АДМІНІСТРАТИВНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ПРАВИЛ БЕЗПЕКИ ПОЛЬОТІВ

Краткое описание

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

На правах рукопису

БИЧКОВ АНДРІЙ СЕРГІЙОВИЧ

УДК 351.814+347.81+35.073.573

АДМІНІСТРАТИВНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ПРАВИЛ БЕЗПЕКИ ПОЛЬОТІВ

12.00.07 – адміністративне право і процес;
фінансове право; інформаційне право

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата
юридичних наук

Науковий керівник
Колпаков Валерій Костянтинович, доктор юридичних наук, професор

Київ – 2010

ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1
БЕЗПЕКА ПОЛЬОТІВ ЯК ОБ’ЄКТ АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ.
1.1. Поняття безпеки польотів……………………………………………..11
1.2. Адміністративно-правові норми, що регулюють правила безпеки польотів…………………………………………………………………………….27
1.3. Суб’єкти адміністративно-правового регулювання правил безпеки польотів…………………………………………………………………………….59
РОЗДІЛ 2
АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВА ХАРАКТЕРИСТИКА ПОРУШЕННЯ ПРАВИЛ БЕЗПЕКИ ПОЛЬОТІВ.
2.1. Адміністративний проступок: поняття, ознаки та особливості прояву в повітряному транспорті………………………………………………………….78
2.2. Об’єктивні та суб’єктивні ознаки складу порушення правил безпеки польотів……………………………………………………………………………..95
РОЗДІЛ 3
РЕАЛІЗАЦІЯ НОРМ АДМІНІСТРАТИВНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА ПОРУШЕННЯ ПРАВИЛ БЕЗПЕКИ ПОЛЬОТІВ.
3.1. Види стягнень, які застосовуються за порушення правил безпеки польотів…………………………………………………………………………...138
3.2. Провадження у справах про порушення правил безпеки польотів…...159
ВИСНОВОК………………………………………………………………177
ДОДАТКИ………………………………………………………………...186
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………...249

Список умовних скорочень

АРК – Автономна Республіка Крим
ВРУ – Верховна Рада України
ГОСТ – Государственный стандарт
ГУРСЧПФ – Головне управління Робітничо-Селянського Червоного повітряного флоту
ЄС – Європейський союз
ІКАО – Міжнародна організація цивільної авіації
ККУ – Кримінальний кодекс України
КМУ – Кабінет Міністрів України
КУпАП – Кодекс України про адміністративні правопорушення
МВС – Міністерство внутрішніх справ
МНС – Міністерство надзвичайних ситуацій
НКЗС – Народний комісаріат збройних сил
НКПТ – Народний комісаріат повітряного транспорту
НЛГС – Нормы летной годности гражданских самолетов
ООН – Організація Об’єднаних Націй
ПК – Повітряний кодекс
ПКУ – Повітряний кодекс України
РНБО – Рада національної безпеки і оборони України
РНК – Рада народних комісарів
РРФСР – Російська Радянська Федеративна Соціалістична Республіка
СБУ – Служба безпеки України
СРСР – Союз Радянських Соціалістичних Республік
США – Сполучені Штати Америки
УРСР – Українська Радянська Соціалістична Республіка

