КОЛІЗІЇ СУБ’ЄКТИВНИХ ЦИВІЛЬНИХ ПРАВ

Краткое описание

НАЦІОНАЛЬНА ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ
ІМЕНІ ЯРОСЛАВА МУДРОГО

На правах рукопису

Ус Марина Володимирівна

УДК 347.12

КОЛІЗІЇ СУБ’ЄКТИВНИХ ЦИВІЛЬНИХ ПРАВ

спеціальність 12.00.03 – цивільне право і цивільний процес;
сімейне право; міжнародне приватне право

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник:
Спасибо-Фатєєва
Інна Валентинівна,
доктор юридичних наук, професор

Харків – 2010
ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………..……………………………...3

РОЗДІЛ 1
СУТНІСТЬ КОЛІЗІЇ СУБ’ЄКТИВНИХ ЦИВІЛЬНИХ ПРАВ

1.1. Загальна характеристика суб’єктивних цивільних прав………………………...9
1.2. Поняття та ознаки колізії суб’єктивних цивільних прав………...…………….28
1.3. Співвідношення колізії цивільних прав з іншими правовими категорія-ми……………………………………………..………………………………………...62
Висновки до розділу 1……………….......…………………………..………………..94

РОЗДІЛ 2
ОКРЕМІ ПИТАННЯ КОЛІЗІЙ СУБ’ЄКТИВНИХ ЦИВІЛЬНИХ ПРАВ

2.1. Причини виникнення колізій суб’єктивних цивільних прав………..................98
2.2. Види колізій суб’єктивних цивільних прав…………………………………...112
2.3. Вирішення (усунення та подолання) колізій суб’єктивних цивільних прав………………………………………………………….......................................146
Висновки до розділу 2…..…………………………………………………...........…186

ВИСНОВ-КИ……………………………………………………………………...….190
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕ-РЕЛ………………………………...........…197

