Документи як об’єкти цивільних прав

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
«ОДЕСЬКА ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ»

На правах рукопису

Водяхін Сергій Анатолійович

УДК 347.121:651.92

Документи як об’єкти цивільних прав

Спеціальність 12.00.03-цивільне право і цивільний процес;
сімейне право; міжнародне приватне право

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник:
Резніченко Семен Васильович
кандидат юридичних наук, професор

Одеса - 2012
ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ………………………………….. 3
ВСТУП…………………………………………………………………… 4
Розділ 1. ПОНЯТТЯ Й ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДОКУМЕНТІВ ЯК ОБ’ЄКТІВ ЦИВІЛЬНИХ ПРАВ
1.1. Прояви використання документів як об’єктів цивільних прав… 13
1.2. Документи як свідчення належності цивільних прав і
підставии для їх здійснення ………………………………………
40
1.3. Поняття й правовий режим документа як об’єкта цивільних прав…………………………………………………………………
48
1.4.
Види документів як об’єктів цивільних правовідносин
Висновки до першого розділу…………………………………… 70
83
Розділ 2. ЕЛЕМЕНТИ ПРАВОВІДНОСИН ЩОДО ДОКУМЕНТІВ
2.1. Емітенти і власники документів та їх правове становище…….. 86
2.2. Зміст цивільних правовідносин щодо документів……………... 104
2.3 Підстави набуття прав на документи……………………………. 116
Висновки до другого розділу……………………………………. 134
Розділ 3. ЗДІЙСНЕННЯ ПРАВ НА ДОКУМЕНТИ
3.1. Способи та порядок здійснення прав на документи……………. 137
3.2. Межі здійснення прав на документи…………………………….. 152
3.3. Наслідки порушення права на документи………………………. 171
Висновки до третього розділу……………………………………. 178
ВИСНОВКИ ………………………………………………………. 180
ДОДАТКИ…………………………………………………………. 184
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ……………………. 188

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

ВНЗ – вищі навчальні заклади;
ПВС України – Пленум Верховного Суду України;
ГК – Господарський кодекс України;
ГПК –Господарський процесуальний кодекс України;
КМУ – Кабінет Міністрів України;
КПК України – Кримінально-процесуальний кодекс України;
КПРС – Комуністична партія Радянського Союзу;
НБУ - Національний банк України;
ПЄКП – Принципи Європейського контрактного права;
ЦК – Цивільний кодекс України;
ЦК УРСР – Цивільний кодекс Української РСР 1963 р.;
ЦПК України – Цивільно-процесуальний кодекс України;
ФДМУ – Фонд державного майна України;
DCFR – Draft Common Frame of Reference.

