ТРАНСКОРДОННА НЕПЛАТОСПРОМОЖНІСТЬ У МІЖНАРОДНОМУ ПРИВАТНОМУ ПРАВІ

Краткое описание

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ПРАВОВИХ НАУК УКРАЇНИ
НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ
ПРИВАТНОГО ПРАВА І ПІДПРИЄМНИЦТВА

На правах рукопису

НОВОСЕЛЬЦЕВ ІЛЛЯ ІГОРОВИЧ

УДК: 341.96 : 347.736

ТРАНСКОРДОННА НЕПЛАТОСПРОМОЖНІСТЬ
У МІЖНАРОДНОМУ ПРИВАТНОМУ ПРАВІ

Спеціальність 12.00.03 – цивільне право і цивільний процес;
сімейне право; міжнародне приватне право

Дисертація на здобуття
наукового ступеня кандидата юридичних наук

Науковий керівник:
Сліпачук Тетяна Володимирівна,
кандидат юридичних наук

Київ – 2011

ЗМІСТ

ВСТУП
4
РОЗДІЛ 1 ТРАНСКОРДОННА НЕПЛАТОСПРОМОЖНІСТЬ У МІЖНАРОДНОМУ ПРИВАТНОМУ ПРАВІ: ТЕОРЕТИЧНІ ТА ІСТОРИЧНІ АСПЕКТИ

15
1.1 Особливості визначення термінів «банкрутство», «неспроможність» і «неплатоспроможність» та правова природа транскордонної неплатоспроможності

15
1.2 Історія правового регулювання транскордонної неплатоспроможності: теорія та практика
36
Висновки до розділу 1 52
РОЗДІЛ 2 ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВАХ ПРИ ТРАНСКОРДОННІЙ НЕПЛАТОСПРОМОЖНОСТІ ЗА ПРАВОМ ЄС
56
2.1 Характеристика джерел правового регулювання транскордонної неплатоспроможності в ЄС
56
2.2 Проблеми визнання та виконання рішень іноземних судів за правом ЄС
87
2.2.1 Закритий та відкритий режими визнання і виконання рішень іноземних судів (на принципах взаємності)
90
2.2.2 Договірна та позадоговірна (спонтанна) взаємність визнання і виконання рішень іноземних судів у країнах ЄС
98
2.2.3 Закріплені Брюссельськими правилами вимоги до судових рішень
121
Висновки до розділу 2 127
РОЗДІЛ 3 ВРЕГУЛЮВАННЯ ТРАНСКОРДОННОЇ НЕПЛАТОСПРОМОЖНОСТІ В УКРАЇНІ 131
3.1 Актуальні аспекти регулювання відносин у справах про транскордонну неплатоспроможність в Україні
131
3.2 Визнання та виконання рішень іноземних судів в Україні 146
Висновки до розділу 3 160
ВИСНОВКИ 161
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 165
ДОДАТОК А Список конвенцій та міжнародних договорів, до яких приєдналась Україна у період з 1919–2011 рр.
189
ДОДАТОК Б Список справ із транскордонної неплатоспроможності у період з 1897–1997 рр.
193
ДОДАТОК В Список справ з банкрутства з іноземним елементом, що розглядалися Господарським судом м. Києва, Вищим господарським судом України

203
ДОДАТОК Д Таблиця взаємодії Регламенту Ради ЄС № 1346/2000 з Брюссельськими правилами та джерела права ЄС при транскордонній неплатоспроможності

217
ДОДАТОК Е Лист від Державного департаменту з питань адаптації законодавства Міністерства юстиції України стосовно участі в робочій групі

