Позов у цивільних справах, що виникають із земельних правовідносин

Краткое описание

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

На правах рукопису

СНІДЕВИЧ Олександр Станіславович

УДК 347.922

Позов у цивільних справах,
що виникають із земельних правовідносин

Спеціальність: 12.00.03 – цивільне право та цивільний процес;
сімейне право; міжнародне приватне право

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник:
Притика Юрій Дмитрович
доктор юридичних наук, доцент

Київ – 2011
ЗМІСТ

ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. Загальна характеристика позову у цивільних справах, що виникають із земельних правовідносин, його елементи та види 12
1.1. Позов як вимога особи про захист (охорону) земельних прав у порядку цивільного судочинства. 12
1.2. Елементи позову у цивільних справах, що виникають із земельних правовідносин. 39
1.3. Класифікація позовів у цивільних справах, що виникають із земельних правовідносин... ..62
Висновки до розділу 1...................................................................................88
РОЗДІЛ 2. Реалізація права на позов у цивільних справах, що виникають із земельних правовідносин. 90
2.1. Право на пред’явлення позову у справах, що виникають із земельних правовідносин. 90
2.2. Зміна позову у цивільних справах, що виникають із земельних правовідносин. 137
2.3. Захист інтересів відповідача у цивільних справах, що виникають із земельних правовідносин. 151
2.4. Забезпечення позову у цивільних справах, що виникають із земельних правовідносин. 166
Висновки до розділу 2.................................................................................175
ВИСНОВКИ 176
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 181

ВСТУП

Актуальність теми дисертаційного дослідження. Наука цивільного процесуального права протягом останнього десятиріччя все частіше звертає свою увагу на дослідження процесуальних особливостей розгляду окремих категорій цивільних справ [55; 71; 137; 202].
Сучасне матеріальне законодавство України є надто складним, досить часто неузгодженим між собою, містить окремі положення, які значно індивідуалізують процесуальні особливості розгляду цивільних справ окремих категорій у порівнянні з загальною процедурою, передбаченою Цивільним процесуальним кодексом (надалі – ЦПК) України [7]. У зв’язку з цим такі дослідження допомагають забезпечити практичну єдність матеріального права та цивільного процесу як змісту права та форми його примусової реалізації, з’ясувати процесуальні проблеми застосування судом матеріально-правових норм, пропонують шляхи вдосконалення цивільного процесуального законодавства.
На відміну від особливостей розгляду окремих категорій справ, що виникають із цивільних, житлових, сімейних, трудових правовідносин, які частково досліджувалися представниками науки цивільного процесуального права, вивчалися на монографічному рівні, особливості судочинства у справах, що виникають із земельних правовідносин, фактично залишилися поза увагою науки цивільного процесуального права. Недослідженість цієї теми, на наш погляд, зумовлена тим, що розглядати земельні спори, за певними винятками, суди почали лише з 1991 року – з прийняттям у 1990 році нового Земельного кодексу (надалі – ЗК) УРСР [13]. ЗК УРСР 1970 року [12], який діяв до 1991 року, передбачав розгляд судами лише окремої, достатньо малої частини майнових спорів, пов’язаних із земельними правовідносинами, земельні ж спори загалом розглядалися лише в адміністративному порядку.
Особливості впливу матеріального законодавства на процес при розгляді судом окремих категорій цивільних справ найбільше втілюються в питаннях позову. Це пояснюється тим, що позов є найбільш суттєвою категорією, що загалом визначає специфіку цивільної процесуальної форми [182, с. 6] та через яку здійснюється зв’язок матеріального та процесуального законодавства. При цьому цей зв’язок, зважаючи на специфіку земельного права, у справах, що виникають із земельних правовідносин, проявляється, можливо, навіть у більшій мірі, ніж при розгляді інших категорій цивільних справ. Цим пояснюється актуальність дослідження саме питань позову у справах, що виникають із земельних правовідносин.
Наслідком проведення в Україні земельної реформи стало набуття фізичними та юридичними особами права приватної власності на земельні ділянки. У процесі здійснення цієї реформи, а також внаслідок реалізації суб’єктами своїх прав на земельні ділянки виникає значна кількість земельних спорів, які вирішуються судами, зокрема, й у порядку цивільного судочинства. Ці спори для судів на сьогодні є одними з найбільш проблемних. Такий висновок зробив Верховний Суд України внаслідок комплексного вивчення стану організації роботи місцевих та апеляційних судів, а також окремих питань щодо здійснення судочинства та надання судам методичної допомоги. Окрім того, як засвідчив, наприклад, аналіз судової статистики, у 2007 році у справах, що виникають із земельних правовідносин, в апеляційному порядку було скасовано і змінено 6,6 % рішень місцевих судів (для порівняння: цей показник по усіх цивільних справах складав лише 2,6 %) [59]. Крім того, й на думку науковців, земельні спори належать до найскладніших [128, с. 3].
Таким чином, відсутність окремих монографічних досліджень, присвячених вивченню особливостей позову у справах, що виникають із земельних правовідносин, необхідність вдосконалення процесуального законодавства та практики його застосування у цій категорії справ, складність для судів питань розгляду земельних спорів обумовлюють актуальність проведеного дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане в межах теми Центру дослідження прав людини юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка „Механізм адаптації законодавства в сфері прав громадян України до законодавства Європейського Союзу” № 06БФ042-01 (державний реєстраційний номер 0106U006631) та теми кафедри правосуддя Київського національного університету імені Тараса Шевченка „Проблеми розвитку законодавства про судочинство і судоустрій України” №97165.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є: науковий аналіз окремих проблемних питань застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ; розробка теоретичних положень та обґрунтованих наукових пропозицій, спрямованих на вдосконалення судочинства у справах, що виникають із земельних правовідносин, вдосконалення діючого цивільного процесуального законодавства України та підвищення ефективності його застосування у зазначеній категорії цивільних справ.
Для досягнення мети дисертаційного дослідження були поставлені такі завдання:
- визначити теоретичну основу для розуміння понять позову, його елементів, видів, права на позов у цивільному процесі;
- вивчити практику застосування судами положень земельного законодавства при розгляді цивільних справ;
- дослідити особливості елементів позову у справах, що виникають із земельних правовідносин;
- провести класифікацію позовів у справах, що виникають із земельних правовідносин, виявити окремі види позовів, які характерні виключно для цієї категорії справ;
- виявити передбачені процесуальним законодавством особливості передумов права на пред’явлення позову у справах, що виникають із земельних правовідносин, умов належної реалізації цього права;
- визначити особливості інших окремих питань позову у справах, що виникають із земельних правовідносин, зокрема, питань зміни позову, забезпечення позову, захисту прав відповідача у цій категорії справ.
Об’єкт дослідження становлять цивільні процесуальні правовідносини в сфері здійснення правосуддя у цивільних справах, що виникають із земельних правовідносин.
Предметом дослідження є цивільне процесуальне законодавство, норми якого регулюють особливості розгляду справ, що виникають із земельних правовідносин, та містяться як у актах процесуальних, так і в актах матеріальних галузей права; практика застосування цих норм судами при розгляді цивільних справ; наукові доробки в цій сфері.
