ПОНЯТТЯ, ЗМІСТ ТА ФОРМИ ПРАВА ВЛАСНОСТІ

Краткое описание

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА

На правах рукопису

Ушакова Юлія Андріївна

УДК 347.23

ПОНЯТТЯ, ЗМІСТ ТА ФОРМИ ПРАВА ВЛАСНОСТІ

Спеціальність 12.00.03 – цивільне право і цивільний процес;
сімейне право; міжнародне приватне право

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник:
Ромовська Зорислава Василівна
доктор юридичних наук, професор

Львів– 2011

ЗМІСТ

ВСТУП ............................................................................................................................3
РОЗДІЛ 1. ПОНЯТТЯ ПРАВА ВЛАСНОСТІ........................................................10
1.1. Сутність права власності.......................................................................................10
1.2. Визначення поняття права власності..........................................………............. 25
Висновки до першого розділу......................................................................................45
РОЗДІЛ 2. ЗМІСТ ПРАВА ВЛАСНОСТІ................................................................47
2.1. Загальна характеристика елементів змісту права власності........………..........47
2.2. Право володіння як елемент змісту права власності...................…………….. 62
2.3. Право користування як елемент змісту права власності.............………...........70
2.4. Право розпоряджання як елемент змісту права власності........………............ 88
Висновки до другого розділу.....................................................................................105
РОЗДІЛ 3. ФОРМИ ПРАВА ВЛАСНОСТІ.....................................…..................108
3.1. Поняття форми як філософсько-правової категорії..........................................108
3.2. Становлення та розвиток права власності Українського народу.....................117
3.3. Становлення та розвиток права власності фізичної особи...............…............124
3.4. Становлення та розвиток права власності юридичної особи...........................139
3.5. Становлення та розвиток права власності держави.......................…...........…153
3.6. Становлення та розвиток права власності територіальної громади та
Автономної Республіки Крим.................................................................................. 169
Висновки до третього розділу....................................................................................185
ВИСНОВКИ..................................................................................................…..........188
ДОДАТОК................................................................................................…...............195
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...............................................................196

