ОСОБЛИВОСТІ ГОСПОДАРСЬКО-ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ДОГОВОРУ БЕЗОПЛАТНОЇ ПЕРЕДАЧІ МАЙНА (порівняльний аспект)

Краткое описание

МІЖНАРОДНА АКАДЕМІЯ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ

На правах рукопису

УДК 346.12 (477)

КЛЮЄВА Євгенія Миколаївна

ОСОБЛИВОСТІ ГОСПОДАРСЬКО-ПРАВОВОГО
РЕГУЛЮВАННЯ ДОГОВОРУ БЕЗОПЛАТНОЇ ПЕРЕДАЧІ МАЙНА (порівняльний аспект)

Спеціальність 12.00.04 – господарське право, господарсько-процесуальне право

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник:
Юлдашев Олексій Хашимович
доктор юридичних наук, професор

Київ 2011

ЗМІСТ
ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. ПОРЯДОК БЕЗОПЛАТНОЇ ПЕРЕДАЧІ МАЙНА ЗА ГОСПОДАРСЬКИМ ЗАКОНОДАВСТВОМ
1.1. Діюче господарсько-правове регулювання порядку безоплатної передачі майна 13
1.2. Обґрунтування доцільності поглиблення господарсько-правового регулювання порядку безоплатної передачі майна 25
РОЗДІЛ 2. ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ДОГОВОРІВ БЕЗОПЛАТНОЇ ПЕРЕДАЧІ МАЙНА
2.1. Цивільно-правова характеристика договору дарування 35
2.2. Пожертвування як різновид договору дарування 72
2.3. Договір безоплатного користування майном (договір позички) 81
РОЗДІЛ 3. ВДОСКОНАЛЕННЯ ПОРЯДКУ БЕЗОПЛАТНОЇ ПЕРЕДАЧІ МАЙНА СУБ'ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ
3.1. Особливості дарування майна суб'єктів господарювання 123
3.2. Особливості безоплатного користування майном суб'єктів господарювання 139
3.3. Безоплатне повернення церквам колишнього церковного майна, експропрійованого радянською владою 151
ВИСНОВКИ 167
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 172

ВСТУП

Повне і якісне господарсько-правове забезпечення усіх юридичних дій, що відбуваються в сфері господарювання є важливим засобом підвищення рівня і ефективності державної економічної політики України. Створення такого забезпечення вимагає вдосконалення правового регулювання господарських відносин, введення у Господарський кодекс України (ГКУ) норм, що регулюють відносини, які вибудовуються у процесі безоплатної передачі майна між господарюючими суб’єктами. Зокрема, широкого розповсюдження у відносинах між юридичними особами сьогодні набувають відносини, що регулюються договорами дарування, пожертвування, безоплатного користування майном (позички). Договори позички укладаються, наприклад, щодо таких об’єктів господарсько-правових прав, як земельні ділянки, житлові приміщення, автомобілі та ін. Крім того, позичка набуває все більше значення у відносинах у галузі культури та, навіть, підприємницької діяльності (користування книгами з фондів бібліотек, передача речей для експонування на виставках, у музеях тощо, передача товарів у безоплатне користування з метою реклами). Відсутність у господарсько-правовій науці спеціальних досліджень договорів безоплатної передачі майна між господарюючими суб’єктами та практична значимість цих договорів у повсякденних відносинах у суспільстві зумовлюють теоретичну та практичну важливість дослідження особливостей господарсько-правового регулювання безоплатної передачі майна. Необхідно зазначити, що використання для цього напрацювань з питань безоплатної передачі майна серед праць українських науковців недостатньо. Характеристики відповідних договорів, що розглядаються, наведені, переважно у навчальних підручниках з цивільного права України, а також у коментарях до Цивільного кодексу (ЦК) України. Монографічних досліджень щодо правового регулювання безоплатної передачі майна вкрай мало. Саме це і обумовлює потребу у використанні фундаментальних праць російських вчених, в т.ч. і дореволюційних, російського законодавства, що містить більш детальне регулювання цих договорів. Все це і обумовило порівняльний аспект даного дослідження, в процесі якого виявлено низку неврегульованих українським господарським законодавством питань безоплатної передачі майна між господарюючими суб’єктами, що призводять до безвихідних ситуацій. Практика потребує невідкладного вирішення цих питань що і обумовлює актуальність і важливість даного дослідження, яке присвячене саме обґрунтуванню і вирішенню проблем підвищення ефективності регуляторної діяльності держави, вирішенню проблем правового урегулювання безоплатної передачі майна в сфері господарювання, за участю господарюючих суб’єктів.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до плану наукових досліджень Інституту права Міжрегіональної Академії управління персоналом на 2008-2011 рр. «Правове забезпечення управління персоналом», а також у відповідності до спеціальної науково-дослідної теми кафедри цивільно-правових дисциплін Інституту права «Актуальні проблеми цивільного і господарського права та процесу».
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є виявлення особливостей господарсько-правового регулювання договору безоплатної передачі майна у порівнянні з цивільним законодавством, формулювання пропозицій щодо їх врахування у господарському законодавстві.
Для досягнення цієї мети автор поставив такі основні завдання дисертаційного дослідження:
- дослідити діюче господарсько-правове регулювання порядку безоплатної передачі майна;
- обґрунтувати доцільність поглиблення господарсько-правового регулювання порядку безоплатної передачі майна;
- провести комплексний аналіз та виявити у порівняльному аспекті цивілістико-правові положення щодо договорів безоплатної передачі майна для включення в теорію господарського права і формулювання відповідних норм господарського законодавства;
- обґрунтувати необхідність удосконалення господарського законодавства на основі положень безоплатної передачі майна, сукупність яких має стати складовою господарсько-правової науки;
- розробити положення які мають враховуватися у теорії безоплатної передачі майна, що повинна стати складовою господарсько-правової науки;
- розкрити особливості дарування і пожертвування майна суб'єктів господарювання, що мають включатися в склад господарсько-правової науки і законодавчої практики;
- виявити особливості безоплатного користування майном суб'єктів господарювання для формулювання відповідних положень господарського законодавства.
Об’єктом дослідження є господарські та цивільно-правові відносини, що виникають у зв’язку із безоплатною передачею майна.
Предметом дослідження є особливості господарсько-правового регулювання договору безоплатної передачі майна.
Методологічну базу дисертації складає комплекс різноманітних наукових методів. Зокрема, формально-юридичний метод був використаний при аналізі діючого господарсько-правового регулювання порядку безоплатної передачі майна, порівняльно-правовий та системно-функціональний метод застосовувались при проведенні комплексного аналізу цивільно-правового регулювання договорів безоплатної передачі майна; системно-структурний метод використовувався при обґрунтування доцільності поглиблення господарсько-правового регулювання порядку безоплатної передачі майна.
Теоретичну базу дослідження складають наукові роботи як українських, так і зарубіжних вчених, в тому числі праці Н. Абової, А. Бобкової, М. Брагинського, В. Витрянського, В. Джуня, О. Дзери, Ю. Заіки, Ю. Захарова, О. Іоффе, А.Кабалкина, Н. Кузнецової, В. Косака, А. Колодія, В. Комарова, В. Луця, Р. Майданчика, В Малеіної, В. Мамутова, Н. Саніахметової, В. Спасибо-Фатеєвої, В. Тація, С. Фурси, Є. Харитонова, В. Щербини, Г. Шершеневича та інших авторів.
Нормативну основу дослідження склали: господарське, цивільне законодавство, а також окремі акти з питань безоплатної передачі майна законодавства зарубіжних країн, міжнародні договори.
В дисертації здійснено системний аналіз відповідних норм Конституції України, Господарського та Цивільного кодексів України, цивільного законодавства колишнього УРСР та інших актів, а також узагальнено оприлюднену судову практику вирішення господарських спорів щодо безоплатної передачі майна.
