ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ РЕКЛАМНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ

Краткое описание

МІЖРЕГІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ

На правах рукопису

ГРОМЕНКО ЮЛІЯ ОЛЕКСАНДРІВНА
УДК 346: 659

ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ РЕКЛАМНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ

Спеціальність: 12.00.04 – господарське право;
господарсько-процесуальне право

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук

Науковий керівник
Шелухін Микола Леонідович
доктор юридичних наук, доцент

Київ – 2012

ЗМІСТ

ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ РЕКЛАМНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
1.1. Поняття реклами й рекламної діяльності 13
1.2. Нормативні засади рекламної діяльності в Україні 39
1.3. Правове забезпечення рекламної діяльності в зарубіжних країнах 50
Висновки до розділу 1 60
РОЗДІЛ 2. ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ РЕКЛАМНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
2.1. Система державного регулювання рекламної діяльності 65
2.2. Державний контроль рекламної діяльності як складова державного регулювання рекламної діяльності 79
2.3. Відповідальність за порушення законодавства про рекламу 108
Висновки до розділу 2 129
РОЗДІЛ 3. ЗАХИСТ ПРАВ СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ ВІД НЕДОБРОСОВІСНОЇ КОНКУРЕНЦІЇ У СФЕРІ РЕКЛАМИ
3.1. Форми недобросовісної конкуренції у сфері реклами 132
3.2. Реалізація права на захист від недобросовісної конкуренції у сфері реклами 169
Висновки до розділу 3 183
ВИСНОВКИ 188
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 192
ДОДАТКИ 225

ВСТУП

Актуальність теми. За сучасних умов складно переоцінити значення реклами як інформації, що опосередковує господарський обіг і дозволяє забезпечувати стимулювання попиту та пропозиції на певні види товарів, робіт і послуг. Засоби поширення реклами через розвиток інформаційних технологій та вдосконалення технічних рішень є досить різноманітними, і це відповідним чином закріплено в Законі України «Про рекламу». Як зазначено в преамбулі цього Закону, його дія спрямована на визначення засад рекламної діяльності в Україні. Однак сама рекламна діяльність не дістала легального визначення. Такий фрагментарний підхід до регулювання рекламної діяльності не міг не позначитися на ефективності її здійснення, про що яскраво свідчить вітчизняна практика правозастосування. У зв’язку з тим, що рекламна діяльність постійно ускладнюється, стає багаторівневою та багатоструктурною, потребують перегляду та уточнення основні законодавчі дефініції, які не відповідають стану сучасного ринку рекламних послуг, що й спричиняє труднощі в правозастосовній практиці.
Рекламна діяльність постає предметом пильної уваги дослідників у різних галузях науки (економічній, філософській, філологічній, юридичній, психологічній, соціологічній, політичній тощо). Так, економічним аспектам рекламної діяльності присвячені роботи О.В. Бакалінського, В.В. Глазунової, С.В. Динчева, Т.В. Новікової, І.Я. Рожкова та інших. Політичний і соціологічний аналіз презентовано в працях Н.М. Лисиці, Н.В. Лютко та інших. Питанням теорії та практики рекламної діяльності було присвячено роботи як зарубіжних (К. Бове, А. Дейяна, Ф. Джефкінса, Ф. Котлера, Ч. Сендіджа та інших), так і українських учених (Є. Ромата, В. Ученової, О. Феофанова та інших).
У рядянський період питанням правового регулювання відносин у галузі реклами було віддано належну увагу в дисертаційному дослідженні В.І. Іванова. Це дослідження є комплексним на відміну від багатьох інших, присвячених цій проблематиці. Окремі правові аспекти здійснення рекламної діяльності було розроблено в роботах сучасних юристів, таких, як Ю.І. Зоріна, З.В. Кузнецова, Л.В. Мамчур, Л.А. Микитенко, М.С. Потапенко, А.В. Стрельников, О.І. Харитонова, А.І Черемнова, О.Р. Шишка та інших. Однак теоретичного доопрацювання потребує ще значне коло питань правового регулювання рекламної діяльності суб’єктів господарювання. Так, недослідженими залишилися питання співвідношення понять «реклама» й «рекламна діяльність», правові способи врегулювання сучасних форм реклами (наприклад, спам, розміщення продукції), врегулювання питання порівняльної реклами, потребують уточнення та гармонізації положення чинного законодавства щодо розмежування повноважень органів контролю за рекламною діяльністю тощо. Слід зазначити, що після кодифікації господарського законодавтсва України комплексного, системного господарсько-правового дослідження рекламної діяльності не було проведено. Саме це й визначає актуальність і доцільність проведення дослідження за темою дисертаційної роботи.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до плану науково-дослідних робіт Донецького юридичного інституту МВС України за темою: «Розвиток господарсько-правового забезпечення економіки» (номер державної реєстрації 0104U006758), а також відповідно до плану науково-дослідних робіт Інституту економіко-правових досліджень НАН України з теми «Організаційне та економіко-правове забезпечення захисту вітчизняних товаровиробників в Україні» (номер державної реєстрації 0104U007345), де дисертант брала участь як співвиконавець, і в межах яких проведено дослідження правового регулювання рекламної діяльності суб’єктів господарювання та обґрунтовано нові теоретичні положення й пропозиції з удосконалення відповідного законодавства.
Мета і задачі дослідження. Метою роботи є розроблення моделі правового регулювання рекламної діяльності суб’єктів господарювання й вироблення конкретних пропозицій вдосконалення законодавства у цій сфері.
Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити такі задачі:
- розкрити зміст поняття «реклама» шляхом виявлення критеріїв розмежування реклами й інших видів інформації та визначити поняття реклами, виявити її ознаки, що дозволить розмежувати рекламу й іншу інформацію;
- уточнити зміст понять «порівняльна реклама», «споживач реклами», «виробник реклами»;
- обґрунтувати необхідність легального визначення рекламної діяльності як виду господарської діяльності;
- здійснити ретроспективний аналіз національного законодавства, яке регулює рекламну діяльність в Україні – виявити недоліки нормативно-правового регулювання рекламних відносин у сучасних умовах та розробити відповідні пропозиції щодо їх усунення;
- здійснити аналіз зарубіжного досвіду правового регулювання рекламної діяльності та обґрунтувати можливість використання такого досвіду в Україні;
- дослідити систему державного регулювання рекламної діяльності та виокремити її елементи;
- визначити шляхи вдосконалення системи органів, на які покладено контроль за дотриманням законодавства про рекламу;
- виявити підстави та умови застосування господарсько-правових санкцій за правопорушення у сфері реклами та обґрунтувати пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства;
- з’ясувати форми недобросовісної конкуренції у сфері реклами та засоби захисту прав суб’єктів господарювання від дій, які кваліфіковано як недобросовісну конкуренцію у сфері реклами.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають в процесі рекламної діяльності між суб’єктами господарювання.
Предметом дослідження є правове регулювання рекламної діяльності суб’єктів господарювання.
Методи дослідження. Методологічну основу дисертаційного дослідження становить сукупність методів філософського та наукового пізнання. Основним з філософських методів є діалектичний метод пізнання правової реальності як соціальної дійсності. Разом з діалектичним методом використовувалися філософські методи розгляду предмету дослідження в історико-еволюційному та системно-структурному контекстах. Метод системного аналізу застосовано в дослідженні та обґрунтуванні необхідності удосконалення та узгодження в юридичній науці понять реклами, рекламної діяльності, порівняльної реклами (підрозділи 1.1, 3.1). Як загальнофілософський застосовано формально-логічний метод, який використано для аналізу законодавства України, що реґламентує рекламну діяльність, з метою виявлення його недоліків і розробки пропозицій щодо їх усунення (підрозділи 1.1, 1.2, 2.1-2.3, 3.1, 3.2). Застосування функціонального методу дало змогу встановити основні напрями реформування системи контролю за дотриманням законодавства про рекламу (підрозділи 2.2, 3.2). Для розкриття змісту базових понять дослідження («реклама», «рекламна діяльність», «порівняльна реклама») використано лінгво-семантичний метод (підрозділи 1.1, 3.1). Компаративістський метод застосовано для порівняльної характеристики вітчизняного та зарубіжного законодавства у сфері реклами, практики його застосування (підрозділ 1.3), а також елементів систем державного регулювання рекламної діяльності в Україні та зарубіжних країнах (підрозділ 2.1). За допомогою історичного методу простежено окремі аспекти виникнення та становлення феномену реклами, розвиток нормативного регулювання рекламної діяльності (підрозділи 1.1, 1.2). Загальнонаукові методи класифікації, групування й системно-структурний метод уможливили класифікацію суб’єктів рекламної діяльності (підрозділ 1.1), форм недобросовісної конкуренції в рекламі (підрозділ 3.1), способів захисту від недобросовісної конкуренції у сфері реклами (підрозділ 3.2), дослідження елементного складу механізму державного регулювання й державного контролю за рекламною діяльністю (підрозділи 2.1, 2.2). Для розроблення пропозицій щодо вдосконалення законодавства України у сфері рекламної діяльності застосовано методи прогнозування та моделювання (підрозділи 1.1, 1.2, 2.1, 2.2, 3.1, 3.2).
