Каталог / ЮРИДИЧЕСКИЕ НАУКИ / Административное право; административный процесс
скачать файл:
- Название:
- АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІВ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ У СФЕРІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРИРОДООХОРОННОЇ ФУНКЦІЇ ДЕРЖАВИ
- ВУЗ:
- ЛЬВІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ
- Краткое описание:
- ЛЬВІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ
На правах рукопису
ГАВРИЛЬЦІВ МАРІЯ ТЕОДОРІВНА
УДК 342.6:349.6
АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІВ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ У СФЕРІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРИРОДООХОРОННОЇ ФУНКЦІЇ ДЕРЖАВИ
Спеціальність 12.00.07 – адміністративне право і процес;
фінансове право; інформаційне право
Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук
Науковий керівник
Тиндик Надія Петрівна
доктор юридичних наук, доцент
Львів 2010
ЗМІСТ
ВСТУП ............................................................................................ 4
РОЗДІЛ 1. НАУКОЗНАВЧІ ПІДХОДИ ЩОДО ДОСЛІД-ЖЕННЯ ПРИРОДООХОРОННОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІВ ВИКО-НАВЧОЇ ВЛАДИ В СУЧАСНИХ УМОВАХ …………………………
13
1.1. Історіографія проблеми та напрями дисертаційного дослідження ……………………………………………………………
13
1.2. Теоретико-методологічні підходи щодо дослідження адміністративно-правових засад діяльності органів виконавчої влади у сфері забезпечення природоохоронної функції держави …...
44
Висновки до розділу 1 .................................................................... 56
РОЗДІЛ 2. АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВА ХАРАКТЕ-РИСТИКА ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІВ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРИРОДООХОРОННОЇ ФУНКЦІЇ ДЕРЖАВИ ....
61
2.1. Поняття, принципи та система органів виконавчої влади, що забезпечують природоохоронну функцію держави ………………
61
2.1.1. Загальні функції управління природокористуванням і охороною довкілля органами виконавчої влади ………………………
61
2.1.2. Співвідношення понять «виконавча влада» і «державне управління» у сфері забезпечення природоохоронної функції держави ………………………………………………………………….
68
2.1.3. Принципи діяльності органів виконавчої влади щодо забезпечення природоохоронної функції держави ……………………
89
2.2. Адміністративно-правовий статус органів виконавчої влади загальної компетенції у сфері охорони природи ……………...
100
2.3. Адміністративно-правовий статус органів виконавчої влади спеціальної компетенції, що забезпечують природоохоронну функцію держави ……………………………………………………...
110
Висновки до розділу 2 .................................................................... 121
РОЗДІЛ 3. АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВІ ЗАСОБИ ЗАБЕЗ-ПЕЧЕННЯ ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕ-ДОВИЩА ………………………………………………………………..
124
3.1. Адміністративна відповідальність як засіб забезпечення охорони навколишнього природного середовища органами виконавчої влади ………………………………………………………...
124
3.2. Діяльність ОВС щодо адміністративно-правового забезпечення природоохоронної функції держави ……………………
153
3.3. Шляхи та напрями удосконалення діяльності органів виконавчої влади щодо забезпечення природоохоронної функції держави …..................................................................................................
166
Висновки до розділу 3 .................................................................... 173
ВИСНОВКИ .................................................................................... 177
ДОДАТКИ ....................................................................................... 182
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ...................................... 197
ВСТУП
Актуальність теми дослідження. Екологічні проблеми займають першочергове місце в житті сучасного суспільства. З-поміж різноманітних характеристик ХХІ ст. найбільш насторожливим є визначення його як епохи екологічних криз. Людина в результаті своєї господарської діяльності порушує рівновагу в природі, руйнує навколишнє середовище, чим ненавмисно (або цілеспрямовано) створює для себе несприятливі умови існування. На сьогодні не залишилося жодної важливої для життєдіяльності людства сфери, яка б не зазнала руйнівного впливу стихійного розвитку цивілізації – від озонового шару і спустошення екосистем Світового океану, до незворотних мутацій генома, – внаслідок забруднення довкілля.
Екологічна ситуація в Україні викликає неабияку стурбованість, адже подальше бездумне заподіяння шкоди довкіллю може призвести до незворотних наслідків – остаточного вичерпання природних ресурсів держави, що є природною основою соціально-економічного розвитку і добробуту населення, деградації середовища існування, підвищення захворюваності та скорочення тривалості життя людини.
Зміст завдань, що зумовлюють виникнення функцій держави, спричинені внутрішніми і зовнішніми чинниками. Так, зокрема, кризові явища в сучасній екологічній сфері потребують концентрації зусиль держави, всіх її органів для реалізації функції охорони природи.
Охорона навколишнього природного середовища є однією з найважливіших функцій держави, яку вона делегує органам державної влади. Діяльність щодо охорони природи в межах своєї компетенції здійснюють уповноважені органи виконавчої влади, проте їхня система має серйозні внутрішні проблеми. Постійні кадрові переміщення і структурні реорганізації у зазначених органах призводять до дублювання їх функцій.
Необхідно зазначити, що за часів незалежності України для вирішення природоохоронних завдань було прийнято низку нормативно-правових актів. Однак, доводиться констатувати наявні прогалини в екологічному законодавстві, а також недостатнє теоретичне дослідження проблем охорони природи, зокрема адміністративно-правових засад діяльності органів виконавчої влади у сфері забезпечення природоохоронної функції держави.
Загальні проблеми охорони навколишнього природного середовища та теорії прав людини у сфері природи розглядали у своїх роботах В.І. Андрейцев, В.Д. Бакуменко, Г.І. Балюк, Т.В. Гардашук, А.П. Гетьман, М.І. Єрофєєв, І.І. Каракаш, В.В. Костицький, А.В. Котелевець, Н.Д. Красилич, М.В. Краснова, С.М. Кравченко, С.В. Кузнєцова, О.Я. Лазор, Н.Р. Малишева, М.І. Малишко, В.Л. Мунтян, З.А. Павлович, В.Ф. Погорілко, О.О. Погрібний, Б.Г. Розовський, Н.І. Тітова, Ю.С. Шемшученко, М.В. Шульга, В.В. Янчук та ін., а також такі знані зарубіжні вчені, як Г.А. Аксеньонок, А.С. Боголюбов, М.М. Брінчук, Б.В. Єрофеєв, О.С. Колбасов, М.Ф. Реймерс та ін.
У сучасних наукових дослідженнях до окремих теоретичних і практичних аспектів державного управління у сфері охорони природи, діяльності органів виконавчої влади у сфері забезпечення природоохоронної функції держави, забезпечення охорони навколишнього природного середовища, адміністративно-правового механізму забезпечення охорони природи, особливостей адміністративної відповідальності в зазначеній сфері звертаються у своїх працях В. Б. Авер’янов, І. В. Арістова, О. М. Бандурка, А. І. Берлач, В. Т. Білоус,
І.Л. Бородін, Є. В. Додін, Р. А. Калюжний, М.В. Ковалів, Т. О. Коломоєць, В. К. Колпаков, А. Т. Комзюк, М. В. Корнієнко, О. В. Кузьменко, І.О. Личенко, Н. Р. Нижник, О. І. Остапенко, В. П. Пєтков, М. М. Тищенко, Х.П. Ярмакі та інші.
