ЗДІЙСНЕННЯ ФІЗИЧНИМИ ОСОБАМИ ПРАВА ВЛАСНОСТІ НА ЖИТЛО

Краткое описание

НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ
ПРИВАТНОГО ПРАВА І ПІДПРИЄМНИЦТВА
НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ ПРАВОВИХ НАУК УКРАЇНИ

На правах рукопису

Клименко Світлана Вікторівна

УДК 347. 254(477)

ЗДІЙСНЕННЯ ФІЗИЧНИМИ ОСОБАМИ
ПРАВА ВЛАСНОСТІ НА ЖИТЛО

Спеціальність 12.00.03 – цивільне право і цивільний процес,
сімейне право, міжнародне приватне право

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник:
Кучеренко Ірина Миколаївна,
доктор юридичних наук, професор

Київ – 2011

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………….…….....3
РОЗДІЛ 1. ПРАВОВА ХАРАКТЕРИСТИКА ЖИТЛА…..………..……..11
1.1. Поняття та ознаки житла……………………………..…………..….……11
1.2. Види житла…………….……….………………….…..…………….….…31
1.3 Правовий режим житла……………………………....................................50
Висновки до розділу 1……………………………………………………........69

РОЗДІЛ 2. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЗДІЙСНЕННЯ ФІЗИЧНОЮ ОСОБОЮ ПРАВА ВЛАСНОСТІ НА ЖИТЛО……………………………71
2.1. Зміст права власності на житло та загальні засади його здійснення фізичними особами………………………………………………………...…..71
2.2. Правове становище фізичних осіб – власників житла……….……..…..96
2.3. Здійснення володіння та користування житлом………………………...111
2.4. Здійснення розпорядження житлом фізичними особами………………128
2.5. Межі та обмеження здійснення права власності на житло фізичними особами…………………………………………………………..…………......160
Висновки до розділу 2…………………………………………………………177

ВИСНОВКИ..……….………………………………………………………....180
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………..185

ВСТУП

Актуальність теми. Житло виступає як найважливіший об’єкт цивільних правовідносин, завдяки якому задовольняється житлова потреба людини. За радянських часів громадяни користувались житлом переважно на підставі договору найму, оскільки вагома частина житла знаходилась у державній власності, що виключало можливість в повній мірі розпоряджатись цим об’єктом. Реформування житлових правовідносин стало результатом усвідомлення визначальної ролі житла у забезпеченні фізичного існування людини та її нормальної життєдіяльності, що дозволило визначити оптимальні напрямки їх подальшого регулювання.
Законодавче закріплення можливості фізичної особи володіти, користуватися та розпоряджатися житлом базується на узгодженні приватних і публічних інтересів в житловій сфері, що відповідає соціальній значимості цього об’єкту. Реальними підставами для оновлення концептуальних поглядів на житло як об’єкт права власності та видову характеристику цього поняття стали положення Глави 28 ЦК України. Незважаючи на те, що у ст. 379 ЦК України закріплюється поняття «житло», потребує подальшої теоретичної розробки та уточнень коло істотних ознак та видів цього об’єкту права власності для уніфікованого застосування у правозастосовній діяльності.
Актуальність дослідження визначається наявністю спірних теоретичних положень, недоліками і суперечностями окремих норм законодавства, що потребує теоретичних висновків щодо сутності та специфіки правового режиму житла. Оскільки власниками житла можуть бути різні учасники цивільних правовідносин, виникла необхідність виявити особливості змісту його правового режиму для фізичної особи. Потребують дослідження теоретичні складові процесу здійснення права власності на житло шляхом визначення правових засобів, що обумовлюють специфіку володіння, користування і розпорядження житлом фізичними особами.
Сформульовані в дисертації теоретичні висновки ґрунтуються на положеннях, що стали результатами наукових досліджень вітчизняних та зарубіжних вчених-цивілістів: С. С. Алексєєва, М. К. Галянтича, В. С. Гопанчука, В. П. Грібанова, А. Б. Гриняка, О. В. Дзери, І. В. Жилінкової, Ю. О. Заіки, В. П. Камишанського, П. В. Крашеніннікова, І. М. Кучеренко, В. М. Коссака, О. В. Кохановської, Н. С. Кузнєцової, Л. Г. Лічмана, В. В. Луця, Р. А. Майданика, І. Є. Манилова, І. Б. Мартковича, Є. О. Мічуріна, С. О. Погрібного, О. А. Пушкіна, Л. М. Пчелінцевої, З. В. Ромовської, Н. О. Саніахметової, П. І. Седугіна, М. М. Сібільова, І. В. Спасибо-Фатєєвої, О. В. Старцева, М. О. Стефанчука, Р. О. Стефанчука, Є. О. Суханова, Ю. К. Толстого, Є. О. Харитонова, Я. М. Шевченко, Р. Б. Шишки та багатьох інших.
Разом з цим, аналіз стану наукової розробки теми та законодавства, що регулює відносини з житлом, виявив низку невирішених принципових питань теоретичного та практичного характеру з приводу здійснення права власності на житло фізичними особами, що і зумовлює необхідність проведення відповідного дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації затверджена Вченою радою Науково-дослідного інституту приватного права і підприємництва АПрН України 19 грудня 2007 року (протокол № 11). Дисертаційне дослідження виконано відповідно до плану науково-дослідної роботи Науково-дослідного інституту приватного права і підприємництва НАПрН України за темою «Проблеми здійснення та захисту суб’єктивних цивільних прав» (номер державної реєстрації 0108U000494).
Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає у визначенні та розв’язанні комплексу теоретичних та практичних проблем, пов’язаних із здійсненням фізичними особами права власності на житло. Для її досягнення поставлені такі завдання:
 дослідити правові ознаки та сутність поняття «житло», визначити його види;
 визначити зміст правового режиму житла та виявити його особливості для фізичної особи;
 розглянути та проаналізувати правове становище фізичної особи – власника житла;
 визначити способи, межі та обмеження при здійсненні фізичною особою права власності на житло;
 виявити та дослідити особливості здійснення володіння, користування та розпорядження житлом фізичними особами;
 розробити конкретні пропозиції та рекомендації з питань вдосконалення правового регулювання відносин, об’єктом яких виступає житло фізичної особи.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають у процесі здійснення фізичними особами права власності на житло.
Предметом дослідження є законодавство України, що регулює здійснення права власності на житло, практика його застосування, а також положення цивілістики щодо здійснення права власності на житло фізичними особами.
Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети у процесі наукового дослідження автором було застосовано комплекс загальнонаукових та спеціальних методів наукового пізнання правових явищ. Зокрема, використання діалектичного методу дозволило розглянути питання щодо сутності здійснення фізичними особами права власності на житло у їх розвитку та взаємозв’язку, з’ясувати місце і роль житла серед об’єктів права власності. Застосування історико-правового методу дозволило відстежити розвиток законодавства, теоретичної думки, наукових підходів до розуміння здійснення суб’єктивного права власності на житло як об’єкт із спеціальним правовим режимом та надало можливості обґрунтувати необхідність подальшого наукового дослідження обраної теми (підрозділ 1.1 дисертації). Формально-логічний метод сприяв виявленню суперечностей у понятійному апараті, який застосовується у теорії цивільного права та актах законодавства (підрозділи 1.1, 2.1, 2.2 дисертації),виявленню особливостей правового режиму житла, коли його власником виступає фізична особа (підрозділ 1.3 дисертації). За допомогою порівняльно-правового методу були виявлені схожі та відмінні підходи до визначення видової характеристики поняття «житло», реєстрації права власності на житло у вітчизняному та зарубіжному законодавстві (підрозділи 1.1, 1.2 дисертації). Системно-структурний метод використовувався при класифікації власників житла як учасників правовідносин, розмежуванні меж, обмежень та обтяжень при здійсненні права власності на житло (підрозділи 2.2, 2.5 дисертації). За допомогою логіко-юридичного методу стало можливим формулювання пропозицій щодо вдосконалення чинного законодавства (підрозділи 2.5, 2.4 дисертації).
Наукова новизна одержаних результатів. В результаті проведеного дисертаційного дослідження сформульовано ряд нових положень, висновків і пропозицій, які мають значення для науки та практики, відповідають вимогам наукової новизни і виносяться на захист.
Вперше:
1) визначені особливості правового режиму житла, власником якого є фізична особа, як система спеціальних:
- підстав набуття та припинення права власності, до яких відноситься: приватизація та реприватизація, спадкування, договір довічного утримання, договір оренди житла з викупом, договір про набуття права власності на житло взамін припинення права на утримання подружжям чи особами, шлюб між якими припинено;
- обмежень здійснення права власності (особистий сервітут, договір про порядок користування житлом подружжя, гарантування збереження права на житло дитини у випадку відчуження, обміну чи поділу житла);
- наслідків припинення права власності (виселення з наданням іншого житла у житловому фонді, призначеному для тимчасового проживання, надання права на проживання за договором довічного утримання, іпотеки; виселення усіх мешканців житла після прийняття рішення про звернення стягнення на передане в іпотеку житло);
- підстав припинення права користування житлом без припинення права власності (виселення того з батьків, хто позбавлений батьківських прав, з житлового приміщення, у якому він проживає з дитиною, якщо буде встановлено, що він має інше житло, у яке може поселитися, або ухвалення рішення про примусовий поділ житла чи його примусовий обмін);
2) запропоновано встановити обмеження при укладенні договорів на відчуження кімнат у комунальній квартирі та передачу у найм житла фізичним особам, які мають тяжку форму хронічного захворювання, в зв’язку з чим не можуть проживати у такій квартирі або в одній кімнаті з членами своєї сім’ї;
3) запропоновано надати переважне право на прибудову (надбудову, вбудову) у багатоквартирному житловому будинку фізичним особам – власникам житла, яке знаходиться у такому будинку, в разі, якщо вони перебувають на обліку осіб, що потребують поліпшення житлових умов;
4) обґрунтована необхідність встановити, що втрата права на користування житлом у разі відсутності без поважних причин понад один рік (ч. 2 ст. 405 ЦК України) не поширюється на членів сім’ї власника, які є недієздатними та/або неповнолітніми особами;
5) доведена можливість поширення правового режиму житла на кімнати (апартаменти) у готелі, пересувні будинки, плавучі об’єкти (баржі, кораблі, яхти тощо), оскільки ст. 29 ЦК України визнає місцем проживання фізичної особи, зокрема, готель або інший об’єкт;
6) аргументовано закріплення у ЦК України можливості примусового припинення права власності на житло шляхом продажу його з публічних торгів у випадках, коли власник: використовує житло не за призначенням або систематично порушує громадський порядок, або безгосподарно утримує квартиру (кімнату) за умови попереднього попередження органами місцевого самоврядування про припинення такого правопорушення.
Удосконалено:
7) поняття житла як призначеного для постійного проживання фізичної особи нерухомого майна (житлового будинку, квартири, кімнати у комунальній квартирі), право власності на яке зареєстроване у встановленому законом порядку;
8) висновок, що повнолітні члени сім’ї, які здійснюють своє право на житло разом з власником, не несуть відповідальності за зобов’язаннями щодо користування житлом, оскільки тягар утримання житла покладається на власника.
Дістали подальшого розвитку:
9) положення про те, що придатність для постійного проживання не можна вважати істотною ознакою житла, оскільки це динамічна властивість об’єкта, а його визнання непридатним для проживання не є підставою для припинення права власності або заборони користуватися для проживання житлом, що знаходиться у приватній власності;
10) висновок про неможливість визнання житлових приміщень, жилих блоків, секцій у гуртожитках, які знаходяться у відособленому користуванні окремих сімей, новими видами житла.
Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості використання висновків та пропозицій дисертації у:
– науково-дослідній сфері – для подальших досліджень юридичної природи та особливостей здійснення права власності на житло;
– правозастосовній діяльності – при розгляді судами справ про здійснення права власності на житло фізичними особами, а також в діяльності нотаріусів, органів опіки та піклування при здійсненні захисту житлових прав та інтересів фізичних осіб;
– правотворчій діяльності – для удосконалення положень актів чинного законодавства України, що регулюють здійснення права власності на житло, на підставі розроблених пропозицій щодо внесення змін і доповнень до ЦК України, Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» та Закону України «Про нотаріат» ;
– педагогічній діяльності – при викладанні дисциплін «Цивільне право», «Сімейне право», «Житлове право», а також при розробці підручників, методичних і навчальних посібників та навчально-методичних комплексів.
Апробація результатів дисертації. Дисертаційне дослідження та його основні результати обговорювались на Вченій раді Науково-дослідного інституту приватного права і підприємництва АПрН України (28.10.2009 р.), а також на спільних засіданнях відділів проблем приватного права і юрисдикційних форм правового захисту суб’єктів приватного права Науково-дослідного інституту приватного права і підприємництва НАПрН України.