219

ВСТУП

Актуальність теми. Розвиток продуктивних сил у світі та глобалізація світової економіки призводять до утворення транснаціональних компаній та інших форм ведення юридичними особами підприємницької діяльності на території декількох держав. Саме тому у випадках їх неплатоспроможності постає необхідність відкриття судового провадження щодо неплатоспроможності не лише у країні реєстрації таких боржників, а й у тих країнах, в яких розташоване їх майно (активи) або в яких вони здійснювали свою діяльність. І в цьому випадку виникають численні питання щодо застосування норм процесуального і матеріального права щодо транскордонної неплатоспроможності, що мають вирішуватись на підставі відповідних колізійних прив’язок, а також положень національного законодавства та міжнародно-правових актів щодо визнання та виконання рішень іноземних судів.
Неплатоспроможність є невід’ємною категорією ринкової економіки. Планова економіка, якій не було властиве підприємництво, не могла породити в СРСР такого явища як неплатоспроможність державних, кооперативних та громадських організацій. Не передбачалась й неплатоспроможність підприємств, їх представництв, філій або відділень, розташованих за кордоном. Саме тому радянське законодавство не регулювало відносини з транскордонної неплатоспроможності. Не знайшли ці відносини й свого наукового обґрунтування в рамках радянської правової доктрини. Саме тому необхідність регламентування неплатоспроможності, і зокрема, транскордонної неплатоспроможності, постала в Україні лише із проголошенням незалежності та запровадженням ринкових економічних механізмів.
Наразі Україна не стоїть осторонь світових економічних процесів, у 2008 році Україна приєдналась до Світової організації торгівлі (надалі – СОТ) [1]. Проте в чинному законодавстві України [2] відносини з транскордонної неплатоспроможності не урегульовані на належному рівні. Більш того, можна констатувати, що вітчизняне законодавство про транскордонну неплатоспроможність взагалі знаходиться в зародковому стані. Про це свідчить, зокрема, й та незначна кількість справ про неплатоспроможність суб’єктів правовідносин, ускладнених іноземним елементом, що розглядались вітчизняними судами, адже за відсутності належного правового матеріалу суди були змушені у таких справах застосовувати формальний підхід, не використовуючи аналогію права чи закону.
Теоретичну основу дослідження склали наукові праці як українських, так й іноземних вчених, таких як: В. В. Степанов, Г. Ф. Шершеневич, У. Гійон, Ф. Дерріда, Т. Х. Джексон, Ян Флетчер [3], А. Г. Лордкіпанидзе, В. Ф. Попондопуло, О. І. Муранов, Л. А. Лунц, Франсуа Мелан [4], Ж.-П. Ремері, Д. А. Керімов, С. А. Кареліна, А. Пілле, Л. П. Ануфрієва, Е.-Е. Таллер, Поль Лагард, Г. К. Дмітрієва, Бернар Оді, М. М. Богуславський, Т.С.Кисельов [5], О.І.Євтушенко [6], А.С. Довгерт, В. І. Кисіль [7], Т. В. Сліпачук, А.О. Філіп’єв [8], Н. В. Калініна [9], О. В. Мохова [10], О. А. Рягузов [11], О. А. Хргіан [12], Г.А. Цірат [13], М. В. Телюкіна [14], В. В. Джунь [15], Б. М. Поляков, Р.Г. Афанасьєв [16], О. М. Бірюков [17; 18; 19], Р. Г. Афанасьєв, М. І. Тітов [20], Ю.В. Черняк [21] та інші.
Під час написання дисертації використовувалися результати наукових досліджень таких вітчизняних вчених як: В.І. Кисіль, Т.С. Сліпачук. Серед дослідників в сфері виконання рішень іноземних судів можна назвати таких дослідників як Т.С.Кисельова, Г.А. Цірат, А.О. Філіп’єва та О.І.Євтушенко. Досить цікавим є порівняльне дослідження Ю.В. Черняка. Визначним українським дослідником є В.І. Кисіль, в докторському дослідженні [7] якого було не тільки обґрунтовано доцільність здійснення кодифікації міжнародного приватного права у вигляді окремого комплексного закону, але й подано практичні рекомендації щодо удосконалення окремих положень Розділу VIII Цивільного кодексу України, присвяченої міжнародному приватному праву.
Серед вітчизняних дослідників досить багато вчених, які присвятили свої дослідження саме вивченню інституту неплатоспроможності та проблем вдосконалення неплатоспроможності. Одними із перших дослідників інституту неплатоспроможності стали Р. Г. Афанасьєв та М. І. Тітов.
Слід відзначити працю Бірюкова О. М. «Порівняльно-правовий аналіз інституту неспроможності у законодавстві України та деяких іноземних країн» [17]. Активними та відомими дослідниками є судді Вищого господарського суду України Б. М. Поляков та В. В. Джунь. Так, В. В. Джунь у своїй монографії [15] з урахуванням останніх змін у чинному законодавстві України та матеріалів судової практики дослідив особливості становлення інституту неплатоспроможності в Україні на тлі визначальних тенденцій світового розвитку цього інституту В. В. Джунь [22, с. 102–106] приділяє велику увагу висвітленню проблем транскордонної неплатоспроможності.
Одним із провідних в Україні фахівців інституту неплатоспроможності є суддя Вищого господарського суду України, заступник Судової колегії з розгляду справ про банкрутство, Б.М. Поляков, переважна більшість його досліджень та монографій присвячена тематиці інституту неплатоспроможності взагалі, дослідження стадій провадження, санації зокрема, а таке інше.
Одним з провідних досліджень в галузі транскордонної неплатоспроможності стало докторське дослідження [18] О.М. Бірюкова. З теоретико-методологічної та практичної точки зору важливим досягненням дисертаційного дослідження є удосконалення понятійного апарату. О.М.Бірюков вперше визначає поняття транскордонного банкрутства та доводить, що правовідносини неспроможності з іноземним елементом за своєю природою є приватноправовими. В результаті проведеного наукового дослідження, дослідником О.М. Бірюковим сформульовані слушні пропозиції з удосконалення Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та Закону України «Про міжнародне приватне право» [23].
Характеризуючи вітчизняні наукові розробки тематики дисертаційного дослідження слід відзначити, що українськими науковцями приділялась увага лише окремим проблемам правового регулювання транскордонної неплатоспроможності. В цілому ж ця проблематика не знайшла свого цілісного наукового обґрунтування. Зокрема, не приділялась увага відносинам транскордонної неплатоспроможності в аспекті визнання та виконання іноземних судових рішень за правом ЄС, а також не проводилась розробка колізійних прив’язок щодо транскордонної неплатоспроможності, передбачених актами міжнародного приватного права ЄС, зокрема, Регламентом Ради ЄС №1346/2000 [24, р. 1–18]. Викладене вище обумовлює актуальність теми цієї дисертаційної роботи.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконувалась згідно з темою відділу міжнародного приватного права та порівняльного правознавства Науково-дослідного інституту приватного права і підприємництва НАПрН України «Проблеми регулювання приватноправових відносин в умовах регіональних та глобальних трансформацій» (номер державної реєстрації 0108U000497). Тема дисертації була затверджена на засіданні Вченої ради Науково-дослідного інституту приватного права і підприємництва НАПрН України 31 травня 2006 р. (протокол № 5) та уточнена на засіданні Вченої ради Науково-дослідного інституту приватного права і підприємництва НАПрН України 31 травня 2007 р. (протокол № 5).
Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є виявлення проблем і особливостей правового регулювання відносин з транскордонної неплатоспроможності в міжнародному приватному праві ЄС та України, поглиблення правових знань про їх юридичну природу та зміст задля вироблення рекомендацій щодо удосконалення механізму їх правового регулювання.
Визначена мета дисертаційного дослідження зумовила постановку та розв’язання таких задач:
– розробити науково-теоретичні та практичні рекомендації щодо застосування терміна «транскордонна неплатоспроможність»;
– з’ясувати зміст правових теорій транскордонної неплатоспроможності та визначити періодизацію розвитку правової доктрини щодо транскордонної неплатоспроможності;
– проаналізувати колізійні прив’язки стосовно транскордонної неплатоспроможності;
– дослідити положення нормативно-правових актів ЄС стосовно транскордонної неплатоспроможності, що потребують імплементації в законодавство України;
– дослідити та порівняти порядок виконання і визнання іноземних судових рішень за правом ЄС та України;
– уточнити компетенцію судів України у справах про транскордонну неплатоспроможність;
– виробити рекомендації з удосконалення чинного законодавства України щодо транскордонної неплатоспроможності та практики його застосування.
Об’єктом дослідження є ускладнені іноземним елементом правовідносини, що виникають у зв’язку з відновленням платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.
Предметом дослідження є норми міжнародного приватного права України та ЄС, що регламентують відносини з транскордонної неплатоспроможності, судова практика у справах з транскордонної неплатоспроможності, а також положення правової доктрини стосовно транскордонної неплатоспроможності.
Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є загальні та спеціально-юридичні методи наукового пізнання, зокрема, діалектичний, формально-логічний, історичний, порівняльно-правовий, аналітико-синтетичний тощо. Діалектичний метод дослідження застосовувався при з’ясуванні передумов формування норм стосовно транскордонної неплатоспроможності, а також для виявлення правової природи відносин, що виникають при транскордонній неплатоспроможності, їх змісту (підрозділи 1.1, 1.2 дисертації). Діалектичний метод із системно-структурним підходом також був використаний при розгляді нормативно-правових актів, які регулюють процедуру транскордонної неплатоспроможності (підрозділ 2.1 дисертації). Також у дослідженні використовувався формально-логічний метод, за допомогою якого було визначено сутність таких основних для цього дослідження термінів, як: «банкрутство», «неспроможність», «неплатоспроможність», «транскордонна неплатоспроможність» (підрозділ 1.1 дисертації), проаналізовано норми та діючі міжнародні нормативні документи стосовно транскордонної неплатоспроможності (підрозділи 2.1, 2.2, 3.1, 3.2 дисертації). Історичний метод був використаний для дослідження становлення та розвитку теорій транскордонної неплатоспроможності (підрозділ 1.2 дисертації), порядку прийняття та укладення міжнародних нормативно-правових актів, якими були врегульовані відносини, що виникають при транскордонній неплатоспроможності (підрозділ 2.1 дисертації). Здійснення порівняльного аналізу норм щодо транскордонної неплатоспроможності за законодавством різних країн здійснювалось за допомогою порівняльно-правового та аналітико-синтетичного методів (підрозділи 2.1, 2.2, 3.1, 3.2 дисертації). Так, за допомогою останнього методу були досліджені положення нормативно-правових актів ЄС щодо визначення кола осіб, які можуть звертатись із заявами про порушення справи про транскордонну неплатоспроможність, визначено повноваження суду при визнанні і виконанні рішень іноземних судів, повноваження арбітражного керуючого, підстави для відмови у визнанні і виконанні іноземних судових рішень тощо.
Наукова новизна одержаних результатів визначена в положеннях, що виносяться на захист.
Уперше:
1) проведено періодизацію розвитку правової доктрини з транскордонної неплатоспроможності у світі: 1-й період (з другої половини ХІХ ст. до 20-х рр. ХХ ст.) – виникнення теорій з транскордонної неплатоспроможності, перших міжнародних нормативних актів щодо транскордонної неплатоспроможності та перших судових справ з транскордонної неплатоспроможності; 2-й період (з 20-х рр. ХХ ст. до 40-х рр. ХХ ст.) – становлення правової доктрини з транскордонної неплатоспроможності та поява двосторонніх конвенцій щодо врегулювання міжнародних аспектів неплатоспроможності; 3-й період (з 40-х рр. ХХ ст. до 1994 р.) – розвиток міжнародного правового інструментарію врегулювання відносин, що виникають при транскордонній неплатоспроможності; 4-й період (з 1994 р. до цього часу) – удосконалення правової доктрини і правових інструментів регулювання відносин, що виникають при транскордонній неплатоспроможності;
2) визначено правову природу відносин, що виникають при транскордонній неплатоспроможності, – це відносини, урегульовані міжнародним приватним правом, а також нормами національних законодавств стосовно визнання та виконання рішень іноземних судів;
3) встановлено, що на відміну від мети провадження з неплатоспроможності, що полягає у запобіганні неплатоспроможності та забезпеченні умов реалізації процедур відновлення платоспроможності суб’єкта підприємництва або визнання його банкрутом, мета провадження з транскордонної неплатоспроможності полягає у координації процедур у декількох справах про неплатоспроможність, що мають місце в різних країнах;
4) запропоновано доповнити законодавство України терміном «центр ділових інтересів боржника», що тлумачиться як місцезнаходження виконавчого органу боржника та (або) місцезнаходження більшої частини його майна (активів);
5) обґрунтована доцільність заміни в правовій термінології, зокрема, й у законодавстві України, термінів «транскордонне банкрутство» і «транскордонна неспроможність» на термін «транскордонна неплатоспроможність»;
6) запропоновано запровадити в Україні на умовах взаємності автоматичне визнання рішень іноземних судів з неплатоспроможності за наявності за кордоном майна (активів) боржника та (або) відкриття в іноземній державі провадження про його неплатоспроможність.
Удосконалено:
7) позицію про те, що адаптацію положень Регламенту Ради ЄС № 1346/2000 законодавством України доцільно проводити лише після адаптації Брюссельських правил, що визначають його процесуальний аспект;
8) аргументацію того, що в основу визначення компетенції суду при визнанні та виконанні рішень іноземних судів слід покласти теорію фізичного зв’язку, яка полягає у фізичній наявності відповідача або його майна (активів) на території країни виконання (визнання) судового рішення.
Дістали подальшого розвитку:
9) такі теорії щодо транскордонної неплатоспроможності, як: універсалістська – процедура у справі з неплатоспроможності має провадитися одним судом та регулюватись єдиним законом; територіальна – судові процедури і рішення мають територіальний ефект, обмежений кордонами відповідної держави, але з можливістю відкриття інших конкурсних проваджень в державах, в яких розташовані активи неплатоспроможного боржника, синергетична – полягає у гармонічному поєднанні універсалістської та територіальної теорій транскордонної неплатоспроможності;
10) класифікація колізійних прив’язок, уведених в дію Регламентом Ради ЄС № 1346/2000, на: основну – lex fori concursus (застосування права місця порушення провадження про неплатоспроможність) і субсидіарні, до яких відносяться: а) lex rei sitae (застосування права країни, в якій розміщено нерухоме та(або) інше майно боржника, що підлягає державній реєстрації); б) прив’язка до чинних договорів;
11) положення про те, що умова взаємності має діяти лише щодо видачі вітчизняними судами екзекватури на примусове виконання (звернення до виконання) рішень іноземних судів та не має поширюватись на їх визнання в Україні;
12) обґрунтування того, що введення до законодавства України положень про транскордонну неплатоспроможність слід здійснювати на підставі адаптації положень Регламенту Ради ЄС № 1346/2000, а не Типового закону ЮНСІТРАЛ щодо транскордонної неплатоспроможності.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони можуть бути використані:
– у науковій діяльності – основні теоретичні положення, висновки та пропозиції можуть стати підґрунтям для подальших досліджень у галузі міжнародного приватного права, зокрема, транскордонної неплатоспроможності;
– у законотворчій діяльності для вдосконалення законодавства України в частині врегулювання деяких аспектів транскордонної неплатоспроможності. Напрацьовані дисертантом пропозиції до законодавства були частково втілені в законопроекті, підготовленому робочою групою Мін’юсту України, до якої входив дисертант (Лист Міністерства юстиції України від 04.10.2011 вих. № 108-226/11 – Додаток Е);
– у правозастосовній діяльності для узагальнення та вдосконалення судової практики розгляду справ з неплатоспроможності, досягнення однакового застосування судами норм щодо визнання і виконання рішень іноземних судів, колізійного регулювання, забезпечення виконання завдань провадження у справах з транскордонної неплатоспроможності;
– у навчальному процесі при підготовці підручників, навчально-методичних матеріалів із міжнародного приватного права, міжнародних аспектів неплатоспроможності, а також науково-практичних посібників із рекомендаціями щодо застосування джерел міжнародного приватного права та норм внутрішнього законодавства стосовно визнання і виконання рішень іноземних судів, колізійних прив’язок в юрисдикційній діяльності судів тощо.
Особистий внесок здобувача. Наукові положення, розробки, висновки та рекомендації, які виносяться на захист, одержані дисертантом самостійно. У співавторстві опубліковано 2 колективні монографії. У колективній монографії «Огляд стану адаптації законодавства України до acquis communautaire» (м. Київ, 2006) здобувачем самостійно підготовлені розділи: «Правила конкуренції. Законодавство про компанії» (С. 94–133), які стосуються рівня адаптації законодавства України в сфері неплатоспроможності до acquis communautaire. В колективній монографії «Проблеми правового регулювання комерційних відносин в умовах їх інтернаціоналізації» (м. Тернопіль, 2007) автором самостійно підготовлено главу 4 розділу ІІ (С. 216–239), яка присвячена міжнародно-правовим аспектам транскордонної неплатоспроможності.
Апробація результатів дослідження. Дисертаційне дослідження обговорено на засіданнях відділу міжнародного приватного права і порівняльного правознавства Науково-дослідного інституту приватного права і підприємництва НАПрН України.
Основні результати наукової роботи були висвітлені на: Науково-практичній конференції «Реалізація чинних Цивільного та Господарського кодексів України: проблеми та перспективи» (м. Київ, 24 листопада 2005); Науково-практичній конференції «Державне регулювання економічних відносин: розвиток законодавства та проблеми правозастосування у господарських спорах» (м. Львів, 16–17 квітня 2008); круглому столі «Правила з транскордонної неспроможності для України: сучасний стан законодавства та перспективи введення» (м. Київ, 03 листопада 2006); круглому столі «Проблеми реалізації приватноправових відносин в умовах глобалізації», проведеному в рамках науково-практичної конференції «Загальні тенденції та особливості реалізації, охорони і захисту приватних прав в Україні і світі» (м. Київ, 12 листопада 2008); круглому столі «Правова уніфікація законодавства про банкрутство: конкурсне право в Україні в європейському і глобальному контексті» (м. Київ, 09 листопада 2010).