Наукова новизна отриманих результатів. Вона полягає в тому, що в дисертації комплексно, з урахуванням досягнень теорій господарського і цивільного права в Україні, досліджено шляхи подальшого вдосконалення інституту безоплатної передачі майна, наведено результати порівняльного аналізу норм цивільного права.
В результаті дослідження виявлені найбільш невдалі та недосконалі сторони правового регулювання безоплатної передачі майна, запропоновано нові наукові положення й висновки.
Уперше:
- запропоновано наступні теоретичні положення, згідно з якими може бути сформульовано визначення змісту договору дарування для внесення відповідної статті до ГКУ. Зокрема пропонується стаття «Зміст договору дарування»:
1. Суб’єкти господарювання недержавної форми власності, які здійснюють господарську діяльність на основі права власності, на свій розсуд, вправі укладати договір дарування, згідно якого одна сторона (дарувальник) зобов’язується безоплатно передати другій стороні (обдаровуваному) право власності на те чи інше майнове благо.
2. Договір обіцянки дарування породжує одностороннє зобов'язання дарувальника передати об'єкт дарування обдаровуваному і кореспондуюче даному зобов'язанню право обдаровуваного вимагати від дарувальника передачі дарунка.
3. Дарування являє собою безоплатне набуття права по відчуженню. Будь-яке зустрічне майнове зобов’язання як на користь дарувальника, так третьої особи з боку обдаровуваного, повинно кваліфікуватись як нікчемна угода і визначатись нормами які відносяться до відповідного оплатного договору, який в дійсності мали на увазі сторони (договір міни, купівлі-продажу, про надання послуг, договір підряду тощо).
4. Суб’єкт господарювання не вправі передавати в дар майно чи інше майнове благо особі, що є його засновником, учасником, керівником, членом її органів управління або контролю
5. Якщо предметом дарування є право вимоги до третіх осіб, виконання договору дарування здійснюється шляхом вручення документів, що підтверджують це право, а також вручення договору про передачу права вимоги.
6. В разі ліквідації суб’єкта господарювання, право на дарунок не переходить до його правонаступників, якщо інше не передбачене договором дарування.
7. Дарувальник вправі відмовитися від виконання договору, що містить обіцянку передати в майбутньому обдаровуваному річ або право якщо після укладання договору у суб’єкта господарювання настали нові обставини, за яких виконання договору в нових умовах призведе до істотного зниження рівня матеріально-фінансового стану суб’єкта господарювання, і їх не можна було раніше передбачити. Крім того, дарувальник має право не виконувати договір дарування, якщо ще до виконання йому стали відомі обставини, що дають йому право на скасування дарування».
Перелік таких обставин має перераховуватися у законі (за аналогією ст. 727 ЦК РФ, ст. 607 ЦК України) і бути вичерпним. Зокрема, відмова дарувальника від виконання зобов'язання може бути обумовлена загибеллю речі, вилученням її з обігу, забороною вчиняти обіцяні дії.
Доцільно також ввести в ГКУ статтю «Скасування дарування у випадку передачі речі» у наступній редакції:
1. Якщо обдаровуваний вчинив по відношенню до дарувальника якісь недобросовісні дії наприклад, грубо порушив етичні правила, правила конкуренції, порушив комерційну таємницю тощо - у суб’єкта господарювання – дарувальника також виникає право скасувати дарування, яке вже відбулося.
2. Дарувальник вправі вимагати скасування дарування й повернення речі, що представляє для дарувальника велику немайнову цінність, а обдарований поводиться з нею так, що створюється загроза її безоплатної втрати.
3. Суб’єкт господарювання вправі передбачити у договорі дарування положення, згідно якого у випадку ліквідації обдарованого, дар повертається дарувальнику на протязі певного строку.
4. Дарування, зроблене юридичною особою або індивідуальним підприємцем може бути скасоване в інтересах кредиторів. Якщо в порушення закону про неспроможність юридична особа або громадянин-підприємець зробить дарування протягом року, що передують оголошенню його банкрутом, кредитори вправі вимагати скасування дарування в судовому порядку на тій підставі, що за рахунок подарованого майна зменшилася вартість майна, що утворить конкурсну масу.
5. При скасуванні дарування річ повертається дарувальникові в тому вигляді, у якому вона існує на момент скасування.
6. Річ, відчужена обдаровуваним добросовісному набувачу поверненню не підлягає.
7. У випадку скасування дарування річ повертається дарувальникові, якщо до моменту скасування дарування вона збереглася в натурі. У разі, коли річ у натурі не збереглася, до обдаровуваного може бути пред'явлена вимога з безпідставного збагачення. У випадку неможливості повернути в натурі безпідставно отримане або заощаджене майно набувач повинен відшкодувати потерпілому дійсну вартість цього майна на момент його придбання, а також збитки, викликані наступною зміною вартості майна, якщо набувач не відшкодував його вартість негайно після того, як довідався про безпідставне збагачення.
8. У випадку скасування дарування обдаровуваний зобов'язаний повернути не тільки річ у натурі або її вартість, але й суми, отримані у порядку поступки йому права вимоги, а також суми, заощаджені ним у зв'язку з виконанням дарувальником його зобов'язань.
- запропоновано, з метою протидії укладенню удаваних угод щодо дарування акцій, встановити додаткові обмеження кола осіб, яким акціонер має право подарувати іменні акції приватного товариства, а також майнові санкції за здійснення удаваної угоди, що упереджували б укладання таких угод.
- пропонується ввести в ГКУ норму про те, що суб’єкт господарювання - пожертвувач може призначити мету вживання пожертвуваного майна. При цьому це призначення не повинно суперечити правилам, що діють у навчальних і інших закладах. Про безоплатну передачу майна суб’єкти господарювання повідомляють органи місцевої влади, на території яких знаходиться відповідний заклад. Якщо вживання пожертвуваного майна за зазначеним призначенням через зміну умов стало неможливим, за згодою пожертвувача може бути визначене інше призначення. При споживанні майна за іншим призначенням без згоди пожертвувача, останній вправі зажадати повернення пожертвуваного майна.
Удосконалено:
- обґрунтування пропозицій стосовно включення в ГКУ спеціальної статті, присвяченої правовому регулюванню пожертвування с боку суб’єктів господарювання;
- аргументацію того, що пожертвувачем - добродійником може бути будь-який суб’єкт господарювання, за виключеннями, встановленими спеціальними законами. У якості пожертвоотримувачів можуть виступати громадяни, лікувальні, виховні установи, установи соціального захисту й інші аналогічні установи. Ними можуть бути також благодійні, наукові й навчальні установи, фонди, музеї й інші установи культури, суспільні й релігійні організації, а також держава й інші суб'єкти господарського і цивільного права.
Дістало подальший розвиток:
- аргументація теоретичного положення про те, що одним з шляхів чіткого розмежування сфер юрисдикції ЦК та ГКУ є не прийняття нового закону, який би регулював засади господарської діяльності, і не усунення подвійного регулювання одних і тих самих правовідносин двома кодексами (у ряді випадків це не тільки доцільно, але й необхідно), а більш чітке позначення предмету регулювання, послідовне додержання положень теорії права щодо пріоритетності спеціальних законів перед загальними. Адже предмети регулювання цих кодексів у їх теперішній редакції різні. Стосовно суб’єктів господарювання ГКУ повинен виступати як спеціальний закон, оскільки ЦКУ регулює майнові відносини і за участю громадян, і юридичних осіб, отже у відношенню до останніх є загальним. А спеціальні закони є пріоритетними по відношенню до загальних;
- обґрунтування доцільності поглиблення господарсько-правового регулювання порядку безоплатної передачі майна, введення відповідних новел в ГКУ;
- доповнення у ГКУ з приводу безоплатного дарування акцій акціонерних товариств;
- висновок про те, що особливістю пожертви від звичайного договору дарування полягає в тому, що останній припиняється з передачею речі або майнового права. В той же час договір пожертвування з передачею пожертвування не припиняється. Такий висновок ґрунтується на тому, що в такому договорі виконання складається не тільки з передачі дарунка, але й з належного виконання порядку використання дарунка. Отже, доцільно розглядати договір пожертвування як двосторонньо-зобов'язуючий договір, не вказуючи при цьому, де ж той момент, з настанням якого договір можна вважати припиненим.