ВСТУП

Актуальність теми. Суб’єктивне цивільне право як одна зі складових цивільних правовідносин завжди було й залишається найбільшим здобутком правової свідомості людства. Цінність цього права полягає не лише в його наявності в суб’єкта, а й у можливості здійснення, оскільки саме за таких умов особа може задовольнити свої потреби, починаючи від буденних фізіологічних і закінчуючи найвищими духовними. Нерідко ж буває так, що паралельне здійснення кількома особами належних їм цивільних прав стає неможливим і виникає потреба у визначенні порядку здійснення останніх. Отже, колізію суб’єктивних цивільних прав необхідно вирішувати. Між тим чинне законодавство не завжди пропонує шляхи розв’язання окресленої проблеми.
Поняття колізії прав практично не використовується в цивілістиці, а нау-ковці торкаються, як правило, лише питань колізії норм права. Однак ці категорії істотно різняться: колізія суб’єктивних прав характеризується власним змістом і не тотожна іншим поняттям.
До проблематики колізій цивільних прав зверталися не лише давньоримські юристи, на що вказують тогочасні пам’ятки права, а й цивілісти кінця ХІХ – поч. ХХ ст. (Ю. Барон, Є.В. Васьковський, Б. Віншейд, Ю.С. Гамбаров, Д.Д. Грімм, О.М. Гуляєв, Д.І. Мейєр, Ф. Регельсбергер, Н.К. Ренненкампф та ін.), хоча й почасти фрагментарно (здебільшого в загальних курсах із цивільного/римського права). У радянській і пострадянській (у тому числі й сучасній) юридичній літературі про колізію суб’єктивних цивільних прав згадується досить рідко (В.О. Краснокутський, Я.М. Магазінер) або ж у контексті окремих цивільних правовідносин, а саме: колізія переважних прав, прав інтелектуальної власності, колізія обмежувальних прав (Т.О. Вахніна, В.М. Крижна, В.І. Крат, М.В. Лабзін, Є.О. Мічурін, І.В. Спасибо-Фатєєва та ін.). Отже, системне дослідження категорії колізії прав (а тим більше, з урахуванням законодавчих реалій сьогодення) від-сутнє.
Наведене свідчить про актуальність проблеми колізій суб’єктивних цивіль-них прав і необхідність її нового осмислення та ґрунтовного вивчення.
Теоретичну основу дисертації становлять праці вищезгаданих вчених, а та-кож дослідження із загальної теорії права, цивільного права таких науковців: С.С. Алексєєва, М.О. Власенка, А.В. Власової, В.П. Грибанова, Є.О. Крашеніннікова, С.П. Погребняка, Ю.О. Тихомирова, Г.Ф. Шершеневича та ін.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисерта-ційна робота виконана на кафедрі цивільного права № 1 Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого відповідно до цільової комплексної програми «Проблеми ефективності правового регулювання цивільних відносин в Україні» (номер державної реєстрації 0106u002288). Дисертація становить певний внесок у розкриття напрямків загального дослідження в рамках цієї проблематики. Тема дисертації затверджена на засіданні вченої ради Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого 21 грудня 2007 р. (протокол № 4) і перезатверджена 19 березня 2010 р. (протокол № 9).
Мета і завдання дослідження. Метою є визначення, розв’язання та попередження нетипових юридичних ситуацій, коли два чи більше учасники цивільних правовідносин, діючи в межах належних їм прав, не можуть паралельно реалізувати ці права в повному обсязі (колізій суб’єктивних цивільних прав).
Досягнення поставленої мети зумовило необхідність вирішення таких зав-дань:
• визначити поняття колізії суб’єктивних цивільних прав та сформулювати його ознаки;
• проаналізувати співвідношення колізії цивільних прав з іншими правови-ми категоріями;
• з’ясувати причини виникнення колізій суб’єктивних цивільних прав;
• дослідити види колізій прав;
• запропонувати способи усунення і подолання колізій;
• розробити відповідні рекомендації щодо вдосконалення чинних законодавчих положень.
Об’єкт дослідження – суспільні відносини, що складаються при виникнен-ні, існуванні та вирішенні колізій суб’єктивних цивільних прав.
Предмет дослідження – теоретичні основи поняття колізії суб’єктивних цивільних прав та практично-прикладні питання усунення й подолання колізій прав, нормативно-правові акти, практика їх застосування, доктрини та наукові позиції стосовно колізій суб’єктивних цивільних прав.
Методи дослідження. У дисертації використано такі загальнонаукові та спеціальні методи пізнання: історичний (генетичний) метод – з метою аналізу іс-торичного аспекту розробки в цивільно-правовій науці проблематики колізій суб’єктивних цивільних прав; формально-логічний метод – при з’ясуванні юри-дичної природи колізій суб’єктивних цивільних прав, за його допомогою здійс-нювалася обробка та проводився аналіз емпіричного матеріалу, забезпечувалася послідовність висловлених суджень, понять і умовиводів; метод порівняння – при вивченні поняття колізії суб’єктивних цивільних прав у зіставленні з іншими правовими категоріями та явищами; метод класифікації – для розподілу різних понять залежно від низки критеріїв та встановлення їх системних різновидів, зокрема визначення видів колізій суб’єктивних цивільних прав; догматичний метод – при здійсненні аналізу норм чинного законодавства, який сприяв виявленню прогалин, недоліків та дав можливість сформулювати низку про-позицій, спрямованих на вдосконалення нормативно-правового матеріалу.
Наукова новизна одержаних результатів. Дисертація є комплексним до-слідженням проблематики колізій суб’єктивних цивільних прав, що вперше здійснено в науці цивільного права країн пострадянського простору. Найбільш значущі результати та теоретичні висновки, які мають наукову новизну і вино-сяться на захист, такі:
уперше:
• запропоновано визначення поняття колізії суб’єктивних цивільних прав як нетипової правової ситуації, що полягає в неможливості паралельного здійснення в повному обсязі суб’єктивних цивільних прав, які належать різним особам: реалізація будь-якого одного з прав у повному обсязі перешкоджає по-вністю/частково здійсненню іншого (інших) чи призводить до його припинення;
• обґрунтовано, що неможливість паралельного здійснення суб’єктивних цивільних прав зумовлена: 1) особливостями об’єкта колізуючих прав; 2) характером самих прав; 3) специфічними рисами об’єкта і прав на цей об’єкт; 4) особливостями взаємозв’язку об’єктів колізуючих прав;
• з’ясовано, що колізія суб’єктивних цивільних прав існує як у потенційній формі, так і на стадії реалізації суб’єктивних цивільних прав;
• встановлено такі форми прояву колізії прав: 1) кожне з відповідних прав реалізується лише частково; 2) право однієї особи здійснюється в повному обсязі, а право іншої – лише частково; 3) якщо одне з прав здійснюється в повному обсязі (право тривалої реалізації), то інше взагалі не може здійснитися або якщо одне з прав буде здійснено в повному обсязі (право однократної реалізації), то друге припинить своє існування;
• виявлено причини виникнення колізій суб’єктивних цивільних прав: 1) такі, що постають закономірно (природно) і є свідченням процесу нормального розвитку суспільних відносин; 2) ті, які мають деструктивний характер, а тому повинні бути усунені (наприклад, колізія цивільно-правових норм, зловживання суб’єктивним цивільним правом);
