ДОГОВІР ПРО НАДАННЯ ПОСЛУГ У МЕРЕЖІ ІНТЕРНЕТ

Краткое описание

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

на правах рукопису

АЛЯБ’ЄВА НАТАЛІЯ ВІКТОРІВНА

УДК 347.454.5: 004.738.5

ДОГОВІР ПРО НАДАННЯ ПОСЛУГ У МЕРЕЖІ ІНТЕРНЕТ

Спеціальність 12.00.03 - цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право

ДИСЕРТАЦІЯ

на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник-
Шишка Роман Богданович
д.ю.н., професор

Харків – 2010

З М І С Т
ВСТУП....................................................................................................................... 4

РОЗДІЛ 1. ДОГОВІР ПРО НАДАННЯ ПОСЛУГ У МЕРЕЖІ ІНТЕРНЕТ
1.1. Розвиток та загальна характеристика договору про надання послуг у мережі Інтернет ...................................................................................................................15
. 1.2. Укладання договору про надання послуг у мережі Інтернет.......................41
1.3. Виконання договору про надання послуг у мережі Інтернет......................63
1.4. Форма договору про надання послуг у мережі Інтернет у вітчизняному
та зарубіжному законодавстві..................................................................................88

Висновки до першого розділу ...............................................................................108

РОЗДІЛ 2. ОКРЕМІ ВИДИ ДОГОВОРУ ПРО НАДАННЯ ПОСЛУГ У МЕРЕЖІ ІНТЕРНЕТ
2.1. Передумови виникнення договору про надання послуг у мережі Інтернет.........................................................................................................................111
2.2. Договір про надання послуг електронної пошти...........................................125
2.3. Договір про надання послуг реєстрації доменних імен................................135
2.4. Договір про надання послуг хостингу............................................................155

Висновки до другого розділу..................................................................................169

ВИСНОВКИ.............................................................................................................171
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ................................................................175
ДОДАТОК.................................................................................................................195

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

ЦК України Цивільний кодекс України
ГК України Господарський кодекс України
ЕЦП Електронний цифровий підпис
ЗУ«Про ЕЦП» Закон України «Про електронний цифровий
підпис»
ЄС Європейський Союз
ЦК Польщі Цивільний кодекс Польської Республіки
ЦК Франції Цивільний кодекс Франції
НЦУ Німецьке цивільне уложення
абз. абзац
гл. глава
п. пункт
підп. підпункт
розд. розділ
ч. частина

