ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СТРОКІВ (ТЕРМІНІВ) У ДОГОВОРАХ ПРО ВИКОНАННЯ РОБІТ

Краткое описание

Національна Академія правових наук України
Науково-дослідний інститут приватного
права і підприємництва

На правах рукопису

Пленюк Мар’яна Дмитрівна

УДК 347.44

ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СТРОКІВ (ТЕРМІНІВ) У ДОГОВОРАХ ПРО ВИКОНАННЯ РОБІТ

12.00.03-цивільне право і цивільний процес;
сімейне право; міжнародне приватне право

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник:
Луць Володимир Васильович,
доктор юридичних наук, професор,
академік Національної академії правових наук України,
заслужений діяч науки і техніки України

Київ – 2011
ЗМІСТ
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ ………………………….…3
РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА
СТРОКІВ (ТЕРМІНІВ) У ДОГОВОРАХ ПРО ВИКОНАННЯ РОБІТ
1.1. Поняття і види договорів підряду (загальна характеристика)………10
1.2. Поняття і види строків у підрядних договорах………………………34
1.3. Нормативна основа регулювання строків у договорах підряду……55
Висновки до Розділу I…………………………………………….......66
РОЗДІЛ 2. СТРОКИ ВИКОНАННЯ СТОРОНАМИ ДОГОВІРНИХ ПІДРЯДНИХ ЗОБОВ'ЯЗАНЬ
2.1. Строки виконання підрядником (виконавцем) обов'язків за договором підряду …………………………………………………… 69
2.2. Строки виконання замовником своїх договірних зобов'язань………82
2.3. Правове регулювання гарантійних строків у підрядних договірних відносинах…………………………………………………………… 98
Висновки до Розділу 2……………………………………………… 114
РОЗДІЛ 3. ПРАВОВІ НАСЛІДКИ ПРОСТРОЧЕННЯ ВИКОНАННЯ СТОРОНАМИ ОБОВ'ЯЗКІВ У ДОГОВОРАХ ПРО ВИКОНАННЯ РОБІТ
3.1. Прострочення сторін у підрядних договорах: поняття і правові наслідки ……………………………………………………………… 117
3.2. Відповідальність підрядника за прострочення виконання підрядних зобов’язань…………………………………………………………….133
3.3. Відповідальність замовника за прострочення виконання обов’язків за договором підряду…………………………………………………… 152
Висновки до Розділу 3…………………………………………………162

ВИСНОВКИ……………………………………………………………… 164
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………... 170

