АНЕСТЕЗІЯ ДИКИХ ТВАРИН І ПТАХІВ В УМОВАХ ЗООПАРКУ

Краткое описание

ПОЛТАВСЬКА ДЕРЖАВНА АГРАРНА АКАДЕМІЯ

На правах рукопису

МАРУНЧИН АНДРІЙ АНДРІЙОВИЧ
УДК 619:636.1:616-001.4:002.3:089:615.246.2:276

АНЕСТЕЗІЯ ДИКИХ ТВАРИН І ПТАХІВ
В УМОВАХ ЗООПАРКУ

16.00.05 ветеринарна хірургія

Дисертація
на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук

Науковий керівник:
Іздепський Віталій Йосипович,
доктор ветеринарних наук, професор

Полтава - 2005

ЗМІСТ

ВСТУП.........................................................................................................................4
РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ.............................................................................9
1.1. Види та методи загальної анестезії диких тварин....................................9
1.2. Методи контролю за перебігом загальної анестезії...............................36
РОЗДІЛ 2. ВИБІР НАПРЯМІВ ДОСЛІДЖЕНЬ, МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ........
ВИКОНАННЯ РОБОТИ......................................................................................... 40
РОЗДІЛ 3. МЕТОДИ ЗАГАЛЬНОГО ЗНЕБОЛЮВАННЯ ДИКИХ ТВАРИН...51
3.1. Загальна анестезія людиноподібних мавп...............................................51
3.2. Загальна анестезія диких котячих.............................................................64
3.3. Загальна анестезія ведмедів.................................................................. ....81
3.4. Загальне знеболювання конячих...............................................................96
3.4.1. Загальна анестезія коней Пржевальського............................................96
3.4.2. Загальна анестезія зебр.........................................................................109
3.4.3. Загальна анестезія куланів....................................................................115
3.5. Загальне знеболювання індійського слона............................................121
РОЗДІЛ 4. МЕТОДИ ЗАГАЛЬНОГО ЗНЕБОЛЮВАННЯ ДЕННИХ.....................
ХИЖИХ ПТАХІВ І ПАПУГ...................................................................................141
РОЗДІЛ 5. УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ РОБОТИ ТА ЇХ АНАЛІЗ........160
ВИСНОВКИ............................................................................................................177
ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ........................................................................179
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ.........................180
ДОДАТКИ...............................................................................................................205

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ЧСС частота серцевих скорочень
ЧД частота дихання
РТТ ректальна температура тіла
Sа сатурація
В/м внутрішньом’язово
i.v. , в/в внутрішньовенно
s.c. підшкірно
EAZA Європейська асоціація зоопарків та акваріумів
EAZWV Європейська асоціація ветеринарів зоопаркових та диких тварин

