ПРОЦЕСУАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ СПРАВ ЩОДО ПОЗБАВЛЕННЯ БАТЬКІВСЬКИХ ПРАВ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені І. І. МЕЧНИКОВА

На правах рукопису

АЛЕКСАНДРОВА Юлія Вікторівна

УДК 347.637:347.9

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ СПРАВ ЩОДО ПОЗБАВЛЕННЯ БАТЬКІВСЬКИХ ПРАВ

Спеціальність 12.00.03 – цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник –
Зілковська Людмила Михайлівна
кандидат юридичних наук, доцент

Одеса – 2012

З М І С Т

ВСТУП……………………………………………………………………………….3
РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНО-ПРАВОВІ АСПЕКТИ ПОЗБАВЛЕННЯ БАТЬКІВСЬКИХ ПРАВ………………………………………………………….13
1.1. Правова природа справ про позбавлення батьківських прав………………13
1.2. Підстави позбавлення батьківських прав……………………………………29
Висновки до розділу 1……………………………………………………………. 55
РОЗДІЛ 2. ВІДКРИТТЯ ПРОВАДЖЕННЯ ТА ПІДГОТОВКА СПРАВ ПРО ПОЗБАВЛЕННЯ БАТЬКІВСЬКИХ ПРАВ ДО СУДОВОГО РОЗГЛЯДУ……………………………………………………………………….. 59
2.1. Пред’явлення позову в справах про позбавлення батьківських прав…………………………………………………………………………………59
2.2. Провадження до судового розгляду справ про позбавлення батьківських прав…………………………………………………………………………………72
2.3. Визначення кола осіб, які беруть участь у справах про позбавлення батьківських прав………………………………………………………………….84
2.4. Предмет доказування та докази у справах про позбавлення батьківських прав………………………………………………………………………………..106
Висновки до розділу 2…………………………………………………………….118
РОЗДІЛ 3. СУДОВИЙ РОЗГЛЯД СПРАВ ПРО ПОЗБАВЛЕННЯ БАТЬКІВСЬКИХ ПРАВ……………………………………………………….121
3.1. Сутність та значення судового розгляду справ про позбавлення батьківських прав…………………………………………………………………121
3.2. Рішення суду про позбавлення батьківських прав……………………….145
3.3. Процесуальний порядок розгляду справ про поновлення батьківських прав………………………………………………………………………………. 159
Висновки до розділу 3……………………………………………………………..175
ВИСНОВКИ………………………………………………………………………..179
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………………190

ВСТУП

Актуальність теми. Прагнучи розвивати і зміцнювати демократичну, соціальну, правову державу, дбаючи про забезпечення прав і свобод людини та гідних умов її життя, Конституція України у ст. 51 проголосила, що сім’я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Основна відповідальність за виховання і розвиток дитини покладена на її батьків. З причин невиконання батьками обов’язків, закріплених законом, на сьогодні доводиться констатувати тенденцію до збільшення кількості дітей, позбавлених батьківського піклування. Відповідно, захист прав, свобод та законних інтересів дитини є актуальною проблемою сьогодення, у вирішенні якої зацікавлено світове товариство. Однією з правових гарантій забезпечення такого захисту є судовий захист прав дитини.
Крайнім заходом впливу на батьків, які не виконують чи неналежно виконують свої батьківські обов’язки, є позбавлення батьківських прав, що реалізується за правилами цивільного судочинства. Незважаючи на значні позитивні зрушення, що відбулися у сфері правового регулювання прав дитини та забезпечення їх судового захисту, у тому числі і шляхом позбавлення батьківських прав, на сьогодні державою ефективного механізму захисту повною мірою не створено. Зі зростом кількості дітей, позбавлених батьківського піклування, простежується і тенденція до збільшення кількості цивільних справ щодо позбавлення батьківських прав. Однак, незважаючи на те, що кількість справ про позбавлення батьківських прав перевищує в десятки, а іноді в сотні разів розглянуті справи інших категорій, що також направлені на захист прав дітей, правозастосовна практика стосовно розгляду і вирішення зазначеної категорії справ є суперечливою та неоднозначною. Аналіз судової практики розгляду справ про позбавлення батьківських прав засвідчує про наявність низки проблем, що стосуються процесуального порядку розгляду зазначеної категорії справ, та відсутність єдиного підходу в їх вирішенні.
У зв’язку з недостатністю досліджень у правовій доктрині правові питання, пов’язані з розглядом справ про позбавлення батьківських прав, потребують подальшого наукового осмислення. Процесуальний порядок розгляду зазначеної категорії справ через призму окремих аспектів судового захисту прав, свобод та законних інтересів неповнолітніх був предметом низки досліджень учених як радянської, так і сучасної доктрини права, які здебільшого висвітлювалися на сторінках підручників із сімейного права. За останній час проблем позбавлення батьківських прав взагалі та процесуального порядку розгляду справ про позбавлення батьківських прав на дисертаційному рівні віддалено торкалися лише декілька науковців, а саме у кандидатських дослідженнях: Л.А. Кондрат’єва «Судовий захист неповнолітніх осіб у цивільному процесі України» (2006 р.), М.В. Логвінова «Цивільна та сімейно-правова відповідальність батьків за правопорушення вчинені неповнолітніми» (2006 р.), Г.Я. Тріпульський «Процесуальні особливості розгляду спорів, які зв’язані з виникненням, здійсненням та зміною особистих немайнових правовідносин між батьками та дітьми» (2008 р.). Втім, низка теоретичних і практичних питань правотворення та правозастосування, що виникають при розгляді справ зазначеної категорії досі не знайшла свого оптимального вирішення. Комплексного ж наукового дослідження процесуальних особливостей розгляду справ про позбавлення батьківських прав наука цивільного процесуального права не має.
Вищевикладеними обставинами й обумовлюється актуальність обраної теми дисертаційного дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація є частиною наукових досліджень Одеського національного університету імені І. І. Мечникова як пріоритетний напрям наукових досліджень згідно з Основними науковими напрямами та найважливішими проблемами фундаментальних досліджень у галузі природничих, технічних і гуманітарних наук на 2009 – 2013 рр., затв. Наказом Міністерства освіти і науки та Національної академії наук України від 26 листопада 2009 р. № 1066/609, і відповідає тематиці наукових досліджень кафедри цивільно-правових дисциплін економіко-правового факультету, що здійснюється в рамках наукової теми «Майнові та немайнові права особи в умовах побудови правової держави в Україні: проблеми набуття, здійснення та захисту» (державний реєстраційний номер 0108U003958).
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є виявлення, постановка та вирішення теоретичних проблем, розробка пропозицій щодо вдосконалення порядку розгляду цивільних справ про позбавлення батьківських прав у сучасному цивільному процесуальному та сімейному праві.