• виділено дві форми вирішення колізій суб’єктивних цивільних прав: усу-нення та подолання, а також способи, притаманні кожній із цих форм;
• встановлено, що колізійні правила, як один зі способів подолання колізій, можуть передбачати п’ять порядків здійснення суб’єктивних цивільних прав: 1) спочатку задовольняється в повному обсязі одне із колізуючих прав, після чого, якщо це буде можливо, – інше (це досягається завдяки наділенню відповідного суб’єкта переважним правом); 2) права, що колізують, здійснюються в певних частках (наприклад, пропорційно до розміру майнових вимог, опосередкованих ними); 3) змішаний порядок здійснення колізуючих прав (застосування у сукупності двох перших способів подолання колізій); 4) почергово-періодичний порядок здійснення прав, між якими існує колізія; 5) порядок здійснення колізуючих прав, який встановлюється на розсуд третьої особи;
дістало подальший розвиток:
• положення про те, що колізувати можуть права: 1) які мають як один і той самий, так і різні об’єкти; 2) як з однаковим, так і з різним змістом; 3) такі, що виникають як з однієї, так і з різних підстав; 4) ті, що існують як у межах ідентичних за функціональним призначенням правовідносин, так і ті, які становлять зміст різних за функціональним призначенням правовідносин;
• принципи, за якими встановлюється переважне право при вирішенні колізій суб’єктивних цивільних прав;
• доводи про те, що факт наявності колізії між правами не залежить від її вирішеності на законодавчому рівні: колізії можливо лише класифікувати на такі, що вирішені законодавчо, і такі, спосіб розв’язання яких у законодавстві не пе-редбачений.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що дисертаційна робота містить матеріал, який можна використовувати: 1) під час викладення дисципліни «Цивільне право України» і подготовки навчальних посібників, підручників, методичних рекомендацій для студентів юридичних вищих навчальних закладів і факультетів; 2) у нормотворчій діяльності – для вне-сення змін до Цивільного кодексу України, інших законодавчих актів, а також при розробці відповідних нормативно-правових актів; 3) у правозастосовчій діяльності – судами під час розгляду справ про реалізацію та захист суб’єктивних цивільних прав; 4) у практичній діяльності фізичних та юридичних осіб; 5) з науково-дослідницькою метою – для подальших досліджень у сфері здійснення та захисту суб’єктивних цивільних прав.
Апробація результатів дослідження. Основні теоретичні положення, вис-новки та пропозиції, що містяться в дисертації, обговорені, схвалені та рекомен-довані до захисту кафедрою цивільного права № 1 Національної юридичної ака-демії України імені Ярослава Мудрого.
Основні положення дисертаційної роботи були оприлюднені на ІІІ Міжнародній цивілістичній науковій конференції студентів та аспірантів (2008 р., м. Одеса), Міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми цивільного права та процесу», присвяченій пам’яті проф. О.А. Пушкіна (2009 р., м. Харків), V Міжнародній науковій конференції студентів та молодих учених «Від громадянського суспільства – до правової держави» (2010 р., м. Харків), Всеукраїнській науково-практичній конференції «Тенденції та пріоритети реформування законодавства України» (2010 р., м. Запоріжжя).
Публікації. Основні положення та висновки дослідження відображені у 3 статтях, опублікованих у виданнях, що визнані Вищою атестаційною комісією України фаховими для юридичних наук, та 4 тезах доповідей і повідомлень на наукових конференціях.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і запропоноване нове вирішення наукового завдання, яке полягає у встановленні сутності категорії «колізія суб’єктивних цивільних прав». За результатами проведеного дослідження зроблено такі основні висновки.
1. На існування проблеми колізій суб’єктивних цивільних прав звертали увагу ще давньоримські юристи. Наукові джерела свідчать, що явище колізії прав активно, хоча й фрагментарно (здебільшого в загальних курсах з цивільно-го/римського права), розглядалося також цивілістами кінця ХІХ – поч. ХХ ст. Втім в подальшому – в радянській і пострадянській юридичній літературі, про колізію суб’єктивних цивільних прав згадується доволі рідко або ж в контексті окремих цивільних правовідносин, а саме: колізія переважних прав, прав інтелек-туальної власності, колізія обмежувальних прав. Поняття колізії прав практично не використовується й на сторінках сучасної юридичної літератури, де більше поширений термін «колізія норм права». Однак досліджувана категорія має право на існування, оскільки характеризується власним змістом і не зводиться до інших понять.
2. Колізія суб’єктивних цивільних прав пов’язана із співіснуванням суб’єктивних цивільних прав, що належать різним особам, і процесами їх здійс-нення.
3. Колізії суб’єктивних цивільних прав є аномаліями галузі цивільного права і являють собою нетипові правові ситуації, що полягають у неможливості парале-льного здійснення в повному обсязі суб’єктивних цивільних прав, які належать різним особам: реалізація будь-якого одного з прав в повному обсязі пе-решкоджає повністю/частково здійсненню іншого (інших) чи призводить до його припинення.
4. Явище колізії суб’єктивних цивільних прав визначається трьома вирізняльними ознаками:
1) наявність двох чи більше цивільних прав, які належать різним особам;
2) неможливість паралельного здійснення зазначених прав у повному обсязі;
3) причинно-наслідковий зв'язок між здійсненням (повним чи частковим) свого права однією особою і неможливістю (повною чи частковою) здійснення свого права іншою особою або припиненням цього права: реалізація будь-якого одного з відповідних прав в повному обсязі перешкоджає повністю/частково здійсненню іншого (інших) чи призводить до його припинення.
5. Колізія проявляється, коли обидва права перебувають у динаміці (на стадії реалізації). Виникає вона раніше – ще тоді, коли права існують у потен-ційній формі, а саме: коли у різних осіб опиняються суб’єктивні цивільні права, при паралельному здійсненні яких може статися так, що обидва вони не зможуть бути реалізованими в повному обсязі (потенційна колізія).
6. Неможливість паралельної реалізації суб’єктивних цивільних прав в пов-ному обсязі у разі їх колізії зовні може проявлятися таким чином: 1) кожне з колізуючих прав реалізується лише частково; 2) право однієї особи здійснюється в повному обсязі, а право іншої через це лише частково; 3) одне з прав здійснюється в повному обсязі (право тривалої реалізації), а інше через це взагалі не може здійснитися або якщо одне з прав буде здійснено в повному обсязі (право однократної реалізації), то друге припинить своє існування.
7. Єдність об’єкта суб’єктивних цивільних є не єдиною обставиною, котра призводить до неможливості їх паралельного здійснення. Остання може бути обумовлена: 1) особливостями об’єкта колізуючих прав; 2) характером самих прав; 3) специфічними рисами об’єкта і прав на цей об’єкт; 4) особливостями взаємозв’язку об’єктів колізуючих прав.