ВСТУП

Актуальність теми дослідження зумовлена стрімким поширенням новітніх комунікаційних та інформаційних технологій та потребою віднайти адекватні правові форми для регулювання відносин з набуття, зміни та припинення цивільних прав та обов’язків, які виникають під час укладання договору про надання послуг у мережі Інтернет. Властиві останньому десятиліттю процеси глобалізації в економічних та інших сферах життя можуть бути реалізовані комплексом заходів, зокрема й за допомогою інформаційних та комунікаційних технологій. Особлива роль у цьому процесі належить глобальній мережі Інтернет, яка активно використовується в усіх сферах життя як специфічний інтерактивний засіб масової комунікації, у тому числі й у приватній сфері.
Використання можливостей мережі Інтернет у галузі приватного права призводить до швидкого зростання кількості договорів про надання послуг за допомогою комунікаційних технологій. Окремо слід виділити групу суб’єктів, яка надає специфічні послуги щодо укладання цивільно-правових договорів у мережі Інтернет (Інтернет-аукціони, Інтернет-казіно, Інтернет-магазини, платні інформаційні послуги тощо), тобто все, що охоплюється терміном e-commerce (електронна комерція). Відсутність позитивного регулювання цих відносин забезпечує свободу здійснення підприємництва в цій сфері, але з іншого боку робить складним процес забезпечення захисту суб’єктивних прав споживачів.
Можливість укладання договору про надання послуг у мережі Інтернет дозволяє реалізувати потенціал міжнародної мережі Інтернет, використати його інформаційні та інші ресурси щодо оперативного надання інформації користувачеві. Сучасні способи електронного передавання даних дають змогу фізичним особам вільно та оперативно вступати у цивільні правовідносини, реалізуючи при цьому свої права та обов’язати, а тому важливим є нормативно-правове регулювання електронної сфери цивільних відносин, зокрема договору про надання послуг у мережі Інтернет.
На сучасному етапі початок правового регулювання у сфері високих технологій у нашій державі започатковано в 1998 році з прийняттям Верховною Радою України Закону України «Про Національну програму інформатизації» [1]. Наступним кроком став Указ Президента України від 31.07.2000 «Про заходи щодо розвитку національної складової глобальної інформаційної мережі Інтернет та забезпеченню широкого доступу до цієї мережі в Україні» [2]. Основна цінність вказаного Указу в тому, що він визначає розвиток національної складової глобальної інформаційної мережі Інтернет, забезпечення широкого доступу до цієї мережі громадян та юридичних осіб усіх форм власності в Україні. Також схвалено Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про затвердження плану заходів щодо виконання завдань, передбачених Законом України «Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки» [3]. Законодавчою базою зобов’язальних відносин, що вчиняються за допомогою мережі Інтернет є Закони України «Про інформацію»[4], «Про телекомунікації» [5], «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах» [6], «Про обов’язковий примірник документів» [7], «Про електронні документи та електронний документообіг» [8], «Про електронний цифровий підпис» [9] та інші.
Нинішня позиція ЄС щодо правового регулювання електронного документообігу, зокрема договору про надання послуг у мережі Інтернет, включає до себе досягнення деяких результатів – це, головним чином, розвиток єдиних законів у незалежних країнах із дуже відмінними правовими системами і традиціями.
Автори чинного ЦК України спробували вирішити проблему можливості укладання договору із використанням мережі Інтернет. ЦК містить єдину статтю 207, яка, у найбільш загальному вигляді, закріплює потенційну можливість укладання договору за допомогою мережі Інтернет (передбачається можливість здійснення волевиявлення сторін із використанням електронних засобів зв’язку для укладання договору у письмовій формі).
У Верховній Раді України ще в 2003 році зареєстрований проект Закону «Про електронну торгівлю» [10], який має забезпечити правові умови для електронної торгівлі: закріплення прав і обов’язків осіб, що здійснюють електронну торгівлю, визначення правил укладання договорів із використанням електронних документів. Також у 2010 році зареєстрований проект Закону «Про електронну комерцію» [11], метою якого є забезпечення в Україні правового порядку дистанційного укладання й виконання договорів із застосуванням електронних інформаційно-комунікаційних засобів і технологій, але досі ці законопроекти не прийняті в Україні.
Тобто, на жаль, на сьогодні ще не можна говорити, що питання правового регулювання вчинення договору про надання послуг у мережі Інтернет вирішено, тому це питання ще багато років буде залишатись актуальним.
Правові проблеми, що виникли у зв’язку з поширенням та розповсюдженням комп’ютерних технологій і, зокрема, регулюванням договору про надання послуг у мережі Інтернет, у науці цивільного права досліджувалися російськими вченими, які випереджають аналогічні дослідження в Україні за часом та охопленням різних аспектів. Зокрема, досить цікавими є дослідження А.В. Красикової «Гражданско-правовое регулирование электронных сделок» [12], Є.М. Макарової «Проблемы правового регулирования использования Интернета в предпринимательской деятельности»[13], С.В. Малахова «Гражданско-правовое регулирование отношений в глобальной компьютерной сети Інтернет» [14], В. Б. Наумова «Право и Интернет» [15], С.В.Петровського «Правовое регулирование оказания Интернет-услуг» [16], В.П.Талімончик «Международно-правовое регулирование отношений информационного обмена в Интернет» [17], А.Є.Шерстобітова «Гражданско-правовое регулирование обязательств по передаче информации» [18] та інші.
В Україні щодо цієї проблеми відомі роботи О. В. Кохановської «Теоретичні проблеми інформаційних відносин у цивільному праві» [19],
О. М. Пастухова «Авторське право у сфері функціонування всесвітньої інформаційної мережі Інтернет» [20], А. А. Телестакової «Система договорів про надання послуг в цивільному праві України» [21]. Правову природу і правове регулювання доменних імен досліджували Д. В. Бойко «Правова природа доменних імен» [22], В. В. Бонтлаб «Цивільно-правове регулювання доменних імен» [23], Н. І. Майданик «Право на доменне імя в мережі Інтернет» [24]. Однак фундаментального дослідження договору про надання послуг у мережі Інтернет проведено в Україні не було.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до комплексної програми «Правові проблеми здійснення майнових та особистих немайнових прав в умовах ринкової економіки (номер державної реєстрації 0186.0.070867), відповідно до п. 9.1 (Проблеми цивільного права і процесу у світлі інтеграційних процесів) «Пріоритетних напрямків наукових досліджень Харківського національного університету внутрішніх справ на 2006-2010 рр., затверджених вченою радою ХНУВС 27.12.2005 (протокол № 13). Робота також спрямована на реалізацію основних положень Програми інтеграції України до Європейського Союзу, затвердженої Указом Президента України № 1072 від 14. 09. 2000, основних положень загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу, затвердженої Законом України «Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу» № 1629-ІV від 18.03.2004, відповідно до розділу 2 п.1.1. плану заходів щодо виконання у 2010 році Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу, затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України станом на 20.01.2010.
Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є отримання нових науково обґрунтованих результатів дослідження особливостей договору про надання послуг у мережі Інтернет, встановлення його специфіки, розробка пропозицій щодо вдосконалення чинного законодавства України у сфері нових комунікаційних технологій, зокрема щодо договору про надання послуг у мережі Інтернет.
Для досягнення поставленої мети основна увага в дисертації приділена розв’язанню таких завдань:
1) розглянути розвиток послуги в мережі Інтернет на основі поглядів вчених-юристів на категорію «послуга» та охарактеризувати договір про надання послуг у мережі Інтернет;
2) визначити порядок укладання договору про надання послуг у мережі Інтернет та з’ясувати способи його укладання;
3) визначити порядок виконання договору про надання послуг у мережі Інтернет та уточнити місце електронного документу під час виконання вказаного договору;
4) порівняти вітчизняне законодавство щодо договору про надання послуг у мережі Інтернет із зарубіжним, вказати на недоліки в законодавстві України щодо регулювання зазначеного договору;
5) розглянути передумови виникнення договору про надання послуг у мережі Інтернет;
6) надати правову природу окремим видам договорів про надання послуг у мережі Інтернет, зокрема договору про надання послуг електронної пошти, реєстрації доменних імен, послуг хостингу, та визначити їх зміст, правове регулювання тощо;
7) розробити пропозиції щодо удосконалення правового регулювання договірних відносин, що стосуються надання послуг у мережі Інтернет, у відповідності з чинним цивільним законодавством та правозастосовною практикою.
Об’єктом дослідження є договірні відносини, які виникають під час надання послуг у мережі Інтернет.
Предметом дослідження є зобов’язання, що постають у договорі про надання послуг у мережі Інтернет, законодавство України й інших кран, правозастосовна практика, зокрема щодо специфіки виникнення, укладання і виконання договору про надання послуг у мережі Інтернет.