Згідно з поставленою метою, визначені такі завдання наукового дослідження:
з’ясування правової природи справ про позбавлення батьківських прав;
аналіз та удосконалення матеріально-правових підстав позбавлення батьківських прав;
розгляд процедури відкриття провадження, підготовки справи до судового розгляду у справах про позбавлення батьківських прав та виявлення можливості застосування загальних правил цивільного судочинства при їх розгляді;
визначення правового становища осіб, які беруть участь у справах про позбавлення батьківських прав;
з’ясування предмета доказування та кола доказів у справах про позбавлення батьківських прав;
здійснення аналізу процесуального порядку розгляду справ про позбавлення батьківських прав;
виявлення особливостей розгляду та вирішення справ про поновлення батьківських прав;
розробка пропозицій та рекомендацій щодо вдосконалення положень сімейного та цивільного процесуального законодавства України, що стосуються справ про позбавлення батьківських прав та порядку їх розгляду.
Об’єктом дослідження є сукупність суспільних відносин, що виникають у процесі розгляду та вирішення справ про позбавлення батьківських прав.
Предметом дослідження є процесуальні особливості розгляду цивільних справ щодо позбавлення батьківських прав.
Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети в процесі дослідження було застосовано загальнонаукові та спеціальні методи пізнання. Використання діалектичного методу дозволило з’ясувати правову природу справ про позбавлення батьківських прав. Порівняльно-правовий (компаративістський) метод застосовувався при дослідженні цивільних процесуальних та сімейних норм вітчизняного та зарубіжного законодавства, зокрема Російської Федерації. Використання структурно-функціонального методу мало місце при визначенні основних правових засад правового регулювання підстав та умов позбавлення батьківських прав та процесуального порядку розгляду справ щодо позбавлення батьківських прав. Методи індукції та дедукції дозволили виокремити загальні та відмінні ознаки, що притаманні стадіям відкриття провадження у справі, провадження досудового розгляду, судового розгляду справ про позбавлення батьківських прав. Застосування формально-логічного та формально-юридичного методів дало змогу здійснити логічний і мовний аналіз чинних правових норм, зокрема Сімейного та Цивільного процесуального кодексів України щодо розгляду справ про позбавлення батьківських прав, та виявити суперечності чинного законодавства в досліджуваній сфері, а також обґрунтувати висновки та пропозиції щодо його вдосконалення. Аналітичний метод використовувався в тих випадках, коли було необхідно обґрунтувати, довести, спростувати ті або інші теоретичні положення.
Теоретичною основою дослідження процесуальних особливостей розгляду справ про позбавлення батьківських прав є наукові праці в галузі сімейного, цивільного та цивільного процесуального права, галузевих юридичних наук, як сучасних вітчизняних вчених-правознавців, а саме: С.С. Бичкової, С.В. Васильєва, В.С. Гопанчука, Л.Є. Гузь, І.В. Жилінкової, Л.М. Зілковської, О.М. Калітенко, В.В. Комарова, Л.А. Кондрат’євої, М.В. Логвінової, Д.Д. Луспеника, Р.М.Мінченко, В.П. Мироненко, Л.А. Ольховик, З.В. Ромовської, Н.О. Саніахметової, О.І. Сафончик, О.В. Сурілова, В.І. Тертишнікова, Г.Я. Тріпульського, С.Я. Фурси, Ю.С. Червоного, О.І.Харитонової, Є.О. Харитонова, Я.М. Шевченко, М.Й. Штефан та ін., так і сучасних зарубіжних, зокрема російських та радянських вчених: С.С. Алексеєва, М.В. Антокольської, М.Г. Авдюкова, Г.М. Белякової, М.І. Брагинського, А.Б. Венгерова, М.А. Вікут, В.В. Вітрянського, А.О. Власова, А.О. Добровольського, М.Б. Зейдера, С.А. Іванової, О.В. Ісаєнкової, Д.М. Кархальова, О.Ф. Клейнмана, К.І. Комісарова, О.М. Копцева, Н.М. Кострової, О.Е. Лейста, О.М. Нечаєвої, А.С. Піголкіна, Л.М. Пчелинцевої, І.В. Решетнікової, В.О. Рясенцева, Н.М. Тарусіної, М.К. Треушнікова, Р.О. Халфіної, Д.М. Чечота, М.А. Чечиної, М.С. Шакарян, Н.С. Шерстньової, Т.В. Шершень, К.С. Юдельсона та ін.
Емпіричним підґрунтям дисертаційного дослідження є законодавство України, законодавство зарубіжних країн, міжнародні нормативно-правові акти, а також матеріали судової практики.
Наукова новизна отриманих результатів полягає у здійсненні вперше в науці цивільного процесуального права комплексного дослідження процесуальних особливостей розгляду цивільних справ щодо позбавлення батьківських прав, виконаного на матеріалах оновленого цивільного процесуального та сімейного законодавства України та спрямованого на вдосконалення та формування правових понять і категорій, обґрунтування пропозицій з удосконалення чинного законодавства щодо процесуальних особливостей розгляду справ про позбавлення батьківських прав.
Наукову новизну підтверджують такі положення:
вперше:
аргументовано, що у справах про позбавлення батьківських прав у разі звернення до суду з позовною заявою одного з батьків, на утриманні якого знаходиться дитина, до іншого є доцільним визначення територіальної підсудності за вибором позивача;
обґрунтовано доцільність звернення Уповноваженого Президента України з прав дитини до судових органів за захистом порушених прав, свобод та інтересів дитини, у тому числі й у справах про позбавлення батьківських прав;
запропоновано визначення судового рішення у справах про позбавлення батьківських прав як акта правосуддя, ухваленого судом у встановленому законом порядку від імені України, відповідно до якого закінчується судовий розгляд та вирішується справа про позбавлення батьківських прав по суті з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів дитини;
обґрунтовано визначення підстав для поновлення батьківських прав як стійких змін у поведінці матері, батька дитини, позбавлених батьківських прав, що віднайшли свій вияв у здійсненні конкретних дій, спрямованих на зміну способу життя, забезпечення виховання дитини, піклування про її здоров’я, фізичний, духовний та моральний розвиток, лікування від хронічного алкоголізму та наркоманії, що засвідчують бажання та можливість створення для дитини належних умов проживання в сім’ї;
аргументовано, що в тих випадках, коли на момент звернення до суду батьків (чи одного з них) з позовом про поновлення батьківських прав дитина вже досягла повноліття, суду доцільно відмовляти у відкритті провадження у справі з підстави, що повноліття дитини є умовою, за наявності якої поновлення батьківських прав неможливо.
