МАТЕРІАЛЬНО–ПРАВОВЕ ТА КОЛІЗІЙНО–ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ОБІГУ ЦІННИХ ПАПЕРІВ У МІЖНАРОДНОМУ ПРИВАТНОМУ ПРАВІ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

На правах рукопису

БУКВИЧ АННА ВОЛОДИМИРІВНА

УДК 341.96 : 347.457

МАТЕРІАЛЬНО–ПРАВОВЕ ТА КОЛІЗІЙНО–ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ОБІГУ ЦІННИХ ПАПЕРІВ У МІЖНАРОДНОМУ ПРИВАТНОМУ ПРАВІ

Спеціальність 12.00.03 – цивільне право і цивільний процес;
сімейне право; міжнародне приватне право

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата
юридичних наук

Науковий керівник
Кисіль Василь Іванович
доктор юридичних наук, професор

Київ – 2012

ЗМІСТ

Перелік умовних скорочень

Вступ 6

Розділ 1 Загальна характеристика обігу цінних паперів у міжнародному приватному праві
1.1. Поняття обігу цінних паперів у міжнародному
приватному праві 15
1.2. Поняття цінних паперів, які обліковуються
в системі опосередкованого володіння цінними паперами 36
1.3. Загальні принципи колізійно-правового регулювання
обігу цінних паперів, які знаходяться у володінні
посередника 53
1.4. Загальні принципи матеріально-правового регулювання
обігу цінних паперів, які знаходяться у володінні
посередника 71

Розділ 2 Уніфікація колізійних норм, що застосовуються до прав на цінні папери відповідно до Гаазької Конвенції з цінних паперів
2.1. Особливості застосування права, визначеного
відповідно до Гаазької Конвенції з цінних паперів 80
2.2. Характеристика колізійних норм закріплених
в Гаазькій Конвенції з цінних паперів 94

Розділ 3 Уніфікація матеріальних норм відповідно до Конвенції УНІДРУА про матеріально-правове регулювання обігу цінних паперів, які знаходяться у володінні посередника (Женевська Конвенція)
3.1. Загальні положення Женевської Конвенції 112
3.2. Особливості добросовісного набуття цінних паперів
відповідно до Женевської Конвенції 133

Розділ 4 Колізійно-правове та матеріально-правове регулювання деяких прав на цінні папери за законодавством ЄС
4.1. Колізійно-правове та матеріально-правове
регулювання розрахунково-клірингової діяльності
в праві ЄС 151
4.2. Колізійно-правове та матеріально-правове регулювання
застави цінних паперів за законодавством ЄС 166
4.3. Особливості застосування колізійно-правових
та матеріально-правових норм до процедури
банкрутства сторони правочину об’єктом якого є
цінні папери 178
4.4. Рекомендації щодо адаптації чинного законодавства
України з цінних паперів до норм Директив ЄС 187
Висновки 194
Список використаних джерел 200

Перелік умовних скорочень

У цій роботі скорочення вживаються в такому значенні:

ГК України – Господарський кодекс України від 16 січня 2003 р. № 436-IV р. зі змінами та доповненнями

ЦК України – Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 р. № 435-IV зі змінами та доповненнями
НЦК – Німецький цивільний кодекс 1896 р., із змінами та доповненнями

ФЦК – Французький цивільний кодекс 1804 р., із змінами та доповненнями

Єдиний Комерційний Кодекс США – Єдиний Комерційний Кодекс США 1952, зі змінами та доповненнями

ЗУ “Про заставу” – Закон України “Про заставу” від 02 жовтня 1992 р. № 2654-XII.

ЗУ “Про Національну депозитарну систему…” – Закон України “Про Національну депозитарну систему і особливості електронного обігу цінних паперів в Україні” від 10 грудня 1997 р. № 710/9-ВР

ЗУ “Про акціонерні товариства” – Закон України “Про акціонерні товариства” від 17 вересня 2009 р. № 514-VI

ЗУ “Про міжнародне приватне право” – Закон України “Про міжнародне приватне право” від 23 червня 2005 р. № 2709-IV

ЗУ “Про цінні папери та фондовий ринок” – Закон України “Про цінні папери та фондовий ринок” від 23 січня 2006 р. № 3480-IV

ЗУ “Про фінансові послуги та державне регулювання ринку фінансових послуг” – Закон України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринку фінансових послуг” від 12 липня 2001 р. № 2664-III

ЗУ “Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні” – Закон України “Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні” від 30 жовтня 1996 р. № 448/96-ВР

ЗУ “Про приватизаційні папери” – Закон України “Про приватизаційні папери” від 06 березня 1992 р. № 2173-XII

Рішення ДКЦПФР “Про затвердження Положення про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів” – Рішення ДКЦПФР “Про затвердження Положення про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів” № 1000 від 17 жовтня 2006 р.

Цивільний Кодекс РФ – Цивільний Кодекс Російської Федерації від 21 жовтня 1994 р. № 51-ФЗ

Закон РФ “Про акціонерні товариства ” – Закон Російської Федерації “Про акціонерні товариства” від 26 грудня 1995 г. № 208-ФЗ

Регламент Ради ЄС з питань неплатоспроможності – Регламент Ради ЄС з питань неплатоспроможності № 1346/2000 від 29 травня 2000 р.

Директива 98/26/ЄС – Директива 98/26/ЄС Європейського Парламенту та Ради Європейського Союзу про незворотність розрахунків у платіжних системах та системах розрахунків по цінних паперах від 19 травня 1998 р.

Директива 2002/47/ЄС – Директива 2002/47/ЄC Європейського Парламенту та Ради про фінансові гарантійні угоди від 6 червня 2002 р.

Директива 2004/39/ЄС – Директива 2004/39/ЄС Європейського Парламенту та Ради щодо ринків фінансових інструментів від 21 квітня 2004 р.

Регламент Комісії ЄС 2273/2003 – Регламент Комісії ЄС 2273/2003 про виконання Директиви 2003/6/ЄС Європейського Парламенту та Ради про винятки щодо програм викупу та стабілізації фінансових інструментів від 22 грудня 2003 р.

Директива 2004/39/ЄС – Директива 2004/39/ЄС щодо ринків фінансових інструментів від 21 квітня 2004 р.

Гаазька Конвенція з цінних паперів або Гаазька Конвенція – Гаазька Конвенція про право, що підлягає застосуванню до певних прав на цінні папери, які знаходяться у володінні посередника, від 5 липня 2006 р.