В С Т У П

Актуальність теми. Феномен власності полягає в тому, що вона впливає на всі сфери суспільного та особистого життя людини. Власність – основа виробництва. Без власності не буває влади. Без власності людина не може бути вільною. Без неї людина не може зреалізувати своє природне право на життя. Тому кожна держава прагне врегулювати відносини власності з найбільшою користю для всіх і кожного. Така мета була поставлена й Україною, одним із перших законів якої був саме Закон України «Про власність», що містив низку прогресивних положень, які в подальшому знайшли своє закріплення в Цивільному кодексі України.
Радикальне оновлення українського законодавства стосовно права власності зумовило посилений науковий інтерес до теоретичних і практичних проблем права власності. Однак сьогодні досліджувана проблема характеризується не лише наявністю спірних теоретичних положень, а й недостатністю окремих законодавчих норм, що регулюють відносини власності.
Законодавчі новели стосовно права власності, а також практика їх застосування були проаналізовані, зокрема, у наукових працях «Власник і право власності» за редакцією Я. М. Шевченко (Київ, 1994 р.), О. В. Дзерою у монографії «Розвиток права власності громадян в Україні» (Київ, 1996 р.) та однойменній докторській дисертації, В. В. Чанкіним у кандидатській дисертації «Право приватної власності громадян в цивільному законодавстві України» (Київ, 1995 р.), С. І. Пересуньком у монографії «Право державної власності в Україні (історія, сучасність, перспективи)» (Кіровоград, 1998 р.), Н. В. Безсмертною у кандидатській дисертації «Здійснення громадянами права приватної власності в Україні» (Київ, 2001 р.), О. О. Первомайським у кандидатській дисертації «Участь територіальної громади у цивільних правовідносинах» (Харків, 2003 р.), Л. А. Музикою у монографії «Проблеми права комунальної власності в Україні» (Київ, 2006 р.), О. С. Яворською у монографії «Правове регулювання відносин власності за цивільним законодавством України» (Львів, 2008 р.).
Проте з моменту виходу в світ більшості вказаних та інших наукових праць, присвячених праву власності, не лише пройшло чимало часу, а й змінилася політична та соціально-економічна ситуація. Крім того, науковий інтерес сучасних дослідників права власності був зосереджений головним чином на з’ясуванні особливостей окремих форм (видів) права власності. Основні теоретичні проблеми права власності розглядались лише у працях О. В. Дзери та Я. М. Шевченко. Ця обставина призвела до необхідності переглянути, освіжити чи навіть оновити (на базі реалій сьогодення) трактування окремих теоретичних аспектів права власності, подати їх у комплексному викладі.
Отже, вибір теми цієї дисертації зумовлений потребою вдосконалення теоретичної й законодавчої бази функціонування та розвитку відносин власності.
Теоретичною основою дослідження були наукові висновки, викладені у працях С. С. Алєксєєва, Н. В. Безсмертної, Д. В. Бобрової, Т. В. Боднар, В. І. Борисової, М. І. Брагінського, С. М. Братуся, В. А. Васильєвої, О. В. Венедиктова, М. В. Венецької, М. К. Галянтича, О. В. Дзери, І. О. Дзери, А. С. Довгерта, І. В. Жилінкової, Ю. О. Заіки, О. С. Іоффе, І. Р. Калаура, В. М. Коссака, О. О. Красавчикова, Н. С. Кузнєцової, І. М. Кучеренко, В. В. Луця, Р. А. Майданика, Д. Й. Мейєра, В. В. Носіка, О. А. Підопригори, О. О. Підопригори, К. П. Побєдоносцева, В. Ф. Погорілка, С. О. Погрібного, Й. О. Покровського, О. О. Пушкіна, З. В. Ромовської, В. Є. Рубаника, В. І. Семчика, М. М. Сібільова, В. І. Синайського, К. І. Скловського, І. В. Спасибо-Фатєєвої, Р. О. Стефанчука, Є. О. Суханова, Ю. К. Толстого, Р. Й. Халфіної, Є. О. Харитонова, О. І. Харитонової, Я. М. Шевченко, Ю. С. Шемшученка, Г. Ф. Шершеневича, О. С. Яворської та інших.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації затверджена Вченою радою Львівського національного університету імені Івана Франка 24 квітня 2002 року (протокол № 12/4).
Дисертація виконана відповідно до планових тем наукової роботи кафедри цивільного права і процесу юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка «Проблеми удосконалення цивільного законодавства в умовах інтеграції України в Європейське співтовариство» на 2002-2004 роки (номер державної реєстрації 0103U005937) та «Вдосконалення цивільного законодавства в світлі нового Цивільного кодексу України» на 2005-2008 роки (номер державної реєстрації 0105U004945).
Мета та завдання дослідження. Мета цього дослідження полягає в розв’язанні комплексу теоретичних і практичних проблем права власності.
Для її досягнення було поставлено такі завдання:
- проаналізувати стан науки і законодавчих актів України стосовно поняттєво-термінологічного апарату у сфері права власності, зокрема, таких понять як: «право власності», «право володіння», «право користування», «право розпоряджання», «право управління»;
- визначити основні ознаки права власності;
- визначити зміст права власності;
- з’ясувати сутність права володіння, права користування, права розпоряджання та права управління;
- виявити особливості права приватної власності;
- визначити особливості права державної власності;
- розглянути ґенезу права комунальної власності;
- дослідити проблемні питання у правовому регулюванні права власності Українського народу;
- виявити спірні питання у правовому регулюванні права власності Автономної Республіки Крим;
- розробити й обґрунтувати рекомендації та пропозиції щодо вдосконалення законодавчого регулювання права власності.
Об’єктом дослідження є цивільні правовідносини власності.
Предметом дослідження є наукові погляди, ідеї, концепції, теорії щодо правового регулювання відносин власності, нормативно-правові акти України та практика їх застосування, а також законодавство інших держав, яке регулює ці відносини.
Методи дослідження. Методологічною базою дисертаційного дослідження були, зокрема, такі методи дослідження: системно-структурний, історико-правовий, формально-догматичний, порівняльно-правовий, аналізу та синтезу.
За допомогою методу системно-структурного аналізу досліджено ознаки права власності, права володіння, права користування, права розпоряджання, права управління (розділ 1 та розділ 2 дисертації). Застосування історико-правового методу дало можливість дослідити ґенезу правового регулювання права власності Українського народу, права власності фізичної особи, права власності юридичної особи, права власності держави, права власності територіальної громади та Автономної Республіки Крим (розділ 3 дисертації). Метод формально-догматичного аналізу використаний для тлумачення відповідних цивільно-правових норм та окремих теоретичних понять і категорій, зокрема, «право власності», «володіння», «користування», «розпоряджання» (підрозділи 2.2, 2.3, 2.4 дисертації). Порівняльно-правовий метод застосовувався під час дослідження окремих норм законодавства України та відповідних норм дорадянського і радянського періодів розвитку законодавства, а також законодавчих актів інших держав (розділи 1, 2 дисертації). Застосування методу аналізу та синтезу допомогло виявити прогалини в чинному законодавстві України і сформулювати пропозиції щодо вдосконалення правових норм, що регулюють відносини власності (підрозділи 1.2, 2.1, 3.2, 3.4, 3.6 дисертації).
