ЕКОЛОГІЧНО БЕЗПЕЧНЕ ОДЕРЖАННЯ ХІТИНВМІСНИХ СПОЛУК ІЗ МІЦЕЛІАЛЬНИХ ВІДХОДІВ БІОТЕХНОЛОГІЧНОГО ВИРОБНИЦТВА ЛИМОННОЇ КИСЛОТИ

Краткое описание

Міністерство освіти І науки України
Черкаський державний технологічний університет

На правах рукопису

Солодовнік Тетяна Володимирівна

УДК 504.064.4:661.756.5

ЕКОЛОГІЧНО БЕЗПЕЧНЕ ОДЕРЖАННЯ ХІТИНВМІСНИХ СПОЛУК ІЗ МІЦЕЛІАЛЬНИХ ВІДХОДІВ БІОТЕХНОЛОГІЧНОГО ВИРОБНИЦТВА ЛИМОННОЇ КИСЛОТИ

Спеціальність 21.06.01 екологічна безпека

Дисертація
на здобуття наукового ступеня кандидата
хімічних наук

Науковий керівник:
Унрод Володимир Ізяславович,
кандидат технічних наук, доцент
Черкаси-2003

ЗМІСТ
ВСТУП..5
РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ..................................................................9
1.1. Загальна характеристика та розповсюдженість у природі хітину та його похідних9
1.2. Фізико-хімічні принципи одержання хітину з природних джерел.12
1.3. Використання відходів біотехнологічних виробництв як альтерна-тивних джерел одержання хітину......20
1.4. Еволюція способів одержання та напрямків дослідження фізико-хімічних властивостей хітин- та хітозанвмісних комплексів.23
1.5. Сорбційні властивості та перспективність застосування хітин- та хітозанвмісних комплексів.28

РОЗДІЛ 2. ВИХІДНІ РЕЧОВИНИ, МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ЕКСПЕРИМЕНТУ...34
2.1. Методи дослідження міцеліальних відходів гриба Aspergillus niger......34
2.2. Методи одержання хітин- та хітозанвмісних комплексів із міцеліальних відходів35
2.3. Методи дослідження хітин- та хітозанвмісних комплексів36
2.3.1. Методи визначення фізико-хімічних параметрів..36
2.3.2. Електронно-мікроскопічне дослідження комплексів39
2.3.4. Метод ІЧ спектроскопії....40
2.4. Методи дослідження сорбційних властивостей хітин- та хітозанвмісних комплексів40
2.4.1. Сорбція іонів важких металів..41
2.4.2. Сорбція нафтопродуктів...45
2.4.3. Сорбція барвників.48

РОЗДІЛ 3. ДОСЛІДЖЕННЯ МІЦЕЛІАЛЬНИХ ВІДХОДІВ ГРИБА ASPERGILLUS NIGER, ХІТИН- ТА ХІТОЗАНВМІСНИХ КОМПЛЕКСІВ....52
3.1. Характеристика міцеліальних відходів гриба Aspergillus niger.53
3.2. Вплив режимів обробки міцеліальних відходів на вихід і власти-вості хітинвмісних комплексів.....54
3.2.1. Оцінка впливу технологічних факторів на процес одержання хітинвмісних комплексів.....57
3.2.2. Розробка технологічної схеми одержання хітинвмісних комплексів з міцеліальних відходів...62
3.3. Дослідження морфологічної структури комплексів...66
3.4. Дослідження комплексів методом ІЧ спектроскопії ..70

РОЗДІЛ 4. Дослідження сорбції іонів важких металів НА хітин- та хітозанвмісниХ комплексаХ....75
4.1. Дослідження сорбційних властивостей хітин- та хітозанвмісних комплексів в статичних умовах76
4.1.1. Теоретичні уявлення та практичне підтвердження механізму сорбції іонів важких металів на хітині та хітозані...76
4.1.2. Залежність статичної обмінної ємності від дисперсності комплексів80
4.1.3. Вплив часу проведення процесу сорбції на ступінь поглинання іонів важких металів ......86
4.1.4. Вплив рН розчинів на ступінь поглинання іонів важких металів...88
4.1.5. Вплив температури та концентрації вихідних розчинів на ступінь поглинання іонів важких металів.....91
4.2. Дослідження сорбційних властивостей хітин- та хітозанвмісних комплексів в динамічних умовах.92

РОЗДІЛ 5. ДослідженНя сорбції НАФТОПРОДУКТІВ на
хітин- та хітозанвмісних комплексах..97
5.1. Дослідження сорбційних властивостей хітин- та хітозанвмісних комплексів в статичних умовах....99
5.1.1. Вплив дисперсності комплексів на ступінь поглинання нафтопродуктів з водних розчинів.99
5.1.2. Залежність ступеня поглинання нафтопродуктів від часу проведення сорбційного процесу ....100
5.1.3. Вплив температури та концентрації вихідних розчинів на ступінь поглинання нафтопродуктів ...102
5.2. Дослідження сорбції нафтопродуктів на хітин- та хітозанвмісних комплексах в динамічних умовах...105

РОЗДІЛ 6. Дослідження сорбції БАРВНИКІВ НА хітин- та хітозанвмісниХ комплексаХ..109
6.1. Дослідження сорбційних властивостей хітин- та хітозанвмісних комплексів в статичних умовах..110
6.1.1. Вплив дисперсності комплексів та ступеня деацетилювання комплексів на величину сорбції барвників 110
6.1.2. Вплив рН розчинів на величину сорбції барвників ...116
6.1.3. Вплив температури та тривалості сорбційного процесу на величину сорбції ...122
6.2. Визначення економічної ефективності одержання хітинвмісних комплексів....129
ВИСНОВКИ.138