Методологічна та теоретична основа дослідження. Методологічною основою дослідження є система методів та прийомів наукового пізнання. Методи дослідження обрано, виходячи із поставлених у роботі мети та завдань, з урахуванням єдності об’єкта та поліаспектності предмета дослідження. На всіх етапах дисертаційного дослідження широко використовувалися такі методи як діалектичний метод пізнання та системно-функціональний метод дослідження. Застосовано також історичний, формально-логiчний, порiвняльно-правовий, метафізичний методи, метод аналізу, метод моделювання та інші.
Діалектичний метод дозволив вивчити питання договору про надання послуг у мережі Інтернет всебічно, у взаємозв’язку із іншими договорами про надання послуг у системі цивільного права України, а системно-функціональний метод дав змогу автору виявити особливості договору про надання послуг у мережі Інтернет; визначити різновиди договорів про надання послуг у мережі Інтернет, їх правове регулювання тощо.
Історичний метод використовувався під час з’ясування витоків проблеми вчинення договору про надання послуг у мережі Інтернет, а також у процесі дослідження генези наукових поглядів на цей договір, а формально-логічний метод дозволив запропонувати визначення ряду дефініцій елементів у сфері договору про надання послуг у мережі Інтернет (поняття Інтернет-послуги, електронної форми договору про надання послуг у мережі Інтернет як різновиду письмової форми та ін.).
Порівняльно-правовий метод дав можливість виявити закономірності впливу законодавства і практики інших кран, зокрема Російської Федерації, Білорусі, Німеччини, Польської Республіки, США на законодавство України щодо договору про надання послуг у мережі Інтернет. Висновки про можливість застосування у деяких випадках до відносин, які виникають під час укладання та виконання договору про надання послуг у мережі Інтернет, норм окремих видів договору про надання послуг у мережі Інтернет були одержані з використаннім методу моделювання. У ході дослідження судової та правозастосувальної практики, збору відомостей про спірні ситуації та їх аналізу й подальшого узагальнення було застосовано соціологічний і емпіричний методи. Сформульовані висновки і пропозиції стали результатом системно-структурного аналізу.
Метод аналізу допоміг дослідити ознаки договору про надання послуг у мережі Інтернет, а також визначити його особливості серед договорів про надання послуг в системі цивільного права. Метод моделювання допоміг сформулювати рекомендації щодо внесення змін і доповнень до чинного законодавства.
Теоретичну основу дослідження складають праці правознавців у галузях загальної теорії держави та права, цивільного права, господарського права, міжнародного приватного права.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що дисертація є першим в Україні монографічним дослідженням договору про надання послуг у мережі Інтернет. У роботі обґрунтовано та визначено основні напрямки вдосконалення чинного цивільного законодавства України щодо договору про надання послуг у мережі Інтернет. Новизна дисертаційного дослідження конкретизується, зокрема, в науково-теоретичних положеннях, висновках та пропозиціях, найважливішими з яких наступні:
І. Уперше встановлено:
1) особливості надання Інтернет-послуги: а) наявність передумов укладання договору про надання послуг у мережі Інтернет; б) зв’язок із ресурсами та формою доступу; в) специфіка програмного забезпечення;
2) правову природу договору про надання послуг у мережі Інтернет, який є окремим підвидом договору про надання послуг. Він за юридичною характеристикою є консенсуальним або реальним, оплатним, двостороннім, також є різновидом публічних договорів, договором про приєднання.
3) що права та обов’язки сторін договору про надання послуг у мережі Інтернет виникають на підставі накопичувальних юридичних складів, елементи яких є послідовними та взаємозалежними і забезпечуються технічними, програмними та правовими засобами;
ІІ. Уперше визначено:
1) форму договору у мережі Інтернет (це спосіб фіксування волевиявлення осіб за допомогою техніко-математичної встановленої системи знаків на будь-яких носіях інформації, яка ідентифікує суб’єктів цих відносин);
2) поняття договору про надання послуг у мережі Інтернет, за яким виконавець зобов’язується за завданням користувача надати послугу, яка споживається у процесі вчинення певної дії або реалізації певної діяльності, що не має упредметненого результату, а користувач зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, яка має корисний ефект для споживача;
ІІІ. Удосконалено:
1) теоретичне положення, Відповідно до яким під час укладання договору про надання послуг у мережі Інтернет, якщо інше не встановлено домовленістю сторін, оферта та акцепт можуть вчинятися з використанням електронних документів чи електронного способу акцептування відкритої оферти;
2) визначення, за яким для договору про надання послуг у мережі Інтернет передбачена проста письмова форма;
3) теоретичне обґрунтування положення про те, що умови договору про надання послуг у мережі Інтернет повинні визначатися матеріальним правом, яке до нього застосовується, та повинні обов’язково містити такі додаткові елементи: домовленість сторін про використання електронних документів та обраний вид електронного підпису.
ІV. Набуло подальшого розвитку:
1) обґрунтування визнання електронного документа у договорі про надання послуг у мережі Інтернет електронним документом відправника, якщо він був відправлений: а) самим відправником; б) особою, яка мала повноваження діяти від імені відправника щодо цього електронного документа; в) за допомогою інформаційної системи, запрограмованою відправником функціонувати в автоматичному режимі;
2) визначення та законодавче закріплення поняття послуги як задоволення будь-яких потреб конкретного суб’єкта цивільно-правових відносин, яка споживається у процесі надання, не пов’язана із створенням речі або об’єкта інтелектуальної діяльності, не заборонена чинним законодавством.
Практичне значення одержаних результатів. Результати дослідження можуть бути використані як аналітична та інформаційна основа для подальших наукових розробок у сфері дослідження договору про надання послуг у мережі Інтернет з позицій предмета і методу цивільного права.
Практичне значення одержаних результатів полягає також у можливості їх використання у таких сферах:
а) у науково-дослідній сфері можуть слугувати підґрунтям для подальшої розробки питань щодо договору про надання послуг у мережі Інтернет;
б) у правотворчості можуть бути застосовані для модернізації вітчизняного законодавства, узгодженості його із сучасними міжнародними документами й національним законодавством провідних правових європейських систем, а також для подальшого вдосконалення законодавства України, приведення його у відповідність до норм міжнародного права, зокрема ЄС;
в) у правозастосуванні можуть сприяти становленню та вдосконаленню практики місцевих судів України з розгляду суперечок, що виникають під час розгляду договору про надання послуг у мережі Інтернет;
г) у навчальному процесі можуть використовуватись під час проведення лекцій та практичних занять зі студентами та курсантами з навчальних дисциплін: «Цивільне та сімейне право України», «Право інтелектуальної власності», із спецкурсу «Захист прав споживачів»; у підготовці підручників, навчальних посібників із зазначених дисциплін, навчально-методичної літератури для юридичних факультетів ВНЗ.
Окремі положення, які сформульовано у дисертації, мають дискусійний характер i можуть бути базою для подальшого наукового дослідження питань, пов’язаних із договором про надання послуг у мережі Інтернет.
Практичне значення одержаних результатів. Результати дослідження можуть бути використані як аналітична та інформаційна основа для подальших наукових розробок у сфері дослідження договору про надання послуг у мережі Інтернет з позицій предмету і методу цивільного права.
Практичне значення одержаних результатів полягає також у можливості їх використання у таких сферах:
а) у науково-дослідній сфері можуть слугувати підґрунтям для подальшої розробки питань щодо договору про надання послуг у мережі Інтернет;
б) у правотворчості можуть бути застосовані для модернізації вітчизняного законодавства, узгодженості його із сучасними міжнародними документами й національним законодавством провідних правових європейських систем, а також для подальшого вдосконалення законодавства України, приведення його у відповідність до норм міжнародного права, зокрема ЄС;
в) у правозастосуванні можуть сприяти становленню та вдосконаленню практики місцевих судів України з розгляду суперечок, що виникають під час розгляду договору про надання послуг у мережі Інтернет;
г) у навчальному процесі можуть використовуватись під час проведення лекцій та практичних занять зі студентами та курсантами з навчальних дисциплін: «Цивільне та сімейне право України», «Право інтелектуальної власності», із спецкурсу «Захист прав споживачів»; у підготовці підручників, навчальних посібників із зазначених дисциплін, навчально-методичної літератури для юридичних факультетів ВНЗ.
Наукове значення роботи. Теоретичне значення дисертаційної роботи полягає в тому, що матеріали дослідження дають комплексну юридичну характеристику правовідносин, що виникають у сфері вчинення договору про надання послуг у мережі Інтернет.
Апробація результатів дослідження. Результати дисертаційного дослідження доповідалися на засіданнях кафедри цивільного права та процесу Донецького юридичного інституту Луганського державного університету внутрішніх справ ім. Е. О. Дідоренка, кафедри цивільного права та процесу Харківського національного університету внутрішніх справ.
