ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ВІДНОСИН КОНТРОЛЮ У СФЕРІ ГОСПОДАРЮВАННЯ

Краткое описание

Олег Петрович,
доктор юридичних наук, професор,
член-кореспондент НАПрН України,
ОДЕСА – 2011
ЗМІСТ
Вст уп ........................................................................................................................ 4
Розділ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ІНСТИТУТУ
КОНТРОЛЮ ТА ВИНИКАЮЧИХ НА ЙОГО
П ІДСТАВІ ВІДНОСИН У СФЕРІ ГОСПОДАРЮВАННЯ
1.1. Поняття та значення контролю у сфері господарювання .......................... 14
1.2. Ґенеза інституту контролю у сфері господарювання в період
до та після набуття незалежності України .................................................. 40
1.3. Правова природа та види відносин, що виникають
при здійсненні контролю у сфері господарювання .................................... 55
Висновки до розділу 1 ............................................................................................. 72
Розділ 2. ДЕКОМПОЗИЦІЙНІ ЕЛЕМЕНТИ ПРАВОВІДНОСИН
КОНТРОЛЮ У СФЕРІ ГОСПОДАРЮВАННЯ
2.1. Цілі, задачі та принципи контролю у сфері господарювання ................... 74
2.2. Суб’єкти правовідносин контролю у сфері господарювання .................... 93
2.3. Об’єкти правовідносин контролю у сфері господарювання ................... 132
Висновки до розділу 2 ........................................................................................... 145
Розділ 3. П ЕРСПЕКТИВИ МОДЕРНІЗАЦІЇ ПРАВОВІДНОСИН
КОНТРОЛЮ У СФЕРІ ГОСПОДАРЮВАННЯ
3.1. Урахування зарубіжного досвіду при вдосконаленні правового
впливу на відносини контролю у сфері господарювання ........................ 147
3.2. Окремі напрями вдосконалення законодавства з питань
контролю у сфері господарювання ............................................................ 160
Висновки до розділу 3 ........................................................................................... 170
Висновки .......................................................................................................... 171
Список використаних джерел ........................................................ 177
4
ВСТУП
Актуальність теми дослідження. Реформування державного впливу на
сферу господарювання в умовах глобалізаційних процесів, потреби
забезпечення якості продукції, захисту економічної конкуренції та
ефективності використання об’єктів державної власності, обмеження тіньової
економіки, протидії традиційним та новим формам економічної злочинності, а
також суспільні очікування щодо наповнення бюджету висувають підвищені
вимоги до організації контролю у сфері господарювання.
Чинне законодавство у сфері контролю та нагляду за господарською
діяльністю не повною мірою відповідає сучасним вимогам. Для багатьох
контролюючих органів закони визначають лише повноваження, а підстави та
спосіб здійснення контрольної діяльності деталізуються у підзаконних актах
або взагалі залишилися неврегульованими. Застарілість, неузгодженість та
велика кількість нормативних актів, що регулюють проведення перевірок є
чинником, що призводить до спорів між контролюючими органами та
суб’єктами господарювання і це знижує ділову активність підприємців та
підриває інвестиційну привабливість країни.
Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у
сфері господарської діяльності» № 877-V (далі – Закон № 877-V) не зміг
повною мірою забезпечити реформування відносин контролю у сфері
господарювання. Не вистачає комплексних правових рішень, що передбачають
спрямування державного контрольно-наглядового механізму на потреби
господарської системи.
Господарсько-правових досліджень в цій площині недостатньо, хоча
окремі питання контролю у сфері господарювання знайшли вирішення у працях
В. К. Мамутова, О. М. Вінник, О. П. Віхрова, В. В. Добровольської,
Г. Л. Знаменського, І. М. Кравець, О. П. Подцерковного, В. С. Щербини та ін.
У кандидатській дисертації І. О. Зискінда виявлені господарсько-правові
особливості контрольно-наглядових відносин у сфері страхування. Питання
5
правового регулювання контролю та нагляду докладно розглянуті у роботах
представників адміністративно-правової науки, як: В. Б. Аверьянов,
О. Ф. Андрійко, Д. М. Бахрах, Є. В. Додін, С. В. Ківалов, І. С. Орехова та ін.
Але ці праці науковців потребують доповнення господарсько-правовими
дослідженнями відносин контролю, що дозволить узгодити їх публічноправові
та приватноправові чинники.
Викладене свідчить про необхідність і доцільність дослідження
господарсько-правового регулювання відносин контролю у сфері
господарювання, розробки концептуальних правових основ формування
контролю у ринкових умовах з метою обґрунтування шляхів подальшого
вдосконалення чинного законодавства.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертація виконана відповідно до плану науково-дослідної програми
Національного університету «Одеська юридична академія» «Теоретичні та
практичні проблеми забезпечення сталого розвитку української державності та
права 2011-2015», державний реєстраційний номер 011U0006H, а також у
відповідності до спеціальної науково-дослідної теми кафедри господарського
права і процесу НУ «ОЮА» «Дослідження механізму сталого розвитку
господарського та господарсько-процесуального законодавства», у рамках яких
автором досліджувалось питання щодо вдосконалення правового регулювання
відносин контролю та нагляду у сфері господарювання.
Мета та завдання дослідження. Метою роботи є встановлення правових
основ регулювання відносин контролю та визначення напрямів системного
вдосконалення правового механізму забезпечення контролю та нагляду у сфері
господарювання в Україні з урахуванням історичного, зарубіжного досвіду та
необхідністю практичного застосування.
Для досягнення зазначеної мети були поставлені такі завдання:
визначити поняття та значення контролю у сфері господарювання як
предмету правового регулювання;
6
дослідити ґенезу інституту контролю у сфері господарювання з
визначенням основних етапів його становлення особливостей в історико-
правовому аспекті;
визначити сутність правовідносин контролю у сфері господарювання,
коло його суб’єктів та об’єктів, цілей та принципів;
встановити природу відносин контролю в контексті господарсько-
правової доктрини з визначенням єдності та різноманіття правових понять
«контролю» та «нагляду» у сфері господарювання;
дослідити положення законодавства України та ряду зарубіжних країн у
сфері державного контролю та нагляду, а також встановити доцільність
запозичення і використання зарубіжного досвіду в процесі реформування та
вдосконалення вітчизняної системи контролю та нагляду;
розробити конкретні пропозиції щодо вдосконалення чинного
законодавства України з питань контролю та нагляду у сфері господарювання.
Об’єктом дисертаційного дослідження виступають правовідносини, що
виникають між суб’єктами господарювання та органами контролю, моделі
впливу на поведінку суб’єктів господарювання, їх специфічні риси, а також
особливості правового механізму здійснення державного контролю та нагляду.
Предметом дисертаційного дослідження є правовий механізм контролю
у сфері господарювання та шляхи його удосконалення, а також акти
законодавства України та ряду зарубіжних країн (Австрії, Великої Британії,
Канади, Німеччини, Норвегії, Польщі, Республіки Білорусь, Російської
Федерації, США тощо), що регулюють питання державного контролю та
нагляду у сфері господарювання, численні доктринальні джерела різних
авторів, у яких висвітлюються ті чи інші теоретичні аспекти здійснення
контролю та нагляду.
Методологічну основу дослідження складають формально-логічний та
формально-юридичний методи. Мета та завдання дослідження зумовили
використання порівняльного, історичного та інших методів дослідження.
7
Серед спеціальних методів дослідження в роботі використовується
догматичний метод, який пов'язаний з розглядом чинного законодавства
України, що закріплює існування інститутів контролю; порівняний метод
залучений для розгляду нормативно-правової бази у відношенні статусу й
діяльності інститутів контролю як в Україні, так і в інших державах.