Наукова новизна одержаних результатів. В результаті дисертаційного дослідження сформульовано та обґрунтовано низку концептуальних положень, що відрізняються науковою новизною та виносяться на захист.
Вперше:
1) визначено перелік дій, у яких виявляється здійснення права управління майном, до яких належать, зокрема, дії щодо охорони, страхування, обслуговування майна, покращення його властивостей тощо;
2) у зв’язку з підтриманням пропозиції про розширення змісту права на власні дії власника четвертим елементом – правом управління, запропоновано усталений в цивілістиці термін «тріада права власності» замінити терміном «тетрада права власності»;
3) запропоновано розглядати право розпоряджання як повне та неповне. Здійснення права розпоряджання, в результаті чого власник втрачає свій статус власника на підставі припинення або переходу права власності на річ до іншої особи, слід визначати як повне розпоряджання. Якщо право розпоряджання полягає в передачі іншій особі лише частини прав власника та/або у встановленні обтяжень права власності, таке право розпоряджання є неповним;
4) обґрунтовано висновок про те, що юридична особа може бути суб’єктом права приватної власності незалежно від того, ким вона створена (приватною особою чи публічним утворенням), якщо майно закріплене за нею на праві власності, а не на підставі іншого речового права;
5) запропоновано віднести до виключної компетенції територіальної громади питання щодо: визначення критеріїв надання земельних ділянок у власність громадянам; визначення підстав для відмови у наданні земельних ділянок у власність; визначення переважного права на надання земельних ділянок; відчуження інших об’єктів нерухомого майна, які знаходяться в комунальній власності; встановлення обмежень щодо відчуження або знищення майна, яке має соціальну або культурну цінність; визначення пріоритетів розвитку відповідного села, селища, міста, району у місті.
Удосконалено:
6) ознаки, які мають бути фундаментом дефініції права власності: право особи на річ, що існує (здійснюється) в межах суспільних відносин; право, що полягає в пануванні власника над річчю, яке слід розглядати як належні власнику права щодо володіння, користування, розпоряджання та управління річчю, а також право вимагати від усіх інших осіб (невласників) не порушувати його права власності; панування власника над річчю здійснюється за своєю волею;
7) визначення права управління як можливості власника вчиняти дії щодо збереження майна, підтримання його в належному стані, а також у вчиненні інших дій, спрямованих на одержання від майна оптимальної користі.
Дістали подальшого розвитку:
8) положення про те, що за допомогою договорів купівлі-продажу, поставки, дарування, позики тощо, до набувача переходить не річ у власність, а право власності на річ;
9) положення, що термін «форма власності» втратив своє сутнісне навантаження, яке вкладалось у нього в радянський період, оскільки в чинних законодавчих актах він вживається лише для поділу права власності за суб’єктною ознакою;
10) положення, що Український народ є самостійним суб’єктом права власності і не може ототожнюватись з державою, оскільки Український народ є таким же публічним утворенням як і держава, від імені якого діють ті самі органи державної влади, які діють від імені держави;
11) положення про необхідність законодавчого визнання Автономної Республіки Крим самостійним суб’єктом права власності.
Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості використання висновків та пропозицій дисертації у:
- правотворчій діяльності для вдосконалення чинного законодавства, що регламентує право власності. За результатами проведеного наукового дослідження сформульовані пропозиції про внесення змін до статті 18 Конституції Автономної Республіки Крим, статей 2, 190, 316, 317, 319, 325, 346, 406, 655, 656, 658, 698, 717, 731, 744, 1029, 1033 Цивільного кодексу України, статей 1, 2, 56, 59, 78, 131 Земельного кодексу України, а також про доповнення Цивільного кодексу України статтею 327-1 «Право власності Автономної Республіки Крим»;
- науково-дослідній сфері для подальших теоретичних розробок проблем права власності в Україні;
- правозастосувальній діяльності шляхом застосування наданих пропозицій в практичній діяльності судів загальної юрисдикції при розгляді та вирішенні справ, пов’язаних з правом власності (акт впровадження Апеляційного суду Волинської області від 23 грудня 2010 року – Додаток А);
- навчальному процесі під час викладання та для підготовки навчально-методичної літератури з дисципліни «Цивільне право України».
Апробація результатів дисертації. Основні положення, висновки і пропозиції дисертаційного дослідження обговорювались на засіданнях кафедри цивільного права та процесу Львівського національного університету імені Івана Франка.
Основні результати дисертаційного дослідження доповідались та обговорювались на: Х регіональній науково-практичній конференції «Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні» (м. Львів, 5-6 лютого 2004 року); І міжвузівській науково-практичній конференції «Актуальні питання реформування правової системи України» (м. Луцьк, 21-22 травня 2004 року); ІІ міжвузівській науково-практичній конференції «Актуальні питання реформування правової системи України» (м. Луцьк, 27-28 травня 2005 року); V міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні питання реформування правової системи України» (м. Луцьк, 30-31 травня 2008 року); ІІІ міжнародній цивілістичній науковій конференції студентів і аспірантів (м. Одеса, 4-5 квітня 2008 року); Міжнародній науковій конференції «Сьомі осінні юридичні читання» (м. Хмельницький, 28-29 листопада 2008 року); Міжнародній науковій конференції «Восьмі осінні юридичні читання» (м. Хмельницький, 13-14 листопада 2009 року); VІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні питання реформування правової системи України» (м. Луцьк, 4-5 червня 2010 року).
Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження викладено у 14 публікаціях, зокрема у 6 наукових статтях, які опубліковано у виданнях, віднесених ВАК України до фахових з юридичних наук, та у 8 тезах доповідей на науково-практичних конференціях.