Методологічна основа дослідження. Дисертаційна робота виконана із використанням загальнонаукових методів пізнання та спеціальних методів юридичної науки. При написанні роботи використані такі методи: діалектичний (дозволив проаналізувати взаємозв’язок загальних положень цивільного процесуального права, які містяться в ЦПК України, та процесуальних норм, які містяться в актах матеріального, насамперед земельного, законодавства); порівняльно-правовий (дав змогу дослідити особливості змісту процесуальних норм, які містяться в ЗК УРСР 1970, ЗК УРСР 1990, ЗК України 2001 років, порівняти процесуальне законодавство України із законодавством інших країн, насамперед Російської Федерації); аналітичний (при обґрунтуванні окремих теоретичних висновків, зроблених у дисертації), формально-юридичний (застосовано при формулюванні пропозицій щодо вдосконалення чинного законодавства), логіко-граматичний (при тлумаченні окремих положень законодавства, які сформульовані нечітко).
Теоретичну основу дисертаційної роботи складають праці як вітчизняних, так і зарубіжних вчених – представників науки цивільного процесуального права, зокрема, С.Н. Абрамова, Ю.В. Білоусова, С.В. Васильєва, М.А. Вікут, О.В. Гетманцева, М.А. Гурвича, А.О. Добровольського, П.Ф. Єлісейкіна, О.С. Захарової, С.О. Іванової, В.В. Комарова, О.Ф. Клейнмана, К.І. Комісарова, П.В. Логінова, Н.І. Масленникової, Е.М. Мурадьян, Г.Л. Осокіної, Є.Г. Пушкаря, В.І. Тертишнікова, С.Я. Фурси, Н.О. Чечіної, М.С. Шакарян, М.Й. Штефана, В.Н. Щеглова, К.С. Юдельсона, В.В. Яркова та інших, а також праці вчених з матеріальних галузей права (насамперед земельного), зокрема, таких як В.І. Андрейцев, Г.І. Балюк, Т.В. Боднар, А.П. Гетьман, І.О. Іконицька, І.І. Каракаш, М.В. Краснова, М.І. Краснов, Н.С. Кузнєцова, П.Ф. Кулинич, Л.В. Лейба, А.М. Мірошниченко, В.Л. Мунтян, В.В. Носік, О.О. Погрібний, Ю.Д. Притика, В.І. Семчик, Ю.С. Шемшученко, М.В. Шульга та ін.
Наукова новизна одержаних результатів зумовлена тим, що ця дисертація є першим комплексним науковим дослідженням особливостей позову у цивільних справах, що виникають із земельних правовідносин. Проведене дослідження дало змогу зробити низку нових висновків як з питань позову у цивільних справах, що виникають із земельних правовідносин, так і з питань цивільного позову загалом.
Новизна знаходить свій прояв у таких нових наукових положеннях, що виносяться на захист:
Уперше:
– обґрунтовано положення про те, що фактично на всіх етапах історичного розвитку права України позов як вимога про захист порушеного права був засобом ініціювання діяльності юрисдикційного органу, спрямованої на розгляд та вирішення земельного спору, та залишається ним й по даний час;
– визначено, що позовом у справах, що виникають із земельних правовідносин, є сукупність земельно-правової вимоги однієї заінтересованої особи (позивача) до іншої особи (відповідача), що виникає із спірного земельно-правового відношення, та процесуально-правової вимоги позивача до суду про здійснення правосуддя у цивільній справі та захист (охорону) земельного права певним, визначеним матеріально-правовою вимогою, способом;
– на підставі аналізу судової практики обґрунтовується положення про неефективність діяльності органів виконавчої влади з питань земельних ресурсів та органів місцевого самоврядування з вирішення земельних спорів, зумовленої недосконалістю законодавства щодо виконання прийнятих ними рішень. Пропонується передати виконання таких рішень органам державної виконавчої служби;
– запропоновано виділити серед позовів у справах, що виникають із земельних правовідносин, окремий вид позовів – землевпорядні позови. Землевпорядними є позови, якими позивач вимагає здійснити передбачені законом заходи у сфері землеустрою. Цивільний процес по вирішенню землевпорядних позовів є етапом землевпорядного процесу, а рішення суду про задоволення такого позову може бути підставою для технічної чи управлінської діяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних і фізичних осіб у сфері землеустрою;
– запропоновано та обґрунтовано окремі правила розмежування юрисдикцій при вирішенні земельних спорів. Обґрунтовується положення про те, що якщо орган державної влади чи місцевого самоврядування у спірних правовідносинах здійснює повноваження власника землі, то спори, що виникають з таких правовідносин, розглядаються в порядку цивільного (господарського), а не адміністративного судочинства. Обґрунтовується також теза про те, що, виходячи з положень частини 1 статті 15 ЦПК України, будь-яка справа щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із земельних правовідносин, може бути розглянута в порядку цивільного судочинства. Як наслідок, це свідчить про існування у процесуальному законодавстві альтернативної юрисдикції, за умов якої згідно з законом одні і ті ж справи, що виникають із земельних правовідносин, можуть бути вирішені в порядку різних видів судочинства, одним з яких завжди є цивільне судочинство;
– запропоновано при ліквідації юридичної особи, яка була стороною у справі про захист речового права, не закривати провадження у цивільній справі, а залучати до участі в справі осіб, до яких перейшли права на річ за принципом слідування.
Удосконалено:
– підстави для забезпечення позову у цивільному процесі. На підставі аналізу судової практики у справах, що виникають із земельних правовідносин, запропоновано пов’язувати підстави для забезпечення позову не лише з необхідністю забезпечити виконання рішення суду, а й з необхідністю забезпечити задоволення самого позову;
– положення про цивільну процесуальну правоздатність. Доведено необґрунтованість окремих положень цивільного процесуального законодавства щодо цивільної процесуальної правоздатності як таких, що не враховують особливості земельної правоздатності;
– положення щодо співвідношення зустрічного позову та заперечень проти позову у справах про визначення порядку користування й розпорядження земельною ділянкою, яка належить декільком особам на праві спільної часткової власності. Обґрунтовується теза, що якщо відповідач наполягає на встановленні іншого варіанту поділу чи порядку користування земельною ділянкою, ніж той, що його запропонував позивач, він повинен пред’явити зустрічний позов, а не використовувати заперечення проти позову.
Набули подальшого розвитку:
– ідея щодо існування у цивільному процесі превентивних позовів, спрямованих не на захист порушених прав, а на запобігання їх порушенню. Обґрунтовується наявність та доцільність існування превентивних позовів у сфері земельних правовідносин. Як наслідок, зроблено висновок, що позов у цивільному процесі необхідно розглядати не лише як вимогу про захист порушеного права, а й як вимогу про охорону ще не порушеного права;
– концепція про позовну форму процесу по розгляду та вирішенню спорів у юрисдикційних органах. Зроблено висновок, що форма захисту земельних прав у органах виконавчої влади з питань земельних ресурсів та органах місцевого самоврядування, які вирішують земельні спори, є позовною;
– положення щодо правового характеру вимоги як передумови права на пред’явлення позову. На підставі аналізу земельного законодавства та практики його застосування судами доводиться необхідність та доцільність існування цієї передумови;
– вирішення питання щодо зміни позову, можливі межі та суб’єктів такої зміни у справах, що виникають із земельних правовідносин. Обґрунтовується положення, що при розгляді справи про встановлення порядку користування земельною ділянкою суди неправомірно виходять за межі позовних вимог, коли всупереч вимогам позивача ухвалюють рішення про встановлення того порядку, який вже був визначений угодою сторін, або порядку, запропонованого відповідачем.