Історичний метод був використаний для визначенням генезису контрольних
органів держави та їхнього правового статусу.
Теоретичну основу дисертаційного дослідження становлять наукові
праці відомих вітчизняних та зарубіжних правознавців із загальних проблем
господарського права, адміністративного права та контролю (нагляду).
У контексті контролю у сфері господарювання досліджували такі вчені, з
загальних проблем господарського права, розглядаючи контроль та нагляд за
господарською діяльністю, як форми державного впливу як: О. М. Вінник,
В. П. Віхров, В. В. Добровольска, І. М. Кравець, В. К. Мамутов, В. В. Лаптев,
О. П. Подцерковний, В.С. Щербина та інші. У роботах багатьох авторів з різних
позицій досліджується державний контроль і контроль у сфері здійснення
державної влади, як: В. Б. Аверьянов, О. Ф. Андрійко, Г. В. Атаманчук,
В. Г. Афанасьев, В. М. Горшеньов, Д. Н. Бахрах, С. В. Ківалов, І. С. Орехова,
М. С. Студеникіна, Е. В. Шоріна, Х. Х. Шнейдер та інщі. Фінансово–
господарському контролю присвячені роботи: С. В. Бардаш, Ф. Ф. Бутинець,
М. Т. Білухи, І. А. Білобжецького, В. В. Бурцева, Е. А. Вознесенського,
Н. Г. Виговської, Л. К. Воронової, М. П. Кучерявенко, В. М. Гаращук,
Н. Н. Ровинського, Л. К. Царьової, І. П. Устинової та інші. Про контрольну
діяльність правоохоронних органів писали: В. М. Гаращук, В. М. Горшеньов,
М. В. Косюта, М. Руденко, І. Б. Шахов та інші.
Нормативно-правову базу дисертаційного дослідження складає чинне
законодавство України та законодавство ряду зарубіжних країн. Емпіричною
базою дослідження стала практика, а також статистична і довідкова інформація,
використана в процесі аналізу.
8
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що в Україні
вперше на дисертаційному рівні досліджено особливості правового механізму
контролю та нагляду у сфері господарювання, проаналізовано коло
теоретичних і практичних питань, які виникають у зв’язку з необхідністю
встановлення правових основ регулювання відносин контролю у сфері
господарювання, проведено дослідження системи органів, які здійснюють
контроль у сфері господарювання, вивчено їх правовий статус.
Наукову новизну становлять такі висновки, положення та рекомендації,
які визначають особистий внесок автора у дослідження даної проблематики і
виносяться на захист:
вперше:
виділено поняття правовідносин контролю у сфері господарювання як
різновиду організаційно-господарських правовідносин, що складаються між
суб’єктом наділеним господарською компетенцією й суб’єктом
господарювання при встановленні відповідності напрямів і результатів
діяльності суб’єкта господарювання та його структурних підрозділів
встановленим правилам, нормам і нормативам, а також законним вказівкам
уповноважених осіб, наділених організаційно-господарськими повноваженнями;
здійснено періодизацію становлення інституту контролю у сфері
господарювання у період до та після набуття незалежності України, зокрема,
шляхом виділення періоду Давньої Русі (IX – перша половина XIV ст.);
Литовсько-Польського періоду (друга половина XIV – початок XVII ст.);
Національного періоду (середина XVII – кінець XVII ст.); Раннємосковського
періоду (кінець XVII – початок XVIII ст.); Московсько-Австрійського періоду
(середина ХVШ – середина XIX ст.); Російського-Національного періоду
(початок XX ст. – жовтень 1917 р.); Радянського періоду (з грудня 1917 р. і до
90-х рр. XX ст.); Сучасного (починаючи з 90-х років XX ст. та по цей час);
виокремлено принципи інституту контролю у сфері господарювання,
зокрема, принцип добросовісності діяльності суб’єктів господарської діяльності
9
та принцип доказування законності дій органами державного контролю, що
запровадить презумпцію добросовісності діяльності суб’єктів господарювання;
визначено необхідність створення за допомогою системи моніторингу
здійснення контролю у сфері господарювання інформаційної системи, що
дозволить здійснити збір даних про перевірки та їх результати, подальшу
класифікацію результатів діяльності контрольно-наглядових органів за певними
критеріями та підвищити обґрунтованість прийнятих управлінських рішень у
сфері контрольно-наглядових повноважень органів влади;
обґрунтовано застосування презумпції «виключення неприпустимих
доказів» (exclusionary rule) при здійсненні контрольної діяльності, що
означатиме: результати перевірки, проведеної органом державного контролю та
нагляду з грубим порушенням вимог до організації та проведення перевірок, не
можуть бути доказами у справі про правопорушення суб'єктами
господарювання і підлягають скасуванню органом державного контролю та
нагляду або судом на підставі заяви суб'єкта господарювання;
доведена необхідність імплементації у господарське законодавство
принципів контролінгу, вироблених у науці менеджменту, а саме: використання
матеріалів контролю для прийняття управлінських рішень, створення гарантій
виконання планів і підвищення ефективності управлінського процесу за
результатами контролю; зміни акценту контролю з нинішніх результатів на
цілі, які мають бути досягнуті;
удосконалено:
підходи до визначення господарсько-правової природи відносин
контролю у сфері господарювання, що зумовлює пристосування нормативно-
правового забезпечення контрольної діяльності у сфері господарювання до
потреб економічного розвитку та стимулювання підвищення продуктивності
праці і якості продукції, добровільного усунення порушень господарського
законодавства, економізації управлінської діяльності та утвердження
суспільного господарського порядку;
10
класифікацію відносин контролю у сфері господарювання шляхом
виділення зовнішньогосподарського та внутрішньогосподарського контролю,
що характеризуються окремими суб’єктами, цілями, механізмами та обсягом
правового врегулювання; за цього підходу перший може здійснюватися з боку
держави, громадських організацій, маючи публічний характер, чи
здійснюватися суб’єктами господарювання, наділеними ринковою владою,
маючи системно-корпоративний характер та слугуючи функціонуванню
господарських систем (об’єднань, корпорацій, промислових груп, холдингів);
внутрішньогосподарський контроль слугує організації відносин між
структурними підрозділами та органами (посадовими особами) у межах
окремого суб’єкта господарювання;
розуміння понять «контроль» та «нагляд» у сфері господарювання, що
передбачає визначення нагляду як складової контролю з певними
особливостями та обмеженнями, а саме: контроль у сфері господарювання – це
встановлення органами, наділеними організаційно-господарськими
повноваженнями, ступеню відповідності фактичних напрямів і результатів
діяльності суб’єктів господарювання встановленим правилам, нормам і
нормативам, а також законним вказівкам уповноважених осіб, наділених
законодавчими або локальними актами владними повноваженнями стосовно
цього суб’єкта, у тому числі виявлення порушень в діяльності цих суб’єктів,
прийняття заходів по їх усуненню і накладення санкцій, а нагляд у сфері
господарювання – це комплекс заходів, що здійснюється органами, наділеними
організаційно-господарськими повноваженнями, щодо перевірки виконання
суб’єктом господарювання, чинних обов’язкових приписів законодавства та
нормативів;
підходи до підвищення зацікавленості контрольно-наглядових органів у
суворому забезпеченні законності проведення перевірок шляхом посилення
публічності контролю та відповідальності органів контролю за порушення
порядку його здійснення, зокрема закріпленням у Законі України «Про основні
засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» норми
11
про повідомлення суб’єкта господарювання про заходи, вжиті щодо посадових
осіб, винних у порушенні законодавства України з обов’язковим розміщенням
на офіційних сайтах в мережі «Інтернет»;
обґрунтування механізму встановлення єдиних, чітких та прозорих
процедур контролю та нагляду шляхом запровадження вичерпного,
несуперечливого, відкритого переліку легітимних вимог до підконтрольних
суб'єктів виключно на рівні закону. При цьому суб’єкти державного контролю,
що виконують контрольно-наглядові функції зобов’язані розмістити на своїх
офіційних сайтах в мережі «Інтернет» вичерпний, структурований відповідно
до видів діяльності, перелік вимог та зміст обов'язкових вимог, що
пред'являються до таких видів діяльності;
підходи до вдосконалення порядку здійснення контролю у сфері окремих
видів господарської діяльності шляхом переведення окремих процедур
контролю в електронний вид (планування проведення перевірок, інформування
про результати проведення обміну певними документами в електронній формі,
запровадження процедури електронний «Особистий кабінет»);
дістали подальшого розвитку:
напрями вдосконалення законодавства щодо контролю та нагляду у сфері
господарювання шляхом розведення понять «органи контролю» та «органи
нагляду» за ознакою обсягу повноважень при проведені контролю та нагляду,
коли органи нагляду наділяються більш вузькими інспекційними
повноваженнями, а органи контролю більш широкими регулятивно-
контрольними повноваженнями;
розуміння системи державних органів контролю та нагляду у сфері
господарювання, що передбачає виключення з їх складу правоохоронних
органів із метою уникнення неправомірних перевірок суб’єктів господарювання
державно-репресивного апарату, адже основною функцією правоохоронних
органів є реагування на скоєні правопорушення, а не суцільний контроль за
діяльністю суб’єктів господарювання;
12
підхід до використання зарубіжного досвіду країн ЄС у сфері контрольно-
наглядової діяльності, зокрема шляхом запровадження у законодавство України
єдиних стандартів Міжнародної організації вищих органів контролю державних
фінансів (INTOSAI), що відповідає процесу адаптації законодавства України до
законодавства ЄС;
пропозиції посилення відповідальності за незаконні дії шляхом
доповнення положень Закону України «Про основні засади державного нагляду
(контролю) у сфері господарської діяльності» нормою про визначення розміру
збитків, зокрема віднесенням на відшкодування витрат на отримання
юридичної чи іншої професійної допомоги.