Конвенція УНІДРУА з цінних паперів або Женевська Конвенція – Конвенція УНІДРУА про матеріально-правові норми відносно цінних паперів, що знаходяться у володінні посередника, від 9 жовтня 2009 р.
ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Сучасний етап розвитку міжнародного обігу цінних паперів та обігу цінних паперів в Україні характеризується зростанням значення бездокументарної форми існування цінних паперів та цінних паперів, які знаходяться у володінні посередника або номінального утримувача. При цьому змінюється поняття та деякі характеристики цінного папера в традиційній системі прямого володіння, яка є елементом обігу цінних паперів у міжнародному приватному праві. Відповідно, приватноправові відносини, що складаються в рамках міжнародно-правового регулювання обігу цінних паперів, потребують детального дослідження та законодавчого врегулювання з метою забезпечення ефективного функціонування обігу цінних паперів у міжнародному приватному праві. Важливо також зазначити, що кількість відповідних правочинів з іноземним елементом стрімко збільшується і становить значну частину від загальної кількості правочинів з цінними паперами, які укладаються на фондовому ринку.
Оскільки укладення таких правочинів може відбуватися лише через зближення національних законодавств, то для ефективного розвитку такої взаємодії необхідно знайти оптимальні та ефективні методи правового регулювання. Недосконалість застосування та співвідношення матеріально- правового та колізійно-правового методів регулювання відповідних правовідносин призводить до значних фінансових витрат і зменшення ефективності укладених правочинів. На практиці колізійно-правовий метод не є достатнім механізмом регулювання таких правовідносин, а процес уніфікації відповідних матеріально-правових норм відбувається повільно та фрагментарно, що спричиняє розвиток регіонального законодавства, застосування якого не сприяє ефективному здійсненню міжнародних правочинів із цінними паперами.
Актуальність відповідного дослідження також збільшується з огляду на інтеграцію України у світовий та європейський фондовий ринок, про що свідчить вихід значної кількості юридичних осіб – резидентів на міжнародні фондові ринки в результаті розміщення акцій та інших цінних паперів. Водночас через недосконалість українського законодавства інтеграційні процеси України уповільнюються або стають неможливими, а юридичні особи – резиденти часто шукають альтернативних шляхів укладення правочинів з цінними паперами.
Для ефективного здійснення міжнародних правочинів з цінними паперами національне законодавство України має бути приведене у відповідність з міжнародними принципами та нормами, які було розроблено з метою правового закріплення та практичного вдосконалення обігу цінних паперів у міжнародному приватному праві. Зокрема, на рівні закону потребує вдосконалення законодавче закріплення створення централізованої багаторівневої депозитарної системи; правова основа взаємодії національних та міжнародних депозитарних установ у рамках такої системи; особливості правового статусу сторін, які діють у рамках системи опосередкованого володіння цінними паперами; правовий режим цінних паперів у системі опосередкованого володіння цінними паперами; права та обов’язки депозитаріїв, їх компетенція та правовий статус.
Недостатнє нормативне забезпечення перешкоджає ефективному та результативному регулюванню відносин між суб’єктами такої системи не лише на національному, а й на міжнародному рівнях. З огляду на вищесказане, не вирішеним залишається питання приєднання України до таких міжнародних документів, як Гаазька Конвенція про право, що підлягає застосуванню до певних прав на цінні папери, які знаходяться у володінні посередника (Гаазька Конвенція з цінних паперів) та Конвенція УНІДРУА про матеріально-правові норми відносно цінних паперів, що знаходяться у володінні посередника (Женевська Конвенція з цінних паперів), якими вирішені питання колізійного та матеріально-правового регулювання обігу цінних паперів у міжнародному приватному праві відповідно. Процес удосконалення національного законодавства з цінних паперів неможливий без дослідження та аналізу законодавства зарубіжних держав, вивчення та аналізу міжнародних документів і відповідного регіонального законодавства з цінних паперів. Відсутність норм національного законодавства, якими були б урегульовані питання обігу цінних паперів, дає науковій доктрині змогу визначити й розробити основні положення оптимального співвідношення колізійних та матеріальних норм, які б урегульовували укладення правочинів з цінними паперами в міжнародному приватному праві.
Таким чином, створення єдиного механізму правового регулювання обігу цінних паперів, що обліковуються в системі опосередкованого володіння цінними паперами, є основним завданням, яка постає не лише в рамках однієї правової системи, а й у рамках міжнародного приватного права. Актуальність наукового дослідження правового регулювання обігу цінних паперів у міжнародному приватному праві, його методів, зумовлена: недосконалістю чинного законодавства України з питань обігу цінних паперів у системі опосередкованого володіння цінними паперами та потребою наукового обґрунтування пропозицій щодо його вдосконалення; недостатньою теоретичною розробкою та дискусійністю окремих юридичних аспектів правовідносин, що виникають у результаті обігу цінних паперів у системі опосередкованого володіння цінними паперами; наявністю суттєвих недоліків у практичному застосуванні відповідного нормативно-правового масиву; та необхідністю визначення доцільності приєднання України до деяких багатосторонніх документів.
Ступінь дослідженості проблеми. Проблема обігу цінних паперів у міжнародному приватному праві є недостатньо дослідженою. В сучасній українській юридичній науці питання зберігання та обігу цінних паперів у міжнародному приватному праві не знайшло належного висвітлення. Більшість наукових праць присвячена режиму цінних паперів у прямій системі володіння цінними паперами і лише фрагментарно розглядає обіг цінних паперів у системі опосередкованого володіння. Крім того, відсутні комплексні дослідження матеріально-правового та колізійно-правового методів регулювання обігу цінних паперів у міжнародному приватному праві. Найвагоміший внесок у дослідження інституту цінних паперів в українській науці був зроблений такими вченими, як В. В. Безручко, О. І. Виговський, О. І. Онуфрієнко, В. В. Посполітак, В. С. Щербина і В. Л. Яроцький. Серед російських вчених вагомий внесок у розвиток теоретичної основи обігу цінних паперів у міжнародному приватному праві зробили М. М. Агарков, Н. Ю. Єрпильова, О. В. Кабатова, М. Н. Клевченкова, Г. В. Петрова і Л. Р. Юлдашбаєва.
Теоретичну основу дисертаційного дослідження становлять наукові праці відомих правознавців із загальних проблем цивільного та міжнародного приватного права. Серед таких науковців слід назвати Л. П. Ануфрієву, М. М. Богуславського, М. І. Брагінського, Є. О. Васильєва, О. В. Дзеру, Г. К. Дмитрієву, А. С. Довгерта, В. В. Залеського, О. С. Іоффе, В. І. Кисіля, Н. С. Кузнєцову, Л. А. Лунца, О. О. Кота, Г. К. Матвєєва, Н. І. Маришеву, Р. А. Майданика, Ю. Г. Матвєєва, Д. І. Мейєра, О. О. Мережка, Й. О. Покровського, Д. І. Степанова, С. С. Хоружого, Є. О. Суханова, Г. Ф. Шершеневича, Т. С. Шкрум.
Також слід згадати й монографії та статті, присвячені питанням акціонерного, банківського та зобов’язального права. Так, у дослідженні було використано роботи О. М. Бірюкова, Ф. О. Богатирьова, В. А. Бєлова, А. Ю. Бушева, О. О. Вишневського, А. В. Власової, О. О. Маковського, Д. В. Мурзіна, О. Н. Нерсесова, О. І. Онуфрієнко, В. В. Посполітака, В. Б. Чувакова, К. Б. Фрадкіна, Е. Якобі.
Автором були також використані монографії та статті таких зарубіжних науковців, як К. Бернасконі, Дж. Бенджамін, Ф. Вуд, Р. Гуд, А. Дайсі, Х. Кох, У. Магнус, Л. Гулліфер, А. Остін-Пітерс, М. Ооі, Л. Тевеноз, Д. Чешир, П. Норт, Р. Поток, Х. Сігман, Г. Хут та ін.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано в рамках наукової теми «Правові засади співпраці України з міжнародними інтеграційними об’єднаннями: теорія і практика», яка є частиною планової теми Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка «Україна у міжнародних інтеграційних процесах» № 11БФ048-01.
Мета і завдання дослідження. Метою цього дисертаційного дослідження є комплексний теоретичний аналіз правових питань, які виникають у сфері правового регулювання обігу цінних паперів у міжнародному приватному праві, а саме – в системі опосередкованого та прямого володіння цінними паперами; узагальнення існуючих наукових підходів; вивчення відповідних правових норм у законодавстві інших держав та норм, що закріплені в універсальних багатосторонніх документах, практики їх застосування для подальшої розробки рекомендацій щодо вдосконалення механізму правового регулювання обігу цінних паперів у міжнародному приватному праві та законодавстві України зокрема.
Для досягнення вказаної мети визначено такі основні завдання:
• дослідити теоретичні питання, які не було належним чином досліджено в спеціальній юридичній літературі, зокрема питання правового режиму та особливостей обігу цінних паперів, що знаходяться у володінні посередника; особливості функціонування системи опосередкованого володіння цінними паперами; правовий статус сторін правочину, предметом якого виступають цінні папери, які обліковуються в системі опосередкованого володіння цінними паперами;
• проаналізувати положення законодавств деяких держав з питань обігу цінних паперів у системі опосередкованого та прямого володіння цінними паперами;
• проаналізувати положення основних міжнародних уніфікованих документів, окремих актів Європейського Союзу з метою адаптації законодавства України у сфері міжнародного обігу цінних паперів до відповідних міжнародних стандартів, впровадження яких допоможе інтегрувати фінансову систему України у світовий фінансовий ринок;