Практичне значення отриманих результатів. Отримані в дисертаційній роботі результати, а також її теоретичні висновки можуть бути використані законотворчій діяльності при розробці змін до законодавства, що регулює безоплатну передачу майна.
Основні положення роботи можуть бути використані при підготовці навчальних посібників і методичних рекомендацій, а також при викладанні курсів господарського права, правового забезпечення безоплатної передачі майна. Наукові положення дисертації можуть стати базою для подальших наукових досліджень проблем вдосконалення порядку безоплатної передачі майна.
Апробація результатів дослідження. Теоретичні положення, висновки, пропозиції, викладені в дисертації, були предметом доповідей та обговорень на науково-практичних конференціях, круглих столах, зокрема, на XII Київській науково-практичній конференції (м. Київ, 2008), Міжнародній науково-практичній конференції «Законодавство України: проблеми та перспективи розвитку» (м. Косів, 2009), XIII Науково-практичній конференції (м. Київ, 2009), IV Міжнародній цивілістичній науковій конференції студентів та аспірантів (м. Одеса, 2009), Міжнародній науковій конференції «Актуальні проблеми юридичної науки» «Дев’яті осінні юридичні читання» (м. Хмельницький, 2010), на засіданнях кафедри транспортного права Київської державної академії водного транспорту, кафедри цивільно-правових дисциплін Інституту права МАУП.
Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження викладено у 9 публікаціях, в т.ч. 4 статтях, опублікованих у наукових фахових виданнях з юридичних наук, а також у 5 наукових збірниках матеріалів науково-практичних конференцій.
Структура роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, восьми підрозділів, висновків і становить 183 сторінки. Список використаної літератури складається з 223 найменувань.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та подається нове вирішення наукового завдання, яке полягає у дослідженні особливостей господарсько-правового регулювання безоплатної передачі майна у порівняльному аспекті. Основні теоретичні та практичні результати цього дослідження полягають у розробці таких висновків, положень та пропозицій:
І. Одним з шляхів чіткого розмежування сфер юрисдикції ЦК та ГКУ є не прийняття нового закону, який би регулював засади господарської діяльності, і не усунення подвійного регулювання одних і тих самих правовідносин двома кодексами (у ряді випадків це не тільки доцільно, але й необхідно), а більш чітке позначення предмету регулювання, послідовне додержання положень теорії права щодо пріоритетності спеціальних законів перед загальними. Адже предмети регулювання цих кодексів у їх теперішній редакції різні. Стосовно суб’єктів господарювання ГКУ повинен виступати як спеціальний закон, оскільки ЦКУ регулює майнові відносини і за участю громадян, і юридичних осіб, отже у відношенню до останніх є загальним. А спеціальні закони є пріоритетними по відношенню до загальних.
ІІ. Доцільно внести наступні новели до ГКУ:
«Стаття 134-1. Зміст договору дарування.
1. Суб’єкти господарювання недержавної форми власності, які здійснюють господарську діяльність на основі права власності, на свій розсуд, вправі укладати договір дарування, згідно якого одна сторона (дарувальник) зобов’язується безоплатно передати другій стороні (обдаровуваному) право власності на те чи інше майнове благо.
2. Договір обіцянки дарування породжує одностороннє зобов'язання дарувальника передати об'єкт дарування обдаровуваному і кореспондуюче даному зобов'язанню право обдаровуваного вимагати від дарувальника передачі дарунка.
3. Дарування являє собою безоплатне набуття права по відчуженню. Будь-яке зустрічне майнове зобов’язання як на користь дарувальника, так третьої особи з боку обдаровуваного, повинно кваліфікуватись як нікчемна угода і визначатись нормами які відносяться до відповідного оплатного договору, який в дійсності мали на увазі сторони (договір міни, купівлі-продажу, про надання послуг, договір підряду тощо).
4. Суб’єкт господарювання не вправі передавати в дар майно чи інше майнове благо особі, що є його засновником, учасником, керівником, членом її органів управління або контролю.
5. Якщо предметом дарування є право вимоги до третіх осіб, виконання договору дарування здійснюється шляхом вручення документів, що підтверджують це право, а також вручення договору про передачу права вимоги.
6. Якщо суб’єкт господарювання ліквідується, то право на дарунок не переходить до його правонаступників, якщо інше не передбачено договором дарування.
7. Дарувальник вправі відмовитися від виконання договору, що містить обіцянку передати в майбутньому обдаровуваному річ або право, якщо після укладання договору у суб’єкта господарювання настали нові обставини, за яких виконання договору в нових умовах призведе до істотного зниження рівня матеріально-фінансового стану суб’єкта господарювання, і їх не можна було раніше передбачити. Крім того, дарувальник має право не виконувати договір дарування, якщо ще до виконання йому стали відомі обставини, що дають йому право на скасування дарування».
ІІІ. Перелік обставин, за яких дарувальник має право не виконувати договір дарування, що дають йому право на скасування дарування має перераховуватися у законі і бути вичерпним. Зокрема, відмова дарувальника від виконання зобов'язання може бути обумовлена загибеллю речі, вилученням її з обігу, забороною вчиняти обіцяні дії.
ІV. Доцільно також ввести в ГКУ Стаття 134-2 «Скасування дарування у випадку передачі речі» у наступній редакції.
Стаття 134-2. Скасування дарування у випадку передачі речі.
1. Якщо обдаровуваний вчинив по відношенню до дарувальника якісь недобросовісні дії наприклад, грубо порушив етичні правила, правила конкуренції, порушив комерційну таємницю тощо - у суб’єкта господарювання – дарувальника також виникає право скасувати дарування, яке вже відбулося.
2. Дарувальник вправі вимагати скасування дарування й повернення речі, що представляє для дарувальника велику немайнову цінність, а обдарований поводиться з нею так, що створюється загроза її безоплатної втрати.
3. Суб’єкт господарювання вправі передбачити у договорі дарування положення, згідно якого у випадку ліквідації обдарованого, дар повертається дарувальнику на протязі певного строку.
4. Дарування, зроблене юридичною особою або індивідуальним підприємцем може бути скасоване в інтересах кредиторів. Якщо в порушення закону про неспроможність юридична особа або громадянин-підприємець зробить дарування протягом року, що передують оголошенню його банкрутом, кредитори вправі вимагати скасування дарування в судовому порядку на тій підставі, що за рахунок подарованого майна зменшилася вартість майна, що утворить конкурсну масу.
5. При скасуванні дарування річ повертається дарувальникові в тому вигляді, у якому вона існує на момент скасування. Отримані обдаровуваним плоди, доходи від речі поверненню не підлягають.
6. Річ, відчужена обдаровуваним добросовісному набувачу поверненню не підлягає.
7. У випадку скасування дарування річ повертається дарувальникові, якщо до моменту скасування дарування вона збереглася в натурі. У разі, коли річ у натурі не збереглася, до обдаровуваного може бути пред'явлена вимога з безпідставного збагачення. У випадку неможливості повернути в натурі безпідставно отримане або заощаджене майно набувач повинен відшкодувати потерпілому дійсну вартість цього майна на момент його придбання, а також збитки, викликані наступною зміною вартості майна, якщо набувач не відшкодував його вартість негайно після того, як довідався про безпідставне збагачення.
8. У випадку скасування дарування обдаровуваний зобов'язаний повернути не тільки річ у натурі або її вартість, але й суми, отримані у порядку поступки йому права вимоги, а також суми, заощаджені ним у зв'язку з виконанням дарувальником його зобов'язань.