ВСТУП
Актуальність теми. Особливості документів як об’єктів цивільних правовідносин зумовлені розширенням прав людини у приватній сфері, зокрема щодо належності різних об’єктів права, та необхідністю їх правового забезпечення в актах цивільного законодавства. В умовах ринкової економіки та забезпечення прав і свобод людини йдеться також про виникнення якісно нових соціальних явищ у суспільстві, збільшення цінності особистості та урізноманітнення її інтересів, зокрема щодо власного минулого та інших задокументованих даних. Відповідно отримання, зберігання та використання різного роду документів перейшли на якісно новий рівень. Із припиненням діяльності суб’єктів деякі їх документи опинилися у приватній власності, а з переведенням баз даних банків на електронні носії стало економічно невигідним надалі витрачати кошти на утримання та обслуговування архівів.
Зі зростанням значення задокументованої та іншої інформації в суспільстві виникла потреба упорядкувати правовідносини щодо документів та закріплених у них прав на інформацію. Запроваджені в обіг деякі документи як предмети колекціонування, зокрема, членські квитки та облікові книжки члена КПРС, посвідчення, права, які набуваються на підставі договорів та інших правочинів. Із переходом від індустріального до інформаційного суспільства інтерес до документів як носіїв інформації значно посилився. Унаслідок цього документи стали оборотоздатними, зокрема стали предметами договору купівлі-продажу чи обміну. Тому виникла потреба визначити природу прав на документи, підстави та допустимість їх переходу до інших осіб, також тих, які не вказані в цих документах, визначити умови їх зберігання, зокрема тих, які належать до історичних і культурних пам’яток, установити відповідальність за їх вивезення за кордон без належних дозволів тощо.
Документи є об’єктом не тільки публічних, а й приватних відносин. У правах на документи відбулися якісні зміни на основі приватного підходу, що зумовило потребу правового врегулювання суспільних відносин щодо них. Прийнято ряд нормативно-правових актів щодо права власності на історичні та культурні цінності тощо. На загальному рівні ці відносини врегульовано ЦК України. Проте досі немає монографічних досліджень щодо документів як об’єктів цивільних прав. Лише Р.Б. Шишка висловився за визнання їх об’єктом цивільних прав, визначив можливі групи цих об’єктів, але надалі не розвинув цих положень. Крім того, досить цікавою, але з позицій документознавства, є робота Г.Н. Швецової-Водки стосовно загальної теорії документа та книги.
Усі ці фактори зумовили виникнення наукового інтересу до правового врегулювання відносин, що виникають у зв'язку та з приводу документів. Актуальність проблеми документів як об’єктів цивільних правовідносин полягає в необхідності розробки теоретичних засад приватності прав на них, установлення меж здійснення цих прав та розробки ефективного юридичного інструментарію для подальшого врегулювання зазначених відносин.
Зв'язок із науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до Пріоритетних напрямків наукового забезпечення діяльності ОВС України на період 2010-2014 років, затверджених наказом МВС України від 29 липня 2010 р. № 347, а також плану науково-дослідної діяльності Одеського державного університету внутрішніх справ «Роль та місце ОВС у розбудові демократичної правової держави» (номер державної реєстрації 0102V002568).
Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є формування положень щодо правового режиму документів як особливих об’єктів цивільних прав, а не тільки носіїв інформації, виявлення прогалин і суперечностей у чинному законодавстві України та внесення пропозицій з його вдосконалення на загальному та спеціальному рівнях.
Відповідно до поставленої мети були визначені основні завдання:
- надати правову характеристику права на документи;
- визначити приватноправовий режим документів та основні ознаки документів як об’єктів цивільних прав, специфіку джерел регулювання відносин стосовно документів, види документів та можливості здійснення їх класифікації за об’єктивними критеріями;
- з’ясувати зміст правовідносин щодо документів і правове становище учасників цих правовідносин з урахуванням видів права власності як виключних прав, підстав їх виникнення;
- визначити підстави виникнення прав на документи та їх дублікати, ознайомлення з інформацією, що міститься в них;
- розкрити особливості захисту порушених прав на документи;
- сформулювати пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства.
Об’єктом дисертаційного дослідження є суспільні відносини, що виникають з приводу документів як об’єктів цивільно-правових відносин.
Предметом дисертаційного дослідження є теоретичні та практичні проблеми визначення документів як об’єктів цивільних прав.
Методи дослідження. При здійсненні дослідницької роботи було застосовано загальнонаукові та окремі методи наукового дослідження, зокрема діалектичний метод із системно-структурним підходом до вивчення матеріалу (підрозділ 1.1). Аналіз був проведений за допомогою історичного та формально-логічного (підрозділ 1.2), порівняльно-правового (підрозділ 1.3, 2.2, 3.2), соціологічного та статистично-правового методів. Використання логіко-юридичного методу дозволило дисертанту провести класифікацію документів (підрозділ 1.3), встановити правове становище учасників правовідносин (підрозділ 2.1), логіко-юридичний (догматичний) та аналітико-синтетичний методи використовувалися при формулюванні висновків і пропозицій, зокрема щодо вдосконалення актів законодавства.
Сформульовані в дисертації теоретичні висновки ґрунтуються на загальних досягненнях юридичної науки, також дослідженнях науковців радянської школи права, зокрема М.М. Агаркова, М.Г. Александрова, С.С. Алексєєва, М.Й. Бару, С.М. Братуся, М.В. Вітрука, О.Г. Гойхбарга, В.П. Грибанова, О.С. Іоффе, С.Ф. Кечекяна, Я.М. Магазинера, М.С. Малеїна, М.І. Матузова, Ю.К. Толстого, Л. С. Явича; дореволюційних та сучасних російських науковців, зокрема В.О. Бєлова, Н.Е. Болвачової, М.І. Брагінського, О.Г. Братко, В.В. Вітрянського, В.І. Ємельянова, Т.І. Ілларіонової, В.П. Камишанського, В.Г. Кукольника, В.І. Курдиновського, В.О. Лапача, О.В. Малько, Т.О. Мечетіної, Є.О. Суханова, В.О. Тархова, Г.Ф. Шершеневича; сучасних українських науковців: І.А. Бірюкова, О.В. Дзери, М.В. Домашенко, І.В. Жилінкової, І.С. Канзафарової, О.В. Кохановської, К.О. Кочергіної, І.М. Кучеренко, В.В. Луця, Р.А. Майданика, Є.О. Мічуріна, С.О. Погрібного, П.М. Рабіновича, С.В. Резніченка, З.В. Ромовської, О.Ф. Скакун, Р.О. Стефанчука, Є.О. Харитонова, Р.Б. Шишки, В.Л. Яроцького та ін.; фахівців-документознавців: С.Г. Кулешова, М.М. Кушнаренко, Є.А. Плешкевич, В.Т. Савицького, Ю.М. Столярова, Г.М. Швецової-Водки та ін.
Нормативною основою дослідження є чинне українське законодавство, міжнародні нормативно-правові акти, законодавство інших держав (Російської Федерації, Австрії, Великобританії, Німеччини, США).
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є першим у вітчизняній науці цивільного права комплексним дослідженням концептуальних положень щодо документів як об’єктів цивільних прав. У межах здійсненого дослідження отримано такі результати, які мають наукову новизну:
вперше:
- на підставі всебічного аналізу природи документів доведено доцільність закріплення їх у чинному законодавстві, зокрема в ст. 177 ЦК України, як самостійних об’єктів цивільних прав, які мають складну юридичну природу та ознаки, що притаманні всім об’єктам цивільних прав;
- обґрунтовано положення про те, що деякі види документів мають здебільшого публічно-правовий характер і не можуть бути у власності приватних осіб, а лише органів державної влади, органів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування доти, доки певний режим із них не буде знято в установленому порядку і вони стануть об’єктами права приватної власності;
- визначено ознаки документа в межах приватноправового режиму і як самостійного товару на ринку. Запропоновано виділяти постійні ознаки документа (є носієм інформації, емітований у встановленому законом порядку; має юридичну силу та свої реквізити) та перемінні (форма існування, сфера застосування – слугує зберіганню і передачі інформації в часі та просторі). На їх основі розроблено авторське доктринальне визначення документа, що відображає приватний характер прав на документи. Документ – носій інформації, який емітований чи виданий в установленому законом порядку, має свої реквізити та юридичну силу, форму існування, сферу застосування, призначений для зберігання і передачі інформації та виконання інших функцій;
- обґрунтовано верифікаційну функцію документів, яка полягає в тому, що в указаній у документі інформації є певний рівень достовірності, що забезпечується діловою репутацією або правовим статусом особи чи органу, які його випустили;
- здійснено класифікацію документів на види, що відображає їх приватноправовий режим як об’єктів цивільного права, зумовлює можливі суб’єктивні права приватних осіб та їх товарність; визначено типи й види правовідносин, що виникають при цьому. Виділено документи: а) приватноправові та публічно-правові; б) обігоздатні та необігоздатні; в) загальнодоступні та з обмеженим доступом; г) неофіційні та офіційні; д) призначені для загального постійного користування та для користування на випадок настання певних юридичних фактів;
- обґрунтовано доцільність створення загального реєстру офіційних та інших документів, що через електронні засоби доступу до них суттєво спростить їх верифікацію та запобігатиме зловживанням правами на документи. В її основі можуть бути класи, типи, які відображають особу чи державний орган, які видали чи випустили документ, його серію та номер;
- установлено, що поновлення документів особи є самостійним способом захисту суб’єктивних прав;
удосконалено:
- підстави виникнення цивільних прав і обов’язків за рахунок введення такої підстави як створення об’єктів цивільних прав, зокрема речей, виконання робіт, набуття інших прав у випадках та у спосіб, які передбачені актами законодавства або не заборонені ними;
- зміну послідовності в переліку підстав виникнення цивільних прав та обов’язків (ч.2 ст. 11 ЦК) відповідно до логіки їх розвитку і трансформації;
- механізм посвідчення прав і обов’язків документом та його наступної передачі відповідній особі;
- обов’язок повернути видану довіреність після припинення її дії, а борговий документ - після виконання боржником підтвердженого документом зобов’язання;
зазнало подальшого розвитку:
- класифікація правовідносин щодо документів на абсолютні та відносні. Абсолютний характер мають відносини, що стосуються належності документів і прав на них виключно державі Україна, Автономній Республіці Крим або органам місцевого самоврядування, фізичним особам. Відносними відносинами є відносини з приводу введення таких документів у цивільний оборот та в разі протиправного їх вилучення у володільців та власників;
- положення про те, що право на документи як особисті папери (ч.1 ст. 303 ЦК України) не належить до прав, які забезпечують соціальне буття, а є майновим. Немайновим правом, яке забезпечує соціальне буття, є право на збереження закритості (нерозголошення) інформації, яка міститься в таких паперах;
- положення щодо можливості застосування до документів правил інституту права власності як виключного права, а також інших речових прав, зокрема можливість знайомитися зі змістом документів, які стосуються особи чи її прав, але знаходяться в інших осіб;