Список литературы

ВИСНОВКИ

На підставі проведеного дослідження з’ясовано суть права власності, його зміст, особливості правового статусу суб’єктів права власності, а також розроблено та обґрунтовано рекомендації та пропозиції щодо вдосконалення законодавчого забезпечення права власності.
1. Встановлено, що істотними ознаками поняття права власності є: право особи на річ, що існує (реалізується) в межах суспільних відносин; право, яке полягає у пануванні власника над річчю, під яким слід розуміти належні власникові права щодо володіння, користування, розпоряджання та управління річчю, а також право вимагати від усіх інших осіб (невласників) не порушувати його права власності; панування власника над річчю здійснюється за його волею.
2. З’ясовано, що дефініція права власності, яка закріплена у частині 1 статті 316 ЦК України, містить ознаки, що є необхідними і достатніми для розкриття суті цього правового феномена.
3. Підтримую думку про наукову безпорадність частини 2 статті 190 ЦК України, що «майнові права є неспоживною річчю. Майнові права вважаються речовими правами». Адже речі та майнові права – це різні правові категорії, поєднання яких є недопустимим. А тому її слід виключити.
4. Підтримано позицію тих вчених, які вважать доповнення статей 316 ЦК України частиною другою, 1029 ЦК України частиною другою та 1033 ЦК України частиною п’ятою науково необґрунтованим, таким, що здатне розбалансувати поняття власності, яке впродовж століть утверджувалося в національній свідомості українців. Тому положення частини 2 статті 316, частини 2 статті 1029 та частини 5 статті 1033 ЦК України про те, що управитель є довірчим власником, необхідно вилучити з норм Цивільного кодексу України.
5. Доведено, що, оскільки право власності є суб’єктивним правом особи, воно, відповідно до загальновизнаної теорії суб’єктивного права, має складатися не лише з права на власні дії, а й з права вимоги до інших осіб.
6. Підтримано пропозицію про доповнення одного з елементів змісту права власності, зокрема права на власні дії ще одним правом власника – правом «управління».
7. Запропоновано визначати не «тріаду» права власності, а «тетраду» права власності. Сформульовано висновок, що жодна із складових частин «тетради» не існує ізольовано одна від іншої. Кожне із прав власника має свою самостійну вагу, є самодостатнім і водночас є часткою спільної, єдиної правової категорії, тому і виділення серед них більш чи менш важливого не має достатнього аргументування. Право управління не є відмежованим від інших прав власника. Воно стосується й користування та розпоряджання, що засвідчує органічну єдність усіх прав власника щодо речі.
Саме тому запропоновано викласти частину 1 статті 317 ЦК України в такій редакції: «Власникові належать права володіння, користування, розпоряджання та управління своїм майном». А також доповнити частину 1 статті 319 ЦК України та викласти її так: «Власник володіє, користується, розпоряджається та управляє своїм майном на власний розсуд».
8. Сформульовано авторське визначення права управління як можливості власника вчиняти дії щодо збереження майна, підтримання його в належному стані, а також дії, спрямовані на одержання оптимальної користі. Визначено, в яких саме можливостях власника проявляється право управління. Сюди належать, зокрема, можливості власника на здійснення таких юридичних дій як дії щодо охорони майна, страхування майна, обслуговування майна, покращення його властивостей тощо.
9. У роботі підтримано трактування права володіння як матеріального контакту особи з річчю. Цей матеріальний контакт (зв’язок) повинен бути реальним або таким, що може бути безперешкодно здійсненим власником у будь-який час. Ця ознака відмежовує право володіння від звичайного тримання речі без законної підстави.
10. З’ясовано, що право користування річчю полягає в отриманні користі (вигоди) від властивостей, закладених «всередині самої речі», а також в отриманні доходу (орендної плати, відсотків), плодів, приплоду.
11. Визначено права розпоряджання як право власника визначати юридичну долю речі шляхом вчинення активних вольових дій, під якими слід розуміти двосторонні та односторонні правочини щодо переходу (відчуження) права власності на річ, передання частини своїх прав, встановлення обтяжень права власності, припинення права власності шляхом знищення речі або відмови від права власності на неї.
12. Запропоновано розглядати право розпоряджання як повне та неповне. Здійснення права розпоряджання, в результаті чого власник втрачає свій статус власника на підставі припинення або переходу права власності на річ до іншої особи, слід визначати як повне розпоряджання. Якщо право розпоряджання полягає в передачі іншій особі лише частини прав власника та / або у встановленні обтяжень права власності, таке право розпоряджання можна розглядати як неповне.
13. Доведено, що за відчужувальними договорами право власності на річ у відчужувача не припиняється, а переходить до набувача. У зв’язку з цим необхідно узгодити норми чинного законодавства та внести зміни до ряду законодавчих норм, насамперед норм Цивільного кодексу України, що стосуються переходу права власності від однієї особи до іншої, зокрема ст.ст. 346, 655, 656, 658, 698, 717, 731, 744 ЦК України, зазначивши у них, що предметом цих договорів є не річ, а право власності на річ. У цьому ж контексті незаперечною бачиться колізія між пунктом 11 частини першої статті 346 ЦК України (припинення права власності у разі смерті власника) і статтями 1216, 1218 ЦК України, відповідно до яких до складу спадщини входять не речі, а право власності на річ. У зв’язку з цим запропоновано пункт 11 частини 1 статті 346 ЦК України – «припинення юридичної особи чи смерть власника» – вилучити. Пункт 1 частини 1 статті 346 ЦК України «відчуження власником свого майно» викласти у такій редакції: «відчуження власником свого права власності на майно».
14. Підтримано пропозицію про надання права першого покупця особі, яка є власником сусідньої земельної ділянки та володільцем сервітуту.
Запропоновано доповнити статтю 406 ЦК України нормою такого змісту: «У разі продажу права власності на майно, що є предметом сервітуту, володілець сервітуту має переважне перед іншими особами право на його придбання, за ціною, оголошеною для продажу, та на інших рівних умовах». А також доповнити статтю 131 ЗК України частиною 3 такого змісту: «У разі продажу права власності на земельну ділянку власник сусідньої земельної ділянки має переважне перед іншими особами право на його придбання, за ціною, оголошеною для продажу, та на інших рівних умовах».
15. З’ясовано, що передбачений ч. 3 та ч. 4 статті 32 ЦК України контроль з боку органів опіки і піклування за усіма без винятку діями дітей та батьків щодо розпоряджання майном дитини, незалежно від вартості та цінності майна, яке придбавається чи реалізується неповнолітньою особою, є недоцільним. Ускладнена процедура лише перешкоджає неповнолітнім особам у відчуженні та придбанні ними майна. Тому внесені Законом України від 15.12.2005 р. зміни до ч. 3 та ч. 4 статті 32 ЦК України запропоновано вилучити та викласти в такій редакції: «3. Неповнолітня особа може розпоряджатися грошовими коштами, що внесені іншими особами у фінансову установу на її ім’я, за згодою батьків (усиновлювачів) або піклувальника. 4. Згода на вчинення неповнолітньою особою правочину має бути одержана від будь-кого з батьків (усиновлювачів). У разі заперечення того з батьків (усиновлювачів), з яким проживає неповнолітня особа, правочин може бути здійснений з дозволу органу опіки та піклування».
16. З’ясовано, що термін «форма власності» втратив своє минуле сутнісне навантаження і використовується у законодавчих актах лише для поділу права власності за суб’єктною ознакою. Однак це не виключає можливості його подальшого використання. Термін «вид власності» не має достатньо вагомих відмінностей від терміну «форма власності». Тому вони можуть вважатись синонімами.
17. З’ясовано, що Цивільним кодексом України Український народ цілком слушно визнано самостійним суб’єктом права власності, повноправним учасником цивільних, приватних, а не лише публічних відносин. Відсутність у нормах статті 2 ЦК України, яка визначає учасників цивільних відносин, такого суб’єкта як Український народ створює прогалину у законодавстві. Тому запропоновано частину 2 статті 2 ЦК України викласти в такій редакції: «Учасниками цивільних відносин є: Український народ, держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб’єкти публічного права».
З закріпленням у Конституції України та Цивільному кодексі України норми, що «земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об’єктами права власності Українського народу» запропоновано доповнити частину 1 статті 1, частину 1 статті 56, частину 1 статті 59, частину 3 статті 78 ЗК України щодо визнання відповідно «землі як території держави», «лісів, які знаходяться в межах території України», «вод, які знаходяться в межах території України», «землі в межах території України» об’єктами права власності Українського народу. Частину 2 статті 2 ЗК України викласти в такій редакції: «Суб’єктами земельних відносин є Український народ, громадяни, юридичні особи, територіальна громада, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, що діють від імені Українського народу або від імені держави».
17. Доведено, що суб’єктами права приватної власності є юридичні особи, за якими майно закріплюється на праві власності, а не на підставі іншого речового права. У зв’язку з цим запропоновано норму частини 1 статті 325 ЦК України уточнити, виклавши її так: «Суб’єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи, за якими майно закріплене на праві власності».
18. Визначення переліку майна, власником якого може бути лише держава, зумовлене виконанням державою лише їй притаманних, особливих функцій. Однак, критерії поділу об’єктів державної власності на види мають важливе значення лише для теорії цивільного права. Для законодавства перелік об’єктів, а також критерії поділу об’єктів на види є зайвими.
19. Наділення органів місцевого самоврядування необмеженими правами щодо здійснення прав власника зумовило питання про доцільність визнання територіальної громади власником. Для вирішення цього питання необхідно перемістити важелі впливу з органів місцевого самоврядування саме на територіальну громаду як єдиного суб’єкта права власності. У зв’язку з цим, на законодавчому рівні запропоновано визначити коло питань, які мають бути виключною компетенцією територіальної громади.
До виключної компетенції територіальної громади варто віднести таке: 1) визначення критеріїв надання земельних ділянок у власність громадянам, включаючи безоплатну передачу у власність; 2) підстави для відмови у наданні земельних ділянок у власність; 3) черговість надання земельних ділянок; 4) переважне право на надання земельних ділянок; 5) відчуження інших об’єктів нерухомого майна, які знаходяться в комунальній власності, що перевищує встановлену законом вартість, яка визначається відповідно до кількості населення певної адміністративно-територіальної одиниці; 6) встановлення обмежень щодо відчуження або знищення майна, яке має соціальну або культурну цінність; 7) визначення пріоритетів розвитку відповідного села, селища, міста, району у місті.
20. Доведено, що Автономна Республіка Крим є не лише учасником цивільних правовідносин, але й суб’єктом права власності, якому майно може належати на праві власності. Тому Конституцію Автономної Республіки Крим та Цивільний кодекс України необхідно доповнити нормою, якою б визначалось право власності АРК.
Потребує уточнення пункт десятий частини першої статті 18 Конституції АРК «віданню Автономної Республіки Крим підлягає управління майном, яке належить Автономній Республіці Крим». Для усунення неузгодженостей пропонуємо викласти цю норму у такій редакції: «віданню Автономної Республіки Крим підлягає управління майном, яке належить на праві власності Автономній Республіці Крим».
Цивільний кодекс України доповнити статтею 327-1 «Право власності АРК» та викласти її в такій редакції: «У власності АРК є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить їй відповідно до закону. Від імені та в інтересах АРК право власності здійснюють органи влади АРК».
У Законах України «Про оренду державного та комунального майна» та «Про оренду землі» словосполучення «майно, що належить АРК» замінити на словосполучення «майно, яке належить на праві власності АРК».

