ВИЛУЧЕННЯ РЕЧЕЙ І ДОКУМЕНТІВ В АДМІНІСТРАТИВНО-ДЕЛІКТНОМУ ПРОВАДЖЕННІ :

Краткое описание

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ

ДЬОМІНА ОЛЬГА ОЛЕКСАНДРІВНА

УДК 35.077.91

ВИЛУЧЕННЯ РЕЧЕЙ І ДОКУМЕНТІВ В АДМІНІСТРАТИВНО-ДЕЛІКТНОМУ ПРОВАДЖЕННІ

12.00.07 — адміністративне право і процес;
фінансове право; інформаційне право

Дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Київ — 2011

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ…………………………………..3
ВСТУП…………………………………………………………………...4
РОЗДІЛ 1. Вилучення речей і документів у системі заходів адміністративно-процесуального примусу………………………………….12
1.1. Місце і значення заходів адміністративно-процесуального примусу в адміністративному примусі та адміністративному процесі…....12
1.2. Місце вилучення речей і документів в адміністративно-деліктному провадженні……………………………………………...………50
1.3. Адміністративне затримання, особистий огляд та огляд речей і документів як передумова їх вилучення………………………...…………..94
Висновки до розділу 1…………………………………….…………..120
РОЗДІЛ 2. Поняття та процесуальний порядок вилучення речей і документів в адміністративно-деліктному провадженні………….………123
2.1. Поняття та ознаки вилучення речей і документів в адміністративно-деліктному провадженні…………………………...…….123
2.2. Співвідношення вилучення речей і документів в адміністративно-деліктному провадженні з іншими заходами примусового обмеження майнових прав …………………………………...………...…...150
2.3. Процесуальні умови та порядок вилучення речей і документів у провадженні в справах про адміністративні проступки………….……….166
Висновки до розділу 2………………………………………………..187
ВИСНОВКИ…………………………………………………………...190
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…...………………………..208
ДОДАТКИ…………………………………………………………….210

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

МВС Міністерство внутрішніх справ України
КК Кримінальний кодекс
КПК Кримінально-процесуальний кодекс
МК Митний кодекс
УКТЗЕД Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності
КАСУ Кодекс адміністративного судочинства України
США Сполучені Штати Америки
ДАІ Державна автомобільна інспекція
СРСР Союз Радянських Соціалістичних Республік
РСР Радянська Соціалістична Республіка