- висновок про те, що договори про передачу документів та їх дублікатів, надання інформаційних послуг з ознайомлення зі змістом інформації та використання її в інтересах ознайомленої особи є цивільно-правовими;
- положення чинного цивільного законодавства України про захист прав на документи. Додатково обґрунтовується позиція про розмежування понять «охорона» та «захист» суб’єктивного права та охоронюваного законом інтересу на документи.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що результати дослідження може бути використано в:
- сфері нормотворчості – при розробці законодавства України щодо регулювання цивільних відносин стосовно документів як їх об’єкта;
- науково-дослідницькій сфері – при започаткуванні теорії нового об’єкта цивільних прав, яка може стати підґрунтям для вдосконалення доктрини об’єктів цивільних прав та бути емпіричною базою для подальшого дослідження правовідносин щодо документів;
- правозастосовній діяльності – при укладанні та виконанні договорів про передачу документів і використання інформації, що міститься в документах;
- навчально-методичній роботі – при підготовці відповідних розділів підручників, посібників з цивільного, інформаційного права, а також права інтелектуальної власності, при читанні лекцій з курсу «Цивільне право», «Документознавство та документальне провадження», а також спецкурсів з інформаційного права;
- правовиховній сфері – для підвищення рівня правової культури населення та формування фахової правосвідомості студентів юридичних ВНЗ.
Особистий внесок здобувача полягає в тому, що викладені в рукописі дисертації положення, висновки та пропозиції є самостійними. Опубліковані у співавторстві з науковим керівником статті, у частині його авторства, не вносилися у результативну частину положень рукопису дисертації та автореферату.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідалися на засіданнях кафедри цивільного права та процесу Одеського державного університету внутрішніх справ, на науково-практичних конференціях, семінарах, круглих столах, також міжнародній науково-практичній конференції «Методологія приватного права: сучасний стан та перспективи розвитку» (м. Київ, 22-23 травня 2008 р.), міжнародній науково-практичній конференції «Правова освіта та правова наука в Україні в умовах сучасних трансформаційних процесів» (м. Запоріжжя, 24-25 грудня 2009 р.), міжнародній науковій конференції «Теорія і практика сучасного права» (м. Херсон, 29 жовтня 2010 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції «Господарсько-правове, цивільно-правове та фінансово-правове забезпечення розвитку сучасної економіки України» (м. Донецьк, 20 листопада 2009 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Господарсько-правове, цивільно-правове та фінансово-правове забезпечення розвитку сучасної економіки України» (м. Донецьк, 26 листопада 2010 р.), Щорічній науково-практичній конференції, присвяченій пам’яті професора О.А. Пушкіна «Проблеми цивільного права і процесу» (м. Харків, 22 травня 2010 р.), Міжвузівській науково-практичній конференції «Проблеми забезпечення зобов’язань» (м. Одеса, 3 березня 2011 р.), Всеукраїнському науково-практичному семінарі «Вдосконалення правового регулювання корпоративних відносин в сучасних умовах» (м. Івано-Франківськ, 25-26 вересня 2009 р.), круглому столі «Захист суб’єктивних прав та охоронюваних законом інтересів при здійсненні правоохоронної діяльності» (м. Ірпінь, 14 травня 2009 р.) та круглому столі «Об’єкти цивільних прав» (м. Сімферополь, 12 вересня 2009 р.).
Публікації. Основні теоретичні положення і висновки дисертаційного дослідження відображені в чотирьох наукових статтях, опублікованих у фахових виданнях, а також дев’яти тезах виступів на науково-практичних конференціях.
Структура дисертації зумовлена метою й завданнями дослідження та складається зі вступу, трьох розділів, які містять 10 підрозділів, висновків, додатків та списку використаних джерел (308 джерел) на 32 сторінках. Обсяг дисертації складає 219 сторінок, з них 182 – основного тексту.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У результаті дослідження документів як об’єктів цивільних прав і юридичних обов’язків, вироблення їх доктринального поняття, з’ясування специфіки правового становища учасників цих правовідносин, змісту прав автор дійшов таких висновків, положень і пропозицій науково-теоретичного й практичного характеру.
Установлено, що умовою виникнення можливості існування документів як об’єктів цивільних прав є суттєве розширення свободи особистості й змісту власності у приватних відносинах, яке відбулося при переході економіки України на ринкові засади, особливо розширення прав фізичних осіб встановлювати й здійснювати свої права на власний розсуд. Цьому сприяло й ускладнення економічних відносин, зокрема щодо цінних паперів і способів використання, виникнення й запровадження нових правових конструкцій.
Концепція обмеження правоздатності є досить сумнівною. Скоріше йдеться про позбавлення права реалізувати чи здійснити суб’єктивне цивільне право в тих випадках, коли воно є суспільнозначимим, а такий захід соціального захисту передбачений санкцією норми права.
Підтверджено, що щодо об’єктів цивільних прав і обов’язків існують певні вимоги: 1) вони передбачені в актах цивільного законодавства або ними прямо не заборонені, що відкриває можливості набуття прав на такі об’єкти, які не вказані в законі; 2) більшість об’єктів мають загальні й спеціальні прояви, що визначається в їх правовому режимі та різновидах; 3) об’єкти цивільних прав, які визначені в ст. 179 ЦК України та інших актах законодавства, є легальними. Окрім них, є доктринальні чи інші загальні й пооб’єктні визначення, які введені в практику і слугують правильному застосуванню норм права; 4) об’єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо інше не встановлено законом, договором чи особою, яка ввела об’єкт у цивільний оборот; 5) стосовно об’єктів цивільних прав встановлені особливі правила їх обороту (не вилучені з цивільного обороту або не обмежені в такому обороті); 6) вони пов’язуються з носієм прав на ці об’єкти і є невід'ємними від фізичної або юридичної особи.
Доведено, що документ у загальному сенсі є сплавом певного матеріалу (носія документа) як матеріального (річ), а також письмових чи/та електронних і зображувальних знаків як його форми, що виконана з відповідними реквізитами документа, та його зміст – поміщена інформація про особу та/або подію й певне ставлення до документа. Документ містить апріорі достовірне знання про певні події, явища, процеси, предмети й особи.
На підставі аналізу теоретичних положень і чинного законодавства України щодо правового регулювання цивільних відносин стосовно документів визначальними елементами механізму їх правового регулювання є: 1) правове становище носіїв прав на документи; 2) правовий режим документів та специфіка їх окремих видів; 3) мета набуття прав на документи; 4) підстави набуття прав на документи; 5) особливості окремих видів документів.
Правова характеристика суб’єктивних прав на документи зумовлена їх видом, призначенням і специфікою випуску чи емісії таких документів. У будь-якому разі документи є спеціальним правовим інструментом, що містить певну інформацію, адресовану певним органам чи особам, свідчать про права, які можна було здійснити в разі їх пред’явлення чи передання. Це є проявом застосування положень, які притаманні інструментальній теорії цінних паперів, що обґрунтована М.М. Агарковим і підтримана В.Л. Яроцьким.
Звертається увага, що при вступі в цивільні правовідносини їх учасники повинні зважувати на ряд факторів:
а) оціночного (репрезентабельного) характеру, що стосуються майбутнього носія юридичних обов’язків чи суб’єктивних прав, зокрема з’ясування обсягу повноважень представника юридичної особи та напрямку її діяльності, свідоцтв про легалізацію об’єкта правовідносин, адекватність;
б) передумовного характеру, які полягають у легітимації правового режиму об’єкта (наявність акта про відведення земельної ділянки під забудову, акт оцінки вартості об’єкта, наявність дозволів на проведення робіт, наявність кошторисно-проектної документації тощо);
в) платіжного характеру – здатність мобілізувати протягом певного часу відповідні матеріальні ресурси з тим, щоб виконати свої боргові зобов’язання.
Єдиного підходу до правової природи документів через їх різноманітності та спрямованості на виконання різник функцій не може бути. Проте документи проявляють себе в ряді випадків як речі і можуть вважатися речами особливого роду. Види документів відображають їх функції й підфункції в суспільстві.
Усі суб’єктивні права та обов’язки на документи варто поділити на дві великі групи - основні та факультативні. Основним, як ми вважаємо, є право володіння. Воно може належати лише як право володіння, яке виникло за підстав, як передбачених законом, так і не передбачених законом, але йому не суперечить, чи як елемент змісту права власності чи інших прав, зокрема володіння документом як знахідкою, володіння документом, який видано для певної мети (довіреність – при представництві, посвідчення – при виконанні посадових обов’язків тощо). Усі інші права залежать від характеру володіння й правового режиму документа.
Законодавець на загальному рівні не повинен деталізувати об’єкти права інтелектуальної власності й виділяти одні з них, зокрема літературні, художні твори, винаходи, а інші узагальнювати під спільним терміном «інші». Така деталізація була б виправданою, якщо б у ЦК України була закладена інноваційна модель розвитку України як національна ідея та виписано окремо механізм її реалізації. Проте цього немає й надавати перевагу літературним і художнім творам перед результатами наукової й науково-технічної діяльності, на наш погляд, не виправдано.
Щодо правовстановлюючих документів слід застосувати категорію володілець, яка є більш правильною для забезпечення потреби вилучення таких документів, якщо володілець зловживає й порушує права, які витікають з володіння таким документом чи посвідчуються документом.
Елементи механізму здійснення права на об’єкти суб’єктивних прав на документи повинні бути чітко передбачені нормами об’єктивного права, зокрема цивільного законодавства України. Його основою повинна стати ідея про належне забезпечення суб’єктивних цивільних прав особи й дотримання порядку їх здійснення.
Слід установити строки здійснення переважних прав, зокрема на переважне придбання акцій закритого акціонерного товариства (приватного акціонерного товариства), які продаються іншими його акціонерами.
Обмеження суб’єктивного права на документи є елементом механізму правового регулювання й є стримуючим фактором при здійсненні суб’єктивного цивільного права та охоронюваного законом інтересу. Воно перешкоджає особі зловживати своїми суб’єктивними правами на документ.
Здійснення суб’єктивних прав на документи охоплює:
а) з одного боку, позитивне цивільне право, зокрема ЦК України, що встановлює загальні положення й окремі його інститути, які визначають виникнення, зміну, здійснення, припинення суб’єктивних прав і охоронюваних законом інтересів;
б) з іншого - спеціальне законодавство, зокрема Закон України «Про цінні папери та фондову біржу», де визначені умови й межі здійснення суб’єктивних прав на окремі види цінних паперів як документів.

