БУКОВИНА У ПРАВОВІЙ СИСТЕМІ РУМУНІЇ (1918–1940 рр.)

Краткое описание

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

На правах рукопису

ТОРОНЧУК ІВАН ЖЕЛУВИЧ

УДК: 34(477.85) «1918/1940»

БУКОВИНА У ПРАВОВІЙ СИСТЕМІ РУМУНІЇ (1918–1940 рр.)

Спеціальність 12.00.01 – теорія та історія держави і права,
історія політичних і правових учень

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук

Науковий керівник –
Никифорак Михайло Васильович,
доктор юридичних наук, професор

Чернівці – 2011

Зміст

Вступ…………………………………………………………………... 4
Розділ 1. Історіографія та джерела дослідження…............................ 11
1.1 Історіографія проблеми………………………………………….. 11
1.2 Джерельна база дослідження……………………………............. 20
Висновки до 1 розділу………………………………………………... 27
Розділ 2. Історико-правові аспекти приєднання Буковини до Румунії………………………………………………………………………
28
2.1 Румунська окупація Буковини…………………………………... 28
2.2 Юридичне оформлення анексії Буковини Румунією………….. 34
Висновки до 2 розділу………………………………………………... 53
Розділ 3. Румунська адміністрація Буковини………………............. 54
3.1 Вищі органи державної влади Румунії у міжвоєнний період………………………………………………………………………..
54
3.2 Місцеве управління Буковини у перехідний період 1918–1925 рр.……………………………………………………………………
66
3.3 Система органів управління Буковиною після адміністративної реформи 1925 р. у Румунії……………………………..
71
3.4 Адміністрація Буковини у період королівської диктатури в Румунії (1938–1940 рр.)…………………………………………………….
83
Висновки до 3 розділу………………………………………………... 88
Розділ 4. Органи місцевого самоврядування Буковини……………. 91
4.1 Повітове самоврядування............................................................... 91
4.2 Самоврядування у міських та сільських громадах…………….. 98
4.2.1 Інститут примаря………………………………………….. 98
4.2.2 Громадські ради…………………………………………… 101
Висновки до 4 розділу………………………………………………... 113
Розділ 5. Румунський каральний апарат на Буковині….................... 115
5.1 Суд…………………………………………………………............. 115
5.2 Прокуратура……………………………………………….............. 138
5.3 Поліція……………………………………………………………... 143
5.4 Сигуранца…………………………………………………............. 150
5.5 Жандармерія………………………………………………............. 156
Висновки до 5 розділу………………………………………………... 165
Висновки……………………………………………………………… 167
Список використаних джерел ……………………………………... 173
Додатки ………………………………………………………............. 217

