ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ РОЗРАХУНКОВИХ ВІДНОСИН ЗА ЗАКОНОДАВСТВОМ УКРАЇНИ

Краткое описание

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

На правах рукопису

УДК 347.45/47

ХІРС ЯНІНА ОЛЕКСАНДРІВНА

ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ РОЗРАХУНКОВИХ ВІДНОСИН ЗА ЗАКОНОДАВСТВОМ УКРАЇНИ

Спеціальність: 12.00.03 – цивільне право і цивільний процес;
сімейне право; міжнародне приватне право

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник:
доктор юридичних наук, професор,
член-кореспондент НАПрН України
Майданик Роман Андрійович

Київ–2011

ЗМІСТ

СПИСОК СКОРОЧЕНЬ…………..……………………………………..................3

ВСТУП …………………………………………………………………………..…..4

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНОТЕОРЕТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОЗРАХУНКІВ І РОЗРАХУНКОВИХ ВІДНОСИН ЗА ЦИВІЛЬНИМ ЗАКОНОДАВСТВОМ УКРАЇНИ ………………………………………...………………………………………13
1.1. Поняття і правова природа розрахунків і розрахункових відносин ……....13
1.2. Проблеми співвідношення готівкових та безготівкових розрахунків……35
Висновки до Розділу 1 ……………………………………………………………50

РОЗДІЛ 2. ПІДСТАВИ, ЕЛЕМЕНТИ І ЗДІЙСНЕННЯ РОЗРАХУНКОВИХ ВІДНОСИН …………………………………………………………………. …………..52
2.1. Підстави виникнення розрахункових відносин ...........................................52
2.2. Зміст, суб’єкти і об’єкти розрахункових відносин ………………………...65
2.3. Виконання безготівкових розрахунків і відповідальність за їх порушення...81
Висновки до Розділу 2 ……………………………………………………….…...99

РОЗДІЛ 3. ОСОБЛИВОСТІ ФОРМ ТА ВИДІВ РОЗРАХУНКІВ………….…103
3.1. Форми і види розрахунків …………………………………………….……103
3.2. Особливості безготівкових розрахунків …………………………………..125
3.3. Розрахунки із застосуванням векселя та платіжних карток ……………..150
Висновки до Розділу 3 ………………………………………………………..…171

ВИСНОВКИ..........................................................................................................174

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………….…........182

СПИСОК СКОРОЧЕНЬ

ЦК України – Цивільний кодекс України
ЦПК України – Цивільний процесуальний кодекс України
НБУ – Національний банк України
ЦК РФ – Цивільний кодекс Російської Федерації
РФ – Російська Федерація
ЄС – Європейський Союз
СРСР – Союз Радянських Соціалістичних Республік
Закон ООН «Про електронну торгівлю» – Типовий закон ООН «Про електронну торгівлю» (ЮНСІТРАЛ)
Уніфіковані правила по інкасо (УПІ) – Уніфіковані правила по інкасо, які розроблені Міжнародною торговельною палатою, діють в редакції Правил 1995 року, що були введені 01.01.1996р.
Уніфіковані правила для документарних акредитивів – Уніфіковані звичаї та правила по документарному акредитиву (за редакцією 2007 року, публікація Міжнародної торговельної палати № 600).
Договір про розрахунково-касове обслуговування – договір між комерційним банком і клієнтом (замовником) про надання розрахунково-касових послуг