ВСТУП

Актуальність теми. Проблематика дисертації є невід’ємною складовою сучасних досліджень адміністративного примусу і присвячена забезпеченню безпеки польотів повітряних суден засобами адміністративної відповідальності.
Авіаційний транспорт інтенсивно використовується для переміщення різними верствами населення. Українські авіакомпанії виконують майже 20 млн рейсів за рік (не враховуючи чартерні) і перевозять близько 1,6 млрд пасажирів. За таких умов постала нагальна необхідність у вдосконаленні заходів щодо забезпечення безпеки польотів, серед яких важливе місце посідає адміністративна відповідальність.
За даними органів статистики, у період з 2004 по 2009 роки до такої відповідальності притягнуто 256 осіб. Вищенаведене свідчить, що цей інструмент підтримання порядку у протидії діянням, які посягають на безпеку польотів, використовується неефективно. Однією з причин такого становища є прогалини у теоретичному опрацюванні питань адміністративної відповідальності на авіаційному транспорті. На сьогоднішній час вони лише фрагментарно розглянуті у деяких працях українських правників. Досі не сформовані концептуальні положення щодо місця цього інституту а ні в адміністративно-деліктному праві, а ні в системі заходів транспортної безпеки, відсутні цілісні уявлення щодо подолання колізій у нормативному матеріалі, не визначені шляхи усунення складнощів у практичній діяльності щодо притягнення правопорушників до адміністративної відповідальності.
Таким чином, необхідно констатувати, що наукове супроводження адміністративної діяльності по забезпеченню безпеки польотів повітряних суден засобами адміністративної відповідальності не відповідає соціальним очікуванням і потребує суттєвого вдосконалення. За таких обставин постала актуальною систематизація нормативного матеріалу, уточнення понять і дефініцій, які використовуються у досліджуваній сфері, розробка пропозицій щодо вдосконалення чинного законодавства і рекомендацій для правозастосовчої практики.
З урахуванням цього, базове підгрунття дисертації склали дослідження проблем адміністративного права, які здійснили В.Б. Авер’янов, О.Ф. Андрійко, Ю.П. Битяк, І.Л. Бородін, В.М. Гаращук, І.П. Голосніченко, П.В. Діхтіевский, Є.В. Додін, Р.А. Калюжний, А.Т. Комзюк, Т.О. Коломоєць, В.К. Колпаков, В.В. Конопльов, О.В. Копан, О.В. Кузьменко, Д.М. Лук’янець, О.В. Негодченко, Н.Р. Нижник, В.І. Олефір, О.І. Остапенко, Д.В. Приймаченко, Т.О. Проценко, О.П. Рябченко, А.О. Селиванов, В.К. Шкарупа, Х.П. Ярмакі та інші. Обґрунтуванню поглядів дисертанта слугували роботи, що розв’язували конкретні наукові завдання в сфері адміністративного права, які підготували К.К. Афанасьєв, В.М. Бевзенко, В.Д. Гавловский, Є.С. Герасименко, В.К. Гіжевський, С.Т. Гончарук, В.В. Гордєєв, Е.Ф. Демський, В.В. Доненко, С.Ф. Константінов, С.О. Кузніченко, У.І. Ляхович, Т.О. Мацелик, О.І. Миколенко, О.Л. Соколенко, Н.В. Хорощак та інші.
Їхні здобутки містять низку системних положень і висновків, які прямо або опосередковано стосуються адміністративної відповідальності за конкретні проступки і створюють методологічні передумови для ефективного її дослідження у нових реаліях.
Таким чином, потреба у подальшому розробленні теоретичних питань і практичних рекомендацій щодо адміністративної відповідальності за порушення правил безпеки польотів обумовлює актуальність обраної дисертантом теми.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження безпосередньо пов’язано із завданнями, що містяться в Комплексній програмі профілактики правопорушень на 2007–2009 рр. (затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 1767 від 20 грудня 2006 р.); Пріоритетних напрямах наукових та дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження в практичну діяльність органів внутрішніх справ, на період 2004–2009 рр., затверджених наказом МВС України № 755 від 5 липня 2004 р. (п. 2.6 № 3, 4). Дисертація є складовою частиною досліджень Київського національного університету внутрішніх справ (п. 76 Плану науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт на 2009 р.). Конкретне наукове завдання щодо здійснення досліджень за цією тематикою сформульовано в п. 4.8 плану роботи кафедри адміністративного права і процесу Київського національного університету внутрішніх справ на 2009–2010 рр.
Тема дисертації затверджено вченою радою Київського національного університету внутрішніх справ (протокол № 17 від 26 грудня 2006 р.), розглянуто координаційним бюро відповідного відділення Академії правових наук України і має позитивний відгук щодо актуальності, коректності формулювання й доцільності дослідження у вигляді дисертації за спеціальністю 12.00.07 (“Перелік тем дисертаційних досліджень з проблем держави і права” (2007), № 413).
Мета і завдання дослідження. Дисертант ставив за мету комплексно дослідити проблему адміністративної відповідальності за порушення правил безпеки польотів, ґрунтуючись на положеннях міжнародного повітряного права, адміністративного законодавства України, проаналізувати чинну правову базу України щодо забезпечення безпеки польотів. Результати юридичного аналізу правопорушення, розроблення основних термінів, які визначають зміст порушення правил безпеки польотів, можуть бути використані при розробленні нового КУпАП та деяких інших нормативно-правових актів, що сприятиме підвищенню ефективності боротьби з такими правопорушеннями.
Досягнення поставленої мети передбачає вирішення таких завдань:
- сформулювати юридичне визначення поняття “безпека польотів”;
- довести системність заходів адміністративно-правового регулювання відповідальності за порушення правил безпеки польотів;
- висвітлити статус суб’єктів адміністративно-правового регулювання безпеки польотів;
- дати юридичну характеристику адміністративного проступку у сфері безпеки польотів;
- обґрунтувати доцільність удосконалення примусових заходів, що застосовують за порушення правил безпеки польотів;
- встановити місце проваджень у справах щодо порушення правил безпеки польотів в системі адміністративно-деліктних проваджень;
- сформулювати пропозиції щодо удосконалення адміністративної відповідальності за порушення правил безпеки польотів.
Об’єкт дослідження – суспільні відносини, що виникають у разі порушення правил безпеки польотів.
Предмет дослідження – адміністративна відповідальність за порушення правил безпеки польотів.
Методи дослідження. Дослідження теоретичних і практичних аспектів адміністративної відповідальності за порушення правил безпеки польотів виконувалося на основі таких методів: порівняльно-правового – для порівняння досліджуваних норм з відповідними нормами зарубіжних країн (підрозділи 2.2, 3.1); системно-структурного – для встановлення місця аналізованих норм у системі адміністративного права (підрозділ 2.1); аналізу та синтезу – під час дослідження поняття “безпека польотів” (підрозділ 1.1); соціологічного – під час анкетування працівників у сфері авіації, а також працівників правоохоронних органів з метою з’ясування їх думки стосовно концептуальних питань дослідження (підрозділи 2.2, 3.1); статистичний – під час дослідження даних про адміністративні правопорушення правил безпеки польотів (вступ, підрозділи 1.2, 2.2, 3.1, 3.2).