• розробити конкретні пропозиції щодо усунення наявних прогалин у чинному законодавстві України та вдосконалення існуючих нормативних положень, які регулюють обіг цінних паперів у міжнародному приватному праві в рамках системи прямого та опосередкованого володіння цінними паперами;
• виявити правові характеристики бездокументарних цінних паперів, які обліковуються в системі опосередкованого володіння цінними паперами;
• дослідити механізми матеріально-правового та колізійно-правового регулювання обігу цінних паперів у міжнародному приватному праві та знайти оптимальне співвідношення їх застосування;
• проаналізувати основні колізійні прив’язки та питання, що виникають у зв’язку з їх застосуванням.
Об’єктом дисертаційного дослідження виступають міжнародні приватні правовідносини, що виникають між емітентом, власником цінних паперів та посередником, які перебувають у різних державах та підпорядковуються різному правовому режиму, які вступають у правовідносини з приводу укладення правочинів з цінними паперами, що обліковуються на відповідному рахунку в цінних паперах посередника.
Предметом дисертаційного дослідження є колізійні та матеріально-правові норми у сфері регулювання міжнародних приватноправових відносин щодо цінних паперів; доктринальні розробки; наукові підходи та теоретичні розробки; універсальні та регіональні міжнародно-правові акти; нормативно-правові акти України та низки зарубіжних держав; вітчизняна та зарубіжна судова практика, якою визначаються деякі питання укладення правочинів з цінними паперами та обіг таких цінних паперів у міжнародному приватному праві.
Методи дослідження. Методологічну основу дослідження складають діалектичний метод пізнання та системно-функціональний метод дослідження наукового матеріалу. Застосування історично-правового та формально-логічного методів дало змогу проаналізувати еволюцію основних положень класичної теорії цінних паперів та формування сучасних підходів до визначення правової природи бездокументарних цінних паперів, що знаходяться у володінні посередника. Порівняльно-правовий метод було використано при дослідженні положень законодавств зарубіжних держав щодо функціонування багаторівневої депозитарної системи та їх порівняння з відповідними нормативно-правовими актами України. Герменевтичний метод застосовувався для з’ясування змісту окремих законодавчих понять і теоретичних конструкцій. Формально-логічний метод застосовувався для визначення поняття, функцій та місця інституту цінних паперів у міжнародному приватному праві.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що на рівні дисертаційного дослідження комплексно розглянуто теоретичні та деякі практичні аспекти обігу цінних паперів у міжнародному приватному праві, проаналізовано зміни поняття «цінний папір» у результаті появи нових характеристик цінного папера, проаналізовано особливості правового режиму бездокументарних цінних паперів у системі опосередкованого володіння та системно досліджено питання колізійно-правового і матеріально-правового методів правового регулювання обігу цінних паперів у міжнародному приватному праві.
У дисертаційній роботі сформульовано такі положення, які виносяться на захист:
Вперше:
1. Здійснено комплексне дослідження особливостей обігу цінних паперів у міжнародному приватному праві як окремої системи правовідносин, що включає в себе емісію, купівлю-продаж, заставу цінних паперів, а також здійснення деяких інших видів професійної діяльності на ринку цінних паперів, як розрахунково-клірингова, наприклад.
2. На рівні дисертаційного дослідження проаналізовано особливості колізійно-правового та матеріально-правового методів регулювання обігу цінних паперів, що знаходяться у володінні посередника, через аналіз універсальних міжнародних документів, регіонального законодавства ЄС та нормативно-правових актів окремих держав.
3. Обґрунтовано висновок про необхідність імплементації положень Гаазької Конвенції з цінних паперів та Женевської Конвенції з цінних паперів з метою створення єдиних механізмів та уніфікованих правил для ефективного функціонування системи обігу цінних паперів в Україні як частини обігу цінних паперів у міжнародному приватному праві та доведено необхідність внесення необхідних змін до законодавства України з цінних паперів з метою уніфікованого застосування міжнародних документів з цінних паперів.
4. Розглянуто різницю між правами та повноваженнями номінального утримувача цінних паперів.
5. Проаналізовано відмінності між системою депозитарного обліку та системою опосередкованого володіння.
Удосконалено:
6. Твердження, що складна дуалістична правова природа цінного папера, що обліковується в системі опосередкованого володіння, унеможливлює локалізацію цінного папера через місцезнаходження його сертифіката або реєстру власників іменних цінних паперів. Таким чином, визначати колізійну прив’язку необхідно через розкриття особливостей існування та обігу окремих видів цінних паперів.
7. Обґрунтування теорії, відповідно до якої дефініція цінного папера через поняття документа є помилковою через його дуалістичну правову природу, а відповідне ототожнення можливе лише для визначення цінних паперів на пред’явника.
Дістали подальшого розвитку:
8. Теорія нематеріальних активів та теорії цінних паперів як прав вимоги. У результаті знайдено оптимальне доктринальне визначення бездокументарних цінних паперів як категорії цивільного права, яка стоїть на межі речового та зобов’язального права. Відповідно, цінні папери можна визначити як об’єкти цивільних прав, що мають речово-правові та зобов’язально-правові характеристики і можуть посвідчуватися документом або існувати в бездокументарній формі залежно від форми їх випуску або виду цінного папера.
9. Теорія співвідношення прав власності на цінні папери та корпоративні права, що випливають з прав власності на цінні папери.
10. Пропозиції, що для визначення прав на цінні папери, які знаходяться у володінні посередника, необхідно застосовувати альтернативну lex rei sitae колізійну норму lex voluntatis, або у разі відсутності волі сторін lex causae, або колізійну норму PRIMA, тобто місцезнаходження відповідного посередника в системі опосередкованого володіння цінними паперами.
11. Рекомендації щодо усунення недоліків національного законодавства в частині врегулювання правовідносин, що виникають з обігу цінних паперів у міжнародному приватному праві.
Практичне значення одержаних результатів. Основні теоретичні положення, висновки та рекомендації дисертаційного дослідження можуть бути використані в законотворчій діяльності для вдосконалення чинного законодавства України, подолання суперечностей та прогалин у деяких нормативно-правових актах України. Практичні рекомендації можуть бути використані при розробці положень Національної Комісії з цінних паперів та фондового ринку, практичній діяльності інвестиційних фондів та саморегулівних організацій.
Крім того, теоретичні результати дослідження також можуть бути використані у навчальному процесі при викладенні курсів «Порівняльне цивільне право», «Фінансове право», «Акціонерне право» та «Правове регулювання обігу цінних паперів та фондового ринку», а також при підготовці підручників, навчальних посібників та методичних рекомендацій для студентів вищих юридичних навчальних закладів.
Апробація результатів дисертації. За результатами дисертаційного дослідження опубліковано шість статей у фахових виданнях, а також вісім тез доповідей на науково-практичних конференціях.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Сучасний етап розвитку міжнародного фінансового ринку характеризується зростанням ролі і значенням обігу цінних паперів у бездокументарній формі, які зберігаються, як правило, у номінального утримувача. Значна частина юридичних осіб, які є резидентами або нерезидентами України, при укладенні будь-яких правочинів з цінними паперами, звертаються до брокерських або депозитарних установ, які виступають посередниками при укладенні таких правочинів. В свою чергу, такі міжнародні приватноправові відносини, що складаються між емітентами, інвесторами та посередниками, в рамках укладення відповідних правочинів з цінними паперами, можуть бути здійсненні за допомогою відповідних способів, прийомів, засобів, які складають відповідні методи регулювання міжнародного обігу цінних паперів. Дослідження таких способів, прийомів, засобів та методів складають теоретичну основу ефективного функціонування системи правового регулювання здійснення правочинів з цінними паперами, як на фінансовому ринку України, так і на світовому фінансовому ринку. В свою чергу забезпечення ефективної системи правового регулювання обігу цінних паперів в Україні, як частини світового фінансового ринку, потребує комплексного підходу до вирішення наступних проблем теоретичного та практико-прикладного характеру: a) з’ясування поняття та правового режиму особливого виду цінних паперів, які знаходяться у володіння посередника; б) визначення найбільш ефективного способу регулювання правовідносин, які складаються в системі обігу цінних паперів, через механізми взаємодії матеріального та колізійного методів регулювання; в) з’ясування механізмів функціонування багаторівневої депозитарної системи володіння цінними паперами враховуючи досвід зарубіжних держав; г) забезпечення належного правового регулювання обігу цінних паперів, які знаходяться у володіння посередника, як міжнародного, національного, так і зареєстрованого за законодавством іншої держави; д) з’ясування механізму взаємодії національного та міжнародного депозитарію в рамках міжнародного обігу цінних паперів; е) з’ясування основних складових правочинів, які укладаються з цінними паперами, які знаходяться у володінні посередника та механізм їх здійснення; є) вирішення питання щодо законодавчого врегулювання здійснення міжнародних правочинів з цінними паперами, що знаходяться у володіння посередника, стороною яких виступає емітент зареєстрований за законодавством України; ж) аналіз кроків, що мають бути здійсненні в сфері правового регулювання необхідних для інтеграції України в світовий ринок обігу цінних паперів; з) визначення системи міжнародного обігу цінних паперів, як окремої галузі міжнародного приватного права.