V. запропоновано, з метою протидії укладенню удаваних угод щодо дарування акцій, встановити додаткові обмеження кола осіб, яким акціонер має право подарувати іменні акції приватного товариства, а також майнові санкції за здійснення удаваної угоди, що упереджували б укладання таких угод.
VІ. Доцільним є включення в ГКУ норми про те, що суб’єкт господарювання - пожертвувач може призначити мету вживання пожертвуваного майна. При цьому це призначення не повинно суперечити правилам, що діють у навчальних і інших закладах. Про безоплатну передачу майна суб’єкти господарювання повідомляють органи місцевої влади, на території яких знаходиться відповідний заклад. Якщо вживання пожертвуваного майна за зазначеним призначенням через зміну умов стало неможливим, за згодою пожертвувача може бути визначене інше призначення. При споживанні майна за іншим призначенням без згоди пожертвувача, останній вправі зажадати повернення пожертвуваного майна.
VІІ. Пожертвувачем - добродійником може бути будь-який суб’єкт господарювання, за виключеннями, встановленими спеціальними законами. У якості пожертвоотримувачів можуть виступати громадяни, лікувальні, виховні установи, установи соціального захисту й інші аналогічні установи. Ними можуть бути також благодійні, наукові й навчальні установи, фонди, музеї й інші установи культури, суспільні й релігійні організації, а також держава й інші суб'єкти господарського і цивільного права.
VІІІ. Доцільно поглиблення господарсько-правового регулювання порядку безоплатної передачі майна (позички), введення відповідних новел в ГКУ.
ІХ. Необхідно відповідну статтю ГКУ положенням або ввести принципово нову статтю яка б визначала права суб’єктів господарювання на дарування акцій приватних акціонерних товариств, зокрема, доповнити існуючу статтю або нову положенням про те, що переважне право акціонерів на придбання акцій приватних акціонерних товариств не поширюється на випадки, коли здійснюється дарування акцій.
Х. Особлива відмінність пожертви від звичайного договору дарування полягає в тому, що останній припиняється з передачею речі або майнового права. В той же час договір пожертвування з передачею пожертвування не припиняється. Такий висновок ґрунтується на тому, що в такому договорі виконання складається не тільки з передачі дарунка, але й з належного виконання порядку використання дарунка. Отже, доцільно розглядати договір пожертвування як двосторонньо-зобов'язуючий договір, не вказуючи при цьому, де ж той момент, з настанням якого договір можна вважати припиненим.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Книги: Один автор
1. Абова Т. Е. Охрана хозяйственных прав предприятий / Абова Т. Е. – М.: Юрид. лит., 1975. – 216 с.
2. Алексеев С. С. Избранное / Алексеев С. С. – М.: Статут, 2003. – 480 с.
3. Бабаскін А.Ю. Договір позички. Глава 60. Цивільний кодекс України: Науково-практичний коментар: У 2 ч. / Бабаскін А.Ю- [за заг. ред. Я.М. Шевченко.]- К.: Концерн «Видавничий Дім «Ін Юре», 2004.
4. Беляневич В. Є. Господарський процесуальний кодекс України: [наук.-практ. коментар] / Беляневич В. Є. – К.: Юстиніан, 2007. – 672 с.
5. Беляневич О А. Господарське договірне право України (теоретичні аспекти): Монографія. –/ Беляневич О А.- К.: Юрінком Інтер, 2006. – 592 с.
6. Беляневич О.А. Господарський договір та способи його укладення. / Беляневич О А. - К.: Наукова думка, – 2002.
7. Бринцев О. В. Правова сутність економічних спорів та способів їх вирішення / Бринцев О. В. – Х.: Право, 2005. – 304 с.
8. Булгакова І. В. Господарське право України: Навч. посіб. - / Булгакова І. В. - К.: Прецедент, 2006.
9. Витрянский В.В. Договор займа. Общие положения и идеальные виды договора. / Витрянский В.В. - Статут, 2004. - С. 114-115.
10. Вінник О. Господарські товариства та виробничі кооперативи: правове становище: монографія / Вінник О. – К.: Знання, 1998. – 308 с.
11. Вінник О. М. Господарське право: навч. посіб. / О. М. Вінник. – 2-ге вид., змін. та доп. – К.: Правова єдність, 2008. – 766 с.
12. Вінник О. М. Публічні та приватні інтереси в господарських товариствах: проблеми правового забезпечення / О. М. Вінник. – К.: Атіка, 2003. – 352 с.
13. Віхров О. П. Організаційно-господарські правовідносини : дис. на здобуття наук. ступеня докт. юрид. наук: спец. 12.00.04 «Хозяйственное право; господарсько-процесуальне право» / О. П. Віхров. – Донецьк, 2009. – 521 с.
14. Власенко Н. А. Коллизионные нормы в советском праве / Власенко Н. А. – Иркутск.: Изд-во Иркут. ун-та, 1984. – 99 с.
15. Волошин Н.П. Договор дарения. 10 главы 1 учебника гражданского права [под ред. П.Е. Орловского, СМ. Корнеева.]- М., 1970.
16. Господарське право України : навч. посіб / За заг. ред. проф. Н. О. Саніахметової. – Х.: «Одіссей», 2005. – 608 с.
17. Господарський кодекс України: науково-практичний коментар / за ред. В. К. Мамутова. – К.: Юрінком-Інтер, 2004.
18. Граве К.А. Договор дарения. Глава 5 в книге «Отдельные виды обязательств»./ Граве К.А. - М., 1954.
19. Гражданское и торговое право капиталистических государств / [ответ. ред. Е. А. Васильев]. – [3-е изд.] – М.: Международ. отоношения, 1993.– 560 с.
20. Дзера І.О. Цивільно-правові засоби захисту права власності на Україні. – /Дзера І.О.- К.: Юрінком Інтер, 2001. – 183 с.
21. Задыхайло Д. В. Инвестиционное право Украины: сб. нормативно-правовых актов с комментариями / Задыхайло Д. В. – Х.: Эспада, 2002. – 752 с.
22. Заіка Ю.О. Українське цивільне право./ Заіка Ю.О. навч. посіб. — К.: Істина, 2005 - 312 с.
23. Замойский И. Е. Обеспечение договорных обязательств на предприятии / Замойский И. Е. – М.: Юрид. лит., 1982. – 112 с.
24. Зобов’язальне право: теорія і практика: Навч. Посіб. Для студентів юрид. Вузів/За заг. Ред. О.В. Дзери. – К.: Юрінком Інтер, 1998. – с.637
25. Ильин И. А. Путь к очевидности / И. А. Ильин. – М.: Республика, – 1993. – 431 с.
26. Иоффе О. С. Избранные труды по гражданскому праву: из истории цивилистической мысли. Гражданское правоотношение. Критика теории «хозяйственного права» / Иоффе О. С. – М.: Статут, 2000. – 777 с.
27. Иоффе О.С. Обязательственное право./Иоффе О.С. – М., 1975.
28. Иоффе О.С. Советское гражданское право, ч. 1.– / Иоффе О.С.- ЛГУ, 1971.
29. Казимирчук В.П. Право и методы его изучения. – / Казимирчук В.П.- М.: Юридическая лит-ра, 1965. – 204 с.
30. Каю Х. О. Планирование производственно-хозяйственной деятельности предприятий / Каю Х. О. – М.: Юрид. лит., 1984. – 95 c.
31. Максоцкий Р.А. Возмездность и безвозмездность в современном граж¬данском праве. /Максоцкий Р.А.- учебное пособие. М., 2002.
32. Мамутов В. К. Предприятие и вышестоящий орган / В. К. Мамутов. – Донецк: «Каштан», 2010. – 240 с.
33. Мейер Д.И. Русское гражданское право. /Мейер Д.И.- М., 1873.
34. Науково-практичний коментар Цивільного кодексу України / За ред. В.М.Косака. – К.: Істина, 2004. – 976 с.
35. Невзгодина Е.Л. Сделки с недвижимостью. / Невзгодина Е.Л. - Омск, 2004. – 261с.