ВСТУП
Актуальність теми. Протягом останніх десятиліть тварини багатьох видів перебувають під загрозою повного знищення. Тому зоопарки світу стають єдиним осередком для їх виживання. При цьому підвищуються вимоги до ветеринарної медицини щодо надання лікувальної хірургічної допомоги диким тваринам, які утримуються в зоопарках [1,2].
Практичний досвід показує, що тварини, а особливо дикі, вразливі, полохливі, рятуються втечею і часто здатні оборонятися. Вони реагують на найрізноманітніші стресові дії перезбудженням ендокринних реакцій аж до летальної гіпертермії. У роботі з зоопарковими тваринами медикаментозне заспокоєння дає єдину реальну можливість проведення діагностичних та хірургічних маніпуляцій [3], що цілком відповідає вимогам біоетики.
У сучасній ветеринарній медицині існує значний арсенал засобів та методів у різних поєднаннях для знеболювання та наркозу [4 8]. Однак, жоден із них не відповідає вимогам, які ставляться до ідеального наркозу (повна відсутність болю, побічної дії, задовільна міорелаксація, відсутність метаболізації й кумуляції, надійний контроль, простота застосування тощо). Крім того, проведення загального знеболювання потребує застосування складного і дорогого обладнання. Препарати, які при цьому використовуються, високотоксичні, викликають різке пригнічення дихання, негативно впливають на серце та нирки, гемодинаміку мозку та інших органів, для них типова стадія збудження [9 11].
Вибір методу знеболювання повинен відповідати, насамперед, стану пацієнта, характеру й тривалості запланованої маніпуляції. Тому неможливо однозначно рекомендувати будь-який конкретний метод наркозу [12 16], який би забезпечував безпеку тварини і персоналу [13,17 19].
З огляду на вищевикладене, у фахівців ветеринарної медицини існує нагальна проблема опрацювання безпечних методів знерухомлення й загального знеболювання диких тварин і птахів різних видів , які утримуються в умовах зоопарків та заповідників для забезпечення лікувально-профілактичних заходів і наукових досліджень.
Зв’язок роботи з науковими програмами, темами, планами. Дисертаційна робота виконана згідно з планом науково-дослідних робіт кафедри хірургії та акушерства Полтавської державної аграрної академії Вивчення патогенезу та розробка патогенетичних методів терапії запальних процесів при хірургічних хворобах тварин” (державний реєстраційний номер 0104U010084).
Мета роботи клініко-експериментальне обгрунтування методів загального знеболювання диких тварин і птахів в умовах зоопарків.
Виходячи з визначеної мети, у роботі були поставлені наступні завдання:
а) вивчити можливість застосування хелабрунівської суміші” для загальної анестезії шимпанзе;
б) удосконалити існуючі методи загальної анестезії диких котячих (леопарда, тигра, лева, рисі);
в) порівняти ефективність комбінацій анестезувальних препаратів для загальної анестезії ведмедів;
г) вивчити ефективність застосування іммобілону у комбінації з ксилазином для загальної анестезії конячих (коні Пржевальського, зебри, кулани);
д) розробити і апробувати різні методи загального знеболювання індійського слона;
е) провести порівняльну оцінку різних методів загального знеболювання денних хижих птахів і папуг (канюк звичайний, яструб - тетерев’ятник, жако, зеленокрилий ара, великий жовточубий какаду);
є) вивчити можливість застосування пульсоксиметрії, як методу контролю за перебігом загального знеболювання у тварин і птахів;
ж) визначити морфологічні й окремі біохімічні показники крові диких тварин і птахів на третій стадії наркозу;
з) розробити методи і засоби відновлення фізіологічного стану тварин.
Об’єкт дослідження розробка і апробація методів анестезії диких тварин, денних хижих птахів та папуг.
Предмет дослідження особливості перебігу загального знеболювання диких тварин і птахів під дією різних анестетиків, експериментальне обгрунтування методів контролю за перебігом наркозу.
Методи дослідження: клінічні, пульсоксиметрія, аналіз морфологічного складу крові (кількість еритроцитів, лейкоцитів, лейкограма), біохімічні (вміст гемоглобіну, загального білка, глюкози, сечовини, креатиніну, білірубіну, активність AST, ALT).
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше у вітчизняній ветеринарній хірургії експериментально обгрунтовано окремі методи та засоби загального знеболювання диких тварин і птахів.
Отримано нові дані, зокрема:
встановлено ефективність застосування хелабрунівської суміші” для загальної анестезії людиноподібних мавп (шимпанзе), диких котячих, ведмедів, денних хижих птахів і папуг;
вперше доведена ефективність використання iммобілону в комбінації з ксилазином для загального знеболювання конячих (коні Пржевальського, кулани, зебри);
удосконалено методи загального знеболювання індійського слона;
вперше вивчено та практично доведено ефективність застосування пульсоксиметрії для контролю за перебігом наркозу у диких тварин і птахів;
виявлено, що застосовані анестетики не спричиняють значних змін морфологічного складу та деяких біохімічних показників крові диких тварин і птахів на глибокій стадії наркозу;
встановлена ефективність використання антидотів основних наркотичних засобів.
Практичне значення одержаних результатів. Внесені суттєві доповнення і зміни щодо методики застосування анестезуючих препаратів та їх антагоністів, що розкриває нові можливості здійснення загального знеболювання диких тварин і птахів в умовах зоопарків. Вперше у вітчизняній ветеринарній анестезіології апробовано й експериментально обгрунтовано методи контролю за станом тварин під час наркозу за допомогою пульсоксиметрія і лабораторного дослідження крові, а також використання антидотів основних наркотичних речовин для відновлення фізіологічного стану тварин.
Отримані результати клінічного дослідження, морфологічного та біохімічного складу крові використовуються у практичній та науково-дослідній роботі, навчальному процесі на кафедрі ветеринарної хірургії ім. академіка УАСХН І.О.Поваженка НАУ, кафедрах хірургії та акушерства Полтавської державної аграрної академії і Сумського НАУ, кафедрах ветеринарної хірургії Білоцерківського державного аграрного університету, Львівської національної академії ветеринарної медицини ім. С.З.Гжицького і Харківської ДЗВА.
Особистий внесок здобувача. Дисертантом самостійно виконано, проаналізовано та узагальнено весь обсяг клініко - експериментальних інструментальних (пульсоксиметрія) та лабораторних досліджень щодо загального знеболювання диких тварин, зроблені висновки та пропозиції виробництву. Лабораторне дослідження крові проводилося автором за консультативної допомоги кандидата медичних наук М.Г. Доброді та лікаря лаборанта В.І Левандовської в Інституті отоларингології ім. проф. О.С. Коломійченка АМН України.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповідалися на: IV і Vй міжнародних науково-практичних конференціях Проблеми ветеринарного обслуговування дрібних домашніх тварин” (м. Київ, 14 15 жовтня 1999 р. і 18 19 жовтня 2000 р.); 40 - му Міжнародному симпозіумі в м. Роттердам, Нідерланди (2001 р.); 2 - му Міжнародному конгресі спеціалістів ветеринарної медицини (3 4 серпня 2004 р., м. Київ); першій Всеукраїнській науково практичній конференції Місто і тварини: ветеринарні та соціальні аспекти” (16 17 червня 1999 р., м. Київ); четвертій науково-практичній конференції Проблеми неінфекційної патології тварин” (м. Біла Церква, 4 5 червня 2003 року); науково-практичній конференції, присвяченій 100-річчю з дня народження заслуженого діяча науки України проф. І.І Магди Сучасні проблеми ветеринарної хірургії” (м. Харків 10 11 червня 2004 р.); наукових конференціях професорсько-викладацького складу Полтавської державної аграрної академії (2003 2005 рр.).
Публікації. Основні положення дисертації опубліковані у 11 наукових статтях, з яких 8 є одноосібними; 5 статей опубліковані у фахових виданнях: журналі Ветеринарна медицина України”(4) і Віснику Полтавської державної аграрної академії”(1), у Збірнику матеріалів 40 го Міжнародного симпозіуму” в м. Роттердам, Нідерланди (1), 5 статей опубліковані у матеріалах різних конференцій: ветеринарних хірургів України, присвяченій 100 - річчю з дня народження заслуженого діяча науки і техніки України професора І.І. Магди (1), першої міської конференції з проблем дрібних домашніх тварин (1), ІІ Міжнародного конгресу спеціалістів ветеринарної медицини (1), Проблеми обслуговування дрібних домашніх тварин” (2).