Праці вказаних науковців створюють методологічні передумови для всестороннього дослідження адміністративно-правових засад діяльності органів виконавчої влади у сфері забезпечення природоохоронної функції держави в умовах сьогодення.
Водночас доводиться констатувати, що у сфері адміністративно-правового забезпечення охорони навколишнього природного середовища спостерігається недостатня розробка питань, що стосуються окресленої теми. Сучасні українські вчені-правники переважно розглядають проблеми охорони природи в межах навчальних посібників з екологічного права. Разом із тим, окремі публікації та комплексні дослідження у науці адміністративного права щодо функціонування органів забезпечення природоохоронної функції держави, тим більше органів виконавчої влади відсутні. Це доволі переконливо доводить необхідність проведення наукових розробок в означеній сфері та свідчить на користь актуальності проведеного дисертаційного дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження узгоджується з Основними напрямами державної політики України у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки, затвердженими Постановою Верховної Ради України від 05.03.1998 р., Концепцією національної екологічної політики України на період до 2020 року, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17.10.2007 р., наказом МВС України «Про затвердження пріоритетних напрямів наукових та дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження в практичну діяльність органів внутрішніх справ, на період 2004–2009 років» від 05.08.2004 р. № 755, а також у контексті наукових досліджень Львівського державного університету внутрішніх справ за напрямами: «Організація та управління органів внутрішніх справ у сфері охорони громадського порядку» (Державний реєстраційний номер 0106U003646), «Організація та забезпечення профілактики правопорушень органами виконавчої влади» (Державний реєстраційний номер 0309U000448) та «Проблеми реформування правової системи України» (Державний реєстраційний номер 0109U007853).
Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в тому, щоб на основі аналізу чинного законодавства України та узагальнень практики його застосування визначити адміністративно-правові засади діяльності органів виконавчої влади щодо забезпечення природоохоронної функції держави, а також розробити відповідні рекомендації і пропозиції щодо вдосконалення правового регулювання відносин у зазначеній сфері.
Досягнення вказаної мети зумовило необхідність постановки та вирішення таких завдань:
з’ясувати сутність понятійно-категоріального апарату, що застосовується при дослідженні питань охорони природи;
охарактеризувати систему та принципи діяльності органів виконавчої влади у сфері забезпечення природоохоронної функції держави;
проаналізувати адміністративно-правовий статус органів виконавчої влади загальної компетенції у сфері охорони природи;
розглянути адміністративно-правовий статус органів виконавчої влади спеціальної компетенції, що виконують природоохоронну функцію;
виокремити характерні особливості адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері охорони природи;
проаналізувати діяльність ОВС щодо адміністративно-правового забезпечення природоохоронної функції держави;
запропонувати шляхи вдосконалення діяльності органів виконавчої влади щодо забезпечення природоохоронної функції держави.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають у процесі діяльності органів виконавчої влади, які забезпечують природоохоронну функцію держави.
Предмет дослідження становлять адміністративно-правові засади діяльності органів виконавчої влади у сфері забезпечення природоохоронної функції держави.
Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є сукупність методів і прийомів наукового пізнання. Найбільш значущим є діалектичний метод пізнання, який дав змогу дослідити окреслені проблеми в єдності їхнього соціального змісту та юридичної форми, сприяв системному аналізові адміністративно-правових засад діяльності органів виконавчої влади у сфері забезпечення природоохоронної функції держави.
У процесі дослідження було застосовано порівняльний метод, для визначення компетенції і правової природи органів охорони довкілля та їх специфіки, для здійснення класифікації адміністративно-правових заходів щодо охорони довкілля (1.1., 2.1., 2.2., 2.3., 3.1., 3.2.). Метод аналізу використано, при характеристиці кожного уповноваженого органу виконавчої влади у сфері охорони природи (2.1., 2.2., 2.3.). За допомогою методу синтезу встановлено, що діяльність щодо охорони природи у межах своєї компетенції здійснюють органи виконавчої влади, які залежно від виконуваних ними завдань можна розмежувати на загальні, спеціальні та інші органи забезпечення природоохоронної функції держави (2.1., 3.3.). Системний метод використовувався для з’ясування місця і ролі органів природоохорони в структурі органів влади, їх взаємодії та системи засобів забезпечення функції охорони природи, що застосовуються уповноваженими органами виконавчої влади, їх структури, видів, елементів тощо (1.2., 2.1., 2.2., 2.3.). Застосування логіко-семантичного (філологічного) методу дозволило поглибити понятійний апарат (1.1., 1.2., 2.1., 3.2., 3.3.). Соціологічний метод був використаний як засіб з’ясування ефективності діяльності органів виконавчої влади, що здійснюють функцію охорони природи в Україні (2.1., 3.1., 3.2.). Формально-юридичний метод використовувався в процесі дослідження існуючої системи правових норм, які регулюють діяльність органів виконавчої влади, на які покладена функція охорони довкілля та їх компетенції стосовно застосування адміністративно-правових заходів у сфері охорони природи (2.2., 2.3., 3.1.). В комплексі з методом логічного аналізу формально-юридичний метод дав змогу сформулювати рекомендації щодо вдосконалення правозастосовної практики у зазначеній сфері (2.2., 2.3., 3.3.). За допомогою історико-правового методу вивчались ідейні аспекти дослідження впливу діяльності людини на навколишнє природне середовище; зародження та особливості правового регулювання природокористування та охорони довкілля в Україні, генезис механізмів державного управління; розвитку законодавства щодо правового регулювання функції охорони природи та адміністративної відповідальності за екологічні правопорушення (1.1., 2.1., 2.2., 2.3.). Використання порівняльного методу дало змогу співставити положення нормативно-правових актів України, що регулюють відносини у сфері охорони природи; визначити компетенцію та особливості правового статусу природоохоронних органів (2.1., 3.1., 3.2.).
Емпіричну основу дослідження складають узагальнені дані практики діяльності органів виконавчої влади у сфері охорони природи, статистичні та інші матеріали, а також численні публікації у періодичних виданнях. Поглибленому вивченню проблеми слугувало проведене опитування 210 працівників органів внутрішніх справ Львівської області щодо ефективності заходів адміністративної відповідальності для забезпечення охорони навколишнього природного середовища.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що дисертація є одним з небагатьох комплексних монографічних досліджень, яке розв’язує наукове завдання щодо удосконалення діяльності органів виконавчої влади у сфері забезпечення природоохоронної функції держави. У результаті проведеного дослідження самостійно сформульовано положення, що вирізняються науковою новизною і мають важливе теоретичне та практичне значення, зокрема:
уперше:
– природоохоронна функція держави розглядається як один з основних напрямів її діяльності для досягнення цілей, які стоять перед суспільством у сфері його взаємодії з природою.
– на основі аналізу діяльності органів виконавчої влади як системної категорії із застосуванням комплексної теоретико-управлінської методології запропоновано авторське визначення поняття «адміністративна діяльність органів виконавчої влади у сфері забезпечення природоохоронної функції держави» це цілеспрямована виконавчо-розпорядча, підзаконна, державно-владна діяльність органів виконавчої влади, яка полягає в організації та практичному здійсненні адміністративно-правових заходів, спрямованих на збереження навколишнього природного середовища, захисту життя і здоров’я людини;
– окреслено пріоритети та цільові настанови діяльності органів виконавчої влади щодо забезпечення природоохоронної функції держави, що полягають у вжитті комплексу взаємопов’язаних заходів щодо створення ефективного еколого-правового механізму охорони та раціонального використання навколишнього природного середовища та посилення відповідальності за екологічні правопорушення;
– на основі аналізу адміністративно-примусових заходів у сфері охорони природи запропоновано зосередити їх в єдиному кодифікованому акті – Екологічному кодексі України, що позитивно вплинуло б на примусово-застосовну діяльність спеціально уповноважених державних органів.
