АДМІНІСТРАТИВНО – ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРАВООХОРОННОЇ ФУНКЦІЇ ДЕРЖАВИ СЛУЖБОЮ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ
ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

На правах рукопису

ПОЛКОВНИЧЕНКО ОЛЕКСАНДР МИКОЛАЙОВИЧ

УДК 351.746.1(477)

АДМІНІСТРАТИВНО – ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРАВООХОРОННОЇ ФУНКЦІЇ ДЕРЖАВИ СЛУЖБОЮ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

Спеціальність 12.00.07 – адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник:
Бандурка Олександр Маркович,
доктор юридичних наук,
професор.

Харків – 2012

ЗМІСТ
Вступ …………………………………………………………………………..3

Розділ I. Загальна характеристика адміністративно – правового регулювання діяльності Служби безпеки України щодо реалізації правоохоронної функції держави ………………………………….……..11
1.1. Поняття та зміст правоохоронної функції держави……………...........11
1.2. Адміністративно – правове регулювання видів правоохоронної функції держави………………………………………………………………………..31
1.3. Служба безпеки України як суб’єкт реалізації правоохоронної функції держави………………………………………………………………..………41
Висновки до першого розділу……………………………………………….72
Розділ II. Адміністративно – правовий механізм реалізації Службою безпеки України правоохоронної функції держави…………………….…………………………………………………77
2.1. Компетенція і повноваження Служби безпеки України щодо реалізації правоохоронної функції держави…………………………………………...77
2.2. Адміністративно – правові форми реалізації Службою безпеки України правоохоронної функції держави………………….…………..….95
2.3. Адміністративно – правові методи реалізації Службою безпеки України правоохоронної функції держави……………………………......114
Висновки до другого розділу………………………………………...…… 122
Розділ III. Шляхи удосконалення діяльності Служби безпеки України щодо реалізації правоохоронної функції держави…....……………….125
3.1. Захист прав і свобод людини як пріоритетне завдання в діяльності Служби безпеки України………….……………………………….……….125
3.2. Шляхи удосконалення практичної діяльності Служби безпеки України щодо реалізації правоохоронної функції держави ……………….………137
Висновки до третього розділу……………………………………….……..147
Висновки …………………………………………………………………...150
Список використаних джерел……………………………………….…...155

ВСТУП

Актуальність теми. Згідно Конституції України основними функціями держави є захист державного суверенітету, конституційного ладу, територіальної цілісності, законних інтересів держави і прав громадян від протиправних посягань. Підґрунтям для успішного становлення України як суверенної, незалежної, демократичної, соціальної та правової держави є якісна реалізація зазначених функцій. Невід’ємною складовою механізму реалізації державою вказаного процесу є функціонування правоохоронних органів, діяльність яких повинно відповідати існуючим сьогодні у державі і суспільстві соціальним, економічним, політичним і правовим умовам.
Тенденції демократизації сучасного суспільства, наявні зміни у функціонуванні правоохоронної системи у правовій, політичній, економічній та соціальних сферах, проведення адміністративної реформи, входження України на шлях євроінтеграції, зміни чинного законодавства у бік зміцнення механізмів захисту прав і свобод людини і громадянина потребують визначення і удосконалення процесу реалізації правоохоронної функції держави відповідними органами.
Збільшення кількості загроз національній безпеці, підвищення рівня корупції до критичної позначки, активізація організованої злочинної діяльності у економічній сфері, загроза інформаційній безпеці держави – все це є результатом послаблення правоохоронної функції.
Серед органів спеціального призначення, метою діяльності яких є реалізація правоохоронної функції держави, Служба безпеки України займає центральне місце. Стабільне функціонування цього державного органу є невід’ємною складовою у процесі захисту конституційного ладу, територіальної цілісності, економічного, науково-технічного і оборонного потенціалу України, законних інтересів держави та прав громадян від розвідувально-підривної діяльності іноземних спецслужб. Успішність виконання таких важливих завдань щодо реалізації правоохоронної функції держави як попередження, виявлення, припинення та розкриття злочинів проти миру і безпеки людства, тероризму, корупції, організованої злочинності цілком залежить від ефективної діяльності Служби безпеки України, це і обумовило актуальність теми, що досліджується.
З’ясування окремих питань становлення, розвитку та функціонування Служби безпеки України щодо реалізації правоохоронної функції держави, були предметом дослідження таких вчених, як: В. Б. Авер’янов, М. І. Ануфрієв, І. В. Арістова, О. М. Бандурка, О. О. Бандурка, І.Л. Бачило, П.В. Берназ, Ю. П. Битяк, В. Т. Білоус, І. Л. Бородін, О.П. Гетманець, С. М. Гусаров, В. С. Журавський, Р. А. Калюжний, В. В. Коваленко, Т. О. Коломоєць, А. Т. Комзюк, В. В. Конопльов, Т.М. Кравцова, К. Б. Левченко, О.М. Литвак, Н. П. Матюхіна, Р.С. Мельник, В.І. Мунтіян, О. В. Негодченко, Н. М. Оніщенко, В. П. Пєтков, С. В. Пєтков, Г.О. Пономаренко, О. П. Рябченко, О. Ю. Синявська, В.М. Тертишник, М.М. Тищенко, О.Ю. Чапала, Х. П. Ярмакі, О. Н. Ярмиш та ін. Однак, не дивлячись на інтенсивність та широкий спектр досліджень, присвячених різним сторонам цієї проблематики, багато питань у цій сфері залишаються ще дискусійними. Це стосується, насамперед, розуміння сутності та призначення Служби безпеки України у системі правоохоронних органів України; визначення її оптимальної структури, функцій, завдань і повноважень; з’ясування форм та напрямків реформування практичної діяльності СБУ. Крім цього, залишаються малодослідженими питання щодо визначення сукупності обов’язків Служби безпеки України.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження спрямоване на реалізацію основних положень Закону України «Про Службу безпеки України» від 25 березня 1992 року. Робота виконана відповідно пп. 6.8.4, 6.8.5 Пріоритетних напрямів наукових досліджень Харківського національного університету внутрішніх справ на період 2011-2014 рр., затверджених Вченою радою ХНУВС 27 грудня 2010 р., протокол № 10.
Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає у тому, щоб на основі аналізу чинного законодавства України, практики його реалізації, а також узагальнення наукових праць визначити сутність та особливості адміністративно-правового регулювання реалізації правоохоронної функції держави Службою безпеки України, виробити пропозиції та рекомендації щодо його удосконалення.