36. Новицкий И.Б. Основы римского гражданского права. - /Новицкий И.Б.- М., 1972. - С. 201-202.
37. Новікова В.В. Безоплатні договори у цивільному праві України – /Новікова В.В. - Х.: Ксілон, 2008. – 137 с.
38. Овчиников Н.И. Понятие и классификация хозяйственных договоров. / Овчиников Н.И. – Владивосток: Изд-во Дальневосточного ун-та, 1970. – 193 с.
39. Покровский И. А. Основные проблемы гражданского права / И. А. Покровский. – М.: Статут, 2001. – 354 с.
40. Політико-правові інститути сучасності: структура, функції, ефективність / за ред. М. І. Панова]. – К.: Вид. дім "Ін Юре", 2005. – 384с.- (Націон. Юрид. акад. України ім. Я. Мудрого).
41. Полянская Г.Н. Договор безвозмездного пользования (ссуда). Отдельные виды обязательств./ Полянская Г.Н. - М., 1954. – 187 с.
42. Полянская Г.Н. Отдельные виды обязательств../ Полянская Г.Н. - М., 1954. - С. 197.
43. Рабінович П. М. Основи загальної теорії права та держави. /Рабінович П. М. – К., 1995. – 205 с.
44. Симолин А.А. Влияние момента безвозмездности в гражданском праве. /Симолин А.А. - Казань, 1916.- С. 206-208.
45. Скрипилев Е.А. Основы римского права: конспект лекций / Скрипилев Е.А. – М., 1998. – 208 с.
46. Смит А. Теория нравственных чувств./ Смит А. – М.: Республика, 1997. – 352 с. (Серия: Библиотека этической мысли).
47. Теньков С.О. Науково-практичний коментар до Господарського Кодексу України: Від 16 січня 2003 р. /Теньков С.О. – К.: А.С.К., 2004. – 720
48. Тертишніков В. І. Цивільний процесуальний кодекс України: наук.-практ. коментар. – [8-е вид.] / Тертишніков В. І. – Х.: Консум, 2003. – 428с.
49. Умов В.А. Дарение, его понятие, характеристические черты и место в системе права./ Умов В.А. - М., 1876. - С. 70
50. Хозяйственное право / под ред. В. В. Лаптева. – М.: Наука, 1983. – 287 с.
51. Хозяйственное право: учебник / [под ред. В. К. Мамутова]. – К.: Юринком Интер, 2000. – 897 с.
52. Цвєтков В. В. Державне управління: Основні фактори ефективності (політико- правовий аспект) / Цвєтков В. В. – Х.: Право, 1996. – 164 с.
53. Цивільний кодекс України: Науково-практичний коментар у 2 ч./ За заг. ред. Шевченко Я.М..- К., 2004.
54. Чеговадзе Л.А. Структура и состояние гражданского правоотношения. М.: Статут, 2004.
55. Чепурнова Н. М. Судебный контроль в Российской Федерации: проблемы методологии, теории и государственно-правовой практики / Н. М. Чепурнова. – Ростов н/Д, 1999. – 222 с.
56. Шершеневич Г.Ф.. Учебник русского гражданского права (по изданию 1907 г.) / Вступительная статья, Е.А. Суханов. – М.: Фирма «СПАРК», 1995. – 556 с
57. Штефан М. Й. Цивільне процесуальне право України: підруч. [для студ. юрид. спец. вищ. навч. закл.] / М. Й. Штефан. – К., 2005. – 608 с.
58. Щербина В. С. Господарське право України : підруч. / В.С. Щербина. – К.: Юрінком Інтер, 2006. – 656 с.
59. Юлдашев О. Х. Міжнародне приватне право / Олексій Хашимович Юлдашев. – К.: МАУП, 2004. – 367 с.
60. Юлдашев О. Х. Проблеми вдосконалення державної регуляторної політики в Україні / Олексій Хашимович Юлдашев. – К.: МАУП, 2005. – с.330
61. Юлдашев О. Х. Регуляторна політика як засіб вдосконалення господарського законодавства / О. Х. Юлдашев. – К.: МАУП, 2006. – 302 с.
62. Luck H. K. “Good Faith and Contractual Performance”, in P. Finn (ed.), Essays on Contract, 1987, The Law Book Company Limited, Sydney.
Два автори
63. Брагинский М. И. Договорное право: [в 5 кн.]. – Кн. 1. Общие положения / М. И. Брагинский, В. В. Витрянский. – М.: Статут, 2002. – 848 с.
64. Брагинский М.И., Витрянский В.В. Договорное право. Книга вторая: Договоры о передаче имущества. /Брагинский М.И., Витрянский В.В. - М.: Статут, 2000. – 800 c.
65. Грибанов В. П. Хозяйственное право : учеб. пособие / В. П. Грибанов, О. А. Красавчиков. – М.: Юрид. лит., 1977. – 480 с.
66. Покровский И.А. К вопросу о частном и публичном праве / И. А. Покровский, Б. Б. Черепахин. – Иркутск. 1926. – 184 с.
67. Притыка Д., Джунь В. Как упорядочить хозяйственный механизм // Обеспечение общественного хозяйственного порядка./ Притыка Д., Джунь В. – Донецк, 1998. – С. 21-27.
68. Проблемні питання у застосуванні цивільного і господарського кодексів України / [за ред. Яреми А. Г., Ротаня В. Г.]. /Ярема А. Г., Ротань В. Г.– К.: Реферат, 2005. – 336 с.
69. Хозяйственное право Украины: учеб. / под ред. А. С. Васильева, О. П. Подцерковного. – 3-е изд., перераб. и доп. / А. С. Васильева, О. П. Подцерковний. – Х.: Одисей, 2008. – 488 с.
70. Цивільне право України /За ред. О.В. Дзери, Н.С. Кузнєцової, /О.В. Дзера, Н.С. Кузнєцова - К.: Юрінком Інтер, 2001 р. – 734 с.
71. Цивільний кодекс України: Коментар/ За заг ред. Є.О.Харитонова, О.М.Калітенко.- Вид. 2-ге із змінами за станом на 15 січня 2004р. /Є.О.Харитонова, О.М.Калітенко.- Харків: Одіссей, 2004.- 856с.
Три автори
72. Гражданский процесс: учебник / В. А. Мусина, Н. А. Чечина, Д. М. Чечота. – М.: “ПРОСПЕКТ”, 1998. – 480 с.
73. Жук А.А., Жук І.Л., Неживець О.М. Господарське право. / Жук А.А., Жук І.Л., Неживець О.М. – К.: Кондор, 2003.
74. Задихайло Д. В. Корпоративне управління: навч. посіб. / Д. В. Задихайло, О. Р. Кібенко, Г. В. Назарова. – Х.: Еспада, 2003. – 688 с.
75. Маковский А.Л. Дарение. Глава 32 в комментарии к гражданскому кодексу под ред./ О.М. Козырь, А.Л. Маковский, С.А. Хохлова.- М., 1996.
76. Хозяйственное право под ред. В. К. Мамутова / В. К. Мамутов, Г. Л. Знаменский, К. С. Хахулин. – К.: Юринком Интер, 2002. – 910 с.
77. Цивільний кодекс України: науково-практичний коментар / Є. О. Харитонова, О. І. Харитонова, Н. Ю. Голубєва. – К.: Правова єдність., 2007. – 1140 с.
Чотири автори
78. Эффективность правовых норм /[Кудрявцев В.Н., Никитинский В.И., Самощенко И.С., Глазырин В.В. – М.: ВНИИСЗ, 1980. – 176 с.
П'ять і більше авторів
79. Господарське право України : підруч. / [В. М. Гайворонський, В. П. Жушман, Н. В. Погорецька та ін.] – Х.: Право, 2005. – 384 с.
80. Господарське право України : підруч. / [Галянтич М. К., Грудницька С. М., Міхатуліна О. М. та ін.]. – К.: МАУП, 2005. – 424 с.