Окремі теоретичні положення, висновки та пропозиції, що містяться у дисертації були апробовані у наукових повідомленнях на: ІХ міжнародній науково-практичній конференції «Моделі та стратегії євроінтеграції України: економічний і правовий аспект» (м. Київ, 2006 р.), Х міжнародній науково-практичній конференції «Новітні тенденції і стратегії розвитку міжнародної торгівлі: фінансово-економічний та правовий аспекти» (м. Київ, 2007 р.), VІІІ міжнародній науково-практичній конференції молодих науковців «Транснаціоналізація міжнародної економіки та пошук шляхів інноваційної співпраці» (м. Київ, 2008 р.), ХІ міжнародній науково-практичній конференції «Моделі забезпечення сталого розвитку світового господарства: економіка, фінанси та право» (м. Київ, 2008 р.), Науково-практичній конференції «Загальні тенденції та особливості реалізації, охорони і захисту приватних прав в Україні та світі» (м. Київ, 2008 р.), ХІІ міжнародній науково-практичній конференції «Світова фінансово-економічна криза: стратегії протидії та мінімізації наслідків (економіка, фінанси та право)» (м. Київ, 2009 р.), Х Міжнародній науково-практичній конференції молодих науковців «Реалії та перспективи інноваційного розвитку України (економічні, фінансові та правові аспекти» (м. Київ, 2010 р.), ХІ Міжнародній науково-практичній конференції молодих науковців «Моделі ефективного розвитку світової економіки у посткризовий період та можливості їх адаптації в Україні (економіка, фінанси і право)» (м. Київ, 2011 р.).
Публікації. Основні теоретичні положення і висновки дисертації опубліковані у 12 працях, зокрема, у 4 статтях у фахових для юридичних наук виданнях, а також у 8 тезах доповідей на науково-практичних конференціях.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації проведене комплексне дослідження актуальних питань здійснення права власності на житло та визначені особливості правового режиму житла фізичної особи. Основними теоретичними та практичними результатами роботи, які досягнуті в процесі дисертаційного дослідження є такі висновки:
1. В основу визначення правового режиму житла покладено його призначення для проживання фізичної особи, що виокремлює його серед інших об’єктів цивільних прав із спеціальним правовим режимом. Під правовим режимом житла необхідно розуміти систему правових норм, які: визначають порядок набуття та припинення права власності; регулюють відносини здійснення права власності; встановлюють порядок реалізації прав і виконання обов’язків власниками та обмеження, що пов’язані з проживанням фізичних осіб у житлі.
2. Особливості правового режиму житла, власником якого є фізична особа, проявляються як система спеціальних:
- підстав набуття та припинення права власності, до яких відноситься: приватизація та реприватизація, спадкування, договір довічного утримання, договір оренди житла з викупом, договір про набуття права власності на житло взамін припинення права на утримання подружжям чи особами, шлюб між якими припинено;
- обмежень здійснення права власності (особистий сервітут, договір про порядок користування житлом подружжя, гарантування збереження права на житло дитини у випадку відчуження, обміну чи поділу житла);
- наслідків припинення права власності (виселення з наданням іншого житла у житловому фонді, призначеному для тимчасового проживання, надання права на проживання за договором довічного утримання, іпотеки; виселення усіх мешканців житла після прийняття рішення про звернення стягнення на передане в іпотеку житло);
- підстав припинення права користування житлом без припинення права власності (виселення того з батьків, хто позбавлений батьківських прав, з житлового приміщення, у якому він проживає з дитиною, якщо буде встановлено, що він має інше житло, у яке може поселитися, або ухвалення рішення про примусовий поділ житла чи його примусовий обмін).
3. Правовий режим житла може бути поширений на такі об’єкти як кімнати (апартаменти) у готелі, пересувні будинки, плавучі об’єкти (баржі, кораблі, яхти тощо), підставою для чого виступає встановлена ст. 29 ЦК України можливість визнання місцем проживання фізичної особи готелю або іншого об’єкта.
4. Здійснення права власності на житло – це дії суб’єкта правовідносин, що спрямовані на задоволення потреб, що втілюються у конкретних, вольових добровільних актах поведінки, варіанти та способи якої обираються самостійно на власний розсуд (чи в установленому законом порядку) в межах, встановлених законом, договором чи рішенням суду.
5. Із врахуванням існуючих точок зору можливе звуження кола обов’язкових правових ознак житла визначенням істотних властивостей, які є необхідними та достатніми для виразу його сутності – об’єкт призначений для постійного проживання фізичної особи, а право на нього зареєстровано в установленому законодавством порядку (внесенням відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно). На підставі цього зроблений висновок, що житло – це призначене для постійного проживання нерухоме майно (житловий будинок, квартира, кімната у комунальній квартирі), право власності на яке зареєстроване у встановленому законом порядку.
6. Неможливо визнавати житлові приміщення, жилі блоки, секції у гуртожитках, які знаходяться у відособленому користуванні окремих сімей, новими видами житла, в зв’язку з чим пропонується внести зміни до Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків». Пропонуємо викласти абзац перший частини 1 ст.4 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків» у такій редакції:
«Громадяни, на яких поширюється дія цього Закону, які проживають у гуртожитках, що є об'єктами права державної чи комунальної власності, мають право на приватизацію займаного житла у вигляді окремої кімнати (квартири)».
7. Проживання є реалізацією можливостей володіння та користування житлом, що властиве виключно фізичній особі. Реалізація можливості розпоряджатися житлом відбувається: укладенням правочинів з метою відчуження іншим особам; передачею у тимчасове користування; зміною фактичного стану об’єкта внаслідок проведення ремонту або перепланування; зміною призначення внаслідок переведення у нежитлове приміщення; знищенням об’єкта права або відмовою від права власності.
Розпорядження житлом вчиненням заповіту властиве лише фізичній особі: право на заповіт виникає у власника як складова можливості визначити належність житла відповідно до ст. 1234 ЦК України. Особливістю розпорядження у такий спосіб є те, що власник за життя продовжує проживати у житлі.
8. Доцільно встановити обмеження при укладенні договорів на відчуження кімнат у комунальній квартирі та передачу у найм житла фізичним особам, які мають тяжку форму хронічного захворювання, в зв’язку з чим не можуть проживати у такій квартирі або в одній кімнаті з членами своєї сім’ї, на підставі чого пропонується статтю 55 Закону України «Про нотаріат» після частини четвертої доповнити новою частиною такого змісту:
«Договори про відчуження або передачу у користування кімнати (кімнат) у квартирі, яка складається з двох і більше ізольованих кімнат, що перебувають у наймі або у власності двох і більше осіб, посвідчуються за наявності медичного висновку про відсутність захворювань, що виключають можливість проживати у такій квартирі або в одній кімнаті з членами своєї сім’ї». У зв’язку з цим частини п’яту – десяту вважати відповідно частинами шостою – одинадцятою.
9. Члени сім’ї власника зберігають особистий сервітут на житло у разі переходу права власності на нього до інших членів сім’ї. Проживання членів сім’ї колишнього власника в житлі нового власника можливе як виключення із загального правила, лише на підставі договору чи судового рішення, в яких необхідно встановити його строк, оскільки такі особи втрачають особистий сервітут відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 406 ЦК України.
