ЗАКОННА СИЛА СУДОВИХ РІШЕНЬ У ЦИВІЛЬНИХ СПРАВАХ

Краткое описание

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ УПРАВЛІННЯ ТА ПРАВА

На правах рукопису

Гаврік Роман Олександрович

УДК 347.949

ЗАКОННА СИЛА СУДОВИХ РІШЕНЬ
У ЦИВІЛЬНИХ СПРАВАХ

Спеціальність 12.00.03 — цивільне право і цивільний процес;
сімейне право; міжнародне приватне право

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник —
Білоусов Юрій Валерійович
кандидат юридичних наук, доцент

Хмельницький — 2010
ЗМІСТ

ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. ПОНЯТТЯ ТА МЕЖІ ЗАКОННОЇ СИЛИ РІШЕННЯ СУДУ 11
1.1. Становлення поняття «законна сила рішення суду» у теорії цивільного процесуального права та цивільному процесуальному законодавстві 11
1.2. Сутність та зміст законної сили рішення суду 20
1.3. Об’єктивні та суб’єктивні межі законної сили рішення суду 43
РОЗДІЛ 2. УМОВИ ТА ПРАВОВІ НАСЛІДКИ НАБРАННЯ РІШЕННЯМ СУДУ ЗАКОННОЇ СИЛИ 69
2.1. Умови законної сили рішення суду 69
2.2. Правові наслідки набрання рішенням суду законної сили 87
РОЗДІЛ 3. ЮРИДИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЗАКОННОЇ СИЛИ ОКРЕМИХ ВИДІВ ТА ФОРМ СУДОВИХ РІШЕНЬ 114
3.1. Законна сила судових наказів та заочних рішень 114
3.2. Законна сила рішень суду, ухвалених у порядку окремого провадження 127
3.3. Законна сила ухвал суду першої інстанції 140
3.4. Законна сила судових рішень апеляційних судів 151
3.5. Законна сила судових рішень суду касаційної інстанції та Верховного Суду України 162
ВИСНОВКИ 176
ДОДАТКИ 183
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ .203

ВСТУП

Актуальність теми. Цивільний процесуальний кодекс України, реалізовуючи ст. 55 Конституції України, визначає завданням цивільного судочинства справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справах з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Важливою гарантією права на судовий захист, поряд із визначеним ст. 124 Конституції України здійсненням правосуддя виключно судами, поширенням юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають в державі, та обов’язковістю судових рішень на всій території України, є набрання рішенням суду законної сили. Набранням законної сили забезпечується втілення в життя владного припису, що міститься у судовому рішенні, а також усувається можливість його ігнорування зобов’язаною особою, зокрема через отримання судового рішення за тотожним позовом.
На сьогодні проблематика законної сили судових рішень у цивільних справах в Україні представлена працями таких провідних дослідників у сфері цивільного процесуального права, як: М. Г. Авдюков, І. В. Андронов, С. С. Бичкова, Ю. В. Білоусов, В. І. Бобрик, Ю. А. Борисова, Є. В. Васьковський, М. А. Гурвіч, К. В. Гусаров, О. В. Дем’янова, С. К. Загайнова, М. Б. Зейдер, Є. В. Клинова, О. О. Князєв, В. В. Комаров, В. М. Кравчук, К. І. Малишев, Н. І. Маслєннікова, М. О. Миловидов, Ю. В. Навроцька, Є. О. Нєфєдьєв, О. В. Ісаєнкова, Д. М. Притика, Ю. Д. Притика, М. О. Рожкова, Т. В. Сахнова, Л. О. Терехова, О. І. Угриновська, І. В. Удальцова, С. Я. Фурса, Н. О. Чечіна, О. М. Шиманович, М. Й. Штефан, Т. М. Яблочков, В. В. Ярков та інші.
Разом з тим ряд теоретичних проблем, пов’язаних із законною силою судового рішення у цивільних справах, не вирішено або має дискусійний характер. Це, зокрема, стосується переліку ознак судового рішення, що зумовлюють його законну силу, правових наслідків набрання судовим рішенням законної сили, співвідношення законної сили із обов’язковістю судового рішення, питання про набрання законної сили ухвалами суду та судовими наказами.
Актуальність теми визначається також істотним впливом цієї процесуальної категорії на судову практику, оскільки вона визначає момент набрання рішенням суду законної сили, критерії допустимості відкриття провадження у справі, звільнення від доказування, можливість оскарження судових рішень, звернення судових рішень до виконання тощо.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тему дисертації затверджено вченою радою Хмельницького університету управління та права (протокол № 4 від 25 грудня 2006 року). Роботу виконано відповідно до планів науково-дослідної роботи кафедри цивільного права та процесу, що є складовою наукової теми Хмельницького університету управління та права «Управлінські та правові засади забезпечення сталого розвитку України як європейської держави» (державний реєстраційний номер 0108U008927).
Мета і завдання дослідження. Метою роботи є формування концепції законної сили судових рішень у цивільних справах та вироблення на цій основі конкретних пропозицій щодо вдосконалення чинного цивільного процесуального законодавства України, а також практики його застосування.
Відповідно до мети дослідження визначено такі завдання:
— дослідити становлення поняття «законна сила рішення суду» у теорії цивільного процесу, визначити особливості закріплення у процесуальному законодавстві України та зарубіжних країн норм про законну силу судових рішень;
— з’ясувати правову природу і зміст законної сили рішення суду у цивільних справах та її співвідношення з іншими правовими категоріями;
— визначити суб’єктивні та об’єктивні межі законної сили рішення суду;
— з’ясувати умови і правові наслідки набрання законної сили рішенням суду;
— виявити особливості набрання законної сили різними видами судових рішень.
Об’єктом дослідження є цивільні процесуальні правовідносини, що виникають у зв’язку із набранням судовим рішенням законної сили.
Предметом дослідження виступають наукові погляди про законну силу судового рішення у цивільній справі, чинне законодавство України та інших країн, що врегульовують момент та правові наслідки набрання судовим рішенням законної сили, а також судова практика.
Методи дослідження. Методологічну базу дисертаційного дослідження склали загальні та спеціальні методи наукового пізнання. Використання діалектичного методу дослідження дало змогу у підрозділі 1.2 розкрити сутність законної сили рішення суду у цивільній справі як правового явища. Цей метод також дозволив виявити взаємодію незмінності, неспростовності та виключності судового рішення, що спричиняє виникнення в рішення суду властивості остаточності. Логічний метод дав можливість у підрозділі 2.2 визначити поняття правової визначеності та остаточності рішення суду, а також з’ясувати їх взаємозв’язок. Системний метод дозволив у підрозділі 1.2 сформувати основні підходи до розуміння сутності законної сили рішення суду у цивільних справах та розкрити її структурні елементи. За допомогою функціонального методу у підрозділі 2.2 розкрито правові наслідки набрання рішенням суду законної сили, а в підрозділі 2.1 — умови законної сили рішення суду у цивільній справі. Метод аналізу використано у підрозділі 1.2 для визначення сутності законної сили судового рішення у цивільних справах. У підрозділі 1.1 використано історико-правовий метод, що дозволило дослідити специфіку правового закріплення і динаміку розвитку правової думки щодо законної сили рішення суду, починаючи з часів Стародавнього Риму і до сьогоднішнього часу. Порівняльно-правовий метод дав змогу в підрозділах 1.2 та 1.3 дослідити відмінності у правовому регулюванні законної сили рішення суду за законодавством України та окремих європейських країн. За допомогою методу узагальнення було визначено особливості законної сили судових рішень в окремих формах та видах провадження в цивільному процесі (підрозділи 3.1, 3.2, 3.3, 3.4 та 3.5).