Для досягнення поставленої мети в дисертації необхідно вирішити такі основні завдання:
 з’ясувати правовий зміст основних понять правоохоронної функції держави, як складової механізму забезпечення національної безпеки;
 провести класифікацію та адміністративно-правове регулювання видів правоохоронної функції держави;
 виділити основні напрямки діяльності Служби безпеки України як суб’єкта реалізації правоохоронної функції держави;
 охарактеризувати теоретичні та нормативно-правові аспекти компетенції і повноважень Служби безпеки України в сфері реалізації правоохоронної функції держави;
 визначити поняття, ознаки та види форм реалізації правоохоронної функції держави Службою безпеки України за сучасних умов;
 уточнити поняття, види та особливості застосування методів реалізації правоохоронної функції держави Службою безпеки України;
 окреслити актуальні аспекти захисту прав і свобод людини як пріоритетного завдання в діяльності Служби безпеки України;
 сформулювати пропозиції теоретичного та практичного характеру, спрямовані на удосконалення практичної діяльності Служби безпеки України щодо реалізації правоохоронної функції держави.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що складаються у сфері реалізації правоохоронної функції держави.
Предмет дослідження становить адміністративно – правове регулювання реалізації правоохоронної функції держави Службою безпеки України.
Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є сукупність методів і прийомів наукового пізнання. Їх застосування обумовлюється системним підходом, що дає можливість досліджувати проблеми в єдності їх соціального змісту і юридичної форми. У кожному розділі використано для поглиблення розуміння понятійного апарату та виявлення особливостей значень термінів «функція», «правопорядок», «правоохоронна функція», «правоохоронна діяльність», «захист», «охорона», «компетенція», «повноваження», «форма», «методи» логіко-семантичний метод та метод аналізу словникових визначень. Найбільш загальним методом, який був використаний у дисертації є діалектичний метод пізнання соціальних процесів у сферах дії держави та права. У дослідженні також використано дедуктивний метод, за допомогою якого на основі вивчення окремих праць та юридичних документів, що стосуються реалізації правоохоронної функції та здійснення правоохоронної діяльності, зроблено певні узагальнення (підрозділи 1.2, 1.3). Для аналізу та характеристики сучасних юридичних праць, присвячених дослідженню функцій держави, правоохоронної функції, застосовано порівняльно-правовий (розділи 1, 2), описово-аналітичний та типологічно-описовий методи (розділи 1, 2, 3). За допомогою формально-юридичного методу досліджено зміст правових документів щодо здійснення правоохоронної функції Службою безпеки України (підрозділи 1.2, 1.3, 2.1).
Нормативну базу роботи Конституція України, чинне законодавство, що регламентує діяльність Служби безпеки України, нормативно-правові акти інших галузей права, які регулюють окремі сторони реалізації правоохоронної функції держави СБУ.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є одним з перших комплексних монографічних досліджень механізму реалізації правоохоронної функції держави Службою безпеки України. У результаті проведеного дослідження сформульовано низку нових наукових положень та висновків, запропонованих особисто здобувачем, зокрема:
уперше:
- визначено особливості адміністративно-правового регулювання реалізації Службою безпеки України правоохоронної функції держави, центральною з яких є те, що правоохоронна функція Служби безпеки України містить у собі аспекти реалізації основних правоохоронних напрямків діяльності держави, зокрема, забезпечення державної безпеки, захист державного суверенітету, конституційного ладу, територіальної цілісності від протиправних посягань, дотримання прав людини;
- обґрунтовано необхідність розширення компетенції Служби безпеки України щодо здійснення розвідувальної діяльності з метою підвищення її ефективності за умов використання розвідувального потенціалу Служби безпеки України, боротьби з тероризмом, міжнародною організованою злочинністю, посилення інформаційної безпеки та захисту державної таємниці;
удосконалено:
− поняття правоохоронної функції держави, під якою доцільно розуміти основний напрям внутрішньої діяльності держави, спрямований на забезпечення охорони від будь – яких порушень конституційного ладу, прав і свобод громадян, законності, встановлених і регульованих правом усіх суспільних відносин;
- перелік підвидів правоохоронної функції держави, а саме: функція боротьби з тероризмом, функція протидії корупції, функція попередження, виявлення, припинення та розкриття злочинів проти миру і безпеки людства, функція підвищення інформаційної безпеки держави, функція захисту державної таємниці. Визначено проблемні питання їх адміністративно-правового регулювання;
дістали подальшого розвитку:
− характеристика правового регулювання реалізації Службою безпеки України правоохоронної функції держави, основою якого є система правових актів, обґрунтування необхідності його удосконалення та прийняття нової редакції Закону України «Про Службу безпеки України»;
− розуміння компетенції та повноважень Служби безпеки України у сфері реалізації правоохоронної функції держави, пропозиції щодо уточнення правового статусу та збереження правоохоронних функцій Служби безпеки України;
− характеристика особливостей Служби безпеки України як суб’єкта реалізації правоохоронної функції держави;
− визначення завдань Служби безпеки України, проаналізовано, що формулювання такого завдання як боротьба з організованою злочинністю у сфері управління та економіки, залишило можливість його розширеного тлумачення, що призводить до певного дублювання функцій інших правоохоронних органів;
− пропозиції щодо внесення змін і доповнень до Закону України «Про Службу безпеки України» стосовно удосконалення практичної діяльності цієї служби щодо реалізації правоохоронної функції держави.
Практичне значення одержаних результатів. Викладені у дисертації положення, висновки і пропозиції можуть бути використані:
– у науково-дослідній сфері – як основа для подальшого розроблення положень правоохоронної діяльності Служби безпеки України, визначення проблем забезпечення законності, правопорядку та захисту прав і свобод людини у реалізації правоохоронної функції держави Службою безпеки України, а також у науково-дослідній роботі з питань забезпечення національної безпеки держави;
– у законотворчій діяльності — для підготовки змін і доповнень до чинного законодавства, що регламентує діяльність Служби безпеки України;
– у правозастосовній діяльності — для покращення під час практичної діяльності механізму реалізації правоохоронної функції держави Службою безпеки України;
 у навчально-методичній діяльності — під час проведення занять з навчальних дисциплін: «Теорія держави та права», «Адміністративне право», «Судові та правоохоронні органи України», підготовки курсу лекцій, навчальних програм і планів, підручників, монографій;
 у правозахисній діяльності — під час розгляду звернень юридичних і фізичних осіб стосовно порушень їх прав та інтересів.
Апробація результатів дослідження. Узагальнення і висновки дисертаційного дослідження оприлюднено на науково – практичній конференції «Забезпечення правопорядку під час проведення фінальної частини чемпіонату Європи з футболу 2012 року» (Харків, 2011) та «круглому столі» на тему: «Виконання законодавства України щодо протидії насильству в сім’ї» (Харків, 2011).
Публікації. Основні положення і результати дисертаційного дослідження дістали відображення в 4 статтях, опублікованих у фахових виданнях, та у 2 тезах наукових повідомлень на науково-практичних конференціях.

Список литературы

ВИСНОВКИ:

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання, що полягає у визначенні сутності та особливостей адміністративно-правового регулювання реалізації правоохоронної функції держави Службою безпеки України, а також виробленні пропозицій та рекомендацій щодо його удосконалення. У результаті проведеного дослідження сформульовано низку нових наукових положень і висновків, спрямованих на досягнення поставленої мети.