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Здійснення та захист цивільних прав, що виникають із договірних підрядних зобов’язань, тісно пов’язані з фактором часу. Підрядні відносини не існують абстрактно, адже вони виникають, змінюються і припиняються у часі, а тому вони пов’язані з певними строками (термінами).
З прийняттям Цивільного кодексу України (далі – ЦК України), Господарського кодексу України (далі – ГК України), а також ряду інших нормативно-правових актів правове регулювання в Україні договірних відносин взагалі та підрядних відносин зокрема набуло нового, якіснішого рівня. Безумовно це торкнулося й регулювання строків (термінів) в договорах підряду.
Цивільно-правове регулювання договірних підрядних відносин в Україні розглядалось у працях Н. С. Кузнєцової, В. М. Коссака, Т. В. Боднар, В. В. Луця, С. М. Бервено, С. В. Сеник, Т. М. Вахонєвої, О. В. Шовкової та інших вчених. Однак, спеціальних досліджень строків виконання сторонами договірних підрядних обов’язків в українській юридичній літературі не проводилось. Непослідовною є також практика застосування судами законодавства щодо строків (термінів) при розгляді спорів, що виникають з договорів підряду. Саме цим і зумовлена актуальність розгляду строків (термінів) у договорах про виконання робіт.
Науково-теоретичною основою дослідження, окрім робіт вищевказаних науковців, стали також праці українських та зарубіжних учених-юристів, зокрема: М. М. Агаркова, О. А. Беляневич, С. О. Бородовського, М. І. Брагінського, В. І. Борисової, С. М. Братуся, В. А. Васильєвої, О. М. Вінник, В. В. Вітрянського, В. П. Грибанова, А. Б. Гриняка, О. В. Дзери, А. С. Довгерта, О. С. Іоффе, І. С. Канзафарової, І. Р. Калаура, О. О. Красавчикова, І. М. Кучеренко, Р. А. Майданика, Г. К. Матвеєва, Є. О. Мічуріна, Л. М. Николайчук, В. Д. Примака, З. В. Ромовської, С. В. Сарбаша, І. В. Спасибо-Фатєєвої, Є. О. Суханова, Є. О. Харитонова, Р. Ю. Ханик-Посполітак, Я. М. Шевченко, Р. Б. Шишки, Г. Ф. Шершеневича, В. С. Щербини, О. С. Яворської та інших науковців.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації затверджена рішенням Вченої ради Науково-дослідного інституту приватного права і підприємництва Академії правових наук України від 27 грудня 2006 року (протокол № 11). Дисертація виконана відповідно до напрямку наукової роботи Науково-дослідного інституту приватного права і підприємництва Національної академії правових наук України «Проблеми здійснення та захисту суб’єктивних цивільних прав» (реєстраційний номер 0108U000494).
Мета і завдання дослідження. Метою дисертації є з’ясування сутності та ролі строків (термінів) у цивільно-правовому регулюванні відносин, що виникають із договорів про виконання робіт, і формулювання на цій основі практичних пропозицій та рекомендацій щодо вдосконалення законодавства.
Для досягнення поставленої мети були визначені такі завдання наукового пошуку:
- з’ясувати поняття та провести загальну характеристику видів договору підряду в цивільному праві України;
- визначити нормативну основу регулювання строків у підрядних договірних відносинах;
- визначити поняття строків (термінів) у підрядних договорах;
- класифікувати строки (терміни) у договорах підряду;
- охарактеризувати строки і терміни здійснення підрядником прав і виконання ним обов’язків;
- розглянути строки щодо здійснення замовником прав і виконання ним підрядних обов’язків;
- визначити значення гарантійних строків у договорах про виконання робіт;
- розкрити правові наслідки прострочення виконання сторонами обов’язків за договорами про виконання робіт.
Об’єктом дослідження є правовідносини, які виникають у зв’язку з укладенням і виконанням сторонами умов договорів підряду, зокрема, щодо строків (термінів) у цих договорах.
Предмет дослідження – положення актів цивільного та господарського законодавства України, норми інших соціальних регуляторів (звичаїв, моральних засад суспільства тощо), які визначають порядок встановлення та дотримання сторонами строків (термінів) у підрядних договірних відносинах, відповідне зарубіжне законодавство, вітчизняні та зарубіжні наукові джерела, судова та договірна практика.
Методи дослідження. При проведенні дисертаційного дослідження використовувались як загальнонаукові, так і спеціально-правові методи наукового пізнання, зокрема: діалектичний, формально-логічний, системний, методи аналізу та синтезу, порівняльно-правовий тощо. В основу методології дослідження покладено загальнонауковий діалектичний метод, зокрема, при аналізі часу як однієї із фундаментальних категорій філософії та суспільствознавства, що відображають основні риси матеріального світу (підрозділ 1.2 розділу 1 дисертації). Шляхом формально-логічного методу досліджувалася юридична природа строків (термінів) у системі категорій цивільного права (підрозділ 1.2 розділу 1 дисертації). Системний метод використаний для з’ясування природи і місця договору підряду у системі цивільно-правових договорів (підрозділ 1.1 розділу 1 дисертації). За допомогою методів аналізу та синтезу досліджувався сучасний стан законодавства, судова практика та розроблялися пропозиції щодо вдосконалення нормативної бази даної сфери договірних відносин. Порівняльно-правовий метод використовувався під час аналізу норм українського та російського законодавства, а також при формулюванні пропозицій щодо удосконалення законодавства в галузі підрядних договірних відносин (розділи 2 і 3 дисертації).
Наукова новизна одержаних результатів. В дисертації сформульовано низку теоретичних положень та практичних рекомендацій щодо правового регулювання строків (термінів) у договірних підрядних відносинах.
Вперше:
1) доведено, що гарантійне зобов’язання і відповідно гарантійний строк беруть свій початок не з моменту виникнення основного зобов’язання щодо виконання робіт, а з моменту виявлення недоліків у прийнятих замовником результатах виконаних робіт;