Результати дослідження були оприлюднені: на міжвузівській науково-практичній конференції «Правові основи захисту комп’ютерної інформації від протиправних посягань» (22 грудня 2000 р., м. Донецьк); на міжвузівській науково-практичній конференції «Захист прав, свобод і захист інтересів громадян України в процесі правоохоронної діяльності» (27 квітня 2001 р., м. Донецьк); на конференції «Приватне право: стан та перспективи розвитку» (28-29 жовтня 2005р., м. Київ); на круглому столі «Охоронюваний законом інтерес в цивільному праві та процесі» (16 грудня 2005р., м. Харків); на І Всеукраїнській цивілістичній науковій конференції студентів та аспірантів (24-25 лютого 2006 р., м. Одеса); на міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів і молодих вчених «Правосудие как институт обеспечения прав и свобод человека и гражданина» (7-8 квітня 2006 р., м. Новгород (Російська Федерація); на ІІ Всеукраїнській цивілістичній науковій конференції студентів та аспірантів (30-31 березня 2007 р., м. Одеса), на всеукраїнських науково-практичних конференціях «Господарсько-правове, цивільно-правове та фінансово-правове забезпечення розвитку сучасної економіки України» (14 листопада 2008 р., 27 листопада 2009 р., м. Донецьк); на Всеукраїнській науково-практичній конференції «Екологія. Економіка. Право», присвяченій пам’яті Е.О.Дідоренка (20 травня 2009 р., м. Луганськ); на науково-практичних конференціях, присвячених пам’яті професора О. А. Пушкіна (27 травня 2006 р., 23 травня 2009 р., 22 травня 2010 р., м. Харків).
Публікації. Основні теоретичні положення та висновки дисертаційного дослідження опубліковані автором у п’яти наукових статтях у фахових виданнях України, а також у дванадцяти тезах виступів та доповідей на науково-практичних конференціях та інших наукових форумах.
Структура дисертаційного дослідження зумовлена його метою та завданнями і складається зі вступу, двох розділів, що містять вісім підрозділів, висновків, списку використаних джерел, додатку. Загальний обсяг дисертації – 197 сторінок машинописного тексту, із них основного тексту – 174 сторінки, список використаних джерел складається з 208 найменувань, додаток – 3 сторінки.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Проведене дослідження надало змогу сформулювати наступні висновки:
Подальший розвиток техніки, в т.ч. комп’ютерних технологій рано чи пізно торкається сфери приватних відносин і ці відносини потребують упорядкування із врахуванням загальних підходів до регулювання цивільних правовідносин. Особливо це стосується мережі Інтернет.
Нова технологія, що застосовується у віртуальному просторі, утворює нові ситуації, які чинний закон не може врегулювати, а іноді навіть гальмує розвиток нових правових відносин. Мережа Інтернет дозволяє взаємодіяти учасникам електронних цивільних правовідносин, які не знають, і в більшості випадках не можуть знати, про місцезнаходження іншого суб’єкта. Таким чином, правова природа віртуального простору та електронних цивільних відносин виділяє їх із існуючої системи цивільних правовідносин як окрему систему, що потребує розробки відносно самостійного методу та механізму правового регулювання.
Ґрунтуючись на легальному визначенні договору про надання послуг визначено поняття договору про надання послуг у мережі Інтернет, за яким одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони ( замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, що не має упредметненого результату, а користувач зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, яка має корисний ефект для споживача. Характер самої послуги і мета укладання договору зумовлюють різновиди цих договорів, зокрема, інформаційного, пошукового, комерційного, розважального та іншого спрямування.
Порядок укладання договору про надання послуг у мережі Інтернет складається з послідовних дій сторін, одна щодо одної, з приводу змісту надання та прийняття пропозиції відповідно до вимог закону про оферту та акцепт, які спрямовані на встановлення договірних відносин, визначення змісту договірного зобов’язання та підтверджують досягнення узгодженої волі, закріпленої в умовах договору.
Якщо інше не передбачено законом, договір про надання послуг у мережі Інтернет вважається укладеним з моменту досягнення згоди (домовленості) щодо істотних умов договору, яка виникає в момент одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір (оферту), відповіді другої сторони про прийняття цієї пропозиції (акцепту).
Предметом виконання договору про надання послуг у мережі Інтернет є Інтернет-послуга, а об’єктом – вчинення конкретних зобов’язальних дій виконавцем договору на користь замовника договору. Місцем виконання договору про надання послуг у мережі Інтернет є місце, встановлене в договорі, або інше місце, якщо це встановлено актами цивільного законодавства або випливає із суті зобов’язання чи звичаїв ділового обігу.
Договiр про надання послуг у мережі Інтернет доцiльно визнати таким, що найближчий до письмової форми. Вчинення договору про надання послуг у мережі Інтернет є лише проявом розширення різновидів письмової форми договору, а не його окремої форми. Це пояснюється тим, що договір укладається в літеральній формі і із неї може бути переведений в цифрову та навпаки. Форма договору про надання послуг у мережі Інтернет – це спосіб фіксування волевиявлення осіб за допомогою техніко-математичної встановленої системи знаків на будь-яких носіях інформації, яка ідентифікує суб’єктів цих відносин.
Договір про надання послуг у мережі Інтернет є проявом одностадійної концепції укладання договору. В одностадійній моделі укладання договору імперативно визначено умови участі однієї із сторін в договорі. Здебільшого у договорі про надання послуг у мережі Інтернет пропозиція про укладання договору (оферта) є настільки імперативною, що не припускає альтернативи при її прийнятті. Якщо оферта є імперативом, то укладання договору про надання послуг у мережі Інтернет відбувається лише через акцепт наперед відомої імперативної оферти.
Виконання договору про надання послуг у мережі Інтернет відбувається за допомогою надання доступу до електронних документів та / або на основі них передання товарів (при укладанні договору купівлі-продажу через Інтернет-магазини). Сторони договору про надання послуг у мережі Інтернет повинні зберігати електронні документи на електронних носіях інформації у формі, що надає змогу перевірити їх цілісність на цих носіях. При зберіганні електронних документів обов’язкове додержання таких вимог: 1) поміщення в електронних документах інформації, яка повинна бути доступною для її подальшого використання; 2) забезпечена можливість відновлення електронного документа у тому форматі, у якому він був створений, відправлений або одержаний; 3) у разі наявності повинна зберігатися інформація, яка надає змогу встановити походження та призначення електронного документа, а також дату і час його відправлення чи одержання.
Врегулювання договору про надання послуг доступу до мережі Інтернет як передумови виникнення договору про надання послуг у мережі Інтернет повинно полягати в наступному: 1) чітке визначення предмету договору; 2) закріплення імперативного правила, що зобов’язувало б провайдера надавати абонентові мережі Інтернет послуги відповідної якості; 3) встановлення фіксованих цін на провайдерські послуги.
Договір про надання послуг реєстрації доменних імен є домовленістю, відповідно до якої реєстратор зобов’язується за замовленням та завданням реєстранта надати послуги із делегування та технічного супроводу доменних імен, а реєстратор зобов’язуються надати необхідні для делегування матеріали, оплатити роботу реєстранта та виконувати інші вимоги, встановлені адміністратором українського національного домена. Цей договір за правовою природою є консенсуальним або реальним, двостороннім, оплатним, публічним, договором про приєднання.
Правовідносини, які пов’язані із реєстрацією доменних імен, встановлені в Правилах домену .UA, який не є нормативно-правовим актом законодавства України, тому доцільно було б прийняти вказані Правила як підзаконний нормативно-правовой акт та ратифікувати його.
Договір про надання послуг хостингу набуває все більшого поширення в Україні, надаючи все більш широкий спектр послуг у сфері хостингу. У мережі Інтернет відповідно до договору про надання послуг хостингу виконавці пропонують своїм користувачам послугу хостингу як для фізичних осіб, так і для юридичних осіб. За договором про надання послуг хостингу виконавець зобов’язується розмістити на інформаційно-технічних ресурсах web-сторінки та інші відомості, надані замовником у цифровому вигляді, а замовник зобов’язується прийняти послуги, надані виконавцем, і оплатити їх в порядку і на умовах, визначених цим договором.
В мережі Інтернет наразі вчиняється значна кількість договорів про надання послуг щодо яких, за відсутності правового регулювання цих відносин, виникає на практиці більш неточностей та свавільне тлумачення деяких з них, що сприяє кіберзлочинності. Врегулювання цих відносин в позитивному праві, з одного боку, сприятиме упорядкуванню цих відносин і переведенню їх із програмно-технічного рівня на нормативний, а з другого – сприятиме активізації інших функцій законодавства та підвищенню рівня захищеності споживачів Інтернет-послуг.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