Емпіричну базу дослідження становлять: по-перше, офіційні дані, акумульовані Державним комітетом статистики України, органами правосуддя і прокуратури, а також іншими відповідними структурами публічної адміністрації; по-друге, результати вивчення практики діяльності лінійних відділів міліції на повітряному транспорті за 2004–2009 рр., аналізу справ про адміністративні правопорушення, анкетування працівників Авіаційного науково-технічного комплексу ім. О.К. Антонова, Управління нагляду за додержанням і застосуванням законів на транспорті Генеральної прокуратури України, Національного аерокосмічного університету ім. М.Є. Жуковського “ХАІ”, Департаменту авіаційного транспорту Міністерства транспорту та зв’язку України, лінійного відділу міліції на повітряному і водному транспорті Головного управління МВС України в Київській області у 2008–2009 рр. загальною кількістю 300 осіб, які спеціалізуються на забезпеченні безпеки польотів. З’ясовано, що переважна більшість респондентів (90,7 %) уважає введення нових правил безпеки польотів доцільним; по-третє, нормативний матеріал, що втратив чинність, проекти нормативних актів, емпіричні дані з наукових і публіцистичних видань, соціологічних оглядів, засобів масової інформації та мережі Інтернет.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в застосуванні авторського підходу до дослідження теоретичних і прикладних питань адміністративної відповідальності за порушення правил безпеки польотів, обґрунтуванні перспектив щодо нормотворчих і правозастосовних чинників функціонування організаційно-правового механізму і ресурсного забезпечення адміністративної відповідальності за порушення правил безпеки польотів. Дисертація є першою в адміністративно-правовій науці спробою дослідити проблеми адміністративної відповідальності за порушення правил безпеки польотів у форматі монографічної роботи. Автором сформульовано концептуально нові наукові положення та висновки, що мають важливе теоретичне і практичне значення, зокрема:
вперше:
– розкрито юридичне визначення терміна “безпека польотів”, під яким необхідно розуміти систему правового захисту повітряних суден від загрози втрати ними льотного стану внаслідок дії небезпечних для повітроплавання чинників, а також охорони людського життя на землі й у повітрі, захисту навколишнього природного середовища і штучних споруд на території аеропорту (аеродрому);
– розроблено правила безпеки польотів, що складаються із 45 пунктів;
– сформульовано пропозиції стосовно змін та доповнень до КУпАП;
удосконалено:
– класифікацію суб’єктів, які уповноважені розглядати справи про адміністративну відповідальність за порушення правил безпеки польотів;
– розуміння критеріїв розмежування в КУпАП адміністративної юрисдикції суб’єктів, які уповноважені розглядати справи про адміністративну відповідальність за порушення правил безпеки польотів для підвищення їх спеціалізації та ефективності;
– зміст практичних рекомендацій щодо заходів правового впливу на порушника правил безпеки польотів;
дістало подальшого розвитку:
– обґрунтування щодо необхідності в майбутньому змінити принцип визначення розмірів штрафів, що накладаються за порушення правил безпеки польотів, а саме встановлювати їх пропорційно до майнового стану правопорушника;
– висунуті пропозиції щодо законодавчого регулювання відповідальності за порушення правил безпеки польотів.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що викладені в дисертації висновки й рекомендації використовуються та можуть бути використані:
– у законотворчості – при розробленні законів та підзаконних актів щодо адміністративної відповідальності за порушення правил безпеки польотів (акт впровадження № 15/05-04/09 Комітету з питань транспорту та зв’язку Верховної Ради України від 24 квітня 2009 р.);
– у науково-дослідній сфері – для розроблення теоретичних і прикладних проблем адміністративної відповідальності за порушення правил безпеки польотів (акт впровадження в науково-дослідну та дослідно-конструкторську роботу Авіаційного науково-технічного комплексу ім. О.К. Антонова від 8 квітня 2009 р.);
– у навчальному процесі – під час викладання адміністративного права, спецкурсів з адміністративної відповідальності, при підготовці підручників і навчальних посібників (акт впровадження в навчально-виховний процес вищих навчальних закладів МВС України та практичну діяльність органів внутрішніх справ України від 24 квітня 2009 р.; акт впровадження в навчальний процес Національного авіаційного університету від 9 квітня 2009 р.; акт впровадження в навчальний процес Національного аерокосмічного університету ім. М.Є. Жуковського “ХАІ” від 15 квітня 2009 р.);
– у практичній діяльності – при підготовці та реалізації профілактичних заходів із протидії правопорушенням на повітряному транспорті (акт впровадження в навчально-виховний процес вищих навчальних закладів МВС України та практичну діяльність органів внутрішніх справ України від 24 квітня 2009 р.).
Апробація результатів дисертації. Результати дослідження оприлюднено на міжнародній науково-практичній конференції “Адміністративна реформа та проблеми вдосконалення діяльності правоохоронних органів” (м. Сімферополь, 19 березня 2008 р.); науково-практичній конференції “Державна політика розвитку цивільної авіації ХХІ століття: економічний патріотизм та стратегічні можливості України” (м. Київ, 19–20 лютого 2009 р.); міжнародній науково-практичній конференції “Наукові дослідження та їх практичне застосування. Сучасний стан та шляхи розвитку ‘2009” (м. Одеса, 5–17 жовтня 2009 р.); всеукраїнській науково-практичній конференції “Актуальні проблеми розкриття та розслідування злочинів у сучасних умовах” (м. Запоріжжя, 30 жовтня 2009 р.).
Публікації. Основні наукові положення та результати дослідження викладено в семи публікаціях, три з яких надруковано у виданнях, визначених ВАК України як фахові для спеціальності “Правознавство”, та чотирьох тезах доповідей.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Історичний розвиток адміністративної відповідальності за порушення правил безпеки польотів відбувався у нерозривному зв’язку з історією виникнення та розвитку правового забезпечення безпеки взагалі, у тому числі й з історією адміністративно-правової охорони безпеки польотів. Історія забезпечення безпеки польотів бере свій початок з літа 1783 року, коли французи Жозеф та Етьєн Монгольф’є збудували повітряну кулю та дістає свого подальшого розвитку за часів СРСР, УРСР та, безумовно, в незалежній Україні.
Правову основу безпеки польотів складає Чиказька конвенція та Повітряний кодекс України, Кодекс України про адміністративні правопорушення, Закон України “Про транспорт”.