На підставі отриманих в ході даного дисертаційного дослідження результатів, можна запропонувати наступні шляхи вирішення вказаних проблем:
1. В законодавчі та нормативно-правові акти, а саме – в Цивільний кодекс України, Закон України «Про цінні папери та фондовий ринок», Закон України «Про акціонерні товариства», Закон України «Про заставу», мають бути внесені відповідні зміни, які визначають цінні папери в бездокументарній формі як особливу категорію цінних паперів, яка поєднує в собі деякі характеристики речового та зобов’язального права. Даючи визначення в законодавчих актах, необхідно враховувати форму існування та правову природу цінного папера, а саме – те, що бездокументарний цінний папір становить сукупність майнових прав, які закріплюються в системі обліку цінних паперів, та являє собою об’єкт зобов’язального права.
2. Міжнародний обіг цінних паперів складає структуровану сукупність норм, що утворюють групи, якими врегульовані окремі питання обігу цінних паперів у міжнародному приватному праві, що регламентують діяльність на національному та міжнародному ринках цінних паперів. Такі специфічні правовідносини міжнародного обігу цінних паперів виникають у результаті розміщення, застави, купівлі-продажу та публічного розміщення цінних паперів. Правовідносини, що виникають у результаті обігу цінних паперів у міжнародному приватному праві, обов’язково мають бути обтяжені іноземним елементом, що передбачає взаємодію різних правових систем.
3. У міжнародній практиці та практиці окремих держав при опосередкованому володінні цінними паперами вони, як правило, знерухомлюються або дематеріалізуються, а отже, набувають зобов’язальних характеристик. Саме тому не можна ототожнювати сам цінний папір із сертифікатом цінного папера та поширювати на такі цінні папери режим цінних паперів на пред’явника, що можуть існувати виключно у формі документа.
4. Через складну дуалістичну природу цінних паперів у бездокументарній формі неможливо сформулювати єдине колізійне правило для визначення місцезнаходження цінного папера та відповідно застосувати колізійну норму lex rei sitae. При визначенні колізійної норми, що застосовується до правочинів з цінними паперами, необхідно брати до уваги вид і форму цінного папера. Такими прив’язками має бути: воля сторін (lex voluntatis) та місцезнаходження відповідного посередника (PRIMA). При застосуванні lex creations необхідно враховувати поділ об’єктів цивільного права на речі та на майно, виражене в правах, як, наприклад, цінні папери, що обліковуються в системі опосередкованого володіння цінними паперами, та цінні папери в прямій системі володіння. Так, якщо мова йде про об’єкти, виражені в правах, то місцем їх створення вважається місце укладення правочину, яким посвідчується виникнення або відчуження таких прав. У випадку цінного папера, права на який посвідчуються сертифікатом, lex creations буде вважатись або lex loci actus, або національний закон емітента. Залежно від стадії правовідносин стосовно процедури банкрутства та залежно від кола правовідносин необхідно застосовувати або lex rei sitae цінних паперів (lex cartae sitae), або lex concursus держави, де було розпочато процедуру банкрутства. Ще однією альтернативною прив’язкою може бути lex creationis за умови, що право на цінні папери було набуте належним чином.
5. Враховуючи особливості системи опосередкованого володіння цінними паперами, необхідно розрізняти: права на цінні папери та права, що випливають з цінних паперів. Коли ми говоримо про права на цінні папери, маємо на увазі право власності, коли ми говоримо про права, що випливають з цінних паперів, маємо на увазі права вимоги.
6. У системі опосередкованого обігу цінних паперів еквівалентний статус письмової та електронної форм має важливе значення, особливо коли декілька правочинів у рамках трансакції здійснюються в електронній формі.
7. Для ефективності реформ у системі депозитарного обліку цінних паперів необхідно запровадити механізм, відповідно до якого обов’язковим є виконання клірингових операцій навіть у тому разі, коли проти однієї із сторін відкрито процедуру відновлення платоспроможності чи банкрутства, але тільки у випадку, коли операцію було здійснено до відкриття процедури банкрутства та визначення моменту, коли клірингова операція стає незворотною. Відповідною нормою має бути доповнений проект Закону України «Про систему депозитарного обліку цінних паперів».
8. У вищезазначених законах необхідно передбачити захист прав добросовісного набувача цінних паперів. По-перше, права набувача цінних паперів, набуті шляхом, що відповідає вимогам законодавства України та міжнародним стандартам, не можуть стати предметом позову третіх осіб. По-друге, добросовісний набувач цінних паперів не відповідає перед позивачем, тобто має імунітет від відповідальності за такими позовами. По-третє, права на такі цінні папери, зарахування цінних паперів на рахунок не можуть вважатися недійсними, а дії, пов’язані з такими операціями, не можуть бути анульовані та скасовані на підставі того, що вони порушують права третіх осіб. Єдиним винятком із вищезазначених правил є дарування таких цінних паперів або надання їх іншим способом безоплатно, окрім застави цінних паперів. Відповідні терміни «знав» і «повинен був знати» мають бути пояснені та розтлумачені в ЦК України та інших нормативних документах як ступінь обізнаності та усвідомлення особи про права третіх осіб на відповідні цінні папери.
9. Для адаптації норм законодавства України до конвенційних норм щодо непрямого володіння цінними паперами необхідно адаптувати правовий механізм для встановлення кореспондентських взаємозв’язків між центральними депозитаріями в усіх державах-членах для досягнення відповідної мети Женевської Конвенції з цінних паперів щодо створення ефективного механізму здійснення міжнародних правочинів з цінними паперами. Відповідно, необхідно створити законодавчу та практичну основу для встановлення відносин і налагодження постійної взаємодії з депозитарними установами інших держав, укладання як двосторонніх, так і багатосторонніх угод про кореспондентські відносини для обслуговування міжнародних правочинів з цінними паперами учасників Національної депозитарної системи.
10. Міжнародно-правове регулювання ринку цінних паперів у сучасних умовах перебуває під значним впливом необхідності створення єдиних механізмів, уніфікованих правил та міжнародних стандартів для забезпечення ефективних механізмів здійснення правочинів з цінними паперами. Частиною такого інтеграційного об’єднання правового регулювання має стати законодавство України – шляхом ратифікації та приєднання до відповідних міжнародних документів, які регулюють міжнародний обіг цінних паперів.
10. Розроблено такі рекомендації щодо усунення недоліків законодавства:
10.1 Закон України «Про міжнародне приватне право» слід доповнити:
• розділом «Колізійні норми щодо правового режиму цінних паперів при здійсненні транскордонних (міжнародних) правочинів з цінними паперами»;
• у вищезазначеному розділі колізійними нормами, які застосовуються до правого режиму емісійних цінних паперів, мають бути: lex voluntatis, у випадку відсутності волі сторін lex causae, а у випадку відсутності вибору права необхідно застосовувати колізійну прив’язку PRIMA.
10.2 Ст. 177 Цивільного кодексу України пропонується викласти у такій редакції: «Об’єктами цивільних прав є речі, гроші, цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага»;
10.3 Ст. 194 Цивільного кодексу України пропонується викласти у такій редакції: «Цінні папери є об’єктами цивільних прав, що мають речово-правові та зобов’язально-правові характеристики і можуть посвідчуватися документом або існувати в бездокументарній формі залежно від форми їх існування або виду цінного папера, що посвідчує грошове або інше майнове право і може визначати взаємовідносини між особою, яка його випустила (видала), і власником та передбачає виконання зобов’язань згідно з умовами його випуску, а також можливість передачі прав, що випливають з цього документа, іншим особам».
10.4 Ст. 3 п. 1 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» має бути змінена відповідно.
10.5 Ст. 13 Закону України «Про заставу» необхідно доповнити нормою, відповідно до якої в системі опосередкованого володіння цінними паперами статус електронної форми правочину прирівнюється до письмової форми. Положення щодо вимоги нотаріального посвідчення договору застави має бути доповнене положенням про заборону ставити дійсність договору застави в залежність від здійснення будь-якого формального акту, такого, наприклад, як нотаріальне посвідчення;
10.6 Проект Закону України «Про систему депозитарного обліку цінних паперів в Україні» необхідно доповнити нормами щодо правового регулювання обігу цінних паперів у міжнародному приватному праві. У вищенаведеному проекті Закону України пропонується дати визначення таких понять, як «цінні папери, які знаходяться у володінні посередника», «система обігу цінних паперів», «обіг цінних паперів у міжнародному приватному праві», «посередник», «відповідний посередник»;
10.7 У проекті Закону України «Про систему депозитарного обліку цінних паперів в Україні» пропонується більш детально врегулювати діяльність Національного Депозитарію України та стандартизувати облік прав власності на цінні папери в системі обліку прав на цінні папери Національного Депозитарію. В рамках проекту пропонується об’єднати розрізнені механізми обліку прав на цінні папери в Національній депозитарній системі Україні шляхом створення єдиної Національної депозитарно-реєстраційної системи України.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

