УНІФІКАЦІЯ ПРАВО- ТА ДІЄЗДАТНОСТІ ЮРИДИЧНИХ ОСІБ У МІЖНАРОДНОМУ ПРИВАТНОМУ ПРАВІ

Краткое описание

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ВНУТРІШНІХ СПРАВ

НА ПРАВАХ РУКОПИСУ

ЮНІНА МАРИНА ПЕТРІВНА

УДК 341.9: 347.19: 340.5

УНІФІКАЦІЯ ПРАВО- ТА ДІЄЗДАТНОСТІ ЮРИДИЧНИХ ОСІБ У МІЖНАРОДНОМУ ПРИВАТНОМУ ПРАВІ

Спеціальність: 12.00.03 – цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник:
кандидат юридичних наук, доцент
Кройтор В.А.

Харків – 2011
ЗМІСТ

ВСТУП
4
РОЗДІЛ 1 ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЮРИДИЧНИХ ОСІБ ЯК СУБ’ЄКТІВ МІЖНАРОДНИХ ПРИВАТНОПРАВОВИХ ВІДНОСИН 13
1.1. Сутність і значення юридичної особи як суб’єкта міжнародних приватноправових відносин 13
1.2. Обсяг цивільної право- та дієздатності іноземних юридичних осіб 43
Висновки до розділу 1 69
РОЗДІЛ 2 ПОНЯТТЯ ТА ЗНАЧЕННЯ ОСОБИСТОГО ЗАКОНУ ТА НАЦІОНАЛЬНОСТІ ЮРИДИЧНИХ ОСІБ У МІЖНАРОДНОМУ ПРИВАТНОМУ ПРАВІ 71
2.1. Поняття особистого закону та національності юридичних осіб. Роль особистого закону та національності у визначенні правоздатності і дієздатності юридичних осіб 71
2.2. Основні критерії визначення національності юридичних осіб у міжнародному приватному праві 84
2.3. Сучасні тенденції визначення національності юридичних осіб у міжнародному приватному праві 106
Висновки до розділу 2 116
РОЗДІЛ 3 КОЛІЗІЙНІ ПРОБЛЕМИ ПРАВОВОГО СТАТУСУ ЮРИДИЧНИХ ОСІБ У МІЖНАРОДНОМУ ПРИВАТНОМУ ПРАВІ 118
3.1. Колізії правоздатності і дієздатності в діяльності іноземних юридичних осіб в Україні 118
3.2. Уніфікація та гармонізація норм міжнародного приватного права щодо право- та дієздатності юридичних осіб у праві іноземних держав 135
3.3. Уніфікація та гармонізація норм про особистий закон і національність юридичних осіб у Співдружності Незалежних Держав 157