− 1. З’ясовано правовий зміст основних понять правоохоронної функції держави, як складової механізму забезпечення національної безпеки. Наголошено на тому, що правоохоронна функція держави являє собою основний напрям внутрішньої діяльності держави, спрямований на забезпечення охорони від будь – яких порушень конституційного ладу, прав і свобод громадян, законності, встановлених і регульованих правом усіх суспільних відносин. Встановлено, що правоохоронна функція є однією із самостійних функцій держави, яка реалізується законодавчою, виконавчою та судовою владою. До особливостей правоохоронної функції держави віднесено наступні: реалізація правоохоронної функції являє собою самостійний напрямок державної діяльності; вона здійснюється під час правотворчої, правозастосовної та правоохоронної діяльності компетентними суб’єктами виключно на основі чинного законодавства та в межах, визначених ним; у більшості випадків правоохоронна функція держави передбачає застосування державного примусу; вона реалізовується у правоохоронній системі держави.
2. Проведено класифікацію видів правоохоронної функції держави та їх адміністративно-правове регулювання. Виділено внутрішні та зовнішні правоохоронні функції української держави. До внутрішніх правоохоронних функцій держави віднесено: функцію контррозвідувального забезпечення держави; функцію протидії корупції; функцію захисту державної таємниці; функцію посилення інформаційної безпеки. До зовнішніх правоохоронних функцій держави віднесено: інформаційне та оперативне забезпечення протидії протиправним проявам відносно представництв держави на міжнародному рівні; участь України у підтримці міжнародного правопорядку.
3. Виділено основні напрямки діяльності Служби безпеки України як суб’єкта реалізації правоохоронної функції держави. Основними загальними напрямами діяльності СБУ як суб’єкта реалізації правоохоронної функції щодо реалізації правоохоронної функції держави є наступні: 1) діяльність, метою якої є захищеність держави, людини і суспільства від внутрішніх загроз; 2) діяльність, метою якої є захищеність держави, людини і суспільства від зовнішніх загроз. Крім того, підкреслено, що існує ряд напрямків діяльності СБУ, які є похідними від завдань та повноважень цього правоохоронного органу, а саме: 1) захист державного суверенітету, конституційного ладу, територіальної цілісності, економічного, науково-технічного і оборонного потенціалу України, законних інтересів держави та прав громадян від розвідувально-підривної діяльності іноземних спеціальних служб, посягань з боку окремих організацій, груп та осіб; 2) забезпечення охорони державної таємниці; 3) попередження, виявлення, припинення та розкриття злочинів проти миру і безпеки людства, тероризму, корупції та організованої злочинної діяльності у сфері управління і економіки та інших протиправних дій, які безпосередньо створюють загрозу життєво важливим інтересам України.
4. Охарактеризовано теоретичні та нормативно-правові засади компетенції і повноважень Служби безпеки України в сфері реалізації правоохоронної функції держави. З’ясовано, що компетенція Служби безпеки України щодо реалізації правоохоронної функції держави визначається як однорідні за змістом та призначенням дії, що є похідними від її завдань і відповідно до яких формуються її повноваження.
5. Визначено поняття, ознаки та види форм реалізації правоохоронної функції держави Службою безпеки України за сучасних умов. Встановлено, що форми реалізації СБУ правоохоронної функції держави опосередковані змістом нормативно-правових актів, які закріплюють правовий статус зазначеної сукупності органів і мають обиратися суб’єктом управління з урахуванням таких закономірностей: форми діяльності повинні відповідати призначенню і функціям управління СБУ, оскільки форма має відповідати і визначатися змістом управління; форми діяльності мають відповідати змісту і характеру управлінських питань, що вирішуються; форми діяльності повинні відповідати особливостям конкретного об’єкту управління; форми діяльності мають відповідати конкретній меті даного впливу.
6. Уточнено поняття, види та особливості застосування методів реалізації правоохоронної функції держави Службою безпеки України. Визначено, що методи реалізації правоохоронної функції держави Службою безпеки України – це різноманітні засоби і прийоми, за допомогою яких СБУ здійснює вплив на суспільні відносини з метою реалізації правоохоронної функції держави у сфері забезпечення національної безпеки, захисту державного суверенітету, конституційного ладу та територіальної цілісності, охорони національної економіки України, протидії терористичним проявам, недопущення корупції, боротьби з організованою злочинністю тощо. Підкреслено, що такі основні методи управлінської діяльності як переконання та примус є загальними і універсальними, вони можуть конкретизуватись в інших методах, зокрема в адміністративних, соціально-психологічних, економічних.
7. Окреслено актуальні аспекти захисту прав і свобод людини як пріоритетного завдання в діяльності Служби Безпеки України. Запропоновано окрім основної діяльності Служби безпеки України щодо захисту держави від протиправних посягань надати їй ознаки організації, що слугує людині для забезпечення її прав і свобод. Важливими функціями Служби безпеки України в цьому напрямку стали б надання допомоги людям у відновленні порушених прав і свобод, у надзвичайних ситуаціях; особам, постраждалим від терористичних актів; надання охоронних послуг тощо.
8. Сформулювано пропозиції теоретичного та практичного характеру, спрямовані на удосконалення практичної діяльності Служби безпеки України щодо реалізації правоохоронної функції держави, а саме:
- виходячи із статусу СБУ як правоохоронного органу спеціального призначення, який забезпечує державну безпеку України, необхідно чітко розділити власне правоохоронні органи, до яких належить, приміром, міліція, і спецслужби. Необхідність такого розмежування випливає з наявності принципових відмінностей - заходів забезпечення безпеки певною спеціальною структурою від форм організації правоохоронної діяльності держави в галузі виявлення, попередження і припинення різного роду протиправної та кримінальної діяльності;
- з метою зменшення фінансового навантаження на бюджет держави, доцільно ввести до складу Служби безпеки України Державну прикордонну службу України;
- необхідно суттєво коригувати кадрову політику Служби безпеки України в питанні підбору та формування якісного кадрового резерву й попередньої перевірки кандидатів на придатність до служби. Для цього доцільно запровадити використання «детектора брехні»;
- з огляду на передчасність перетворення СБУ на суто контррозвідувальний орган без правоохоронних функцій та зважаючи на такі загрози основам національної державності як корупція та зниження інформаційної безпеки, доцільно максимально зосередити зусилля на протидії, ефективність якої буде знижена у випадку руйнування інтегрованої системи оперативних заходів та дізнання, що існує в Службі безпеки України.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

1. Загальна теорія держави і права / за ред. В.В. Копєйчикова. – К.: Юрінком Інтер, 1997. – 312 с.
2. Скакун О. Ф. Теорія держави і права : [підручник] / О. Ф. Скакун [пер. з рос.]. – Х. : Консум, 2001. – 656 с.