Теоретичну основу дослідження склали роботи провідних вітчизняних і зарубіжних учених у галузі загальної теорії права, господарського, цивільного й адміністративного права, дослідження представників неюридичних галузей наук. У процесі проведення дослідження були використані загальнотеоретичні роботи, присвячені стану і проблемам господарського законодавства України, серед яких можна зазначити дослідження таких провідних учених, як О.А. Беляневич, І.В. Булгакова, О.М. Вінник, О.П. Віхров, Р.А. Джабраілов, Г.Л. Знаменський, В.В. Лаптєв, В.К. Мамутов, О.П. Подцерковний, Н.О. Саніахметова, М.Л. Шелухін, В.С. Щербина, О.Х. Юлдашев та ін. Прояви недобросовісної конкуренції в рекламі аналізувалися з урахуванням праць Г.О. Андрощука, О.В. Безуха, С.С. Валітова, І.І. Дахна, І.Ф. Коваль, С.А. Кузьміної, В.С. Кулішенко.
Емпіричною основою дослідження стали рішення Конституційного Суду України, роз’яснення та листи Вищого господарського суду, судові акти (рішення, постанови) місцевих господарських судів України, практика Антимонопольного комітету України та його територіальних органів, інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування, що стосуються правового регулювання рекламної діяльності суб’єктів господарювання.
Нормативну основу дослідження становлять Конституція України, акти Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, міжнародно-правові акти, закони інших держав, а також міжвідомчі та відомчі нормативні акти з питань регулювання рекламної діяльності.
Наукова новизна одержаних результатів. Дисертація є самостійною, логічно-структурованою науковою роботою, в межах якої проведено комплексний аналіз правового регулювання рекламної діяльності суб’єктів господарювання після кодифікації господарського законодавства України. На основі проведеного дослідження сформульовано низку нових наукових положень і висновків.
Вперше:
- визначено рекламну діяльності як самостійну, ініціативну, систематичну на власний ризик господарську діяльність, спрямовану на отримання прибутку від виконання рекламних робіт, надання рекламних послуг та надання посередницьких рекламних послуг;
- обґрунтовано положення про недоцільність застосування норм Закону України «Про рекламу» до соціальної та політичної реклами та доповнення ст. 2 Закону України «Про рекламу» частиною такого змісту: «Дія цього Закону поширюється на рекламу комерційного характеру»;
- арґументовано, що реклама – це завжди розповсюджена інформація. До моменту поширення та сама інформація не є рекламою. З огляду на зазначене, особа, що іменується виробником реклами, за чинним законодавством не може вважатися такою, яка виробляє рекламу доти, доки відповідна інформація не є розповсюдженою. Тому абз. 2 ст. 1 Закону України «Про рекламу» слід сформулювати таким чином: «виробник реклами – особа, яка повністю або частково приводить інформацію в готову для розповсюдження у вигляді реклами форму».
Удосконалено:
- поняття «реклама», яке з урахуванням попередніх досліджень і сучасних умов розвитку, визначено як інформацію про особу чи товар, розповсюджену в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначену сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару, а також сприяти реалізації товарів або досягненню іншого результату, бажаного для рекламодавця. Доповнення дефініції реклами такою ознакою як «сприяє реалізації товарів або досягненню іншого результату, бажаного для рекламодавця», дозволить відмежувати рекламу від інших видів інформації;
- поняття «споживачі реклами», яке пропонується визначити не як невизначене коло осіб, на яких спрямовується реклама, а як «осіб, до відома яких доведено або може бути доведено рекламу». Відповідні зміни дозволять врахувати можливість звернення реклами до певного кола осіб;
- поняття «порівняльна реклама», яке пропонується визначати не як рекламу, яка містить порівняння з іншими особами та/або товарами іншої особи, а як рекламу, яка в прямий чи опосередкований спосіб ідентифікує конкурента, його діяльність або товари чи послуги, пропоновані ним. Таке визначення (на відміну від чинного) не вимагатиме для кваліфікації реклами як порівняльної обов’язкового згадування в рекламі конкретного найменування конкурента або його товару.
Дістало подальшого розвитку:
- положення про критерії відмежування реклами від іншої інформації шляхом виокремлення таких ознак реклами, як зміст реклами, її можливість бути сприйнятою споживачами та мета інформаційного впливу. Виклад ч. 3 ст. 9 Закону України «Про рекламу» може мати таку редакцію: «Забороняється розповсюдження реклами під виглядом інформаційного, авторського чи редакційного матеріалу»;
- положення про те, що учасниками відносин у сфері реклами є суб’єкти рекламної діяльності, рекламодавець, органи державної влади та місцевого самоврядування, уповноважені здійснювати контроль за рекламною діяльністю, саморегульовані організації у сфері реклами, споживачі реклами. Суб’єктами рекламної діяльності є виробник реклами та її розповсюджувач. Рекламодавець не є суб’єктом рекламної діяльності, оскільки здійснює свою господарську діяльність в галузях, що відповідають реалізовуваним ним товарам, роботам, послугам, а виробництво й розповсюдження реклами власними силами не може вважатися рекламною діяльністю – виконанням рекламних робіт або наданням рекламних послуг, позаяк за правовою природою роботи й послуги – це завжди дії на користь третьої особи;
- обґрунтування напрямів реформування системи органів контролю за рекламною діяльністю, а саме: надання контрольних повноважень двом органам – Антимонопольному комітету України та Державній комісії з контролю за рекламою. Пропонуємо розмежувати повноваження зазначених органів таким чином: АМК України здійснює державний контроль за рекламою щодо дотримання в рекламі законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, а Державна комісія з контролю за рекламою – за дотриманням Закону України «Про рекламу» та всього іншого законодавства про рекламу;
- положення щодо узгодження норм Законів України «Про рекламу» та «Про захист від недобросовісної конкуренції» щодо розташування й розкриття змісту статей про порівняльну рекламу та визначення в Законі України «Про рекламу» всіх проявів неправомірної реклами, серед іншого й порівняльної. З метою наближення вітчизняного конкурентного законодавства до європейського обґрунтовано доцільність внесення змін до Закону України «Про рекламу», шляхом закріплення умов, за дотримання яких порівняльну рекламу можна дозволити;
- положення щодо надання права на звернення з позовом до суду про заборону недобросовісної реклами, крім органів державної влади, також рекламодавцям, виробникам реклами, розповсюджувачам реклами та споживачам реклами, права яких можуть бути порушені такою рекламою, у зв’язку з чим ч. 3 ст. 27 Закону України «Про рекламу» пропонуємо викласти в такій редакції: «З метою захисту інтересів суспільства, держави, споживачів реклами та учасників рекламного ринку рекламодавці, виробники реклами, розповсюджувачі реклами, органи державної влади, визначені у статті 26 цього Закону, споживачі реклами можуть звертатись до суду з позовом про заборону відповідної реклами та її публічне спростування».