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ140

ДОДАТКИ157

ВСТУП

Актуальність теми. Останнім часом як на Україні, так і в усьому світі спостерігається інтенсивний розвиток підприємств хімічної, важкої, нафтопереробної, легкої та харчової промисловості, що призводить до утворення великої кількості стічних вод, забруднених шкідливими домішками, а також екологічно небезпечних відходів, які до теперішнього часу не знайшли відповідного використання, складуються на полях фільтрації та негативно впливають на екологічну безпеку регіонів. До таких відходів можна віднести міцеліальний гриб Aspergillus nigerпродуцент лимонної кислоти, що є відходом процесу біотехнологічного виробництва цієї кислоти. На кожну вироблену тонну лимонної кислоти у відходи йде 250±10 кг сирого міцелію вологістю 70-75%. Встановлено, що до складу клітинної стінки гриба Aspergillus niger входять цінні полісахариди хітин і глюкани. В клітині гриба хітин і глюкани утворюють стійкі хітинвмісні сполуки, для яких, відповідно до введеної професором Муззареллі номенклатури, використовується загальновідома назва хітинвмісні комплекси. Виділити хітин у чистому вигляді з клітинної стінки гриба практично неможливо, а економічно вигідніше одержувати хітинвмісні комплекси з міцеліальних відходів. Відомі методи виділення комплексів базуються на використанні концентрованих кислот та лугів, обробку якими проводять при високих температурах. Такі методики є екологічно небезпечними і супроводжуються забрудненням навколишнього середовища кислотно-лужними стічними водами. В зв’язку з цим актуальною проблемою є розробка способу переробки токсичних міцеліальних відходів у цінні хітинвмісні продукти з використанням для обробки біомаси гриба Aspergillus niger розведених розчинів хімічних реагентів.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до Координаційних планів НДР Черкаського державного технологічного університету Релятивістські ефекти у спектрах та фотохімії молекул галогенвмісних сполук” (№ держреєстрації 0100U004425) і Дослідження та розробка технологічної схеми утилізації відходів виробництва лимонної кислоти Смілянського цукрового комбінату” (№ держреєстрації 0016071).
Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є створення та обґрунтування конкурентоспроможного, екологічно безпечного способу одержання хітинвмісних комплексів із міцеліальних відходів гриба Aspergillus niger, придатних для використання як сорбентів катіонів важких металів, нафтопродуктів та барвників.
Для досягнення мети необхідно було вирішити такі наукові та практичні задачі:
1. Дослідити хімічний склад та фізико-хімічні характеристики міцеліальних відходів гриба Aspergillus niger.
2. Розробити технологічну схему одержання хітинвмісних комплексів (ХВК) з відходів біомаси гриба Aspergillus niger.
3. Дослідити вплив характеристик лужної обробки на вихід та морфологічну структуру хітинвмісних комплексів.
4. Провести порівняльний аналіз сорбційних властивостей хітинвмісних та хітозанвмісних (ХанВК) комплексів.
5. Дослідити вплив технологічних параметрів на процес сорбції іонів важких металів, нафтопродуктів, барвників в умовах статичної та динамічної сорбції.
Об’єкт дослідження процес знешкодження та переробки міцеліальних грибів біотехнологічних виробництв.
Предмет дослідження відходи міцелію гриба Aspergillus niger.
Методи дослідження - для розв’язання поставлених задач було використано методи електронної мікроскопії, ІЧ спектроскопії, молекулярної механіки ММ+, атомно-абсорбційного та фотоколориметричного аналізу.
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше встановлено вплив концентрації лугу, взятого для обробки міцеліальних відходів гриба Aspergillus niger, на морфологічну структуру хітинвмісних комплексів. Проведено порівняльний аналіз сорбційних властивостей хітин- та хітозанвмісних комплексів та доведено, що хітинвмісні комплекси більш стійкі при рН£5, що дає можливість використовувати їх в сорбційних процесах з кислих розчинів. Вперше методом молекулярної механіки ММ+ проведено моделювання процесу сорбції іонів важких металів хітинвмісними комплексами, яке підтвердило утворення хелатних комплексів. Вперше показана доцільність використання хітинвмісних комплексів для сорбції нафтопродуктів та розчинних барвників з водних розчинів.
Практичне значення одержаних результатів. Розроблено новий конкурентоспроможний та екологічно безпечний спосіб одержання хітинвмісних комплексів, який на відміну від відомих дає змогу знизити собівартість продукції на 10-80% та характеризується зменшенням кількості та концентрації кислотно-лужних стічних вод більш ніж в 3 рази. За розробленою технологією в умовах виробництва лимонної кислоти виготовлені дослідні партії хітинвмісних комплексів. Показано, що хітинвмісні комплекси можуть знайти застосування як сорбенти іонів важких металів, нафтопродуктів, барвників у різних галузях народного господарства.
Особистийвнесокздобувача.Постановка задач досліджень, аналіз літератури, основний обсяг експериментальної роботи, обробка отриманих даних проведені особисто здобувачем згідно з рекомендаціями наукового керівника [1-13]. Обговорення результатів дослідження фізико-хімічних характеристик міцеліальних відходів та сорбційних властивостей хітинвмісних комплексів проводилось спільно з професором, д.т.н. Ю.Г.Легою [2, 8, 9]. Атомно-адсорбційне визначення вмісту металів у розчинах та електронно-мікроскопічне дослідження морфологічної структури комплексів проводилось в міжкафедральному науково-дослідному центрі структурного аналізу ЧДТУ під керівництвом професора, к.х.н. Г.М.Дубровської [1, 3, 6]. Розрахунки хелатних комплексів методом молекулярної механіки виконувались за участю професора, д.х.н. Б.П.Мінаєва.
Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації доповідались на IV Міжнародній конференції Екологія і освіта: питання теорії та практики”, Черкаси (1998); IX науковій школі країн СНД «Вибротехнология 99», Одеса (1999); Міжнародній конференції Сучасні інформаційні та енергозберігаючі технології життєзабезпечення людини”, Київ (2000); Міжнародній конференції Екологія кризових регіонів України”, Дніпропетровськ (2001), VI Міжнародній конференції Новые перспективы в исследовании хитина и хитозана”, Москва (2001). Результати дисертаційної роботи були обговорені на всесвітній науковій школі молодих вчених Second Summer school on Chitin and Chitosan”, Germany (2001), яка була організована Європейським хітиновим товариством EUCHIS”.
Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 13 робіт (у тому числі 4 у фахових виданнях), серед яких 1 деклараційний патент на винахід, 10 статей, 2 тез доповідей.
Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, шести розділів, загальних висновків та додатків. Список використаних джерел включає 151 найменування. Загальний обсяг дисертації-174 сторінки з урахуванням 25 таблиць та 48 рисунків.