Список литературы

ВИСНОВКИ
1. У дисертації на основі клінічних та гематологічних досліджень і пульсоксиметрії експериментально обґрунтовані методи й схеми загального знеболювання диких тварин і птахів в умовах зоопарку, що є новим розв’язанням наукової і практичної проблеми у ветеринарній анестезіології.
2. Застосування пульсоксиметрії при моніторингу загальної анестезії у диких тварин і птахів поряд із клінічними характеристиками (ректальна температура тіла, частота пульсу, дихання тощо) дає об’єктивну оцінку дії наркотичної речовини на загальний стан організму. Використання ж пульсоксиметрії при моніторингу наркозу у папуг та денних хижих птахів є новим методом, апробованим та відпрацьованим нами.
3. Використання хелабрунівської суміші” для загального знеболювання людиноподібних мавп, порівняно з комбінацією кетаміну і ксилазинув дозах 5 і 1 мг/кг маси тіла відповідно, дає достатньо швидку та рівну індукцію з якісною седацією й незначним проявом ознак збудження, стабільну та прогнозовану толерантність, відсутність побічних реакцій при вході і виході з наркозу (галюцинації, емоційні розлади, збудження), що забезпечує можливість виконання діагностичних процедур та хірургічних операцій.
4. Для загального знеболювання диких котячих та ведмедів більш практичним, безпечним й ефективним є застосування хелабрунівської суміші”, яку можна вводити за допомогою літаючого” шприца, оскільки загальний об’єм, необхідний для знерухомленя хижаків, невеликий, що вкрай важливо в екстремальних ситуаціях. Швидка індукція та стабільна толерантність, які досягаються ін’єкцією хелабрунівської суміші”, дає можливість тривалий час підтримувати глибоку стадію наркозу без загрози критичних ускладнень.
5. Застосування іммобілону в дозах 1,2 2,0 мг еторфіну та 20 25 мг ксилазину на 100 кг маси тіла коням Пржевальського, 1,2 2,0 мг еторфіну та 25 30 мг ксилазину на 100 кг маси зебрам, 1,0 3,0 мг еторфіну та 20 50 мг ксилазину на 100 кг маси тіла куланам сприяє досягненню міорелаксації, достатньої глибини і тривалості знеболювання при короткому терміні індукції та відсутності збудження тварин, що дозволяє проводити хірургічні маніпуляції різної складності й тривалості. Крім того, об’єм суміші анестетиків дає можливість застосовування їх на відстані. Після нейтралізації дії еторфіну вплив ксилазину продовжується, що забезпечує загальний седативний стан тварин та сприяє полегшенню адаптації їх до транспортування.
6. Безпечним і надійним загальним знеболюванням індійського слона є метод поступового поглиблення наркозу: на початку загальну седацію та аналгезію слід проводити із застосуванням хелабрунівської суміші”, а загальне знерухомлення та знеболювання - за допомогою іммобілону. Це створює умови для довготривалого лежання слона на одному боці (понад 3 год), що є досить важливим фактором у хірургії великих тварин.
7. При виконанні загального знеболювання у денних хижих птахів і папуг необхідна швидка та безпечна фізична фіксація перед застосуванням наркотичних препаратів, оскільки при виникненні стресу дія анестетиків може проявлятися неадекватно, призводячи до загибелі птахів.
Використання хелабрунівської суміші” для загальної анестезії сприяло швидкій індукції, стабільній толерантності та відновленню без галюцинаторного синдрому. Важливим є продовження дії глибокої стадії наркозу шляхом введення 1/3 первинної дози наркотичних препаратів.
8. Використання йохімбіну, як антидоту ксилазину, у дозі 0,3 0,5 мг/кг маси тіла по закінченні виконання процедур чи при виникненні ускладнень під час перебігу загальної анестезії сприяє швидкому виведенню тварин із наркотичного стану.
9. Застосування антидоту ревівону у дозі, яка удвічі перевищує кількість іммобілону, що вводиться для загального знеболення конячих і слонів, внутрішньовенно і додатково 1 мл підшкірно спричиняє швидке відновлення організму тварин та попереджує можливі ускладнення.
10. Застосування анестезувальних препаратів у рекомендованих дозах і схемах на стадії глибокого наркозу не викликає суттєвих змін морфологічного та біохімічного складу крові диких тварин і денних хижих птахів.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ
1. Для загального знеболювання дорослих диких тварин і птахів в умовах зоопарків рекомендуємо застосовувати хелабрунівську суміш” у дозах:
• людиноподібним мавпам 0,02 мл на 1 кг маси тіла;
• диким котячим (тиграм, леопардам, левам, рисям) 0,8 3 мл на тварину;
• ведмедям (малайським, бурим, білогрудим) 1 3 мл на тварину;
• птахам (денним хижим та папугам) 0,04 0,1 мл на 1 кг маси тіла;
2. Загальне знеболювання диких конячих (коней Пржевальського, зебр, куланів) проводити за допомогою іммобілону в комбінації з ксилазином у дозах (на 100 кг маси тіла):1,0 3,0 мг еторфіну та 20 50 мг ксилазину.
3. З метою загального знеболювання дорослих індійських слонів застосовувати хелабрунівську суміш” у дозі 1 1,5 мл з подальшим застосуванням іммобілону в дозі від 1,5 до 4 мл.
4. Для нейтралізації дії ксилазину застосовувати антидот йохімбін у дозі 0,3 0,5 мг/кг маси тіла.
5. Для нейтралізації дії іммобілону застосовувати антидот ревівон у дозі удвічі більшій за кількість введеного еторфіну внутрішньовенно та додатково 1 мл підшкірно.
6. При виконанні загальної анестезії диким тваринам і птахам у польових та клінічних умовах для контролю перебігу стадії толерантності застосовувати пульсоксиметрію.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Cornell L. Capture, transportation, restraint and marking // Philadelphia, WB Saunders. 1986. P. 764 770.
2. Ebedes H, Raath J.P. The use of long term neuroleptics in the confinement and transport of wild animals//Proceeding of the Join Conference AAZV/VDA/AAWV, East Lansing. 1995. P. 173 176.
3. Caukett N. Bison (Artiodactyla: Bovidae)//Zoological Restraint and Anesthesia, D. Heard (Ed.), IVIS, 2001. Р. 3 4.
4. Kock R.A. Remote injection systems: science and art. // Vet. Rec. 1987. №121. P. 76 80.
5. Jesslp D. A. Immobilization of free-ranging desert bighorn sheep, lule elk and wild horses, using cartentanil and xylazine: reversal with nalo vone diprenorphine and yohimbine // J. Am. Vet. Med. Assoc. 1985. № 187. Р. 1253 1254.
6. Heinrich Hans, Hatlapa M., Wiesner Henning Die Praxis der Wildtierimmobilisation // Verlag Pael Pareu, Hamburg und Berlin. 1982. 96 p.
7. Toth I., Graf Z. Inhalationsnarkose bei Zoovögeln // VISZ. 1982. №24. Р. 149 156.
8. Андрюхин В.Ф., Смирнов Н.Н. Применение фармакологических препаратов при обездвиживании животных в Ленинградском зоопарке // Содержание и разведение диких животных: Сб. науч. тр.-Алма-Ата: Катар, 1986. С. 111 124.
9. Jones D.M. Recent advances in the use of drugs for immibilisation, capture and translocation of non-domestic animals // Veterinary Annual. 1976. № 16. P. 280 287.
10. Basson P.A., Hofmeyer J.M. Mortalities associated with wildlife capture operations. The capture and care of wild animals // Verlag Human, Rousseau, Cape Town and Pretoria. 1973. P. 151 160.
11. Wiesner H., G. Hegel Zur Immobilisation von Giraffen//Tierärztl. Prax. 1989. № 17. P. 97 100.
12. Devra G. Kleiman Wild mammals in captivity: principles and technics // The University of Chicago Press. 1996. P. 639.
13. Green C.J. Animal Anesthesia. Laboratory Animals, London. 1979. 186p.
14. Власенко В.М., Тихонюк Л.А. Ветеринарна анестезіологія. Біла Церква, 2000. 336 с.
15. Власенко В.М., Тихонюк Л.А., Рубленко М.В. Оперативна хірургія, анестезіологія і топографічна анатомія. Біла Церква, 2003. 512 с.
16. Магда І.І. Оперативна хірургія тварин з основами топографічної анатомії. Київ: Вища школа, 1995. 294 с.
17. Магда И.И., Воронин И.И. Обезболивание животных. М.: Колос, 1974. 207 с.
18. Snyder S., Richard M., Foster W. Etorphine, ketamine, and xylazine in combination (M99KX) for immobilization of exotic ruminants: A significant additive effect. Proceedings of the Joint Conference of the American Association of Zoo Veterians and the American Association of Wildlife Veterinarians, Oakland, Calif. 1992. P. 200 253.
19. Rüedi D. Elefanten: Krankheiten der Zoo und Wildtiere // Berlin, Blackwell Wissenschaftsverlag. 1995. P. 56 89.
