Кучер Тетяна Миколаївна Право на судовий захист в порядку цивільного судочинства України

Краткое описание

КИЇВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ПРАВА
НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ

На правах рукопису

Кучер Тетяна Миколаївна

УДК 347.9

ПРАВО НА СУДОВИЙ ЗАХИСТ
В ПОРЯДКУ ЦИВІЛЬНОГО СУДОЧИНСТВА УКРАЇНИ

Спеціальність 12.00.03 – цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник
Фурса Світлана Ярославівна
доктор юридичних наук, професор

Київ – 2009

ПЛАН
ВСТУП 2
I. Право на судовий захист в порядку цивільного судочинства України
1.1. Право на судовий захист та його об’єкти 15
1.2. Право на звернення до суду за судовим захистом 41
1.3. Процесуальний порядок реалізації права на звернення до суду за захистом в цивільному судочинстві 61
Висновки до Розділу І 73

II. Порядок реалізації права на судовий захист у різних видах проваджень цивільного судочинства та стадіях процесу
2.1. Особливості позовного провадженні в суді І інстанції 75
2.2. Особливості реалізації права на судовий захист у наказному провадженні 113
2.3. Особливості реалізації права на судовий захист у окремому провадженні 127
2.4. Особливості реалізації права на судовий захист при перегляді судових рішень в апеляційній, касаційній інстанціях, провадженнях у зв’язку з винятковими, нововиявленими обставинами 135
Висновки до Розділу ІІ 147

III. Особливості реалізації права на судовий захист в цивільному процесі щодо окремих категорій справ.
3.1. Право на судовий захист в процесі розгляду спорів, що виникають із цивільного права 153
3.2. Право на судовий захист в процесі розгляду сімейних справ 161
3.3. Право на судовий захист в процесі розгляду трудових справ 166
Висновки до Розділу ІІІ 175
ВИСНОВКИ 178
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 180

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Права, свободи та інтереси осіб, їх гарантії є основою спрямованості діяльності держави, її найвищою цінністю, а їх утвердження і забезпечення – головним обов'язком держави. В свою чергу ефективний захист наданих державою правомочностей – це один з головних показників правової та демократичної держави. Закріплення ж в Конституції України (далі – Конституція) високих міжнародних стандартів щодо “права після використання всіх національних засобів правового захисту звертатися за захистом своїх прав і свобод до відповідних міжнародних організацій, членом або учасницею яких є Україна” (ст. 55) вимагало і відповідного розширення сфери цивільного процесуального регулювання відносин як гарантії забезпечення реалізації та захисту гарантованих Конституцією основоположних прав та свобод осіб. Цілий ряд міжнародно-правових документів, визнаних Україною (Загальна декларація прав людини (1948 р.), Міжнародний пакт про громадянські і політичні права (1966 р.), Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права (1966 р.), зобов’язують нашу державу забезпечити будь-якій особі ефективні засоби правового захисту у разі порушення її прав та свобод.
Згідно з положеннями Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція), ратифікованої 17 липня 1997 р., Україна взяла на себе зобов’язання гарантувати закріплені в ній права та визнала право на звернення фізичних та юридичних осіб до Європейського суду з прав людини за захистом своїх порушених прав та охоронюваних Конвенцією основних свобод. При доцільному використанні Конвенції в практиці здійснення судочинства зменшиться і кількість звернень проти нашої держави до Європейського суду з прав людини із скаргами про порушення в Україні прав, гарантованих Конвенцією. Для цього також потрібне глибоке наукове дослідження практики Європейського суду, втілення міжнародних стандартів у національну судову практику. Тим більше, що вже мають місце непоодинокі випадки звернення громадян України зі скаргами до Європейського суду з прав людини, а також рішення Європейського суду з прав людини, винесені проти України з приводу порушення права на справедливий судовий розгляд при розгляді цивільних справ національними судами.
Право на судовий захист є важливою суспільною категорією, яка дає можливість особі скористатися таким правом. Як правовий інститут дане право забезпечує відновлення порушених, невизнаних, оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Без розуміння права на судовий захист, механізму його реалізації неможна зрозуміти інші інститути, форми, категорії та процедури, притаманні цивільному судочинству і онтологічно пов’язані з ним. За таких обставин стає надзвичайно актуальною проблема аналізу сутності права на судовий захист, його змістовного навантаження, застосування норм нового процесуального законодавства. Усе це відповідно вимагає актуалізації наукових досліджень.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до плану науково-дослідних робіт кафедри цивільного та трудового права Київського університету права НАН України в рамках комплексної бюджетної теми «Правове регулювання в умовах трансформації суспільних відносин в Україні», державний реєстраційний номер 01050001907.
Мета обраної теми – єдиний за концепцією комплексний науковий аналіз права на судовий захист як самостійного правового інституту з притаманними йому нормами, формами, засобами, процедурами, правовими положеннями та категоріями, який відображає його сучасний стан, розробка науково-теоретичних і практичних рекомендацій щодо поняття та змісту даного права. Метою дослідження став також аналіз фундаментальних основ та тенденцій розвитку правової думки на предмет їх відповідності законодавству України та міжнародним нормативно-правовим документам і на цій основі визначення і теоретичне обґрунтування їх удосконалення для забезпечення гармонізації законодавства у досліджуваній галузі.
Відповідно до поставленої мети в дисертації зосереджено увагу на вирішенні таких основних завдань:
- виявити найбільш дискусійні аспекти вчень про право на судовий захист і на цій основі встановити правову природу, зміст права на судовий захист, його елементи, види, аспекти реалізації на сучасному етапі розвитку суспільних відносин;
- проаналізувати право на звернення до суду за захистом, його правове положення щодо права на судовий захист та права на пред’явлення позову, встановити суб’єктів цих прав, систему умов, необхідних для реалізації права на звернення до суду і розкриття їх змісту;
- визначити та охарактеризувати склад учасників цивільного судочинства та розкрити їх процесуально-правове становище з позиції реалізації права на судовий захист та права на звернення до суду, приділивши особливу увагу наявності таких прав у іноземних суб’єктів, проаналізувати тотожність або відмінність їх правового положення щодо суб’єктів нашої держави;
- проаналізувати та розкрити особливості реалізації права на судовий захист у стадіях цивільного процесу, видах провадження з позиції додержання критеріїв ефективності судового захисту на міжнародному рівні;
- дослідити право на судовий захист в контексті розгляду певних категорій справ (цивільні, трудові, сімейні);
- показати через право на судовий захист єдність цивільного судочинства у множинності його інститутів, форм, методів та конкретних процедур;
- охарактеризувати особливості змісту судових рішень, прийнятих в процесі здійснення цивільного судочинства;
- сформулювати конкретні пропозиції щодо вдосконалення законодавства.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що гарантують і забезпечують існування права на судовий захист та можливість його реалізації для кожної особи у разі порушення або невизнання її прав, свобод чи інтересів.
Предметом дослідження є законодавство, що регулює суспільні відносини у сфері права на судовий захист, теоретичні концепції, юридична практика. При цьому предметом дослідження стали притаманні праву на судовий захист норми, інститути, процедури, правові категорії, його форми та засоби реалізації.
Методи дослідження. Дослідження побудовано на використанні ряду наукових методів та прийомів наукового пізнання у відповідності до складності розглядуваних питань і забезпечення отримання достовірних результатів. Так, на основі діалектичного методу розглянуті в дисертації проблеми досліджуються в єдності їх соціального змісту та юридичної форми.
Системно-структурний метод покладено в основу концептуального висвітлення проблем права на судовий захист, формування аспектів його реалізації, визначення та аналізу елементів позову, стадій цивільного судочинства.
Порівняльно-правовий метод використовувався для зіставлення національного права з правом інших держав, міжнародно-правовими документами загальної дії, прецедентною практикою Європейського суду з прав людини в процесі обґрунтування висновків і певних пропозицій щодо необхідності імплементування позитивного міжнародного та іноземного досвіду в національне законодавство.
Історичний метод застосовувався при дослідженні розвитку поняття „права на судовий захист”, формування моделей наказного провадження, витоків проблеми підвідомчості справ. Статистичний метод використано для узагальнення окремих найважливіших питань, відповідно до мети дисертаційного дослідження.