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Із здобуттям Україною незалежності значно актуалізувалося питання про встановлення тісних стосунків із сусідніми державами. Особливе місце серед них належить Румунії. Стабільність українсько-румунських відносин неможлива без об’єктивного вивчення їх історичного минулого.
Серед інших проблем наукового вивчення потребує питання про статус Буковини у правовій системі Румунії (1918–1940 рр.). У межах цього питання виділяють такі аспекти, як центральні та місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, каральні органи, їх соціально-політична роль і призначення, компетенція та функціонування, правове становище різних соціальних й етнічних груп.
Румунська влада майже не враховувала політичних та соціально-економічних інтересів українців краю, втілюючи в життя політику політичного поневолення українського населення, нищення української культури та румунізації. Уже тому розкриття удаваної румунської демократії стосовно українського населення, аналіз режиму управління, встановленого румунськими правлячими колами на Буковині в 1918–1940 рр., об’єктивне оцінювання місця Буковини у правовій системі Румунії (1918–1940 рр.) має винятково важливе значення.
Актуальність дослідження зумовлена також тим, що і у вітчизняній, і в зарубіжній історичній та історико-правовій літературі питання правового статусу Буковини у складі Румунії (1918–1940 рр.) досі малодосліджені.
Практичне значення дослідження полягає в широких можливостях ефективного використання його результатів у розвитку національної політики в Україні та Румунії, в удосконаленні українсько-румунських відносин.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана в рамках науково-дослідної теми кафедри теорії та історії держави і права юридичного факультету Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича «Право у системі соціальних норм» (державний реєстраційний номер 01116U000185).
Мета та завдання дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає у здійсненні комплексного історико-правового аналізу статусу Буковини у правовій системі Румунії (1918–1940 рр.) на основі вивчення української й зарубіжної наукової літератури, нормативно-правових актів того періоду, архівних та опублікованих документів і матеріалів.
Для досягнення зазначеної мети визначено такі завдання:
– з’ясувати стан наукової розробки проблеми;
– проаналізувати джерельну базу дослідження;
– визначити історичні передумови встановлення румунської влади на Буковині в 1918 р.;
– розкрити особливості румунської окупації Буковини;
– проаналізувати процес юридичного оформлення анексії Буковини Румунією;
– дослідити особливості конституційно-правового статусу вищих органів державної влади Румунії в 1918–1940 рр.;
– вивчити особливості розвитку румунської адміністрації на Буковині;
– визначити компетенцію, структуру та функції органів самоврядування Буковини;
– дослідити систему румунських судових органів, які діяли на Буковині в 1918–1940 рр.;
– схарактеризувати правовий статус органів прокуратури, поліції, сигуранци та жандармерії, які діяли на Буковині в 1918–1940 рр.
Об’єкт дослідження – суспільні відносини на Буковині в період її перебування у складі Румунії (1918–1940 рр.).
Предмет дослідження – правовий статус Буковини у складі Румунії (1918–1940 рр.).
Хронологічні рамки дослідження охоплюють період з листопада 1918 р. по червень 1940 р., тобто від моменту приєднання території Буковини до Румунії і до встановлення в Північній Буковині радянської влади.
Територіальні межі дослідження охоплюють Буковину як область міжвоєнної Румунії.
Методи дослідження. Методологічну базу дисертаційної роботи склали філософські, загальнонаукові та спеціально-наукові методи дослідження. Дослідження проведено відповідно до принципів об’єктивності та історизму.
Діалектичний метод дозволив розглянути проблему в динаміці її розвитку. Структуру та функції румунських органів державної влади й управління Буковини 1918–1940 рр. визначено за допомогою структурно-функціонального методу. Історико-правовий метод використано під час вивчення специфіки становлення та функціонування румунських органів державної влади і карального апарату на Буковині як складової Румунії. Порівняльно-правовий метод дав змогу провести порівняльний аналіз політико-правових реформ (конституційної, адміністративної, судової, поліцейської), проведених на Буковині в 1918–1940 рр. Герменевтичний метод застосовано під час аналізу нормативно-правових актів, які регулювали правовий статус румунських центральних і місцевих органів управління та карального апарату.
Джерельну та історіографічну базу дослідження складають нормативні акти, що були чинними на території Румунії та Буковини у розглядуваний період (закони румунського парламенту, декретозакони і декрети короля, розпорядження уряду та окремих міністерств, розпорядження місцевих органів влади, що діяли у краї), архівні та опубліковані документи і матеріали, наукові праці як вітчизняних, так і зарубіжних авторів з досліджуваної проблеми. Використано також значну кількість буковинських періодичних видань того часу.
Наукова новизна одержаних результатів. Дисертація є першим в Україні комплексним дослідженням, у якому здійснено системний аналіз правового статусу Буковини в період її перебування у складі Румунії (1918–1940 рр.). До того ж:
уперше:
– досліджено діяльність центральних і місцевих органів виконавчої влади (міністра-делегата, префекта, претора, нотаря) на Буковині; визначено зміни в адміністративно-правовому статусі Буковини із встановленням королівської диктатури в Румунії в 1938 р. і створенням Сучавської області. Загальними ознаками румунського управління Буковиною в 1918–1940 рр. були: сувора централізація влади на місцях, румунські чиновники, румунська урядова мова та загальнорумунські закони;
– на основі румунського законодавства 1918–1940 рр. досліджено діяльність системи органів самоврядування на Буковині, що здійснювалося на двох рівнях – повітовому та громадському (міському і сільському). Їхня компетенція стосувалася винятково місцевих, переважно господарських питань; у міжвоєнний період вони були перетворені на слухняний додаток централізованої машини центральних і місцевих органів виконавчої влади;
– комплексно досліджено процес становлення румунської судової системи на Буковині та її реформування в міжвоєнний період. Встановлено, що судові реформи, які відбувалися в міжвоєнній Румунії, були спрямовані на створення єдиної уніфікованої системи загальних і спеціалізованих судів, регламентування правового положення судових органів і статусу суддів, визначення єдиних професійних вимог до кандидатів у судді, єдиних вимог щодо апеляційного та касаційного перегляду справ;
– проаналізовано місце і роль прокуратури в системі каральних органів на Буковині в міжвоєнний період, встановлено, що нормативне регулювання її організації та діяльності у краї мало свою специфіку у зв’язку з попереднім перебуванням цих земель у складі Австро-Угорщини;
– висвітлено організаційно-правові основи діяльності румунської поліції на Буковині, порядок комплектування її особового складу, основні напрямки, форми й методи її діяльності. Визначено, що поліцейські реформи, проведені в міжвоєнний період у Румунії, були спрямовані на зміцнення апарату поліції та його централізацію з метою забезпечення політики румунської влади на місцях. Розкрито особливості діяльності на Буковині румунської політичної поліції (сигуранци), проаналізовано її організацію та функціонування у краї. Визначено вплив сигуранци на суспільно-політичне життя на Буковині як головного карального органу Румунії, основним завданням якого була боротьба з антирумунськими виявами у краї. З’ясовано правовий статус жандармерії (сільської поліції) Буковини в період перебування у складі Румунії;
по-новому:
– обґрунтовано процес «узаконення» та міжнародного визнання встановлення румунської влади на Буковині;
– проаналізовано законодавчі основи організації та діяльності вищих органів державної влади Румунії в міжвоєнний період і представництво в них буковинців;
набули подальшого розвитку:
– історико-правовий аналіз процесу анексії Румунією Буковини в 1918 р.;
– вивчення радянсько-румунських відносин у червні 1940 р., підсумком яких стало об’єднання Північної Буковини з Українською РСР;
– положення про те, що на Буковині в період 1918–1940 рр. впроваджувалась активна політика централізації влади та румуніфікація краю.
Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає:
– у науково-дослідній сфері основні положення і висновки дисертації можуть бути використані для подальших історико-правових досліджень правового статусу Буковини у складі Румунії (1918–1940 рр.), історії та сьогодення українсько-румунських відносин, правового становища українців у Румунії;
– у навчальному процесі основні положення і висновки дисертації можуть використовуватися у викладанні курсів історії держави і права України, історії держави і права зарубіжних країн, конституційного та адміністративного права України, державного права зарубіжних країн;
– у правозастосовній сфері результати дослідження можуть бути застосовані в роботі Чернівецьких обласної адміністрації та обласної ради, враховуючи прикордонне розташування області;
– у правовиховній сфері використання матеріалів дисертації сприятиме підвищенню рівня інформованості населення щодо історичного минулого краю.
Особистий внесок здобувача. Дослідження є самостійно виконаною науковою працею, підготовленою переважно на основі першоджерел, значний масив яких уведено до наукового обігу вперше. У разі використання матеріалів інших дослідників зроблено відповідні посилання.
Апробація результатів дослідження. Основні положення та висновки дисертаційної роботи обговорено, рецензовано і схвалено на засіданнях кафедри теорії та історії держави і права Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. Окремі положення дисертації доповідалися на Міжнародній науковій конференції «Восьмі осінні юридичні читання. Актуальні проблеми юридичної науки» (м. Хмельницький, 13–14 листопада 2009 р.); VIII Всеукраїнській науково-практичній конференції «Регіональний вимір сензитивності механізмів управління: правовий, фінансово-економічний, психологічний аспекти» (Чернівці, 10–11 грудня 2009 р.); Міжнародній науково-практичній інтернет-конференції «Проблеми правотворчості очима науковців» (м. Тернопіль, 9 лютого 2010 р.); Науково практичній конференції, присвяченої 70-річчю Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника «Правова політика Української держави» (м. Івано-Франківськ, 19–20 лютого 2010 р.); Звітній науковій конференції факультету з підготовки слідчих Львівського державного університету внутрішніх справ (м. Львів, 26 лютого 2010 р.); Міжнародній науково-практичній інтернет-конференції «Державно-правовий розвиток України в умовах політичних змін» (м. Тернопіль, 9 квітня 2010 р.); II Міжнародній науково-практичній конференції «Государство и право в условиях глобализации: реалии и перспективы» (м. Сімферополь, 16–17 квітня 2010 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні питання реалізації чинних національних та міжнародних нормативно-правових актів» (м. Одеса, 16–17 квітня 2011 р.); XXV Міжнародній історико-правовій конференції «Судова влада в Україні і світі: історія, сучасність, перспективи розвитку: матеріали» (м. Саки, 16–18 вересня 2011 р.).
Публікації. Основні положення та висновки дослідження викладено в 19 публікаціях, з яких 8 статей опубліковано у виданнях, визнаних фаховими з юридичних наук, 11 – у випусках матеріалів наукових конференцій.
Структура та обсяг дисертації. Структура та обсяг дисертаційної роботи зумовлені метою та завданнями дослідження. Дисертація складається зі вступу, п’яти розділів (поділених на п’ятнадцять підрозділів), висновків, списку використаних джерел (517 найменувань) та додатків (А–М). Повний обсяг рукопису дисертації становить 228 сторінок, з них 172 – основний текст, 44 – список використаних джерел і 12 – додатки.

