Буряник Олеся Олексіївна Еколого-ландшафтознавчий аналіз Сколівських Бескид




  • скачать файл:
  • Название:
  • Буряник Олеся Олексіївна Еколого-ландшафтознавчий аналіз Сколівських Бескид
  • Альтернативное название:
  • Буряник Олеся Алексеевна Эколого-ландшафтоведческой анализ Сколевских Бескид
  • Кол-во страниц:
  • 270
  • ВУЗ:
  • у Київському національному універ­ситеті імені Тараса Шевченка
  • Год защиты:
  • 2019
  • Краткое описание:
  • Буряник Олеся Олексіївна, аспірант Львівського націо­нального університету імені Івана Франка: «Еколого-ландшафтознавчий аналіз Сколівських Бескид» (11.00.01 - фізична географія, геофізика і геохімія ландшафтів). Спецрада К 26.001.22 у Київському національному універ­ситеті імені Тараса Шевченка МОН України




    Львівський національний університет імені Івана Франка
    Міністерство освіти і науки України
    Київський національний університет імені Тараса Шевченка
    Міністерство освіти і науки України
    Кваліфікаційна наукова праця
    на правах рукопису
    БУРЯНИК ОЛЕСЯ ОЛЕКСІЇВНА
    УДК 911.53 (477:292.452)
    ЕКОЛОГО-ЛАНДШАФТОЗНАВЧИЙ АНАЛІЗ СКОЛІВСЬКИХ
    БЕСКИД
    11.00.01 – фізична географія, геофізика і геохімія ландшафтів
    Подається на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук
    Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей,
    результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело
    _______ О. О. Буряник
    Науковий керівник – Мельник Анатолій Васильович, доктор
    географічних наук, професор
    Львів – 2018