2) запропоновано доповнити ст. 851 ЦК України частиною 2 такого змісту: «Підрядник має право відмовитись від договору підряду і вимагати від замовника відшкодування збитків, компенсацію немайнової (моральної) шкоди, сплати неустойки тощо, якщо порушення замовником своїх обов’язків створює неможливість виконання договору підрядником»;
3) обґрунтовано доцільність доповнення ч. 3 ст. 1212 ЦК України абзацом 5 такого змісту: «5) повернення виконаного в разі визнання правочину (договору) неукладеним».
Удосконалено:
4) визначення поняття договору підряду, закріплене у ч. 1 статті 837 ЦК України, шляхом уточнення його основних ознак. Запропоновано сформулювати це визначення наступним чином: «За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик належним чином виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника) і передати в обумовлений договором (розумний) строк результат цієї роботи замовникові, а замовник зобов’язується прийняти та оплатити результат виконаної підрядником роботи»;
5) визначення поняття договору побутового підряду (ч. 1 ст. 865 ЦК України): «За договором побутового підряду підрядник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується виконати за завданням фізичної особи (замовника) певну роботу, призначену для задоволення побутових потреб та інших особистих потреб в обумовлений договором (розумний) строк, а замовник зобов’язується прийняти та оплатити результат виконаної роботи»;
6) визначення договору підряду на проектні та пошукові роботи (ч. 1 ст. 887 ЦК України, ч. 1 ст. 324 ГК України): «За договором підряду на проведення проектних та пошукових (досліджуваних) робіт підрядник зобов’язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові (досліджувані) роботи в обумовлений договором строк, а замовник зобов’язується прийняти та оплатити результат виконаної роботи»;
7) перелік загальних ознак договорів про виконання робіт, а саме: а) предметом договору підряду є результат роботи, виконаної підрядником належним чином і в установлений (розумний) строк; б) робота виконується підрядником на свій ризик, якщо інше не передбачено договором або законом; в) виконання роботи підрядником здійснюється його коштами: матеріалами, силами і засобами, якщо інше не передбачено договором або законом; г) широке використання так званої системи «генерального підряду», при якій підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучати до виконання робіт інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результати їхньої роботи;
8) положення про те, що правовими наслідками порушення (прострочення) боржником зобов’язання є як відшкодування збитків, так і компенсація немайнової (моральної) шкоди, сплата неустойки (штрафу, пені), втрата завдатку або повернення його у подвійному розмірі, відмова (розірвання) від договору тощо.
Дістали подальшого розвитку:
9) пропозиція про необхідність виключення із ч. 2 ст. 319 ГК України слів «за згодою замовника», що дозволить спростити для підрядника (генерального підрядника) процес залучення субпідрядників і усуне колізію із ч. 1 ст. 838 ЦК України;
10) позиція про те, що правило про повне відшкодування збитків (ст. 22 ЦК України) має застосовуватись в усіх випадках порушення цивільного права, зокрема, й при простроченні виконання обов’язків підрядником і замовником.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що викладені в дисертаційній роботі положення, висновки і пропозиції можуть бути використані:
– у правотворчій діяльності – для вдосконалення положень чинного законодавства України, що регулює договірні відносини;
– у науково-дослідній діяльності – при подальшому дослідженні проблем договірного права в цілому та інституту договору підряду зокрема;
– у навчальному процесі – при викладанні навчальних дисциплін «Цивільне право», «Договірне право», «Господарське право» та інших навчальних дисциплін для студентів вищих навчальних закладів, підготовки відповідних методичних розробок, підручників і навчальних посібників;
– у правозастосовній діяльності, насамперед у практиці пов’язаній із підрядними договорами, та в судовій практиці вирішення спорів, що виникають з таких договорів.
Апробація результатів дослідження. Дисертація обговорювалась на засіданнях відділу проблем приватного права Науково-дослідного інституту приватного права і підприємництва Національної академії правових наук України.
Основні теоретичні та практичні положення, а також висновки дисертації були предметом обговорення та отримали апробацію у виступах на: Всеукраїнській науково-практичній конференції «Інформаційні проблеми комп’ютерних систем юриспруденції, економіки та моделювання» (27 – 28 травня 2009 р., м. Бучач); Третій звітній всеукраїнській науковій конференції ад’юнктів, аспірантів та здобувачів «Проблеми правової реформи та розбудови громадянського суспільства в Україні» (25 вересня 2009 р., м. Львів); Міжнародній науково-практичній конференції «Восьмі осінні юридичні читання» (4 грудня 2009р., м. Хмельницький); Міжрегіональній науково-практичній конференції «Конституційно-правовий статус людини і громадянина в Україні» (8 грудня 2009 р., м. Івано-Франківськ); ІІ міжнародній науково-практичній конференції «Держава і право в умовах глобалізації: реалії та перспективи» (10 –12 квітня 2010 р., м. Сімферополь); Міжнародній науково-практичній конференції «Роль та місце ОВС у розбудові демократичної правової держави» (16 – 17 квітня 2010 р., м. Одеса); Всеукраїнській міжгалузевій науково-практичній конференції «Інформаційні проблеми комп’ютерних систем, юриспруденції, економіки та моделювання» (1 – 4 червня 2010 р., м. Бучач – Східниця).
Публікації. Основні теоретичні та практичні результати дисертаційного дослідження опубліковані у 11 наукових працях, зокрема, у 4 наукових статтях, опублікованих у виданнях, що входять до переліку наукових фахових видань, затверджених ВАК України, а також у 7 матеріалах наукових доповідей і повідомлень на науково-практичних заходах.
Структура дисертації складається зі вступу, 3 розділів, що містять 9 підрозділів, висновків, списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації становить 184 сторінки. Список використаних джерел налічує 158 найменувань і викладений на 14 сторінках.