У роботі запропоновані окремі зміни та доповнення до положень актів законодавства (ЦПК України, Господарського процесуального кодексу (надалі – ГПК) України, ЗК України), внесено пропозиції щодо удосконалення практики вирішення судами справ, що виникають із земельних правовідносин.
Теоретичне та практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що теоретичні висновки та практичні пропозиції, які сформульовані у дисертаційному дослідженні, можуть бути використані: у науково-дослідній діяльності щодо подальшого вивчення особливостей розгляду судами цивільних справ, що виникають із земельних правовідносин; у нормотворчій діяльності, пов’язаній з розробкою та прийняттям нормативних актів, внесенням змін та доповнень до чинного цивільного процесуального законодавства; у навчальному процесі при викладанні курсу „Цивільне процесуальне право України”, спецкурсів „Особливості розгляду окремих категорій цивільних справ”, „Складання процесуальних документів у цивільних справах”, при написанні підручників, посібників, підготовці навчальних програм, методичних вказівок; у практичній діяльності при розгляді судами цивільних справ, що виникають із земельних правовідносин, земельних спорів органами державної виконавчої влади з питань земельних ресурсів та органами місцевого самоврядування.
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійним науковим дослідженням. Основні теоретичні положення та практичні висновки, які складають наукову новизну дослідження, отримані дисертантом особисто.
Апробація результатів дисертації. Теоретичні висновки і практичні рекомендації, що містяться в дисертаційному дослідженні, доповідалися та обговорювалися на засіданнях кафедри правосуддя юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Окремі результати дисертації також були оприлюднені на науково-практичних конференціях: „Держава та право очима молодих дослідників” (29-30 листопада 2001 року, м. Київ), „Наукові практичні школи Київського університету” (12 жовтня 2005 року, м. Київ), „Проблеми реформування правовідносин у сучасних умовах очима молодих дослідників” (20-21 квітня 2006 року, м. Київ), „Права і свободи людини і громадянина: проблеми судового захисту” (23 24 листопада 2007 року, м. Київ), „Проблеми кримінально-процесуального та цивільного процесуального права”, присвяченій пам’яті професорів кафедри правосуддя М.М. Михеєнка та М.Й. Штефана (31 жовтня 2008 року, м. Київ), „Розвиток права України: від Конституції Пилипа Орлика до сьогодення” (20 травня 2010 року, м. Київ), „Проблеми процесуальної науки: історія та сучасність” (25-26 листопада 2010 року, м. Київ).
Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження знайшли відображення у 11 наукових статтях, п’ять з яких було опубліковано у фахових виданнях, перелік яких затверджений ВАК України, а 6 є тезами наукових доповідей на наукових конференціях.
Структура та обсяг дисертації обумовлені метою й завданнями дослідження. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, що включають у себе сім підрозділів, висновків та списку використаних джерел (250 найменувань). Повний обсяг дисертації становить 206 сторінок, з яких 180 – основний зміст.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Внаслідок проведеного дослідження питань позову у справах, що виникають із земельних правовідносин, можна зробити такі висновки:
1. Історія розвитку процесу щодо розгляду земельних спорів свідчить про те, що розгляд справ, які виникали із земельних правовідносин, відбувався компетентним юрисдикційним органом, а засобом, який ініціював діяльність по розгляду спору, була матеріальна вимога особи про захист права. Зазначена вимога є суттю позову. Це свідчить про те, що позов був основним засобом порушення діяльності компетентного органу на захист земельних прав та залишається ним й по даний час.
2. При визначенні позову у цивільних справах, що виникають із земельних правовідносин, виходячи з положень п. ”б” ч. 2 ст. 152 ЗК України, ч. 2 ст. 386 ЦК України необхідно враховувати, що у таких справах спори виникають не лише у зв’язку з захистом земельних прав та інтересів, а також у зв’язку з їх охороною. У зв’язку з цим, позовом у справах, що виникають із земельних правовідносин, є сукупність земельно-правової вимоги однієї заінтересованої особи (позивача) до іншої особи (відповідача), що виникає із спірного земельно-правового відношення, та процесуально-правової вимоги позивача до суду про здійснення правосуддя у цивільній справі та захист (охорону) земельного права певним, визначеним матеріально-правовою вимогою, способом.
3. Через відсутність механізму примусового виконання рішень органів місцевого самоврядування чи органів виконавчої влади з питань земельних ресурсів, прийнятих за наслідками розгляду земельних спорів, особи, на користь яких прийняті ці рішення, змушені повторно звертатися до суду за вирішенням спору. У зв’язку з цим діяльність цих органів щодо вирішення земельних спорів є неефективною. Пропонується передати виконання цих рішень до відання органів державної виконавчої служби.
4. Предметом визнання у позовах про визнання, зокрема, може бути наявність суб’єктивного земельного права, наявність чи відсутність, а також недійсність юридичного факту, недійсність документа. Документи, які не посвідчують і не породжують прав чи обов’язків особи, а також факти, які не породжують будь-яких правових наслідків, не можуть бути предметом визнання, хоча судова практика знає позови з такими предметами.
5. Сучасне земельне законодавство не передбачає існування правовідносин, які не можна було б змінити чи припинити за згодою сторін. Будь-яке земельне правовідношення може бути перетворене без участі суду за наявності згоди його суб’єктів. У зв’язку з цим необхідність звернення до суду з перетворювальним позовом у справах, що виникають із земельних правовідносин, обумовлюється відсутністю згоди однієї з сторін на перетворення земельного правовідношення.
6. Серед позовів, що виникають із земельних правовідносин, необхідним є виділення превентивних позовів, тобто позовів, які випереджають в часі акт відповідача, що оцінюється позивачем як порушення чи загроза порушення його права. Існування превентивних позовів необхідне насамперед у сфері екології. Тут негативні наслідки екологічно сумнівної діяльності невідворотні. У зв’язку з цим судовий захист повинен будуватися насамперед не за типом зрілого позову (порушено-відшкодовано), а шляхом превенції. Саме ці ідеї реалізовані у ст.104 ЗК України.
7. Серед позовів у справах, що виникають із земельних правовідносин, виділяється окрема група позовів, названа землевпорядними (землеустрійними). Землевпорядними позовами є позови, якими позивач вимагає здійснити передбачені законом заходи у сфері землеустрою. Цивільний процес по вирішенню землевпорядних позовів є етапом землевпорядного процесу, а рішення суду про задоволення такого позову є підставою для технічної чи управлінської діяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних і фізичних осіб у сфері землеустрою.
8. У відносинах, де держава чи територіальна громада виступає як власник землі, вона є рівним учасником земельних відносин з іншими їх учасниками, а тому спори, що виникають з таких правовідносин, повинні розглядатися в порядку цивільного (господарського), а не адміністративного судочинства.
9. Рішення Конституційного Суду України від 1 квітня 2010 року щодо офіційного тлумачення положень ч. 1 ст. 143 Конституції України, пунктів „а”, „б”, „в”, „г” ст. 12 ЗК України, п.1 ч.1 ст. 17 КАС України є не достатньо обґрунтованим та не вирішило існуючих у практиці проблем.