Висновки до розділу 3 165

ВИСНОВКИ 167

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
172

ВСТУП

Актуальність теми. Сучасні умови господарювання характеризуються як постійним збільшенням числа господарських договорів, так і різноманітністю їхніх учасників, у тому числі іноземних юридичних осіб, які розширюють свою діяльність в інших державах. Сьогодні юридична особа стає одним з основних суб’єктів міжнародних приватноправових відносин. Експортно-імпортні операції призводять до того, що підприємства, створені в одній державі, належать цілком або частково компаніям іншої держави. Діяльність транснаціональних корпорацій здійснюється взагалі у декількох країнах. У зв’язку із зазначеним питання про правовий статус юридичних осіб набуває в доктрині міжнародного приватного права все більшого значення.
Саме тому в умовах інтеграції нашої державі в європейське співтовариство є актуальним питання приведення норм вітчизняного законодавства у відповідність до нових міжнародно-економічних реалій і стандартів, зокрема адаптації законодавства України, яке забезпечує правове регулювання діяльності юридичних осіб, до законодавства країн ЄС.
Аналіз правового становища іноземних юридичних осіб в Україні, урахування світового досвіду та судової практики дозволяють визначити два шляхи розвитку національного законодавства: по-перше, надання іноземному капіталу вільного доступу до здійснення господарської діяльності на території нашої держави та, по-друге, введення протекціоністської політики з метою захисту національної економіки. Однак обидва ці шляхи повинні застосовуватись тільки одночасно, що не завжди є можливим. Таким чином, існує проблема законодавства, яке поєднує у собі свободу підприємництва та державний контроль за діяльністю таких іноземних суб’єктів.
Актуальність досліджуваної у дисертаційному дослідженні проблеми обумовлена низкою причин:
 по-перше, наявністю широкого діапазону організаційно-правових форм іноземних юридичних осіб та особистим законом кожної із них, який визнає відповідну організаційно-правову форму як суб’єкт права;
 по-друге, існуванням різних підстав визнання як особистого закону іноземної юридичної особи законодавства тієї чи іншої країни залежно від визнаної в Україні доктрини;
 по-третє, відсутністю чіткої правової регламентації становища іноземних юридичних осіб, яка охоплювала б усі відомі випадки застосування колізійних норм до правовідносин з іноземними юридичними особами та країнами, які здійснюють комерційну діяльність.
З іншого боку, постійно зростає заінтересованість українських підприємств у поширенні своєї діяльності за межами України, де вони розглядаються як іноземні юридичні особи з точки зору іноземного права.
Дослідження питань правового регулювання статусу та визначення право- та дієздатності юридичних осіб, які діють за межами національної держави, неминуче торкається ряду таких важливих питань міжнародного приватного права, як взаємодія міжнародної та національної правових систем, національність юридичної особи, доктрини її визначення. Ці питання сьогодні не знайшли однакового тлумачення у науці міжнародного приватного права, що визначає необхідність їх висвітлення.
Незважаючи на існування ґрунтовних теоретичних розробок, слід зазначити, що категорії право- та дієздатності іноземних юридичних осіб залишаються актуальними, певною мірою навіть спірними, тому дотепер відсутні загальні доктринальні підходи до тлумачення їхнього змісту.
Актуальність зазначеної проблеми підтверджується також значною кількістю вітчизняних та зарубіжних науковців, які торкались в своїх працях проблеми визначення правового статусу юридичних осіб та уніфікації законодавства щодо право- та дієздатності юридичних осіб у міжнародному приватному праві. Серед таких науковців слід відзначити Л. П. Ануфрієву, А. В. Асоскова, С. В. Бахина, Є. В. Богданова, М. М. Богуславського, С. М. Братуся, В. Г. Варнавського, Л. Л. Гервагена, А. М. Городиського, М. І. Данилькевича, Г. К. Дмитрієвої, А. С. Довгерта, В. П. Звєкова, О. С. Іоффе, В. І. Кисіля, В. М. Коссака, В. М. Кравчука, М. І. Кулагіна, А. М. Ладиженського, Л. А. Лунца, В. В. Луця, О. Л. Маковського, Б. К. Малишева, О. Ю. Мельника, О. О. Мережка, І. А. Покровського, М. С. Суворова, М. К. Сулейменова, М. Ю. Тихомирова, О. В. Щербини та інших дослідників. Серед наукових доробок останніх років, присвячених даній проблематиці, слід назвати праці таких вчених, як О. Р. Кібенко, В. А. Кройтор, М. О. Самойлов, І. В. Спасибо–Фатєєва, С. О. Погрібний, Г. С. Фединяк, Л. С. Фединяк, С. М. Хєда. Однак у більшості існуючих наукових досліджень лише тією чи іншою мірою висвітлюються питання визначення право- та дієздатності іноземних юридичних осіб.
Саме тому досліджувана у роботі проблема набуває ще більшої актуальності при відсутності цілісного монографічного дослідження, присвяченого проблемі уніфікації законодавства щодо право- та дієздатності іноземних юридичних осіб у міжнародному приватному праві.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційної роботи відповідає п.2.10 «Пріоритетних напрямків наукових та дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження в практичну діяльність органів внутрішніх справ на період 2004–2009 років», затверджених Наказом МВС України № 755 від 05.07.2004, та п.9.1 (Проблеми цивільного права і процесу в світлі інтеграційних процесів) «Пріоритетних напрямків наукових досліджень Харківського національного університету внутрішніх справ на 2006–2010 рр.», схвалених Вченою радою ХНУВС 27.12. 2005 р. (протокол № 13). Робота безпосередньо спрямована на подальшу реалізацію положень Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського союзу, затвердженої Законом України від 18 березня 2004 року № 1629-IV.
Мета і завдання дослідження. Основною метою дисертаційного дослідження є комплексне вивчення правоздатності та дієздатності юридичних осіб як учасників міжнародних приватних правовідносин, аналіз законодавства, що визначає правовий статус юридичних осіб як суб’єктів міжнародного приватного права, практики його застосування, наукове осмислення правоздатності та дієздатності як самостійних категорій цивільного та міжнародного приватного права.
Для досягнення вказаної мети необхідно виконати наступні завдання:
 розглянути та визначити поняття право- та дієздатності юридичних осіб та їх структурних елементів у законодавстві України;
 визначити механізм регламентації обсягу і змісту цивільної правоздатності іноземних юридичних осіб, які діють на території різних держав;
 з’ясувати роль особистого закону і національності юридичної особи при визначенні її правоздатності і дієздатності;
 розглянути та визначити сучасні тенденції у визначенні національності юридичних осіб;
 з’ясувати колізійні питання правоздатності та дієздатності в діяльності іноземних юридичних осіб та визначити шляхи їх вирішення;
 вивчити порядок і методи уніфікації та гармонізації законодавства щодо право- та дієздатності юридичних осіб.
Об’єктом дисертаційного дослідження є суспільні відносини, суб’єктами яких виступають іноземні юридичні особи.
Предмет дослідження складають правовідносини, які формуються у сфері реалізації право- та дієздатності іноземних юридичних осіб на території України.
Методи дослідження, використані під час написання роботи, складаються із сукупності загальнонаукових (діалектичного, історичного, системного, аналізу, синтезу, індукції, дедукції) та спеціальноюридичних (порівняльно-правового та формально-логічного) наукових методів.
Діалектичний метод, зокрема, використовувався для аналізу становлення законодавства, що регламентує участь іноземних компаній у приватноправових відносинах. Застосування системного методу дозволило визначити місце юридичної особи серед суб’єктів міжнародного приватного права. Такі методи наукового дослідження, як синтез та системний аналіз, застосовувались з метою уніфікації правових понять та категорій, що використовуються в досліджуваних країнах, а також для визначення сучасних тенденцій у розвитку законодавства провідних країн у сфері регулювання участі іноземних компаній у цивільних правовідносинах, а також для формулювання пропозицій з імплементації певних положень у законодавство України.