8. Колізувати можуть права: 1) що мають як один і той самий, так і різні об’єкти; 2) як з однаковим, так і з різним змістом; 3) такі, що виникають як з од-нієї, так і з різних підстав; 4) ті, що існують як в рамках однакових за функціона-льним призначенням правовідносин, так і ті, які становлять зміст різних за функ-ціональним призначенням правовідносин.
9. Важливе значення для дослідження категорії колізії суб’єктивних цивіль-них прав має її співвідношення з такими правовими явищами, як колізія інтересів, колізія обов’язків, конкуренція суб’єктивних цивільних прав, спільне право, солі-дарна вимога кредиторів, зустрічні вимоги осіб, порушення та захист суб’єктивного цивільного права, обмеження одного цивільного права за рахунок іншого, вихід за межі (межі здійснення) суб’єктивного цивільного права, цивіль-но-правовий конфлікт, перехід суб’єктивного цивільного права, його відсутність, колізія повноважень (компетенції).
9.1. Колізія прав обов’язково передбачає наявність колізії інтересів, які опосередковані відповідними цивільними правами. Тут має місце така послідов-ність: колізія інтересів – накладення сфер можливої поведінки уповноважених осіб (колізія суб’єктивних цивільних прав).
9.2. Категорію «колізія обов’язків» не можна визначати за аналогією з «колізією прав», колізія прав не означає колізію обов’язків.
9.3. Колізію прав слід відрізняти від конструкції спільного права. Основу останньої становить принцип єдності об’єкта і множинності суб’єктів права, в той час, як у разі колізії мають місце кілька окремих суб’єктивних прав, кожне з яких характеризується одним суб’єктом і одним об’єктом, і які взаємовиключають (повністю чи частково) одне одне.
9.4. Колізії між правами солідарних кредиторів не виникає, оскільки останні мають спільне право, а солідарність лише вносить деякі корективи у механізм його реалізації: якщо за загальним правилом спільність передбачає узгодженість поведінки, то у разі солідарності кожен зі співкредиторів може реалізувати спільне право незалежно від волі інших співкредиторів.
9.5. За загальним правилом, слід розрізняти порушення і колізію прав, хоча вони й не завжди є взаємовиключними категоріями (а саме, коли поведінка однієї з осіб, право якої колізує з правом іншої особи, базується на правовстановлювальному документі, який видано (патент, свідоцтво тощо) або укладено (договір) з порушенням прав (інтересів) останньої).
9.6. Обмеження одного права іншим в будь-якому випадку виключає наяв-ність колізії між відповідними правами, в той час як відсутність суб’єктивного цивільного права і колізія прав не є взаємовиключними категоріями.
9.7. Конкурувати можуть лише права, які існують в рамках захисних право-відносин і належать одній і тій самій особі. Конкуренція прав (конкуренція по-зовів), конфузія/консолідація прав являють собою самостійні правові явища на рівні із колізією прав.
10. Всі причини, що породжують колізії суб’єктивних цивільних прав, мож-ливо поділити на дві групи в залежності від того, чи мають вони негативний хара-ктер, відповідно – чи потребують через це усунення: 1) причини, що постають закономірно і є свідченням процесу нормального розвитку суспільних відносин; 2) причини, які носять деструктивний характер, а отже, мають бути усунені.
До складу другої групи причин входять, зокрема, такі: 1) причини, що ма-ють місце на стадії юридичної регламентації (колізія цивільно-правових норм та інші дефекти правового регулювання; специфіка правового регулювання); 2) конкуренція цивільно-правових норм; 3) неправильна індивідуалізація і конкре-тизація прав суб’єктів правовідносин у правозастосовних актах; 4) зловживання суб’єктивним цивільним правом. Колізію цивільних прав може породжувати як декілька вказаних причин у сукупності, так і кожна з них окремо.
11. Класифікація колізій має вагоме значення, оскільки сприяє кращому уявленню про досліджуване поняття, дозволяє систематизувати колізії прав на науковому рівні, забезпечує докладніший аналіз окремих їх випадків.
11.1. Колізії можна класифікувати в залежності від видів прав, між якими вони виникають. Так, колізія може виникати як між абсолютними, так і між відно-сними правами, а також між абсолютним правом – з одного боку, і відносним – з іншого.
11.1.1. Колізії між абсолютними правами: 1) колізії між речовими правами; 2) колізії між виключними правами інтелектуальної власності; 3) колізії між осо-бистими немайновими правами; 4) колізії, що виникають між різними видами аб-солютних цивільних прав.
11.1.2. Колізії між відносними цивільними правами: 1) колізії між зо-бов’язальними правами; 2) колізії між організаційними правами; 3) колізії між спадковими правами; 4) колізії між корпоративними правами.
11.2. Виходячи із сфери правового регулювання, до якої належить те чи інше суб’єктивне право існують такі види колізій: 1) колізії між суб’єктивними цивільними правами; 2) колізії між суб’єктивним цивільним і публічним правами.
11.3. Беручи до уваги те, якими за характером реалізації є суб’єктивні права, що колізують, виокремлюються: 1) колізії між правами однократної реалізації; 2) колізії між правами тривалої реалізації; 3) колізії між правами, що здійснюються періодично; 4) колізії між правом однократної реалізації і правом тривалої реалізації.
11.4. В залежності від кількості прав, що колізують, слід виділити: 1) колізії між двома суб’єктивними правами (такий вид колізії прав є найбільш розповсюд-женим; 2) колізії між більш, ніж двома, суб’єктивними цивільними правами.
11.5. Виходячи із суб’єктного складу колізії поділяються: 1) колізії між пра-вами однопорядкових суб’єктів; 2) колізії між правами різнопорядкових суб’єктів.
11.6. Підставою для виділення видів колізій може бути стадія їх існування: 1) колізії, що ніяким чином не проявляються (потенційні колізії); 2) реальні колізії.
12. Вирішення (розв’язання) колізій може відбуватися у 2-х формах: шля-хом їх усунення та подолання. Усунення колізії прав – це повне їх зняття, що є результатом законотворчої діяльності. В свою чергу, подолання – це вирішення колізії прав в кожному конкретному випадку під час правореалізації та/або правозастосування. Кожній формі вирішення колізій притаманні відповідні спосо-би, під якими слід розуміти юридичні інструменти (конкретні прийоми, засоби, механізми, процедури) їх розв’язання.
13. Усунення колізій досягається за допомогою впливу на причини, що їх породжують. Це відбувається шляхом застосування таких способів: 1) відміна всіх, крім однієї з норм, що перебувають у колізії; 2) уточнення предмета (об’єкта) регулювання правових норм; 3) зміна концепції правового регулюван-ня; 4) внесення інших змін і доповнень до законодавства.
14. До способів подолання колізій відносяться такі: 1) колізійні правила; 2) застосування правоположень; 3) тлумачення законодавчих положень; 4) способи захисту цивільних прав/інтересів.