Список литературы

ВИСНОВКИ

1. У дисертації наведено узагальнення і нове вирішення наукової задачі щодо розробки конкурентоспроможного, екологічно безпечного способу одержання хітинвмісних комплексів з міцеліальних відходів біотехнологічного виробництва лимонної кислоти-гриба Aspergillus niger. Запропонований спосіб відрізняється від існуючих низькою концентрацією кислотних та лужних компонентів у стічних водах та зменшенням їх загального об’єму на 70%.
2. Встановлено вплив лужної обробки міцеліальних відходів на морфологічну структуру хітинвмісних комплексів та показано, що при використанні розчинів лугів концентрацією до 6% комплекси характеризуються волокнистою структурою з параметрами волокон: довжина 0,8-1,0мм та середній діаметр 6мкм. Застосування в процесі обробки міцеліальних відходів більш концентрованих лужних розчинів призводить до утворення зернистої структури комплексів у вигляді окремих агрегатованих глобул.
3. Доведено можливість використання хітинвмісних комплексів як сорбенту іонів важких металів та встановлено, що хітинвмісні комплекси, на відміну від хітозанвмісних, більш стійкі при рН£5, що дає можливість застосовувати їх в процесах сорбції з кислих розчинів.
4. Методом молекулярної механіки ММ+ проведено моделювання структури можливих хелатних сполук іонів свинцю з ХВК. Встановлено, що найбільш стійким (з мінімальним значенням повної енергії) є комплекс, в утворенні якого беруть участь гідроксогрупи при С-3 та кисень, який входить до складу кільця мономера.
5. Встановлено, що хітинвмісні комплекси ефективно поглинають нафтопродукти з водних розчинів; ступінь деацетилювання комплексів практично не впливає на величину сорбції. Показана ефективність використання хітинвмісних комплексів, які характеризуються низьким значенням ступеня осідання, для вилучення нафтопродуктів із водної поверхні. З метою попередження вторинного забруднення навколишнього середовища можна рекомендувати хітинвмісні комплекси, насичені нафтопродуктами, для застосування у виробництві керамзиту та бітуму.
6. Встановлено, що хітинвмісні комплекси здатні ефективно сорбувати розчинні барвники з водних розчинів. Виявлено більш високі значення величини сорбції для прямих і кислотних барвників, у яких вища здатність до асоціації, порівняно з малоасоційованими активними барвниками. Показано, що при рН≤5 спостерігається ефективна сорбція прямих і кислотних барвників, проте зменшення рН негативно впливає на сорбцію активних барвників.
7. Запропонований спосіб одержання хітинвмісних комплексів з міцеліальних відходів гриба Aspergillus niger, як показали відповідні розрахунки, дає змогу одержувати цінні хітинвмісні сполуки при використанні мінімальної кількості електроенергії, води та хімічних реактивів, що приводить до зниження собівартості продукції на 10-80% порівняно з відомими аналогічними способами.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Muzzarelli R.A.A. Chitin. Oxford: Pergamon Press, 1977. 309 р.
2. Феофилова Е.П. Клеточная стенка грибов. - М.: Наука, 1983. - 248 с.
3. Пат. 2923802 ФРГ, МКИ С 08 В 37/08. Chitosan-glucan komplex und Verfahren zu dessen Herstellorg: Пат. 2923802 ФРГ, МКИ С 08 В 37/08/ R.A.A. Muzzarelli (Italy); Заявл. 12.06.79; Опубл. 20.12.79. - 14 с.
4. Пат. 21211505 Россия, МКИ С 12 Р 19/04. Способ получения хитозанглюканового комплекса: Пат. 21211505 Россия, МКИ С 12 Р 19/04/ В.П. Козлов, Е.Г. Наумов, Е.П. Феофилова, В.М. Терешина (Россия); - №95110112/13; Заявл.15.06.95; Опубл.10.11.98, Бюл. №3. 3 с.
5. Терешина В.М., Меморская А.С., Феофилова Е.П., Немцев Д.В., Козлов В.П. Получение из мицелиальных грибов полисахаридных комплексов и определение степени их деацетилирования // Микробиология. 1997. Т. 66, №1. С. 84-89.
6. Гамаюрова В.С., Котляр М.Н., Шабрукова Н.В., Хаметов Ф.Г. Химическая модификация ХГК // Биотехнология. - 1997. - №6. - С. 30-33.
7. Kogan G., Machova E., Chorvatovicova D., Sandula J. Chitin-glucan complex of Aspergillus niger and its derivatives: antimutagenic and antiinfective activity // Proc. of the third Asia-Pacific chitin and chitosan Symposium. V.III. Taiwan. 1998. P. 372-379.