За допомогою формально-логічного методу, що ґрунтується на положеннях формальної логіки, шляхом тлумачення цивільно-правових норм та юридичних явищ здається можливим більш повно визначити поняття «іноземна юридична особа», «правоздатність юридичних осіб», «особистий закон юридичної особи», розкрити сутність цих понять.
Історичний метод був, головним чином, інструментом з’ясування характеру рецепції римського права в сучасних правових системах, тенденцій розвитку вчення про юридичні особи за різних часів.
За допомогою порівняльно-правового методу здійснювалося порівняння положень законодавства та науки про правове становище іноземних юридичних осіб у різні періоди часу, а також було показано еволюцію становлення та розвиток правового інституту юридичної особи, зокрема іноземної юридичної особи, що дозволяє у своїх межах виділити спільне і відмінне у правовому регулюванні правового статусу іноземних юридичних осіб у різні часи.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дана дисертаційна робота є однією з перших спроб комплексного дослідження право- та дієздатності юридичних осіб як суб’єктів міжнародного приватного права на теренах законодавства незалежної України. У роботі викладені результати вивчення структурних елементів змісту право- та дієздатності юридичних осіб, визначення тенденцій розвитку законодавчого регулювання правового статусу іноземних юридичних осіб. Уперше в дослідженні були проаналізовані процеси уніфікації та гармонізації норм міжнародного приватного права України, які регламентують правовий статус іноземних юридичних осіб.
За підсумками проведеного дослідження на захист виносяться наступні положення, що визначають наукову новизну одержаних результатів:
 вперше обґрунтовано, що у міжнародному приватному праві слід розрізняти поняття «статут», як документ, яким регламентується діяльність юридичної особи, та «особистий закон», як право держави, де зареєстрована або іншим чином створена юридична особа. Пропонується для визначення права держави, до якої належить юридична особа, використовувати термін «особистий закон», а термін «особистий статут» у значенні документу, на підставі якого юридична особа здійснює свою діяльність, використовувати без слова «особистий».
 вперше запропоновано відрізняти «спеціальну» правоздатність іноземних юридичних осіб на території України від «загальної» правоздатності українських юридичних осіб. Термін «спеціальна» в даному випадку означає комплекс вилучень та обмежень, які відрізняють правовий режим діяльності іноземних юридичних осіб від режиму діяльності українських юридичних осіб;
 дістало подальшого розвитку обґрунтування того, що поділ на юридичних осіб приватного та публічного права для міжнародного приватного права має формальний характер. Законодавством встановлено загальний порядок регулювання приватноправових відносин з іноземним елементом як для юридичних осіб публічного права, так і для юридичних осіб приватного права;
 дістало подальшого обґрунтування положення про те, що питання особистого статусу юридичної особи можуть бути врегульовані не одним, а декількома правопорядками. Підтвердженням цьому є нові організаційно-правові форми юридичних осіб, створені в рамках Європейського Союзу, а також поява таких нових критеріїв визначення національності юридичних осіб, як критерій суперпозиції та вчення про диференціацію;
 дістало додаткового обґрунтування твердження про те, що у сучасних умовах жодному з наявних колізійних критеріїв визначення національності юридичних осіб не можна віддати перевагу. Класичні колізійні прив’язки поступово замінюються змішаними критеріями та декількома основними принципами для визначення права, що буде застосовуватись для з’ясування національності юридичної особи. До таких принципів можна віднести принцип знаходження найбільш тісного зв’язку правовідносин з конкретним правопорядком, знаходження найбільш сприятливого правопорядку, врахування імперативних норм країни суду;
 обґрунтовується висновок про те, що критерій осілості як спосіб визначення національності юридичних осіб, не пристосований до сучасних інтеграційних процесів, у яких Україна бере активну участь. Застосування цього критерію обмежує конкуренцію, свобода якої є одним з основних принципів європейської інтеграції, та порушує свободу вибору місця проживання і економічної діяльності. Таким чином, переважає в умовах економічної інтеграції держав критерій інкорпорації;
 дістало подальшого розвитку твердження про те, що у сучасних умовах є поширеним процес відділення особистого закону юридичної особи від її державної приналежності. Цей процес одержав доктринальне закріплення в теорії суперпозиції та вченні про диференційованість, суть яких полягає в розмежуванні питань, які регулюються на підставі особистого закону, на внутрішні та зовнішні, і, відповідно, застосування до останніх різних колізійних прив’язок;
 дістало подальшого обґрунтування твердження про те, що теорія суперпозиції повністю підходить для застосування в рамках інтеграційних об’єднань. Вона є свого роду різновидом теорії інкорпорації та виходить з того, що особистий закон юридичної особи визначається за нормами законодавства, згідно з яким юридична особа створювалася. Проте, якщо юридична особа має фактичне місцезнаходження своїх органів поза межами держави, де вона заснована, то відносно питань, які регулюються на підставі особистого закону юридичної особи, підлягають застосуванню імперативні норми держави перебування.
Практичне значення отриманих результатів. Отримані результати проведеного дослідження можуть бути використані як у теоретичному аспекті – у науці міжнародного приватного права, так і на практиці застосування цивільного законодавства України. Вони також можуть бути використані для подальшої науково-дослідної роботи та в навчальному процесі в ході підготовки навчальних видань.
З метою уніфікації українського законодавства з міжнародними правовими актами та його гармонізації з провідними світовими тенденціями у сфері регулювання участі іноземних компаній у цивільних правовідносинах сформульовані в дисертації висновки та пропозиції можуть використовуватися для вдосконалення чинного законодавства України та під час розроблення нових нормативно-правових актів у цій галузі.
Апробація результатів дослідження. Робота підготовлена на кафедрі цивільного права та процесу Харківського національного університету внутрішніх справ. Основні положення, що містяться у дослідженні, опубліковані у наукових статтях та тезах виступів на науково-практичних конференціях.
Публікації. Основні теоретичні положення дисертаційного дослідження викладені дисертантом у чотирьох наукових статтях у збірниках, що входять до переліку фахових видань, затверджених ВАК України, та тезах виступів на науково-практичних конференціях.
Структура дисертації визначена метою і завданням дослідження, а також логікою викладу матеріалу. Робота складається зі вступу, трьох розділів, восьми підрозділів, висновків та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації становить 190 сторінок, у тому числі 19 сторінок займає список використаних джерел, що складається із 185-ти найменувань.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У результаті комплексного дослідження право- та дієздатності юридичних осіб у міжнародному приватному праві України були зроблені наступні висновки:
1. Вивчення сутності і значення юридичної особи як суб’єкта міжнародних приватноправових відносин дозволяє стверджувати, що юридичними особами, які діють за межами країни, є як юридичні особи, що займаються комерційною діяльністю (підприємства, організації та об’єднання всіх видів), так і юридичні особи, основною метою яких є здійснення некомерційної діяльності (наприклад, релігійні організації). Також особливим видом юридичних осіб є транснаціональні корпорації, поширення діяльності яких на території декількох країн зумовлює виникнення проблеми визначення законодавства, яке повинне бути застосоване до врегулювання їхньої діяльності.