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Дисертація присвячена дослідженню питань цивільно-правового регулювання розрахункових відносин за цивільним законодавством України.
Розрахунки є юридичною формою здійснення компенсуючого еквіваленту, що набуває характер грошового зобов’язання в договорах (передача майна, виконання робіт, надання послуг). В умовах формування в Україні традицій інформаційного суспільства відбувається ускладнення існуючих і поява нових форм та видів розрахунків, в яких використано останні технологічні надбання людства, що обумовлює потребу в адекватному цивільно-правовому регулюванні відносин і створенні одноманітної практики їх застосування.
Категорія розрахункових відносин не одержала належного вирішення у нормотворчій і правозастосовній практиці, що не відповідає призначенню розрахунків як способу вчинення зустрічного надання в оплатних зобов’язаннях.
Незважаючи на використання розрахунків практично в будь-якому оплатному зобов’язальному правовідношенні, у вітчизняному цивільному праві відсутні дисертаційні (монографічні) дослідження, присвячені цивілістичним питанням розрахунків.
У деяких дисертаційних працях розглядалися лише окремі питання щодо безготівкових розрахунків. Так, розрахунки стали предметом дослідження дисертаційних робіт Подцерковного О. П. «Організаційно-правові основи розрахункових відносин у господарському комплексі України» (Одеса, 1999), Агафонової Н. В. «Правовий режим акредитиву як форми безготівкових розрахунків» (Київ, 2002), Васьковського О. В. «Правове регулювання відносин за договором на розрахунково-касове обслуговування» (Львів, 2003), Кулика Д. О. «Правова природа розрахункового чека» (Харків, 2009).
Відтак подальше наукове розроблення загальнотеоретичних проблем розрахункових відносин, їх форм та видів є необхідною умовою впровадження досконалішого правового регулювання зазначеної цивільно-правової конструкції.
Наведене обумовлює актуальність цього дисертаційного дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами. Дисертаційна робота виконувалася на кафедрі цивільного права юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка відповідно до бюджетної теми «Механізм адаптації законодавства в сфері прав громадян України до законодавства Європейського Союзу», номер теми 06 БФ 042-01, номер державної реєстрації 0106 U006631.
Мета і завдання дослідження. Метою роботи є проведення аналізу поняття, правової природи, класифікації форм і видів розрахунків, їх особливостей і внесення пропозицій щодо удосконалення цивільно-правового регулювання такого роду правових категорій.
Для досягнення поставленої мети основна увага у дисертації приділена вирішенню таких завдань: з’ясувати сутність, поняття та правову природу розрахункових відносин; визначити зміст, суб’єкти та об’єкти розрахункових правовідносин; проаналізувати підстави виникнення розрахункових правовідносин; провести класифікацію розрахунків; визначити особливості регламентації деяких видів безготівкових розрахунків; вивчити проблеми співвідношення готівкових і безготівкових розрахунків; виробити та сформувати конкретні пропозиції, спрямовані на вдосконалення чинного законодавства України.
Об’єкт дисертаційного дослідження становлять цивільно-правові відносини у сфері здійснення розрахунків в Україні.
Предметом дисертаційного дослідження є система чинних в Україні нормативно-правових актів, що стосуються розрахунків і розрахункових відносин як цивільно-правових категорій, вітчизняні і зарубіжні наукові джерела, судова практика та акти її тлумачення.
Методи дослідження. При проведенні дисертаційного дослідження автор керувався загальнонауковим діалектичним методом та окремими науковими методами історичного, порівняльного, догматичного і системно-структурного аналізу. За допомогою діалектичного методу досліджується формування розрахунків і розрахункових відносин і відповідних норм у цивільному праві. Історичний метод дав змогу дослідити розвиток конструкцій розрахунків і розрахункових відносин. Порівняльний метод використаний для виявлення особливостей правового регулювання форм і видів розрахунків, тлумачення особливостей їх змісту, а також при визначенні різних аспектів цивільно-правового регулювання відносин. Догматичний метод дав змогу проаналізувати зміст норм чинного законодавства у цій сфері, а метод системно-структурного аналізу – встановити місце розрахунків і розрахункових відносин у цивільному праві у контексті взаємозв’язку ризику з основним цивільним правовідношенням. Водночас загальною методологічною основою обрана концепція поділу розрахунків на готівкові і безготівкові.
Обираючи таку методологічну основу, автор виходить з того, що такі форми і види розрахунків є системою взаємозалежних категорій цивільного права, яка сприяє адекватному регулюванню цивільних відносин.
Науково-теоретична основа дослідження. Науково-теоретичною основою даної дисертації є теоретичні розробки, праці таких вітчизняних і зарубіжних вчених-правознавців, як: М. М. Агарков, Н. В. Агафонової, С. С. Алексеєв, Є. О. Алісов, І. А. Безклубий, В. А. Бєлов, С. М. Бервено, Т. В. Боднар, М. І. Брагінський, С. М. Братусь, О. В. Васьковський, В. В. Воловик, Л. К. Воронова, О. В. Дзера, Л. Г. Єфімова, О. М. Єфімов, О. С. Іоффе, О. В. Кохановська, В. П. Коряков, О. О. Красавчиков, Н. С. Кузнєцова, В. Ф. Кузьмін, Я. О. Кунік, Л. О. Лунц, Р. А. Майданик, Д. І. Мейер, Л. О. Новосьолова, О. П. Орлюк, О. П. Подцерковний, Й. О. Покровський, І. Ф. Сидоров, Ю. К. Толстой, Є. О. Флейшиц, Г. Ф. Шершеневич, В. С. Щербина, та ін.
Нормативно-інформаційними джерелами стали Конституція України, Цивільний кодекс України, інші законодавчі і підзаконні нормативно-правові акти. Фактологічна база ґрунтується на матеріалах судової практики України. Автором вивчені окремі цивільні справи судів загальної юрисдикції та господарських судів України, окремих іноземних країн.
Наукова новизна дисертаційного дослідження полягає в тому, що вперше в Україні на рівні монографічного дослідження розглядається загальне поняття та природа розрахункових відносин, особливості окремих форм і видів розрахунків як цивільно-правової категорії, запропоноване вирішення питань, що є спірними при кваліфікації розрахункових відносин та його видів, виявленні їх правової природи і відмежуванні від інших суміжних правових конструкцій.
Уперше:
1. обгрунтовується доцільність розрізнення підстав виникнення готівкових і безготівкових розрахункових відносин, а саме: 1) підставами виникнення готівкових є: а) виникнення боргу за основним зобов’язанням; б) вчинення дій, спрямованих на погашення грошового зобов’язання шляхом передачі грошових коштів одержувачеві (такі дії одночасно є підставами виникнення і здійснення розрахункових відносин); 2) безготівкових: а) виникнення боргу за основним зобов’язанням; б) розрахунковий правочин, у вигляді подання до фінансової установи, оформлених у встановленому законом порядку та формі із дотриманням необхідних вимог розрахункових документів (зазначені документи підтверджують виникнення розрахункових відносин і зобов’язують фінансові установи здійснювати розрахункову операцію (платіж);
2. обґрунтовується доцільність виявлення правової природи розрахункового правочину шляхом «розщеплення» автономних правовідносин у зазначеному правочину, які залежно від характеру прав та обов’язків можуть характеризуватися, як договір доручення або комісії. Виявлено орієнтовний перелік можливих шести автономних правовідносин з урахуванням виду розрахункового правочину та особливостей відповідного виду розрахунків;
3. доводиться висновок про використання законодавцем термінів «форми», «види» розрахунків і виділення двох форм розрахунків на підставі тієї форми, в якій існують кошти: 1) у формі грошових знаків – готівкова форма; 2) у формі записів на рахунках у банках – безготівкова форма. Поняття «види» застосовується виключно до безготівкових розрахунків, а під поняттям «форма розрахунків» пропонується розуміти направлену на погашення грошового зобов’язання сукупність дій, що зовні виражається в обранні форми грошових коштів, за допомогою яких здійснюватиметься це погашення;