Збереження сервітуту колишнього члена сім’ї власника можливе лише при згоді власника на його проживання, тому право користування житлом колишніх членів сім’ї власника, що припинили з ним сімейні стосунки, може бути збережено укладенням договору у письмовій формі з зазначенням строку, порядку користування житлом і участі у витратах з його утримання.
10. Пропонується доповнити статтю 405 ЦК України частиною 3 у такій редакції:
«Втрата права на користування житлом у разі відсутності члена сім’ї без поважних причин понад один рік не поширюється на недієздатних осіб та неповнолітніх дітей власника».
11. У відповідності до ст. 322 ЦК України тягар утримання майна несе власник, тому повнолітні члени сім’ї власника, які здійснюють своє право на житло разом з власником, не несуть відповідальності за зобов’язаннями щодо користування житлом.
12. Критерієм регламентації порядку переведення квартир багатоквартирного будинку у нежитлове приміщення є додержання прав власників суміжних квартир та інших приміщень. Тому, у законодавстві доцільно закріпити норму про необхідність отримання у разі такого переведення згоди від: власників суміжних квартир та інших нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку; об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, якщо воно створене; органу опіки та піклування, коли співвласниками є діти або недієздатні особи.
13. Необхідно надати переважне право на прибудову (надбудову, вбудову) у багатоквартирному житловому будинку фізичним особам – власникам житла, яке знаходиться у такому будинку, в разі, якщо вони перебувають на обліку осіб, що потребують поліпшення житлових умов.
14. Доцільно закріпити у ЦК України можливість примусового припинення права власності на житло шляхом продажу його з публічних торгів у випадках, коли власник: використовує житло не за призначенням, систематично порушує громадський порядок або безгосподарно утримує квартиру (кімнату) за умови попереднього попередження органами місцевого самоврядування про припинення такого правопорушення.
Пропонується доповнити ЦК України статтею 383-1у такій редакції:
«Право власності на житло у багатоквартирному будинку припиняється за рішенням суду шляхом продажу його з публічних торгів у випадку, коли власник використовує його не за призначенням, систематично порушує громадський порядок, безгосподарно відноситься до квартири (кімнати), за умови попереднього попередження органів місцевого самоврядування про припинення правопорушення».
15. Відмова від права власності є здійсненням права власності у спосіб, який обумовлює втрату житла з моменту внесення за заявою власника відповідних даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, її слід відмежовувати від нездійснення особою свого права: перша є правочином, що спрямований на припинення права, друге – бездіяльністю, що дозволена законом за відсутності прагнення до позбавлення права.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аврамова О. Понятие жилья и его правовое значение // Предпринимательство, хозяйство и право. – 2000. – № 6. – С. 37–41.
2. Александров А. А. Особенности правового режима недвижимости в гражданском праве России (начало ХХ в. и современность) // Вестник Московского университета (МГУ). – Серия 11: Право. – 1996. – № 6. – С. 99–105.
3. Александров Н. Г. Законность и правоотношение в социалистическом обществе. – М.: Госюриздат, 1955. – 176 с.
4. Алексеев В. А. Сделки с недвижимостью: практическое пособие. – М.: ТК Велби, Изд.-во Проспект, 2005. – 224 с.
5. Алексеев С. С. Право собственности. Проблемы теории / С. С. Алексеев. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Норма, 2007. – 240 с.
6. Алексеев С. С. Общая теория права: В 2-х томах. – М.: Юридическая литература. – 1981. – Т. 1. – 360 с.
7. Алексеев С.С. Государство и право. Навчальний курс. 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Юрид. лит., 1996. – 192 с.
8. Андріанов М. В. Засоби та правовий режим забезпечення кредитних зобов’язань: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.03 «Цивільне право і цивільний процесс; сімейне право; міжнародне приватне право» / М. В. Андріанов – К., 2006. – 17 с.
9. Бабкин С. А. Основные начала организации оборота недвижимости. – М.: АО «Центр ЮрИнфор», 2001. – 371 с.
10. Безсмертна Н. В. Здійснення громадянами права приватної власності в Україні: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.03 «Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право» / Н. В. Безсмертна. – К., 2001. – 23 с.
11. Безсмертна Н. Обмеження та обтяження права власності в законодавстві України // Право України. – 2005. – № 1. – С. 103–105.
12. Білоцький О. В. Правова природа сервітуту на житло // Проблеми формування та реалізації державної житлової політики: матеріали наук.-практ. семінару. – К.: Ін-т держ. і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2008. – С. 59-64.
13. Бобрик В. І. Правові проблеми визначення котеджу як різновиду житла // Реформування житлового законодавства: проблеми та перспективи: зб. наук. праць за матеріалами круглого столу, м. Харків, 16 грудня 2006 р. / Редкол.: М. К. Галянтич, О. Д. Крупчан, Є. О. Мічурін та ін. – Х.: Наук.-дослід. ін-т приват. права і підприємниц. АПрН України, Харк. нац. ун-т внутріш. справ, 2006. – С.98-101.
14. Боброва Д. В. Загальна теорія цивільного права / За редакцією професорів О. А. Підопригори і Д. В. Бобрової: Підручник для студентів юридичних вузів і факультетів. – К.: «Вища школа», 1992. – 453 с.
15. Богданов Е. В. Правовые проблемы удовлетворения жилищных потребностей граждан в условиях перехода к рынку: автореф. дис. на соискание ученой степени д-ра юрид. наук: спец. 12.00.03. – Х., 1993. – 34 с.
16. Брагинский М. И., Витрянский В. В. Договорное право. – М.: «Статут». – Кн. 1: Общие положения. – 2001. – 848 с.
17. Братусь С. Н. Субъекты гражданских правоотношений. – М.: Юридическая литература, 1950. – 367 с.
18. Василевская Л. Ю. Вещные сделки по германскому праву: методология гражданско-правового регулирования: автореф. дис. на соиск. уч. степени канд. юрид. наук: спец. 12.00.03. «Гражданское право; предпринимательское право; семейное право; международное частное право» / Л. Ю. Василевская. – М., 2004. – 46 с.
19. Ведяхин В. М. Правовые стимулы: понятие и виды // Правоведение. – 1992. – № 1. – С. 51–55.
20. Великий енциклопедичний юридичний словник / За редакцією акад. НАН України Ю. С. Шемшученка. – К.: ТОВ «Видавництво» Юридична думка», 2007. – 992 с.
21. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. – К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2003. – 1440 с.