ВСТУП

Актуальність теми. Відповідно до Конституції України побудова правової держави передбачає визнання, дотримання й захист прав і свобод людини та громадянина. Важлива роль у їх забезпеченні належить публічній адміністрації. Разом із цим Основний Закон допускає, що в окремих випадках до правопорушників та їх майна можливе застосування заходів адміністративного примусу. Проте межі, підстави та порядок їх застосування у чинному законодавстві чітко не визначені.
Отже, наявні проблеми правового регулювання на рівні закону як єдиного джерела діяльності публічної адміністрації. Його чіткість проявляється у визначених межах дискреції, наданої публічній адміністрації, і порядку її реалізації, щоб забезпечити особі надійний захист від незаконних дій владних суб’єктів.
Питання процедури адміністративно-деліктного провадження також залишаються без належної уваги законодавця. Така ситуація є небезпечною, оскільки низка адміністративно-процесуальних дій охоплюють ті права осіб, що охороняються Конституцією і потребують чіткої регламентації. До їх числа належить вилучення речей і документів, що здійснюється у межах провадження у справах про адміністративні проступки.
У вітчизняній та зарубіжній юридичній літературі питанням здійснення провадження в справах про адміністративні проступки та застосування заходів адміністративного примусу в різні часи приділяли увагу такі фахівці, як В.Б. Авер'янов, А.М. Бандурка, Д.М. Бахрах, Ю.П. Битяк, І.П. Голосніченко, С.Т. Гончарук, Г.В. Грянка, Е.Ф. Демський, Є.В. Додін, С.В. Ківалов, В.Р. Кісін, А.П. Клюшніченко, Ю.М. Козлов, Т.О. Коломоєць, В.К. Колпаков, А.Т. Комзюк, О.В. Кузьменко, В.І. Курило, В.А.Ліпкан, О.Є. Луньов, М.Я. Масленников, О.І. Остапенко, І.В. Панова, Ю.М. Старилов, Ю.О. Тихомиров, Н.В. Хорощак, А.П. Шергін, В.К. Шкарупа, С.М. Штефан, О.Ю. Якимов та інші. Питанням вилучення речей і документів була приділена увага в роботах Р.Р. Айгістова, який розглядав вилучення як спосіб отримання доказів в адміністративному процесі, В. Б. Айдарова, який акцентував увагу на вилученні в кримінальному процесі. Разом із тим, незважаючи на те, що питаннями застосування примусу в провадженні по справах про адміністративні проступки займалася значна кількість науковців, багато проблем сьогодні залишаються дискусійними, а тому – актуальними. Крім того, вилучення речей і документів в адміністративно-деліктному провадженні у вітчизняній науці спеціально не досліджувалося.
Ці причини зумовлюють, з одного боку, актуальність теми дослідження, а з іншого – вказують на необхідність комплексного дослідження вилучення речей та документів в адміністративно-деліктному провадженні.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до Переліку пріоритетних напрямів наукового забезпечення діяльності органів внутрішніх справ України на період 2010–2014 років, затвердженого наказом МВС від 29 липня 2010 року № 347, а також плану науково-дослідної діяльності кафедри адміністративного та фінансового права Національного університету біоресурсів і природокористування України.
Мета і задачі дослідження. Метою роботи є розробка теоретичних і практичних питань вилучення речей і документів в адміністративно-деліктному провадженні, обґрунтування нових наукових положень і пропозицій щодо удосконалення законодавчої бази досліджуваного адміністративно-правового явища.
Для досягнення зазначеної мети в дисертаційній роботі розв'язувались такі задачі:
 визначити місце та значення заходів адміністративно-процесуального примусу в адміністративному примусі та адміністративному процесі;
 з’ясувати сутність вилучення речей і документів як захід забезпечення адміністративно-деліктного провадження;
 визначити процесуальний порядок адміністративного затримання, особистого огляду та огляду речей і документів як передумови їх вилучення;
 сформулювати поняття вилучення речей і документів в адміністративно-деліктному провадженні;
 визначити співвідношення вилучення речей і документів в адміністративно-деліктному провадженні з іншими заходами примусового обмеження майнових прав;
 дослідити процесуальні умови та порядок вилучення речей і документів у провадженні по справах про адміністративні проступки;
 розробити рекомендації, спрямовані на удосконалення законодавства, що регулює порядок вилучення речей в адміністративно-деліктному провадженні.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають під час застосування заходів примусу в адміністративно-деліктному провадженні.
Предметом дослідження є вилучення речей і документів в адміністративно-деліктному провадженні.
Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є сучасні методи наукового пізнання. Їх застосування ґрунтується на системному підході, що дає змогу досліджувати підняті проблеми всебічно, виходячи зі змісту її предмета. У роботі застосовуються такі методи наукового пізнання: діалектичний і структурно-функціональний – при визначені місця заходів адміністративно-процесуального примусу в адміністративному примусі та адміністративному процесі (підрозділ 1.1.), а також місця вилучення речей і документів в адміністративно-деліктному провадженні (підрозділ 1.2.), системного аналізу – при висвітленні правових підстав проведення вилучення в адміністративно-деліктному провадженні, що закріплені у різних нормативно-правових актах (підрозділ 2.1.), логіко-семантичний – для аналізу та поглиблення понятійного апарату (підрозділи 1.1., 1.2., 2.1.). Використання порівняльно-правового методу дало змогу з’ясувати відмінності правового регулювання вилучення в зарубіжних країнах (підрозділ 2.3.), класифікації та групування – для визначення складових адміністративно-процесуального примусу (підрозділ 1.2.), статистичного – для з’ясування стану розгляду справ про адміністративні проступки, що пов’язані з вилученням предметів і знарядь їх вчинення (підрозділ 2.1). У досліджені також використовувались методи документального аналізу, соціологічного опитування, експертних оцінок і ряд інших.
Нормативну базу дисертації становлять Конституція України, закони України та підзаконні акти. У процесі написання дисертації, враховуючи комплексний характер досліджуваної проблеми, використано наукові праці ряду вчених у галузі теорії держави та права, адміністративного, кримінального, кримінально-процесуального права, а також статті публіцистичного характеру в друкованих засобах масової інформації.
Емпіричну базу дослідження склали статистичні матеріали Державного комітету статистики України, практика діяльності суддів з розгляду справ про адміністративні проступки, пов’язані із вирішенням долі вилучених речей і документів, результати соціологічного опитування 300 працівників міліції, аналіз 220 справ про адміністративні проступки, в межах провадження по яких здійснювалося вилучення речей і документів.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є першим у вітчизняній адміністративно-правовій науці монографічним дослідженням питань вилучення речей і документів в адміністративно-деліктному провадженні. Дослідження чинних норм права, нових поглядів і тенденцій розвитку суспільних відносин у цій сфері дало змогу обґрунтувати низку висновків і пропозицій із зазначенням напрямів удосконалення законодавства. Зокрема:
вперше:
– розкрито місце вилучення речей і документів в адміністративному процесі. Таке вилучення як захід адміністративно-процесуального примусу пропонується розглядати залежно від того, в межах якого провадження воно застосовується, як примусовий захід забезпечення провадження по застосуванню заходів адміністративного попередження, адміністративно-деліктного, дисциплінарного та інших конфліктних адміністративних проваджень;
– з'ясовано особливості вилучення речей і документів в адміністративно-деліктному провадженні, що відрізняють його від інших примусових заходів обмеження майнових прав, на підставі чого пропонується його визначення;
– сформульовано поняття вилучення речей і документів в адміністративно-деліктному провадженні як урегульованої адміністративно-процесуальними нормами примусової діяльності суб’єктів публічної адміністрації, які здійснюють таке провадження, що полягає у тимчасовому позбавленні реалізації фізичними та юридичними особами права власності на речі та документи, які виступають предметом або знаряддям проступку, іншими доказами у справі, шляхом безпосереднього впливу на них, з переміщенням їх у місця, контрольовані такими суб’єктами, з метою припинення протиправного діяння, забезпечення притягнення винної особи до відповідальності та виконання накладеного стягнення;
– обґрунтовано доцільність винесення постанови про вилучення речей і документів та запровадження самостійної процесуальної форми його проведення;

удосконалено:
– поняття заходів забезпечення адміністративно-деліктного провадження. Це врегульована нормами адміністративного права сукупність примусових дій, що застосовуються компетентними суб’єктами публічної адміністрації для забезпечення встановленого порядку здійснення такого провадження, реалізації його завдань, а також процесуальних прав і обов'язків його учасників;
– поняття заходів забезпечення адміністративно-деліктного провадження відповідно до їх поділу на: 1) заходи забезпечення адміністративно-деліктного провадження припинювального характеру; 2) заходи забезпечення адміністративно-деліктного провадження, що спрямовані на отримання доказів; 3) заходи забезпечення адміністративно-деліктного провадження, що спрямовані на виконання постанови у справі про адміністративний проступок;
– заходи забезпечення адміністративно-деліктного провадження припинювального характеру – це регламентована адміністративно-процесуальними нормами діяльність уповноважених суб’єктів публічної адміністрації щодо застосування заходів, спрямованих на припинення протиправного діяння особи, яка має ознаки адміністративного проступку, шляхом примусового обмеження свободи її пересування та/або користування майном, що стало предметом або знаряддям вчинення проступку, а також забезпечення здійснення процесуальних дій, застосування інших заходів забезпечення провадження;
– заходи забезпечення адміністративно-деліктного провадження, що спрямовані на отримання доказів, – це урегульована адміністративно-процесуальними нормами діяльність уповноважених суб’єктів публічної адміністрації щодо застосування специфічних примусових процесуальних дій, спрямованих на своєчасне виявлення, фіксацію й належне процесуальне оформлення вилучення доказів у справі про адміністративний проступок;
– заходи забезпечення адміністративно-деліктного провадження, що спрямовані на виконання постанови у справі про адміністративний проступок, – регламентована адміністративно-процесуальними нормами діяльність уповноважених суб’єктів публічної адміністрації по примусовому застосуванню правових обмежень реалізації особою, яка вичинила адміністративний проступок, наданих їй прав особистого та майнового характеру, з метою забезпечення своєчасного виконання призначеного їй адміністративного покарання та стягнення завданих витрат у справі;
– адміністративно-процесуальні умови та порядок вилучення речей і документів;
– запропоновано нові зміни та доповнення до чинного законодавства про адміністративні проступки, спрямовані на удосконалення правового регулювання вилучення речей і документів в адміністративно-деліктному провадженні.
дістали подальшого розвитку:
– положення про поняття та структуру адміністративного процесу, зміст конфліктних проваджень, стадії адміністративно-деліктного провадження, застосування заходів забезпечення провадження у справах про адміністративні проступки, поняття адміністративного примусу, адміністративно-процесуального примусу тощо.
Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що висновки та пропозиції, сформульовані дисертантом, можуть бути використані:
– у науково-дослідній роботі – для поглиблення теорії адміністративного примусу й адміністративного процесу застосування заходів забезпечення адміністративно-деліктного провадження;
– у правотворчій діяльності – при розробці нових і вдосконаленні чинних нормативно-правових актів, що регулюють порядок провадження у справах про адміністративні проступки, в тому числі про порушення митних правил, та правових підстав застосування вилучення речей і документів;
– у навчальному процесі – під час викладання навчальних дисциплін «Адміністративне право» – при з’ясуванні питань поняття та видів заходів адміністративного примусу; «Адміністративний процес» – при висвітленні питань, що стосуються правового регулювання провадження в справах про адміністративні проступки, суб’єктів і порядку його здійснення, застосування заходів адміністративно-процесуального примусу. Одержані результати дисертаційного дослідження в певних випадках носять міжгалузевий характер і можуть бути використані в адміністративному, кримінальному, кримінально-процесуальному та інших галузевих дисциплінах;
– у практичній діяльності публічної адміністрації – при безпосередній діяльності її суб’єктів щодо застосування вилучення речей і документів в адміністративно-деліктному провадженні, інших заходів його забезпечення.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації обговорювалися на засіданнях кафедри адміністративного та фінансового права Навчально-наукового інституту земельних ресурсів та правознавства Національного університету біоресурсів і природокористування України. Результати і висновки проведеного дослідження доповідалися дисертантом на двох науково-практичних конференціях.
Публікації. Основні результати дисертації знайшли своє відображення у шести наукових статтях, чотири з яких надруковані у фахових наукових журналах і збірниках.
Структура дисертації. Дисертація включає в себе вступ, два розділи, висновки, додатки та список використаних джерел. Повний обсяг дисертації – 230 сторінок, з них список використаних джерел, який складається із 193 найменувань, займає 20 сторінок.