ДОДАТКИ

Додаток А
ПРОЕКТ

Про внесення змін до Цивільного кодексу України (щодо посилення правового регулювання цивільних правовідносин)
___________________________________________________________

З метою стабілізації цивільних правовідносин, практики розгляду справ у судах та посилення ефективності правового регулювання цих відносин Верховна рада України п о с т а н о в л я є:

І. Внести зміни та доповнення до Цивільного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 40-44, Ст. 356) , зокрема:
викласти п. 1 ч. 2 ст. 11 в редакції: «створення об’єктів цивільних прав, зокрема речей, виконання робіт, надання послуг, набуття інших прав у випадках та в спосіб, які передбачені актами законодавства або не заборонені ними»;
викласти п. 2 ч. 2 ст. 11 в редакції: «створення результатів творчої, інтелектуальної та іншої діяльності, а також отримання у визначеному законом порядку прав на такі результати»;
викласти п. 3 ч. 2 ст. 11 в редакції: «набуття особистих немайнових прав у передбаченому ЦК та іншими актами законодавства порядку»;
викласти п. 4 ч. 2 ст. 11 в редакції: «правочини, також і договори та інші домовленості»;
доповнити ч. 1 п. 2 ст. 12 текстом у редакції: «При здійсненні цивільних прав у передбачених законом випадках чи на вимогу власника при знаходженні особи на його території особа повинна надати передбачений актами чинного законодавства документ, що надає таке право, чи інший документ, який посвідчує цю особу й її право»;
доповнити п. 2 ч. 2 ст. 12 після слів «нерухомі речі» словами «пам’ятки історії та культури», далі по тексту;
замінити в ч. 1 ст. 13 термін «договір» на термін «правочин»;
доповнити ч. 2 ст. 16 пунктом у редакції «поновлення документів»;
доповнити ст. 177 після слова «гроші» фразою «документи, також і цінні папери»;
доповнити ч. 2 ст. 186 формулюваннями в редакції: «Якщо головна річ посвідчується документом, то набувачу прав на неї передається цей документ чи інший документ на його заміну»;
доповнити ч. 2 ст. 249 після слів «якими була видана довіреність» словами «, а також вимагати повернення їй виданої довіреності»;
доповнити ст. 527 ч. 3 в редакції: «Для виконання зобов’язання боржником юридичною особою перед кредитором кредитор має право заявити претензію і повинен подати документи, які свідчать про обґрунтованість вимоги та її розмір»;
доповнити ст. 1047 частиною 3 в редакції: «При поверненні позики позикодавець зобов’язаний повернути позичальнику розписку чи інший документ, який посвідчує передання визначеної грошової суми та встановлених сторонами відсотків або визначеної кількості речей»;
п. 2 цієї частини викласти в редакції: «При поверненні частини позики позикодавець зобов’язаний на виданій позичальником розписці чи іншому документі, який посвідчує передання визначеної грошової суми або визначеної кількості речей, здійснити запис про повернення частини боргу або, на вимогу позичальника, видати тому розписку про отримання ним частини боргу».

Додаток Б

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до проекту Закону України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України» (щодо посилення правового регулювання цивільних правовідносин)

1. Обґрунтування необхідності прийняття законопроекту
Положення законопроекту про посилення правового регулювання цивільних правовідносин зумовлене потребою посилити гарантії охорони суб’єктивних прав на окремі об’єкти цивільних прав, зокрема документи, і забезпечити логічність механізму визначення й здійснення цивільних прав на них. Чинний механізм має суттєві недоліки, оскільки не враховує специфіки правового режиму окремих об’єктів прав, зокрема документів.
2. Мета і завдання законопроекту
Метою законопроекту є законодавче закріплення прав на документи та здійснення захисту суб’єктивних прав і охоронюваних законом інтересів щодо них.
Завданням законопроекту є вдосконалення цивільного законодавства в частині визначення підстав та особливостей виникнення, зміни і припинення прав на документи.
3. Загальна характеристика та основні положення законопроекту
Законопроектом пропонується встановити підстави виникнення цивільних прав у їх логічній послідовності, забезпечити їх здійснення і захист у разі їх порушення.
4. Місце законопроекту в системі законодавства
Законопроект стосується цивільного законодавства. Основними нормативно-правовими актами, які регулюють ці правовідносини, є Конституція України, Цивільний кодекс України.
Реалізація положень даного законопроекту після його прийняття не потребуватиме внесення змін до інших законів України.