22. Виткявичус П. П. О системной природе гражданской правосубъектности // Проблемы гарантий осуществления и защиты прав граждан: материалы научн.-практ. конф., посвященной 175-летию Тартуского университета. – Тарту, 1977. – 300 с.
23. Витрук Н. В. Субъективные права советских граждан и их развитие в период строительства коммунистического общества: автореф. дис. на соиск. уч. степени канд. юрид. наук / Н. В. Витрук. – К., 1965. – 19 с.
24. Воронова О. В. Підстави набуття права власності на житло: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.03 «Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право» / О. В. Воронова. – К., 2005. – 19 с.
25. Галянтич М. К. Приватноправові засади реалізації житлових прав громадян в Україні: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора юрид. наук: спец. 12.00.03 «Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право» / М. К. Галянтич. – К., 2007. – 40 с.
26. Галянтич М. К. Теоретико-правові засади реалізації житлових прав громадян в умовах ринкових перетворень / М. К. Галянтич. – К.: Наук.-дослід. ін-т приват. права і підприємниц., 2006. – 512 с.
27. Галянтич М. Особисте немайнове право на житло (цивільно-правовий аспект) // Право України. – 2007. – № 5. – С. 32–36.
28. Голощапов Н. Ф., Помазкова С. И. Жилищное право: учебн.-практ. пособие / Н. Ф. Голощапов, С. И. Помазкова. – М.: Издательство «Приор», 2002. – 304 с.
29. Горбась Д. Сутність здійснення суб’єктивного цивільного права // Підприємництво, господарство і право. – 2003. – № 2. – С. 27–29.
30. Горбась Д. В. Здійснення суб’єктивних цивільних прав фізичних осіб: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.03 «Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право» / Д. В. Горбась. – К., 2009. – 20 с.
31. Горшкова С. А. Стандарты Совета Европы по правам человека и российское законодательство. – М., 2001. – 188 с.
32. Гражданский кодекс Республики Беларусь: Текст Кодекса по состоянию на 20 авг. 2006 г. – Минск: Амалфея, 2006. – 672 с.
33. Гражданский кодекс Российской Федерации. Полный сборник кодексов Российской Федерации. – М.: Издательство ЗАО «Славянский дом книги», 2002. – 800 с.
34. Гражданский кодекс Украины: Комментарий (с изме¬нениями и дополнениями по состоянию на 1 сентября 2003 года). — Т. 1. — X.: 000 «Одиссей», 2003.— 832 с.
35. Гражданское уложение: Проект высочайше учрежденной Редакционной комиссии по составлению Гражданского уложения. – СПб, 1905.
36. Гражданское право: В 2 т.: Учебник / Отв. ред. проф. А. А. Суханов. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Издательство БЕК, 1998. – Т. 1. – 1998. – 816 с.
37. Гражданское право: Учебник для вузов. В 2-х ч. / Под общей редакцией доктора юридических наук, профессора Т. И. Илларионовой, доцента Б. М. Гонгало и кандидата юридических наук, доцента В. А. Плетнева. – М.: Издательская группа НОРМА-ИНФРА.М. – Ч. 1. – 1998. – 464 с.
38. Гражданское право: Учебник в 2-ч. Издание третье, переработанное и дополненное / Под ред. А. П. Сергеева, Ю. К. Толстого. – М.: ПРОСПЕКТ. – Ч. 1. – 1998. – 632 с.
39. Гребенников В. В. Правовые основы и перспективы существования частной собственности в России / Под ред. доктора юрид. наук Ю. А. Дмитриева. – М.: Манускрипт, ТЕНС, 1995. – 85 с.
40. Грибанов В. П. Осуществление и защита гражданских прав. – М.: «Статут», 2000. – 411 с.
41. Гриняк А. Б. Спільна власність подружжя за новим цивільним та сімейним законодавством України на житло // Реформування житлового законодавства: проблеми та перспективи: зб. наук. праць за матеріалами круглого столу, м. Харків, 16 грудня 2006 р. / Редкол.: М. К. Галянтич, О. Д. Крупчан, Є. О. Мічурін та ін. – Х.: Наук.-дослід. ін-т приват. права і підприємниц. АПрН України, Харк. нац. ун-т внутріш. справ, 2006. – С.165-167.
42. Демидова Г. С. Ограничения права собственности граждан на жилые помещения / Г. С. Демидова // Правоведение. – 2001. – № 5. – С. 64–71..
43. Державні будівельні норми. ДБН В.2.2.-15-2005. Здания и сооружения. Жилые здания [Елекронний ресурс] / Режим доступу: http://lovial.narod.ru/bibliot/dbn/dbn.html
44. Державний класифікатор будівель та споруд ДК 018-2000: класифікатор Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 17 серпня 2000 р. за № 507 [Електронний ресурс] / Державний комітет стандартизації, метрології та сертифікації України. – К.: CD–вид–во «Інформтехнологія» Нормативні Акти України, 2008. – 1 електрон. опт. диск (DVD–ROM): кольор.; 12 см. – Систем. вимоги: Pentium III 800 MHz; 128 Mb RAM; DVD–ROM; Windows 2000/XP/Vista. – Назва з титул. екрану
45. Дзера О. В. Правочини за новим Цивільним кодексом України // Вісник Академії адвокатури України. – 2005. – Вип. 2. – С. 4–15.
46. Егоров Ю. П. Сделки как средства индивидуального регулирования общественных отношений. – Екатеринбург, 1993. – 216 с.
47. Жиделёва А. Ю. Недвижимое имущество как разновидность объектов гражданского права / А. Ю. Жиделёва // Проблемы законности / Відп. ред. В.Я. Тацій. – Харків: Національна юридична Академія України, 2003. – Вип. 61. – С. 79-84.
48. Жилинкова И. В. Правовой режим имущества членов семи / Национальная юридическая академія Украині им. Ярослава Мудрого. – Харьков: Ксилон, 2000. – 398 с.
49. Жилінкова І. Права та обов’язки батьків щодо управління майном неповнолітніх // Предпринимательство, хозяйство и право. – № 6, 2000. – С. 31–33.
50. Жилищный кодекс Российской Федерации. – М.: ТК Велби, Изд-во Проспект. – 2005. – 96 с.
51. Житлове право України: навч. посібник / За ред. В. С. Гопанчука, Ю. О. Заіки. – К.: Істина, 2003. – 208 с.
52. Житлове право України: навч. посіб. / М. К. Галянтич, Г. І. Коваленко. – К.: Юрінком Інтер, 2002. – 480 с.
53. Житлове законодавство України: стан та шляхи удосконалення: Монографія / За ред. М. К. Галянтича. – К.: КВІЦ, 2006. – 564 с.
54. Житловий кодекс Української РСР: Науково-практичний коментар / За ред. С. Я. Фурси. – К.: Видавець Фурса С. Я.: КНТ, 2008. – 1280 с. – (Серія «Цивілістика»).