Удосконалено положення щодо:
доцільності застосування як підстави для позбавлення батьківських прав – ухилення матері, батька від виконання своїх батьківських обов’язків по вихованню дитини в разі їх ухилення від сплати аліментів з уточненням, що таке ухилення може інтерпретуватися як ухилення від виконання батьківських обов’язків за наявності таких умов: 1) встановлення злісного характеру такої несплати; 2) винної поведінки батьків (чи одного з них), відповідно, відсутності об’єктивних причин, що зумовлюють неможливість належно виховувати та утримувати дитину; 3) поєднання з іншими обставинами, що свідчитимуть про ухилення матері, батька від виконання своїх обов’язків по вихованню дитини;
визначення жорстокого поводження з дитиною як підстави для позбавлення батьківських прав як будь-якої винної протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) у формі фізичного, психічного, сексуального та економічного насилля з боку матері, батька стосовно їх дитини чи загрози вчинення таких дій у майбутньому, а також застосування недопустимих заходів виховання, приниження честі та гідності дитини, образи, недбалого поводження з нею тощо, якщо такі діяння порушують гарантовані законом права, свободи та інтереси дитини та завдають шкоди її фізичному та (чи) психічному здоров’ю або створюють загрозу її завдання в майбутньому;
доцільності визначення як підстави для позбавлення батьківських прав – скоєння матір’ю, батьком умисного злочину стосовно дітей або умисного злочину одним із батьків відносно життя чи здоров’я іншого з батьків;
необхідності розширення складу осіб, які мають право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав, такими особами, як: баба, дід, повнолітні сестра, брат, мачуха, вітчим, усиновлювач, Уповноважений Президента України з прав дитини;
доцільності призначення та проведення у справах про позбавлення батьківських прав судово-наркологічної експертизи для встановлення факту захворювання особи на хронічний алкоголізм або наркоманію, з уточненням, що таке проведення є обов’язковим за відсутності відповідної довідки медичної установи щодо наявності (відсутності) такого захворювання;
безпосередньої участі при розгляді й вирішенні справ про позбавлення батьківських прав відповідача, з уточненням, що така участь є обов’язковою в разі, коли є достатні дані щодо його зареєстрованого місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи.
Дістали подальшого розвитку положення щодо:
правової природи справ про позбавлення батьківських прав, з уточненням, що справи про позбавлення батьківських прав підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства за правилами позовного провадження, оскільки містять ознаки, властиві для справ зазначеного провадження, такі, як: 1) наявність спору про право, зокрема, щодо належного виховання дитини, що є предметом судового розгляду; 2) наявність сторін – позивача (дитини) та відповідача (матері, батька дитини) з протилежними інтересами; 3) наявність спеціальних суб’єктів – третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, та третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору; 4) предмет захисту – ймовірно порушене суб’єктивне право чи охоронюваний інтерес дитини. Додатково аргументовано недоцільність запровадження позбавлення батьківських прав як кримінального покарання та розгляду вимоги про позбавлення батьківських прав у кримінальній справі в рамках кримінального процесу;
обов’язкової участі при розгляді й вирішенні справ про позбавлення батьківських прав прокурора у формі надання висновку у справі. У зв’язку з чим запропоновано визнати необхідним повідомлення прокурора на стадії підготовки справи до судового розгляду, а саме на попередньому судовому засіданні щодо його обов’язкової участі для надання висновку у справі, оголошення якого визнано доцільним здійснювати на стадії розгляду справи по суті;
вирішення питань при розгляді справ про позбавлення батьківських прав щодо стягнення аліментів на дитину, виселення того з батьків, хто позбавлений батьківських прав, з житлового приміщення, в якому він проживає з дитиною, не інакше як на підставі заявлених вимог позивачем, а не за власною ініціативою суду, що відповідатиме конституційним приписам (ст.ст. 30, 41 Конституції України) та основним засадам здійснення цивільного судочинства.
Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в тому, що викладені в роботі положення та висновки можуть бути використані: у науково-дослідній сфері – для подальших теоретичних досліджень та вдосконалення процесуального порядку розгляду справ про позбавлення батьківських прав; у правотворчій сфері – у процесі подальшого вдосконалення цивільного процесуального та сімейного законодавства України; у навчально-методичній роботі – при підготовці підручників, навчальних посібників та науково-методичних рекомендацій з цивільного процесуального та сімейного права тощо; у сфері правозастосування – для захисту прав, свобод та законних інтересів дитини.
Результати дисертаційної роботи використовуються в навчальному процесі, зокрема Одеським національним університетом імені І. І. Мечникова при викладанні курсу «Цивільний процес» та проведенні практичних занять з цивільного процесу та сімейного права.
Апробація результатів дослідження. Основні теоретичні висновки і практичні рекомендації дисертаційного дослідження оприлюднені на науково-практичних конференціях: Міжнародній науковій конференції, присвяченій пам’яті Ю. С. Червоного, «Актуальні проблеми цивільного права та процесу» (м. Одеса, 12 лютого 2010 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Становлення, функціонування та розвиток правових систем сучасності: проблеми науки і практики», присвяченій 145-й річниці створення Одеського національного університету імені І. І. Мечникова (м. Одеса, 23 квітня 2010 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Наукові вісті – 2010» (м. Миколаїв, 17 листопада 2010 р.); Другій міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій світлій пам’яті вчених-процесуалістів Київської школи, «Проблеми процесуальної науки: історія та сучасність» (м. Київ, 25 26 листопада 2010 р.); Міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій пам’яті Є. В. Васьковського, «Перші юридичні диспути з актуальних проблем приватного права» (м. Одеса, 15-16 квітня 2011 р.).
Публікації. Основні теоретичні положення та практичні висновки викладені в 5 друкованих наукових працях, які опубліковані у фахових наукових виданнях, перелік яких затверджено ВАК України, тези 5 доповідей на науково-практичних конференціях.
Структура дисертації. Структура дисертації обумовлена метою та завданнями дисертаційного дослідження. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, які включають дев’ять підрозділів, висновків та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації складає 210 сторінок, із яких 21 сторінка займає список використаних джерел із 209 найменувань.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Не претендуючи на остаточне вирішення окреслених у дисертаційному дослідженні проблем, за результатами проведеної наукової роботи для досягнення поставленої мети отримано низку власних теоретичних висновків, що стосуються процесуальних особливостей розгляду справ про позбавлення батьківських прав, а також сформульовано окремі практичні рекомендації щодо вдосконалення законодавства. Отже, до висновків, зокрема, належать такі:
1. За результатами дослідження правової природи справ про позбавлення батьківських прав як крайнього заходу впливу на осіб, які не виконують чи неналежно виконують батьківські обов’язки, встановлено доцільність розгляду позбавлення батьківських прав як заходу сімейно-правової відповідальності, фактичною підставою застосування якого є вчинення сімейного правопорушення. Виявлено та проаналізовано законодавчу неврегульованість та суперечливість підходів правової доктрини щодо вирішення питань вини в поведінці матері, батька дитини, стосовно яких вирішується справа про позбавлення батьківських прав. У зв’язку з чим запропоновано визначати винну поведінку матері, батька дитини як обов’язкову умову застосування позбавлення батьківських прав при оцінюванні всіх без винятку підстав такого позбавлення, закріплених у ч. 1 ст. 164 СК України.
Додатково аргументовано, що справи про позбавлення батьківських прав підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства за правилами позовного провадження, оскільки містять ознаки, властиві для справ зазначеного провадження, такі, як: 1) наявність спору про право, зокрема, щодо належного виховання дитини, що є предметом судового розгляду; 2) наявність сторін – позивача (дитини) та відповідача (матері, батька дитини) з протилежними інтересами; 3) наявність спеціальних суб’єктів – третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, та третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору; 4) предмет захисту – ймовірно порушене суб’єктивне право чи охоронюваний інтерес дитини. У зв’язку з чим визнано недоцільним запровадження позбавлення батьківських прав як кримінального покарання та розгляду вимоги про позбавлення батьківських прав у кримінальній справі в рамках кримінального процесу, оскільки таке запровадження може бути виправданим лише в разі неефективності застосування позбавлення батьківських прав на підставі СК України, коли не забезпечуватиметься захист прав та охоронюваних інтересів дитини.