Список литературы

ВИСНОВКИ

1. Наближення поразки Австро-Угорщини в Першій світовій війні восени 1918 р. дало змогу українцям і румунам Буковини активізувати боротьбу за своє право на самовизначення. Великим досягненням для українців краю стало встановлення мирним шляхом української адміністрації в північній частині Буковини. Це уможливило для них державне самовизначення та об’єднання з іншими українськими землями в єдиній українській державі, що задекларувало Віче 3 листопада 1918 р. Але окупація території Буковини румунськими військами в листопаді 1918 р. знищила всі надії на втілення цієї можливості у життя. Із підписанням Сен-Жерменського мирного договору Румунії було передано всю територію Буковини, а пізніше це визнано й іншими міжнародними договорами. Під румунським пануванням українська частина буковинського краю перебувала до 28 червня 1940 р.
2. У 1918–1940 рр. на Буковині за румунським зразком була сформована система органів адміністративного управління, самоврядування та каральних органів. Королівську Румунію досліджуваного періоду неможливо назвати «правовою державою», незважаючи на те, що в її конституційних актах було задекларовано принципи організації влади, характерні для правових держав. Згідно з Конституціями 1866, 1923 і 1938 р., було закріплено принцип поділу влади на три гілки, але більшість важелів впливу були в короля. До правління Кароля II королі ними не «зловживали», що надавало румунському королівству видимість конституційної монархії. Після прийняття Конституції 1938 р. королем Румунії було обмежено законодавчі повноваження парламенту, позбавлено його права впливати на діяльність уряду.
Буковина була представлена і в румунському парламенті, і в уряді обраними від краю депутатами, сенаторами та призначеними міністрами. Попри малу кількість, вони все ж відстоювали інтереси краю під час проведення різноманітних реформ. Представники від Буковини були й у найвищій судовій інстанції Румунії – вищій палаті касації та правосуддя.
3. Для періоду 1918–1940 рр. характерна була тенденція до створення сильної вертикалі місцевих органів виконавчої влади, які мали контролювати функціонування усього місцевого апарату та органів місцевого самоврядування. Розвиток місцевої румунської адміністрації на Буковині характеризувався передусім втіленням у життя інтересів королівства. Від самого початку такі завдання були покладені на міністрів-делегатів Буковини, які мали запровадити румунський порядок владарювання у краї замість австрійського, скасувати автономію, якою Буковина володіла раніше. Спеціальним органом для ліквідації австрійської спадщини на Буковині стала комісія з питань уніфікації австрійських адміністративних установ. Виконавши своє завдання, вона передала управління центральним урядовим органам у Бухаресті.
4. Проведена в 1925 р. адміністративна реформа на місцях призвела до концентрації влади в руках місцевих виконавчих органів (префектів, субпрефектів, преторів, нотарів). Усі місцеві органи виконавчої влади були підзвітні та підконтрольні міністерству внутрішніх справ. У своїх територіальних громадах вони мали фактично необмежену компетенцію, окрім питань фінансового життя краю. Але адміністративна реформа 1938 р., яка супроводжувалась ліквідацією місцевих рад усіх рівнів, наділила їх і такими функціями. Установлення королівської диктатури та передача влади в областях королівським резидентам означали завершення процесу централізації влади. Основними ознаками румунського управління на Буковині були: румунська урядова мова, румуномовні урядові чиновники і загальнорумунська законодавча база. Жоден із представників українського населення Буковини не посідав помітної посади в області та повітових урядових установах.
5. На основі румунського законодавства 1918–1940 рр. на Буковині сформувалась нова система органів самоврядування. Австрійська система органів місцевого самоврядування, яка гарантувала місцевим територіальним громадам широку автономію, була ліквідована. Введена 1925 р. на Буковині нова організація органів місцевого самоврядування повітових і громадських рад (міських і сільських) значно обмежила їх компетенцію. Вищий рівень органів місцевого самоврядування на Буковині становили повітові ради, яких на Буковині налічувалось п’ять (Чернівецька, Сучавська, Сторожинецька, Радівецька та Кимпулунзька). Повітові ради уповноважувалися вирішувати будь-які питання повітового значення, але все це мало лише декларативний характер. Насправді повітові ради були лише механізмом втілення в життя на повітовому рівні політики центральних та місцевих органів виконавчої влади. Органи самоврядування в міських та сільських громадах очолювали примарі. Вони, як голови міських та сільських рад, були уповноважені організовувати роботу рад, представляти інтереси громад, контролювали діяльність усіх посадових осіб, що були їм підзвітні, а в разі потреби – притягували винних до відповідальності. Загалом примарі були лише знаряддям контролю органів виконавчої влади за діяльністю місцевих громад. Органами самоврядування в міських та сільських громадах Буковини були їхні ради. Окремий статус (муніципія) у міжвоєнний період одержали Чернівці. Внаслідок цього вони вийшли з-під юрисдикції місцевих адміністративних органів і перейшли в підпорядкування міністра внутрішніх справ, що дозволило більш ефективно здійснювати міське самоврядування. Склад громадських рад був пропорційний кількості населення відповідних громад. Зі свого складу ради обирали постійні делегації (виконавчі органи рад), а з 1929 р. по 1931 р. – і примаря (окрім ради муніципія). Компетенція органів громадського самоврядування стосувалася винятково місцевих питань (громадське майно, розвиток освіти, охорона здоров’я, будівництво, дороги, мости, нагляд за торгівлею і наймом), але її реалізація повністю залежала від повітових адміністрацій, які могли ініціювати процедуру дострокового припинення повноважень рад, що широко застосовувалось. До того ж рішення громадських рад не були остаточні та могли бути оскаржені в судах, префекту або міністру внутрішніх справ. Фактично органи самоврядування в міських та сільських громадах Буковини, як і повітові, були знаряддям втілення в життя політики місцевих органів виконавчої влади (префекта, претора).
6. Встановлення румунської влади на Буковині супроводжувалося реформуванням наявної у краї австрійської судової системи на зразок тієї, яка існувала у старому королівстві. Вперше за всю історію краю 1919 р. в Чернівцях було створено апеляційну палату – вищу судову установу на Буковині. У подальшому саме вона відіграла основну роль у процесі здійснення уніфікації законодавства. З метою уніфікації судової системи старого королівства та приєднаних у 1918 р. територій в 1924 р. була проведена судова реформа. На Буковині було встановлено п’ятирівневу систему судових органів, що складалась із місцевих (мирових) судів, трибуналів, суду присяжних, апеляційних палат і вищої палати касації та правосуддя. Проведена судова реформа дала змогу румунській владі пришвидшити процес румунізації діючих на Буковині судових органів. Особливістю розвитку судової системи Буковини в міжвоєнний період стало збільшення кількості судових установ: кількість діючих у краї трибуналів зросла від двох до п’яти, а кількість місцевих судів не була стабільною і залежала від наявності коштів у бюджеті. Важливе місце в системі судових органів краю займали суди (палати) присяжних, які діяли при трибуналах краю до 1938 р. До юрисдикції судів присяжних належав розгляд кримінальних справ і справ, пов’язаних із політичними злочинами та деліктами у сфері діяльності преси. Суди присяжних були найбільш демократичним елементом здійснення правосуддя, що давало змогу в багатьох випадках уникнути суддівського свавілля. Особливістю судової системи стало створення спеціалізованих судів – адміністративного, трудового та військового. Адміністративний суд був створений з метою подолання управлінського свавілля. На Буковині він запрацював одним із перших у Румунії. Його юрисдикція поширювалась на справи, які виникали між представниками місцевої влади, фізичними та юридичними особами. Але, враховуючи той факт, що призначення до цього суду здійснювали урядові органи, їхній вплив на процес правосуддя був далекий від «справедливого». Можливість цього суду бути незалежним від центральних органів влади зникла з установленням королівської диктатури в Румунії 1938 р. Трудові суди було створено 1933 р. за зразком діючого за часів австрійського панування на Буковині промислового суду. Специфікою організації їхньої роботи було залучення до розгляду справи радників судів і засідателів, яких сторони самі могли обирати, що надавало судовим процесам демократичності. До юрисдикції військового суду належали справи про правопорушення військовослужбовців або всіх інших осіб, якщо вони загрожували державній безпеці. Під час запровадження військового стану військовий суд міг розглядати всі категорії справ. Склад суду був із військових офіцерів.
7. Прокуратура діяла при апеляційних палатах і трибуналах. Прокурори були прирівняні у статусі та рангах до суддів. Основні їхні повноваження: представляти інтереси держави, здійснювати слідство, загальний нагляд та підтримувати державне обвинувачення в суді. Керував органами прокуратури Буковини генеральний прокурор Чернівецької апеляційної судової палати, який був підконтрольний і підзвітний генеральному прокурору вищої палати касації та правосуддя, а той – міністрові юстиції. Фінансова прокуратура Буковини була успадкована від Австро-Угорської імперії та мала своїм завданням захищати інтереси держави у фінансовій сфері. Проте в досліджуваний період її діяльність була малоефективна.
8. Важливу роль у забезпеченні правопорядку в міжвоєнній Буковині покладалося на поліцію. Організація її діяльності на Буковині в 1918–1940 рр. здійснювалася на зразок поліції, діючої у старому королівстві. Основні завдання поліції полягали в забезпеченні правопорядку і боротьбі із злочинністю, особливо в містах. Для виконання цих завдань поліція мала широке коло інформаторів. Працівникам поліції в забезпеченні правопорядку допомагали городові, які належали до поліцейського корпусу та користувалися всіма їхніми привілеями, а в окремих випадках могли наділятися навіть процесуальними правами щодо здійснення різноманітних слідчих дій. Сигуранца (таємна політична поліція) – це спеціально створений орган, основним завданням якого було забезпечення цілісності та національної безпеки Румунії. Для виконання цих завдань румунське законодавство наділило сигуранцу широким колом повноважень, що фактично надало їй статус центрального карального органу держави. На Буковині від моменту створення органів сигуранци їх основним завданням було ведення боротьби проти виявів антирумунської політики. Представники органів сигуранци діяли в кожному повіті краю, а для виконання поставлених перед ними завдань мали широке коло інформаторів і секретних агентів.
9. Важливим каральним органом на Буковині була жандармерія. Від початку свого створення наприкінці 1918 р. на Буковині румунська жандармерія мала основним своїм завданням забезпечувати правопорядок у селах краю. Характер і пріоритети її діяльності в 1918–1940 рр. визначалися сутністю встановленого в державі політичного режиму, а завдання охорони громадського порядку і боротьби зі злочинністю вирішувалися в контексті головної мети – зміцнення авторитету державної влади на селі, забезпечення втілення у життя політики румунізації населення анексованих у листопаді 1918 р. територій. Для досягнення поставленого завдання жандарми наділялись широким колом адміністративно-каральних повноважень, якими нерідко зловживали, допускаючи свавілля та жорстокість.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Державний архів Чернівецької області (ДАЧО)
Ф. 6. Президіальне бюро міністра-делегата Буковини
1. Ф. 6, оп. 1, спр. 17. Директивные указания Секретариату внутренних дел Буковины о предоставлении списков жителей, принимавших участие в политической жизни края и выехавших на Украину 1919 г., арк. 3.
2. Ф. 6, оп. 1, спр. 40. Информационное сообщение Генерального субинспектора особого отдела сигуранцы Буковины о предъявлении союзом железнодорожников Буковины требований политического и экономического характера 1919 г., арк. 2.
3. Ф. 6, оп. 1, спр. 437. Постановление, сообщение и протокол о назначении комиссии по приему экзаменов по румынскому языку у государственных служащих и квалификационных экзаменов у инженеров-строителей 1920 г., арк. 4.