55. Заіка Ю. О. Українське цивільне право: Навч. посібник. – К.: Істина, 2005. – 312 с.
56. Заіка Ю. О. Спадкове право України: Навч. посібник. – К.: Істина, 2006. – 216 с.
57. Заіка Ю. О. Проблеми, що виникають при застосуванні спадкового законодавства // Вісник Верховного Суду України. – № 3. – 2006. – С. 30–32.
58. Збірник Постанов Пленуму Верховного Суду України (1963-1995р.р.). Із змін. та допов. за станом на 1лип. 1995р.: [У 2ч.]. – К.: Укр. Правн. Фундація. Вид-во «Право», 1995. – Ч.2. – 412с.
59. Здійснення та судовий захист суб’єктивних житлових прав. Монографія / Наук.-дослід. ін-т приват. права і підприємниц. АПрНУ / М. К. Галянтич, А. І. Дрішлюк, Л. Г. Лічман. – К.; Тернопіль: Підручники і посібники. – 496 с.
60. Здійснення та захист корпоративних прав в Україні (цивільно-правові аспекти): Монографія / За ред. В. В. Луця. – Тернопіль: Підручники і посібники. – 2007. – 320 с.
61. Зубков С.О. Цивільно-правове регулювання набуття права власності на новостворене нерухоме майно.: дис. … канд. юрид. наук: спец. 12.00.03 / С.О.Зубков. – Київ, 2011. – 339с.
62. Зырянов А.И. Брачный договор и общая собственность супругов: проблемы теории и практики множественности лиц в гражданских правоотношениях // Актуальные проблемы гражданского права и процесса: Сборник материалов Международной научно-практической конференции. Вып. 1 /Отв.ред. Д. Х. Валеев, М. Ю. Челышев. – М.: «Статут», 2006. – С.125-128.
63. Інструкція про порядок проведення технічної інвентаризації об’єктів нерухомого майна: Наказ Держбуду України від 24.05.2001 р. № 127 // Правове регулювання об’єктів нерухомого майна в Україні / [упоряд.: С. О. Слободянюк, О. А. Данчук; За ред. В. В. Сенчука]. – К.: Юрінком Інтер, 2008. – 352 с.
64. Інструкція щодо складання форм № 1-буд «Інформація про одержання дозволу на виконання будівельних робіт та № 2-буд «Звіт про реалізацію дозволу на виконання будівельних робіт»: Наказ Державного комітету статистики від 17.09.2004 р. № 519 «Про затвердження форм державних статистичних спостережень зі статистики дозволів на будівництво та Інструкції щодо їх складання» [Елекронний ресурс] / Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=z1248-04.
65. Інструкція про порядок видачі довідок-характеристик на об’єкти нерухомого майна, що знаходяться у власності юридичних та фізичних осіб та зареєстровані в бюро технічної інвентаризації: Наказ Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 30.04.1996 р. № 35. – Правове регулювання об’єктів нерухомого майна в Україні / [упоряд.: С. О. Слободянюк, О. А. Данчук; За ред. В. В. Сенчука]. – К.: Юрінком Інтер, 2008. – 352 с. – С. 135–140. {Скасований Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства № 337 від 16.09.2010р.}
66. Казимирчук В. П. Социально-правовая активность личности – существенная часть ее жизненной позиции // Социалистический образ жизни (государственно-правовые проблемы). – М., 1980. – С. 176–208.
67. Камышанский В. П. Право собственности на недвижимость: вопросы ограничений. – Элиста: АПП «Джангар», 1999. – 336с.
68. Кара В. Право користування житлом дітьми-членами сім’ї власника житла. [Електронний ресурс] / Режим доступу: pert.com.ua/content/view/18/35/long,ru/-32k.
69. Клименко И. О. Гражданско-правовой режим жилого помещения, предоставляемого по договору социального найма: автореф. дис. на соискание уч. степени канд. юрид. наук: спец.12.00.03 «Гражданское право; предпринимательское право; международное частное право» / И. О. Клименко. – Краснодар, 2009. – 26с.
70. Клименко С. В. Правові ознаки житла як об’єкта права власності // Зовнішня торгівля: економіка, фінанси, право. – 2009. – №4 – С. 149-154.
71. Клименко С. В. Проблемні питання розпорядження житлом за діючим та перспективним законодавством // Зовнішня торгівля: економіка, фінанси, право. – 2010. – №2 – С. 118-122.
72. Клименко С. В. Поняття та правовий режим житла як об’єкта права власності фізичної особи. Підприємництво, господарство і право. – 2009. – №12 – С. 105-108.
73. Коваленко Ю. Н. Краткий справочник архитектора. Промышленные предприятия. – К.: Издательство «Будівельник», 1967. – 503 с.
74. Колодій А. М., Олійник А. Ю. Права людини і громадянина в Україні: навч. посібник. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – 336 с.
75. Кондратьєва Н. М. Проблеми здійснення права спільної часткової власності на житлове приміщення // Проблеми формування та реалізації державної житлової політики: матеріали наук.-практ. семінару. – К.: Ін-т держ. і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2008. – С. 69-71.
76. Конституція України // Відомості Верховної Ради. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
77. Концепція державної житлової політики: Схвалена Постановою Верховної Ради України від 30.06.1995 р. № 354/95-ВР // Голос України. – 25 липня 1995.
78. Комментарий к Гражданскому кодексу Российской Федерации: В 3 т. Т. 1. Комментарий к Гражданскому кодексу Российской Феде¬рации, части первой / Под ред. Т. Е. Абовой и А. Ю. Кабалкина; Ин-т государства и права РАН. – М.: Юрайт-Издат, 2004. – 1069 с.
79. Кохановська О. В. Теоретичні проблеми здійснення інформаційних прав у цивільному праві України // Еволюція цивільного законодавства: проблеми теорії і практики: матеріали Міжнародної наук.-практ. конф. 29–30 квіт. 2004 р., м. Харків. – К.: Акад. правових наук України, НДІ приватн. права і підприємн., НДІ інтелект. власн., Нац. акад. ім. Ярослава Мудрого, 2004. – 519-533.
80. Кохановська О. В. Цивільно-правові проблеми інформаційних відносин в Україні: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора. юрид. наук: спец. 12.00.03 «Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право» / О.В. Кохановська. – К., 2006. – 34 с.
81. Крашенинников П. В. Право собственности и иные вещные права на жилые помещения. – М.: Статут, 2000. – 124 с.
82. Крашенинников В. П. Право собственности и иные вещные права на жилую площадь // Юристъ. – 2001. – № 4. – С. 5–8.