Наукова новизна дисертаційного дослідження. У дисертації, що є першим в Україні комплексним дослідженням законної сили судових рішень, висунуто низку нових у концептуальному плані наукових та практично-прикладних положень, а також пропозицій щодо внесення змін та доповнень до чинного цивільного процесуального законодавства.
Вперше:
1) визначено сутність законної сили судового рішення як його якості, що характеризує судове рішення як акт правосуддя, дозволяє його відмежувати від інших правозастосовчих актів і виявляється через зв’язок статичного (остаточність) та динамічного (обов’язковість) елементів законної сили, яким спричиняється визначеність правовідносин, встановлених судовим рішенням, та здатність судового рішення до реалізації;
2) обґрунтовано доцільність набрання законної сили рішенням суду в частині, що неоскаржена в апеляційному порядку, одразу після закінчення строку оскарження, а не після перегляду іншої частини рішення судом апеляційної інстанції (у випадку, якщо перегляд не впливає на неоскаржену частину рішення), зважаючи на необхідність своєчасного захисту порушеного, оспореного або невизнаного права чи охоронюваного законом інтересу;
3) доведено необхідність унеможливлення подання тотожного позову в період після ухвалення рішення суду до набрання ним законної сили (у випадку оскарження рішення — до прийняття апеляційної скарги до розгляду) для недопущення виникнення процесу за позовом, по якому вже ухвалене рішення суду;
4) визначено особливості законної сили постанов Верховного Суду України, якщо ними скасовуються рішення судів першої, апеляційної або касаційної інстанцій з мотивів неоднакового застосування норм матеріального права. Суб’єктивні межі законної сили цих постанов ширші, а правовим наслідком є не лише втрата законної сили рішеннями суду, що переглядалися, але й обов’язок врахування цієї постанови судами при застосуванні норми матеріального права, щодо неоднакового застосування якої прийнята постанова;
Удосконалено:
5) перелік умов законної сили судового рішення, до яких віднесено: а) відповідь суду на заявлені вимоги особи заявника про задоволення вимоги або відмову у такому задоволенні (або фіксування вирішення спору з ініціативи сторін, в іншому процесі, або неможливість вирішення спору в цивільному судочинстві, за наявності такої можливості в іншому, відмінному від цивільного, судочинстві, або встановлення певних обставин щодо осіб, які беруть участь у справі), б) неможливість для суду переглянути ухвалене ним судове рішення, в) неможливість перегляду судового рішення в апеляційному порядку, г) неможливість повторного подання вимоги, що тотожна за сторонами, предметом, змістом та підставою або оскарження встановлених фактів та обставин;
6) перелік правових наслідків набрання судовим рішенням законної сили, до яких відноситься: визначеність правовідносин, встановлених судовим рішенням, та здатність судового рішення до реалізації, в тому числі примусової.
Дістало подальший розвиток:
7) положення про поширення рішення суду лише на сторін та на третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, тобто про обов’язковість рішення як правозастосовчого акта. Обґрунтовано, що поширення рішення суду на осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов’язки, є винятковим і викликане тим, що під час розгляду цивільної справи та ухвалення рішення суду було невідомо про пов’язаність таких осіб із особами, які брали участь у справі, спільними правами та обов’язками у правовідношенні, щодо якого здійснюється судовий розгляд, або права та обов’язки таких осіб виникли не у зв’язку із ухваленням рішення суду, а через зміни у правах та обов’язках інших осіб або визнання юридичного факту;
8) розуміння преюдиційності як властивості обставин, встановлених рішенням суду, що набрало законної сили, а не самого рішення. Доведено, що обставини, встановлені таким рішенням, надалі визнаються такими, що не потребують доказування, і стають попередньо вирішеними (преюдиційними) на підставі виключності судового рішення;
9) положення про те, що законна сила притаманна тим ухвалам суду першої інстанції, якими здійснюється: фіксування вирішення спору, неможливості його вирішення в цивільному судочинстві, за наявності такої можливості в іншому, відмінному від цивільного, судочинстві, встановлення певних обставин щодо осіб, які беруть участь у справі;
10) позиція про те, що критеріями притаманності законної сили рішенням та ухвалам судів апеляційної та касаційної інстанції є можливість набрання законної сили тим судовим актом, що переглядається, а також вид судового рішення, що його ухвалює суд апеляційної чи касаційної інстанції.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони можуть бути використані:
— у правотворчій діяльності, для вдосконалення чинного цивільного процесуального законодавства (дисертантом підготовлено проект закону про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України — Додаток А);
— у науково-дослідній діяльності при подальшому дослідженні проблем судового рішення у цивільній справі та його законної сили, а також для аналогічних досліджень в адміністративному судочинстві та господарському процесі;
— у правозастосовчій діяльності, оскільки за результатами дослідження зроблено пропозиції щодо удосконалення практики застосування положень Цивільного процесуального кодексу України щодо законної сили судових рішень;
— у навчальному процесі при викладанні та підготовці навчально-методичних матеріалів із навчальних дисциплін «Цивільне процесуальне право», «Проблеми цивільного процесуального права».
Результати дисертаційного дослідження впроваджено в навчальний процес Хмельницького університету управління та права (Акт про впровадження результатів наукових досліджень від 31 серпня 2010 року — Додаток Б), а також використано при проведенні постійно діючого семінару Головного управління юстиції у Хмельницькій області для працівників юридичних служб державних підприємств, установ, організацій області (Довідка про участь у семінарі від 24 листопада 2010 року — Додаток В).
Апробація результатів дослідження. Дисертаційне дослідження обговорювалась на засіданнях кафедри цивільного права та процесу Хмельницького університету управління та права.