Публікації. Основні результати дисертації викладені автором у 12 наукових працях, зокрема, у 3 монографіях, одна з яких написана автором особисто, в 6 статтях, опублікованих у фахових для юридичних наук виданнях, а також 3 тезах доповідей, опублікованих у матеріалах і збірниках науково-практичних заходів.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що полягає у розв’язанні комплексу теоретичних і практичних проблем, пов’язаних із провадженням у справах з транскордонної неплатоспроможності. Основні висновки, рекомендації та положення дисертаційного дослідження полягають у наступному.
1. При провадженні у справах при транскордонній неплатоспроможності, на нашу думку, коректним з правової точки зору є вживання терміна «неплатоспроможність», ніж термінів «банкрутство» або «неспроможність».
2. Виходячи зі змісту норм Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», можливою метою інституту неплатоспроможності можна назвати не тільки справедливе задоволення вимог кредиторів, а й створення ефективного механізму забезпечення стабільності та стійкості ринкових відносин, постійного зростання національної економіки, тоді як тлумачення норм Регламенту Ради ЄС № 1346/2000, Типового закону ЮНСІТРАЛ щодо транскордонної неплатоспроможності дає підстави зробити висновки, що метою транскордонної неплатоспроможності є визнання рішень іноземних судових (або інших уповноважених) органів, координація декількох проваджень при транскордонній неплатоспроможності, надання правової допомоги, вирішення колізійних питань тощо.
3. Становлення та розвиток правової доктрини з транскордонної неплатоспроможності можна розбити по 4-х періодах: 1-й період: виникнення двох теорій з транскордонної неплатоспроможності та їх розвиток, 2-й період: становлення правової доктрини з транскордонної неплатоспроможності та поява міжнародних правових інструментів (двосторонніх конвенцій щодо врегулювання транскордонних аспектів неплатоспроможності), 3-й період: переосмислення теорій та розвиток не тільки правової доктрини, а й міжнародного правового інструментарію для врегулювання відносин, що виникають при транскордонній неплатоспроможності, 4-й період: період накопичення практики та удосконалення як правової доктрини, так і правових інструментів для врегулювання відносин, що виникають при транскордонній неплатоспроможності.
4. Результатом розвитку доктрини з транскордонної неплатоспроможності стала розробка та прийняття Типового закону ЮНСІТРАЛ, що побудований на принципі універсалістської теорії та Регламенту Ради ЄС № 1346/2000, який побудований на принципах модифікованого універсалізму.
5. Регламент № 1346/2000 передбачає гармонізацію правил міжнародного приватного права відносно проваджень у справах про неплатоспроможність на внутрішньому ринку країн ЄС, а також координацію процедур між компетентними органами країн-членів ЄС, а не гармонізацію норм матеріального права інституту неплатоспроможності у країнах-членах ЄС.
6. Подальшій гармонізації права транскордонної неплатоспроможності перешкоджають такі причини: а) історична причина; б) економічна; в) правова.
7. Принципи, на яких ґрунтуються положення Регламенту № 1346/2000, наступні:
- однакове ставлення до всіх кредиторів (par condicio creditorum);
- принципи універсальності та територіальності;
- принцип множинності (декілька процесів) і єдності процесів;
- принцип транскордонного співробітництва;
- принцип обов’язкової співпраці.
8. Регламент № 1346/2000 переслідує мету запобігти forum shopping (вибір найбільш сприятливої юрисдикції). Запобігання цьому повинне забезпечувати колізійні прив’язки: lex fori concursus, lex rei sitae (lex situs) та прив’язку стосовно договірних зобов’язань.
9. Регламент № 1346/2000 є нормативно-правовим актом ЄС, яким закріплено положення щодо координації та визнання проваджень у справах при транскордонній неплатоспроможності. Право ЄС стосовно визнання й виконання іноземних судових рішень, в свою чергу, закріплено Брюссельськими правилами, які є «процесуальним правом ЄС». Брюссельськими правилами закріплені норми щодо визнання і виконання судових рішень, винесених на території держав-учасниць ЄС.
10. Глобалізація веде до поступового зближення національних законодавств та зникнення всіх розбіжностей як у внутрішньому праві так і в міжнародній юрисдикційній компетенції. На перший план виходить критерій фізичної присутності відповідача, тобто теорія фізичного зв’язку покладена в основу міжнародної компетенції судів більшості країн світу;
11. При непрямому визначенні компетенції іноземного суду щодо прийняття рішення в світі переважатиме підхід відповідно до якого визначення компетенції буде здійснюватися шляхом застосування принципу дзеркального відображення, коли суд держави, де визнається рішення іноземного суду, застосовує свої правила, які регулюють компетенцію з винесення рішень щодо держави, суд якої виніс зазначене рішення.
12. При наданні взаємності рішенню іноземного судового органу на підставі договірної взаємності в світі буде переважати судова оцінка для надання взаємності, оскільки зберігається змагальність сторін у процесі.
13. Задля запобігання відтоку капіталів, виведенню активів за кордон до законодавства України слід внести зміни, які пов’язані із веденням справ про транскордонну неплатоспроможність юридичних осіб, а саме, положення щодо спрощення процедури визнання рішень судових органів інших держав у справах про неплатоспроможність і можливості відкриття похідних або паралельних проваджень у справах про неплатоспроможність, також щодо неплатоспроможності суб’єкта господарської діяльності, майно (активи) якого знаходяться на території декількох держав.
14. На основі аналізу судової практики у сфері законодавчого регулювання неплатоспроможності необхідно врахувати положення ст. 40 Регламенту Ради ЄС № 1346/2000 щодо обов’язку інформування всіх наявних кредиторів (і учасників товариства) при відкритті провадження у справі про неплатоспроможність.
15. Для України перехід від закритого до відкритого режиму визнання іноземних судових рішень може відбуватися шляхом закріплення відповідних положень щодо порядку визнання й виконання рішень іноземних судових органів шляхом приєднання до вже існуючих багатосторонніх конвенцій у цій сфері.
16. Щодо визнання й виконання рішень іноземних судів слід зазначити, що недотримання принципу взаємності в Україні може викликати реторсію з боку іноземної держави. Поступки, які здійснюються на підставі принципу взаємності відносно іноземних законів, зумовлюються відповідною реакцією з боку іноземних держав, але можуть обернутися і небезпекою неочікуваних заходів.
17. Вважаємо, що дію умови взаємності, аби вона співпадала із світовою тенденцією може бути більш вузька, тобто взаємність буде потрібна лише на стадії видачі екзекватури на примусове виконання.
18. Виконання рішень міжнародних арбітражів в Україні при провадженні у справі з неплатоспроможності є можливим за наступних умов: а) арбітражне провадження щодо боргового зобов’язання неплатоспроможного боржника було порушене до ініціювання провадження у справі з неплатоспроможності; б) якщо має місце відшкодування збитків внаслідок, наприклад, заподіяння збитків за договором, який було укладено боржником вже після порушення провадження у справі.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Закон України «Про ратифікацію Протоколу про вступ України до Світової організації торгівлі» від 10 квітня 2008 р. - № 250-VI // Урядовий кур’єр. – 2008. – 04. - 18.04.2008. - № 73.
2. Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» // ВВР. - 1992. - № 31. - С. 440.
3. Fletcher J. Insolvency in Private International Law. Oxford University press, 2007, 776 pages; ISBN13: 978-0-19-926250-2.
4. Melin F. Faillite Internationale. Paris, L.G.D.J., 2004, 237 p.
5. Кисельова Т. С. Оспорювання та примусове виконання рішень міжнародного комерційного арбітражу: порівняльно-правове дослідження: автореф. дис. канд. юрид. наук: спец. 12.00.04 «господарське право, господарсько-процесуальне право» / Т. С. Кисельова. - Донецьк, 2003. - 16 с.
6. Євтушенко О. І. Особливості визнання та виконання рішень іноземних судів: автореф. дис. канд. юрид. наук: спец. 12.00.03 «цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право» / О. І. Євтушенко. - К., 2005. - 18 с.
7. Кисіль В. І. Механізми колізійного регулювання в сучасному міжнародному приватному праві: автореф. дис. … доктора юрид. наук: спец. 12.00.03 «цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право» / В. І. Кисіль. - К., 2001. - 39 с.
8. Філіп’єв А. О. Застосування іноземного права для регулювання приватноправових відносин: проблеми та перспективи: автореф. дис. … канд. юрид. наук: спец. 12.00.03 «цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право» / А. О. Філіп’єв. - К., 2009. - 20 с.
9. Калинина Н. В. Проблемы регулирования трансграничной несостоятельности в международном частном праве: автореф. дис. на соискание учен. степени канд. юрид. наук: спец. 12.000.03 / Н. В. Калинина; Всероссийская академия внешней торговли Мин. эконом. развития РФ ; - М., 2010. - 24 с.
10. Мохова Е. В. Доктрина основного производства при трансграничной несостоятельности юридических лиц: дис. канд. юрид. наук: спец. 12.00.03 / Мохова Елена Викторовна. - Москва, - 265 с.