20. Портнов В.С. Нейролептаналгезия домашних животных // Уральские нивы. Свердловск, 1981. № 4. 55 с.
21. Allen J. L. Renarcotisation following etorphine immobilisation of non-domestic // J. Zoo Wildl. Med. 1990. № 21. P. 292 294.
22. Seiuel В. Augenkranklieten der Vogel // Augenkranklieiten der Haustiere, 2. Auflage. VEB Gustav Fischer Verlag. Jena. 1988. P. 237 261.
23. Goltehboth R., Klos H.G. Zur Problematik der Nachhandataxien bei Przewalski-pferden und Zebras im Zoologischen Garicn Berlin // VISZ. 1989. № 31. P. 217 224.
24. Стручков Н.А., Петраков К.А. Влияние нейролептаналгезии на организм собак // Труды моск. гос. акад. вет медиц. и биотехнологии. М., 1998. 5 с.
25. Fowler M. E., Miller R.E. Use of Pulse Oximetry in Monitoring Anesthesia Jack L. Alien Zoo & Wild Animal Medicine // Current Therapy. 1999. № 4.
Р. 2 3.
26. Пульняшенко П.Р., Чаркин В.А. Анестезиологическое обеспечение акушерских и гинекологических операций // Матеріали 1-ї міжнародної наук.-практ. вет. конф. з проблем дрібних тварин (29 31 травня, м. Одеса), 2002.
С. 15 23.
27. Пульняшенко П.Р., Чаркин В.А. Особенности проведения анестезии у животных с сопутствующими заболеваниями // Матеріали 1-ї міжнародної наук.-практ. вет. конф. з проблем дрібних тварин (29 31 травня, м. Одеса), 2002. С. 23 31.
28. Гершков С.О. Некоторые аспекты иммобилизации и анестезии грызунов и зайцеобразных//Матеріали 1-ї міжнародної наук.-практ. вет. конф. з проблем дрібних тварин (29 31 травня, м. Одеса), 2002. С. 52 53.
29. Elze K., Eulenberger K. Vorkommen und Klinik von Fohlenfruhlahnie und Streptokokken-Infektion bei Przewalski-pferden des Zoo Leipzig. VISZ 22. 289 292.
30. Corson I.D., Fennessy P. An improved design for home-made projectile syringe // J. N.Z. Vet. 1984. № 32. P. 74 75.
31. Базарнова М.А. Клінічна лабораторна діагностика, клінічні заняття з клінічної біохімії. К.: Вища школа. 1994. 127 с.
32. С.С.Липницкий, В.Ф.Литвинов, В.В.Шимко, А.И.Гантимуров. Справочник по болезням комнатных, зоопарковых, цирковых и экзотических животных. Минск: Ураджай. 1992. 416 с.
33. Effects of Yohimbine on Combined Xylazine-Ketamine Induced Sedation and Immobilization in Juvenile African Elephants //E.R.Jacobson, J.Allen, H.Martin, G.V. Kollias Am. Vet. Med. Assoc. 1985. 187: 1195 1198.
34. Chalmers G., Barrett M. Capture myopathy // In Noninfectious Diseases of Wildlife. Iowa State University Press. 1982. P. 84 94.
35. Knottenbelt M.K., Knottenbelt D.S. Use of an oral sedative for immobilisation of a Chimpanzee // Vet. Rec. 1990. №126. Р. 355 404.
36. Mill J., Kluntze A. Zum Ketamin-Xylazineinsatz bei GruBkätzen (P. leo. P. liffiis, P. pardus, Puma concolor) unter Berichsichtigung elektrokardiographischer efunde // VISZ. 1999. № 31. Р. 155 162.
37. Schaller K., Haltuna. Zucht und Krankheiten von Geparden im Allwetterzoo Munster // VISZ. 1991. №33. Р. 117 133.
38. Нocni-Hthser M. Möglichkeiten der chemisci Hersiichiing beim Wild-und Ziervogel // VISZ. 1991. № 33. Р. 15 19.
39. Hocni-Huthser M. Der Ziervogel als Notfallpalic // Tierärzt. 1992.
№ 73. S. 87 92.
40. Козачок В.С. Клиническое исследование животных тропиков и субтропиков с основами топографической анатомии. К.: Изд. УСХА, 1991. 101 с.
41. Bonath K. Inhalations-, Injektions- und Lokalanesthesia // VISZ. 1992. № 14. Р. 57 70.
42. Hernandez M. Blood chemistry in raptors // Proc. Europ. Chapter Assoc. Avian Vets. 1991. № 4. Р. 111 120.
43. Seidel B., Straus G., Minselmans D. Erfahrungen bei der eschlechtsbc. Stimmung von Vogeln durch Endoskopie // Monatsh. Veterinarmed. 1986.
№ 41. Р. 91 95.
44. Sciiroulr H.D. Zur Bedeutung von bakteriellen Zoonosen bei Wildtieren in Menschenhand // VISZ. 1990. № 32. Р. 165 190.
45. Панько І.С. Основні проблеми ветеринарної хірургії на сучасному етапі розвитку тваринництва // Вісник Білоцерк.держ.аграрн.ун-ту. Біла Церква, 1998. Вип.5. Ч.2. С. 187 190.
46. Macmann F.G., Machau G.M., Snyder R. Pulse oximetry and endtidol COi-monitoring of an adult Asian elephant // J. Zoo Anim. Med. 1988. № 19 (8).