3. Конституція України // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
4. Організація судових та правоохоронних органів : підручник для студентів юрид. спец. вищих навч.закладів / І. Є. Марочкін, Н. В. Сибільова та ін. – Х. : ТОВ «Одіссей», 2007. – 528 с.
5. Загуменна Ю. О. Особливості юридичного змісту термінів «захист» та «охорона» у механізмі реалізації правоохоронної функції держави / Ю. О. Загуменна // Актуальні проблеми формування громадянського суспільства та становлення правової держави : зб. наук. праць Міжнар. наук.-практ. конф. (Черкаси, 30 вересня – 1 жовтня 2010 р.). – Черкаси : Черкас. нац. ун-т ім. Б. Хмельницького, 2010. – С. 123–125.
6. Даль В. И. Толковый словарь живого великорусского языка : в 4 т. / В. И. Даль. – Т. 1: А–З. – М. : Русский язык, 1999. – 699 с.
7. Ожегов С. И. Словарь русского языка / С. И. Ожегов ; под ред. д-ра филол. наук, проф. Н. Ю. Шведовой. – М. : Рус. яз., 1984. – 797 с.
8. Мельник М. І., Хавронюк М. І. Суд та інші правоохоронні органи. Правоохоронна діяльність: закони і коментарі : навч. посіб. / автори-упорядники: М. І. Мельник, М. І. Хавронюк. – К. : Атіка, 2000. – 512 с.
9. Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів : закон України від 23 груд. 1993 р. № 3781-ІІV // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 11. – Ст. 50.
10. Правоохранительные органы Российской Федерации : учебник для высших юрид. учеб. заведений и юрид. фак. / В. Н. Аргунов, В. К. Бобров, В. П. Божьев и др. ; под ред. В. П. Божьева ; рец. В. Б. Алексеев. – 3-е изд., испр. и доп. – М. : Спарк, 2000. – 415 с.
11. Мельник М. І., Хавронюк М. І. Правоохоронні органи та правоохоронна діяльність : навч. посіб. – К. : Атіка, 2002. – 576 с.
12. Бандурка А. М. Судебные и правоохранительные органы Украины : учебник / под ред. проф. А. М. Бандурки. – Х. : Ун-т внутр. дел, 1999. – 350 с.
13. Про оперативно-розшукову діяльність : закон України від 18 лют. 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 22. – Ст. 303.
14. Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними : закон України від 15 лют. 1995 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 10. – Ст. 62.
15. Про громадянство : закон України від 8 жовт. 1991 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1991.– № 50.– Ст. 701.
16. Осадчий В. І. Правоохоронні органи як суб’єкти кримінально-правового захисту // Право України. – 1997. – № 11. – С. 71–72.
17. Про державну таємницю : закон України від 21 січ. 1994 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 16. – Ст. 93.
18. Про Службу безпеки України : закон України від 25 берез.1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 27. – Ст. 382.
19. Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України : закон України від 7 берез. 2002 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 32. – Ст. 225.
20. Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні : закон України від 26 січня 1993 р. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.zakon.rada.gov.ua.
21. Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю : закон України від 30 черв. 1993 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 35. – Ст. 358.
22. Кримінально – процесуальний кодекс України // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1961. – № 2. – Ст. 15.
23. Митний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 38–39. – Ст. 288.
24. Правоохранительные органы Российской Федерации : учебник / В. А. Байдуков, В. Ю. Зайцев, А. И. Казаков и др. / под ред. Ю. И. Скуратова, В. М. Семенова. – М. : Юрид. лит., 1998. – 288 с.
25. Самощенко И. С. О формах осуществления функций государства / И. С. Самощенко // Советское государство и право. – 1956. – № 3. – С. 87–92.
26. Нашиц А. М. Правотворчество. Теория и законодательная техника / А. М. Нашиц. – М. : Мысль, 1974. – 402 с.
27. Анджієвський В. С. Нове законодавство про адміністративні правопорушення / В. С. Анджієвський, І. А. Тимченко. – К. : Політвидав України, 1987. – 110 с
28. Еропкин М. И. Административно-правовая охрана общественного порядка / М. И. Еропкин, Л. Л. Попов. – Л. : Лениздат, 1973. – 328 с.
29. Петрухин И. Л. Правосудие: время реформ / И. Л. Петрухин. – М. : Наука, 1991. – 125 с.
30. Ардашкин В. Д. К теории правоохранительного механизма / В. Д. Ардашкин // Правоведение. – 1988. – № 1. – С. 1–7.
31. Гуценко К. Ф. Правоохранительные органы : учебник для студ. юрид. вузов и ф-тов / К. Ф. Гуценко, М. А. Ковалев. – Изд. 4-е, перераб., доп. – М. : Изд-во Зерцало, 1998. – 416 с.
32. Бандурка О. М. Управління в органах внутрішніх справ України : підручник / О. М. Бандурка. — Х. : Ун-т внутр. справ, 1998. – 480 с.
33. Тихомиров Ю.А. Административное право и процесс: полный курс / Ю. А.Тихомиров. – М. : Изд-во Тихомирова М. Ю., 2005. – 697 с.
34. Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону : закон України від 22 черв. 2000 р. № 1835-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 40. – Ст. 338.
35. Морозова Л. А. Функции Российского государства на современном этапе / Л. А. Морозова // Государство и право. – 1993. – № 6. – С. 98–108.
36. Загуменна Ю.О. Реалізація правоохоронної функції держави органами внутрішніх справ: : Дис. … канд.-та юрид. наук: 12.00.07 – Х.: Харківський національний університет внутрішніх справ, 2011. – 225 с.
37. Про основи національної безпеки України : закон України від 19 черв. 2003 р. № 964-ІV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 39. – Ст. 351.
38. Організація судових та правоохоронних органів : підручник для студентів юрид. спец. вищих навч.закладів / І. Є. Марочкін, Н. В Сибільова та ін. – Х. : ТОВ «Одіссей», 2007. – 528 с.
39. Темченко В. Особливості юридичного змісту термінів «захист» та «охорона» у механізмі забезпечення прав людини / В. Темченко // Вісник Академії управління МВС. – 2007. – № 2–3. – С. 58–65.
40. Про повноваження та гарантії здійснення постійного контролю за діяльністю Служби безпеки України: закон України від 18.05.2007 № 427/2007 [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.zakon.rada.gov.ua.
41. Андрійко О. Ф. Контроль в демократичній державі. Проблеми та тенденції. – К.: Наукова думка, 1994. – 109 с.
42. Про Службу зовнішньої розвідки України : Закон України від 14.10.2004 № 1239/2004 [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.zakon.rada.gov.ua.
43. Про розвідувальні органи: Закон України від 22.03.2001 № 2331[Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.zakon.rada.gov.ua.
44. Про контррозвідувальну діяльність: Закон України 26.12.2002 № 374-IV // Відомості Верховної Ради. - 2003. - № 12. - Ст.89
45. Про внесення зміни до Указу Президента України від 27 грудня 2005 року № 1860: Указ Президента від 25.01.2012 [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.zakon.rada.gov.ua.