2. Зважаючи на законодавчу неврегульованість, практичні труднощі та суперечливість наукових підходів у питаннях застосування ухилення матері, батька дитини від виконання своїх обов’язків по вихованню дитини як підстави для позбавлення батьківських прав, запропоновано визначення сукупності умов, при дотриманні яких є можливою інтерпретація ухилення батьків (чи одного з них) від виконання своїх обов’язків по вихованню дитини як ухилення від сплати аліментів, що служитиме підставою для позбавлення батьківських прав, серед яких такі: 1) встановлення злісного характеру такої несплати; 2) винна поведінка батьків чи одного з них, відповідно, відсутність об’єктивних причин, що зумовлюють неможливість належно виховувати та утримувати дитину; 3) поєднання з іншими обставинами, що свідчать про ухилення матері, батька від виконання своїх обов’язків по вихованню дитини.
Запропоновано авторське визначення жорстокого поводження з дитиною, що є підставою позбавлення батьківських прав, як будь-якої винної протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) у формі фізичного, психічного, сексуального та економічного насилля з боку матері, батька стосовно її дитини чи загрози вчинення таких діянь у майбутньому, а також застосування недопустимих заходів виховання, приниження честі та гідності дитини, образи, недбалого поводження з нею тощо, якщо такі діяння порушують гарантовані законом права, свободи та інтереси дитини та завдають шкоди її фізичному та (чи) психічному здоров’ю або створюють загрозу її завдання в майбутньому. Обґрунтовано експлуатацію дитини, що є підставою для позбавлення батьківських прав, визначати як будь-які винні протиправні дії матері, батька стосовно дитини, пов’язані з її економічною, сексуальною та іншими видами експлуатації, у тому числі примушуванням до жебракування, бродяжництва, залучення до зайняття проституцією, якщо такі дії здійснюються у власних інтересах в порушення прав, свобод та інтересів дитини, завдають шкоди її фізичному та (чи) психічному здоров’ю або створюють загрозу такого завдання в майбутньому.
Аргументовано визначення як підстави для позбавлення батьківських прав – скоєння матір’ю, батьком умисного злочину стосовно дітей або умисного злочину одним із батьків відносно життя чи здоров’я іншого з батьків.
3. Встановлено, що традиційними в науці цивільного процесуального права є суб’єктивні (процесуальна правоздатність особи, юридична заінтересованість) та об’єктивні (позитивні – належність справи до цивільної юрисдикції, наявність спору та негативні, вичерпний перелік яких закріплений у ст. 122 ЦПК України) передумови права на пред’явлення позову, дотримання яких, з деякими застереженнями, є обов’язковим для реалізації права на пред’явлення позову у справах про позбавлення батьківських прав. Запропоновано негативними об’єктивними передумовами права на пред’явлення позову щодо справ про позбавлення батьківських прав визнавати: 1) наявність справи про позбавлення батьківських прав із спору між тими самими сторонами про той самий предмет і з тих самих підстав у провадженні цього чи іншого суду; 2) смерть позивача – дитини та (або) смерть відповідача – матері, батька дитини, які є сторонами у справі.
Умовами реалізації права на пред’явлення позову щодо справ про позбавлення батьківських прав визнано: підсудність справи даному суду, дієздатність сторони, форма та зміст позовної заяви, а також вимога про сплату судового збору. З урахуванням аналізу чинного процесуального законодавства встановлено, що право на звернення до суду у справах про позбавлення батьківських прав реалізується в порядку, що передбачає дотримання позивачем, насамперед, вимог щодо правил про підсудність відповідно до ст. 109 ЦПК України. Запропоновано та аргументовано доцільність визначення підсудності за вибором позивача згідно зі ст. 110 ЦПК України в разі: 1) звернення до суду з позовною заявою одного з батьків, на утриманні якого знаходиться дитина, до іншого, що потребує подальшого законодавчого закріплення шляхом внесення відповідних змін; 2) поєднання вимоги про позбавлення батьківських прав з вимогою про стягнення аліментів на дитину, за умови об’єднання названих позовів (ч. 1 ст. 110 ЦПК України).
З урахуванням аналізу нормативних положень та основних теоретичних напрацювань визначено такі завдання підготовки справи про позбавлення батьківських прав до судового розгляду, що є основними: визначення характеру спірних правовідносин та закону, якими слід керуватися при вирішенні справи; уточнення обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, тобто визначення предмета доказування; визначення кола доказів, необхідних для вирішення справи і забезпечення їх своєчасного надання; вирішення питання про склад осіб, які братимуть участь у справі; вжиття заходів щодо забезпечення своєчасної явки в судове засідання всіх учасників процесу.
Обґрунтовано здійснення на попередньому судовому засіданні таких процесуальних дій: 1) обов’язкове залучення органів опіки та піклування, прокурора для дачі висновків у справі; 2) визначення кола доказів, а в деяких випадках призначення судової експертизи; 3) вирішення питання про забезпечення позову тощо. У зв’язку з чим запропоноване попереднє судове засідання при розгляді справ про позбавлення батьківських прав визнати обов’язковим.
4. Встановлено, що у справах про позбавлення батьківських прав суб’єктами цивільних процесуальних правовідносин є: 1) суд як обов’язковий суб’єкт цивільних процесуальних відносин; 2) особи, які беруть участь у справі про позбавлення батьківських прав, до яких слід віднести осіб, які вступають або залучаються до участі у справі з метою захисту своїх прав, свобод та інтересів: позивач (дитина); відповідач (матір, батько дитини); треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору для вирішення питання про передачу їм дитини (дід, баба, інші родичі дитини); треті особі, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору; для захисту інтересів дитини – органи прокуратури, органи опіки та піклування, Уповноважений Президента України з прав дитини, заклад охорони здоров’я, навчальний або інший дитячий заклад, у якому перебуває дитина, процесуальні представники; 3) інші учасники процесу: свідки; експерти; перекладачі; особи, які мають письмові й речові докази; особи, які реалізують рішення у справі, – органи державної влади та місцевого самоврядування та ін.
Підтримано позиції тих учених, які вважають, що участь прокурора в цивільному судочинстві не повинна обмежуватися, оскільки є правовою гарантією непорушності встановлених Конституцією прав і свобод громадян, встановлення істини у справі, ухвалення законного рішення. Відповідно, участь прокурора щодо справ про позбавлення батьківських прав для надання висновку визнано обов’язковою. У зв’язку з чим запропоновано на стадії підготовки справи про позбавлення батьківських прав до судового розгляду, а саме на попередньому судовому засіданні, повідомляти прокурора щодо його обов’язкової участі для надання висновку у справі шляхом оформлення відповідної ухвали.
Додатково обґрунтовано визначення процесуального положення органу опіки та піклування як такого, що посідає самостійне місце в цивільному процесі, який покликаний захищати права, свободи та інтереси дитини.