Ф. 10. Дирекція поліції м. Чернівці
4. Ф. 10, оп. 2, спр. 2. Проекты указаний 10-го жандармского поста 1927 г., арк. 26.
5. Ф. 10, оп. 2, спр. 12. 10-й полк жандармерии г. Черновцы. Циркуляры полицейских органов. Списки присяжных по коммунам уезда 1920 г., арк. 23.

Ф. 12. Секретаріат внутрішних справ Буковини м. Чернівці
6. Ф. 12, оп. 1, спр. 1. Указание командования 8-ой пехотной дивизии об организации жандармерии на Буковине и о мерах борьбы против проникновения влияния Октябрьской революции на население Буковины 1918 г., арк. 12.
7. Ф. 12, оп. 1, спр. 79. Донесение префектуры Кицманского уезда о деятельности украинских националистов после захвата Буковины румынскими войсками 1920 г., арк. 2.
8. Ф. 12, оп. 1, спр. 37. Дело о начислении дополнительных вознаграждений городовым полиции за сверхурочную работу 1933 г., арк. 2.
9. Ф. 12, оп. 1, спр. 111. Список румынизированных названий городов и сел Буковины 1919 г., арк. 10.
10. Ф. 12, оп. 1, спр. 1664. Переписка с префектурами уездов Буковины об обследовании комун и представлении сведений о настроениях населения и происшествиях уголовного и политического характера 1921 г., арк. 17.
11. Ф. 12, оп. 1, спр. 4641. Указания 8-й пехотной дивизии г. Черновцы об усилении цензуры газет и журналов, издаваемых на Буковине 1921 г., арк. 7.
12. Ф. 12, оп. 1, спр. 4642. Приказ 4-го армейского корпуса и переписка с уездными префектурами о сохранении осадного положения в Бессарабии и на юге Буковины 1921 г., арк. 34.
13. Ф. 12, оп. 1, спр. 4647. Инструкция командования 4-го армейского корпуса по применению приказа об осадном положении 1921 г., арк. 16.
14. Ф. 12, оп. 1, спр. 4652. Переписка с субинспектором министерства внутренних дел о представлении префектурами информации о политической, экономической и культурной жизни уездов. Докладная записка префекта Вижницкого уезда о мерах по румынизации украинского населения уезда 1922 г., арк. 8.
15. Ф. 12, оп. 1, спр. 7502. Инструкция, указания и переписка о проведении на Буковине выборов в румынский парламент 1922 г., арк. 89.
16. Ф. 12, оп. 1, спр. 7504. Переписка с префектурами уездов Буковины о розпуске коммунальных советов примарий и назначении временных управлений 1922 г., арк. 111.
17. Ф. 12 сч (секретна частина – І.Т.), оп. 1, спр. 1662. Переписка с жандармским батальоном «Молдова» об увеличении штата в коммунах 1920 г., арк. 11.
18. Ф. 12, оп. 1, спр. 7521. Переписка с префектами уездов Буковины о проведении выборов в коммунальные советы примарий 1923 г., арк. 96.
19. Ф. 12, оп. 1, спр. 7522. Материалы о проведении выборов в коммунальные советы примарий в коммунах Кымполунгского уезда 1922 г., арк. 105.

Ф. 13. Другий міністерський Директорат Буковини м. Чернівці
20. Ф. 13 сч, оп. 2, спр. 58. Сведения квестуры полиции г. Черновцы о количественном составе отряда городовых 1930 г., арк. 2.
21. Ф. 13 сч, оп. 2, спр. 57. Материалы по организации охраны в коммунах 1926 г., арк. 10.
22. Ф. 13, оп. 2, спр. 104. Решения административного суда в г. Черновцы по разбору апелляций жителей на решение административных органов 1930 г., арк. 3.
23. Ф. 13, оп. 2, спр. 8. Циркуляры МВД Румынии за 1930 г., арк. 7.

Ф. 15. Префектура Чернівецького повіту
24. Ф. 15, оп. 1, спр. 7683. Сообщения министерства внутренних дел о расписании экзаменов (для кандидатов – І.Т.) на должности комиссаров полиции и сигуранцы 1927 г., арк. 1, 2, 3.
25. Ф. 15, оп. 1, спр. 9459. Указания министерства внутренних дел о назначении отставных офицеров шефами жандармских пунктов в коммунах в связи с недостатком жандармских кадров 1927 г., арк. 7.
26. Ф. 15, оп. 1, спр. 12724. Копии приказа МВД о правах директора министерского директората в г. Черновцы 1930 г., арк.12.
27. Ф. 15, оп. 1, спр. 17523. Отношении (указания – І.Т.) о порядке обновления списков присяжных г. Черновцы 1934 г., арк.15.
28. Ф. 15, оп. 1, спр. 15172. Протоколы заседаний комиссии по проведению реквизиции 1932 г., арк.1.
29. Ф. 15 сч, оп. 1, спр. 4348. Переписка с Черновицким жандармским постом о предоставлении списка жандармских постов на территории уезда 1923 г., арк.5.
30. Ф. 15 сч, оп. 1, спр. 16. Переписка с секретариатом внутренних дел Буковины и с примариями о снятии пограничных знаков между Буковиной и Румынией 1920 г., арк.9.
31. Ф. 15 , оп. 1, спр. 1685. Списки присяжных по коммунам уезда 1920 г., арк. 78.
32. Ф. 15 сч, оп. 1, спр. 12747. Копии постановлений 2 министерского директората 1931 г., арк. 67.
33. Ф. 15 сч, оп. 1, спр. 6306. Копии протоколов заседаний советов примарий Черновицкого уезда 1926 г., арк. 129.
34. Ф. 15, оп. 1, спр. 7963. Переписка с нотариусами коммуны о создании союза нотариусов Буковины 1928 г., арк. 11.
35. Ф. 15 сч, оп. 1, спр. 12950. Дело по разбору заявления адвоката Гостюка К. об уплате ему гонорара за защиту интересов коммуны Магала 1930 г., арк. 17.
36. Ф. 15 сч, оп. 1, спр. 15246. Сообщение МВД о штатном расписании нотариусов коммун уезда 1932 г., арк. 1.

Ф. 18. Префектура Заставнівського повіту
37. Ф. 18 сч, оп. 1, спр. 1474. Копии директив МВД о порядке назначения, директоров префектур полиции, директоров полиции и полицейских 1926 г., арк. 16.

Ф. 26. Королівський намісник округу Сучава у м. Чернівці
38. Ф. 26, оп. 1, спр. 379. Инструкция и правила организации функционирования школы по подготовке нотарей при королевском наместничестве 1939 г., арк.28.
39. Ф. 26, оп. 1, спр. 46. Дело об утверждении регламентов примарий Сучавского округа 1939 г., арк. 38.