Р. 106 109.
47. Miller J., Kuntze A. Elektrokardiografische Untersuchungen am liegenden und stehenden Elefanten unter besonderer Berichsichtung des Xylazineinsuizes // V1SZ. 1983. № 25. Р. 349 355.
48. Fade K. Ein verlustreicher Pockenausbruch bei Asialischen Elefanten in einem deutschen Wanderzirkus // V1SZ . 1990. № 32. Р. 147 156.
49. De Vos V. Do-it-yourself remote chemical immobilization equipment // Koedoe. 1979. №22. P. 177 186.
50. Mandhlker L. Introduction to avian anesthesia // Соrр.Anim. Pract. 1988. № 2 (6). Р. 31 32.
51. Mandhlker L. Avian anesthesia, part 2. Injectable agents //Соrр. Anim. Pract. 1988. № 2 (10). Р. 21 23.
52. Lawton M. P. Anaesthesia in psitiacines // Br. Vet. Zoo. Soc. 1987. №23. Р. 2 8.
53. Richardson P.R. An improved darting system for immobilizing smaller mammals in the wild // J. Wildl. Res. 1983. № 13. P. 51 54.
54. Hochleithner M., Hochleithner R. Klinik phylaxc der virusbedingten Krankheiten bei pmiici // VISZ. 1993. № 35. Р. 89 93.
55. Kloeppel G. Schwergeburt bei einem Grevy-Zebra // Berl. Munch, tierarzt. Wochenschr. 1991. № 104. Р. 26 27.
56. Corssen G., Miyasaka M. Changing concepts in pain control during surgery: Dissociative anesthesia with CI581 // Anesth. Analg. 1968. №18. Р. 742 746.
57. Загальна ветеринарна хірургія / І.С.Панько, М.В.Власенко, В.Й.Іздепський та ін.// Біла Церква, 1999. 264 с.
58. Общая ветеринарная хирургия / А.В.Лебедев, В.А.Лукъяновский, Б.С.Семёнов. М.: Колос, 2000. 488 с.
59. Болезни пушных зверей / Е.П.Данилов, А.И.Майоров, В.А.Чижов и др.// М.: Колос, 1984. 336 с.
60. Goltendoth R., Klos H.G. Versuche mit Yohimbin als Antidot bei durch Xylazin (Rompun®) immobilisierien Zootieren im Zoo Berlin // VISZ. 1987. №29. Р. 143 149.
61. Teichmann P. ABC der Katzenkrankheiten // S. Hirzel Verlag Leipzig. 1988. P. 241.
62. Haberstroh L. Diet and oral health in captive Amur Tigers // J. Zoo Anim. Med. 1984. №15 (4). Р. 142 146.
63. Ochs A. Ein Beitrag zur Gewinnung, Beurteilung und Konservierung von Sperma bei Primaten und Carnivoren // Inaug. Diss. Berlin. 1990.
64. Grimm F. Н., Kosters J. Frakturversorgung bvogein mil optimiertem Fixateur externe // VISZ. 1988. № 30. Р. 363 368.
65. Kloeppel G. Immobilisation und Narkode bei Zoo und Wildtieren // Berl. Münch. Tierärztl. Wochenschr. 1984. P.295 298.
66. Rietschel W., Kleeschllte E. Beitrag zur Erkrankung der Kehlsacke beim Bonobo // Tierärztl. Prax. 1989. № 17. Р. 323 326.
67. Buch M., Grobler D.G., Raath J. P. The Art and Science of Giraffe (Giraffa camelopardalis) Immobilisation|Anesthesia. Zoological Restraint and Anesthesia, D. Heard (Ed.) // IVIS. 2002. 7 p.
68. Evans R.H. Racoons and Relatives (Carnivora, Procionidae //Zoological Restraint and Anesthesia, D. Heard (Ed.), IVIS. 2002. Р. 3 5.
69. Хирургические болезни сельскохозяйственных животных / К.И.Шакалов, Б.А.Башкиров, Б.С.Семёнов и др.// Л.:Агропромиздат. 1987. 255 с.
70. Ruempler U. Haltung und Zucht von Kleideraffen im Kölner Zoo//Z. Kolner Zoo. 1991. № 34. Р. 47 65.
71. Stunkard J.A., Miller J.C. An outline guide to general anesthesia in exotic species // Vet. Med. / Small Anim. Clin. 1974. №. 69. Р. 1181 1182.
72. Lawson D., Hampton M. A modification of the Palmer Cap Chur gaspowered capture rifle // J. Wildl. Res. 1987. №17. P. 136 138.
73. Tribe A., Spielman D. Restraint and Handling of Captive Wildlife// ANSCCART News. 1996. Vol. 9. No. 1. Insert. Р. 1 8.
74. Wiesner H. Zum aktuallen Stand der Distanzimmobilisation. Verh. Ber. Tagung Fachgruppe Zootierkrankheiten” //Dtsch. Vet. med. Gesellschaft e. V., Munchen. 1990. Р. 27 43.
75. Wiesner H. Zum aktuallen Stand der Distanzimmobilisation. Verh. Ber. Tagung Fachgruppe Zootierkrankheiten” //Dtsch. Vet. med. Gesellschaft e. V., Munchen. 1990. Р. 173 200.
76. Buch M. Methods of Capture, Handling and Anesthesia // Wild Mammals in Captivity. 1996. 25 p.
77. Cooper J.E., Hutchison M.F. Editors, Manual of Exotic Pets //BSAVA, Cheltenham. 1985. 240 р.
78. Hochleitner M. Anesthesia and surgery // Proc. Europ. Chapter Assoc. Avian Vets. 1991. Р. 40 46.