Підтримано позиції вчених щодо доцільності визначення у справах про позбавлення батьківських прав позивачем – дитини, оскільки вона є суб’єктом спірних правовідносин і її права та законні інтереси захищаються в суді. У зв’язку з чим правове становище іншого з батьків, до якого не пред’являється позов, визначено як законного представника дитини.
Обґрунтовано доцільність звернення Уповноваженого Президента України з прав дитини до судових органів за захистом порушених прав, свобод та інтересів дитини, у тому числі й у справах про позбавлення батьківських прав.
Аргументовано доцільність розширення складу осіб, які мають право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав, такими особами, як: баба, дід, повнолітні сестра, брат, мачуха, вітчим, усиновлювач, Уповноважений Президента України з прав дитини.
5. При дослідженні предмета доказування та кола доказів у справах про позбавлення батьківських прав шляхом критичного аналізу основних доктринальних підходів, чинного законодавства та правозастосовної практики додатково аргументовано доцільність призначення та проведення судово-наркологічної експертизи для встановлення факту захворювання особи на хронічний алкоголізм або наркоманію, що є підставою для позбавлення батьківських прав, за відсутності відповідної довідки медичної установи щодо наявності (відсутності) такого захворювання.
6. За результатами аналізу процесуального порядку розгляду справ про позбавлення батьківських прав встановлено, що такий розгляд, з урахуванням особливостей, обумовлених правовою природою названих справ, здійснюється за загальними правилами цивільного судочинства відповідно до положень Глави 4 Розділу III ЦПК України. З метою вирішення питань щодо можливості розгляду зазначеної категорії справ за відсутності сторін у судовому засіданні зроблено висновок щодо доцільності визнання явки неповнолітньої особи – позивача, стосовно матері, батька якої вирішується питання про позбавлення батьківських прав, обов’язковою.
Удосконалено наукові доробки щодо безпосередньої участі відповідача при розгляді зазначеної категорії справ, а саме явку відповідача запропоновано визнати обов’язковою в разі, коли є достатні дані щодо його зареєстрованого місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи.
Підтримано та доповнено наявні в літературі точки зору, що суд за власною ініціативою не може вирішувати питання про стягнення аліментів на дитину, про виселення того з батьків, хто позбавлений батьківських прав, з житлового приміщення, в якому він проживає з дитиною, якщо така вимога не заявлена позивачем, оскільки суд ухвалює рішення лише на підставі заявлених вимог іншими особами.
Встановлено, що наявність у справі висновку, наданого органами опіки та піклування, не виключає необхідність та доцільність надання в письмовій формі висновку прокурора, в основу якого мають бути покладені фактичні обставини, одержані за результатами досліджених у судовому засіданні фактичних обставин справи. Запропоновано здійснювати оголошення висновків зазначеними органами на стадії розгляду справи по суті, після дослідження наявних у справі доказів.
Обґрунтовано визначення судового рішення у справах про позбавлення батьківських прав як акта правосуддя, ухваленого судом у встановленому законом порядку від імені України, відповідно до якого закінчується судовий розгляд та вирішується справа про позбавлення батьківських прав по суті з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів дитини. Встановлено, що судове рішення у справах про позбавлення батьківських прав повинно відповідати вимогам, передбаченим ст. 215 ЦПК України, а також вимогам СК України щодо його змісту та відображати специфіку провадження в названій категорії справ, зумовленої захистом прав та інтересів дитини.
7. Встановлено, що процесуальний порядок розгляду і вирішення справ про поновлення батьківських прав здійснюється в порядку цивільного судочинства за правилами позовного провадження відповідно до положень розділу III ЦПК України з урахуванням особливостей, обумовлених правовою природою зазначеної категорії справ. Запропоновано авторське визначення підстав поновлення батьківських прав, під якими необхідно розуміти стійкі зміни в поведінці матері, батька дитини, позбавлених батьківських прав, що віднайшли свій вияв у здійсненні конкретних дій, спрямованих на зміну способу життя, забезпечення виховання дитини, піклування про її здоров’я, фізичний, духовний та моральний розвиток, лікування від хронічного алкоголізму та наркоманії, що засвідчують бажання та можливість створення для дитини належних умов проживання в сім’ї.
Удосконалено наукові доробки щодо строків звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав та запропоновано право на звернення з позовною заявою про поновлення батьківських прав обмежити строком, зазначивши, що з даним позовом мають право звертатися батьки (чи один із них), які позбавлені батьківських прав, тільки після спливу одного року з моменту набрання чинності рішенням суду про позбавлення їх батьківських прав.
За результатами дослідження умов, за яких поновлення батьківських прав є неможливим, зроблено висновок, що в тих випадках, коли дитина вже досягла повноліття на момент звернення до суду батьків (чи одного з них) з позовом про поновлення батьківських прав, суду доцільно відмовляти у відкритті провадження у справі у зв’язку з тим, що повноліття дитини є умовою, за наявності якої поновлення батьківських прав неможливо, відповідно, і відкриття провадження в такій справі також не є доцільним.
Шляхом критичного аналізу основних наукових підходів щодо розширення кола осіб-позивачів та визначення відповідача у справах про поновлення батьківських прав зроблено висновок щодо доцільності визначення позивачем у зазначеній категорії справ – матері, батька дитини, позбавлених таких прав відповідно до рішення суду, відповідачем – дитину, процесуальні права в інтересах і від імені якої здійснюватимуть орган опіки та піклування або ж інший із батьків, опікун чи піклувальник.
При визначенні кола осіб, які беруть участь при розгляді й вирішенні справ про поновлення батьківських прав, запропоновано, окрім участі органу опіки та піклування, визнати й обов’язковою участь прокурора для надання висновку у справі, що оголошується під час розгляду справи по суті, після дослідження наявних у справі доказів.
8. На основі теоретичних пропозицій та висновків запропоновано зміни та доповнення до нормативно-правових актів щодо підстав та процесуального порядку розгляду справ про позбавлення батьківських прав, справ про поновлення батьківських прав, серед яких такі:
Сімейний кодекс України:
ч. 6 ст. 19 СК України викласти в такій редакції: «Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування та висновком прокурора, якщо вони є недостатньо обґрунтованими та суперечать інтересам дитини»;
ч. 1 ст. 164 після слів «…можуть бути позбавлені батьківських прав…» доповнити положенням «за умови їхньої винної поведінки»;
п. 6 ст. 164 викласти в такій редакції: «скоєння матір’ю, батьком умисного злочину стосовно дітей або умисного злочину одним із батьків відносно життя чи здоров’я іншого з батьків»;
ст. 165 СК України викласти в такій редакції: «Право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один із батьків, опікун, піклувальник, особа, у сім’ї якої проживає дитина, баба, дід, повнолітні сестра, брат, мачуха, вітчим, усиновлювач, заклад охорони здоров’я, навчальний або інший дитячий заклад, у якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, Уповноважений Президента України з прав дитини, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років»;
ч. 1 ст. 169 СК України викласти в такій редакції: «Мати, батько дитини, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав після спливу одного року з моменту набрання чинності рішенням суду про позбавлення батьківських прав».
