ПРИДБАННЯ КОРПОРАТИВНИХ ПРАВ ЯК ФОРМА ЗДІЙСНЕННЯ ІНВЕСТИЦІЙ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА

На правах рукопису

ЯРИМОВИЧ Уляна Володимирівна

УДК 347.191.2

ПРИДБАННЯ КОРПОРАТИВНИХ ПРАВ ЯК ФОРМА ЗДІЙСНЕННЯ ІНВЕСТИЦІЙ

12.00.03 – цивільне право і цивільний процес; сімейне право;
міжнародне приватне право

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук

Науковий керівник:
Коссак Володимир Михайлович,
доктор юридичних наук, професор

Львів – 2012

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ……………………………….……………………….3
ВСТУП…………………………………………………………………………………………...4

РОЗДІЛ 1 Правова природа корпоративних прав……………………………………………13
1.1 Поняття, ознаки та організаційно-правові форми юридичних осіб корпоративного типу…………………………………………………………………………………….........13
1.2 Корпоративні права як елемент цивільного правовідношення………………………….23
Висновки до розділу 1.………………………………………………………………………....43

РОЗДІЛ 2 Договір про придбання корпоративних прав як правова форма здійснення інвестицій ………………………………………………………………………………………45
2.1 Загальнометодологічні засади дослідження інвестиційних договорів, спрямованих на придбання корпоративних прав……………………………………………………….45
2.2 Форма та порядок укладення інвестиційних договорів, спрямованих на придбання корпоративних прав……………………………………………………………………64
2.3 Зміст інвестиційних договорів, спрямованих на придбання корпоративних прав……88
2.4 Права та обов’язки сторін інвестиційних договорів, спрямованих на придбання корпоративних прав………………………………………........................................108
Висновки до розділу 2.………………………………………………………………………..126

РОЗДІЛ 3 Захист прав інвесторів у сфері корпоративних відносин……………………...131
3.1 Застосування державно-правових гарантій захисту корпоративних прав інвесторів……………………………………………………………………………........131
3.2 Цивільно-правові способи захисту корпоративних прав інвесторів…………………..149
Висновки до розділу 3.………………………………………………………………………..175

ВИСНОВКИ…………………………………………………………………………………..178

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………………………….187

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

АТ – акціонерне товариство;
ВГСУ – Вищий господарський суд України;
ВСУ – Верховний суд України;
ГК України – Господарський кодекс України від 16.01.2003 р.;
ДКЦПФР – Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку (термін використовується в посиланнях на нормативно-правові акти, прийняті відповідною комісією в період до зміни її назви);
ЄДР – Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців;
НКЦПФР – Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку;
ТДВ – товариство з додатковою відповідальністю;
ТОВ – товариство з обмеженою відповідальністю;
ЦК України – Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р.

