ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ В МІЖНАРОДНОМУ ПРИВАТНОМУ ПРАВІ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

На правах рукопису

ПОКАЧАЛОВА АЛЬОНА ГЕННАДІЇВНА
УДК 247.124
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ В МІЖНАРОДНОМУ ПРИВАТНОМУ ПРАВІ

12.00.03 – цивільне право і цивільний процес; сімейне право;
міжнародне приватне право

дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник
Калакура Віктор Ярославович,
кандидат юридичних наук,
доцент

Київ – 2012
ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………………………..4

РОЗДІЛ I ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ПРО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
ЗОБОВʼЯЗАНЬ………………………………………………………………13
1.1. Поняття та правова природа забезпечення зобов’язань………….....................13
1.2. Сутність забезпечувального інтересу як правової категорії…………………..25
1.3. Основні тенденції у сфері регулювання забезпечувальних
інтересів……………………………………………………………......................40
1.4. Правові ознаки та поняття міжнародного забезпечувального
правочину…………………………………………………………………………49

Висновки до розділу…………………………………………………………...……….56

РОЗДІЛ ІІ КОЛІЗІЙНЕ РЕГУЛЮВАННЯ МІЖНАРОДНИХ
ЗАБЕЗПЕЧУВАЛЬНИХ ПРАВОЧИНІВ……………………………….....59
2.1. Визначення застосовного права до забезпечувальних правочинів у
міжнародному приватному праві………………………………………………….59
2.2. Колізійне регулювання договірних аспектів міжнародних
забезпечувальних правочинів…………………………………………..................70
2.3. Особливості застосування колізійного закону Lex rei sitae до
забезпечувальних правочинів………………………………………......................81
2.4. Право, що застосовується до питань створення забезпечення
зобов’язання, пріоритету вимог кредиторів та регулювання в
рамках процедури банкрутства…………………………………………………..88

Висновки до розділу…………………………………………………………………..105

РОЗДІЛ ІІІ УНІФІКАЦІЙНІ ТА ГАРМОНІЗАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ В
МІЖНАРОДНО-ПРАВОВОМУ РЕГУЛЮВАННІ
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ……………………………………......109
3.1. Сутність і методи уніфікації та гармонізації в міжнародному
приватному праві………………………………………………………………….109
3.2. Гармонізація та уніфікація законодавства у сфері застави та права
притримання……………………………………………………………………….120
3.3. Банківські гарантії як предмет уніфікації та гармонізації
законодавства…………………………………………………………...................131
3.4. Уніфікація правових норм у сфері міжнародних гарантій
стосовно рухомого обладнання та дебіторської заборгованості…....................141
3.5. Гармонізація законодавства щодо інших забезпечувальних
правочинів……………………………………………………………………….160

Висновки до розділу………………………………………………………...................164

ВИСНОВКИ…………………………………………………………………………....166

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………………...172

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Сучасні світові процеси глобалізації та інтеграції суттєво впливають на правові системи держав. Збільшення кількості міждержавних економічних та культурних зв’язків потребує створення такої правової основи, яка давала б змогу найбільш ефективно забезпечувати інтереси учасників міжнародних економічних відносин. У зв’язку з підвищенням ролі договірних зобов’язань міжнародного характеру та збільшенням кількості укладених зовнішньоекономічних договорів, проблема їх забезпечення привертає все більшу увагу. Законодавству, що регулює забезпечувальні правочини, дедалі частіше доводиться мати справу з договорами, які укладаються між сторонами, що розташовані в кількох державах, або торкаються інтересів таких сторін.
Актуальність цього дослідження полягає в тому, що забезпечення зобов’язань займає особливе місце в міжнародному приватному праві, оскільки правове регулювання забезпечення зобов’язань на рівні національних правових систем характеризується наявністю суттєвих відмінностей з багатьох ключових питань. Основні розбіжності спостерігаються з приводу визначення видів забезпечення (або забезпечувальних інтересів, прав), майна, яке може бути предметом забезпечення, засобів реалізації забезпечувальних прав, умов дійсності забезпечувального договору тощо. Крім того, в багатьох випадках забезпечувальні правовідносини регулюються імперативними нормами держави. Усі ці чинники ускладнюють створення єдиного міжнародно-правового режиму регулювання забезпечення зобов’язань.
На сучасному етапі розвитку міжнародного приватного права спостерігається тенденція до регулювання забезпечувальних правовідносин за допомогою колізійного методу. На думку автора, це спричинено труднощами у створенні єдиних міжнародних матеріально-правових норм у сфері забезпечення, що пояснюється значними відмінностями в національному регулюванні. Найбільш поширеною колізійною прив’язкою у сфері регламентації забезпечувальних договорів, предметом яких є майно, визнають lex rei sitae. Практичне застосування цієї колізійної прив’язки може викликати ризики невизнання того чи іншого способу забезпечення в іноземній юрисдикції або призвести до зобов’язання сторін додержуватися імперативних вимог правової системи, в якій перебуває майно, що становить предмет забезпечувального договору. Це призводить до невпевненості кредитора в захисті свого майнового інтересу, що може спричинити відмову від укладення договору або підвищення ціни кредиту та інші негативні наслідки.
У зв’язку з переліченими вище факторами створення єдиного міжнародно-правового режиму забезпечувальних правочинів є основною метою, яка постає перед правовими системами сучасності. Через міжнародний характер забезпечення зобов’язань, найбільш актуальними є питання про визнання законно створених договорів в інших правових системах. Сучасний міжнародно-правовий режим забезпечувальних правочинів має відповідати вимогам щодо мінімізації витрат і ліквідації зайвих формальностей, пов’язаних з укладенням договорів, застосування єдиного методу створення забезпечувальних прав для різних видів майна. Для зменшення зайвих ризиків для кредитора необхідне чітке визначення правил пріоритетності вимог, створення єдиного реєстру забезпечувальних договорів, системи ефективної реалізації прав кредиторів за допомогою судових та інших офіційних процедур.
На думку автора, основним інструментарієм у створенні єдиного правового режиму мають слугувати методи уніфікації та гармонізації права.
Ступінь дослідженості проблеми. Проблема забезпечення зобов’язань у міжнародному приватному праві є недостатньо дослідженою. Науковці майже не висвітлювали питання, пов’язані з колізійним регулюванням таких правовідносин. Деякі дослідники вважають безнадійною спробу систематизувати матеріал, пов’язаний із колізійним регулюванням забезпечувальних договорів. Тому більшість праць, присвячених забезпеченню зобов’язань, фокусуються на порівняльному аналізі матеріально-правового регулювання таких правовідносин у різних країнах. Крім того, відсутні комплексні дослідження уніфікаційних та гармонізаційних процесів у сфері забезпечення зобов’язань.
Уперше загальну характеристику забезпечення зобов’язань дають дореволюційні вчені Д. І. Мейєр, Г. Ф. Шершеневич, І. О. Покровський, К. П. Побєдоносцев. Серед учених радянського періоду варто виділити дослідження О. С. Іоффе в зазначеній сфері. На сучасному етапі темі забезпечення зобов’язань присвячено праці В. В. Луця, Р. А. Майданника, С. Я. Фурси, Н. С. Кузнєцової, О. В. Дзери, Б. М. Гонгало, М. І. Брагінського, В. В. Вітрянського, О. В. Латинцева, Є. О. Суханова, В. О. Бєлова, Т. С. Шкрум та ін.