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони використовуються:
- у правотворчості – для вдосконалення чинного законодавства України при внесенні змін та доповнень до законів України «Про рекламу» та «Про захист прав споживачів» (лист Комітету з питань свободи слова та інформації Верховної Ради України № 04-33/14-6 від 01.02.2012, Додаток Б);
- у практичній діяльності – для забезпечення єдності розуміння й правильного застосування норм, які регулюють рекламну діяльність (акти впровадження результатів дисертаційного дослідження в діяльність ТОВ «ФІНКОМ ГРУП» від 12.05.2010, Додаток В; ПП «Неон 4» від 18.08.2011, Додаток Д);
- у навчальному процесі – для підготовки навчально-методичного забезпечення дисциплін «Господарське право», «Конкурентне право», «Торгове право», а також під час викладання навчальних дисциплін «Господарське право», «Конкурентне право», «Торгове право» в Донецькому юридичному інституті МВС України (акт впровадження результатів дисертаційного дослідження в навчальний процес від 28.05.2010, Додаток Е).
Результати проведеного дослідження можуть бути використані в науково-дослідній роботі для подальших наукових досліджень у галузі правового регулювання рекламної діяльності суб’єктів господарювання в Україні.
Особистий внесок здобувача. Наукові результати проведеного дослідження отримані особисто автором на основі аналізу наукових здобутків, чинного законодавства України та деяких зарубіжних країн, а також практики його застосування. Всі сформульовані в дисертації висновки обґрунтовано на базі власних досліджень та практичного досвіду автора.
Апробація результатів дисертації. Основні положення й наукові результати дослідження доповідались та обговорювались на засіданнях кафедри господарського та екологічного права Донецького юридичного інституту МВС України. Положення дисертаційної роботи були оприлюднені на 20 науково-практичних заходах, зокрема, на:
міжнародних конференціях: «Динаміка наукових досліджень – 2004» (Дніпропетровськ, 2004), «Хозяйственное законодательство Украины: практика применения и перспективы развития в контексте европейского выбора» (Донецк, 2004), «Науковий потенціал світу – 2004» (Дніпропетровськ, 2004), «Наука і освіта – 2005» (Дніпропетровськ, 2005), «Проблеми господарського права і методика його викладання» (Донецьк, 2006), «Розвиток господарсько-правового забезпечення сучасної економіки» (Донецьк, 2006), «Правова держава: напрямки та тенденції її розбудови в Україні» (Тернопіль, 2007), «Розвиток підприємництва в Україні: економіко-правове забезпечення» (Львів, 2007), «Верховенство права у процесі державотворення» (Тернопіль, 2010), «Сучасне міжнародне та приватне право як регулятор суспільних відносин» (Одеса, 2010), «Правове регулювання суспільних відносин: актуальні проблеми і вимоги сьогодення» (Запоріжжя, 2011);
всеукраїнських конференціях: «Реалізація чинних Цивільного та Господарського кодексів України: проблеми та перспективи» (Київ, 2005), «Актуальні проблеми цивільного права та цивільного процесу» (Донецьк, 2007); «Господарсько-правове, цивільно-правове та фінансово-правове забезпечення розвитку сучасної економіки України» (Донецьк, 2008), «Приватні та публічні аспекти захисту прав громадян» (Львів, 2009), «Господарсько-правове, цивільно-правове та фінансово-правове забезпечення розвитку сучасної економіки України в період економічної кризи» (Донецьк, 2009); «Господарсько-правове, цивільно-правове та фінансово-правове забезпечення розвитку економіки України (Донецьк, 2010), «Сучасний стан та перспективи розвитку української правової системи» (Львів, 2011); «Господарсько-правове, цивільно-правове та фінансово-правове забезпечення розвитку економіки України» (Донецьк, 2011);
регіональних конференціях: «Регіональні проблеми боротьби з економічною злочинністю» (Донецьк, 2004, 2005).
Публікації. Основні наукові результати проведеного дослідження знайшли відображення в 24 наукових працях, з яких 6 праць опубліковано у фахових з юридичних наук наукових виданнях України, включених до затвердженого МОН молоді та спорту України переліку.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У висновках викладено наступні основні результати дисертаційного дослідження:
1. У результаті наукового аналізу сформульовано визначення рекламної діяльності: рекламна діяльність – це самостійна, ініціативна, систематична на власний ризик господарська діяльність, спрямована на отримання прибутку від виконання рекламних робіт, надання рекламних послуг й надання посередницьких рекламних послуг. Суб’єктами рекламної діяльності є виробник реклами та її розповсюджувач.
2. Обґрунтовано критерії розмежування реклами й іншої інформації за спрямованістю, змістом і метою. З цієї позиції віднесення до реклами політичної й соціальної реклами видається несприйнятним. Тому запропоновано ч. 3 ст. 2 Закону України «Про рекламу» викласти в такій редакції: «Дія цього Закону поширюється на рекламу комерційного характеру». У зв’язку з особливим режимом соціальної реклами вбачаємо за необхідне термін «соціальна реклама» замінити на термін «соціальна інформація», виключити норми про неї із Закону України «Про рекламу» та врегулювати її в Законі України «Про інформацію». Обґрунтовано положення про необхідність правового розмежування понять «інформація», «передвиборча агітація», «політична реклама», «політична пропаганда» та запропоновано у виборчому законодавстві України закріпити правило щодо розповсюдження політичної реклами тільки під час передвиборних кампаній та доповнити ст. 2 Закону України «Про рекламу» частиною: «Цей Закон не поширюється на політичну рекламу».
3. Уточнено визначення реклами з доповненням її мети, а саме: «Реклама – це інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару, а також сприяти реалізації товарів або досягненню іншого результату, бажаного для рекламодавця».
4. Удосконалено визначення виробника реклами: «Виробник реклами – це особа, яка повністю або частково приводить інформацію в готову для розповсюдження у вигляді реклами форму». Оскільки реклама – це завжди розповсюджена інформація, до поширення та ж сама інформація не є рекламою.
5. Удосконалено визначення споживачів реклами: «Споживачі реклами – це особи, до відома яких доведено або може бути доведено рекламу».
6. Удосконалено визначення порівняльної реклами: «Порівняльна реклама – це реклама, що прямим чи опосередкованим способом ідентифікує конкурента, його діяльність або товари чи послуги, пропоновані ним». Запропоноване визначення, на відміну від чинного, не вимагатиме для кваліфікації реклами як порівняльної обов’язкового згадування в рекламі конкретного найменування конкурента або його товару. З метою наближення вітчизняного конкурентного законодавства до європейського обґрунтовано доцільність внесення змін до Закону України «Про рекламу», шляхом закріплення умов, за дотримання яких є дозволеною порівняльна реклама, а саме: якщо вона не є такою, що вводить в оману; якщо вона відповідає принципам добросовісної конкуренції; якщо вона порівнює товари та послуги, призначені для однакових потреб чи спрямовані для використання з однаковою метою; якщо вона об’єктивно порівнює одну чи більше суттєвих типових ознак товарів та послуг, які можна перевірити, серед іншого ціну; якщо вона не призводить до змішування на ринку між рекламодавцем і конкурентом чи між торговими знаками, найменуваннями, іншими вирізняльними позначеннями, товарами та послугами рекламодавця та відповідними ознаками його конкурента; якщо вона не дискредитує та не принижує товарні знаки, найменування, інші вирізняльні позначення, товари, послуги, діяльність конкурента; при рекламуванні товарів із зазначенням місця походження порівняльна реклама поширюється на товари з тим самим зазначенням місця походження; порівняльна реклама є правомірною, якщо вона не посилається на особу або персональні характеристики конкурента.
7. Законодавство про рекламу має комплексний характер, у ньому норми приватного права перетинаються з нормами публічного права. Власне рекламні відносини потребують урахування приватних і публічних інтересів, що зумовлює взаємодію диспозитивного й імперативного методів регулювання. Отже, для вдосконалення рекламного законодавства мають використовуватися господарсько-правові інструменти, спрямовані на забезпечення оптимального поєднання ринкового саморегулювання економічних відносин суб’єктів господарювання та державного регулювання макроекономічних процесів, а також збалансовування публічних і приватних інтересів суб’єктів рекламної діяльності.