удосконалено:
– підходи щодо розуміння співвідношення понять «виконавча влада» і «державне управління» у сфері екології;
– перелік характерних рис, притаманних для функцій держави, як основних напрямів її діяльності, якими зумовлена робота всього державного апарату і кожного з його окремих органів;
– питання вироблення принципів діяльності органів державного управління у сфері охорони навколишнього природного середовища, що повинні відображати вихідні положення організації державного управління в цій галузі;
набули подальшого розвитку:
– дефініції понять «функції держави» та «система органів держави»;
– розкриття особливостей правового статусу, функцій та повноважень органів виконавчої влади у сфері захисту природи;
– аналіз екологічної політики держави, що виступає формою реалізації її природоохоронної функції;
– виокремлення ознак адміністративної відповідальності, як правового явища та характеристики протиправності екологічних адміністративних правопорушень, що мають двоєдину еколого-адміністративну природу.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що одержані результати мають і науково-теоретичний, і практичний інтерес:
– у науково-дослідній сфері – положення та висновки дисертаційної роботи можуть бути підставою для подальшої розробки питань діяльності органів виконавчої влади у сфері забезпечення природоохоронної функції держави;
– у правотворчості – у результаті проведеного дослідження сформульовано пропозиції щодо вдосконалення екологічного законодавства та системи органів виконавчої влади у сфері забезпечення природоохоронної функції держави;
– у правозастосовній діяльності – використання отриманих результатів сприятиме удосконаленню діяльності органів виконавчої влади у сфері забезпечення природоохоронної функції держави.
Результати дисертаційного дослідження також можуть бути використані для викладання курсу «Адміністративне право», «Адміністративна діяльність», «Екологічне право» та «Екологічне управління» (акт впровадження № 34 від
24 червня 2010 р.).
Апробація результатів дослідження здійснювалася шляхом оприлюднення матеріалів дослідження на наукових конференціях та семінарах, зокрема: Всеукраїнській науковій конференції ад’юнктів, аспірантів та здобувачів «Проблеми правової реформи та розбудови громадянського суспільства в Україні» (м. Львів, 28 вересня 2007 р.); науково-звітній конференції «Проблеми діяльності кримінальної міліції в умовах розбудови правової держави» (м. Львів, 5 березня 2008 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Взаємодія громадян та правоохоронних органів в контексті формування правової держави: правові, історичні, філософські та психологічні аспекти» (м. Львів, 15 травня 2008 р.); Всеукраїнській науковій конференції ад’юнктів, аспірантів та здобувачів «Проблеми правової реформи та розбудови громадянського суспільства в Україні» (м. Львів, 26 вересня 2008 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні проблеми адміністративного законодавства України: шляхи його вдосконалення» (м. Івано-Франківськ, 5 6 червня 2009 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Запобігання злочинам та адміністративним правопорушенням в умовах проведення фінальної частини чемпіонату Європи з футболу» (м. Львів, 20 листопада 2009 р.); Всеукраїнській науковій конференції «Актуальні проблеми протидії злочинам у сфері економіки» (м. Львів, 26 березня 2010 р.); ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні проблеми адміністративного законодавства: шляхи його вдосконалення» (м. Івано-Франківськ, 4 5 червня 2010 р.).
Дисертацію виконано на кафедрі адміністративного права та адміністративного процесу Львівського державного університету внутрішніх справ, на засіданнях якої були обговорені та схвалені основні положення і висновки дослідження.
Публікації. Результати дисертаційного дослідження викладено у 13 публікаціях, з яких 5 наукових статей, опублікованих у фахових наукових виданнях, а також 8 тез виступів на конференціях та семінарах.
- Список литературы:
- ВИСНОВКИ
Дисертаційне дослідження визначається сучасною постановкою проблеми, виявленням і дослідженням нових ідей та тенденцій розвитку адміністративно-правових засад діяльності органів виконавчої влади у сфері забезпечення природоохоронної функції держави. У роботі враховано положення чинного національного законодавства, міжнародні правові стандарти забезпечення охорони природи; піддано всесторонньому аналізу теоретичний та практичний матеріал, що стосується тематики дослідження. Це сприяло обґрунтуванню та розв’язанню кола проблем, які мають важливе наукове та прикладне значення. У результаті сформульовано низку висновків, пропозицій та рекомендацій:
1. Різке погіршення стану довкілля упродовж ХХ ст. призвело до того, що про екологічні проблеми масово заговорили не лише вчені-екологи, а й політики, правники, журналісти, активісти громадських рухів. Як наслідок, термін «екологія» та інші похідні (однокорінні) від нього слова перейшли зі сфери суто наукового вжитку у сферу повсякденного спілкування, що неминуче призвело до значної трансформації та викривлення їх початкового змісту.
У сфері забезпечення охорони природи важливого значення набуває діяльність державних органів, які покликані забезпечувати її природоохоронну функцію. З-поміж них вагоме місце відведено органам виконавчої влади.
2. Функції органів держави здійснюються виключно у межах чітко визначених для них повноважень, у відповідних галузях державної діяльності та на конкретний вид суспільних відносин, тобто структура державної діяльності визначається системою тих суспільних відносин, на які держава чинить вплив через уповноважені органи, застосовуючи при цьому різноманітні форми і методи управління.
3. У науковій літературі виділяють деякі загальні риси функцій держави, серед яких: 1) зміст кожної функції держави складається з сукупності однорідних аспектів державної діяльності. Подібні сторони державної діяльності об’єднуються в одну функцію виходячи зі специфіки та характеру тих суспільних відносин, на які вони здійснюють свій вплив; 2) на відміну від функцій державних органів (фінансових, освітніх, прокуратури тощо), спеціально призначених для певної діяльності, функції держави охоплюють її діяльність загалом; 3) функції держави носять комплексний, узагальнений характер. У них втілюється концентрація зусиль держави на ключових, життєво важливих напрямах її внутрішньої чи зовнішньої діяльності; 4) функції держави необхідно відрізняти від видів державної діяльності (розслідування кримінальних справ, митний контроль), які можуть здійснюватися або спеціально уповноваженими на це органами, або структурними підрозділами різних органів держави; 5) функції держави не можна ототожнювати з формами та методами їх реалізації.
Наведений перелік загальних рис, притаманних для функцій держави не є вичерпним, його слід доповнити такими: 1) функції держави перебувають у безпосередній залежності від умов розвитку суспільства, а отже носять конкретно-історичний характер; вони можуть змінюватися під впливом сутнісних та формальних характеристик держави, а також змін у навколишньому природному середовищі; 2) функціям держави як основним напрямам її діяльності притаманні відносна самостійність і усталеність, тобто, вони є постійними за умови незмінності політичних та соціально-економічних умов; 3) до реалізації функцій держави прямо чи опосередковано залучаються всі органи держави, які залежно від об’єкта впливу (тобто сфери відносин, на яку він поширюється) можуть мати статус органів загальної чи спеціальної компетенції; 4) у функціях виявляється сутність держави, тому для них властива така ознака, як соціальне призначення, тобто здатність встановленими засобами та методами задовольняти потреби та інтереси суспільства.