Міжнародно-правовим аспектам договірних правовідносин присвячено дослідження таких авторитетних українських вчених, як А. С. Довгерт, В. І. Кисіль, О. О. Мережко. Міжнародно-правові аспекти забезпечення зобов’язань майже не вивчалися вітчизняними науковцями. Серед поодиноких дослідників можна назвати Г. В. Цират, О. Виговського, М. В. Адріанова, Т. С. Шкрум. У Росії це питання досліджували Л. А. Лунц, В. О. Канашевський, М. Г. Кулагін, А. А. Рубанов, І. С. Зикін, Л. П. Ануфрієва, Є. О. Васильєв, О. О. Вишневський, С. В. Овсейко, А. Майєр та ін. Проблемам забезпечення зобов’язань присвячено дисертаційні дослідження О. А. Лопатіна, Є. А. Іванової, Н. Є. Єремічева, Д. О. Кутафіна. Крім того, проблемам уніфікації та гармонізації в міжнародному приватному праві присвячено праці таких авторитетних дослідників, як О. Л. Маковський, С. Н. Лебєдєв, В. І. Муравйов, М. М. Гнатовський, І. І. Садіков, Н. Г. Вілкова, Н. Г. Дороніна, Н. Г. Дмитрієва.
Серед найбільш визначних західних дослідників варто назвати Ф. Р. Вуда, Р. Гуда, Є.-М. Крюнгер, Д. Ульриха, Г. Сігмана, А. Бренера, А. Бригса, Р. Плендера, Х. Коха, У. Магнуса, М. Гуліано, П. Легарда, М. Пілотті, М. Матеуччі, Д. Медікуса та ін.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано в рамках наукової теми «Правові засади співпраці України з міжнародними інтеграційними об'єднаннями: теорія і практика», яка є частиною планової теми Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка «Україна у міжнародних інтеграційних процесах» № 11БФ048-01.
Мета і завдання дослідження. Метою цього дисертаційного дослідження є комплексне вивчення на основі аналізу наукового матеріалу, українського та іноземного законодавства, міжнародних договорів та актів міжнародних організацій, сучасного стану та основних тенденцій розвитку забезпечення зобов’язань у міжнародному приватному праві та внесення пропозицій щодо вдосконалення правового регулювання.
Відповідно до поставленої мети основну увагу в дисертації спрямовано на вирішення таких завдань:
1. визначити поняття та правову природу забезпечення зобов’язань в українській та західних правових системах;
2. дослідити основні тенденції у сфері регулювання забезпечувальних інтересів;
3. виявити правові ознаки міжнародного забезпечувального правочину;
4. визначити застосовне право до забезпечувальних правочинів у міжнародному приватному праві;
5. проаналізувати уніфікаційні та гармонізаційні процеси в міжнародно-правовому регулюванні забезпечення зобов’язань;
6. обґрунтувати необхідність вдосконалення вітчизняного законодавства у сфері забезпечення зобов’язань з огляду на сучасні тенденції міжнародно-правового регулювання.
Об’єкт і предмет дослідження. Об’єктом дисертаційного дослідження є комплекс правовідносин, які складаються у процесі взаємодії учасників забезпечувальних правовідносин: фізичних та юридичних осіб, держав і міжнародних організацій, що є спонукою до створення міжнародно-правового режиму забезпечення зобов’язань.
Предметом дослідження є особливості колізійного регулювання забезпечення зобов’язань у законодавстві різних держав, уніфікаційні та гармонізаційні процеси в цій сфері.
Методи дослідження. Для досягнення наукової об’єктивності результатів дослідження використано комплекс загальнонаукових і спеціальних методів, що застосовуються в сучасній правовій науці. Фомально-логічний метод застосовувався для визначення поняття, функцій та місця в цивільному праві забезпечення зобов’язань. Системно-функціональний метод використано в ході визначення системи застосовного права до міжнародних забезпечувальних правочинів. Порівняльно-правовий метод було застосовано для аналізу положень законодавства західних країн про забезпечення зобов’язань та їх порівняння з українським законодавством. За допомогою формально-юридичного методу проводився аналіз текстів міжнародних договорів, типових законів, рекомендацій, нормативних актів України та інших країн.
Наукова новизна дослідження полягає в системному науковому дослідженні сучасних проблем забезпечення зобов’язань; його результати конкретизовані у таких основних положеннях, які виносяться на захист:
1. Сформульовано поняття міжнародного забезпечувального правочину з метою уніфікації правових термінів та сприяння створенню єдиного міжнародно-правового режиму забезпечувальних правочинів. Під міжнародним забезпечувальним правочином пропонуємо розуміти домовленість двох або більше сторін, які мають місцезнаходження (або місце проживання) на території різних держав, згідно з якою кредитор отримує додаткові права, з метою забезпечення зобов’язання, можливість реалізації яких залежить від виконання чи невиконання боржником зобов’язання, або інших умов, встановлених законом чи договором.
2. Визначено систему застосовного права в міжнародно-правовому регулюванні забезпечення зобов’язань та запропоновано поняття застосовного права. Під застосовним правом слід розуміти систему матеріально-правових і колізійних норм, які визначаються міжнародними договорами, національними законодавчими актами та іншими джерелами, включаючи міжнародні звичаї, Lex mercatoria, та регулюють певну сферу правовідносин, ускладнених іноземним елементом.
3. Розкрито особливості колізійного регулювання забезпечувальних правовідносин. Колізійне регулювання забезпечення зобов’язань може охоплювати такий комплекс правовідносин: договірні аспекти забезпечення зобов’язань; створення забезпечувального права (чинність у відносинах між сторонами) та принцип публічності; пріоритет вимог кредиторів; колізійне регулювання забезпечення зобов’язань у межах провадження у справі про неспроможність; звернення стягнення на предмет забезпечувального договору.
4. Виявлено тенденцію до розширення сфери дії принципу автономії волі в правовому регулюванні міжнародних забезпечувальних правочинів.
5. Встановлено, що застосування закону місцезнаходження речі у сфері забезпечення зобов’язань викликає чимало проблем, пов’язаних із невизнанням забезпечувальних правочинів в інших країнах та зміною обсягу прав забезпеченого кредитора при перетинанні кордону рухомою річчю.
6. Визначено, що невиконання вимог законодавства держави місцезнаходження майна – предмета забезпечувального правочину, щодо створення забезпечення зобов’язання та недотримання принципу публічності, може призвести до невизнання такого правочину.
7. До визначення пріоритету вимог кредиторів у деяких західних країнах застосовується колізійна прив’язка lex rei sitae. На практиці можуть виникати розбіжності між визнанням пріоритету вимог кредиторів, набутих відповідно до первісного lex rei sitae предмета забезпечення зобов’язання, та невизнанням їх відповідно до нового lex rei sitae.
8. У сфері колізійного регулювання забезпечення зобов’язання в межах провадження у справі про неспроможність найбільш прийнятним вважається принцип, відповідно до якого державі, у якій відкривається провадження у справі про неспроможність (тобто державі суду), слід застосовувати свої власні колізійні норми для визначення того, право якої держави регулює питання створення та юридичної сили забезпечувальних прав, які існують на момент відкриття провадження у справі про неспроможність.
9. Обґрунтовано, що при зверненні примусового стягнення на предмет забезпечувального договору оптимальним було б застосування колізійної прив’язки lex fori (права держави суду) у зв’язку з тим, що звернення стягнення здійснюється державними органами країни, які переважно керуються нормами національного права або нормами застосування права, яке регулює договірні відносини сторін.