Інтенсифікація правового регулювання відносин у сфері реклами в умовах євроінтеграційних процесів виглядає закономірним наслідком докладання спільних зусиль кожною державою як у межах власної правової системи, так і трансграничному просторі до встановлення єдиних правил регламентації рекламної галузі. Враховуючи необхідність адаптування законодавства України до законодавства Європейського Союзу, обґрунтовано доцільність вивчення досвіду правового регулювання рекламної діяльності економічно розвинутих країн. Проте, надбання цих країн не можна механічно переносити на українські реалії, водночас аналіз окремих напрацювань у рекламній галузі може бути корисним для використання їх в Україні.
8. Державне регулювання рекламної діяльності слід розглядати як один із видів державного регулювання господарської діяльності, форму державного впливу на рекламну діяльність, у разі порушення встановлених законодавством вимог якого може настати юридична відповідальність. Державне регулювання рекламної діяльності в Україні використовує як прямі, так і непрямі методи регулювання.
9. Запропоновано реформувати систему контролю за рекламною діяльністю шляхом надання контрольних повноважень двом органам – Антимонопольному комітету України та Державній комісії з контролю за рекламою. Розмежувати повноваження зазначених органів таким чином: Антимонопольний комітет України здійснює державний контроль за рекламою щодо дотримання в рекламі законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, а Державна комісія з контролю за рекламою – за дотриманням Закону України «Про рекламу» та всього іншого законодавства про рекламу.
10. З метою захисту інтересів суспільства, держави, споживачів реклами та учасників рекламного ринку арґументовано пропозицію щодо закріплення в Законі України «Про рекламу» права на звернення з позовом до суду про заборону та публічне спростування недобросовісної реклами рекламодавців, виробників реклами, розповсюджувачів реклами, органів державної влади, визначених у статті 26 цього Закону, споживачів реклами.
Основним прикладним результатом дослідження є розробка проекту Закону України «Про внесення змін і доповнень до деяких законодавчих актів України» (Додаток А).

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Гегель Г.В.Ф. Энциклопедия философских наук: в 3-х т. / Г.В.Ф. Гегель. – М.: Мысль, 1974. – Т. 1. – 452 с.
2. Васильева Л.А. Социально-философская концептуализация рекламы: дисс. ... канд. филос. наук: 09.00.03 / Л.А. Васильева. – Х., 2005. – 172 с.
3. Бакалінський О.В. Реклама у друкованих засобах масової інформації: дис. ... канд. екон. наук: 08.06.02 / О.В. Бакалінський. – К., 1998. – 199 с.
4. Динчев С.В. Моделювання ефективної рекламної політики підприємства: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.03.02 «Економіко-математичне модулювання» / С.В. Динчев; Донец. нац. ун-т. – Донецьк, 2004. – 16 с.
5. Новікова Т.В. Планування рекламної діяльності підприємства: автореф. дис... канд. екон. наук: спец. 08.06.02 «Підприємництво, менеджмент і маркетинг» / Т.В. Новікова; Харк. держ. екон. ун-т. – Х., 2001. – 18 с.
6. Глазунова В.В. Торговая реклама в условиях социалистической экономики: автореф. дис. на соискание уч. степени канд. экон. наук / В.В. Глазунова; Моск. ин-т нар. хоз-ва. – М., 1964. – 17 с.
7. Иванов В.И. Правовые проблемы рекламы в СССР: дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.03/ В.И. Иванов. – М., 1979. – 154 с.
8. Черемнова А.І. Правове регулювання комерційної реклами в Україні: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд.юрид.наук: спец. 12.00.04 «Господарське право; господарсько-процесуальне право» / А.І. Черемнова; Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. – К., 2000. – 17 с.
9. Кузнецова З. В. Управління у сфері рекламної діяльності: організаційно-правовий аспект: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.07 «Теорія управління; адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право» / З.В. Кузнецова; Нац. ун-т внурт. справ. – Харків, 2003. – 19 с.
10. Шишка О.Р. Договір на створення та розповсюдження реклами: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.03 «Цивільне право та цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право» / О.Р. Шишка; Нац. ун-т внутр. справ. – Х., 2005. – 19 с.
11. Зоріна Ю.І. Цивільно-правові відносини при здійсненні рекламної діяльності: автореф. дис на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.13 «Цивільне право та цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право» / Ю.І. Зоріна; Київ. нац. ун-т ім. Т.Г. Шевченка. – К., 2007. – 21 с.
12. Мамчур Л.В. Правове регулювання реклами (цивілістичний аспект): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.03 «Цивільне право та цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право» / Л.В. Мамчур; Львівський нац. ун-т ім. І. Франка. – Л., 2006. – 20 с.
13. Микитенко Л.А. Адміністративно-правове регулювання рекламної діяльності в Україні: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.07 «Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право» / Л.А. Микитенко; Нац. ун-т біоресурсів і природокористування України. – К., 2008. – 22 с.
14. Стрельников А.В. Адміністративна відповідальність за порушення законодавства про рекламу: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.07 «Теорія управління; адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право» / А.В. Стрельников; Одес. нац. юрид. акад. – О., 2004. – 18 с.
15. Потапенко М.С. Організаційно-правові засади здійснення контролю за рекламною діяльністю в Україні: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.07 «Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право» / М.С. Потапенко; Нац. аграрний ун-т. – К., 2008. – 17 с.
16. Лютко Н.В. Політична реклама у виборчих технологіях: аксіологічно-нормативні виміри та принципи: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. політ. наук: спец. 23.00.02 «Політичні інститути та процеси» / Н.В. Лютко; Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. – Л., 2008. – 19 с.
17. Лисиця Н.М. Реклама як соціальний інститут: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра соціол. наук: спец. 22.00.03 «Соціальна структура» соціальніінститути та соціальні відносини» / Н.М. Лисиця; Ун-т внутр. справ. – Х., 1999. – 35 с.
18. Эдвардс Ч. Реклама в розничной торговле США / Ч. Эдвардс, Р. Браун. – К.: Фирма «Сфера» - «Слово», 1993. – 272 с.
19. Логика: учебное пособие / А.А. Ивин. − М.: Знание, 1997. − 240 с.
20. Ученова В.В. История рекламы: учеб. для студ. высш. учеб. заведений / Н.В. Старых. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2008. – 495 с.
21. Феофанов О.А. Реклама: новые технологии в России: учеб. пособие для подготовки профессионалов в сфере рекламы / О. Феофанов. – СПб. идр.: Питер, 2003. – 376 с.
22. Мокшанцев Р.И. Психология рекламы: учеб. пособ. / Р.И. Мокшанцев; науч. ред. М.В. Удальцова. − М.: ИНФРА-М. – Новосибирск: Сибирское соглашение, 2001. − 230 с.
23. Пронин С. Рекламная иллюстрация: креативное восприятие / С. Пронин − М.: Бератор-Пресс, 2003. – 142 с.
24. Веригин А. Русская реклама / А. Веригин – СПб: Изд-во газеты «Русский труд», 1898. – 120 с.
25. Саркисян О.А. Конспект рекламиста / О.А. Саркисян, О.А Груздева, Г.В. Красовский – М.: РА «Нью-Тон», 1999. – 133 с.
26. Промисловий маркетинг. Теорія та господарчі ситуації: підручник / за ред. А. Старостіної. – К.: Іван Федоров, 1997. – 400 с.
27. Краско Т.И. Психология рекламы / Т.И. Краско; под ред. Е.В. Ромат. − Х.: Студцентр, 2002. − 216 с.
28. Реклама от «А» до «Я»: словарь рекламных терминов / науч. ред. Н.С. Пушкарев. – Казань: Изд-во Казанского ун-та, 1992. − 199 с.
29. Пирогова Ю.К. Рекламный текст. Семиотика и лингвистика / Ю.К. Пирогова, А.Н. Баранов и др. − М.: Издательский дом Гребенникова, 2000. − 269 с.
30. Зарецкая Е.Н. Деловое общение: учебник; в 2 т. / Е.Н. Зарецкая. – М.: Дело, 2002. − Т.2. − 696 с.
31. Пазуха М.Д. Реклама у підприємницькій діяльності: навч. пос. / М.Д. Пазуха, М.В. Ігнатович. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 176 с.