1. Про Національну програму інформатизації: Закон України від 04.02.1998 № 74/98-ВР // Відомості Верховної Ради. – 1998. – № 27-28. – Ст.181.
2. Про заходи по розвитку національної складової глобальної інформаційної мережі Інтернет та забезпеченню широкого доступу до цієї мережі в Україні: Указ Президента України від 31.07. 2000 № 928 // Офіційний вісник України. – 2000. – № 31. – Ст. 1300.
3. Про затвердження плану заходів з виконання завдань, передбачених Законом України «Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки»: розпорядження Кабінету Міністрів України вiд 15.08.2007 № 653-р [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.UA/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=653-2007-%F0. – Назва з екрану.
4. Про інформацію: Закон України від 02.10.1992 № 2658-XII // Відомості Верховної Ради. – 1992. – № 48. – Ст. 650.
5. Про телекомунікації: Закон України вiд 18.11.2003 № 1280-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 12. – Ст.155.
6. Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах: Закон України від 05.07.1994 № 80/94-ВР // Відомості Верховної Ради. – 1994. – № 31. – Ст. 286.
7. Про обов’язковий примірник документів: Закон України від 09.04.1999 // Відомості Верховної Ради. – 1999. – № 22-23. – Ст. 199.
8. Про електронні документи та електронний документообіг: Закон України від 22.05.2003 р. № 851-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 36. – Ст. 275.
9. Про електронний цифровий підпис: Закон України від 22.05.2003 №852-IV // Відомості Верховної Ради. – 2003. – № 36. – Ст. 276.
10. Про електронну торгівлю: проект Закону від 17.02.2003 № 3114 / [Електронний ресурс]. – Режим доступу: //http://gska2.rada.gov.UA/pls/zweb_n/webproc4_1?id=&pf3511=14256. – Назва з екрану.
11. Про електронну комерцію: проект Закону від 18.02.2010 № 6086 / [Електронний ресурс]. – Режим доступу до законопроекту: http://gska2.rada.gov.UA/pls/zweb_n/webproc4_1?pf3511=37033. – Назва з екрану.
12. Красикова А. В. Гражданско-правовое регулирование электронных сделок: дис…. канд. юрид. наук: 12.00.03 / Красикова Анна Валериевна. – Волгоград, 2005. – 180 с.
13. Макарова Е. М. Проблемы правового регулирования использования Интернета в предпринимательской деятельности: дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.03 / Макарова Елизавета Михайловна. – М., 2007. – 150с.
14. Малахов С. В. Гражданско-правовое регулирование отношений в глобальной компьютерной сети Интернет: дис... канд. юрид. наук: 12.00.03. / Сергей Валерьевич Малахов. – М., 2001. – 151 с.
15. Наумов В. Б. Право и Интернет: очерки теории и практики. – М.: Книжный дом «Университет», 2002. – 432 с.
16. Петровский С. В. Правовое регулирование оказания Интернет-услуг. дис….канд.юр.наук:12.00.03. / Станислав Витальевич Петровский. – М., 2002. – 189 с.
17. Талимончик В. П. Международно–правовое регулирование отношений информационного обмена в Интернет: дис. … канд. юрид. наук: 12.00.10 / Валентина Петровна Талимончик. – СПб., 1999. – 175 с.
18. Шерстобитов А. Е. Гражданско-правовое регулирование обязательств по передаче информации: дис. ...канд. юрид. наук. / Андрей Евгеньевич Шерстобитов. – М., 1980. – 217 с.
19. Кохановська О. В. Теоретичні проблеми інформаційних відносин у цивільному праві: монографія / О. В. Кохановська. – К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2006. – 463 c.
20. Пастухов О. М. Авторське право у сфері функціонування всесвітньої інформаційної мережі Інтернет: дис... канд. юрид. наук: 12.00.03 / Олександр Миколайович Пастухов. – К., 2002. – 173 с.
21. Телестакова А. А. Система договорів про надання послуг в цивільному праві України: автореф. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец.12.00.03 / Арменуі Абриківна Телестакова. – К., 2008. – 16 с.
22. Бойко Д. В. Правова природа доменних імен Інтернет: дис. ...канд. юр. наук: 12.00.03 / Дмитро Віталійович Бойко. – Х., 2005. – 212 с.
23. Бонтлаб В. В. Цивільно-правове регулювання доменних імен: дис…канд.юр.наук: 12.00.03 / Василь Васильович Бонтлаб. – К., 2006. – 234 с.
24. Майданик Н. І. Право на доменне імя в мережі Інтернет / Н.І.Майданик // Аномалії в цивільному праві України: навч.-практ. посіб.; відповід. ред. Р. А. Майданик. – К.: Юстініан, 2007. – 912 с.
25. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 № 435-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 40. – Ст. 356.
26. Хутыз М. Х. Римское частное право / М. Х. Хутыз. – М.: Былина, 1994. – 170 c.
27. Неволин К. А. История российских гражданских законов / К.А.Неволин. – СПб.: Тип. Имп. Акад. наук, 1851. – Т. 3: Об имуществах, разд.3: О правах на действия лиц; разд. 4: О наследстве, кн. 2. – 1851. – 546 с.
28. Агарков М. М. Обязательство по советскому гражданскому праву / М.М. Агарков. – М., 1940. – 175 c.
29. Братусь С. Н., Александров Н. Г. Законность и правоотношения в советском обществе / С. Н. Братусь, Н. Г. Александров. – М.: Госюриздат, 1955. – 175 с.
30. Лунц Л. А. Общее учение об обязательстве / Л. А. Лунц , И. Б. Новицкий. – М., 1950. – 416 c.
31. Иоффе О. С. Обязательственное право / О. С. Иоффе. – М.: Юрид. лит., 1975. – 880 с.
32. Бервено С. М. Проблеми договірного права України: монографія / С.М. Бервено. – К.: Юрінком Інтер, 2006. – 392 с.
33. Договірне право України. Загальна частина: навч. посіб./ Т. В. Бондар, О. В. Дзера, Н. С. Кузнєцова та ін..; за ред. О. В. Дзери. – К.: Юрінком Інтер, 2008. – 896 с.
34. Луць В. В. Контракти в підприємницькій діяльності: навч. посіб. / В.В.Луць. – К.: Юрінком Інтер, 2008. – 576 с.
35. Цивільне право України: курс лекцій: у 6 т. / Р. Б. Шишка (кер.авт.кол.), О. Л. Зайцев, Є. О. Мічурін та ін..; за ред. Р. Б. Шишки та В.А.Кройтора. – Х.: Еспада, 2008. – Т.1. – 680 с.
36. Иоффе О. С. Советское гражданское право. Отдельные виды обязательств / О. С. Иоффе. – Л.: Изд-во ЛГУ, 1961. – 381с.
37. Шешенин Е. Д. Общие проблемы обязательств по оказанию услуг / В кн.: Антология уральской цивилистики. 1925-1989: сборник статей / Е.Д.Шешенин. – М.: Статут, 2001. – С. 346-352.
38. Степанов Д. И. Услуга как объект гражданских прав / Д. И.Степанов. – М.: Статут, 2005. – 349 с.
39. Степанов Д. И. Услуга как объект гражданских прав / Д. И. Степанов // Российская юстиция. – 2000. – № 2. – С.16-17.
40. Михайлов А. Услуги как форма бизнеса / А. Михайлов // Предпринимательство, хозяйство и право. – 1999. – № 1. – С. 51-53.
41. Дідук А. Г. Правовий режим конфіденційної інформації: цивільно-правовий аспект: автореф. на здобуття наук. ступеня канд. юр. наук.: спец.12.00.03 / Алла Григорівна Дідук. – Х., 2008. – 21 с.
42. Алексеев С. С. Структура советского права / С. С. Алексеев. – М.: Юрид.лит.,1975. – 264 с.
43. Братусь С. Н. Предмет и система советского гражданского права / С.Н. Братусь. – М.: Госюриздат, 1963. – 196 с.
44. Егоров Н. Д. Гражданско-правовое регулирование общественных отношений: единство и дифференциация / Н. Д. Егоров. – Л.: Изд-во ЛГУ, 1988.– 174 с.
45. Кабалкин А. Ю. Гражданско-правовой договор в сфере обслуживания / А. Ю. Кабалкин. – М.: Наука, 1980. – 256 с.
46. Красавчиков О. А. Гражданско-правовой договор / О. А. Красавчиков // Гражданско-правовой договор и его функции: межвуз. сб. науч. тр./ Урал.гос.ун-т. – Свердловск, 1980. – С. 3-20.
47. Толстой Ю. К. Проблемы совершенствования гражданского и хозяйственного законодательства // Правоведение. – 1983. – № 2. – С. 36-43.
48. Халфина Р. О. Значение и сущность договора в советском социалистическом гражданском праве. – М.: Изд-во АН СССР, 1952. – 240 c.
49. Брагинский М. И. Общее учение о хозяйственних договорах. – Минск: Наука и техника, 1967. – 390 с.
50. Кротов М. В. Обязательства по оказанию услуг в советском гражданском праве: учеб. пособие. – Л.: Изд-во Ленинград. ун-та,1990. –107с.
51. Васильєва В. А. Цивільно-правове регулювання діяльності з надання посередницьких послуг: монографія / В. А. Васильєва; ВДВ ЦІП Прикарпат. Нац. ун-ту ім. Василя Стефаника. – Івано-Франківськ, 2006. – 346 с.