З позицій логіко-юридичного методу та методу прогнозування зроблено висновки про шляхи подальшого вдосконалення права на судовий захист в його активній та пасивній формі, усунення існуючих в Цивільному процесуальному кодексі України (далі – ЦПК) певних обмежень щодо реалізації цього права. Використання комплексного методу проводилось при формуванні ряду наукових визначень та висновків, а також наукових положень, що виносяться на захист.
Для досягнення поставленої мети і завдань дослідження у роботі також застосовувалися закони і методи аналізу і синтезу, дедукції, індукції, порівняння та протиставлення у систематизації емпіричного матеріалу й отримання теоретичних результатів та практичних висновків.
Теоретична та емпірична бази дослідження. Теоретичну базу дослідження склали праці вчених у галузі цивільного процесуального права, зокрема: С.С.Алєксєєва, Л.А. Ванєєвої, М.А. Вікута, С.О. Вільнянського, О.В. Вязовченко, О.В. Гетманцева, М.А. Гурвича, Я.П. Зейкана, А.Н. Кожухаря, В.В. Комарова, Д.Д. Луспеника, Г.Л. Осокіної, І.А. Приходько, Є.Г. Пушкаря, Н.Ю. Сакари, Л.А. Тєрєхової, В.І. Тертишнікова, П.М. Тимченко, Г.В. Фазікош, Є.І. Фурси, С.Я. Фурси, М.С. Шакарян, М.Й. Штефана, В.В. Яркова, а також вчених в галузі міжнародного цивільного процесу Т.М. Нешатаєвої, В.І.Кисіля. Емпіричною базою дослідження були архіви справ судів загальної юрисдикції, опубліковані рішення Європейського суду з прав людини й оприлюднена практика судів України.
Наукова новизна відтворює основні результати дисертаційного дослідження, орієнтовані на усунення суперечностей в теорії цивільного процесу і, зокрема, у сприйнятті права на судовий захист, а також на поліпшення діяльності судів при забезпеченні реалізації парва на судовий захист. Проведені дослідження права на судовий захист в порядку цивільного судочинства України дозволили сформулювати та обґрунтувати такі положення, які виносяться на захист вперше:
1. Запропоновано сприймати правову природу права на судовий захист як об’єктивного явища, яке існує в демократичному суспільстві незалежно від волі конкретних осіб і гарантує захист порушених, оспорюваних або невизнаних прав, свобод чи інтересів кожній особі.
2. Сформульоване визначення права на судовий захист в широкому розумінні як системи юридичних гарантій захисту прав, свобод чи інтересів осіб, що забезпечуються діяльністю уповноважених державою суб’єктів, які у разі звернення до них особи мають діяти відповідно до вимог законодавства.
3. Виділено два головні аспекти права на судовий захист: праву особи на захист кореспондується обов’язок суду захистити порушене право лише у тому разі, коли відповідне порушене право не суперечить вимогам законодавства і особа не зловживає своїми правами. Тому автором сприймається право на судовий захист в широкому контексті і, одночасно, як право відповідача та інших заінтересованих осіб скористатися судовим захистом від зловживань з боку позивача (заявника). Саме тому держава гарантує особам не тільки розгляд доводів сторін в суді першої інстанції, а й можливість перегляду ухваленого судом першої інстанції рішення судами апеляційної та касаційної інстанцій та визнання прийнятого Європейським судом з прав людини рішення.
4. Виділено в праві на судовий захист як правовому інституті його основні категорії: матеріальні об’єкти (права, свободи і інтереси) та процесуальні обов’язки уповноважених осіб судів, які мають гарантувати особам, які звертаються до суду, реальний і об’єктивний захист вказаних об’єктів.
5. Серед найважливіших обов’язків судів в контексті права на судовий захист автором визначено: безумовне прийняття заяв та доказів, які надаються сторонами та іншими особами, які беруть участь в справі, а також сприяння в отриманні останніх; правильну кваліфікацію правовідносин; забезпечення права особи бути вислуханою відповідним обов’язком судів всіх інстанцій надати безперешкодну можливість сторонам та іншим особам висловити свої доводи відповідно до процедури розгляду справи; ухвалення рішення відповідно до матеріалів справи та вимог законодавства.
6. Запропоновано класифікацію суб’єктів, яких законом наділено правом на судовий захист, відповідно до тих об’єктів, які підлягають захисту - права, свободи чи інтереси, власники яких визначені у ст. 2 Цивільного кодексу України (далі – ЦК). Автор вважає, що у зв’язку з неодноразовим згадуванням у ЦК суспільних інтересів і суспільної необхідності, у цивільному процесі мають належним чином представлятися уповноваженими особами інтереси невизначеного кола осіб – інтереси суспільства. Тому за загальною градацією суб’єктів необхідно поділяти на: 1) осіб, дії яких спрямовані на захист власних інтересів; 2) осіб, повноваження яких забезпечують захист прав, свобод та інтересів інших осіб; 3) власників прав, свобод та інтересів, які в силу об’єктивних обставин не здатні особисто захистити свої права та інтереси, але до раніше досліджуваних представників цієї категорії осіб автор вважає доцільним додати територіальні громади та суспільство, інтереси яких також мають захищати уповноважені законні представники.
7. Сформульовано поняття «право на судовий захист» в об’єктивному і суб’єктивному розумінні. В об’єктивному розумінні це – система правових норм, що регулюють виникнення, розвиток та припинення правовідносин між судом та особами, які беруть участь в справі, при реалізації права на судовий захист. Такі правові норми у сукупності утворюють універсальну систему прав на судовий захист, коли не тільки позивач (заявник), а й всі заінтересовані особи наділяються відповідним комплексом прав на судовий захист від оспорювання або порушення їх прав позивачем. Зокрема, треті особи та відповідач наділені правом на звернення до суду з позовом в тій справі, яку порушив позивач. В суб’єктивному розумінні – це надана й гарантована законом кожній особі можливість (правомочність) реалізувати право на судовий захист. Суб’єктивне право на судовий захист може бути реалізоване в двох формах: активній – право особи на безпосереднє звернення до суду за власним волевиявленням від свого імені та пасивній – право на звернення до суду відповідних органів та осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, державні чи суспільні інтереси.
8. Системно та обґрунтовано проведено розмежування права на судовий захист і подібних категорій – права на звернення до суду та права на пред’явлення позову, які є складовими елементами права на судовий захист, та у сукупності з правом на задоволення законного і обґрунтованого позову зумовлюють судовий захист порушених, невизнаних, оспорюваних прав, свобод та інтересів.
9. Сформульовано поняття «судова помилка», під якою, в широкому розумінні, пропонується вважати недосягнення мети цивільного судочинства та підставу для перегляду судових актів, але внаслідок ненавмисних порушень та упущень під час провадження у справі, що призвели до неправильного застосування норм матеріального чи процесуального закону і усунення яких вимагає скасування судового рішення, його зміни (повної або часткової), ухвалення нового рішення тощо. Автором визначено підстави та види класифікацій судових помилок, розроблено критерії розмежування порушення законності від судової помилки для уникнення ототожнення цих понять.
10. Автором обґрунтовано положення про те, що заінтересованість особи не є певною межею чи обмеженням судового захисту, а виступає як характерна ознака, яка повинна бути властивою особі, яка звертається до суду за захистом. Отже, “заінтересована особа” є комплексним і широким поняттям, яке розкриває характерну ознаку осіб, які беруть участь в справах позовного та окремого провадження.
11. Визначено правове положення права на звернення до суду, як самостійного процесуального інституту, закріпленого законодавчо в ЦПК, Господарському процесуальному кодексі України, Кодексі адміністративного судочинства України, реалізація якого в механізмі процесуальних відносин є юридичним фактом, який свідчить про початок реалізації права на судовий захист. Доведено невідчужуваність права на судовий захист, оскільки неможливо обмежити доступ до абсолютного права, будь – яка домовленість про таку відмову є недійсною. Тому незаконно відмовляти у прийнятті заяви про порушення провадження у справі, якщо заінтересована особа невірно визначила вид судочинства.
12. На підставі аналізу цивільного процесуального законодавства України та зарубіжних країн у дисертації обґрунтовано необхідність закріплення в ЦПК України категорії «заінтересованості», оскільки його виключення з нового ЦПК впливає не тільки на загальний зміст певної статті, а й на всю його структуру. Саме інтерес виступав ключовим аспектом поділу суб’єктів цивільного судочинства на певні групи, виключення такого аспекту призвело до непослідовності та нелогічності поділу суб’єктів цивільного процесу.