10. Будь-яка справа щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, яка виникає із земельних правовідносин, може бути розглянута в порядку цивільного судочинства. Як наслідок, це свідчить про існування альтернативної юрисдикції, за умов якої одна і та ж справа, що виникає із земельних правовідносин, може розглядатися за правилами різних видів судочинства, одним з яких є цивільне, а інший – господарське або ж адміністративне.
11. Окремі земельні права є речовими, принципом яких є слідування за річчю, до кого вона б не потрапила. У зв’язку з цією особливістю речових прав є необґрунтованим п.7 ч.1 ст.205 ЦПК України, який передбачає обов’язкове закриття провадження у справі, якщо ліквідовано юридичну особу, яка була однією із сторін у справі. При ліквідації юридичної особи, яка була стороною у справі про захист речового права, доцільно не закривати провадження у справі, а залучати до участі в справі осіб, до яких перейшла річ (земельна ділянка).
12. Пункт 22 постанови Пленуму Верховного Суду України „Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ” від 16.04.2004 р. №7 вказує на можливість суду змінити предмет і підставу позову при розгляді справи про встановлення порядку користування земельною ділянкою, що не є правильним.
13. У справах, що виникають із земельних правовідносин, виникає необхідність у забезпеченні позову або ж суди вживають заходи забезпечення позову тоді, коли фактично необхідно не забезпечити можливість виконання рішення суду, а забезпечити можливість задоволення самого позову. У зв’язку з цим вважаються обмеженими підстави для забезпечення позову, визначені ч.3 ст.151 ЦПК України.
14. Положення п.8 постанови Пленуму Верховного Суду України „Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ” від 16.04.2004 р. №7 щодо права відповідача пред’явити зустрічний позов у справі про незаконність припинення права землекористування є неприйнятними.
15. З метою удосконалення законодавства зроблено такі пропозиції:
- частину 1 статті 3 ЦПК України доповнити реченням такого змісту: „У випадках, встановлених законом, особа може звернутися до суду за охороною права”;
- доповнити ЦПК України відповідно пунктами 1-1 частини 2 статті 122 та 1-1 частини 1 статті 205, які викласти в такій редакції: „якщо вимоги позивача носять неправовий характер”;
- статтю 28 ЦПК України викласти в такій редакції: „Здатність мати цивільні процесуальні права та обов’язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи, територіальні громади та держави”;
- частину 2 статті 30 ЦПК України викласти в такій редакції: „Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, територіальні громади та держави”;
- положення частини 1 статті 15 ЦПК України викласти в такій редакції: „Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, якщо хоча б однією з сторін у справі є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства”;
- пункт 7 частини 1 статті 205 ЦПК України викласти у такій редакції: „7) ліквідовано юридичну особу, яка була однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають переходу прав за принципом слідування”;
- у пункті 6 частини 1 статті 12 ГПК України слова „в яких беруть участь суб’єкти господарської діяльності” замінити словами „між суб’єктами господарської діяльності”;
- назву статті 152 ЗК України викласти як „Способи захисту та охорони прав на земельні ділянки”;
- перше речення абзацу першого частини 3 статті 152 ЗК України викласти в такій редакції: „Захист та охорона прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом…”;
- частину 2 статті 161 ЗК України викласти в такій редакції: “Рішення органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади з питань земельних ресурсів щодо земельних спорів виконуються у порядку, передбаченому Законом України “Про виконавче провадження”.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Нормативно-правові акти
1. Конституція України : прийнята Верховною Радою України 26.06.1996 // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
2. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 92, пункту 6 розділу Х „Перехідні положення” Земельного кодексу України (справа про постійне користування земельними ділянками) від 22.09.2005 року // Офіційний вісник України. – 2005. – №39. – Ст. 2490.
3. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням громадян Проценко Раїси Миколаївни, Ярошенко Поліни Петрівни та інших громадян щодо офіційного тлумачення статей 55, 64, 124 Конституції України (справа за зверненнями жителів міста Жовті Води) від 25.12.1997 року // Офіційний вісник України. – 1998. – № 1. – Ст. 25.
4. Рішення Конституційного Суду України у справі №1-6/2010 за конституційним поданням Вищого адміністративного суду України про офіційне тлумачення положень частини першої статті 143 Конституції України, пунктів „а”, „б”, „в”, „г” статті 12 Земельного кодексу, пункту 1 частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства від 01.04.2010 року // Офіційний вісник України. – 2010. – № 27. – Ст. 1069.
5. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 // Голос України. – 2001. – № 3.
6. Цивільний процесуальний кодекс України від 18.07.1963 // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1963. - № 30. - Ст. 464.
7. Цивільний процесуальний кодекс України від 18.03.2004 // Відомості Верховної Ради України. – 2004. - №40-41, №42. – Ст. 492.
8. Кодекс адміністративного судочинства України від 06.07.2005 // Відомості Верховної Ради України. – 2005. – №35-36, №37. – Ст. 446.
9. Господарський процесуальний кодекс України від 06.11.1991 // Відомості Верховної Ради України. – 1992. - №6. – Ст. 56.
10. Цивільний кодекс Української РСР від 18.07.1963 // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1963. - № 30. - Ст. 463.
11. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – №№40-44. – Ст. 356.
12. Земельний кодекс Української РСР від 08.07.1970. – К. : Верховна Рада Української РСР, 1970. – 56 с.
13. Земельний кодекс Української РСР від 18.12.1990 в редакції від 13.03.1992 // Відомості Верховної Ради України. – 1992. - №25. – С. 354.
14. Земельний кодекс України від 25.10.2001 // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – №3-4. – Ст. 27.
15. Сімейний кодекс України від 10.01.2002 // Відомості Верховної Ради. – 2002. – №21. – Ст. 135.
16. Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – №25-26. – Ст. 131.
17. Закон України „Про судоустрій і статус суддів” від 07.07.2010 // Відомості Верховної Ради України – 2010. – № 41, № 41-42, № 43, № 44-45. – Ст. 529.
18. Закон України „Про фермерське господарство” від 19.06.2003 // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – №45. – Ст. 363.
19. Закон України „Про селянське (фермерське) господарство” від 20.12.1991 // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – №14. – Ст. 186.
20. Закон України „Про оренду землі” від 06.10.1998 // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – №46-47. – Ст. 280.
21. Закон України „Про третейські суди” від 11.05.2004 // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – №35. – С. 412.
22. Закон України „Про державну експертизу землевпорядної документації” від 17.06.2004 // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – №38. – Ст. 471.
23. Закон України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння будівництву” від 16.09.2008 // Відомості Верховної Ради України. – 2008. – № 48. – Ст. 358.
24. Закон України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо документів, що посвідчують право на земельну ділянку, а також порядку поділу та об’єднання земельних ділянок” від 05.03.2009 // Відомості Верховної Ради України. – 2009. – №29. – Ст. 396.
25. Закон України „Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Цивільного кодексу України” від 27.04.2007 // Відомості Верховної Ради України. – 2007. – №33. – Ст. 440.
26. Закон України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння будівництву” від 16.09.2008 // Відомості Верховної Ради України. – 2008. – №48. – Ст. 358.
27. Закон України „Про виконавче провадження” від 21.04.1999 // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 24. – Ст. 55.
28. Закон України „Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)” від 05.06.2003 // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – №38. – Ст. 314.
29. Закон України „Про власність” від 14.04.1991 // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1991. – №20. – С. 249.
30. Закон України „Про карантин рослин” від 30.06.1993 // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – №34. – Ст. 352.