Визначене поняття “Безпеки польотів”. Безпека польотів – це система захисту повітряних судів від загрози втрати ними льотного стану унаслідок дії небезпечних для повітроплавання чинників, а також охорони людського життя на землі і в повітрі, захисту навколишнього природного середовища і штучних споруд на території аеропорту (аеродрому).
Термінологія ПКУ, Державної програми авіаційної безпеки цивільної авіації, чинних підзаконних актів України не завжди уніфікована. В окремих випадках суперечить та не відповідає міжнародним стандартам. У Повітряному кодексі України та інших нормативно-правових актах доцільно: дати визначення терміну „безпека польотів”. Термін „безпека польотів” слід визначити законодавчо в ПКУ та новому Кодексі України про адміністративні правопорушення. До прийняття нового ПКУ, необхідно внести зміни і доповнення до чинного ПКУ для приведення його у відповідність з іншими нормативно-правовими актами в сфері порушення правил безпеки польотів.
Безпека польотів складне комплексне явище, що складається з багатьох елементів: авіаційної безпеки, екологічної, пожежної, інформаційної безпеки авіації, що, в свою чергу, обумовлює складність системи правовідносин і їх суб’єктів.
Суб’єкти адміністративно-правових відносин в сфері забезпечення та регулювання правил безпеки польотів – це учасники цих відносин, які мають правосуб’єктність, наділені певними правами і обов’язками, але не можна повністю ототожнювати поняття „суб’єкти адміністративно-правових відносин” та „суб’єкти державного управління” в сфері порушення правил безпеки польотів, хоча ці поняття і близькі за змістом.
Адміністративно-правові норми що регулюють правила безпеки польотів є соціальною системою (складною, відкритою, ієрархічною).
До системи суб’єктів адміністративної відповідальності за порушення правил безпеки польотів належать органи державної влади та місцевого самоврядування, служба авіаційної безпеки авіаційного суб’єкта, керівник аеропорту, експлуатанти, які виконують польоти до/із України, а також внутрішні рейси в межах держави, заступник керівника авіаційного суб’єкта з авіаційної безпеки, орендарі аеропорту, що провадять діяльність у контрольованій зоні аеропорту, аеропортовий комітет з авіаційної безпеки.
Адміністративна відповідальність може настати за порушення загальнообов’язкових правил, які регулюються нормами різних галузей права, але за умови, що вони тягнуть адміністративні санкції, які містяться в статтях Особливої частини розділу ІІ КУпАП.
Адміністративні правопорушення, що посягають на безпеку польотів мають такі ознаки: 1) здійснюються у формі дії та бездіяльності; 2) є протиправними. Їх особливість полягає в тому, що вони пов’язані з порушенням правил безпеки польотів; 3) є суспільно небезпечними діяннями; 4) є винними діяннями; 5) є караним діянням, тому що за його вчинення КУпАП передбачає накладення відповідних адміністративних стягнень; 6) завжди пов’язані із повітряним судном.
Родовим об’єктом правопорушень, передбачених главою 10, є суспільні відносини у сфері нормального та безпечного функціонування транспорту, шляхового господарства і зв’язку.
Безпосереднім об’єктом адміністративних правопорушень, передбачених ст. 111, 112 КУпАП, є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки польотів.
Форми об’єктивної сторони ст.ст. 111 та 112 КУпАП не охоплюють правопорушень, що посягають на безпеку польотів.
Статтю 111 Кодексу України про адміністративні правопорушення доцільно викласти у такій редакції:
“Стаття 111. Порушення правил безпеки польотів
Порушення правил безпеки польотів –
тягне за собою попередження або накладення штрафу на громадян від одного до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від трьох до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Повторне протягом року вчинення правопорушення, передбаченого частиною першою цієї статті, –
тягне за собою накладення штрафу на громадян від семи до чотирнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від шести до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням льотних свідоцтв або анулюванням сертифікату чи без таких.”.
Повітряний кодекс доцільно доповнити статтею „Правила безпеки польотів”, яку необхідно викласти у такій редакції:
З метою охорони порядку і безпеки польотів забороняється:
1. Влаштовувати в межах 10–кілометрової смуги вздовж трас повітряних ліній будь-яких світлових або денних маркірувальних знаків та пристроїв схожих на маркірувальні знаки і пристрої прийняті для розпізнання аеродромів.
2. Вхід на територію злітно-посадкової смуги, посадкового перону, а також на цивільні повітряні судна сторонніх осіб без належного дозволу.
3. Пошкоджувати кабіни цивільних повітряних суден, їх устаткування, пасажирські і службові приміщення, аеропортів, аеродромів.
4. Прохід і проїзд без належного дозволу на територію аеропортів (крім аеровокзалів), аеродромів, об’єктів радіо- і світлозабезпечення польотів.
5. Псувати аеродромні знаки та інше аеродромне устаткування.
6. Спалювати піротехнічні засоби в межах 2 км від кордону аеродрому без дозволу адміністрації аеропорту, аеродрому.
7. Розпалювати вогонь і вогнища на аеродромах, аеропортах або безпосередньо поблизу них без навігаційної необхідності.
8. Відкривати або псувати стороннім особам пожежних кранів, колонок і т.п., які не перебувають в загальному користуванні.
9. Відкривати або псувати стороннім особам прилади водопостачання, електроосвітлювальної і силової сітки, заходів радіозв’язку, радіонавігації і світлосигналізації.
10. Використовувати пожежний інвентар та майно не для цілей пожежної охорони.
11. Псувати пожежну сигналізацію.
12. Навмисно викликати пожежних, не спричинений необхідністю.
13. З’являтися в стані сп’яніння на аеродромах.
14. Палити на території аеропортів, аеродромів, а також в особливо небезпечних в пожежному відношенні місцях, як-от: на складах пального, мастила і матеріальних складах, а так само на цивільних повітряних суднах, крім встановлених місць.
15. Торгувати без належного дозволу в аеропортах, аеродромах, крім спеціально встановлених для цього місцях.
16. Випас худоби без дозволу адміністрації аеродрому, аеропорту в межах аеродрому.
17. Зорювати льотне поля аеродрому під посіви зернових, технічних та інших культур, а так само розведення городів, складання в снопи, скиртування сіна на аеродромах без дозволу адміністрації аеропорту або аеродрому.
18. Проносити на територію аеропорту, аеродрому зброю, колючі та ріжучі предмети, легкозаймисті речовини, а також сувенірні імітації та дитячі іграшки, схожі на зброю і перераховані предмети.
19. Втручатися в дії і розпорядження адміністрації аеропортів або аеродромів і командирів цивільних повітряних суден.
20. Порушувати встановлений порядок посадки і висадки з повітряних суден.
21. Псувати димоходи і опалювальні прилади, необережно поводитися з вогнем і взагалі порушувати правила пожежної безпеки.
22. Прохід сторонніх осіб без належного дозволу або перепустки в приміщення аеропорту (аеродрому), де є напис про заборону входу, а також у всі пункти зберігання, вантаження і вивантаження вантажів, багажу і пошти.