81. Договірне право України. Загальна частина: навч. посіб. / [Т.В. Бондар, О.В. Дзера, Н.С. Кузнєцова та ін.]; за ред. О.В. Дзери. – К.: Юрінком Інтер, 2008.
82. Хозяйственный кодекс Украины : научно-практический комментарий / [Ю. Е. Атаманова, О. А. Ашурков, Е. В. Аушева и др.]; под общ. ред. А. Г. Бобковой. – Х. : Издатель ФЛП Вапнярчук Н. Н., 2008. – 1296 с.
83. Хозяйственное право / [В. К. Мамутов, Г. Л. Знаменский, К. С. Хахулин и др.]; под ред. В. К. Мамутова. – К.: Юринком Интер, 2002. – 910 с.
84. Цивільне право України: Навч. посібник / [Ю.В. Білоусов, С.В. Лозінська, С.Д. Русу та ін.]; за ред. Р.О. Стефанчука. – К.: Прецедент, 2005. – 448 с.
Без автора
85. Законодавство: проблеми ефективності. – К.: Наук. думка, 1995. – 229с.
86. Юридична енциклопедія / [редкол.: Шемшученко Ю. С. (головний редактор) та ін.]. – Вид-во «Укр. енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1999. – Т. 2. – 741 с.
87. International Encyclopedia of Comparative law Рaris.1971. Vol. 11 ch. 2.
Багатотомний документ
88. Алексеев С. С. Проблемы теории права: [в 2 т.] / Алексеев С. С. – Свердловск, 1972. – Т. 1. – 396 с. (курс лекций).
89. Антологія Української юридичної думки: [в 6 т.] / [за заг. ред. акад. HAH України Ю. С. Шемшученка] – Т. 1. – К.: «Вид. Дім «Юрид. книга». – 568 с.
90. Елисеев И.В. Гражданское право. [ под редакцией А.П. Сергеева, Ю.К.Толстого.] - М., 1997.- Т.2 - С. 132
91. Мартемьянов В. С. Хозяйственное право. – Т. 1. Общие положения / Мартемьянов В. С. – М.: Изд-во БЕК, 1994. – Т. 1. - 312 с. (Курс лекций).
92. Мартемьянов В. С. Хозяйственное право. Общие положения: курс лекций / В. С. Мартемьянов – М.: Изд-во БЕК, 1994. – Т.1. – 301 с.
93. Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України: [в 4 т]. – Т. 4. Методологія тлумачення нормативно-правових актів України / [відп. ред. В. Г. Ротань]: – К.: Юрид. книга; Севастополь: Ін-т юрид. дослід., 2008. – 928 с.
94. Науково-практичний коментар Цивільного кодексу України: [У 2 т.] / [за ред. О.В.Дзери, Н.С.Кузнєцової, В.В.Луця]. – К., 2005. – Т.2. – 1088 с.
95. Шкундин З.И. Глава 30 в учебнике гражданского права. [под ред. М.М. Агаркова и Д.М. Генкина.] - М., 1944. –Т.2.- С. 74.
96. Юридична енциклопедія / [редкол.: Шемшученко Ю. С. (головний редактор) та ін.]. – Вид-во «Укр. енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1999. – Т. 2. – 741 с.
97. Популярна юридична енциклопедія / Кол. авт.: В. К. Гіжевський, В. В. Головченко, В. С. Ковальський (кер.) та ін. – К.: Юрінком Інтер, 2002. – 528 с.
Матеріали конференцій, з'їздів
98. Мамутов В. К. Обеспечение системности правового регулирования в процессе законотворческой деятельности / В. К. Мамутов. // Проблеми методології сучасного правознавства: Матер. міжнар. наук.-теор. конф., 9-10 жовт. 1996 р. – К., 1996. – С.37-40.
99. Мамутов В. Проблеми модернизации хозяйственного законодательства / В. Мамутов. // Право и экономика: сб. материалов междунар. конф., 30 мая 2008 г., Одесса, – Одесса, 2008.
100. Сисуєв С.Ю. Проблема співвідношення господарського та цивільно-правового договорів // Правове життя: Сучасний стан та перспективи розвитку: Зб. тез наук. доп. ІІ Міжнар. наук.-практ. конф. студ. та аспір. (17-18 березня 2006 p.). – Луцьк: РВВ "Вежа" Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2006. – С.163-167.
101. Тацій В. Я. Проблеми зближення європейських правових систем як умова гармонізації законодавства України / В. Я. Тацій, Ю. М. Грошевий. // Проблеми гармонізації законодавства України з міжнародним правом: Матеріали наук.-практ. конф. – К., 1998. – С. 53-57.
Законодавчі та нормативні документи
102. Архів ВГСУ за 2007 р.
103. ВВР. – 1993. – № 6, ст. 56.
104. ВВР. – 1993. – № 8, ст. 56.
105. ВВР. – 1996. – № 30, ст. 141.
106. ВВР. – 2003. – № 18, № 19-20, № 21-22, ст. 144.
107. ВВР. – 2004. – № 35, ст.412
108. ВВР. – 2004. – № 9, ст. 79.
109. Вестник ВХСРБ. – 2009. – № 11.
110. Вісник ВСУ. – 2009. – № 7.
111. Вісник ВСУ. – 2009. – № 7.
112. Господарський кодекс України // Відомості Верховної Ради. – 2003. – N18, N19-20, N21-22.
113. Господарський кодекс України від 16 січня 2003 р. № 436 // Офіційний вісник України. – 2003. – № 11. – Ст. 462. – (Зі змін. та допов.).
114. Господарський Кодекс України: Коментар /За ред. Н.О.Саніахметової. – Харків: Одіссей, 2004. – 848 с.
115. Господарський кодекс України: Коментар. – Х: ТОВ «Одіссей», 2004. – 848 с.
116. Декрет Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» із змінами та доповненнями, які внесені Законами України від 25 листопада 1993 року N 3651-XII
117. Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва. Лист від 03.08.2009 р. N 9200
118. Закон України "Про господарські товариства" від 19.03.91 N 1576-XII // Відомості Верховної Ради (ВВР). – 1991. –N 49. – Ст.682
119. Закон України «Про акціонерні товариства» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2008, N 50-51, ст.384 )
120. Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 1 липня 1992 року № 2343-XII
121. Закон України «Про цінні папери та фондовий ринок» ( Відомості Верховної Ради (ВВР), 2006, N 31.
122. Закон України «Про музеї та музейну справу» від 15.08.1995р. ( N 250/95-ВР)
123. Закон України «Про свободу совісті та релігійні організації» від 23.04.91 Відомості Верховної Ради УРСР (ВВР), 1991, N 25
124. Земельний Кодекс України (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2002, N 3-4, ст.27
125. Лист Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва «Про розгляд листа» від 1 жовтня 2003 р. № 5727
126. Постанова ВГСУ від 16 липня 2003 р. за справою № 11/3903 // ВГС. – 2004. – № 1. – С. 283-284.
127. Постанова ВГСУ від 7 листопада 2006 р. за справою № 6/407.
128. Постанова Кабінету Міністрів від 4 серпня 2000 р. N 1222 Про затвердження Порядку отримання благодійних (добровільних) внесків і пожертв від юридичних та фізичних осіб бюджетними установами і закладами освіти, охорони здоров'я, соціального захисту, культури, науки, спорту та фізичного виховання для потреб їх фінансування
129. Про захист від недобросовісної конкуренції: Закон України (зі змінами та доповненнями) // ВВР України. – 1996. – № 36. – Ст. 164.
130. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року № 435-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003 р. – № 40. – Ст. 356. – (Зі змін. та допов.).