Дістали подальшого розвитку:
13. Класифікація суб’єктів цивільного процесу, а саме: 1) органи та особи, що здійснюють правосуддя або безпосередньо забезпечують його здійснення у його різних формах (в інших класифікаціях науковцями не було враховано, що при здійсненні правосуддя суд виступає як орган, а в певних випадках суддя діє особисто як особа і є певні особи, які безпосередньо в силу своєї посади та повноважень не здійснюють правосуддя, а забезпечують його здійснення – секретар судового засідання, судовий розпорядник ; 2) особи, які беруть участь у справах; 3) особи, які є іншими учасниками цивільного процесу, тобто ті особи, які сприяють здійсненню правосуддя і виконують допоміжну роль.
14. Положення про те, що об’єктом судового захисту в окремому провадженні є охоронюваний законом інтерес, а не суб’єктивне право, оскільки у ч.6 ст. 235 ЦПК України чітко передбачено, що у разі, якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право (тобто об’єктом захисту стає суб’єктивне право), суд залишає заяву без розгляду і роз’яснює заінтересованим особам, що вони можуть подати позов на загальних підставах. Тобто, об’єктом захисту в порядку окремого провадження є інтерес, як факт, який після розгляду справи буде породжувати права за межами судового розгляду.
У роботі запропоновано внести зміни до законодавства, найголовнішими з яких є такі:
15. Частину 1 статті 3 ЦПК України викласти в такій редакції: “Кожна заінтересована особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, в тому числі прав на свободу чи охоронюваних законом інтересів».
16. Змінити структуру ЦПК України для послідовного, логічного, правильного сприйняття та застосування, а саме необхідно такі норми як стаття 121 – залишення позовної заяви без руху, повернення заяви; стаття 122 – відкриття провадження у справі, главу 5 «Фіксування цивільного процесу», главу 6 «Зупинення і закриття провадження у справі. Залишення заяви без розгляду», главу 7 «Судові рішення» перенести в загальні положення, а особливі положення вказувати в спеціальних нормах, бо виходячи з теорії права загальні положення визначать основний зміст та спрямованість процесуальної діяльності, спеціальні – конкретизацію та особливості такої діяльності та притаманні їй норми та інститути.
17. Частину 1 статті 118 ЦПК України викласти в такій редакції: “Позов пред’являється шляхом подання позовної заяви до канцелярії суду, яка передається судді в порядку черговості».
Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в тому, що:
- у науково-дослідній сфері теоретичні положення та висновки дисертаційного дослідження можуть стати основою для подальших наукових досліджень права на судовий захист, права на звернення до суду за судовим захистом, процесуального порядку і умов такого звернення як в аспекті розгляду цивільного судочинства в цілому, так і його окремих норм, категорій, інститутів (наприклад, видів проваджень, принципів цивільного процесу тощо);
- у сфері правотворчості – висновки та пропозиції, сформульовані в дисертації, можуть бути використані як у законотворчій діяльності, зокрема, у процесі подальшого вдосконалення, внесення змін та доповнень до ЦПК, проекту Закону України “Про судовий збір” тощо, так і в практичній діяльності при реалізації особами такого права в суді. Крім того, результати дослідження можуть бути корисними в роботі українських судових та державних органів, аналітичних центрів, що надають консультативну юридичну допомогу з питань захисту прав, свобод чи інтересів громадян, а також наукових установ;
- у навчально-методичній роботі матеріали дисертаційного дослідження можуть бути використані при підготовці навчальних посібників і підручників з цивільного процесу, при читанні курсу цивільного права, процесу, сімейного, трудового та міжнародного приватного права, а також при розробці відповідних спецкурсів, що стосуються окремих видів судочинства.
Результати дисертаційного дослідження можуть бути використані для вдосконалення програм навчальних дисциплін “Цивільний процес”, «Особливості розгляду окремих категорій цивільних справ».
Апробація результатів дослідження. Дисертацію виконано й обговорено на кафедрі цивільного та трудового права Київського університету права Національної академії наук України.
Результати дослідження доповідалися й обговорювалися на ІІІ Міжнародній цивілістичній науковій конференції (4 – 5 квітня 2008 р., м. Одеса), Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих вчених “Осінні юридичні читання” (12 – 13 листопада 2008 р., м. Харків), Міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених “Сьомі осінні юридичні читання. Актуальні проблеми юридичної науки” (28 – 29 листопада 2008 р., м. Хмельницький).
Публікації. Основні положення й висновки дисертаційного дослідження знайшли своє відображення у дев’яти наукових працях, зокрема в шести наукових статтях у виданнях, визначених ВАК України фаховими для юридичних наук, а також у главах та розділах двох навчальних посібників та брошурі.
Основні теоретичні положення і висновки дисертаційної роботи знайшли відображення у дванадцяти публікаціях, шість з яких містяться у фахових спеціалізованих виданнях, внесених до переліків ВАК України.
У наукових фахових виданнях:
1. Кучер Т. Об’єкти судового захисту за новим Цивільним процесуальним кодексом України / Т. Кучер // Юриспруденція: Теорія і практика. – 2006. – № 6 (20). – С. 56-64.
2. Кучер Т. Право на судовий захист у порядку цивільного судочинства / Т. Кучер // Юриспруденція: Теорія і практика. – 2006. – № 8 (22). – С. 53 – 59.
3. Кучер Т. Принципи цивільного судочинства / Т. Кучер // Юриспруденція: Теорія і практика. – 2006. – № 9 (23). – С. 19 – 28.
4. Кучер Т.М. Умови звернення до суду за захистом як невід’ємні елементи в реалізації права на судовий захист / Т.М. Кучер // Часопис Київського університету права: Український науково-теоретичний часопис. – К., 2008. – № 4. – С. 121 – 125.
5. Кучер Т.М. Юридична природа права на судовий захист в порядку цивільного судочинства України / Т.М. Кучер // Університетські наукові записки: Часопис Хмельницького університету управління та права. – Хмельницький, 2008 – № 4(28). – С. 179 – 182.
6. Кучер Т.М. Шляхи приведення процедури наказного провадження у відповідність до принципів цивільного процесу та норм міжнародного права / Т.М. Кучер // Часопис Київського університету права: Український науково-теоретичний часопис. – К., 2009. – №3. –С. 140 – 143.
В інших виданнях:
1. Кучер Т.М. // Процесуальні документи у цивільних справах (теорія, методика, практика): Науково-практичний посібник [Фурса С.Я., Фурса Є.І., Лазько Г.З та ін.]; за заг. ред. доктора юридичних наук, професора С.Я. Фурси. – К.: Видавець Фурса С.Я.: КНТ, 2007. –С. 196-336; 339-465; 500-543; 557-645; 753-761; 794-802;
2. Кучер Т.М. Як звернутися до суду загальної юрисдикції / Т.М. Кучер / Серія: «Правовий всеобуч населення».- К., 2008.- 80 с.
3. Кучер Т.М. Право на судовий захист в процесі розгляду цивільних справ (застосування норм матеріального та процесуального права в судовій практиці) / Т.М. Кучер // Збірник тез наукових робіт учасників ІІІ Міжнародної цивілістичної наукової конференції студентів та аспірантів / Одеська національна юридична академія. – Одеса.: Фенікс, 2008. – С. 366 – 370.
4. Кучер Т.М. Проблеми правової природи права на судовий захист в порядку цивільного судочинства України / Т.М. Кучер // Осінні юридичні читання: Тези доповідей та наукових повідомлень всеукраїнської наукової конференції молодих вчених 12 – 13 листопада 2008 р. / За заг. ред. А.П. Гетьмана. – Х.: Нац. юрид. акад. України, 2008. – С. 295 – 298.
5. Кучер Т.М. Реалізація права на судовий захист (позовне, наказне, окреме провадження) / Т.М. Кучер // Актуальні проблеми юридичної науки: Збірник тез міжнародної наукової конференції “Сьомі осінні юридичні читання” (м. Хмельницький, 28 – 29 листопада 2008 року): У 4 ч. – Ч.3: Цивільне право. Сімейне право. Міжнародне приватне право. Комерційне право. Цивільний, господарський та адміністративний процес. – Хмельницький: Вид-во Хмельницького ун-ту управління та права, 2008. – С. 352 – 354.