5. Фінансово-економічне обґрунтування
Реалізація положень законопроекту під час його практичного застосування, після його прийняття не впливатиме на видаткову й дохідну частини державного або місцевих бюджетів. Витрати в межах, передбачених фінансуванням на нормотворчу діяльність.
6. Обґрунтування очікуваних соціально-економічних, правових та інших наслідків застосування законопроекту після його прийняття
Унесення відповідних змін до актів цивільного й спеціального законодавства України сприятиме вдосконаленню правового регулювання цивільних правовідносин стосовно документів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Агарков М. М. Обязательство по советскому гражданскому праву / М.М. Агарков. – М. : Юрид. изд-во НКЮ СССР, 1940. – 192 c. – (Ученые труды ВИЮН. Вып. 3).
2. Административное право Украины / [под ред. проф. Битяка Ю. П.]. – [2-е изд.]. – Х. : Право, 2003. – 576 с.
3. Александров Н. Г. Правовые отношения в социалистическом обществе / Н.Г. Александров. – М. : Изд-во Моск. ун-та, 1959. – 45 c.
4. Алексеев С. С. Об объекте права и правоотношения // Вопросы общей теории советского права. Сборник статей. – М. : Госюриздат, 1960. – С. 284–308.
5. Алексеев С. С. Общая теория права : курс в 2-х томах / С. С. Алексеев. – М. : Юрид. лит., 1981. – Т. 1. – 360 c.
6. Алексеев С. С. Общие дозволения и общие запреты в советском праве / С.С. Алексеев; под. ред. Л. А. Плеханова. – М. : Юрид. лит., 1989. – 288 c.
7. Алексеев С. С. Основы теории государства и права / С.С. Алексеев. – М. : Юрид. лит., 1972. – 405 с.
8. Алексеев С. С. Основы теории государства и права : учебное пособие / [С. С. Алексеев, П. Т. Васьков, И. Я. Дюрягин, С. Н. Кожевников и др.] ; отв. ред. С. С. Алексеев. – [2-е изд., перераб. и доп.]. – М. : Юрид. лит., 1971. – 408 c.
9. Алексеев С. С. Право: Азбука. Теория. Философия. Опыт комплексного исследования / С. С. Алексеев. – М. : Статут, 1999. – 712 с.
10. Аномалії в цивільному праві України: [навч.-практ. посібник / відп. ред. Р. А. Майданик]. – К. : Юстініан, 2007. – 912 с.
11. Архів Білопільського районного Сумської обл. // Справа № 1-31/2003 р.
12. Архів Горохівського районного суду Волинської обл. // Справа № 4-243/2009 р.
13. Архів Євпаторійського міського Суду Автономної Республіки Крим // Справа № 2-296/2006 р.
14. Архів Севастопольського апеляційного суду // Справа № 3-337/2009 р.
15. Архів Севастопольського міського суду // Справа № 3-56/2008 р.
16. Архівістика: термінологічний словник / [авт. упоряд.: К.Є. Новохатський, К.Т. Селивестрова, Н.І. Гончарова та ін.]. – К. : 1998. – 106 с.
17. Банк-эмитент // сайт Кафедры Электронной Коммерции. – Режим доступу: http://e-commerce.psati.ru/content/dictionary/detail.php?ID=393&term =банк-эмитент.htm
18. Бару М. И. Некоторые вопросы соотношения норм различных отраслей права в охране прав граждан / М.И. Бару // Советское государство и право. – 1963. – № 12. – С. 67–74.
19. Бару М. И. О ст. 1 Гражданского кодекса (об охране гражданских прав) / М.И. Бару // Советское государство и право. – 1958. – № 12. – С. 117–120.
20. Безсмертна Н. В. Межі здійснення права приватної власності в Україні / Н.В. Безсмертна // Право України. – 2002. – № 6. – С. 53–57.
21. Белов В. А. Объект субъективного гражданского права, объект гражданского правоотношения и объект гражданского оборота: содержание и соотношение понятий : (объекты гражданского оборота) : сборник статей / В.А. Белов. – М. : Статут, 2007. – С. 6–77.
22. Беляневич О. А. Договірне право України та стандарти ЄС: питання гармонізації / О.А. Беляневич : матеріали І Міжнародної науково-методичної конференції [«Сучасні проблеми адаптації цивільного законодавства до стандартів Європейського Союзу»]. – Львів, 2006. – Вип. 1. – С. 36 – 37.
23. Бірюков І. А. Глава 8. Об’єкти цивільних прав / І.А. Бірюков, Ю.О.Заіка, В.С. Гопанчук, В.М. Співак та ін.; за ред. І.А. Бірюкова, Ю.О. Заіки // Цивільне право України. Загальна частина: підручник. – [2-ге вид., змін. та доповн.]. - К. : КНТ, 2008. – 479 с.
24. Болвачева Н. Е. Ограничения как средство гражданско-правового регулирования (философско-теоретический аспект) // Актуальные проблемы гражданского права : сборник статей / Н.Е. Болвачева. – М. : Норма, 2003. – Вып. 7. – С. 1–27.
25. Большой юридический словарь / [под ред. А. Я. Сухарева]. – 3-е изд., перераб. и доп. – М. : Инфра-М, 2008. – 858 с.
26. Бояринцева М. Адміністративно-правовий статус громадян: до питання про склад елементів / М. Бояринцева // Право України. – 2002. –№ 8. – С. 24.
27. Брагинский М. И., Витрянский В. В. Договорное право. Общие положения / М.И. Брагинский, В. В. Витрянский. – М. : Статут, 1998. – 682 с.
28. Братко А. Г. Запреты в советском праве / А.Г. Братко; под ред.: Н.И. Матузова. – Саратов: Изд-во Сарат. ун-та, 1979. – 92 c.
29. Братусь С. Н. О пределах осуществления гражданских прав (ст. 5 Основ гражданского законодательства Союза ССР и союзных республик) / С.Н. Братусь // Правоведение. – 1967. – № 3. – С. 79–86.
30. Братусь С. Н. Субъекты гражданского права / С. Н. Братусь. – М.: Госюриздат, 1950. – 367 с.
31. Васильев С. В. Правовое регулирование электронной торговли // Актуальные проблемы гражданского права : сборник статей / С.В. Васильев; под ред.. М.И. Брагинского. – М : Норма, 2002. – Вып. 4. – С. 316–320.
32. Великий тлумачний словник сучасної української мови / [уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел]. – К. : Ірпінь: ВТФ «Перун», 2003. – 1440 с.
33. Вершинин А. П. Судебная форма защиты субъективных прав Вершинин // Правовые и специальные средства охраны социалистической собственности : тезисы выступлений к областной научно-практической конференции. – Х., 1989. – С. 11–13.
34. Видання. Основні види. Терміни та визначення : ДСТУ 3017-95. – К. : Держстандарт України, 1995. – С. 3.
35. Витрук Н. В. Основы теории правового положения личности в социалистическом обществе / Н.В. Витрук; отв. ред. В.А. Патюлин. – М. : Наука, 1979. – 229 c.
36. Вопленко Н. Н. О понятиях и основных чертах правоприменительных производств и режимов // Процессуальные вопросы повышения эффективности правового регулирования социалистических общественных отношений / Н.Н. Вопленко. – Ярославль : ЯГУ, 1981. – С. 13–14.
37. Гегель Г. Сочинения: Философия права / Г. Гегель; пер. с нем. Б. Столнер. – М., Л. : Соцэкгиз, 1934. – Т. 7. – 380 c.
38. Германское право: Гражданское уложение / науч. ред. В. В. Залесского; пер.: Н. Г. Елисеева, А. А. Лизунова, Н. Б. Шеленковой; введ. В. Бергмана, Е. А. Суханова. – М. : МЦФЭР, 1996. – Ч. 1. – 552 c.