46. Про Антитерористичний центр : Указ Президента України Указ від 11.12.1998 № 1343/98 [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.zakon.rada.gov.ua.
47. Пікуля Т.А. Правоохоронні органи в механізмі держави України: (теоретико - правові питання функціонування): Дис. ... канд. юрид. наук. - К., 2004. - 203 с.
48. Пономаренко Г.О. Адміністративно-правові засади управління у сфері забезпечення внутрішньої безпеки держави: Дис. … д-ра юрид. наук: 12.00.07 – Х.: Харківський національний університет внутрішніх справ, 2008. – 442 с.
49. Гаращук В. М. Теоретико-правові проблеми контролю та нагляду у державному управлінні: Дис....д-ра юрид. наук: 12.00.07 – Х.: Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого, 2003. – 413 с.
50. Волинка К. Забезпечення прав і свобод особи в Україні: теоретичні і практичні аспекти // Право України. – 2000. – № 11. – С. 30-33.
51. Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ. Загальна частина: Підручник / Під заг. ред. І. П. Голосніченка, Я. Ю. Кондратьєва. – К.: Українська академія внутрішніх справ, 1995. – 177 с.
52. Михайловская И. Б. Системное описание уголовной юстиции // Проблемы повышения эффективности функционирования правоохранительных органов. – М., 1978. – С. 40–41.
53. Бандурка О. М., Тищенко М. М. Адміністративний процес: Підручник. – К.: Літера ЛТД, 2002. – 288 с.
54. Мельник М. І. Корупція: сутність, поняття, заходи протидії: Монографія. – К.: Атіка, 2001. – 304 с.
55. Про затвердження Зводу відомостей, що становлять державну таємницю: Наказ Служби безпеки України № 440 від 12 серпня 2005 р. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.zakon.rada.gov.ua.
56. Бойнов Ю. И. Ядерный терроризм: аспекты, типология, профилактика // Терроризм: современные аспекты. Сборник научных статей. – М.: Академия управления МВД России, 1999. – С. 77–84.
57. Комзюк А. Т. Заходи забезпечення провадження в справах про адміністративні правопорушення: система та компетенція міліції щодо їх застосування // Вісник Університету внутрішніх справ. Вип. 13. – Х.: Ун-т внутр. справ, 2001. – С. 107–113.
58. Костенко О. М. Щодо законодавчого формування складу злочину «тероризм» // Зб. наукових праць. Вип.8. – Одеса: Юрид. літ-ра, 2000. – С. 72–75.
59. Кримінальний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 25–26. – Ст. 131.
60. Про державну службу: Закон України від 16 грудня 1993 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 52. – Ст. 490.
61. Терміни і поняття в законодавстві України : наук.-практ. слов.-довід. / [уклад. : О. Ф. Скакун, Д. О. Бондаренко]. – Х. : Еспада, 2003. – 509 с.
62. Словник іншомовних слів / уклад.: С. М. Морозов, Л. М. Шкарапута. – К. : Наук. думка, 2000. – 680 с. – (Словники України).
63. Великий тлумачний словник сучасної української мови / уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. – К. ; Ірпінь : ВТФ «Перун», 2003. – 1440 с.
64. Философский словарь / под ред. И. Т. Фролова. – М. : Прогресс, 1975. – 456 с.
65. Лазарев Б. М. Формы государственного управления / Б. М. Лазарев // Формы государственного управления : сб. статей. – М. : ИГПАН, 1983. – С. 3–19.
66. Сажнєв І. В. Деякі питання щодо визначення поняття «правоохорона функція держави» // Вісник Запорізького юридичного інституту. – 2000. – № 4. – С. 62–71.
67. Ковальська В. В. Міліція в системі правоохоронних органів держави (адміністративно-правові аспекти) : автореф. дис. … д-ра юрид. наук : спец. 12.00.07 / В. В. Ковальська; Ін-т законодавства Верховної Ради України. – К., 2009. – 37 с.
68. Рабінович П. М. Основи загальної теорії права та держави : навч. посіб. / П. М. Рабінович. – Х., 2002. – 159 с.
69. Загальна теорія держави і права : підруч. для студентів юрид. спеціальностей вищих навч. закладів [М. В. Цвік, В. Д. Ткаченко, Л. Л. Богачова та ін.] / за ред. М. В. Цвіка, В. Д. Ткаченка, О. В. Петришина. – Х., 2002. – 432 с.
70. Сердюк В. Еволюція функцій держави в процесі розвитку суспільства / В. Сердюк // Юридична Україна. – 2006. – № 12. – С. 21–27.
71. Органи державної влади України : [монографія] / за ред. В. Ф. Погорілка. — К. : Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького, 2002. – 592 с.
72. Бандурка О. М. Управління в органах внутрішніх справ України : підручник / О. М. Бандурка. — Х. : Ун-т внутр. справ, 1998. – 480 с.
73. Малько О. В. Теория государства и права в вопросах и ответах / О. В. Малько. – 2–е изд., перераб. и доп. – М. : Юристь, 1997. – 197 с.
74. Коваленко А. А. Становлення і розвиток виконавчої влади в Україні : автореф. дис. … д-ра політ. наук : спец. 23.00.02 «Політичні інститути та процеси (політичні науки)» / А. А. Коваленко. – К., 2003. – 36 с.
75. Коваленко А. Органи державної виконавчої влади: проблеми класифікації / А. Коваленко // Компаньон. – 2003. – № 6. – С. 12–21.
76. Черноголовкин Н. В. Теория функций социалистического государства / Н. В. Черноголовкин. – М. : Юрид. лит., 1970. – 215 с.
77. Олійник А. Держава (внутрішні та зовнішні напрямки діяльності, функції) // Міжнародна поліцейська енциклопедія : у 10 т. / відп. ред. Ю. І. Римаренко та ін. – Т. 1. – К. : Концерн ВД «Ін Юре», 2003. – С. 131–133.
78. Старилов Ю. Н. Курс общего административного права : в 3 т. / Ю. Н. Старилов. – Т. 2: Государственная служба. Управленческие действия. Правовые акты управления. Административная юстиция. – М. : НОРМА–ИНФРА–М, 2002. – 600 с.
79. Козбаненко В. А. Государственное управление: основы теории и организации : учебник : в 2 т. / В. А. Козбаненко. – М. : Статус, 2002. – Т. 2. – 366 с.
80. Административная деятельность органов внутренних дел. Часть общая : учебник / под ред. д-ра юрид. наук, проф. А. П. Коренева. – 3–е изд., с измен. и доп. – М. : Моск. академия МВД России ; Центр юрид. лит. «Щит», 2001. – 309 с.
81. Агеева Е. А. Формы управленческой деятельности исполкомов местных Советов / Е. А. Агеева. – М., 1973. – 104 c.