10. Здійснено комплексне дослідження гармонізаційних та уніфікаційних процесів у сфері забезпечення зобов’язань. Аналіз міжнародних законодавчих актів дав змогу визначити основні тенденції розвитку в цій сфері та розробити пропозиції для вдосконалення українського законодавства. На думку автора, приєднання України до Конвенції ООН «Про міжнародні гарантії стосовно рухомого обладнання» 2001 р., Конвенції ООН «Про незалежні гарантії та резервні акредитиви» 1995 р. та Конвенції ЮНСІТРАЛ «Про уступку дебіторської заборгованості в міжнародній торгівлі» 2001 р. сприятиме створенню єдиного міжнародного режиму регулювання забезпечувальних правочинів.
11. Розроблено рекомендації щодо усунення недоліків вітчизняного законодавства у сфері забезпечення зобов’язань:
11.1. Закон України «Про міжнародне приватне право» слід доповнити:
- загальною нормою щодо застосовного права до забезпечувальних правочинів такого характеру: «Міжнародні забезпечувальні правочини, які мають акцесорний характер, регулюються законом, який застосовується до основного договору, якщо сторони не вибрали інше право або із суті правочину не випливає, що він більш пов’язаний з правом іншої держави»;
- нормами, які містять критерії найбільш тісного зв’язку для інших видів (окрім застави і поруки) забезпечувальних договорів – гарантії, завдатку тощо;
- нормою, яка визначатиме застосовне право у разі звернення стягнення на предмет забезпечувального договору (прив’язка Lex fori або право, яке застосовується до договору);
- колізійною нормою щодо визначення застосовного права до уступки права вимоги такого характеру: «При відступленні права вимоги до прав та обов’язків нового кредитора (цесіонарія) та боржника застосовується право, яке регулює основний договір, якщо сторони не вибрали інший правопорядок та враховуючи принцип найбільш тісного зв’язку».
11.2. Включити до гл. 47 Цивільного кодексу України норму, яка передбачатиме забезпечувальну уступку права вимоги в такій редакції: «Права вимоги можуть бути передані новому кредитору також для цілей забезпечення виконання зобов’язань первісного кредитора або третьої особи перед новим кредитором».
Практичне значення одержаних результатів. Висновки та рекомендації, сформульовані в дисертації, можуть бути використані в законотворчій діяльності, з метою удосконалення чинного законодавства, подолання суперечностей та прогалин, у тому числі окремих положень Цивільного кодексу України, Закону України "Про міжнародне приватне право".
Теоретичні положення дисертації можуть використовуватись у науково-дослідній діяльності для подальших досліджень з проблем забезпечення зобов’язань в міжнародному приватному праві.
Основні результати дисертаційної роботи можуть бути використані у навчальному процесі при викладанні навчальних дисциплін «Порівняльне цивільне право», «Міжнародне приватне право», а також при підготовці відповідних навчальних і навчально-методичних посібників та курсів лекцій.
Апробація результатів дослідження. Основні наукові положення та практичні висновки дисертаційного дослідження були оприлюднені у виступах на таких науково-практичних конференціях:
- Друга міжнародна науково-практична конференція «Методологія приватного права: сучасний стан та перспективи розвитку», 22–23 травня 2009 року (м. Київ);
- Міжнародна науково-практична конференція «Розвиток цивільного законодавства: посткодифікаційний період», КНУ ім. Т. Г. Шевченка, 8–9 жовтня 2009 року (м. Київ);
- Конференція молодих вчених «Актуальні проблеми міжнародних відносин», КНУ ім. Т. Г. Шевченка, жовтень 2009 року (м. Київ);
- Міжнародна науково-практична конференція «Правове регулювання суспільних відносин: актуальні проблеми та вимоги сьогодення», Запорізька міська організація «Істина», 27–28 травня 2010 року (м. Запоріжжя);
- конференція, присвячена актуальним проблемам цивільного, сімейного та міжнародного приватного права (Матвєєвські цивілістичні читання), КНУ ім. Т. Шевченка, 16 вересня 2010 року (м. Київ);
- «Міжнародні читання, присвячені пам’яті П. Є. Казанського», Національний університет «Одеська юридична академія», 22–23 жовтня 2010 року (м. Одеса);
- Міжнародна науково-практична конференція молодих вчених «Актуальні проблеми державотворення в сучасних умовах», Центр правових наукових досліджень, 2010 рік (м. Київ).
Публікації. Основні наукові положення дисертаційного дослідження викладено в чотирьох статтях у фахових виданнях та у чотирьох опублікованих тезах доповідей на науково-практичних конференціях.
Структура дисертації. Структура дисертації обумовлена метою та завданнями дослідження. Дисертаційне дослідження складається зі вступу, трьох розділів, які включають тринадцять підрозділів, висновків та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації становить 191 сторінку, в тому числі список використаних джерел, який налічує 187 найменувань, складає 19 сторінок.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Правове регулювання забезпечення зобов’язань на рівні національних правових систем характеризується наявністю суттєвих відмінностей по багатьох ключових питаннях. Регламентація забезпечувальних правовідносин часто здійснюється імперативними нормами, які виступають складовою частиною публічного порядку держави. Ці фактори можуть призводити до невизнання міжнародних забезпечувальних правочинів судовими органами держав, збільшення ризиків для кредиторів у разі невиконання зобов’язання боржником, підвищення вартості кредитів тощо.
Розвиток міжнародної торгівлі, безпосередньо пов'язаний зі збільшенням потреби в трансграничному кредитуванні, призводить до необхідності формування єдиного міжнародно-правового режиму забезпечувальних правочинів, який сприятиме усуненню протиріч в їх національно-правовому регулюванні. В якості основи цього процесу сформульовано загальні теоретичні підходи до визначення сутності забезпечення зобов’язань, правової природи забезпечувального інтересу, міжнародного забезпечувального правочину, застосовного права до міжнародних забезпечувальних правочинів, уніфікації та гармонізації в сфері забезпечення зобов’язань тощо.
Внаслідок проведеного дослідження отримано наступні теоретичні та практичні висновки:
1. Термін «забезпечення зобов’язань» найбільш повно відображає сутність досліджуваного інституту. Так як примусити боржника до виконання зобов’язання не можливо і застосування того чи іншого способу забезпечення зобов’язань не може гарантувати забезпечення саме виконання зобов’язання. Забезпечуючи зобов’язання тим чи іншим способом кредитор прагне впевненості у гарантуванні свого майнового інтересу.
2. Забезпечення зобов’язань можна визначити як сукупність взаємопов’язаних норм, які регулюють відносини пов’язані із наданням додаткових прав кредитору, в силу застосування певного способу забезпечення зобов’язань та з метою забезпечення його майнового інтересу, можливість реалізації яких залежить від виконання або не виконання боржником зобов’язання, або інших умов встановлених законом чи договором.
3. До ознак способів забезпечення зобов’язань можна віднести:
 акцесорність, яка полягає у залежності способів забезпечення від основного зобов’язання: при недійсності чи припиненні останнього, вони також припинять свою дію (винятком є гарантія);
 наявність права кредитора на майнове благо, встановлене на його користь способами забезпечення зобов’язань;
 включення умови про забезпечення до зобов’язання волевиявленням сторін, окрім випадків коли це передбачено законодавством;
 укладення правочину щодо забезпечення зобов’язань до виникнення правопорушення;
 наявність встановленої законом форми правочину щодо забезпечення зобов’язань.
4. Для законодавства та правової доктрини західних країн характерним є термін «забезпечувальний інтерес», під яким розуміють інтерес або право в майні, яке надається кредитору для забезпечення платежу. Для надання забезпечувальному інтересу сили у відношенні третіх осіб, його необхідно формалізувати. Формалізація може бути здійснена одним із наступних способів:
 реєстрація;
 вступ у володіння майном яке є предметом забезпечення;
 автоматична формалізація.