32. Ножин Е.А. Основы отношений с общественностью – «Паблик рилейшенз»: курс лекций / Е.А. Ножин. – Пермь, 1994. – Ч. 1. – 130 с.
33. Дворецкий И.Х. Латинско-русский словарь / И.Х. Дворецкий. – [4-е изд.] – М.: Русский язык, 1996. – 846 с.
34. Словник іншомовних слів / [за ред. О.С. Мельничука]. – К.: Голов. ред. УРЕ, 1975. – 776 с.
35. Дейян А. Реклама / А. Дейян; пер. с фр. В. Мазо. – 5-е изд., испр. – М.: Прогресс: «Универс», 1993. – 176 с.
36. Котлер Ф. Основы маркетинга / Ф. Котлер; пер. с англ. В.Б. Боброва. – М.: Бизнес-книга: Има-кросс. плюс., 1995. – 699 с.
37. Джефкінс Ф. Реклама: практ. посібник / Ф. Джефкінс; пер. з англ. О.О. Чистякова, доп. і ред. Д. Ядіна – 4-те вид. – К.: Знання, 2001. – 456 с.
38. Бродбент С. Реклама / Маркетинг / С. Бродбент; под ред. М. Бейкера. – СПб.: Питер, 2002. – С. 665-685.
39. Романов А.А. Реклама: между социумом и маркетингом: научная монография / А.А. Романов. – М.: «Маркет ДС», 2002. – 300 с.
40. Cravens D.W. Marketing Management / D.W. Cravens, G.E. Hills, R.B. Woodruff. – Homewood, Illinois: Irwin, 1987. – 560 р.
41. Коняхіна Т.В. Діалектика поняття реклами / Т.В. Коняхіна // Менеджер. – 2006. – № 1 (35). – С. 156-162.
42. Реклама за рубежом: пер. с англ.; общ. ред. и предисл. Б.Г. Карпова. – М.: “Прогресс”, 1977. – 371 с.
43. Сэндидж Ч.Г. Реклама: теория и практика / Ч. Сэндидж, В. Фрайбургер, К. Ротцолл; пер. с англ. В.Б. Боброва, общ. ред. и вступ. ст. Е.М. Пеньковой. – М.: Прогресс, 1989. – 630 с.
44. Уэллс У. Реклама: принципы и практика / С. Мориарти, Дж. Бернет, У. Уэлс; пер. с англ. М.Артюх и др. – 2-е изд. – СПб: Питер, 2001. – 736 с.
45. Бове К.Л. Современная реклама / К.Л. Бове, У.Ф. Аренс; пер. с англ., общ. ред. О.А. Феофанова, предисл. М.А. Назарушкина. – Тольятти: Издательский дом «Довгань», 1995. – 704 с.
46. Розенберг Д.М. Бизнес. Менеджмент: Терминологический словарь / Д.М. Розенберг. – М.: Инфра-М, 1997. – 464 с.
47. Саниахметова Н. А. Законодательство Украины о коммерческой рекламе / Н. А. Саниахметова, А. И. Черемнова. – Харьков: ООО «Одисей», 1999. – 256 с.
48. Музыкант В.Л. Реклама: функции, цели, каналы распространения: курс лекций / В.Л. Музыкант. − М.: Изд-во МНЭПУ, 1997. − 104 c.
49. Ромат Е.В. Реклама: учебник для студ. спец. «Маркетинг» / Е.В. Ромат. – 3-е изд., перераб. и доп. – К.: Студцентр; Харьков, 2000. – 476 с.
50. Завьялов П.С. Формула успеха / П.С. Завьялов, В.Е. Демидов. – М., 1988. – 304 с.
51. Уткин Э.А. Рекламное дело / Э.А. Уткин, А.И. Кочеткова. – М.: Ассоциация авторов и издателей «Тандем»: Издательство Экмос, 1999. – 272 с.
52. Гермогенова Л.Ю. Как сделать рекламу магазина: (Магазин, реклама, товар. Стимулирование сбыта: методы торговки, формы продажи) / Л.Ю. Гермогенова. – М.: РусПартнер ЛТД., 1994. – 281 с.
53. Гольман И.А. Практика рекламы: Десять уроков для советского бизнесмена / И.А. Гольман, Н.С. Добробабенко. – Новосибирск: СП «Интербук», 1991. – 142 с.
54. Іванченко Р.Г. Текст у рекламі [Електронний ресурс] / Р.Г. Іванченко // Наукові записки Інституту журналістики. – 1999. – Том 1. – Режим доступу: http://journlib.univ.kiev.ua/index.php?act=article&article=49
55. Новый энциклопедический словарь. – М.: Большая российская энциклопедия, 2004. – 1456 с.
56. Рожков И.Я. Международное рекламное дело / И.Я. Рожков. – М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1994. – 175 с.
57. Маркетинг: принципи і функції: навч. посіб. – 3-є вид., перероб. і доп. / За ред. О.М. Азарян. – Х.: Студцентр, 2002. – 320 с.
58. Титов Р. Реклама: вопросы терминологии / Р. Титов // Мировая экономика и международные отношения. – 1996. – № 12. – С. 135-141.
59. Сажин А.Ф. Институты рынка / А.Ф. Сажин, Е.Е. Смирнова. – М.: Изд-во БЕК, 1998. – 310 с.
60. Черячукин Ю.В. Правовое регулирование рекламной деятельности в РФ и зарубежных государствах (опыт сравнительного исследования): дисс. ... канд. юрид. наук: 12.00.03 / Ю.В. Черячукин. – Волгоград, 1998. – 180 с.
61. Медянкова Е.В. Правовое регулирование рекламной информации / дисс. ... канд. юрид. наук: 12.00.03 / Е.В. Медянкова. – М., 2002. – 146 с.
62. Страунинг Э.Л. Некоторые проблемы общей теории рекламных правоотношений / Э.Л. Страунинг. – М.: Лекс-Книга, 2004. – 173 с.
63. Кузнецова О.Б. Правовое регулирование отношений, возникающих в области рекламы: дисс. ... канд. юрид. наук: 12.00.03 / О.Б. Кузнецова. – М., 1999. – 228 с.
64. Маркович А.М. Предложения по совершенствованию теоретических определений и законодательных норм, используемых в процессе рекламы (рекламной деятельности) / А.М. Маркович // Юридические науки. – 2010. – № 5. – С. 48-55.
65. Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності: Закон України від 11.09.2003 р. № 1160-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 9. – Ст. 79. – (Зі змін. та допов.).
66. Красницька А.В. Юридичні документи: техніка складання, оформлення та редагування: посібник / А.В. Красницька; Національна академія внутрішніх справ України. – К.: Парламентське видавництво, 2003. – 500 с.
67. Про рекламу: Закон України від 03.07.1996 р. № 270/96 ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 39. – Ст. 181. – (Зі змін. та допов.).
68. Про інформацію: Закон України від 02.10.1992 р. № 2657-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 48. – Ст. 650. – (Зі змін. та допов.).
69. Иванов В.И. Правовые проблемы рекламы в СССР: автореф. дис. на соискание уч. степени канд. юрид. наук: спец. 12.00.03 «Гражданское право; семейное право; гражданский процесс; международное частное право» / В.И. Иванов; Мин-во высшего и среднего специального образования СССР, Всесоюзный юридический заочный институт. – М., 1979. – 17 с.
70. Панкратов Ф. Г. Рекламная деятельность / Панкратов Ф. Г., Серегина Т. К., Шахурин В. Г. – М.: Информационно-внедренческий центр «Маркетинг», 1998. – 244 с.
71. Горячева Ю.Ю. Разграничение рекламы и информации нерекламного характера / Ю.Ю. Горячева // Законодательство. – 2000. – № 5. – С. 8-17.
72. Шагалов Е.К. К вопросу об определении понятия рекламы / Е.К. Шагалов // Реклама. – 1978. – № 2. – С. 12.