ВСТУП

Актуальність теми. На сучасному етапі соціально-економічного розвитку України ефективність процесів трансформації економіки та формування ринкових відносин значною мірою залежить від інвестиційного клімату в державі. Заснування юридичної особи, придбання частки (паю) в майні діючої юридичної особи, придбання акцій з метою набуття корпоративних прав є чи не найбільш поширеними формами здійснення інвестицій в Україні. Однак нестабільність та нечіткість у правовому регулюванні інвестиційних відносин у цій сфері, призводить до того, що потенційні інвестори остерігаються вкладати активи в економіку України, адже ризик втрат на сьогодні є надто великим, а правове забезпечення захисту інтересів інвесторів далеке від досконалості.
Особливої актуальності тема дослідження набула у світлі набрання чинності Законом України «Про акціонерні товариства» від 17.09.2008 р., який по-новому підійшов до регулювання відносин із створення та діяльності акціонерних товариств. Окрім того, нині Україна стоїть на порозі прийняття ще одного акта, вага якого в корпоративному законодавстві є значною, – Закону України «Про товариства з обмеженою відповідальністю», проект якого зареєстрований 30.12.2009 р. Позитивною є існуюча тенденція до прийняття окремих законів про кожен з видів господарських товариств, проте на шляху до втілення цієї ідеї в життя виникає низка проблем, вирішення яких потребує наукового обґрунтування. Станом на сьогодні відсутні однозначні відповіді навіть на базові питання. Так, незважаючи на тривалий інтерес науковців до правової природи корпоративних прав, щодо неї досі ведуться дискусії, а законодавчі визначення цього поняття лише їх поглиблюють. Немає єдиного підходу і до вирішення питання про те, які із договорів, спрямованих на набуття корпоративних прав, наділені інвестиційним характером. Удосконалення потребує і законодавча регламентація порядку укладення окремих з них, а також порядку практичної реалізації права інвестора на захист. В дисертаційному дослідженні здійснено спробу знайти відповіді на ці та низку інших питань, вирішення яких становить основу для подальшого розвитку інвестиційного та корпоративного законодавства України, а також юридичної практики.
Дослідження проблем корпоративних відносин були здійснені і раніше. Зокрема, в Україні захищена низка дисертацій, як-от: Н. С. Глусь «Корпорації та корпоративне право: поняття, основні ознаки та особливості захисту», О. Р. Кібенко «Сучасний стан та перспективи правового регулювання корпоративних відносин: порівняльно-правовий аналіз права ЄС, Великобританії та України», В. М. Кравчук «Припинення корпоративних правовідносин в господарських товариствах», О. М. Переверзєв «Господарсько-правове забезпечення корпоративного контролю в акціонерних товариствах», І. Б. Саракун «Здійснення корпоративних прав учасниками (засновниками) господарських товариств (цивільно-правовий аспект)» і т. д. Окремі проблеми, пов’язані з інвестиційними договорами, досліджені в дисертаціях: В. В. Кафарського «Інвестиційні договори в Україні: поняття, види, зміст, правове регулювання», С. В. Мостовенка «Цивільно-правове регулювання договорів у вільних економічних зонах і на територіях із спеціальним режимом інвестиційної діяльності», О. Е. Сімсон «Правові особливості договорів інвестиційного характеру», Д. Е. Федорчука «Режим прямого іноземного інвестування (порівняльно-правове дослідження)» та ін. Однак комплексне дослідження придбання корпоративних прав як форми інвестування до сьогодні не було здійснене. Таким чином, необхідним є проведення відповідного дослідження, яке могло б стати науковим підґрунтям для удосконалення чинного законодавства, яким регулюються інвестиційні відносини, що виникають з приводу придбання корпоративних прав, для правозастосовчої діяльності, а також для правозахисних інститутів.
Теоретичну основу для висновків, зроблених у дисертації, становлять наукові праці вітчизняних та зарубіжних вчених-юристів, які активно розробляють чи розробляли свого часу наукові проблеми у сфері корпоративних та інвестиційних правовідносин, а також проблеми захисту цивільних прав та інтересів, як-от: Ю. Б. Бека, А. Г. Богатирьова, М. М. Богуславського, А. П. Вершиніна, О. М. Вінник, Н. С. Глусь, В. В. Гущина, І. О. Дзери, А. М. Ерделевського, І. А. Ємцевої, О. С. Іоффе, В. В. Кафарського, Т. В. Кашаніної, О. Р. Кібенко, В. М. Коссака, О. В. Кохановської, С. С. Кравченка, В. М. Кравчука, О. А. Красавчикова, Т. Є. Крисань, І. М. Кучеренко, В. В. Луця, О. А. Макарової, Л. В. Мамчур, С. В. Мостовенка, Н. Н. Пахомової, В. В. Поєдинок, Ю. О. Порошкіної, О. В. Регурецької, З. В. Ромовської, І. Б. Саракун, Р. Б. Сивого, О. Е. Сімсон, І. В. Спасибо-Фатєєвої, Р. О. Стефанчука, Є. О. Суханова, І. Т. Тарасова, Д. Е. Федорчука, В. І. Цікала, О. В. Чабан, О. С. Швиденко, Я. М. Шевченко, І. С. Шиткіної, Р. Б. Шишки, О. В. Щербини, О. С. Яворської, В. Л. Яроцького та ін.
Незважаючи на значний обсяг наукової літератури, присвяченої питанням корпоративного та інвестиційного права, не можна стверджувати, що обрана тема дисертації досліджена в достатній мірі, оскільки її комплексне дослідження на межі інвестиційного та корпоративного законодавства відсутнє. Окрім того, чимало з існуючих праць значною мірою базуються на законодавстві, яке на сьогодні втратило чинність. Необхідність дослідження продиктована потребою учасників суспільних відносин в ефективній реалізації інвестицій, здійснених ними з метою придбання корпоративних прав, в реальному здійсненні цих прав, а відповідно – в удосконаленні законодавства та правозастосовчої діяльності у досліджуваній сфері.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тематика дисертаційного дослідження є складовою науково-дослідної роботи кафедри цивільного права та процесу юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка. Дисертація виконувалась в межах теми «Гармонізація цивільного законодавства України з правом Європейського Союзу», затвердженої на 2009-2011 роки (державний реєстраційний номер: 0109U004333).
Мета і задачі дослідження. Метою цієї роботи є науково-теоретичне обґрунтування та вироблення цілісної концепції придбання корпоративних прав як форми здійснення інвестицій, а також обґрунтування пропозицій щодо вирішення окремих цивільно-правових проблем, що виникають у досліджуваній сфері.
Для досягнення вказаної мети основна увага у роботі зосереджена на вирішенні наступних задач:
1) з’ясування правової природи корпоративних прав;
2) визначення групи інвестиційних договорів, спрямованих на придбання корпоративних прав;
3) з’ясування особливостей порядку укладення інвестиційних договорів, якими опосередковується набуття корпоративних прав;
4) визначення змісту інвестиційних договорів, спрямованих на набуття корпоративних прав;
5) диференціація прав та обов’язків сторін за досліджуваними інвестиційними договорами;
6) обґрунтування пропозицій щодо вдосконалення правового регулювання державно-правових гарантій захисту прав інвестора;
7) визначення цивільно-правових способів захисту корпоративних прав та інтересів інвесторів;
8) розроблення та формулювання пропозицій щодо вдосконалення чинного законодавства з досліджених питань.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, які виникають, змінюються та припиняються у зв’язку із здійсненням інвестування з метою придбання корпоративних прав.
Предмет дослідження складають положення цивільного законодавства України, якими здійснюється регулювання корпоративних та інвестиційних відносин, практика їх застосування, а також наукові теорії щодо предмета дисертаційного дослідження.
Методи дослідження, що використовувались в процесі роботи над дисертацією, були обрані відповідно до мети та задач дослідження з урахуванням його об’єкта та предмета. Дослідження ґрунтується на загальнонауковому діалектичному методі, який дозволив виявити основні закономірності та особливості, властиві інвестиційним правовідносинам з придбання корпоративних прав, а також на спеціальних методах наукового пізнання. Використання системно-функціонального методу дало можливість визначити місце корпоративних відносин в системі цивільних правовідносин, місце договорів, спрямованих на придбання корпоративних прав, в системі інвестиційних договорів; метод порівняльного правознавства використовувався при аналізі нормативних актів України та зарубіжних країн, що надало можливість сформулювати окремі пропозиції щодо подальшого вдосконалення вітчизняного законодавства, яке регулює відносини, що виникають, змінюються та припиняються з приводу такого об’єкта цивільного обороту, як частка в статутному (складеному) капіталі. За допомогою формально-догматичного та формально-юридичного методів здійснене тлумачення цивільно-правових норм, які регулюють досліджувані відносини, та запропоновані визначення використовуваних в роботі понять, сформульовані нові правові норми та юридичні дефініції; формально-логічний метод дозволив виявити суперечності в чинному інвестиційному та корпоративному законодавстві і виробити пропозиції щодо його вдосконалення. Емпіричний та аналітико-синтетичний методи використовувались при дослідженні практики застосування законодавства у сфері інвестиційної діяльності, здійснюваної у формі придбання корпоративних прав.
Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна полягає в тому, що дисертація становить собою наукове дослідження, в якому втілена теоретична розробка основних положень здійснення інвестування у формі придбання корпоративних прав. Проблематика правового регулювання інвестиційної діяльності в дисертації розглядається у розрізі корпоративних відносин, чого не було досі зроблено в цивілістичній науці. Новизна роботи обумовлена, зокрема, й істотними змінами нормативно-правової бази, якою регулюються коментовані відносини. Наукова новизна результатів дисертаційного дослідження конкретизується в наступному.

