгород, 1993. – 544 с.
135. Гражданское право современной России: очерки теории: (спец. 02.11.00 «Юриспруденция»): [монография] / [Н. М. Коршунов и др.]; под ред. Н. М. Коршунова. – М.: ЮНИТИ, 2006. – 591 с.
136. Курылев С. В. Санкция как элемент правовой нормы / С. В. Курылев // Советское государство и право. – 1964. – № 8. – С. 47–55.
137. Пиголкин А. С. Нормы советского социалистического права и их структура / А. С. Пиголкин // Вопросы общей теории советского права: сб. статей; под ред. С. Н. Братуся. – М.: Госюриздат, 1960. – 406 с.
138. Бутнев В. В. Санкция правовой нормы и юридическая ответственность / В. В. Бутнев // Проблема защиты субъективных прав и советское гражданское судопроизводство. – Ярославль: Изд-во Ярослав. ун-та, 1978. – С. 46–54.
139. Елисейкин П. Ф. Гражданские процессуальные правоотношения: учеб. пособие./ П. Ф. Елисейкин. – Ярославль: Изд-во Ярослав. ун-та, 1975. – 93 с.
140. Чечина Н. А. Связь гражданского процессуального права с институтом ответственности / Н. А. Чечина // Защита субъективных прав и советское гражданское судопроизводство. – Ярославль: Изд-во Ярослав. ун-та, 1977. – С.75–86.
141. Элькинд П. С. Цели и средства их достижения в советском уголовно-процессуальном праве / П. С. Элькинд – Л.: ЛГУ, 1976. – 296 с.
142. Ветрова Г. Н. Уголовно-процессуальная ответственность: автореф. дис. на соискание учен. степени канд. юрид. наук: спец. 12.00.09 «Уголовный процесс; судоустройство; прокурорский надзор; криминалистика» / Г. Н. Ветрова. – М., 1981. – 14 с.
143. Юков М. К. Структурно-сложное содержание гражданских процессуальных правоотношений: автореф. дис. на соискание учен. степени канд. юрид. наук: спец. 12.712 «Гражданское право и гражданский процесс» / М. К. Юков. – Свердловск, 1972. – 21 с.
144. Чечот Д. М. Функции гражданского процессуального права / Д. М. Чечот // Защита субъективных прав и советское гражданское судопроизводство. – Ярославль: Изд-во Ярослав. ун-та, 1977. – С. 84–91.
145. Коврига Э. Ф. Уголовно-процессуальная ответственность / Э. Ф. Коврига. – Воронеж, 1984. – 238 с.
146. Гуреев П. П. Гражданский процессуальный закон // Демократические основы советского социалистического правосудия / П. П. Гуреев – М., 1965. – С. 205–213.
147. Чечина Н. А. Связь граждаснкого процессуального права с институтом ответственности / Н. А. Чечина // Защита субъективных прав и советское гражданское судопроизводство. – Ярославль, 1979.
148. Чечина Н. А. Категория ответственности в советстком гражданском процессуальном праве / Н. А. Чечина // Вестник Ленинградского университета. Серия «Экономика, финансы, право». – 1982. – № 17.
149. Фурса С. Я. Одна із ситуацій, пов’язаних із визнанням шлюбу недійсним: Нотаріат. Адвокатура. Суд / С. Я. Фурса – 2006.– № 1 (15). – 135 с.
150. Справа № 2-798/06р. // Архів Кіровського суду м. Макіївка.
151. Справа № 2-149/06р. // Архів Кіровського суду м. Макіївка.
152. Ткачев Н. И. К вопросу об ответственности суда в гражданском процессе / Н. И. Ткачев // Юридическая ответственность. – Владивосток, 1990. – С. 104–114.
153. Рішення Верховного Суду України: офіц. вид. – К.:, 2001. – 184 с.
154. Галаган И. А. Процессуальные нормы и отношения в советском праве / И. А. Галаган, В. П. Глебов. – Воронеж:, 1985.
155. Боннер А. Т. Применение нормативных актов в гражданском процессе / А. Т. Боннер. – М. : Юрид. лит., 1980. – 159 с.