31. Закон України „Про захист рослин” від 14.10.1998 // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – №50-51. – Ст. 310.
32. Закон України „Про землеустрій” від 22.05.2003 // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – №36. – Ст. 282.
33. Закон України „Про організацію та проведення фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу в Україні” від 19.04.2007 // Відомості Верховної Ради України. – 2007. – №31. – С. 405.
34. Закон України „Про прокуратуру” від 05.11.1991 // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – №53. – Ст. 793.
35. Закон України „Про відчуження земельних ділянок, інших об’єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності” від 17.11.2009 // Відомості Верховної Ради України. – 2010. – № 1. – Ст. 2.
36. Декрет Кабінету Міністрів України “Про державне мито” від 21.01.1993 // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – №13. – Ст. 113.
37. Декрет Кабінету Міністрів України „Про приватизацію земельних ділянок” від 26.12.1992 // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – №10. – Ст. 79.
38. Постанова Верховної Ради Української РСР „Про земельну реформу” від 18.12.1990 // Відомості Верховної Ради Української РСР. – 1991. – №10. – С. 100.
39. Постанова Верховної Ради України „Про продовження дії пункту 6 Постанови Верховної Ради України „Про земельну реформу” від 17.02.2004 // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 19. – Ст. 286.
40. Указ Президента України „Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки” № 1529/99 від 03.12.1999 // Офіційний вісник України. – 1999. – №49. – С. 11.
41. Постанова Кабінету Міністрів України „Про затвердження порядку реєстрації договорів оренди земельної частки (паю)” №119 від 24.01.2000 // Офіційний вісник України. – 2000. – №4. – Ст. 21.
42. Постанова Кабінету Міністрів України „Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов’язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів” №1258 від 21.12.2005 // Офіційний вісник України. – 2005. – № 52. – Ст. 3301.
43. Постанова Ради Міністрів Української РСР “Про заходи по впорядкуванню утримання легкових автомобілів і мотоциклів, що знаходяться в особистій власності громадян Української РСР” №778 від 12.07.1962 року // ЗП УРСР. – 1962. – № 7. – ст. 97.
44. Наказ Міністерства аграрної політики України „Про затвердження Інструкції з виявлення, локалізації та ліквідації вогнищ карантинних бур’янів” №40 від 27.01.2005 // Офіційний вісник України. – 2005. – № 7. – Ст. 396.

2. СПЕЦІАЛЬНА ЛІТЕРАТУРА
45. Абрамов С.Н. Гражданский процесс: Учебник / [С.Н. Абрамов, В.П. Чапурский, З.И. Шкундин]; под общ. ред. С.Н. Абрамова. – М. : Юрид. изд-во МЮ СССР, 1948. – 483 c.
46. Абрамов С. Н. Советский гражданский процесс / С.Н. Абрамов. – М.: Госюриздат, 1952. – 420 с.
47. Аболонин Г.О. Групповые иски / Г.О.Аболонин. – М.: Норма, 2001. – 256 с.
48. Андрейцев В. І. Правові засади земельної реформи і приватизації земель в Україні: навч.-практ. посіб / В.І.Андрейцев. – К. : Істина, 1999. – 320 с.
49. Андрейцев В.І. Суверенній Україні – нову «Земельну Конституцію» (Концептуальні підходи до підготовки Кодексу законів України про землю) / В.І. Андрейцев // Право України. – 1999. – № 8. – С. 58–65.
50. Бахрах Д.Н. Административное право: Учебник / Д.Н. Бахрах. – М.: Изд-во БЕК, 1996. – 355 с.
51. Боднар Т.В. Деякі проблеми захисту цивільних прав у договірних зобов’язаннях / Т.В. Боднар //Університетські наукові записки. – 2007. – №2 (22). – С. 113-118.
52. Боннер А.Т. Применение нормативных актов в гражданском процессе / А.Т. Боннер. – М.: Юрид. лит., 1980. – 160 с.
53. Боннер А.Т. Беспредметны ли „беспредметные иски”? / А.Т. Боннер // Советское государство и право. – 1991. – №9. – С.54 – 60.
54. Васильєв С.В. Цивільний процес України: навч. посіб. / С.В. Васильєв. – Х.: Еспада, 2009. – 456 с.
55. Васильев С.В. Судопроизводство по делам о возмещении вреда, причиненного жизни и здоровью гражданина при исполнении им трудовых обязанностей / С.В. Васильев. — Харьков: Факт, 1999. – 184 c.
56. Васильев С.В. Энциклопедия гражданского процесса / С.В. Васильев. – Х.: Харьков юридический, 2009. – 816 с.
57. Васильева Г.Д. Защита ответчика против иска в гражданском судопроизводстве / Г.Д. Васильева. – Красноярск: Издательство Красноярского университета, 1982. – 108 с.
58. Васьковский Е.В. Учебник гражданского процесса / Е.В. Васьковский. – М.: Издательство „Зерцало”, 2003. – 464 с.
59. Верховний Суд України вивчає стан дотримання судами земельного законодавства [Електронний ресурс] // Інформаційний сервер Верховного Суду України. – Режим доступу : http://www.scourt.gov.ua/clients/vs.nsf/0/D04FFBBB
E1F60BACC22574C6005133CE?opendocument.
60. Вершинин А.П. Выбор способа защиты гражданский прав / А.П. Вершинин. – СПб.: Специальный юридический факультет по переподготовке кадров по юридическим наукам Санкт-Петербургского государственного университета, 2000. – 384 с.
61. Викут М.А. Иск как средство реализации права на судеб¬ную защиту / М.А. Викут // XXVI съезд КПСС и проблемы гражданского и трудового права, гражданского процесса [Текст] : сб. статей / Акад. наук СССР. Ин-т гос-ва и права Акад. наук СССР. – М. : [б. и.], 1982. – С.225-226.
62. Викут М.А. Категории „материальное” и „про¬цессуальное” в теории гражданского процессуального права / М.А. Викут // Понятийный аппарат науки советского гражданского права и процесса и терминология законодательных актов. Сборник научных трудов. – Тверь: Изд-во Твер. гос. ун-та, 1991. – С. 92-102.
63. Викут М.А. Изменение иска в гражданском судопроизводстве как средство защиты материального права / М.А. Викут // Формы защиты права и соотношение материального и процессуального в отдельных правовых институтах. Межвузовский тематический сборник. – Калинин: Изд-во Калин. ун-та, 1977. – С. 20-26.
64. Викут М.А. Гражданская процессуальная правоспособность как предпосылка права на предъявление иска / М.А. Викут // Проблемы применения и совершенствования гражданского процессуального кодекса РСФСР. Сборник научных трудов. – Калинин: Изд-во Калин. ун-та, 1984. – С. 43-46.
65. Волошко О. Розмежування компетенції адміністративних і судових органів при регулюванні земельних відносин в УСРР у 1920 р. / О. Волошко // Право України. – 2004. – №3. – С. 127-131.
66. Гайдай Л.І. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях (від найдавніших часів до Хмельниччини): навч. посібник / Л.І. Гайдай. – Луцьк: Вежа, 2000. – 525 с.