І. Нормативно-правові акти та їх проекти

1. Конституція України: за станом на 1 груд.2010 р. / Верховна Рада України. – Офіц.вид. – К.: Парлам.вид-во, 2010. – 15 с. –(Бібліотека офіційних видань).
2. Цивільний кодекс України: за станом на 7 липня 2011 р. / Верховна Рада України. – Офіц. вид. – К.: Парлам.вид-во, 2003. – Ст.352 с. –(Бібліотека офіційних видань).
3. Господарський кодекс України від 16 січня 2003 №436-IV: за станом на 7 липня. 2011 р. / Верховна Рада України. Офіц. вид. – К.: Парлам. вид –во, – 2003. – №18, №19-20, №21-22. – Ст. 144. – (Бібліотека офіційних видань).
4. Закон України “Про цінні папери та фондовий ринок” № 3480 – IV від 23 лютого 2006 р.: за станом на 7 липня 2011р. / Верховна Рада України. – Офіц.вид. –К.: Парлам.вид-во, 2006. –№ 31. – 1126 с. – (Бібліотека офіційних видань).
5. Закони України “Про господарські товариства” № 1576 – XII від 19 вересня 1991 р.: за станом на 1 груд.2012 р. / Верховна Рада України. Офіц. вид. – К.: Парлам. Вид-во, 2012. – № 7. –53 c. – (Бібліотека офіційних видань).
6. Закон України “Про акціонерні товариства” №514-VI від 17 вересня 2008 р.: за станом на 1 груд.2012 р. / Верховна Рада України. Офіц. вид. –К.: Парлам. Вид-во, 2008. – № 50-51. – 384 c. –(Бібліотека офіційних видань).
7. Закон України “Про заставу”№ 2654-XII від 2 жовтня 1992 р.: за станом на 8 квітн.2012р. / Верховна Рада України. Офіц. вид. – К.: Парлам. Вид-во, 1997. – № 47. – 642 c. – (Бібліотека офіційних видань).
8. Закон України “Про приватизаційні папери” № 2173-ХІІ від 6 березня 1992р.: за станом на 17 січня 2006 р. / Верховна Рада України. Офіц. вид. – К.: Парлам. Вид-во, 1992. –№ 24. – Ст. 352. – (Бібліотека офіційних видань).
9. Закон України “Про Національну депозитарну систему і особливості електронного обігу цінних паперів в Україні” № 710/97-ВР від 10 грудня 1997 р.: за станом на 7 липня 2011р. / Верховна Рада України. Офіц. вид. – К.:Парлам. Вид-во, 1998. – № 15.–Ст. 67.– (Бібліотека офіційних видань).
10. Закон України “Про міжнародне приватне право” № 2709-VI від 23 червня 2005 р.: за станом на 5 травня 2011 р. / Верховна Рада України. Офіц. вид.– К.: Парлам. Вид-во, 2005. – № 32. – 1278 c. – (Бібліотека офіційних видань).
11. Закон України “Про відновлення платоспроможності боржника” № 2343 – XII від 14 травня 1992 р.: за станом на 21 квітня 2011 р. / Верховна Рада України. Офіц. вид. – К.: Парлам. Вид – во, 1992, № 31. – Ст. 440. – (Бібліотека офіційних видань).
12. Проект Закону України “Про похідні цінні папери” № 2174-14 від 21.12.200 [Електронний ресурс].–Режим доступу до документ.: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2174-14.
13. Проект Закону України “Про систему депозитарного обліку цінних паперів” № 4271 –VI від 22.12.2011 [Електронний ресурс].– Режим доступу до документ.: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4271-17.
14. Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку “Про затвердження норм та правил обліку цінних паперів у Національній депозитарній системі” від 13 квітня 2000 р.: за станом на 20 жовтня 2010 р. / Міністерство Юстиції України. – Офіц. вид. – К.:Офіційний вісник України № 38, 2000. – 165 c. – (Бібліотека офіційних видань).
15. Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку “Про затвердження Норм та правил обліку цінних паперів у Національній депозитарній системі” № 1000 від 17 жовтня 2006 р.: за станом на 12 січня 2000 р. / Міністерство Юстиції України. – Офіц. вид. –К.:Офіційний вісник України № 6, 2007. – с. 94. – (Бібліотека офіційних видань).
16. Рішення Державної Комісії з цінних паперів та фондового ринку “Про затвердження положення про депозитарну діяльність” № 999 від 17 жовтня 2006 р.: за станом на 1 грудня 2006 р. / Міністерство Юстиції України. – Офіц. вид. – К.: Офіційний вісник України № 49, 2006. – с. 89. – (Бібліотека офіційних видань).
17. Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин: Рекомендації Президії Господарського Суду України від 28 грудня 2007 року №04-5/14 // Вісник господарського судочинства №1 – 2008, с. 22.
18. Узагальнення практики розгляду судами цивільних справ про визнання право чинів недійсними від 24.11.2008 Верховного Суду України та Постанову Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9 “Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними” // ЛИГА Закон.
19. Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних із застосуванням Закону України “Про заставу”: Роз’яснення Вищого Арбітражного Суду України від 24 грудня 1999 №02-5/602 // Українська інвестиційна газета. – 2001. – 27 липня.
20. Единообразный торговый кодекс США / Пер. с англ. – М.: Международный центр финансово-экономического развития, 1996. – 427с.
21. Гражданский кодекс Российской Федерации.- СПб.: Издательский торговый дом „Герда”, 1999. – 447 с.
22. Закон Российской Федерации от 26 декабря 1995 г.,№ 208 –ФЗ //Российская газета. – 29 декабря 1995 года. – 35 с.
23. Об утверждении Положения о ведении реестра владельцев именных ценных бумаг: Постановление Федеральной комисии по ценным бумагам Российской Федерации от 2 октября 1997 №27 // Вестник ФКЦБ РФ. – 1998. – №2.
24. Об особенностях учета в системе ведения реестра залога именных эмиссионных ценных бумаг и внесения в систему ведения реестра изменений, касающихся перехода прав на заложенные именные эмиссионные ценные бумаги: Постановление Федеральной комиссии по ценным бумагам Российской Федерации от 22.04.2002 №13/пс // Российская газета. – 19 июня 2002. – № 108.
25. Обзор практики разрешения споров по сделкам, связанным с размещением и обращением акций: Информационное письмо Президиума Высшего Арбитражного суда Российской Федерации от 21 апреля 1998 №33 // Вестник Высшего Арбитражного суда Российской Федерации. – 1998. – №6.
26. Закон Німеччини про зберігання та набуття цінних паперів (Depotgesrtz) від 11 січня 1995 року. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.jurathek. de/portal.
27. The French Civil Code. Edited by John H. Crabb. – L.: Kluwer Law Intl, 1995. – 496 p.
28. Swiss Civil Code. English version by Ivy Williams. – Zurich, ReMak Verlag, 1987. – 420 p.
29. Закон Німеччини про зберігання та набуття цінних паперів від 11 січня 1995 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу до журн.: http://www.jurathek.de/portal_session
30. Council Regulation (EC) 1346/2000 on Insolvency Proceedings [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://eur-lex.europa.eu
31. Directive 2002/47/EC on Finality Collateral Arrangements [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://eur-lex.europa.eu/LexUriServ/
32. Directive 2001/24/EC on the Reorganization and Winding up of the Credit Institutions [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ec.europa.eu/internalmarket/bank/windingup/indexen.htm.
33. Insolvency Act of United Kingdom dated 1986 [Електронний ресурс]. –Режим доступу: http://www. legislation. gov.uk/ukpga/1986/45/contents.
34. Directive 2002/47/EC on Finality Collateral Arrangements [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://eur-lex.europa.eu/LexUriServ/
35. German Civil Code BGB. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.gesetxe-im-internet.de/ebglishbgb.
36. Settlement finality in payment and securities settlement system: Directive 98/26/EC of the European Parliament and of the Council of 19 may 1998 // Official Journal. – L 166. – 11.06.1998.
37. UNIDROIT Convention on substantive rules for intermediated securities, 2009 // Louise Gullifer and Jennifer Payne. Intermediated securities. Legal Problems and Practical Issues. Oxford and Portland, 2010. – P. 284.
38. Uniform Commercial Code [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:// www. law. cornell. Edu/ucc.
39. Good R. Hague Convention on the Law Applicable to Certain Rights in Respect of Securities held with and Intermediary / Roy Good, Hideki Kanada, Karl Kreuzer. – Hague, Permanent Bureau, 2005. – P. 196.
40. Insolvency Act of United Kingdom [Електронний ресурс]. Режим доступу: http:// www.legislation.gov.uk/ukpga