Список литературы

ВИСНОВКИ
Розглянувши підстави та порядок вилучення речей і документів в адміністративно-деліктному провадженні, ми дійшли таких висновків.
1. Складна внутрішня неоднорідність адміністративного процесу, що складається із різних проваджень, дає нам змогу зробити висновок про наявність примусових адміністративно-процесуальних заходів, спрямованих на забезпечення найрізноманітніших проваджень, що становлять адміністративний процес. Традиційно в адміністративному примусі заходами процесуального примусу вважаються тільки ті заходи, що спрямовані на забезпечення адміністративно-деліктного провадження. Така ситуація мала б місце у випадку ототожнення цього провадження з адміністративним процесом. Водночас заходами адміністративно-процесуального примусу є будь-які примусові заходи, спрямовані на забезпечення тих або інших адміністративних проваджень. Так само як адміністративний процес не обмежується лише адміністративно-деліктним провадженням, так і заходи адміністративно-процесуального примусу не обмежуються забезпеченням лише цього провадження.
Діюче адміністративне законодавство передбачає можливість застосування різних примусових заходів, спрямованих на забезпечення здійснення тих або інших проваджень, що становлять адміністративний процес, у випадках, якщо створюються об'єктивні перешкоди нормальній діяльності публічної адміністрації.
Таким чином, вилучення речей і документів як захід адміністративно-процесуального примусу пропонується розглядати залежно від того, в рамках якого провадження воно застосовується, як примусовий захід забезпечення провадження щодо застосування заходів адміністративного попередження, адміністративно-деліктного, дисциплінарного та інших конфліктних адміністративних проваджень.
2. Заходи адміністративно-процесуального примусу мають двояку природу. З одного боку, вони визначені матеріальними нормами адміністративного права і перебувають у межах більшого явища – адміністративного примусу, з другого – урегульовані нормами процесуального права і застосовуються в процесі різноманітної адміністративно-процесуальної діяльності публічної адміністрації. Тому визначати такі заходи в межах заходів адміністративного припинення, а так само виокремлювати ці заходи в окрему групу заходів адміністративного примусу не зовсім правильно, оскільки вони можуть застосовуватись як в межах адміністративно-попереджувальних, тобто за відсутні події правопорушення, так і заходів адміністративного припинення (забезпечення деліктного провадження) та відповідальності.
3. Заходи адміністративно-процесуального примусу – це врегульована нормами адміністративного права сукупність примусових процесуальних дій, що застосовуються публічною адміністрацією з метою забезпечення чіткого, повного, своєчасного, у передбаченій законом формі здійснення необхідних процедур у межах конфліктних адміністративних проваджень, як складової адміністративного процесу.
4. Заходи забезпечення адміністративно-деліктного провадження – це врегульована нормами адміністративного права сукупність примусових дій, що застосовуються компетентними суб’єктами публічної адміністрації для забезпечення встановленого порядку здійснення такого провадження, реалізації його завдань, а також процесуальних прав і обов'язків його учасників.
5. Усі заходи забезпечення адміністративно-деліктного провадження доцільно поділити на види залежно від мети їх застосування: 1) заходи забезпечення адміністративно-деліктного провадження припинювального характеру; 2) заходи забезпечення адміністративно-деліктного провадження, що спрямовані на отримання доказів; 3) заходи забезпечення адміністративно-деліктного провадження, що спрямовані на виконання постанови у справі про адміністративний проступок.
Заходи забезпечення адміністративно-деліктного провадження припинювального характеру – це регламентована адміністративно-процесуальними нормами діяльність уповноважених суб’єктів публічної адміністрації щодо застосування заходів, спрямованих на припинення протиправного діяння особи, що має ознаки адміністративного проступку, шляхом примусового обмеження свободи її пересування та/або користування майном, яке стало предметом або знаряддям вчинення проступку, а також забезпечення здійснення процесуальних дій, застосування інших заходів забезпечення провадження.
Такими заходами є доставлення, адміністративне затримання, тимчасове затримання транспортного засобу, відсторонення водіїв від керування транспортними засобами, річковими і маломірними суднами, привід, вилучення талона про проходження державного технічного огляду, ліцензійної картки на транспортний засіб.
Заходи забезпечення адміністративно-деліктного провадження, що спрямовані на отримання доказів, – це урегульована адміністративно-процесуальними нормами діяльність уповноважених суб’єктів публічної адміністрації щодо застосування специфічних примусових процесуальних дій спрямованих на своєчасне виявлення, фіксацію і належне процесуальне оформлення вилучення доказів у справі про адміністративний проступок.
До заходів цієї групи відносять: особистий огляд, огляд речей, ручної кладі, багажу, знарядь полювання і лову риби, добутої продукції, транспортних засобів та інших предметів і знарядь проступку, вилучення речей та документів, огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Заходи забезпечення адміністративно-деліктного провадження, що спрямовані на виконання постанови у справі про адміністративний проступок, – це регламентована адміністративно-процесуальними нормами діяльність уповноважених суб’єктів публічної адміністрації щодо примусового застосування правових обмежень реалізації особою, яка вичинила адміністративний проступок, наданих їй прав особистого та майнового характеру, з метою забезпечення своєчасного виконання призначеного їй адміністративного покарання та стягнення завданих витрат у справі.
Такими заходами є вилучення посвідчення водія, вилучення посвідчення мисливця, вилучення товарів, транспортних засобів у розмірах, необхідних для забезпечення стягнення.
6. Діюча редакція КУпАП не передбачає легального процесуального порядку вилучення посвідчення мисливця. Аналіз ст. 85 КУпАП та Закону України «Про мисливське господарство та полювання» вказує на те, що полювання без належного на те дозволу є кваліфікуючим способом вчинення даного проступку, але самі документи у ньому не виступають ні знаряддям, ні предметом, а отже, не можуть підлягати вилученню в порядку ст. 265 КУпАП. У цьому Кодексі необхідно передбачити порядок тимчасового вилучення дозволу на полювання на зразок того, що визначений для посвідчення водія.
7. КУпАП не містить жодної норми, яка б надавала право посадовим особам, які здійснюють провадження у справі, витребувати документи, інші необхідні для об’єктивного розгляду справи матеріали, хоча потреба у їх дослідженні виникає достатньо часто. У зв’язку з викладеним вище вважаємо необхідним доповнити главу 21 КУпАП статтею «Орган (посадова особа), яка розглядає справу про адміністративне правопорушення», визначивши адміністративно-процесуальний статус цих органів із зазначенням можливості витребування, а у необхідних випадках – і тимчасового вилучення доказів (речей та документів), необхідних для об’єктивного розгляду справи про адміністративний проступок.
8. Діяльність суб’єктів публічної адміністрації щодо забезпечення виконання рішень у справі про адміністративний проступок може здійснюватись у двох напрямах. Перший – вилучення речей і документів, що виступали предметом або знаряддям вчиненого проступку, а також документів, що підтверджують право громадян реалізовувати надані їм права керування транспортним засобом та полювання, з метою забезпечення виконання постанов про накладення адміністративних стягнень у вигляді оплатного вилучення, конфіскації та позбавлення спеціального права. Другий – забезпечення повернення вилучених речей і документів у разі закриття справи про адміністративний проступок або застосування до порушника адміністративних стягнень, не пов’язаних з позбавленням особи спеціальних прав або майна (попередження, громадські роботи тощо).
9. Задля покращення передумов проведення вилучення речей і документів ч. 1 ст. 265 КУпАП необхідно доповнити положенням, що таке вилучення може бути здійснено не тільки під час затримання, особистого огляду або огляду речей, а й доставлення.
10. Особистий огляд, передбачений Митним кодексом України, визначається лише як форма митного контролю, а можливість його використання (так само, як і огляду речей) в якості процесуальної дії у провадженні у справах про порушення митних правил не передбачена. Як форма митного контролю огляд носить характер адміністративно-попереджувального примусового заходу, а огляд, що здійснюється після вчинення проступку – заходу адміністративного припинення, а саме: забезпечення провадження у справі про порушення митних правил. Тому, на думку дисертанта, перелік процесуальних дій у справі про порушення митних правил, передбачений ст. 357 МК, слід доповнити двома пунктами: особистий огляд та огляд товарів і транспортних засобів, зберігши процедуру їх проведення.