Список литературы

ВИСНОВКИ

1. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України. Оскільки майнові зобов'язання учасників господарських відносин виникають з господарських договорів (поставки товарів, контрактації сільськогосподарської продукції, підряду на капітальне будівництво, перевезення вантажів тощо), які врегульовані і нормами ЦК України, то слід зробити висновок, що названі договори є цивільно-правовими договорами. Звичайно, що в регулюванні названих договорів слід враховувати й особливості, передбачені нормами ГК України.
2. Доведено, що у главі 61 ЦК України, крім загальних положень про підряд, як окремі види підрядних договорів названі побутовий підряд (§ 2), будівельний підряд (§ 3), підряд на проектні та пошукові роботи (§ 4). Раніше в юридичній літературі ці договори розглядались як самостійні види договорів. Поширення на ці види договорів підряду загальних положень про підряд, якщо інше не встановлено положеннями ЦК України про ці види договорів, свідчить про те, що вони розглядаються як окремі види (різновиди) підрядного типу договору.
3. Розглядаючи питання про претензійні строки, ГК України, однак, не встановлює строків для пред’явлення претензії, а лише визначає строк для відповіді на неї (місячний строк з дня її одержання, якщо інший строк не встановлено цим кодексом або іншими законодавчими актами). Отже, розглядаючи пред’явлення претензії як право заявника, ГК України разом із тим формулює розгляд претензії як обов’язок контрагента, бо в разі порушення встановлених строків розгляду претензії або залишення її без відповіді суд при вирішенні господарського спору може стягнути з винної сторони в дохід держави штраф у розмірі, встановленому законом. Незясованим, однак, залишається питання, чи повинні застосовуватись зазначені правила про претензійну процедуру і строки у справах, не пов’язаних із реалізацією мір господарсько-правової відповідальності (наприклад, при витребуванні майна, визнанні незаконними актів органів державної влади або місцевого самоврядування тощо).
4. Із поділу цивільних правовідносин на регулятивні та охоронювальні випливає, що в регулятивних правовідносинах встановлювані строки – це строки здійснення суб’єктивних прав і виконання обов’язків, а в охоронювальних – строки захисту цивільних прав. До останніх відносяться строки: гарантійні, оперативного захисту, претензійні, позовної давності, процесуальні.
5. Пропонується удосконалити визначення договору підряду: «За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик належним чином виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника) і передати в обумовлений договором (розумний) строк результат цієї роботи замовникові, а замовник зобов’язується прийняти та оплатити результат виконаної підрядником роботи».
6. Вказівкою на строк і результат виконуваної підрядником роботи слід відповідно доповнити і визначення договорів побутового підряду (ч. 1 ст. 865 ЦК України): «За договором побутового підряду підрядник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується виконати за завданням фізичної особи (замовника) певну роботу, призначену для задоволення побутових потреб та інших особистих потреб в обумовлений договором (розумний) строк, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити результат виконаної роботи», а також підряду на проектні та пошукові роботи (ч. 1 ст. 887 ЦК України) та підряду на проведення проектних і досліджувальних робіт (ч. 1 ст. 324 ГК України): «За договором підряду на проведення проектних та пошукових, досліджувальних робіт підрядник зобов’язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи в обумовлений договором (розумний) строк, а замовник зобов’язується прийняти та оплатити результат виконаної роботи».
7. Доведено, що в підрядних договірних відносинах умови про строки виконання сторонами своїх обов’язків за договором відносяться до числа важливих умов договору. Це обумовлюється консенсуальним характером договорів підряду, оскільки виконання підрядником та замовником взятих на себе зобов’язань потребує, як правило, певного часу: на виконання самої роботи, здачу-приймання результатів виконаної роботи, на усунення недоліків у роботі тощо.
8. Якщо у процесі розгляду справи судом з’ясовується, що при укладенні договору не були дотримані умови, передбачені законом, і при цьому порушені певні права чи інтереси однієї або обох сторін і з приводу цього виникає цивільно-правовий спір, суд констатує факт неукладеності договору і може застосувати до відносин сторін норми глави 83 ЦК про зобов’язання, що виникають із набуття чи збереження майна без достатньої правової підстави.
Тому доцільно доповнити ч. 3 ст. 1212 ЦК України абзацом 5 такого змісту: «5) повернення виконаного в разі визнання правочину (договору) неукладеним».
9. Пропонується доповнити частину 2 статті 848 ЦК України словом «негайно», сформулювавши цю частину таким чином: «Якщо використання недоброякісного або непридатного матеріалу чи додержання вказівок замовника загрожує життю та здоров'ю людей чи призводить до порушення екологічних, санітарних правил, правил безпеки людей та інших вимог, підрядник зобов’язаний негайно відмовитись від договору підряду, маючи право на відшкодування збитків».
11. Наявність гарантійного зобов’язання означає, що виробник (продавець) не просто запевняє (гарантує) покупця в тому, що протягом гарантійного строку виріб буде безвідмовно у нього «працювати», але й у разі виходу його з ладу (виявлення недоліків) виробник (продавець) бере на себе обов’язок здійснити безоплатний ремонт або заміну відповідної продукції на доброякісну чи задовольнити інші вимоги покупця. Саме в цьому і полягає сутність гарантійного зобов’язання.
12. Неякісне виготовлення продукції або виконання робіт відбувається у часових рамках дії головного зобов’язання, але може виявитися вже за його межами. Тому пред’явлення вимог основаних на гарантійному зобов’язанні, можливе в момент виявлення і належної фіксації фактів порушення умов про якість (недоліків) предмета головного зобов’язання, якщо ці недоліки виявлені у межах гарантійного строку.
13. Підсумовуючи аналіз висловлених в юридичній літературі і чинних у законодавстві положень щодо дії в часі гарантійних зобов’язань, у дисертації зроблено висновок про те, що гарантійне зобов’язання і відповідно гарантійний строк беруть свій початок не з моменту виникнення основного зобов’язання щодо виконання робіт, а з моменту прийняття замовником результату виконаних робіт для використання.
14. Слід приєднатись до розуміння цивільно-правової відповідальності як різновиду санкції, а сааме: покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які виявляються у позбавленні його певних прав, або в заміні невиконаного обов’язку новим, або і в приєднанні до невиконаного обов’язку нового додаткового. Такими наслідками для правопорушника можуть бути відшкодування ним заподіяних збитків, сплата неустойки (штрафу, пені), втрата завдатку або повернення його у подвійному розмірі.
15. Запропоновано доповнити ст. 851 ЦК України частиною 2 такого змісту: «Підрядник має право відмовитись від договору підряду і вимагати від замовника відшкодування збитків, компенсацію моральної шкоди, сплати неустойки тощо, якщо порушення ним своїх обов’язків створює неможливість виконання договору підрядником».
16. Зазначені у частинах 2 і 3 ст. 612 ЦК України правові наслідки порушення (прострочення) боржником зобов’язання не можна визнати вичерпними, оскільки за порушення строків виконання зобов’язання можуть передбачатися і такі правові наслідки, як компенсація моральної шкоди, сплата неустойки (штрафу, пені), втрата завдатку або повернення його у подвійному розмірі тощо.
17. Правило про повне відшкодування збитків (ст. 22 ЦК України) має застосовуватись у всіх випадках порушення цивільного права, в тому числі і при простроченні виконання обов’язку підрядником, якщо навіть стосовно конкретного виду підрядного договору відповідальність у формі відшкодування збитків прямо не передбачена.
18. У роботі звернено увагу на необґрунтований підхід до питання про співвідношення таких форм відповідальності, як відшкодування збитків і неустойки (штрафних санкцій) за ЦК України та ГК України. Якщо за ЦК України (ч. 1 ст. 624) загальною є штрафна, або сукупна неустойка, коли за порушення зобов’язання одночасно у повному розмірі може бути стягнено і неустойку, і збитки, то за ГК України (ч. 1 ст. 232) така неустойка (штрафні санкції) за загальним правилом є заліковою, тобто збитки відшкодовуються в частині, не покритій цими санкціями. Зокрема, така невідповідність норм ЦК України і ГК України виявлена щодо відповідальності сторін за порушення договору підряду на капітальне будівництво (будівельного підряду). У цьому питанні слід підтримати позицію законодавця щодо співвідношення неустойки і відшкодування збитків, закріплену в ЦК України, оскільки саме штрафна неустойка більшою мірою сприяє належному і своєчасному виконанню сторонами договірних підрядних зобов’язань.
19. Законом (ст. 850 ЦК України) передбачені наслідки порушення замовником обов’язку щодо сприяння підрядникові при виконанні робіт. Доцільно було б у договорах підряду зазначати конкретні майнові санкції, які б застосовувались до замовника в разі порушення ним обов’язків щодо сприяння підрядникові у виконанні ним роботи.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