Практичне значення одержаних результатів. Основні теоретичні
положення, висновки та рекомендації дисертаційного дослідження можуть бути
використані в роботі контрольних органів, зокрема, для внесення змін до
Закону № 877-V, Господарського кодексу України (далі – ГК). Теоретичні
результати дослідження також можуть бути використані у навчальному процесі
при викладанні дисциплін «Господарське право», «Правова робота у
господарському комплексі», а також при підготовці підручників, навчальних
посібників та методичних рекомендацій для студентів вищих юридичних та
економічних навчальних закладів.
Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення та
практичні висновки дисертаційного дослідження обговорювалися на кафедрі
господарського права і процесу Національного університету «Одеська
юридична академія», а також були предметом обговорення на наступних
науково-практичних конференціях: «Організаційні та правові проблеми
інтенсифікації економіки України» (Одеса, лютий 2003), «Соціально-правові
проблеми удосконалення законодавства України: історія, теорія та практика»
(Одеса, листопад 2004), «Соціально-правові проблеми удосконалення
законодавства України: історія, теорія та практика» (Одеса, листопад 2005),
«Актуальні питання кодифікації законодавства України» (Київ, жовтень 2010),
13
«Генезис публічного права: від становлення до сучасності» (Миколаїв,
листопад 2010), «Правове життя сучасної України» (Одеса, травень 2011).
Публікації. Основні наукові положення дисертаційного дослідження
відображені в 6 статтях у фахових виданнях ВАК України та у 5 опублікованих
тезах доповідей на науково-практичних конференціях.
Структура дисертації. Мета та завдання дослідження визначили його
структуру. Робота складається з трьох розділів, які поділені на вісім
підрозділів, висновків та списку використаних джерел. Загальний обсяг
дисертації – 201 сторінка, список використаних джерел складає 25 сторінки
(259 найменувань).

Список литературы

контроль за здійсненням суб’єктами господарювання господарської діяльності.
Якщо за адміністративно-командної системи виробничі відносини
будувалися на основі субординації та координації, то в умовах ринку контроль і
право повинні створювати режим сприяння і заохочення господарювання, який
забезпечить розумний баланс між законним прагненням до особистої вигоди і
цілями, потребами усього суспільства.
Узагальнивши основні принципи побудови правого механізму контролю
та нагляду у сфері господарювання в Україні на ряді інших країн світу,
дослідивши стратегічні напрямки розвитку контрольної та наглядової політики
у вказаній сфері, були отримані наступні висновки:
1. Контроль у сфері господарювання – це встановлення
компетентними органами, наділеними організаційно-господарськими
повноваженнями, ступеню відповідності фактичних напрямків і результатів
діяльності суб’єктів господарювання встановленим правилам, нормам і
нормативам, а також виявлення порушень в діяльності цих суб’єктів, прийняття
заходів по їх усуненню, в тому числі і накладення санкцій.
Нагляд у сфері господарювання – це комплекс заходів, що здійснюється
органами, наділеними організаційно-господарськими повноваженнями, щодо
172
перевірки виконання суб’єктом господарювання, чинних обов’язкових приписів
законодавства та нормативів.
Основна відмінність «контролю» від «нагляду» у сфері господарювання
проявляється в особливих господарсько-правових завдання та повноваженнях
органів контролю та нагляду у цій сфері. «Контроль» пов’язується із
проведенням перевірки дотримання обов’язкових приписів законів та інших
нормативних актів із правом порівнювати фактичні значення з заданими
значеннями та правом втручатися в діяльність суб’єктів господарювання.
«Нагляд» зводиться тільки до перевірки дотримання обов’язкових приписів
законів та інших нормативних актів.
2. Визначивши етапи розвитку інститутів контролю у сфері
господарювання корисним є застосування позитивного історичного досвіду
відносно принципів формування системи органів контролю, зокрема принципу
публічності діяльності органів контролю та принципу незалежності
контрольних органів, які варто врахувати у сучасному правовому регулюванні.
3. Правовідносини контролю у сфері господарювання – це різновид
організаційно-господарських правовідносин, що складаються між суб’єктом
наділеним господарською компетенцією й суб’єктом господарювання при
встановленні відповідності напрямів і результатів діяльності суб’єкта
господарювання та його структурних підрозділів встановленим правилам,
нормам і нормативам, а також законним вказівкам уповноважених осіб,
наділених організаційно-господарськими повноваженнями.
Господарська природа відносин при здійсненні контролю в проявляється: в
суб’єктному складі цих відносин, коли однієї стороною завжди є суб’єкти
господарювання, іншою суб’єкт, наділений господарською компетенцією;
об’єктом цих відносин є дії суб’єктів господарювання в процесі здійснення
господарської діяльності; правами та обов’язками наділені обидві сторони цих
відносин; підставами виникнення цих відносин є закони, акти господарського
законодавства; адміністративно-господарські санкцій за порушення порядку
173
ведення господарської діяльності чи невиконання контрольних заходів
застосовуються у відповідності до глави 27 ГК.
4. Виокремлення зовнішньогосподарських та внутрішньогосподарських
відносин контролю характеризуються окремими суб’єктами, цілями,
механізмами та обсягом правового врегулювання; за цього підходу перший
може здійснюватися з боку держави, громадських організацій, маючи
публічний характер, чи здійснюватися суб’єктами господарювання, наділеними
ринковою владою, маючи системно-корпоративний характер та слугуючи
функціонуванню господарських систем (об’єднань, корпорацій, промислових
груп, холдингів); внутрішньогосподарський контроль слугує організації
відносин між структурними підрозділами та органами (посадовими особами) у
межах окремого суб’єкта господарювання.