Вперше:
1) визначена група інвестиційних договорів, спрямованих на придбання корпоративних прав, до якої віднесені договори, що опосередковують як первісні, так і похідні способи набуття корпоративних прав;
2) запропоноване авторське визначення поняття юридичної особи корпоративного типу як організації, що створюється у формі підприємницького товариства та діє на основі об’єднання майна, а у випадках, передбачених законом, – і діяльності її учасників (засновників), частки яких визначаються у статутному (складеному) капіталі цієї організації і надають її учасникам (засновникам) корпоративні права;
3) з метою забезпечення інтересів учасників товариства з обмеженою (додатковою) відповідальністю, повного та командитного товариств, визначена оптимальна процедура збільшення їх статутного (складеного) капіталу, яка б дозволила враховувати інтереси всіх учасників цих юридичних осіб, та запропонована законодавча регламентація порядку укладення відповідних інвестиційних договорів;
4) сформульоване авторське визначення поняття інвестора як суб’єкта, який провадить інвестиційну діяльність шляхом вчинення юридичних та/або фактичних дій, спрямованих на вкладення майнових та немайнових активів, які мають грошову оцінку, в об’єкти інвестування;
5) запропоновано вирішити питання про те, які дії повинен вчинити відчужувач на виконання обов’язку передати частку (пай) інвестору, шляхом закріплення в Цивільному кодексі України та в Законі України «Про господарські товариства» норми, відповідно до якої частка (пай) учасника товариства вважається переданою у разі підписання сторонами акта приймання-передачі.
Удосконалено:
6) законодавчу процедуру прийняття спадкоємця (правонаступника) учасника в товариство з обмеженою (додатковою) відповідальністю, повне та командитне товариства та запропоновано встановити правило, згідно з яким вирішення цього питання вищим органом товариства проводиться без врахування частки учасника, що вибув;
7) порядок укладення інвестиційних договорів про придбання акцій додаткової емісії, у зв’язку з чим запропоновано в Законі України «Про акціонерні товариства» встановити термін для подання акціонером товариству заяви про реалізацію переважного права на придбання акцій за 20 днів до початку їх розміщення, а для надсилання товариством повідомлення потенційним інвесторам-третім особам про кількість акцій, які залишились після реалізації акціонерами переважних прав, – за 15 днів до початку розміщення акцій;
8) процедуру вступу до виробничого кооперативу, відповідно до якої особа, яка подала заяву про вступ, повинна вносити вступний внесок і пай у порядку та розмірах, визначених його статутом, після прийняття кооперативом рішення про вступ до нього нового члена;
9) порядок укладення інвестиційних договорів при відчуженні особою належної їй частки у ТОВ (ТДВ) та обґрунтовано, що реалізація іншими учасниками переважного права на придбання частки повинна здійснюватись шляхом обміну письмовим повідомленням відчужувача про продаж частки та письмовою заявою учасника, який виявив бажання її придбати;
10) положення про відшкодування збитків, завданих суб’єктам інвестиційної діяльності органами державної влади, і запропоновано: доповнити перелік цих органів органами влади АР Крим та органами місцевого самоврядування; в Законі України «Про інвестиційну діяльність» передбачити право на відшкодування збитків, завданих не лише внаслідок прийняття зазначеними органами незаконних актів (рішень), але й внаслідок вчинення ними незаконних дій та бездіяльності;
Отримали подальший розвиток:
11) положення про момент переходу до інвестора корпоративних прав, який пропонується пов’язувати з моментом зарахування акцій на рахунок власника, а корпоративних прав, що випливають з права власності на частку (пай), – з моментом підписання сторонами документа, який засвідчує факт передання частки (паю), – акта приймання-передачі;
12) положення про способи захисту корпоративних прав інвестора, порушених внаслідок перевищення повноважень виконавчого органу юридичної особи корпоративного типу, у результаті чого обґрунтовано, що з позовом про визнання недійсним правочину, вчиненого з перевищенням повноважень щодо представництва юридичної особи, може звертатись до товариства і до третьої особи-сторони такого правочину сам інвестор.
Практичне значення одержаних результатів. Практичне значення результатів дослідження полягає в тому, що висновки та пропозиції, які містяться в дисертації, можуть бути використані з метою подальшого розвитку правових засад регулювання інвестиційного договору. Наукова розробка вказаних проблем з позицій цивільного права сприятиме подальшому розвитку науки цивільного права у сфері регулювання договірних інвестиційних відносин. Значення одержаних результатів полягає також в можливості їх використання: у науково-дослідницькій роботі під час аналізу актуальних правових проблем; у теоретичному обґрунтуванні висновків, які належать до категорій «інвестиційні відносини» та «корпоративні відносини»; для удосконалення чинного законодавства, яке регулює коментовані відносини.
Результати дослідження можуть бути використані в процесі правотворчої та правозастосовчої діяльності.
Положення дисертації можуть бути враховані при підготовці відповідних розділів підручників, навчальних посібників, а також при викладанні курсів «Цивільне право України», «Господарське право України», а також спеціальних курсів «Інвестиційне право» та «Корпоративне право».
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації були викладені у доповідях та наукових повідомленнях на VIII Міжнародній міжвузівській науково-практичній конференції «Традиции и новации в системе современного российского права» (Москва, 3-4 квітня 2009 р.), VIII Міжнародній науковій конференції «Правова система, громадянське суспільство та держава» (Львів, 24-26 квітня 2009 р.), Міжнародній науковій конференції «Current Issues of the Development of Law in the Time of the Czech Presidency of the EU» (м. Оломоуц, Чеська Республіка, 13-15 травня, 2009 р.), ХVI Регіональній науково-практичній конференції «Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні» (Львів, 8-9 лютого 2010 р.), Науково-практичній конференції до 15-річчя Київського університету права НАН України «Актуальні проблеми правотворення в сучасній Україні» (Київ, 29 квітня – 1 травня 2010 р.), ХVIІ Регіональній науково-практичній конференції «Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні» (Львів, 3-4 лютого 2011 р.).
Публікації. За темою дисертації відповідно до її змісту опубліковано 4 статті в наукових виданнях, з яких 3 включені до переліку наукових фахових видань, а також тези шести доповідей на конференціях.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У результаті проведеного дослідження в дисертації здійснено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової проблеми, яке виявилось у виробленні цілісної концепції придбання корпоративних прав як форми здійснення інвестицій. Одержані результати дозволяють сформулювати наступні теоретичні та практичні висновки, які відображають основні положення роботи, та обґрунтувати пропозиції щодо вдосконалення законодавства, присвяченого регулюванню правовідносин, що виникають з приводу придбання корпоративних прав як форми здійснення інвестицій:
1. З урахуванням виділених ознак групи юридичних осіб, учасникам яких надаються корпоративні права, запропоноване авторське визначення поняття юридичної особи корпоративного типу як організації, що створюється у формі підприємницького товариства та діє на основі об’єднання майна, а у випадках, передбачених законом, – і діяльності її учасників (засновників), частки яких визначаються у статутному (складеному) капіталі цієї організації і надають її учасникам (засновникам) корпоративні права.