Основні результати дисертаційного дослідження оприлюднені на наукових та науково-практичних конференціях, у тому числі на: Міжнародній науково-практичній інтернет-конференції «Правова держава: напрямки та тенденції її розбудови в Україні» (м. Тернопіль, 25 лютого 2007 року); Міжнародній науковій конференції «Шості осінні юридичні читання» (м. Хмельницький, 26–27 жовтня 2007 року); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Проблеми становлення і розвитку конституційної держави в Україні», присвяченої 70–ій річниці з дня народження першого голови Конституційного Суду України Л. П. Юзькова (м. Хмельницький, 14–15 березня 2008 року); Всеросійській науково-практичній конференції «Тенденции развития гражданского процессуального права и арбитражного процесса» (Російська Федерація, м. Новгород, 15 травня 2008 року); Міжнародній науково-практичній конференції «Национальная государственность и европейские интеграционные процессы» (Республіка Білорусь, м. Мінськ, 10–11 жовтня 2008 року); Міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми кримінально-процесуального та цивільного процесуального права», присвяченої пам’яті професорів кафедри правосуддя М. М. Михеєнка та М. Й. Штефана (м. Київ, 31 жовтня 2008 року); Міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених «Сьомі осінні юридичні читання» (м. Хмельницький, 28–29 листопада 2008 року); Міжнародній науково-практичній конференції «Тенденции развития цивилистического процессуального законодательства и судопроизводства в современной России», присвяченій пам’яті доктора юридичних наук, професора, Заслуженого діяча науки Російської Федерації Ігоря Михайловича Зайцева (Російська Федерація, м. Саратов, 23 жовтня 2009 року); Міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених «Восьмі осінні юридичні читання» (м. Хмельницький, 13–14 листопада 2009 року); Міжнародній науково-практичній конференції студентів і аспірантів «Конституционные основы гражданского судопроизводства: современное состояние и пути совершенствования», присвяченій 80–річчю Саратовської державної академії права (Російська Федерація, м. Саратов, 14–15 травня 2010 року); круглому столі «Проблеми оптимізації цивільного процесу в сучасних умовах судової реформи» (с. Залізний порт, Херсонської області, 28–29 травня 2010 року).
Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження викладено у 17 працях, зокрема, 6 наукових статтях, опублікованих у виданнях, що входять до переліку наукових фахових видань, затверджених ВАК України, 11 тезах доповідей на науково-практичних заходах.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертаційному дослідженні надано теоретичне узагальнення наукових положень про законну силу судових рішень у цивільних справах і запропоновано нове вирішення наукових завдань, що полягає у розробці ряду наукових висновків, які мають значення не тільки для пізнання законної сили судових рішень у цивільних справах у межах науки цивільного процесуального права, але й для судової практики.
Основні результати дисертаційного дослідження можна звести до наступних висновків.
1. Законна сила судового рішення — це його якість, що характеризує судове рішення як акт правосуддя і забезпечує реалізацію владного веління, що міститься у рішенні, та визначеність у встановлених судовим рішенням правовідносинах. Зміст законної сили складають її статичний (остаточність судового рішення) та динамічний (обов’язковість судового рішення) елементи.
Зміст законної сили складають її статичний та динамічний елемент.
Статичний елемент законної сили — це остаточність рішення суду, що виникає у зв’язку із набранням рішенням суду законної сили і означає стійкість владного веління, яке міститься у рішенні суду, неможливість його зміни або скасування через апеляційне оскарження або перегляд судом, що ухвалив рішення, або пред’явлення позову, тотожного із тим, щодо якого було ухвалено рішення.
Динамічним елементом законної сили рішення суду є його обов’язковість, що виявляється у встановленні для осіб, які брали участь у справі, прав та обов’язків, у необхідності виконання обов’язків, встановлених судовим рішенням, в тому числі примусового виконання. Обов’язковість рішення суду, що виявляється у змінах в процесуальних правах та обов’язках таких осіб, не входить в динамічний елемент законної сили рішення суду.
2. Незмінність (неможливість для суду переглянути або скасувати ухвалене ним рішення), неспростовність (неможливість перегляду судового рішення по суті) та виключність (неможливість пред’явлення позову, тотожного тому, що вирішений судом цим рішенням) рішення суду у цивільній справі є його властивостями. Зазначені властивості судового рішення забезпечують статичний елемент законної сили, однак вони не входять до її змісту.
3. Рішення суду поширюється лише на осіб, які мають статус сторін або третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмету спору, не є загальнообов’язковим.
Поширення рішення суду на осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов’язки, є винятковим і викликане тим, що:
1) на час ухвалення рішення суду було невідомо про пов’язаність таких осіб із особами, які брали участь у справі, спільними правами та обов’язками у правовідношенні, щодо якого здійснюється судовий розгляд, або
2) права та обов’язки таких осіб виникли не у зв’язку із ухваленням рішення суду, а через зміну у правах та обов’язках інших осіб або визнання юридичного факту.
4. Умовами законної сили рішення суду, тобто обставинами, із якими пов’язується визнання рішення суду таким, що набрало законної сили є: відповідь суду на заявлені вимоги заявника про задоволення вимоги або відмову у такому задоволенні, що закріплена в резолютивній частині рішення суду, неможливість для суду переглянути ухвалене ним рішення суду, неможливість перегляду рішення суду в апеляційному порядку, неможливість повторного подання вимоги, тотожної за сторонами, предметом, змістом та підставою або оскарження встановлених фактів та обставин.
5. Правовим наслідком набрання рішенням суду законної сили судового рішення є визначеність у встановлених судом правах, обов’язках сторін і відповідних правовідносинах, а також здатність до реалізації владного припису, встановленого рішенням суду.
З моменту набрання рішенням суду законної сили воно стає остаточним, а обставини та правовідносини, що встановлені в рішенні суду, не можуть бути предметом перегляду по суті. Права та обов’язки, встановлені судом у рішенні, що набрало законної сили, а також відповідні правовідносини між сторонами стають остаточно визначеними. Ні сторони, ні сам суд не мають права змінити рішення суду, що набрало законної сили, та не можуть ігнорувати владний припис, встановлений цим рішенням.
6. Момент набуття властивості неспростовності рішенням суду залежить від того, чи здійснила особа, яка брала участь у справі, своє право на апеляційне оскарження рішення суду. Винятком із правила про неспростовність рішення суду після набрання ним законної сили є можливість її втрати у випадку поновлення судом строку на апеляційне оскарження. У цьому випадку, рішення суду вважається таким, що законної сили не набрало і може набрати законної сили лише в момент постановлення ухвали суду апеляційної інстанції про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення суду без змін, а також у випадку зміни частини рішення суду першої інстанції в частині, що не змінена.
7. У зв’язку із можливістю ухвалення рішення суду щодо подільних позовних вимог, які можуть бути оскаржені окремо, доцільно доповнити ЦПК України нормою про те, що в такому випадку рішення суду набирає законної сили в частині, що не оскаржена, крім випадків, коли перегляд лише оскарженої частини є неможливим.
8. Зважаючи на те, що чинне цивільне процесуальне законодавство України не виключає пред’явлення позову, тотожного вирішеному, в період між проголошенням рішення суду та прийняттям апеляційної скарги до розгляду судом апеляційної інстанції, запропоновано встановити в ЦПК України норму, відповідно до якої у випадку виявлення ухваленого, але такого, що не набрало законної сили, рішення суду, під час розгляду цивільної справи за заявою з тотожною позовною вимогою — суд повинен залишити таку заяву без розгляду, а у випадку виявлення такого рішення під час вирішення питання про відкриття провадження у справі за тотожною позовною заявою — повернути позовну заяву.