11. Стосовно огляду транспортного засобу, необхідно передбачити окрему статтю в КУпАП та встановити й інші підстави його проведення, крім вчинення порушень законодавства про охорону і використання тваринного світу, а саме: порушення правил дорожнього руху, дозвільної системи, обігу наркотичних засобів тощо. Крім цього, огляд транспортного засобу пов’язаний із певними діями протягом певного часу, коли особа обмежується у свободі пересування на час проведення огляду, що суттєво обмежує її права. Тому дана процедура потребує законодавчого закріплення часу її проведення.
12. Вилучення речей і документів в адміністративно-деліктному провадженні характеризується низкою ознак:
 цей захід є правовим, тобто порядок його проведення має бути передбачений нормами адміністративного права;
 вилучення виконує декілька функцій, обумовлених метою його застосування: припинювальну, попереджувальну та доказову. При цьому ці функції під час вилучення можуть реалізовуватися як одночасно, так і автономно, незалежно від інших. Положення про можливість вилучення не лише предметів і знарядь проступку, але й будь-яких речей і документів, що мають значення доказу в справі про адміністративне правопорушення, потребує нормативного закріплення у КУпАП;
 вилучення передбачає безпосередність контакту уповноваженої посадової особи з предметами та документами, що вилучаються;
 вилучення речей і документів здійснюється виключно за ініціативою суб’єктів владних повноважень, які здійснюють адміністративно-деліктне провадження;
 вилучення передбачає не тільки позбавлення (хоча і тимчасове) права володіння предметами та документами, але й переміщення їх у місця, де такі предмети будуть знаходитись під наглядом уповноважених суб’єктів;
 вилучення речей і документів передбачає вирішення питання про долю вилученого за результатами розгляду справи про адміністративний проступок.
За цими ознаками вилучення речей і документів відрізняється від інших заходів обмеження майнових прав: адміністративних стягнень (конфіскація та оплатне вилучення), вилучення предметів і документів у кримінальному процесі, арешту майна боржника, направлення запитів і витребування доказів, тимчасового затримання транспортного засобу, відсторонення від керування транспортним засобом, взяття проб і зразків та ін.
13. Вилучення речей і документів в адміністративно-деліктному провадженні – це урегульована адміністративно-процесуальними нормами примусова діяльність суб’єктів публічної адміністрації, які здійснюють таке провадження в справах про адміністративні проступки, що полягає у тимчасовому позбавленні реалізації фізичними та юридичними особами права власності на речі і документи, що виступають предметом або знаряддям проступку, іншими доказами у справі, шляхом безпосереднього впливу на них, з переміщенням їх у місця, контрольовані такими суб’єктами, з метою припинення протиправного діяння, забезпечення притягнення винної особи до відповідальності та виконання накладеного стягнення.
14. КУпАП передбачає можливість подання доказів учасниками провадження у справах про адміністративні правопорушення. Водночас адміністративно-деліктним законодавством не визначена процесуальна дія, яка б фіксувала їх надання. У цьому випадку доцільно передбачити складання протоколу прийняття представлених речей і документів у разі добровільного їх надання учасниками адміністративно-деліктного провадження. У такому документі необхідно вказувати норму КУпАП, що надає право учасникам процесу представляти докази. Така дія має здійснюватись без присутності понятих, оскільки учасники провадження діють не примусово, а добровільно.
15. У ході адміністративно-деліктного провадження має бути посилена роль суду, враховуючи кількість порушень, які допускають уповноважені на вилучення речей і документів суб’єкти. Оскільки вилучення речей і документів є адміністративно-процесуальним заходом примусу та суттєво обмежує конституційні права особи, уявляється доцільним передбачити для його проведення наявність судового рішення у тих випадках, коли вилученню підлягають речі й документів, що мають велику матеріальну цінність.
Вирішення питання про примусове вилучення (речей і документів) може здійснюватись двома способами:
1) залишити повноваження для прийняття несудовими органами рішень про вилучення предметів, але з наступним підтвердженням такого рішення судом у такі можливі способи:
а) здійснення вилучення тільки на підставі попереднього рішення суду. Таке рішення суд приймає лише за клопотанням відповідного суб’єкта владних повноважень без участі іншої сторони, тобто за відсутності змагального адміністративного процесу. Воно не має підлягати оскарженню;
б) здійснення вилучення на підставі самостійного рішення адміністративного органу як тимчасовий захід, який необхідно підтверджувати рішенням суду;
2) надати повноваження на прийняття рішень про вилучення предметів тільки судам на підставі клопотань уповноважених осіб.
16. Обґрунтовано доцільність винесення постанови про вилучення речей і документів, у якій слід зазначати: місце та час її винесення, відомості про особу, яка прийняла таке рішення, суть справи про адміністративне правопорушення, підстави прийняття такого рішення, місце або особу, у якої буде здійснене вилучення, які речі та документи підлягають вилученню тощо. Без винесення такої постанови вилучення має провадитись у випадках, що не терплять зволікання, якщо воно може спричинити втрату речей і документів, що підлягають вилученню, або інші несприятливі наслідки.
17. Аналіз діючого законодавства дає змогу виділити наступні адміністративно-процесуальні умови вилучення речей і документів:
1) вилучення речей і документів в адміністративно-деліктному провадженні може проводитися лише у зв’язку із порушенням такого провадження;
2) вилучення може проводитися тільки особою, якій таке право надане законами України;
3) здійснюється лише при наявності відповідних підстав;
4) вилучення речей і документів має проводитись у формах та порядку визначеними адміністративним законодавством;
5) під час вилучення можуть застосовуватися технічні засоби фіксації речей і документів, що є знаряддями або предметами адміністративного проступку у справі;
6) до вилучення речей і документів можуть залучатися, а в деяких випадках підлягають обов’язковому залученню, інші учасники адміністративно-деліктного провадження;
7) можливість оскарження заінтересованою особою вилучення речей та документів.
КУпАП не вимагає детального опису вилучених речей, лише вказується, що про вилучення складається протокол. Разом із тим вилучені речі та документи повинні бути, по-перше, перелічені у протоколі, і, по-друге, детально описані з точним зазначенням кількості, міри, ваги та особливих ознак цих речей та документів, а також, у необхідних випадках, їх вартості.
Тому в КУпАП слід передбачити окрему норму, що передбачала б вимоги до змісту протоколу про вилучення речей і документів.
18. Статтю 265 КУпАП слід доповнити наступними положеннями: «Вилучені речі, що піддаються швидкому псуванню, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, здаються у відповідні організації для реалізації з урахуванням терміну їх придатності, а при неможливості такого знищуються.
Вилучені наркотичні засоби і психотропні речовини, а також етиловий спирт, алкогольна та спиртовмісна продукція, що не відповідають встановленим вимогам стандартів, санітарних правил і гігієнічних нормативів, підлягають направленню на переробку або знищенню у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Зразки наркотичних засобів і психотропних речовин, етилового спирту, алкогольної і спиртовмісної продукції, що підлягають знищенню, зберігаються до набрання законної сили постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Вилучені речі підлягають оцінці в разі, якщо: вилучені речі піддаються швидкому псування і направляються, з урахуванням терміну їх придатності, на реалізацію або знищення; вилучені з обігу етиловий спирт, алкогольна та спиртовмісна продукція, що не відповідають встановленим вимогам стандартів, санітарних правил і гігієнічних нормативів, підлягають направленню на переробку або знищенню.
Вартість вилучених речей визначається на підставі їх ринкової вартості. У разі необхідності вартість вилучених речей визначається на підставі висновку експерта».
19. Технічні засоби можуть бути, а в певних випадках повинні застосовуватися для виявлення та вилучення речових доказів, в тому числі у разі неможливості залучення до цієї процесуальної дії понятих. Матеріали, отримані під час вилучення речей і документів із застосуванням технічних засобів (фото- і кінозйомки, відеозапису, інших способів фіксації), слід додавати до відповідного протоколу, про що робити у ньому відповідні записи. Крім цього, в законі слід передбачити обов'язок уповноваженої особи, яка здійснює вилучення, перед його початком доводити до відома присутніх осіб інформацію про застосування тих або інших технічних засобів, їх призначення, тип та ін., що має бути відображено в протоколі вилучення речей і документів, а також підтверджено підписами цих осіб.