5. Основною метою, з якою здійснюється контроль та нагляд з боку
держави за господарською діяльністю, є захист прав споживачів. При цьому
контроль тим ефективніше буде досягати своєї мети, чим досконаліший,
прозоріший та зрозуміліший для всіх порядок його здійснення. В той же час
цілями контролю у сфері господарювання є захист прав споживачів від
незаконного здійснення господарської діяльності; забезпечення ефективності
контролю; сприяння проведеної державою єдиної політики контролю; розробка
відповідного законодавства, необхідного для адекватного контролю; сприяння
зменшенню правопорушень та злочині в у сфері господарювання.
6. Головними задачами внутрішньогосподарського контролю є
контроль виконання планових завдань; контроль за економним використанням
матеріальних та фінансових ресурсів; контроль за правильністю ведення
бухгалтерського обліку, припинення розтрат та інші. При цьому
внутрішньогосподарський контроль має основною метою – досягнення повної
та об’єктивної картини використання ресурсів суб’єктів господарювання,
забезпечення високої ефективності виробництва при найменших затратах,
повна збереженість майна, профілактика безгосподарності та розкрадань,
виховання в працівників бережливості.
174
7. Основними принципами побудови контролю у сфері
господарювання повинен стати принципи, які би сприяли розвитку
господарської діяльності: на перший план повинен бути поставлений суб’єкт
господарювання, а не контролюючий орган, зокрема, принцип добросовісності
діяльності суб’єктів господарської діяльності та принцип доказування
законності дій органами державного контролю, що запровадить презумпцію
добросовісності діяльності суб’єктів господарювання.
8. Суб’єктний склад відносин контролю включає з однієї сторони
суб’єкта господарювання, а з іншої суб’єкта наділеного організаційно-
господарськими повноваженнями на здійснення контролю. При цьому система
органів з боку держави, які мають владні повноваження здійснювати
регулювання та проводити перевірки є суб’єктами контролю, а суб’єктом
нагляду є, державний орган (або система органів), які мають повноваження
здійснювати тільки перевірки за дотримання чинних норм та правил, і такий
орган не має права здійснювати регулювання.
Правоохоронні органи не належать ані до суб’єктів контролю ані до
суб’єктів нагляду в силу їх спеціального статусу, т. я. основною функцією є
правоохоронна діяльність, а не контроль виконання.
9. Зміст та мета контролю у сфері господарювання дозволили
виокремити специфічну об’єктну сферу: об’єктом контролю у сфері
господарювання визнаються відносини з приводу здійснення господарської
діяльності та виконання вимог щодо здійснення господарської діяльності,
передбачених законодавством або вимогами господарського органу.
Об’єкт та вимоги до здійснення господарської діяльності є основним
елементом правовідносин у сфері господарювання. Фактично поняття «об’єкт
контролю» відповідає на питання «що перевіряється». Під ним розуміється
діяльність суб’єктів, що перевіряються, а саме: виконання обов’язків,
покладених на них нормативно-правовими актами у сфері господарювання.
10. Закордонний досвід не є вичерпним і безперечним. До
закордонного досвіду необхідно, по-перше, ставитися творчо, а по-друге,
175
постійно прагнути розвивати власну нормативно-правову базу, що регламентує
діяльність контрольних органів України, удосконалювати організацію й
методологію їхньої діяльності. Застосування такої понятійної бази базових
документів Міжнародної організації вищих органів контролю державних
фінансів (INTOSAI) відповідає процесу адаптації законодавства України до
законодавства ЄС.
11. Вдосконалення правового регулювання відносин контролю у сфері
господарювання можливо за двома шляхами: а) удосконалення по окремим
напрямкам, наприклад, перегляд кількості існуючих контролюючих органів та
їх компетенції; б) системне удосконалення, наприклад, встановлення на
законодавчому рівні уніфікованих вимог до змісту нормативних актів,
контрольних процедур; обов’язкового закріплення в законах не тільки
компетенції контролюючих органів, а й підстав та меж контролю, що дозволить
не допускати дублювання функцій.
12. Першочергових змін потребують:
1. Положення статті 19 Господарського кодексу України шляхом
доповнення такими принципами контролю: принцип добросовісності діяльності
суб’єктів господарської діяльності; принципом недопустимість проведення
контролю декількома органами державного контролю виконання одних і тих же
вимог; принципом обов’язкового доказування законності своїх дій при
оскаржені органи державного контролю.
2. Статті Закону № 877-V відносно назви та визначення термінів
контролю та нагляду внести зміни наступного змісту:
– «Про основні засади державного контролю та нагляду у сфері
господарської діяльності»
– «Контроль – це встановлення компетентними органами, наділеними
організаційно–господарськими повноваженнями, ступеню відповідності
фактичних напрямків і результатів діяльності суб’єктів господарювання
встановленим державою правилам, нормам і нормативам, а також виявлення
порушень в діяльності цих суб’єктів, прийняття заходів по їх усуненню, в тому
176
числі і накладення санкцій».
– «Нагляд – це комплекс заходів, що здійснюється органами, наділеними
організаційно–господарськими повноваженнями, щодо перевірки виконання
суб’єктом господарювання, чинних обов’язкових приписів законодавства та
нормативів».
3. Виключення частини 2 статті 2 Закону № 877-V та додати частиною
3 такого змісту:
«Особливості організації та проведення контролю можуть бути
встановленні іншими законами з урахуванням положень цього Закону».
4. Доповненням Закону № 877-V статтею такого змісту: «відповідно
до Правил подання повідомлень суб’єкт господарювання, направляючи
повідомлення, що підтверджує відповідність територій, будівель, приміщень,
споруд, обладнання, інших подібних об'єктів, транспортних засобів,
призначених для використання в процесі здійснення заявленої діяльності,
персоналу, інших умов здійснення господарської діяльності обов'язковим
вимогам не повинні отримувати дозвіл на початок роботи»
5. Закон № 877-V доповнити нормою такого змісту:
«Органами державного контролю – центральні органи виконавчої влади,
їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування».
«Органами державного нагляду – державні органи виконавчої влади зі
спеціальним статусом. Орган державного нагляду може здійснювати державний
нагляд у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо уповноважує такий
орган на здійснення державного нагляду у певній сфері господарської
діяльності та визначає повноваження такого органу під час здійснення
державного нагляду» .
«Правоохоронні органи не мають право проводити перевірки суб'єктів
господарської діяльності господарської діяльності і керуються виключно
повноваженнями передбаченими Кодексом України про адміністративні
правопорушення, законодавством з оперативно–розшукової діяльності,
дізнання, досудового слідства».
177
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Абакшин А. Н. Осуществление контроля над финансово–
хозяйственной деятельностью акционерного общества / А. Н. Абакшин //
Банковское право. – 2005. – № 4. – С. 41-43.
2. Авер’янов В. Б. Предмет адміністративного права: «управлінська» і
«публічно-сервісна» складові / В. Б. Авер’янов // Адвокат. – 2004. – №8. –
С. 7-11.
3. Авер’янов В.Б. Нова доктрина українського адміністративного
права: концептуальні позиції / В. Б. Авер’янов // Право України. – 2006. – №5. –
С. 11– 17.
4. Адміністративне право. Академічний курс: у 2 т. / ред. колегія
В. Б. Авер’янов (гол.). – К. : Юрид. думка, 2004. – Т.1: Загальна частина. –
586 с.