2. Ідентифікація юридичної особи як іноземного або національного суб’єкта права є підставою встановлення певного правового режиму діяльності цього суб’єкта в даній країні, меж підпорядкування його діяльності законодавчим і адміністративним актам держави, якій належить ця юридична особа, і держави, в якій вона здійснює свою діяльність. При визначенні правового статусу іноземних юридичних осіб у міжнародному приватному праві вирішальною є та обставина, що на них впливають, принаймні, дві регулюючі системи – система національного права держави, відповідно до права якої така юридична особа створена, та система національного права держави, на території якої вона здійснює чи планує здійснювати діяльність. У даній роботі було досліджено основні критерії визначення національності та особистого закону юридичної особи, а саме: критерій центру експлуатації, критерій осілості (місцезнаходження адміністративного центру), критерій інкорпорації, критерій контролю.
3. Проаналізувавши основні питання, пов’язані з визначенням категорії юридичної особи у міжнародному приватному праві, слід вказати, що сучасна теорія приватного права визнає наявність у юридичних осіб, так само як і у фізичних, своєї правоздатності та дієздатності. Правоздатність іноземних юридичних осіб є категорією, яка, з одного боку, характеризує міру можливої участі іноземних юридичних осіб в цивільних правовідносинах в Україні, а з іншого боку, є необхідною якістю іноземних юридичних осіб, що розглядаються як суб’єкти цивільних правовідносин. Правоздатність іноземних юридичних осіб відрізняється від правоздатності українських юридичних осіб. Ця відмінність обумовлена наданням іноземній юридичній особі не тільки прав і обов’язків, закріплених у праві України, але і тих прав та обов’язків, які надаються іноземній юридичній особі правом відповідної іноземної держави і нормами міжнародних договорів.
Саме тому обґрунтованим уявляється висновок про наявність у іноземних юридичних осіб спеціальної правоздатності, незважаючи на те, що здебільшого вони здійснюють господарську діяльність на території України, тобто є комерційними організаціями. Термін «спеціальна» в даному випадку означає комплекс вилучень та обмежень, які відрізняють правовий режим діяльності іноземних юридичних осіб від режиму діяльності українських юридичних осіб.
4. У ході розгляду підходів до визначення правового статусу іноземної юридичної особи проаналізовано співвідношення категорій «національність» та «особистий закон». З’ясовано, що у сучасних умовах є поширеним процес відділення особистого закону юридичної особи від її державної належності. Цей процес одержав доктринальне закріплення в теорії суперпозиції та вченні про диференційованість, суть яких полягає в розмежуванні питань, що регулюються на підставі особистого закону, на внутрішні та зовнішні, і, відповідно, застосування до останніх різних колізійних прив’язок.
5. Обґрунтовано, що у міжнародному приватному праві слід розрізняти поняття «статут», як документ, яким регламентується діяльність юридичної особи, та «особистий закон», як право держави, де зареєстрована або іншим чином створена юридична особа. Пропонується для визначення права держави, до якої належить юридична особа, використовувати термін «особистий закон», а термін «особистий статут» у значенні документу, на підставі якого юридична особа здійснює свою діяльність, використовувати без слова «особистий».
5. Критерій інкорпорації в сучасних умовах є найбільш прийнятним, оскільки він відрізняється чіткістю, стабільністю та формальним характером. Разом із тим, максимально захищаючи інтереси засновників, він меншою мірою забезпечує дотримання інтересів країни, на території якої дана юридична особа має місцезнаходження або здійснює свою діяльність. Таким чином, він частково сприяє обходу закону, що є дестабілізуючим фактором у сучасних міжнародних приватноправових відносинах. Виходом з цієї ситуації є широке використання принципу дії імперативних норм держави, на території якої знаходяться органи управління іноземної юридичної особи.
6. Законодавча та правозастосовна практика багатьох держав шукає «гнучкішого» вирішення проблеми шляхом відмови від «абсолютного» характеру того або іншого колізійного критерію, заміни їх змішаними критеріями. Доктринально це обґрунтовується важливістю врахування різних сторін діяльності юридичних осіб, необхідністю оцінювання тих господарських цілей, для яких визначається їх національність. При цьому нерідко використовують одночасно два або більше критерії визначення національності, використовуючи один як основний, а інший – як додатковий.
Наведене підтверджує існуючу в науковій літературі думку про те, що сучасний стан міжнародного приватного права дає підстави говорити про поступове зниження ролі численних класичних колізійних прив’язок і заміну їх невеликим числом основних принципів для визначення права, що буде застосовуватись до правовідносин. До таких принципів можна віднести діючий сьогодні принцип знаходження найбільш тісного зв’язку правовідносин з конкретним правопорядком, знаходження найбільш сприятливого правопорядку, врахування імперативних норм країни суду.
7. На сьогодні у чинному законодавстві України використовуються два критерії для визначення національності юридичних осіб. Так, у Цивільному кодексі застосовується критерій осілості, а у Законі України «Про міжнародне приватне право» – критерій інкорпорації, що є невиправданим з точки зору забезпечення стабільності цивільно-правових відносин.
8. У міжнародному приватному праві дотепер не існує єдиного підходу до визначення право- та дієздатності іноземних юридичних осіб. Саме це стало підставою для численних спроб уніфікації та гармонізації даної сфери відносин. Найбільшого значення проблема уніфікації законодавства різних держав набула у світлі створення інтеграційних об’єднань, таких як Європейський Союз, Співдружність Незалежних Держав.
Основним інструментом гармонізації національного законодавства про компанії в межах ЄС є директиви, які приймаються Радою ЄС. Ухвалення досить значної кількості директив, що гармонізували ряд важливих аспектів законодавства про юридичних осіб, дозволяє стверджувати, що розвиток законодавства про юридичних осіб у рамках ЄС має на меті сприяння одноманітному регулюванню їхньої діяльності у рамках ЄС. Разом із гармонізацією законодавства про юридичних осіб за допомогою видання директив органами Союзу здійснювалися спроби створення таких організаційно-правових форм юридичних осіб, які б сприяли співпраці компаній на рівні Союзу. Особливістю правового становища цих організаційно-правових форм юридичних осіб є, перш за все, підпорядкування їх не національним правопорядкам країн – учасниць ЄС, а правопорядку Союзу.
9. Теорія суперпозиції повністю підходить для застосування в рамках інтеграційних об’єднань. Вона є свого роду різновидом теорії інкорпорації та виходить з того, що особистий закон юридичної особи визначається відповідно до норм законодавства, за яким юридична особа створювалася. Проте якщо юридична особа має фактичне місцезнаходження своїх органів поза межами держави, де вона заснована, то щодо питань, які регулюються на підставі особистого закону юридичної особи, підлягають застосуванню імперативні норми держави перебування. На підставі викладеного пропонується доповнити ст. 25 Закону України «Про міжнародне приватне право» пунктом 4, який викласти в наступній редакції: «Якщо діяльність юридичної особи, створеної за іноземним правом, здійснюється в Україні, відповідальність компанії перед третіми особами та відповідальність осіб, які діють від її імені, визначається за українським правом».