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Академічна юридична думка / [уклад.: І. Б. Усенко, Т. І. Бондарук] ; за заг. ред. Ю. С. Шемшученка. – К. : Ін Юре, 1998. – 504 с.
2. Аксененок Г. Право государственной собственности на землю в СССР / Г. Аксененок, Н. Казанцев. – М. : Госюриздат, 1950. – 308 с.
3. Аксененок Г. А. Правовое положение совхозов в СССР / Г. А. Аксененок. – М. : Акад. наук СССР, 1960. – 304 с.
4. Алексєєв В. М. Власність територіальних громад в Україні: шляхи розвитку : [монографія] / В. М. Алексєєв. – Чернівці : Технодрук, 2007. – 336 с.
5. Андрейцев В. И. Право собственности на землю и другие природные ресурсы: проблемы реформирования / В. И Андрейцев // Земельная реформа: Приватизация. Экология. Право : (сб. эксклюзив. очерков и нормативно-прав. актов). – К., 1997. – С. 53–54.
6. Андрейцев В. І. Суверенній Україні – нову «Земельну Конституцію» (Концептуальні підходи до підготовки проекту Кодексу законів України про землю) / В. І. Андрейцев // Право України. – 1999. – № 8. – С. 62.
7. Апанасенко К. І. Комунальна власність як самостійна форма власності: ознаки, співвідношення з державною формою власності / К. І. Апанасенко // Право України. – 2005. – № 10. – С. 35–38.
8. Апанасенко К. І. Комунальні господарські об’єднання: актуальні проблеми правового регулювання / К. І. Апанасенко // Право України. – 2008. – № 2. – С. 50–53.
9. Апанасенко К. І. Правовий режим майна, що є в комунальній власності : автореф. дис. … канд. юрид. наук : 12.00.03 / Апанасенко К. І. – К. : [б. в.], 2006. – 20 с.
10. Апт Л. Ф. Правовые дефиниции в законодательстве / Л. Ф. Апт // [Проблемы юридической техники : сб. ст. / под ред. Баранова В. М.]. – Нижний Новгород, 2000. – С. 301–315.
11. Бабаев А. Б. Система вещных прав : [монография] / А. Б. Бабаев. – М. : Волтерс Клувер, 2006. – 408 с.
12. Барон Ю. Система римского гражданского права / Ю. Барон ; пер. Л. Петражицкого. – [3-е изд. испр.]. – СПб. : [б. и.], 1908. – 174 с.
13. Бартошек М. Римское право: понятие, термины, определения / М. Бартошек. – М. : Юрид. лит., 1989. – 448 с.
14. Біленчук П. Д. Місцеве самоврядування в Україні (муніципальне право) : [навч. посіб.] / Біленчук П. Д., Кравченко В. В., Підмогильний М. В. – К. : Атіка, 2000. – 304 с.
15. Бірюков І. Інтерес і суб’єктивне цивільне право / І. Бірюков // Право України. – 2004. – № 8. – С. 18–21.
16. Безсмертна Н. В. Здійснення громадянами права приватної власності в Україні [Текст] : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.03 / Безсмертна Наталія Василівна. – Київ, 2001. – 212 с.
17. Безсмертна Н. Співвідношення понять «право власності» та «здійснення права власності» / Н. Безсмертна // Право України. – 2003. – № 11. – С. 133–137.
18. Борденюк В. І. Діалектика співвідношення самоврядування, місцевого самоврядування та державного управління / В. І. Борденюк // Право України. – 2002. – № 12. – С. 118–122.
19. Борисова В. Питання управління юридичними особами і їх вирішення за чинним законодавством України / В. Борисова // Право України. – 2009. – № 5. – С. 143–120.
20. Борисова В. Право власності громадянина в системі основних прав і свобод людини та шляхи його реалізації / В. Борисова // Вісн. Акад. прав. наук. – 2009. – № 3. – С. 142–149.
21. Брагинский М. И. Участие советского государства в гражданских правоотношениях / М. И. Брагинский. – М. : Юрид. лит., 1981. – 192 с.
22. Братусь С. Н. Субъекты гражданского права / С. Н. Братусь. – М. : Госюриздат, 1950. – 367 с.
23. Варадинов Н. Исследования об имущественных или вещественных правах по законам руським / Н. Варадинов. – СПб. : [б. и.], 1855. – 500 с.
24. Васильченко В. В. Коментар та постатейні матеріали до законодавства України про власність та інші речові права / В. В. Васильченко, О. О. Михайленко. – Х. : Одіссей, 2007. – 800 c.
25. Великий тлумачний словник сучасної української мови / [уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел]. – К. ; Ірпінь : Перун, 2004. – 1426 с.
26. Венедиктов А. В. Государственная социалистическая собственность / А. В. Венедиктов. – М. ; Л. : АН СССР, 1948. – 839 с.
27. Венедіктова І. В. Договір довірчого управління майном в Україні / І. В. Венедіктова. – Х. : Консул, 2004. – 216 с.
28. Венедіктова І. В. Договір довірчого управління майном як форма реалізації правового інституту довірчого управління майном в Україні : автореф. дис. … канд. юрид. наук : 12.00.03 / Венедиктова І. В. – Х. : [б. в.], 2003. – 27 с.
29. Вівчаренко О. А. Право власності на землю в Україні (актуальні проблеми) / О. А. Вівчаренко. – Івано-Франківськ : ЗАТ Надвірн. друк., 1998. – 179 с.
30. Відкритий лист членів робочої групи з розробки проекту нового Цивільного кодексу України керівництву Верховної Ради України І. Плющу, В. Медведчуку, С. Гавришу та народним депутатам України // Юрид. вісн. – 2001. – 17–23 листоп. – С. 4.
31. Вильнянский С. И. Лекции по советскому гражданскому праву. Ч. 1 / С. И. Вильнянский, А. И. Рогожин. – Х. : Харьк. гос. ун-т, 1958. – 339 с.
32. Вінник О. М. Деякі аспекти вдосконалення правового регулювання корпоративних відносин / О. М. Вінник // Вісн. госп. судочинства. – 2008. – № 1. – С. 118–125.
33. Власник і право власності / [Я. М. Шевченко та ін.]. – К. : Наук. думка, 1994. – 163 с.
34. Водний кодекс України : Кодекс України № 213/95–ВР // Відом. Верховної Ради України. – 1995. – № 24. – C. 521 – 562 (ст. 189).
35. Волков В. Територіальна громада та органи місцевого самоврядування як суб’єкти цивільно-правових відносин / В. Волков, О. Москаленко // Правн. часоп. Донец. ун-ту. – 2003. – № 1. – С. 11.
36. Гаврилюк Р. Законодавчі дефініції у праві: логіко-гносеологічні, політико-юридичні, морально-психологічні та практичні проблеми / Р. Гаврилюк // Право України. – 2006 – № 11. – С. 153–157.
37. Галянтич М. К. Житлове право України : навч. посіб. / М. К. Галянтич. – К. : Юрінком Інтер, 2008. – 528 с.
38. Генкин Д. М. Право собственности в СССР / Д. М. Генкин – М. : Госюриздат, 1961. – 223 с.
39. Головизнин А. Некоторые вопросы участия в гражданском обороте органов государственной власти (местного самоуправления) / А. Головизнин // Хозяйство и право. – 1999. – № 6. – С. 59–62.
40. Гражданское право Германской Демократической Республики. Вещное право / [Гергард Дорнбергер, Ганс Клейнс, Гюнтер Клингер, Мартин Пош] ; пер. с нем. М. М. Богуславского, Р. Л. Нарышкиной ; под ред. и с предисл. проф. Д. М. Генкина. – М. : Изд-во иностр. лит., 1959. – 431 с.
41. Гражданский кодекс Украинской ССР : офиц. текст с изм. и доп. по состоянию на 20 мая 1985 г. – К. : Политиздат Украины, 1985. – 275 с.