83. Крашенинников П. В. Жилищное право. – 2004. – М.: Статут, 2004. – 284 с.
84. Кудрявцева Е. Н. Ограничения права собственности на жилые помещения: дис. … канд. юрид. наук: 12.00.03 / Кудрявцева Елена Николаевна. – Волгоград, 2001. – 160 с.
85. Кузнєцова Н.С. Основні завдання Книги першої проекту Цивільного кодексу України: Кодифікація приватного (цивільного) права України /[ А. C. Довгерт, О. А. Підопригора, Д. В. Боброва та ін.] за ред. проф. А. С. Довгерта. – К.: Український центр правничих студій, 2000. – 336с.
86. Кузнецова Л. Г., Шевченко Я. Н. Гражданско-правовое положение несовершеннолетних. – М.: Юридическая литература, 1968. – 136 с.
87. Кучеренко І. М. Проблеми визначення основних напрямків державної житлової політики в Україні // Проблеми формування та реалізації державної житлової політики: матеріали Наук.-практ. семінару. – К.: Ін-т держ. і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2008. – С.3-15.
88. Лічман Л. Г. Поняття «житло» і його цивільно-правове значення // Підприємництво, господарство і право. – 2004. – № 11. – С. 19–22.
89. Лічман Л. Г. Судовий захист прав і інтересів членів сім’ї власника жилого приміщення: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.03 «Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право» / Л. Г. Лічман. – Х., 2005. – 20 с.
90. Лічман Л. Г. Окремі питання судової практики щодо визначення особи такою, що втратила право на користування жилим приміщенням у разі її відсутності // Проблеми формування та реалізації державної житлової політики: матеріали Наук.-практ. семінару. – К.: Ін-т держ. і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2008. – С.47-52.
91. Лист Державного комітету України з будівництва та архітектури від 30.04.2003 р. № 7/7-401 «Щодо віднесення ремонтно-будівельних робіт до капітального та поточного ремонтів» [Елекронний ресурс] / Режим доступу: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/FIN6148.html.
92. Литовченко В. В. Поняття житла та проблеми його цільового використання [Елекронний ресурс] / Режим доступу: http: www.lex-lin.com.ua /?go=fullaricel&id=161.
93. Луць А. В. Свобода договору в цивільному праві України: навч. посібник. – К.: Школа, 2004. – 160 с.
94. Луць В. В. Загальні положення про договори у Цивільному та Господарському кодексах України // Реалізація чинних Цивільного та Господарського кодексів України: проблеми та перспективи: зб. наук. праць за матеріалами наук.-практ. конф., м. Київ, 24 лист. 2005 р. / Редкол.: О. Д. Крупчан (голова) та ін. – К.: НДІ приват. права та підприємниц. АПрН України, 2006. – 320 с.
95. Маєвська А. В. Тягар утримання житлових приміщень // Реформування житлового законодавства: проблеми та перспективи: зб. наук праць за матеріалами круглого столу, м. Харків, 16 груд. 2006 р. / Редкол.: М. К. Галянтич, О. Д. Крупчан, Є. О. Мічурін та ін. – Х.: Наук.-дослідн. ін-т приват. права і підприємниц. АПрН України, Харк. нац. ун-т внутріш. справ, 2006. – С.66-68.
96. Малеин Н. С. Гражданский закон и права личности в СССР. – М.: Юрид. лит., 1981. – 216 с.
97. Манылов И. Е. Наследование жилых помещений. – М.: Статут, 2007. – 141 с.
98. Маркс К., Энгельс Ф. Сочинения. – М.: Политиздат, 1968. – Т. 19. – 670 с.
99. Маттеи У., Суханов Е. А. Основные положення права собственности. – М.: Юристъ. – 1999. – 384 с.
100. Матузов Н. И. Субъективные права граждан СССР: автореф. дис. на соискание уч. степени канд. юрид. наук / Н. И. Матузов. – Л., 1964. – 22 с.
101. Матузов Н. И. Субъективные права граждан СССР. – Саратов: Приволжское книжное издательство, 1966. – 190 с.
102. Махінчук В. М. Житлові правовідносини: стан та перспективи розвитку // Реформування житлового законодавства: проблеми та перспективи: зб. наук. праць за матеріалами круглого столу, м. Харків, 16 груд. 2006 р. / Редкол.: М. К. Галянтич, О. Д. Крупчан, Є. О. Мічурін та ін. – Х.: Наук.-дослід. ін-т приватн. права і підприємниц. АПрН України, Харк. нац. ун-т внутріш. справ, 2006. – С.18-20.
103. Мічурін Є. О. Цивільний договір як один із засобів реалізації права на житло: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.03 «Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право» / Є. О. Мічурін. – Х., 2000. – 16 с.
104. Мічурін Є. О. Поняття житла та його ознаки // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності. – Донецьк, 2002. – № 1. – С. 330–237.
105. Мічурін Є. О. Класифікація обмежень майнових прав фізичних осіб // Право України. – № 4. – 2008. – С. 124–130.
106. Мічурін Є. О. Обмеження права на житло. – К.: Акад. правов. наук України, НДІ Приват. права та підприємниц., 2006. – 48 с.
107. Мічурін Є. О. Обмеження майнових прав фізичних осіб (загальні положення) / Монографія. – Х.: Юрсвіт, 2007. – 220 с.
108. Мічурін Є. О. Правочини з житлом. – Х.: Юрсвіт, 2005. – 472 с.
109. Мирошникова Н. И. Механизм осуществления субъективных прав: учебн. пособие. – Ярославль, 1989. – 81 с.
110. Мичурин Е. А. Договоры с жильем. Анализ возникающих проблем и пути их разрешения // Юридический Харьков. – 2001. – № 8. – 154 с.
111. Михайленко О. О. Речово-правові обмеження права приватної власності за стародавнім римським та сучасним цивільним правом України. – дис. … канд. юрид. наук: 12.00.03 / Міхайленко Ольга Олександрівна. – Запоріжжя, 2003. – 224 с.
112. Морозова С. Є. Повноваження органів опіки та піклування при вчиненні особами правочинів з житлом, право проживання в якому мають діти // Проблеми формування та реалізації державної житлової політики: матеріали Наук.-практ. семінару. – К.: Ін-т держ. і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2008. – С.81-85.
113. Наказ Державного комітету України з будівництва та архітектури 05.12.2000 р. № 273 {втратив чинність на підставі Постанови Кабінету міністрів України від 13.04. 2011 р. N 466 «Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт» } [Елекронний ресурс] / Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=466-2011-%EF
114. Науково-практичний коментар Цивільного кодексу України: У 2 т. / За відповід. ред. О. В. Дзери (кер. авт. кол.), Н. С. Кузнєцової, В. В. Луця. – К.: Юрінком Інтер. – 2005. – Т. 1. – 832 с.