ДОДАТКИ

Додаток А
Кількість вчинених адміністративних проступків, що пов’язані з вилученням речей і документів, та наслідки розгляду справ щодо них

Рік Загальна кількість осіб, притягнутих до адміністративної відповідальності (тис. осіб)
Кількість справ і матеріалів про адміністративні правопорушення, що
розглянуті судами (тис. справ) Накладено адміністративних стягнень у вигляді конфіскації та оплатного вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об’єктом адміністративного правопорушення (тис.) Позбавлено права за керування транспортними засобами або суднами
(тис. осіб)
2007 8867,5 5888,3 50,8 78,0
2008 9874,9 6660,2 51,9 180,1
2009 8280,5 1608,7 60,3 74,4
2010 8411,3 1643,0 62,8 71,1

Додаток Б
ПОСТАНОВА
про проведення вилучення речей і документів

"___" ____________ 20__ р., _____ год. _____ хв.

Я, _____________________________________________________________
(посада посадової особи, яка виносить постанову)
________________________________________________________________,
(прізвище та ініціали посадової особи, яка виносить постанову)

УСТАНОВИВ
________________________________________________________________
(суть справи про адміністративне правопорушення та підстави
______________________________________________________
проведення вилучення)
______________________________________________________

______________________________________________________

Беручи до уваги, що у справі є точні дані про знаходження _______________ ______________________________________ який має значення для справи (вказати, якого саме предмета або документа)

ПОСТАНОВИВ:

провести вилучення ___________________________________________, що
(вказати, якого саме предмета або документа)
знаходиться _____________________________________________________
(вказати прізвище, ім'я та по батькові особи, яка ними ________________________________________________________________ володіє, або місце його знаходження (адреса))

_______________________ ___________ ____________________
(посада посадової особи, (підпис) (ініціали, прізвище)
яка виносить постанову)

Постанову мені пред'явлено _______________________________________ (підпис особи, щодо якої винесено постанову)
Додаток В

АНКЕТА
У зв’язку з проведенням наукового дослідження просимо взяти участь у опитуванні з проблем застосування вилучення речей і документів та інших заходів забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення.
Мета опитування – виявити труднощі, що виникають у зазначеній сфері правоохоронної діяльності для вдосконалення її правового регулювання та процесу правозастосування.
Оскільки результати опитування будуть використані в узагальненому вигляді, своє прізвище вказувати необов'язково.
Порядок заповнення анкети.
Уважно прочитайте питання запропонованої анкети і зазначте позиції, які відповідають досвіду Вашої роботи. Можна обирати декілька варіантів відповідей на деякі запитання.
Заздалегідь дякуємо за співпрацю!

1. Ваш вік:
1.1. 20–25 рік;
1.2. 25–30 років;
1.3. 30–35 років;
1.4. більше 35 років.

2. Стаж роботи в правоохоронних органах:
2.1. до 3 років;
2.2. 4–9 років;
2.3. 10–15 років;
2.4. понад 15 років.

3. Що для Вас є підставами застосування заходів забезпечення провадження у справі про адміністративні правопорушення:
3.1.необхідність встановлення особи, яка вчинила адміністративне правопорушення;
3.2. ознаки алкогольного сп'яніння;
3.3. вчинення адміністративного правопорушення;
3.4. інформація про наявність у громадянина наркотичних засобів, зброї;
3.5. неохайний зовнішній вигляд.

4. Чи задоволені Ви регламентацією застосування заходів забезпечення провадження в справах про адміністративні правопорушення:
4.1. так;
4.2. ні.

5. Чи вважаєте Ви доцільним внесення до Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) норми, що дозволяла б проводити вилучення речей і документів під час доставлення особи, яка вчинила адміністративне правопорушення:
5.1. так;
5.2. ні.

6. Що на Ваш погляд ускладнює проведення особистого огляду, огляду речей, визначеного КУпАП:
6.1. недостатньо чітке регулювання в КУпАП порядку проведення (змісту дій) особистого огляду та огляду речей;
6.2. застосування цих заходів лише з метою виявлення предметів або знарядь адміністративного проступку;
6.3. відсутність норми права, що визначила б можливість вилучення зброї без участі понятих;
6.4. існуючий порядок проведення мене влаштовує.

7. Чи виникають у Вас труднощі при залученні громадян до проведення процесуальних дій в якості понятих:
7.1. так;
7.2. ні.

8. Що для Вас є підставами проведення огляду та вилучення речей і документів, передбачених статтями 264 та 265 КУпАП:
8.1.вчинення особою адміністративного правопорушення;
8.2. вчинення адміністративного правопорушення, за яке передбачені конфіскація, оплатне вилучення таких речей або позбавлення спеціального права;
8.3. необхідність поміщення особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, до кімнати для затриманих.

9. З якою метою Ви здійснюєте вилучення речей і документів, що є знаряддям або безпосереднім об’єктом (предметом) адміністративного правопорушення:
9.1. припинення адміністративного правопорушення;
9.2. недопущення продовження вчинення правопорушення за допомогою таких речей і документів;
9.3. отримання та фіксація доказів вчинення адміністративного правопорушення;
9.4. забезпечення виконання постанови про накладення адміністративного стягнення.

10.Які саме речі та документи Ви вилучаєте при проведенні вилучення в порядку ст. 265 КУпАП:
10.1. ті, що є предметом або знаряддям адміністративного правопорушення;
10.2. ті, що є предметом або знаряддям адміністративного правопорушення, а також ті, що можуть виступати іншим доказом у справі;
10.3. ті, що можуть завдати шкоди здоров’ю особи, працівникам міліції та іншим громадянам.

11. Які процесуальні документи Ви складаєте про вилучення речей і документів:
11.1. складаєте окремий протокол;
11.2. робите запис у протоколі про адміністративне правопорушення;
11.3. робите запис у протоколі про адміністративне затримання;
11.4. робите запис у протоколі про особистий огляд, огляд речей.

12. Чи використовуєте Ви технічні засоби (аудіо- чи відеотехніку) під час вилучення речей і документів:
12.1. так;
12.2. Ні.

13. Що на Ваш погляд ускладнює застосування вилучення речей і документів відповідно до КУпАП:
13.1. недостатньо чітка регламентація в КУпАП порядку проведення вилучення;
13.2. складнощі із залученням понятих для проведення такої дії;
13.3. відсутність можливості проведення вилучення при відсутності власника цих речей без понятих у виняткових випадках;
13.4. існуючий порядок застосування мене влаштовує.