1. Абрамцова Е. Л. Договор подряда в гражданском праве России: дисc. … канд. юрид. наук : спец. 12.00.03 / Е. Л. Абрамцова. – Волгоград, 2005. – 160 с.
2. Агарков М. М. Обязательства по советскому гражданскому праву / М. М. Агарков. – М.: Юриздат, 1940. – 191с.
3. Андрійцьо В. Д. Примусове виконання обов'язку в натурі в зобов’язаннях з виконання робіт та надання послуг / В. Д. Андрійцьо // Вісник Хмельницького інституту регіонального управління та права. – 2003. – № 4. – С. 72 – 73.
4. Антонюк О. І. Право учасників цивільних правовідносин на самозахист: автореф. дис. … канд. юрид. наук : спец. 12.00.03 / О. І. Антонюк. – Харків, 2004. – 18 с.
5. Архів Господарського суду Івано-Франківської області: Справа № 18/92 – 2009 р.
6. Архів господарського суду Кіровоградської області. Справа № 16/462 – 2008 р.
7. Архів Господарського суду м. Києва. Справа № 31/93. – 2009 р.
8. Архів господарського суду Миколаївської області. Справа № 12/309/06. – 2006 р.
9. Архів Львівського апеляційного господарського суду : Справа 18/92 – 2010 р.
10. Банасевич І. І. Договори на виконання підрядних робіт за державним замовленням: автореф. дис. … канд. юрид. наук: спец. 12.00.03 / І. І. Банасевич. – К., 2007. – 19 с.
11. Басин Ю. Г. Своевременое обеспечение строительства проэктами и сметами / Ю. Г. Басин // Сов. гос-во и право. – 1979. – №7. – С. 76-77.
12. Бахчисарайцев Х. Э. Правила о гарантийных строках и повышение качества промышленной продукции / Х. Э. Бахчисарайцев // Сов. гос-во и право. – 1963. - № 1. – С. 114.
13. Беляневич О. А. Господарське договірне право України (теоретичні аспекти): Моногр. / О. А. Беляневич. – К.: Юрінком Інтер, 2006. – 592 с.
14. Бервено С. М. Проблеми договірного права України: Монографія / С. М. Бервено. – К.: Юрінком Інтер, 2006. – 392 с.
15. Боднар Т. В. Виконання договірних зобов’язань у цивільному праві: Монографія / Т. В. Боднар. – К.: Юрінком Інтер, 2005. – 272 с.
16. Боднар Т. В. Гражданско-правовая ответственность за нарушение договорных обязательств: виды и формы / Т. В. Боднар // Альманах цывилистики: Сбоник статей . Вып. 1 / Под. Ред. Р. А. Майданика. – К.: Всеукр. ассоциация издателей « Правова єдність», 2008. – 312 с.
17. Боднар Т. В. Исполнение договорных обязательств (сравнительный анализ законодательства Республики Казахстан, Российской Федерации и Украины) // Гражданское законодательство: Статьи. Коментарии. Практика. Вып. 21 / Отв. ред. А. Г. Диденко. – С. 113.
18. Бородовський С. О. Укладення, зміна та розірвання договору у цивільному праві України: Автореф. дис.. … канд.. юрид. наук: 12.00.03 / Станіслав Олександрович Бородовський. – Харків, 2005 р. – 16 с.
19. Брагинский М. И. Совершенствование законодательства о капитальном строительстве / М. И. Брагинский. – М., 1983. – С. 134, 135.
20. Брагинский М. И., Витрянский В. В. Договорное право. Книга 3: Договоры о выполнении робот и оказании услуг / М. И. Брагинский, В. В. Витрянский – М.: Статут, 2007. – 1038 с.
21. Братусь С. Н. Юридическая ответственность и законность / С. Н. Братусь. – М., 1978. – С. 83.
22. Бухгалтерський облік і аудит. – 1995. – №5. – 1996. – № 3.
23. Вахонєва Т. М. Поняття та особливості гарантійних строків у цивільному праві // Держава і право: Збірник наук. праць. – Вип. 25. – 2003. – С. 313 – 314.
24. Вахонєва Т. М. Строки (терміни) у цивільному праві: автореф. … канд.. юрид. наук : спец. 12.00.03 / Т. М. Вахонєва. – К., 2005. – 20 с.
25. Великанова М. М. Договори на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт. Автореф. канд. … юрид. наук : спец. 12.00.03 / В. В. Великанова. – К., 2009. – 17 с.
26. Веретельник Л. В. Систематизація договорів у цивільному праві. Автореф. дис. канд. юрид. наук.: спец. 12.00.03 / Л. В. Веретельник. – Харків, 2007. – 20 с.
27. Верховець А. А. Цивільно-правова відповідальність за порушення договору: автореф. дис. ... канд. юрид. наук: спец. 12.00.03 / А. А. Верховець. – К.: 2010. – 16 с.
28. Вісник господарського судочинства. – 2006. – №3. – С. 127 – 128.
29. Вісник господарського судочинства. – 2008. – № 3. – С. 45.
30. Галперин Л. Б., Деревянко Г. Ф. Проблематика послереализиционных правоотношений купли-продажи / Л. Б. Галперин, Г. Ф. Деревянко. // Качество продукции, стандартизация и право: Сб. докладов. – М., 1982. – С.161.
31. Гордон М. В. Радянське цивільне право / М. В. Гордон. – Харків: Право, 1966. – 314 с.
32. Господарський кодекс України // Відомості Верховної Ради (ВВР). – 2003. – №18–22. – Ст. 144.
33. Господарський кодекс України : Науково-практичний коментар. – Х.: ТОВ «Одісей», 2004. – 848 с.
34. Гражданское право: Учебник / Под ред. С. П. Гришаева. – М., 1998. – С. 143 (автор главы Г. Д. Отнюкова).
35. Гражданское право: ч. 1: Учебник / Под. ред. А. Г. Калпина, А. И. Масляєва. – М.: Юристь, 1997. – 210 с.
36. Грибанов В. П. Пределы осуществления и защиты гражданских прав / В. П. Грибанов. – М.,1972. – С. 175 – 177.
37. Грибанов В. П. Сроки в гражданском праве / В. П. Грибанов. – М., 1967. – 49 с.
38. Гриняк А. Б. Договірне регулювання підрядних відносин у підприємницькій діяльності // Розробка механізму правового регулювання договірних відносин у підприємницькій діяльності / За ред. академіка АПрН України В. В. Луця. - К.: НДІ приватного права і підприємництва АПрН України, 2009. – 300 с.
39. Гриняк А. Б. Цивільно-правовий договір як підстава виникнення права спільної власності фізичних осіб: Моногр. / А. Б. Гриняк. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2008. – 176 с.
40. Денисенко О. Співвідношення штрафних санкцій та збитків у господарських відносинах / О. Денисенко // Право України. – 2010. – № 7. – С. 216–223 .