Ф. 30. Чернівецький обласний інспекторат поліції в м. Чернівці
40. Ф. 30, оп. 1, спр. 6. Списки агентов и информаторов особых отделов сигуранцы Буковины и статистические сведения об их деятельности 1929 г., арк. 112.
41. Ф. 30 сч, оп. 1, спр. 39. Переписка с подведомственными органами сигуранцы об их деятельности и личном составе 1924 г., арк. 26.
42. Ф. 30, оп. 1, спр. 13. Заявления лиц, желающих поступить на роботу в органы сигуранцы 1936 г., арк. 9.
43. Ф. 30, оп. 1, спр. 151. Переписка с органами полиции об личном составе 1929 г., арк. 159.
44. Ф. 30, оп. 1, спр. 213. Приказы отдела кадров Черновицкой дирекции полиции об назначении принятых на службу в комиссариаты, отряды и уездные полиции на территории деятельности Черновицкого областного инспектората полициию 1932 г., арк. 113.
45. Ф. 30, оп. 1, спр. 235. Копия приказа генеральной дирекции полиции о дисциплине 1934 г., арк. 4.
46. Ф. 30, оп. 1, спр. 29. Списки чиновников полиции г. Радауцы с их характеристиками 1932 г.,., арк. 6.
47. Ф. 30, оп. 1, спр. 37. Переписка с органами полиции и сигуранцы о движении личного состава 1929 г., арк. 118.
48. Ф. 30, оп. 1, спр. 38. Переписка с органами полиции о личном составе и укомплектовании штатов 1930 г., арк. 235.
49. Ф. 30, оп. 1, спр. 50. Переписка с генеральной дирекцией полиции об организации роботы особого отдела сигуранцы в связи с административной реформой 1925 г. на Буковине 1925 г., арк. 16.
50. Ф. 30, оп. 1, спр. 153. Отдел сигуранцы. Копия приказа областного инспектора полиции г. Черновцы органами полиции о ведении реестра записи политически подозрительных лиц и о строгом надзоре за ними, списки политически неблагонадежных лиц, проживавших на территории деятельности областного инспектора полиции и подлежащих интернированию в лагерь в случае войны 1936 г., арк. 118.
51. Ф. 30, оп. 1, спр. 60. Заявления и анкеты поступающих на службу в полицейские органы на должности агентов и гардистов (городових – І.Т.) 1929 г., арк. 120.
52. Ф. 30, оп. 1, спр. 61. Дело о проведении экзаменов по укомплектованию штатов органов полиции и сигуранцы (постановления, протоколы, заявления кандидатов) 1929 г., арк. 46.
53. Ф. 30, оп. 1, спр. 62. Переписка с дирекцией бухгалтерии и с подведомственными комиссариатами о личном составе комиссариатов 1933 г., арк. 109.
54. Ф. 30, оп. 1, спр. 67. Служебные приказы генеральной дирекции полиции и областного инспектората о структуре областного инспектората полиции, образовании участковых комиссариатов в г. Черновцы, о ведении делопроизводства и др. 1936 г., арк. 11.
55. Ф. 30, оп. 1, спр. 69. Именные списки служащих и внешних информаторов полиции 1933 г., арк. 192.
56. Ф. 30, оп. 1, спр. 72. Ведомости на выплату жалования сотрудникам инспектората полиции и сигуранцы Буковины 1932 г., арк. 227.
57. Ф. 30, оп. 1, спр. 8. Заявления лиц, желающих поступить на должности секретных и специальных агентов и информаторов 1929 г., арк. 22.
58. Ф. 30, оп. 2, спр. 12. Списки полицейских украинской, польской и немецкой национальности (1919–1940 гг.), арк. 11.
59. Ф. 30, оп. 2, спр. 20.Списки особого отдела сигуранцы г. Радауцы 1921 г., арк. 3.
60. Ф. 30, оп. 2, спр. 21.Списки особого отдела сигуранцы г. Кымпулунг 1921 г., арк. 2.
61. Ф. 30, оп. 2, спр. 23. Списки служащих полицейских органов 1926 г., арк. 19.
62. Ф. 30, оп. 2, спр. 24. Списки служащих особого отдела сигуранцы г. Радауцы 1923 г., арк. 8.
63. Ф. 30, оп. 2, спр. 8. Списки служащих органов полиции и сигуранцы провинций Буковины, Бессарабии и Молдавии 1940 г., арк. 29.
64. Ф. 30, оп. 2, спр. 9. Списки служащих полицейских органов Буковины 1940 г., арк. 10.
65. Ф. 30, оп. 2, спр. 91. Списки служащих полицейских органов 1932 г., арк. 4.
66. Ф. 30, оп. 2, спр.165. Списки городовых полиции, распределённых по постам для несения службы 1938 г., арк. 8.
67. Ф. 30, оп. 2, спр. 16. Приказ командующего 8-й дивизии об осадном положении на Северной Буковине от 13 января 1919 г., арк. 11.
68. Ф. 30, оп. 2, спр. 28. Донесения агентов полиции о коммунистической деятельности, культурно-просветительной деятельности обществ национальных меньшинств, антивоенной деятельности и др. на территории их деятельности за 1925 г., арк. 40.
69. Ф. 30, оп. 2, спр. 29. Информационные донесения агентов полиции о политическом, социальном, национально-религиозным движениях на Буковине от 12.02.1925 г., арк. 4.
70. Ф. 30, оп. 2, спр. 169. Переписка с полицейскими и административными органами о признании и лишении прав румынского граждагства жителей Буковины 1939 г., арк. 34.

Ф. 38. Квестура м. Чернівці
71. Ф. 38 сч., оп. 1, спр. 2304. Расписание занятий полицейской школы города Черновцы 1922 г., арк. 6.
72. Ф. 38 сч., оп. 1, спр. 3869. О назначении префектом полиции г. Черновцы сержантов городовых. Представление о принятие присяги городовыми 1926 г., арк. 89.
73. Ф. 38 сч., оп. 1, спр. 3870. Переписка с МВД об увеличении штата полиции с целью укомплектования кадрами полицейских штатов 1926 г., арк. 7.
74. Ф. 38 сч., оп. 1, спр. 9018. О составе отряда полицейских городовых г. Черновцы 1934 г., арк. 8.

Ф.43. Примарія м. Чернівці
75. Ф. 43, оп. 1, спр. 5001. Положение о функциональной деятельности отделов примарии 1931 г., арк. 3.
76. Ф. 43, оп. 1, спр. 5902. Положение о деятельности юридического отдела примарии 1931 г., арк. 2.
77. Ф. 43, оп. 1, спр. 5903. Регламент об установлении функций служащих примарий 1931 г., арк. 3.
78. Ф. 43, оп. 1, спр. 8048. Отношение (Ходотайство – І.Т.) председателя коллегии адвокатов Буковины о принятии мер против лиц, практикующих без разрешения 1939 г., арк. 3.
79. Ф. 43сч, оп. 1, спр. 6113. Примария г. Черновцы. Копии указаний 1932 г., арк. 5.
80. Ф. 43 сч, оп. 1, спр. 6337. Циркуляры председателя временной комиссии о проведении екзамена по румынскому языку 1932 г., арк. 48.
81. Ф. 43, оп. 1, спр. 5900. Регламент об организации отделов примарии 1935 г., арк. 125.

Ф. 51. Примарія комуни Стара Жучка Чернівецького повіту
82. Ф. 51, оп. 3, спр. 432. Дело о расследовании административным судом Буковины причин увольнения охранника М. Медвичи 1935 г., арк. 12.

Ф. 114. Секретаріат міністерства юстиції на Буковині, м. Чернівці
83. Ф. 114, оп. 3, спр. 16. Проекты законов об организации судебных учреждений на Буковине 1920 г., арк. 125.