Колізійні правила, як один зі способів подолання колізій, можуть передбачати п’ять порядків здійснення суб’єктивних цивільних прав: 1) спочатку задовольняється в повному обсязі одне із колізуючих прав, після чого, якщо це буде можливо, – інше (це досягається завдяки наділенню відповідного суб’єкта переважним правом); 2) права, які колізують, здійснюються в певних частках (наприклад, пропорційно до розміру майнових вимог, опосередкованих ними); 3) змішаний порядок здійснення колізуючих прав (застосування у сукупності двох перших способів подолання колізій); 4) почергово-періодичний порядок здійснення прав, між якими існує колізія; 5) порядок здійснення колізуючих прав, який встановлюється на розсуд третьої особи.
У свою чергу, переважні права встановлюються за такими принципами: 1) старшинства (принцип часового пріоритету); 2) превенції; 3) пріоритету ре-чових прав перед зобов’язальними; 4) надання публічної достовірності суб’єктивному цивільному праву (за принципом державної реєстрації); 5) справедливості, значимості інтересів, які опосередковуються колізуючими правами. Ці принципи можуть як виключати один одного, так і застосовуватися в сукупності.
15. Способи подолання колізій можуть як виключати один одного, так і за-стосовуватися у сукупності. Застосування конкретного способу вирішення колізії прав визначається видом колізії, яка в свою чергу, обумовлюється: при-чиною її виникнення, характером прав, що колізують, особливостями їх здійснення, а іноді й окремими обставинами кожної конкретної ситуації.
16. Факт наявності колізії між правами не залежить від її вирішеності на за-конодавчому рівні. Колізії можливо лише класифікувати на такі, що вирішені за-конодавчо, і такі, спосіб розв’язання яких у законодавстві не передбачений.
17. Колізії суб’єктивних цивільних прав не можна оцінювати виключно з негативних позицій. Більше того, серед них почасти зустрічаються й ті, які вини-кають закономірно і є свідченням нормального процесу розвитку суспільних відносин (правомірні аномалії). Колізії здатні нести й позитивний смисл, оскільки в процесі їх вирішення підвищується рівень ефективності правотворчої і правозастосовної діяльності, саме право відчуває потребу суспільства, відповідає йому та оновлюється.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Агарков М.М. Обязательство по советскому гражданскому праву / М.М. Агарков // Избранные труды по гражданскому праву: в 2-х т. – М.: ЦентрЮрИнфоР, 2002. – Т. 1. – С. 163–304.
2. Агарков М.М. Проблема обязательств из причинения вреда / М.М. Агарков // Труды первой научной сессии Всесоюзного института юридических наук, 27 января – 3 февраля 1938 г. – М.: Юрид. изд-во НКЮ СССР, 1940. – С. 303–313.
3. Аккуратов И.Ю., Коршунов Н.М., Хорев А.А. К вопросу об ограничениях и обременениях права собственности / И.Ю. Аккуратов, Н.М. Коршунов, А.А. Хорев // Государство и право. – 2000. – № 10. – С. 68–72.
4. Александров Н.Г. Законность и правоотношение в советском обществе / Н.Г. Александров. – М.: Госюриздат, 1955. – 176 с.
5. Алексеев С.С. Общая теория права / С.С. Алексеев. – М.: ТК Велби, Изд-во Проспект, 2008. – 576 с.
6. Алексеев С.С. Односторонние сделки в механизме гражданско-правового регулирования / С.С. Алексеев // Теоритечиские проблемы гражданского права. Сборник ученых трудов. – Свердловск, 1970. – Вып. 13. – С. 46–63.
7. Алексеев С.С. Теория права 2-е изд., перераб. и доп. / С.С. Алексеев. – М.: БЕК, 1995. – 320 с.
8. Аномалії в цивільному праві України: Навч.-практ. посібник / Відп. ред. Р.А. Майданик. – К.: Юстініан, 2007. – 912 с.
9. Бабаев А.Б. Система вещных прав / А.Б. Бабаев. – М.: Волтерс Клувер, 2007. – 408 с.
10. Бабаларов С. Теорія затворництва або ще раз про «закритість» ЗАТ / С. Бабаларов // Круглий стіл. Проект міжнародної фінансової корпорації «Корпоративний розвиток в Україні». – 2004. – № 1–2 (14–15). – С. 9–11.
11. Барон Ю. Система римского гражданского права. Вып. 2. Книга 2. Владение. Книга 3. Вещное право. 3-е изд. / Ю. Барон. – С-Пб: Изд. Н.К. Мартынова, 1908. – 174 с.
12. Белов В.А. Гражданское право: Общая и Особенная части: Учебник / В.А. Белов. – М.: АО «Центр ЮрИнфоР», 2003. – 960 с.
13. Бірюков О.М. Транскордонні банкрутства: теорія і практика: монографія / О.М. Бірюков. – К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2008. – 318 с.
14. Борисова В.І. Індивідуалізація юридичної особи / В.І. Борисова // Проблеми законності: Респ. міжвідом. наук. зб. / Відп. ред. В.Я. Тацій. – Х., 2001. – Вип. 48. – С. 35–43.
15. Братусь С.Н. О пределах осуществления гражданских прав / С.Н. Братусь // Правоведение. – 1967. – № 3. – С. 79–86.
16. Братусь С.Н. О соотношении гражданской правоспособности и субъективных гражданских прав / С.Н. Братусь // Советское государство и право. – 1949. – № 8. – С. 30–37.
17. Братусь С.Н. Субъекты гражданского права / С.Н. Братусь. – М.: Госиздат юрид. лит., 1950. – 367 с.
18. Васьковский Е.В. Руководство к толкованию и применению законов (для начинающих юристов) / Е.В. Васьковский. – М.: Изд. Бр. Башмаковы, типо-литография товарищества И.Н. Кушнарев и Ко, 1913 г. – 158 с.
19. Васьковский Е.В. Учебник гражданського права / Е.В. Васьковский. – Вып. 1. Введение и общая часть. – Спб.: Тип. Контрагентов Железных Дорог, 1894. – 169 с.
20. Вахнина Т.А. Коллизии прав на торговую марку с правами на некоторые другие объекты права интеллектуальной собственности: Дисс. … канд. юрид. наук: 11.00.03 / Т.А. Вахнина. – М., 2001. – 141 с.
21. Вахнина Т.А. Объекты авторского права в зоне конфликта товарного знака / Т.А. Вахнина // Патенты и лицензии. – 2000. – № 12. – С. 20–24.
22. Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / Уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел. – К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2005. – 1728 с.
23. Венедиктов А.В. Государственная социалистическая собственность / А.В. Венедиктов. – М.: Изд-во АН СССР, 1948. – 839 c.
24. Венедіктова І.В. Співвідношення цивільного права і законного інтересу в цивільному праві // І.В. Венедіктова // Право і безпека. – 2005. – № 4. – С. 110–113.
25. Власенко Н.А. Коллизионные нормы в системе советского права / Н.А. Власенко // Правоведение. – 1988. – № 3. – С. 72–77.
26. Власенко Н.А. Коллизионные нормы в советском праве / Н.А. Власенко. – Иркутск: Изд-во Иркутского ун-та, 1984. – 99 c.
27. Власова А.В. Структура субъективного гражданского права: Дисс. … канд. юрид. наук: 11.00.03 / А.В. Власова – Ярославль, 1998. – 150 с.
28. Вопленко Н.Н. Реализация права: Учебное пособие / Н.Н. Вопленко. – Волгоград: Изд-во Волгоградского гос. ун-та, 2001. – 48 с.
29. Вороной В. Соотношение исковой и приобретательной давностей / В. Вороной // Российская юстиция. – 2002. – № 11. – С. 36–37.
30. Гаврилов Э.П. Зависимые изобретения и «столкновения» патентных заявок / Э.П. Гаврилов // Патенты и лицензии. – 2008. – № 3. – С. 17–26.
31. Гаврилов Э.П. Советское авторское право: основные положения, тенденции развития / Э.П. Гаврилов. – М.: Изд.-во «Наука», 1984. – 222 с.