79. Shryer J. A new device for remote injection of liquid drags // J. Wildl. Manage. 1971. №35. P. 180 181.
80. Ostrowski S., Ancrenaz M. Chemical immobilisation of red-necked ostrichen (Struthio camelus) under field conditions // Vet. Rec. 1995. № 136 (6). Р. 145 147.
81. Christensen J., Fosse R.T., Halvorsen O.J. Comparison of various anesthetic regimens in the domestic fowl // Am J Vet Res. 1987. № 48 (11). Р. 1649 1657.
82. Wheler C. Avian anesthetics and tranquilizers //Seminars in Avian and Exotic Pet Medicine. 1993. № 2 (1). Р. 7 12.
83. Machin K.L., Caulkett N.A. Cardiopulmonary and anesthetic effects of propofolin wild turkeus // Am J Vet Res. 1998. № 59 (5). Р. 598 602.
84. Raath J.P., Quandt S.K., Malan J.H. Ostrich (Struthio camelus) immobilisation using carfentanil and xylasine and reversal with yohimbine and naltrexone // J South African Vet Assos. 1992. № 63 (4). Р. 138 140.
85. Lin H., Todhunter P.G., Rowe T.A. Use of xylasine, butorphanol, tiletamine-zolezepam and isoflurane for induction and maintenance of anesthesia in animals // J Am Vet Ved Assos. 1997. № 210 (2). Р. 244 248.
86. Wiesner H., G.v. Hegel Zur Immobilisation von Wildeguiden mit STH 2130 und Tiletamin/Zolezepam // Tierärztl. Prax. 1990. № 18. Р. 151 154.
87. Scherer K., Karbe F. Tiletamin/Zolesepam-Xylasine immobilisation of the bears under field conditions and its influence on circulation, respiration and plasma cortisol // EAZWV. 3 rd Scientific meeting. May 31 June 4. 2000. Paris, France. Р. 315 319.
88. Hoyer M.J., van Dijk P., Overgaauw Р.Л.М. A Zolazepam-tiletamine-ketamine-xylazine mixture as a safe and effective alternative for immobilization of wild and semi-domesticated cattle // Proc. Inaugeral Conf. of the Dutch Society for Wildlife Health. June 2002. Amsterdam. № 1. 17 p.
89. Goltenboth R. Ertahrungen mit dem neuen Anthelminthikum Rintal® bei Zootieren im Zoo Berlin // Veterinarmed.Nachr. 1981. № 2. Р. 144 149.
90. Stirling & Brolchton Clinical experiences with Telazol® Ibr Polar Bears of Polar Bears with a mixture ettiletamine hulrochloride ami zolazepam immobilization // Annu. Proc. Am. Assoc. Zoo Vets 1984. Р. 130 131.
91. Linnehan R. M., J. L. Edwards Endometrial adenocarcinoma in a Bengal Tiger {Panthera tigris henyalensis) implanted with melengesirol acetate // J. Zoo Wildl. Med. 1991. № 22 (1). Р. 130 134.
92. Agrane W.C., Vandegrift E.R. Extracapsular extraction in a Siberian Tiger (Panthera tigirs altaica) // J. Zoo Anim. Med. 1995. № 6 (2). Р. 11 12.
93. Graham J. Pharmacokinetics of ketoprofen in quial // Personal Communication. 2001. 103 p.
94. Hugues R., Leclers-Cassan, Marc J.R. Anesthesie des animaux non domestiques Essai dun nouvel anestesique: Tassociation Tiletamine-Zolazepam (Zoletil N.D.) // Reccueil Medecine Veter. Mars. 1996. Р. 427 431.
95. Karesh W.B., Asterino R. Mandibular osteomyelitis in a Snow Leopard with a review of osteomyelitis in other species and man // J. Zoo Anim. Med. 1988. № 19 (3). Р. 137 142.
96. Kuntze A. Zum Tumorgeschehen in einem Raubtierbesland unter Berichsichtigun er.ster Ertahrunaen mit einem FelV-Testsystem (Clin-Ease-FelV)// VISZ. 1993. № 35. Р. 75 78.
97. Lappin M. R. Comparison of serologic assays for the diagnosis of toxoplasmosis in non-domestic felids // J. Zoo Wildl. Med. 1991. № 22 (2).
Р. 169 174.
98. Pantak S. С. Excision of a leiomyofibroma in a Leopard (Panthera pardus) under ketamine anesthesia // J. Zoo Anim. Med. 1995. № 16 (4). Р. 125 126.
99. Ryan J. A. Laryngeal obstruction associated with cuterebrosis in a Snow Leopard // J. Zoo Wildl. Med. 1990. № 21 (3). Р. 351 352.
100. Heldstab A., Rüedi D. Management and disease problems in douc langurs at Basle Zoo // VISZ. 1990. №32. P. 75 82.
101. Rietschel W. Erfahrungen bei der Immobilisation von Primaten // VAZ. 1991. № 11. Р. 142 144.
102. Rietschel W. Zum Einsatz von Detomidine-ketamine für Bäre // VAZ. 1991. № 11. Р. 57 59.
103. Mohammad F.K., Al-Dadrany M.S., Al-Hasan A.M. Detomidine-ketamine anesthesia in bears // Vet Rec. 1993. Р. 133 192.