67. Гетманцев О.В. Особливості цивільного судочинства на території України в період дії Литовських статутів [Електронний ресурс] / О.В. Гетманцев // Науковий вісник Чернівецького університету: серія Правознавство. – 2009. – №489. – Режим доступу до журн. : http://lawreview.chnu.edu.ua/article.php?lang=ua&visnuk=39&article=874
68. Голиченко М.М. Правовая природа участия истца и ответчика в исковом производстве: автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. юрид. наук: спец. 12.00.15 «Гражданский процесс; арбитражный процесс» / М.М. Голиченко. – Саратов, 2003. – 26 с.
69. Гордон В.М. Иски о признании / В.М. Гордон. – Ярославль: Тип. Губ. правл., 1906. – 392 c.
70. Горшенев В.М. Участие общественных организаций в правовом регулировании / В.М. Горшенев. – М.: Госюриздат, 1963. – 380 с.
71. Грабовська О.О. Судочинство у справах про усиновлення дітей іноземними громадянами. Монографія / О.О. Грабовська. – К.: Видавничо-поліграфічний центр „Київський університет”, 2006. – 148 с.
72. Гражданский процесс. Учебник для студ. юрид. вузов / [В.Н. Аргунов, Е.А. Борисова, С.А. Иванова и др.]; под ред. проф. М.К. Треушникова. – [2-е изд., исправ. и доп.]. – М. : Издательство «Спарк», Юридическое бюро «Городец», 1999. – 544 с.
73. Гражданский процесс: Учебник / [В.В. Комаров, В.И.Тертышников, Е.Г. Пушкарь и др.]; под ред. В.В. Комарова. – Х. : Одиссей, 2001. – 704 с.
74. Гражданский процесс. Учебник / [А.П. Вершинин, Л.А. Кривоносова, М.А. Митина и др.]; под ред. В.А. Мусина, Н.А. Чечиной, Д.М. Чечота. – [3-е изд., перераб. и доп.]. – М. : Проспект, 2000. – 544 с.
75. Гражданский процесс: Учебник / [И.В. Решетникова, В.В. Ярков, Н.И. Масленникова и др.]; под.ред.В.В. Яркова. М.: Бек, 1999. – 575 с.
76. Гражданский процессуальный кодекс Украинской ССР. Научно-практический комментарий / [И.А. Беленчук, И.С. Будзилович, Я.Л. Штутин и др.]; отв. ред. И.П. Кононенко, А.М. Фельдман. – К. : Политиздат Украины, 1979. – 608 с.
77. Гражданское процессуальное право России. Учебник / [А.Т. Боннер, Н.А. Громошина, Р.Е. Гукасян и др.]; отв. ред. М.С. Шакарян. – М.: Былина, 1996. – 400 c.
78. Грибанов В.П. Осуществление и защита гражданских прав / В.П. Грибанов. – М.: Статут, 2000. – 411 с.
79. Губина Е.Н. Понятие и сущность искового производства / Е.Н. Губина // Юридический аналитический журнал. – 2005. – №1-2 (13-14). – С. 91-95.
80. Гузь Л.Е. Разрешение судами споров о разделе домов и домовладений (квартир) в натуре. Определение порядка пользования домом (квартирой) и земельным участком / Л.Е. Гузь. – Х.: Харьков юридический, 2002. – 128 с.
81. Гурвич М.А. Право на иск / М.А. Гурвич. – М., Л.: Изд-во АН СССР, 1949. – 216 c.
82. Гурвич М.А. Учение об иске (состав, виды): учеб. пособие / М.А. Гурвич. – М. : ВЮЗИ, 1981. – 40 c.
83. Гурвич М.А. Судебное решение. Теоретические проблемы / М.А. Гуревич. – М.: Юрид. лит-ра., 1976. – 176 c.
84. Гурвич М.А. Пресекательные сроки в советском гражданском праве / М.А. Гурвич. – М. : ВЮЗИ, 1961. – 80 с.
85. Гурвич М.А. Лекции по советскому гражданскому процессу. Пособие / М.А. Гурвич. – М. : ВЮЗИ, 1950. – 199 c.
86. Гурвич М.А. Право на предъявление иска в теории и судебной практике последних лет/ М.А. Гурвич // Правоведение. – 1961. – №2. – С. 132-138.
87. Давтян А.Г. Гражданское процессуальное право Германии / А.Г. Давтян. – М.: Городец, 2000. – 320 c.
88. Дзера І.О. Цивільно-правові засоби захисту права власності в Україні / І.О. Дзера. – К.: Юрінком Інтер, 2001. – 256 с.
89. Добровольський А.А. Основные проблемы исковой формы защиты права / А.А. Добровольський, С.А. Иванова. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1979. – 159 с.
90. Добровольский А. А. Право на иск и право на удовлетворение иска / А.А. Добровольский // Вопросы развития и защиты прав граж¬дан и социалистических организаций. — Калинин, 1978. – С. 57-58.
91. Евтихеев И.И. Земельное право / И.И. Евтихеев. – М.-Петроград: Государственное издательство, 1923. – 185 с.
92. Елисейкин П.Ф. Понятие права на предъявление иска // Проблемы понятийного аппарата науки гражданского и гражданского про¬цессуального права. – Ярославль: ЯрГУ, 1987. – С. 90-92
93. Елисейкин П.Ф. Предмет судебной деятельности в советском гражданском процессе (его понятие, место и значение): автореф. дисс. на соискание учен. степени док. юрид. наук : спец. 12003 „Гражданское право и гражданский процесс” / П.Ф. Елисейкин. – Л., 1974. – 31 с.
94. Жеруолис И.А. Понятие иска как процессуальной формы защиты права / И.А. Жеруолис // Проблемы гарантии осуществления и защиты прав граждан: материалы науч.-практ. конф., посвящ. 175-летию возобновления Тартус. ун-та. – Тарту : ТГУ, 1977. – С. 266-268.
95. Жилин Г.А. Гражданское дело в суде первой инстанции / Г.А. Жилин. – М.: Городец, 2000. – 144 с.
96. Зайцев И.М. Административные иски / И.М. Зайцев // Российская юстиция. – 1996. – №4. – С. 23-25.
97. Застосування судами цивільного і цивільного процесуального законодавства / [упоряд. П.І.Шевчук]. – К. : Видавничий Дім „Ін Юре”, 2002. – 415 с.
98. Захарова О.С. Завдання цивільного судочинства в сфері реформування процесуального законодавства / О.С. Захарова // Проблеми процесуальної науки: історія і сучасність: зб. наук. праць за матеріалами першої міжнарод. наук.-практ. конф. вчених-процесуалістів, практиків, аспірантів, здобувачів і студентів, проведеної кафедрою правосуддя юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, 25-26 листопада 2010 року. – К., 2010. – С.166-170.
99. Зейдер Н.Б. Элементы иска в советском гражданском процессе / Н.Б. Зейдер // Ученые записки Саратовского юридического института имени Д.И. Курского. Вып. 4. – Саратов: Коммунист, 1956. – С. 132-168.
100. Зейкан Я.П. Цивільний процесуальний кодекс України: Науково-практичний коментар / Я.П. Зейкан. – К.: КНТ, 2011. – 672 с.
101. Земельне право: підруч. для студ. юрид. спец. вищ. навч. закл. / [В.І. Семчик, В.І. Андрейцев, Г.Ю. Бистров та ін.]; за ред. В.І. Семчика і П.Ф. Кулинича. – К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2001. – 424 с.