6. Кучер Т.М. // Цивільний процес України: Кредитно – модульний навчальний посібник – практикум / [Фурса С.Я., Фурса Є.І., Гетманцев О.В та ін.]; за заг.ред. доктора юридичних наук, професора С.Я. Фурси. – К.: Видавець Фурса С.Я.: КНТ, 2009. –С. 59, 77, 95, 110, 127, 170, 226, 328.
Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, поділених на 7 підрозділів, висновків до розділів, загальних висновків і списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації становить 198 сторінок, із них 18 сторінок займає список використаних джерел, що складається з 202 найменувань.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Розвиваючи положення дослідників проблем цивільного процесу, пропонується узагальнена теоретична концепція права на судовий захист. Вона орієнтована сприяти не тільки усуненню проблемних і дискусійних питань у теорії цивільного процесу, а й забезпечити надійні гарантії реалізації права на судовий захист. Для цього автором пропонується усунути штучні перешкоди на шляху звернення громадян до суду, які доволі часто проявляються на практиці при відмові у прийнятті заяв, відкритті провадження у справі, задоволенні заявленого позову тощо. Тому вказана концепція зводиться до того, що право на судовий захист має сприйматися комплексно і визначати конкретні обов’язки у представників органів суду, які б сприяли реалізації права на захист кожній особі. Сучасна ж доктрина ЦПК визначає у першу чергу обов’язки осіб, які звертаються до суду, включаючи вимоги до позовної заяви тощо. Але держава має не тільки декларативно гарантувати особам право на судовий захист, а й забезпечувати його правовою допомогою юридично необізнаним і малозабезпеченим особам, оскільки без такої допомоги реальний захист є неможливим в силу складності цивільного судочинства.
В контексті проведеного дослідження зроблено ряд висновків і пропозицій, які мають сприяти удосконаленню законодавства, зменшенню звернень громадян України до Європейського суду з прав людини тощо. Так автором зроблено висновок про необхідність чіткого розмежування права на судовий захист та права на звернення до суду за таким захистом, права на пред’явлення позову і про доцільність переходу на гарантії судового захисту, а не формального звернення до суду, що вже не задовольняє суспільні відносини.
Проведено дослідження третіх осіб у цивільному процесі, порядку їх вступу чи залучення до участі у справі, процесуальних прав, на підставі якого встановлено необхідність абсолютизації права на судовий захист щодо вказаної групи осіб, в зв’язку з суперечливість норм ЦПК щодо останніх.
Аналіз ЦПК України та законодавства зарубіжних країн надав можливість сформулювати висновок про необхідність зміни порядку розгляду справ у наказному провадженні, приведення його у відповідність до вимог Конституції, Конвенції про права людини та основоположні свободи, загальних положень ЦПК і ввести такі стадії: 1) прийняти заяву про видачу судового наказу; 2) у визначений в ухвалі суду час отримати від боржника письмові заперечення; 3) дослідити заяву, заперечення та надані заявником і боржником безспірні докази, здійснити їх оцінку відповідно до статті 212 ЦПК; 4) видати судовий наказ або відмовити у видачі судового наказу. Частину 1 ст. 106 ЦПК України викласти в такій редакції: “Заява боржника про скасування судового наказу, подана в установлений строк, розглядається судом з обов’язковим дослідженням усіх матеріалів, доданих до неї, протягом п’яти днів з дня її надходження без судового розгляду і виклику сторін. Після розгляду заяви про скасування судового наказу суд в разі її обґрунтованості постановлює ухвалу про скасування судового наказу та закриття провадження у справі і роз’яснює стягувачеві право на звернення за судовим захистом в порядку позовного провадження або в разі не підтвердження доказами обставин, викладених в заяві - ухвалу про відмову в прийнятті заяви про видачу судового наказу та залишення в силі судового наказу”. Запропоновані положення можуть бути використані для внесення змін до ЦПК України.
Наукові та практичні результати дисертаційного дослідження були оприлюднені і не отримали зауважень з боку науковців та інших фахівців, тому можуть слугувати підставою для подальших досліджень цієї проблематики.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Конституція України / Відомості Верховної Ради України, 1996, № 30 (23.07.96). - ст. 141
2. Цивільний процесуальний кодекс України / Офіційний вісник України, 2004. - № 16 (07.05.2004). - ст. 1088
3. Цивільний кодекс України / Офіційний вісник України, 2003, N 11 (28.03.2003). - ст. 461
4. Антонович М. Міжнародна система захисту прав людини: крізь призму України / М. Антонович // Право України. - № 3. – 2007. – С.37-41.
5. Старобор О. Конституційні принципи правового статусу людини і громадянина в Україні / О. Старобор // Право України. - № 4. – 2007. – С. 30 – 32.
6. Стефанюк В. Правозахисна діяльність судів України / В. Стефанюк // Право України. – 1999. - № 5. – С. 19
7. Слюсар К. Методи гарантування і захисту конституційних прав та свобод людини і громадянина / К. Слюсар // Право України. – 2006. - № 4. – С. 35 - 39
8. Сахнова Т.В. Курс гражданского процесса: Теоретические начала и основные институты / Т.В. Сахнова – М.: Волтерс Клувер, 2008. – С. 263-286;
9. Гусев В.Г. О реализации права на судебную защиту в гражданском и арбитражном процессах: Заметки о современном гражданском и арбитражном процессуальном праве / В.Г. Гусев; под.ред. М.К. Треушникова. – М.: Городец, 2004. – С. 187-191
10. Моисеев С.В. О праве на обращение в суд / С.В. Моисеев – М.:, Городец, 2004. – С. 230
11. Коршунов Н.М., Мареев Ю.Л. О праве на судебную защиту в свете нового ГПК РФ / Н.М. Коршунов,Ю.Л. Мареев – М.: Городец, 2004. – С. 243
12. Грибанов В.П. Пределы осуществления и защиты гражданских прав / В.П. Грибанов – М.: Рос.право, 1992. – С. 155;
13. Добровольский А.А. Право на иск и право на удовлетворение иска. Вопросы развития и защиты прав граждан и социалистических организаций / Добровольский А.А. – Калинин, 1978. – С. 57-66;
14. Алексеев С.С. Общая теория права в 2-х т. / Алексеев С.С. – М.: Юридическая литература, 1982. – 360 с. – т.2
15. Явич С.С. Общая теория права / Явич С.С. – М. Юридическая литература, 1982. – С. 177
16. Грибанов В.П. Право на защиту, как одна из правомочностей субъективного гражданского права / В.П. Грибанов // Весник МГУ “Право” - №3. - С. 18.
17. Ванеева Л.А. Реализация конституционного права граждан на судебную защиту в гражданском судопроизводстве / Л.А. Ванеева- Владивосток, 1988. – С. 15-16
18. Луспеник Д.Д. Судопроизводство по делам о защите чести, достоинства и деловой репутации (опровержение недостоверной информации) / Луспеник Д.Д. – Х.: Харьков юридический, 2005. .– 320 с. - Серия «Судебная практика»
19. Терехова Л.А. Система пересмотра судебных актов в механизме судебной защиты / Терехова Л.А. – М.: Волтерс Клувер, 2007. – 320 с. – (Серия «Гражданский и арбитражный процесс: Современный взгляд»).
20. Викут М.А. Иск как элемент права на судебную защиту, его юридическая природа и обоснование: Вопросы теории и практики гражданского процесса Викут М.А. - Саратов, 1976. – С. 48-52.
21. Вязовченко О.В. Эффективность процессуального механизма реализации конституционного права на судебную защиту: некоторые аспекты и проблемы / О.В. Вязовченко - Рос. ежегодник гражданского и арбитражного процесса. - № 1 (2001). - М.; 2002. - С. 73
22. Воробьев М.К. Право на судебную защиту по гражданським делам: в кн.: Проблемы правоведения / М.К. Воробьев – Новосибирск, СЮИ, 1967. – С.62
23. Иванов О.В. Защита субъективных прав и проблема истины в гражданском процессе / О.В. Иванов // Вестник МГУ. Сер.право. – 1996. - № 2 – С.47-48
24. Кожухар А.Н. К вопросу о понятии защиты гражданских прав и права на судебную защиту: Вопросы развития теории гражданского процессуального права / Кожухар А.Н. – М., 1981. – С. 23
25. Филиппов П.М. Судебная защита и правосудие в СССР / Филиппов П.М. – Саратов: Издательство Саратовского университета, 1987. – С. 62
26. Фурса С.Я. Окреме провадження у цивільному процесі України.Навчальний посібник / С.Я. Фурса - К.: Полігр.центр Київ.ун-ту ім. Тараса Шевченка. – 1999. – 309 с.