23. Проводити фото- або відеозйомку, де це заборонено відповідним знаком або написом.
24. Влаштовувати об’єкти, які сприяють масовому скупченню птахів.
25. Псувати та зашкоджувати роботі пристроїв та об’єктів, які попереджають масове скупчення птахів.
27. Псувати або перешкоджати роботі світлових або денних маркірувальних знаків, або пристроїв.
28. Вступати в безпідставні суперечки з працівниками служб аеропортів, аеродромів.
29. Блокувати двері або заважати переміщенню осіб на території аеропортів, аеродромів та в приміщеннях аеровокзалів.
30. Навмисно псувати контрольно-пропускне обладнання на території аеропортів, аеродромів та аеровокзалів.
31. Співати, грати на музичних інструментах та займатися діяльністю, що перешкоджає та заглушує передачу інформації, службових оголошень, об’яв, попереджень та іншої звукової інформації з приладів розповсюдження голосової довідки аеропорту.
32. Псувати пристрої, прилади та інвентар аеропорту та аеродрому.
Пасажирам забороняється:
1. Відмовлятися виконувати законні вимоги членів екіпажу повітряного судна.
2. Навмисно перешкоджати членам екіпажу повітряного судна під час виконання ними своїх посадових обов’язків.
3. Ігнорувати вимоги забезпечення безпеки польотів (користування електронними приладами, мобільного телефону під час польоту, вирулювання, зльоту або посадки).
4. Усно ображати на адресу членів екіпажу або інших пасажирів.
5. Усно погрожувати життю та здоров’ю членів екіпажу або інших пасажирів.
6. Палити на борту повітряного судна не в встановлених місцях протягом всього польоту.
7. Будь-якою формою фізично впливати на членів екіпажу або інших пасажирів.
8. Вживати спиртні напої, якщо їх не було подано екіпажем повітряного судна.
9. Пошкоджувати особисте майно членів екіпажу, пасажирів або власності аеропорту (авіакомпанії).
10. Несанкціоновано відкривати двері та аварійні люки повітряного судна.
11. Входити до кабіни екіпажу повітряного судна та втручатися у їх діяльність.
12. Залишати свої місця під час руління повітряного судна, під час зльоту та набору висоти, а також зниження та посадки, коли горить табло „Застібніть ремені”.
13. Проносити на борт повітряного судна зброю, колючі та ріжучі предмети, а також сувенірні імітації та дитячі іграшки, схожі на перераховані предмети.
14. Будь-яке інше діяння, що створило загрозу безпеці польотів або має ознаки правопорушення або злочину, відповідальність за скоєння якого передбачена Кодексом України про адміністративні правопорушення або кримінальним законодавством України.
Екіпажу повітряного судна забороняється:
1. Керувати повітряним судном, знаходитись на робочому місці у стані алкогольного та токсикологічного сп’яніння, якщо це не призвело до тяжких наслідків.
За порушення обов’язкових правил, якщо це порушення потягло або могло потягти тяжкі наслідки, винні особи несуть відповідальність за чинним Кримінальним кодексом України.
Про всі порушення обов’язкових правил складається адміністративний протокол про правопорушення згідно „Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення на повітряному транспорті” виданою Державною службою України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації 02.11.2005 №823. При сплаті штрафу на місці порушникові видається квитанція. При відмовленні від сплати одна копія протоколу видається порушникові, друга надсилається за приналежністю по місцю проживання порушника для стягнення штрафу в судовому порядку.
Правила з метою широкого оповіщення вивішуються в аеропортах, на аеродромах, радіо-, світломаяках, в службових приміщеннях, а також в установах і підприємствах, розміщених на території аеропортів і аеродромів.
На сьогоднішній день існує значна кількість органів, уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення проти безпеки польотів. Для підвищення спеціалізації та ефективності доцільно чітко розмежувати в КУпАП їх адміністративну юрисдикцію, по можливості звузивши їх коло.
За порушення правил безпеки польотів доцільно крім попередження і штрафу, застосовувати інші види адміністративних стягнень, зокрема оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об’єктом адміністративного правопорушення; конфіскація: предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об’єктом адміністративного правопорушення; грошей, одержаних внаслідок вчинення адміністративного правопорушення, виправні роботи, адміністративний арешт, позбавлення членів екіпажу свідоцтв на право здійснювати професійну діяльність (анулювання сертифікату), позбавлення права керування повітряним судном.
Стягнення, встановлені чинним КУпАП за адміністративні правопорушення правил безпеки польотів, явно не відповідають шкідливості даних діянь та можливій вигоді для правопорушника від порушення відповідних правил, а тому є неефективними з точки зору профілактики. Доцільно посилити адміністративну відповідальність за ці види правопорушень шляхом внесення відповідних змін до КУпАП. Зокрема, ми пропонуємо: збільшити як мінімальну, так і максимальну межу штрафів, одночасно скоротивши діапазон між ними; передбачити в КУпАП в якості додаткових стягнень за повторне протягом року вчинення діянь, передбачених ст. 111, ст. 112, КУпАП позбавлення винних членів екіпажу свідоцтв на право здійснювати професійної діяльності (анулювання сертифікату); окремо передбачити адміністративну відповідальність за керування повітряним судном у стані сп’яніння, якщо це не призвело до тяжких наслідків, у вигляді штрафу підвищеного розміру, з позбавленням права керування повітряним судном.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Авер’янов В. Б. „Державне управління” і „виконавча влада” у правових дослідженнях / В. Б. Авер’янов // Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2004. – № 5. – С. 24–34.
2. Авиационная безопасность : Международные конвенции и Приложение 17 / [cост. : А. Г. Корченко, С. В. Корпенко, Е. В. Пацира]. – К. : НАУ, 2004. – 166 с.
3. Авиация. Энциклопедия / под. ред. Г. П. Свищева. – М. : Большая Российская энциклопедия, 1994. – 736 с.
4. Административное право : [учебник] / под ред. Ю. М. Козлова, Л. Л. Попова. – М. : Юристъ, 2001. – 728 с.
5. Адміністративне право України. Академічний курс : [у 2 т.] / ред. колегія : В. Б. Авер’янов [голова та ін.] ; НАНУ. МОН України. Ін-т держави та права ім. В. М. Корецького. – К. : Юридична думка, 2007. –
Т. 1 : Загальна частина : [підручник для вузів] / [ Авер’янов В. Б., Андрійко О. Ф., Битяк Ю. П. та ін. ]. – 2007. – 591 с.
6. Адміністративне право України : [навчальний посібник] / Г. Г. Забарний, Р. А. Калюжний, В. К. Шкарупа. – Київ : Вид. ПАЛИВОДА А. В., 2005. — 368 с.
7. Адміністративне право України : [підручник] / за заг. ред. С. В. Ківалова. – Одеса : Юридична література, 2003. — 896 с.
8. Адміністративне право України : [підручник] / [Ю. П. Битяк, В. М. Гаращук, О.В. Дьяченко та ін.] ; за ред. Ю. П. Битяка. – К. : Юрінком Інтер, 2006. – 544 с.