41. Добрынин Ю. Е. Проблема гарантийных сроков и гарантийных обязательств / Ю. Е. Добрынин // ХХVІ КПСС и проблемы советского гражданского права. – Свердловск, 1982.С. – 136.
42. Договірне право України. Загальна частина: навч. посіб. / За ред. О. В. Дзери. – К.: Юрінком Інтер, 2008. – 896 с.
43. Договірне право України: Особлива частина: навч. посіб. / Т. В. Боднар, О. В. Дзера, Н. С. Кузнецова та ін.; за ред. О. В. Дзери. – К.: Юрінком Інтер, 2009. – (автор глави 19 – І. А. Діковська).
44. Договоры в социалистическом хозяйстве. – М., 1964. – С. 273.
45. Единообразний торговий кодекс США / Пер. с англ. языка. – М., 1996. – 427 с.
46. Закон України «Про акціонерні товариства» // Відом. Верх. Ради . – 2008. – № 50–51. – Ст. 384.
47. Закон України «Про архітектурну діяльність» // Відом. Верх. Ради. – 1999. – № 31. – Ст. 246.
48. Закон України «Про аудиторську діяльність» // Відом. Верх. Ради. – 2006. – № 44. – Ст. 432.
49. Закон України «Про банки і банківську діяльність» // Відом. Верх. Ради. – 2001. – № 5–6. – Ст. 30.
50. Закон України «Про інвестиційну діяльність» // Відом. Верх. Ради. –1991. – № 47. – Ст. 646.
51. Закон України «Про господарські товариства» // Відом. Верх. Ради. – 1991. – № 49. – Ст. 682.
52. Закон України «Про Конституційний Суд України» від 16. 10. 1996 р. // Відом. Верх. Ради. – 1996. – № 49. – Ст. 272.
53. Закон України «Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах»// Відом. Верх. Ради. – 1995. – № 32. – Ст. 255.
54. Закон України «Про угоди про розподіл продукції» // Відом. Верх. Ради. – 1999. – № 44. – Ст. 391.
55. Закон України «Про захист прав споживачів» від 12 травня 1991 р. // Відом. Верх. Ради. – 2010 р. – № 9. – Ст. 84.
56. Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» // Відом. Верх. Ради . – 1991. – №29. – Ст. 377.
57. Закон України «Про ліцензування певних видів робіт господарської діяльності» від 1 червня 2000 р. // Відом. Верх. Ради. – 2000р. – № 36. – Ст. 299.
58. Закон України «Про основи містобудування» // Відом. Верх. Ради. – 1992. – № 52. – Ст. 683.
59. Закон України «Про планування і забудову території» // Відом. Верх. Ради. – 2000. – № 31. – Ст. 250.
60. Закон України «Про здійснення державних закупівель» // Відом. Верх. Ради. – 2010. – № 33. – Ст. 471.
61. Закон України «Про судоустрій і статус суддів» // Офіційний вісник України. – 2010. – № 55/1. – Ст. 1900.
62. Иоффе О. С. Обязательственное право / О. С. Йоффе. – М.: Юрид. лит., 1975. – 880 с.
63. Иоффе О. С. Ответсвенность по советскому гражданскому праву / О. С. Иоффе. – М., 1955. – С. 14.
64. Иоффе О. С. Правоотношение по советскому гражданському праву / О. С. Иоффе. – Узд-во ЛГУ, 1949. – 120 с.
65. Ізарова І. О. Місце договорів підряду на проведення проектних робіт серед цивільно-правових договорів / І. О. Ізарова // Юриспруденція: Теорія і практика. – 2010. – № 7. – 27 – 32 с.
66. ІНКОТЕРМС. Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної палати (редакція 2000 р.). Видання МТП № 560 // Урядовий кур’єр. – 3 квітня 2002 р. – № 63; 10 квітня 2002 р. – № 68.
67. Інформаційний лист Вищого Господарського суду України від 07. 04. 2008 р. – № 01 – 8/211.
68. Канзафарова І. С. Теорія цивільно-правової відповідальності: Монографія / І. С. Канзафарова. – Одеса: Астропринт, 2006.
69. Конституція України від 26 червня 1996 року // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 15.
70. Коссак В. М. Правове регулювання строків у будівництві / В. М. Коссак. – К.: Будівельник, 1991. – 144 с.
71. Кирилова М. Я., Крашенинников П. В. Сроки в гражданском праве, исковая давность / М. Я. Кирилова, П. В. Крашенинников. – М., 2006. – 46 с.
72. Красавчиков О. А. Генетическая модель гарантійного обязательства / О. А. Красавчиков // Качество продукции, стандартизация и право. Сборник докладов. – М., 1982. – С. 50 – 57.
73. Красавчиков О. А. Ответственность, меры защиты и санкции в советском гражданском праве / О. А. Красавчиков // Проблемы гражданско-правовой ответственности и защиты гражданских прав. – Свердловск, 1973. – С. 13.
74. Красавчиков О. А. Система отдельних видов обязательств / О. А. Красавчиков // Сов. юстиція. – 1960. – № 5 . – С. 42 – 43.
75. Красавчиков О. А. Юридические факты в советском гражданском праве. / О. А. Красавчиков. – М.: Госюриздат, 1958. – 183 с.
76. Крашенинников Е. А. К теории права на иск. // Е. А. Крашенинников – Ярославль: 1995. – 97 с.
77. Кузнєцова Н. С. Подрядные договоры в инвестиционной деятельности в строительстве // Н. С. Кузнєцова. – К.: Наукова думка, 1993. – 159 с.
78. Лапиров-Скобло М. Я. Качество продукции в практике госарбитража / М. Я. Лапиро-Скобло. - М., 1965. – С. 24.
79. Лебедева К. Ю. Классификация сроков в гражданском праве / К. Ю. Лебедева // Журнал российского права. – 2001. – № 9. – С.4 – 7.
80. Лейст О. Э. Санкции и ответственность по советскому праву: Теоретическые проблемы / О. Э. Лейст. – М., 1981. – С. 23.
81. Ломидзе О., Ломидзе Э. Значение фактической передачи имущества собственника при его отчуждении и проблемы восстановления собственником своего владения / О. Ломидзе, Э. Ломидзе // Хозяйство и право. – 2002. – № 1. – С. 101 – 105.
82. Лукасевич-Крутник І. С. Юридична природа договору підряду на проведення проектних та пошукових робіт / І. С. Лукасевич-Крутник // Університетські наукові записки Хмельницького університету регіонального управління і права. – 2007. – №1 (21). – С. 152 – 154.
83. Луць В. В. Деякі аспекти правового регулювання договірних відносин у господарській діяльності / В. В. Луць // Розробка механізму правового регулювання договірних відносин у підприємницькій діяльності / За ред. академіка АПрН України В. В. Луця. – К.: НДІ приватного права і підприємництва АПрН України, 2009. – 300с.