73. Кузнецова О.Б. Правовое регулирование отношений, возникающих в области рекламы: автореф. дис. на соискание уч. степени канд. юрид. наук: спец. 12.00.03 «Гражданское право; семейное право; гражданский процесс; международное частное право» / О.Б. Кузнецова; Мин-во общего и профессионального образования РФ. – М., 1999. – 26 с.
74. Тотьев К. Ненадлежащая реклама: законодательные запреты и ограничения / К. Тотьев // Хозяйство и право. – 1996. – № 1. – С. 54-63.
75. Медведский А. Как вы решали проблемы с рекламными расходами / А. Медведский // Учет. Налоги. Право. – 2007. – № 34. – С. З.
76. Техника налоговой безопасности для спорных расходов на рекламу // Учет. Налоги. Право. – 2007. – № 34. – С. 5.
77. Черячукин Ю.В. Проблемы правового регулирования рекламной деятельности в России и зарубежных государствах: дисс. … д-ра юрид. наук: 12.00.03 / Ю.В. Черячукин. – Волгоград, 2002. – 370 с.
78. Про затвердження Угоди про співробітництво держав-учасниць СНД у сфері регулювання рекламної діяльності: Постанова Кабінету Міністрів України від 13.12.2004 р. № 1654 // Офіційний вісник України. – 2004. – № 50. – Ст. 3281.
79. ФАС разъяснила понятие «реклама» [Електронний ресурс]. – Режим доступа: www.advesti.ru/news/hronika/352007pen. – Загл. с экрана.
80. Хоменко М. Законодавчі зміни рекламної діяльності: аналіз нових положень / М. Хоменко // Юридична газета. – 2008. – № 27 (162). – С. 14.
81. Про захист прав споживачів: Закону України від 12.05.1991 р. № 1023-XII // Відомості Верховної Ради УРСР. –1991. – № 30. – Ст. 379. – (Зі змін. та допов.).
82. Микитенко Л. Правове регулювання реклами і рекламної діяльності: проблеми теорії / Л. Микитенко // Підприємництво, господарство і право. – 2003. – № 10. – С. 37-40.
83. Громенко Ю.О. До питання визначення поняття реклами / Ю.О. Громенко // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності: зб. наук. праць. – 2006. – № 4. – С. 197-208.
84. Мишина Ю.Ю. Теоретико-методологические проблемы социологического изучения рекламы в прессе: дис. … канд. социолог. наук: 22.00.01 / Ю.Ю. Мишина. М., 1996. – 139 с.
85. Рожков И.Я. Реклама: планка для «профи» / И.Я. Рожков. – М.: Юрайт, 1997. – 208 с.
86. Ермоленко С.С. К вопросу о признаках рекламы / С.С. Ермоленко // Актуальные проблемы российского права. – 2010. – № 1. – С. 187-192.
87. Громенко Ю.О. Ознаки реклами / Ю.О. Громенко // Правова держава: напрямки та тенденції її розбудови в Україні: матеріали міжнар. наук.-практ. інтернет-конф., 25 лютого 2007 р., Тернопіль. – Тернопіль, 2007. – Ч. ІІ. – С. 21-23.
88. Громенко Ю.О. Розмежування реклами та інформації нерекламного характеру / Ю.О. Громенко // Правничий часопис Донецького університету. – 2011. – № 2. – С. 80-89.
89. Курбан А. Социальная реклама: госзаказ, рынок маркетинговых коммуникаций или сфера гражданской ответственности общества? / А. Курбан // Зеркало недели. – 2007. – 28 апреля. – № 16-17. – С. 26.
90. Артемов В. Реклама и нереклама / В Артемов // Хозяйство и право. – 2008. – № 5. – С. 87-90.
91. Минбалеев А.В. Правовое регулирование социальной рекламы / А.В. Минбалеев // Вестник ЮУрГУ. – 2009. – № 28. – С. 86-88.
92. Громенко Ю.О. Шляхи удосконалення національного законодавства про рекламу / Ю.О. Громенко // Господарсько-правове та фінансово-правове забезпечення розвитку економіки України: зб. тез Всеукр. наук.-практ. конф., 25 листопада 2011 р., Донецьк. – Донецьк: Видавничий дім «Кальміус», 2011. – Частина перша. – С. 88-92.
93. Грицюта Н.М. Етичні регулятиви соціальної реклами в країнах ЄС / Н.М. Грицюта // Наукові записки Інституту журналістики. – 2010. – Т. 40 (липень – вересень). – С. 6-14.
94. Курчин О.Г. Правове регулювання зовнішньої реклами в Україні / О.Г. Курчин // Экономика и право. – 2010. – № 2. – С. 132-137.
95. Ганжуров Ю. Політична реклама чи політична пропаганда? / Ю. Ганжуров // Віче. – 2004. – № 9. – С. 16-18.
96. Бугай Д. Урегулирование политической рекламы. Проблемы определения и законодательного закрепления политической рекламы / Д. Бугай, М. Царева; // Юридична практика – Професіонал. – 2010. – № 32. – 10 августа. – С. 12-13.
97. Про вибори народних депутатів України: Закон України вiд 17.11.2011 р. № 4061-VI // Офіційний вісник України. – 2011. – № 97. – Ст. 3526. – (Зі змін. та допов.).
98. Податковий Кодекс України вiд 02.12.2010 р. № 2755-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2011. – № 13, / № 13-14, № 15-16, № 17/. – Ст. 112. – (Зі змін. та допов.).
99. Бадалов Д.С. Правовое регулирование рекламы: учеб. пособие / Д.С. Бадалов. – М., 2001. – 48 с.
100. Страунинг Э.Л. Соотношение понятий «реклама» и «информация» / Э.Л. Страунинг // Право: теория и практика. – 2003. – № 10. – С. 52-55.
101. Громенко Ю.О. Щодо поняття рекламної діяльності / Ю.О. Громенко // Розвиток господарсько-правового забезпечення сучасної економіки: матеріали міжнар. наук.-практ. конф., 27 жовтня 2006 р., Донецьк. – Донецьк: Норд-прес, 2006. – Ч. ІІ. – С. 63-64.
102. Науково-практичний коментар Господарського кодексу України / кол. авт.: Г.Л. Знаменський, В.В. Хахулін, В.С. Щербина та ін.; за заг. ред. В.К. Мамутова. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – 688 с.
103. Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. № 436 // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 18, № 19-20, № 21-22. – Ст. 144. – (Зі змін. та допов.).
104. Віхров О.П. Правове регулювання функціональних видів господарської діяльності: курс лекцій / О.П. Віхров. – Чернігів: КП «Видавництво «Чернігівські обереги», 2006. – 172 с.
105. Черемнова А.І. Правове регулювання комерційної реклами в Україні: дис. ... канд.юрид.наук: 12.00.04 / А.І. Черемнова. – Одеса, 2000. – 173 с.
106. Громенко Ю.А. Рекламное агентство – профессиональный посредник на рекламном рынке / Ю.А. Громенко // Господарсько-правове забезпечення сучасної економіки України: зб. тез Всеукр. наук.-практ. конф., 27 листопада 2009 р., Донецьк. – Донецьк: ТОВ «Цифрова типографія», 2009. – Ч. 2 – С. 63-65.
107. Измайлова Е.В. Наружная реклама в коммерческой деятельности / Е.В. Измайлова // Актуальные проблемы коммерческого права: Сборник статей. Выпуск 2. / Под ред. проф. Б.И. Путинского. – М: Зерцало М, 2005. – С. 46-70.
108. Зоріна Ю. Економічні передумови становлення інституту реклами / Ю. Зоріна // Підприємництво, господарство і право. – 2005. – № 1. – С. 35-38.
109. Громенко Ю.А. Публичные и частные начала правового регулирования рекламной деятельности в Украине / Ю.А. Громенко // Актуальні проблеми цивільного права та цивільного процесу: зб. доповідей та тез повідомлень учасників всеукр. наук.-практ. конф., 26 жовтня 2007 р., Донецьк. – Донецьк: ДЮІ ЛДУВС ім. Е.О. Дідоренка, 2007. – С. 157-159.
110. Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності: Закон України від 18.02.1992 р. № 2132 // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 21. – Ст. 472. – (Втратив чинність на підставі Закону № 2210-III).