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Агарков М. М. Обязательства по советскому гражданскому праву / Михаил Михайлович Агарков. – М. : Типография «Известий Советов депутатов трудящихся СССР», 1940. – 543 с.
2. Ансон В. Договорное право / Вильям Ансон пер. с англ.; под. ред. О. Н. Садикова. – М. : Юрид. лит, 1984. – 464 с.
3. Ануфриева Л. П. Международное частное право : Особенная часть : в 3 т. – Т. 2. / Людмила Петровна Ануфриева. – М. : «Издательство БЕК», 2000. – 656 с.
4. Аскназий С. И. Об основаниях правовых отношений между государственными социалистическими организациями / С. И. Аскназий // Ученые записки Ленинградского юридического института. – 1947. – Вып. 4. – С. 5 – 47.
5. Асосков А. В. Правовые формы участия юридических лиц в международном коммерческом обороте / Антон Владимирович Асосков – М. : Статут, 2003. – 571 с. – (Новые имена ; т. 4).
6. Аухатов А. Я. Модифицированные теории определения личного закона юридического лица Электронный ресурс / А. Я. Аухатов // Международное публичное и частное право. – 2005. – № 2. – С. 21 – 26. – Режим доступу: www.lawmix.ru/comm/1468.
7. Бахин C. B. Понятие и механизмы сближения правовых систем / С. В. Бахин // Российский ежегодник международного права. СПб. – 2001. – С.84.
8. Бахин С. В. Правовые проблемы договорной унификации / С. В. Бахин // Московский журнал международного права. – 2002. – № 1. – С. 129 – 143.
9. Бернхем В. Вступ до права та правової системи США / В. Бернхем. – К. : Україна, 1999. – 560 с.
10. Богданов Е. В. Правовое положение органа юридического лица / Е. В. Богданов // Журнал российского права. –2001. – № 3. – С. 108 – 113.
11. Богданов Е. В. Сущность и ответственность юридического лица / Е. В. Богданов // Государство и право. – 1997. – № 10. – С. 97 – 101.
12. Богуславский М. М. Международное частное право : учеб. / Марк Моисеевич Богуславский. – 4-е изд. – М. : Юристъ, 2002. – 462 с.
13. Богуславский М. М. Принцип контроля и определение подсудности инвестиционных споров / М. М. Богуславский // Международное частное право: современная практика : сб. ст.; под ред. М. М. Богуславского и А. Г. Светланова. – М. : ТОН-Остожье, 2000. – С. 198 – 212.
14. Богуславский М. М. Международное частное право : учеб. / Марк Моисеевич Богуславский. – 2-е изд. – М. : Международ. частные отношения, 1994. – 416 с.
15. Богуславский М. М. Международное частное право : учеб. / Марк Моисеевич Богуславский. – 3-е изд. – М. : Международ. частные отношения, 1998. – 408 с.
16. Братусь С. Н. Субъекты гражданского права / Сергей Никитич Братусь. – М. : Госюриздат, 1950. – 367 с.
17. Братусь С. Н. Юридические лица в советском гражданском праве (понятие, виды, государственные юридические лица) / Сергей Никитич Братусь. – М. : Изд-во Министерства юстиции, 1947. – 364 с.
18. Брун М. И. Юридические лица в международном частном праве / Михаил Исаакиевич Брун. – Петроград : Типография В. Ф. Киршбаума, 1915. – 79 с.
19. Веберс Я. Р. Основные проблемы правосубьектности граждан в советском гражданском и семейном праве : автореф. дис. ... на получение науч. степени д-ра юрид. наук : спец. 12.00.03 «Гражданское право; гражданский процесс; семейное право; международное частное право» / Я. Р. Веберс. – М., 1974. – 45 с.
20. Веберс Я. Р. Правосубъектность граждан в советском гражданском и семейном праве / Янис Робертович Веберс. – Рига : Зинатне, 1976. – 232с.
21. Венедиктов А. В. Государственная социалистическая собственность / Анатолий Васильевич Венедиктов. – М. ; Л. : Изд-во Академии наук СССР, 1948. – 839 с.
22. Венедиктов А. В. О субъектах социалистических правоотношений / А. В. Венедиктов // Вестник Ленинградского университета. – 1956. – № 5. – С. 142 – 146.
23. Вилкова Н. Г. Методы унификации права международных коммерческих контрактов / Н. Г. Вилкова // Государство и право. – 1998. – № 7. – С. 74.
24. Вилкова Н. Г. Договорное право в международном обороте / Нина Григорьевна Вилкова. – М. : Статут, 2002. – 510 с.
25. Витрук Н. В. К теории правосубъектности (правоспособности) как правоотношения / Н. В. Витрук // Вопросы государства и права. – Томск : Изд-во Томского ун-та, 1968. – С. 3 – 8.
26. Вольф М. Международное частное право / Мартин Вольф. – М. : Гос. изд-во иностр. лит, 1948. – 614 с.
27. Вольфсон Ф. И. Учебник гражданского права. / Ф. И. Вольфсон. – М. : Госюриздат, 1930. – 400 с.
28. Вормс А. Э. Национальность юридических лиц в международных договорах, заключенных РСФСР / А. Э. Вормс // Материалы Народного Комиссариата юстиции. – 1922. – Вып. XV. – С. 11.
29. Гаазька конвенція 1956 р. про визнання прав юридичної особи за іноземними компаніями, асоціаціями й установами [Електронний ресурс]. – Режим доступу : www.nau.kiev.ua.
30. Гаврилов В. В. Международное частное право: Краткий учебный курс / В. В. Гаврилов. – М. : НОРМА – ИНФРА М, 2000. – 304 с. – (Краткие учебные курсы юридических наук).
31. Галенская Л. Н. Международное частное право : учеб. пособие / Людмила Никифоровна Галенская. – Л. : Изд-во Ленингр. ун-та, 1983. – 232 с.
32. Гамбаровъ Ю. С. Курс гражданскаго права : в 2 т. – Т. 1. / Юрий Степанович Гамбаровъ. – СПбъ : Типографія М. М. Стасюлевича, 1911. –1911. – 780 с.
33. Герваген Л. Л. Развитіе ученія о юридическомъ лицъ / Л. Л. Герваген. – СПбъ : Типографія И. Н. Скороходова, 1888. – 130 с.
34. Городисский А. М. Национальность юридических лиц и международный торговый оборот : дис. … на получение науч. степени канд. юрид. наук: спец. 12.00.03 / Андрей Михайлович Городисский. – М., 1987. – 185 с.
35. Городисский А. М. Определение национальности юридических лиц в международном частном праве / А. М. Городисский // Советский ежегодник международного права 1983 г. – М., 1984. – С. 172 – 180.
36. Городисский А. М. Определение национальности юридических лиц и их признание в других странах / А. М. Городисский // Юридические аспекты осуществления внешнеэкономических связей. Труды кафедры международного частного и гражданского права. – М., 1979. – С. 149 –159.
37. Господарський кодекс України. [Електронний ресурс]. – Офіційне видання // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № №19 – 22. – Ст. 144. – Режим доступу : www.zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.
38. Гражданский кодекс Кыргызской Республики. [Электронный ресурс]. – Официальное издание // Ведомости Жогорку Кенеша Кыргызской Республики. – 1998. – № 6 (1076). – Ст. 226. – Режим доступу : www.minjust.gov.kg/files/docs/kodeks.doc
39. Гражданский кодекс Республики Беларусь [Электронный ресурс]. – Официальное издание // Ведомости Национального собрания Республики Беларусь. – 1999. – № 7 – 9. – Ст. 101. – Режим доступу : www.pravo.by/WEBNPA/text.asp?RN=hk9800218.
40. Гражданский кодекс Республики Казахстан : по состоянию на 15.07.2010 г. [Электронный ресурс] // Казахстанская правда. –1999 – № 172 – 173. – Режим доступу : www.buhgalter.kz/kz/images/stories/grazh_kodeks2.html.
41. Гражданский кодекс Республики Узбекистан [Электронный ресурс]. – Официальное издание // Ведомости Олий Мажлиса Республики Узбекистан. – 1996. – № 11 – 12. – Ст. 1. – Режим доступу : www.pravo.uz/praktik/get_data.php3?topic=6.
42. Гражданский кодекс Российской федерации [Электронный ресурс]. – Официальное издание // Собрание законодательства Российской Федерации. – 1994. – № 32. – Ст. 3301. – Режим доступа : http://base.garant.ru/10164072/
43. Гражданский кодекс Украины: науч.-практ. коммент. : в 2 т. – Т.1. – 2-е изд. / Под общ. ред. Е. О. Харитонова, О. М. Калитенко. – Х. : Одиссей, 2004. – 832 с.