Цивільний процесуальний кодекс України:
ст. 110 ЦПК України доповнити окремою частиною такого змісту: «Позови одного з батьків до іншого про позбавлення батьківських прав можуть пред’являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача в разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров’я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача»;
ч. 2 ст. 122 ЦПК України доповнити пунктом шостим у такій редакції: «подана позовна заява про поновлення батьківських прав щодо дитини, яка досягла повноліття»;
ч. 7 ст. 130 ЦПК України доповнити окремим пунктом такого змісту: «Проведення попереднього судового засідання у справах про позбавлення батьківських прав є обов’язковим».
Положення про Уповноваженого Президента України з прав дитини, затверджене Указом Президента України від 11 серпня 2011 року:
доповнити окремим пунктом у такій редакції: «Уповноважений Президента України з прав дитини має право на звернення до суду із заявою про захист прав, свобод та інтересів дитини».

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Конвенція про права дитини [Електронний ресурс] : Резолюція Генеральної Асамблеї ООН від 20 листопада 1989 р. № 44/25. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=995_021
2. Конституція України : Закон України від 28 червня 1996 р. № 254к/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
3. Про охорону дитинства : Закон України від 26 квітня 2001 р. № 2402-III // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 30. – Ст. 142.
4. Нечаева А. М. Защита интересов ребенка: семейно-правовые предпосылки / А. М. Нечаева // Гос. и право. – 2010. – № 6. – C. 76-83.
5. Белякова А. М. Вопросы советского семейного права в судебной практике : пособие / А. М. Белякова. – М. : Знание, 1989. – 144 с.
6. Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав [Електронний ресурс] : Постанова Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 р. № 3. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin /laws/main.cgi?nreg=v0003700-07
7. Сидорова С. А. Гражданско-правовые последствия за неисполнение семейно-правовых обязанностей / С. А. Сидорова // Рос. судья. – 2005. – № 10. – С. 36-37.
8. Сурилов А. В. Теория государства и права : учеб. пособие / А. В. Сурилов. – К. ; О. : Вища шк., 1989. – 439 с.
9. Цивільне право України : підручник / Є. О. Харитонов, Н. О. Саніахметова. – К. : Істина, 2003. – 776 с.
10. Основы теории государства и права : учебник / А. Б. Венгеров, И. Ф. Казьмин, А. В. Мицкевич [и др.] ; под ред. А. С. Пиголкина. – 2-е изд., перераб. и доп. – М. : Высш. шк., 1988. – 335 с.
11. Халфина Р. О. Обще учение о правоотношении / Р. О. Халфина. – М. : Юрид. лит., 1974. – 351 с.
12. Проблемы теории государства и права : учебник / под ред. С. С. Алексеева. – М. : Юрид. лит., 1987. – 448 с.
13. Лейст О. Э. Санкции в советском праве / О. Э. Лейст. – М. : Юриздат, 1962. – 238 с.
14. Брагинский М. И. Договорное право / М. И. Брагинский, В. В. Витрянский. – М., 2000. – Кн. 1 : Общие положения. – 848 с.
15. Советское семейное право : учебник / под ред. В. А. Рясенцева. – М. : Юрид. лит., 1982. – 256 с.
16. Зілковська Л. М. Принцип пріоритетності сімейного виховання дитини в Україні: сутність і значення [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: //www.nbuv.gov. ua/portal/Soc _Gum /Vonu prav/2010_1/05.pdf
17. Кархалев Д. Н. Соотношение мер защиты и мер ответственности в гражданском праве России : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.03 – гражданское право; предпринимательское право; семейное право; международное частное право / Д. Н. Кархалев. – Екатеринбург, 2003. – 180 с.
18. Цивільне право України: Академічний курс : підручник : у 2 т. / за заг. ред. Я. М. Шевченко. – 2-е вид., доп. і перероб. – К. : Видав. Дім «Ін Юре», 2006. – Т. 1 : Загальна частина. – 696 с.
19. Семейное право Украины : учебник / под ред. Ю. С. Червоного. – Х. : ООО «Одиссей», 2004. – 520 с.
20. Шершень Т. В. Проблемы ответственности в современном российском семейном праве / Т. В. Шершень // Семейное и жилищное право. – 2010. – № 1. – С. 3-5.
21. Шерстнева Н. С. Семейно-правовая сущность принципа обеспечения приоритетности защиты прав и интересов несовершеннолетних / Н. С. Шерстнева // Современное право. – 2006. – № 3 . – С. 51-56.
22. Копцев А. Н. К вопросу об ответственности в семейном праве / А. Н. Копцев, Л. А. Копцева // Семейное и жилищное право. – 2010. – № 1. – С. 9-11.
23. Сімейний кодекс України : Закон України від 10 січня 2002 р. № 2947-III // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 21-22. – Ст. 135.
24. Гузь Л. Е. Гражданско-правовая защита судом прав и интересов несовершеннолетних : в 2 кн. / Л. Е. Гузь. – Х. : Харьков юрид., 2004. – Кн. 1. – 436 с.
25. Белякова А. М. Советское семейное право : учебник / А. М. Белякова, Е. М. Ворожейкин. – М. : Юрид. лит., 1974. – 304 с.
26. Пчелинцева Л. М. Семейное право России : учеб. для вузов / Л. М. Пчелинцева. – 4-е изд., перераб. – М. : Норма, 2006. – 704 с.
27. Поссе Е. А. Проблемы семейного права : учеб.-метод. пособие / Е. А. Поссе, Т. А. Фадеева. – Л. : Изд-во ЛГУ, 1976. – 113 с.
28. Дикарев И. С. Лишение родительских прав в уголовном процессе / И. С. Дикарев // Рос. юстиция. – 2009. – № 10. – С. 56-59.
29. Кримінальний кодекс України : Закон України від 5 квітня 2001 р. № 2341-III // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 25-26. – Ст. 131.
30. Цивільний процесуальний кодекс України : Закон України від 18 березня 2004 р. № 1618-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 40-41, 42. – Ст. 492.
31. Кримінальний кодекс Української РСР : Закон Української РСР від 28 грудня 1960 р. // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1961. – № 2. – Ст. 14. – (Втратив чинність на підставі Кримінального кодексу України від 5 квітня 2001 р. № 2341-III).
32. Про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо позбавлення батьківських прав) [Електронний ресурс] : проект Закону України від 30 березня 2009 р. № 3384. – Режим доступу: http:// w1.c1.rada. gov. ua/pls/zweb_n/webproc4_1?id=&pf3511=33697
33. Висновок Головного науково-експертного управління апарату Верховної Ради України на проект Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України (щодо позбавлення батьківських прав)» від 30 вересня 2009 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?id=&pf3511=33697
34. Лысова А. З. Обеспечение права ребенка на воспитание средствами гражданского процессуального права при рассмотрении дел о лишении родительских прав : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.15 – гражданский процесс; арбитражный процесс / А. З. Лысова. – Тверь, 2003. – 194 с.
35. Колесов П. П. Процессуальные средства защиты права / П. П. Колесов. – Великий Новгород, 2004. – 220 с.
36. Исаенкова О. В. Иск в гражданском судопроизводстве : учеб. пособие / под ред. М. А. Викут. – Саратов : СГАП, 1997. – 96 с.