9. Преюдиційність є не властивістю рішення суду, що набрало законної сили, а властивістю встановлених судом в рішенні, що набрало законної сили, фактів та обставин. Це пов’язано з тим, що прийняття обставин та фактів, встановлених рішенням суду, що набрало законної сили, без доказування, випливає не із факту наявності певного судового рішення, що набрало законної сили, а із попереднього встановлення відповідного факту або обставини цим рішенням.
Неможливість для осіб, які беруть участь у справі, оспорювати встановлені судом обставини та факти як такі, що уже доведені у процесі, за результатами якого ухвалено рішення, і які стосуються осіб, які брали участь у справі, повністю охоплюється властивістю виключності. Обов’язок для суду враховувати встановлені судовим рішенням факти без їх доказування учасниками процесу виникає на підставі норми закону, яка визначає перелік підстав для звільнення від доказування і фактично випливає із обов’язку суду не приймати до свого розгляду тотожний позов, у тому числі й досліджувати ті факти та обставини, що були предметом розгляду суду і були ним встановлені та доведені.
10. Здатність до реалізації владного припису, встановленого судовим рішенням, виявляється у можливості реалізації обов’язку: а) зобов’язаної особи вчинити певні дії або передати певне майно (у випадку ухвалення рішення суду про присудження), б) осіб, які брали участь у справі, визнавати встановлений судом факт або обставину (у випадку ухвалення рішення суду про визнання), в) осіб, які брали участь у справі, визнавати зміну рішенням суду правовідношення між сторонами та відповідним чином діяти (у випадку ухвалення конститутивного (перетворювального) рішення суду).
11. Законна сила притаманна не тільки рішенням суду, ухваленим у позовному провадженні, а й судовим наказам, рішенням суду, ухваленим у окремому провадженні, а також ухвалам суду про закриття провадження у справі, про відмову у відкритті провадження у справі у випадку, якщо підставою для цього стало вирішення спору в іншому процесі, або можливість його вирішення в іншому судочинстві. Окремі ухвали та інші ухвали, якими встановлюються певні факти та правовідносини між особами, які беруть участь у справі (про забезпечення позову, про забезпечення доказів, про зупинення провадження у справі, тощо), набирають законної сили, однак лише щодо того факту, який встановлено такою ухвалою суду.
12. Попри загальне правило про незмінність судового рішення з моменту його проголошення, судовий наказ та заочне рішення можуть бути скасовані або змінені судом, що їх видав чи ухвалив у разі подання заяви про скасування судового наказу (перегляд заочного рішення). Незмінність судовим наказом або заочним рішенням набувається лише після закінчення строку на подання заяви про їх скасування (перегляд) або після розгляду такої заяви і постановлення ухвали про залишення заяви без задоволення.
Неспростовність судового наказу та заочного рішення для заявника (позивача) та боржника (відповідача) виникає аналогічно до неспростовності рішення суду у позовному провадженні, однак право апеляційного оскарження судового наказу та заочного рішення виникає у зв’язку із постановленням ухвали про відмову у задоволенні заяви про скасування судового наказу або заяви про перегляд заочного рішення. У випадку, якщо таку заяву подано не було, судовий наказ та заочне рішення стають неспростовними з моменту закінчення строків на подання заяв про їх перегляд (скасування). При цьому, неспростовність заочного рішення виникає для позивача та відповідача у різні строки, оскільки моменти права апеляційного оскарження заочних рішень у позивача та відповідача — різні.
13. Чинним ЦПК України чітко не визначено порядок усунення неповноти судового наказу. У зв’язку із цим, доцільно встановити можливість видачі додаткового судового наказу за наявності недоліків, що свідчать по його неповноту (ст. 220 ЦПК України).
У зв’язку із можливістю подання тотожної вимоги у справі наказного провадження навіть у випадку наявності судового наказу, що набрав законної сили, пропонується застосовувати в такому випадку процедуру відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу.
14. Рішення, ухвалені у справах про обмеження цивільної дієздатності, визнання особи недієздатною, а також рішення про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення померлою є незмінними з деякими винятками. Суд скасовує такі рішення у випадку зміни обставин, що зумовили визнання особи недієздатною або обмеження її цивільної дієздатності, а також у випадку появи особи, щодо якої прийнято рішення про визнання її безвісно відсутньою або оголошення померлою.
Цивільним процесуальним законодавством передбачено такі підстави для скасування рішення у справах про усиновлення судом, що його ухвалив, як відкликання батьками дитини своєї згоди на усиновлення або відкликання заяви про усиновлення. Зазначені підстави є винятковими й не впливають на визнання рішення суду про усиновлення незмінним з моменту його проголошення.
15. Цивільним процесуальним законодавством передбачено такий виняток із незмінності рішення, ухваленого судом апеляційної або касаційної інстанції, як можливість його скасування після розгляду апеляційної або касаційної скарги, що надійшла до суду апеляційної або касаційної після закінчення апеляційного або касаційного розгляду справи з підстав, передбачених ст. 318 та 348 ЦПК України. Зазначені підстави є винятковими, скасування рішення суду апеляційної або касаційної інстанції здійснюється лише у випадку, якщо обставини, з’ясовані під час повторного перегляду свідчитимуть про необґрунтованість рішення, ухваленого судом апеляційної або касаційної інстанції.
16. У випадку, якщо суд поновив строк апеляційного оскарження рішення суду, на час його перегляду судом апеляційної інстанції, доцільно здійснити зупинення виконання рішення суду в оскарженій частині, що набрало законної сили. Зупинення виконання рішення суду в цьому випадку пояснюється втратою таким рішенням суду законної сили. У зв’язку із цим, необхідно внести відповідні зміни до ЦПК України.
17. Цивільним процесуальним кодексом України не врегульований порядок та правові наслідки набрання законної сили судовими рішеннями Верховного Суду України. У зв’язку із необхідно закріпити в ЦПК України виключність постанов Верховного Суду України, а також використовувати щодо них термін «набрання законної сили».
Постанови Верховного Суду України, прийняті у зв’язку із неоднаковим застосуванням норм матеріального права, є загальнообов’язковими. Однак суб’єктивні межі їх законної сили не є чітко визначеними, відтак законна сила таких постанов поширюється на усі суди та усіх осіб, до правовідносин яких повинна бути застосована відповідна норма права, визначена у постанові Верховного Суду України. Виняток становлять постанови Верховного Суду України, якими у задоволенні заяви особи було відмовлено. Такі постанови обов’язкові тільки для заявника у частині визнання відсутності неоднакового застосування норм матеріального права.
18. За результатами дослідження розроблено проект Закону України «Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України», відповідно до якого пропонується доповнити його статтею 1041 та внести зміни до статей 104, 122, 207, 223, 301, 303, 359, 3603, 368 ЦПК України.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абдуллина З. К. Определения суда первой инстанции в советском гражданском процессе : автореферат дисс. на соискание учен. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.03 «Гражданское право и гражданский процесс» / Абдуллина Зоя Кадыровна. — М., 1964. — 16 с.