32. Галянтич М. Колізія нормативних актів: вимушений шлях розвитку права? / М. Галянтич // Право України. – 1996. – № 6. – С. 33–36.
33. Гамбаров Ю.С. Курс гражданского права / Ю.С. Гамбаров. – Т.1. Часть общая. – СПб.: Тип. М.М. Стасюлевича, 1911. – 780 с.
34. Генкин Д.М. Право собственности СССР / Д.М. Генкин. – М.: Юрид. лит., 1961. – 223 с.
35. Годэмэ Е. Общая теория обязательств / Е. Годэмэ. – М.: Юрид. изд-во МЮ СССР, 1948. – 511 с.
36. Горелик А.С. Конкуренция уголовно-правовых норм: Учебное пособие. – Красноярск: Изд-во Красноярск. гос. ун-та, 1996. – 67 с.
37. Гражданский кодекс Российской Федерации (ч. 1): Закон РФ от 30.11.1994 г., № 51-ФЗ // Собрание законодательства РФ. – 1994. – № 32. – Ст. 3101.
38. Гражданское право: актуальные проблемы теории и практики / Под общ. ред. В.А. Белова. – М.: Юрайт-Издат, 2008. – 993 с.
39. Гражданское право: учеб. / Под ред. А.П. Сергеева, Ю.К. Толстого. – М.: ООО «ТК Велби», 2002. – Т. 1. – 776 с.
40. Гражданское право: Учебник: В 2 т. – Т I / Отв. ред. Е.А. Суханов. – 2 изд., перераб. и доп. – М.: Изд-во БЕК, 2000.– 560 с.
41. Гражданское уложение Германии = Deutsches Buergerliches Gesetzbuch mit Einfuehrungsgesetz : ввод. закон к Гражд. уложению ; пер. с нем. / [В. Бергманн, введ., сост.] ; науч. редакторы — А.Л. Маковский [и др.]. — 2-е изд., доп. – М.: Волтерс Клувер, 2006. – 729 с.
42. Грибанов В.П. Интерес в гражданском праве / В.П. Грибанов // Советское государство и право. – 1967. – № 1. – С. 49–56.
43. Грибанов В.П. Осуществление и защита гражданских прав // В.П. Грибанов – Изд. 2-е, стереот. – М.: Статут, 2001. – 411 с.
44. Грибанова О. Як захиститися від подвійного відчуження за оригіналом документа та його дублікатом / О. Грибанова // [Електронний ресурс] Режим доступу: http://yurradnik.com.ua/practice.php?action=1&id=7.
45. Гримм Д.Д. Лекции по догме римского права (по пятому изданию: СПб., 1916) / Д.Д. Гримм. – М.: Зерцало, 2003. – 497 с.
46. Гуляев А.М. Русское гражданское право: Пособие к лекциям / А.М. Гуляев. – С-Пб.: Тип. М.М. Стасюлевича, 1913. – 638 с.
47. Данильян О.Г., Тараненко В.М. Основи філософії: Навч. посібник / О.Г. Данильян, В.М. Тараненко. – Х.: Право, 2003. – 352 с.
48. Девицын М.Ю. Коллизии основных прав участников договорных отношений в практике судов общей юрисдикции ФРГ (на примере договора энергоснабжения) / М.Ю. Девицын // Журнал зарубежного законодательства и сравнительного правоведения. – 2007. – Вып. 3. – С. 56–61.
49. Дедов Д.И. Конфликт интересов / Д.И. Дедов. – М.: Волтерс Клувер, 2004. – 288 с.
50. Дзера И.А. Защита гражданских прав по Гражданскому кодексу Украины / И.А. Дзера // Альманах цивилистики: Сборник статей. Вып. 1 / Под ред. Р.А. Майданика. – К.: Всеукраинская ассоциация издателей «Правова еднисть», 2008. – 312 с.
51. Дмитрик Н.А. Осуществление субъективных гражданских прав с использованием сети Интернет / Н.А. Дмитрик. – М.: Волтерс Клувер, 2006. – 200 с.
52. Дозорцев В.А. Понятие исключительного права / В.А. Дозорцев // Проблемы современного гражданского права. Сборник статей. – М.: Городец, 2000. – 392 с.
53. Елисеев В. О конкурирующих договорах / В. Елисеев // Підприємство, господарство і право. – 2008. – № 8. – С. 9–11.
54. Елисейкин П.Ф. О понятии и месте охранительных отношений в ме-ханизме правового регулирования / П.Ф. Елисейкин // Юридические гарантии применения права и режим социалистической законности: Тематич. межвуз. сб. Вып. 1. – Ярославль: ЯГУ, 1975. – С. 5–10.
55. Емельянов В.И. Разумность, добросовестность, незлоупотребление гражданскими правами / В.И. Емельянов. – М.: «Лекс-Книга», 2002. – 160 с.
56. Еременко В.И. Конкурентное право Российской Федерации / В.И. Еременко. – М.: ИНИЦ Роспатента, 2001. – 306 с.
57. Жилінкова І. Проблема визначення часток у праві спільної часткової власності / І. Жилінкова // Право України. – 2005. – № 5. – С. 115–118.
58. Житловий кодекс Української РСР: Закон Української РСР від 30.06.1983 р., № 5464-Х // Відомості Верховної Ради України. – 1983. – № 28. – Ст. 573.
59. Загальна теорія держави і права: [Підручник для студентів юридичних вищих навчальних закладів юридичних спеціальностей вищих навчальних закладів] / М.В. Цвік, О.В. Петришин, Л.В. Авраменко та ін.; за ред. М.В. Цвіка, О.В. Петришина. – Х.: Право, 2009. – 584 с.
60. Загорулько Е.А. Приобретательная давность как способ возникновения права собственности / Е.А. Загорулько // Проблеми законності: Респ. міжвідом. наук. зб. / Відп. ред. В.Я. Тацій. – Х., 2003. – Вип. 60. – С. 93–100.
61. Заіка Ю.О. Спадкове право в Україні: становлення і розвиток: Монографія. 2-е вид. / Ю.О. Заіка. – К.: КНТ, 2007. – 288 с.
62. Занина М.А. Коллизии норм права равной юридической силы (понятие, причины, виды): монография / М.А. Занина. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: РАП; Волтерс Клувер, 2010. – 144 с.
63. Заочне рішення Балаклавського районного суду м. Севастополя у справі № 2-970/09 від 17.02.2009 р. // Архів Балаклавської районної прокуратури м. Севастополя.
64. Земельний кодекс України: Закон України від 25.10.2001 р., № 2768-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 3-4. – Ст. 27.
65. Иеринг Р.Ф. Интерес и право / Р.Ф. Иеринг // Избранные труды. В 2-х т. – Т. 1. – СПб.: Юрид. центр Пресс, 2006. – 618 с.
66. Иногамова-Хегай Л.В. Конкуренция норм уголовного права / Л.В. Иногамова-Хегай. – М.: Щит-М., 1999. – 288 с.
67. Иоффе О.С. Отдельные виды обязательств / О.С. Иоффе // Избранные труды. В 4-х т. – Т.III. – СПб.: Юрцентр Пресс. – С. 241–833.
68. Иоффе О.С. Правоотношение по советскому гражданскому праву / О.С. Иоффе. – Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1949. – 143 с.
69. Иоффе О.С. Советское гражданское право (курс лекций) / О.С. Иоффе. – Л.: Изд-во Ленингр. ун-та , 1958. – 511 с.
70. Ієвіня О. Sui generis: право на недоторканість твору / О. Ієвіня // Нотаріат для вас. – 2010. – № 7–8. – С. 27–33.
71. Інструкція про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України: Наказ Міністерства юстиції України від 03.03.2004 р. № 20/5 // Офіц. вісн. України. – 2004. – № 10. – Ст. 639.
72. Кавелина Н.Ю. Защита имущественных прав кредиторов в процедурах несостоятельности (банкротства) по законодательству Российской Федерации: Автореф. дисс. ... канд. юрид. наук / Н.Ю. Кавелина. – Саратов, 2004. – 27 с.
73. Камышанский В.П. Ограничения права собственности: гражданско-правовой анализ: Дис… д-ра юрид. наук: 12.00.03. – М.: РГБ, 2003. – 357 с.
74. Камышанский В.П. Право собственности: пределы и ограничения / В.П. Камышанский. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, Закон и право, 2000. – 303 с.
75. Каудыров Т.Е. Моя практика участия в споре о столкновении права на товарный знак и прав, вытекающих из регистрации доменного имени / Т.Е. Каудыров // Интелектуальная собственность Казахстана. – 2010. – № 1. – С. 28–36.
76. Колодій А.А. Принципи права України / А.А. Колодій. – К.: Юрінком Інтер, 1998. – 208 с.
77. Комментарий к Гражданскому кодексу Российской Федерации (часть первая) / Под ред. Т.Е. Абовой, А.Ю. Кабалкина. – М.: Юрайт, 2002. – 874 с.