44. Гражданское и торговое право капиталистических государств : учеб. – 3-е изд. / отв. ред. Е. А. Васильев. – М. : Международные отношения, 1993. – 555 с.
45. Гражданское право : учеб. : в 2 т. – Т. 1. – 2-е изд. / отв. ред. Е. А. Суханов. – М. : БЕК, 1998. – 816 с.
46. Гражданско-правовое положение личности в СССР / отв. ред. Н. С. Малеин. – М. : Наука, 1975. – 400 с.
47. Грешников И. П. Субъекты гражданского права: юридическое лицо в праве и законодательстве / Игорь Петрович Грешников. – Спб. : Юрид. центр Пресс, 2002. – 331 с.
48. Грибанов В. П. Основные проблемы осуществления и защиты гражданских прав : автореф. дис. ... д-ра юрид. наук : спец. 12.00.03 «Гражданское право; гражданский процесс; семейное право; международное частное право» / В. П. Грибанов. – М., 1970. – 28 с.
49. Данилькевич Н. И. Международное частное право : учеб. пособие / Н. И. Данилькевич, О. Н. Федоров. – Д. : Арт-Пресс, 1999. – 208 с.
50. Дмитриева Г. К. Международное частное право : учеб. пособие / Г. К. Дмитриева, А. С. Довгерт, В. П. Панов, Н. А. Шебанова и др.. ; под. ред. Г. К. Дмитриевой. – М. : Юрист, 1993. – 426 с.
51. Договор между СССР и ФРН о содействии осуществления и взаимной защите капиталовложений от 13 июня 1989 г. // Сборник международных договоров СССР и РФ. – М., 1994. – Вып. XVII. – С. 304 – 309.
52. Дозорцев В. А. Права государственного промышленного предприятия на закрепленное за ним : автореф. дис. ... на получение науч. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.03 «Гражданское право; гражданский процесс; семейное право; международное частное право» / В. А. Дозорцев. – М., 1955. – 20 с.
53. Доронина Н. Г. Международно-договорная унификация коллизионного права стран Латинской Америки (проблемы и тенденции) / Н. Г. Доронина // Материалы по иностранному законодательству и международному частному праву. – 1989. – Труды 44. – С. 114 – 134.
54. Доронина Н. Г. Унификация законодательства об иностранных капиталовложениях в Латинской Америке / Н. Г. Доронина // Известия ВУЗов. Правоведение. – 1981. – № 6. – С. 89 – 90.
55. Доронина Н. Г. Унификация и гармонизация права в условиях экономической интеграции государств / Н. Г. Доронина // Право и экономика. – 1997. – № 17 – 18. – С. 85.
56. Єфименко А. Питання гармонізації законодавства України та ЄС в сфері регулювання діяльності компаній. Коментарі та тлумачення законодавства / А. Єфіменко // Юридичний журнал. – 2003. – № 7 (13). – С. 34 – 39.
57. Журавлев Н. П. О соотношении гражданской правоспособности, дееспособности и субъективного права : лекция / Н. П. Журавлев ; под ред. В. А. Рясенцева. – М. : РИО ВЮЗИ, 1988. – 30 с.
58. Зайченко М. П. Поняття та правовий статус транснаціональних корпораций / М. П. Зайченко // Підприємництво, господарство і право. – 2006. – № 8.– С. 117 – 120.
59. Зайченко М. П. Уніфікація та гармонізація законодавства про юридичні особи у рамках Європейського союзу / М. П. Зайченко // Південноукраїнський правничий часопис. – 2006. – № 1. – С. 99 – 103.
60. Звеков В. П. Международное частное право : курс лекцій / Виктор Петрович Звеков. – М. : НОРМА-ИНФРА-М, 1999. – 667 с
61. Зенин И. А. Гражданское и торговое право капиталистических стран : учеб. пособие / Иван Александрович Зенин. – М. : Изд-во МГУ, 1992. – 192 с.
62. Зом Р. Институции : Учебник истории и системы римского гражданского права : Система римского права : в 2 ч. – Ч. 2. Система римского права. / Р. Зом ; пер. с 13 нем. изд. Г. А. Барковский. – СПб. : Н. К. Мартынов, – 1910. – 368 с.
63. Иоффе О. С. Развитие цивилистической мысли в СССР (часть 2) (по изданию 1978 года) / О. С. Иоффе // Избранные труды по гражданскому праву. – М. : Статут, 2000. – С. 409 – 410.
64. Кабатова Е. В. Изменение роли коллизионного метода в международном частном праве / Е. В. Кабатова // Международное частное право: Современная практика ; под ред. М. М. Богуславского и А. Г. Светланова. – М. : ТОН-Остожье. 2000. – С. 8 – 15.
65. Кадышева О. В. Национальность юридических лиц в международном частном праве : дис. ... канд. юрид. наук : спец. 12.00.03 / Ольга Владимировна Кадышева. – М., 2002. – 168 c.
66. Кадышева О. В. Определение национальности юридических лиц и Договор об учреждении Европейского сообщества / О. В. Кадышева // Вестник Московского университета. – 2002. – № 5. – С. 70 – 83. – Серия 11. Право.
67. Кадышева О. В. Унификация и гармонизация норм международного частного права в отношении определения государственной принадлежности иностранных юридических лиц / О. В. Кадышева // Вестник Московского университета. – 2002. – № 3. – С. 44 – 65. – Серия 11. Право.
68. Кальдерой Х. Л. В. Кодекс поведения транснациональных корпораций и международное право (на примере деятельности транснациональных корпораций в странах Латинской Америки) : дис. … канд. юрид. наук. : спец. 12.00.03 / Х. Л. В. Кальдерой. – М., 1984. – 180 с.
69. Карпушин М. П. Социалистические трудовые правоотношения / М. П. Карпушин. – М. : Госюриздат, 1958. – 173 с.
70. Кашковский О. П. Правоспособность организаций в сфере выбора видов деятельности / О. П. Кашковский // Юрист. – 2001. – № 10. – С. 34 – 41.
71. Кечекьян С. Ф. Правоотношения в социалистическом обществе / Степан Федорович Кечекьян. – М. : Изд-во АН СССР, 1958. – 185 с.
72. Кибенко Е. Р. Международное частное право / Елена Рувимовна Кибенко. – Х. : Эспада, 2003. – 512 с.
73. Киреев А. П. Международная экономика: в 2-х ч. – Ч. 1. Международная микроэкономика: движение товаров и факторов производства / А. П. Киреев. – М. : Международные отношения, 2001. – 416 с.
74. Кисіль В. І. Міжнародне приватне право: питання кодифікації / Василь Іванович Кисіль. – К. : Україна, 2000. – 430 с.
75. Кодекс торговельного мореплавства України : за станом на 02.07.2009 р. [Електронний ресурс] // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 47 – 52. – Ст. 349. – Режим доступу : zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.
76. Комарова Л. А. Международные монополии-нарушители международного права / Л. А. Комарова // Известия вузов. Правоведение. – 1981. – № 5. – С. 80 – 87.
77. Конвенция о транснациональных корпорациях от 6 марта 1998 г. // Информационный вестник Совета глав государства и Совета глав правительств СНГ «Содружество». – 1998. – № 1. – С. 20 – 25.
78. Конвенція про колізійні питання щодо комерційних компаній 1979 р. : за станом на 01.02.2006 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : www.nau.kiev.ua.
79. Конвенція про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах від 22 січ. 1993 р. : за станом на 21.01.2006 // Офіційний вісник України. – 2005 р. – № 44. – С. 328. – стаття 2824.
80. Конвенція про правову допомогу у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 7 жовт. 2002 р. // Зібрання чинних міжнародних договорів України. – 2006. – № 5, Кн. 1. – С. 564. – Ст. 1156.
81. Корецкий В. М. Проблемы международного частного права в договорах, заключенных советскими республиками с иностранными государствами. В. М. Корецкий // Избранные труды : в 2-х кн. – Кн. 1. / В. М. Корецкий. – К. : Наукова Думка, 1989. – 165 с.
82. Косякова Н. И. Юридические лица в российском и зарубежном праве: сравнительный анализ / Н. И. Косякова // Право и политика. – 2000. – № 4. – С. 14 – 19.
83. Котюк В. О. Теорія права : курс лекцій : навч. Посіб. для юрид. ф-тів вузів / Володимир Олександрович Котюк. – К. : Вентурі, 1996. – 208 с.