Ф. 119. Особливий відділ сигуранци м. Чернівці
84. Ф. 119, оп. 2, спр. 13. Списки агентов сигуранцы на бесплатный проезд на трамваях, на выдачу обмундирования и др. 1919 г., арк. 5.
85. Ф. 119, оп. 2, спр. 12. Списки агентов и информаторов полиции с указанием проделанной ими роботы за сентябрь-декабрь 1919 г., арк. 9.
86. Ф. 119, оп. 1, спр. 208. Личное дело агента особого отдела сигуранцы г. Черновцы Кациру Иоана 1929 г., арк. 24.
87. Ф. 119, оп. 2, спр. 31. Списки служащих полицейских пограничного пункта с. Неполоковцы 1920 г., арк. 2.
88. Ф. 119, оп. 2, спр. 35. Личные листки городовых полиции Федюк Василя и Каврна Тодера 1920 г., арк. 4.
89. Ф. 119, оп. 2, спр. 53. Списки служащих особого отдела сигуранцы г. Вижница 1921 г., арк. 1.
90. Ф. 119, оп. 2, спр. 110. Списки агентов особого отдела сигуранцы города Черновцы 1923 г., арк. 5.
91. Ф. 119, оп. 2, спр. 125. Списки служащих особого отдела сигуранцы с указанием звания, образования, военного положения и др. 1923 г., арк. 6.
92. Ф. 119, оп. 2, спр. 212. Списки служащих особого отдела сигуранцы гор. Кымпулунг-Молодова 1927 г., арк. 3.
93. Ф. 119, оп. 2, спр. 213. Списки служащих полицейского пограничного пункта Крещатик 1927 г., арк. 3.
94. Ф. 119, оп. 2, спр. 244. Список служащих особого отдела сигуранцы гор. Черновцы и график их дежурств на август месяц 1928 г., арк. 17.
95. Ф. 119, оп. 3, спр. 76. Список служащих особых отделов сигуранцы городов Буковины (1919–1929 гг.), арк. 1.
96. Ф. 119, оп. 1, спр. 80. Дело по разбору заявлений жителей гор. Черновцы о служебных злоупотреблениях агентов сигуранцы и служебные рапорта агентов о предоставлении им пропусков (1920–1928 гг.), арк. 90.
97. Ф. 119, оп. 1, спр. 122. Переписка с субинспекторатом полиции о перемещении кадров и списки агентов сигуранцы (1921–1926 гг.), арк. 547.

Ф.132. Сторожинецька повітова поліція
98. Ф. 132, оп. 1, спр. 23. Полиция государственной сигуранцы 1931 г., арк. 81.

Ф. 284. Трудовий суд Буковини
99. Ф. 284, оп. 2, спр. 1. Ведомости на выдачу жалования заседателям трудового суда г. Черновцы сентябрь 1933 г. – 7 июня 1940 г., арк. 47.
100. Ф. 284, оп. 2, спр. 2. Протоколы о даче присяги заседателями Черновицкого трудового суда 6 сентября 1933 г. – 14 декабря 1933 г., арк. 19.
101. Ф. 284, оп. 2, спр. 4. Переписка с министерством труда об выделении средств на содержание штата служащих трудового суда 7 января 1933 г. – 18 ноября 1934 г., арк. 36.
102. Ф. 284, оп. 2, спр. 7. Протоколы о даче присяги заседателями Черновицкого трудового суда 16 июля 1934 г. – 15 декабря 1934 г., арк. 14.
103. Ф. 284, оп. 2, спр. 9. Списки утвержденных экспертов и переводчиков Черновицкого трудового суда 1935–1937 гг., арк. 16.
104. Ф. 284, оп. 2, спр. 13. Переписка с апелляционной палатой г. Черновцы о перемещении кадров. Ведомости на выдачу жалования служащим трудового суда г. Черновцы 3 января 1936 г. – 17 декабря 1936 г., арк. 23.

Ф. 1240. Державний міністр (у справах Буковини) м. Чернівці
1921–1926 рр.
105. Ф. 1240, оп. 1, спр. 1. Докладная записка премьер-министру в г. Бухарест о результатах проведения выборов в палату депутатов на Буковине. Список депутатов 1921 г., арк. 6.

Arhivele Statului Вucureşti (ASB)
106. F.I.R.J. / D. 192 / 1919, Nr. 2355, 49 f.
107. F. Prefectului Judeţului Ilfov / Raportul inspectorului de poliţie. – d. 109-1918, 1 f.
108. F. Iancu Flondor. Proectul privind componenţa guvernului Bucovinei / d. 20, 69 f.

Arhivele Naţionale ale României (Direcţia Judeţeană Suceava)
109. F. 146. – Inv. 2. Judecătoria mixtă Suceava. – D. 429.
110. F. 235. – Inv. 143. Poliţia oraşului Rădăuţi. – D. 230.
111. F. 238. – Inv. 141. Poliţia oraşului Suceava. – D. 270.
112. F. 604. – Inv. 3. Tribunalul judeţului Suceava. – D. 813.