2. Абрамов С. Н. Советский гражданский процесс : [учебн. для юридических школ] / С. Н. Абрамов. — М. : Госюриздат, 1952. — 420 с.
3. Авдюков М. Г. Судебное решение / М. Г. Авдюков. — М. : Госюриздат, 1959. — 192 с.
4. Административное право / под ред. Л. Л. Попова. — М. : Юристъ, 2002. — 699 с.
5. Андронов І. В. Рішення суду першої інстанції у цивільному процесі України : автореферат дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.03 «Цивільне право та цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право» / Андронов Ігор Володимирович. — Одеса, 2008. — 19 с.
6. Баранова Е. В. Защита прав лиц, не привлеченных к участию в деле: проблемы теории и практики : автореферат дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.15 «Гражданский процесс; арбитражный процесс» / Баранова Елена Викторовна. — М., 2008. — 24 с.
7. Беднарська В. М. Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами у кримінальному судочинстві : автореферат дис. на здобуття наук. ступеню канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 «Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза» / Беднарська Валентина Марцинівна. — К., 2007. — 23 с.
8. Безруков А. М. Преюдициальная связь судебных актов / А. М. Безруков. — М. : Волтерс Клувер, 2006. — 184 с.
9. Безруков А. М. Преюдициальная связь судебных актов : дисс. … канд. юрид. наук : 12.00.15 / Безруков Анатолий Михайлович. — Екатеринбург, 2005. — 180 л.
10. Беляневич В. Прецедентность судебной практики: некоторые аспекты постановки проблемы [Електронний ресурс] / В. Беляневич // Юридическая практика. — 2004. — № 29 (343). — Режим доступу : http://www.yurpractika.com/article.php?id=10003632.
11. Березий А. Е. О преюдиции судебных актов / А. Е. Березий, В. А. Мусин // Вестник Высшего арбитражного суда Российской Федерации. — 2001. — № 6. — С. 61-68.
12. Болдырев М. Res judicata & prǽjudicio [Електронний ресурс] / Марк Болдырев // Третейские суды и гражданский процесс. — Режим доступу : http://iuris-civilis.ru/?p=3403.
13. Борисова Е. А. Теоретические проблемы проверки судебных актов в российском гражданском, арбитражном процессах : дис. … д–ра юрид. наук : 12.00.15 / Борисова Елена Александровна. — М., 2005. — 376 л.
14. Борисова Ю. А. Проблема тождества в римском гражданском процессе / Ю. А. Борисова // Мировой судья. — 2010. — № 7. — С. 12–14.
15. Борисова Ю. А. Тождество в гражданском судопроизводстве : автореферат дисс. на соискание учен. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.15 «Гражданский процесс; арбитражный процесс» / Борисова Юлия Андреевна. — М., 2009. — 25 с.
16. Васильченко М. М. Заперечення проти позову / М. М. Васильченко. — Х. : Вища школа, 1973. — 32 с.
17. Васьковский Е. В. Учебник гражданского процесса / Е. В. Васьковский. — Краснодар : Куб. ГУ, 2003. — 528 с. — (Классика российской процессуальной науки)
18. Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і доповн.) / уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — 1728 с.
19. Воронков Г. В. Определения суда первой инстанции в советском гражданском процессе : [учебн. пособ.] / Г. В. Воронков. — Саратов : Издательство Саратовского университета, 1967. — 119 с.
20. Гольмстен А. Х. Учебник русского гражданского судопроизводства / А. Х. Гольмстен. — СПб. : Типография М. М. Меркушева, 1913. — 411 с.
21. Гражданский процесс России : [учебн.] / под ред. М. А. Викут. — М. : Юристъ, 2004. — 459 с.
22. Гражданский процесс : [учебн. для вузов] / под ред. К. И. Комиссарова, Ю. К. Осипова. — М. : А.С.К., 1996 — 462 с.
23. Гражданский процесс : [учебн.] / отв. ред. В. В. Ярков. — [3-е изд., перераб. и доп.]. — М. : Волтер Клувер., 2005. — 720 с.
24. Гражданский процесс : [учебн.] / под ред В. А. Мусина, Н. А. Чечиной, Д. М. Чечота. — [изд. третье, перераб. и доп.]. — М. : ПБОЮЛ Гриженко, 2001. — 544 с.
25. Гражданский процесс : [учебн.] / под ред. М. К. Треушникова. — М. : Спарк, Юридическое бюро “Городец”, 1998. — 106 с.
26. Гражданский процесс : [учебн.] / под ред. М. С. Шакарян. — М. : Юридическая литература, 1993. — 560 с.
27. Гражданский процессуальный закон Латвии : принят Сеймом 14 октября 1998 года и обнародованный Президентом государства 3 ноября 1998 года [Електронний ресурс] Конференция ЮрКлуба. — Режим доступу : http://forum.yurclub.ru/index.php?download=806.
28. Гражданский процессуальный кодекс Грузии : принят 14 ноября 1997 года [Електронний ресурс] Конференция ЮрКлуба. — Режим доступу : http://forum.yurclub.ru/index.php?download=805.
29. Гражданский процессуальный кодекс Республики Беларусь : опубликован 11 января 1999 г. № 238–З ; принят Палатой представителей 10 декабря 1998 года ; одобрен Советом Республики 18 декабря 1998 года [Електронний ресурс] Белорусская Республиканская коллегия адвокатов. — Режим доступу : www.rka.by/urist_osnova/gpk.doc.
30. Гражданский процессуальный кодекс Республики Молдова : принят Парламентом Республики Молдова 16 августа 2003 года [Електронний ресурс] Конференция ЮрКлуба. — Режим доступу : http://forum.yurclub.ru/index.php?download=209.
31. Гражданский процессуальный кодекс Российской Федерации : опубликован 14 ноября 2002 года под № 138-ФЗ ; принят Государственной Думой 23 октября 2002 года ; одобрен Советом Федерации 30 октября 2002 года [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://www.akdi.ru/pravo/kodeks/gpk.htm.
32. Гражданский процессуальный кодекс Эстонии // Правовые акты Эстонии. — 2005. — 28 декабря. — № 18. — С. 1223–1498.
33. Гражданское процессуальное право России : [учебн.] / под ред. М. С. Шакарян. — М. : Проспект, 2004. — 580 с.
34. Громов Н. Законная сила судебного решения / Н. Громов, C. Кечеруков // Законность. — 1999. — № 2. — С. 37–41.
35. Громошина Н. А. О законной силе судебного приказа / Н. А. Громошина // Тенденции развития гражданского процессуального права России : [сб. науч. ст.]. — СПб : Юридический Центр Пресс, 2008. — С. 201–211.
36. Грязева В. В. Апелляция в арбитражном процессе : дисс. … канд. юрид. наук : 12.00.15 / Грязева Валентина Владимировна. — М., 2005. — 197 л.