39. Гойхбарг А. Г. Хозяйственное право РСФСР: Гражданский кодекс / А.Г. Гойхбарг. – [3-е изд., испр. и доп.]. – М. : Госиздат, 1924. – Т. 1. – 269 c.
40. ГОСТ 16487–70. Делопроизводство и архивное дело. Термины и определения. – М., 1971. – С. 3.
41. ГОСТ 16487–83. Делопроизводство и архивное дело. Термины и определения. – М., 1984. – С. 3.
42. ГОСТ Р 51141–98. Делопроизводство и архивное дело. Термины и определения. – М. : Госстандарт России, 1998. – С. 3.
43. Гражданский кодекс Франции (Кодекса Наполеона) / В. Захватаев; пер. с франц. В. Захватаева / отв. ред. А. Довгерт; предисловие: А. Довгерт, В. Захватаев. – К.: Истина, 2006. – Приложения 1–4. – 1008 с.
44. Гражданское и торговое право зарубежных государств: учебник в 2 т. / Г. Н. Буднева, Е. А. Васильев, А. В. Грибанов, В. В. Зайцева и др.; отв. ред.: Е. А. Васильев, А.С. Комаров. – [4-е изд., перераб. и доп.]. – М. : Международные отношения, 2006. – Т. 1. – 560 c.
45. Гражданское право / В. В. Витрянский, В. С. Ем, И. А. Зенин, Н. И. Коваленко и др.; отв. ред. Е. А. Суханов. – [2-е изд., перераб. и доп.]. – М. : БЕК, 2000. – Т. 2: Полут. 1. – 704 c.
46. Гражданское право Древнего Рима / С. А. Муромцев; отв. ред. А. Д. Рудоквас; науч. ред. В. С. Ем. – М. : Статут, 2003. – 685 c.
47. Гражданское право Украины / А. А. Пушкин, В. М. Самойленко, Р. Б. Шишка и др.; под ред. проф. А. А. Пушкина, доц. В. М. Самойленко. – Х. : Ун-т внутр. дел; «Основа», 1996. – Часть 1. – 440 с.
48. Гражданское право. [ученик в 2 т.] / О. А. Дюжева, В. С. Ем, И. А. Зенин, Н. И. Коваленко и др.; отв. ред. Е. А. Суханов. – [2-е изд., перераб. и доп.] – М. : БЕК, 1998. – Т. 1. – 816 c.
49. Гражданское право: [ученик] / А. М. Беляков, С. Н. Братусь, Е. Н. Гендзехадзе, В. П. Грибанов и др.; отв. ред.: С. М. Корнеев, П.Е. Орловский. – М. : Юрид. лит., 1969. – Т. 1. – 560 c.
50. Гражданское право: [ученик] / Е. Ю. Валявина, Н. Д. Егоров, И. В. Елисеев, А. А. Иванов и др.; oтв. ред. А. П. Сергеев, Ю. К. Толстой. – М. : Проспект, 1999. – Ч. 3. – 592 c.
51. Гражданское право: учебник в 2 т. / О. А. Дюжева, В. С. Ем, И. А. Зенин, Н. И. Коваленко и др.; отв. ред. Е. А. Суханов. – [2-е изд., перераб. и доп.]. - М. : БЕК, 2003. – Т. 1. – 816 c.
52. Гражданское уложение Германии : Вводный закон к Гражданскому уложенню; пер. с нем. / В. Бергманн. – [3-е изд., перераб.]. – М. : Волтерс Клувер, 2008. – 896 c.
53. Гражданское уложение Германии. Вводный закон к Гражданскому уложенню/ В. Бергманн; пер. с нем. – [3-е изд., перераб.] – М. : Волтерс Клувер, 2008. – 896 c.
54. Грибанов В. П. Ответственность за нарушение гражданских прав и обязанностей / В. П. Грибанов – М., 1973. – 96 с.
55. Грибанов В. П. Пределы осуществления и защиты гражданских прав // Осуществление и защита гражданских прав / В. П. Грибанов. – М. : Статут, 2000. – 212 с.
56. Грибанов В. П. Осуществление и защита гражданских прав / В. П. Грибанов. — М. : Статут, 2001. —412 с.
57. Десницкий С. Е. Юридическое рассуждение о разных понятиях, какие имеют народы о собственности имения в различных состояниях общежительства / С. Е. Десницкий. // Исупок К., Савкин И. Русская философия собственности. – 1871.
58. Дзера О. В. Загальна характеристика інституту права власності в умовах переходу України до ринкової економіки // Цивільне право України: [підручник у 2-х кн.] / О.В. Дзера, Д.В. Боброва, А.С. Довгер та ін.; за ред. О.В. Дзери, Н.С. Кузнецової. – К. : Юрінком Інтер, 2002. – Кн. 1. – 720 с.
59. Дзера О. В. Інститут права власності за новим Цивільним законодавством і Європейські стандарти з охорони права власності / О.В. Дзера : матеріали І Міжнародної науково-методичної конференції [«Сучасні проблеми адаптації цивільного законодавства до стандартів Європейського Союзу»]. – Львів, 2006. – Вип. 1. – С. 106–112.
60. Дзера О. В. Розвиток права власності громадян в Україні: [монографія] / О.В. Дзера. – К. : Вентурі, 1996. – 272 с.
61. Діловодство й архівна справа. Терміни та визначення : ДСТУ 2732-94. — К. : Держстандарт України, 1994. — С. 3.
62. Додаток № 3 до Правил торгівлі непродовольчими товарами. – Режим доступу: ebooktime.net/book_80_glava_85_Додаток_Б.
63. Документальный процесс как основа библиографической деятельности // Справочник библиографа/ О. М. Зусьман, В. А.Минкина. – [2-е изд., перераб. и доп.]. – СПб. : Профессия, 2003. – 559 с.
64. Домашенко М. В., Рубаник В. С. Власність і право власності: Нариси з історії, філософії, теорії і практики регулювання відносин власності в Україні. / М.В. Домашенко, В.С. Рубаник. – Х. : Факт, 2002. –550 с.
65. Емельянов В. И. Разумность, добросовесность, незлоупотребление гражданскими правами / В. И. Емельянов. – М. : Лекс–Книга, 2002. – С. 91–92.
66. Емітент. – Режим доступу: ru.wikipedia.org/wiki.
67. Європейська конвенція про захист прав людини і основних свобод : Набула чинності в Україні із 17.07.1997 // Урядовий кур'єр від 17.11.2010. – № 215 // Офіційний сайт Верховної Ради України. Законодавство України. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=995_004.
68. Жиленкова И. В. Правовой режим имущества членов семьи. / И. В. Жиленкова. – Х. : Ксилон, 2002. – 398 с.
69. Жуйков В. Возникновение права собственности граждан на квартиры / В. Жуйков // Советская юстиция. – 1993. – № 15. – С. 12–14.
70. Загальна декларація прав людини вiд 10.12.1948. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=995_015.
71. Иеринг Р. Борьба за право / под ред. М.И. Свешникова; пер. О.А. Верта. – С.-Пб., 1895. – 90 с.
72. Илларионова Т. И. Система гражданско-правовых охранительных мер: автореф. дис. на соискан. науч. степени канд. юрид. наук: спец. 12.00.03. «Гражданское право; семейное право; гражданский процесс; международное частное право» / Т. И. Илларионова. – Свердловск, 1985. – 19 с.
73. Ильин И. А. Общее учение о праве и государстве (фрагменты) / И.А. Ильин // Правоведение. - 1992. – № 3. – С. 93–99.
74. Иоффе О. С. Избранные труды по гражданскому праву. Из истории цивилистической мысли. Гражданское правоотношение. Критика теории «хозяйственного права» / О.С. Иоффе; редкол. : В.С. Ем, Н.В. Козлова, С.М. Корнеев, Е.В. Кулагина, П.А. Панкратов, Е.А. Суханов (предисл.) – М.: Статут, 2000. – 777 c.
75. Иоффе О. С. Правоотношение по советскому гражданскому праву / О.С. Иоффе; отв. ред. С.И. Аскназий. – Л. : Изд-во Ленингр. ун-та, 1949. – 143 c.
76. Иоффе О. С. Советское гражданское право / О.С. Иоффе. – М. : Юрид. лит., 1967. – 494 c.
77. Иоффе О. С., Шаргородский М. Д. Вопросы теории права / О.С. Иоффе, М.Д. Шаргородский. – М. : Госюриздат, 1961. – 381 c.
78. Иоффе О.С. Советское гражданское право / О.С. Иоффе // Избр. труды : в 4 т. – СПб.: Юридический центр Пресс, 2004. – Т. ІІ.