Додаток Д

РЕЗУЛЬТАТИ
опитування працівників районних управлінь Головного управління
Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві,
проведеного в рамках дисертаційного дослідження на тему:
«Вилучення речей і документів в адміністративно-деліктному провадженні» Всього опитано 300 осіб

№
з/п
ПИТАННЯ Кількість
осіб Питома
вага у %
1 2 3 4
1. Ваш вік
1.1. 20–25 рік 64 21,3
1.2. 25–30 років 126 42,0
1.5. 30–35 років 67 22,3
1.6. більше 35 років 43 14,4
2. Стаж роботи в правоохоронних органах
2.1. до 3 років 49 16,3
2.2. 4–9 років 143 47,6
2.3. 10–15 років 76 25,3
2.4. понад 15 років 32 10,7
3. Що для Вас є підставами застосування заходів забезпечення провадження у справі про адміністративні правопорушення:
3.1.необхідність встановлення особи, яка вчинила адміністративне правопорушення 263 87,6
3.2. ознаки алкогольного сп'яніння 37 12,3
3.3. вчинення адміністративного правопорушення 271 90,3
3.4. інформація про наявність у громадянина наркотичних засобів, зброї 69 23,0
3.5. неохайний зовнішній вигляд 21 7,0
4. Чи задоволені Ви правовою регламентацією застосування заходів забезпечення провадження в справах про адміністративні правопорушення
4.1. так 178 59,3
4.2. ні 122 40,6
5. Чи вважаєте Ви доцільним внесення до Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) норми, що дозволяла б проводити вилучення речей і документів під час доставлення особи, яка вчинила адміністративне правопорушення:
5.1. Так 278 92,6
5.2. Ні 22 7,4
6. Що на Ваш погляд ускладнює проведення особистого огляду, огляду речей, визначеного КУпАП
6.1. недостатньо чітке регулювання в КУпАП порядку проведення (змісту дій) особистого огляду та огляду речей 183 61,0
6.2. застосування цих заходів лише з метою виявлення предметів або знарядь адміністративного проступку 58 19,3
6.3. відсутність норми права, що визначила б можливість вилучення зброї без участі понятих 194 64,6
6.4. існуючий порядок проведення мене влаштовує 66 22,0
7. Чи виникають у Вас труднощі при залученні громадян до проведення процесуальних дій в якості понятих
7.1. так
7.2. ні
8. Що для Вас є підставами проведення огляду та вилучення речей і документів, передбачених статтями 264 та 265 КУпАП:
8.1. вчинення особою адміністративного правопорушення 59 19,6
8.2. вчинення адміністративного правопорушення, за яке передбачені конфіскація, оплатне вилучення таких речей або позбавлення спеціального права 219 73
8.3. необхідність поміщення особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, до кімнати для затриманих 22 7,4
9. З якою метою Ви здійснюєте вилучення речей і документів, що є знаряддям або безпосереднім об’єктом (предметом) адміністративного правопорушення:
9.1. припинення адміністративного правопорушення 82 27,3
9.2. недопущення продовження вчинення правопорушення за допомогою таких речей і документів 55 18,3
9.3. отримання та фіксація доказів вчинення адміністративного правопорушення 226 75,3
9.4. забезпечення виконання постанови про накладення адміністративного стягнення 188 62,6
10. Які саме речі та документи Ви вилучаєте при проведенні вилучення в порядку ст. 265 КУпАП:
10.1. ті, що є предметом або знаряддям адміністративного правопорушення 287 95,6
10.2. ті, що є предметом або знаряддям адміністративного правопорушення, а також ті, що можуть виступати іншим доказом у справі 74 24,6
10.3. ті, що можуть завдати шкоди здоров’ю особи, працівникам міліції та іншим громадянам 47 15,6
11. Який процесуальні документи Ви складаєте про вилучення речей і документів:
11.1. складаєте окремий протокол 6 2,0
11.2. робите запис у протоколі про адміністративне правопорушення 275 91,6
11.3. робите запис у протоколі про адміністративне затримання 79 26,3
11.4. робите запис у протоколі про особистий огляд, огляд речей 16 5,3
12. Чи використовуєте Ви технічні засоби (аудіо- чи відеотехніку) під час вилучення речей і документів
12.1. так 14 4,6
12.2. ні 286 95,4
13. Що на Ваш погляд ускладнює застосування вилучення речей і документів відповідно до КУпАП
12.1. недостатньо чітка регламентація в КУпАП порядку проведення вилучення 199 66,3
12.2. складнощі із залученням понятих для проведення такої дії 167 55,6
12.3. відсутність можливості проведення вилучення при відсутності власника цих речей без понятих у виняткових випадках 85 28,3
12.4. існуючий порядок застосування мене влаштовує 77 25,6