2. Зважаючи на те, що в багатьох випадках при створенні товариств, зокрема підприємницьких, має місце об’єднання майна засновників, перше речення ч. 2 ст. 83 ЦК України пропонуємо викласти в такій редакції: «Товариством є організація, створена шляхом об’єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві, та/або їхнього майна».
3. Корпоративні права є цивільними правами, які існують в структурі зобов’язального правовідношення і включають в свій комплекс майнові права вимоги, а також немайнові права. Останні спрямовані на впорядкування корпоративного зобов’язання і на забезпечення реалізації інвестором належних йому майнових корпоративних прав та досягнення мети інвестування. Саме тому немайнові корпоративні права тісно пов’язані з майновими і є відчужуваними, оскільки від майнових невіддільні.
4. Зважаючи на те, що право брати участь в управлінні справами юридичної особи корпоративного типу належить до немайнових прав інвестора, пропонуємо виключити його з переліку майнових корпоративних прав, який міститься в ч. 1 ст. 6 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» і викласти останню в такій редакції: «Акція – іменний цінний папір, який посвідчує майнові права його власника (акціонера), що стосуються акціонерного товариства, включаючи право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів та право на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації, а також немайнові права, в тому числі право на участь в управлінні акціонерним товариством та інші права, передбачені Цивільним кодексом України та законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств, і законодавством про інститути спільного інвестування».
5. З чинного законодавства України випливає, що до інвестиційних договорів, спрямованих на придбання корпоративних прав, належать договори, які є правовими формами здійснення інвестицій шляхом: заснування юридичної особи корпоративного типу (засновницький договір); придбання акцій додаткової емісії; придбання частки (паю) в статутному (складеному) капіталі юридичної особи корпоративного типу у разі збільшення цього капіталу; а також придбання акцій під час їх обігу на вторинному ринку цінних паперів та придбання частки (паю), що відчужується учасником юридичної особи корпоративного типу чи самою юридичною особою, яка її викупила в останнього.
6. З метою забезпечення можливості третім особам-інвесторам бути поінформованими про кількість акцій додаткової емісії, що залишились до придбання після реалізації акціонерами належних їм переважних прав, а також з метою усунення звуження кола можливих видів інвестицій у випадку реалізації акціонером свого переважного права на придбання акцій додаткової емісії виключно до грошових коштів пропонуємо ч. 3 ст. 27 Закону України «Про акціонерні товариства» викласти в такій редакції: «Акціонер, який має намір реалізувати своє переважне право, подає акціонерному товариству в установлений строк письмову заяву про придбання акцій. У заяві акціонера повинно бути зазначено його ім'я (найменування), місце проживання (місцезнаходження), кількість цінних паперів, що ним придбаваються. Заява приймається товариством не пізніше, ніж за 20 днів до початку розміщення цінних паперів. Товариство видає акціонеру письмове зобов'язання про продаж відповідної кількості цінних паперів та не пізніше, ніж за 15 днів до початку розміщення, повідомляє потенційних інвесторів, які не є акціонерами товариства, про кількість акцій додаткової емісії, які залишились після реалізації акціонерами переважного права на їх придбання. Таке повідомлення здійснюється в порядку, передбаченому ч. 2 ст. 27 цього Закону».
7. Оскільки на момент подання заяви про вступ до кооперативу відповідне рішення про прийняття до нього нового члена відсутнє, а отже відсутні підстави для інвестора вносити вступний внесок і пай, пропонуємо друге речення ч. 1 ст. 11 Закону України «Про кооперацію» викласти в наступній редакції: «Особа, яка подала заяву про вступ до кооперативу, вносить вступний внесок і пай у порядку та розмірах, визначених його статутом, після прийняття кооперативом рішення про вступ до нього нового члена».
8. У зв’язку із необхідністю законодавчої регламентації порядку збільшення статутного капіталу товариства з обмеженою (додатковою) відповідальністю за рахунок додаткових внесків учасників та внесків третіх осіб Закон України «Про господарські товариства» пропонуємо доповнити статтею 52-1, яку викласти в наступній редакції: «Стаття 52-1. Збільшення статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю за рахунок додаткових внесків учасників та внесків третіх осіб.
Статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю може бути збільшений за рішенням загальних зборів учасників товариства, прийнятим одноголосно:
1) на підставі заяви учасника товариства про внесення додаткового внеску та (або), якщо це не заборонено статутом товариства, заяви третьої особи про прийняття її в товариство;
2) без попереднього подання заяв за рахунок додаткових внесків учасників, кожен з яких має право внести додатковий внесок, що не перевищує частини загальної вартості додаткових внесків, пропорційної розміру частки цього учасника в статутному капіталі товариства, якщо інше не передбачено в статуті товариства.
В рішенні про збільшення статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю зазначаються відомості про: суму, на яку збільшується розмір статутного капіталу; осіб, які здійснюватимуть внески; розмір внеску (внесків); строк, форму і порядок внесення внеску (внесків); розміри та номінальна вартість часток учасників у статутному капіталі після його збільшення».
9. З метою законодавчої регламентації порядку збільшення складеного капіталу повного товариства за рахунок додаткових внесків учасників та внесків третіх осіб пропонуємо Закон України «Про господарські товариства» доповнити статтею 68-1, виклавши її в наступній редакції: «Стаття 68-1. Збільшення складеного капіталу повного товариства за рахунок додаткових внесків учасників та внесків третіх осіб.
Складений капітал повного товариства може бути збільшений за рішенням його учасників, прийнятим одноголосно на підставі заяви учасника товариства про внесення додаткового внеску та (або), якщо це не заборонено засновницьким договором товариства, заяви третьої особи про прийняття її в товариство, а також за ініціативою самого товариства в особі його учасників без попереднього подання заяв.
У рішенні про збільшення складеного капіталу повного товариства вказуються: сума, на яку збільшується розмір складеного капіталу; особи, які здійснюватимуть внески (додаткові внески); розміри відповідних внесків; строк, протягом якого повинні бути здійснені додаткові внески; розмір та номінальна вартість частки, яку особа отримає внаслідок збільшення складеного капіталу».
10. Закон України «Про господарські товариства» пропонуємо доповнити статтею 81-1, виклавши її в такій редакції: «Стаття 81-1. Збільшення складеного капіталу командитного товариства за рахунок додаткових внесків повних учасників та вкладників, а також внесків третіх осіб.
Складений капітал командитного товариства може бути збільшений за рішенням його повних учасників у порядку, встановленому для повного товариства, з урахуванням особливостей командитного товариства.
При збільшенні складеного капіталу за рахунок додаткових внесків учасників вкладники вправі здійснити додаткові вклади у сумі, яка дозволить зберегти сукупний розмір їхніх часток у складеному капіталі. У разі якщо бажання придбати додаткову частку виявили декілька вкладників, ця частка розподіляється між ними пропорційно до розмірів їхніх часток у складеному капіталі товариства».