8. Плиско Е.А., Нудьга Л.А., Данилов С.Н. Хитин и его химические превращения // Успехи химии. - 1977. - Т. XLVI, вып. 8. - С. 1470-1487.
9. Peterson G.L. A simplification of a protein assay method of lowly et al which is more generally applied // Analytical Biochemistry. 1977. Vol.83. P. 346-356.
10. Nishi N., Noguchi, Tokura S., Shiota H. Studies on chitin. I. Acetylation of chitin // Polym. J. 1979. - № 11. P. 27-32.
11. Cosio I.G., Fisher R.A., Carroad P. Bioconversion of shellfish chitin waste: Waste pretreatment, enzyme production, process design and economic analysis // J. Food Sci. 1982. - № 47. P. 901-903.
12. Stevens W.F. Towards a system for product and manufacturing quality for chitin and chitosan // Рroc. of the second Asia - Pacific chitin Symposium. Bangkok. 1996. P. 295-301.
13. No H.K., Meyers S.P. Preparation of chitin and chitosan // Chitin Handbook/ R.A.A. Muzzarelli, M.G. Peter, eds. Grottamare, Italy: Atec., European Chitin Society. 1997. P. 475-489.
14. No H.K., Meyers S.P., Lee K.S. Isolation and characterization of chitin from crawfish shell waste // J. Agric. Food Chem. 1989. Vol.37, № 3. P. 575-579.
15. Kurita K., Ishii S., Tomita K., Nishimura S., Shimoda K. Reactivity characteristics of squid b-chitin as compared with those of shrimp chitin // Polymer Sci. Part A: Polymer Chemistry. 1994. - Vol. 32. P. 1027-1032.
16. Петрушенко Г.М., Калюжный М.Я. Хитин дрожжеподобных организмов рода Candida // Прикладная биохимия и микробиология. - 1971. - №7. - С. 637-642.
17. Beran K., Holan Z., Baldrian J. The chitin-glucan complex in Saccharomyces cerevisiae // Folia Microbiol. - 1972. - 17. - P. 322-326.
18. Muzzarelli R.A.A., Rocchetti R., Stanic V., Weckx M. Methods for the determination of the degree of acetylation of chitin and chitosan // Chitin Handbook. 1997. P. 109-119.
19. Горовой Л.Ф., Бурдюкова Л.И. Клеточная стенка высших базидиальных грибов // Цитология и генетика. - 1997. - №1. - С. 70-81.
20. Kim S.S., Kim H.S., Moo L. Preparation, characterization and properties of b-chitin and N-acetylated b-chitin // J. Polymer Sci. Part B: Polymer Physics. 1996. - Vol. 34. P. 2367-2374.
21. Katz D., Rosenberger R.F. A mutation in Aspergillus midulans producing hyphal walls which lack chitin // Biochim. Biophys. Acta. - 1970. - № 208. - Р. 452.
22. Katz D., Rosenberger R.F. Hyphal walls synthesis in Aspergillus nidulans: effects of protein synthesis inhibition and osmotic shock on chitin insertion and morphogenesis// J. Bacteriol. - 1971. - №108. - Р. 184-190.
23. Феофилова Е.П. Особенности вторичного метаболизма у микроорганизмов // Докл. высш. школы. Биол. науки. - 1977. - №4. - С. 5-24.
24. Garcia Mendoza C., Sanchez E., Novaes-Ledieu M. Rifferencesin microfibrils in the walls of Agaricus bisporus secondary mycelium // FEMS Microbiol. Lett. - 1987. - 44, №1. - P. 161-165.
25. Michalenko G.O., Hohl H.R., Rast D. Chemistry and architecture of the mycelial wall of Agaricus bisporus // J. Gen. Microbiol. - 1976. - 92, №2. - P. 251-262.
26. Mol P.C., Wessels J.G.H. Differences in wall structure between substrate hyphae and hyphae of fruit-body stipes in Agaricus bisporus // Ibid. P. 472-479.
27. Novaes-Ledieu M., Garcia Mendoza C. The cell walls of Agaricus and Agaricus campestris fruiting body hyphae // Canad. J. Microbiol. - 1981. - 27, №8. - P. 779-787.
28. Wessels J.G.H., Kreger D.R., Marchant R., Regensburg B.A., Vries O.M.H. Chemical and morphological characterization of the hyphal surface of the Basidiomycete Schizophylium commune // Biochem. Biophys. Acta. - 1972. - 273. - P. 346-358.
29. Беккер З.Э. Физиология грибов и их практическое использование. - М.: Изд-во МГУ, 1963. - 286 с.
30. Touze-Soulet J.M., Dargent R., Rami J. Les parois cellulaires del Boletus edulis: composition et degradation enzymatique par deux mycoparasites du genre Hypomyces // Phytopathol. Z. - 1980. - 98, №3. - P. 246-259.
31. Gooday G.W. The control of differentiation in fruit bodies of Coprinus cinereus // Repts Tottori Mycol. Inst. - 1975. - №12. - P. 151-160.