    ЗМІСТ
    ВСТУП……………………………………………………………...……………16
    РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ЕКОЛОГОЛАНДШАФТОЗНАВЧОГО АНАЛІЗУ ГІРСЬКИХ
    ТЕРИТОРІЙ……..………………………………………......………………….22
    РОЗДІЛ 2. МЕТОДИКА ЕКОЛОГО-ЛАНДШАФТОЗНАВЧИХ
    ДОСЛІДЖЕНЬ…..……………………………………………………………...43
    2.1. Картографування природних територіальних комплексів…………….....44
    2.2. Вивчення антропогенних навантажень на ландшафтні комплекси ……..45
    2.3. Дослідження екологічно небезпечних фізико-географічних процесів….53
    2.4. Аналіз ландшафтно-екологічної ситуації …………………………………57
    РОЗДІЛ 3. ЛАНДШАФТНІ ПЕРЕДУМОВИ ФОРМУВАННЯ
    ЕКОЛОГІЧНОЇ СИТУАЦІЇ У СКОЛІВСЬКИХ
    БЕСКИДАХ……………………………….…………………………………….62
    3.1. Ландшафтна вивченість досліджуваної території………………….……..62
    3.2. Чинники формування природних територіальних комплексів…………..70
    3.3. Ландшафтна структура території дослідження…………………………...87
    3.4. Фізико-географічне районування………….……………………………...106
    РОЗДІЛ 4. АНТРОПОГЕННІ ЧИННИКИ ФОРМУВАННЯ
    ЛАНДШАФТНО-ЕКОЛОГІЧНОЇ СИТУАЦІЇ У СКОЛІВСЬКИХ
    БЕСКИДАХ………………………………...………………………………….115
    4.1. Демографічне навантаження на ландшафти…...……………...…………115
    4.2. Господарські впливи площинного характеру …………………….……..119
    4.3. Локальні антропогенні навантаження ……………..……………...……..137
    РОЗДІЛ 5. ЛАНДШАФТНО-ЕКОЛОГІЧНА СИТУАЦІЯ У
    СКОЛІВСЬКИХ БЕСКИДАХ….....................................................................155
    5.1. Лісопатологічні явища та всихання деревостанів………………….........155
    5.2. Небезпечні гідрометеорологічні процеси.....……………………….........173
    5.3. Негативні геолого-геоморфологічні процеси …………………………...181
    5.4. Екологічний стан ландшафтних комплексів …………….……………...185
    РОЗДІЛ 6. НАУКОВІ ЗАСАДИ ПОЛІПШЕННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ
    СИТУАЦІЇ В РЕГІОНІ……………………………………………………….195
    6.1. Ландшафтознавчі основи раціонального природокористування і
    вирішення екологічних проблем.…………………… …….…………..……...195
    6.2. Оптимізація мережі природоохоронних територій.....…………….…….200
    ВИСНОВКИ……………………………………………………………………214
    СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ……………………………...218
    ДОДАТКИ……………………………………………………………………...231
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ
    Проведене еколого-ландшафтознавче дослідження в Сколівських
    Бескидах, дає можливість зробити наступні висновки.
    1. Еколого-ландшафтознавчий аналіз як прикладне ландшафтознавче
    дослідження, спрямоване на вивчення взаємодії людини і природи та
    пов’язаних з цим екологічних проблем, повинно опиратися на сукупність
    філософських (аналіз, індукція, дедукція), загальнонаукових (генетичний,
    системний, екологічний, порівняння, спостереження, моделювання) і
    конкретнонаукових (ландшафтознавчий, геосистемний, басейновий,
    геоекологічний, еколого-географічний, ландшафтно-екологічний, екологоландшафтознавчий) підходах і методах та здійснюватися за конкретною
    програмою-алгоритмом, який передбачає реалізацію наступних завдань: 1)
    вивчення природних передумов формування ландшафтно-екологічної
    ситуації; 2) дослідження антропогенних чинників формування ландшафтноекологічних проблем; 3) аналіз ландшафтно-екологічних проблем та оцінка
    екологічного стану ландшафтних комплексів; 4) розробка заходів з
    поліпшення ландшафтно-екологічної ситуації.
    2. Середньомасштабне еколого-ландшафтознавчого дослідження гірського
    фізико-географічного району повинно опиратися на низку методик і
    методичних прийомів спрямованих на з’ясування ландшафтної структури
    території, аналіз і оцінку антропогенних навантажень на ландшафтні
    комплекси, оцінку ступеня антропогенної модифікованості ПТК, аналіз
    особливостей прояву екологічно несприятливих фізико-географічних
    процесів. Запропоновані нами методичні розробки стосуються уточнення
    низки методик, зокрема: деталізовано оціночну класифікацію ступеня
    демографічного навантаження на ландшафти (в межах категорій виділено
    пять стадій, кожна з яких характеризується певною густотою населення);
    деталізовано методику оцінювання антропогенної модифікованості гірських
    ландшафтних комплексів (в межах категорій модифікацій виділено п’ять
    215
    стадій; запропоновано бланк ландшафтознавчого дослідження
    лісопатологічних процесів. Картографування та аналіз всіх показників
    доцільно проводити за допомогою сучасних ГІС-технологій. В нашому
    дослідженні використовувалося програмне середовище ArcGIS 9.31 та
    допоміжні програми Еxel, Сorel DRAW.
    3. Природними передумовами формування сучасної екологічної ситуації у
    Сколівських Бескидах є властивості ландшафтних комплексів. Ландшафтна
    структура досліджуваної території представлена чотирма видами висотних
    місцевостей (крутосхиле ерозійно-денудаційне лісисте середньогір’я,
    крутосхиле ерозійно-денудаційне лісисте низькогір’я, спадистосхиле
    ерозійно-денудаційне низькогір’я, терасовані днища міжгірських долин), 23
    видами стрій і біля 130 видами простих учорищ, що свідчить про високе
    ландшафтне різноманіття Сколівських Бескид. Аналіз існуючих схем
    районування, укладеної нами ландшафтної карти, галузевих карт і
    космознімків послужив основою для виділення в досліджуваному районі 32
    ландшафтів або ландшафтних підрайонів.
    4. Сколівські Бескиди є одним із відносно слабозаселених регіонів в
    Українських Карпатах. Демографічне навантаження по ландшафтах тут
    розподіляється дуже нерівномірно: в 7-ми воно відсутнє взагалі, у 23-ох –
    слабке (густота населення до 50 осіб/км²), в одному – помірне (55 осіб/км²) і в
    одному – дуже сильне (204 особи/км²). Бальна оцінка антропогенної
    модифікованості ландшафтів Сколівських Бескид, здійснена на основі аналізу
    антропогенних навантажень площинного характеру (лісівництво, луківництво
    та селитьба), свідчить, що їм властива слабка антропогенна модифікованість
    (оцінюється в 100-200 умовних балів, при максимально можливих 500 ум. б).
    Найбільшого негативного впливу від локальних навантажень, в тому числі й
    техногенного забруднення, зазнають місцевості терасованих днищ
    міжгірських долин рік Стрий, Опір, Сукіль, Крушельниця і Лужанка,
    оскільки тут проходять лінії електропередач, нафтопровід та дорога
    216
    міжнародного значення Київ-Чоп.
    5. Сучасна ландшафтно-екологічна ситуація у Сколівських Бескидах
    характеризується сукупністю ландшафтно-екологічних проблем, пов’язаних
    із низкою негативних фізико-георафічних процесів. Однією з найбільших
    екологічних проблем у Сколівських Бескидах є всихання ялини європейської
    (Picea abies), що пов’язано з її низькою стійкістю до хвороб і шкідників (82 %
    деревостанів охоплені груповим, куртинним та суцільним всиханням). В
    межах ключової ділянки «Рибник Майданський» основні осередки всихання
    приурочені до висотної місцевості крутосхилого ерозійно-денудаційного
    лісистого середньогір’я, переважно до урочищ гребенів хребтів та верхніх
    частин крутих схилів північної експозиції зайнятих середньовіковими
    насадженнями. Негативні геолого-геоморфологічні (зсуви, осипища) та
    гідрокліматичні (повені, паводки, селі) фізико-географічні процеси мають
    чітку приуроченість до висотних місцевостей: для місцевості крутосхилого
    ерозійно-денудаційного лісистого середньогір’я найчастіше характерні
    осипища, селі, вітровали, буреломи, лісопатологічні явища та всихання
    похідних смерекових деревостанів; у місцевості спадистосхилого ерозійноденудаційного лісистого низькогір’я поширені зсуви, вітровали, буреломи,
    лісопатологічні явища та всихання деревостанів; для місцевості терасованих
    днищ міжгірських долин – паводки та бокова ерозія. Аналіз сприятливості
    екоумов висотних місцевостей для проживання людей показав, що найліпші
    умови мають місце у висотній місцевості терасованих днищ міжгірських
    долин річок Стрий, Опір, Сукіль та Лужанка, а найгірші – місцевості
    крутосхилого ерозійно-денудаційного лісистого середньогір’я. В Сколівських
    Бескидах нами виділено 4 ландшафтно-екологічні підрайони, кожний з яких
    характеризується певним природним екопотенціалом, різним ступенем
    модифікованості ландшафтних комплексів та своєрідною ландшафтноекологічною ситуацією. Найліпша екологічна ситуація спостерігається в
    Зубрице-Мислівському екопідрайоні, а найгірша – Лосинецько-Ясеницькому.
    217
    6. Вирішення ландшафтно-екологічних проблем і поліпшення екологічної
    ситуації у Сколівських Бескидах потребує раціонального
    природокористування на основі врахування ландшафтної структури
    території, а також реалізації системи спеціальних заходів з попередження
    негативних фізико-географічних процесів. Важливе значення має також
    оптимізація територій природно-заповідного фонду. Запропоноване нами
    вдосконалене функціональне зонування НПП «Сколівські Бескиди»
    передбачає збільшення площі заповідної зони за рахунок територій, які мають
    багате ландшафтне різноманіття, та значне зменшення площі господарської
    зони.
  • Стоимость доставки:
  • 200.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины


ПОСЛЕДНИЕ СТАТЬИ И АВТОРЕФЕРАТЫ

ГБУР ЛЮСЯ ВОЛОДИМИРІВНА АДМІНІСТРАТИВНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПРАВОПОРУШЕННЯ У СФЕРІ ВИКОРИСТАННЯ ТА ОХОРОНИ ВОДНИХ РЕСУРСІВ УКРАЇНИ
МИШУНЕНКОВА ОЛЬГА ВЛАДИМИРОВНА Взаимосвязь теоретической и практической подготовки бакалавров по направлению «Туризм и рекреация» в Республике Польша»
Ржевский Валентин Сергеевич Комплексное применение низкочастотного переменного электростатического поля и широкополосной электромагнитной терапии в реабилитации больных с гнойно-воспалительными заболеваниями челюстно-лицевой области
Орехов Генрих Васильевич НАУЧНОЕ ОБОСНОВАНИЕ И ТЕХНИЧЕСКОЕ ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ЭФФЕКТА ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ КОАКСИАЛЬНЫХ ЦИРКУЛЯЦИОННЫХ ТЕЧЕНИЙ
СОЛЯНИК Анатолий Иванович МЕТОДОЛОГИЯ И ПРИНЦИПЫ УПРАВЛЕНИЯ ПРОЦЕССАМИ САНАТОРНО-КУРОРТНОЙ РЕАБИЛИТАЦИИ НА ОСНОВЕ СИСТЕМЫ МЕНЕДЖМЕНТА КАЧЕСТВА