79. Исаков В. Б. Механизм правового регулирования и правовые режимы. / В. Б. Исаков // Проблемы теории государства и права. – М. : Юрид. лит. 1987. – С. 258–259.
80. Исаков В. Б. Фактический состав в механизме правового регулирования / В.Б. Исаков; науч. ред. С.С. Алексеев. – Саратов: Изд-во Сарат. ун-та, 1980. – 128 c.
81. Исрафилов И. Форма сделок по приватизации жилья / И. Исрафилов // Российская юстиция. –1995. – № 11. – С.37–39.
82. Інформація та документація. Базові поняття : ДСТУ 2392-94. — К. : Держстандарт України, 1994. — С. 12.
83. Камышанский В. П. Органичение права собственности (гражданско-правовой анализ): автореф. дисс. на соискание науч. степени канд. юрид. наук: спец. 12.00.03 «Гражданское право; семейное право; гражданский процесс; международное частное право» / В.П. Камышанский. – СПб, 2000. – 42 с.
84. Камышанский В. П. Право собственности: пределы и ограничения / В.П. Камышанский; науч. ред. П.М. Филиппов. – М. : Закон и право, ЮНИТИ-ДАНА, 2000. – 303 c.
85. Канзафарова І. С. Теоретичні основи цивільно-правової відповідальності в Україні : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра юрид. наук: 12.00.03 «Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право» / І.С. Канзафарова. – К., 2007. – 36 с.
86. Канзафарова І. С. Теорія цивільно-правової відповідальності : [монографія] / І.С. Канзафарова. – Одеса : Астропринт, 2006. – 264 с.
87. Кельзен Ганс. Чистое учение о праве / Г. Кельзен; отв. ред. В.Н. Кудрявцев, Н.Н.Разумович; пер. С.В. Лёзоба, Ю.С. Пивоварова. – М. : АН СССР, ИНИОН, 1987.
88. Кечекьян С. Ф. Правоотношения в социалистическом обществе / С.Ф. Кечекьян; отв. ред. М.С. Строгович. – М. : Изд-во АН СССР, 1958. – 187 с.
89. Ківалов С. В., Біла Л. Р. Адміністративне право України : [навчально-методичний посібник] / С.В. Ківалов, Л.Р. Біла. – Одеса : Юридична література, 2002. – 312 с.
90. Комментарий к Гражданскому кодексу Республики Беларусь с приложеними актов законодательства и судебной практики (постатейный): в 3 кн. ; отв. ред. и руководитель авторского коллектива проф. В. Ф. Чигир. – [2-е изд.]. – Минск: Амафея, 2007. – Кн.2. Разд.Ш. Общая часть обязательственного права. Разд.ІУ. Отдельные виды обязательств (главы 30 – 50). – 1384 с.
91. Конвенції про захист прав людини та основних свобод вiд 04.11.1950. – Режим доступу: // http:zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=995_004
92. Конституція України // Офіційний сайт Верховної Ради України. Законодавство України. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=254%EA%2F96-%E2%F0
93. Косовец А. А. Правовое регулирование электронного документооборота / А.А. Косовец // Вестник Московского университета. –1997. – № 4. – С. 46–60.
94. Кохановська О. В. Цивільно-правові проблеми інформаційних відносин в Україні : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра юрид. наук: 12.00.03 «Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право» / О.В. Кохановська. – К. : 2006. – 34 с.
95. Кочергіна К. О. Зміст організаційно-правових форм підприємницьких товариств: інтереси, функції, правові засоби : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: 12.00.03 «Цивільне право і цивільний процес;сімейне право; міжнародне приватне право» / К.О. Кочергіна. – Х., 2005. – 20 с.
96. Кримінальний кодекс України // Офіційний сайт Верховної Ради України. Законодавство України. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2341-14
97. Крусс В. И. Принципы, пределы, основания ограничения прав и свобод человека по российскому законодательству и международному праву: круглый стол / В.И. Крусс // Государство и право. – 1998. – № 8. – С. 39–70.
98. Кузнєцова Н.С. Вдосконалення механізму правового регулювання цивільних відносин в Україні : матеріали міжнародної науково-практичної конференції, присвяченої пам’яті Василя Пилиповича Маслова [«Актуальні проблеми цивільного, житлового та сімейного законодавства»], 25 лютого 2011р. – С. 45–47.
99. Кукольник В. Г. Российское частное гражданское право /В.Г. Кукольник // Антологія української юридичної думки: в 6 т.; редкол.: Ю.С. Шемшученко (голова) та ін. – К. : Видавничий дім «Юридична книга», 2003. – Т.6 : Цивільне право; упорядники: Я.М. Шевченко, І.Б. Усенко, Г.П. Тимченко, Т.І. Бондарук, С.Є. Морозова; відп. редактор Я.М. Шевченко. – 584 с.
100. Кулешов С. Г. Документознавство: Історія. Теоретичні основи / Укр. Держ. Наук.-дослід. Ін.-т архів. справи та документознавства; Держ. акад. кадрів культури і мистецтва. – К., 2000. – 162 с.
101. Кулешов С. Г. Про визначення поняття «документ» / С.Г. Кулешов // Бібл. вісник. – 1995. – № 1. – С. 3–8.
102. Кулик. О. Крим: закономірний крок / О. Кулик //Урядовий кур’єр. – 2005. – № 15. – С. 2.
103. Курдиновский В. И. К учению о легальных ограничениях права собственности на недвижимость в России: [монографія] / В.И. Курдиновский. – Одесса : Экон. тип., 1899. – 396 c.
104. Кутателадзе О. Д. Підстави виникнення зобов’язань за римським приватним правом і сучасним цивільним законодавством України : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: 12.00.03 «Цивільне право і цивільний процес;сімейне право; міжнародне приватне право» / О.Д. Кутателадзе. – Одеса, 2006. – 19 с.
105. Кучеренко І. М. Організаційно-правові форми юридичних осіб приватного права: [монографія] / І.М. Кучеренко. – К. : ІДіП, ДП «Юридичне видавництво «Аста», 2004. – 328 с.
106. Кучинский В. А. Личность, свобода, право / В.А. Кучинский. – М.: Юрид. лит., 1978. – 208 c.
107. Кушнаренко Н. Н. Документоведение : учебник для студентов вузов культуры / Н.Н. Кушнаренко. – [6-е изд., стер.]. – К. : Знання, 2005. – 459 с.
108. Лапач В. А. Система объектов гражданских прав. Теория и судебная практика / В.А. Лапач. – СПб. : Юрид. центр Пресс, 2002. – 544 c.
109. Ларьков Н. С. Документоведение: [учеб. пособие] / Н.С. Ларьков. – Томск. : ТГУ, 2005 – 354 с.
110. Левик А., Яворська О. Приватизація житла потребує законодавчого вирішення / А. Левик, О. Яворська // Право України. – 2000. – № 11. – С. 99–102.
111. Лист ДПА України від 15.07.99 р. №10417/7/16-1201. – Режим доступу: www.qdpro.com.ua/qdw/php/.../getdoc.php?.
112. Луць В. В. Контракти в підприємницькій діяльності: [навч. посіб.] / В.В. Луць. – [2-е вид., перероб. і допов.]. – К. : Юрінком Інтер, 2008. – 576 с.
113. Магазинер Я.М. Объект права // Очерки по гражданскому праву : сборник статей / Я.М. Магазинер. – Л. : Изд-во Ленингр. ун-та, 1957. – С. 65–78.
114. Майданик Р. А. Система права України: пошук оптимальної моделі: доповідь /Р.А. Майданик. – К. : АПрН України. Київський регіон. Центр, 2009. – 36 с.