27. Цивільний процес України: академічний курс: [підручник для студ.юрид.спец.вищ.навч.закл.] / [Фурса С.Я., Фурса Є.І., Гетманцев О.В. та ін.]; за ред.С.Я. Фурси. – К.: Видавець Фурса С.Я.: КНТ, 2009. – Серія «Процесуальні науки». – 848 с.
28. Теория государства и права / под редакцией профессора А.И. Денисова. – Изд-во Московского университета, 1967. – 415 с.
29. Чечот Д.М. Субъективное право и формы его защиты / Д.М. Чечот – Л., 1968
30. Воложанин В.П. Основные проблемы защиты гражданских прав в несудебном порядке: автореферат докт.дис. / В.П. Воложанин – Свердловск, 1975. – С. 7 – 10
31. Шакарян М.С. Соотношение судебной формы с иными формами защиты субъективных гражданских прав / М.С. Шакарян // Актуальные проблемы защиты субъективных гражданских прав граждан и организаций. – М., 1985. – С. 7 - 17
32. Закон України “Про ратифікацію Конвенції про захист основних прав та свобод людини 1950р., Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції // Відомості Верховної Ради України. – 1997. - № 40. – Ст. 263
33. Притика Ю. Проблеми визначення місця інституту третейського розгляду в системі українського права / Юрій Притика / Право України. - № 3. – 2006. – С. 17-18
34. Євтєєва О. Третейські суди: крок за кроком / О. Євтєєва / Право України. – 2005. - № 3. – С.109
35. Притика Ю.Д. Проблеми захисту цивільних прав та інтересів у третейському суді: Монографія / Ю.Д. Притика – К.: Видавничий дім «Ін Юре», 2006. – 636 с.
36. Притика Ю.Д. Теоретичні проблеми захисту прав учасників цивільних правовідносин в третейському суді: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора юр. наук: спец. 12.00.03 / Ю.Д. Притика.- Київ, 2006. – 33 с.
37. Головченко В. Стан і проблеми третейського суду / В. Головченко / Право України. – 2005. - № 9. – С. 83 – 86
38. Шульженко Ю. Реалізація права на судовий захист у суді першої інстанції / Ю. Шульженко // Право України. - №7. – 2005. – С.90
39. Сокуренко В.Г., Савицкая А.Н. Право. Свобода. Равенство / В.Г. Сокуренко, А.Н. Савицкая – Львов: Вища школа. Издательство при Львов. университете, 1981. – с. 189
40. Цивільний процес України. Проблеми і перспективи: Науково-практичний посібник / Фурса С.Я., Щербак С.В., Євтушенко О.І. - К.: Видавець Фурса С.Я.: КНТ, 2006. – 448 с. – (Серія “Процесуальні науки”)
41. Рішення Конституційного Суду України № 9-зп від 25.12.1997 / "Справа за конституційним зверненням громадян Проценко Р. М., Ярошенко П. П. та інших громадян щодо офіційного тлумачення статей 55, 64, 124 Конституції України (справа за зверненнями жителів міста Жовті Води)" // Юридичний вісник України, 2005, 12, № 49
42. Постанова КМ України № 9 від 01.11.96 року “Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя” // Бюлетень законодавства і юридичної практики України, 2004. - № 11
43. Світлична Г.О. Надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності в порядку цивільного судочинства / Г.О. Світлична // Вісник Верховного суду України. - № 4 (92)’2008. – С. 35 - 41
44. Смирнов О.В. Основные принципы советского трудового права / О.В. Смирнов – М.: Юрид.лит., 1977. – 213с.
45. Алексеев С.С. Проблемы теории права: Курс лекций в 2-х т. / С.С. Алексеев - Свердловск: Свердл.юр.ин-т, 1972. – Т.1. – 396 с.
46. Лукашева Е.А. Принципы социалистического права / Е.А. Лукашева // Советское государство и право. – 1970. - № 6. – с. 21-29
47. Хропанюк В.Н. Теория государства и права / В.Н. Хропанюк: под редакцией Стрекозова В.Г. – М. – 2000. – 377с.(2-е издание, доп.и исправл.)
48. Смирнов О.В. Соотношение норм и принципов в советском праве / О.В. Смирнов // Советское государство и право. – 1977. - № 2. – С. 14
49. Шерстюк В.М. Система советского гражданского процесуального права (вопросы теории) / В.М. Шерстюк – М.: Изд-во Московского университета, 1989. – С. 126
50. Семенов В.М. Конституционные принципы гражданского судопроизводства / В.М. Семенов - М.,1982. – С. 59-60
51. Штефан М.Й. Цивільний процес: Підручник для студ.юрид.спеціальностей вищих закладів освіти / М.Й. Штефан – К.: видавничий Дім “Ін Юре”, 2001. – 696 с. (Вид. 2-ге, перероб. та доп.)
52. Советское гражданское процессуальное право [под ред. М.А.Гурвича]. - М.,1964, - с.29
53. Гражданский процес [под ред.К.С. Юдельсона]. - М.,1972, с.33-35
54. Колодій А.М. Принципи права України: Монографія / А.М. Колодій - Київ: Юрінком Інтер, 1998. – 208 с.
55. Шишкін В. Принцип диспозитивності у новому ЦПК України / В. Шишкін // Право України. - №3. – 2006. – С. 78.
56. Фазикош Г. Змагальний тип цивільного судочинства та вплив змагальних процедур на судове рішення / Г. Фазикош // Право України. – 2002. - № 12. – С. 31.
57. Климович О. Право прав людини як jus cogens сучасного міжнародного права / О. Климович // Право України. – 2008. - № 1. – С. 33
58. Манукян В.И. Европейский суд по правам человека: право, прецеденты, комментарии / В.И. Манукян. – К., Истина, 2007 – 368 с.
59. Шевчук С. Судовий захист прав людини: Практика Європейського Суду з прав людини у контексті західної правової традиції / С. Шевчук. – Вид. 2-е, випр., доп. – К.: Реферат, 2007. – 848 с.
60. Кисіль В.І. Міжнародне приватне право. Питання кодифікації / В.І. Кисіль. – К.:, Вид-во Україна. – 2005. – 478 с.
61. Кисіль В.І. Монографія. Міжнародне приватне право / В.І. Кисіль – Київ: Видавництво «Україна», 2005. – 480 с.
62. Кисиль В.И. Особенности кодификации международного частного права в странах германской правовой системы / В.И. Кисиль //Очерки международного частного права. Харьков, 2007 – С.130-161
63. Загальна декларація прав людини, проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН (станом на 10.12.2008) / Урядовий кур'єр, 2008, 12, № 232
64. Фурса С.Я., Фурса Є.І., Щербак С.В. Закони України “Про державну виконавчу службу”, “Про виконавче провадження”, “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини”: Науково-практичний коментар / Фурса С.Я., Фурса Є.І., Щербак С.В. – К.: Видавець Фурса С.Я.: КНТ, 2008. – (Серія “Процесуальні науки”) – 1172с.
65. Зайцев Ю. Заборона катування – право на розслідування / Ю. Зайцев // Практика Європейського суду з прав людини. Рішення. Коментарі. – 2003. - № 4. – С. 9.
66. Балюк М.І., Д.Д. Луспеник. Практика застосування цивільного процесуального кодексу України (цивільний процес у питаннях і відповідях). Коментарії, рекомендації, пропозиції / М.І. Балюк, Д.Д. Луспеник – Х.: Харків юридичний, 2008. – 708 с (Серія “Судова практика”)
67. Судова практика Європейського суду з прав людини. Рішення щодо України / Відп. ред. В.В. Лутковська. – К.: Праксіс, 2005. – 480 с.
68. Кононенко В. Рішення Європейського суду з прав людини як прецедент тлумачення Конвенції про захист прав людини та основних свобод / В. Кононенко // Право України. – 2008. - № 3. – С. 133.
69. Мірошниченко М. Право: терміно-поняття, поняття, категорія / М. Мірошниченко //Право України. - № 3. – 2006. – С.30
70. Цивільне право України: Підручник: У 2 т./Борисова В.І. (кер. авт. кол.), Баранова Л.М., Жилінкова І.В. та ін.; за заг. ред. В.І. Борисової, І.В. Спасибо-Фатєєвої, В.Л. Яроцького. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – Т.1. – С. 85
71. Заверуха О. Суб’єктивні публічні права як об’єкт судового захисту / О. Заверуха // Право України. – 2004. - №4. - С.50.