4. виявляється особливість цивільно-правової відповідальності в сфері розрахунків як відповідальності за грошове зобов’язання і здійснення форми розрахунку. У зв’язку з цим слід розрізняти відповідальність за здійснення розрахунку як грошового зобов’язання та відповідальність за виконання певної форми розрахунку як процесу. Відповідальність за виконання розрахунку як грошового зобов’язання може бути двох видів: договірна та недоговірна. Договірна настає при розрахунках за товарні операції, недоговірна – при розрахунках із цільовими державними фондами, сплаті податків, здійсненні відрахувань до бюджетів. Відповідальність за виконання певної форми розрахунку як процесу представляє собою безпосереднє здійснення платежу: при готівковій формі – передача грошей у формі грошових знаків; при безготівковій – здійснення переказу коштів;
5. обґрунтовується доцільність визнання безготівкового розрахунку єдиним (обов’язковим за законом, у силу обмежень ліміту розрахунку готівковими коштами) або альтернативним способом виконання грошового зобов’язання шляхом обрання і здійснення одного з них за власним розсудом боржника – сплати грошей чи перерахування грошових коштів;
6. доводиться необхідність виокремлення нового виду розрахунків – електронних – на підставі електронної форми платіжного інструменту, за допомогою якого вони здійснюються. Визначено, що для платника електронні розрахунки можуть бути готівкової та безготівкової форми. Для отримувача грошових коштів такі розрахунки завжди мають безготівкову форму. Особливою ознакою електронних розрахунків є наявність додаткового суб’єкта, який забезпечує їхнє виконання, провайдера, діяльність якого як суб’єкта розрахункових відносин потребує регламентації правовими нормами;
Удосконалено:
7. поняття розрахункових відносин, під якими розуміються цивільні правовідносини, які виникають між суб’єктами основного зобов’язання зазвичай із залученням спеціального суб’єкта з метою припинення грошового зобов’язання, обумовленого основним зобов’язанням. Грошова природа зобов’язання при розрахунках незмінна незалежно від того, припиняється воно сплатою грошей чи зміною записів про грошові вимоги по рахунках (перерахуванням грошових коштів);
8. розуміння природи розрахункових відносин, зокрема, доведено, що будь-які розрахункові відносини мають цивільно-правову природу, незалежно від характеру основного зобов’язання (оплата товарів, послуг, сплата податків);
9. розуміння суб’єктів, об’єкта та змісту розрахункових відносин. Визначено, що в розрахункових відносинах бере участь спеціальний суб’єкт – банк, до якого під час здійснення переказу коштів не переходить обов’язок сплати грошового зобов’язання платника, він лише виконує передбачені договором про банківський рахунок обов’язки, тому борг дебітора не переводиться на банк, який обслуговуює кредитора, а переводиться тільки право вимоги на певну суму коштів від дебітора до свого банку до кредитора до обслуговуючого його банку. Об’єктом розрахункових відносин виступають саме розрахунки – дії, спрямовані на погашення грошового зобов’язання. Розрахункові відносини мають соціальний, матеріальний та юридичний зміст;
10. визначення предмета розрахункових відносин, який слід розрізняти залежно від виду відносин: готівкові чи безготівкові. У готівкових розрахункових відносинах предметом виступають гроші; безготівковим розрахунковим відносинам властивий особливий предмет – майно у вигляді прав вимоги до фінансової установи на гроші, що є власністю клієнта та перебувають у тимчасовому розпорядженні цієї установи на підставі договору між клієнтом та відповідною установою (банком);
Дістали подальший розвиток:
11. цивільно-правова природа безготівкових розрахунків, та які за своїм цивільно-правовим впливом на грошове зобов’язання нічим не відрізняються від звичайного грошового (касового) платежу (передачі готівки);
12. поняття «форма безготівкових розрахунків», як визначених законом умов і порядку здійснення безготівкового розрахунку із застосуванням самостійно обраного, конкретного, врегульованого законодавством платіжного інструменту та дотриманням всіх встановлених вимог щодо оформлення відповідних розрахункових документів;
13. аргументація висловлених у науковій літературі позицій щодо внесення змін до діючих нормативно-правових актів, а також розробки відповідних законів.
На підставі проведеного аналізу вносяться конкретні пропозиції щодо вдосконалення законодавства України, які також складають наукову новизну дослідження.
Пропонується, зокрема, змінити або доповнити положеннями про:
1. доцільність закріплення в ЦК України правила, згідно з яким платіж вважається належним чином здійсненим, коли гроші поступили на рахунок кредитора. У зв’язку з цим пропонується ст. 1088 ЦК України доповнити частиною п’ятою такого змісту: «Кредитор, який приймає чек або інший платіжний ордер чи зобов’язання заплатити, передбачається таким, що зробив це лише за умови, що за ним буде вчинено платіж. Платежем вважається оплата платіжного ордера, а не сам факт видачі чеку або платіжного ордеру. Грошове зобов’язання погашається лише в момент оплати чека або іншого платіжного ордеру»;
2. доцільність закріплення в ч. 1 ст. 1088 ЦК України повного і чітко визначеного переліку видів безготівкових розрахунків задля усунення розбіжностей у розумінні тих платіжних інструментів, які можуть застосовуватися для здійснення безготівкового розрахунку;
3. доцільність доповнення ст. 1088 ЦК України в частині уточнення платіжних інструментів, що використовуються при розрахунках за інкасо, а також з метою узгодження з іншими нормативно-правовими актами доповнення переліку видів безготівкових розрахунків платіжними картками та векселем;
4. доцільність відміни контролю за цільовим використанням суб’єктами власних готівкових коштів (крім бюджетних), що отримані з банку, а також скасування ліміти каси (як таких що не відповідають сучасним вимогам), оскільки ст. 1074 Цивільного кодексу не допускається обмежень права клієнта щодо розпоряджень грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку;
5. доцільність заборони проведення розрахунків готівкою під час господарської діяльності і можливість проведення таких розрахунків лише у випадках встановлених законом (зокрема якщо це обумовлено особливостями відповідного виду господарської діяльності), розрахунки мають проводитися із застосуванням платіжних карток. У зв’язку з цим пропонується останнє речення ч. 2 ст. 1088 ЦК України викласти в такій редакції: «Розрахунки між цими особами не можуть провадитися готівкою, якщо інше не встановлено законом».
Теоретичне і практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в тому, що його результати можуть бути використані в подальших загальнотеоретичних дослідженнях та вдосконаленні вітчизняного законодавства щодо цивільно-правового регулювання розрахунків за цивільним законодавством України; у навчальному процесі, підготовці підручників і навчальних посібників, методичних рекомендацій з курсу цивільного права для викладачів та студентів юридичних спеціальностей, у правозастосовній практиці. Теоретичні положення, обґрунтовані автором у дисертації, можуть застосовуватися при підготовці навчальних курсів «Цивільне право», «Зобов’язальне право».
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною завершеною науковою роботою. Сформульовані в ній положення наукової новизни та інші наукові результати отримані на базі особистого вивчення та аналізу наукових і нормативних джерел. Всі публікації, у яких висвітлено основні результати дисертаційного дослідження, дисертанткою виконано одноособово.