37. Губарь Т. Н. Устранение судом недостатков в вынесенном им решении : автореферат дисс. на соискание учен. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.03 «Гражданское право и гражданский процесс» / Губарь Татьяна Николаевна. — Х., 1974. — 19 с.
38. Губина Е. Н. К вопросу о тождестве исков / Е. Н. Губина // Вестник Самарского государственного университета. — 2006. — № 10/3 (50). — С. 134–142.
39. Гурвич М. А. Решение советского суда в исковом производстве / М. А. Гурвич // Избранные труды. — Краснодар : Советская Кубань, 2006. — С. 319–445.
40. Гурвич М. А. Судебное решение: Теоретические проблемы / М. А. Гурвич. — М. : Юридическая литература, 1976. — 176 с.
41. Гурвич М. А. Учение об иске (состав, виды) / М. А. Гурвич // Избранные труды. — Краснодар : Советская Кубань, 2006. — С. 265–318.
42. Гусаров К. В. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядках : [монограф.] / К. В. Гусаров. — Х. : Право, 2010. — 352 с.
43. Давид Р. Основные правовые системы современности / Р. Давид, К. Жоффре-Спинози. — М. : Международные отношения, 1999. — 400 с.
44. Давтян А. Г. Гражданское процессуальное право Германии : дисс. … канд. юрид. наук : 12.00.15 / Давтян Ани Гамлетовна. — Ереван, 2002. — 298 л.
45. Дем’янова О. В. Оскарження ухвал в цивільному судочинстві : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.03 «Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право» / Дем’янова Олена Вікторівна. — К., 2008. — 16 с.
46. Дженкс Э. Английское право: источники права, судоустройство, судопроизводство, уголовное право, гражданское право / Э. Дженкс. — [пер. с англ. А. Лунц]. — М. : Юридическое издательство, 1947. — 378 с.
47. Диба І. Усунення недоліків рішення суду / І. Диба // Юридичний вісник України. — 2005. — № 50. — 17–23 грудня. — С. 13.
48. Дождев Д. В. Римское частное право : [учебн. для вузов] / Д. В. Дождев ; под ред. В. С. Нерсесянца. — М. : ИНФРА • М–НОРМА, 1996. — 704 с.
49. Дрішлюк А. І. Про визначення місця судового прецеденту в системі джерел цивільного права України / А. І. Дрішлюк // Університетські наукові записки. — 2005. — № 3. — С. 72–75.
50. Завадская Л. Н. Реализация судебных решений: Теоретические аспекты / Л. Н. Завадская. — М. : Наука, 1982. — 141 с.
51. Заворотько П. П. Судове рішення / П. П. Заворотько, М. Й. Штефан. — К. : Вид–во КДУ, 1971. — 188 с.
52. Загайнова С. К. Законная сила судебного акта и res judicata: сравнительный анализ / С. К. Загайнова // Юридическая наука и образование. — 2009. — Выпуск 2. — С. 146–160.
53. Загайнова С. К. О теоретико-правовых вопросах совершенствования приказного производства / С. К. Загайнова // Тенденции развития гражданского процессуального права России : [сб. науч. ст.]. — СПб. : Юридический Центр Пресс, 2008. — С. 361–376.
54. Загайнова С. К. Судебные акты в гражданском и арбитражной процессе: теоретические и прикладные проблемы : автореферат дисс. на соискание учен. степени д–ра юрид. наук : спец. 12.00.15 «Гражданский процесс, арбитражный процесс» / Загайнова Светлана Константиновна. — Екатеринбург, 2008. — 50 с.
55. Загайнова С. К. Судебные акты в механизме реализации судебной власти в гражданском и арбитражном процессе / С. К. Загайнова. — М. : Волтерс Клувер, 2007. — 400 с. — (Серия «Гражданский и арбитражный процесс: современный взгляд»).
56. Зейдер Н. Б. Судебное решение по гражданскому делу / Н. Б. Зейдер. — М. : Юридическая литература, 1966. — 195 с.
57. Зейкан Я. П. Коментар Цивільного процесуального кодексу України / Я. П. Зейкан. — К. : Юридична практика, 2006. — 560 с.
58. Исаенкова О. В. Гражданское процессуальное право России : [учебн.] / О. В. Исаенкова, А. А. Демичев ; под ред. О. В. Исаенковой. — М. : Норма, 2009. — 449 с.
59. Караваева Е. В. Вопросы апелляционного производства в гражданском процессе : дисс. … канд. юрид. наук : 12.00.15 / Караваева Елена Владимировна. — Саратов, 2005. — 190 л.
60. Кирилюк Д. Чи визнається в Україні судовий прецедент? / Д. Кирилюк // Юридичний журнал. — 2006. — № 4. — С. 78–81.
61. Клинова Е. В. Исключительность как свойство законной силы судебных решений / Е. В. Клинова // Российский судья. — 2003. — № 9. — С. 18–23.
62. Клинова Е. В. Проявление законной силы судебного решения : дисс. … канд. юрид. наук : 12.00.15 / Клинова Екатерина Владимировна — М., 2004. — 196 л.
63. Князев А. А. Законная сила судебного решения : дисс. … канд. юрид. наук : 12.00.15 / Князев Алексей Александрович. — М., 2004. — 192 л.
64. Князев А. А. Общеобязательность как свойство вступившего в законную силу решения суда / А. А. Князев // Арбитражный и гражданский процесс. — 2003. — № 12. — С. 2–6.
65. Кодекс адміністративного судочинства України від 6 липня 2005 року № 2747–IV (із внесеними змінами та доповненнями) // Відомості Верховної Ради України. — 2005. — № 35–36, № 37. — Ст. 446.
66. Кравчук В. М. Науково-практичний коментар Цивільного процесуального кодексу України / В. М. Кравчук, О. І. Угриновська. — К. : Істина, 2006. — 944 с.
67. Курс советского гражданского процессуального права / [Мельников А. А., Богуславский М. М., Гукасян Р. Е. и др.] ; отв. ред. А. А. Мельников; — М. : Наука, 1981. —. — Т. 2. Судопроизводство по гражданским делам. — 1981. — 510 с.
68. Кухнюк Д. В. Роз’яснення Пленуму Верховного Суду України як засіб забезпечення однакового застосування законодавства судами України / Д. В. Кухнюк // Вісник Верховного Суду України. — 2006. — № 12. — С. 26–30.
69. Лекции по советскому гражданскому процессу: Утверждено Всесоюзным юридическим заочным институтом как пособие для студентов-заочников / под ред. В. Н. Бельдюгина. — М. : ВЮЗИ, 1950. — 199 с.
70. Луспеник Д. Является ли разъяснение Пленума Верховного Суда источником права (в контексте роли и значения судебной практики)? [Електронний ресурс] / Д. Луспеник // Юридическая практика. — 2004. — № 23 (337). — Режим доступу : http://www.yurpractika.com.ua/article.php?id=10003476.