42. Грейдин О. Категория «управления» в гражданском праве Украины / О. Грейдин // Підприємництво, госп-во і право. – 2007. – № 7. – С. 42–44.
43. Грибанов В. П. К вопросу о понятии права собственности / В. П. Грибанов // Вестник МГУ. – 1959. – № 3. – С. 175–176. – (Серия экономики, философии и права).
44. Грибанов В. П. Осуществление и защита гражданских прав / В. П. Грибанов. – М. : Статут, 2001. – 411 с.
45. Грибанов В. П. Право личной собственности в период развернутого строительства коммунизма / В. П. Грибанов, Л. А. Дульнева. – М. : Госюриздат, 1963. – 51 с.
46. Гримич М. В. Інститут власності у звичаєво-правовій культурі українців ХІХ – початку ХХ ст. / М. В. Гримич. – К. : Інтертехнодрук, 2004. – 588 с.
47. Гринюк Р. Ф. Правовий статус комунальних підприємств в Україні : автореф. дис. … канд. юрид. наук : 12.00.03 / Гринюк Р. Ф. – Донецьк : [б. в.], 2001. – 20 с.
48. Гришаев С. П. Право кооперативной собственности в СССР : учеб. пособие / С. П. Гришаев. – М. : ВЮЗИ, 1990. – 21 c.
49. Губаева Т. В. Принцип определенности правовой нормы и лингвистическая экспертиза законопроектов / Губаева Т. В., Шакирова Д. И. // Юрислингвистика-3. Проблемы юрислингвистической экспертизы : межвуз. сб. науч. тр. / под ред. Н. Д. Голева. – Барнаул, 2002. – С. 68–72.
50. Гук А. Визначення форми права власності юридичних осіб / А. Гук // Юрид. журн. – 2007. – № 3. – С. 25–29.
51. Даценко І. Поняття і статус підприємства державної форми власності у контексті чинного законодавства України / І. Даценко // Право України. – 2005. – № 3. – С. 56–59.
52. Дворецкий И. Х. Латино-русский словарь / И. Х. Дворецкий. – [10-е изд., стереотип.]. – М. : Медиа, 2006. – 843 c.
53. Декларація про державний суверенітет : Декларація від 16 лип. 1990 р. № 55–ХІІ // Відом. Верховної Ради УРСР. – 1990. – № 31. – Ст. 429.
54. Дембо Л. И. Основные проблемы советского водного законодательства / Л. И. Дембо. – Л. : Изд-во ЛГУ, 1948. – 136 с.
55. Дернбург Г. Пандекты. Т. 1 / Г. Дернбург. – М. : [б. и.], 1906. – 465 с.
56. Дзера О. В. Деякі питання формування інституту права власності в період ринкових реформ в Україні / О. В. Дзера, В. М. Селіванов, В. А. Євтушевський // Економіко-правові проблеми трансформації відносин власності в Україні : зб. наук. пр. – К. : Манускрипт, 1997. – 196 с.
57. Дзера О. В. Институт права собственности по новому гражданскому законодательству Украины и Европейские стандарты по охране права собственности / О. В. Дзера, Р. А. Майданик // Альманах цивилистики : сб. ст. – К., 2008. – Вып. 1. – С. 188-201.
58. Дзера О. В. Розвиток права власності громадян в Україні : [монографія] / О. В. Дзера. – К. : Вентурі, 1996. – 272 с.
59. Дністрянський С. Річеве право : [зшиток 1] / Станіслав Дністрянський. – Прага : Укр. ун-т в Празі, 1923. – 398 с.
60. Дністрянський С. Цивільне право. Т. 1 / С. Дністрянський. – Відень : [б. в.], 1919. – 1063 с.
61. Довгерт А. Концепція та види юридичних осіб у проекті Цивільного кодексу України // Кодифікація приватного (цивільного) права України / А. Довгерт. – К., 2000. – С. 131-133.
62. Дождев Д. В. Римское частное право : учеб. для вузов / Д. В. Дождев ; под общ. ред. проф. В. С. Нерсесянца. – М. : Изд-во НОРМА, 1996. – 685 с.
63. Домашенко М. В. Власність і право власності : нариси з історії, філософії, теорії і практики регулювання відносин власності в Україні / М. В. Домашенко, В. Є. Рубаник. – Х. : Факт, 2002. – 550 с.
64. Егоров Н. Д. Гражданско-правовое регулирование экономических отношений : учеб. пособие / Н. Д. Егоров. – Л. : ЛГУ, 1986. – 216 с.
65. Егоров Н. Типы, виды и форма собственности в СССР / Н. Егоров // Сов. государство и право. – 1985. – № 5. – С. 34.
66. Еремеев Д. Ф. Право личной собственности в СССР / Д. Ф. Еремеев. – М. : Госюриздат, 1958. – 152 с.
67. Єрмоленко В. Категорія «Форма права власності»: теоретико-методологічні засади обґрунтування / В. Єрмоленко // Підприємництво, госп-во і право. – 2008. – № 12. – С. 3–5.
68. Ерошенко А. А. Личная собственность в гражданском праве / А. А. Ерошенко. – М. : Юрид. лит., 1973. – 207 с.
69. Житлове законодавство України / [упоряд.: М. І. Мельник, М. І. Хавронюк]. – К. : А.С.К., 1998. – 495 с.
70. Загурский Л. К. Элементарный учебник римского права. Особенная часть. Кн. 1. Учение о владении и о вещных правах / Л. К. Загурский. – Х. : [б. и], 1900. – 296 с.
71. Заіка Ю. О. Українське цивільне право : навч. посіб. / Ю. О. Заїка. – [2-е вид. змін. і доповн.]. – К. : Правова єдність, 2008. – 368 с.
72. Земельний кодекс України : Кодекс України від 18 груд. 1990 р. № 561 ХІІ // Відом. Верховної Ради України. – 1991. – № 10. – Ст. 98.
73. Земельний кодекс України : наук.-практ. комент. / [Шемшученко Ю. С., Андрейцев В. І., Семчик В. І.] ; за заг. ред. В. І. Семчика. – [2-ге вид., переробл. і допов.]. – К. : Ін Юре, 2004. – 748 с.
74. Йоффе О. С. Новый Гражданский кодекс РСФСР / О. С. Йоффе, Ю. К. Толстой. – Л. : ЛГУ, 1965. – 447 с.
75. Йоффе О. С. Основы римского гражданского права : учеб.-метод. пособие / О. С. Йоффе, В. А. Мусин. – Л. : ЛГУ, 1974. – 156 с.
76. Йоффе О. С. Развитие цивилистической мысли в СССР. Ч. 2 / О. С. Йоффе. – Л. : ЛГУ, 1978. – 172 с.
77. Йоффе О. С. Советское гражданское право. Т. 1 : (курс лекций) / О. С. Йоффе. – Л. : ЛГУ, 1971. – 472 с.
78. Кабалкин А. Ю. Индивидуальная трудовая деятельность и закон / А. Ю. Кабалкин, Л. И. Савенко. – М. : Юрид. лит., 1987. – 159 с.
79. Казанцев Н. Д. Право колхозной собственности / Н. Д. Казанцева. – М. : Госюриздат, 1961. – 358 с.
80. Камышанский В. П. Право собственности, пределы и ограничения / В. П. Камышанский. – М. : ЮНИТИ-ДАНА, 2000. – 303 с.
81. Каракаш И. И. Право собственности на объекты природного происхождения // Экологическое право Украины : курс лекций / И. И. Каракаш. – О., 2001. – С. 63–91.
82. Карасс А. В. Право государственной социалистической собственности. Объекты и содержание / А. В. Карасс. – М. : Акад. наук СССР, 1954. – 280 с.
83. Кечекъян С. Ф. Правоотношения в социалистическом обществе / С. Ф. Кечекъян. – М. : АН СССР, 1958. – 185 с.
84. Клименко О. М. Особливості правового становища держави як суб’єкта приватного (цивільного) права : автореф. дис. … канд. юрид. наук : 12.00.03 / Клименко О. М. – К. : [б. в.], 2006. – 20 с.
85. Кнапп В. Собственность в странах народной демократии / В. Кнапп. – М. : Изд-во. иностр. лит., 1954. – 446 с.