9. Актуальные вопросы международного воздушного права / под ред. д-ра юридических наук, проф. А. С. Пирадова. – М. : Международные отношения, 1973. – 200 с.
10. Алехин А. П. Административное право Российской Федерации : [ученик для студентов вузов] / Алехин А. П., Кармолицкий А. А., Козлов Ю. М. – М. : ЗЕРЦАЛО, 1998. – 672 с.
11. Аристотель. Политика /Аристотель ; [пер. С. А. Жебелева] // Аристотель. Сочинения : [в 4 т.]. – М., 1983. – Т. 4. – C. 375 – 644.
12. Атаманчук Г. В. Теория государственного управления : [курс лекций] / Атаманчук Г. В. – М. : Юрид. лит., 1997. – 400 с.
13. Бахрах Д. Н. Административное право : [учебник для вузов] / Бахрах Д. Н. – М. : БЕК, 1997. – 368 с.
14. Бахрах Д. Н. Административное право : [учебник для вузов] / Бахрах Д. Н., Россинский Б. В., Старилов Ю. Н. – [3–е изд., пересмотр. и доп.]. – М. : Норма, 2007. – 816 с.
15. Безопасность полетов летательных аппаратов : методические основы / [А. И. Стариков, В. Я. Зачеса, Н. Н. Зинковский и др.] ; под ред. А. И. Старикова. – М. : Транспорт, 1988. – 159 с.
16. Безпека авіації / [Бабак В. П., Харченко В. П., Максимов В. О. та ін.] ; за ред. В. П. Бабака. – К. : Техніка, 2004. – 584 с.
17. Бельский К. С. Административная ответственность : генезис, основные признаки, структура / К. С. Бельский // Государство и право. – 1999. – №12. – С. 12 – 20.
18. Битяк Ю. П. Адміністративне право України : [конспект лекцій] / Ю. П. Битяк, В. В. Зуй. – Харків : Нац. юрид. акад. України імені Ярослава Мудрого, 1996. – 158 с.
19. Блауберг И. В. Становление и сущность системного похода / И. В. Блауберг, Э. Г. Юдин. – М. : Наука, 1973. – 270 с.
20. Большая Советская Энциклопедия : [в 30 т.] / гл. ред. А. М. Прохоров. – М.: Сов. энциклопедия, 1969 – . –
Т. 23 : Сафлор – Соан. – 1976. – 638 с.
21. Бондаренко Г. П. Адміністративна відповідальність в СРСР / Бондаренко Г. П. – Львів: Вища школа, видавництво при Львівському державному університеті, 1975. – 176 с.
22. Валкин Я. И. О психофизиологических факторах системы “человек-машина” / Я. И. Валкин // Тезисы докладов республиканской научной конференции [“Психологические вопросы безопасности деятельности”]. – Тарту, 1981. – С. 91-92.
23. Веденеев Ю. А. Организационные реформы государственного управления промышленностью : историко-правовое исследование / Веденеев Ю. А. – М. : Наука, 1990. – 250 с.
24. Венская конвенция о правопреемстве государств в отношении договоров от 23 августа 1978 года // Україна в міжнародно-правових відносинах / [упоряд. : В. Л. Чубарєв, А. С. Мацко]. – К., 1996. – Книга 1 : Боротьба із злочинністю та взаємна правова допомога. – С. 58-89.
25. Верещагин А. Н. Международная организация гражданской авиации (ИКАО) / Верещагин А. Н. – М. : Междунар. отношения, 1969. – 351 с.
26. Военно–авиационный словарь. – Москва : Воениздат, 1985. – 765 с.
27. Волощук A. M. Поняття державного управління і сучасна наука адміністративного права / А. М. Волощук // Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2004. – № 2–3. – С. 98-107.
28. Галаган И. А. Административная ответственность в СССР / Галаган И. А. – Воронеж : Изд-во Воронежского ун-та, 1970. – 252 с.
29. Гобсс Т. Сочинения : [в 2 т.] / Томас Гоббс ; АН СССР. Ин-т философии ; [пер. с лат. и англ.]. – М. : Мысль, 1964. –
Т. 2. – 1964. – 748 с.
30. Голосніченко І. П. Адміністративне право України (основні категорії і поняття). Загальна та особлива частини : [посібник для студентів вузів] / Голосніченко І. П. ; ДПА України. Укр. фін.-екон. ін.-т. – Ірпінь, 1998. – 108 с.
31. Голосніченко І. П. Адміністративне право України. Академічний курс : [у 2 т.] : / [Голосніченко І. П. та ін. ; ред. колегія : В. Б. Авер’янов (голова) та ін.]. – К. : Юридична думка, 2007. –
Том 1 : Загальна частина : [підручник]. – 2007. – 592 с.
32. Гончарук С. Т. Адміністративна відповідальність за законодавством України : Адміністративно-юрисдикційні повноваження органів внутрішніх справ : [навчальний посібник] / Гончарук С. Т. ; МВС України. Укр. акад. внутр. справ. – К. : УАВС, 1995. – 78 с.
33. Гончарук С. Т. Основи адміністративного права України : [навчальний посібник] / Гончарук С. Т. – К. : Аванпост-Прим, 2004. – 200 с.
34. Горницкий А. А. Государственная дисциплина / Горницкий А. А. – К. : Политиздат Украины, 1989. – 191 с.
35. ГОСТ 12.0.002. Система стандартов безопасности труда. Основные понятия. Термины и определения. – М. : Изд-во стандартов, 1981. – 23 с.
36. ГОСТ 12.1.004–76. Система стандартов безопасности труда. Пожарная безопасность. Общие требования. – М. : Изд-во стандартов, 1976. – 8 с.
37. ГОСТ 12.1.010.76. Система стандартов безопасности труда. Взрывобезопасность. Общие требования. – М. : Изд-во стандартов, 1976. – 18 с.
38. Грабарь В. З. История воздушного права / Грабарь В. З. – М. : Осоавиахим, 1927. –
Вып. 1. Вопросы воздушного права. – 1927. – 648 с.
39. Гурне Б. Державне управління / Гурне Б. ; [пер. з франц. В. Шовкуна]. – К. : Основи, 1993. – 165 с.
40. Державне управління та адміністративне право в сучасній Україні : актуальні проблеми реформування / [В. Б. Авер’янов та ін.] ; за заг. ред. В. Б. Авер’янова, І. Б. Коліушко. – К., 1999. – 49 с.
41. Державне управління: теорія та практика / НАН України. Ін-т держави і права ; за загальною редакцією доктора юридичних наук, професора Авер’янова В. Б. – К. : Юрінком Інтер, 1998. – 431 с.
42. Димченко В. И. Административная ответственность организаций : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.02 “Государственное право и управление ; советское строительство ; административное право ; финансовое право” / В. И. Димченко. – Пермь, 1982. – 17 с.
43. Додин Е. В. Основания административной ответственности : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. юрид. наук / Е. В. Додин. – М., 1965. – 15 с.
44. Единбурзька Європейська Рада, “Висновки керівництва” // Бюлетень Європейської Ради. – 1992. – № 12. — С. 7—40.
45. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http ://www.slovnyk.net/?swrd=%CF%CE%CB%B2%D2
46. Зубков Б. В. Основы безопасности полетов : [учебное пособие для сред. спец. учеб. заведений] / Б. В. Зубков, Е. Р. Минаев. – М. : Транспорт, 1987. – 143 с.
47. История гражданской авиации СССР. – М. : Воздушный транспорт, 1983. – 376 с.
48. Кайсор Х. Д. Самолет в опасности / Кайсор Х. Д. ; [пер. с англ.]. –М. : Иностр. литература, 1958. – 502 с.
49. Кодекс Российской Федерации об административных правонарушениях : постатейный научно-практический комментарий / под общ. ред. А. П. Шергина. – М. : Агенство “Библиотечка “Российской газеты”, 2002. – 639 с.
50. Кодекс Украины об административных правонарушениях : научно-практический комментарий. – [изд. 5–е]. –Х. : Одиссей, 2004. – 912 с.
51. Кодекс України про адміністративні правопорушення від 21 травня 2009 р. № 1393–VI. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi–bin/laws/main.cgi?nreg=995_789