82. Аппарат управления социалистического государства. – Ч. 1. – М.: Юрид. лит., 1976. – 320 с.
83. Васильев А. С. Административное право Украины (общая часть) : учеб. пособие / А. С. Васильев. – Х. : Одиссей, 2001. – 288 с.
84. Толковый словарь русского языка / под ред. проф. Д. Н. Ушакова. – Т. II. – М.: Гос. изд-во иностр. и национ. словарей, 1938. – 1040 с.
85. Івченко А. О. Тлумачний словник української мови: близько 7000 словн. ст. / худож.-оформл. І. В. Осипов. – Х. : Фоліо, 2005. – 766 с.
86. Комзюк А. Т. Заходи адміністративного примусу в правоохоронній діяльності міліції: поняття, види та організаційно-правові питання реалізації : монографія / А. Т. Комзюк ; за заг. ред. проф. О. М. Бандурки. – Х. : Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2002. – 336 с.
87. Загальна теорія держави і права : навч. посіб. / за ред. В. В. Копейчикова.– К. : Юрінком Інтер, 2000. – 320 с.
88. Атаманчук Г. В. Теория государственного управления : курс лекций. – 2-е. изд. – М. : Омега –Л, 2004. – 580 с.
89. Методи управління // Юридична енциклопедія : у 6 т. / редкол. : Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) та ін. – Т. 3. – К. : Укр. енцикл., 2002.– 718 с.
90. Колпаков В. К. Адміністративне право України : підручник / В. К. Колпаков, О. В. Кузьменко. – К. : Юрінком Інтер, 2003. – 544 с.
91. Адміністративне право України / за ред. Ю. П. Битяка. – Х. : Право, 2001. – 528 с.
92. История, теория и практика прав человека : курс лекций / под ред. Т. Н. Нуркаевой. – Уфа : Восточный университет, 1998. – 90 с.
93. Шмельова Г. Юридичний механізм забезпечення прав людини (загальнотеоретична характеристика) / Г. Шмельова // Право України. – 1994. – № 10. – С. 50–51.
94. Гіда Є. О. Загальнолюдські стандарти прав людини і забезпечення їх реалізації в діяльності міліції : автореф. дис. … канд. юрид. наук : 12.00.01 / Гіда Є. О. ; Інститут держави і права ім. В. М. Корецького НАН України. – К., 2000. – 16 с.
95. Загальна декларація прав людини // Права людини і професійні стандарти для працівників правоохоронних органів в документах міжнародних організацій. – К. : Сфера, 2002. – С. 9–12.
96. Лукашевич В. Г. Місце і роль правоохоронних органів у системі державної влади та місцевого самоврядування / В. Г. Лукашевич, О. В. Негодченко // Вісник Одес. ін-ту внутр. справ. – 1997. – № 1. – С. 17–22.
97. Пилипчук В.Г., Дзобань О.П., Настюк В.Я. Система і компетенція державних органів зі спеціальним статусом у сфері національної безпеки України : монографія / В.Г. Пилипчук, О.П. Дзьобань, В.Я. Настюк. – Х.: Право, 2009. – 200 с.
98. Картавцев В.С. До питання про концептуальні засади діяльності Служби безпеки України / В.С. Картавцев, С.Г. Гордієнко // Наук. вісник Академії СБ України. – 1997. - № 5. – С. 5-10.
99. Пилипчук В.Г. Організація спеціальних служб країн ЄС і НАТО : монографія / В.Г. Пилипчук, М.О. Будаков, О.Г. Блажко. – К.: НКЦ СБ України. – 2005. – 200 с.
100. Будаков М.О. Організаційно – правові засади діяльності спеціальних служб держав НАТО : монографія / М.О. Будаков. – К. : Вид-во НА СБУ. – 2004. – 197 с.
101. Баланда А.Л. Проблеми наукового аналізу категорії «державна безпека» / А.Л. Баланда // Концептуальні засади забезпечення державної безпеки : матер. наук. – практ. конф. – К. : НА СБ України. – 2004. – С. 60-61.
102. Гордієнко С.Г. Про поняття "державна безпека" // Науковий вісник Академія СБ України. - 1998. - Љ 6-7. - С. 33-41.
103. Дзьобань О.П. До проблеми адекватності філософсько – правової рефлексії основних категорій національної безпеки (філософсько – соціологічний аспект) / О.П. Дзьобань // Бюл. М-ва юстиції. – 2004. - № 4. – С. 48-63.
104. Андрійко О. Ф. Контроль в демократичній державі. Проблеми та тенденції. – К.: Наукова думка, 1994. – 109 с.
105. Бабенко О. Г. Міграційна політика Української держави на сучасному етапі (політологічний аспект): Дис.... канд. юрид. наук / Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького. – К., 1997. – 195 с.
106. Багрій-Шахматов Л. В. Організована злочинність і тероризм: діалектика взаємозв’язку // Тероризм і боротьба з ним. Аналітичні розробки, пропозиції наукових та практичних працівників. Міжвідомчий науковий збірник. Том 19. – К., 2000. – С. 117–123.
107. Бевзюк О. П. Комплектування Державної прикордонної служби України: дійсність та перспективи / Науковий вісник Державної прикордонної служби: Науково-практичний альманах. – 2003. – № 4. – С. 18–20.
108. Білоус В. Т. Координація управління правоохоронними органами України по боротьбі з економічною злочинністю (адміністративно-правовий аспект): Дис… доктора юрид. наук: 12.00.07. – Ірпінь‚ 2004. – 444 с.
109. Бородін І. Л. Адміністративно-правові способи захисту прав та свобод людини і громадянина. Монографія. – Херсон. : Вид-во “Олді - плюс”, 2003. - 218 с.
110. Брюховецький О. Ф. Деякі аспекти організаційної діяльності управлінських структур Державної прикордонної служби України щодо забезпечення охорони державного кордону // Науковий вісник Державної прикордонної служби: Науково-практ. альм. – 2003. – № 3. – С. 3-15.
111. Волинка К. Забезпечення прав і свобод особи в Україні: теоретичні і практичні аспекти // Право України. – 2000. – № 11. – С. 30-33.
112. Гапотій В. Д. Теоретичні та практичні аспекти суверенітету народу, нації та держави: Автореф. дис.... канд. юрид. наук: 12.00.01 / Національний університет внутрішніх справ. – Харків, 2004. – 18 с.
113. Гаращук В. М. Контроль та нагляд у державному управлінні. – Х.: Фоліо, 2002. – 176 с.
114. Говоруха В. В., Бабков Ю. П., Попригін О. М. До питання визначення функцій воєнної організації держави // Наука і оборона. – 2001. – № 2. – С. 14–19.
115. Венгеров А. Б. Теория государства и права : [учебник для юрид. вузов] / А. Б. Венгеров. – [3-е изд.]. – М., 2000. – 372 с.
116. Головченко В. В. Юридична термінологія: Довідник / В. В.Головченко, В. С. Ковальський. – К.: Юрінком Інтер, 1998. – 219 с.