4. Природоохоронна діяльність в Україні, як і в переважній більшості країн світу, є предметом державного регулювання. У законодавстві України зазначено, що державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів; природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і ті, що невикористовуються в народному господарстві в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ); ландшафти та інші природні комплекси. Це дає підстави ствержувати, що природоохоронна діяльність – це державна діяльність, яка полягає в активних діях взаємодіючих органів держави, що спрямовані на охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки життєдіяльності людини.
5. Державному управлінню притаманні всі ознаки виконавчої влади. З урахуванням цього державне управління в галузі охорони навколишнього природного середовища, на нашу думку, є видом діяльності органів виконавчої влади щодо реалізації внутрішньої та зовнішньої екологічної політики держави, її внутрішньої і зовнішньої екологічних функцій.
Специфіка співвідношення понять «виконавча влада» і «державне управління» полягає в тому, що частина функцій державного управління реалізується за межами виконавчої влади, але водночас частина функцій виконавчої влади може реалізовуватися за межами державного управління.
6. Від ефективності адміністративної діяльності органів виконавчої влади у сфері забезпечення природоохоронної функції держави залежить стан збереження природного середовища, існування людини, гармонізація взаємовпливів суспільства і довкілля, що є невід’ємною умовою сталого економічного та соціального розвитку України.
7. Для того, щоб кожна діяльність здійснювалась якісно, необхідно визначити, науково обґрунтувати та закріпити на законодавчому рівні правові засади та принципи її реалізації. Діяльність органів державного управління в галузі охорони навколишнього природного середовища ґрунтується на принципах, які відображають вихідні положення щодо організації державного управління в цій сфері, що визначені в законах та інших нормативно-правових актах, які регулюють відносини у сфері взаємодії суспільства та природи.
8. Аналіз існуючих проблем у сфері державної політики в галузі охорони довкілля дає змогу запропонувати державним органам виконавчої влади такі рекомендації, спрямовані на вдосконалення їх діяльності щодо забезпечення природоохоронної функції держави:
1) розробити та запровадити дієві механізми, які сприятимуть інтеграції політики в галузі охорони довкілля та використання природних ресурсів у стратегію соціально-економічних реформ на національному, регіональному та місцевому рівнях;
2) підготувати комплекс заходів щодо посилення державного контролю за дотриманням чинного екологічного законодавства;
3) здійснювати стимулювання діяльності у галузі охорони навколишнього природного середовища та відтворення природних ресурсів шляхом надання пільг щодо екологічного оподаткування, пільгових кредитів, залучення інвестицій;
4) розробити екологічні норми, правила щодо гарантування екологічної безпеки населення та збереження генетичного фонду;
5) підготувати нормативні документи щодо організації ведення природоохоронної діяльності в установах природно-заповідного фонду, ведення державного кадастру територій і об’єктів природно-заповідного фонду.
9. Удосконалення нормативно-правової бази має спрямовуватися на:
об’єктивну оцінку дієвості існуючої системи контролю за скидами і викидами забруднюючих речовин у навколишнє середовище, яка ґрунтується на встановленні їх граничних нормативів для кожного окремо взятого підприємства за складними і малоефективними методиками, порівнянні її із зарубіжним досвідом і переходом до простішої та ефективнішої системи, зручної і для підприємств, і для контролюючих органів;
приведення до єдиної системи всіх законодавчо-правових і нормативно-методичних документів, які є численними і багато в чому вже застарілими, що створює труднощі їх обліку й дотримання при охороні навколишнього середовища і раціонального природокористування;
забезпечення своєчасного оновлення діючих і розробку нових документів, уникаючи дублювання їх змісту та існуючих протиріч.
10. Розв’язання екологічних проблем і проблем екологічного розвитку передбачає вжиття комплексу взаємопов’язаних заходів щодо створення ефективного еколого-правового механізму охорони та раціонального використання навколишнього природного середовища та посилення відповідальності за екологічні правопорушення, що дозволить зменшити негативний вплив на середовище існування рослин, тварин і людини; поліпшити еколого-соціальний клімат у суспільстві; залучити значніші додаткові бюджетні надходження та інвестиційні ресурси для забезпечення сталого, екологічно безпечного та динамічного економічного зростання, реалізацію євроінтеграційного стратегічного вибору України.
Розв’язання проблем у сфері охорони довкілля є пріоритетним напрямом державної політики у здійсненні соціально-економічних реформ, необхідною складовою формування умов сталого розвитку України.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Про охорону навколишнього природного середовища : закон України від
25 червня 1991 р. // Відомості Верховної Ради. – 1991. – № 41. – Ст. 547.
2. Бринчук М. М. О понятийном аппарате экологического права /
М. М. Бринчук // Государство и право. – 1998. – № 9. – С. 20 28.
3. Управління у сфері охорони довкілля та природокористування в Україні : проблеми та шляхи їх вирішення // Матеріали Всеукраїнської екологічної громадської організації „МАМА-86”. – К. : ВЕГО „МАМА 86”. – 2003. – 160 с.
4. Конституція України : Із змінами, внесеними згідно із Законом
№ 2222-IV від 08.12.2004 р. – К. : Велес, 2008. – 48 с.
5. Байрамов Ф. Д. К вопросу о понятии «функции государства» /
Ф. Д. Байрамов, Ф. Н. Аббасов // История государства и права. – 2003. –
№ 5. – С. 8–11 ; Каск Л. И. Функции и структура государства / Л. И. Каск ; отв. ред. чл.-кор. АН СССР, акад., проф. Д. А. Керимов. – Л. : Изд. Ленинградского ун-та, 1969. – С. 7 15 ; Погорілко В. Ф. Основні функції української держави / В. Ф. Погорілко // Проблеми реалізації Конституції України : теорія і практика : [монографія]. – К., 2003. – С. 10 ; Поппе Е. О теории функций социалистического государства / Е. Поппе, Р. Шюсселер,
Г. Шюсселер // Советское государство и право. – 1968. – № 4. – С. 88–97.
6. Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / [уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел.] – К. ; Ірпінь : ВТФ «Перун», 2005. – 1728 с.
7. Рэдклифф-Браун А. Р. Структура и функция в примитивном обществе : [очерки и лекции] / Альфред Реджинальд Рэдклифф-Браун ; [пер. с англ.]. – М. : Издательская фирма «Восточная литература» РАН, 2001. – 304 с.
8. Пиголкин А. С. Теория государства и права: учебник / А. С. Пиголкин,
А. Н. Головистикова, Ю. А. Дмитриев ; под ред. А. С. Пиголкина,
Ю. А. Дмитриева ; [2-е изд., перераб. и доп.]. – М. : Высшее образование, 2008. – 743 с.
9. Черноголовкин Н. В. Функции социалистического государства. / Николай Владимирович Черноголовкин. М. : Юридическая литермтура, 1970. – 215 с.
10. Поппе Е. О теории функций социалистического государства / Е. Поппе,
Р. Шюсселер, Г. Шюсселер // Советское государство и право. – 1968. –
№ 4. – С. 88–97.