156. Справа № 2-2334/1987р. / Архів Центрально-міського районного суду м. Макіївка.
157. Чечина Н. А. Понятие гражданской процессуальной ответственности / Н. А. Чечина // ХХVI съезд КПСС и проблемы гражданського и трудового права, гражданского процесса. – М.:, 1982. – С.210–211.
158. Пионтковский А. А. О понятии уголовной ответственности / А. А. Пиотковский // Советское государство и право. – 1967. – № 12. – С. 39–46.
159. Назаров Б. Л. Социалистическое право в системе социальных связей: развитие взглядов на основные внутренние и внешние связи социалистического права / Б. Л. Назаров. – М.: Юрид. лит., 1976. – 311 с.
160. Попондопуло В. Ф Динамика обязательственного правоотношения и гражданско-правовая ответственность / В. В. Бутнев, Е. А. Крашенинников, П. А. Варул, В. Ф. Попондопуло. – Владивосток: Изд-во Дальневосточ. ун-та, 1985. – 112 с.
161. Бутнев В. В. Спор о праве и гражданское судопроизводство / В. В. Бутнев // Юрид. записки Ярослав. гос. ун-та им. П. Г. Демидова. – 2001. – Вып. 5. – С. 76–90.
162. Осипов Ю. К. Подведомственность юридических дел / Ю. К. Осипов. – Свердловск: Средне-Урал. кн. изд-во, 1974. – 124 с.
163. Базылев Б. Т. Об институте юридической ответственности / Б. Т. Базылев // Совегское государство и право. – 1975. – № 1. – С. 113–115.
164. Бутнев В. В. Реализация юридической ответственности в гражданском процессе: учеб. пособие / В. В. Бутнев. – Ярославль: ЯрГУ, 1985. – 84,[1] с.
165. Гурвич М. А. Право на иск / М. А. Гурвич; [отв. ред. А. Ф. Клейнман]. – М.; Л.: Изд-во АН СССР, 1949. – 216 с.
166. Цихотский А. В. Государственное принуждение в механизме
обеспечения эффективности гражданского судопроизводства / А. В. Цихотский // Журнал российского права. – 2000. – № 8. – С. 18–26.
167. Изварина А. Ф. Акты судов общей юрисдикции: автореф. дис. на соискание учен. степени канд. юр. наук: спец. 12.00.03 «Гражданское право; семейное право; гражданский процесс; международное частное право» / А. Ф. Изварина. – М., 1999. – 23 с.
168. Судова практика. Ухвали судової колегії в цивільних справах // Вісник Верховного Суду України. – 2006. – № 2. – С. 10–11.
169. Справа № 22-5512/2006р. / Архів Пролетарського суду м. Донецьк.
170. Граждански процесуален кодекс Республика България // Державен Вестник. – бр.25. – 2001.
171. Зайцев И. М. Правовые фикции в гражданском судопроизводстве / И. М. Зайцев // Российская юстиция. – 1997. – № 1. – С. 35–36.
172. Горшенев В. М. Нетипичные нормативные предписания в праве / В. М. Горшенев // Советское государство и право. – 1978. – № 3. – С. 117–119.
173. Фокина М. А. Теория и практика судебного доказывания в состязательном гражданском судопроизводстве: автореф. дис. на соискание уч. степени доктора юрид. наук: спец. 12.0.03 «Гражданское право; предпринимательское право; семейное право; международное частное право» / М. А. Фокина. – СПб., 2000. – 51 с.
174. Боннер А. Т. Установление обстоятельств гражданских дел / А. Т. Боннер. – М.: Городец, 2000. – 327 с.
175. Смышляев Л. П. Предмет доказывания и распределение обязанностей по доказыванию в советском гражданском процессе / Л. П. Смышляев. – М.: Изд-во МГУ, 1961. – 47 с.
176. Чечина Н. А. Тенденция развития гражданского процессуального
законодательства / Н. А. Чечина // Правоведение. – 1995. – № 6. – С. 48–54.
177. Воложанин В. П. Ответственность за нарушение процессуальных норм / В. П. Воложанин // Российский юридический журнал. – 2006. – № 2. – С. 132–135.