5. В результаті проведеного дослідження автор виявив основні загальні тенденції розвитку інституту забезпечення зобов’язань в праві іноземних країн. Основною тенденцією є звернення до так званих непосесорних забезпечувальних інтересів, використання забезпечувальних механізмів які базуються на правовому титулі, а саме забезпечувальної передачі правового титулу та притримання правового титулу, та поширення використання способів забезпечення предметом яких є нематеріальне майно, а саме дебіторської заборгованості, права інтелектуальної власності тощо. На думку автора, вищезазначені тенденції ускладнюються відсутністю єдиного правового режиму непосесорних способів забезпечення та забезпечувальних механізмів. Прикладом вирішення цієї проблеми є створення єдиної комплексної концепції забезпечувальних інтересів, як це було здійснено в Єдиному торговому кодексі США.
6. Одним із напрямків формування міжнародно-правового режиму регулювання забезпечення зобов’язань має бути уніфікація правових термінів, яка носитиме глибокий характер та здійснюватиметься на всіх рівнях: змістовному, логічному та лінгвістичному. Автором пропонується введення єдиного терміну «міжнародний забезпечувальний правочин». Під міжнародним забезпечувальним правочином пропонуємо розуміти домовленість двох або більше сторін, які мають місцезнаходження (або місцепроживання) на території різних держав, в силу якої кредитор отримує додаткові права, з метою забезпечення зобов’язання, можливість реалізації яких залежить від виконання або не виконання боржником зобов’язання, або інших умов встановлених законом чи договором.
7. Визначено систему застосовного права в міжнародно-правовому регулюванні забезпечення зобов’язань та запропоновано визначення поняття застосовного права. Під застосовним правом слід розуміти систему матеріально-правових та колізійних норм, які визначаються міжнародними договорами, національними законодавчими актами та іншими джерелами, включаючи міжнародні звичаї, Lex mercatoria, та регулюють певну сферу правовідносин ускладнених іноземним елементом.
8. Розкрито особливості колізійного регулювання забезпечувальних правовідносин. Колізійне регулювання забезпечення зобов’язань охоплює наступний комплекс правовідносин: договірні аспекти забезпечення зобов’язань; створення забезпечувального права (чинність у відношеннях між сторонами) та принцип публічності; пріоритет вимог кредиторів; колізійне регулювання забезпечення зобов’язань в межах провадження по справі про неспроможність; звернення стягнення на предмет забезпечувального договору.
9. Обгрунтовано необхідність надання переваги прямо вираженій автономії волі сторін в письмовій формі в забезпечувальному правочині. При розщепленні договірного статуту доцільно підпорядковувати одній правовій системі автономну частину умов забезпечувального правочину, яка може бути відокремлена від решти.
10. У випадку відсутності автономії волі сторін забезпечувальний правочин буде регулюватися колізійним принципом найбільш тісного зв’язку. Автор встановив, що даний принцип отримав недостатнє законодавче закріплення у сфері забезпечення зобов’язань. Доцільним було би закріплення в українському законодавстві критеріїв найбільш тісного зв’язку для інших видів (окрім застави і поруки) забезпечувальних договорів – гарантії, завдатку, права притримання тощо.
11. Встановлено, що у випадку, коли предметом забезпечувального договору є майно, в багатьох західних країнах правовідносини можуть регулюватися не лише нормами зобов’язального права, а й речового, основним колізійним законом якого є lex rei sitae. Використання закону місцезнаходження речі в сфері забезпечувальних правочинів викликає чимало труднощів, пов’язаних із невизнанням видів забезпечення в інших країнах та зміною обсягу прав забезпеченого кредитора при перетинанні кордону рухомою річчю. Одним із варіантів вирішення цієї проблеми є надання правової можливості сторонам забезпечувального правочину самостійно обирати право, яке буде застосовуватися не лише до правочину, а і до речових прав на його предмет.
12. Визначено, що не виконання вимог законодавства держави місцезнаходження майна - предмету забезпечувального правочину, щодо створення забезпечення зобов’язання та недотримання принципу публічності може призвести до невизнання такого права. До визначення пріоритету вимог кредиторів в західних країнах застосовується колізійна прив’язка lex rei sitae. На практиці можуть виникати розбіжності між визнанням пріоритету вимог кредиторів набутих у відповідності з первісним lex rei sitae предмету забезпечення зобов’язання та не визнанням їх у відповідності з новим lex rei sitae.
13. В сфері колізійного регулювання забезпечення зобов’язання в межах провадження по справі про неспроможність, найбільш прийнятним вважається принцип, відповідно до якого, державі, в якій відкривається провадження по справі про неспроможність (тобто державі суду), слід застосовувати свої власні колізійні норми для визначення того, право якої держави регулює питання створення та юридичної сили забезпечувальних прав, які існують на момент відкриття провадження по справі про неспроможність.
14. Обгрунтовано, що при зверненні примусового стягнення на предмет забезпечувального договору, оптимальним було би застосування колізійної прив’язки lex fori (права держави суду) у зв’язку з тим, що звернення стягнення здійснюється державними органами країни, які переважно керуються нормами національного права або застосування права, яке регулює договірні відносини сторін.
15. Уніфікація та гармонізація в сфері забезпечення зобов’язань здійснюється методами, які можна класифікувати наступним чином:
 за формою вираження: шляхом прийняття міжнародних конвенцій, типових та модельних законів, рекомендацій, уніфікованих правил (звичаїв) та зводів принципів (lex mercatoria);
 за характером норм: уніфікація та гармонізація матеріальних, колізійних норм;
 за розповсюдженістю норм: універсальну, регіональну уніфікацію та гармонізацію.
16. Аналіз міжнародних конвенцій в сфері забезпечувальних правочинів дозволив виявити наступні тенденції:
 визначення понять, які не відомі національним правовим системам (міжнародна гарантія, «зобов’язання», яке включає в себе гарантію, акредитив, контргарантію та «підтвердження зобов’язання»);
 формулювання понять більш широко ніж вони використовуються в національному праві (дебіторська заборгованість тощо);
 дотримання принципу публічності забезпечувальних правочинів;
 закріплення спрощених механізмів захисту кредитора (наприклад позасудовий захист за згодою боржника);
 можливість застосування тимчасових заходів захисту прав кредитора;
 особливий порядок реалізації предмета обтяження (наприклад, можливість переходу права власності на обтяжене майно на користь кредитора).
17. Одним із способів формування міжнародного режиму забезпечувальних правочинів є гармонізація, яка полягає у формуванні єдиних національних підходів, принципів правового регулювання, понятійного апарату тощо. В якості загальних складових міжнародного режиму забезпечувальних правочинів, які пропонуються в гармонізаційних актах, можна виділити:
 розповсюдження режиму забезпечувальних правочинів на механізми в основі яких використання правового титулу в якості забезпечення та непосесорні забезпечувальні правочини;
 закріплення правил пріоритету;
 дотримання принципу публічності;
 спрощення процедур стягнення на обтяжене майно;
 розширення сфери дії принципу автономії волі сторін.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Адріанов М. В. Гарантія як спосіб забезпечення зобов'язань у міжнародному комерційному обороті / М. В. Андріанов // Право України. — 2004. — № 11. — С. 36—41.
2. Адріанов М.В. Засоби та правовий режим забезпечення кредитних зобов’язань: дис. … канд. юр. наук: 12.00.03/ Максим Вікторович Адріанов. – К., 2006. – 198 с.
3. Ануфриева Л. П. Международное частное право. В 3 т. / Л. П. Ануфриева. — М. : изд-во БЕК, 2002— .— Т. 2: Особенная часть. —2002. — 656 с.