72. Рабінович П.М. Основи загальної теорії права та держави / П.М. Рабінович – Вид.2-е, зі змінами й доповненнями. – Київ, 1994. – С. 7
73. Погорілко В.Ф. Конституційне право України / В.Ф. Погорілко; [за редакцією В.Ф. Погорілка]. – К.: Наукова думка, - 1999. – с. 89-90
74. Кравчук М.В. Теорія держави і права. Проблеми теорії держави і права: Навчальний посібник. / М.В. Кравчук – Тернопіль: Карт-бланш, 2002. – с 82 (3-тє вид., змін й доп.)
75. Правознавство: Підручник/В.Ф Опришко, Ф.П. Шульженко, С.І. Шимон та ін.; За заг.ред.В.Ф. Опришка, Ф.П. Шульженка..– К.: КНЕУ, 2003. – с. 83, 686
76. Права человека. Учебник для вузов. [под ред.Е.А. Лукашева] – М. – 1999. – с. 132-133
77. Мотовиловкер Е.Я. Интерес как сущностный момент субъективного права (цивилистический аспект) / Е.Я. Мотовиловкер //Изв. вузов. правоведение. – 2003. - № 4. – С. 52-62
78. Власова А.В. О соотношении субъективного гражданского права и интереса / А.В. Власова //Изв. вузов. правоведение. – 2004. - № 3. – С. 179-183
79. Бірюков І. Інтерес і суб’єктивне право / І. Бірюков // Право України. – 2004. - № 8. – С. 18-21
80. Апранич М.Л. Охраняемые законом личные неимущественные интересы / М. Л. Апранич // Изв. вузов. правоведение. – 2001. - № 2. – С. 124-132
81. Малько А.В. Субъективное право и законный интерес / А.В. Малько// Правоведение. Известие вузов. – 2000. - № 3. – С. 30-48.
82. Малько А.В., Субочев В.В. Законные интересы как правовая категория / А.В. Малько, В.В. Субочев – СПб.: Издательство Р. Асланова «Юридический центр Пресс», 2004. – 359 с.
83. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод , Протокол до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 20 травня 1950 року // Офіційний вісник України, 2006, N 32 (23.08.2006), ст. 2372
84. Кодекс України про адміністративні правопорушення // Відомості Верховної Ради УРСР, 1984, додаток до N 51, ст. 1122.
85. Кримінально-процесуальний кодекс України / Відомості Верховної Ради УРСР, 1961, N 2, ст. 15.
86. Науково-практичний коментар Цивільного кодексу України / За ред. В.М. Коссака. – К., 2004. – С. 12
87. Гукасян Р.Е. Правовые и охраняемые законом интересы / Р.Е. Гукасян //Сов. гос. и право. – 1973. - №7. – С. 116.
88. Рішення Конституційного суду України №1-10/2004 від 01.12.2004р. // Юридичний вісник України, 2008, 02, № 7
89. Проблеми теорії та практики цивільного судочинства: Монографія / В.В. Комаров, В.І. Тертишніков, В.В. Баранкова та ін.; За заг.ред.професора В.В. Комарова. – Х.: Харків юридичний, 2008. – 928 с.
90. Васильєв С.В. Цивільний процес: Навчальний посібник / С.В. Васильєв – Х.: ТОВ “Одіссей”, 2007. – 480 с.
91. Цивільне процесуальне право України: Навчальний посібник/ [Бичкова С.С., Бобрик В.І., Ізарова І.О. та ін.]; за заг.ред. С.С. Бичкової. – 2-ге вид., доповн. і переробл. – К.: Атіка, 2007. – 404 с.
92. Цивільний процесуальний кодекс України: Науково-практичний коментар У 2 т. / Фурса С.Я., Фурса Є.І., Щербак С.В.: / За заг. ред. С.Я. Фурси. – К.: Видавець Фурса С.Я..: КНТ. – Т. 1. – 912 с. ( Серія “Процесуальні науки”)
93. Зейкан Я.П. Коментар Цивільного процесуального кодексу України / Я.П. Зейкан – К.: Юридична практика, 2006. – 560 с.
94. Кожухарь А.Н. Право на судебную защиту в исковом производстве / А.Н. Кожухарь – Кишинев: «Штиинца», 1989. – 142 с.
95. Щеглов В.Н. Иск о судебной защите гражданского права / В.Н. Щеглов – Томск: Изд-во Томского ун-та, 1987. – 168 с.
96. Пушкар Е.Г. Конституционное право на судебную защиту / Е.Г. Пушкар – Львов, 1982. – 216 с.
97. Гукасян Р. Проблема интереса в советском гражданском процессуальном праве / Р. Гукасян – Саратов: Приволжское книжное издательство, 1970. – 191 с.
98. Викут М.А. Стороны – основные лица искового производства / М.А. Викут – Саратов: Изд-во Саратовского ун-та, 1968. – 76 с.
99. Гурвич М.А. Право на иск. / М.А. Гурвич – М.-Л.: Издательство академии наук СССР, 1949. – 214 с.;
100. Чудиновских К.А. Подведомственность в системе гражданского и арбитражного процессуального права / К.А. Чудиновских – СПб.: Издательство «Юридический центр Пресс», 2004. – 306 с.
101. Шакарян М.С. Комментарий к Гражданскому процессуальному кодексу РСФСР (научно-практический) / М.С. Шакарян; [под ред. М.С. Шакарян] – М.: Юристъ, 2000. – 880 с.
102. Довгерт А., Захватаев В. Новый Гражданский процесуальный кодекс Франции/ Перевод с франц. Владимира Захватаев / Предисловие: А.Довгерт, В.Захватаев / Отв. Ред. А. Довгерт. – К.: Истина, 2004. – 544 с.
103. Оптимизация гражданского правосудия России / [С.Л. Дегтярев и др.]; предисловие В.Ф. Яковлева; под ред. В.В. Яркова. – М.: Волтерс Клувер; 2007. – С. 60
104. Ожегов С.И. Словарь русского языка:70000слов / С.И. Ожегов; под ред. Н.Ю. Шведовой. – 22-е изд., стер. – М.: Рус.яз., 1990. С.
105. Удальцова И.В. Особое производство и проблемы признания гражданина ограниченно дееспособным или недееспособным. / И.В. Удальцова - Дис.канд.юрид.наук: 12.00.03. – Х., 1998. – с. 47
106. Гетманцев О.В. Становлення і розвиток цивільного процесуального законодавства на території України (кінець ІХ ст. – середина ХІХ ст.). / О.В. Гетманцев // Науковий вісник Чернівецького університету. Сер. Правознавство. Збірник наук. праць. Вип.282 . – Чернівці, 2005. С.49-53.
107. Гетманцев О.В. Джерела цивільного процесу України: поняття та види / О.В. Гетманцев // Збірник наукових праць Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України. Вип. 33. – К., 2006. С.249-255.
108. Гетманцев О.В. Справедливість в системі завдань цивільного судочинства / О.В. Гетманцев // Науковий вісник Чернівецького університету: Зб. Наук. праць. – Вип.. 375. Сер.: Правознавство. – Чернівці, 2007 – С.73-76.
109. Гетманцев А.В. Конкретизация цели и задач гражданского судопроизводства (по ГПКУкраины) / А.В. Гетманцев //Материалы Международного симпозиума «Конкретизация законодательство как технико- юридический прием нормотворческой, интерпретационной, правоприменительной практики». Научное издание. – Геленджик (Россия), 27-28 сентебря 2007года. – Нижний Новгород, 2008. – С.557-564.
110. Сакара Н.Ю. Доступність правосуддя у цивільному судочинстві. Дис.канд.юрид.наук: 12.00.03./ Н.Ю. Сакара – К., 2005. – 209 с.
111. Бринцев О. Щодо критеріїв спеціалізації судів у аспекті реформування судової системи України / О. Бринцев // Право України. – 2006. - № 7. – С. 8
112. Приходько И.А. Доступность правосудия в арбитражном и гражданском процессе: основные проблемы / И.А. Приходько – спб.: Издательский дом С.-Петерб. государственного университета. Издательство юридического факультета С.-Петерб. государственного университета, 2005. – 672 с.
113. Осипов Ю.К. Подведомственность юридических дел: Учеб. Пособие / Ю.К. Осипов – Свердловск: Свердловский юрид. институт. Типография изд-ва «Уральский рабочий», 1973. – 124 с.