ІІ. Спеціальна література

41. Агарков М.М. Ценные бумаги на предъявителя. Избранные труды по гражданскому праву / М.М. Агарков – М.: Статут, 2002. –349 с.
42. Адамова К.Р. Депозитарные операции кредитной организации / К.Р. Адамова // Экономические основы. М.: 2003. C. 3-15.
43. Ануфриєва Л.П. Международное частное право / Ануфриева Л.П. –М. : ООО “Издательство Проспект”, 2000. –420 с.
44. Безручко В.В. Правове регулювання ринку цінних паперів та інвестиційний фондів в Європейському Союзі / [Безручко В.В., О.М. Вінник, М.О. Глотов, О.В. Кологойда]. – К.: “Центр учбової літератури”, 2007. – 193 c.
45. Барулин В.А. Бездокументарные ценные бумаги в гражданском праве России: дис. на соискание степени канд. юр. наук / Барулин В.А; Московский открытый социальный университет. – М.,2001. –157 с.
46. Батлер У.Э. Корпорации и ценные бумаги по праву России и США: Учеб. Пособие / У.Э Батлер, Е. Гаши-Батлер Марианн. – М.: Зерцало, 1997.–128 с.
47. Белов В. А. Бездокументарные ценные бумаги. Научно-практический очерк / Белов В.А. – М.: АО «Центр ЮрИнфор», 2001. – 106 с.
48. Белов В. А. Ценные бумаги: вопросы правовой регламентации / Белов В.А. – М.: Ассоц. «Гуманитарное знание», 1993. – 174 с.
49. Белов В. А. Юридическая природа «бездокументарных ценных бумаг» и «безналичных денежных средств» / Белов В.А. // Рынок ценных бумаг. – 1997. – №5. – С. 23-26.
50. Белов В.А. Защита интересов добросовестного приобретателя ценной бумаги / В.А. Белов // Законодательство. – 1997. –№ 6.
51. Белов В.А. Ценные бумаги в российском гражданском праве / Белов В.А. –М.: ЮрИнФор, 1996. –336 с.
52. Бернаскони К. Гаагская Конвенция о праве, применимом к определенным правам на ценные бумаги, находящиеся во владении посредника / Бернаскони К., Сигман Х. // Государство и право. –2006. –№ 12. – С.70-87
53. Богуславський М.М. Международное Частное Право / Богуславский М.М. – М.: “Юристъ”, 2004. – 602 c.
54. Богатырев Ф. О. Залог прав / Актуальные проблемы гражданского права; под. ред. М. И. Брагинского. – М.: Издательство НОРМА, 2002. – Выпуск 4. – С. 168-201
55. Брагинский М. И. Договорное право: Общие положення / М. И. Брагинский, В. В. Витрянский – М., Статут, 1999. – 682 с.
56. Бушев А. Ю., Акционерное право. Вопросы теории и судебно-арбитражной практики / А.Ю. Бушев, О.Ю. Скворцов. – М.: «Бизнес-школа «Интел-синтез», 1997. – 172 с.
57. Васильєв Е.А. Гражданское и торговое право зарубежных государств: в 2 т. / Е.А. Васильєв. – М.: Международные отношения, 2008 – . – Т.2. 556 с.
58. Василевская Л.Ю Особенности правовой конструкции залога по российскому и германскому законодательству / Л.Ю. Василевская // Хозяйство и право. – 2003. – №6. – С. 107 – 117.
59. Василевская Л.Ю. Приобретение права собственности от неправомочного лица: германский и российский опыт / Л.Ю. Василевская // Законодательсво. – 2004. – № 7,8.
60. Вишневский А. А. Банковское право Англии / Вишневский А.А. – М.: Статут, 2000. – 300 с.
61. Вишневский А. А. Банковское право Европейского Союза: Учебное пособие / Вишневский А.А. – М.: Статут, 2000. – 388 с.
62. Вершинин А. П. Содержание прав, удостоверенных ценными бумагами / А.П. Вершинин // Очерки по торговому праву: Сб. науч. тр.; под ред. Е.А. Крашенникова – Ярославль, 1997. – Вып. 4. – С. 34-43.
63. Власова А. В. Передача эмиссионных ценных бумаг / Власова А.В.; под ред. Крашенинникова Е. А. // Очерки по торговому праву: Сб. науч. тр. –1996. – Вып. 3. – С. 22-32.
64. Виговський О.І. Правове регулювання застави цінних паперів в Україні: дис. канд. юрид. наук: 12.00.03 / Виговський Олександр Ігоревич; КНУ ім. Тараса Шевченка. –К., 2005. –208 с.
65. Виговський О.І. “Інститут цінних паперів в міжнародному приватному праві”: монографія / Виговський Олександр Ігоревич. - Х. : Чальцев О. В., 2011. - 472 с.
66. Виговський О.І. Цінні папери як об’єкти міжнародного приватного права: питання колізійного та матеріально-правового регулювання / О.І. Виговський // Часопис Академії Адвокатури України . – 2010. – № 9. –С. 1-6.
67. Виговський О.І. Проблеми регулювання квазі-забезпечувальних правочинів з цінними паперами в міжнародному приватному праві / О.І. Виговський // Часопис Академії Адвокатури України. – 2010. –№ 8. –С. 1 –5.
68. Виговський О.І. Правове регулювання бездокументарних цінних паперів: питання міжнародного приватного права / О.І. Виговський // Часопис Київського університету права. – 2010. – № 4. –С. 321-324.
69. Виговський О.І. Договір купівлі-продажу цінних паперів в міжнародному приватному праві / О.І. Виговський // Адвокат. – 2010. –№ 8. – С. 32 –37.
70. Виговський О.І. Правовое регулювання застави цінних паперів у законодавстві ЄС / О.І. Виговський // Цінні папери України. – 2006. – № 26. –С. 19.
71. Виговський О.І. Операції з бездокументарними цінними паперами: міжнародний досвід регулювання. – Цінні папери України. – 2006. – № 25. – С.16.
72. Галанова В.А. Рынок ценных бумаг: Учебник / В.А. Галанова, А.И. Басова. – М.: Финансы и статистика, 2002. – 320 c.
73. Гражданское право: Учебник. Часть 1 / [под. ред. А.П. Сергеева, Ю. К. Толстого]. – М.: ПРОСПЕКТ, 1997. – 600 с.
74. Гражданское право: Учебник / [отв. Ред. Е.А. Суханов]. – М., Издательство БЕК, 1998. – 816 с.
75. Дзера О.В. Цивільне право України / О.В. Дзера О.В., Д.В. Боброва [ та інші]; за ред. О.В. Дзери. – Київ: Юрінком Інтер, 2002.– 639 c.
76. Дмитриева Г.К Міжнародне приватне право / Дмитриева. –М.: ООО “Издательство Проспект”, 2004. – 687 c.
77. Демушкина Е. А. Безналичные ценные бумагия: фикция или реальность / Е.А. Демушкина // Рынок ценных бумаг. – 1996. – № 8. – С. 68-72.
78. Демушкина Е. А. Залог, арест и иные обременения ценных бумаг / Е.А. Демушкина // Рынок ценных бумаг. – 1999. – №7– С. 69-72.
79. Добрынина Л. Ю. Понятие и признаки бездокументарных ценных бумаг / Д.Ю. Добрынина // Хозяйство и право. – 1999. – №6. – С. 49-52.
80. Довгерт А.С. Правовое регулирование международных трудових отношений / А.С. Довгерт // УМКВО. – 1992. –C. 21-22.