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Попкова Е. С. Юридическая ответственность и ее соотношение с иными правовыми формами государственного принуждения: автореф. дисс. на соискание уч. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 «Теория и история права и государства ; история учений о праве и государстве» / Е. С. Попкова. — Москва, 2001. — 23 с.
2. Комзюк А. Т. Державно-владний аспект адміністративного примусу/ А. Т Комзюк // Вісник Академії правових наук. — 2000. — № 4. — С. 129—137.
3. Шевчук О. М. Засоби державного примусу у правовій системі України: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 «Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових вчень» / О. М. Шевчук. — Х., 2003. — 18с.
4. Комзюк А.Т. Заходи адміністративного примусу в правоохоронній діяльності міліції: поняття, види та організаційно-правові питання реалізації: [монографія] / За заг. ред. проф. О.М.Бандурки. — Харків: Вид-во Нац.ун-ту внутр.справ, 2002. — 336с.
5. Право и поведение / В. Н. Кудрявцев. — М., 1997. — 191 с.
6. Лейст О.Э. Санкции и ответственность по советскому праву (теоретические проблемы) / О.Э. Лейст. — М.: Изд-во Моск. ун-та, 1981. — 240 с.
7. Адміністративне право України. Академічний курс : [підручник] : У двох томах : Т. 1. Загальна частина / ред. колегія : В. Б. Авер’янов (голова). — К. : Юридична думка, 2004. — 584 с.
8. Адміністративне право України: [підручник] / [Ю. П. Битяк, В. М. Гаращук, О. В. Дьяченко та ін.] ; за ред. Ю. П. Битяка. — К.: Юрінком Інтер, 2007. — 544 с.
9. Андрейцев В. І. Право екологічної безпеки : [навч. та наук.-практ. посіб.] / Володимир Іванович Андрейцев. — К. : Знання-Прес, 2002. — 332 с.
10. Екологічне право України: [підручник для студентів юрид.вищ.навч.закладів] / [В. К. Попов, А. П. Гетьман, С. В. Размєтаєв та ін.] ; за ред. В. К. Попова та А. П. Гетьмана. — Харків: Право, 2001. — 479 с.
11. Коломоєць Т.О. Адміністративний примус у публічному праві України : Теорія, досвід та практика реалізації : [монографія] / за заг. ред. проф. В. К. Шкарупи / Тетяна Олександрівна Коломоєць. — Запорізький держ. ун-т. — Запоріжжя : Поліграф, 2004. — 403 с.
12. Хорощак Н. В. Адміністративні стягнення за законодавством України: [монографія] / Н. В. Хорощак. — К.: Інститут держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2004. — 172с.
13. Бахрах Д. Н. Административное право: [учебник для вузов] / Д. Н. Бахрах. — М.: Изд-во БЕК, 1996. — 368 с.
14. Адміністративне право України : [підручник для юрид. вузів і фак.] / [Ю.П. Битяк, В.В. Богуцький, В.М. Гаращук та ін.] ; за ред. Ю. П. Битяка. — Х. : Право, 2001. — 528 с.
15. Коломоєць Т. О. Класифікація заходів адміністративно-правового примусу / Т. О. Коломоєць // Право України. — 2003. — № 2. — С. 105—110.
16. Конституція України // Відомості Верховної Ради України. — 1996. — №30. — Ст.141.
17. Комзюк А. Т. Адміністративний примус : деякі загальні проблеми дослідження та правового регулювання в контексті забезпечення прав людини / А. Т. Комзюк // Право України. — 2004. — № 4. — С. 46—49.
18. Колпаков В. К. Деліктний феномен в адміністративному праві України: автореф. дис... д-ра юрид. наук: 12.00.07 «Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право» / В. К. Колпаков. — К., 2005. — 37с.
19. Бандурка О. М. Заходи адміністративного припинення в діяльності міліції : дис. кандидата юрид. наук: 12.00.07 / Олександр Маркович Бандурка. — Х., 1994. — 155 с.
20. Коломоєць Т. О. Адміністративний примус у публічному праві України: теорія, досвід та практика реалізації : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра юрид. наук : спец. 12.00.07 «Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право» / Т. О. Коломоєць. — Х., 2005. — 43 с.
21. Комзюк А. Т. Адміністративний примус в правоохоронній діяльності міліції в Україні : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра юрид. наук : спец. 12.00.07 «Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право» / А. Т. Комзюк. — Х., 2002. — 37 с.
22. Мельник І. В. Застосування заходів адміністративного примусу в умовах розбудови правової держави: дис... кандидата юрид. наук: 12.00.07 / Мельник Ігор Володимирович — К., 2004. — 182 с.
23. Гаркуша А. В. Адміністративно-примусова діяльність підрозділів ДАІ: дис... кандидата юрид. наук : 12.00.07. / Гаркуша Анатолій Володимирович. — Ірпінь, 2004. — 212 с.
24. Гайдук А. В. Заходи адміністративного примусу у боротьбі з корупцією в Україні: автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.07/ А. В. Гайдук. — К., 2006. — 20с.
25. Мацелик Т. О, Адміністративний примус в діяльності органів державної податкової служби України: автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.07 / Т. О. Мацелик. — Ірпінь, 2005. — 17с.
26. Половніков В. В. Заходи адміністративного примусу в діяльності Державної прикордонної служби України: автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.07 / В. В. Половніков. — Х., 2007. — 22с.
27. Адміністративне право України: [підручник] / За заг. Ред.. С.В. Ківалова. — Одеса: Юридична література, 2003. — 920 с.
28. Колпаков В. К. Адміністративне право України : [підручник] / В. К. Колпаков, О. В. Кузьменко.— К.: Юрінком Інтер, 2003.— 544 с.
29. Приймаченко Д. В. Адміністративний примус як метод діяльності митних органів: поняття та ознаки / Д. В. Приймаченко // Науково—аналітичний журнал з питань митної справи та зовнішньоекономічної діяльності «Митна справа». — 2006. — №4 (46). — С. 18—22.
30. Беленчук І. А. Адміністративне право України: [навч. посіб.] / І. А. Беленчук / К.: Видавництво А.С.К., 2004. — 176 с.
31. Кривенда В. Ю. Адміністративний примус, як метод діяльності міліції громадської безпеки / В. Ю. Кривенда // Вісник НАВСУ.— Київ, 2005. — №2. — С.327—333
32. Мельник Р. С. Забезпечення законності застосування заходів адміністративного примусу, не пов'язаних з відповідальністю: дис... канд. юрид. наук: 12.00.07 / Роман Сергійович Мельник. — Х., 2002. — 211 с.
33. Продаєвич В. О. Місце адміністративної відповідальності в системі заходів адміністративного примусу: дис... канд. юрид. наук: 12.00.07 / Валентин Олександрович Продаєвич. — Одеса, 2007. — 201 с.
34. Миколенко А. И. Административный процесс и административная ответственность в Украине : [учебное пособие] / А. И. Миколенко. — Харьков: «Одиссей», 2004. — 272с.
35. Управление. Гражданин. Ответственность. Сущность, применение и эффективность административных взысканий / Попов Л.Л., Шергин А.П. — Л.: Наука, 1975. — 251 c.
36. Ямпольская Ц. А. Органы советского государственного управления в современный период / Ц. А. Ямпольская. — М., 1954. — 227 с.
37. Лунев А. Е. Из истории развития законодательства и теории об административной ответственности в советском государстве / А. Е. Лунев // Правовые основы ответственности в управлении в СССР и ГДР: Сб. статей. — М.: ИГП АН СССР, 1981.— С. 34—47.
38. Фіночко Ф. Д. Еволюція поглядів щодо класифікації адміністративного примусу / Ф. Д. Фіночко // Правова держава України: проблеми, перспективи розвитку: Короткі тези доповідей та наукових повідомлень республіканської науково—практичної конференції. 9 — 11 листопада 1995 року. — Харків: НЮА України, 1995. — С. 138—139.
39. Еропкин М. И. Управление в области охраны общественного порядка / М. И. Еропкин.—М.: Юрид. лит., 1965. - 215 с.
40. Бандурка О. М. Адміністративне право України : [підручник] / Олександр Маркович Бандурка. — Х.: Вид—во Нац. ун—ту внутр. справ, 2004. — 480 с.
41. Ківалов С. В. Адміністративне право України : [навч.-метод. посіб.] / С. В. Ківалов, Л. P. Біла. — [Вид. друге, перероб. і до