114. Цивільне процесуальне право України: [Підручник для юрид. вузів і фак./ В.В. Комаров, В.І. Тертишніков, Є.Г. Пушкар та ін.]; За ред. В.В. Комарова. – Х.: Право, 1999. – 592 с.
115. Пелевин С.М. Критерии подведомственности граждансих дел / С.М. Пелевин - Изв.вузов Правоведение. – 1990. - № 1 – С. 80-84
116. Полянчуков И.В. Подведомственность гражданских гражданско-правовых споров. Перспективы развития / И.В. Полянчуков // Правоведение. – 1993. - № 2. – С. 97-100
117. Тимченко П.М. Проблеми судової підвідомчості: автореф. Дис. канд..юр.наук: 12.00.03 / П.М. Тимченко / Національна юридична академія України . – Х, 2000. – 19 с.
118. Козюбра М. Природа соціальних прав людини та особливості механізму їх реалізації / М. Козюбра // Вісник конституційного суду України. – 2002. - № 5
119. Васильев С.В. Гражданское судопроизводство государств-участников СНГ / С.В. Васильев. – Х.: Харьков юридический, 2008. – 512 с.
120. Зайцев И.М. Устранение судебных ошибок в гражданском процессе / И.М. Зайцев – Саратов, 1985. – С. 54-55
121. Добровольский А.А., Иванова С.А. Основные проблемы исковой формы защиты права / А.А. Добровольский, С.А. Иванова – М.: Изд-во Моск.ун-та, 1979.
122. Осокина Г.Л. Право на защиту в исковом судопроизводстве (право на иск) / Г.Л. Осокина. - Томск, Издательство Томского университета, 1990. – С.85.
123. Авшистер Е., Аргунов В. Когда судья может отказать в принятии искового заявления / Е. Авшистер, В. Аргунов //Российская юстиция. – 1998. - № 10. – С. 19
124. Добровольский А.А. Исковая форма защиты права / А.А. Добровольский. – М.: Изд-во МГУ, 1965. – 189 с.
125. Клейнман А.Ф. Основные вопросы учения об иске в советском гражданском процессуальном праве. М., 1959.
126. Мельников А.А. Правовое положение личности в советском гражданском процессе / А.А. Мельников. - М., 1969. – 248 с.
127. Вільнянський С.І. Лекції по радянському цивільному праву / С.І. Вільнянський - Харків. 1958
128. Нефедьев Е.А. Учебник русского гражданского судопроизводства. – Краснодар, 2005. – С. 19-20
129. Жеруолис И. Сущность советского гражданского процесса / И. Жеруолис - Вильнюс, 1969.
130. Зейдер Н.Б. Элементы иска в советском гражданском процесс / Н.Б. Зейдер // Учен.зап. Саратовского юридического института. Саратов, 1956.
131. Осокина Г.Л. Иск (теория и практика) / Г.Л. Осокина. – М.: Городец, 2000.
132. Закон України “Про прокуратуру”/Відомості Верховної Ради (ВВР), 1991, N 53, ст.793
133. Хропанюк В.Н. Теория государства и права: Учебное пособие для высших учебных заведений / В.Н. Хропанюк; Под ред. профессора В.Г. Стрекозова. – М.,2000г. С. 80
134. Кравчук М.В. Теорія держави і права. Проблеми теорії держави і права: Навчальний посібник / М.В. Кравчук. – Тернопіль: Карт-бланш, 2002. – С.74. – 3-тє вид., змін. й доп
135. Справа "Сарафанов та інші проти України" (Заява N 32166/04)/ Рішення Європейського суду з прав людини.
136. Декрет КМУ від 21 січня 1993 року „Про державне мито” ”/ Відомості Верховної Ради України, 1993, N 13 (30.03.93), ст. 113
137. Аветисян Р.М., Кройтор В.А., Суперфін Л.М. 100 зразків заяв до суду за цивільними справами. Практичний посібник / Р.М. Аветисян, В.А. Кройтор, Л.М. Суперфин ”. – Харків: Юр світ, 2007. – 304с. – (Серія “Практика і закон)
138. Білоусов Ю.В. Цивільний процес / Ю.В. Білоусов – К.: Прецедент, 2005. – С.132-133
139. Кузнєцова Н.С. Корпоративні спори: поняття, ознаки, зміст та визначення підвідомчості / Н.С. Кузнєцова // Вісник Верховного суду України, № 2 (90)’ 2008. – С. 34
140. Якименко О. Мета і процесуальне оформлення підготовки цивільних справ до судового розгляду / О. Якименко // Право України. – 2003. - № 12. – С. 118.
141. Луспеник Д. Значення стадії підготовки цивільних справ до судового розгляду та деякі особливості проведення попереднього судового засідання судом першої інстанції / Д. Луспеник // Право України. – 2006. - №11. – С. 57.
142. Луспеник Д.Д. Розгляд цивільних справ судом першої інстанції / Д.Д. Луспеник. – Х.: Харків юридичний, 2006. – 480 с.
143. Айриян К.С. Подготовка гражданских дел к разбирательству в английском суде: Дис.канд.юрид.наук./ К.С. Айриян – М.,1989. – С. 146.
144. Бутнев В.В. Спор о праве и порядок рассмотрения дел искового производства / В.В. Бутнев // Материально-правовые и процессуальные проблемы защиты субъективных прав. – Ярославль, 1983. – С. 78.
145. Курылев С.В. Об организации предварительной подготовки дела в советском гражданском процессе / С.В. Курылев //Советское государство и право. – 1955. - №1. – С. 43.
146. Бондаренко-Зелінська Н.Л. Підготовка цивільних справ до судового розгляду як стадія цивільного процесу : автореф.дис.канд..юрид.наук / Н.Л. Бондаренко-Зелінська . – К., 2007. – С.5.
147. Тимченко Г.П. Попереднє судове засідання як етап підготовки справи до судового розгляду / Г.П. Тимченко //Вісник господарського судочинства -№ 2 – 2008 - С. 105
148. Архів Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу (справа № 2-7/2007 року)
149. Цивільне право України: Академічний курс: Підруч.: У 2т./ За заг.ред. Я.М. Шевченко. – К.: Видавничий Дім “Ін Юре”, 2006. – Т.1 Загальна частина. – 696 с. – Вид.2-ге, доп. і перероб.
150. Фурса С.Я., Цюра Т.В. Докази і доказування у цивільному процесі: Науково-практичний посібник. – К.: Видавець Фурса С.Я., КНТ, 2005. – 256с. - (Серія: Процесуальні науки).
151. Логінова С. Наказне провадження у цивільному судочинстві України / С. Логінова // Право України. – 2006. - № 7. – С. 79
152. Проблемы науки гражданского процессуального права/ В.В. Комаров, В.А. Бигун, В.В.Баранкова; Под ред.проф. В.В.Комарова. - X.: Право, 2002. – 440 с.
153. Фазікош Г.В.Змагальний тип цивільного судочинства та вплив змагальних процедур на судове рішення / Г.В. Фазікош // Право України. 2002. №12;
154. Фазікош Г.В.Судове рішення як компонент,окремої судової процедури / Г.В. Фазікош // Право. Науковий вісник Ужгородського національного університету, 2006-;Вип.5.
155. Шевчук П. Судовий наказ в цивільному судочинстві / П. Шевчук // Право України. 1998. № 5
156. Луспеник Д. Наказне провадження: його цілі, процедура, проблеми та шляхи їх вирішення / Д. Луспеник // Право України.-2004. №5. – С. 89-94.
157. Жилин Г.А. Суд первой инстанции в гражданском процессе: Учебно-практ. пос. / Г.А. Жилин. - М.: Юайт-М, 2001
158. Черемин М.А. Приказное производство в российском гражданском процессе. М.: ООО «Городец-издат», 2001. – 172 с.
159. Исаенкова В. Виды гражданского судопроизводства по новому ГПК РФ / В. Исаенкова // Современная доктрина гражданского, арбитражного процесса и исполнительного производства: теория и практика: Сб. науч. ст. Краснодар СПб.: Изд-во Р.Асланова «Юридический ценр Пресс», 2004. -
160. Шакарян М.С. Гражданский процесс / М.С. Шакарян. - М., 1996
161. Шиманович О.М. Судові постанови у цивільному процесі України (на матеріалі рішень та ухвал суду першої інстанції): Дис. на здобуття н. с. к. ю. н.- К, Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка, 2005
162. Свідерська М. Порівняльна характеристика судового наказу, судового рішення та виконавчого напису нотаріуса / М. Свідерська // Підприємництво, господарство і право.; - 2005. № 3.