11. З метою забезпечення належної реалізації переважного права учасника ТОВ (ТДВ) на придбання частки, яку відчужує інший учасник, пропонуємо доповнити ч. 3 ст. 53 Закону України «Про господарські товариства» та абз. 2 ч. 2 ст. 147 ЦК України нормою наступного змісту: «Учасник товариства, який має намір відчужити належну йому частку у статутному капіталі, зобов’язаний надіслати письмове повідомлення про це іншим учасникам товариства із зазначенням розміру частки (її частини), що відчужується; правил визначення розміру частки (її частини), на придбання якої учаснику належить переважне право; її ціни; строку, форми та порядку оплати частки. З метою реалізації переважного права учасник надсилає про це письмову заяву на ім’я відчужувача протягом встановленого строку». Частину 4 ст. 147 ЦК України, яка визначає правові наслідки придбання частки учасника самим товариством, пропонуємо доповнити таким реченням: «До правовідносин, що регулюються цією частиною статті 147 цього Кодексу застосовуються положення частини 2 цієї статті», а ч. 5 ст. 53 Закону України «Про господарські товариства» – реченням наступного змісту: «До правовідносин, що регулюються цією частиною статті 53 цього Закону застосовуються положення частин 2, 3 цієї статті».
12. Враховуючи термінологію Цивільного кодексу України, а також зважаючи на те, які об’єкти цивільних прав можуть бути інвестиціями, в ч. 1 ст. 1 Закону «Про інвестиційну діяльність» пропонуємо у визначенні поняття «інвестиції» слова «всі види майнових та інтелектуальних цінностей» замінити на слова «всі види майнових та немайнових активів, які мають грошову оцінку…».
13. Оскільки сам лише факт прийняття особою рішення про вкладення інвестицій не зумовлює набуття нею статусу інвестора, в ч. 2 ст. 5 Закону України «Про інвестиційну діяльність» пропонуємо визначити поняття інвестора як «суб’єкта, який провадить інвестиційну діяльність шляхом вчинення юридичних та/або фактичних дій, спрямованих на вкладення майнових та немайнових активів, які мають грошову оцінку, в об’єкти інвестування».
14. Зважаючи на те, що юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації, а договір про її заснування з цього дня ще не може вважатись виконаним, запропонована теоретична класифікація прав та обов’язків сторін інвестиційного договору про заснування юридичної особи корпоративного типу за критерієм моменту їх виникнення, на: 1) права та обов’язки, пов’язані з реєстрацією юридичної особи; 2) права й обов’язки, що виникають після реєстрації.
15. Моментом переходу права власності на акції, а відповідно і корпоративних прав, ними посвідчених, вважаємо момент зарахування цінних паперів на рахунок власника у зберігача.
16. Вирішити питання про момент переходу частки (паю) і корпоративних прав вважаємо за доцільне наступним чином: в ЦК України статтю 127 пропонуємо доповнити частиною 4, статтю 147 – частиною 2-1, в Законі України «Про господарські товариства» статтю 53 – частиною 6, статтю 69 – частиною 3, виклавши їх в наступній редакції: «Частка учасника товариства вважається переданою з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі»; ч. 3 ст. 166 ЦК України – абзацом 3 такого змісту: «Пай члена виробничого кооперативу вважається переданим з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі».
17. З метою уніфікації законодавчого підходу до регламентації порядку передання прав, посвідчених іменними цінними паперами, пропонуємо викласти друге речення ч. 3 ст. 163 ГК України в такій редакції: «Права, посвідчені іменними цінними паперами, передаються у порядку, встановленому для відступлення права вимоги (цесії)».
18. У зв’язку із розмежуванням правових наслідків реквізиції та завдання збитків, вважаємо за доцільне в ч. 4 ст. 10 Закону України «Про режим іноземного інвестування» термін «компенсація» замінити терміном «відшкодування збитків», а ч. 2 ст. 10 Закону України «Про режим іноземного інвестування» – викласти в наступній редакції: «Усі витрати іноземних інвесторів, понесені ними внаслідок реквізиції інвестицій, повинні бути компенсовані, а збитки, завдані їм внаслідок дій, передбачених у частині першій цієї статті, – відшкодовані на основі поточних ринкових цін та/або обґрунтованої оцінки, підтверджених аудитором чи аудиторською фірмою».
19. У зв’язку з тим, що підстави для компенсації та відшкодування збитків є різними, а також враховуючи необхідність уточнення, що допустимою для застосування є лише оплатна націоналізація, пропонуємо абз. 1 ч. 2 ст. 19 Закону України «Про інвестиційну діяльність» викласти в такій редакції: «Інвестиції не можуть бути безоплатно націоналізовані, реквізовані або до них не можуть бути застосовані заходи, тотожні за наслідками. Такі заходи можуть застосовуватися лише на основі законодавчих актів України з компенсацією інвестору в повному обсязі вартості примусово відчуженого майна, а також майнових втрат, яких він зазнав у зв'язку з припиненням інвестиційної діяльності».
20. Абзац 3 ч. 2 ст. 18 Закону України «Про інвестиційну діяльність» пропонуємо викласти в такій редакції: «У разі прийняття державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим або органами місцевого самоврядування, їх посадовими чи службовими особами рішень, вчинення дій чи бездіяльності, що порушують права інвесторів і учасників інвестиційної діяльності, збитки, завдані суб'єктам інвестиційної діяльності, підлягають відшкодуванню у повному обсязі державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування».
21. Пропонуємо ч. 1 ст. 10 Закону України «Про режим іноземного інвестування» викласти в наступній редакції: «Іноземні інвестори та учасники інвестиційної діяльності мають право на відшкодування збитків, завданих їм внаслідок незаконних рішень, дій, бездіяльності державних органів України, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування, їх посадових чи службових осіб, відповідно до законодавства України».
22. З метою уникнення ситуацій, коли без участі у загальних зборах учасника, що вибув з товариства, відсутній кворум, пропонуємо в ст. ст. 55, 69 Закону України «Про господарські товариства» встановити таке правило: «Вирішення питання про прийняття або відмову в прийнятті правонаступника (спадкоємця) в товариство здійснюється вищим органом без врахування частки учасника, що вибув».
23. Оскільки перевищення повноважень виконавчого органу юридичної особи може мати наслідком порушення корпоративного права інвестора на участь в управлінні юридичною особою, вважаємо, що з позовом про визнання недійсним правочину, вчиненого з перевищенням повноважень щодо представництва юридичної особи, може звертатись до товариства і до третьої особи-сторони такого правочину сам інвестор, тому пропонуємо абз. 2 ч. 3 ст. 92 ЦК України викласти в наступній редакції: «У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа або інша заінтересована особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження».
Отримані нами результати проведеного дослідження можуть бути враховані при подальших теоретичних розробках категорій «інвестиційні відносини» та «корпоративні відносини», а також використовуватись з метою подальшого розвитку правових засад регулювання інвестиційного договору; для удосконалення чинного інвестиційного та корпоративного законодавства. Результати дослідження можуть бути використані державними органами, органами місцевого самоврядування, посадовими особами та громадськими об'єднаннями в процесі правозастосовчої діяльності