71. Луспеник Д. Д. Заочний розгляд справи: проблемні новели ЦПК / Д. Д. Луспеник // Юридичний вісник України. — 2006. — № 9. — С. 7.
72. Малых Е. Г. Проблемы преюдиции в гражданском процессе : дисс. … канд. юрид. наук : 12.00.15 / Малых Евгений Геннадиевич. — М., 2005. — 190 с.
73. Малышев К. И. Курс гражданского судопроизводства / К. И. Малышев. — СПб : Типография М. М. Стасюлевича, 1876. — Том первый. — 444 с.
74. Мами К. О юридической природе постановлений Верховного Суда Республики Казахстан [Електронний ресурс] / К. Мами, Ж. Баишев // Юрист. — 2004. — № 5. — Режим доступу . http://www.law.edu.ru/doc/document.asp?docID=1235528.
75. Марченко M. H. Правовые системы современного мира : [учебн. пособ.] / M. H. Марченко. — М. : Зерцало, 2001. — 394 с.
76. Масаладжиу Р. Принцип правовой определенности в науке, практике ЕСПЧ и его влияние на доступность правосудия на стадии надзорного производства в гражданском и арбитражном процессе / Р. Масаладжиу // Арбитражный и гражданский процесс. — 2009. — № 3. — С. 41–45.
77. Масаладжиу Р. Принцип правовой определенности в науке, практике ЕСПЧ и его влияние на доступность правосудия на стадии надзорного производства в гражданском и арбитражном процессе / Р. Масаладжиу // Арбитражный и гражданский процесс. — 2009. — № 8. — С. 10–13.
78. Масленникова Н. И. Законная сила судебного решения в советском гражданском процессуальном праве : автореферат дисс. на соискание учен. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.03 «Гражданское право и гражданский процесс» / Масленникова Нэлли Ивановна. — Свердловск, 1975. — 18 с.
79. Миловидов Н. А. Законная сила судебных решений по делам гражданским / Н. А. Миловидов. — Ярославль : Типография губернского правления, 1875. — 134 с.
80. Навроцька Ю. В. Заочний розгляд справи в цивільному процесі України : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.03 «Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право» / Навроцька Юлія В’ячеславівна. — Львів, 2008. — 19 с.
81. Науково-практичний коментар Цивільного процесуального кодексу України: [пер. з рос.] / С. В. Ківалов, Ю. C. Червоний, Г. C. Волосатий та ін. ; за ред. Ю. C. Червоного. — К. ; Одеса : Юрінком Інтер, 2008. — 656 с.
82. Невский И. А. Исполнимость постановлений судов общей юрисдикции и арбитражных судов в контексте задач гражданского судопроизводства : дисс. … канд. юрид. наук : 12.00.15 / Невский Игорь Александрович. — Саратов, 2005. — 178 л.
83. Нефедьев Е. А. Учебник русского гражданского судопроизводства / Е. А. Нефедьев. — Краснодар : Советская Кубань, 2005. — 480 с.
84. Ніколаєнко М. Роль практики для країн континентальної системи права [Електронний ресурс] / М. Ніколаєнко // Правовий тиждень. — 2008. — 27 травня. — Режим доступу : http://www.legalweekly.com.ua/article/?uid=419.
85. Новый Гражданский процессуальный кодекс Франции / [пер. с франц. В. Захватаев] / предисловие А. Довгерт, В. Захватаев / [отв. ред. А. Довгерт]. — К. : Истина, 2004. — 541 с.
86. Омельченко О. А. Римское право : [учебн.] / О. А. Омельченко. — М. : Эксмо, 2005. — 224 с. — (Российское юридическое образование).
87. Осокина Г. Л. Иск (теория и практика) / Г. Л. Осокина. — М. : Городец, 2000. — 192 с.
88. Полумордвинов Д. И. Законная сила судебного решения / Д. И. Полумордвинов. — Тбилиси : Издательство АН ГССР, 1964. — 156 с.
89. Полумордвинов Д. И. О законной силе судебных определений / Д. И. Полумордвинов // Советское государство и право. — 1951. — № 4. — С. 65-80.
90. Попов Ю. Ю. Прецедентне право у контексті загальнообов’язковості судових рішень та українські перспективи [Електронний ресурс] / Ю. Ю. Попов // Форум права. — 2010. — № 3. — С. 351–363. — Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2010_3/10pjjtup.pdf.
91. Правда Руська: тексти на основі 7 списків та 5 редакцій // Кодифікація цивільного законодавства на українських землях: хрестоматія з цивільного права України / [уклад. : Ю. В. Білоусов, І. Р. Калаур, С. Д. Гринько та ін.] / за ред. Р. О. Стефанчука та М. О. Стефанчука. — К. : Правова єдність, 2009. — Т. 1. — С. 8–12.
92. Практика розгляду судами справ у наказному провадженні: Узагальнення Верховного Суду України [Електронний ресурс] МЕГА–НАУ. — Режим доступу : http://zakon.nau.ua/doc/?uid=1077.1850.1&nobreak=1.
93. Притика Д. М. Господарський процесуальний кодекс України: Науково-практичний коментар / Д. М. Притика, М. І. Тітов, В. М. Гайворонський. — [4–е вид., перероб. та доп.]. — Х. : Консум, 2004. — 286 с.
94. Притика Ю. Д. Теоретичні проблеми захисту прав учасників цивільних правовідносин в третейському суді : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д–ра юрид. наук : спец. 12.00.03 «Цивільне право та цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право» / Притика Юрій Дмитрович. — К., 2006. — 33 с.
95. Приходько И. А. Пересмотр неправосудного судебного акта в производстве по вновь открывшимся обстоятельствам / И. А. Приходько // Закон. — 2008. — № 6. — С. 113–122.
96. Про виконавче провадження : Закон України від 21 квітня 1999 року // Відомості Верховної Ради України. — 1999. — № 24. — Ст. 207.
97. Про судове рішення у цивільній справі : постанова Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 // Вісник Верховного Суду України. — 2010. — № 1. — С. 4–9.
98. Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку : постанова Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року № 12 // Вісник Верховного Суду України. — 2008. — № 11. — С. 7–15.
99. Про судоустрій та статус суддів : Закон України від 7 липня 2010 року // Відомості Верховної Ради України. — 2010. — № 41–42; № 43; № 44–45. — Ст. 529.
100. Проблеми теорії та практики цивільного судочинства : [монограф.] / [В. В. Комаров, В. І. Тертишніков, В. В. Баранкова та ін.] ; за заг. ред. В. В. Комарова. — Х. : Харків юридичний, 2008. — 928 с.
101. Проблемы науки гражданского процессуального права / [В. В. Комаров, В. А. Бигун, В. В. Баранкова] ; под ред. В. В. Комарова. — Х. : Право, 2002. — 440 с.
102. Прокопенко В. І. Чи є постанови Пленуму Верховного Суду України джерелом права? / В. І. Прокопенко // Юридичний вісник України. — 2001. — № 4. — С. 3.