163. Новицкий И.Б. Римское право. – Изд.6-е, стереотипное. – М.: ИТ “ТЕИС”, 1998. – С.44.
164. Бартошек М. Римское право право (Понятия, термины, определения) / Пер. С чешского. – М.: Юрид. лит., 1989. – С.155.
165. Римское частное право: Учебник / Под ред. проф. И.Б. Новицкого и проф. И.С. Перетерского. – М.: Юриспруденция, 1999. – С. 73 – 74
166. Гражданское процессуальное уложение Германии. Ввод. Закон к гражд. процесуальному уложению: Пер. с нем./ [ В. Бергманн, введ, сост. ]. М: Волтерс Клувер, 2006. (Серия «Германские и европейские законы», Кн. 3). - Парал. Тит. Л. Нем. (в пер).
167. Гражданский процессуальный кодекс Российской Федерации. – М., 2005. – 132 с.
168. Сисоєв Д. Наказне провадження в цивільному процесі Республіки Білорусь / Д. Сисоєв //Право України - №8 – 2003, С. 125-127.
169. Малишев К.И. Курс гражданского судопроизводства / К.И. Малишев. - СПб., 1879. Т.З. - С. 358-359 (В 3-х т.)
170. Решетняк В.И., Черных И.И. Заочное производство и судебный приказ в гражданском процессе / В.И. Решетняк, И.И. Черных. - М.: Юрид. бюро «Городец», 1997 – С. 49
171. Постанова Пленуму ВСУ №4 „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” від 31.03.95р. / Бюлетень законодавства і юридичної практики України, 2008, 00, № 5
172. Тертишніков В.І. Цивільний процес України (лекції) / В.І. Тертишніков. – Х.: Видавець СПД ФО Вапнярчук Н.М., 2006. – С. 170.
173. Грошева О. Нотаріальна і судова форми захисту суб’єктивних прав / О. Грошева // Право України. - №1. – 2006. С. 98
174. Комаров В.В., Радченко П.І., Сакара Н.Ю. Цивільна юрисдикція та підсудність / В.В. Комаров, П.І. Радченко, Н.Ю. Сакара // Теорія та практика судової діяльності: Науково-практичний посібник. – К., 2007. – С. 10.
175. Матиевский М.Д. Спор о праве в советском гражданском процессе: Автореф. дис. канд. юр. наук./ М.Д. Матиевский – М., 1978. – С. 13
176. Гузь Л.Є. Підстави для скасування судових рішень (ухвал) та способи запобігання їх виникнення при розгляді цивільних справ в судах / Л.Є. Гузь. – Х.: ВПФ “Поліграфіст”, 2009. – 453 с.
177. Архів Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу (справа № 2-3456/06)
178. Бородін М.М. Перегляд судових рішень у у зв’язку з нововиявленими обставинами у цивільних справах / М.М. Бородін //Вісник Верховного суду України. - №8(96). – 2008.
179. Закон України «Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України від 21 червня 2001 року № 2540 – ІІІ / Відомості Верховної Ради України, 2001, N 39 (28.09.2001), ст. 190
180. Закон України “Про судоустрій” / Офіційний вісник України, 2002, N 10 (22.03.2002), ст. 441
181. Архів Апеляційного суду Дніпропетровської області справа № 22а – 11273 від 2005 року
182. Архів Апеляційного суду Дніпропетровської області (справа № 22-11073/2006).
183. Архів Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу (справа № 2-345)
184. Постанова Пленуму Верховного суду України “Про практику розгляду судами трудових спорів” N 9 від 06.11.92 року / Бюлетень законодавства і юридичної практики України, 2000, 01, № 11
185. Закон України “Про виконавче провадження” Урядовий кур'єр, 1999, 06, 03.06.99 N 101-102
186. Архів Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу (справа № 2-1743|07)
187. М.І. Балюк, Д.Д. Луспеник. Практика застосування цивільного процесуального кодексу України (цивільний процес у питаннях і відповідях). Коментарії, рекомендації, пропозиції. Серія “Судова практика”. – Х.: Харків юридичний, 2008. – 708 с.
188. Постанова КМ України "Про затвердження Правил відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків" № 472 від 23.06.1993 / Урядовий кур'єр, 1993, 07, 15.07.93 N 105 – 106
189. Кучер Т. Об’єкти судового захисту за новим Цивільним процесуальним кодексом України / Т. Кучер // Юриспруденція: Теорія і практика. – 2006. – № 6 (20). – С. 56-64.
190. Кучер Т. Право на судовий захист у порядку цивільного судочинства / Т. Кучер // Юриспруденція: Теорія і практика. – 2006. – № 8 (22). – С. 53 – 59.
191. Кучер Т. Принципи цивільного судочинства / Т. Кучер // Юриспруденція: Теорія і практика. – 2006. – № 9 (23). – С. 19 – 28.
192. Кучер Т.М. Умови звернення до суду за захистом як невід’ємні елементи в реалізації права на судовий захист / Т.М. Кучер // Часопис Київського університету права: Український науково-теоретичний часопис. – К., 2008. – № 4. – С. 121 – 125.
193. Кучер Т.М. Юридична природа права на судовий захист в порядку цивільного судочинства України / Т.М. Кучер // Університетські наукові записки: Часопис Хмельницького університету управління та права. – Хмельницький, 2008 – № 4(28). – С. 179 – 182.
194. Кучер Т.М. Шляхи приведення процедури наказного провадження у відповідність до принципів цивільного процесу та норм міжнародного права / Т.М. Кучер // Часопис Київського університету права: Український науково-теоретичний часопис. – К., 2009. – №3. –С. 140 – 143.
195. Кучер Т.М. // Процесуальні документи у цивільних справах (теорія, методика, практика): Науково-практичний посібник [Фурса С.Я., Фурса Є.І., Ясинок М.М. та ін.]; за заг. ред. доктора юридичних наук, професора С.Я. Фурси. – К.: Видавець Фурса С.Я.: КНТ, 2007. –С. 196-336; 339-465; 500-543; 557-645; 753-761; 794-802;
196. Кучер Т.М. Як звернутися до суду загальної юрисдикції / Т.М. Кучер / Серія: «Правовий всеобуч населення».- К., 2008.- 80 с.
197. Кучер Т.М. Право на судовий захист в процесі розгляду цивільних справ (застосування норм матеріального та процесуального права в судовій практиці) / Т.М. Кучер // Збірник тез наукових робіт учасників ІІІ Міжнародної цивілістичної наукової конференції студентів та аспірантів / Одеська національна юридична академія. – Одеса.: Фенікс, 2008. – С. 366 – 370.
198. Кучер Т.М. Проблеми правової природи права на судовий захист в порядку цивільного судочинства України / Т.М. Кучер // Осінні юридичні читання: Тези доповідей та наукових повідомлень всеукраїнської наукової конференції молодих вчених 12 – 13 листопада 2008 р. / За заг. ред. А.П. Гетьмана. – Х.: Нац. юрид. акад. України, 2008. – С. 295 – 298.
199. Кучер Т.М. Реалізація права на судовий захист (позовне, наказне, окреме провадження) / Т.М. Кучер // Актуальні проблеми юридичної науки: Збірник тез міжнародної наукової конференції “Сьомі осінні юридичні читання” (м. Хмельницький, 28 – 29 листопада 2008 року): У 4 ч. – Ч.3: Цивільне право. Сімейне право. Міжнародне приватне право. Комерційне право. Цивільний, господарський та адміністративний процес. – Хмельницький: Вид-во Хмельницького ун-ту управління та права, 2008. – С. 352 – 354.
200. Кучер Т.М. // Цивільний процес України: Кредитно – модульний навчальний посібник – практикум / [Фурса С.Я., Фурса Є.І., Щербак С.В та ін.]; за заг.ред. доктора юридичних наук, професора С.Я. Фурси. – К.: Видавець Фурса С.Я.: КНТ, 2009. –С. 59, 77, 95, 110, 127, 170, 226, 328
201. Сімейний кодекс України // Відомості Верховної Ради України, 2002, N 21-22 (31.05.2002), ст. 135
202. Кодекс законів про працю України. – Х.: ПП «ІГВІНІ» 2008. – 128с.