102. Земельне право України: підруч. / [М.В. Шульга (кер. авт. кол.), Г.В. Анісімова, Н.О. Багай та ін.]; за ред. М.В. Шульги. – К. : Юрінком Інтер, 2004. – 368 с.
103. Земельное право Украины: учеб. пособ. / [А.М. Беженарь, Е.С. Бердников, Л.А. Бондар и др.]; под ред. А.А. Погребного, И.И. Каракаша. – К.: Истина, 2002. – 496 с.
104. Земельний кодекс України : науково-практичний коментар / [В.І. Андрейцев, Г.І. Балюк, А.П. Гетьман та ін.]; за заг. ред. В.І. Семчика. – [3-е вид., перероб. і доп.]. – К. : Видавничий Дім «Ін Юре», 2007. – 896 с.
105. Земельний кодекс України: Коментар / [І.І. Каракаш, П.Ф. Кулинич, О.О. Погрібний та ін]; за ред. А.П. Гетьмана, М.В. Шульги. Харків: Одісей, 2004. – 608 с.
106. Земля: договори, суд, законодавство: науково-практичний посібник (видання друге, перероблене та доповнене) / За заг. ред. С.Я.Фурси – К. : Видавець Фурса С.Я.: КНТ, 2008. – 780 с.
107. Иванов О. В. Право на судебную защиту / О.В. Иванов // Советское государство и право. – 1970. – №7. – С. 40-48.
108. Иевлев П.А. Изменение иска в судебной и судебно-арбитражной практике: автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. юрид. наук: спец. 12.00.15 «Гражданский процесс; арбитражный процесс» / П.А. Иевлев. – М., 2004. –30 с.
109. Исаенкова О.В. Иск в гражданском судопроизводстве: учеб. пособие / О.В. Исаенкова. – Саратов: СГАП, 1997. – 96 с.
110. Исаенкова О.В. Иск в гражданском судопроизводстве : [сборник] / О.В. Исаенкова, А.А. Демичев, Т.В. Соловьева, Н.Н. Ткачева; под ред. О.В. Исаенкова. – М. : Волтерс Клувер, 2009. – 216 с.
111. Історія держави і права України. Підручник: В 2 т. / [В.Я. Тацій, А.Й. Рогожин, В.Д. Гончаренко та ін.]; за ред. В.Я. Тація, А.Й. Рогожина, В.Д. Гончаренка. – К.: Концерн «Видавничий Дім «Ін Юре», 2003. – . – Т. 1. – 2003. – 656 с.
112. Кавелин С.П. Земельное право и земельный процесс [Текст] : догматический анализ Земельного Законодательства СССР / С. П. Кавелин. – Воронеж : [б. и.], 1925. – 360 с.
113. Клейн Н.И. Встречный иск в суде и арбитраже / Н.И. Клейн. – М.: Юрид. лит., 1964. – 132 с.
114. Клейнман А.Ф. Некоторые теоретические вопросы учения об иске в советском гражданском процессе / А.Ф. Клейнман // Ученые труды Саратовского юридического института. – Вып. 3. – Саратов, 1969. – С. 147-165.
115. Клейнман А.Ф. Основные вопросы учения об иске в советском гражданском процессуальном праве. Учебное пособие / А.Ф. Клейнман. – М., 1959. – 26 с.
116. Клейнман А. Ф. Новейшие течения в советской науке гражданского процессуального права. Очерки по истории / А.Ф. Клейнман. – М.: Изд-во Московского университета, 1967. – 119 c.
117. Кожухарь А.Н. Право на судебную защиту в исковом производстве / А.Н. Кожухарь. – Кишинев: Кишиневский государственный университет им.Ленина, 1989. – 128 с.
118. Кодекс адміністративного судочинства: науково-практичний коментар: У 2 т. / [О.А. Банчук, І.Б. Коліушко, Р.І. Корнута та ін.]; за заг. ред. Р.О. Куйбіди. – К.: Книги для бізнесу, 2007. – Т.2. – 728 с.
119. Колесов П.П. Процессуальные средства защиты права / П.П. Колесов. – Великий Новгород: Нов.ГУ имени Ярослава Мудрого, 2004. – 220 с.
120. Комаров В.В. Цивільні процесуальні правовідносини та їх суб’єкти: Навч. посібник / В.В. Комаров, П.І. Радченко. – К., НМК ВО, 1991. – 104 с.
121. Комиссаров К.И. Право на иск и прекращение производства по гражданскому делу (некоторые вопросы) / К.И. Комиссаров // Сборник ученых трудов. – Свердловск: Сред.-Урал. кн. изд-во, 1969. – Вып. 9. – С. 159-182.
122. Комиссаров К.И. Судебное усмотрение в советском гражданском процессе / К.И. Комиссаров //Советское государство и право. – 1969. – №4. – С. 49-56.
123. Комиссаров К.И. Полномочия суда второй инстанции в советском гражданском процессе / К.И.Комиссаров. – М.: Госюриздат, 1961. – 106 с.
124. Кострова Н. М. Право на обращение в суд за судебной защитой в советском гражданском процессе: автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. юрид. наук : спец: 12.712 „Гражданское право и гражданский процесс” / Н.М. Кострова. – Саратов, 1970. – 19 с.
125. Кострова Н. М. Процессуальные особенности гражданских дел в современном законодательстве России: проблемы регулирования / Н.М. Кострова // Проблемные вопросы гражданского и арбитражного процессов. – М. : Статут, 2008. – С. 57 – 69.
126. Кравчук В.М. Науково-практичний коментар Цивільного процесуального кодексу України / В.М. Кравчук, О.І. Угриновська. – К.: Істина, 2006. – 944 с.
127. Краснов Н.И. Процессуальные вопросы советского земельного права / Н.И. Краснов, И.А. Иконицкая. – М.: Наука, 1975. – 150 с.
128. Кузнєцова Н.С. Адміністративна юстиція очима цивіліста / Н.С. Кузнєцова // Правовий тиждень. – 2009. – №33-34. – С. 3.
129. Кузнєцова Н.С. Проблеми співвідношення земельного та цивільного законодавства при вирішенні господарських спорів з питань земельних відносин / Н.С. Кузнєцова // Вісник господарського судочинства. – 2009. – №5. – С. 24-26.
130. Курс советского гражданского процессуального права. Теоретические основы правосудия по гражданским делам: в 2 т. / [Т.Е. Абова, П.П. Гуреев, А.А. Добровольский и др.]; отв. ред. А.А. Мельников. – М. : Наука, 1981. – . – Т. 1. – 1981. – 464 с.
131. Курылев С. В. Формы защиты и принудительного осуществления субъективных прав и право на иск / С.В. Курылев // Труды. Иркутский госуниверситет, т. 22. Серия юридическая. – Иркутск, 1957. – вып. 3. – С. 191-203.
132. Лейба Л.В. Деякі питання судового захисту земельних прав / Л.В. Лейба // Земельне право України. – 2006. – №4. – С. 11-17.
133. Лейба Л.В. Правове регулювання вирішення земельних спорів: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.06 „Земельне право; аграрне право; екологічне право; природоресурсне право” / Л.В. Лейба. – Харків, 2005. – 19 с.
134. Лейба Л.В. Земельні спори та порядок їх вирішення / Л.В. Лейба. – Х.: Право, 2007. – 160 с.