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Артеменко С. В. Цивільно-правові проблеми управління акціонерними товариствами : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спеціальність 12.00.03 «цивільне право і цивільний процес ; сімейне право ; міжнародне приватне право». / С. В. Артеменко. – К., 2004. – 20 с.
2. Бек Ю. Б. Правове регулювання іноземних інвестицій у спеціальних (вільних) економічних зонах України (на матеріалах СЕЗ «Яворів») : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спеціальність 12.00.03 «цивільне право і цивільний процес ; сімейне право ; міжнародне приватне право». / Ю. Б. Бек. – Одеса, 2005. – 20 с.
3. Богатырев А. Г. Инвестиционное право: монография / А. Г. Богатырев. – М. : Российское право, 1992. – 272 с.
4. Богдан Й. Г. Предмет судового розгляду в корпоративних правовідносинах / Й. Г. Богдан // Захист корпоративних прав інвесторів в світлі нового Цивільного кодексу України: матеріали семінару 16-18 квітня 2003 р. – Львів, 2003. – С. 20-28.
5. Богуславский М. М. Международное частное право: учебник / М. М. Богуславский. – [ 3-е изд., перераб. и доп. ]. – М. : Юристъ, 1999. – 408 с.
6. Вершинин А. П. Выбор способа защиты гражданских прав : монография / А. П. Вершинин. – СПб., 2000. – 384 с.
7. Виноградова А. Проблемы реализации гарантий для иностранных инвесторов в случае изменения законодательства Украины / А. Виноградова // Підприємництво, господарство і право. – 2001. – № 2. – С. 14-16.
8. Вінник О. М. Господарські товариства і виробничі кооперативи: правове становище : монографія / О. М. Вінник. – К. : Знання, 1998. – 310 с.
9. Вінник О. М. Публічні та приватні інтереси в господарських товариствах: проблеми правового забезпечення : монографія / О. М. Вінник. – К. : Атіка, 2003. – 352 с.
10. Вінник О. М. Теоретичні аспекти правового забезпечення реалізації публічних і приватних інтересів в господарських товариствах : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора юрид. наук: спеціальність 12.00.04 «господарське право ; господарсько-процесуальне право». / О. М. Вінник. – К., 2004. – 32 с.
11. Вінник О. М. Інвестиційне право : навч. посібник / О. М. Вінник. – К. : Юридична думка, 2005. – 568 с.
12. Глусь Н. С. Корпорації та корпоративне право: поняття, основні ознаки та особливості захисту : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спеціальність 12.00.03 «цивільне право і цивільний процес ; сімейне право ; міжнародне приватне право». / Н. С. Глусь. – К., 2000. – 23 с.
13. Гончаренко А. Права акціонера, пов’язані із виплатою дивідендів / А. Гончаренко // Підприємництво, господарство і право. – 2004. – № 12. – С. 106-107.
14. Гончаренко А. Представництво в акціонерних правовідносинах: зайве чи таке, що потребує вдосконалення / А. Гончаренко // Підприємництво, господарство і право. – 2005. – № 5. – С. 76-78.
15. Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. № 436-IV // Відомості Верховної Ради України (ВВР). – 2003. – № 18, № 19-20, № 21-22. – Ст. 144.
16. Господарський процесуальний кодекс України від 06.11.1991 р. № 1798-XII // Відомості Верховної Ради України (ВВР). – 1992. – № 6. – Ст. 56.
17. Гражданское право : учебник. Том 1. / Под ред. Е. А. Суханова. – [ 3-е изд., перераб. и доп. ]. – М. : Волтерс Клувер, 2008. – 720 с.
18. Грибанов В. П. Пределы осуществления и защиты гражданских прав : монография / В. П. Грибанов. – М. : Российское право, 1992. – 208 с.
19. Грищенко Г. Законодавчі гарантії захисту іноземних інвестицій // Г. Грищенко // Право України. – 1996. – № 7. – С. 27.
20. Гущин В. В., Порошкина Ю. О., Сердюк Е. Б. Корпоративное право: учебник для юридических вузов / В. В. Гущин, Ю. О. Порошкина, Е. Б. Сердюк. – М. : Эксмо, 2006. – 640 с.
21. Демченко С. Ф., Грудницька С. М. Нове корпоративне законодавство і проблеми його застосування судами / С. Ф. Демченко, С. М. Грудницька // Економіка та право. – 2010. – № 1. – С. 52-56.
22. Дзера І. О. Цивільно-правові засоби захисту прав власності в Україні : монографія / І. О. Дзера. – К. : Юрінком Інтер, 2001. – 256 с.
23. Добровольский В. И. Проблемы корпоративного права в арбитражной практике / В. И. Добровольский. – М. : Волтерс Клувер, 2006. – 448 с.
24. Довідка Верховного Суду України від 10.05.2000 р. № 6/2/2000 «Про застосування судами законодавства про іноземні інвестиції при розгляді справ по позовах іноземних інвесторів і підприємств з іноземними інвестиціями до держави Україна в особі митних, податкових і інших державних органів про визнання права на державні гарантії у випадку зміни законодавства, встановлені Законом України «Про іноземні інвестиції» від 13 березня 1992 року» [ Електронний ресурс ] // Режим доступу : http://www.scourt.gov.ua/
25. Емельянчик С. Право на вклад (долю) в уставном фонде хозяйственного общества / С. Емельянчик // Предпринимательство, хозяйство и право . – 2001. – № 12. – С. 37-40.
26. Емцева И. А. Защита корпоративных прав в российском гражданском праве : дисс. …канд. юрид. наук : 12.00.03 / И. А. Емцева. – Белгород, 2004. – 194 с.
27. Емцева И. А. Защита корпоративных прав в российском гражданском праве : автореф. дисс. на соискание научной степени канд. юрид. наук : специальность 12.00.03 «гражданское право ; предпринимательское право ; семейное право ; международное частное право». / И. А. Емцева. – Саратов, 2004. – 26 с.
28. Ершова И. В. Предпринимательское право: учебник / И. В. Ершова. – [5-е изд. перераб. и доп.]. – М. : ИД «Юриспруденция», 2009. – 800 с.
29. Жорнокуй Ю. М. Инвестиционное право: учебное пособие / Ю. М. Жорнокуй. – Х. : ООО «Прометей-Прес». – 2005. – 224 с.
30. Жорнокуй Ю. Проблемні питання визначення поняття категорії «корпорація» та її ознак / Ю. Жорнокуй // Підприємництво, господарство і право. – 2009. – № 8. – С. 28-32.
31. Закон Республіки Молдова «Про товариства з обмеженою відповідальністю» від 14.06.2007 р. № 135-XVI [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://cis.gov.md/ru/content/277
32. Закон України «Про акціонерні товариства» від 17.09.2008 р. № 514-IV// Відомості Верховної Ради України (ВВР). – 2008. – № 50-51. – Ст. 384.
33. Закон України «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2000 р. № 2121-ІІІ // Відомості Верховної Ради України (ВВР). – 2001. – № 5-6. – Ст. 30.
34. Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про акціонерні товариства» щодо вдосконалення механізму діяльності акціонерних товариств» від 03.02.2011 р. № 2994-VI // Офіційний вісник України – 2011. – № 16. – С. 27.
35. Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» щодо порядку дій емітента та інвесторів» від 11.06.2009 р. № 1522-VI // Відомості Верховної Ради України (ВВР). – 2009. – № 49. – Ст. 733.
36. Закон України «Про господарські товариства» від 19.09.1991 р. № 1576-ХІІ // Відомості Верховної Ради України (ВВР). – 1991. – № 49. – Ст. 682.
37. Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» від 15.05.2003 р. № 755-IV // Відомості Верховної Ради України (ВВР). – 2003. – № 31-32. – Ст. 263.
38. Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.1991 р. № 959-XII // Відомості Верховної Ради України (ВВР). – 1991. – № 29. – Ст. 377.
39. Закон України «Про інвестиційну діяльність» від 18.09.1991 р. № 1560-ХІІ // Відомості Верховної Ради України (ВВР). – 1991. – № 47. – Ст. 646.
40. Закон України «Про інформацію» від 02.10.1992 р. № 2657-ХІІ (в редакції Закону від 13.01.2011 р. № 2938-VI) // Офіційний Вісник України. – 2011. – № 10. – С. 21. – Ст. 445.
41. Закон України «Про кооперацію» від 10.07.2003 р. № 1087-IV // Відомості Верховної Ради України (ВВР). – 2004. – № 5. – Ст. 35.
42. Закон України «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні» від 10.12.1997 р. № 710/97-ВР // Відомості Верховної Ради України (ВВР). – 1998. – № 15. – Ст. 67.
43. Закон України «Про ратифікацію Угоди між Україною та Словацькою Республікою про сприяння та взаємний захист інвестицій» від 06.03.2008 р. № 128-VI // Відомості Верховної Ради України (ВВР). – 2008. – № 15. – Ст. 117.
44. Закон України «Про ратифікацію Угоди між Урядом України та Урядом Держави Кувейт про сприяння та взаємний захист інвестицій» від 06.02.2003 р. № 510-IV // Відомості Верховної Ради України (ВВР). – 2003. – № 16. – Ст. 121.
45. Закон України «Про ратифікацію Угоди між Урядом України та Урядом Королівства Саудівська Аравія про сприяння та взаємний захист інвестицій» від 18.02.2009 р. № 1006-VI // Відомості Верховної Ради України (ВВР). – 2009. – № 28. – Ст. 365.
46. Закон України «Про ратифікацію Угоди між Урядом України та Урядом Республіки Індія про сприяння та взаємний захист інвестицій» від 03.04.2003 р. № 719-IV // Відомості Верховної Ради України (ВВР). – 2003. – № 29. – Ст. 229.
47. Закон України «Про режим іноземного інвестування» від 19.03.1996 р. № 93/96-ВР // Відомості Верховної Ради України (ВВР). – 1996. – № 19. – Ст. 80.
48. Закон України «Про цінні папери та фондовий ринок» від 23.02.2006 р. № 3480-IV // Відомості Верховної Ради України (ВВР). – 2006. – № 31. – Ст. 268.
49. Зельдина Е. Правовые возможности защиты прав инвесторов по Хозяйственному кодексу Украины / Е. Зельдина // Підприємництво, господарство і право. – 2008. – № 12. – С. 60-63.
50. Зобов’язальне право: теорія і практика: навч. посібник для студ. юрид. вузів і факультетів університетів / За ред. О. В. Дзери – К. : Юрінком Інтер, 2000. – 910 с.
51. Иоффе О. С. Ответственность по советскому гражданскому праву : монография / О. С. Иоффе. – СПб. : Издательство Ленинградского университета, 1955. – 311 с.
52. Иоффе О. С. Обязательственное право / О. С. Иоффе. – М. : Юридическая литература, 1975. – 880 с.
53. Кафарський В. В. Інвестиційні договори в Україні: поняття, види, зміст, правове регулювання: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спеціальність 12.00.03 «цивільне право і цивільний процес ; сімейне право ; міжнародне приватне право». / В. В. Кафарський. – К., 2006. – 20 с.
54. Кашанина Т. В. Корпоративное право (Право хозяйственных товариществ и обществ): учебник для вузов / Т. В. Кашанина. – М. : Издательская группа НОРМА-ИНФРА-М., 1999. – 486 с.
55. Кібенко О. Р. Особливості правового регулювання іноземних інвестицій в Україні (міжнародно-приватно-правовий аспект): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спеціальність 12.00.03 «цивільне право і цивільний процес ; сімейне право ; міжнародне приватне право». / О. Р. Кібенко. – Х., 1998. – 22 с.
56. Кібенко О., Пендак-Сарбах А. Право товариств (company law): порівняльно-правовий аналіз acquis Європейського Союзу та законодавства України / О. Кібенко, А. Пендак-Сарбах; упоряд. Г. Друзенко; за наук. ред. О. Кібенко. – К. : Видавнича організація «Юстініан», 2006. – 496 с.
57. Кібенко О. Р. Сучасний стан та перспективи правового регулювання корпоративних відносин: порівняльно-правовий аналіз права ЄС, Великобританії та України: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора юрид. наук : спеціальність 12.00.04 «господарське право ; господарсько-процесуальне право». / О. Р. Кібенко. – Х., 2006. – 40 с.
58. Коваль І. Ф. Право на ділову репутацію суб’єктів господарювання і його позасудовий захист від неправомірного використання: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спеціальність 12.00.04 «господарське право ; господарсько-процесуальне право». / І. Ф. Коваль. – Донецьк, 2005. – 20 с.
59. Конституція України від 28.06.1996 р. № 254к/96-ВР // Відомості Верховної Ради України (ВВР). – 1996. – № 30. – Ст. 141.
60. Корпоративное право: учеб. для студентов вузов, обучающихся по направлению «Юриспруденция» / И. С. Шиткина и др.; отв. ред. И. С. Шиткина. – М. : Волтерс Клувер, 2007. – 648 с.
61. Коссак В. М. Правові засади іноземного інвестування в Україні : монографія / В. М. Коссак. – Львів : Центр Європи, 1999. – 239 с.
62. Коссак В. М., Михайлів М. О. Правове регулювання іноземних інвестицій та міжнародної технічної допомоги в Україні : підручник / В. М. Коссак, М. О. Михайлів. – К. : Алерта ; КНТ ; ЦУЛ, 2009. – 308 с.
63. Кохановська О. В. Цивільно-правові проблеми інформаційних відносин в Україні : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора юрид. наук : спеціальність 12.00.03 «цивільне право і цивільний процес ; сімейне право ; міжнародне приватне право». / О. В. Кохановська. – К., 2006. – 34 с.
64. Кравченко С. Право участі, корпоративні права та підприємницька діяльність учасників товариств / С. Кравченко // Право України. – 2007. – № 2. – С. 66-69.
65. Кравченко С. С. Юридична природа прав учасників господарських товариств : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спеціальність 12.00.03 «цивільне право і цивільний процес ; сімейне право ; міжнародне приватне право». / С. С. Кравченко. – К., 2007. – 18 с.
66. Кравчук В. Застава корпоративних прав / В. Кравчук // Юридичний радник. – 2005. – № 1(3). – С. 8-18.
67. Кравчук В. М. Корпоративне право. Науково-практичний коментар законодавства та судової практики / В. М. Кравчук. – К. : Істина, 2005. – 720 с.
68. Кравчук В. Визначення вартості частки учасника, який вийшов із господарського товариства / В. Кравчук // Підприємництво, господарство і право. – 2007. – № 6. – С. 3-6.
69. Кравчук В. М. Вступ до товариства як підстава виникнення корпоративних правовідносин / В. М. Кравчук // Актуальні питання цивільного та господарського права. – 2009. – № 3 (16). – С. 6-11.
70. Кравчук В. М. Істотні умови та порядок вступу до товариства / В. М. Кравчук // Актуальні питання цивільного та господарського права. – 2009. – № 4 (17). – С. 16-19.
71. Кравчук В. М. Припинення корпоративних правовідносин в господарських товариствах : монографія / В. М. Кравчук. – Львів : Край, 2009. – 464 с.
72. Кравчук В. М. Припинення корпоративних правовідносин в господарських товариствах : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора юрид. наук : спеціальність 12.00.03 «цивільне право і цивільний процес ; сімейне право ; міжнародне приватне право». / В. М. Кравчук. – Х., 2010. – 38 с.