32. Marchant R. Wall composition of monokaryons and dikaryons of Coprinus cinereus// J. Gen. Microbiol. - 1978. - 106, №1. - P. 195-199.
33. Фостер Д. Химическая деятельность грибов. - М.: Изд-во иностр. лит., 1950. - 603 с.
34. Bartnicki-Garcia S., Nickerson W.J. Isolation, composition and structure of cell walls of filamentous and yeast-like forms of Mucor rouxii // Biochim. Biophys. Acta. - 1962. - 58. - P. 102-119.
35. Bartnicki-Garcia S., Nickerson W.J. Nutrition, growth and morphogenesis of Mucor rouxii // J. Bacteriol. - 1962. - 84. - P. 841-858.
36. Foster A.B., Webber M. Chitin // Adv. Carbohyd. Chem. - 1960. - 15. - P. 371-390.
37. Куприна Е.Э., Красавцев В.Е., Козлова И.Ю., Водолажская С.В., Богерук А.К., Ежов В.Г. Электрохимический способ получения хитинсодержащих продуктов с усиленными экореабилитирующими свойствами // Материалы 5-й конф. Новые перспективы в исследовании хитина и хитозана”. М.: ВНИРО, 1999. С. 37-42.
38. Быков В.П. Состояние и перспективы развития производства хитина, хитозана и продуктов на их основе из панциря ракообразных // Материалы 5-й конф. Новые перспективы в исследовании хитина и хитозана”. М.: ВНИРО, 1999. С.15-17.
39. Способ получения хитинсодержащего материала: А.с. 1563208 СССР, МКИ С 08 В 37/08/ А.В. Фокин, С.В. Рогожин, А.И. Гамзазаде, Е.С. Вайнерман, Б.Г. Ершов, М.А. Захаров, Е.И. Лобода (СССР). - № 4300138/31-05; Заявлено 14.07.87; Опубл. 07.04.90, Бюл. №17. 8 с.
40. Krasavtsev V.E. Krill as promising raw material for the production of chitin in Europe // Proc. International conf. of the Chitin Society. Potsdam (Germany). 1999. P. 1-3.
41. Способ получения хитинсодержащего материала: А.с. №1610844 СССР, МКИ С О8 В 37/08/ А.В. Фокин, С.В. Рогожин, А.И. Гамзазаде, Е.С. Вайнерман, Б.Г. Ершов, М.А. Захаров, Е.И. Лобода (СССР). - №4283371/31-05; Заявлено 14.07. 87, Опубл. 07.04.90, Бюл.№17. 6 с.
42. Saraswathy G., Pal S., Rose C., Sastry T. A novel bio-inorganic bone implant containing deglued bone, chitosan and gelatin // Bull. Mater. Sci. 2001. - Vol. 24, № 4. P. 415420.
43. Kent P.W. Chitin and mucosubstances// In: Comparative biochemistry: a comprehensive treatise. New York: Academic Press, 1964. - P. 93-136.
44. Феофилова Е.П. Биологические функции и практическое использование хитина // Прикладная биохимия и микробиология. 1984. Т. 20, вып. 2. С. 147-160.
45. Tracey M.V. Chitin // In: Moderne Methoden der Pflanzenanalyse. - 1955. - Bd.2, S. - P. 264-274.
46. Способ получения хитинсодержащего волокнистого материала: А.с. №1575552 СССР, МКИ С 08 В 37/08/ Л.Ф. Горовой, К.М. Сытник, Н.И. Даниляк, В.А. Баглай, О.В. Анников, В.Н. Грицуляк, Т.А. Анникова, С.В. Рогожин, А.И. Гамзазаде (СССР). - № 4384382/29-05; Заявлено 25.02.88; Опубл. 30.06.90, Бюл. №24. 10 с.
47. Michell A.J., Scurfield G. Composition of extracted fungal cell wall as indicated by infrared spectroscopy// Arch. Biochem. аnd Biophys. - 1967. - 120. - P. 626-637.
48. Michell A.J., Scurfield G. An assessment of infrared spectra as indication of fungal cell wall composition // Austral. J. Biol. Sci. - 1970. - 23. - P. 345-360.
49. Hackett C.J., Kuo-Chun Chen. Quantitative isolation of native chitin from resistant structure of Sordaria and Ascaris species // Anal. Biochem. - 1978. - 89. - P. 487-500.
50. Letourneau D.R., Deven J.M., Manocha M.S. Structure and composition of the wall of Choanephora cucurbitarum // Canad. J Microbiol. - 1976. - 22. - P. 486-494.
51. White S.A., Farina P.R., Fulton I. Production and isolation of chitosan from Mucor rouxii // Appl. Environ. Microbiol. - 1979. - 38. - P. 323-328.
52. Shimahara K., Takaguchi Y., Kobayashi T., Uda K., Sannan T. Screening of Mucoraceae strains suіtable for chitosan production// Elsevier Appl. Sci. - 1989. - P. 171-178.
53. Miyoshi H., Shimura K., Watanabe K., Onodera K. Characterization of some fungal chitosans // Biosci. Biotech. Biochem. - 1992. - 56. - P. 1901-1905.
54. Rane K.D., Hoover D.G. Production of chitosan by fungi // Food Biotech. - 1993. - 7. - P. 11-33.