115. Науково-практичний коментар Цивільного кодексу України / За ред. В. М. Коссака. — К.: Істина, 2004. — 976 с.
116. Нецька Л. С. Проблеми реалізації права на житло в Україні // Реформування житлового законодавства: проблеми та перспективи: зб. наук праць за матеріалами круглого столу, м. Харків, 16 груд. 2006 р. / Редкол.: М. К. Галянтич, О. Д. Крупчан, Є. О. Мічурін та ін. – Х.: Наук.-дослід. ін-т приват. права і підприємниц. АПрН України, Харк. нац. ун-т внутріш. справ, 2006. – С.102-105.
117. Нудельман В. І., Олещенко В. І. Основні засади забезпечення системного формування та реалізації державної житлової політики // Проблеми формування та реалізації державної житлової політики: матеріали Наук.-практ. семінару. – К.: Ін-т держ. і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2008. – С. 22-26.
118. «Об утверждении перечня хронических заболеваний, при которых лица, страдающие этими заболеваниями, не могут проживать в коммунальной квартире или в одной комнате с членами своей семьи». Приказ МЗ УССР от 08.02.1985 № 52, с изменениями и дополнениями, внесенными приказом Министерства здравоохранения УССР от 22 мая 1985 года N 322, приказом Министерства здравоохранения Украины от 27 апреля 1993 года N 91 [Елекронний ресурс] / Режим доступу: http://www.moz.gov.ua/ua/portal/dn_19850208_52.html
119. Осадченко Э.О. Осуществление права частной собственности на жилые помещения: автореф. дис. на соискание уч. степени канд. юрид. наук: спец. 12.00.03 «Гражданское право; предпринимательское право; международное частное право» / Э.О. Осадченко. – Волгоград, 2010. – 20 с.
120. Павлов В. П. Проблемы теории собственности в российском праве: автореф. дис. на соискание уч. степени доктора. юрид. наук: спец. 12.00.01 «Теория и история права и государства; история правовых учений» / В. П. Павлов. – Минск, 2002. – 29 с.
121. Пацурківський Ю. П. Правовий режим майна суб’єктів підприємницької діяльності автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.03 «Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право» / Ю. П. Пацурківський. – К., 2001. – 19 с.
122. Певницкий С. Г. Вещные права на имущество в многоквартирных домах: автореф. дис. на соискание уч. степени канд. юрид. наук: спец. 12.00.03. «Гражданское право, предпринимательское право, семейное право, международное частное право» / С. Г. Певницкий. – М., 2007. – 20 с.
123. Певзнер А. Г. Понятие и виды субъективных гражданских прав: автореф. дис. на соискание уч. степени. канд. юрид. наук. – М., 1961. – 16 с.
124. Пікінер К. Загальна характеристика суб’єктивних цивільних прав // Підприємництво, господарство і право. – 2003. – № 10. – С. 94–97.
125. Пискунова М. Г. Государственная регистрация прав на недвижимость: теорія и практика: сб. статей / Сост. Е. А. Киндеева, М. Г. Пискунов. – М.: Ось-89, 2005. – 480 с.
126. Податковий кодекс України (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2011, N 13-14, N 15-16, N 17, ст.112) [Елекронний ресурс] / Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2755-17
127. Положення про порядок обстеження стану жилих будинків з метою встановлення їх відповідності санітарним і технічним вимогам та визнання жилих будинків і жилих приміщень непридатними для проживання: Постанова Ради Міністрів УРСР від 26.04.1984 р. № 189 [Елекронний ресурс] / Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=189-84-%EF
128. Поротикова О. А. Проблема злоупотребления субъективным гражданским правом / О. А. Поротикова. – М.: Волтерс Клувер, 2007. – 256 с.
129. Правила судноплавства на внутрішніх водних шляхах України: Наказ Міністерства транспорту України від 16.02.2004 р. № 91 [Елекронний ресурс] / Режим доступу: http: //search.ligazakon.ua/1-doc2.nsf/linki/Reg9471.html.
130. Правила утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених: Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 р. № 76 // Офіційний вісник України. – 2005. – №35. – Ст. 2158.
131. Правила користування приміщеннями житлових будинків: Постанова Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 р. № 572 // Житлове законодавство України. – К.: Істина, 2006. – 320 с. – С. 257–259.
132. Проект Житлового кодексу України 05.11.2010. [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/ed_2009_09_04/JF1S30DB.html#.
133. Про психіатричну допомогу: Закон України від 22.02.2000 р. // Відомості Верховної Ради України . – 2000. – N 19 – ст.143.
134. Про власність: Закон України від 07. 02.1991 р.// Відомості Верховної Ради УРСР (ВВР). 1991 – № 20– Ст. 249 { Закон втратив чинність на підставі Закону N 997-V ( 997-16 ) від 27.04.2007, ВВР, 2007, N 33, ст.440 }
135. Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень: Закон України від 01.07.2004 р. № 1952-ІУ // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 51. – Ст. 553 [В редакції Закону № 1878-VІ (1878-17) від 11.02.2010 р.].
136. Про житловий фонд соціального призначення: Закон України від 12.01.2006 р. № 3334-ІV // Відомості Верховної Ради. – 2006. – № 19. – Ст. 159.
137. Про житлово-комунальні послуги: Закон України від 24.06. 2004 р. № 1875-ІV // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 47. – Ст. 517.
138. Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення: Закон України від 24.02.1994 р. № 4004-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 27. – Ст. 218.
139. Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків: Закон України від 04.09.2008 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2008. – № 46. – Ст. 323.
140. Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування: Закон України від 13.01.2005 р. № 2342–IV // Відомості Верховної Ради України. – 2005. – № 6. – Ст. 147.
141. Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва: Закон України від 25.12.2008 р. № 800-ІV // Відомості Верховної Ради України. – 2009. – № 19. – Ст. 257.
142. Про затвердження Положення про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива: Постанова Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 р. № 848 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.1997 р. № 1050) // [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=848-95-%EF
143. Про затвердження Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України: Наказ Міністерства юстиції України від 03.03.2004 р. № 20/5 // Офіційний вісник України. – 2004. – № 10. – С. 315.
144. Про іпотеку: Закон України від 05.06.2003 р. № 898-ІV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 38. – Ст. 313.
145. Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду: Закон України від 22.12.2006 р. № 525-V // Відомості Верховної Ради України. – 2007. – № 10. – Ст. 1.
146. Про місцеве самоврядування в Україні: Закон України від 21.05.1997 р. № 280 / 97-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 24. – Ст. 170.
147. Про нотаріат: Закон України від 02.09.1993 р. № 3425-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 39. – Ст. 383.
148. Про о