4. Ануфриева Л. П. Международное частное право. В 3 т. / Л. П. Ануфриева. — М. : изд-во БЕК, 2002— .— Т. 3: Трансграничные банкротства. Международный коммерческий арбитраж. — 2001. — 768 с.
5. Ануфриева Л. П. Международное частное право: в 3 т. / Л. П. Ануфриева. — М. : изд-во БЕК, 2002— .— Т. 1: Общая часть. — 2002. — 288 с.
6. Бардина М. О праве, применимом к договорным обязательствам в странах ЕС [Электронный ресурс] / М. О. Бардина // Хозяйство и право. — 1997. — № 4. — С. 114—126. — Режим доступа к журн. : http://www.lawmix.ru/comm/8453/
7. Белов А. П. Право применимое во внешнеэкономических сделках [Электронный ресурс] / А. П. Белов // Право и экономика. — 1998. — № 9. — С. 45—53. — Режим доступа к журн. : http://www.juristlib.ru/book_613.html
8. Белов В. А. Поручительство. Опыт теоретической конструкции и обобщения арбитражной практики / А. В. Белов. — М. : ЮрИнфоР, 1998. — 233 с.
9. Бірюков О. М. Банкрутство. Курс лекцій / О. М. Бірюков. — К. : Реферат, 2004. — 239 с.
10. Богуславский М. М. Международное частное право / М. М. Богуславский. — М. : Юристъ, 2004. — 604с.
11. Большая советская энциклопедия [Электронный ресурс] / Режим доступа к книге : http://bse.sci-lib.com/
12. Брагинский М. И. Договорное право [Электронный ресурс] / М. И. Брагинский, В. В. Витрянский. –– М. : Статут, 1999— .— Режим доступа к книге : http://www.pravoznavec.com.ua/books/240/41/#chlist.
Книга 1: Общие положения. — 1999. — 848 с.
13. Вилкова Н. Г. Договорное право в международном обороте [Электронный ресурс] / Н. Г. Вилкова. — М. : Статут, 2004. — 510 с. — Режим доступа к книге : http://www.pravo.vuzlib.net/book_z956_page_1.html
14. Вишневский А. А. Банковское право Англии / А. А. Вишневский. — М. : Статут, 2000. — 300 с.
15. Вольф М. Международное частное право / М. Вольф. — М. : Изд-ЕО иностр. лит., 1948.— 702 с.
16. Воробьев Д. В. Коллизионное регулирование залоговых правоотношений в РФ [Электронный ресурс] / Д. В. Воробьев // Международное публичное и частное право. — 2002. — № 4. — Режим доступа к журн. : http://www.lawmix.ru/comm/4654
17. Вошатко А. В. О сущности уступки требования // Очерки по торговому праву / Под ред. Е.А. Крашенинникова. Вып. 7. Ярославль, 2001.
18. Гавзе Ф. И. Обязательственное право (общие положения) / Ф. И. Гавзе. — Минск : Из-во БГУ им. В. И. Ленина. — 1968. — 126 с.
19. Газдюк Н. Современные тенденции правового регулирования уступки дебиторской задолженности с целью обеспечения исполнения обязательств [Электронный ресурс] / Н. Газдюк // Журнал международного права и международных отношений. — 2010 — № 2. — Режим доступа к журн. : http://www.evolutio.info/index.php?option=com_content&task=view&id=1688&Itemid=232
20. Галущенко Г. В. Питання міжнародного приватного права у міжнародних договорах України про правову допомогу / Г. В. Галущенко. — К. : Юстиниан, 2005. — 469 с.
21. Гонгало Б. М. Учение об обеспечении обязательств. Вопросы теории и практики [Электронный ресурс] / Б. М. Гонгало. — М. : Статут, 2004. — Режим доступа к книге : http://www.pravoznavec.com.ua/books/106/41#chlist
22. Гражданский кодекс : модель : рекомендательный законодательный акт Содружества Независимых Государств : по состоянию на 29 октября 1994 года [Электронный ресурс]. — Режим доступа к ресурсу : http://www.iacis.ru/html/index.php?id=22&nid=1&pag=17&find=модельный%20гражданский%20кодекс
23. Гражданский кодекс Российской Федерации : по состоянию на 25 ноября 2010 года [Электронный ресурс]. — Режим доступа к ресурсу : http://www.interlaw.ru/law/docs/10064072/10064072-001.htm
24. Гражданский кодекс Франции (Кодекс Наполеона) / [отв. ред. А. С. Довгерт]. — К. : Истина, 2006. — 1008 с. — (Частное право).
25. Гражданское и торговое право зарубежных государств: учебник: в 2 т. / [Г. Н. Буднева, Е. А. Васильев, А. В. Грибанов и др.] ; под ред. Е. А. Васильева, А. С. Комарова. — [4-е изд.]. — М. : Международные отношения, 2008— .— Т. 1. — 2008. — 560 с.
26. Гражданское право: учебник: в 2 т. [Электронный ресурс] / [oтв. ред. Е.А. Суханов]. — М. : Издательство БЕК, 1998— .— Т. 2. — 1998. — 816 с. — Режим доступа к книге : http://www.pravo.vuzlib.net/book_z1179_15.html
27. Гражданское право: учебник: в 2 т. [Электронный ресурс] / [отв. ред. О. Н. Садиков]. — М. : "ИНФРА-М", 2006— .— Т. 1. — 2006. — 1103 с. — Режим доступа к книге : http://www.pravo.vuzlib.net/book_z1813_15.html
28. Гражданское уложение Германии / [науч. ред. А. Л. Маковский]. — М. : Волтерс Клувер, 2004. — 728 с.
29. Гримм Д. Д. Лекции по догме римского права [Электронный ресурс] / Д. Д. Гримм. — М. : Издательство "Зерцало", 2003. — 361 с. — Режим доступа к книге : http://www.pravo.vuzlib.net/book_z1238_page_1.html
30. Гришаев С. П. Морские, воздушные суда, суда внутреннего плавания и космические объекты как разновидность недвижимости [Электронный ресурс] / С. П. Гришаев // Хозяйство и право. — 2005. — № 07. — С. 36—49. — Режим доступа к журн. : http://www.lawmix.ru/comm/98/
31. Давид Р. Основные правовые системы современности / Р. Давид, К. Жоффре – Спинози. — М. : Междунар. отношения, 1999. — 400 с.
32. Договірне право України. Загальна частина: навч. посіб / [Т. В. Боднар, О. В. Дзера, Н. С. Кузнєцова та ін.] ; за ред. О. В. Дзери. — К. : Юрінком Інтер, 2008. — 896 с.
33. Доронина Н. Г. Унификация и гармонизация в условиях международной интеграции [Электронный ресурс] / Н. Г. Доронина // Журнал российского права. — 1998. — № 6. — С. 53—67. — Режим доступа к журн. : http://www.lawmix.ru/comm/7983/
34. Единообразный торговый кодекс США / [науч. ред. С. Н. Лебедев ]. — М. : Международный центр финансово-экономического развития, 1996. — 428 с.
35. Ерёмичев Н.Е. Способы обеспечения договорных обязательств: национально-правовое и международно-правовое регулирование: дис. ... кандидата юридических наук : 12.00.03 / Николай Евгеньевич Еремичев. – М., 2004. – 212 с.
36. Жюлио де ла Морандьер. Гражданское право Франции / Жюлио де ла Морандьер. — М., 1958. — 742 с.
37. Задорожна С. М. Автономія сторін у міжнародному приватному праві. Монографія / С. М. Задорожна. — Чернівці: Технодрук, 2008. — 216 с.
38. Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22 листопада 1996 року: за станом на 20 лютого 2002 року [Електронний ресурс] // Відомості Верховної Ради України. — 1997. — № 5. — Режим доступу до журн. : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=543%2F96-%E2%F0
39. Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його бакрутом» від 14 травня 1992 року : за станом на 16 жовтня 2011 р. [Елктронний ресурс] // Відомості Верховної Ради України. — 1992. — № 31. — Режим доступу до журн. :
http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2343-12
40. Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 1 липня 2004 року: за станом на 16 березня 2010 року [Електронний ресурс] // Відомості Верховної Ради України. — 2004. — № 51. — Режим доступу до журн. :
http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1952-15
41. Закон України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» від 18 листопада 2003 року : за станом на 1 січня 2011 року [Електронний ресурс] // Відомості Верховної Ради України. — 2004. — № 11. — Режим доступу до журн. : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1255-15
42. Закон України «Про заставу» від 2 жовтня 1992 року: за станом на 12 жовтня 2010 року [Електронний ресурс] // Відомості Верховної Ради України. — 1992. — № 47. — Режим доступу до журн. : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2654-12
43. Закон України «Про іпотеку» від 5 червня 2003 року: за станом на 8 березня 2011 року [Електронний ресурс] // Відомості Верховної Ради України. — 2003. — № 38. — Режим доступу до журн. : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=898-15
44. Закон України «Про міжнародний комерційний арбітраж»: за станом на 29.09.2005 року [Електронний ресурс] // Відомості Верховної Ради України. — 1994. — № 25. — Режим доступу до журн. : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=4002-12
45. Закон України «Про міжнародні договори»: за станом на 29 червня 2004 року [Електронний ресурс] // Відомості Верховної Ради України. — 2004. — № 50. — Режим доступу до журн. :
http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1906-15
46. Звеков В. П. Коллизии законов в международном частном праве / В. П. Звеков. — М. : Волтерс Клувер, 2007. — 416 с.
47. Звеков В. П. Коллизионное право и статут частноправовых отношений, осложненных иностранным элементом / В. П. Звеков // Журнал зарубежного законодательства и сравнительного правоведения. — 2007. — С. 28—34.
48. Звеков В. П. Международное частное право : курс лекций / В. П. Звеков. — М. : Издательская группа НОРМА-ИНФРА• М, 1999. – 686 с.
49. Зинченко С. А. О понятии и классификации способов обеспечения исполнения обязательств [Электронный ресурс] / С. А. Зинченко // Законы России: опыт, анализ, практика. — № 12. — 2006. — С. 19—24. — Режим доступа к журн. : http://lawfirm.ru/article/index.php?id=202
50. Зыкин И. С. Договор во внешнеєкономической деятельности / И. С. Зыкин. — М. : Международные отношения, 1990. — 224 с.
51. Иванова Е.А. Международно-правовое регулирование внешнеэкономических обеспечительных сделок: дис. … канд. юр. наук : 12.00.03 / Екатерина Андреевна Иванова. – М., 2004. – 216 с.
52. Иоффе О. С. Обязательственное право [Электронный ресурс] / О. С. Иоффе. — М. : Юрид. лит., 1975. — 872 с. — Режим доступа к книге : http://www.pravoznavec.com.ua/books/273/41/#chlist
53. Иоффе О. С. Основы римского гражданского права [Электронный ресурс] / О. С. Иоффе, В. А. Мусин. — Ленинград : Изд-во Ленинградского университета, 1975. — 156 с. — Режим доступа к книге : http://www.pravo.vuzlib.net/book_z608.html
54. История политических и правовых учений : учебник для вузов / [под общ. ред. В. С. Нерсесянца]. — М. : Издательская группа НОРМА–ИНФРА • М, 1998. — 736 с.
55. Канашевский В. А. Внешнеэкономические сделки : материально-правовое и коллизионное регулирование [Электронный ресурс] / В. А. Канашевский. — М. : Волтерс Клувер, 2008. — 591с. — Режим доступа к книге : http://books.google.com.ua
56. Кармаза О. О. Спосіб забезпечення виконання зобовʼязання : застава / О. О. Кармаза, В. О. Чопенко. — К. : Видавець Фурса С. Я., 2007. — 114 с.
57. Кархалев Д. Н. Соотношение мер защиты и мер ответственности в гражданском праве России : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.03 «Гражданское право; Предпринимательское право; Семейное право; Международное частное право» / Д. Н. Кархалев. — Екатеринбург, 2003. — 22 с.
58. Кассо Л. А. Понятие о залоге в современном праве / Л. А. Кассо. — М. : Статут, 1999. — 284с.
59. Кисіль В. І. Міжнародне приватне право : питання кодифікації / В. І. Кисіль. — К. : Україна, 2000. — 478 с.
60. Кисіль В. І. Право, що застосовується до зовнішньоторговельних договорів : тенденції розвитку законодавчого регулювання [Електронний ресурс] / В. І. Кисіль // Юридичний журнал. — № 2. — 2004. — С. 19—28. — Режим доступу до журн. : http://www.justinian.com.ua/article.php?id=1020.
61. Кодекс торговельного мореплавства України : за станом на 27.07. 2010 р. [Електронний ресурс] // Відомості Верховної Ради України. — 1995. — № 47—52. — Режим доступу до журн. : http://zakon1.rada.gov.ua/
62. Конвенція «Про морські застави та іпотеки» від 6 травня 1993 р. : за станом на 22 листопада 2002 р. [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=995_471
63. Конвенція «Про юрисдикцію та примусове виконання судових рішень з цивільних та комерційних питань: за станом на 27 вересня 1968 р. [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://bestpravo.ru/fed1991/data02/tex13173.htm
64. Конвенція «Про юрисдикцію та примусове виконання судових рішень з цивільних та комерційних питань» : за станом на 16 вересня 1988 р. [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://bestpravo.ru/fed1991/data02/tex13173.htm
65. Конвенція ООН «Про договори міжнародної купівлі-продажу товарів» від 11 квітня 1980 р. : за станом на 1 лютого 1991 р. [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=995_003
66. Конвенція ООН «Про міжнародні гарантії стосовно рухомого обладнання» : за станом на 16 листопада 2001 р. [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=995_a24
67. Конвенція ООН «Про незалежні гарантії та резервні акредитиви» : за станом на 31 жовтня 2001 р. [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=995_517
68. Конвенція ООН «Про поступку дебіторської заборгованості в міжнародній торгівлі» : за станом на 12 грудня 2001 р. — [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=995_a37
69. Конвенція УНІДРУА «Про міжнародний факторинг» від 28 травня 1988 р. : за станом на 11 січня 2006 р. [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=995_210
70. Конвенція УНІДРУА «Про міжнародний фінансовий лізинг» від 28 травня 1988 р. : за станом на 11 січня 2006 р. [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=995_263
71. Кох Х. Международное частное право и сравнительное правоведение / Х. Кох, У. Магнус, П. Винклер фон Моренфельс ; пер. с нем. Ю. М. Юлдашев. — М. : Международные отношения, 2003. — 476 с.
72. Красавчиков О. А. Советское гражданское право : в 2 т. / О. А. Красавчиков. — М. : Высшая школа, 1985— .— Т. 1. — 1985. — 544с.
73. Кудашкин В. В. Принцип тесной связи в международном частном праве: теория и практика [Электронный ресурс] / В. В. Кудашкин // Законодательство и экономика. — 2004. — № 9. — С. 106—118. — Режим доступа к журн. : http://www.lawmix.ru/comm/2924/
74. Кулагин М. И. Избранные труды по акционерному и торговому праву / М. И. Кулагин. — М. : Статут, 2004. — 363 с.
75. Кулаков В. В. Акцессорность как признак способов обеспечения обязательств / В. В. Кулаков // Российский судья. — 2006. — № 6. — С.19—23.