55. Tan S.Ch., Tan T.K., Wong S.M., Khor E. The chitozan yield of Zygomycetes at their optimum harvesting time // Carbohydrate Polymers. - 1996. - 30. - P. 239-242.
56. Jaworska M.M., Szzewczyk K.W., Konieczna E. Mucoraceae - other source of chitosan // In: Progress on chemistry and application of chitin and its derivatives, H.Struszczyk (ed.), polish Chitin Society. - 1998. - P. 95-102.
57. Muzzarelli R.A.A., Iliari P., Tarasi R., Dubini B., Xia W. Chitozan from Absidia coerulea // Carbohydrate Polymers. - 1994. - 25. - P. 45-50.
58. Crestini C., Kovac B., Giovannozzi-Sermanni G. Production and isolation of chitosan by submerged and solid-state fermentation from Lentinus edodes // Biotechnol. Bioeng. - 1996. - 50. - P. 207-210.
59. Чирков С.Н. Антивирусная активность хитозана (Обзор) // Прикладная биохимия и микробиология. 2002. Т.38, № 1. С. 1-8.
60. Jaworska M.M., Konieczna E. Chitosan from Absidia orchidis; the influence of culture conditions on chitosan yield // In: Progress on chemistry and application of chitin and its derivatives, H.Struszczyk (ed.), polish Chitin Society. - 1999. - P. 90-98.
61. Пат. 2065447 РФ, МКИ С 08 В 37/08. Способ получения хитозана: Пат. 2065447 РФ, МКИ С 08 В 37/08/ В.П. Голицин, В.Г. Цветков, А.В. Иванов, О.Р. Гартман (РФ). №92009141/04; Заявл. 30.11.92; Опубл. 20.08.96., Бюл. №23. 6 с.
62. Гамзазаде А.И., Скляр А.И., Рогожин С.В. Некоторые особенности получения хитозана // Высокомолекулярные соединения. А - 1985. - Т. XXYII, №6. - С. 1179-1184.
63. Пат.2067588 РФ, МКИ С 08 В 37/08. Способ получения хитозана: Пат.2067588 РФ, МКИ С 08 В 37/08/ Б.А.Кузин, К.К. Бабиевский Г.К. Прохоренко, А.Б. Кузин (РФ). - №5002906/04; Заявл. 17.09.91; Опубл. 10.10.96., Бюл. №21. 3 с.
64. Быков В.П., Фурман Д.И. Получение хитозана из гаммаруса // Материалы 5-й конф. Новые перспективы в исследовании хитина и хитозана”. М.: ВНИРО, 1999. С. 18-21.
65. Плиско Е.А., Нудьга Л.А. Хитин и хитозан. Их строение, реакционная способность и область применения // Материалы Первой Всесоюзной научно-технической конференции Производство и использование хитина и хитозана из панциря криля и других ракообразных”. Владивосток: Дальрыбвуз, 1985. С. 13-24.
66. Ильина А.В., Ткачёва Ю.В., Варламов В.П. Деполимеризация высокомолекулярного хитозана ферментом Celloviridine G20x // Прикладная биохимия и микробиология. 2002. Т.38, № 2. С. 112-115.
67. Плиско Е.А., Данилов С.Н. Химия и обмен углеводов. - М.: Наука, 1965. - 245 с.
68. Нудьга Л.А., Данилов С.Н., Плиско Е.А. О-алкилирование хитозана // Журнал общей химии. - 1973. №43. - С. 2752-2756.
69. Нудьга Л.А., Данилов С.Н., Плиско Е.А. Синтез и свойства сульфоэтилхитозана // Журнал прикладной химии. - 1974, №47. - С. 872 - 876.
70. Нудьга Л.А. Получение хитозана, его производных и исследование их свойств: Автореф. дис канд. хим. наук: 02.00.06/ Ленинград. ин-т высокомолекулярных соединений. - Л., 1979. - 21 с.
71. Нудьга Л.А., Плиско Е.А., Данилов С.Н. Получение хитозана и изучение его фракционного состава // Журнал общей химии. 1971. - №41. С. 2555-2558.
72. Нудьга Л.А., Плиско Е.А., Данилов С.Н. Цианэтилирование хитозана // Журнал общей химии. - 1975. - №45. - С. 1145-1147.
73. Нудьга Л.А., Плиско Е.А., Данилов С.Н. N-алкилирование хитозана // Журнал общей химии. - 1973. - №43. - С. 2755-2758.
74. Roberts G.A.F. Chitin chemistry. - MacMillan Press LTD, 1992. 305 р.
75. Способ изготовления бумаги электротехнического назначения: А.с. № 428053 СССР, МКИ М. Кл. D 21h 3/02/ Е.А. Плиско, В.Н. Баранова, Л.А. Нудьга (СССР). - № 1807016/29-33; Заявлено 07.07.72; Опубл.15.05.74, Бюл. №18. 4 с.
76. Yuxiao C., Chong W., Changyu L., Lianjun X., Shucai L., Baoguo W. Dongbei linye daxue xuebao // J. North-East Forest. Univ. - 1996. - №1. - C. 111-114.
77. Способ упрочнения бумаги на основе целлюлозы: А.с. № 424933 СССР, МКИ М. Кл. D 21d 3/00 / В.Н. Баранова, Е.А. Плиско, Л.А. Нудьга (СССР). - № 1762519/29-33; Заявлено 23.03.72; Опубл.25.04.74, Бюл. № 15. 4 с.
78. Плиско Е.А., Баранова В.Н., Нудьга Л.А. Модифицированный хитозан в производстве бумаги // Бумажная промышленность. 1976. - № 7. С. 9-12.