84. Луць В. В. Контракти в підприємницькій діяльності: навч. посіб. – 2-е вид., перероб. і допов. / В. В. Луць. – К.: Юрінком Інтер, 2008. – 576 с.
85. Луць В. В. Строки в гражданских правоотношениях / В. В. Луць // Правоведение. – 1989. – № 1. – С. 38.
86. Луць В. В. Строки в цивільних правовідносинах: Конспекти лекцій з спецкурсу / В. В. Луць – Львів: ЛДУ, 1992. – 108 с.
87. Луць В. В. Строки захисту цивільних прав. Лекції по спецкурсу // В. В. Луць. – Львів: ЛДУ, 1993. – 60 с.
88. Луць В. В. Строки і терміни в новому Цивільному кодексі України / В. В. Луць // Юридична Україна. – 2003. – №11. – С. 5 – 6.
89. Луць В. В. Хозяйственный договор и качество продукции / В. В. Луць // Сов. гоc-во и право. – 1985. – № 1. – С. 43.
90. Майданик Р. А. Поняття «ризикових зобов’язань» у цивільному праві України / Р. А. Майданик // Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2005. – № 5. – С. 15.
91. Малеин Н. С. Имущественная ответственность в хозяйственных отношениях / Н. С. Малеин. – М., 1968. – С.22.
92. Матвеев Г. К. Вина в советском гражданском праве / Г. К. Матвеев. – К.: КГУ им. Т. Г. Шевченко, 1951 – С. 7.
93. Матвеев Г. К. Основания гражданско-правовой ответственности / Г. К. Матвеев. – М.: Юрид. лит. – 1970.
94. Мілаш В. С. Підприємницькі комерційні договори в господарській діяльності / В. С. Мілаш. – Полтава: АСМУ, 2005. – С. 43, 45.
95. Наказ Державної адміністрації залізничного транспорту « Про затвердження порядку закупівлі товарів, робіт та послуг на залізничному транспорті на тендерній основі, зразка Положення про тендерний комітет з питань закупівлі товарів, робіт, послуг на залізничному транспорті » від 12. 04. 2005 р. // www.rada. кiev. ua.
96. Наказ Держстандарту України «Правила обов’язкової сертифікації послуг із ремонту та технічного обслуговування дорожніх транспортних засобів та їх складових» від 28. 08. 1997 р. – № 520.
97. Науково-практичний коментар Цивільного кодексу України: У 2 т. – 2-ге вид. перероб. і доп. / За ред. О. В. Дзери (кер. авт. кол.), Н. С. Кузнецової, В. В. Луця. – К.: Юрінком Інтер, 2006. – Т. І. – 1088 с.
98. Науково-практичний коментар Цивільного кодексу України: У 2-т. – 2-е вид., перероб. і доп. / За ред. О. В. Дзери (кер. авт. кол.), Н. С. Кузнецової, В. В. Луця. – К.: Юрінком Інтер, 2006. – Т.ІІ. – С. 179 (автор коментаря до ст. 651 ЦК – В. В. Луць).
99. Новицкий И. Б. Сделки. Исковая давность: Всесоюзный ин-т юрид. Наук. Курс советского гражданского права / И. Б. Новицкий. – М.: Госюриздат, 1954. – 248 с.
100. Озеров П. С. Гражданско-правовое регулирование отношений строительного подряда: дисс. … канд. юрид. наук : спец. 12.00.03 / П. С. Озеров. – Краснодар, 2003. – 183 с.
101. Олюха В. Г. Цивільно-правовий договір: Поняття, функції і система. Автореф. дис. …канд. юрид. наук. : спец. 12.00.01 / В. Г. Олюха. – К., 2003. – 21 с.
102. Петров Г. И. Фактор времени в советском праве / Г. И. Петров // Правоведение. – 1982. – №6. – С. 46.
103. Петров И. Н. Гарантийные сроки при поставках / И. Н. Петров. – М., 1971. – С. 19.
104. Печений О. П. Прострочення виконання договірного зобов'язання: автореф. дис. … канд. юрид. наук : спец. 12.00.03 / О. П. Печений. – Х., 2002. – 18 с.
105. Письменна О. П. Правовідносини, що виникають у зв’язку з порушенням прав споживачів внаслідок недоліків товарів, робіт (послуг). Монографія / О. П. Письменна. – Вінниця: Видавництво «Вінницька газета», 2009 – 160 с.
106. Погрібний С. О. Механізм та принципи регулювання договірних відносин у цивільному праві України: Монографія / О. С. Погрібний. – К.: Правова єдність, 2009. – 304 с.
107. Подоляк С. А. Правові підстави та наслідки визнання господарських договорів недійсними та неукладеними в Україні / С. А. Подоляк. – Автореф. дис. ... канд. юрид. наук : спец. 12.00.03. – К., 2010. – 20 с.
108. Подцерковний О. П. Грошові зобов’язання учасників господарських відносин: автореф. дис. … доктора юрид. наук : спец. 12.00.03 / О. П. Подцерковний. – Донецьк, 2007. – 24 с.
109. Постанова Кабінету Міністрів «Про порядок затвердження інвестиційних програм і проектів будівництва та затвердження їх комплексної державної експертизи» від 14. 04. 2002 р. // Офіційний вісник України. – 2002. – №15. – Ст. 800.
110. Постанова Кабінету Міністрів «Про затвердження Порядку проведення архітектурних та містобудівних конкурсів» від 25. 11. 1999 р. // Офіційний вісник України. – 1999. – №47. – Ст. 68.
111. Постанова Кабінету Міністрів України «Про деякі питання щодо державного регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами» від 08. 04. 1996. – № 411 // Офіційний вісник України. – № 411. – Ст. 257.
112. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві» від 01 серпня 2005 р. № 668 // Офіційний вісник України. – 2005 – № 140.
113. Постанова Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 2008 р. № 923 «Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів» (в ред. постанови Кабінету Міністрів України від 20 травня) // Відом. Верх. Ради. – 2009 р. – № 534.
114. Постанова Кабінету Міністрів України від 16 травня 1994 р. № 313 «Правила побутового обслуговування населення» (в редакції постанови КМУ від 04. 06. 1999 № 974) // Офіційний вісник України. - 1999. – № 30. – Ст. 379.
115. Положення про порядок пред’явлення і розгляду претензій підприємствами, організаціями та установами. – СП СССР. – 1973. – № 23. – Ст. 128.
116. Примак В. Д. Вина і добросовісність у цивільному праві (теорія, законодавство, судова практика) // В. Д. Примак. – К.: Юрінком Інтер , 2008. – 432 с.
117. Примак В. Д. Цивільно-правова відповідальність юридичних осіб: Монографія / В. Д. Примак. – К.: Юрінком Інтер, 2007. – 432 с.
118. Прозоров В., Левшина Т. Ответственность за низкое качество строительства / В. Прозоров, Т. Левшина // Хозяйство и право. – 1981. – № 8. – С.60 – 61.