117. Голосніченко І. П. Попередження корисливих проступків засобами адміністративного права. – К.: Вища школа, 1991. – 207 с.
118. Гордієнко І. В. Інформаційні системи в менеджменті: Навчальний посібник. – К.: КНЕУ, 1999. – 127 с.
119. Гориславський К. О. Право людини та громадянина на самозахист життя і здоров’я від протиправних посягань: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук (12.00.02). – К., 2003. – 17 с.
120. Греков І. П. Деякі аспекти виникнення службово-трудових правовідносин // Вісник Національного університету внутрішніх справ. – 2002. – № 17. – С. 218–224.
121. Гречко П. К. К вопросу о понятии «национальная безопасность» // Социально-политический журнал. – 1993. – № 3. – С. 94–106.
122. Грохольський В. Л. Організаційно-правові засади управління спеціальними підрозділами МВС України по боротьбі з організованою злочинністю: Монографія / За заг. ред. О.М. Бандурки. – Харків: Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2003. – 312 с.
123. Грошовий Ю. М., Тацій В. Я. Актуальні проблеми законодавчого процесу в Україні / Концепція розвитку законодавства України. Матеріали науково-практичної конференції. – К., 1996. – С. 33 – 35.
124. Гуславський В. С. Співробітництво у правоохоронній сфері: Україна та Співдружність Неза-лежних Держав: Монографія / За загальною редакцією О. М. Бандурки. – Харків: Нац. ун-т внутр. справ, 2005. – 364 с.
125. Данільян О. Г., Дзьобань О. П., Панов М. І. Національна безпека України: структура та напрямки реалізації. Навчальний посібник. – Х.: ФОЛІО, 2002. – 286 с.
126. Демиденко В. О. Утвердження і забезпечення конституційних прав та свобод людини й громадянина в діяльності міліції: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук (12.00.02). – К., 2002. – 16 с.
127. Погорилко В. Ф. Функции советского общенародного государства / В. Ф. Погорилко. – К. : Знання, 1986. – 284 с.
128. Морозова Л. А. Функции Российского государства на современном этапе / Л. А. Морозова // Государство и право. – 1993. – № 6. – С. 98–108.
129. Теория государства и права : [учебник] / под ред. В. К. Бабаева. – М. : Юрист, 2005. – 592 с.
130. Талапина Э. Вопросы правового регулирования экономической функции государства / Э. Талапина // Государство и право. – 1999. – № 11. – С. 73–79.
131. Політологічний енциклопедичний словник : [навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл.]. – К. : Генеза, 1995. – 400 с.
132. Политологический словарь / под. ред. В. Ф. Халипова. – М. : Высш. школа, 1995. – 192 с.
133. Автономов А. С. Правовая онтология политики: к построению системы категорий / Автономов А. С. – М. : ООО Фирма “Инфограф”, 1999. – 384 с.
134. Старилов Ю. Н. Курс общего административного права : в 3 т. – Т. 1 : История. Наука. Предмет. Нормы, субъекты / Ю. Н. Старилов. – М. : Изд. группа НОРМА – ИНФРА М, 2002. – 728 с.
135. Бельский К. С. О функциях исполнительной власти / К. С. Бельский // Государство и право. – 1997. – № 3. – С. 14–15.
136. Адміністративне право України. Академічний курс : підруч. : у 2 т. – Т. 1. Загальна частина / [ред. кол. : В. Б. Авер’янов (голова) та ін.]. – К. : Юрид. думка, 2007. – 592 с.
137. Галлиган Д. Административное право: история развития и основные современные концепции / Д. Галлиган, В. Полянський, Ю. Старилов. – М. : Юристъ, 2002. – 410 с.
138. Черноголовкин Н. В. Теория функций социалистического государства / Н. В. Черноголовкин. – М. : Юрид. лит., 1970. – 216 с.
139. Бачило И. Л. Функции органов управления / И. Л. Бачило. – М. : Юрид. лит., 1976. – 118 с.
140. Тихомиров Ю.А. Административное право и процесс: полный курс / Ю. А.Тихомиров. – М. : Изд-во Тихомирова М. Ю., 2005. – 697 с.
141. Державне управління проблеми адміністративно-правової теорії та практики / за заг. ред. В. Б. Авер’янова. – К. : Факт, 2003. – 384 с.
142. Гусарєв С. Д. Українська та російська традиції державорозуміння / С. Д. Гусарєв, Р. А. Калюжний, О. Д. Тихомиров // Наук. вісн. Нац. акад. внутр. справ України. – 2005. – № 5. – С. 3–9.
143. Аристотель. Политика / Аристотель ; пер. с древнегреч. С. А. Жебелева ; под общ. ред. А. И. Доважура // Сочинения : в 4 т. – Т. 4. – М. : Мысль, 1983. – С. 375–643.
144. Бахрах Д. Н. Административная ответственность / Д. Н. Бахрах ; отв. ред.: А. В. Рыбин. – Пермь, 1966. – 193 c.
145. Про ратифікацію Конвенції про кіберзлочинність : закон України від 7 верес. 2005 р. № 2824-IV [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.zakon.rada.gov.ua.
146. Про ратифікацію Конвенції Ради Європи про заходи щодо протидії торгівлі людьми : закон України від 21 верес. 2010 р. № 2530-VI [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg= 2530-17.
147. Демократизация советского общества и государственно-правовые аспекты национальных отношений в СССР (Круглый стол) // Советское государство и право. – 1989. – № 2. – С. 18–33.
148. Демократичний цивільний контроль над воєнною сферою в Україні: на шляху від форми до змісту (Аналітична доповідь Українського центру економічних і політичних досліджень) // Національна безпека і оборона. – 2000. – № 1. – С. 29–30.
149. Денисенко В. В. Философско-правовой анализ административно-деликтных правоотношений // Философия права. – 2000. – № 2. – С. 46–52.
150. Дерець В. Управлінські відносини між органами виконавчої влади: питання типології // Адміністративна реформа в Україні: шлях до Європейської інтеграції: Збірник наукових праць. – К., 2003. – С. 233–238.
151. Державне управління: Навч. посіб. / А. Ф. Мельник, О. Ю. Оболенський, А. Ю. Васіна, Л. Ю. Гордієнко; За ред. А. Ф. Мельник. – К.: Знання-Прес, 2003. – 343 с.
152. Державне управління: проблеми адміністративно-правової теорії та практики / За заг. ред. В. Б.Авер’янова. – К.: Факт, 2003. – 384 с.
153. Дерлоу Дес. Ключові управлінські рішення: Технологія прийняття рішень. – К.: Всеувито: Наук. думка, 2001. –242 с.
154. Джунь В. Принципи міжнародного співробітництва у боротьбі зі злочинністю // Право України. – 1999. – № 4. – С. 90–93.
155. Динаміка злочинності в Україні: аналітичні дані МВС України. – К.: МВС України, 2007. – 23 с.