5. Алехин А. П. Административное право РФ: учебник / А. П. Алехин,
А. А. Кармолицкий, Ю. М. Козлов. – М. : ЗЕРЦАЛО, 1996. – 680 с.
6. Андерш Ф. Словник юридичних термінів / Ф. Андерш. – К. :
Тандем, 1994. – 322 с.
7. Андрійко О. Ф. Державний контроль в Україні: організаційно–
правові засади / О. Ф. Андрійко. – К. : Наукова думка, 2004. – 300 с.
8. Афанасьев В. Г. Научное управление обществом / В. Г. Афанасьев.
– М. : Юр-Инком, 1973. – 276 с.
9. Бардаш С.В. Гносеологічний аспект контролю як науки /
С.В. Бардаш // Вісник національного торговельно-економічного університету. –
2007. – № 2 . – С. 77–83.
10. Бардаш С.В. Метод фінансово–господарського контролю:
теоретична інтерпретація / С.В. Бардаш // Фінанси України. – 2010. – № 3. –
С. 117–126.
11. Бахрах Д.Н. Административное право / Д. Н. Бахрах. – М. : БЕК,
1996. – 368 с.
178
12. Беликов О. Для кого закон не писан. Контроль за
предпринимателем – история путанная и непонятная / О. Беликов // Закон и
бизнес. – 2008. – 9-15 февраля (№ 6). – С. 10.
13. Белобжецкий И. А. Финансово-хозяйственный контроль в
управлении экономикой / И. А. Белобжецкий. – М. : Финансы, 1979. – 276 с.
14. Белобжецкий И. А. Финансовый контроль и новый хозяйственный
механизм / И.А. Белобжецкий. – М. : Финансы и статистика, 1989. – 256 с.
15. Белоконь О. Стоп, контроль / О. Белоконь, Ю. Браташ //
Юридическая практика. – 2007. – 3 апреля (№ 14). – С. 1, 11.
16. Беляневич О. А. Господарське договірне право України:
(Теоретичнi аспекти) / О. А. Беляневич. – К. : Юрiнком Iнтер, 2006. – 589 с.
17. Білуха М. Т. Теорія фінансово-господарського контролю і аудита /
М. Т. Білуха. – К. : Вища школа, 1996. – 320 с.
18. Борденюк В. І. Концептуальні основи співвідношення функцій
державного управління з функціями управління, що здійснюються в процесі
місцевого самоврядування/ В. І. Борденюк // Вісник господарського
судочинства. – 2003. – № 4. – С. 189-195.
19. Булгакова С. Створення незалежного фінансового контролю в
XIX столітті / С.Булгакова, О. Колодій // Вісник національного торговельно-
економічного університету. – 2006. – № 5. – С. 107-113.
20. Бурцев В. В. Государственный контроль: аспекты развития
нормативно-правовой базы / В. В. Бурцев // Российская юстиция. – 2005. – №4. –
С. 41-44.
21. Бутинець Ф.Ф., Контроль і ревізія: підручник /Ф. Ф. Бутинець,
В. П. Бондар, Н. Г. Виговська, Н. І. Петренко – Житомир : ПП «Рута», 2006. –
560 с.
22. Васильев А. С. Административное право Украины / А. С. Васильев.
– Х. : Одиссей, 2001. – 288 с.
23. Васильев А. С. Управленческие решения в производственных
организациях / А. С. Васильев. – Киев-Одесса : Вища школа, 1986. – 199 с.
179
24. Васильев П. Г. Финансовый контроль в СССР / П. Г. Васильев,
Н. К. Ширкевич. – М. : Госфиниздат, 1960. – 34 с.
25. Виговська Н.Г. Господарський, фінансово-господарський та
економічний контроль: узгодження термінології / Н. Г. Виговська // Статистика
України. – 2008. – № 4. – С. 21-26.
26. Виноградова Н. Корпоративне управління та контроль у системі
захисту корпоративних прав та інтересів акціонерів / Н. Виноградова // Вісник
Академії правових наук України. – 2007. – № 4. – С. 158-166.
27. Вінник О. Деякі питання вдосконалення організаційно-правових
форм господарювання в Україні / О. Вінник // Право України. – 2000. – №9. –
С. 39-43.
28. Віхров О. П. Організаційно–господарські правовідносини /
О. П. Віхров. – К. : Слово, 2008. – 512 с.
29. Віхров О. П. Суб’єкти організаційно-господарських повноважень як
учасники відносин у сфері господарювання / О. П. Віхров // Підприємництво,
господарство і право. – 2006. – №12. – С. 120-124.
30. Водний кодекс України від 6 червня 1995 р. № 213/95-ВР //
Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 24. – Ст. 189.
31. Вознесенский Э. А. Внутрихозяйственный контроль на предприятии
/ Э. А. Вознесенский. – Л. : Знание, 1967. – 289 с.
32. Вознесенский Э. А. Финансовый контроль в СССР / Э. А. Вознесенский.
– М. : Юрид. лит., 1973. – 242 с.
33. Вознесенский Э. А. Финансовый контроль в за деятельностью
промышленых предприятий / Э. А. Вознесенский. – Л. : ЛТУ, 1965. – 207 с.
34. Волкович О.Ю. Місце та роль державного контролю у сфері
господарської діяльності / О. Ю. Волкович // Південноукраїнський правничий
часопис. – 2007. – № 4. – С. 71-73.
35. Высочайше увтержденное временное положение о местных
контрольних учреждениях, 5 января 1866 г. № 42861 // ПСЗРИ. – Собр. 2. – Т. XLI.
– СПб. : Типография II отделения собственной Е.И.В. канцелярии, 1868. – С. 1-5.
180
36. Высочайше утвержденное образование Государственного контроля:
Именной указ, данный Сенату 30 декабря 1936 г., № 9812 // ПСЗРИ. – Собр. 2. –
Т. XI (1836). – СПб. : Типография II отделения собственной Е.И.В. канцелярии,
1837. – С. 320-354.
37. Гаращук В. Стандарти державного контролю / В. Гаращук // Право
України. – 2002. – № 8. – С. 83-91.
38. Гаращук В.М. Контроль та нагляд у державному управління
/ В. М. Гаращук. – Х. : НЮАУ ім. Ярослава Мудрого, 1999. – 53 с.
39. Горшенев В. М. Контроль как правовая форма деятельности
/ В. М. Горшенев, И. Б. Шахов. – М. : Юрид. лит., 1986. – 213 с.
40. Господарський кодекс України від 16 січня 2003 р. №436-IV //
Відомості Верховної Ради України. – 2003. – №18. – Ст. 144.
41. Государственный контроль за экономикой. – М. : Юрист, 2000. –
319 с.
42. Гуменюк Г. Тлумачення термінів «контроль» і «нагляд» у
законодавчих актах стосовно якості та безпеки сільськогосподарської та
харчової продукції / Г. Гуменюк // Стандартизація. Сертифікація. Якість. –
2009. – № 3. – С. 20-24.
43. Деньга С.М. Організаційні структури як основна система
господарського контролю підприємства / С. М. Деньга //Актуальні проблеми
економіки. – 2008. – № 4. – С. 235-242.
44. Державне регулювання економіки / С. М. Чистов, А. Є. Никифоров,
Т. Ф. Куценко та ін. – К. : КНЕУ, 2006. – 440 с.
45. Державне управління: теорія і практика / під ред. В. Б. Авер’янова.
– К. : Юрінком Інтер, 1998. – 432 с.
46. Деякі питання організації роботи міністерств, інших центральних
органів виконавчої влади: Указ Президента України від 24 грудня 2010 року
№ 1199/2010 // Офіційний вісник України. – 2010. – № 100. – Ст. 3545.