81. Ерпылева Н.Ю. Международное частное право / Н.Ю. Юрпылева. –М.: ООО “Юрайт”, 2011. –1307 с.
82. Ефимова Л. Г. Правовой режим бездокументарных ценных бумаг / Л.Г. Ефимова // Закон. – 1997. - №7. – С. 51-53.
83. Жюллио де ла Морандьер Л. Гражданское право Франции. Т.3 / Пер. с франц. – М.: Издательство иностранной литературы, 1961. – 748 с
84. Жюллио де ла Морандьер Л. Гражданское право Франции: в 3 т. / [пер. с франц.] / Жюллио де ла Морандьер Л. – М.: Издательство иностранной литературы, 1961 – . – Т.3. –1961 – 748 с.
85. Загорулько Е. А. Заклад как вещный способ обеспечения исполнения обязательств: дис. канд. юрид. наук: 12.00.03 / Национальная юридическая академия Украины им. Ярослава Мудрого. – Х., 1997. – 174 с.
86. Заіка Ю.О. Українське цивільне право. Навч. посіб. / Заіка Ю.О. – К.: Істина, 2005. – 312 с.
87. Залесский В. В. Основные институты гражданского права зарубежных стран / Залесский В.В. – М.: Норма, 1999. – 648 с.
88. Иванов С. К. Залог ценных бумаг / C. К. Иванов // Рынок капитала. – 2001. – №1. – С. 34-40.
89. Иоффе О. С. Обязательственное право / Иоффе О.С. – М.: Юридическая литература, 1975. – 880 с.
90. Дзера О.В. Зобов’язальне право: теорія і практика. Навч. посібн. для студентів юрид. вузів і фак. ун-тів / О. В. Дзера, Н. С. Кузнєцова, В. В. Луць та інші [за ред. О. В. Дзери]. – К.: Юрінком Інтер, 1998. – 912 с.
91. Кабатова Е. В Коллизионное право и ценные бумаги. Гаагская Конвенция 2002 года о ценных бумагах / Кабатова Е.В. // Хозяйство и право. – 2006. – № 3. С. 128 –136.
92. Калимов Д. А. Фондовое право: Правовое регулирование рынка ценных бумаг /Калимов Д.А. – Минск: Вэвэр, 1996. – 221 с.
93. Кастальский В.И Ценные бумаги как предмет залога / Кастальский В.И. // Право и экономика. – 2002. – №12. – С. 36 –42.
94. Кибенко Е.Р. Корпоративное право Великобритании. Законодательство. Прецеденты. Комментарии / Кибенко Е.Р. – К.: Юстиниан, 2003. – 368 с.
95. Кисіль В.І. Міжнародне приватне право / Кисіль В.І. – К.: Видавництво Україна , 2005. – 478 с.
96. Клевченкова М.Н. Международный оборот ценных бумаг: частноправовые аспекты / Клевченкова М.Н. // Право. Журнал высшей школы экономии. – 2009. – № 2. –С. 88 –102.
97. Клименко В.В. Проблеми інтеграції фондового ринку України у світовий фінансовий простір / В.В. Клименко // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. – 2011. –Вип. 49. –С. 50-56.
98. Комментарий к гражданскому кодексу Российской Федерации. Часть 1. – М.: Инфра-М, НОРМА, 1996. – 800 с.
99. Кот О. О. Перехід прав кредиторів: Історія. Теорія. Законодавство / Кот О.О. – К.: Юрінком Інтер, 2002. – 160 с.
100. Кох Х. Международное частное право и сравнительное правоведение; [пер. с нем. Юмашева] / Кох Х., Магнус У., Винрклер фон Моренфельс. – М.: Международные отношения, 2003. – 476 с.
101. Крашенинников Е. А. Содержание ценных бумаг на предъявителя / Е.А. Крашенников // Правоведение. – 1994. - №2. – С. 99-104.
102. Крылова М. А. Ценная бумага – вещь, документ или совокупность прав/ М.А. Крылова // Рынок ценных бумаг. – 1997. - № 2. – С. 60-63.
103. Кузнєцова Н. С. Ринок цінних паперів в Україні: правові основи формування та функціонування / Н.С. Кузнєцова, І.Р. Назарчук – К.: Юрінком Інтер, 1998. – 526 с.
104. Куроедов Д.М Регулирование института ценных бумаг / Д.М. Куроедов // Российская юстиция. – 1995. - №8. – С. 17-18.
105. Кукушкин А.А. Защита прав владельцев бездокументарных ценных бумаг в Российской Федерации: диссерт.на соискание уч. степени кандидата юридических наук; Московський Государственный Университет им. Ломоносова. – М.: 2007. – 164 c.
106. Ласк Г. Д Гражданское право США. (Право торгового оборота) / Ласк Г. Д; [пер. с англ. ]. – М.: Издательство иностранной литературы, 1961. – 774 с.
107. Лансков П.А. Международный аспект проблем консолидации расчетных систем фондового рынка [Електронний ресурс] / Лансков П.А. // Инфраструктура Рынка Ценных Бумаг. –2002. – № 3. – С. 57-61. – Режим доступу до журн.: http: www. rcb.ru/data/articles_pdf_hidden/lanskov
108. Лисица В.Н. Международное инвестиционное право как часть международного частного права / В.Н. Лисица // Международное инвестиционное право как часть международного частного права // Закон. – 2008. –№11. –С.132 –135.
109. Лебедев К.К. Защита прав обладателей бездокументарных ценных бумаг / Лебедев К.К. – М.: Волтерс Клувер, 2007. –176 с.
110. Ломакин Д.В. Корпоративные правоотношения: общая теория и практика ее применения в хозяйственных обществах / Ломакин Д.В. –М.: Статут, 2008. – 510 с.
111. Ломакин Д.В. Правовые проблемы определения субъектов ответственности за необоснованное списание акций / Д.В. Ломакин // Вестник ВАС РФ. – 2007. –№ 9.
112. Лунц Л.А. Курс международного частного права: в 3 т. / Л. Лунц. –М.: Спарк, 2002. –1007 c.
113. Лысихин И.О Удостоверение и реализация прав по эмиссионным ценным бумагам / И.О. Лысихин // Рынок ценных бумаг. – 1996. – №18. – С. 64-65.
114. Майданик Р. А Угоди РЕПО (цивільно-правова характеристика) / Р. А Майданик // Підприємництво, господарство і право. – 2002. - №2. – С. 21-22.
115. Майфат А. В. Ценные бумаги (сравнительный анализ понятий в правовых системах России и США) / Майфат А.В. // Государство и право. – 1997. – №1. – С. 83-91.
116. Маковская А. А. Залог денег и ценных бумаг / Маяковская А.А. – М.: Статут, 2000. – 287 с.
117. Малахов П. С. Залог бездокументарных ценных бумаг: сборник научных трудов по материалам VII международной конференции студентов, аспирантов и молодых ученых, 17-19 декабря 2001 г. / IV Сибирская школа молодого ученного Т. 4. Ч. 1. – Томск, 2002. – С. 145-150.
118. Мансуров Г.З. Ценные бумаги как объекты международного частного права / Мансуров Г.З. // Журнал международного частного права. 2004. – № 2. –С. 15-22.
119. Малышко С. Г. Использование ценных бумаг в качестве обеспечения финансовых обязательств: теоретическая конференция аспирантов Института государства и права Российской Академии наук и Московской государственной юридической академии, Москва, 1995. –С. 80 –84.