78. Кондаков Н.И. Логический словарь-справочник / Н.И. Кондаков. – М.: Наука, 1976. – 720 с.
79. Концепция развития законодательства о вещном праве: проект, рекомендованный Президиумом Совета при Президенте к опубликованию в целях обсуждения (протокол № 3 от 18.03.2009 г.) // [Электронный ресурс] Режим доступа: http://privlaw.ru/vs_info4.html
80. Костюк И.В. Нетипичные договорные конструкции в сфере электронной торговли / И.В. Костюк // Законы России: опыт, анализ, практика. – 2009. – № 1 [Элетронный ресурс] // Справочная правовая система «КонсультантПлюс Проф».
81. Кравчук В.М. Проблеми реалізації та захисту переважного права на придбання акцій за Законом України «Про акціонерні товариства» / В.М. Кравчук // Вісник господарського судочинства. – 2009. – № 6. – С. 100–108.
82. Крат В.І. Нетиповість у цивільному праві: історія та сучасність / В.І. Крат // Вісник Академії правових наук України. – 2010. – № 1. – С. 134–143.
83. Крат В.І. Переважне право купівлі пам’яток культурної спадщини / В.І. Крат // Проблеми законності: Респ. міжвідом. наук. зб. / Відп. ред. В.Я. Тацій. – Х.: Нац. юрид. акад. України, 2006. – Вип. 82. – С. 60–65.
84. Крат В.І. Переважні права: цивільно-правовий аспект: Дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.03 / В.І. Крат. – Х., 2008. – 218 с.
85. Крашенинников Е.А. К теории права на иск / Е.А. Крашенинников. – Ярославль: Изд-во Яросл. гос. ун-та, 1995. – 76 с.
86. Крашенинников Е.А. Тезисы к проблеме конфузии / Е.А. Крашенинников. – Ярославль: Изд-во Яросл. ун-та., 2001. – С. 69–71.
87. Кривошеїна І., Корчагін М. Співвідношення об’єктів авторського права та торговельних марок / І. Кривошеїна, М. Корчагін // Правовий тиждень. – 2010. – № 3 (181). – С. 9.
88. Крижна В. Співвідношення прав на торговельну марку та промисловий зразок за законодавством України / В. Крижна // Адвокатура. – 2007. – № 17. – С. 5.
89. Крылов С.Б., Перетерский И.С. Международное частное право. Учебник 2-е изд., испр. и доп. / С.Б. Крылов, И.С. Перетерский. – М.: Госюриздат, 1959. – 227 с.
90. Кузнецова Я.В. Преимущественные права в гражданском праве России / Я.В. Кузнецова. – М.: «Ось-89», 2007. – 336 с.
91. Кузьміна С.А. Проблеми правового регулювання комерційного (фірмового) найменування / С.А. Кузьміна // Еволюція цивільного законодавства: проблеми теорії і практики. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. 29-30 квітня 2004 р., м. Харків. – К.: 2004. – С. 533–537.
92. Куринов Б.А. Квалификация при совокупности преступлений конкуренции уголовно-правовых норм / Б.А. Куринов // Вестник МГУ. Сер. 11. Право, 1983. – № 2. – С. 20–28.
93. Кучеренко І. Повні та командитні товариства / І. Кучеренко // Підприємництво, господарство і право. – 2001. – № 7. – С. 36–39.
94. Лабзин М. Споры о столкновении исключительных прав на товарный знак и объекты авторского права/ М. Лабзин // Интеллектуальная собственность. Авторское право и смежные права. – 2000. – № 10. – С. 59–70.
95. Лабзин М. Судебные споры, связанные со столкновением исключительных прав на товарный знак и промышленный образец / М. Лабзин // Интеллектуальная собственность. Промышленная собственность. – 2005. – № 4. – С. 43–46.
96. Ломидзе О.Г. Проблема перехода гражданских прав: Дисс. … канд. юрид. наук: 12.00.03 / О.Г. Ломидзе. – Ростов-на-Дону, 1999. – 195 с.
97. Магазинер Я.М. Общая теория права на основе советского законодательства. Осуществление права / Я.М. Магазинер // Правоведение. – 2000. – № 4. – С. 204–221.
98. Майданик Н.І. Право переважної купівлі майна: поняття і порівняльна характеристика / Н.І. Майданик // Мала енциклопедія нотаріуса. – 2007. – № 2. – С. 22–27.
99. Максименко С.Т. Осуществление гражданських прав и исполнение обязанностей: Автореф. дис…. канд. юрид. наук / С.Т. Максименко. – Саратов, 1970. – 17 с.
100. Малиновский А.А. Назначение субъективного права / А.А. Малиновский // Правоведение. – 2006. – № 4. – С. 222–230.
101. Малков В.П. Конкуренция уголовно-правовых норм и ее преодоление / В.П. Малков // Советское государство и право. – 1975. – № 3. – С. 59–66.
102. Марін О.К. Кваліфікація злочинів при конкуренції кримінально-правових норм. Монографія / О.К. Марін. – К.: Атіка, 2003. – 224 с.
103. Марченко В. Переважне право на придбання майна (співвласник – наймач) / В. Марченко // Юридичний радник. – 2004. – № 1. – С. 8–9.
104. Матузов Н.И. Личность. Права. Демократия. Теоретические проблемы субъективного права / Н.И. Матузов. – Саратов: Изд-во Сарат. ун-та , 1972. – 292 с.
105. Матузов Н.И. Субъективные права граждан СССР / Н.И. Матузов. – Саратов: Приволж. кн. изд-во, 1966. – 190 с.
106. Мейер Д.И. Русское гражданское право. Изд. 5-е. / Д.И. Мейер. – М.: Тип. „Соврем. Известия”, 1873. – 730 с.
107. Микрюков В.А. Ограничения и обременения гражданских прав / В.А. Микрюков. – М.: Статут, 2007. – 255 с.
108. Миндрова Е.А. Коллизия права граждан на доступ к информации и права на неприкосновенность частной жизни в условиях информационного общества: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук / Миндрова Е.А. – М., 2007. – 31 c.
109. Мирошникова Н.И. Механизм осуществления субъективных гражданских прав: Уч. пособие / Н.И. Мирошникова. – Ярославль: Изд-во Яросл. ун-та, 1989. – 82 с.
110. Мицкевич А.В. Некоторые вопросы учения о субъективных правах / А.В. Мицкевич // Правоведение. – 1958. – № 1. – С. 28–36.
111. Мічурін Є.О. Обмеження майнових прав фізичних осіб (теоретико-правовий аспект): Монографія / Є.О. Мічурін. – Х.: Юрсвіт, НДІ Приватного права та підприємництва АПрН України, 2008. – 482 с.
112. Мотовиловкер Е.Я. Законный интерес и субъективное гражданское право / Е.Я. Мотовиловкер // Правоведение. – 2005. – № 2. – С. 210–217.
113. Мухамєдова Е.Е. Цивільно-правові аспекти реалізації особистих немайнових прав фізичної особи в Україні: Автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.03 / Е.Е. Мухамєдова / Київський національний університет імені Тараса Шевченка. – К., 2010. – 20 с.
114. Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України: [В 4 т.] / А.Г. Ярема, В.Я. Карабань, В.В. Кривенко, В.Г. Ротань. – Т. 1. – К.: А.С.К.; Севастополь: Ін-т юрид. дослідж., 2004. – 928 с.
115. Незнамова З.А. Коллизии в уголовнои праве: Дисс. … д-ра юрид. наук / З.А. Незнамова. – Екатеринбург, 1995. – 372 с.
116. Некрасов С.И. Федеральные и региональные средства и способы преодоления юридических коллизий публично-правового характера / С.И. Некрасов // Государство и право. – 2001. – № 4. – С. 5–11.
117. Нерсесянц В.С. Общая теория права и государства. Учебник для юридических вузов и факультетов / В.С. Нерсесянц. – М.: Изд-во НОРМА (Издательская группа НОРМА-ИНФРА•М), 2001. – 552 с.
118. Новоселова Л.А. Преимущественное право приобретения акций в закрытом акционерном обществе / Л.А. Новоселова // Арбитражная практика. – 2004. – № 4. – С. 3–11.
119. Новый энциклопедический словарь / Под ред. К.К. Арсеньева. – Петроград: Издание Акционерного Общества «Издательское дело бывшее Брокгаузъ-Ефронъ», б.г. – Т. 22. – 959 с.