52. Романець Ю. В. Система договоров в гражданском праве России / Юрий Владимирович Романец: автореф. дис. на соискание ученой степени доктора юридических наук.: спец. 12.00.03 [Электронный ресурс]. – М., 2001. – 48c. Режим доступа к автореферату: http://www.law.edu.ru/book/book.asp?bookID=102456. – Назва з екрану.
53. Веретельник Л. К. Систематизація договорів у цивільному праві: автореф. на здобуття ступеня канд. юрид. наук: спец.: 12.00.03 / Ламара Котеївна Веретельник. – Х., 2007. – 19 с.
54. Цивільне право України: підручник: у 2 т. / Борисова В. І. (кер. авт. кол.), Баранова Л. М., Жилінкова I. В. та ін.; за заг. ред. В. I. Борисової, I.В.Спасибо-Фатєєвої, В. Л. Яроцького. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – Т. 2. – 552с.
55. Кротов М. В. Обязательства по оказанию услуг в советском гражданском праве: автореф. дис. на соискание ученой степени канд. юр. наук.: спец. 12.00.03 / М. В. Кротов. – Л.,1989. – 25 с.
56. Про аудиторську діяльність: Закон України вiд 22.04.1993 № 3125-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 23. – Ст. 243.
57. Про оцінку майна, майнових прав та оціночну діяльність: Закон України вiд 12.07.2001 № 2658-III // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 47. – Ст. 251.
58. Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг: Закон України від 12.07.2001 № 2664-III // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 1. – Ст. 1.
59. Кодекс торговельного мореплавства України від 23.05.1995 №176/95-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 47. – Ст. 349.
60. Повітряний кодекс України від 04.05.1993 № 3167-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 25. – Ст. 274.
61. Господарський Кодекс України вiд 16.01.2003 № 436-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 18. – Ст.144.
62. Гражданское право: учебник. Часть 1. / под ред. Ю. К. Толстого, А.П.Сергеева. – М.: Издательство ТЕИС, 1996. – 784 c.
63. Цивільний кодекс України: науково-практичний коментар / за заг. ред. Є. О. Харитонова, О. І. Харитонової, Н. Ю. Голубєвої. – 2-е вид., перероб. та доп. – К.: Правова єдність, 2009. – 744 с.
64. Шаблова Е. Г. Услуга как обьект гражданских прав / Е. Г. Шаблова // Российский юридический журнал. – 2001. – № 3. – С. 48-56.
65. Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг: Закон України від 12. 06. 2001 // Відомості Верховної Ради України . – 2002. – № 1. – Ст. 1.
66. Про страхування: Закон України вiд 07.03.1996 № 85/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 18. – Ст. 50.
67. Про адвокатуру: Закон України від 19.12.1992 № 2887-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 3. – Ст. 62.
68. Конституція України від 28.06.1996 № 254 к /96-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
69. Ємельянчик С. Договір про надання послуг у новому цивільному кодексі України / C. Ємельянчик // Підприємництво, господарство і право. – 2005. – № 2. – С. 92-95.
70. Брагинский М. И. Договорное право: Кн. 3: Договоры о выполнении работ и оказании услуг / М. И. Брагинский, В. В. Витрянский. – М.: Статут, 2002. – 1055 с.
71. Про ліцензування певних видів господарської діяльності: Закон України від 01.06.2000 № 1775-III // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 36. – Ст. 299.
72. Советское гражданское право / под ред. О. А. Красавчикова. – М.: Высш. шк., 1985. – Т. 1. – 544 с.
73. Гражданское право / под ред. А. П. Сергеева, Ю. К.Толстого. – М.: Юрид.лит., 2003. – Т.1. – 848 с.
74. Федосенко Н. До питання про місце договору з надання послуг у ході виконання маркетингових досліджень у системі цивільно-правових договорів / Н. Федосенко // Підприємництво, господарство і право. – 2005. – № 5. – С. 27-29.
75. Про захист прав споживачів: Закон України вiд 12.05.1991 № 1023-XII // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1991. – № 30. – Ст. 379.
76. Про реалізацію окремих положень Закону України «Про захист прав споживачів»: Постанова Кабінету Міністрів України [Електронний ресурс]. –Режим доступу: http://zakon.rada.gov.UA/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=172-94-%EF. – Назва з екрану.
77. Про платіжні системи та переказ грошей в Україні: Закон України від 05.04.2001 № 2346-ІІІ // Відомості Верховної Ради. – 2001. – № 29. – Ст. 137.
78. Про затвердження Положення про електронні гроші в Україні: Постанова Правління Національного банку України від 25.06. 2008 № 178 // Офіційний вісник України. – 2009. – № 62, 25 серп.
79. Бородовський С. О. Укладання, зміна та розірвання договору у цивільному праві України: автореф. дис. на здобуття ступеня канд. юр. наук: спец. 12.00.03 / Бородовський Станіслав Олександрович. – Х., 2005. – 21 с.
80. Большой экономический словарь / автор и сост. А. Б. Борисов. – Изд. 3-е, перераб. и доп. – М.: Книжный мир, 2010. – 859 с.
81. Принципи міжнародних комерційних договорів (принципи УНІДРУА (UNIDROIT) вiд 01.01.1994 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу:http://zakon.rada.gov.UA/cgi-in/laws/main.cgi?nreg=995_920&c=1#Public. – Назва з екрану.
82. Беляневич О. А. Господарський договір та способи його укладання: Навчальний посібник / О. А. Беляневич. – К.: Наукова думка, 2002. – 278 c.
83. Цивільне право України: Курс лекцій. У 6-ти т. Т.5. Кн. 2. Договірне право: Ч.1. Загальні положення та договори на передачу майна у власність /
Р. Б. Шишка (керівник авт. кол.), Є. О. Мічурін та ін.; за ред. Р. Б. Шишки. – Харків: Еспада, 2006. – 336 с.
84. Брагинский М. И. Договорное право / М. И. Брагинский, В.В.Витрянский. – Изд. 3-е стереот. – М.: Статут, 2001. – Кн. первая: Общие положения. – 848 c.
85. Про зовнішньоекономічну діяльність: Закон України від 16.04.1991 №959-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 29. – Ст. 377.
86. Эннекцерус Л. Курс германского гражданского права: пер. с нем. К.А.Граве, Г.Н. Полянская, В.А. Альтшулер / Л. Эннекцерус, Т. Кипп, М. Вольф. – М.: Иностранная литература, 1949. – Т.1, Полутом 1. – 432 с.
87. Козье Д. Электронная коммерция: пер. с англ. / Д. Козье – М.: Издательско-торговый дом «Русская Редакция», 1999. – 288 с.
88. Типовой закон об электронной торговле: Комиссия Организации Объединенных Наций по праву международной торговли от 16.12.1996 [Электронный ресурс]. – Режим доступа: www.inservice.ru/documents/electronic-trade. – Название с экрана.
89. Соколова А.Н. Электронная коммерция: мировой и российский опыт / А. Н. Соколова, Н. И. Геращенко. – М.: Открытые системы, 2000. – 224 с.
90. Шахбазян К. С. Міжнародно-правові основи регулювання відносин в мережі Інтернет: автореф. дис. на здобуття ступеня канд.юр.наук: спец. 12.00.11 / Карина Суренівна Шахбазян. – К, 2009. – 22 с.
91. Фединяк Г. С. Міжнародне приватне право: навч. посіб. / Г.С.Фединяк, Л.С.: Фединяк. – 2-е вид., допов. – К.: Юрінком Інтер, 2000. – 416 с.
92. Про міжнародне приватне право: Закон України від 12.08.2005 №2709- ІV // Відомості Верховної Ради України. – 2005. – № 23. – Ст. 422.
93. Конвенція про право, що застосовується до договорів міжнародної купівлі-продажу товарів – Гаага, 22 грудня 1986 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.UA. – Назва з екрану.
94. Ананько А. Заключение договоров путем электронного обмена данными [Электронный ресурс] / А. Ананько. – Режим доступа: www.russianlaw.net/law/doc/a123.htm. – Название с экрана.
95. Штефан О. Авторське право та сучасні комп’ютерні технології / О.Штефан // Право України. – 2005. – № 2. – С. 99 –102.
96. Бернська конвенція про охорону літературних і художніх творів від 24 липня 1971 р. № 2407 / приєднання: Закон №189/95-ВР від 31.05.1995 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.UA/. – Назва з екрану.
97. Авторське право і суміжні права. Європейський досвід: у 2 кн. / За ред. А. С. Довгерта. – Кн. 1: Нормативні акти і документи. Європейська інтеграція України / уклад. Р. В. Дроб’язко. — К: Видавничий Дім «Ін Юре», 2001. – 520 с.
98. Сейтмустафа А. Понятие исполнения обязательства / А. Сейтмустафа // Актуальные проблемы частного права: Материалы междунар. научно-практ. конф. ( в рамках ежегодных чтений). – Алматы, 23-24 мая 2002 г. – Алматы, 2003. – С. 285-288.