37. Мясникова Н. К. Виды исков в гражданском судопроизводстве : учеб. пособие / Н. К. Мясникова. – Саратов : Изд-во Саратов. гос. акад. права, 2002. – 92 с.
38. Цивільний процес: Академічний курс : підручник / за ред. С. Я. Фурси. – К. : Видавець Фурса С. Я. : КНТ, 2009. – 848 с.
39. Ожегов С. И. Словарь русского языка: ок. 57 000 слов / С. И. Ожегов ; под ред. Н. Ю. Шведовой. – 18-е изд. – М. : Рус. яз., 1987. – 797 с.
40. Гражданский процесс : учебник / под ред. М. К. Треушникова. – 3-е изд., перераб. и доп.– М. : Издат. Дом «Городец», 2010. – 816 с.
41. Тертишніков В. І. Цивільний процес України (лекції) : навч. практ. посіб. / В. І. Тертишніков. – Х. : Видавець ФО-П Вапнярчук Н. М., 2009. – 320 с.
42. Викут М. А. Проблема правового регулирования процессуального положения и деятельности сторон в советском гражданском судопроизводстве : автореф. дис. … д-ра юрид. наук / М. А. Викут. – Свердловск, 1971. – 34 c.
43. Добровольский А. А. Основные проблемы исковой формы защиты права / А. А. Добровольский, С. А. Иванова. – М., 1979. – 159 с.
44. Кострова Н. М. Теория и практика взаимодействия гражданского процессуального и семейного права / Н. М. Кострова. – Ростов : Изд-во Ростов. гос. ун-та, 1988. – 272 c.
45. Васильєв С. В. Цивільний процес України : навч. посіб. / С. В. Васильєв. – Х. : ТОВ «Одіссей», 2008. – 480 с.
46. Луспеник Д. Д. Розгляд цивільних справ судом першої інстанції / Д. Д. Луспеник. – Х. : Харків юрид., 2006. – 480 с.
47. Гражданский процесс Украины / под ред. Ю. С. Червоного. – К. : Истина, 2006. – 400 с.
48. Кодекс про шлюб та сім’ю України : Закон України від 20 червня 1969 р. № 2006-VII // Відомості Верховної Ради Української РСР. – 1969. – № 26. – Ст. 204. – (Втратив чинність на підставі Сімейного кодексу України від 10 січня 2002 р. № 2947-III).
49. Ольховик Л. А. Особисті немайнові права дитини за цивільним законодавством України : монографія / Л. А. Ольховик. – О. : Видавець Букаєв Вадим Вікторович, 2009. – 173 с.
50. Про внесення зміни до статті 143 Сімейного кодексу України щодо обов’язку батька забрати дитину з пологового будинку : Закон України від 12 травня 2011 р. № 3354-VI // Офіц. вісник України. – 2011. – № 42. – Ст. 1712.
51. Нечаева А. М. Семейное право : курс лекций / А. М. Нечаева. – М. : Юристъ, 1998. – 336 с.
52. Мироненко В. Здійснення батьківських прав та виконання обов’язків. Межі їх здійснення / В. Мироненко // Нотаріат для вас: нотаріат і наука. – 2010. – № 3. – С. 86-91.
53. Основи законодавства України про охорону здоров’я : Закон України від 19 листопада 1992 р. № 2801-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 4. – Ст. 19.
54. Самборська Ю. Обов’язок батьків забрати дитину з пологового будинку та наслідки його невиконання / Ю. Самборська // Актуальні проблеми цивільного права та процесу : матеріали міжнар. наук. конф., присв. пам’яті Ю.С. Червоного, 12 лютого 2010 р. – О., 2010. – С. 123-125.
55. Архів Жидачівського районного суду Львівської області. Справа № 2-1263/08.
56. Антокольская М. В. Семейное право: учебник / М. В. Антокольская. – 2-е изд., перераб. и доп. – М. : Юристъ, 2002. – 336 с.
57. Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування : Закон України від 13 січня 2005 р. № 2342-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2005. – № 6. – Ст. 147.
58. Ромовська З. В. Українське сімейне право : підруч. для студ. вищих навч. закладів / З. В. Ромовська. – К. : Правова єдність, 2009. – 500 с.
59. Семейный кодекс Российской Федерации [Електронний ресурс] : Закон Российской Федерации от 29 декабря 1995 г. № 223-ФЗ. – Режим доступу: http://www.consultant.ru/popular/family/
60. Логвінова М. В. Цивільна та сімейно-правова відповідальність батьків за правопорушення, вчинювані неповнолітніми : автореф. дис. … канд. юрид. наук : 12.00.03 – цивільне право та цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право / М. В. Логвінова. – К., 2006. – 23 с.
61. Логвінова М. В. Новий погляд на підстави позбавлення батьківських прав / М. В. Логвінова // Наше право. – 2004. – № 2 (2 ч.). – С. 91-95.
62. Архів Роздольненського районного суду Автономної Республіки Крим. Справа № 2-205/10.
63. Архів Нижньогірського районного суду Автономної Республіки Крим. Cправа № 2-936/08.
64. Бєлкіна-Ковальчук О. В. Соціально-педагогічна робота із протидії жорстокому поводженню в загальноосвітніх навчальних закладах / О. В. Бєлкіна-Ковальчук // Наук. вісник Волинського нац. ун-ту ім. Лесі Українки. – 2009. – № 21. – C. 40-49.
65. Про вжиття додаткових заходів щодо профілактики та запобігання жорстокому поводженню з дітьми [Електронний ресурс] : наказ Міністерства освіти і науки України від 25 грудня 2006 р. № 844. – Режим доступу: http://www.yurist-online.com/zakoni/008/01/014076.php
66. Носова И. Ю. К проблеме нарушения прав ребенка / И. Ю. Носова // Семейное и жилищное право. – 2009. – № 6. – C. 23-25.
67. Порядок розгляду звернень та повідомлень з приводу жорстокого поводження з дітьми або реальної загрози його вчинення [Електронний ресурс] : наказ Державного комітету України у справах сім’ї та молоді, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства охорони здоров’я України від 16 січня 2004 р. № 5/34/24/11. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=z0099-04/
68. Про попередження насильства в сім’ї : Закон України від 15 листопада 2001 р. № 2789-III // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 10. – Ст. 70.
69. Становище сімей в Україні (за підсумками 2000 – 2009 років) : щорічна державна доповідь Президентові України, Верховній Раді України, Кабінету Міністрів України про становище сімей та стан реалізації державної сімейної політики / Міністерство України у справах сім’ї, молоді та спорту, Державний інститут розвитку сім’ї та молоді. – К., 2010. – 227 c.
70. Научно-практический комментарий Семейного кодекса Украины / под ред. Е. О. Харитонова. – Х. : ООО «Одиссей», 2006. – 584 с.
71. Логвінова М. В. Цивільна та сімейно-правова відповідальність батьків за правопорушення, вчинені неповнолітніми : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.03 – цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право / М. В. Логвінова. – Івано-Франківськ, 2006. – 194 с.
72. Архів Знам’янського міськрайонного суду Кіровоградської області. Справа № 2-148/08.
73. Архів Ширяївського районного суду Одеської області. Справа № 2 400/2008 р.