52. Кодекс України про адміністративні правопорушення : науково-практичний коментар / [Р. А. Калюжний, А. Т. Комзюк, О. О. Погрібний та ін.]. – [2–ге вид.]. – К. : Правова єдність, 2008. – 655 с.
53. Кодекс УРСР про адміністративні правопорушення від 7 грудня 1984 р. № 8073–Х // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1984. – Додаток до № 52. – Ст. 1122.
54. Колосов Ю. М. Ответственность в международном праве / Юрий Михайлович Колосов. – М. : Юрид. лит., 1975. – 256 с.
55. Коломоєць Т. О. Штрафи за законодавством про адміністративні правопорушення : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.07 / Т. О. Коломоєць. – Х., 1999. – 17 с.
56. Колпаков В. К. Адміністративна відповідальність (адміністративно-деліктне право) : [навчальний посібник] / Валерій Костянтинович Колпаков –К. : Юрінком Інтер, 2008. – 255 с.
57. Колпаков В. К. Адміністративне право України : [підручник] / Валерій Костянтинович Колпаков. – [2–ге вид., допов.]. – К. : Юрінком Інтер, 2000. – 752 с.
58. Колпаков В. К. Адміністративно-деліктний феномен : [монографія] / Валерій Костянтинович Колпаков. – К. : Юрінком Інтер, 2004. – 528 с.
59. Конвенция о праве международных договоров от 23 мая 1969 года // Україна в міжнародно-правових відносинах / [упоряд. : В. Л. Чубарєв, А. С. Мацко]. – К., 1996. – Книга 1 : Боротьба із злочинністю та взаємна правова допомога. – С. 19– 57.
60. Кондильяк Э. Сочинения : [в 3–х т.] / Э. Кондильяк ; под. общ. ред. В. М. Богуславского ; [пер. с фр. И. С. Шерн–Борисовой] ; АН СССР. Ин-т философии. – М. : Мысль, 1980 – 1983. –
Т. 2. – 1982. – 541 с.
61. Конституція України : прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
62. Кримінальний кодекс України : чинне законодавство зі змінами та допов. станом на 20 жовтня 2009 р. – К. : Паливода А. В., 2009. – 188 с.
63. Крохин З. Т. Инженерно-организационные основы обеспечения безопасности полетов в гражданской авиации / З. Т. Крохин, Ф. И. Скрипник, В. З. Шестаков. – М. : Транспорт, 1987. – 175 с.
64. Лазарев Б. М. Административная ответственность / Б. М. Лазарев. – М. : Московский рабочий, 1985. – 77 с.
65. Лук’янець Д. Про виховні властивості адміністративної відповідальності / Д. Лук’янець // Право України. – 2005. – № 10. – С. 89–92.
66. Лунев А. Е. Теоретические проблемы государственного управления / Лунев А. Е. – М. : Наука, 1974. – 247 с.
67. Ляхов А. Г. Принцип обеспечения безопасности международной гражданской авиации : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.10 “Международное право” / А. Г. Ляхов. – М., 1986. – 18 с.
68. Малеев Ю. Н. Международное воздушное право : вопросы теории и практики / Малеев Ю. Н. – М. : Междунар. отношеня, 1986. – 238 с.
69. Манилов В. А. Безопасность в эпоху партнерства : [монография] / Манилов В. А. – М. : ТЕРРА, 1999. – 368 с.
70. Материалы 2–го совещания Комитета по охране окружающей среды ІСАО. – Монреаль, 1991. – 98 с.
71. Миколенко А. И. Административный процесс и административная ответственность в Украине : [учебное пособие] / Миколенко А. И. – Х. : Одиссей, 2004. – 272 с.
72. Міжнародне право : основні галузі : [Підручник] / за ред. В. Г. Буткевича. – К. : Либідь, 2004. – 816 с.
73. Надежность технических систем : справочник / [Ю. К. Беляев, В. А. Богатырев, В. В. Болотин и др.] ; под ред. И. А.Ушакова. – М. : Радио и связь, 1985. – 608 с.
74. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України / за редакцією М. І. Мельника, М. І. Хавронюка. – [3–тє вид., перероб. та доп.]. – К. : Атіка, 2003. – 1056 с.
75. Нижник Н. Р. Системний підхід в організації державного управління / Н. Р. Нижник, О. А. Машков. – К. : УАДУ, 1998. – 160 с.
76. Нижник Н. Р. Про державне управління, об’єкт і предмет його теорії / Н. Р. Нижник С. П. Мосов // Вісник УАДУ. – К., 2000. – № 3. – С. 56–61.
77. Овсянко Д. М. Административное право : [учебное пособие] / Овсянко Д. М. ; под ред. проф. Г. А. Туманова. – М. : Юристъ, 1999. – 348 с.
78. Основные положення воздушного кодекса Украины и норм летной годности самолетов транспортной категории : [учебное пособие] / Василевский Е. Т., Гребеников В. А., Николаенко В. Н. – Харьков : Нац. аэрокосм. ун-т “Харьк. авиац. ин-т”, 2006. – 332 с.
79. Повітряний кодекс України : текст із змінами та допов. станом на 11 травня 2004 року / Мін–во юстиції України. – Офіц. вид. – К. : Ін Юре, 2004. – 90 с.
80. Повітряний кодекс України [Електронний ресурс] : проект закону України від 10 серпня 2004 року № 6028. – Режим доступу :
http ://www. avia. gov.ua/prjpku.htm
81. Положення про використання повітряного простору України : затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 року № 401 // Офіційний вісник України. – 2002. – № 14. – Ст. 727.
82. Положення про МВС України : указ Президента України від 17 жовтня 2000 р. № 1138/2000 // Офіційний вісник України. – 2000. – № 42. – Ст. 1774.
83. Поспелов Г. С. Программно-целевое планирование и управление / Г. С. Поспелов, В. А. Ириков. – М. : Советское радио, 1976. – 440 с.
84. Про Державну програму авіаційної безпеки цивільної авіації : Закон України від 20 лютого 2003р. № 545–IV // Відомості Верховної Ради України . – 2003. – № 17. – Ст. 140.
85. Про затвердження Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення на повітряному транспорті : наказ Державної служби України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації від 02.11. 2005 № 823 // Офіційний вісник України. — 2005. –№ 52. – Ст. 3376.
86. Про затвердження Інструкції про порядок забезпечення авіаційної безпеки під час виконання авіаційних перевезень і робіт за межами України : наказ Державної служби України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації від 05.06.2006 № 399 // Офіційний вісник України. — 2006. –№ 25. – Ст. 1843.
87. Про затвердження Положення про службу авіаційної безпеки авіаційного суб’єкта : наказ Державної служби України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації від 15.03.2005 № 188 // Офіційний вісник України. – 2005. – № 27. – Ст. 1588.
88. Про затвердження Правил розслідування авіаційних подій та інцидентів з цивільними повітряними суднами в Україні : наказ Державної служби України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації від 13.12.2005 № 943 // Офіційний вісник України. – 2006. – № 1–2. – Ст. 73.
89. Про міліцію : Закон України від 20 грудня 1990 p. № 565–XII // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1991. – № 4. – Ст.20.
90. Про оперативно-розшукову діяльність : Закон України від 18 лютого 1992 р. № 2135–ХП // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 22. – Ст. 303.
91. Про Основи національної безпеки України : Закон України від 19 червня 2003 р. № 964–IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 39. – Cт. 351.
92. Про Раду національної безпеки і оборони України : Закон України від 5 березня 1998 року № 183/98–ВР // Відомості Верховної Ради України . – 1998. – № 35. – Ст. 237.
93. Про серйозні недоліки в роботі та невідкладні заходи щодо поліпшення діяльності цивільної авіації : постанова Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1996 року № 1587. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http//zakon.rada.gov.ua/cgi–bin/laws/main.cgi?nreg=1587–96–%EF