Нормативно-правові акти
113. Circumscripţiile judecătoriilor de munca, Decret № 2113 // Monitorul Oficial. – 1933. – 22 iul. (№ 166).
114. Codul de procedura penala Carol al doilea din 19 martie 1936 // Monitorul Oficial. – 1936. – 19 mar.(№ 66). – Р. 1.
115. Codul General al României / C. Hamangiu // Legea pentru organizarea jandarmeriei rurale. – Bucureşti : Universală, 1929. – Vol. 17. – P. 274–281.
116. Colecţia Legilor Romaniei, sub ingrijirea D-lui Profesor Univ. G. Alexianu, Legea pentru Organizarea Corpului de avocaţi. Tabloul onorariilor minimale din 30 decembrie 1925. – Bucureşti : Editura librariei “Universala” Alcalay &Co, 1936. – 127 p.
117. Deciziune ministerială // Monitorul Bucovinei. – 1920. – 27 mai (№ 33). – Fasc. 32.
118. Deciziune ministerială // Monitorul Bucovinei. – 1920. – 14 iun. (№ 46). – Fasc. 35.
119. Decret-Lege pentru înfiinţare de posturi de ajutor de judecător // Monitorul Oficial. – 1938. – 10 febr. (№ 33). – Р. 1.
120. Decret pentru fixarea numărului consilierilor judeţeni şi comunali // Monitorul Oficial. – 1926. – 25 ian. (№ 20).
121. Decret pentru instituirea unei comisiuni speciale de luarea măsurelor necesare pentru ezecutarea tractatelor de pace şi a convecţiunelor anexe lor // Monitorul Oficial. – 1920. – 3 ian. (№ 207).
122. Decret-Lege № 2.379 pentru modificarea unor dispoziţiuni din codul de procedură penală în vigoare în Bucovina // Monitorul Oficial. – 1919. – 24 iun. (№ 63).
123. Decret-Lege № 4883 pentru instituţia notarilor publici din Bucovina // Monitorul Oficial. – 1919. – 25 noiem. (№ 176).
124. Decret-Lege privitor la modificarea unor dispoziţiuni din regulamentul pentru notariat din Bucovina din 19 iulie 1919 // Monitorul Oficial. – 1919. – 19 iul. (№ 74).
125. Decret-Lege relativ la exerciţiul profesiunii de advocat şi aparator în cauzele penale din Bucovina № 4903 din 19 noiembrie 1919 // Monitorul Oficial. – 1919. – 25 noiem. (№ 176). – P. 1.
126. Decretul regal pentru organizarea Bucovinei // Glasul Bucovinei. – 1919. – 5 ian. (№ 44). – P. 1.
127. Decret regal № 1003 din 1 ianuarie 1920 // Monitorul Oficial. – 1920. – 2 ian. (№ 1).
128. Inspectoratul Regional Jand. Cernăuţi. Directive pentru Instrucţia profesională şi militară la Legiuni, Secţii şi posturi. – Cernăuţi, 1931. – 104 p.
129. Instrucţiuni asupra executării serviciului de siguranţă în Bucovina. – Cernăuţi : Societatea tipografică bucovineană, 1919. – 8 p.
130. Instrucţia pentru garda de siguranţă şi agenţii secreţi a Direcţiunei de Poliţie în Cernăuţi. – Cernăuţi : Editura Direcţiei de Poliţie, 1920. – 247 p.
131. J. C. M. pentru atribuţiile delegate Rezidenţilor Regali, relativ la Ministerul Agriculturii şi Domeniilor din 12 decembrie 1938 // Monitorul Oficial. – 1938. – 12 dec. (№ 289). – P. 1.
132. J. C. M. pentru atribuţiile delegate Rezidentului Regal de Ministerul Economiei Naţionale din 24 noemvrie 1938 // Monitorul Oficial. – 1938. – 24 noiem. (№ 274). – P. 1.
133. Legea administrativă din 27 martie 1936 (însoţită de note şi observaţiuni jurisprudenţiale de G. Alexianu). – Bucureşti : Editura Librăriei «Universală», 1936. – 112 p.
134. Legea administrativă din 14 august 1938 (cu note explicative de M. Constantinescu). – Bucureşti : Editura Ziarului «Universul», 1938. – 94 p.
135. Legea pentru organizarea administraţiei locale. (desluşiri şi îndrumări de A. Dobrescu). – Bucureşti : Editura Tipografia Modernă, 1929. – 320 p.
136. Legea pentru organizarea administraţiei locale (cu note explicative de A. Grigorescu). – Bucureşti : Editura Tipografia Moderna, 1933. – 96 p.
137. Lege pentru interpretarea şi aplicarea Decretului-Lege № 1–066 din Martie 1938, privind suspendarea stabilităţii şi inamobilităţii notarilor publici // Monitorul Oficial. – 1939. – 29 mai (№ 115). – P. 1.
138. Lege pentru organizarea jandarmeriei // Monitorul Oficial. – 1939. – 5 iun. (№ 126). – P. 1.
139. Lege pentru organizarea jandarmeriei rurale // Monitorul Oficial. – 1929. – 24 mar. (№ 68).
140. Lege pentru organizarea judecatorească // Monitorul Oficial. – 1938. – 20 aug. (№ 192). – P. 1.
141. Lege pentru organizarea judecatrească. – Bucureşti : Tipografia Ziarului «Universal», 1937. – 178 p.
142. Lege pentru organizarea poliţiei generale a Statului // Monitorul Oficial. – 1929. – 1 iul. (№ 159).
143. Lege pentru ratificarea şi executarea tractatului de pace cu Ausrtia // Monitorul Oficial. – 1920. – 26 sept. (№ 140).
144. Lege pentru statutul jandarmilor şi personalul civil al jandarmeriei // Monitorul Oficial. – 1929. – 5 aug. (№ 171).
145. Lege pentru unificarea administrativă (Promulgată cu Inaltul Decret Regal № 1972 din 13 iunie 1925 şi publicată în Monitorul Oficial №128 din 14 iunie 1925). – Cernauţi : Editura “Glasul Bucovinei”, 1925. – 116 p. – (Biblioteca “Glasul Bucovinei”, № 5).
146. Lege pentru unificarea organizării judecatoreşti din 24 iunie 1924 // Monitorul Oficial. – 1924. – 26 iun. (№ 136).
147. Lege «Pentru Curtea de Casaţie şi Justiţie» Decret №. 3750 din 19 decembrie 1925 // Monitorul Oficial. – 1925. – 20 dec. (№ 282).
148. Lege privitoare la numirea magistraţelor dela judecătoriile de muncă. Decret № 991 din 1933 // Monitorul Oficial. – 1933. – 8 apr. (№ 83).
149. Legea «Pentru Înalta Curtea de Casaţie si Justiţie». – Bucureşti : Editura «Monitorul Oficial», 1939. – 96 p.
150. Legea «Pentru Curtea de Casaţie si Justiţie» din 14 septembrie 1939 // Monitorul Oficial. – 1939. – 14 sept. (№ 212). – P. 1.
151. Legea «Pentru modificarea unor dispozitiuni din legea pentru organizarea judecatoreasca » // Monitorul Oficial. – 1931. – 1 ian. (№ 1).
152. Lege «Pentru modificarea unor dispozitiuni din legea pentru organizarea judecatorească » Legea №. 44/1935 // Monitorul Oficial. – 1935. – 3 apr. (№ 79).
153. Lege «Pentru modificarea unor dispoziţiuni din legea pentru organizarea judecatorească » Decret №. 519/933 // Monitorul Oficial. – 1933. – 3 mar. (№ 52).
154. Lege «Pentru modificarea unor dispoziţiuni din legea pentru organizarea judecatorească» Legea №. 114/1934 // Monitorul Oficial. – 1934. – 3 iul. (№ 150).
155. Lege administrativa din 14 august 1938. – Bucureşti : Monitorul Oficial şi imprimeriile statului (imprimeria centrla), 1938. – 191 p.
156. Lege de organzare a curţilor administrative // Monitorul Oficial. – 1939. – 15 mar. (№ 63).
157. Lege pentru înfiinţarea şi organizarea jurisdicţiei muncii, Decret №. 341/933 // Monitorul Oficial. – 1933. – 15 febr. (№ 38).
158. Lege autentificării actelor. Legea Corpului de Avocaţi. Regulamentul Corpului de Avocaţi. – Bucureşti : Editura “Curierul judiciar”, 1924. – 268 p.
159. Lege pentru Organizarea şi Unificarea Corpului de advocaţi // Monitorul Oficial. – 1923. – 21 febr. (№ 251).
160. Lege pentru Organizarea şi Unificarea Corpului de avocţti, Tariful avocaţilor din Bucovina. – Cernăuţi : Editura corpului de avocaţi din Cernăuţi 1923. – 53 p.
161. Lege avocaţilor. Insoţită de Expunerea de Motive a Ministrului de Justiţie. – Bucureşti : Curierul Judiciar, 1932. – 149 p.
162. Lege pentru Organizarea Corpului de avocaţi, Sancţionată prin Înaltul Decret Regal № 4.221 din 22 Decembrie 1931. – Bucureşti : Ediţie Oficială, 1932. – 124 p.
163. Ordonanţa Ministrului – delegat № 12 // Monitorul Bucovinei. – 1920. – 7 febr. – Fasc. 9.
164. Regulament pentru Funcţionarea Serviciilor de Asistenţă Judiciara // Buletinul Uniunii avocaţilor (organ oficial al corpului avocaţilor din Romania). – 1924. – № 1 (Apr). – P. 98–105.
165. Regulament de administraţiune publică pentru funcţionarea curţilor cu juraţi // Monitorul Oficial. – 1921. – 8 sept. (№ 120).
166. Regulament pentru “Funcţionarea curţilor cu juraţi” Înalt Decret Regal № 3.169 din 15 decembrie 1936 // Monitorul Oficial. – 1936. – 16 dec. (№ 293). – P. 1.
167. Regulament pentru “Funcţionarea curţilor cu juraţi” (Aprobat prin Înalt Decret Regal № 1.643 din 19 mai 1925) // Monitorul Oficial. – 1925. – 20 mai (№ 109).
168. Regulament pentru aplicarea legii administrative // Monitorul Oficial. – 1939.– 18 noiem. (№ 268).
169. Regulament pentru Examenul de magistri şi alegerea locurilor în baza examenului, Decret № 2.124 din 13 august 1928 publicat // Monitorul Oficial. – 1928. – 23 aug. (№ 186).
170. Regulament pentru funcţionarea curţilor cu juraţi // Monitorul Oficial. – 1925. – 20 mai (№ 109).
171. Regulament pentru organizarea serviciului interior al tribunalelor şi parchetelor // Monitorul Oficial. – 1939. – 11 mar. (№ 60).
172. Regulament pentru organizarea serviciului interior al tribunalelor, al grefelor şi al cancelariei parchetelor aprobat cu decretul regal № 3.714 publicat // Monitorul Oficial. – 1925. – 29 dec. (№ 285).
173. Regulament pentru organizarea şi funcţionarea şcolelor de notari din Transilvania // Monitorul Oficial. – 1926. – 18 febr. (№ 40).
174. Regulament pentru Traducători şi interpreţi pe lângă instanţele judecătoreşti din 18 octombrie 1925 // Monitorul Oficial. – 1925. – 18 oct. (№ 230).
175. Regulament privitor la «Solemninatatia şi formele depunerii jurămîntului de către membrii ordinului judecătoresc si funcţionarii grefelor» Decret № 4241 din 31 decembrie 1924 // Monitorul Oficial. – 1925. – 3 ian. (№ 2).
176. Regulamentul Legii şi Statutului jandarmeriei rurale // Monitorul Oficial. – 1931. – 14 mar. (№ 61).
177. Reinfiinţarea judecatoriei mixtă Darabani din judeţul Dorogoi Decret №. 2.695 din 1931 // Monitorul Oficial. – 1931. – 28 iul. (№ 172).
178. Reinfiinţarea judecatoriei Vama mixtă din judeţul Câmpulung Decret №. 3.649 din 1932 // Monitorul Oficial. – 1933. – 12 ian. (№ 9).