86. Ковалевські О. П. Повноваження суб’єктів права комунальної власності в Україні / О. П. Ковалевські // Держава та регіони. Серія: Державне управління. – 2008. – № 1. – С. 92–96.
87. Конституція Автономної Республіки Крим : Конституція від 21 жовт. 1998 р. № 239к–2/98 // Відом. Верховної Ради України. – 1999. – № 5/6. – Ст.43.
88. Конституция общенародного государства. – М. : Политиздат, 1978. – 247 с.
89. Конституція України : Конституція від 28 черв. 1996 р. № 254к–96ВР // Відом. Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – С. 381 (ст. 141).
90. Корнеев С. М. Право государственной собственности в СССР / С. М. Корнеев. – М. : Изд-во Моск. ун-та, 1964. – 268 с.
91. Космін Ю. Про форми права власності / Ю. Космін // Право України. – 2001. – № 10. – С. 75–77.
92. Кравченко В. В. До питання щодо законодавчого визначення статусу територіальної громади / В. В. Кравченко // Проблеми вдосконалення правового регулювання місцевого самоврядування : матеріали наук.-практ. конф., Харків,
4–5 груд. 2001 р. / за ред. М. І. Панова. – Х., 2002. – С. 145–148.
93. Кравченко С. С. Право приватної власності за законодавством України / С. С. Кравченко // Адвокат. – 2008. – № 10. – С. 4–13.
94. Кравчук В. М. Соціально-правова природа юридичної особи : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.03 / Кравчук В. М. – Л., 2000. – 186 с.
95. «Круглый стол» журнала «Государство и право». Принципы, пределы, основания ограничения прав и свобод человека по российскому законодательству и международному праву // Государство и право. – 1998. – № 8. – С. 60.
96. Круглова О. О. Про доцільність використання терміна «право корпоративної власності»: теоретико-правовий аспект / О. О. Круглова // Наук. вісн. Дніпропетр. держ. ун-ту внутрішніх справ. – 2010. – № 1. – С. 82–91.
97. Кузнецова Н. Концептуальні засади інституту юридичної особи в новому цивільному законодавстві України / Н. Кузнецова // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні : матеріали VIII регіонал. наук-практ. конф. – Л., 2002. – С. 215–216.
98. Кузнецова Н. Основні новели проекту нового Цивільного кодексу України / Н. Кузнецова [та ін.] // Укр. право. – 1997. – Чис. 3. – 215 с.
99. Кузнєцов Н. Н. Право собственности и управление народным хозяйством в СССР : учеб. пособие / Н. Н. Кузнецова. – М. : ВЮЗИ, 1984. – 73 с.
100. Кулинич П. Ф. Ефективність правового забезпечення земельної реформи в Україні / П. Ф. Кулинич // Аграрне законодавство України : проблеми ефективності / під ред. В. І. Семчика. – К., 1998. – С. 93–94.
101. Ландкоф С. Н. Основи цивільного права / С. Н. Ландкоф. – К. : Рад. шк., 1941.– 191 с.
102. Лісовий кодекс України : Кодекс України від 21 січ. 1994 р. № 3852–ХІІ // Відом. Верховної Ради України. – 1994. – № 17. – Ст. 99.
103. Лисенко І. В. Особливості права розпорядження майном у спадкових відносинах / І. В. Лисенко // Форум права. – 2010. – № 2. – С. 259–264.
104. Луць В. В. До врегулювання відносин власності у новому Цивільному кодексі України / В. В. Луць // Проблеми підготовки нового цивільного кодексу України : тези доп. і наук. повідомл. наук.-практ. конф. – К., 1993. – С. 53–58.
105. Луць В. Окремі аспекти регулювання спільної власності за цивільним та сімейним законодавством України / В. Луць, А. Гриняк // Юрид. Україна. – 2008. – № 8. – С. 29–35.
106. Майданик Р. А. Довірча власність у цивільному праві України / Р. А. Майданик // Укр. комерц. право. – 2004. – № 5. – С. 39.
107. Майданик Р. А. Проблеми довірчих відносин в цивільному праві / Р. А. Майданик. – К. : Київ. ун-т, 2002. – 502 с.
108. Майданик Р. Цивільне право. Практикум : [навч. посіб.] / Р. Майданик, Н. С. Кузнєцова, О. В. Дзера. – К. : Правова єдність, 2008. – 624 с.
109. Майданик Р. Цивільні відносини: поняття та види / Р. Майданик // Право України. – 2009. – № 8. – С. 20–27.
110. Мартин В. М. Право користування чужим майном : автореф. дис. … канд. юрид. наук : 12.00.03 / Мартин Володимир Михайлович. – Л. : [б. в.], 2006. – 18 с.
111. Маслов В. Ф. Основные проблемы права личной собственности в период строительства коммунизма в СССР / В. Ф. Маслов. – Х. : Изд-во Харьк. ун-та, 1968. – 320 с.
112. Маслов В. Ф. Осуществление и защита права личной собственности в СССР / В. Ф. Маслов. – М. : Госюриздат, 1961. – 238 с.
113. Маслов В. Ф. Советское гражданское право. Ч. 1 / В. Ф. Маслов, А. А. Пушкин. – [2-е изд., перераб. и доп.]. – К. : Вища шк., 1983. – 462 с.
114. Масляев А. И. Право собственности профсоюзов СССР / А. И. Масляев. – М. : Юрид. лит., 1975. – 224 c.
115. Матвеев Г. К. Советское семейное право / Г. К. Матвеев. – М. : Юрид. лит., 1978. – 239 с.
116. Матузов Н. И. Личность. Права. Демократия. Теоретические проблемы субъективного права / Н. И. Матузов. – Саратов : Изд-во Саратов. ун-та, 1972. – 292 с.
117. Матузов Н. И. Субъективные права граждан СССР / Н. И. Матузов. – Саратов, 1966. – 190 с.
118. Медведев С. Н. Основные черты римского частного права : учеб. пособие / С. Н. Медведев. – М. : ВЮЗИ, 1978. – 60 с.
119. Мейер Д. И. Русское гражданское право. В 2 ч. Ч. 2 / Д. И. Мейер. – [по испр. и доп. 8-му изд. 1902.]. – М. : Статут, 1997. – 455 с.
120. Меркушева Н. В. Види відносин з управління майном у цивільному праві України / Н. В. Меркушева // Часоп. Київ. ун-ту права. – 2006. – № 4. – С. 117–122.
121. Миколенко Я. Ф. Право кооперативной собственности в СССР / Я. Ф. Миколенко. – М. : АН СССР, 1961. – 160 с.
122. Мичурин Е. А. Ограничения имущественных прав физических лиц в интересах иных лиц [Электронный ресурс] / Е. А. Мичурин. – Режим доступа : http://www.yurclub.ru/docs/other/article132.html. – 03.02.11.
123. Мозолин В. П. Право собственности в Российской федерации в период перехода к рыночной экономике / В. П. Мозолин ; Ин-т государства и права. – М. : [б. и.], 1992. – 176 с.
124. Музика Л. А. Проблеми права комунальної власності в Україні : монографія / Л. А. Музика. – К. : Атіка, 2006. – 228 с.
125. Музика Л. А. Право комунальної власності в Україні [Текст] : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.03 / Музика Леся Анатоліївна. – Харків, 2004. – 249 с.
126. Музика Л. Чи існують реальні суб’єкти права комунальної власності / Л. Музика // Право України. – 2002. – № 11. – С. 116–119.
127. Муніципальне право України : підручник / за ред. проф. В. Ф. Погорілка, О. Ф. Фрицького. – К. : Юрінком Інтер, 2001. – 352 с.
128. Науково-практичний коментар Господарського кодексу України / [Г. Л. Знаменський та ін.]; за заг. ред. В. К. Мамутова. – К. : Юрінком Інтер, 2004. – 688 с.
129. Науково-практичний коментар Цивільного кодексу України. – [Вид. 2-е, змінене і допов.] / за ред. В. М. Коссака. – К. : Істина, 2008. – 992 с.