120. Ожегов С.И. Словарь русского языка / С.И. Ожегов. – М.: Русский язык, 1991. – 916 с.
121. Орлова В. Фирменное наименование и товарный знак: соотношение прав / В. Орлова // Закон. – 2000. – № 4. – С. 43–47.
122. Основы теории государства и права / Под ред. Н.Г. Александрова. – М.: Госюриздат, 1960. – 439 с.
123. П’янова Я.В. Судовий захист майнових цивільних прав: Автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.03 / Я.В. П’янова / Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого. – Х., 2009. – 24 с.
124. П’янова Я.В. Судовий захист майнових цивільних прав: Дис. … канд. юрид. наук: 12.00.03 / Я.В. П’янова. – Х., 2009. – 224 с.
125. Паризька конвенція про охорону промислової власності від 20 березня 1883 р. // Юридичний вісник України. – 2002. – № 43. – С. 4–8.
126. Пацурківський Ю.П. Співвідношення приватного інтересу та суб’єктивного цивільного права / Ю.П. Пацурківський // Науковий вісник Чернівецького університету. – 2002. – Вип. 161. – С. 34–38.
127. Пацурківський П.С., Пацурківський Ю.П. Юридична категорія «інтерес» у цивільному праві / П.С. Пацурківський, Ю.П. Пацурківський // Науковий вісник Чернівецького університету. – 2003. – Вип. 200. – С. 45–50.
128. Певзнер А.Г. Понятие и виды субъективных гражданских прав / А.Г. Певзнер // Понятие и виды субъективных гражданских прав // Ученые записки ВЮЗИ. Вопросы гражданского права. – Вып. 10. – М.: РИО ВЮЗИ, 1960. – С. 3–51.
129. Письменний Д.П. Колізії в кримінально-процесуальному законодавстві України: способи їх подолання / Д.П. Письменний // Колізії у законодавстві України: проблеми теорії і практики. Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції (м. Київ, 23-24 жовтня 1995 р.) – 1996. – С. 27–29.
130. Письмо Высшего арбитражного суда РФ № 122 от 13.11.2007 г. // [Электронный ресурс] Режим доступа: http://www.consultant.ru/
131. Погребняк С.П. Колізії у законодавстві України та шляхи їх переборення: Дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.01 / С.П. Погребняк. – Х., 2001. – 228 с.
132. Погребняк С.П. Колізії у законодавстві України та шляхи їх переборення: Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.01 / С.П. Погребняк. – Х., 2001. – 19 с.
133. Постанова Вищого господарського суду України у справі № 5/75 від 15.09.2009 р. [Електронний ресурс] // Єдиний державний реєстр судових рішень України. – Режим доступу: http://www.reyestr.court.gov.ua.
134. Потапенко С.В. О коллизии между гласностью правосудия и неприкосновенностью частной жизни / С.В. Потапенко // Современная доктрина гражданского, арбитражного процесса и исполнительного производства: теория и практика. Сб. науч. статей. – Краснодар: Юрид. центр Пресс, 2004. – С. 241–246.
135. Потоцький М. Промисловий зразок та торговельна марка / М. Потоцький // Інтелектуальна власність. – 2007. – № 4. – С. 23–28.
136. Практикум по гражданскому праву. Часть I. Издание третье, переработанное и дополненное / Под ред. Н.Д. Егорова, А. П. Сергеева. – М.: ООО «ТК Велби», 2002. – 176 с.
137. Пресняков М.В. Коллизия конституционных прав: проблема обеспечения справедливого баланса / М.В. Пресняков // Конституционное и муниципальное право. – 2008. – № 20. – С. 12–16.
138. Претензійна справа № 113/06 // Архів адвоката О.В. Стовби (Харків-ська обласна колегія адвокатів).
139. Про авторське право і суміжні права: Закон України від 23.12.1993 р., № 3792-ХІI // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 13. – Ст. 64.
140. Про акціонерні товариства: Закон України від 17.09.2008 р., № 514-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2008. – № 50–51. – Ст. 384.
141. Про безготівкові розрахунки в Україні у національній валюті: Постанова правління Національного банку України від 21.01.2004 р., № 22 // Офіц. вісн. України. – 2004. – № 13. – Ст. 908.
142. Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом: Закон України від 14.05.1992 р., № 2343-XII, в редакції Закону України від 30.06.1999 р., № 784-VIX // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 42–43. – Ст. 378.
143. Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію ре-чових прав на нерухоме майно та їх обмежень» та інших законодавчих актів України: Закон України від 11.02.2010 р., № 1878-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2010. – № 18. – Ст. 141.
144. Про деякі приписи законодавства, яке регулює питання, пов’язані із здійсненням права власності та його захистом: Інформаційний лист ВАСУ від 31.01.2001 р., № 01-8/98 // Вісник господарського судочинства. – 2001. – № 2. – С. 106–115.
145. Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень: Закон України від 18.11.2003 р., № 1255-ІV // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 11. – Ст. 140.
146. Про заставу: Закон України від 02.10.1992 р., № 2654 // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 47. – Ст. 642.
147. Про іпотеку: Закон України від 05.06.2003 р., № 898-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 38. – Ст. 313.
148. Про нотаріат: Закон України від 02.09.1993 р., № 3425-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 39. – Ст. 383.
149. Про охорону культурної спадщини: Закон України від 08.06.2000 р., № 1805-III // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 39. – Ст. 333.
150. Про охорону прав на знаки для товарів і послуг: Закон України від 15.12.1993 р., № 3689-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 7. – Ст. 36.
151. Про охорону прав на промислові зразки: Закон України від 15.11.1993 р., № 3688-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 7. – Ст. 34.
152. Про платіжні системи та переказ коштів в Україні: Закон України від 05.04.2001 р., № 2346-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 29. – Ст. 137.
153. Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними: Постанова Пленуму Верховного суду України від 06.11.2009 р., № 9 // Вісник Верховного Суду України. – 2009. – № 12. – С. 3–8.
154. Про судову практику у справах про спадкування: Постанова Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 р., № 7 // Вісник Верховного Суду України. – 2008. – № 6. – С. 7–28.
155. Пузиков П.Д. Понятие и их определения / П.Д. Пузиков – Минск: Наука и техника, 1970. – 235 с.
156. Регельсбергер Ф. Общее учение о праве / Ф. Регельсбергер. – М.: Тов-во И.Д. Сытина, 1897. – 298 с.
157. Ренненкампф Н.К. Юридическая энциклопедия / Н.К. Ренненкампф. – К.: Товарищество печатного дела и торговли И.Н. Кушнарева, 1889. – 287 с.
158. Римское частное право: Учебник / Под ред. проф. И.Б. Новицкого и проф. И.С. Перетерского. – М.: Юриспруденция, 1999. – 512 с.
159. Рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області у справі №33ц-741 кс/07 від 12.10.2007 р. [Електронний ресурс] // Єдиний державний реєстр судових рішень України. – Режим доступу: http://www.reyestr.court.gov.ua.
160. Рішення Господарського суду Київської області у справі № 395/3-06/15-07 від 23.11.2007 р. [Електронний ресурс] // Єдиний державний реєстр судових рішень України. – Режим дос