Апробація результатів дослідження. Дисертацію підготовлено на кафедрі цивільного права Київського національного університету імені Тараса Шевченка, де проведено її обговорення. Теоретичні висновки, сформульовані в дисертації, обговорювалися на засіданні кафедри цивільного права Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Окремі положення дисертації висвітлювалися на: науково-практичній конференції «Актуальні питання безоплатної правової допомоги в Україні: теорія та практика» (2008 року, м. Харків); науково-практичній конференції «Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих учених» (23 травня 2009 року, м. Харків); Міжнародній науково-практичній конференції «Розвиток цивільного законодавства: посткодифікаційний період Україні» (8-9 жовтня 2009 року, м. Київ); науково-практичній конференції «Правові засоби забезпечення та захисту прав людини: вітчизняний та зарубіжний досвід» (21-22 квітня 2010 року, м. Луганськ).
Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження відображені у дев’яти публікаціях, зокрема, у п’яти наукових статтях, які опубліковано у виданнях, визнаних фаховими для спеціальності «Правознавство», а також у чотирьох збірках тез доповідей за результатами виступів на науково-практичних конференціях.
Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел. Повний обсяг рукопису становить 198 сторінки друкованого тексту, зокрема, 17 сторінок списку використаних джерел, який охоплює 213 найменувань.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Проведене дослідження, яке мало на меті вивчити та проаналізувати основні засади цивільно-правового регулювання розрахункових відносин за законодавством України, визначити особливості означених відносин, виявити недоліки і прогалини у чинному законодавстві, розробити конкретні пропозиції щодо шляхів і методів їх усунення, дало змогу зробити певні висновки, які полягають в наступному.
1. На відміну від існуючих підходів в юридичній науковій літературі, ми аргументовано вважаємо, що розрахункові відносини – це не господарські, а цивільні правовідносини, які виникають між суб’єктами основного зобов’язання із залученням спеціального суб’єкту з метою припинення грошового зобов’язання, обумовленого основним зобов’язанням. Ці відносини є акцесорними грошовими зобов’язаннями, що виникають внаслідок необхідності погашення грошового боргу за основним зобов’язанням, але при цьому є особливими, оскільки після виникнення як акцесорного зобов’язання, вони отримують самостійного та незалежного значення, і вже не можуть бути закінченими в другий спосіб як погашення саме розрахункового зобов’язання.
2. Погоджуючись із існуючою сьогодні в науці цивільного права концепцією, що об’єктом розрахункових відносин є розрахунки – дії, спрямовані на погашення грошового зобов’язання, водночас вважаємо, що особливістю розрахункових відносин є існування двох різних предметів в залежності від виду відносин: готівкові чи безготівкові. В готівкових розрахункових відносинах предметом виступають гроші. Безготівковим розрахунковим відносинам властивий особливий предмет – майно у вигляді прав вимоги до фінансової установи (банку) на гроші, що є власністю клієнта та перебувають у тимчасовому розпорядженні цієї установи на підставі договору між клієнтом та відповідною установою (банком).
3. Беручи за основу загальноприйняту позицію про те, що в розрахункових відносинах в більшості випадків приймає участь спеціальний суб’єкт – банк (інша фінансова установа), в результаті ґрунтовного аналізу виконання розрахунків особисто нами виявлено, що ролі в таких відносинах між всіма суб’єктами розподіляються наступним чином: боржник за основним зобов’язанням (тобто особа, що має погасити грошовий борг) стає кредитором для спеціального суб’єкту; у спеціального суб’єкта виникає обов’язок здійснити певні дії на користь іншого суб’єкта, який в основному зобов’язанні є кредитором, але в розрахункових відносинах виступає зацікавленою третьою особою, до якої у власність мають перейти визначені грошові засоби, за умови належного виконання свого обов’язку спеціальним суб’єктом. Спеціальний суб’єкт та боржник за основним зобов’язанням в розрахункових відносинах є, відповідно, дебітором та кредитором.
4. Розвиваючи теорію розрахункових відносин, нами встановлено, що соціальним змістом розрахункових відносин є суспільні відносини, що формуються внаслідок здійснення платежів з метою погашення грошового зобов’язання. Матеріальний зміст розрахункових відносин збігається із об’єктом розрахункових відносин, тобто представляє собою дії, що спрямовані на погашення грошового зобов’язання. Юридичним змістом розрахункових правовідносин виступають юридичні права та обов’язки його суб’єктів: кредитора та дебітора, спеціального суб’єкта (банку).
5. Вперше в науковій доктрині розрахункових відносин, ґрунтуючись на положеннях загальної теорії права, обґрунтовано, що підстави та умови виникнення розрахункових відносин слід розрізняти між собою, при цьому вперше розкрито змістовну сутність таких підстав та умов.
Обов’язковою умовою виникнення розрахункових відносин є наявність основного зобов’язання між кредитором та дебітором. Ним може бути будь-який договір, адміністративний акт. Правова природа основного зобов’язання не має значення для виникнення розрахункових відносин.
Підставами виникнення готівкових розрахункових відносин є: 1) виникнення боргу за основним зобов’язанням; 2) вчинення дій, спрямованих на погашення грошового зобов’язання шляхом передачі грошових коштів одержувачеві. В такому разі об’єкт готівкових розрахункових відносин співпадає із підставою їхнього виникнення.
Підставами виникнення безготівкових розрахункових правовідносин є: 1) виникнення боргу за основним зобов’язанням; 2) розрахунковий правочин, у вигляді подання до фінансової установи, оформлених у встановленому законом порядку та формі із дотриманням необхідних вимог розрахункових документів (зазначені документи підтверджують виникнення розрахункових відносин і зобов’язують фінансові установи здійснювати розрахункову операцію (платіж).
6. Завдяки ґрунтовному аналізу діючого законодавства нами вирішено існуючу в науці плутанину із застосуванням понять «форми» та «види» розрахунків, а також на підставі цього надано вдосконалені визначення відповідних форм та видів. Обґрунтовано, що законодавець чітко стоїть на позиції виділення двох форм розрахунків на підставі тієї форми, в якій існують кошти: 1) у формі грошових знаків – готівкова форма; 2) у формі записів на рахунках у банках – безготівкова формі. Поняття «види» застосовується виключно до безготівкових розрахунків.
Форма розрахунків – це направлена на погашення грошового зобов’язання сукупність дій, що зовні виражається у обранні форми грошових коштів, за допомогою яких здійснюватиметься це погашення.
Вид безготівкових розрахунків – це згрупований на основі певних ознак спосіб здійснення безготівкових розрахунків, визначений та врегульований законодавством, який самостійно обирається платником та застосовується для погашення грошового боргу за основним зобов’язанням. Взагалі, вид безготівкового розрахунку означає спосіб здійснення розрахунку за допомогою тих платіжних інструментів, що передбачені, визначені та врегульовані діючим законодавством. Вид безготівкового розрахунку відповідно до діючого законодавства – це правова форма здійснення безготівкового розрахунку. При цьому розкриття виду через правову форму не входить в протиріччя із сутністю самого безготівкового розрахунку, а є лише одним із критеріїв класифікації безготівкових розрахунків.
Форма безготівкових розрахунків – це визначені законом умови та порядок здійснення безготівкового розрахунку із застосуванням самостійно обраного, конкретного, врегульованого законодавством платіжного інструменту та дотриманням всіх встановлених вимог щодо оформлення відповідних розрахункових документів;
7. На відміну від висловлюваних в наукових дослідженнях позицій, нами доведено, що при перерахуванні грошових коштів з одного рахунку на інший (здійсненні безготівкового розрахунку) до банку не переходить обов’язок сплати грошового зобов’язання платника, він лише виконує передбачені договором про банківський рахунок обов’язки, серед яких і обов’язок виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Тому борг дебітора не переводиться на банк, обслуговуючий кредитора, а переводиться тільки право вимоги на певну суму коштів від дебітора до свого банку до кредитора до обслуговуючого його банку.