11. Рягузов А. А. Правовое регулирование трансграничной несостоятельности: дис. канд. юрид. наук: спец. 12.00.03 / Рягузов Алексей Анатольевич. - Москва, 2008. - 229 c.
12. Хргиан А. А. Унификация нормативных актов о трансграничной несостоятельности в странах ЕС: автореф. дис. на соискание учен. степени канд. юрид. наук: спец. 12.00.03 «Гражданское право; Предпринимательское право ; Семейное право ; Международное частное право» /А. А. Хргиан. - М.,2007. - 22с.
13. Цірат Г. А. Виконання іноземних арбітражних рішень: автореф. дис. канд. юрид. наук: спец. 12.00.03 «цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право» / Г. А. Цірат. - К., 2000. - 18 с.
14. Телюкина М. В. Конкурсное право. Гражданско-правовые проблемы: дис. доктора юрид. наук: спец. 12.00.03 / Телюкина МаринаВикторовна. - Москва, 2003. - 473 c.
15. Джунь В. В. Інститут неспроможності: світовий досвід розвитку і особливості становлення в Україні: Монографія. – К.: Юридическая практика, 2006. – 384 с.
16. Афанасьєв Р. Г. Проблеми правового регулювання банкрутства за законодавством України. – К.: Ін-т держави та права ім. В. М. Корецького, 2001. – 189 с.
17. Бірюков О. М. Порівняльно-правовий аналіз інституту неспроможності у законодавстві України та деяких іноземних країн. - К.: КНУ ім. Тараса Шевченка: Інститут міжнародних відносин, 1999. – 170 с.
18. Бірюков О. М. Транскордонні банкрутства і міжнародне приватне право. – Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук за спеціальністю 12.00.03 – цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка. – К., 2010.- 471 с.
19. Бірюков О. М. Транскордонні банкрутства : теорія і практика : монографія / О. М. Бірюков. – К.: Видав.-поліграф. центр «Київський університет», 2008. – 318 с.
20. Тітов М. І. Банкрутство: матеріально-правові та процесуальні аспекти / За наук. ред. В. М. Гайворонського. – Х.: Консум, 1997. – 192 с.
21. Черняк Ю.В. Інститут підсудності в міжнародному приватному праві країн Європейського Союзу та України: Автореф. дис. канд. юрид. наук: 12.00.03 / Ю.В. Черняк; Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. — К., 2006. — 20 с.
22. Джунь В. В. Про проблему транскордонної неспроможності // Право України. – 1999. - № 5. – С. 102-106.
23. Закон України «Про міжнародне приватне право» від 23.06.2005 р. № 2709-IV // Голос України вiд 29.07.2005. - № 138.
24. Council regulation (EC) No 1346/2000 of 29 May 2000 on insolvency proceedings // Official Journal L 160, 30.6.2000. - Р. 1–18.
25. Treaty on European Union // Official Journal C 191, 29 July 1992.
26. Treaty establishing the European Community// Official Journal C 340 of 10 November 1997.
27. Treaty on European Union // Official Journal C 325 of 24 December 2002.
28. Council regulation (EC) No 1348/2000 of 29 May 2000 on the service in the Member States of judicial and extrajudicial documents in civil or commercial matters // Official Journal L 160, 30.6.2000. - Р. 37–52.
29. Council Regulation (EC) No 44/2001 of 22 December 2000 on jurisdiction and the recognition and enforcement of judgments in civil and commercial matters // Official Journal L 12, 16.1.2001. - Р. 1–2.
30. Council Regulation (EC) No 1206/2001 of 28 May 2001 on cooperation between the courts of the Member States in the taking of evidence in civil or commercial matters // Official Journal L 174, 27.6.2001. - Р. 1–24.
31. Desurvire D. Histoire de la banqueroute et de la faillite contemporaine, L’Harmattan, 1992, 207 p.
32. Humbert M. Les institutions politiques et sociales de l’Antiquité, Dalloz, 2003. – 531 р.
33. Thaller Edmond-Eugène. Des faillites en droit comparé, avec une étude sur le règlement des faillites en droit international, 1887. - Т. 1. – 429 р.
34. Грек Б. Фіктивне банкрутство та доведення до банкрутства: кримінально-правовий аспект // Юридичний журнал. - 2004. - № 5; // http://www.justinian.com.ua/article.php?id=1201.
35. Шакун В. І. Правові основи підприємницької діяльності / Під ред. Шакуна В. І., Мельника П. В., Поповича В. М. – К.: Правові джерела, 1997. – 780 с.
36. Юридична енциклопедія: В 6 т. / Редкол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) та ін. К.: Укр. енцикл., 1998. – Т. 1. – 672 с.
37. STRACCA Benvenuto. TRACTATUS DE MERCATURA seu Mercatore. Omnia quae ad hoc genus pertinent, fusissime complectens... Huc accessit propter omoioqesin Petri Santernae Lusitani Tractatus de Sponsionibus & Assecurationi bus mercatorum. Omnia nunc primum edita & indice plenissimo illustrata. Venezia, apud Michaelem Bonellum [Sansovino], 1575, gr. vol. in-8 antico, ccnn 40, cc 80, 97-375 // http://books.google.com.ua/books?id=ttZxpVpE98sC&lpg=RA1-PA183&ots=Pp6FhGfSwQ&dq=De%20mercatura%20seu%20rnercatore%2C%20B.%20stracca&hl=ru&pg=PP1#v=onepage&q&f=false.
38. Guyader J. Existait il une doctrine coomercialiste dans l’Ancienne France? L’exemple des sociétés: titre IV de l’Ordonnance sur le Commerce de Terre du 23 mars 1673 // La doctrine juridique / Thireau, Jean-Louis; Géraud-Llorca, Edith; Guyader, Josseline e. a.; recherche coordonnée par Yves Poirmeur et Alain Bernard. Paris: PUF, - 1993. - 287 p.
39. Esmein A. L’intransmissibilité première des créances et des dettes. Nouv. Rev. Hist. - 1887. - Р. 48-65.
40. Lévy-Bruhl H. Recherches sur les actions de la loi, 1960, 348 p.
41. Szramkiewicz R. Histoire du droit des affaires, Montchrestien, 1989. – 343 p.
42. Maynz Ch. G. Eléments de droit romain, Volume 2, Kessinger Publishing, LLC, 2010. – 524 p.
43. Declareuil J. La justice dans les coutumes. Nouv. Rev. Hist., 1889. - Р. 388
44. Грушевський М. С. Історія України-Русі: в 11 т. / Редкол.: П. С. Сохань (голова) та ін. – К.: Наук. думка, 1992. – Т. 3. – 1993. – 592 с.
45. Российское законодательство Х–ХХ вв. / Под ред. О. И. Чистякова. - М., 1984. – 432 c.
46. Колб Б. Состав преступления и понятие банкротства // Законность. – 1998. – № 1. – С. 47-48.
47. Джунь В. В. Інститут неспроможності: світовий досвід розвитку і особливості становлення в Україні: Монографія. – Львів: Інститут технологій бізнесу і права, 2000. – 180 c.
48. Рябцева Я. Г. Поняття та ознаки банкрутства // Вісник господарського судочинства. – 2002. - № 4. - С. 213-217.
49. Black’s Law Dictionary. 8th ed., West (Thomson Reuters), 2004. - 1812 p.
50. Мюллер В. К. Англо-русский словарь. 70 000 слов и выражений. Изд. 15-е стереотип. - М.: «Сов. Энциклопедия», 1970. – 912 c.
51. Руководство для законодательных органов по вопросам законодательства о несостоятельности// http://www.uncitral.org/uncitral/ru/commission/sessions/43rd.html.
52. Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. № 436-IV// Офіційний вісник України. - 2003. - № 11. - С. 462.
53. Державна податкова адміністрація, Лист «Щодо Методичних рекомендацій працівникам підрозділів організації оперативних заходів по скороченню податкової заборгованості щодо виявлення та розкриття злочину, передбаченого ст. 218 КК України «Фіктивне банкрутство» від 28.10.2002 р. № 1021/7/26-9017) // Бізнес - Бухгалтерія. Право. Податки. Консультації. – 2002. – 11. - № 48/1-2.
54. Національна служба посередництва і примирення, Наказ «Про затвердження Положення про порядок проведення примирних процедур по вирішенню колективних трудових спорів (конфліктів) у випадку неплатоспроможності власника або уповноваженого ним органу (представника)» від 30.11.2001 р. № 230) // Вісник законодавства України. – 2001. – 12. - № 49.
55. Закон України «Про Національний банк України» від 20.05.1999 р. № 679-XIV // Відомості Верховної Ради України (ВВР). - 1999. - № 29. - Ст. 238.
56. Закон України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05.04.2001 р. № 2346-III// Відомості Верховної Ради України (ВВР). - 2001. - № 29. - Ст. 137.
57. Кримінальний кодекс України від 5 квітня 2001 р. № 2341-III // Офіційний вісник України. – 2001. - № 21. - С. 920.
58. Шершеневич Г. Ф. Конкурсный процесс. – М.: Статут, 2000. – 477 c.
59. Клепицкий И. А. Банкротство как преступление в современном уголовном праве // Государство и право. -1997. – № 11. – С. 52-60.
60. Васильев Е. А. Правовое регулирование конкурсного производства в капиталистических странах. Учеб. пособие. - М., 1989. – 141 c.
61. Лордкипанидзе А. Г. Гарантии платежеспособности по законодательству Англии и Франции // Законодательство зарубежных стран. - Вып. 162. - М., 1979. - С. 32.
62. Words and Phrases. St. Paul, Minn., West Publishing Company. – 1940. – Vol. 5.
63. Суд ЄС, 22 лютого 1979 р. – Зб. Рішень.
64. Watte N. Le Règlement communautaire, du 29 mai 2000, relatif aux procédures d’insolvabilité /N. Watte, V. Marquette in R.D.C. 2001, p. 565. L’affaire Gourdain (aff.133/78, Rec. 1979, p. 733)
65. Шершеневич Г. Ф. Конкурсное право. Казань, 1899 – 499 с.
66. Попондопуло В.Ф. Конкурсное право: Правовое регулирование несостоятельности (банкротства): Учеб. пособие/В. Ф. Попондопуло; С.-Петерб. гос. ун-т. Юрид. фак. — М.: Юристъ, 2001. — 331 с.
67. Телюкина М. В. Соотношение понятий «несостоятельность» и «банкротство» в дореволюционном и современном праве // Юрист. - 1997. - № 12. - С. 42.
68. Щенникова Л. Банкротство в гражданском праве России: Традиции и перспективы // Российская юстиция. - 1998. - № 10. - С. 39.
69. Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / Уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. – К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2005 – 1728 с.