11. Самощенко И. С. О правовых формах осуществления функции Советского государства / И. С. Самощенко // Советское государство и право. – 1956. – № 3. – С. 80–95.
12. Курашвили Б. И. О системе функций государства / Б. И. Курашвили // [В кн.: Проблемы государства и прав. Труды научных сотрудников и аспирантов]. – М., 1974. – Вып. 9. – С. 25 30.
13. Еллинек Г. Общее учение о государстве / Георг Еллинек – СПб. : Юридический центр Пресс, 2004. – 784 с.
14. Каск Л. И. Функции и структура государства / Л. И. Каск ; отв. ред. чл.-кор. АН СССР, акад., проф. Д. А. Керимов. – Л. : Изд. Ленингр. ун-та, 1969. –
65 с.
15. Байтин М. И. Сущность и основные функции социалистического государства / Михаил Иосифович Байтин. – Саратов : Издательство Саратовского государственного университета, 1979. – 302 с.
16. Пискотин М. И. К вопросу о функциях советского государства в современный период / Михаил Иванович Пискотин // Советское государство и право. – 1958. – № 1. – С. 91–97.
17. Марченко М. Н. Проблемы теории государства и права : [учебное пособие] / Михаил Николаевич Марченко; под ред. М. Н. Марченко . – М. : Юристъ, 2001. – 656 с.
18. Рабінович П. М. Основи загальної теорії права та держави : [навч. посібник] / Петро Мойсейович Рабінович ; [вид 6-е.]. – Харків : Консум, 2002. – 160 с.
19. Скакун О. Ф. Теорія держави і права : підручник / Ольга Федорівна Скакун ; [пер. з рос.]. – Харків : Консум, 2001. – 656 с.
20. Теория государства и права : учебник / Владимир Михайлович Сырых ; [3-е изд., перераб. и доп.]. – М. : Юстицинформ, 2004. – 704 с.
21. Поляков А. В. Общая теория права: проблемы интерпретации в контексте коммуникативного подхода : [курс лекций] / Андрей Васильевич Поляков. – СПб. : Издательский Дом Санкт-Петербургского государственного университета, 2004. – 864 с. – Библиогр. в конце лекций.
22. L. von Bertalanffy. General System Theory – A Critical Review // General Systems – 1962. – № VII. – Р. 1–20.
23. Падалко Г. До сучасного розуміння наукової категорії „функція держави” (загальний огляд проблеми) / Г. Падалко // Право України. – 2006. – № 8. – С. 63–69.
24. Пиголкин А. С. Теория государства и права : учебник / А. С. Пиголкин,
А. Н. Головистикова, Ю. А. Дмитриев ; под ред. А. С. Пиголкина,
Ю. А. Дмитриева ; [2-е изд., перераб. и доп.] – М. : Высшее образование, 2008. – 743 с.
25. Теорія держави і права : академічний курс / за ред. О. В. Зайчука,
Н. М. Оніщенко. – К. : Юрінком Інтер, 2006. – 688 с.
26. Шкляр Т. Функції сучасної держави: поняття та проблеми класифікації /
Т. Шкляр // Підприємництво, господарство і право. – 2004. – № 11. –
С. 61–65.
27. Пелих Н. Функції української держави / Н. Пелих // Підприємництво, господарство і право. – 2005. – № 1. – С. 3–6.
28. Лощихін О. М. Проблеми сучасного розуміння поняття та сутності функцій держави / О. М. Лощихін // Бюлетень Міністерства юстиції України. –
2007. – № 4 (66). – С. 90–99.
29. Див. : Экологическое право России : учебник / под ред. В. Д. Ермакова и
А. Я. Сухарева. – М. : Триада, ЛТД, 1997. – 271 с.
30. Макаревич Н. С. Социалистическое государство и охрана окружающей среды / Н. С. Макаревич ; под ред. В. О. Тененбаума. – Саратов : Изд-во Сарат. ун-та, 1982. – 108 с.
31. Колбасов О. С. Экология : политика – право : Правовая охрана природы в СРСР / Олег Степанович Колбасов. – М. : Наука, 1976. – 226 с.
32. Тютекин Ю. И. Природа. Общество. Закон. Руководство рациональным природопользованием как функция Советского государства
/ Ю. И. Тютекин ; под ред. Козлова Ю. М. – Кишинев : Штиинца, 1976. – 152 c.
33. Дерцян Г. М. Экологическая безопасность в механизме природоохранительной функции государства (на материалах Армении): автореф. дисс. на соиск. наук степ. канд. юрид. наук : спец. / Г.М. Дерцян. – Одесса, 1991. – 17 с.
34. Костицький В. В. Екологія перехідного періоду: право, держава, економіка (Економіко-правовий механізм охорони навколишнього природного середовища в Україні) / Василь Васильович Костицький ; [2-е вид.] – К. : Український інформаційно-правовий центр, 2001. – 390 с.
35. Гейт Н. А. Экологическое право: курс лекций / Наталья Александровна Гейт. – М. : ТК Велби, Изд-во Проспект, 2008. – 320 с. – Библ. : 306–309.
36. Колбасов О. С. Терминологические блуждения в экологии / Олег Степанович Колбасов // Государство и право. – 1999. – № 10. – С. 27–37.
37. Кисельов М. М. Методологія екологічного синтезу (єдність людино- та природоохоронних аспектів) : [монографія] / Микола Миколайович Кисельов, Валентин Семенович Крисаченко, Тетяна Василівна Гардашук. – К. : Наукова думка, 1995. – 158 с. – Бібл. : 145–156.
38. Філософський енциклопедичний словник / [під гол. ред. В. І. Шинкарука]. – К. : Абрис, 2002. – 742 с.
39. Сорокин П. А. Социокультурная динамика / П. А. Сорокин // Человек. Цивилизация. Общество. – М. : Прогресс, 1992. – 429 с.
40. Жарова Л. В. Природоохоронна діяльність : питання теорії та методології впровадження. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу : [http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Psu/2009_1/Zharova.pdf].
41. Шестерюк А. С. Вопросы кодификации законодательства об охране окружающей среды / Анатолий Степанович Шестерюк. – Ленинград :
Изд-во Ленинградского университета им. А. А. Жданова, 1984. – 119 с.
42. Тихомирова Л. А. Экологическое право : [учебное пособие] / Лариса Александровна Тихомирова. – М. : Издательский дом „АТИСО”, 2008. –
548 с.
43. Бринчук М. М. Экологическое право (право окружающей среды) : [учебник для высших юридических учебных заведений] / Михаил Михайлович Бринчук. М. : Юристъ, 1998. – 688 с.
44. Боголюбов С. А. Конституционные основы охраны окружающей среды в государствах Европы / Сергей Александрович Боголюбов // Журнал российского права. – 2003. – № 6. – С. 85–89.
45. Котелевець А. В. Актуальні питання правозастосовчої діяльності у галузі екології : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : cпец. 12.00.06 / Алла Вікторівна Котелевець ; Національна юридична академія
ім. Я. Мудрого. – Харків, 2000. – 20 с.
46. Алексієвець М. О. Екологічний рух в Україні (Історичний аспект) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. істор. наук: спец. 07.00.01
/ М.О. Алексієвець ; Тернопільський державний педагогічний університет ім. В. Гнатюка. – Тернопіль, 1999. – 18 с.