8. Здійсненний нами аналіз цивільно-правової відповідальності в сфері розрахунків вперше в доктрині розрахункових відносин надав можливість зробити висновок, що означена відповідальність має наступну особливість: слід розрізняти відповідальність за здійснення розрахунку як грошового зобов’язання та відповідальність за виконання певної форми розрахунку як процесу. Відповідальність за виконання розрахунку як грошового зобов’язання може бути двох видів: договірна та недоговірна. Договірна настає при розрахунках за товарні операції, недоговірна – при розрахунках із цільовими державними фондами, сплаті податків, здійсненні відрахувань до бюджетів. Відповідальність за виконання певної форми розрахунку як процесу представляє собою безпосереднє здійснення платежу: при готівковій формі – передача грошей у формі грошових знаків; при безготівковій – здійснення переказу коштів. Процес виконання безготівкового розрахунку можна розділити на три етапи: 1) ініціювання здійснення безготівкового розрахунку; 2) безпосереднє здійснення переказу коштів; 3) прийняття здійсненого переказу коштів його одержувачем. На кожному з цих етапів на суб’єктів розрахункових відносин покладаються певні обов’язки, і передбачена відповідальність за їхнє вчасне, повне та належне виконання. Особливістю відповідальності за порушення виконання безготівкових розрахунків є те, що вона може бути недоговірною – у разі, коли відповідальність настає за заподіяння шкоди особі, яка не перебуває у договірних відносинах із банком. Договірна відповідальність при виконанні безготівкових розрахунків має місце, коли між платником та банком укладено договір банківського рахунку та в ньому визначено порядок несення сторонами відповідальності.
9. На підставі ґрунтовного вивчення особливостей та природи розрахункових відносин обґрунтовано доцільність класифікації розрахункових відносин за такими критеріями: 1) за формою грошей: готівкові, безготівкові (форми розрахунків); 2) за способом платежу – види розрахунків (акредитив, інкасо тощо); 3) за спеціальним суб’єктом розрахункових відносин: банк, небанк (інші платіжні системи); 4) за сферою поширення: внутрішньодержавні, міжнародні; 5) за цілями платежу: пов’язані з підприємницькою і не підприємницькою (споживчою) діяльностю; 6) за галузевої приналежності основного зобов’язання, за якими здійснюються розрахунки в сфері цивільного права та публічного права (податкові розрахунки).
10. Дістало подальшого вивчення питання розрахунків векселями, в результаті чого доведено, що розрахунок векселем не є платежем в прямому розумінні, оскільки, хоча він і погашає основне зобов’язання, вексель посвідчує грошовий борг і виконує функцію замінника грошового платежу на право вимоги здійснення такого платежу. Розрахунок векселем є формою переказу грошових коштів, хоча при цьому і необхідно застосовувати інші платіжні інструменти (наприклад, платіжні доручення), це лише вказує на складність структури цієї форми здійснення безготівкових розрахунків.
11. Вперше на дисертаційному рівні в юридичному аспекті досліджено питання розрахунків за допомогою платіжних карток, в результаті чого виявлено, що розвиток інформаційних технологій призвів до виникнення нового виду розрахунків – електронних, які виділяються в окремий вид розрахунків на підставі електронної форми платіжного інструменту, за допомогою якого вони здійснюються. Для платника електронні розрахунки можуть бути готівкової та безготівкової форми. Для отримувача грошових коштів такі розрахунки завжди мають безготівкову форму. Особливою ознакою електронних розрахунків є наявність додаткового суб’єкту, який забезпечує їхнє виконання, – провайдера. На сьогодні відносини між провайдерами та банками регулюються здебільшого цивільно-правовими договорами, в той час як його діяльність, як ще одного суб’єкту розрахункових відносин, має регламентуватися нормами відповідного закону.
12. Ґрунтовний аналіз положень діючих нормативно-правових актів, що регламентують розрахункові відносини, дозволив виявити ряд прогалин в правовому регулюванні зазначених відносин та сформулювати пропозиції щодо вдосконалення означеного регулювання. Зокрема:
1) Цивільний кодекс України як основний закон, який визначає види безготівкових розрахунків, повинен містити їхній повний перелік задля усунення розбіжностей в розумінні тих платіжних інструментів, які можуть застосовуватися для здійснення безготівкового розрахунку. Потребує доповнення стаття 1088 ЦК України в частині уточнення платіжних інструментів, що використовуються при розрахунках за інкасо, а також з метою узгодження з іншими нормативно-правовими актами доповнення переліку видів безготівкових розрахунків платіжними картками та векселем;
2) задля узгодження із нормами Цивільного кодексу частина 3 статті 341 Господарського кодексу України потребує доповнення переліку форм, в яких можуть здійснюватися безготівкові розрахунки, такою формою як акредитив;
3) в зв’язку із тим, що: 1. акредитив можна розглядати як валютну цінність, але лише як платіжний документ, а не цінний папір, а також 2. чек є документом відповідно до чинного ЦК України, а не цінним папером, – стаття 1 Декрету Кабінету Міністрів «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19.02.1993 потребує внесення змін в частині чіткого визначення валютних цінностей, зокрема при наданні переліку цінних паперів;
4) потребує нормативного врегулювання такий розрахунковий документ як «товарний чек» із визначенням його форми, змісту та обов’язкових реквізитів;
5) потребує правового визначення та закріплення сума, якою може розпоряджатися обмежено дієздатна фізична особа;
6) розвиток інформаційних технологій обумовлює необхідність розробки механізму електронного пред’явлення чека із застосуванням електронних цифрових підписів, що сприятиме прискоренню проведенню безготівкових розрахунків, не змушуючи чекодержателя витрачати час на відвідування банку;
8) вважаємо за доцільне:
а) зосередити в єдиному державному органі виконавчої влади (Державній податковій адміністрації) повноваження щодо супроводження законодавчих і нормативно-правових актів з питань, пов’язаних з організацією готівкових розрахунків і контролем за їх виконанням;
б) відмінити контроль за цільовим використанням суб’єктами власних готівкових коштів (крім бюджетних коштів), що отримані з банку, а також скасувати ліміти каси (як таких що не відповідають сучасним вимогам), оскільки статтею 1074 Цивільного кодексу не допускається обмежень права клієнта щодо розпоряджень грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку.
в) відмінити обмеження щодо видачі готівки юридичним і фізичним особам та встановлене НБУ обмеження на проведення готівкового розрахунку, замінивши їх на контроль за використанням коштів після перевищення певного ліміту на зразок західних країн Європи;
г) заборонити проведення розрахунків готівкою під час господарської діяльності (можливість проведення таких розрахунків лише у випадках встановлених законом, зокрема, якщо це обумовлено особливостями відповідного виду господарської діяльності), розрахунки мають проводитися із застосуванням платіжних карток. У зв’язку з цим пропонується останнє речення ч. 2 ст. 1088 ЦК України викласти в такій редакції: «Розрахунки між цими особами не можуть провадитися готівкою, якщо інше не встановлено законом»;
9) доцільно закріпити на законодавчому рівні в ЦК України правила, згідно з яким платіж вважається належним чином здійсненим, коли гроші поступили на рахунок кредитора. У зв’язку з цим пропонується ст. 1088 ЦК України доповнити частиною п’ятою такого змісту: «Кредитор, який приймає чек або інший платіжний ордер чи зобов’язання заплатити, передбачається таким, що зробив це лише за умови, що за ним буде вчинено платіж. Платежем вважається оплата платіжного ордера, а не сам факт видачі чеку або платіжного ордеру. Грошове зобов’язання погашається лише в момент оплати чека або іншого платіжного ордеру»;
10) потребується розробка та прийняття Закону України «Про правове регулювання готівкових розрахунків», Закону України «Про здійснення безготівкових розрахунків», а також доопрацювання та прийняття законопроекту «Про електронну комерцію».

CПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

1. Агарков М. М. Основы банковского права. Курс лекций. Учение о ценных бумагах. Научное исследование /М.М.Агарков – М.:Издательство БЕК, 1994. – 350с.
2. Агафонова Н. В. Правовий режим акредитиву як форми безготівкових розрахунків: дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.07 / Н. В. Агафонова – Київ, 2002. – 192 с.
3. Актуальные проблемы гражданского права: Сборник статей. Вып. 4 / Под ред. проф. М. И. Брагинского. – М.: Издательство НОРМА, 2002. – 432 с.
4. Александров Н. Г. Законность и правооотношения в советском обществе / Н. Г. Александров. – М.: Госюриздат, 1955. – 176 с.
5. Александров Н. Г. Трудовое правоотношение / Н.Г. Александров.. – М.: Юрид. из-во минюста СССР, 1948. – 336 с.
6. Алексеев С. С. Общая теория права: В 2т./ С.С. Алексеев – М., 1982. – Т.2. – 359с.
7. Алексеев С. С. Структура советского права / С. С. Алексеев – М., 1975. – 263 с.
8. Антимонов Б. С. Основания договорной ответственности социалистических организаций / Б. С. Антимонов – М.: Госюриздат, 1962. – 172 с.
9. Ахмедова З. М. Понятие неимущественной ответственности в гражданском праве / З. М. Ахмедова // Вестник Ленинградского ун-та. сер.6, 1988. – вып.2. – С. 105-108.
10. Балабанов И. Т. Интерактивный бизнес: Краткий курс. Учебное пособие. / И.Т.Балабанов. – СПб.: Изд-во «Питер», 2000. – 128 с.
11. Банківська енциклопедія / Під редакцією д-ра екон. наук, професора Мороза А. М. – К.: Ельтон, 1993. – 328 с.
12. Банківські операції: Підручник / За ред. А. М. Мороза. – К.: КНЕУ, 2000. – 384 с.
13. Баранова Л. М. Обстоятельства, освобождающие от ответственности в гражданском праве: дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.03 / Л. М. Баранова – Х., 1998. – 161с.
14. Безклубий І. Поняття безготівкових розрахункових відносин / І. Безклубий, О. Пафик // Підприємництво, господарство і право: Щомісячний науково-практичний господарсько-правовий журнал. – 2005. – №1. – С. 19-21
15. Безклубий І. А. Банківські правочини: монографія / Ігор Анатолійович Безклубий. – К.: Ін Юре, 2007. – 455 с.
16. Белов В. А. Гражданское право: Общая и Особенная части: Учебник / В.А.Белов. – М.: АО «Центр ЮрИнформ», 2003. – 960 с.
17. Белов В. А. Денежные обязательства / В. А. Белов. – М.: АО Центр ЮринфоР, 2001. – 237 с.
18. Беляева О. А. Регулирование чекового обращения (сравнительно-правовой анализ) / О. А. Беляева // Государство и право. – 2002. – № 4. – С. 73 - 79.
19. Бервено С. М. Правові аспекти вексельного обігу в Україні: Автореф. дис. на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук: 12.00.03 / С. М. Бервено / Національна юридична академія України ім. Я. Мудрого: – Харків, 1997. – 14 с.
20. Бестугина М. А. Гражданско-правовая ответственность: сущность, содержание и формы реализации / М. А. Бестугина // Вестник Московского университета. Серия 11. Право. – 1986. – № 3. – С. 69-73.
21. Боднар Т. В. Теоретичні проблеми виконання договірних зобов'язань (цивільно-правовий аспект): дис. ... д-ра юрид. наук: 12.00.03 / Боднар Тетяна Валеріївна; Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. – К., 2005. – 442 с.
22. Брагинский М. И., Витрянский В. В. Договорное право. Книга первая. Общие положения / М. И. Брагинский, В. В. Витрянский – М.: СТАТУТ, 2000. – 848 c.
23. Брагинский М. И., Витрянский В. В. Договорное право: Общие положення. / М.И. Брагинский, В. В. Витрянский – М.: «Статут», 1997. – 682 с.
24. Братусь С. Н. Юридическая ответственность и законность / С. Н. Братусь. – М.: Юрид. лит., 1976. – 215 с.
25. Бурыкин Д. Проблемы правового регулирования расчетов банковскими картами / Д. Бурыкин // Хозяйство и право. – 2008. – № 3. – С. 81-86.
26. Вайденгаммер Ю. А. Банк и его операции: Пособие по изучению банкового дела / Ю. А. Вайденгаммер. – Тифлис: Закавказское Книжное Кооперативное Т-во “Заккнига”, 1924. – 124 с.
27. Васьковський О. В. Правове регулювання відносин за договором на розрахунково-касове обслуговування: дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.03 / О.В.Васьковський ; Львівський національний ун-т ім. Івана Франка. - Л., 2004. - 185с.
28. Васьковський О. В. Правове регулювання відносин за договором на розрахунково-касове обслуговування: автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.03/ О.В.Васьковський; Львівський національний ун-т ім. Івана Франка. - Л., 2004. - 18с.
29. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. В. Т. Бусек. – Ірпінь: ВТФ “Перун”, 2001. – 1440 с.
30. Венедиктов А. В. Гражданско-правовая охрана социалистической собственности в СССР /А. В. Венедиктов. – М.: Юридическая литература, 1954. – 320 с.
31. Витрянский В. Понятие и формы гражданско-правовой ответственности юридических лиц / В. Витрянский // Закон. – 2001. – № 12. – С. 3-7.
32. Витрянский В. В. Договор купли-продажи и его отдельные виды / В.В.Витрянский. – М.: “Статут”, 1999. – 284 с.
33. Вишневский А. А. Вексельное право / А. А. Вишневский. – М.: Юристъ, 1996. – 272с.
34. Вісник податкової служби України. – № 31. – 2008 (14-15 серпня) в електронній версії. Режим доступу: http://www.visnuk.com.ua/article/one/Pidpryiemt.html
35. Віхров О. Щодо співвідношення Цивільного та Господарського кодексів України / О. В. Віхров // Право України, 2003. – № 10. – с. 135-139.
36. Волков Л. Б. Документарное инкассо и аккредитивы в расчетах с развивающимися и развитыми капиталистическими странами / Л. Б. Волков. // Валютные отношения во внешней торговле СССР. Правовые вопросы / Под ред. Альтшулера А. Б. – М.: Международные отношения, 1968. – С. 136-185.
37. Воронова Л. К. Правовое регулирование кредитно-расчетных отношений в народном хозяйстве / Л. К. Воронова. – Киев: Выща школа, 1988. – 214 с.
38. Горщак А. А., Дидоренко Э. А., Иванов В. М., Розовский Б. Г. Теневая экономика: опыт практического исследования / А. А. Горщак, Э. А. Дидоренко, В.М.Иванов, Б. Г. Розовский. – Луганск: РИО ЛИВД, 1997. – 203 с.
39. Господарський кодекс України від 16.01.2003// Відомості Верховної Ради (ВВР), 2003, № 18, № 19-20, № 21-22, ст. 144
40. Гражданское право Украины. В 2-х частях. Ч.1. Учебник для вузов системы МВД Украины / Под ред. А. А. Пушкина, В. Н. Самойленко. – Харьков: «Основа», 1996. – 437 с.
41. Гражданское право. Часть І. Учебник / Егоров Н. Д., Елисеев И. В., Иванов А. А. и др./ Под ред. Ю. К. Толстого, А. П. Сергеева. – М.: Изд-во ТЕИС, 1996. – 552 с.
42. Гражданское право: В 2-х томах. Том 2. Учебник / Под ред. Е. А. Суханова. – М.: БЕК, 1994. – 432 с.
43. Гражданское право: Учебник. Часть I. 2-е изд., перераб и доп. / Под ред. А. П. Сергеева, Ю. К. Толстого. – М.: Проспект, 1997. – 600 с.
44. Грачева Е. Ю., Куфанова Н. А., Пепеляев С. Г. Финансовое право России / Е.Ю.Грачева, Н. А. Куфанова, С. Г. Пепеляев. – М.: ТЕИС, 1995. – 232 с.
45. Грибанов В. П. Ответственность за нарушение гражданских прав и обязанностей / В. П. Грибанов. – М.: Изд-во “Знание”, 1973. – 97 с.
46. Гуревич И. С. Очерки советского банковского права / И. С. Гуревич. – Л.: Изд-во ЛГУ, 1959. – 131 с.
47. Декрет Кабінету Міністрів «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19 лютого 1993 р. № 15-93 // Відомості Верховної Ради. – 1993 р. – №17. – Ст. 184
48. Директива Європейського Парламенту та Ради Про захист прав споживачів в дистанційних контрактах № 97/7/ЄС від 20.05.1997. [Електронний ресурс] Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=994_245