156. Додин Е. В. Гарантии законности административной ответственности. – К.: Знання, 1976. – 48 c.
157. Додин Е. В., Олефир В. И. Рассмотрение участковым инспектором милиции жалоб, предложений и заявлений граждан. – К.: Изд-во Академии внутренних дел, 1992. – 56 с.
158. Додін Є. В. Терміни та поняття, які найчастіше використовуються в законодавстві. – Одеса: Юридична література, 2001. – 213 с.
159. Доманський В. А. До нової ідеології протидії пожежам // Науковий вісник НАВСУ. – К., 2001. – № 5. – С. 154–164.
160. Доманський В. А. Державне управління пожежною безпекою України (організаційно-правовий аналіз за матеріалами діяльності Державного департаменту пожежної безпеки): Дис.... канд. юрид. наук: 12.00.07 – Х.: НАВСУ, 2004. – 201 с.
161. Доманський В. А. Захист від пожежної небезпеки – справа державного значення // Урядовий кур’єр. – К., 2001. – № 175. – С. 8–12.
162. Доманський В. А., Антонов А. В. Розвиток термінологічної бази в сфері пожежної безпеки // Науковий вісник УКРНДІПБ. – К., 2001. – № 3. – С. 91–95.
163. Євінтов В. Пряме застосування міжнародних стандартів прав людини // Укр. часопис прав людини. – 1998. – № 1. – С. 12–19.
164. Журавський В. С. Концепція гармонізації законодавства України із законодавством держав–членів ЄС // Правова держава. Щорічник наукових праць Інституту держави і права ім. В. М. Корецького НАН України. Випуск 13. – К., 2002. – С. 131–135
165. Забарний Г. Г. Калюжний Р. А., Терещук О. В., Шкарупа В. К. Адміністративне право України: Посібник для підготовки до іспитів. – К.: Вид. Паливода А. В., 2001. – 194 с.
166. Заворотченко Т. М. Конституційно-правові гарантії прав і свобод людини і громадянина в Україні: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук (12.00.02). – К., 2002. – 19 с.
167. Звернення до освітян, науковців і студентів України: Лист Міністерства освіти і науки України від 29 листопада 2004 р. № 1/9-605 // Офіційний сайт Верховної Ради України. – www.rada.kiev.ua.
168. Зелінський А. Ф. Кримінологія. Навчальний посібник. – Х.: Рубікон, 2000. – 240 с.
169. Злочинність в Україні / Статистичні дані МВС за 2006 р. – К.: МВС, 20 с.
170. Ільчук Л. І. Соціальна безпека – безпека людини, суспільства і держави // Актуальні проблеми економіки. – К., 2003. – № 5. – С. 65–67.
171. Іншин М. І. Правове регулювання службово-трудових відносин в Україні. Монографія. – Харків: Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2004. – 337 с.
172. Іншин М. І. Проблеми правового регулювання праці державних службовців України: Дис. ... д-ра юрид. наук. – 12.00.05. – Харків: ХНУВС, 2005. – 418 с.
173. Історія органів внутрішніх справ: Навчальні матеріали до спецкурсу. – Кіровоград: Імекс ЛТД, 2003. – 236 с.
174. Іщенко Д. В. Шляхи удосконалення кадрової роботи органів управління Державної прикордонної служби // Науковий вісник Державної прикордонної служби. – Хмельницький:Видавництво Національної академії ДПСУ, 2003. – № 4. – С. 8–11.
175. Кабанець А. Г. Державна служба. Навчальний посібник. – Харків: Вид. ХНЕУ, 2004. – 176 с.
176. Казаков Н. Д. Безопасность и синергетика (опыт философского осмысления) // Безопасность. Информационный сборник Фонда национальной и международной безопасности. – 1994. – № 4. – С. 61–64.
177. Калюжний Р., Гавловський В., Цимбалюк В., Гуцалюк М. Питання концепції реформування інформаційного законодавства України/ Правове, нормативне та метрологічне забезпечення системи захисту інформації в Україні. – К., 2000. – С. 17-21.
178. Калюжный Р. А. Научно-технический прогресс в деятельности правоохранительных органов. - К.: Наукова думка,1990. - 157с.
179. Кампо В. Дві системи місцевої влади: взаємодія, а не протистояння // Місцеве самоврядування. – 1998. – № 1–2. – С. 33–35.
180. Касымов Б. Е. Организационные и правовые основы пожарной безопасности. – Ташкент: Мехнат, 1990. – 230 с.
181. Касымов Б. Е. Организация управления пожарной охраной. (Административ-но-правовые вопросы). – М.: Стройиздат, 1982. – 183 с.
182. Кириченко О. А., Кириченко Ю. О. Система права чи юридичних наук: продовження дискусії // Проблеми кодифікації законодавства України. – Матеріали науково-практичної конференції. За заг. ред. В. П. Нагребельного, Н. М. Пархоменко. – К.: Інститут держави і права імені В. М. Корецького НАН України, 2003. – С. 9–12.
183. Кисіль С. П. Центральні органи виконавчої влади України: стан і розвиток: Монографія. – К.: Інститут держави і права ім. В. М. Корецького HAH України, 1999. – 78 с.
184. Кистяковский О. А. Государство и личность // Русская философия собственности. XVIII – XX век. – Спб., 1993. – С. 250–256.
185. Ківалов С. В., Біла Л. P. Організація державної служби в Україні: Навч.-метод. посіб. – Одеса: Юридична література, 2002. – 328 с.
186. Ківалов С. В., Біла Л. Р. Адміністративне право України: Навч.-метод. посіб. – Одеса: Юридична література, 2001. – 304 с.
187. Ківалов С., Орзіх М. Парламентський контроль в умовах державно-правової реформи в Україні // Юридический вестник. – 1999. – № 4. – С. 66–71.
188. Кізіма Н. В. Адміністративний примус та адміністративно-правова санкція як одна з форм його реалізації // Держава і право. Юридичні і політичні науки: Збірник наукових праць. – 2001. – Вип. 14. – С. 217–222.
189. Кінаш Ю. Я. Засоби адміністративного примусу у сфері забезпечення безпеки у вугільних шахтах: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук / Національна академія державної податкової служби України. – Ірпінь, 2003. – 17 с.
190. Клименко В. М. Проблеми встановлення доказів в оперативно-розшуковій інформації // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності.  Донецьк, 1999. – № 1. – С. 9–12.
191. Коваленко В. Л. Щодо понять державної служби і державних службовців: деякі дискусійні питання // В кн.: Державне управління: проблеми адміністративно-правової теорії та практики / За заг. ред. В. Б. Авер’янова. – К.: Факт, 2003. – 384 с.
192. Коваленко В. В. Профілактика економічної злочинності в Україні: концептуальні засади, організаційно-правові основи, проблеми управління: Монографія. - Харків: Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2004. - 420 с.
193. Коваль Л. В. Охорона громадськ