47. Анісімова Г. В. Здійснення громадянами екологічних прав : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.06 / Г. В. Анісімова ; Національна юридична академія України ім. Я. Мудрого. – Харків, 1996. – 17 с.
48. Бредіхіна В. Л. Право громадян на безпечне навколишнє середовище : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.06 / В. Л. Бредіхіна ; Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого. – К., 2005. – 20 с.
49. Грицкевич С. Г. Конституційні екологічні права людини й громадянина та їх забезпечення органами внутрішніх справ : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.02 / С. Г. Грицкевич ; Київський національний університет ім. Т. Шевченка. – К., 2001. – 23 с.
50. Кобецька Н. Р. Екологічні права громадян України : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.06 / Н. Р. Кобецька ; Інститут держави і права ім. В. М. Корецького. – К., 1998. – 16 с.
51. Кузнєцова С. В. Правове забезпечення фінансування у сфері охорони навколишнього природного середовища : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.06 / С. В. Кузнєцова ; Інститут держави і права ім. В. М.Корецького НАН України. – К., 2000. – 18 с.
52. Шарапова С. В. Правове забезпечення екологічного моніторингу в Україні : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.06 / С. В. Шарапова ; Національна юридична академія ім. Я. Мудрого. – Харків, 2002. – 20 с.
53. Васюта О. А. Проблеми екологічної політики України в контексті глобального розвитку : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора політ. наук : спец. 23.00.02 / О. А. Васюта ; Інститут політичних і етнонаціональних досліджень НАН України. – К., 2002. – 42 с.
54. Зуєв В. А. Організаційно-правові аспекти природокористування та охорони навколишнього природного середовища : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.06 / В. А. Зуєв ; Національна юридична академія України ім. Я. Мудрого. – Харків, 2003 – 20 с.
55. Костицький В. В. Екологія перехідного періоду: право, держава, економіка (економіко-правовий механізм охорони навколишнього природного середовища в Україні) : [монографія] / Василь Васильович Костицький. –
К. : Інститут законодавчих передбачень і правової експертизи, 2003. – 772 с.
56. Лазор О. Я. Адміністративно-правові засади державного управління у сфері реалізації екологічної політики в Україні : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора наук з державного управління : спец. 25.00.02 /
О. Я. Лазор ; Національна академія державного управління при Президентові України. – К., 2004. – 30 с.
57. Шем’яков О. П. Правове регулювання використання і охорони надр : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.06 / О. П. Шем’яков ; Національна юридична академія України ім. Я. Мудрого. – Харків, 2003 – 20 с.
58. Хоменко О. В. Виконавча влада: соціально-правова природа, особливості надр : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 / О. В. Хоменко ; Національна юридична академія України
ім. Я. Мудрого. – Харків, 2003 – 20 с.
59. Куян І. А. Адміністративна відповідальність за екологічні правопорушення : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 /
І. А. Куян ; Інститут держави і права ім. В. М. Корецького НАН України. – К., 2001. – 18 с.
60. Книш В. І. Адміністративно-правова охорона тваринного світу та роль міліції у її здійсненні : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 / В. І. Книш ; Харківський національний університет внутрішніх справ. – Харків, 2007. – 18 с.
61. Коваленко Л. П. Адміністративно-правові заходи охорони навколишнього природного середовища : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 / Л. П. Коваленко ; Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого. – Харків, 2003. – 19 с.
62. Рябець К. А. Адміністративно-правове регулювання екологічної : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 /
К. А. Рябець ; Ін-т законодавства ВР України. – К., 2007. – 18 с.
63. Гардашук Т. В. Концептуальні параметри екологізму / Т. В. Гардашук // Практична філософія. – 2004. – № 2. – С. 92–93
64. Концептуальні виміри екологічної свідомості : [монографія] / [Кисельов М. М., Деркач В. Л., Толстоухов А. В. та ін.]. – К. : Вид. Парапан, 2003. – 312 с. Бібл. : 299–308.
65. Екологічні виміри глобалізації : [монографія] / [Кисельов М. М., Гардашук Т. В., Зарубицький К. Є. та ін. ] – К. : Вид. Парапан, 2006. –
260 с. – Бібл. : 250–259 с.
66. Щедровицкий Г. П. Проблемы методологии системного исследования / Георгий Петрович Щедровицкий. – М., 1964. – 48 с.
67. Див. наприклад : Попов Г. X. Проблемы теории управления / Гавриил Xаритонович Попов. – М., 1970. – С. 5–6.
68. Гилинский Я. Девиантология: социология преступности, наркотизма, проституции, самоубийств и других “отклонений” / Яков Гилинский ; [2-е изд., испр. и доп.]. – СПб. : Изд-во Р. Асланова “Юридический цент Пресс”, 2007. –528 с.
69. Див. наприклад : Сливка С. С. Вступ до методології філософії права : методичні вказівки для самостійної роботи для студентів магістратури / Степан Степанович Сливка. – Львів, 2008. – 24 с. ; Загальна теорія держави і права : навч. посібник / за ред. В. В. Копєйчикова. – К. : Юрінком, 1997. –
С. 25. ; Балинська О. М. Проблеми теорії держави і права : навчально-методичний посібник / О. М. Балинська, Т. З. Гарасимів. – Львів, 2008. –
320 с.
70. Шейко В. М. Організація та методика науково-дослідницької діяльності : підручник / Шейко В. М., Кушнаренко Н. М. ; [5-те вид., стер.]. – К. : Знання, 2006. – 307 с.
71. Див. : Маркарян Э. С. Глобальное моделирование, интеграция наук и системный подход / Э. С. Маркарян // Системные исследования : методологические проблемы. Ежегодник. 1980 – М., 1981 – С. 135–154.
72. Теория государства и права: курс лекцій / под ред. Н. И. Матузова,
А. В. Малько. – М., 2000. – 776 с.
73. Гегель Г.-В.Ф. Сочинения / Георг Вильгельм Фридрих Гегель ; [в 14 т]. – М. : Государственное издательство политической литературы, 1929. – Т. 1. – 473 с.
74. Керимов Д. А. Методология права : предмет, функции, проблемы философии права / Джангир Аббасович Керимов ; [4-е изд.] – М. : Изд-во СГУ, 2008. – 521 с.
75. Кохановский В. П. Философия / В. П. Кохановский, Л. В. Жаров,
В. П. Яковлев. – Ростов-на-Дону : Феникс, 2003. – 224 с.
76. Філософія права : [навчальний посібник] / [О. О. Бандура, С. А. Бублик,
М. Л. Заінчковський та ін.] ; за заг. ред. М. В. Костицького, Б. Ф. Чміля. – К. : Юрінком Інтер, 2000. – 336 с.
77. Сучасний словник іншомовних слів : близько 20 тис. слів і словосполучень / [уклали : О. І. Скопненко, Т. В. Цимбалюк]. – К. : Довіра, 2006. – 789 с.
78. Філософія : [навч. посіб.] / [Л. Б. Губерський, І. Ф. Надольний,
В. П. Андрущенко та ін.] ; за ред. І. Ф. Надольного ; [5-те вид., стер.]. – К. : Вікар, 2005. – 516 с.
79. Кондаков Н. И. Логический словарь-справочник / Николай Иванович Кондаков ; отв. ред Д. П. Горский ; [2-е, исправл. и дополн. изд.]. – М. : Наука, 1975. – 720 с.