135. Логинов П.В. Сущность иска и признаки индивидуализации хозяйственного спора в арбитражном процессе / П.В. Логвинов // Вопросы теории и практики гражданского процесса. Межвузовский научный сборник. – Вып. 1. – Саратов, 1976. – С. 64-65.
136. Логинов П.В. Понятие иска и исковая форма защиты права / П.В. Логинов // Советское государство и право. – 1983. – №2. – С. 100-105.
137. Луспеник Д.Д. Судочинство у справах про захист честі, гідності та ділової репутації: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.03 „Цивільне право та цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право” / Д.Д. Луспеник. – Харків, 2003. – 20 с.
138. Макаров В.В. Теория иска в гражданском процессуальном праве России и Германии: автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. юрид. наук: спец. 12.00.15 «Гражданский процесс; арбитражный процесс» / В.В. Макаров. – М., 2007. – 27 с.
139. Малеин М.С. Гражданский закон и права личности в СССР / М.С. Малеин. – М.: Юридическая литература, 1981. – 216 с.
140. Матузов Н.И. Правовая система и личность / Н.И. Матузов. – Саратов: Изд-во Сарат. ун-та, 1987. – 294 с.
141. Машутина Ж.И. Судебная защита и соотношение материального и процессуального: автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. юрид. наук : спец. 12.712 „Гражданское право и гражданский процесс” / Ж.И. Машутина. – Томск, 1972. – 20 с.
142. Мельников А. А. Правовое положение личности в советском гражданском процессе / А.А. Мельников. – М.: Наука, 1969. – 247 с.
143. Мірошниченко А.М. Науково-практичний коментар Земельного кодексу України / А.М. Мірошниченко, Р.І. Марусенко. – К.: Правова єдність, 2009. – 496 с.
144. Мірошниченко А.М. Земельне право України: Підручник / А.М. Мірошниченко. – К.: Алеута; КНТ; ЦУЛ, 2009. – 712 с.
145. Мірошниченко А.М. Колізії в правовому регулюванні земельних відносин в Україні: Монографія / А.М. Мірошниченко. – К.: Алеута; КНТ; ЦУЛ, 2009. – 268 с.
146. Мунтян В.Л. Правова охорона природи УРСР / Мунтян В.Л. – К. : Вища школа, 1973. – 204 с.
147. Мурадьян Е.М. Социальное действие и резонанс судебного решения / Е.М. Мурадьян // Советское государство и право. – 1983. – №3. – С. 46-54.
148. Мурадьян Е. Превентивние иски / Е. Мурадьян // Государство и право. – 2001. – №4. – С. 23-27.
149. Нагребельний В.П. Підвідомчість / В.П. Нагребельний, М.Й. Штефан // Юридична енциклопедія: в 6 т. / [редкол. : Ю.С. Шемшученко (голова ред.,) та ін.] – К. : «Укр. Енцикл.», Т. 4 : Н–П. – 2002. – С. 535-536.
150. Науково-практичний коментар Земельного кодексу України / [Л.О. Бондар, А.П. Гетьман, В.Г. Гончаренко та ін.]; за заг. ред. В.В. Медведчука. – К. : Юрінком Інтер, 2004. – 656 с.
151. Науково-практичний коментар Цивільного кодексу України: У 2 т. / [Н.С. Кузнєцова, І.О. Дзера, В.М. Коссак та ін.]; за ред. О. В. Дзери (кер. авт. кол.), Н. С. Кузнєцової, В. В. Луця. – [3-е вид., перероб. і доп.]. – К.: Юрінком Інтер, 2008. – Т. 1. – 832 с.
152. Ненашев М.М. Понятие иска и его последующее влияние на формулирование категории теории иска / М.М. Ненашев // Арбитражный и гражданский процесс. – 2004. – №6. – С. 14-17.
153. Носік В.В. Право власності на землю Українського народу : монографія / Носік В.В. – К. : Юрінком Інтер, 2006. – 544 с.
154. Осипов Ю.К. Подведомственность юридических дел: учебное пособие / Ю.К. Осипов. – Свердловск: Свердловский юрид. инст-т., 1973. – 124 с.
155. Осокина Г.Л. Проблемы иска и права на иск / Г.Л. Осокина. – Томск: Изд-во Томского университета, 1989. – 196 с.
156. Осокина Г.Л. Право на защиту в исковом производстве / Г.Л. Осокина. – Томск: Изд-во Томского университета, 1990. – 160 с.
157. Осокина Г.Л. Иск (теория и практика) / Г.Л. Осокина. – М.: Городец, 2000. – 192 с.
158. Осокина Г.Л. Гражданский процесс. Общая часть / Г.Л. Осокина. – М.: Юрист, 2003. – 669 с.
159. Падох Я. Ґрунтове судочинство на Лівобережній Україні у другій половині XVII-XVII столітті / Я. Падох. – Львів: Українознавча бібліотека НТШ. Число 2, 1994. – 198 с.
160. Погрібний О.О. Окремі питання вирішення земельних спорів / О.О. Погрібний // Проблеми законності: збірник наукових праць. – 2009. – Вип. 100. – С. 175-187.
161. Притика Ю.Д. Проблеми захисту цивільних прав та інтересів у третейському суді / Ю.Д. Притика. – К.: Видавничий Дім „Ін Юре”, 2006. – 636 с.
162. Проблеми теорії та практики цивільного судочинства: монографія / [В.В. Комаров, В.І. Тертишніков, В.В. Баранкова та ін.]; за заг. ред. В.В. Комарова. – Х. : Харків юридичний, 2008. – 928 с.
163. Проблемы науки гражданского процессуального права / [В.В. Комаров, В.А. Бигун, В.В. Баранкова и др.]; под ред. В.В. Комарова. – Харьков: Право, 2002. – 440 с.
164. Проблемы судебного права / [А.А. Мельников, Н.Н. Полянский, В.М. Савицкий и др.]; под ред. В.М. Савицкого. – М.: Наука, 1983. – 224 с.
165. Пучинский В.К. Элементы иска в советском гражданском процессе / В.К. Пучинский // Советское государство и право. – 1979. – № 3. – С.46-52.
166. Пушкарь Е.Г. Конституционное право на судебную защиту (гражданско-процессуальный аспект) / Е.Г. Пушкарь. – Львов, Вища школа. – 1972. – 216 с.
167. Пятилетов И.М. Понятие исковых требований и право суда выйти за их пределы / И.М. Пятилетов // Проблемы защиты субъективных прав граждан и организаций в свете решений ХХVІІ съезда КПСС. Сборник научных трудов. – М.: РИО ВЮЗИ, 1988. – С. 41-51.
168. Решетникова И.В. Гражданское право и гражданский процесс в современной России / И.В. Решетникова, В.В. Ярков. – М. : Издательство Норма, 1999. – 312 с.
169. Рожкова М.А. К вопросу об иске, изменении его предмета и основания / М.А. Рожкова // Хозяйство и право. – 2002. – №11. – С. 78-91.
170. Розова М.Ю. Обращение за судебной защитой по советскому гражданскому процессуальному праву: автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.03 „Гражданское право; семейное право; гражданский процесс; международное частное право” / М.Ю. Розова. –Свердловск, 1983. – 12 с.
171. Снідевич О.С. Питання переходу права на земельні ділянки в нотаріальній практиці / О.С. Снідевич // Проблеми процесуальної науки: історія і сучасність: зб. наук. праць за матеріалами першої міжнарод. наук.-практ. конф. вчених-