76. Кутафин Д.О. Унификация и гармонизация норм права о залоге в международном частном праве: дис. … канд. юр. Наук : 12.00.03 / Дмитрий Олегович Кутафин. – М., 2007. – 198 с.
77. Лазарева Т. П. Международно-правовое регулирование обеспечительных сделок: Конвенция УНИДРУА «О международных гарантиях в отношении подвижного оборудования» / Т. П. Лазарева // Журнал российского права. — 2006. — № 11. — С. 85—95.
78. Лазарева Т. П. Понятие и виды гарантий, используемых в международной практике [Электронный ресурс] / Т. П. Лазарева // Право и экономика. — 1999. — № 2. — С. 69—72. — Режим доступу до журналу : http://www.juristlib.ru/book_1449.html
79. Латынцев А.В. Система способов обеспечения исполнения договорных обязательств : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.03 / А.В. Латынцев. – Москва, 2002. – 220 c.
80. Лебедев С. Н. О природе международного частного права / С. Н. Лебедев // Советский ежегодник международного права. — М. : Наука, 1980.— С. 61—77.
81. Лебедев С. Н. Унификация правового регулирования международных хозяйственных отношений (некоторые общие вопросы) / С. Н. Лебедев // Юридические аспекты осуществления внешнеэкономических связей. — М., 1979. — С. 15—43.
82. Лившиц Р. 3. Теория права : учебник [Электронный ресурс] / Р. З. Лившиц. — М. : Издательство БЕК, 1994. — 224 с. — Режим доступа к книге : http://www.pravo.vuzlib.net/book_z649_4.html
83. Липавский В. Б. Правовое регулирование морского залога [Электронный ресурс] / В. Б. Липавский. — М. : Юрист, 2006. — 76 с. — Режим доступа к книге : http://ex-jure.ru/law/news.php?newsid=600
84. Лопатин А.А. Обеспечительные интересы в движимом имуществе по праву капиталистических стран: дис. … канд. юр. наук : 12.00.03/ Александр Антонович Лопатин. – М., 1983. – 183 с.
85. Лопатина Д. А. Международный факторинг как инструмент финансирования : основы правовой регламентации [Электронный ресурс] / Д. А. Лопатина. — Правовой центр «Правый берег», 2009. — Режим доступа : http://center-bereg.ru/468.html
86. Лугинина Ю. С. Основные положения Конвенции 1980 г. «О праве, применимом к договорным обязательствам и Межамериканской конвенции 1994 г. «О праве, применимом к международным договорам» : сравнительный анализ / Ю. С. Лугинина // Актуальные проблемы гражданского права. — М. : Стаут, 2002. — Вып. 5. — С. 390—421.
87. Лунц Л. А. Курс международного частного права: в 3 т. / Л. А. Лунц. — М. : Спарк, 2002— .— Т. 1. — 2002. — 1007 с.
88. Майер А. Вещные права в немецком международном частном праве : к вопросу о признании и трансформации по немецкому праву иностранных способов обеспечения исполнения обязательств, относящихся к движимому имуществу / А. Майер // Государство и право. — 2007. — № 1. — С. 73—82.
89. Маковский А. Л. Вопросы теории международно-договорной унификации права и состав частного права / А. Л. Маковский // Материалы Торгово-промышленной палаты СССР. — М., 1983. — Вып. 34.—С. 26—33.
90. Марченко М. Н. Курс сравнительного правоведения / М. Н. Марченко. — М. : Городец-издат, 2002. — 1068 с.
91. Матвеев Г. К. Международное частное право / Г. К. Матвеев. — К. : Вища школа, 1985. — 176 с.
92. Медикус Д. Отдельные виды обязательств в Германском гражданском уложении / Д. Медикус // Проблемы гражданского и предпренимательского права Германии. — М. : Издательство БЕК, 2001. — С.87—94.
93. Международное частное право / [Л. П. Ануфриева, К. А. Бекяшев и др.]; под. ред. Г. К. Дмитриевой. — [2-е изд.]. — М. : Проспект, 2008. — 687 с.
94. Международное частное право / [Лунц Л. А., Марышева Н. И., Садиков О. Н. и др.] ; под. ред. О. Н. Садикова. — М. : Юрид. лит., 1984. — 336 с.
95. Международное частное право : иностранное законодательство / [Жильцов А. Н., Муранов А. И. и др.] ; под ред. А. Л. Маковского. — М. : «Статут», 2000. — 892 с.
96. Мейер Д. И. Русское гражданское право [Электронный ресурс] / Д. И. Мейер. — СПб.: издание Николая Тиблена, 1864. — 798 с. — Режим доступа к книге : http://www.pravo.vuzlib.net/book_z067_page_1.html
97. Мережко А. А. Lex mercatoria : теория и практика транснационального торгового права / А. А. Мережко. — К. : Таксон, 1998. — 415 с.
98. Мережко А. А. Договор в частном праве / А. А. Мережко. — К. : Юстиниан, 2003. — 176 с.
99. Мережко А. А. Коллизионное право США / А. А. Мережко. — К. : Юстиниан, 2003. — 136 с.
100. Мережко А. А. Наука международного частного права / А. А. Мережко. — К. : ТАКСОН, 2002. — 353 с.
101. Міжнародне приватне право : науково-практичний коментар закону/ [Кисіль В. І., Серьогін О. Ю. та ін.] ; за ред. А. С. Довгерта. —Х. : ТОВ «Одісей», 2008. — 352 с.
102. Міжнародне приватне право в Київському університеті: антологія: у 2 т. / [за ред. А. С. Довгерта]. — К. : Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2009— .— Т. 1. — 2009. — 495 с.
103. Міжнародне приватне право в Київському університеті: антологія: у 2 т. / [за ред. А. С. Довгерта]. —К. : Видавничо – поліграфічний центр «Київський університет», 2009— .— Т. 2. — 2009. — 791 с.
104. міжнародне приватне право: актуальні проблеми / [за ред. А.С. Довгерта]. — К. : Укр. центр правн. студій, 2001. — 331 с.
105. Молодико К. Ю. Банківські гарантії у міжнародному та внутрішньому обігу : питання теорії та практики застосування / К. Ю. Молодико. — Київ – Тернопіль : Видавництво «Підручники та посібники», 2008. — 176 с.
106. Мосс Д. К. Автономия воли в практике международного коммерческого арбитража / Д. К. Мосс. – М. : Институт государства и права, 1996. — 83 с.
107. Наказ Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України «Про Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів)» : станом на 21 вересня 2001 року [Електронний ресурс] / Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=z0833-01
108. Новоселова Л. А. Сделки уступки права (требования) в коммерческой практике : факторинг [Электронный ресурс] / Л. А. Новоселова. — М. : Статут, 2004. — 494 с. — Режим доступа к книге : http://www.aws-law.ru/novoselova-l-a-sdelki-ustupki-prava-trebovaniya/
109. Общая теория права : учебник для юридических вузов [Электронный ресурс] / [Ю.А. Дмитриев, И.Ф. Казьмин, В.В. Лазарев и др.] ; под ред. А. С. Пиголкина. — [2-е изд.]. — М. : Изд-во МГТУ им. Н.Э. Баумана, 1996. — 384 с. — Режим доступа к книге : http://www.pravo.vuzlib.net/book_z1928.html
110. Овсейко С. В. Комментарий к Конвенции ООН «О независимых гарантиях и резервных аккредитивах» [Электронный ресурс] / С. В. Овсейко // Банковское право. — 2001. — № 1, 3. — Режим доступа к журн. :
http://ex-jure.ru/law/news.php?newsid=710
111. Овсейко С. В. Международные банковские операции: конспект лекций для студентов магистратуры [Электронный ресурс] / С. В. Овсейко. — Минск : БГУ, 2001. — 307 с. — Режим доступа к книге : http://www.twirpx.com/file/87686/
112. Овсейко С. В. Обеспечительные сделки в законодательстве США / С.В. Овсейко // Юрист. — 2006. — № 10. — С. 56—61.