80. Афанасьев В. Г. Системность и общество / Виктор Григорьевич Афанасьев. – М. : Политиздат, 1980. – 368 с.
81. Садовский В. Н. Основание общей теории систем. Логико-методологический анализ / Вадим Николаевич Садовский. – М. : Наука, 1974. – 279 с.
82. Шабров О. Ф. Политическое управление : проблема стабильности или развитие / Олег Федорович Шабров. – М. : Наука, 1997. – 176 с.
83. Блауберг И. В. Философский принцип системности и системный поход
/ И. В. Блауберг, В. Н. Садовский, Б. Г. Юдин // Вопросы философии. – 1978. – № 8. – С. 39–52.
84. Державне управління : проблеми адміністративно-правової теорії та практики / за заг. ред. В. Б. Авер’янова. – К. : Факт, 2003. – 384 с.
85. Борденюк В. Концептуальні основи співвідношення функцій місцевого самоврядування та його органів з функціями держави / Василь Борденюк // Право України. – 2003. – № 11. – С. 17–23.
86. Управління в органах виконавчої влади України : навчальний посібник
/ В. Л. Ортинський, З. Р. Кісіль, М. В. Ковалів. – К. : Центр учбової літератури, 2008. – 296 с.
87. Юридична енциклопедія : [в 6 т.] / редкол. : Ю. С. Шемчушенко (відп. ред.) [та ін.]. – К. : Українська енциклопедія, 1999. – Т. 2 : Д – Й. – 744 с.
88. Адміністративне право України : підручник / В. К. Колпаков,
О. В. Кузьменко. – К. : Юрінком Інтер, 2003. – 544 с.
89. Реформування державного управління в Україні : проблеми і перспективи / наук. кер. В. В. Цветков. – К. : Оріяни, 1998. – 364 с.
90. Адамов Б. І. Вплив державного управління на формування інформаційної відкритості як основи соціального партнерства в українському суспільсві / Б. І. Адамов, Н. Г. Діденко // Зб. наук. праць ДонДУУ “Управління діяльністю органів державної влади” : Серія “Державне управління. – Донецьк : ДонДУУ, 2006”. – Т. VII. – Вип. 71. – С. 94 104.
91. Алехин В. В. Философия управления (социально-гуманитарные проблемы) : монография / В. В. Алехин, Л. В. Алехина, В. В. Бурега, С. Ф. Поважный ; под. общ. ред. В. В. Алехина. – Донецк : ДонГАУ, 1999. – 294 с.
92. Діденко Н. Г. Державне управління і соціальне партнерство: актуальні проблеми теорії і практики : [монографія] / Ніна Григорівна Діденко. – Донецьк : Східний видавничий дім, 2007. – 404 с.
93. Административно-правовые основы государственного управления : [учебное пособие] / общ. ред А. Н. Крамника. – Мн. : Тесей, 2004. – 704 с.
94. Авер’янов В. Виконавча влада в Україні та її правове регулювання
/ В. Авер’янов // Вісник Академії правових наук України. – 2003. – № 3. –
С. 238–254.
95. Козлов Ю. М. Исполнительная власть: сущность, функции / Ю. М. Козлов // Вестник Московского университета : Серия 11 „Право”. – 1992. – № 4. –
С. 3–12.
96. Авер’янов В. Академічні дослідження проблем державного управління та адміністративного права: результати і перспективи / В. Авер’янов, О. Андрійко, В. Полюхович // Юридичний журнал. – 2004. – № 5. –
С. 52–56.
97. Авер’янов В. Система органів виконавчої влади: проблеми реформування у світлі конституційних вимог / В. Авер’янов // Право України. – 2003. –
№ 9. – С. 24–30.
98. Державна виконавча влада в Україні : формування та функціонування : збірник наукових праць / кол. авт. ; наук. кер. Н. Р. Нижник. – К. : Вид-во УАДУ, 2000. – 224 с.
99. Административное право России : учебник / Б. Н. Габричизе,
А. Г. Чернявский, С. М. Кузнецов ; [2-е изд., перераб. и доп.]. – М. : ТК Велби, 2008. – 680 с.
100. Кисіль С. П. Організаційно-структурні аспекти виконавчої влади в Україні (теоретичний аналіз) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : cпец. 12.00.07 / С. П. Кисіль ; Інститут держави і права
ім. В. М. Корецького НАН України. – К., 1997. – 17 с.
101. Виконавча влада в Україні : [Інтерв’ю академіка Ю. Битяка – головному редакторові журналу „Право України”, академіку
О. Святоцькому] // Право України. – 2009. – № 12. – С. 30–37.
102. Дерець В. А. Органи виконавчої влади України та управлінські відносини : [монографія] / Вікторія Анатоліївна Дерець. – К. : ТОВ «Видавництво „Юридична думка”, 2007. – 180 с.
103. Философский энциклопедический словарь / [редкол. :
С. С. Аверинцев, Э. А. Араб-Оглы, Л. Ф. Ильичев и др.] ; [2-е изд.]. – М. : Советская энциклопедия, 1989. – 815 с.
104. Фрицький О. Ф. Конституційне право України : підручник
/ О. Ф. Фрицький ; [2-е вид., перероб. та доп.]. – К. : Юрінком Iнтер, 2004. – 509 с.
105. Про зміни у структурі центральних органів виконавчої влади : указ Президента України від 15.12.1999 р. № 1573 // Офіційний вісник України. – 1999. – № 50. – Ст. 2435.
106. Про Кабінет Міністрів України : закон України вiд 16.05.2008 р. (редакція вiд 31.12.2009 р.) // Відомості Верховної Ради України. – 2008. – № 25. – Ст. 241.
107. Про міністерства та інші центральні органи виконавчої влади : закон України (проект). – [Електронний ресурс]. – Режим доступу : [http://www.minjust.gov.ua/0/10739].
108. Коліушко І. Б. Виконавча влада та проблеми адміністративної реформи в Україні / Ігор Борисович Коліушко. – К. : Факт, 2002. – 260 с.
109. Федоренко В. Л. Проблеми визначення та класифікації центральних органів виконавчої влади : теоретико-методологічні та нормопроектні аспекти / В. Л. Федоренко, І. І. Чипенко, Т. П. Рубан // Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2008. – № 11–12 (85–86). – С. 47–62.
110. Авер’янов В. Організація виконавчої влади потребує реформування / В. Авер’янов, В. Дерець, А. Пухтецька // Право України. – 2009. – № 12. –
С. 39–46.
111. Про місцеві державні адміністрації : закон України від 9 квітня 1999 р. // Відомості Верховної Ради. – 1999. – № 20–21. – Ст. 190.
112. Дубовик О. Экологическое право : учебник / О. Дубовик, Л. Кремер, Г. Любе-Вольф ; отв. ред. О. Дубовик. – М. : ЭКСМО 2007. – 474 с.
113. Environmental Law Handbook : [1-th edition] / еditor F. P. Sullivan. – Rockville, Maryland: Government Institutes, 2003. – 897 р.
114. Положення про Міністерство охорони навколишнього природного середовища України : затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 2 листопада 2006 р. № 1524. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу : [zakon.rada.gov.ua].
115. Положення про Державний комітет України із земельних ресурсів : затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня 2008 р. № 224. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу : [zakon.rada.gov.ua].