70. Дубинчин А. А. Правовое регулирование несостоятельности (банкротства) юридического лица: Автореф. дис. на соиск. учен. степ. канд. юрид. наук: Спец.: 12.00.04- Предпринимат. право. Арбитраж. процесс/ Алексей Анатольевич Дубинчин; Урал. гос. юрид. акад. -Екатеринбург, 1999. -27 с.
71. Керимов Д. А. Философские проблемы права. - М, 1972. – 650 с.
72. Хозяйственное право. Учебник/Отв. ред. В. В. Лаптев. - М., 1983. – 528 с.
73. Ожегов С. И., Шведова Н. Ю. Толковый словарь русского языка. - М., 2003. – 944 с.
74. Никифоров А. А. Деятельность, поведение, творчество // Деятельность: Теория, методология, проблемы. - М., 1990. - С. 61-62.
75. Телюкина М. В. Основы конкурсного права. М.: Волтерс Клувер, 2004 - 560 с.
76. Торкановский Е. Антикризисное управление // Хозяйство и право. - 2000. - № 1. - С. 6.
77. Предпринимательское (хозяйственное) право. Учебник: В 2 т. / Отв. ред. О. М. Олейник. - М.: Юристъ, 1999. - Т. 1. – 727 с.
78. Гражданское право России. Общая часть. Учебник / Под общ. ред. О. Н. Садикова. - М., 2001. – 493 с.
79. Генкин Д. М. Конкурсный процесс // Энциклопедический словарь русского библиографического института «Гранат»: В 58 т. / Под ред. Ю. С. Гамбарова, В. Я. Железнова, М. М. Ковалевского и др. - М., 1910-1948. - Т. 25. – 640 с.
80. Гражданское и торговое право капиталистических государств / Отв. ред. Е.А. Васильев. - М., 1993. – 560 с.
81. Хозяйственное право / Отв. ред. В. К. Мамутов. – Киев: Юринком Интер, 2002. – 912 с.
82. Тосунян Г. А., Викулин А. Ю. Постатейный комментарий к Федеральному закону «О несостоятельности (банкротстве) кредитных организаций». - М., 1999. – 352 с.
83. Пахаруков Александр Анатольевич. Правовое регулирование конкурсного производства юридических лиц (Вопросы теории и практики) : Дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.03 : Москва, 2003. - 249 c.
84. Шершеневич Г. Ф. Учение о несостоятельности. Исследование. - Казань, 1908 г. — 461 с.
85. Мухачев И. Ю. Правовое регулирование деятельности арбитражного управляющего при несостоятельности (банкротстве): дис. … канд. юрид. наук. - М., 2004. - С. 12.
86. Карелина С. А. Правовое регулирование несостоятельности (банкротства). Учебно-практическое пособие. - М.: Волтерс Клувер, 2006. - С. 23.
87. Степанов В. В. Несостоятельность (банкротство) в России, Франции, Англии, Германии. - М., 1999. - С. 22-26.
88. Projet de loi de sauvegarde des enterprises // JCP E, n°22, 27 mai 2004, p. 829 – option finance 11 octobre 2004, n°803. - Р. 39
89. Best Project On Restructuring, Bankruptcy And a Fresh Start. Final Report Of The Expert Group. September 2003// http://europa.eu.int/comm/enterprise/entrepreneurship/support_measures/index.htm
90. Семеусов В. А., Пахаруков А. А. Институт несостоятельности (банкротства) юридических лиц в российском праве. Учеб. пособие. - Иркутск, 2000. - С. 28.
91. Renouard Augustin-Charles. Traité des faillites et banqueroutes. Seconde édition revue et augmentée. Paris, chez Guillaumin, 1844., I tom 548 p., II tom 535p.
92. Thaller Edmond-Eugène. Les différentes législations commerciales mises en parallèle et en conflit. Des faillites en droit comparé, Paris, A. Rousseau, 1887, 2 vol.
93. Seuffert, L., W. Endemann. Das deutsche Konkursverfahren. Systematisch dargestellt. Leipzig (Fues’s Verlag [R.Reisland]) 1889.
94. Rolin A. Les conflits de lois en matière de faillite: RCADI IV/1926, t. 14, p. 5-158, n° 35 s. – С. 12.
95. Pillet A. Des personnes morales en droit international privé, n° 179. - С. 267.
96. Percerou et Desserteaux. Des faillites et banqueroutes et des liquidations judiciaires, t. III : 2e éd. 1938, n° 1720, p. 229. - Adde op. cit., n° 1721. - С.234.
97. Lyon-Caen et Renault. Traité de droit commercial, t. VIII, par A. Amiaud, 5e éd. 1936, n° 1236. - Arminjon, Précis de droit international privé commercial, p. 512.
98. Ripert, Quelques questions sur la faillite en droit international privé : Rev. crit. législ. et jurispr. 1877. – Р. 726.
99. Ануфриева Л. П. Международное частное право: в 3-х т. - Т. 3. Трансграничные банкротства. Международный коммерческий арбитраж. Международный гражданский процесс: Учебник. – М.: Издательство БЕК, 2001. – 768 с.
100. Bonfils. Compétence des tribunaux français; Calvo. Droit international privé, t. II, § 907. – Massé,Droit commercial, t. I, n° 546. - Р. 547.
101. Ponceblanc G. L’harmonisation des procedures collectives en Europe: espérances utopiques. Gazette du Palais, 1990, 2. - Р. 592.
102. Rémery J.-P. La faillite internationale. PUF, 1996. - Р. 6.
103. Thaller Edmond-Eugène. Des faillites en droit comparé, avec une étude sur le règlement des faillites en droit international, t. II, 1887, n°224. - Р. 340.
104. Béguin J. Un îlot de résistance à l’internationalisation: le droit international des procédures collectives / mél. Y. Loussouarn, Dalloz, 1993, p. 31 et s.
105. Manes A. Staatsbankrotte. Wirtschaftliche und rechtliche Betrachtungen, Berlin, 1918. - 302 p.
106. Wynne H. William. State Insolvency and Foreign Bondholders: Selected Case Histories of Governmental Foreign Bond Defaults and Debt Readjustments. Beard Books:1951. - 684 p.
107. Malagardis, Antonis N. Ein, Konkursrecht’ für Staaten? Zur Regelung von Insolvenzen souveräner Schuldner in Vergangenheit und Gegenwart (Baden-Baden: Nomos), 1990.
108. Smith Adam. An Inquiry into the Nature and Causes of The Wealth of Nations. Random House, Inc.: 1937, p. 883. // .http://www.marxists.org/reference/archive/smith-adam/works/wealth-of-nations/index.htm
109. Rogoff K., Zettelmeyer J. Bankruptcy Procedures for Sovereigns: A History of Ideas, 1976–2001 // http://www.imf.org/external/pubs/ft/wp/2002/wp0257.pdf
110. «Do We Need an International Lender of Last Resort?» (April 20, 1995). Bankruptcy Procedures for Sovereigns p. 483 // http://www.nber.org/chapters/c9547.pdf.
111. 72-е пленарне засідання 52 Сесії Генеральної асамблеї ООН від 15 грудня 1997 р. // http://www.uncitral.org/uncitral/en/uncitral_texts/insolvency.html.
112. Європейська конвенція «Про деякі міжнародні аспекти банкрутства» від 5 червня 1990 р. // ETS № 136.
113. Конвенція щодо проваджень у справі про неплатоспроможність у Європейському Союзі від 1995 р. // http://www.iiiglobal.org/component/jdownloads/?task=viewcategory&catid=361.
114. Європейська конвенція щодо певних міжнародних аспектів банкрутства (не набула чинності) від 1990 р. // http://www.iiiglobal.org/component/jdownloads/?task=viewcategory&catid=361.
115. Конвенція стосовно судової юрисдикції, визнання та виконання рішень у справах про банкрутство (діє між Францією та Австрією, від 1979 р.) // http://www.iiiglobal.org/component/jdownloads/?task=viewcategory&catid=361.
116. Угода стосовно Закону про Банкрутства та Мирової угоди - (діє між ФРН та Австрією, 1979 р) // http://www.iiiglobal.org/component/jdownloads/?task=viewcategory&catid=361.
117. Конвенція стосовно банкрутства, мирової угоди та відстрочення платежів (діє між Бельгією та Австрією, 1969 р.) // http://www.iiiglobal.org/component/jdownloads/?task=viewcategory&catid=361.
118. Convention concerning the Reciprocal Execution of Enforceable Decisions and Instruments and Reciprocity in Bankruptcy Proceedings, and Additional Protocol Poland and Czechoslovakia, 1934 // http://www.iiiglobal.org/index.php?option=com_jdownloads&Itemid=57&task=view.download&cid=1462.
119. Nordic Convention regarding Bankruptcy(Denmark, Finland, Iceland, Norway and Sweden, 1933) // http://untreaty.un.org/unts/60001_120000/22/9/00042440.pdf.
120. Agreement amending the Nordic Convention regarding Bankruptcy1977 // http://www.iiiglobal.org/component/jdownloads/?task=view.download&cid=1460.
121. Convention on the Enforcement of Judgments in Civil and Commercial Matters France and Italy, 1930 // http://www.doc.diplomatie.fr/BASIS/pacte/webext/bilat/DDD/19300015.pdf.
122. Convention regarding Certain Questions of Civil Procedure and Private Law, with Protocol of Signature Hungary and Yugoslavia, 1929 // http://www.iiiglobal.org/component/jdownloads/?task=view.download&cid=946.
123. Convention concerning Reciprocal Judicial Protection and Legal Assistance in regard to Civil and Commercial Law and Non-Litigious Affairs, with Additional Protocol Romania and Czechoslovakia, 1925 // http://www.iiiglobal.org/index.php?option=com_jdownloads&Itemid=57&task=view.download&cid=1706.
124. Convention concerning Territorial Jurisdiction, Bankruptcy and the Authority and Execution of Judgments, Arbitral Awards, and Notarial Acts, with Additional Protocol Belgium and The Netherlands, 1925 // http://www.iiiglobal.org/index.php?option=com_jdownloads&Itemid=57&task=view.download&cid=1456.
125. Convention relating to Legal Assistance Bulgaria and Kingdom of the Serbs, Croats and Slovenes, 1923 // http://www.iiiglobal.org/index.php?option=com_jdownloads&Itemid=57&task=view.download&cid=1707
126. Treaty establishing the European Economic Community (1957) // http://ec.europa.eu/economy_finance/emu_history/documents/treaties/rometreaty2.pdf.
127. Dalhuisen J. H. Compositions in Bankruptcy. A Comparative Study of the Laws of the E.E.C. Countries, England and the U.S.A. – Leiden, 1968. – P. 7.
128. Affaire Hoffmann, 07 mars 1878, Paris, JDI, 1878,606; S., 1879,2,164, n. E. Dubois.
129. Transnational Insolvency: Cooperation Among The NAFTA Countries. Guidelines Applicable to Court-to-Court Communications in Cross-Border Cases: / As Adopted and Promulgated by The American Law Institute at Washington D.C., May 16, 2000, 9 P.