103. Решетняк В. И. Заочное производство и судебный приказ в гражданском процессе : [пособ.] / В. И. Решетняк, И. И. Черных. — М. : Городец, 1997. — 80 с.
104. Рішення Апеляційного суду Хмельницької області від 10 лютого 2010 року у справі № 22ц–243 [Електронний ресурс] Єдиний державний реєстр судових рішень. — Режим доступу : http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/8615340.
105. Рішення Апеляційного суду Хмельницької області від 11 лютого 2009 року у справі № 22ц–289 [Електронний ресурс] Єдиний державний реєстр судових рішень. — Режим доступу : http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/3667081.
106. Рішення Апеляційного суду Хмельницької області від 14 липня 2006 року у справі № 22ц–1311 [Електронний ресурс] Єдиний державний реєстр судових рішень. — Режим доступу : http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/110180.
107. Рішення Апеляційного суду Хмельницької області від 27 червня 2007 року у справі № 22ц–1205 [Електронний ресурс] Єдиний державний реєстр судових рішень. — Режим доступу : http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/108973.
108. Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 28 листопада 2008 року у справі № 2–1162/08 (додаткове рішення) [Електронний ресурс] Єдиний державний реєстр судових рішень. — Режим доступу : http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/3871279.
109. Рожкова М. А. Об определениях арбитражного суда (их обжаловании, вступлении в законную силу и приобретаемых свойствах) / М. А. Рожкова // Вестник Высшего Арбитражного суда Российской Федерации. — 2006. — № 3. — С. 204-217.
110. Рожкова М. А. Судебный акт и динамика обязательства [Електронний ресурс] / М. А. Рожкова. — Режим доступу : http://www.rozhkova-ma.narod.ru/books_text/S_AKT_I_D_OBYAZAT.htm.
111. Салогубова Е. В. Римский гражданский процесс / Е. В. Салогубова. — М. : Городец, 1997. — 144 с.
112. Сахнова Т. В. Законная сила как атрибут правосудия / Т. В. Сахнова // Тенденции развития гражданского процессуального права России : [сб. науч. ст.]. — СПб : Юридический центр Пресс, 2008. — С. 99–117.
113. Сахнова Т. В. Курс гражданского процесса: теоретические начала и основные институты / Т. В. Сахнова. — М. : Волтерс Клувер, 2008. — 696 с.
114. Семенов В. М. Взаимная обязательность решений и приговоров в советском гражданском процессе / В. М. Семенов // Вопросы советского гражданского права и процесса: Ученые записки Свердловского юридического института им. А. Я. Вышинского, т. ІІІ. — М. : Госюриздат, 1955. — С. 140–185.
115. Сериков Ю. А. Презумпции в гражданском судопроизводстве / Ю. А. Сериков. — М. : Волтерс Клувер, 2006. — 184 с.
116. Скобелев В. П. Понятие и содержание законной силы судебного решения / В. П. Скобелев // Тенденции развития гражданского процессуального права России : [сб. науч. ст.]. — СПб : Юридический Центр Пресс, 2008. — С. 452–469.
117. Советский гражданский процесс / под ред. А. А. Добровольского. — М. : Изд–во МГУ, 1979. — 367 с.
118. Советский гражданский процесс : [учебн. для юрид. ин–тов и ф–тов] / под ред. А. Ф. Клейнмана. — М. : Изд–во МГУ, 1964. — 453 с.
119. Советский гражданский процесс : [учебн.]. — М. : Юридическая литература, 1985. — 528 с.
120. Статут Великого князівства Литовського: редакція 1529 року (перша, «стара») // Кодифікація цивільного законодавства на українських землях: хрестоматія з цивільного права України / [уклад. : Ю. В. Білоусов, І. Р. Калаур, С. Д. Гринько та ін. / за ред. Р. О. Стефанчука та М. О. Стефанчука. — К. : Правова єдність, 2009. — Т. 1. — С. 15–55.
121. Статут Великого князівства Литовського: редакція 1566 року (друга, «Волинська») // Кодифікація цивільного законодавства на українських землях: хрестоматія з цивільного права України / [уклад. : Ю. В. Білоусов, І. Р. Калаур, С. Д. Гринько та ін.] / за ред. Р. О. Стефанчука та М. О. Стефанчука. — К. : Правова єдність, 2009. — Т. 1. — С. 56–150.
122. Статут Великого князівства Литовського: редакція 1588 року (третя, «Післялюблінська») // Кодифікація цивільного законодавства на українських землях: хрестоматія з цивільного права України / [уклад. : Ю. В. Білоусов, І. Р. Калаур, С. Д. Гринько та ін.] / за ред. Р. О. Стефанчука та М. О. Стефанчука. — К. : Правова єдність, 2009. — Т. 1. — С. 151–307.
123. Степаненко Т. В. Відкриття провадження у справах за позовами про захист інтересів невизначеного кола осіб [Електронний ресурс] / Т. В. Степаненко // Форум права. — 2007. — № 3. — С. 256–263. — Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2007-3/07stvnko.pdf.
124. Степаненко Т. В. Судочинство у справах за позовами про захист прав та інтересів невизначеного кола осіб : автореферат дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.03 «Цивільне право та цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право» / Степаненко Тетяна Володимирівна. — Х., 2009. — 20 с.
125. Судебные уставы 20 ноября 1864 года, с изложением рассуждений, на коих они основаны. Часть первая [Електронний ресурс] // Классика российского права. — Режим доступу : http://civil.consultant.ru/reprint/books/115/330.html.
126. Судебные уставы 20 ноября 1864 года, с изложением рассуждений, на коих они основаны. Часть первая [Електронний ресурс] // Классика российского права. — Режим доступу : http://civil.consultant.ru/reprint/books/115/474.html.
127. Султанов А. Р. О правовой определенности и судебной нормотворчестве [Електронний ресурс] А. Р. Султанов. — Режим доступу : http://www.lawbook.by.ru/articles/sultanov2.shtml.
128. Тертишніков В. І. Цивільний процесуальний кодекс України: науково-практичний коментар / В. І. Тертишніков. — Х. : Консум, 2003. — 408 с.
129. Тертышников В. И. Гражданский процесс : [курс лекций] / В. И. Тертышников. — Х. : Консум, 2001. — 240 с.
130. Тимченко Г. П. Способи та процесуальні форми захисту цивільних прав : автореферат дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.03 «Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право» / Тимченко Геннадій Петрович — Х., 2002. — 20 с.
131. Тихомиров М. Н. Пособие для изучения «Русской правды» / М. Н. Тихомиров. — М. : Изд–во МГУ, 1953. — 192 с.
132. Угриновська О. Деякі зауваження та пропозиції до постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» / О. Угриновська // Вісник Львівського університету. — Серія юридична. — 2009. — Випуск 48. — С. 160–165.
133. Удальцова І. В. Окреме провадження та проблеми визнання громадянина обмежено дієздатним чи недієздатним : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.03 «Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право» / Удальцова І