111. Про захист економічної конкуренції: Закон України від 11.01.2001 р. № 2210-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 12. – Ст. 64. – (Зі змін. та допов.).
112. Про захист від недобросовісної конкуренції: Закон України від 07.06.1996 р. № 236/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 36. – Ст. 164. – (Зі змін. та допов.).
113. Про телебачення і радіомовлення: Закон України від 21.12.1993 р. № 3759-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 10. – Ст. 43. – (Зі змін. та допов.).
114. Про заходи щодо запобігання недобросовісної реклами та її припинення: Указ Президента України від 05.12.1994 р. № 723/94 // Голос України. – 1994. – № 236. – С. 5. – (Втратив чинність на підставі Указу Президента № 1010/96 від 29.10.96).
115. Конституція України від 28.06.1996 р. № 254к/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – №. 30. – Ст. 141. – (Зі змін. та допов.).
116. Про затвердження Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу: Постанова Кабінету Міністрів України від 08.09.1997 р. № 997 // Офіційний вісник України. – 1997. – № 37. – С. 31. – (Втратила чинність на підставі Постанови КМУ від 26.05.2004 р. № 639).
117. Про затвердження Типових правил розміщення зовнішньої реклами: Постанова Кабінету Міністрів України від 23.09.1998 р. № 1511 // Офіційний вісник України. – 1998. – № 38. – С. 49. – (Втратила чинність на підставі Постанови КМУ від 29.12.2003 р. № 2067).
118. Про затвердження Порядоку реклами лікарських засобів, призначеної для медичних закладів і лікарів: Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 10.06.1997 р. № 177 // Офіційний вісник України. – 1997. – № 30. – С. 79. – (Зі змін. та допов.).
119. Потапенко В. Окремі аспекти реклами в Інтернет / В. Потапенко // Юридичний журнал. – 2003. – № 3. – С. 30-31.
120. Ніньовська З. Проблеми законодавства України про рекламу на сучасному етапі / З. Ніньовська // Юридичний журнал. – 2004. – № 7(25). – С. 67-70.
121. Герасимова М. «Урегулированная реклама». Законодательство о рекламе в вопросах и ответах / М. Герасимова, Т. Петровская // Юридическая практика. – 2005. – № 30(396). – С. 1, 14-16.
122. Ситцевой В. Нова редакція Закону України «Про рекламу» з огляду на право інтелектуальної власності / В. Ситцевой, І. Кириченко // Інтелектуальна власність. – 2004. – № 2. – С. 10-15.
123. Костенко Л. Спонсорство у контексті законодавства / Л. Костенко // Юридичний журнал. – 2010. – № 10. – С. 83-85.
124. Михайленко Д. Благотворитель + Реклама = Спонсор? / Д. Михайленко // Юридическая практика. – 2004. – № 37 (351). – С. 15.
125. Сисоєнко І.В. Використання спонсорства як нестандартного засобу просування торговельної марки та один із доказів її широкої відомості / І.В. Сисоєнко // Часопис Київського університету права: український науково-теоретичний часопис / Київський ун-т права НАН України; Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України. – Київ, 2011. – № 3. – С. 214-219.
126. Громенко Ю.О. Деякі проблеми законодавчого регулювання рекламної діяльності в Україні / Ю.О. Громенко // Розвиток підприємництва в Україні: економіко-правове забезпечення: матеріали Міжнар. наук.-практ. конференції, 13-14 грудня 2007 р., Львів. – Львів: НВФ «Українські технології», 2007. – С. 71-75.
127. Про охорону прав на знаки для товарів і послуг: Закон України від 15.12.1993 р. № 3689-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 7. – Ст. 36. – (Зі змін. та допов.).
128. Про благодійництво та благодійні організації: Закон України від 16.09.1997 р. № 531/97-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 46. – Ст. 292. – (Зі змін. та допов.).
129. Directive 2007/65/EC of the European Parliament and of the Council of 11 December 2007 amending Council Directive 89/552/EEC on the coordination of certain provisions laid down by law, regulation or administrative action in Member States concerning the pursuit of television broadcasting activities // Official Journal of the European Union. – 2007. – L 332. – P. 27-45. – Access mode: http://www.ebu.ch/CMSimages/en/leg_ref_ec_directive_ams_111207_tcm6-57064.pdf
130. Європейська конвенція про транскордонне телебачення від 05.05.1989 р. № ETS(132): ратифікована Законом України від 17.12.2008 р. № 687 // Офіційний вісник України. – 2010. – № 11. – Ст. 562.
131. О рекламе: Закон Азербайджанской Республики от 03.10.1997 г. // Законодательство о рекламе стран бывшего СССР / Ред.-сост. Г.В. Винокуров, А.Г. Рихтер, В.В. Чернышов. – М.: Институт проблем информационного права, 2004. – 152 с. – (Журналистика и право; Вып. 47). – Режим доступа: http://www.medialaw.ru/publications/books/book47/01.html
132. О рекламе: Закон Армении от 30.04.1996 г. // Законодательство о рекламе стран бывшего СССР / Ред.-сост. Г.В. Винокуров, А.Г. Рихтер, В.В. Чернышов. – М.: Институт проблем информационного права, 2004. – 152 с. – (Журналистика и право; Вып. 47). – Режим доступа: http://www.medialaw.ru/publications/books/book47/02.html
133. О рекламе: Закон Республики Беларусь от 10.05.2007 г. // Законодательство о рекламе стран бывшего СССР / Ред.-сост. Г.В.Винокуров, А.Г. Рихтер, В.В. Чернышов. – М.: Институт проблем информационного права, 2004. – 152 с. – (Журналистика и право; Вып. 47). – Режим доступа: http://www.medialaw.ru/exussrlaw/l/by/advert.htm
134. О рекламе: Закон Грузии от 24.12.1999 г. // Законодательство о рекламе стран бывшего СССР / Ред.-сост. Г.В. Винокуров, А.Г. Рихтер, В.В. Чернышов. – М.: Институт проблем информационного права, 2004. – 152 с. – (Журналистика и право; Вып. 47). – Режим доступа: http://www.medialaw.ru/publications/books/book47/04.html
135. О рекламе: Закон Республики Казахстан от 19.12.2003 г. // Законодательство о рекламе стран бывшего СССР / Ред.-сост. Г.В.Винокуров, А.Г. Рихтер, В.В. Чернышов. – М.: Институт проблем информационного права, 2004. – 152 с. – (Журналистика и право; Вып. 47). – Режим доступа: http://www.medialaw.ru/publications/books/book47/05.html
136. О рекламе: Закон Кыргызской Республики от 30.11.1999 г. № 134 // Законодательство о рекламе стран бывшего СССР / Ред.-сост. Г.В. Винокуров, А.Г. Рихтер, В.В. Чернышов. – М.: Институт проблем информационного права, 2004. – 152 с. – (Журналистика и право; Вып. 47). – Режим доступа: http://www.medialaw.ru/publications/books/book47/06.html
137. О рекламе: Закон Республики Молдова от 27.06.1997 г. // Законодательство о рекламе стран бывшего СССР / Ред.-сост. Г.В. Винокуров, А.Г. Рихтер, В.В. Чернышов. – М.: Институт проблем информационного права, 2004. – 152 с. – (Журналистика и право; Вып. 47). – Режим доступа: http://www.medialaw.ru/publications/books/book47/09.html
138. О рекламе: Федеральный закон от 13.03.2006 г. // Собрание законодательства РФ. – 2006. – № 12. – Ст. 1232.
139. О рекламе: Закон Республики Узбекистан от 25.12.1998 г. // Законодательство о рекламе стран бывшего СССР / Ред.-сост. Г.В. Винокуров, А.Г. Рихтер, В.В. Чернышов. – М.: Институт проблем информационного права, 2004. – 152 с. – (Журналистика и право; Вып. 47). – Режим доступа: http://www.medialaw.ru/publications/books/book47/10.html
140. О рекламе: Закон Эстонской Республики от 11.06.1998 г. // Законодательство о рекламе стран бывшего СССР / Ред.-сост. Г.В. Винокуров, А.Г. Рихтер, В.В. Чернышов. – М.: Институт проблем информационного права, 2004. – 152 с. – (Журналистика и право; Вып. 47). – Режим доступа: http://www.medialaw.ru/publications/books/book47/12.html
141. Directive 2006/114/EC of the European Parliament and of the Council of 12 December 2006 concerning misleading and comparative advertising (codified version) // Official Journal of the European Union. – 2006. – L. 376. – Р. 21-27. – Access mode: http://europa.eu/legislation_summaries/consumers/consumer_information/l32010_en.htm
142. Саниахметова Н.А. Правовая защита конкуренции в предпринимательстве Украины. – Одесса: АО БАХВА, 1998 – 244 с.