79. Михайлов Г.М., Лебедева М.Ф., Нудьга Л.А., Петрова В.А., Баклагина Ю.Г., Кудашева О.В., Петропавловский Г.А. Структура и механические свойства волокон из хитина, модифицированных эфирами целлюлозы // Материалы 5-й конф. Новые перспективы в исследовании хитина и хитозана”. М.: ВНИРО, 1999. С. 51-52.
80. Красильникова О.К., Артамонова С.Д., Вихорева Г.А., Вартапетян Р.Ш., Гранкина Т.Ю. Физико-химические свойства и структура композитных плёнок на основе хитозана // Материалы 6-й конф. Новые достижения в исследовании хитина и хитозана”. М.: ВНИРО. 2001. С. 295-297.
81. Акопова Т.А., Роговина С.З., Горбачёва И.Н. Влияние размола на структуру и свойства хитозана // Высокомолекулярные соединения. Сер. А. 1996. Т.38. - №2. С. 263-268.
82. Способ получения пленок хитозана: А.с. № 1504237. СССР, МКИ С 08 В 37/08/ А.Ф. Николаев, А.А. Прохоров (СССР). - № 4281591/31-05; Заявлено 10.07.89; Опубл. 30.08.89, Бюл.№32. 6 с.
83. Chen R.H., Lin J.H., Yang M.H. Relationships between the chain flexibilities of chitosan molecules and the physical properties of their casted films // Carbohydr. Polym. - 1994. - 24, №1. - P. 41-46.
84. Chen R.H., Hua H.D. Effect of N-acetylation on the acidic solution stability and thermal and mechanical properties of membranes prepared from different chain flexibility chitosans // J. Appl. Polym. Sci. - 1996. - 61, №5. - P. 749-754.
85. Gacen J., Gacen I. Quitina y quitosana. Nuevos materiales textiles // Bol. Intexter. - 1996. - 110. - P. 67-71.
86. Bhanoori M., Venkateswerlu G. In vivo chitin-cadmium complexation in cell wall of Neurospora crassa // Biochim. Biophys. Acta. 2000. P. 21-28.
87. Urbanczyk G.W. Fine-structure of filaments made from chitin and chitin derivatives // Fibres and text. East. Eur. - 1996. - 4, №3-4. - P. 34-38.
88. Горовой Л.Ф., Петюшенко А.П. Механизмы сорбции ионов металлов грибными хитинсодержащими материалами // Материалы 5-й конф. Новые перспективы в исследованиии хитина и хитозана” М.: ВНИРО, 1999. С. 134-136.
89. Knorr. D. Recovery and Utilization of Chitin and Chitosan in Food Processing Waste management // Food technology. - 1991. - №1. P. 114-122.
90. Knorr. D. Dye Binding Properties of Chitin and Chitosan // Journal of Food Science. 1983. V.48. P. 36-38.
91. Stefancich S., Delben F., Muzzarelli R.A.A. Interaction of soluble chitosans with dyes in water. 1.Optical evidence // Carbohydr. Polym. 1994. V. 24, №1. P. 17-23.
92. Способ очистки поверхности воды от нефти и нефтепродуктов: А.с. № 783329 СССР, МКИ С 09 К 3/32/ Т.М. Сафронова, В.И. Пластун, В.В. Гриденко (СССР). - № 2634303/23-26; Заявлено 26.06.78; Опубл.30.11.80, Бюл. №44. 4 с.
93. Способ очистки сточных вод от нефти и нефтепродуктов: А.с. №649658 СССР, МКИ С 02В 1/14/ Т.М. Сафронова, В.И. Пластун, В.В. Гриденко (СССР). Заявлено 14.02.77; Опубл.28.02.79, Бюл. №8 4 с.
94. Горовой Л.Ф. Хитинсодержащие материалы Микотон”, получаемые из грибной биомассы // Материалы 5-й конференции Новые перспективы в исследованиии хитина и хитозана” М.: ВНИРО, 1999. С. 130-133.
95. Нудьга Л.А., Ганичева С.И., Петрова В.А., Быстрова Е.А., Львова Е.Б., Галкин А.В., Петропавловский Г.А. Сорбция ионов Cr(III) хитин-глюкановым комплексом, выделенным из мицелия гриба Aspergillus niger, культивированного в различных условиях // Журнал прикладной химии. - 1997. - Т. 70, вып. 2. - С. 242-246.
96. Морозова Е.В., Козлов В.П., Терешина В.М., Меморская А.С., Феофилова Е.П. Изменения в липидном и углеродном составе конидий Aspergillus niger в процессе роста // Прикладная биохимия и микробиология. 2002. - Т. 38, №2. - С. 129-131.
97. Немцев Д.В. Образование хитин-глюканового комплекса в процессе онтогенеза Aspergillus niger: Автореф. дисканд. биол. наук: 03.00.07 / Моск. институт микробиологии РАН. М., 1999. 24 с.
98. Николаев А.Ф., Быстрова Е.С., Ганичева С.И., Львова Е.Б., Петрова В.А., Нудьга Л.А. Сравнительный термический анализ хитинов различного происхождения // Журнал прикладной химии. - 1999. - Т. 72, вып.7. - С. 1185-1188.