130. Науково-практичний коментар Цивільного кодексу України. [У 2 т.]. Т. 1 / [Кузнєцова Н. С. та ін.] ; за ред. О. В. Дзери. – [3-є вид., переробл. і допов.]. – К. : Юрінком Інтер, 2008. – 832 с.
131. Неволин К. А История российских гражданских законов // Полн. собр. соч. : в 6 т. / К. А. Неволин. – СПб., 1857. – Т. 4. – С. 108–121.
132. Никитин В. В. Право собственности в СССР : [учеб. пособие] / В. В. Никитин. – М. : [б. и.], 1998. – 26 с.
133. Новицкий И. Б. Римское право : [учеб. для вузов] / И. Б. Новицкий. – М. : ИКД ЗЕРКАЛО, 2002. – 256 с.
134. Новицкий И. Б. Римское частное право : учебник / И. Б. Новицкий, И. С. Перетерский. – М. : Новый Юрист, 1997. – 512 с.
135. Новицкий И. Б. Советское гражданское право. Т. 1 / И. Б. Новицкий, П. Е. Орловский. – М. : Госюризд, 1959. – 535 с.
136. Носік В. Право власності на землю українського народу : монографія / В. Носік. – К. : Юрінком Інтер, 2006. – 544 с.
137. Носік В. Суб’єкти права власності на землю в Україні / В. Носік // Вісн. Акад. прав. наук України. – 2000. – № 3. – С. 135–144.
138. О Положении о порядке управления имуществом, принадлежащим Автономной Республике Крым или переданным в ее управление [Электронный ресурс] : Постановление Верховного Совета АР Крым от 21 апр. 1999 г. № 459–2/99 // Нормативні акти України : інформаційно-пошукова правова система. – Режим доступа : www/URL: http://www.nau.kiev.ua/zakon.nau.ua. – 03.02.11.
139. О собственности : Закон СССР // Ведомости Съезда нар. депутатов СССР и Верховного Совета СССР. – 1990. – № 11. – Ст. 164.
140. Омельченко О. А. Основы римского права / О. А. Омельченко. – М. : Манускрипт, 1994. – 232 с.
141. Основы гражданского законодательства Союза ССР и союзных республик // Ведомости Съезда нар. депутатов СССР и Верховного Совета СССР. – 1991. – № 26. – Ст. 733.
142. Основи законодавства Союзу РСР і союзних республік про оренду // Відом. Верховної Ради СРСР. – 1989. – № 25. – Ст. 481.
143. Основы советского гражданского права : [учеб. пособие для экон. спец. вузов] / [С. П. Коломацкая и др.] ; под ред. Я. А. Куника. – М. : Высш. шк., 1986. – 382 с.
144. Павлов И. В. Право колхозной собственности в СССР / И. В. Павлов, Л. Н. Баховкина. – М. : АН СССР, 1957. – 184 с.
145. Панченко М. Форми самозахисту приватної власності у цивільному праві України / М. Панченко // Підприємництво, госп-во і право. – 2007. – № 1. – С. 31–34.
146. Пастернак Е. К. До питання правосуб’єктності територіальної громади / Е. К. Пастернак // Право України. – 2003. – № 3. – С. 89.
147. Пахман С. В. Обычное гражданское право России. В 2 т. Т. 1 / С. В. Пахман. – СПб. : [б. и.], 1877. – 447 с.
148. Пацурківський Ю. П. Власність громадян, що займаються підприємницькою діяльністю / Ю. П. Пацурківський // Наук. вісн. Чернів. ун-ту : зб. наук. пр. – Чернівці, 1997. – Вип. 11 : Правознавство. – С. 134.
149. Первомайський О. До питання про участь Автономної Республіки Крим у відносинах власності / О. Первомайський // Підприємництво, госп-во і право. – 2001. – № 3. – С. 63–65.
150. Первомайський О. О. Окремі питання участі територіальної громади у цивільних правовідносинах / О. О. Первомайський // Вісн. Хмельн. ін-ту регіон. упр. та права. – 2003. – № 2. – С. 69–71.
151. Первомайський О. О. Участь територіальної громади у цивільних правовідносинах / О. О. Первомайський. – Х. : Страйк, 2005. – 184 с.
152. Перелік державного майна України, що передається до власності адміністративно-територіальних одиниць (комунальної власності) [Електронний ресурс] : Постанова Кабінету Міністрів України від 05.11.1991 № 311 // Нормативні акти України : інформаційно-пошукова правова система. – Режим доступа : www/URL: http://www.nau.kiev.ua/zakon.nau.ua. – 03.02.11.
153. Пересунько С. І. Право державної власності в Україні (Історія, сучасність, перспективи) / С. І. Пересунько. – Кіровоград : Єлисавет, 1998. – 297 с.
154. Підопригора О. А. Римське право : підручник / О. А. Підопригора, Є. О. Харитонов. – К. : Юрінком Інтер, 2007. – 512 с.
155. Підопригора О. А. Речові права в проекті Цивільного кодексу / О. А. Підопригора // Бюл. законодавства і юрид. практики України – 1998. – № 2. – С. 103.
156. Победоносцев К. П. Курс гражданского права. В 3 т. Т. 1 / К. П. Победонсцев ; под ред. и с предисл. В. А. Томсинова. – М. : Зерцало, 2003. – 768 с.
157. Погрібний С. О. Володіння в цивільному праві / С. О. Погрібний. – О. : Юрид. л-ра, 2002. – 280 с.
158. Политическая экономия. Т. 2. Социализм – первая фаза коммунистического способа производства : [учебник] / [Румянцев А. М. и др.]. – [4-е изд., доп.]. – М. : Политиздат, 1980. – 573 с.
159. Полянская Г. Н. Право государственной собственности на леса в СССР / Г. Н. Полянская. – М. : Госюриздат, 1959. – 407 с.
160. Породько В. Межі та обмеження суб’єктивних цивільних прав громадян: розмежування понять / В. Породько // Право України. – 2009. – № 7. – С. 118–124.
161. Правила тримання собак, котів і хижих тварин у населених пунктах Української РСР від 17.06.1980 р. [Електронний ресурс] // Нормативні акти України : інформаційно-пошукова правова система. – Режим доступа : www/URL: http://www.nau.kiev.ua/zakon.nau.ua. – 03.02.11.
162. Право власності в Україні : навч. посіб. / [О. В. Дзера та ін.] ; за заг. ред. О. В. Дзери, Н. С. Кузнєцової. – К. : Юрінком Інтер, 2000. – 816 с.
163. Право власності в Україні / [Я. М. Шевченко та ін.]. – К. : Бліц-Інформ, 1996. – 320 с.
164. Правові проблеми колективної власності в Україні // Право України. – 1996. – № 1. – С. 14–23.
165. Про Автономну Республіку Крим : Закон України від 17 берез. 1995 р. № 95/95 ВР // Відом. Верховної Ради України. – 1995. – № 11. – С. 223 – 226 (ст. 69).
166. Про ветеринарну медицину : Закон України від 25 черв. 1992 р. № 2498–ХІІ // Відом. Верховної Ради України. – 1992. – № 36. – Ст. 531.
167. Про відходи : Закон України від 5 берез. 1998 р. № 187/98 ВР // Відом. Верховної Ради України. – 1998. – №37. – С. 738 (ст.242).
168. Про власність : Закон України від 7 лют. 1991 р. № 697–ХІІ // Відом. Верховної Ради України. – 1998. – № 36/37. – Ст. 242.
169. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України : Закон України від 19 черв. 2003 р. № 980–VI // Відом. Верховної Ради України. – 2004.– № 2. – С. 34 (ст. 6).
170. Про господарські товариства : Закон України від 19 верес. 1991 р. № 1576–ХІІ // Відом. Верховної Ради України. – 1991. – № 49. – Ст. 692.
171. Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних з в