143. Council Directive 89/552/EEC of 3 October 1989 on the coordination of certain provisions laid down by law, regulation or administrative action in Member States concerning the pursuit of television broadcasting activities // Official Journal of the European Communities. – 1997. – L 202. – Р. 60. – Access mode: http://eur-lex.europa.eu/LexUriServ/site/en/consleg/1989/L/01989L0552-19970730-en.pdf
144. Directive 2005/29/EC of the European Parliament and of the Council of 11 May 2005 concerning unfair business-to-consumer commercial practices in the internal market and amending Council Directive 84/450/EEC, Directives 97/7/EC, 98/27/EC and 2002/65/EC of the European Parliament and of the Council and Regulation (EC) No 2006/2004 of the European Parliament and of the Council (‘Unfair Commercial Practices Directive’). // Official Journal. – 2005. – L. 149. – P. 22-39. – Access mode: – http://www.esma.europa.eu/system/files/2005_29_EC.pdf
145. Микитенко Л. Деякі питання гармонізації законодавства України із законодавством ЄС про рекламу / Л. Микитенко // Підприємництво, господарство і право. – 2010. – № 11. – С. 62-66.
146. Ромат Є.В. Державне управління рекламною діяльністю в Україні (теоретико-методологічний аспект): дис. ... д-ра наук з держ. управління: 25.00.02. / Ромат Євгеній Вікторович. – К., 2004. – 408 с.
147. Грицюта Н.М. Правовий режим реклами як об’єкта професійної етики в країнах СНД і Балтії / Н.М. Грицюта // Наукові записки інституту журналістики. – 2010. – Том 41. – С. 164-171.
148. Ромат Е.В. Реклама / Е.В. Ромат. – 4-е изд., перераб. и доп. – СПб: Питер, 2001. – 496 с.
149. Грицюта Н.М. Професійна етика. Професійні стандарти реклами і паблік рилейшнз / Н.М. Грицюта. – К.: Ін-т журналістики; Х.: Прапор, 2008. – 122 с.
150. Ромат Є.В. Державне регулювання рекламної діяльності: досвід Франції / Є.В. Ромат // Статистика України. – 2002. – № 3. – С. 60-64.
151. Губин Е.П. Государственное регулирование рыночной экономики и предпринимательства: правовые проблемы / Е.П. Губин. – Москва: Юристъ, 2005. – 311 с.
152. Морозов A.A. Правовое регулирование рекламной деятельности в Российской Федерации: учебное пособие / А.А. Морозов – СПб.: Знание, ИВЭСЭП, 2006. – 77 c.
153. Абалкин Л. Роль государства в становлении и регулировании рыночной экономики / Л. Абалкин // Вопросы экономики – 1997. – № 7. – С. 4.
154. Голубцов В.Г. Сочетание публичных и частных начал в регулировании вещных отношений с участием государства / В.Г. Голубцов: 2-е изд., испр. и доп. – СПб.: Издательство Р. Асланова «Юридический центр Пресс», 2005. – 249 с.
155. Громенко Ю.О. Забезпечення публічних інтересів при регулюванні рекламної діяльності / Ю.О. Громенко // Сучасне міжнародне та приватне право як регулятор суспільних відносин: матеріали Міжнар. наук.-практ. конф., 7-8 жовтня 2010 р., Одеса. – Одеса: ГО «Причорноморська фундація права», 2010. – Ч. 2. – С . 92-94.
156. Кряжков A.B. Публичный интерес: понятие, виды и защита / А.В. Кряжков // Государство и право: Наука. – 1999. – № 10. – С. 91-99.
157. Пугинский Б.И. Развитие российского коммерческого права в современных условиях / Б.И. Пугинский // Актуальные проблемы коммерческого права. Сборник статей. / под ред. Б.И. Пугинского. – М: Зерцало-М, 2002. – С. 5-24.
158. Мамутов В.К. Сближение современных систем правового регулирования хозяйственной деятельности / В.К. Мамутов // Государство и право. – 1996. – № 8. – С. 41-51.
159. Мамутов В.К. Кодификация хозяйственного законодательства Украины в новых экономических условиях / В.К. Мамутов // Государство и право. – 1994. – № 6. – С. 77-86.
160. Адміністративне право України: підручник / за заг. ред. С.В. Ківалова. – Одеса: Юридична література, 2003. – 896 с.
161. Мартемьянов В.С. Хозяйственное право. Общие положения: курс лекций / В.С. Мартемьянов. – М.: Издательство БЕК, 1994. – Т. 1. – 298 c.
162. Хозяйственное право Украины: учебник / под ред. А.С. Васильева, О.П. Подцерковного. – 3-е изд., перераб. и доп. – Х.: ООО «Одиссей», 2008. – 488 с.
163. Про Концепцію вдосконалення державного регулювання господарської діяльності: Указ Президента України від 03.09.2007 р. № 816/2007 // Офіційний вісник України. – 2007. – № 66. – Ст. 2540.
164. Ершова И.В. Предпринимательское право: учебник. – 2-е изд., перераб. и доп. / И.В. Ершова. – М.: ИД «Юриспруденция», 2003. – 544 с.
165. Обритько Б.А. Реклама і рекламна діяльність: курс лекцій / Б.А. Обритько. – К.: МАУП, 2002. – 240 с.
166. Miracle G.E. Voluntary regulation of Advertising / Miracle, Gordon E., Terence Nevell. – Lexington, M.A.: Lexington Books, 1987. – 322 p.
167. Boddewyn, J.J. Advertising Self-Regulation: Private Government and Agent of Public Policy // Journal of Public Policy and Marketing. – 1985. – № 4. – P. 129-130.
168. Громенко Ю.О. Загальна характеристика державного регулювання і саморегулювання у сфері реклами / Ю.О. Громенко // Проблеми господарського права і методика його викладання: зб. наук. праць / НАН України, Ін-т економіко-правових досліджень; [редкол.: Мамутов В.К. (відп. ред.) та ін.]. – Донецьк: ТОВ «Юго-Восток, Лтд», 2006. – С. 308-317.
169. Ойкен В. Основы национальной экономии / В. Ойкен. – М.: Экономика, 1996. – 349 с.
170. Господарське право України: підруч. для студ. вищ. навч. закл. / М.К. Галянтич, С.М. Грудницька, О.М. Міхатуліна та ін. – К.: МАУП, 2005. – 424 с.
171. Копытин Д.А. Правовое регулирование рекламного рынка: предпринимательско-правовой аспект: монография / Д.А. Копытин. – М.: Волтерс Клувер, 2010. – 192 c.
172. Хозяйственное право: учебник / В.К. Мамутов, Г.Л. Знаменский, К.С. Хахулин и др.; под ред. Мамутова В.К. – К.: Юринком Интер, 2002. – 912 с.
173. Предпринимательское право России: учеб. / В.С. Белых, Г.Э. Берсункаев, С.И. Виниченко [и др.]; отв. ред. В.С. Белых. – М.: Проспект, 2010. – 656 с.
174. Вінник О.М. Господарське право: курс лекцій / О.М. Вінник. – К.: Атіка, 2004. – 624 с.
175. Лукич Р. Методология права / Р. Лукич; [пер. с сербскохорв. В.М. Кулистикова; под ред. и с вступит. статьей Д.А. Керимова] – М.: Прогресс, 1981. – 304 с.
176. Ожегов С.И. Словарь русского языка: ок. 70000 слов / С.И .Ожегов; под ред. Н.Ю. Шведовой. – 23-е изд., испр. – М.: Рус. яз., 1