130. US Code of Bankruptcy, Title 11, Chapter 7, Subchapter 1, § 704. Duties of trustee // http://www.law.cornell.edu/uscode/html/uscode11/usc_sup_01_11_10_11.html.
131. Іn Re: Jamko, Inc., D.B.A. Shoe Bazaar, Debtor. Donald F. Walton, U.S. Trustee, Plaintiff-Appellee, v. Jamko, Inc., D.B.A. Shoe Bazaar, Defendant-Appellant., 240 F.3d 1312 (11th Cir. 2001) // http://vlex.com/vid/jamko-shoe-bazaar-36195165.
132. Іn Re: Balbir Singh Tuli, Debtor. Balbir Singh Tuli, Appellant, v. Republic of Iraq, Appellee., 172 F.3d 707 (9th Cir. 1999) // http://vlex.com/vid/balbir-singh-tuli-iraq-36165218.
133. Banque des Marchands de Moscou v Kindersley [1952] 1 Ch 112, 127 // http://onlinelibrary.wiley.com/doi/10.1111/j.1468-2230.1955.tb00279.x/pdf.
134. In re Azoff-Don Commercial Bank [1954] 1 Ch. 315 // K. Lipstein (1958). Conflict of Laws - Winding up of Foreign Company. The Cambridge Law Journal, 16, pp 14-15 doi:10.1017/S0008197300003330
135. Mathieu-Bouyssou M.-E. Aperçu des règles de droit judiciaire privé relatives aux procédures d’insolvabilité européennes après le règlement communautaire n°1346/2000, D. 2002 chron. – 50903 p.
136. Didier P. La problématique du droit de la faillite internationale // Revue de Droit des affaires internationales, No 3, 1989. – Р. 201-206.
137. Jurisclasseur «Europe» fasc. 870: procédures collectives – droits internes – droit international, par Idot L. et Saint-Alary-Houin C., spécialement § 55.
138. Code de commerce de la RF. Partie législative: LIVRE VI : Des difficultés des entreprises // http://www.legifrance.gouv.fr/.
139. Новосельцев І. І. «Еволюція правової доктрини транскордонної неплатоспроможності» // Приватне право і підприємництва: Зб. наук. праць. - 2007 р. – Випуск № 6. - С. 230-236.
140. Convention du 15 juin 1869 entre la Suisse et la France sur la compétence judiciaire et l’exécution des jugements en matière civile (avec protocole explicatif et acte add.) (RS 12 315) // http://untreaty.un.org/unts/60001_120000/19/27/00037347.pdf.
141. La Convention franco-belge du 8 juillet 1899 sur la compétence judiciaire et l’exécution // http://www.ulb.ac.be/droit/dip/publications.htm.
142. Convention sur la faillite et la liquidation judiciaire, Paris, le 13 septembre 1950 // OS n°692 du 9 janvier 1953(JO du 26/01/1953); // http://www.diplomatie.gouv.mc/315Diplomatie/wwwnew.nsf/1909$/7023df2167cb1223c1257365005b53c6fr?OpenDocument&3Fr.
143. Wilderspin M. La genèse du Règlement 1346/2000 du 29 mai 2000 relatif aux procédures d’insolvabilité // Les Petites Affiches, novembre 2001, n° 231. - Р. 14.
144. Fasquelle D.// Petites Affiches, 12 decembre 2003, № 248.
145. Corpus Juris, Ulp. Digesten 42. 8. 6. 7.// www.smixx.de/ra/Links_F-R/Corpus_Iuris_Civilis/Digesten/dig24.doc
146. Duursma-Kepplinger, у Коментарі: Duursma-Kepplinger/Duursma/Chalupsky, (Fn. 17), ст. 4 // http://www.simons-law.com/caselaw/pdf/5.pdf.
147. BGHZ 95, 256 ff. // http://dejure.org/dienste/vernetzung/rechtsprechung?Text=BGHZ%2095,%20256
148. Paulus, у журналі DStR 2005, 334, 335.// http://www.management-und-recht.de/biografie-der-ag/04.htm
149. Virgós, ForumInt., No. 25, 1998, 34 // http://www.ilf-frankfurt.de/uploads/media/ILF_WP_017.pdf
150. Herchen, журнал ZInsO 2002, 245 ff. // http://www.tilburguniversity.edu/research/institutes-and-research-groups/tilec/publications/discussionpapers/2006-010.pdf.
151. European Focus: Understanding “Centre of Main Interests”: Where Are We? September / October 2007, Paul Bromfield // http://www.jonesday.com/files/Publication/5e2ab831-3967-47bb-9dd8-fe0c1198cdeb/Presentation/PublicationAttachment/aef41e65-a8ac-4f23-add1-d38e96232a15/JD_NYI_4029108_1_European%20COMI%20Article%20for%20Sept_Oct%202007%20BRR.pdf.
152. Directive 2001/17/CE du Parlement Europeen et du Conseil du 19 mars 2001 concernant l’assainissement et la liquidation des entreprises d’assurance // JO L 110 , 20/04/2001 P. 0028 - 0039.
153. Directive 2001/24/EC of the European Parliament and of the Council of 4 April 2001 on the reorganisation and winding up of credit institutions // OJ L 125 , 05/05/2001 P. 0015 – 0023.
154. Bureau D., La fin d’un îlot de résistance: le règlement du Conseil relatif aux procédures d’insolvabilité // Rev. Crit., DIP 2002. – Р. 613-636.
155. Gourdain (Henri Gourdain (liquidator) v. Franz Nadler (C-133/78) [1979] IECR 733); Powell Duffryn Plc. v. Wolfgang Petereit [1992] E.C.R. I-1745, 1774, para. 15. (b) // European commentaries on private international law. Brussels I Regulation. Ed. by Ulrich Magnus, Peter Mankowski, 2007, ISBN: 978-3-935808-32-3
156. Vallens J.-L. Les problèmes de droit international privé non resoles par le Règlement du 29 mai 2000. Paris. – 20.06.2002 // AEDBF.
157. Eurofood / Parmalat №C-341/04// http://eur-lex.europa.eu/LexUriServ/LexUriServ.do?uri=CELEX:62004J0341:EN:HTML.
158. High Court of Justice Leeds, NZI 2004, 219, 221;
159. High Court of Justice Chancery Division London, ZIP 2003, 813 ff.; [2003] 2 All ER 201.
160. Wessels, Jurisdiction to open Insolvency Proceedings in Europe, in particular against (groups of ) companies, Institute for Law and Finance, Working Paper Series No. 17, http://www.ilf-frankfurt.de/publications/ILF_WP_017.pdfInternational.
161. Eidenmüller, IPRax 2001, 5.
162. Pannen/Riedemann, NZI 2004, 651.
163. Литвинский Д. В. Признание иностранных судебных решений по гражданским делам. – СПб.: Издательский дом С.-Петерб. гос. ун-та, Издательство юридического факультета С.-Петерб. гос. ун-та, 2005. – С. 13.
164. Теория государства и права. - М., 1997. - С. 117-118.
165. Шак Х. Международное гражданское процессуальное право. - М., 2001. - § 93. - С. 453.
166. Международное частное право: Учебник / Отв. ред. Г. К. Дмитриева. – 2-е изд. - М.: Издательство «Проспект». – С. 616.
167. Муранов А. И. Вопросы признания и (или) приведения в исполнение иностранных решений в России // http://www.muranov.ru/pdf/Some_issues_of_enforcement_of_foreign_judgments_in_Russia.pdf.
168. Гладышев С. И. Исполнительное производство Англии. - М., 2002. - С. 205.
169. Lagarde P. La réciprocité en droit international privé // RCADIH. 1977. № I. T. 154. P.102, 114 та наступ.; § 4 та наступ.
170. Ануфриева Л. П. Об источниках международного частного права: Некоторые вопросы теории // МЖМП. - 1994. - № 4.
171. Лунц Л. А. Международное частное право. -М., 1970. - С. 30.
172. Муранов А. И. Международный договор и взаимность как основания приведения в исполнение в России иностранных судебных решений. - М.: Статут, 2003. - 192 с.
173. Сліпачук Т. В.До питання про визнання іприведення у виконання рішень МКАС при ТПП України на території іноземних держав за місцем перебування відповідача. / Збірка коментованого законодавства / Виконання судових рішень. - К.: Юстиніан, 2002. - С. 460-478.
174. Hilton v. Guyot, 159 U.S. 113 (1895) // http://supreme.justia.com/us/159/113/
175. Cunard Steamship Company Limited, Plaintiff-Appellant, v. Salen Reefer Services AB, Defendant-Appellee, United Brands Company, Garnishee. United States Court of Appeals for the Second Circuit September 19, 1985 1986 A.M.C. 163; 2 Fed.R.Serv.3d 1288; 773 F.2d 452.// http://www.altlaw.org/v1/cases/554787.
176. 252 F3d 1146 Grandote Country Club Company Ltd Hideki Kojima Mountain Investment Corporation v. Grandote International Limited Liability Company 252 F.3d 1146 (10th Cir. 2001) // http://openjurist.org/252/f3d/1146/grandote-country-club-company-ltd-hideki-kojima-mountain-investment-corporation-v-grandote-internati.
177. Цивільний процесуальний кодекс України від 18 березня 2004 р. № 1618-IV // Офіційний вісник України. – 2004. - № 16. - С. 1088.
178. Le principe de proximité dans le droit international privé contemporain; cours général de droit international privé / Lagarde Paul, Recueil des cours (1986), volume 196 , issue I. - Р. 9-238.
179. Fragistas Ch.N. Deux Conventions multilatérales récentes sur la reconnaissance des jugements étrangers; Rivista di diritto internazionale privato e processuale, 1968. - Р. 745.
180. Ст. 6 Європейської конвенції про права людини від 1950 р. // http://www.hri.org/docs/ECHR50.html.
181. Лунц Л. А. Международное частное право. Общая часть. - М.: Госюриздат, 1959. – С. 126-129.
182. Brussels Convention on Jurisdiction and the Enforcement of Judgments in Civil and Commercial Matters 1968 // http://www.jus.uio.no/lm/brussels.jurisdiction.and.enforcement.of.judgments.in.civil.and.commercial.matters.convention.1968/doc.html#1.
183. Convention on jurisdiction and the enforcement of judgments in civil and commercial matters, Done at Lugano on 16 September 1988 // http://curia.europa.eu/common/recdoc/convention/en/c-textes/lug-idx.htm.
184. Labayle H. Un espace de liberté, de sécurité et de justice // Revue Trimestrielle de Droit Européen (R.T.D.E), 1997
185. Council Regulation (EC) No 1347/2000 of 29 May 2000 on jurisdiction and the recognition and enforcement of judgments in matrimonial matters and in matters of parental responsibility for children of both spouses // Official Journal L 160, 30/06/2000 P. 0019 – 0036.
186. Une nouvelle application controversée du règlement n° 1346/2000 relatif aux procédures d’insolvabilité aux groupes de sociétés, par Fasquelle Daniel // J.C.P. E. 2005, n°39, p.1576-1582).