Дисертації
131. Косоруков А. А. Самостоятельные безвозмездные договоры в гражданском праве Российской Федерации : дис. канд. юрид. наук : 12.00.03/Косоруков Антон Анатольевич. - Казань, 2006. - 193 с. РГБ ОД, 61:07-12/90
132. Рыхлетский П.Л. Дарение в системе безвозмездных сделок: Дис. канд. юрид. наук : 12.00.03/Рыхлетский Павел Леонидович. - Ростов на Дону, 2005. - 181 c. РГБ ОД, 61:05-12/947
133. Погребняк С. П. Колізії у законодавстві України та шляхи їх переборення: Дисертація канд. юрид. наук. Спец. 12.00.01 – теорія та історія держави і права; історія політичних і правових вчень./Погребняк Станіслав Петровіч.- Х.,– 2001.- 223 с.
Автореферати дисертацій
134. Гончаренко В. О. Автореферат к дисертації. Договір позички за римським приватним правом та його рецепція у сучасному цивільному законодавстві України : дис... канд. юрид. наук: 12.00.03 / В.О. Гончаренко - О., 2005. – 19 с.
135. Павленко Д. Г. Принцип добросовісності в договірних зобов’язаннях: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.03 "Цивільне право і цивільний процес" / Дмитро Геннадійович Павленко. – К., 2009. – 19 с.
136. Пархоменко Н.М. Договір у системі права України. Автореф. к.ю.н. – К., 1998. – 16 с.
137. Шикин Е. П. Основные условия эффективного применения права. Автореф. дис. на соискание уч. ст. канд. юрид. наук / Е. П. Шикин. – Свердловск, 1971. – 18 с.
138. Юлдашев О. Х. Методологічні засади регуляторної політики у сфері господарської діяльності : автореф. дис. на здоб. наук. ступеня докт. юрид. наук : спец. 12.00.04 «Господарське право; господарсько-процесуальне право» / О. Х. Юлдашев. – Д., 2008. – 30 с.
Частина книги, періодичного, продовжуваного видання
139. Ашурков О. Нет кодекса – нет проблем / О. Ашурков // Закон и бизнес. – 2008, 26 июля. – № 30. – С. 9.
140. Бабич А. Новий закон про акціонерні товариства: простір для маневру / А. Бабич, П. Логінов // Правовий тиждень. – 2009, 28 квіт. – № 17 С.143. Беляневич В. Е. Повторна касація у господарському судочинстві: Деякі проблеми правозастосування / В. Е. Беляневич. // ПУ. – 2003. – № 3. – С. 36-40.
141. Беляневич О.А. Деякі питання зміни договорів / Беляневич О.А. // Інформацйно-правовий простір. – 2006. – №1 – С.90-96.
142. Беляневич О.А. До питання про недійсність господарських договорів /Беляневич О.А. // Вісник господарського судочинства. – 2004. – №2 – С.200-207.
143. Богачев С. Покушение на Хозяйственный кодекс угрожает разрушением социальных гарантий / С. Богачев, Р. Джабраилов // Голос Украины. – 2008, 4 нояб. – С. 9.
144. Богун В. Правовое регулирование договорных отношений по новым Гражданскому и Хозяйственному кодексам Украины / Богун В. // Частный предприниматель. – 2003. – №21. – С. 6-9.
145. Вінник О. Кодифікація законодавства, регулюючого громадські відношення у сфері ринкової економіки / О. Вінник. // Закон & Бізнес. – 1997, 13 серп. – № 33.
146. Демченко С. Господарський кодекс України має залишатися стрижнем господарського законодавства / С. Демченко // ГУ. – 31 жовтня 2008 р. – С. 10-11.
147. Демченко С. Дуализм архаичного права / С. Демченко // Закон и бизнес. – 2008, 20 верес. – № 38. – С. 18.
148. Демченко С. Недосконала законодавча база сприяє криміналізації економіки / С. Демченко // ЮВУ. – 2008, 29 берез. – 4 квіт.
149. Демченко С. Публичное от частного неотделимо / С. Демченко // Закон и бизнес. – 2008, 27 декаб. – С. 10.
150. Демченко С. Ф. Вдосконалення Закону України "Про акціонерні товариства" як чинник ефективності господарського судочинства / С. Ф. Демченко // ВГС. – 2010. – № 1. – С. 98-103.
151. Демченко С. Ф. Медіація та додержання публічного порядку як складові функціонування модельних господарських судів / С. Ф. Демченко // ВГС. – 2009. – № 5. – С. 43-48.
152. Демченко С. Ф. Медіація у господарському судочинства / С. Ф. Демченко // Підприємництво, господарство і право. – 2010 (171). – № 3. – С. 3–5.
153. Демченко С. Ф. О формировании отечественной правовой доктрины / Демченко С. Ф. // Вестник ВХСРБ. – 2010, май. – № 5. – С. 118-122.
154. Демченко С. Чи потрібен Україні Господарський кодекс? / С. Демченко // ГУ. – 2008, 20 верес. – С. 7.
155. Джумагельдиева Г. Принцип заменителя. Целесообразно ли подменять кодекс никчемными декларациями / Г. Джумагельдиева // Закон и бизнес. –2008, 18-24 окт. – С. 9.
156. Знаменский Г. Л. Хозяйственный кодекс Украины на перекрестке мнений / Г. Л. Знаменский. // Экономика и право. – 2008. – № 1.
157. Иванов В. К вопросу об общей теории договора / Иванов В. К // Государство и право. — 2000. – №12. – С. 73-79.
158. Исрафилов И. Безвозмездное пользование недвижимым имуществом / Исрафилов И // Законность.- 2000.- № 12
159. Кабалкин А. Договор безвозмездного пользования / Кабалкин А. // Российская юстиция, 1997, №2.
160. Кабалкин А. Договор дарения / Кабалкин А. // Российская юстиция, 1997, № 8.
161. Крижна В. Договір за ЦКУ та господарський договір за ГКУ /Крижна В. // Бухгалтерія. – 2005. – №3-4. – С. 66-71.
162. Кузьмін Р. Скасування Господарського кодексу України – шлях до криміналізації економічних відносин / Р. Кузьмін. // ПУ. – 2006. – № 12. – С. 32-34.
163. Ландик В. До питання модернізації Господарського кодексу, а не руйнації здобутого досвіду / В. Ландик // ГУ. –2008, 8 квіт.
164. Лебедев С. Н. О природе международного частного права / С. Н. Лебедев // Советский ежегодник международного права 1979. – М.: Наука, 1980. – С. 61-80.
165. Лібанов М. Кому і чому потрібен закон України «Про акціонерні товариства»? / М. Лібанов // Дзеркало тижня. – № 29. – 2008, 9–15 серпня.
166. Лісовська О. Запланований хаос / Олена Лісовська, Олег Українчук // Дзеркало тижня. – № 42. – 2005, 29 жовт. – 4 листоп.
167. Луговець Л. Особливості укладання господарських договорів згідно з новим законодавством України /Луговець Л. // Справочник Экономиста. – 2005. – С. 39-41.
168. Лянной И. Хоза ностра. Правительство хочет отменить Хозяйственный кодекс Украины. Предпринимателям стоит готовиться к массовому переделу имущества, рейдерским атакам и реприватизации / И. Лянной. // Бизнес- 2008. – № 23 – С. 34-63.
169. Малеина М.Н. О договоре дарения / Малеина М.Н.// Правоведение, 1998, № 4.
170. Мамутов В. «Дерибан» кодификации. Кому мешает Хозяйственный кодекс и кто дирижирует нападками на него / В. Мамутов. // Закон и бизнес. – 2008, 21 мая.
171. Мамутов В. К. О сочетании госрегулирования и рыночной саморегуляции / Валентин Карлович Мамутов. // Экономика Украины. – 2006. -№1. – С. 59-65.
172. Мамутов В. К. Экономика в опасности / Валентин Карлович Мамутов. // Рабочая газета. – 2007, 4 окт. – № 147 (14090).
173. Мамутов В. Не распылять, а консолидировать / Валентин Мамутов. // Закон и бизнес. – 2008, 12-18 апр.
174. Мамутов В. Незквивалентная замена: зачем из большого делать малое? / Валентин Мамутов. // ЮП. – 2008, 19 авг. – С. 11.