49. Директива Європейського Парламенту та Ради «Про систему електронних підписів» № 1999/93/ЄС від 13 грудня 1999 року. [Електронний ресурс] Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=994_240
50. Директива 2000/31/ЄС «Про деякі аспекти інформаційних послуг, зокрема, електронної комерції на внутрішньому ринку» від 8 червня 2000 року. [Електронний ресурс] Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=994_224
51. Ермакова Т. С. Финансовое правовотношение / Т. С. Ермакова. – Л.: Изд-во ЛГУ, 1985. – 34 с.
52. Ерпилева Н. Ю. Международное банковское право: Учебное пособие / Н.Ю.Ерпилева. – М.: Издательская група “ФОРУМ” – “ИНФРА”, 1998. – 264 с.
53. Ефимова Л. Г. Банковское право. Учебное и практическое пособие / Л.Г.Ефимова. – М.: Издательство БЕК, 1994. – 360 с.
54. Жицинский Ю. С. Санкция нормы советского гражданского права: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: 12.00.03 / Ю.С. Жицинский / Киевский государственный ун-т им. Т. Г. Шевченко. – К., 1966. – 18 с.
55. Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» від 15.05.2003//Відомості Верховної Ради (ВВР), 2003,№ 31-32, ст. 263
56. Закон України «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2000 // Відомості Верховної Ради (ВВР), 2001, № 5-6, ст. 30
57. Закон України «Про державну підтримку сільського господарства України» від 24.06.2004 // Відомості Верховної Ради (ВВР), 2004, № 49, ст. 527
58. Закон України «Про електроенергетику» від 16.10.1997 // Відомості Верховної Ради (ВВР), 1998, № 1, ст. 1
59. Закон України «Про електронний цифровий підпис» від 22.05.2003 // Відомості Верховної Ради (ВВР), 2003, № 36, ст. 276
60. Закон України «Про електронні документи та електронний документообіг» від 22.05.2003 // Відомості Верховної Ради (ВВР), 2003, № 36, ст. 275
61. Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 // Відомості Верховної Ради (ВВР), 1995, № 28, ст. 205
62. Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.1991 // Відомості Верховної Ради (ВВР), 1991, № 29, ст. 377
63. Закон України «Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)» від 15.03.2001 // Відомості Верховної Ради (ВВР), 2001, № 21, ст. 103
64. Закон України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» від 14.02.1992 // Відомості Верховної Ради (ВВР), 1992, № 20, ст. 272
65. Закон України «Про кредитні спілки» від 20.12.2001 // Відомості Верховної Ради (ВВР), 2002, № 15, ст. 101
66. Закон України «Про металобрухт» від 05.05.1999 // Відомості Верховної Ради (ВВР), 1999, № 25, ст. 212
67. Закон України «Про Національний банк України» від 20.05.1999 // Відомості Верховної Ради (ВВР), 1999, № 29, ст. 238
68. Закон України «Про недержавне пенсійне забезпечення» від 09.07.2003 // Відомості Верховної Ради (ВВР), 2003, № 47-48, ст. 372
69. Закон України «Про обіг векселів в Україні» від 05.04.2001 // Відомості Верховної Ради (ВВР), 2001, № 24, ст. 128
70. Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.94р. № 334/94-ВР // Відомості Верховної Ради (ВВР) 1995, № 4, ст. 28
71. Закон України «Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки» вiд 09.01.2007 // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2007, № 12, ст. 102
72. Закон України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05.04.2001 // Відомості Верховної Ради (ВВР), 2001, № 29, ст. 137
73. Закон України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1994, № 40, ст. 364
74. Закон України «Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі» від 06.07.99 р. № 826-XIV //Відомості Верховної Ради (ВВР), 1999, № 34, ст. 290
75. Закон України «Про фермерське господарство» від 19.06.2003 // Відомості Верховної Ради (ВВР), 2003, № 45, ст. 363
76. Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» від 12.07.2001 //Відомості Верховної Ради (ВВР), 2002, №1, ст. 1
77. Закон України «Про цінні папери та фондовий ринок» від 23.02.2006 // Відомості Верховної Ради (ВВР), 2006, № 31, ст. 268
78. Закон України «Про цінні папери та фондову біржу» від 18.06.1991 року // Відомості Верховної Ради (ВВР), 1991, № 38, ст. 508 (втратив чинність)
79. Закон України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 // Відомості Верховної Ради (ВВР), 1999, № 24, ст. 207
80. Закон України Про внесення змін до Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 06.10.2004 // Відомості Верховної Ради (ВВР), 2005, № 1, ст. 23
81. Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань від 22.11.1996 // Відомості Верховної Ради (ВВР), 1997, № 5, ст. 28
82. Знаменский Г. Л. Хозяйственное законодательство Украины: формирование и перспективы развития / Г. Л. Знаменский. – Киев: Наукова думка, 1996. – 64 с.
83. Иоффе О. С. Вина и ответственность по советскому праву / О. С. Иоффе // Советское государство и право. – 1972. – № 9. – С. 37-41.
84. Иоффе О. С. Обязательственное право / О. С. Иоффе. – М.: Юридическая литература, 1975. – 880 с.
85. Иоффе О. С. Ответственность по советскому гражданскому праву / О. С. Иоффе. – Л.: изд-во ЛГУ, 1955. – 311 с.
86. Иоффе О. С. Правоотношения по советскому гражданскому праву / О. С. Иоффе. – Л., 1949. – 143 с.
87. Иоффе О. С., Шаргородский М. Д. Вопросы теории права / О. С. Иоффе – М.: Госюриздат, 1961. – 379 с.
88. Исаков В. Б. Проблемы теории юридических фактов: Автореф. Дис. … д-ра юрид. наук: 12.00.01. / В. Б. Исаков / Свердловск юрид. ин-т. – Свердловск, 1985. – 28 с.
89. Исаков В. Б. Юридические факты в советском праве / В. Б. Исаков. – М.: Юрид. лит., 1984. – 144 с.
90. Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затверджена Постановою НБУ № 22 від 21.01.2004 // Офіційний вісник України від 16.04.2004. – 2004, № 13.
91. Кабінет Міністрів та Національний банк України – за поширення безготівкових розрахунків. Прес-служба Кабінету Міністрів України. [Електронний ресурс] Режим доступу: / http://www.kmu.gov.ua/control/publish/article?art_id=37762445
92. Казанцев Н. Д. Право колхозной собственности / Н. Д. Казанцев. – М.: Юрид.изд-во МЮ СССР, 1948. – 192 с.
93. Карманов Є. В. Банківське право України: Навчальний посібник/ Є.В. Карманов. – Харків: Консум, 2000. – 464 с.
94. Кечекьян С. Ф. Правоотношение в социалистическом обществе / С. Ф. Кечекьян. – М.: Из-во Акад наук, 1958. – 187 с.
95. Кисіль В. І. Деякі питання кодифікації та правовідносин у сфері інтерперсональних колізій в міжнародному приватному праві / В. І. Кисіль. – 2000. – Вип. 14, ч. 2. – С. 61-79.
96. Коган М. Л. Правоотношения между Госбанком и объединениями / М.Л. Коган // Советское государство и право. – 1974. - № 1. – С. 58-61.
97. Коган М. Л. Предприятие и банк: операции и сделки, права и обязанности / М.Л. Коган. – М.: ПТФ “Аркаюр”, 1993. – 275 с.
98. Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 // Відомості Верховної Ради Української РСР (ВВР) 1984, додаток до № 51, ст. 1122
99. Колесник В. Б. Документарный аккредитив в международных расчетах: Правовые основы, теория и практика / В. Б. Колесник. – К., 1995. – 196 с.
100. Колісник В. Б. Правові основи акредитивної форми безготівкових розрахунків: дис. … канд. юрид. наук: 12.00.02 / В. Б. Колісник. – К., 1994. – 162 с.
101. Комментарий к Гражданскому кодексу Российской Федерации, части второй (постатейный). Изд. 3-е, испр. и доп. / Руководитель авторского коллектива и ответственный редактор О. Н. Садиков. – М.: Юридическая фирма КОНТРАКТ; ИНФРА М. 1998. – 799 с.
102. Компанеец Е. С., Полонский Э. Г. Применение законодательства о кредитовании и расчетах / Е. С. Компанеец, Є. Г. Полонский. – М.: “Юрид. лит.”, 1967. – 259 с.