Статистичні матеріали
179. Agenda şi anuarul magistraturii şi baroului 1936 (ediţie oficială publicată cu autorizaţia ministrului justişiei). – Bucureşti : Cartea românească, 1937. – 497 p.
180. Anuarul statistic al României pe anul 1929. – Bucureşti : Regia M.O., şi Impremeria Naţională, 1931. – 496 p.
181. Anuarul statistic al României pe anii 1937 şi 1938. – Bucureşti : Splaiul unirii, 1939. – 712 p.
182. Anuarul statistic al României pe anii 1939 şi 1940. – Bucureşti : Splaiul unirii, 1940. – 762 p.

Спогади
183. Balan T. Rolul lui Vasile Bodnarescu în preajma Unirii / T. Balan. – Cernăuţi : Tip. Mitropolitul Silvestru, 1938. – 44 р.
184. Bucevschi D. Amintiri din anul Unirii / D. Bucevschi. – Cernăuţi : Glasul Bucovinei, 1936. – 16 p.

Періодика
185. Адміністративна реформа // Час. – 1929. – 1 січ. (№ 99).
186. Бюджет Чернівецького повіту // Голос Буковини. – 1935. – 28 квіт. (№ 15). – С. 3.
187. Буковина й Марморщина увільнена від страхіть стану облоги // Час. – 1928. – 23 падолист. (№ 45).
188. Важні заяви міністра Буковини // Час. – 1929. – 10 квіт. (№ 153).
189. Вибори до повітових та громадських рад : становище соціал-демократичної партії // Боротьба. – 1929. – № 48. – С. 1.
190. Вибори до Сенату із курії громад // Час. – 1928. – 19 груд. (№ 66).
191. Виборче право для жінок // Час. – 1929. – 16 січ. (№ 86).
192. Вкінці мають Чернівці інтерімарну комісію // Час. – 1929. – 9 черв. (№ 200).
193. Герби українських повітів // Час. – 1928. – 16 жовт. (№ 14).
194. Голос Буковини. – 1934. – 23 верес. (Ч. 31). – С. 4.
195. Др. Володимир Залозецький вибраний сенатором // Час. – 1928. – 19 груд. (№ 66).
196. Жандармерія не сміє вмішуватися до виборів // Час. – 1928. – 1 груд. (№ 52).
197. Жебрай – лише сам не бери // Голос Буковини. – 1933. – 30 лип. (Ч. 25). – С. 3.
198. З парляменту (Буковинський день в камері) // Час. – 1929. – 26 січ. (№ 94).
199. Зменшення жандармерії // Час. – 1928. – 24 падолист. (№ 46).
200. Із засідання громадської ради у Чернівцях // Боротьба. – 1928. – № 4. – С. 2–3.
201. Іменування нових повітових і окружних (пляс) комісій // Час. – 1929. – 24 серп. (№ 263).
202. Іспити на преторів // Час. – 1928. – 6 жовт. (№ 6).
203. Комісія для студіювання знесення стану облоги // Час. – 1928. – 14 падолист. (№ 37).
204. Назначення повітових та громадських виборів // Час. – 1929. –21 листоп. (№ 337).
205. Приїзд міністра Пописку // Час. – 1928. – 10 жовт. (№ 11).
206. Реорганізація сигуранци й поліції // Час. – 1929. – 12 квіт. (№ 155).
207. Реорганізація сигуранци та поліції // Час. – 1928. – 28 падолист. (№ 49).
208. Тимчасова комісія для міста Чернівців // Час. – 1928. – 18 груд. (№ 65).
209. Actualitatea la Rezidenţa Ţinutilui // Glasul Bucovinei. – 1939. – 18 febr. (№ 5554). – P. 2.
210. Actualitatea la Rezidenţa Ţinutilui // Glasul Bucovinei. – 1939. – 19 febr. (№ 5555). – P. 2.
211. Actualitatea la Rezidenţa Ţinutilui // Glasul Bucovinei. – 1939. – 6 mar. (№ 5566). – P. 3.
212. Adunarea notarilor comunali // Glasul Bucovinei. – 1922. – № 980 (Аpr.). – Р. 3.
213. Alegerea de Senator al Universităţii din Cernăuţi // Glasul Bucovinei. – 1926. – 1 iun. (№ 2117). – P. 1.
214. Alegerea primarului din Suceava // Glasul Bucovinei. – 1926. – 1 apr. (№ 2076). – P. 9.
215. Alegeri nouă... // Glasul Bucovinei. – 1926. – 10 apr. (№ 2079). – P. 1–2.
216. Amesticul ofiţerilor în alegeri // Glasul Bucovinei. – 1926. – 8 iun. (№ 2122). – P. 1.
217. Atribuţiile Prefecţilor // Glasul Bucovinei. – 1926. – 30 dec. (№ 2284). – P. 1.
218. Banda Sivecin in faţa tribunalului militar din Cernăuţi // Glasul Bucovinei. – 1939. – 9 febr. (№ 5546). – Р. 3.
219. Bugetul Municipiului Cernăuţi // Glasul Bucovinei. – 1929. – № 2914 (Mar.). – P. 2.
220. Burac A. Administraţia comunală / A. Burac // Glasul Bucovinei. – 1919. – 15 apr. (№ 121).
221. Câţi parlamentari va avea Bucovina // Glasul Bucovinei. – 1926. – 10 apr. (№ 2079). – P. 2.
222. Ce-i cu ministrul Bucovinei // Glasul Bucovinei. – 1921. – 15 apr. (№ 681). – P. 1.
223. Cerem demisiunea d-lui Nistor // Bucovina. – 1919. – 18 oct. (№ 169).
224. Conferenţa pretorilor şi primarilor comunelor urbane din Cernăuţi / Glasul Bucovinei. – 1938. – 12 ian. (№ 5524). – P. 3.
225. Conferinţă a prefecţiilor de judeţ din Ţinut // Glasul Bucovinei. – 1939. – 15 febr. (№ 5551). – P. 3.
226. Conferinţa administrativă dela Prefectura jud. Cernăuţi // Glasul Bucovinei. – 1940. – 2 apr. (№ 5874). – P. 2.
227. Conferinţa Prefecţilor din Ţinutul Suceava // Glasul Bucovinei. – 1938. – 4 ian. (№ 5518). – P. 3.
228. Conferinţă sub preşedenţia d-lu Rezident Regal // Glasul Bucovinei. – 1939. – 13 iul. – P. 3.
229. Congresul Avocaţilor // Glasul Bucovinei. – 1925. – № 1916. – 8 sept. – P. 2.
230. Congresul Avocaţilor // Glasul Bucovinei. – 1925. – № 1917. – 12 sept. – P. 1.
231. Congresul de la Paris // Glasul Bucovinei. – 1919. – 18/31 ian. (№ 61).
232. Constituirea consiliului municipal din Cernăuţi // Glasul Bucovinei. – 1926. – 14 mar. (№ 2061). – P. 1.
233. Cum arată reforma administrativă // Glasul Bucovinei. – 1929. – 30 iul. (№ 3006). – P. 1.
234. Cum s’au petrecut alegerile // Glasul Bucovinei. – 1926. – 1 iun. (№ 2117). – P. 1.
235. Cum se face alegerea de primari în municipii // Glasul Bucovinei. – 1926. – 17 mar. (№ 2063). – P. 1.
236. De la comisiunea de lichidare a aprovizionării // Glasul Bucovinei. – 1923. – 4 febr. (№1184). – P. 1.
237. Dela Baroul Bucovinei // Glasul Bucovinei. – 1940. – 25 iul. (№ 5962). – P. 2.
238. Dela Curtea Criminală din Cernauţi // Glasul Bucovinei. – 1939. 11 mar. – (№ 5571).
239. Dela Prefectura judeţului Cernăuţi // Glasul Bucovinei. – 1940. – 31 mar. (№ 5873). – P. 1.
240. Dela Tribunalul Militar Cernăuţi // Glasul Bucovinei. – 1939. – 29 mar. (№ 5585). – Р. 3.
241. Dela Tribunalul Militar