74. Сімейне право України : підручник / Л. М. Баранова, В. І. Борисова, І. В. Жилінкова [та ін.] ; за заг. ред. В. І. Борисової та І. В. Жилінкової. – К. : Юрінком Інтер, 2004. – 264 c.
75. Архів Золочівського районного суду Харківської області. Справа № 2-445/2007 р.
76. Доляновська І. М. Кримінальна відповідальність за експлуатацію дітей (аналіз складу злочину) : автореф. дис. … канд. юрид. наук : 12.00.08 – кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право / І. М. Доляновська. – К., 2008. – 20 с.
77. Паньчук О. В. Кримінологічна характеристика експлуатації дітей : автореф. дис. … канд. юрид. наук : 12.00.08 – кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право / О. В. Паньчук. – Л., 2008. – 20 с.
78. Архів Маньківського районного суду Черкаської області. Справа № 2-424/2009 р.
79. Фомина Е. А. Споры о праве на воспитание детей (материально-правовые и процессуально-правовые проблемы) : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.03 – гражданское право; предпринимательское право; семейное право; международное частное право / Е. А. Фомина. – М., 2004. – 163 с.
80. Мардахаева П. Н. Лишение родительских прав как мера семейно-правовой ответственности : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.03 – гражданское право; предпринимательское право; семейное право; международное частное право / П. Н. Мардахаева. – М., 2005. – 189 с.
81. Цивільний кодекс України : Закон України від 16 січня 2003 р. № 435-ІV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 40-44. – Ст. 356.
82. Про судоустрій і статус суддів : Закон України від 7 липня 2010 р. № 2453-VІ // Відомості Верховної Ради України. – 2010. – № 41-42, 43, 44 45. – Ст. 529.
83. Курс советского гражданского процессуального права. Судопроизводство по гражданским делам : учебник : в 2 т. / М. М. Богуславский, Р. Е. Гукасян, П. П. Гуреев [и др.] ; отв. ред. А. А. Мельников. – М., Наука, 1981. – Т. 2. – 510 с.
84. Чечот Д. М. Участники гражданского процесса / Д. М. Чечот – М. : Госюриздат, 1960. – 190 с.
85. Цивільний процесуальний кодекс України : наук.-практ. комент. / В. І. Тертишніков. − Х. : Видавець Вокарчук Н. М., 2007. – 576 с.
86. Цивільний процесуальний кодекс України : наук.-практ. комент. / за ред. В. В. Комарова. – Х. : Одіссей, 2001. – 816 с.
87. Советский гражданский процесс : учебник / под общ. ред. С. Ю. Каца, Л. Я. Носко. – К. : Вища шк., 1982. – 423 с.
88. Гражданский процесс : учебник / под ред. В. В. Комарова – Х. : ООО «Одиссей», 2001. – 704 с.
89. Штефан М. Й. Цивільне процесуальне право України : підручник / М. Й. Штефан. – К. : Видав. Дім «Ін Юре», 2005. – 624 с.
90. Советский гражданский процесс : учебник / В. П. Воложанин, М. К. Воробьев, И. А. Земченко. – М. : Юрид. лит., 1978. – 431 с.
91. Про третейські суди : Закон України від 11 травня 2004 р. № 1701 IV // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – №35. – Ст. 412.
92. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 р. // Офіц. вісник України. – 2006. – № 32. – Ст. 2371.
93. Гражданский процессуальный кодекс Украины : науч.-практ. коммент. / Ю. С. Червоный, Г. С. Волосатый, В. О. Ермолаева [и др.]. – Х. : Одиссей, 2008. – 792 с.
94. Архів Суворовського районного суду м. Одеси. Справа № 2 1768/08.
95. Архів апеляційного суду м. Києва; Архів Оболонського районного суду м. Києва. Справа № 34-а-876/2004.
96. Котелевець А. В. Деякі особливості правового захисту неповнолітніх / А. В. Котелевець, Є. О. Мирошниченко – Х. : Харків юрид., 2008. – 188 с.
97. Про судовий збір : Закон України від 8 липня 2011 р. № 3674-VІ // Офіц. вісник України. – 2011. – № 59. – Ст. 2349.
98. Якименко О. П. Мета і процесуальне оформлення підготовки цивільних справ до судового розгляду / О. П. Якименко // Право України. – 2003. – № 12. – С. 115-119.
99. Бондаренко Н. Л. Процесуальна мета стадії підготовки цивільних справ до судового розгляду / Н. Л. Бондаренко // Вісник Хмельницьк. ін-ту регіонального упр. та права. – 2003. – № 3-4 (7-8). – С. 124-132.
100. Лапин Б. Н. Эффективность применения норм гражданского процессуального права в стадии подготовки гражданских дел к судебному разбирательству : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.03. / Б. Н. Лапин. – Л., 1980. – 20 с.
101. Советский гражданский процесс : учебник / под ред. К. И. Комиссарова, В. М. Семенова. – 2-е изд., перераб. и доп. – М. : Юрид. лит., 1988. – 480 с.
102. Советский гражданский процесс : учебник / под ред. А. А. Добровольского, А. Ф. Клейнмана. – М. : Изд-во МГУ, 1970. – 440 с.
103. Світлична Г. О. Підготовка до судового розгляду справ окремого проваджен¬ня : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.03 – цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право / Г. О. Світлична. – Х., 1997. – 24 с.
104. Якименко О. Підготовка аліментних справ до судового розгляду (судово-теоретичні аспекти) / О. Якименко // Право України. – 1999. – № 8. – С. 41-47.
105. Васильев С. В. Гражданский процесс : учеб. пособие / С. В. Васильев. – X. : Одиссей, 2006. – 448 с.
106. Цивільний процес України : підручник / за ред. Ю. С. Червоного. – К. : Істина, 2007. – 392 с.
107. Цивільне процесуальне право України : навч. посіб. / за заг. ред. С. С. Бичкової. – К. : Атіка, 2006. – 384 с.
108. Луспеник Д. Д. Роль суду в цивільному змагальному процесі / Д. Д. Луспеник // Юрид. журн. – 2004. – № 5. – С. 116-120.
109. Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду : постанова Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 р. № 5 // Вісник Верховного Суду України. – 2009. – № 7. – С. 6.
110. Бондаренко-Зеленська Н. Л. Підготовка цивільних справ до судового розгляду : монографія / Н. Л. Бондаренко-Зеленська. – Х. : Харків юрид., 2009. – 188 с.
111. Тертышников В. И. Гражданский процесс : курс лекций / В. И. Тертышников. – Х. : Консум, 2001. – 240 с.
112. Гражданский процесс : учебник / отв. ред. В. В. Ярков. – 5-е изд., перераб. и доп. – М. : Волтерс Клувер, 2004. – 720 с.
113. Архів Хмельницького міськрайонного суду. Справа № 2-567/05.
114. Курс советского гражданского процессуального права: Теоретические основы правосудия по гражданским делам : в 2 т. / Г. Е. Абова, П. П. Гуреев, А. А. Добровольский [и др.] ; отв. ред. А. А. Мельников. – М. : Наука, 1981. – Т. 1. – 464 с.
115. Гузь Л. Визначення судом кола осіб, які беруть участь у справах про захист прав неповнолі