115. Маландин И. Г. Документы как доказательства при расследовании хищений социалистической собственности : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. юрид. наук: спец. 12.00.08. – М., 1956, – 17с.
116. Малеин Н. С. Гражданский закон и права личности в СССР / Н.С. Малеин. – М. : Юрид. лит., 1981. – 216 c.
117. Малько А. В. Стимулы и ограничения в праве: [монографія] / А. В. Малько. – [2-е изд., перераб. и доп.]. – М. : Юристъ, 2003. – 250 с.
118. Мамалуй А. П., Гриценко А. А. К вопросу о внутренней структуре категории собственности // Изв. АН СССР. Сер. Экономика. – 1978. – № 1. – С. 16–23.
119. Мамутов В. Розподіл повноважень: є варіанти /В. К. Мамутов // Урядовий кур’єр. – 2005. – № 15. – С. 11.
120. Маттеи У., Суханов Е. А. Основные положения права собственности / У. Маттеи, Е.А. Суханов. – М. : Юристъ, 1999. – 384 c.
121. Матузов Н. И. Гражданско-правовой статус личности: понятие и структура / Н.И. Матузов // Правопорядок и правовой статус личности в развитом социалистическом обществе в свете конституции СССР 1977 года. Вопросы теории государства и права, государственного и административного права; редкол.: М.И. Байтин (отв. ред.), В.М. Манохин, Н.И. Матузов, В.И. Новоселов, И.Е. Фарбер. – Саратов : Изд-во Сарат. ун-та, 1980. – 287 c.
122. Матузов Н. И. Личность. Права. Демократия. Теоретические проблемы субъективного права / Н.И. Матузов. – Саратов : Изд-во Сарат. ун-та, 1972. – 292 c.
123. Матузов Н. И. Теоретические проблемы субъективного права: дис... доктора юрид. наук: 12.00.03 / Николай Игнатьевич Матузов. – Харьков, 1973, – 256 с.
124. Матузов Н. И., Малько А. В. Правовые режимы: вопросы теории и практики / Н.И. Матузов, А.В. Малько // Правоведение. – 1996. – № 1. – С. 16–29.
125. Менеджмент, маркетинг, інформатика : енциклопедичний словник бізнесмена / [під заг. ред. М. І. Молдованова]. – К. : Техніка, 1993. – 856 с.
126. Мечетина Т. А. Ограничение права собственности: проблемы публичных и частных интересов : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.03 «Гражданское право: предпринимательское право; семейное право; международное частное право» / Т.А. Мечетина. – Рязань, 2001. – 52с.
127. Миколенко А. И. Правовой режим и его структура / /Право и экономика: актуальные проблемы науки и практики : сборник научных статей;; сост. И.С. Канзафарова; под общ. ред. И.С. Канзафаровой / А.И. Миколенко. – Одесса : Астропринт, 2008. – С. 32–54.
128. Минц Б. И. Понятие и роль правовых средств в хозяйственных отношениях / Б.И. Минц // Правоведение. – 1983. – № 2. – С. 69–74.
129. Мирошникова Н. И. Механизм осуществления субъективных гражданских прав: [учебное пособие] / Н.И. Мирошникова. – Ярославль : Изд-во Яросл. ун-та, 1989. – 82 c.
130. Мирошникова Н. И. Механизм осуществления субъективных гражданских прав : [учеб. пособие] / Н.И. Мирошникова. – Ярославль : Издательство Ярославского государственного университета, 1989. – 81с.
131. Михайлов А. И., Черный А. И., Гиляревский Р. С. Основы информатики / А.И. Михайлов, А.И. Черный, Р.С. Гиляревский. – [2-е узд., перераб. и доп.] – М. : Наука, 1968. – 756 с.
132. Мичурин Е. А. Осуществление и ограничение вещных прав : [монография] / Е. А. Мичурин. – М. : Юрист, 2011. – 340 с.
133. Мічурін Є. О. Обмеження майнових прав фізичних осіб (теоретико-правовий аспект) : [монографія] / Є.О. Мічурін. – Харків : Юрсвіт, НДІ Приватного права та підприємництва АПрН України, 2008. – 482 с.
134. Мічурін Є. О. Обмеження майнових прав фізичних осіб (цивільно-правовий аспект) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра юрид. наук: спец. 12.00.03 «Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право» / Є.О. Мічурін. – К., 2009. – 40 с.
135. Морозова Л. А. Конституционное регулирование в СССР / Л.А. Морозова. – М. : Юрид. лит., 1985. – 144 с.
136. Мурзин Д. В. Бестелесные вещи // Цивилистические записки : межвузовский сборник научных трудов: К 80-летию С.С. Алексеева / Д. В. Мурзин. – М., Екатеринбург : Статут, Ин-т частного права, 2004. – Вып. 3. – С. 318–350.
137. Муромцев С. А. Гражданское право Древнего мира / С.А. Муромцев. – М. : Статут, 2003. – 356 с.
138. Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України: в 4 т.. / Ярема А. Г., Карабань В. Я., Кривенко В. В., Ротань В. Г. – К. : А.С.К.; Севастополь : Ін-т юрид. дослідж. 2004. – Т. 1. – 928 с.
139. Науково-практичний коментар Цивільного кодексу України / [за ред. В. М. Коссака]. – К. : Істина, 2004. – 976 с.
140. Науково-практичний коментар Цивільного кодексу України : [у 2 т. / за ред. О. В. Дзери (кер. авт. кол), Н.С. Кузнєцової, В. В. Луця]. – [3-тє вид., перероб. і доп.]. – К. : Юрінком Інтер, 2008. – Т. ІІ. – 1088 с.
141. Науково-практичний коментар Цивільного кодексу України: [у 2 т.] / [за ред. О. В. Дзери (кер. авт. кол), Н. С. Кузнєцової, В. В. Луця]. – [3-тє вид., перероб. і доп.]. – К. : Юрінком Інтер, 2008. – Т. І. – 832 с.
142. Научно-практический комментарий к Основам гражданского законодательства Союза СССР и союзных республик / [Антимонов Б.С., Бахчисарайцев Х.Э., Братусь С.Н., Генкин Д.М., и др.; под ред.: Братусь С.Н., Флейшиц Е.А.]. – М. : Госюриздат, 1962. – 419 c.
143. Недбайло П. Е. Применение советских правовых норм / П.Е. Недбайло. – М. : Госюриздат, 1960. – 511 c.
144. Об’єкти цивільного права : збірка тез доповідей та повідомлень на засіданнях круглого столу (16-17 жовтня 2009 р.) КрЮІ, ОДУВС, НУДПС України. – Сімферополь, 2009. – 94 c.
145. Орзих М. Ф. Личность и право / М.Ф. Орзих. – М. : Юрид. лит., 1975. – 112 c.
146. Основные проблемы гражданского права / [Покровский И. А.; редкол. : Козлова Н. В., Корнеев С. М., Кулагина Е. В., Панкратов П. А.]. – [3-е изд., стереотип.]. – М. : Статут, 2001. – 354 c.
147. Паварс А. Я. О проблеме гражданско-правового регулирования частной дееспособности несовершеннолетних / А.Я. Паварс // Правоведение. – 1967. – № 4. – С. 66–74.
148. Панкевич І. М. Здійснення прав людини: Проблема обмеження (загальнотеоретичний аспект) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.01 «Теорія та історія держави та права; історія політичних і правових учень» / І.М. Панкевич. – Львів, 2000. – 20 с.
149. Передмова до проекту Цивільного кодексу України / С. Головатий, А. Довгерт, О. Підопригора, О. Пушкін та ін. // Українське право. – 1996. – Число 2 (спецвипуск). – С. 6–26.
150. Печорина Н., Чирва А. Повернення ... та ще й помахав крилом / Н. Печорина, А. Чирва // Урядовий кур’єр. – 2005. – № 18. – С. 8.
151. Питання організації виконання Закону України «Про Загальнодержавну програму адаптації законод