175. Мамутов В. Некомпетентная компетентность / Валентин Мамутов. // Закон и бизнес. – 2008, 22-28 нояб. – С. 10.
176. Мамутов В. Повніше використовувати техніко-юридичні засоби удосконалення законодавства / В. Мамутов. // ПУ. – 2008. – № 2. – С. 3.
177. Мамутов В. Законодательное обеспечение зкономической политики / В. Мамутов. // Экономика Украины. – 2008. – № 10.
178. Мамутов В. К. Хозяйственный кодекс в системе правового обеспечения экономики в Украине / В. К. Мамутов // Государство и право. – 2008. – № 6. – С. 65-72.
179. Марочкин И. Е. Природа судебной власти / И. Е. Марочкин. // Актуальные проблемы государства и права. – Вып. 3. – Одесса, 1996. – С. 16-25.
180. Мілаш В. Про розвиток господарсько-правового регулювання договірних відносин. / Мілаш В. // Підприємство, господарство і право. – 2007 – №5 – С.36-40.
181. Мілаш В. Проблеми договірної правосуб’єктності при укладенні господарських договорів / Мілаш В. // Право України. – 2004. – №10. – С. 101-106.
182. Мордовец А. С. Проблема эффективности социально-юридического механизма обеспечения прав человека и гражданина / А. С. Мордовец. // Правоведение. – 1996. – № 4. – С. 4-10.
183. Насадюк А. Хоззакон вместо Хозкодекса? / А. Насадюк // ЮП. – 2008, 8 июля. – С. 5.
184. Обод А. Ученые за поддержку Хозкодекса / А. Обод // ЮП. – 2008, 4 нояб. – № 45.
185. Олевська Є. Не скасування – а трансформація Господарського кодексу / Є. Олевська.// Панорама тижня. – 2008, 27 верес. – 3 жовт. – С. 3.
186. Павленко Д. Добросовісність сторін як принцип господарського процесуального права / Дмитро Павленко. // Юридичний журнал. – 2005. – № 5.
187. Подцерковный О. П. Ударим законопробегом по ХК / Олег Петрович Подцерковный. // ЮП. – 4 ноября 2008 г., № 45.
188. Подцерковный О. Хозяйственная компактизация. ХК – основа кодификации и компактизации хозяйственного законодательства / Олег Подцерковный. // ЮП. – 2008, 8 янв.
189. Пояснювальна записка до проекту Кодексу господарського судочинства України // Архів ВГСУ за 2008 р.
190. Право України. – 2009. – № 1.
191. Правова політика як фактор удосконалення законодавчого процесу // Бюллетень Міністерства юстиції України. – 2005. – № 5.
192. Практика применения и пути совершенствования правового регулирования института посредничества // Вестник ВХСРБ. – 2009. – № 11. – С. 21 22.
193. Проблема ефективності законодавства та сучасний розвиток // Віче. – 2006. – № 4.
194. Путилов С. Тайны «Новой Атлантиды» Ф. Бэкона / С. Путилов.// Наш современник. – 1993. – № 2. – С. 171-176.
195. Садиков О. Н. Имущественные санкции в хозяйственных договорах / О. Н. Садиков // Советское государство и право. – 1957. – № 4. – С. 51-52.
196. Смитюх А. В. “Добросовестные принципы”. Добросовестность и честная деловая практика как основополагающая идея Принципов международных коммерческих договоров и lex mercatoria / А. В. Смитюх. // ЮП. – 2001. – № 37 – С. 10.
197. Смитюх А. В. Lex mercatoria и национальное право. Принципы международных коммерческих договоров УНИДРУА как средство дополнения и легитимизации применения внутригосударственного законодательства / А. В. Смитюх. // ЮП. – 2002 – № 1. – С. 11.
198. Смитюх А. Что такое процессуальные диверсии / Андрей Смитюх. // ЮП. – 2005, 3 янв. – № 1 (367).
199. Смітюх А. В. Ідея добросовісності як імператив приватного права / А. В. Смитюх. // ПУ. – 2001. – №8. – С.51-53.
200. Смітюх А. В. Щодо юридичної природи Принципів міжнародних комерційних договорів / А. В. Смитюх. // Вісник Вищого арбітражного суду України. – 2000. – № 4. – С. 142-147.
201. Спасибо-Фатєєва І.В. Нікчемні правочини та їх правові наслідки. /Спасибо-Фатєєва І.В. // Вісник господарського судочинства. – 2004. – №2 – С. 178-184.
202. Спасибо-Фатєєва І.В. Нікчемні правочини та їх правові наслідки. /Спасибо-Фатєєва І.В. // Вісник господарського судочинства. – 2004. – №2 – С. 178-184.
203. Таненок О. Зобов’язання в господарському праві (договірні зобов’язання і їхнє значення в регулюванні ринкової економіки) /Таненок О. // Персонал. – 2005. – №6. – С.74-79.
204. Теньков С. Застосування загальних засад цивільного законодавства у судовій практиці / С. Теньков. // ВГС. – 2004. – № 1. – С. 285-286.
205. Теньков С.О. Визнання договорів недійсними – деякі сучасні тенденції судової практики / С. Теньков.// Вісник господарського судочинства. – 2008. – №1.
206. Титова Н. І. Аграрне законодавство України / Н. І. Титова. // ПУ. – 1995. – №1. – С. 6-9.
207. Титова О. В. Концепція та Програма модернізації господарського законодавства України / О. В. Титова. // ПУ. – 2008. – № 6. – С. 73-77.
208. Урусова Г. Господарські договори: укладення, зміна, розірвання за ГКУ / Урусова Г. // Бухгалтерія. – 2004. – №46. – С. 82-85.
209. Фурса С. Я. Договірні відносини в Сімейному кодексі і їх вплив на нотаріальний процесс / С. Я. Фурса. // Підприємництво, господарство і право. – 2002. – 11. – С. 24-27.
210. Шевченко Я. Необходим один кодекс – Гражданский / Я. Шевченко, О. Зайчук // ЮП. – 2002, 29 окт. – № 44 (254).
211. Щербина В. Хотели как лучше, а получилось как всегда / В. Щербина, А. Ющик // ЮВУ. – 2005, 12-18 листоп.
212. Эрделевский A.M. Бойтесь данайцев, дары приносящих / Эрделевский A.M. // Бизнес-адвокат, 2000, №21.
213. Юлдашев О. Х. Теоретико-методологічне забезпечення правового регулювання господарської діяльності / О. Х. Юлдашев. // Зовнішня торгівля: право та економіка. – 2005. – № 2-3. – С. 93-99.
214. Юлдашев О. Х. Удосконалення регулювання господарської діяльності на базі кодифікації методичного забезпечення регуляторної політики / О. Х. Юлдашев. // Приватне право і підприємництво: зб. наук. праць. – 2005. – Вип. 4. – С. 122-128.
Електронні ресурси
215. Інтернет-сторінка Верховної Ради України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.zakon.rada.gov.ua.
216. Друзенко Геннадій / Реституція по-українськи: відновлення історичної справедливості чи пастка для церкви? Юридичний журнал, №3, 2004. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.justinian.com.ua/article.php?id=1071
217. Костенко Леся/ Особливості дарування (безповоротної фінансової допомоги) підприємницькими товариствами. Юридичний журнал 3, 2008. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.justinian.com.ua/article.php?id=2892
218. Малеина М.Н. Пожертвование – разновидность договора дарения/ М.Н. Малеина //Консультант Плюс [Электронный ресурс http://www.lawmix.ru/comm/586/]: справ. Правовая система. - М.: КонсультантПлюс, 1992 - 2008.
219. Мамутов В. Замена «Хозкодекса Хоззаконом» – возврат к беспределу девяностых годов / Валентин Мамутов. // Официальный сайт ИЗПИ НАН Украины. [Електронний ресурс] Режим доступа: ht