99. Германское право: пер. с нем. : в 2 ч. – М.: Междунар. центр финансово-эконом. развития, 1996. – Ч. 1.: Германское Гражданское уложение. – 552 с.
100. Сібільов М. М. Ознаки та поняття договору в сфері приватного права / М. М. Сібільов // Вісник Академії правових наук України. – 2002. – № 4 (31). – С. 87-93.
101. Победоносцев К. П. Курс гражданского права: В 3 - х. Т. 3 / под ред. В. А. Томсинова. – М.: Статут, 2003. – 622с.
102. Агарков М. М. Избранные труды по гражданскому праву: в 2-х т. Т. 1 / М.М. Агарков. – М.: АО ЦентрЮрИнформ, 2002 . – 490с.
103. Про затвердження Основних вимог до договору про надання телекомунікаційних послуг: Рішення вiд 26.03.2009 № 1420 // Офіційний вісник України. – 2009. – № 36. – Ст. 1233.
104. Про спільну базу для загальних дозволів та індивідуальних ліцензій в сфері телекомунікаційних послуг: Директива 97/13/ЕС Європейського Парламенту і Ради [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.UA/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=994_096. – Назва з екрану.
105. Директива 96/19/ЄС Комісії, якою вносяться поправки до Директиви 90/388/ЕС стосовно забезпечення повної конкуренції на ринках телекомунікацій від 13 березня 1996 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.UA/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=994_096. – Назва з екрану.
106. Про спільну базу для загальних дозволів та індивідуальних ліцензій в сфері телекомунікаційних послуг: Директива 97/13/ЕС Європейського Парламенту і Ради [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.UA/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=994_096. – Назва з екрану.
107. Директива 90/388/ЕС / [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.UA/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=994_096. – Назва з екрану.
108. Павлов А. А. Присуждение к исполнению обязанности в натуре как способ защиты гражданских прав в обязательственннх правоотношениях / А. А. Павлов. – СПб: Юридический центр Пресс, 2001. – С. 84–100.
109. Цивільне право України. Особлива частина: підручник: за ред. О.В. Дзери, Н.С.Кузнєцової, Р. А. Майданика. – 3-тє вид., перероб. і доповн. – К.: Юрінком Інтер, 2010. – 1176 с.
110. Гражданское право: учебник. – Изд. 5-е, перераб. и доп. / под ред. А. П. Сергеева, Ю. К. Толстого. — М.: ПБОЮЛ «Л. В. Рожников», 2001. – Т. 1. – 689 с.
111. Гражданское право: учебник: в 2-х т / отв. ред. проф. Е.А.Суханов. – М.: Юрист, 2001. – Т. II, Полутом 1. – 110 с.
112. Гражданское право: учебн. для вузов: часть первая / отв. ред. Т.И.Илларионова, Б. М. Гонгало, В. А. Плетнева. – М.: Издательство «НОРМА», 2001. – 464 с.
113. Гавзе Ф. И. Социалистический гражданско-правовой договор / Ф.И. Гавзе. – М.: Юрид. лит., 1972. – 168 с.
114. Общие положення обязательственного права: Учебное пособие для студентов факультета советского строительства. – М., 1980. – 156 c.
115. Завидов Б. Д., Гусев О. Б. Гражданско-правовая ответственность. Справочник практикующего юриста / Б. Д. Завидов, О. Б. Гусев. – М.: Р-Центр, 2000. – 768 с.
116. Братусь С. Н. Субъекты гражданского права / С. Н. Братусь. – М.: Госюриздат, 1950. – 368 с. – Из содерж.: Толстой В. С. – С. 23.
117. Сибільов М. М. / Структура та основний зміст загальних положень про зобов язання у проекті нового Цивільного кодексу України / М.М.Сибільов // Кодифікація приватного (цивільного) права України / за ред. проф. А. Довгерта. – К.: Укр. центр правничих студій, 2000. – С. 219-222.
118. Боднар Т. В. Суб’єкти виконання договірного зобов’язання / Т.В.Боднар // Підприємництво, господарство і право. – 2004. – № 6. – С. 28-31.
119. Тернер М. Юридические вопросы электронной коммерции / М.Тернер, Г. Смит [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.rans.ru/lawyer/herbert.html. – Название с экрана.
120. Семилетов С. И. Электронный документ как продукт технологического процесса документирования информации и объект правового регулирования / С. И Семилетов // Государство и право. – 2003. – № 1. – С. 15-21.
121. Чучковська А. В. Правове регулювання господарських договорів, що вчиняються через мережі електрозв’язку: дис... канд. юрид. наук: 12.00.04 / Анна Вячеславівна Чучковська. – К., 2004. – 240 с.
122. Міхно О. І. Припинення договору за цивільним законодавством України: автореф. дис. на здобуття ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.03 / Ольга Іванівна Міхно. – К., 2007. – 24 с.
123. Науково-практичний коментар Цивільного кодексу України: у 2-х т. / за відповід. ред. О. В. Дзери (кер.ав.кол.), Н. С. Кузнєцової, В. В. Луця. – К.: Юрінком Інтер, 2005. – Т.ІІ. – 1088 c.
124. Богуцький О. Підстави та порядок припинення договору про надання телекомунікаційних послуг / О. Богуцький // Підприємництво, господарство і право. – 2007. – № 11. – С. 99-103.
125. Корецкий А. Д. Договорное право России: основные теории и практика реализации / А. Д. Корецкий. – М.: Март, 2004. – 607 с. [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.podmoscowye.ru/knig/books-156189-245.html. – Название с экрана.
126. Мейер Д. И. Русское гражданское право: в 2-х ч. Ч.1. / Д.И.Мейер. – М.: Статут, 2000. – 259 с. (в серии «Классика российской цивилистики»).
127. Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг: Закон України від 11.07.1995 №265/95-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 28. – Ст. 205.
128. Про затвердження Правил надання послуг поштового зв’язку: Постанова Кабінету Міністрів від 05.03.2009 № 270 // Офіційний вісник України. – 2009. – № 23 / № 29. – Ст. 750.
129. Правила продажу товарів на замовлення та поза торговельними або офісними приміщеннями: Постанова Кабінету Міністрів України. – Затверджено Наказом Міністерства економіки України від 19.04.2007 № 103 // Офіційний вісник України. – 2002. – № 34. – Ст. 1586.
130. Про затвердження Правил продажу товарів поштою: Наказ Міністерства економіки і зв’язку від 11.06.2008 № 206/699 // Офіційний вісник України. – 2008. – № 62. – Ст. 2102.
131. Блажівська Н. Електронний договір / Н. Блажівська // Юридична Україна. – 2007. – № 1(55). – С. 63-70.
132. Ґудзь О. Еволюція форм правочинів: від усної – до «електронної» / О. Ґудзь // Юридичний журнал. – 2006. –№ 1. – C. 32-38.
133. Желіховський В. М. Правове регулювання електронної комерції: досвід окремих країн світу / В. М. Желіховський [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://mndc.naiau.kiev.UA/Gurnal/10text/g10_25.htm. – Назва з екрану.
134. Спасибо-Фатєєва І. Актуальні питання форми правочинів (теоретико-практичний аспект) / І. Спасибо-Фатєєва // Підприємництво, господарство і право. – 2002. – № 8. – С. 32-35.
135. Чучковська А. Форма господарських договорів, що вчиняються через мережі електрозв’язку, зокрема через Інтернет / А. Чучковська // Підприємництво, господарство і право. – 2003. – № 12. – С. 8-11.
136. Про загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу: Закон України від 18.03.2004 № 1629-ІV // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 29. – Ст. 367.
137. Угоди про партнерство та співробітництво між Україною та Європейським Союзом [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.UA/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=998_012. – Назва з екрану.
138. Адаптація законодавства України до законодавства ЄС [Електронний ресурс]. Режим доступу : http://www.minjust.gov.UA/?do=d&did=2039&sid= about_int_adapt . – Назва з екрану.
139. Об электронной торговле: Типовой Закон Юнситрал от 12.06.1996 [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.uncitral.org/uncitral/ru/uncitral_texts/electronic_commerce/1996Model.html. – Название с экрана.
140. Об электронной торговле: федеральный закон от 06.06.2001 № 1582-ІІІ ГД [Електронний ресурс]. – Режим доступа: http://www.elrussia.ru/166760. - Название с экрана.
141. Об электронной цифровой подписи: федеральный закон Российской Федерации [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.rg.ru/oficial/doc/federal_zak/1-fz.shtm- Название с экрана.