73. Красавчиков О. А. Гражданские организационно-правовые отношения / О. А. Красавчиков // Советское государство и право. – 1996. – № 10. – С. 9-11.
74. Крисань Т. Є. Збитки як категорія цивільного права України: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спеціальність 12.00.03 «цивільне право і цивільний процес ; сімейне право ; міжнародне приватне право». / Т. Є. Крисань. – Одеса, 2008. – 19 с.
75. Кузьмін О. Є. Корпоративне управління: навч. посібник / О. Є. Кузьмін, Л. І. Чернобай, А. О. Босак, О. С. Скибінський, М. В. Колісник, З. П. Гаталяк, О. В. Мукан. – Львів : Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2004. – 172 с.
76. Кучеренко І. М. Організаційно-правові форми юридичних осіб приватного права : монографія / І. М. Кучеренко. – К. : Інститут держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2004. – 328 с.
77. Кучеренко І. М. Організаційно-правові форми юридичних осіб приватного права: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора юрид. наук : спеціальність 12.00.03 «цивільне право і цивільний процес ; сімейне право ; міжнародне приватне право». / І. М. Кучеренко. – К., 2004. – 36 с.
78. Ливинець В. П. Правове регулювання діяльності акціонерних товариств : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спеціальність 12.00.04 «господарське право ; арбітражний процес». / В. П. Ливинець. – Донецьк, 2000. – 22 с.
79. Луць В. В., Сивий Р. Б., Яворська О. С. Акціонерне право: навч. пос. / В. В. Луць, Р. Б. Сивий, О. С. Яворська; за заг. ред. В. В. Луця, О. Д. Крупчана. – К. : Видавничий Дім «Ін Юре», 2004. – 254 с.
80. Луць В. В. Здійснення та захист корпоративних прав в Україні (цивільно-правові аспекти) : монографія / В. В. Луць; за заг. ред. В. В. Луця. – Тернопіль : Підручники і посібники, 2007. – 318 с.
81. Малько А. В. Стимулы и ограничения в праве : монография / А. В. Малько. – [2-е изд. перераб. и доп.]. – М. : Юристъ, – 2004. – 250 с.
82. Макарова О. А. Корпоративное право : учебник / О. А. Макарова. – М. : Волтерс Клувер, 2005. – 432 с.
83. Мамчур Л. В. Правові засади доступу до публічної інформації / Л. В. Мамчур // Міжнародна науково-практична конференція «Ольвійський форум – 2011: стратегії України в геополітичному просторі» : тези доп., 8-12 червня 2011 р. – Миколаїв : Вид-во ЧДУ ім. Петра Могили, 2011. – Том 9. – С. 56-58.
84. Мостовенко С. В. Цивільно-правове регулювання договорів у вільних економічних зонах і на територіях із спеціальним режимом інвестиційної діяльності : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спеціальність 12.00.03 «цивільне право і цивільний процес ; сімейне право ; міжнародне приватне право». / С. В. Мостовенко. – К., 2005. – 20 с.
85. Науково-практичний коментар цивільного кодексу України / За ред. В. М. Коссака. – [ 2-е вид., змін. і доп. ]. – К. : Істина, 2008. – 992 с.
86. Новицкий И. Б., Лунц Л. А. Общее учение об обязательствах / И. Б. Новицкий, Л. А. Лунц. – М. : Юр. лит. – 1950. – 412 с.
87. Онуфрієнко О. І. Правове регулювання випуску та обігу емісійних цінних паперів в Україні : дис. …канд. юрид. наук : 12.00.03 / О. І. Онуфрієнко. – К., 2000. – 199 с.
88. Павлов А. А. Присуждение к исполнению обязанности как способ защиты гражданских прав: монография / А. А. Павлов. – СПб. : Юридический центр «Пресс», 2001. – 204 с.
89. Паліюк В. П. Правове регулювання відшкодування моральної (немайнової) шкоди : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спеціальність 12.00.03 «цивільне право і цивільний процес ; сімейне право ; міжнародне приватне право». / В. П. Паліюк. – Х., 2000. – 17 с.
90. Панова Л. В. Проблеми правового регулювання ринку цінних паперів в Україні : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спеціальність 12.00.03 «цивільне право і цивільний процес ; сімейне право ; міжнародне приватне право». / Л. В. Панова. – Х., 2002. – 19 с.
91. Пахомова Н. Н. Основы теории корпоративных отношений (правовой аспект): монография / Н. Н. Пахомова. – Екатеринбург, 2004. – 208 с.
92. Переверзєв О. М. Господарсько-правове забезпечення корпоративного контролю в акціонерних товариствах : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спеціальність 12.00.04 «господарське право; господарсько-процесуальне право». / О. М. Переверзєв. – Донецьк, 2004. – 20 с.
93. Пересада А. А., Коваленко Ю. М. Фінансові інвестиції: підручник / А. А. Пересада, Ю. М. Коваленко. – К. : КНЕУ, 2006. – 728 с.
94. Перша директива 68/151/ЄЕС ( 994_453 ) Ради Європейських співтовариств «Про координацію гарантій (застережних заходів), які вимагаються країнами-членами від компаній в рамках контексту другого абзацу Статті 58 Договору для захисту інтересів членів та інших з перспективою зробити такі гарантії однаковими в усьому Співтоваристві» від 09.03.1968 р. [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/
95. Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI // Відомості Верховної Ради України (ВВР). – 2011. – № 13-14, № 15-16, № 17. – Ст. 112.
96. Поєдинок В. В. Правове становище інвестора як суб’єкта господарських відносин : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спеціальність 12.00.04 «господарське право ; господарсько-процесуальне право». – К., 2004. – 20 с.
97. Поєдинок В. В. Інвестиція як правове поняття / В. В. Поєдинок // Вісник господарського судочинства. – 2009. – № 5. – С. 58-65.
98. Поєдинок В. В. Правова характеристика об’єкта інвестування / В. В. Поєдинок // Вісник господарського судочинства. – 2009. – № 6. – С. 93-99.
99. Положення про порядок збільшення (зменшення) розміру статутного капіталу акціонерного товариства, затвердженого Рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 22.02.2007 р. № 387 // Офіційний вісник України. – 2007. – № 23. – С. 110.
100. Положення про порядок іноземного інвестування в Україну, затверджене постановою Правління Національного банку України від 10.08.2005 р. № 280 «Про врегулювання питань іноземного інвестування в Україну» // Офіційний вісник України. – 2005. – № 35. – С. 115.
101. Положення про порядок проведення конкурсів з продажу пакетів акцій акціонерних товариств, затверджене Наказом Фонду державного майна України від 31.08.2004 р. № 1800, Розпорядженням Антимонопольного комітету України від 31.08.2004 р. № 330-р, Рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 17.11.2004 р. № 489 // Офіційний вісник України. – 2004. – № 52. – Том 2. – С. 869.
102. Положення про порядок продажу в процесі приватизації на фондових біржах пакетів акцій відкритих акціонерних товариств, затверджене Наказом Фонду державного майна України, Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Антимонопольного комітету України від 16.11.1998 р. № 2141/297/9 // Офіційний вісник України. – 1998. – № 51. – С. 161.
103. Положення про порядок реєстрації випуску акцій під час реорганізації товариств, затверджене Рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 30.12.1998 р. № 221 // Офіц