113. Офіційні правила тлумачення торгівельних термінів міжнародної торгівельної палати ІНКОТЕРМС : за станом на 1 січня 2011 року [Електронний ресурс] / Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=988_007
114. Павлодский Е. А. Договоры организаций и граждан с банками / Е. А. Павлодский. — М. : Статут, 2000. — 266 с.
115. Панасюк О. Проблеми реєстрації прав на нерухоме майно [Електронний ресурс] / О. Панасюк // Нотаріат для вас. — 2007. — № 7—8. — Режим доступу до журн. : http://informjust.ua/text/521
116. Победоносцев К. П. Курс гражданского права: в 3 ч. / К. П. Победоносцев. — М. : Статут, 2003 — Ч. 3 : Договоры и обязательства. — 2003. — 622 с.
117. Подопригора A. A. Основы римского гражданского права: учебное пособие для студентов юрид. вузов и факультетов / А. А. Подопригора. — К. : Вентури, 1995. — 288 с.
118. Покровская А. Б. Соглашение о праве, применимом к гражданско-правовым сделкам / А. Б. Покровская // Актуальные проблемы гражданского права. — М. : Статут, 2002. — Вып. 5 — С. 340—389.
119. Покровский И. А. Основные проблемы гражданского права [Электронный ресурс] / И. А. Покровский. — М. : Статут, 1998. — 353с. — Режим доступа к книге : http://civil.consultant.ru/elib/books/23/page_4.html
120. Положення НБУ «Про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах» : за станом на 13 січня 2005 року [Електронний ресурс] / Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=z0041-05
121. Попов А. А. Международное частное право : учебное пособие [Электронный ресурс] / А. А. Попов. — Х. : Каравелла, 2000. — Режим доступа к книге : http://www.pravo.vuzlib.net/
122. Порівняльне правознавство : підручник для студентів юридичних спеціальностей вищих навчальних закладів / [В. Д. Ткаченко, С. П. Погребняк, Д. В. Лук’янов и др.] ; за ред. В. Д. Ткаченка. — Х. : Право, 2003. — 274 с.
123. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна» від 5 липня 2004 року : станом на 18 серпня 2005 року [Електронний ресурс] / Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=830-2004-%EF
124. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Тимчасового порядку державної реєстрації іпотек» : станом на 31 березня 2004 року [Електронний ресурс] / Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=410-2004-%EF
125. Почуйкин В. Некоторые вопросы уступки права требования в современном гражданском праве / В. Почуйкин // Хозяйство и право. — 2000. — № 1. — С. 41—52.
126. Принципи Європейського контрактного права : за станом на 19 вересня 2007 року [Електронний ресурс] / Режим доступу : http://law.edu.ru/norm/norm.asp?normID=1261692&subID=100127328,10012732
127. Принципи міжнародних комерційних договорів : за станом на 01 січня 2004 року [Електронний ресурс] / Режим доступу : http://law.edu.ru/norm/norm.asp?normID=1259627&subID=100121775,100121780,100121860
128. Протокол по авиационному оборудованию к Конвенции «О международных гарантиях в отношении подвижного оборудования» : по состоянию на 16 ноября 2001 г. [Электронный ресурс]. — Режим доступа к ресурсу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=995_a25
129. Пустомолотов И. И. Средства обеспечения обязательств как формы гражданско-правовой ответственности : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.03 «Гражданское право ; Семейное право; Предпринимательское право ; Международное частное право» / И. И. Пустомолотов. — Краснодар, 2002. — 25 с.
130. Рекомендації ООН для законодавчих органів по забезпечувальним правочинам : за станом на 14 грудня 2007 року [Електронний ресурс] / Режим доступу : http://www.uncitral.org
131. Рубанов А. А. Автономия воли в международном частном праве как теоретическая проблема / А. А. Рубанов // Советский ежегодник международного права. — М., 1987. — С. 214—228.
132. Рубанов А. А. Международная унификация правил о банковской гарантии и гражданский кодекс России [Электронный ресурс] / А. А. Рубанов // Хозяйство и право. — 2000. — № 5 — С.56—67. — Режим доступа к журн. : http://www.whitecase.ru/articles/uniform_guarantee.pdf
133. Саватье Р. Теория обязательств : юридический и экономический очерк / Р. Саватье. — М. : Прогресс, 1972. — 440 с.
134. Саидов А. Х. Сравнительное правоведение : основные правовые системы современности / А. Х. Саидов. — М. : Юристъ, 2003. — 448 с.
135. Сарбаш С. В. Право удержания как способ обеспечения исполнения обязательств / С. В. Сарбаш. — М. : Статут, 2003. — 251с.
136. Скакун О. Ф. Теорія держави і права : підручник для студ. вищ. навч. закладів / О. Ф. Скакун. — Х. : Консум, 2008. — 656с.
137. Смирнов А. Л. Кредитование под залог прав и уступку денежного требования [Электронный ресурс] / А. Л. Смирнов // Банковское кредитование. — 2010. — № 6. — С. 21—32. — Режим доступа к журн. : http://www.reglament.net/bank/credit/2010_6_article_1.htm
138. Сысоев А. В. Факторинговый бизнес : украинский опыт [Электронный ресурс] / А. В. Сысоев. — Режим доступа : http://www.factoring.co.ua/theory/83-sysoev-a.v.-faktoringovyjj- biznes..html
139. Теория государства и права : учебник [Электронный ресурс] / [под ред. С. С. Алексеева]. — М., 1998. — 453 с. — Режим доступа к книге : http://www.pravo.vuzlib.net/book_z1750.html
140. Типовий закон ЄБРД «Про операції із забезпеченням» : станом на 25 березня 1994 року [Електронний ресурс] / Режим доступу к ресурсу : http://www.ebrd.com/downloads/legal/secured/modelr.pdf
141. Тихомиров Ю. А. Курс сравнительного правоведения [Электронный ресурс] / Ю. А. Тихомиров. — М. : Норма, 1996. — 432 c. — Режим доступа к книге : http://www.pravo.vuzlib.net/book_z1120_page_1.html
142. Толковый словарь [Электронный ресурс] / Режим доступа к ресурсу : http://www.glossary.ru/cgi-bin/gl_sch2.cgi?RKrgxxo(oqg.o9
143. Третьяков С. В. Автономия воли и односторонние колизионные нормы в международном частном праве / С. В. Третьяков // Вестник Московского университета им. М. В. Ломоносова. — 2002. — Серия 11. — с. 90—100.
144. Тригубович Н.В. Автономия воли в международном частном праве: дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.03 [Электронный ресурс] / Н. В. Тригубович. – Саратов, 1999. — 161 c. — Режим доступа :
http://www.lib.ua-ru.net/diss/cont/102285.html
145. Указ Президента «Про застосування Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів» від 4 жовтня 1994 року : за станом на 1 червня 1995 року [Електронний ресурс] / Режим доступу до ресурсу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=567%2F94
146. Уніфіковані звичаї та правила по документарному акредитиву (№ - 500) : за станом на 01 січня 1993 року [Електронний ресурс] / Режим доступу : http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/FIN203.html
147. Уніфіковані звичаї та правила по документарному акредитиву (USP 600) : за станом на 1 липня 2007 року [Електро