142. Об электронном документе: Закон Республики Беларусь [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http: // www.libertarium.ru/eldoc_bel. – Название с экрана.
143. Дрыганов В. Основные аспекты правового регулирования электронной комерции в Беларусии и за рубежом / В. Дрыганов [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http: www.russianlaw.net/law/doc/a116.htm. – Название с экрана.
144. Директива про електрону комерцію від 08.06.2000: Директива 2000/31/ЄС Європейського парламенту та Ради [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.lawyersukraine.com/i_ec3.htm. – Назва з екрану.
145. Директива 1999/93/ЄС Європейського парламенту та Ради «Відносно структури співтовариства для електронних підписів» від 13.12.1999 [Електронний ресурс] – Режим доступу: www.gipi.internews.UA/ukr/base/e_signature/directive.doc . – Назва з екрану.
146. Ницевич А.А. Электронный документ как доказательство / А.А.Ницевич [Электронный ресурс]. – Режим доступа: www.rtpp.com.UA/4business/10/339.html. – Название с экрана.
147. Гражданский кодекс Франции (кодекс Наполеона) / пер. с франц. В. Захватаев; отв. ред. А. Довгерт. – К.: Истина, 2006. – 1008 с.
148. Decret no. 2001-272 du 30 Mars 2001 pris pour l’application de l’article 1316-4 du code civil et relatif a la signature electronique [Электронный ресурс]. – Режимдоступа:http://www.legifrance.gouv.fr/html/frame_lois_reglt.htm. – Название с экрана.
149. Дутов М. Сравнительный анализ европейского законодательства в области электронного документооборота / М. Дутов // Підприємництво, господарство і право. – 2002. – № 8. – С. 25-28.
150. Гражданский кодекс Российской Федерации [Электронный ресурс] – Режим доступа: http://base.garant.ru/10164072/. – Название с экрана.
151. Про затвердження Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг: Постанова Кабінета Міністрів України вiд 09.08.2005 № 720 // Офіційний вісник України. – 2005. – № 32. – Ст. 1935.
152. Интернет-карты [Электронный ресурс] – Режим доступа: http://dialup.cnt.ru/cards/dog.html. – Название с экрана.
153. Гордон В.М. Система советского торгового права: обзор действующего законодательства по внутр. торговле / В.М. Гордон. – Харьков: Юрид. изд-во НКЮ УССР, 1924. – 196 с.
154. Яроцький В.Л. Цінні папери в механізмі правового регулювання майнових відносин (основи інструментальної концепції): монографія / В.Л. Яроцький. – Х.: Право, 2006. – 544 с.
155. Агарков М.М. Учение о ценных бумагах / М.М. Агарков. – М.: Финстатинформ, 1993. – 140 с.
156. Современный словарь иностранных слов: толкование, словоупотребление, словообразование, этимология /Л.М.Баш и [др.]. – Изд.9-е, стереотип. – Ростов н/Д: Феникс; М.:Цитадель-трейд, 2009. – 959 с.
157. Саватье Р. Теория обязательств: юридический и экономический очерк: пер. с франц. и вступ. ст. Р.О. Халфиной / Р. Саватье. – М.: Прогресс, 1972. – 440с.
158. Цивільне право України: підручник / за ред. Ч.Н. Азімова, С.Н. Приступи, В.М. Ігнатенка. – Х.: Право, 2000. – Ч.1. – 440 с.
159. Гражданское право: учебник: в 2-х т. / отв. ред. проф. Е.А.Суханов. – М.: Изд-во БЕК, 1998. – Т.1. – 785 с.
160. Блажівська Н., Береза Т. Діяльність провайдерів. Практичний погляд на питання / Н. Блажівська, Т. Береза [Електронний ресурс ] / Режим доступу: http://www.lawyer.org.UA/?w=r&i=5&d=267.– Назва з екрану.
161. Європейська Директива по електронній комерції // [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://zakon.rada.gov.UA/cgi-bin/laws/main.cgi?page=1&nreg=994_224. – Назва з екрану.
162. Блажівська Н., Береза Т. Діяльність провайдерів: практичний погляд на питання/ Н.Блажівська, Т.Береза [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.lawyer.org.UA/?w=r&i=5&d=267. – Назва з екрану.
163. Жилінкова І. Правове регулювання Інтернет-відносин / І.Жилінкова // Право України. – 2003. – № 5. – С.124-128.
164. Окінавська Хартія глобального інформаційного суспільства, прийнята 22.07.2000 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.UA/.– Назва з екрану.
165. Авторське право у сфері функціонування всесвітньої інформаційної мережі Интернет / [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://.UA.textreferat.com/referat-7487-3.html. – Назва з екрану.
166. Где можно создать временный почтовый ящик, чтобы не афишировать свой настоящий e-mail? [Электронный ресурс] // Режим доступа: http://www.genon.ru/GetAnswer.aspx?qid=7770e08a-27c2-4f7a-801d-7f789215badd.- Название с экрана.
167. Кохановська О. Спеціальні цивільно-правової способи захисту інформаційних справ: теоретичні та практичні аспекти / О. Кохановська // Підприємництво, господарство і право. – 2006. – № 4. – С. 7-9.
168. Кохановська О.В. Проблеми застосування цивільно-правових способів захисту інформаційних прав / О.В. Кохановська // Підприємництво, господарство і право. – 2006. – № 3. – С. 72-75.
169. Макарова Е. М. Проблемы правового регулирования использования Интернета в предпринимательской деятельности: автореф.дис. на соискание ученой степени кандидата юридических наук: спец. 12.00.03 / Макарова Елизавета Михайловна. – М., 2007. – 22 с.
170. Про захист від недобросовісної конкуренції: Закони України вiд 03.09.1996 // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 36. – Ст. 164.
171. Про охорону прав на знаки для товарів і послуг вiд 15.02.1994 // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 7. – Ст. 36.
172. Паризька конвенція про охорону промислової власності від 20 березня 1883 р.: Конвенція, Міжнародний документ вiд 20.03.1883, набуття чинності для України: 25.12.1991 // Зібрання чинних міжнародних договорів України. – 1990. – № 1. – С. 320.
173. О введении в действие положения о фирме: Постановление Ценрального Исполнительного Комитета Союза ССР и Совета Народных Комиссаров Союза ССР от 22.06.1927 n0002400-27. – [Электронный ресурс] Режим доступа: http://zakon.rada.gov.UA/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=n0002400-27&c=1#Public. – Название с экрана.
174. Демченко Т. С. Охорона товарних знаків (порівняльно-правовий аналіз): монографія / Т. С. Демченко. – К.: Інститут держави і права імені В.М.Корецького НАН України, 2004. – 184 с.
175. Бонтлаб В. В. Цивільно-правова характеристика договору про реєстрацію доменних імен / В. В. Бонтлаб // Підприємництво, господарство і право. – 2005. – № 8. – С. 28-31.
176. Бонтлаб В. В. Цивільно-правове регулювання доменних імен: автореф. дис. на здобуття ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.03 / Василь Васильович Бонтлаб. – К., 2006. – 20 с.
177. Доменне ім’я [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ukrdomain.net/wdomain.php. – Назва з екрану.
178. Бойко Д.В. Правова природа доменних імен Інтернет: автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.03 / Д.В. Бойко; Нац. юрид. акад. України ім. Я.Мудрого. – Х., 2005. – 19 с.
179. Реєстрація доменів та доменних імен [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ukrhosting.UA/ser_domreg.php. – Назва з екрану.
180. Петровский С. В. Исключительные права на доменное имя / С. В. Петровский // Интеллектуальная собственность. Промышленная собственность. – 2001. – № 5. – С. 27-29.
181. Правила домену .UA [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:// www.hostmaster.net.UA/policy/Policy_of _.UA.pdf. – Назва з екрану.
182. Паркування та реєстрація доменів [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://freehost.com.UA/ukr/domain/. – Назва з екрану.
183. Калятин В.О. Интеллектуальная собственность (Исключительные права) / В.О. Калятин. – М.: Норма, 2000. – 480 с.
184. Семенов А. Разрешение споров о доменных именах международными организациями / А. Семенов // Мир Internet. – 2001. – № 1. – С.35-37.
185. Google виграв суд у відомого українського викрадача доменних імен [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.intelvlas.com.UA/news/industrial-property/286/. – Назва з екрану.
186. Регламент до реєстрації доменів України [Електронний ресурс].– Режим доступу: http://www.1gb.UA/default.aspx?ti=6&hti=95&hhti=&to_lang=.UA. – Назва з екрану.
187. Xарченко О. Cудова практика у доме