99. Феофилова Е.П., Немцев Д.В., Терешина В.М., Козлов В.П. Полиаминосахариды мицелиальных грибов: новые биотехнологии и перспективы практического использования // Прикладная биохимия и микробиология. 1996. - Т. 32, №5. - С. 483-492.
100. Нудьга Л.А., Петрова В.А., Ганичева С.И., Алексеев В.Л., Петропавловский Г.А. Физико-химические характеристики хитин-глюкановых комплексов различного происхождения // Материалы 5-й конф. Новые перспективы в исследованиии хитина и хитозана” М.: ВНИРО, 1999. С. 242-245.
101. Rollar R., Petracova E., Ashwell G., Robbins P.W., Cabib E. The linkage between chitin and b (1®3)-Glucan // J. Biol. Chem. 1995. V. 270, № 3. P. 1170-1178.
102. Sietsma J.H., Wessels J.G.N. Evidence for covalent linkages between chitin and b-glucan in a fungal wall // J. General Microbiology. - 1981. V.125, №1. P. 209-212.
103. Шабрукова Н.В., Гамаюрова В.С. Исследование природы связи хитин-глюкан в хитин-глюкановом комплексе // Материалы Шестой международной конференции Новые достижения в исследовании хитина и хитозана”. М.: ВНИРО, 2001. - С. 333-335.
104. Нудьга Л.А., Петрова В.А., Ганичева С.И., Выборнова Т.В., Львова Е.Б., Алексеев В.Л., Евмененко Г.А., Петропавловский Г.А. Дейтерирование хитин-глюканового комплекса в мицелии гриба Aspergillus niger // Прикладная биохимия и микробиология. 1999. Т. 35, №2. С. 223-226.
105. Ганичева С.И., Нудьга Л.А., Быстрова Е.А., Львова Е.Б., Николаев А.Ф.. Термические свойства хитин-глюкановых комплексов // Материалы 5-й конф. Новые перспективы в исследовании хитина и хитозана”. М.: ВНИРО, 1999. - С. 222-224.
106. Noudga L.A., Petrova V.A., Petropavlovsky G.A. Chemical modification of chitin-glucan complexes // 3rd International conference of the European Chitin Society EUCHIS 99”. Potsdam, 1999. C. 98.
107. Kogan G., Rauko P., Machova E., Chorvatovicova D., Sandula J. Diverse biological effects of fungal chitin-glucan complex // 3rd International conference of the European Chitin Society EUCHIS 99”. Potsdam, 1999. C. 40.
108. Muzzarelli R.A.A.,Tanfani F. The chelating ability of chitinous materials from Aspergillus niger, Streptomyces, Mucor rouxii, Phycomyces blakesleeanus and Choanephora cucurbitarum // Proceedings of the Second International Conference on Chitin and Chitosan. - Sapporo: Japan Edided by S. Hirano and S. Tokura. - 1982. - P. 183-186.
109. Muzzarelli R.A.A., Tanfani F., Scarpini G. Chealiting, film-forming and coagulating ability of the chitosan-glucan complex from Aspergillus niger industrial wastes // Biotechnology and Bioengineering. - 1980. - Vol. XXII. - P. 885-896.
110. Muzzarelli R.A.A., Tanfani F. Scarpini G., Tucci. E. Removal and Recovery of Curpic and Mercuric іons from Solutions Using Chitosan-Glucal from Aspergillus niger // Journal of Applied biochemistry - 1980. - №2. - P. 54-59.
111. Терешина В.М., Марьин А.П., Косяков В.Н., Козлов В.П., Феофилова Е.П. Различная способность полисахаридов клеточной стенки Aspergillus niger к сорбции металлов // Прикладная биохимия и микробиология. 1999. Т. 35, №4. С. 432-436.
112. Канарская З.А. Получение и свойства хитин-глюканового адсорбента из биомассы грибов: Автореф. дисканд. техн. наук: 03.00.23. Казань, 2000. 20 с.
113. Канарская З.А., Гамаюрова В.С., Канарский А.В., Гуславский А.И. Применение хитин-глюканового адсорбента в технологии получения картона для осветляющей и стерилизующей фильтрации биопрепаратов // Материалы Шестой международной конференции Новые достижения в исследовании хитина и хитозана”. М.: ВНИРО, 2001. - С. 25-26.
114. Феофилова Е.П., Марьин А.П., Шляпников Ю.А. Фундаментальные науки народному хозяйству. - М.: Наука, 1990. 270 c.
115. Seo H., Kimekura Y. Chitin and Chitosan. N.-Y.: Plenum Press, 1989. 653 p.
116. Тесленко А.Я., Воеводина И.Н., Николаева С.В. Совершенствование производства хитина и хитозана из панцирьсодержащих отходов криля и пути их использования // - М.: ВНИРО, 1992. 112 с.
117. Тесленко А.Я., Попов В.Г. Хитин и его производные в биотехнологии. М., 1982. 44 с.
118. Кулёв Д.Х., Львова Е.Б. Хитинсодержащая пищевая добавка из мицели