119. Рабинович П. М. Время в правовом регулировании (философско-юридические аспекты) // П. М. Рабинович // Правоведение. – 1990. – № 3. – С. 20.
120. Райхер В. К. Правовые вопросы договорной дисциплины в СССР / В. К. Райхер. – Л.,1968. – С. 71.
121. Рассудовский В. А. Договор на выполнение проэктных и изыскательских работ в капитальном строительстве / Отв. ред. В. И. Серебровский; Академия наук СССР. Институт государства и права. – М.: Изд – во АН СССР, 1963. – 160 с.
122. Растеряев Н. Недействительность юридических сделок по русскому праву. Часть общая и часть особенная: Догматическое исследование / Н. Растеряев. – М., 1900. – С. 153.
123. Рєзнікова В. Послуга як юридична категорія договірного права // В. Рєзнікова // Юридична Україна. – 2007. – № 12. – 65 – 74 с.
124. Рішення Конституційного суду України від 02. 11. 2004 р. // Офіційний вісник України. – № 45. – Ст. 2975 (Код акту 30642/2004).
125. Рішення Конституційного суду України від 09. 07. 2002 р. // Офіційний вісник України. – № 28. – Ст. 1333.
126. Романець Ю. В. Система договоров в гражданском праве России / Ю. В. Романець. – М.: Юрист, 2006. – С. 49, 256 – 494 с.
127. Ромовська З. В. Українське цивільне право: Загальна частина. Академічний курс. Підруч. / З. В. Ромовська. – К.: Атіка, 2005. – 560 с.
128. Савицька А. М. Суть цивільно-правової відповідальності. Юридична відповідальність / А. М. Савицька. – Львів, 1975. – С. 5 – 6.
129. Сарбаш С. В. Исполнения договорного обязательства / С. В. Сарбаш . – М.:Статут , 2005. – 636 с.
130. Семякин М. Н. Гражданско-правовые формы управления качеством продукции / М. Н. Семякин. – Свердловск, 1990. – С. 77 – 90.
131. Сеник С. В. Правове регулювання договірних відносин генеральних підрядників та субпідрядників у капітальному будівництві: Автореф. ... дис. канд. юрид. наук: спец. 12.00.03 / С. В. Сеник. – Львів, 2006. – 19 с.
132. Сібільов М. Ознаки та поняття договору у сфері приватного права / М. Сібільов // Вісн. Академії прав. наук України – 2002 – № 4 (31). – С. 93.
133. Советское гражданское право: Учебник: В 2 ч. / Под ред. В. А. Рясенцева. – М.: Юрид. лит., 1986. – Ч. 1. – 560 с.
134. Сошникова М. П. Выполнение работ из материалов заказчика: проблемы юридического оформления / М. П. Сошникова // Юрист. – 2009. – №9. – С. 18 – 19.
135. Судова практика з відшкодування моральної шкоди / Укладач – В. І. Манукян. – К.: Істина, 2008. – 320 с.
136. Судова практика у справах господарського судочинства. Договірні зобов’язання / За заг. ред. І. І. Балаклицького. – К.: Юрискосульт, 2007. – 611с.
137. Сулейменов М. К. Ответственность за нарушение сроков исполнения договорных обязательств / М. К. Сулейменов . – М., 1963. – С. 21.
138. Тарасенко Л. В. Цивільно-правова відповідальність за порушення грошових зобов’язань: автореф. дис. … канд. юрид. наук : спец. 12.00.03 / Л. В. Тарасенко. – К.: 2006. – 20 с.
139. Тархов В. А. Ответственность по советскому гражданскому праву / В. А. Тархов . – Саратов, 1978. – С.8-11.
140. Толстой В. С. Исполнение обязательств / В. С. Толстой. – М., 1973. – С. 145 – 146.
141. Указ Президента України «Про застосування Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів» № 567/94 від 4 жовтня 1994 року // www.rada.gov.ua.
142. Фаршатов И. А. Исковая давность. Законодательство: теория и практика / И. А. Фаршатов. – М.: Городец, 2004.
143. Фридман Н. П. Сроки в гражданском праве / Н. П. Фридман. – М.: ВЮЗИ, 1986. – С. 3 – 4., С. 19.
144. Халфина Р. О. Договор в английском гражданском праве./ Р. О. Халфина. – М., 1959. – С. 294.
145. Халфина Р. О. Правовое регулирование поставки продукции в народном хозяйстве / Р. О. Халфина. – М., 1963. – С.201 – 202.
146. Ханик-Посполітак Р. Ю. Договори на проведення аудиту / Р. Ю. Ханик-Посполітак: Автореф. дис. …канд. юрид. наук.: спец. 12. 00. 03. – К., 1997. – 20 с.
147. Цивільне право України. Особлива частина: Підручник / За ред. О. В. Дзери, Н. С. Кузнєцової, Р. А. Майданика. – К.: Юрінком Інтер, 2010. – Т. 2. – 1176 с.
148. Цивільне право України: У двох частинах: Ч. 1. – Харків: Право, 2008. – С. 336.
149. Цивільний кодекс України // Відомості Верховної Ради (ВВР). – 2003. – № 40-44. – Ст. 356.
150. Шевченко Я. М., Собчак А. А., Луць В. В., Боброва Д. В., Штефан М. И. Повышение роли гражданско-правовой ответственности в охране прав и интересов граждан и организаций. – 1988. – 261 с.
151. Шелестов В. С. Гарантийные сроки в договорах поставки / В. С. Шелестов // Правоведение. – 1965. – № 3. – С. 44.
152. Шишка Р. Б. Концепція та ознаки підприємницького договору за законодавством України // Р. Б. Шишка // Форум права. – 2008. - № 2. – С. 495 – 501. [електронний ресурс]. – Режим доступу: http // www / nbuv.gov.ua/e-joumals/FP/2008-2/08 srbzzu /pdf.
153. Шовкова О. В. Позовна давність як різновид цивільно-правових строків: дис. … канд.. юрид. наук: спец. 12.00.03 / О. В. Шовкова. – Харків, 2007. – 195 с.
154. Шовкова О. В. Позовна давність як різновид цивільно-правових строків: автореф. дис. … канд. юрид. наук: спец. 12.00.03 / О. В. Шовкова. – Х., 2008. – 20 с.
155. Яворська О. С. Договірні зобов’язання про передання майна у власність: цивільно-правові аспекти / О. С. Яворська. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2009. – 384 с.
156. Яичков К. К. Система обязательств из причинения вреда в советском праве / К. К. Яичков. – Вопросы гражданского права. – М., 1957. – С. 172.
157. Яковлева Е. М. Вопросы качества продукции в договоре поставки / Е. М. Яковлева. – Душанбе, 1964. – С. 44 – 46.
158. Яхнина Н. А. Значение гарантийных сроков в повышении качества продукции / Н. А. Яхнина // Сов. государство и право. – 1966. – № 7. – С. 94.