181
47. Добровольська В. В. Деякі питання контролю у судочинстві
України / В. В. Добровольська // Вісник господарського судочинства. – 2009. –
№ 5. – С. 65-71.
48. Добровольська В. В. Контроль та ревізія у сфері господарювання:
поняття та види / В. В. Добровольська // Юридичний журнал. – 2010. – № 8. –
С. 34-37.
49. Добровольська В. В. Правове забезпечення державного регулювання
економіки / В. В. Добровольська. – О. : Фенікс, 2010. – 258 с.
50. Додин Е. В. Доказывание и доказательства в правоприменительной
деятельности органов советского государственного управления / Е. В. Додин. –
К. Одесса: Вища школа, 1976. – 127 с.
51. Дойников И. В. Введение в хозяйственное (предпринимательское)
право / И. В. Дойников. – М. : А-Приор, 2006. – 80 с.
52. Донін С. В. Проблеми співвідношення і застосування контролю та
нагляду у сфері господарської діяльності в Україні / С. В. Донін // Митна справа
(Митний комплект). – 2008. – № 2. – С. 58-63.
53. Дятленко Н. Н. Хозяйственное планирование и контроль в системе
публічно–правового регулирования економики Германии / Н. Н. Дятленко
// Экономика и право. – 2009. – №3. – С. 91– 97.
54. Еллинек Г. Общее учение о государстве. Право современного
государства. Т. 1 / под ред. С. И. Гессена – 2-е изд., испр. и доп. – СПб.: Изд-е
Н. К. Мартынова, 1908. – 626 c.
55. Ерицян А. В. Государственный контроль за соблюдением
законодательства субъектами предпринимательской деятельности
(теоретический аспект) / А. В. Ерицян // Государство и право. – 2002. – № 2.
С. 103 – 108.
56. Ермакова Т. С. Финансовое правоотношение (теоретические
проблемы) : учебное пособие / Т. С. Ермакова. – Л. : Изд-тво Ленингр. ун-та,
1985. – 36 с.
182
57. Ерошкин Н. П. История государственных учреждений
дореволюционной России / Н. П. Ерошкин. – 3-е изд., перераб. и доп. – М. :
Высш. шк., 1983. – 352 с.
58. Ершова И. В. Правовой режим государственного имущества в
хозяйственном обороте: теоритические основы и пути совершенствования
/ И. В. Ершова. – М. : Юриспруденция, 2001. – 304 с.
59. Если к Вам пришли с проверкой / В. Петрушина [и др.]. – Х. :
Фактор, 2007. – 861 с.
60. Жадан С. В. Проблеми суміщення державою функцій управління
цільовими страховими фондами та державного нагляду у сфері
загальнообов’язкового державного соціального страхування / С. В. Жадан //
Вісник господарського судочинства. – 2005. – № 4. – С. 181-186.
61. Жадан С.В. Суб’єктний склад відносин і об’єкт судового контролю
у сфері управління соціальним страхуванням / С. В. Жадан // Вісник
господарського судочинства. – 2006. – № 6. – С. 227-230.
62. Зайцев В. Методологічні засади фінансово-господарського
контролю на державних підприємствах України / В. Зайцев // Вісник
Національної академії державного управління при Президентові України. –
2006. – № 2. – С. 172-184.
63. Зайцев В. Організація та вдосконалення фінансово–господарського
контролю підприємств державного підпорядкування (на прикладі НАК
«Нафтогаз України») / В. Зайцев // Збірник наукових праць Української
Академії державного управління при Президентові України. – 2006. – Вип. 2. –
С. 69-80.
64. Зайцев В. М. Шляхи удосконалення внутрішнього контролю в
акціонерних товариствах / В. М. Зайцев // Економіка та держава. – 2008. – № 1. –
С. 69-73.
65. Законодавство України про контроль та перевірки. – К., 1999. –
416 с.
183
66. Зельдіна О. Р. Теоретичні аспекти спеціального режиму
господарювання : автореф. дис... д-ра юрид. наук : спец. 12.00.04 «Господарське
право; господарсько-процесуальне право» / О. Р. Зельдіна. – Донецьк, 2007. –
35 с.
67. Зискінд І. О. Господарсько-правовий аспект регулювання та
нагляду (контролю) у сфері страхування: досвід України та зарубіжних країн :
автореф. дис. … канд. юрид. наук : спец. 12.00.04 «Господарське право;
господарсько-процесуальне право» / І. О. Зискінд. – Одеса, 2011. – 20 с.
68. Знаменский Г. Л. Хозяйственное законодательство Украины:
формирование и перспективы / Г. Л. Знаменский. – К. : Наукова думка,1996. –
64 с.
69. Иловайский С. И. Учебник финансового права / / С. И. Иловайский ;
под ред. П. П. Яснопольского. – Одесса, 1912. – 604 с.
70. Иоффе О. С. Правоотношения по советскому гражданскому праву
/ О. С. Иоффе. – Л. : Изд-во Ленингр. ун-та, 1949. – 143 с.
71. История государственных учреждений в документах и материалах.
– М., 1975. – 56 с.
72. Івахненко С. В. Методологія фінансово–господарського контролю /
С. В. Івахненков // Наукові записки Києво-Могилянської академії. – Сер. :
«Економічні науки». – 2007. – Т. 68. – С. 30-34.
73. Івахненков С.В. Контроль чи аудит? Проблеми термінології на
сучасному етапі / С. В. Івахненков // Наукові записки Києво-Могилянської
академії. – Сер. : «Економічні науки». – 2006. – Т. 56. – С. 50-54.
74. Івченко О. М. Організація співпраці суб'єктів господарювання з
органами державного контролю та нагляду в побудові системи економічної
безпеки підприємства / О. М. Івченко // Актуальні проблеми економіки. – 2009.
– № 6. – С. 91-96.
75. Інструкція про порядок обчислення і сплати внесків на
загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та
обліку їх надходження до Фонду загальнообов'язкового державного
184
соціального страхування України на випадок безробіття: Наказ Міністерства
праці та соціальної політики України від 18 грудня 2000 року № 339 //
Офіційний вісник України. – 2001. – № 4. – Ст. 140.
76. Інструкція про порядок проведення ревізій та перевірок по коштах
Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності: Постанова
Правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності
від 19 вересня 2001 року № 38 // Бизнес – Бухгалтерия. Право. Налоги.
Консультации. – 2001. – № 41/1.
77. Кейзеров Н. В. Власть и авторитет / Н. В. Кейзеров. – М. : Юрид.
лит., 1973. – 264 с.
78. Кивалов С. В. Административное право Украины / С. В. Кивалов. –
О. : Юрид. л-ра, 2003. – 456 с.
79. Кодекс України про адміністративні правопорушення від 7 грудня
1984 р. № 8073-X // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1984. – № 51. – Ст. 1122.
80. Коніщева Н. Й. Визначення поняття «державний контроль за
господарською діяльністю» / Н. Й. Коніщева // Вісник економічної науки
України. – 2007. – № 2. – С. 71-78.
81. Конституционная законность и прокурорский надзор : сб. науч. тр.
– М. : Юристъ, 1994. – 436 с.
82. Конституція України: прийнята на V сесії Верховної Ради України
28 червня 1996 р. № 254К/96 // Відомості Верховної Ради України. – 1996. –
№30. – Ст. 141.
83. Концепция модернизации хозяйственного законодательства на базе
Хозяйственного кодекса Украины // Экономика и право. – 2006. – № 2(15). –
С. 5–16.
84. Конышев Е. А. Субъекты проверки хояйственной деятельности /
Е. А. Конышев // Митна справа. – 2004. – №6. – С. 57-63.