84. Кох Х. Международное частное право и сравнительное правоведение / Х. Кох, У. Магнус, П. Винклер фон Моренфельс ; пер. с нем. Ю. М. Юмашева. – М. : Международ. отношения, 2001. – 480 с.
85. Кравчук В. М. Корпоративне право. Науково-практичний коментар законодавства та судової практики / Володимир Миколайович Кравчук. – К. : Істина, 2005. – 720 с.
86. Красавчиков О. А. Юридические факты в советском гражданском праве / Октябрь Алексеевич Красавчиков. – М. : Госюриздат, 1958. – 182 с.
87. Красавчиков О. А. Гражданская правосубъектность как правовая форма / О. А. Красавчиков // Правовые проблемы гражданской правосубъектности: межвуз. сб. науч. тр. – 1978. – Вып. 62. – С. 5 – 26.
88. Красавчикова Л. О. Личностный элемент гражданской правосубъектности / Л. О. Красавчикова // Правовые проблемы гражданской правосубъектности: меж вуз. Сб. науч. тр. – Вып. 62. – Свердловск : УрГУ, 1978. – С. 65 – 72.
89. Кузнецова Л. Г. Развитие института дееспособности граждан в новом гражданском законодательстве / Л. Г. Кузнецова // Известия высших учебных заведений. Правоведение. – 1965. – № 4. – С. 72 – 80.
90. Кулагин М. И. Объединение с общей экономической целью во французском праве / М. И. Кулагин // Правоведение. – 1973. – № 4. – С. 69 – 77.
91. Кулагин М. И. Государственно-монополистический капитализм и юридическое лицо / Михаил Иванович Кулагин. – М. : Наука, 1987. – 176 с.
92. Кулагин М. И. Государственно-монополистический капитализм и юридическое лицо / М. И. Кулагин // Избранные труды ; под. ред. Е. А. Суханова. – М. : Статут, 1997. – С. 14 – 182. – (Классика российской цивилистики).
93. Кулагин М. И. Предпринимательство и право: Опыт Запада / М. И. Кулагин // Избранные труды ; под. ред. Е. А. Суханова. – М. : Статут, 1997. – 330 с. – (Классика российской цивилистики).
94. Курс международного права : в 7 т. – Т. 4. / М. П. Бардина, И. И. Лукашук, К. К. Сандровский, Е. Т. Усенко ; под ред. И. И. Лукашука. – M. : Наука. 1989. – 1990. – 272 с.
95. Кучинский В. А. Правовой статус и субъективные права граждан / В. А. Кучинский // Известия высших учебных заведений. Правоведение. – 1965. – № 4. – С. 43 – 55.
96. Ладыженский А. М. О национальности юридических лиц (В связи с национали¬зацией компании Суэцкого канала) / А. М. Ладыженский // Советское государство и право. – 1957. – № 2. – С. 90 – 95.
97. Ладыженский А. М. Теории национальности юридических лиц в международном частном праве / А. М. Ладыженский // Советский ежегодник международного права. – 1965. – №№ 64 – 65. – С. 260 – 274.
98. Лаптев В. В. Правовое положение государственных промышленных предприятий в СССР / Владимир Викторович Лаптев. – М. : Изд-во АН СССР, 1963. – 288 с.
99. Лебедев С. Н. Унификация правового регулирования международных хозяйственных отношении: некоторые общие вопросы / С. Н. Лебедев // Юридические аспекты осуществления внешнеэкономических связей. Труды кафедры международного частного и гражданского права МГИМО МИД. – М., 1979. – С. 15 – 43.
100. Лозовская С. О. Правосубъектность в гражданском праве : дис. … канд. юрид. наук: спец. 12.00.03. / Светлана Олеговна Лозовская. – М., 2001. – 220 с.
101. Лунц Л. А. Международное частное право. Особенная часть / Лазарь Адольфович Лунц. – 2-е изд. – М. : Юрид. лит., 1975. – 504 с.
102. Лунц Л. А. Многонациональные предприятия капиталистических стран в аспекте международного частного права / Л. А. Лунц // Советское государство и право. – 1976. – № 5. – С. 122 – 129.
103. Ляликова Л. А. Транснациональные корпорации и проблема определения их национальности / Л. А. Ляликова // Советский ежегодник международного права 1981 г. – М. : Наука, 1982. – С. 256 – 269.
104. Маковская A. A. Унификация международного частного права в рамках ЕЭС : дис. канд. юрид. наук: спец. 12.00.03 / Александра Александровна Маковская. – М., 1992. – 220 с.
105. Маковский А. Л. Вопросы теории международно-договорной унификации пра¬ва и состав международного частного права / А. Л. Маковский // Материалы секции права. – 1983. – Вып. 34. – С. 26 – 33.
106. Мальцев Г. В. Социалистическое право и свобода личности. Теоретические вопросы / Геннадий Васильевич Мальцев. – М. : Юрид. лит., 1968. – 143 с.
107. Международное частное право: сб. нормат. док. / сост. Н. Ю. Ерпылева. – М. : Манускрипт, 1994. – 598 с.
108. Международное частное право: учеб. для вузов / под ред.. Н. И.Марышевой. – М. : Контракт, Инфра-М, 2000. – 532 с.
109. Международное частное право: учеб. / под ред. Г. К. Дмитриевой. – М. : Проспект, 2000. – 656 с.
110. Мицкевич А. В. Субъекты советского права / Алексей Валентинович Мицкевич. – М. : Госюриздат,1962. – 213 с.
111. Міжнародне приватне право: навч. посіб. / під ред. В. М. Гайворонського, В. П. Жушмана. – К. : Юрінком Інтер, 2005. – 366 с.
112. Модельный гражданский кодекс для государств – участников Содружества Независимых Государств Электронный ресурс // Приложение к Информационному бюллетеню Межпарламентской Ассамблеи государств – участников Содружества Независимых Государств. – СПб: Межпарламентская Ассамблея государств – участников Содружества Независимых Государств, 1996. – № 10. – Режим доступа: www.iacis.ru/html.
113. Наталуха В. В. Международный частный бизнес и государство / Валентин Васильевич Наталуха. – М. : Международ. отношения, 1985. – 192 с.
114. Новицкий И. Б. Римское право / Иван Борисович Новицкий ; отв. ред. Е. А. Суханов. – Изд. 6-е, стер. – М. : Ассоц. «Гуманитарные знания», Теис, 1998. – 245 с.
115. Основи права Європейського Союзу : нормативні матеріали / за заг. ред. М. В. Буроменського. – Х. : «ФІНН», 2010. – 392 с.
116. Пергамент А. И. К вопросу о правовом положении несовершеннолетних / А. И. Пергамент // Ученые записки ВИОН. – 1955. – Вып. 3. – С. 4 – 7.
117. Перетерский И. С. Очерки международного частного права РСФСР / Иван Сергеевич Перетерский. – M. : Госиздат., 1925. – 141 с.
118. Перетерский И. С. Система международного частного права / И. С. Перетерский // Советское государство и право. – 1946. – № 8 – 9. – С. 17-30.
119. Петров Г. И. Сущность советского административного права: дис. ... д-ра юрид. наук. : спец. 12.00.07 / Георгий Иванович Петров. – Л., 1957. – 375 с.
120. Потюков А. Г. Правоспособность и дееспособность граждан по советскому гражданскому праву : автореф. дис. ...на получение степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.03 «Гражданское право; гражданский процесс; семейное право; международное частное право» / А. Г. Потюков, – Л., 1954. – 22 с.
121. Про аудиторську діяльність : закон України від 22 квіт. 1993 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 23. – Ст. 243.
122. Про біженців : закон України від 21 черв. 2001р. // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 47. – Ст. 250.
123. Про благодійництво та благодійні організації : закон України від 16 верес. 1997 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 46. – Ст. 292.
124. Про зовнішньоекономічну діяльність : закон України від 16 квіт. 1991 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 29. – Ст. 377.
125. Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців : закон України від 15 трав. 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 31. – Ст. 263.
126. Про деякі питання практики розгляду справ за участю іноземних підприємств і організацій : роз’яснення Президії Вищого Господарського суду України від 31 трав. 2002 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.zakon1.rada.gov.ua/cgi bin/laws/main.cgi?nreg=v_225600-08.