104. Poole T.B. Editor, The UFAW Handbook on the Care and Management of Laboratory Animals. 6th ed. Longman, Essex. 1987. 17 р.
105. Wynne J. E. Comparative digestibility values in four species of Felidae // J. Zoo Wild. Med. 1989. № 20 (1). Р. 53 56.
106. Horne W.A., Tchamba M.N., Loomis M.R. A Simple Method for Providing Intermittent Positive Pressure Ventilation to Etorphine-Immobilized Elephants (Loxodonta africana) in the Field // Pros. Am. Assoc. Zoo Vet. 2000. Р. 27 30.
107.Ciatesman T., Wiesner H. Immobilization of Polar and Brown Bears using etorphine and xylazine // J. Zoo Anim. Med. 1982. № 13. Р. 11 18.
108. Benirschke K., Roocroft A. Elefant-inflicted injuries // VISZ. 1992. №34. Р. 239 247.
109. Felgger M. Beobachtungen und Erfahrungen während und nach den Geburten zweier indischer Elefanten//VAZ. 1992. №12. im Druck. Literaturverz eichnis.
110. Paul-Murphy J., Fialkowski J. Injectable Anesthesia and Analgesia of Birds. 2001. Р. 23 41.
111. Bell R.H. A range finder sight for use with capture guns // J. S.Afr. Wildl. Res. 1985. №15. P.37 38.
112. Allen J.L., Osterhus J.E. Effects of tolazoline on xylazine-ketamine anesthesia in Turkey vultures // J. Am. Vet. Med. As.soc. 1986. №189(9). Р. 1011 1021.
113. Kuntze A., Mill J. Elektrokardioarafische Uniersuchunsen an mil Melhadon-Xylazin betaublen Bären // VISZ. 1986. № 28. Р. 99 106.
114. Pace D. С. Sloth Bear immobilization with a ketamine-xylazine combination: reversal with yohimbine // J. Am. Vet. Med. Assoc. 1986. № 189. Р. 1050 1051.
115. Morris P.J. Chemical Restraint of Juveline East African River Hippopotamus (Hippopotamus amphius kiboko) at the San Diego Zoo. Zoological Restraint and Anesthesia, D. Heard (Ed.) // IVIS. 2001. Р. 2 4.
116. Eads F. E. Tilazol® (CE-744): a new agent for chemical restraint and anesthesia in non-human primates // Vet. Med. Small Anim.Clin. 1976. № 71. Р. 650 652.
117. Ensley P.K. Omphalitis in infant orangutans // VISZ. 1982. №24. P. 69 72.
118. Rietschel W. Beitrag zur Anatomic, Pathologie und Therapie krankhaft veranderte Kehlsacke bei Schimpansen und Bonobos // VISZ. 1993. № 35.
Р. 287 292.
119. Rietschel W. Zur Klinik der Kehlsackentzitindung bei Schimpanse und Bonobo // VAZ. 1990. № 10. Р. 54 56.
120. Kuntze A. Operative Eingriffe an Raubtieren (Ursiden, Feliden) unter Ambulanzbedmgungen (1980-1990) // VISZ. 1990. № 32. Р. 327 331.
121. Hagenbeck D. Diagnostische Zyklusansprache und Trachtigkeitsbestimmung beim Asialischen Elefanten //Inaug. Diss., Hannover. 1992. 18 р.
122. Hegel G. Warzen (Papillome/Sarkoide) beim Elefanten //V1SZ. 1999. № 31. Р. 201 205.
123. Honhvman V.L., Pithier G.R., Dyson D.H. Anerial blood pressure and blood gas values in normal standing and laterally recumbent of African and Asian Elephants // J. Zoo Wildl. Med. 1992. № 23 (2). Р. 205 207.
124. Lsenbugel E. Operative Entfernung einer benignen Neoplasie aus dem ciner asiatischen Elefamenkuh im Zoologischen Garten Zurich // VAZ. 1992. № 12. im Druck.
125. Jacobson E. R. Serum concentrations of etorphine in juvenile African elephants // JAVMA. 1986a. 189 р.
126. Dinnes M.R. Use of the blowpipe as an instrument for remote injection of animals // J. Chemical Immobilization of North American Wildlife. 1982. P. 188 198.
127. Caulkett N., Cattet M.R.l. Anesthesia of Bears, Zoological Restraint and Anesthesia, D. Heard (Ed.) // IVIS. 2002. Р. 1 3.
128. Klein H. J. Method for transitial bone biopsy in baboons // J. Am. Vet. Med. Assoc. 1991. № 198. Р. 1977 1979.
129. Al-Khatib H.B.H, Singh B., Pandey R.P., Farooqui S.U., Misra S.S. Atropine Diazepam xylazine-Thiopetone sodium : An anesthetic combination for abdominal surgery in equines // In Proceedings of the 17th Annual Con­gress and National Symposium, Indian Society for Veterinary Surgery Mathura (India), Feb.1994 a. Р. 17 19.
130. Holz P., Holz R. Evaluation of ketamine, ketamine/xylasine and ketamine/midasolan anesthesia in red-card sliders, Trachemys scripta elegans // J. Zoo.Wildl. Med. 1994.