85. Коняев А. И. Финансовый контроль в дореволюционной России
/ А. И. Коняев. – М : Госфиниздат, 1959. – 164 с.
185
86. Корестелев Ю. В. Государственный финансовый контроль:
проблемы и решения/ Ю. В. Корестелев // Финансы. – 1997 – № 8 – С. 27.
87. Коритко Л. Я. Характеристика засобів регулюючого впливу та
контролю Австрійської держави за діяльністю суб’єктів господарювання (друга
половина ХІХ – початок ХХ ст.) / Л. Я. Коритко // Вісник господарського
судочинства. – 2009. – № 2. – С. 112 – 117.
88. Косенко О. Правові аспекти здійснення державного нагляду
(контролю) у сфері господарської діяльності / О. Косенко //Юридичний журнал.
– 2010. – № 5. – С. 111-113.
89. Кравець І. М. Правове становище суб’єктів організаційного-
господарських повноважень / І. М. Кравець. – К : Юрінком Інтер, 2010. – 240 с.
90. Кравченко М. А. Внутрішньогосподарський контроль розрахунків з
оплати праці / М. А. Кравченко // Інвестиції: практика та досвід. – 2010. – № 15.
– С. 71-74.
91. Краткая философская энциклопедия. – М. : Норма, 1994. – 567 с.
92. Криминология: Словарь–справочник / сост. Х. –Ю. Кернер ; пер. с
нем. В. Н. Кигоса. – 4-е изд., перераб. – М. : Издательство "Норма", ИНФРА–М
Изд. дом ООО, 1998. – 400 с.
93. Кримінальний кодекс України від 5 квітня 2001 р. № 2341-III
// Відомості Верховної Ради України. – 2001. –№ 25-26. – Ст. 131.
94. Кримінально-процесуальний кодекс України від 28.12.1960 //
Відомості Верховної Ради УРСР. – 1961. – № 2. – Ст. 15.
95. Ландкоф С. Господарсько–адміністративне право / С. Ланд коф. –
Х. : Пролетар, 1931. – 240 с.
96. Лаптев В. В. Правовая организация хозяйственных систем / Лаптев
В. В. – М. : Юрид. лит., 1978. – 168 с.
97. Лебедев В. А. Финансовое право : учебник / Лебедев В. А. – М. :
Статут, 2000. – 461 с.
98. Лімська декларація керівних принципів контролю: IX Конгрес
Міжнародної організації вищих контрольних органів (ІНТОСАІ)
186
в 1977 році. [Електронний ресурс] Режим доступу:
http://zako№.№au.ua/doc/?uid=1014.3305.0
99. Лісовий кодекс України в редакції Закону № 3404-IV (3404-15) від
8 лютого 2006 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2006. – № 21. – Ст. 170.
100. Лукач І. В. Правові засади встановлення контролю в холдинговій
групі / І. В. Лукач //Вісник господарського судочинства. – 2006. – № 4. –
С. 197-205.
101. Майєр Дж. Міжнародне становище бізнесу: Конкуренція та
регулювання у глобальній економіці / Дж. Майєр, Д. Олесневич ; пер. з анг. –
К. : Либідь, 2002. – 703 с.
102. Макконнелл К. Р. Экономикс: принципи, проблеми и политика
/ К. Р. Макконнелл, С. Л. Брю ; пер. с англ. 11–го изд. – К. : ХаГар, 1998. –
785 с.
103. Малиновський В. Я. Державне управління : навчальний посібник
/ В. Я. Малиновський. – К. : Атіка, 2003. – 576 с.
104. Мамутов В. К. О сочетании госрегулирования и рыночной
саморегуляции / В. К. Мамутов // Экономика Украины. – 2006. – №1. – С. 59-65.
105. Мамутов В. К. Экономика и право. : сб. науч. тр. / В. К. Мамутов. –
К. : Юринком Интер, 2003. – 544 с.
106. Мартемьянов В. С. Хозяйственное право : в 2 т. : курс лекцій
/ В. С. Мартемьянов. – М. : БЕК, 1994. – Т. 1 : Общие положення. – 312 с.
107. Марущак А. Перевірки суб'єктів господарювання: правові основи,
практичні рекомендації / А. Марущак // Юридичний радник. – 2008. – № 4. –
С. 33–37.
108. Марущак В. П. Державне управління: планування і ринок /
В. П. Марущак. – К. : УАДУ, 1998. – 168 с.
109. Михасюк І. Державне регулювання економіки / І. Михасюк,
А. Мельник, М. Крупка, З. Залога. – К. : Атіка, Ельга–Н, 2000. – 592 с.
187
110. Мишин Г. К. Налоги и социальный контроль (Политологический и
криминологический аспекты) / Г. К. Мишин // Государство и право. – 2000. –
№8. – С. 40-46.
111. Мумладзе И. Понятие государственного контроля за
предпринимательской деятельностью / И. Мумладзе // Підприємництво,
господарство і право. – 2005. – №8. – С. 93-96.
112. Николаев И. В. Особенности внутрихозяйственного финансового
контроля на предприятиях различных организационно–правовых форм
/ И. В. Николаев / Закон и право. – 2009. – № 6 – С. 104–109.
113. Николаев И. В. Понятие, содержание и финансово-правовое
регулирование внутрихозяйственного финансового контроля / И. В. Николаев
/ Современные гуманитарные исследования. – 2009. – № 4. – С. 42-46.
114. Николаев И. В. Теоретические основы финансово–правового
регулирования внутрихозяйственного финансового контроля / И. В. Николаев //
Закон и право. – 2009. – № 1. – С. 106-108.
115. Николаев И. В. Особенности финансово–правового регулирования
внутрихозяйственного контроля в коммерческих организациях / И. В. Николаев
// Вопросы гуманитарных наук. – 2009. – № 2. – С. 186-192.
116. Николаев И. В. Проблемы финансово–правового регулирования
внутрихозяйственного финансового контроля и возможности его
совершенствования / И. В. Николаев // Закон и право. – 2009. – № 11. – С. 87-91.
117. Николаев И. В. Специфика внутрихозяйственного финансового
контроля в государственном секторе экономики и совершенствование его
регулирования / И. В. Николаев // Вопросы гуманитарных наук. – 2009. – № 4. –
С. 127-131.
118. Николаев И. В. Теоретическое обоснование финансово–правового
регулирования внутрихозяйственного контроля на предприятиях различных
организационно-правовых форм / И. В. Николаев // Актуальные проблемы
современной науки. – 2009. – № 5. – С. 103-105.
188
119. Нікіфоров П. О. Фінансовий контроль держави : інституціональний
підхід, спадковість і новації у поглядах / П. О.Нікіфоров // Регіональна
економіка. – 2005. – № 2. – С. 29-36
120. Нос М. Закон про засади державного контролю (нагляду) за
господарською діяльністю в Україні : Кого він захищає? / М. Нос // Юридичний
журнал. – 2006. – № 8. – С. 12-13.
121. О защите прав юридических лиц и индивидуальных
предпринимателей при проведении государственного контролю (надзора) и
муниципального контроля: Закон Российской Федерации от 26.12. 2008 года в
редакции 28.12.2010г. № 294-ФЗ, [Електронний ресурс] Режим доступу: ttp://
base.co№sulta№t.ru/co№s/cgi/ o№li№e.cgi?req = doc; base = LAW; № =103069
122. Об обревизовании всех канцелярий, приказов, денежных дворов и
соляного сбора по приходу и расходу денежной казны в Ближней канцелярии, о
счетоводстве, в каждом присутственном месте, где доходы получаются и о
присылке срочных ведомостей в Ближнюю канцелярию : Указ именной,
состоявшийся в Ближней канцелярии 22 января 1714 г. №2763 // ПСЗРИ. –
Собр.1. – Т. V (1713-1719). – СПб. : Типография II отделения собственной
Е.И.В. канцелярии,1830. – С. 78-80.