103. Конституція України від 28.06.1996 // Відомості Верховної Ради (ВВР), 1996, № 30, ст. 141
104. Концепція нормативно-правового регулювання готівкових розрахунків в Україні. Проект. [Електронний ресурс] Режим доступу: http://www.aub.com.ua/atachs/koncep1.doc
105. Концепція поширення безготівкових розрахунків з використанням спеціальних платіжних засобів, затверджена Постановою Кабінету Міністрів України та Національного банку України від 26.06.2006 р. № 753. [Електронний ресурс] Режим доступу. http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=753-2006-%EF
106. Коряков В. П. Юридическая природа кредитно-расчетных правоотношений в СССР / В. П. Коряков. – М., 1960. – Вып. 18. – 120 с.
107. Костюченко О. А. Банківське право: Банківська система. Національний банк. Комерційні банки. Розрахунки і кредитування. Ринок цінних паперів. Національне валютне законодавство. Банківські системи зарубіжних країн. Інститут банківської таємниці: Підручник. 3-тє вид / О. А. Костюченко. – К.: Видавництво А.С.К., 2003. – 928 с. – (Економіка. Фінанси. Право).
108. Кофман В. И. Причинная связь как основание ответственности по советскому гражданскому праву: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук. / В. И. Кофман / Всесоюзный ин-т юрид.наук. – М.,1961. – 21 с.
109. Кравець В. Місце та роль НСМЕП на картковому ринку України / В. Кравець // Вісник НБУ. – 2007. – № 3. – с.14-17
110. Красавчиков О. А. Юридические факты в советском гражданском праве / О.А.Красавчиков. – М.: Госюриздат, 1958. – 183 с.
111. Красавчиков О. А. Ответственность, меры защиты и санкции в советском гражданском праве. Сб. научных трудов. вип. 27 / О. А. Красавчиков. – Свердловск, 1973. – С.11-16.
112. Краснов Н. И. Реальное исполнение обязательств между социалистическими организациями Н. И. Краснов. – М.: Юридическая литература, 1959. – 286 с.
113. Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 // Відомості Верховної Ради (ВВР), 2001, № 25-26, ст. 131
114. Кузьмин В. Ф. Кредитные и расчетные правоотношения в промышленности / В.Ф. Кузьмин. – М.: Юрид. лит., 1975. – 200 с.
115. Кузьмин В. Ф. Правовое регулирование безналичных расчетов в народном хозяйстве / В. Ф. Кузьмин. // Лекция для слушателей факультета повышения квалификации. – М.: ВЗФЭИ, 1977. – 34 с.
116. Кулик Д. Реквізити розрахункового чеку / Д. Кулик // Підприємництво, господарство і право. – 2007. – № 3. – С.36-39.
117. Куник Я. А. Кредитные и расчетные отношения в торговле / Я. А. Куник. – М.: “Экономика”, 1976. – 207 с.
118. Ландкоф С. Н. Чек и жироприказ / С. Ландкоф. – Х., 1931. – 175 с.
119. Лаптев В. В. Предмет и система хозяйственного права / В. В. Лаптев. – М.: “Юрид. лит.”, 1969. – 176 с.
120. Ларин В. В., Лебедев А. Н., Соловьяненко Н. И. Правовое регулирование заключения сделок на современном этапе / [Електронний ресурс] Режим доступу: http: //www.vlarin.chat.ru/larin/diplom.htm
121. Лейст О. Э. Санкции в советском праве / О. Э. Лейст. – М.: Госюриздат, 1962. –238 с.
122. Лист Міністерства юстиції України Щодо визнання вексельних операцій бартерними від 15.10.1998 р. № 13-35-1308. [Електронний ресурс] Режим доступу: http://zakon.nau.ua/doc/?uid=1154.3225.0
123. Лист Міністерства юстиції України «Щодо застосування штрафів за порушення норм регулювання обігу готівки» від 02.12.2009 № 870-0-2-09-22 [Електронний ресурс] Режим доступу: http://zakon.nau.ua/doc/?uid=1154.3068.0
124. Лист НБУ від 05.12.2007 р. № 11-113/4587-12584. [Електронний ресурс] Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=v1258500-07
125. Лунц Л. А. Деньги и денежные обязательства в гражданском праве / Л.А. Лунц. – М.: Статут, 1999. – 352 с.
126. Лунц Л. А. Деньги и денежные обязательства в гражданском праве. Изд. 2-е, испр / Л. А. Лунц. – М.: Статут, 2004. – 350 с.
127. Луць В. В. Контракти у підприємницькій діяльності: Навч. Посібник / В.В.Луць. – К.: Юрінком Інтер, 2001- 560 с.
128. Малеин Н. С. Имущественная ответственность в хозяйственных отношениях / Н. С. Малеин. – М.: «Наука», 1968. – 207 с.
129. Международное частное право: Учебник / Под ред. Г. К. Дмитриевой. – М.: «Проспект», 2000. – 656 с.
130. Мейер Д. И. Русское гражданское право: [в 2 ч.]. Часть 2 / Д. И. Мейер. – М.: Статут, 1997. – 449 c.
131. Наказ Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції, Міністерства фінансів України та Державної податкової адміністрації України за підтримки Національного банку України, Держспоживстандарту і Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку «Про створення Українського державного науково-дослідного інституту технологій товарно-грошового обігу, фінансових і фондових ринків "УКРЕЛЕКОН"» від 07.11.2002 № 321/951/531 [Електронний ресурс] Режим доступу: http://www.uazakon.com/documents/date_7q/pg_ihnowl.htm
132. Науково-практичний коментар Цивільного кодексу України. 3-е видання, перероб. і доп у 2т. / За відп. ред. О. В. Дзери , Н. С. Кузнєцової, В. В. Луця. – Юрінком Інтер, – Київ, 2008. – 1904 с.
133. Новицкий И. Б. Солидарность интересов в советском гражданском праве / И.Б.Новицкий. – М.: Госюриздат, 1951. – 219 с.
134. Новоселова Л. А. Денежные расчеты в предпринимательской деятельности / Л.А. Новоселова. – М.: Бек, 1996. – 249 с.
135. О практике применения положений Гражданского Кодекса Российской Федерации о процентах за пользование чужими денежными средствами: постановление Пленума Верховного Суда РФ и Пленума Высшего арбитражного суда РФ от 08.10.98. № 13/14 // Сборник постановлений Пленумов Верховного Суда и Высшего Арбитражного Суда Российской Федерации по гражданским делам. – М.: Проспект, 1999. – С. 219-227.
136. Оглядовий лист Вищого арбітражного Суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів за участю податкових органів» від 11.05.2000 № 01-8/206. [Електронний ресурс] Режим доступу: http://arbitr.gov.ua/news/527
137. Оглядовий лист Вищого арбітражного суду України «Про практику вирішення окремих спорів, пов’язаних з вексельним обігом» від 11 грудня 2000 року № 01-8/738 [Електронний ресурс] Режим доступу: http://arbitr.gov.ua/news
138. Оглядовий лист Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням валютного законодавства» від 27.11.2001 року № 01-8/1289 // "Бухгалтерія", № 52/2 (467), 27.12.2001 року.
139. Ожегов С. И. Словарь русского языка: 70 000 слов / Под ред. Н. Ю. Шведовой. – 23-е изд.испр. – М.: Рус.язык., 1991. – 917 с.
140. Олейник О. М. Основы банковского права. Курс лекцій / О. М. Олейник. – М.: Юристъ, 1997. – 352 с.
141. Орлюк О. П. Банківське право.: Навч.посібник / О. П. Орлюк. – К.: Юрінком Інтер, 2006. – 392с.
142. Основы банковского дела / Д. Полфреман, Ф. Форд ; пер. А. В. Дорошенко. – М.: ИНФРА-М, 1996. – 624 с.
143. Перар Ж. Управление международными денежными потоками: Пер. с франц. / Жозет Перар. – М.: Финансы и статистика, 1998. – 208 с.
144. Печеный О. П. Просрочка исполнения договорного обязательства: дис. … канд. юрид. наук: 12.00.03 / О.П. Печеный – Х., 2001. – 193 с.
145. Печений О. П. Питання застосування статті 214 Цивільного кодексу України / О. П. Печений // Вісник Академії правових наук України. – 2000. – № 3 (22). – С. 208 – 216.
146. Платіжні системи: Навч. посібник для студентів вищ. закладів освіти / В. А. Ющенко, А. С. Савченко, С. Л. Цокол, І. М. Новак, В. П. Страхарчук. – К.: Либідь, 1998. – 416 с.
147. Податковий кодекс України від 02.12.2010// Голос України від 04.12.2010 – № 229, / № 229-230
148. Подцерковный О. П. Организационн