120. Матвеев Ю. Г. Гражданское право в вопросах и ответах / Матвеев Ю.Г., Довгерт А.С., Кисиль В.И. К.: Политиздат Украины, 1987. – 272 с.
121. Мейер Д.И. Русское гражданское право / Мейер Д.И. – М.: Статут, 1997. – 455 с.
122. Метелева Ю.А. Номинальное держание и довирительное управление на рынке ценных бумаг / Ю.А. Метелева // Право и экономика. –1998. –№ 9.
123. Мигранов С. Д. Некоторые проблемы правового регулирования операций с бездокументарными ценными бумагами / С.Д. Мигранов // Хозяйство и право. – 2000. - №12. – С. 48-53.
124. Мозговая О.Н. Еще раз о юридической природе ценных бумаг / Мозговая О.Н. // Підприємництво, господарство і право. – 2002. – №9. – С. 26-28.
125. Мурзин Д. В. Ценные бумаги – бестелесные вещи / Мурзин Д.В.– М.: Статут, 1998. – 176 с.
126. Назарчук І. Р. Правові основи формування та функціонування ринку цінних паперів в Україні (цивільно-правовий аспект): дис. канд. юр. наук: 12.00.03 / І.Р. Назарчук; Київський університет ім. Тараса Шевченка. – К., 1996. – 200 с.
127. Нерсесов Н. О. Избранные труды по представительству и ценным бумагам в гражданском праве / Нерсесов Н.О. – М.: Статут, 1998. – 284 с.
128. Нерсесов Н. О. О бумагах на предъявителя с точки зрения гражданского права / Нерсесов Н.О. – М.: Университетская типография, 1889. – 187 с.
129. Нерсесов Н.О. Избранные труды по представительству и ценным бкмагам в гражданском праве / Н.О. Нерсесов. –М.: Статут, 2000. – 110 с.
130. Никифоров А.Ю. Бездокументарные ценные бумаги как объекты гражданських правоотнощений: автореф.дис. канд. юр. наук 12.00.03 / Никифоров А.Ю. Томский Государственный Университет. – Томск, 2010. –200с.
131. Новицкий И. Б. Общее учение об обязательстве / И.Б. Новицкий, Л.А. Лунц – М.: Юриздат, 1950. – 416 с.
132. Новоселова Н.А. Сделки уступки права (требования) в коммерческой практике. Факторинг / Новоселова Н.А. – М.: Статут, 2003. – 494 с.
133. Нурзад І. Правове регулювання застави цінних паперів у кредитних операціях банків: зб. наук. пр. за матеріалами третьої щорічної міжвузівської науково-практичної конференції. –2000. / Банківська діяльність і право. – С. 68 – 69.
134. Правове регулювання ринку цінних паперів та інвестиційних фондів в Європейському Союзі та в Україні / [Безручко Ю.В., Вінник О.М., Глотов М.О., Кологойда О.В.]. – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 193 с.
135. Онуфрієнко О. І. Дискусійні питання визначення цінних паперів як об’єктів права / Онуфрієнко О.І. // Підприємництво, господарство і право. – 2001. – №9. – С. 10-12.
136. Онуфрієнко О. І. Цінні папери не можуть бути об’єктом тільки зобов’язального права / Онуфрієнко О.І. // Закон і бізнес. –1999 року. - № 40. – С.14 – 18.
137. Онуфрієнко О. І. Правове регулювання випуску та обігу емісійних цінних паперів в Україні: дис. канд. юр. наук: 12.00.04 / Онуфрієнко О.І.; Київський національний університет ім. Тараса Шевченка. – К., 2000. – 199 с.
138. Опришко В.Ф. Право Європейського Союзу. Загальна частина // В.Ф. Опришко, А.В. Омельченко, А.С. Фастовець. – К.: Право. –2002. –460 с.
139. Панова Л. В. Бездокументарные ценные бумаги как объект права / Л.В. Панова // Предпринимательство, хозяйство и право. – 1998. - №11. – С.19-21.
140. Панова Л. В. Цінні папери: правова природа та класифікація / Л.В. Панова // Предпринимательство, хозяйство, и право. – 1999. - №8. - С. 47-49.
141. Панченко М.І. Цивільне право України / Панченко М.І. – К.: Знання, 2005. – 593 с.
142. Петрова. Международное частное право / Петрова Г.В. – М.: ООО “ИД Юрайт”, 2011. – 764 с.
143. Пенцов Д. А. Понятие “security” и правовое регулирование фондового рынка США / Д.А. Пенцов – М.: Спб. «Юридический центр Пресс», 2003. – 302 с.
144. Победоносцев К. П. Курс гражданского права. Ч. 3 Договоры и обязательства / К.П. Победоносцев. – М.: Статут, 2003. – 622 с.
145. Посполітак В. В. Передача права власності на цінні папери та прав за цінними паперами в Україні: дис. канд. юр. наук: 12.00.03 / В.В. Посполітак; Київський національний університет ім. Тараса Шевченка. - К., 2001. – 226 с.
146. Право власності в Україні: навч. посіб. / [ред. О.В. Дзераб Н.С. Кузнєцова, О.А. Підопригора та ін.]. – К.: Юрінком Інтер, 2000. – 816 с.
147. Решетина Е. Н вопросу о переходе прав по бездокументарным ценным бумагам / Решетина Е.К // Хозяйство и право. – 2003. – №6. – С. 30-37.
148. Решетина Е.Н. Правовая природа корпоративных эмиссионных ценных бумаг / Решетина Е.Н. – М.: Городець, 2006. –160 с.
149. Ромовська З.І. Українське цивільне право: Загальна частина. Академічний курс. / Ромовська З.І. – К.: Атака, 2005. –560 с.
150. Степанов Д.И. Защита прав владельцев ценных бумаг, учитываемых записью на счете / Степанов Д.И. – М.: Статут. –2004. –127 с.
151. Степанов Д. И. Вопросы теории и практики эмиссионных ценных бумаг / Д.И, Степанов // Хозяйство и право. – 2002. - №3. – С. 64-80.
152. Степанов Д. И. Современное российское правопонимание ценных бумаг / Д.И.Степанов // Журнал российского права. – 2000. – №7. – С. 123 – 134.
153. Степанов Д.И. Пост-эмиссионные ценные бумаги / Д.И. Степанов // Хозяйство и право. –2004. –№ 3. – С. 25-34.
154. Стефанчук Р.О. Цивільне право: навчальний посібник / Стефанчук Р.О. –К.: Атака, 2004. – 85 с.
155. Суханов Е. А. Объекты права собственности / Е.А. Суханов // Закон. – 1995. – №4. – С. 94 – 98.
156. Тарасов И. Т. Учение об акционерных компаниях / Тарасов И.Т. – М.: Статут, 2000. – 666 с.
157. Трофименко А. В. Признаки ценной бумаги / А.В. Трофименко // Российская юстиция. – 1997. - №7. – С. 16 – 18.
158. Тузов Д.О. Теория недействительности сделок: опыт российского права в контексте европейской правовой традиции / Тузов Д.О. – М.: Статут, 2007. – 313 с.
159. Фролова И.А.Правовое регулирование перехода прав на бездокументарные ценные бумаги: дис. на соискание ученной степени кандидата юр. наук: 12.00.03 / Фролова И.А., М. : 2007. –175 с.
160. Цивільне право України: Підручник: У 2-х книгах. Книга 1 / Д.В. Боброва, О.В. Дзера, А.С. Довгерт та ін.; [за ред. О.В. Дзери, Н.С. Кузнєцової]