123. Об управлении во всех коллегиях и в губерниях дел с 1720 по
новому порядку и о разделении дел между коллегиями : Указ именной,
объявленный из Сената 12 декабря 1718 г. №3255 // ПСЗРИ. – Собр.1. –
Т. V (1713-1719). – СПб. : Типография II отделения собственной Е.И.В.
канцелярии,1830. – С. 601.
124. Об усовершенствовании контрольной (надзорной) деятельности в
республике Беларусь: Указ Президента Республики Беларусь від 16.10.2009
годав №510 [Електронний ресурс] / Режим доступу: http:// www.president.gov.by
/press78033.html
125. Оборотов Ю. М. Теория государства и права (прагматический курс)
/ Ю. М. Оборотов. – О. : Юрид. л-ра , 2006. – 90 с.
189
126. Общая теория права и государства : учебник / под ред.
В. В. Лазарева. –М. : Юристъ, 1996. – 472 с.
127. Ожегов С. И. Толковый словарь русского языка / С. И. Ожегов,
Н. Ю. Шведова. – М. : Азбуковник, 1997. – 944 с.
128. Опрышко В. Ф. Народнохозяйственный комплекс: управление и
право / Опрышко В. Ф. – К. : Политиздат Украины, 1983. – 168 с.
129. Орехова І. С. Державний контроль у сфері господарської діяльності:
адміністративно–правові засади : автореф дис. на здобуття наук. ступеня канд.
юрид. наук : спец. 12.00.04 «Господарське право ; господарсько-процесуальне
право» / І. С. Орехова. – О., 2009. – 20 с.
130. Орлюк О. П. Банківська система України. (Правові засади
організації) / О. П. Орлюк. – К. : Юрiнком Інтер, 2003. – 239 с.
131. Основания уголовно–правового запрета : криминализация и
декриминализация / под ред. В. Н. Кудрявцева, А. М. Яковлева. – М. : Наука,
1982. – 304 с.
132. Основи законодавства України про загальнообов'язкове державне
соціальне страхування від 14 січня 1998 року № 16/98-ВР // Відомості
Верховної Ради України. – 1998. – № 23. – Ст. 121.
133. Павленко М. В. Теоретичні та практичні питання щодо визначення
цілей банківського контролю / М. В. Павленко // Вісник господарського
судочинства. – 2008. – № 2. – С. 144-148.
134. Пантелеєв В. П. Методологічні засади внутрішньогосподарського
контролю / В. П. Пантелеєв // Актуальні проблеми економіки. – 2008. – № 4. –
С. 243-249.
135. Парсонс Т. Система современных обществ / Толкотт Парсонс ; пер.
с англ. – М. : Аспект Пресс, 1997. – 270 с.
136. Пилипенко А.А. Організація обліку і контролю : підручник для
вузів / А. А. Пилипенко. – Х. : ВД "ІНЖЕК", 2005. – 424 с.
190
137. Питання Державної інспекції з контролю за цінами: постанова
Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2000 р. № 1819 // Офіційний вісник
України. – 2000. – № 50. – Ст. 2162.
138. Пічкур С. Порушення спеціального режиму господарської
діяльності контролюючими органами / С. Пічкур // Юридичний вісник України.
– 2005. – № 38. – С. 15
139. Податковий кодекс України від 2 грудня 2010 р. № 2755-VI //
Офіційний вісник України. – 2010. – № 92. – Ст. 3248
140. Подолянчук О. А. Внутрішньогосподарський контроль у діяльності
сільськогосподарських підприємств / О. А. Подолянчук // Економіка АПК. –
2010. – № 10. – С. 109-112.
141. Попов А. Даешь разнообразие / А. Попов // Правовой АСПЕКТ. –
2007. – № 108.
142. Попова О.Ю. Використання методів контролінгу при плануванні
процесів розвитку господарської діяльності на підприємстві / О. Ю. Попова
// Механізм регулювання економіки, економіка природокористування,
економіка підприємства та організація виробництва. – 2009. – № 4. Т. 2. –
С. 196-200.
143. Поповская И. Проблемы ответственности в планировании
хозяйственной деятельности / И. Поповская // Підприємництво, господарство і
право. – 2005. – № 12. – С. 88-91.
144. Порядок здійснення контролю за правильністю нарахування,
своєчасністю і повнотою сплати страхувальниками страхових внесків на
загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на
виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату
працездатності, інших платежів до Фонду та цільовим використанням коштів:
Постановою Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків
на виробництві та професійних захворювань України від 17 жовтня 2003 року
№ 68 // Галицькі контракти – Документи для роботи. – 2004. – № 26 .
191
145. Постанова Вищого адміністративного суду України від
07.12.2010 р. по справі № К-44562/09 / [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
www.liga.ua.
146. Постанова Київського апеляційного адміністративного суду від
27.11.2008 р. по справі № 22–а–7815/08 / [Електронний ресурс]. – Режим
доступу : www.liga.ua.
147. Предпринимательское право Российской Федерации / отв. ред.
Е. П. Губин, П. Г. Лахно. – М. : Юрист, 2004. – 1001 с.
148. Про акціонерні товариства: Закон України від 17 вересня 2008 р.
№514-VI // Верховної Ради України. – 2008. – №50. – Ст. 384.
149. Про архітектурну діяльність: Закон України від 20 травня 1999 р.
№ 687-XIV // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 31. – Ст. 246.
150. Про аудиторську діяльність: Закон України від 14 вересня 2006 р.
№ 140-V // Відомості Верховної Ради України. – 2006. – № 44. – Ст. 432.
151. Про банки i банківську діяльність: Закон України від 7 грудня 2000
р. №22121-IIІ // Офіційний вісник України. – 2001 р. – №1-2. – Ст. 1.
152. Про безпечність та якість харчових продуктів: Закон України від
23 грудня 1997 року № 771/97-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1998.
– № 19. – Ст. 98.
153. Про ветеринарну медицину: Закон України від 25 червня 1992 року
№ 2498-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – №36. – Ст. 531.
154. Про господарські товариства: Закон України від 19 вересня 1991 р.
№ 1576-ХII // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – №49. – Ст. 682.
155. Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні:
Законом України від 30 жовтня 1996 року № 448/96-ВР // Відомості Верховної
Ради України. – 1996. – № 51. – Ст. 292.
156. Про державний контроль за використанням та охороною земель:
Закон України від 19 червня 2003 року № 963-IV // Відомості Верховної Ради
України. – 2003. – № 39– Ст. 350.
192
157. Про державний нагляд за додержанням стандартів, норм і правил та
відповідальність за їх порушення: Декрет Кабінету Міністрів України від
8 квітня 1993 року № 30-93 // Відомості Верховної Ради України. – 1993. –
№ 23. – Ст. 247.
158. Про Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг
України: Указ Президента України від 11 грудня 2002 р. №1153/200211 //
Урядовий кур'єр. – 2002. – №2236.
159. Про державну податкову службу в Україні: Закон України від
4 грудня 1990 року № 509-XII // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1991. – №6.
– Ст. 37.
160. Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –
підприємців: Закон України від 15 травня 2003 року № 755-IV // Відомості
Верховної Ради України. – 2003. – № 31-32– Ст. 263.
161. Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності:
Указ Президента України від 23 липня 1998 року № 817/98 // Офіційний вісник
України. –