178. Справа № 3-905/2005р./ Архів Кіровського суду м. Макіївка.
179. Гражданский процессуальный кодекс Республики Молдова № 225-XV от 30 мая 2003 года [вводится в действие с 12 июня 2003 года]. – [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http:// www.parlament.md/download/laws/ru/227-XV-05.06.2003.doc.
180. Жилин Г. А. Цели гражданского судопроизводства и их реализация в суде первой инстанции / Г. А. Жилин. – М. : Городец, 2000. – 320 с.
181. Елисейкин П. Ф. Правоохранительные нормы (понятие, виды, структура) / П. Ф. Елисейкин // Защита субъективных прав и советское гражданское судопроизводство. – Ярославль: Изд-во Ярослав. ун-та, 1977. – С. 32–39.
182. Елисейкин П. Ф. Понятие, виды и структура гражданских процессуальных норм / П. Ф. Елисейкин // Юридические гарантии применения права и режим социалистической законности. – Ярославль: Изд-во Ярослав. ун-та, 1976. – С. 107–110.
183. Елисейкин П. Ф. Процессуальная норма и ее диспозиция / П. Ф. Елисейкин // Проблема защиты субъективных прав и советское гражданское судопроизводство: межвуз. темат. сб. / [ред. кол.: П. Ф. Елисейкин и др.]. – Вып. 4. – Ярославль: Ярослав. гос. ун-т, 1979. – 138 с.
184. Крашенинников Е. А. Природа норм гражданского процессуального права: автореф. дис. на соискание учен. степени канд. юрид. наук: спец. 12.00.03 «Гражданское право; семейное право; гражданский процесс; международное частное право» / Е. А. Крашенинников. – Л., 1983. – 24 с.
185. Справа № 2-1090/2006р. / Архів Київського суду м. Донецьк.
186. Теория государства и права: курс лекций / [М. И. Байтин, Н. А. Баринов, Ф. А. Григорьев и др.]; под ред. Н. И. Матузова, А. В. Малько. – Саратов: СВШ МВД РФ, 1995. – 559 с.
187. Юридичний словник / [за ред Б. М. Бабія, В. М. Корецького, В. В. Цвєткова]. – К.: Гол. ред. УРЕ, 1974. – 836с.
188. Коломієць Т. Адміністративні штрафи: метаріальні і процесуально-правові характеристики / Т. Коломієць // Право України. – 1999. – № 8. – С. 87–95.
189. Чечот Д. М. Субъективное право и формы его защиты / Д. М. Чечот – Л.: Изд-во ЛГУ, 1968. – 72 с.
190. Гражданский процесс: учебник / [А. П. Вершинин, Н. А. Чечина, Л. А. Кривоносов и др.]; под ред. В. А. Мусина и др. – [2-е изд., перераб. и доп.]. – М.: Проспект, 1999. – 471 с.
191. Рассахатская Н. А. Доступность и эффективность правосудия как средства реализации задач судопроизводства / Н. А. Рассахатская // Хозяйство и право. – 2001. – № 4. – С. 117–126.
192. Аналіз роботи судів загальної юрисдикції у 2003 р. (за даними судової статистики) // Вісник Верховного суду України. – 2004. – № 5 (45). – 47 с.
193. Вафин М. Х. Судебные расходы по гражданским делам: автореф. дис. на соискание учен. степени канд. юрид. наук: спец. 12.00.03 «Гражданское право; семейное право; гражданский процесс; международное частное право» / М. Х. Вафин. – М., 1984. – 23 с.
194. Рязанова А. Причины «процессуального бессилия» сторон в споре / А. Рязанова // Российская юстиция. – 1999. – № 2. – С. 21–35.
195. Эрделевский А. М. Моральный вред и компенсация за страдания: науч.-практ. пособие. / А. М. Эрделевский – М.: БЕК, 1997. – 173 с.
196. Сахнова Т. В. Справедливый судебный процесс: иллюзии или реальность? / Т. В. Сахнова // Система гражданской юрисдикции в канун века ХХІ: современное состояние и перспективы развития: меж