116. Положення про Державний комітет України по водному господарст-ву : затверджено Указом Президента України від 14 липня 2000 р.
№ 898. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу : [zakon.rada.gov.ua].
117. Положення про Державний комітет лісового господарства України : затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 р. № 883. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу : [zakon.rada.gov.ua].
118. Про затвердження положення про Державну екологічну інспекцію України : постанова Кабінету Міністрів України від 17 листопада 2001 р.
№ 1520. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу : [zakon.rada.gov.ua].
119. Положення про Державну інспекцію з контролю за охороною, захистом, використанням та відтворенням лісів : затверджено наказом Міні-стерства охорони навколишнього природного середовища України від
27 липня 2004 р. № 282. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу : [zakon.rada.gov.ua].
120. Положення про Державну службу заповідної справи : затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 9 серпня 2001 р. № 1000. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу : [zakon.rada.gov.ua].
121. Положення про Державну гідрометеорологічна службу : затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2002 р. № 570. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу : [zakon.rada.gov.ua].
122. Положення про Державний комітет рибного господарства України : затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2007 р.
№ 42. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу : [zakon.rada.gov.ua].
123. Положення про Міністерство охорони здоров’я України : затверджено указом Президента України від 24 липня 2000 р. № 918. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу : [zakon.rada.gov.ua].
124. Положення про Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи : затверджено указом Президента України від 20 квітня 2005 р. № 681. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу : [zakon.rada.gov.ua].
125. Задорожний Ю. Започаткування Римським правом принципів права у країнах романо-германської правової сім’ї / Ю. Задорожний // Право України. – 2010. – № 3. – С. 272–276.
126. Пухтецька А. Європейські принципи адміністративного права : поняття і система / А. Пухтецька // Право України. – 2006. – № 10. –
С. 15–19.
127. Пухтецька А. А. Європейські принципи адміністративного права та Європейський інформаційний простір (науково-інформаційне видання)
/ А. А. Пухтецька – К. : Інститут держави і права ім. В. М. Корецького НАН України. – 2007. – 88 с.
128. Зажицкий В. И. Правовые принципы в законодательстве Российской Федерации / В. И. Зажицкий // Государство и право. – 1996. – № 11. –
С. 38–44.
129. Скрипнюк В. Політико-правові принципи організації та функціону-вання державної влади в Україні / В. Скрипнюк // Право України. – 2002. – № 5. – С. 3–8.
130. Скрипнюк О. Європейський вибір України : проблеми реалізації принципу законності / О. Скрипнюк // Право України. – 2009. – № 1. – С. 97–101.
131. Фролов В. В. Законность демократия и милиция : [монография] / Владислав Владимирович Фролов. – М. : Издательство „Спутник+”, 2009. – 125 с.
132. Голосніченко Д. Принципи повноважень як основні правовстановчі начала / Д. Голосніченко // Право України. – 2009. – № 5. – С. 73–81.
133. Международное право : учебник / под ред. Ю. М. Колосова,
В. И. Кузнецова. – М. : Международные отношения, 1998. – 618 с.
134. Горизонты экологического знания (социально-философские аспекты) / под ред. чл.-корр. АН СССР И. Т. Фролова. – М. : Наука, 1986. – 204 с.
135. Оfficial Journal of the EU: Luxembourg C 009. 15.03.1973 P. 1.
136. Действующее международное право / сост. Ю. М. Колосов ; [в 3 т]. – М. : Московский независимый институт международного права, 1997. –
Т. 3. – С. 682 687.
137. Копылов М. Н. Введение в международное экологическое право : [учебное пособие] / М. Н. Копылов. – М. : РУДН, 2007. – 267 с.
138. Williamson R. L. Building the International Environmental Regime
/ R. L. Williamson // Miami Law Journal. – 1990. – Vol. 21. – № 3. – 749 р.
139. Див. : Копылов М. Н. Международная экологическая администрация / М. Н. Копылов // Закон и право. – 1998. – № 10. – С. 32–37.
140. Остапенко О. І. Суб’єкти, уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення : [навчальний посібник] / Олексій Іванович Остапенко. – Львів : Львівський державний університет внутрішніх справ, 2009. – 213 с.
141. Тихомиров М. Ю. Юридическая энциклопедия / М. Ю. Тихомиров,
Л. В. Тихомирова ; под. ред. М. Ю. Тихомирова ; [издание 6-е, дополненное и переработанное]. – М. : Изд. Тихомирова М.Ю., 2009. – 1088 с.
142. Тихомиров Ю. А. Теория компетенции / Ю. А. Тихомиров. – М. : Юринформцентр, 2001. – 355 с.
143. Про зміни в системі центральних органів виконавчої влади : указ Президента України від 13 березня 1999 року №250 // Урядовий кур’єр. –
16 березня 1999 року. – № 48.
144. Про затвердження Положення про Державне управління охорони навколишнього природного середовища в областях, містах Києві та Севастополі : наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища України 19 грудня 2006 р. № 548. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу : [zakon.rada.gov.ua].
145. Про утворення урядових органів державного управління у складі Міністерства екології та природних ресурсів України : постанова Кабінету Міністрів України від 14.03.2001 р. № 239 // Офіційний вісник України. – 2001. – № 11. – Ст. 447.
146. Про затвердження положення про Державну екологічну інспекцію України : постанова Кабінету Міністрів України від 17 листопада 2001 р.
№ 1520. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу : [zakon.rada.gov.ua].
147. Інструкція про розгляд заявок та надання дозволів на виробництво, зберігання, транспортування, використання, захоронення, знищення та ути-лізацію отруйних речовин, у тому числі продуктів біотехнології та інших біологічних агентів : затверджена Наказом Мінприроди від 30 липня 2002 р. № 294. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу : [zakon.rada.gov.ua].
148. Про державне регулювання ядерної та радіаційної безпеки : указ Президента України від 5 грудня 2000 р. № 1303 // Офіційний вісник України. – 2000. – № 49. – Ст. 2115.
149. Положення про Державний комітет ядерного регулювання України : затверджене Указом Президента України від 6 березня 2001 року
№ 155 // Урядовий кур’єр. – 28 березня 2001 року. – № 55.
150. Див. : Директива Європейського Парламенту та Ради 2004/35/ЄС від 21 квітня 2004 року про екологічну відповідальність за попередження та ліквідацію наслідків завданої навколишньому середовищу шкоди // Official journal of the European Union. – 2004. – 30/04. L 143/56-143/74.
151. Див. : Про відповідальність за потрави покосів у колгоспах і радгоспах : указ Президії Верховної Ради СРСР від 11 січня 1955 р. // Ведомости Верховного Совета СССР. – 1955. – №1. – Ст. 4 ; Про порядок примусового стягнення збитків і штрафів : указ Президії Верховної Ради СРСР від 11 січня 1955 р. ; Про відповідальність за потрави покосів у колгоспах і радгоспах : постанова Президії Верховної Ради Української РСР від 20 лютого 1957 р. // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1957. – № 2. – Ст. 42.
152. Див., наприклад : О мерах по предотвращению загрязнения реки Северный Донец, подземных вод и воздушного бассейна в районе городов Лисичанска, Северодонецка и Рубежное Ворошиловградской области и города Славян
- Стоимость доставки:
- 200.00 грн