187. Council Regulation EC No 2201/2003 of 27 November 2003 concerning jurisdiction and the recognition and enforcement of judgments in matrimonial matters and the matters of parental responsibility, repealing Regulation (EC) No 1347/2000 // OJ L 338, 23.12.2003. - Р. 1–29.
188. Regulation EC No 1393/2007 of the European Parliament and of the Council of 13 November 2007 on the service in the Member States of judicial and extrajudicial documents in civil or commercial matters (service of documents), and repealing Council Regulation (EC) No 1348/2000 // OJ L 324, 10.12.2007. - Р. 79–120.
189. Code judiciare europeen: Textes au 1 mars 2003 / Redacteurs J.-Y. Carlier, M. Fallon, B. Martin-Bosly. Bruxelles, 2003.
190. Andrea Giardina (1978). The European Court and the Brussels Convention on Jurisdiction and Judgments. International & Comparative Law Quarterly,27, pp 263-276 doi:10.1093/iclqaj/27.2.263.
191. Case 29/76, Lufttransportunternehmen GmbH & Co. KG v. Eurocontrol, 1976 E.C.R. 1541, [1977] 1 C.M.L.R. 88, 102 (1977).
192. Case C-172/91 Volker Sonntag Hans Waidmann and Others[1993] ECR I-01963 // http://curia.europa.eu/common/recdoc/convention/gemdoc93/html/2-1993/02-z-en-1993.htm.
193. 4 U 141/03 NJW-Rechtsprechungs-Report Zivilrecht 2004 p.1720-1722, 02.03.2004 // http://curia.europa.eu/common/recdoc/convention/gemdoc2005/pdf/26-u-de-05.pdf.
194. Sø og Handelsretten Eva Denmark A/S v Nortinox Utilidades Domésticas Lda Ugeskrift for Retsvæsen A 2004 p. 2710-2713 // http://curia.europa.eu/common/recdoc/convention/en/2005/29-2005.htm.
195. C-391/95 Van Uden Maritime BV, handelend onder de naam Van Uden Africa Line v Kommanditgesellschaft in firma Deco-Line, Peter Determann KG en Peter Determann, 08.12.1995, Rechtspraak van de week 1995 nº 262 Nederlands juristenblad 1996 Bijl. p. 9-10 // http://curia.europa.eu/common/recdoc/convention/gemdoc96/pdf/10-B-fr-96.pdf.
196. Suess E. 2002. "Fraudulent Conveyance not Discharged When Debtor Files a Bankruptcy Action." Daily Record (St. Louis, MO/St. Louis Countian) (May 8).
197. Gaillot L. The interpretation by French courts of the EU COMI notion; Paul Bromfield. European Focus: Understanding «Centre of Main Interests»: Where Are We? September / October 2007 // http://www.jonesday.com/files/Publication/5e2ab831-3967-47bb-9dd8-fe0c1198cdeb/Presentation/PublicationAttachment/aef41e65-a8ac-4f23-add1-d38e96232a15/JD_NYI_4029108_1_European%20COMI%20Article%20for%20Sept_Oct%202007%20BRR.pdf.
198. Riunione Adriatica Di Sicurta SpA (RAS) v West Tankers Inc.(Case C-185/07)(2007/C 155/17) // http://curia.europa.eu/common/recdoc/convention/gemdoc2007/pdf/06-b-en-07.pdf.
199. Société de représentation textile SORETEX / Société PlauenerGardine GmbH & Co. KG // La Semaine juridique - entreprise et affaires 1999 p.1221, Recueil Dalloz Sirey 1999 IR. - Р. 227-228.
200. Rapport de synthese des travaux de la Commission Speciale de Mars 1998 sur la Competence Juridictionnelle Internationale et les Effets des Jugements Etrangers en Matiere Civile et Commerciale, établi par Catherine Kessedjian, Bureau Permanent de la Conférence, Scheveningseweg 6, 2517 KT La Haye, Pays-Bas // http://www.hcch.net/upload/wop/jdgm_pd9.pdf.
201. Beraudo J.-P., «Convention de Lugano du 16 septembre 1988», in JCL Europe, t. 6, Fasc. 3100 à 3103.
202. Mercier P. et Dutoit B., L’Europe judiciaire: les Conventions de Bruxelles et de Lugano, Bâle, Helbing & Lichtenhahn, 1992.
203. Donzallaz, Y., La Convention de Lugano du 16 septembre 1988 concernant la compétence judiciaire et l’exécution des décisions en matière civile et commerciale, vols.I-III, Berne, Staempfli, 1996-1998.
204. Manuel de droit international prive /A. Pillet, J.-P. Niboyet. - Paris: Librairie de la Societe du Recueil Sirey, 1924. -792 p., [VIII].
205. Traite de droit international prive Francais.Tome 2, La Jouissance des droits : Condition des Etrangers ; Personnes physiques ; Personnes morales / J.-P. Niboyet. -Paris : Libraire du Recueil sirey,1938. - 404 p.
206. La Reciprocite en droit international / par Emmanuel Decaux, Paris : Librairie generale de droit et de jurisprudence, 1980. - 374 p.
207. Foelix J. Traite du droit international prive ou du conflit des lois des differentes nations en matiere de droit prive. 4 ed. / Revue et augmentee par Ch. Demangeat. Paris, 1866. T2. § 327, 328. - P.48-49.
208. Académie de droit international de La Haye: Sessions de cours. - Conférence de La Haye de droit international privé: Nouvelles conventions (1951-1999). État des signatures, des ratifications et des adhésions au 1er mars 2003, N° 2.
209. Корецкий В. М. Оговорка о взаимности в международном частном праве // Корецкий В. М. Избранные труды: в 2 кн. - Кн.1. – Киев, 1989. - С. 71.
210. Audit В. Droit international privé. 2 éd. Paris, 1997. § 80.
211. La reconnaissance et l’exécution des jugements étrangers / Sperl, Hans. Recueil des cours (1931), volume 36, issue II. - Р. 385-478.
212. Droz G. A. Regards sur le droit international privé comparé: Cours général de droit international privé // RCADIH. 1991. N IV. T. 229, § 82 ; Juris-Classeur. Droit comparé. Fasc. Espagne, Allemagne, Canada, Belorus, Perou, etc. 2002.
213. Толочко О. Рассмотрение судами гражданских дел с иностранным элементом // Судовый вестник. -Минск, 1998. - № 3. - С. 53-55.
214. Богуславский М. М. Международное гражданское процессуальное право в государствах СНГ // Юрист: Приложение к газете «Экономика и жизнь». – 2001. - № 4, 5.
215. Engelmann I.E. De l’execution des jugements etrangers en Russie // JDI 1884, P. 122.
216. Светланов А. Г. Международный гражданский процесс: Современные тенденции. - М., 2002. - С. 39-40.
217. Goldman H. Reflexions sur la reciprocite en droit international // TCFDIP. 1962-1964. - P. 94.
218. Morandiere Julliot de la. Travaux de la Commission de reforeme du Code civil : Annee 1949-195. T. V. - P. 769.
219. Société SNF SAS v/ Société Cytec Industries, Trib. of First Instance of Brussels, 8 March 2007, Rev. Arb. 2007.303, obs. A. Mourreand L. Radicatidi Brozolo.
220. Report on the Convention on Insolvency Proceedings of 23 November 1995 // http://www.europarl.europa.eu/sides/getDoc.do?pubRef=-//EP//TEXT+REPORT+A4-1999-0234+0+DOC+XML+V0//EN.
221. Case C-80/00 (Reference for a preliminary ruling from the Bundesgerichtshof): Italian Leather SpA v WECO Polstermöbel GmbH & Co. // OJ C 47 of 19.2.2000.
222. Marrakesh Agreement Establishing the World Trade Organization // http://www.wto.org/english/docs_e/legal_e/04-wto_e.htm.
223. Report of the Working Party on the Accession of Ukraine (WT/ACC/UKR/152), the Schedule of Specific Commitments on Trade in Services resulting from the negotiations between Ukraine and WTO Members, 41 р.
224. Роз’яснення Президії Вищого Господарського суду України від 31.05.2002 р. № 04-5/608 «Про деякі питання практики розгляду справ за участю іноземних підприємств і організацій» // Вісник господарського судочинства. - 2002. – № 3.
225. Федеральный закон от 26 октября 2002 г. № 127-ФЗ «О несостоятельности (банкротстве)» (с изменениями и дополнениями)// http://www.arbitr.ru/.
226. Информация о судебном деле № ВАС-5299/05; Информация о судебном деле № ВАС-7025/06 // http://www.arbitr.ru/.
227. Eastern Financing Corporation v. JSC Alchevsk Iron and Steel Works // http://docs.justia.com/cases/federal/district-courts/new-york/nysdce/1:2004cv08112/256449/71/.
228. Проект Господарського процесуального кодексу // Закон і бізнес. – 2004. – № 36.
229. Рішення Суду ЄС у справі № С-463/00 Commission v. Kingdom of Spain (ECR 2003, P.I-04581).
230. Рішення Суду ЄС у справі № С-98/01 Commission v. United Kingdom of Great Britain and Northern Ireland (ECR 2003, P.I-04641).
231. Рішення Суду ЄС у справі № 33/74, van Binsbergen, 1974 E.C.R. 1299, [1975] 1 C.M.L.R. 298; № 205/84, Commission v. Germany (In re Insurance Services), 1986 E.C.R. 3755, [1987] 2 C.M.L.R. 69 (1986).
232. Рішення Суду ЄС у справі №C-55/94, Gebhard v.Consiglio dell’Ordine degli Avvocatie Procuratori di Milano, 1995 E.C.R. I-4165, [1996] 1 C.M.L.R. 603 (1995).
233. Лист Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва «Щодо заліку зустрічних однорідних вимог протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів» від 17.02.2003 р. № 3-20/889 // Податки та бухгалтерський облік. – 2003. – 05. - № 35-36.
234. Інформаційний лист Вищого господарського суду України «Про деякі питання, пов’язані з введенням мораторію на задоволення вимог кредиторів згідно з Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 19.03.2002 р. № 01-8/307 // Закон і Бізнес. - 2002. – 04. - № 11.
235. Господарський процесуальний кодекс України // ВВР. - 1992. - № 6. - С. 56.
236. Кодекс адміністративного судочинства // Урядовий кур’єр. - 2005. - 08. - № 153-154.
237. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання питань міжнародного приватного права» від 21.01.2010 р. № 1837-VI // ВВР. - 2010. - № 12. - Ст. 120.
238. Постанова Пленуму Верховного суду України від 24 грудня 1999 р. № 12 «Про практику розгляду судами клопотань про визнання і виконання рішень іноземних судів та арбітражів і про скасування рішень, постановлених у порядку міжнародного комерційного арбітражу на території України» // Вісник Верховного Суду України. – 2000. – № 1.
239. Практика МКАС при ТПП Украины. Внешнеэкономические споры. / Под общ. ред. И. Г. Побирченко. – К.: Праксіс, 2006. – 864 с.