94. Про Службу безпеки України : Закон України від 25 березня 1992 року № 2229–ХП // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 27. – Ст. 382.
95. Про стан виховної та культурно-просвітньої роботи з персоналом в органах і підрозділах внутрішніх справ України у 2002 році : доповідна записка МВС України, № 640/Гн від 18 січня 2003 року.
96. Про транспорт : Закон України від 10 листопада 1994 p., № 232/94–ВР // Відомості Верховної Ради України. –1994. – № 51. – Ст. 446.
97. Про утворення Державного департаменту авіаційного транспорту : постанова Кабінету Міністрів України від 23 травня 2006 р. № 708 // Офіційний вісник України. – 2006. – № 21. – Ст. 1559.
98. Про утворення Державної авіаційної адміністрації : постанова Кабінету Міністрів України від 2 листопада 2006 р. № 1526 // Офіційний вісник України. – 2006. – № 44. – Ст. 2951.
99. Пучкова М. В. Обеспечение прав граждан органами управления / Пучкова М. В. – М. : Наука, 1987. – 140 с.
100. Развадовський В. Й. Місце законодавства, яке містить норми адміністративного права, у транспортному законодавстві / В. Й. Развадовський // Наше право. – 2004. – № 2. – С. 38–45.
101. Райт Г. Державне управління : / Райт Г ; [пер. з англ.]. – К. : Основи, 1994. – 191 с.
102. Реформування державного управління в Україні : проблеми і перспективи / [кол. авт.] ; наук. керів. В. В. Цвєтков. – К : Оріяни, 1998. – 364 с.
103. Руссо Ж.–Ж. Об общественном договоре : Трактаты / Жан-Жак Руссо. – М. : Мысль, 1969. – 542 с.
104. Рыжий В. И. Международно-правовые последствия актов незаконного вмешательства в деятельность гражданской авиации : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.10 “Международное право” / В. И. Рыжий. – К., 1983. – 23 с.
105. Рябинин И. Надежность, живучесть и безопасность кораблей / И. Рябинин // Морской сборник. – 1987. – № 8. – С. 62 – 65.
106. Сагатовский В. Н. Основы систематизации всеобщих философских категорій / Сагатовский В. Н. – Томск : Томск. ун–т, 1973. – 678 с.
107. Саркисян С. А. Прогнозирование развития больших систем / С. А. Саркисян, Л. В. Голованов. – М. : Статистика, 1975. – 192 с.
108. Ситник Г. П. Державне управління в сфері забезпечення національної безпеки України : теорія і практика : дис. ... доктора наук з держ. упр. : 25.00.01 / Ситник Григорій Петрович. – К., 2004. – 429 с.
109. Скрипник Ф. И. Системный подход к проблеме предотвращения авиационных происшествий в гражданской авиации : [учебное пособие] / Ф. И. Скрипник, Г. А. Суслова. – Киев : КНИГА, 1989. – 92 с.
110. Словарь русского языка : [в 4–х т.] / Ред. колегия : чл.-кор. АН СССР М. П. Алексеев, чл.-кор. АН СССР С. Г. Бархударов (пред.) и другие. – М. : ГИС, 1957 – . –
Т.1. – 1957. – 964 c.
111. Словарь русского языка : [в 4–х т.] / под. ред. А. П. Евгеньевой ; АН СССР, Ин-т. рус. яз. – [2–е изд. исправл. и допол.]– М. : Рус. яз., 1981. –
Т. 1 : А-Й. – 1981. – 790с.
112. Словарь современного русского литературного языка : [в 20 т.]. – [изд. 2-е, перераб. и доп.]. – М. : Рус. яз., 1991– . –
Т. 1 : А-Б. – 1991. – 864 с.
113. Советская военная энциклопедия : [в 8 т.]. – М. : Воениздат, 1976 – 1980. –
Т. 1 : А-Бюро. – 1976. – 640 c.
114. Советское административное право : [учебник] / под ред. В. И. Поповой и М. С. Студеникиной. – М. : Юрид. лит., 1988. – 424 с.
115. Советское административное право : [сост. Ананов А. Н., Берциеский С. М., Топчеев И. С.]. — [утвержден в качестве учебника для юр. И-тов.]. – М., ВКВШ при СНК СССР : Юриздат, 1940. – 432 с.
116. Соглашение о сотрудничестве по обеспечению защиты гражданской авиации от актов незаконного вмешательства : совершено в городе Минске 26 мая 1995 г. // Дипломатический вестник . – 1995. – № 7 (июль). – С. 46–48.
117. Спиноза Б. Избранные произведения : [в 2 т.] / Бенедикт Спиноза. – М. : Мысль, 1957. –
Т. 2. – 1957. – 628 с.
118. Стеценко С. Г. Адміністративне право України : [навчальний посібник] / Стеценко С. Г. – К. : Атіка, 2008. – 624 с.
119. Суворов Л. Н. Социальное управление. Опыт философского анализа / Л. Н. Суворов, А. Н. Аверин. – М. : Мысль, 1984. – 232 с.
120. Теория государства и права : [учебник для вузов] / под ред. проф. В. М. Корельского и проф. В. Д. Перевалова. – [2–е изд., изм. и доп.]. – М. : НОРМА-ИНФРА –М, 2000. – 558 с.
121. Тихомиров Ю. А. Публичное право : падения и взлёты / Ю. А. Тихомиров // Государство и право. – 1996. – № 1. – С. 3 – 12.
122. Тлумачний словник – мінімум української мови / [укл. : Л. О. Ващенко, О. М. Єфімов]. – [2–е вид.]. – К. : Довіра, 2000 . – 546 с.
123. Туманов Г. А. Организация управления в сфере охраны общественного порядка / Туманов Г. А. – М. : Юрид. лит., 1972. – 232 с.
124. Тункин Г. И. Международное право : [учебник для вузов по специальности “Правоведение”] / Тункин Г. И., Фельдман Д. И. [и др.] ; отв. ред. Г. И. Тункин. – М. : Юрид. лит., 1982. – 566 с.
125. Устав Организации Объединенных Наций / ООН. Управление общественной информации. – Нью–Йорк : ООН, 1990. – 83 с.
126. Філіппов А. В. Адміністративна відповідальність за порушення, що посягають на безпеку цивільної авіації : дискусійні питання / А. Філіппов // Юридична Україна. – 2006. – № 6. – С. 26–30.
127. Філіппов А. В. Державний контроль та нагляд за безпекою цивільної авіації в Україні: правові питання / А. В. Філіппов // Малий і середній бізнес (Право, держава, економіка). – 2008. – № 1-2. – С. 119–124.
128. Француз А. Й. Складні адміністративні системи : організаційно-правові засади управління : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.07 / Француз А. Й. – X., 2000. – 198 с.
129. Шавров В. Б. История конструкций самолетов в СССР до 1938 г. (Материалы к истории самолетостроения) / Шавров В. Б. – М. : Машиностроение, 1978. – 606 с.
130. Шифт Л. И. Воздухоплаванiе и право / Шифт Л. И. – Санкт-Петербург : Воздухоплаванiе, 1912. –
Т. 3, Ч. 2. – 1912. – С. 6–7.
131. Шоукросс и Бьюмонт. Воздушное право / [Сокр. пер. со 2–го англ. изд. 1951 г. (с доп. авторов на 1 ноября 1955 г.) ; Пер. с англ. С. И. Волка и др.] ; Под. ред. и с предисл. д-ра юр. наук С. Б. Крылова и к.ю.н. А. К. Кислова. / Шоукросс и Бьюмонт. – М. : Иностран. лит., 1957. – 400 с.
132. Юридична енциклопедія : [в 6 т.] / [редкол. : Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) та ін.]. – К. : Укр. енциклопедія, 1998 – 2004. –
Т. 1 : А-Г. – 1998. – 672 с.
133. Юридична енциклопедія : [в 6 т.] / [редкол. Ю. С. Шемшученко (голова редкол.) та ін.]. – К. : Укр. енциклопедія, 1998 – 2004. –
Т. 4 : Н-П. – 2002. – 720 с.
134. Юридичний словник–довідник : / за ред. Ю. С. Шемшученка. – К.: Феміна, 1996. – 696 с.
135. Maybourn, R. Der Preis für Sicherheit. Die Ansichten eines Reeders // Schiff & Hafen/Kommandobrücke. Heft 10.–1981, 33. Jahrtag. – 562 s.
136. Webster’s new twentieth century dictionary of the English language. Second edition. – London, 1979. – 823 p.