127. Про міжнародне приватне право : закон України від 23 черв. 2005 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2005. – № 32. – Ст. 422.
128. Про оподаткування прибутку підприємств : закон України від 28 груд. 1994 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 4. – Ст. 28.
129. Про правонаступництво України : закон України від 12 верес. 1991 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 46. – Ст. 617.
130. Про режим іноземного інвестування : закон України від 19 берез. 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 19. – Ст. 80.
131. Про систему валютного регулювання та валютного контролю : декрет Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 р. [Електронний ресурс]. – Офіційне видання // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 17. – Ст. 184. – Режим доступу : www. http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.
132. Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи : постанова Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27 груд. 2009 р. // Вісник Верховного суду України. – 2009. – № 3. – Ст. 7.
133. Пушкин А. А. Субъекты гражданских прав : лекція / А. А. Пушкин. – Х. : Харьковский юридический институт, 1974. – 19 с.
134. Раапе Л. Международное частное право / Л. Раапе ; пер. с нем. А. М. Гурвич ; под ред. Л. А Лунца. – М. : Иностр. Лит., 1960. – 607 с.
135. Римское государственное право : учеб. / под ред.. И. Б. Новицкого, И. С. Перетерского. – М. : Статут, 1994. – 400 с.
136. Советское гражданское право. Субъекты гражданского права / под ред. С. Н. Братуся. – М. : Юрид. лит., 1984. – 288 с.
137. Советское гражданское право : в 2 ч. – ч. 1. / под общей ред. В. Ф. Маслова и А. А. Пушкина. – К. : Вища школа, 1983. – 1983. – 462 с.
138. Соглашение о порядке разрешения споров, связанных с осуществлением хозяйственной деятельности // Информационный вестник Совета глав государств и Совета глав правительств СНГ «Содружество». – Киев. – 1992. – № 4.
139. Статут Співдружності Незалежних Держав від 22 січня 1993 р. : за станом на 19.09.2003 р. [Електроний ресурс]. – Режим доступу : http:// zakon.nau.ua/doc/code=997_033.
140. Суворов Л. Л. Проблема отделения личного статута юридического лица от его государственной принадлежности в современном международном частном праве / Л. Л. Суворов // Журнал международного частного права. – 1995. – № 3. – С. 3 – 12.
141. Сыроедова О. Н. Проблемы юридической личности в законодательстве США / О. Н. Сыроедова // Правоведение. – 1992. – № 4. – С. 25 – 35.
142. Татаринцева Е. В. О правосубъектности, компетенции и правоспособности хозяйственных государственных органов / Е. В. Татаринцева // Вопросы хозяйственной правосубъектности: сб. ст. – Куйбышев, 1971. – С. 35 – 53.
143. Толстой Ю. К. К теории правоотношения / Юрий Кириллович Толстой. – Л. : Изд-во ЛГУ, 1959. – 88 с.
144. Толстых В. Л. Коллизионное регулирование в международном частном праве: проблемы толкования и применения раздела VII части третьей ГК РФ / Владислав Леонидович Толстых. – М. : Спарк, 2002. – 244 с.
145. Тосунян Г. Исключительная правоспособность банка / Г. Тосунян, А. Вакулин // Хозяйство и право. – 1999. – № 5. – С. 58 – 63.
146. Угода про принципи зближення господарського законодавства держав – учасниць Співдружності (м. Бішкек, 09.10.1992 р.) // Інформаційний вісник Ради глав держав та Ради глав урядів СНД «Співдружність». – 1992. – № 7.
147. Ульяненко О. О. Методи гармонізації законодавств держав-членів ЄС /О. О. Ульяненко // Держава та право: зб. наук. пр. Юрид. і політ. науки. Вип. 27. – К. : Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2005. – 714 с.
148. Ушаков И. А. Субъекты современного международного права / И. А. Ушаков // Советский ежегодник международного права. 1964 – 1965 гг. – М. : Сов. Энцикл., 1966. – С. 60 – 72.
149. Файнштейн A. A. Проект Устава Европейской акционерной компании / А. А. Файнштейн // Проблемы совершенствования советского законодательства. Труды ВНИИСЗ. – М. : Изд-во ВНИИСЗ 1976. – № 7. – 204 – 215.
150. Фединяк Г. С. Міжнародне приватне право : курс вибраних лекцій / Галина Степанівна Фединяк. – К. : Юрінком, 1997. – 432 с.
151. Фединяк Г. С. Міжнародне приватне право / Г. С. Фединяк, Л. С. Фединяк. – К. : Юрінком Інтер, 2000. – 416 с.
152. Фединяк Г. С. Межі здійснення правосуб’єктності юридичними особами України за кордоном (приватно-правовий аспект) / Г. С. Фединяк // Право України. – 2003. – № 12. – С. 126 – 129.
153. Федіняк Г. С. Міжнародне приватне право. – 3-те вид. / Г. С. Фединяк, Л. С/ Фединяк. – К. : Атіка, 2003. – 544 с.
154. Фердрос А. Международное право / А. Фердрос ; под. ред. Г. И. Тункина. – М. : НЛ, 1959. – 365 с.
155. Халфина P. O. Общее учение о правоотношениях / Раиса Осиповна Халфина. – М. : Юрид. лит., 1974. – 348 с.
156. Харитонов Е. О. Рецепция римского частного права / Евгений Олегович Харитонов. – О. : Бахва, 1997. – 286 с.
157. Хєда С. М. Поняття та обсяг цивільної правосуб’єктності іноземних юридичних осіб за законодавством України / С. М. Хєда // Вісник Хмельницького інституту регіонального управління та права. – 2002. – № 2. – С. 48 – 50.
158. Хєда С. М. Правове регулювання участі іноземних юридичних осіб у цивільних правовідносинах (порівняльно-правовий аспект) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.03 «Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право» / С. М. Хєда. – К., 2004. – 21 с.
159. Цивільне право України (в запитаннях та відповідях) : навч. посіб./ за ред. Є. О. Харитонова, А. І. Дрішлюка, О. М. Калітенко. – 3-е вид. – Х. : Одісей, 2005. – 576 с.
160. Цивільне право України. Курс лекцій : в 6 т. – Т. 1. / О. Л.Зайцев, Є. О.Мічурін та ін. ; за ред. Р. Б.Шишки та В. А. Кройтора. – 2-е вид. – Х. : Еспада, 2008. – 680 с.
161. Цивільне право України : підручник : у 3 кн. – Кн. 1. / Є. О. Харитонов, Р. О. Стефанчук, А. І. Дрішлюк та ін. ; за ред. Є. О. Харитонова, А. І. Дрішлюка. – О. : Юрид. л-ра, 2005. – 528 с.
162. Цивільне право України : підруч. / Є. О. Харитонов, Н. О. Саніахметова. – К. : Істина, 2003. – 774 с.
163. Цивільний кодекс України : за станом на 22 грудня 2010 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 40 – 44. – Ст. 356.
164. Цивільний процесуальний кодекс : за станом на 2 грудня 2010 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 40 – 41, 42. – Ст. 492.
165. Ченцов Н. В. Римское частное право :учеб. пособие / Николай Васильевич Ченцов. – Тверь : Изд-во Твер. ун-та, 1995. – 94 с.
166. Чорнолуцький Р. В. Проблемы правосубъектности лиц в коллизионном праве Украины. : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.03 «Цивільне право та цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право» / Р. В. Чорнолуцький. – Одеса, 2006. – 22 с.
167. Чорнолуцкий Р. В. Проблеми правосуб’єктності осіб в колізійному праві України : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.03 / Руслан Васильович Чорнолуцький. – Одеса, 2006. – 198 с.
168. Шак X. Международное гражданское процессуальное право : учебник / Шак X. ; пер. с нем. Е. В. Гречишникова. – М. : БЕК, 2001. – 560 с.
169. Шапкидзе И. Д. Правовые проблемы дееспособности граждан в советском гражданском праве: автореф. дис. на получение наук. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.03 «Гражданское право; предпринимательское право; семейное право; международное частное право» / И. Д. Шапкидзе. – Тбилиси, 1986. – 22 с.
170. Шимон С. І. Цивільне та торгове право зарубіж