Апеляційні суди в судовій системі України

Краткое описание

ПланВступ.....3Розділ 1. Загальна характеристика системи судів загальної юрисдикції:
поняття, система, завдання.1.1.Правосуддя та судовА влада: тотожне чи відмінне. Судова реформа в Україні 2010 року....71.2.Судова система України. Суди загальної юрисдикції.101.3.Місцеві суди як початкова ланка системи судів загальної юрисдикції15Розділ 2. Апеляційні суди - суди другої ланки судової системи України.
2.1.Поняття та структура апеляційних судів в Україні..18
2.2.Повноваження апеляційних судів в Україні.....20
2.3. Організація роботи в Апеляційних судах України.....21
Розділ 3. Вищий апеляційний суд в системі судів загальної юрисдикції.
3.1.Поняття та структура вищих спеціалізованих апеляційних судів України...26
3.2. Повноваження вищих апеляційних судів України..29
3.3.Організація роботи в вищих спеціазізованих судах України..31
Висновки....36
Список використаних джерел..38

Вступ
Актуальність теми.Конституція України проголосила, що організація державної влади побудована на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу і судову гілки влади. Практична реалізація цього важливого здобутку світової політико-правової думки значною мірою пов'язана зі зміцненням правового статусу органів правосуддя. У демократичній правовій державі суд має користуватись не меншим авторитетом, ніж органи законодавчої та виконавчої влад. Винятково важливою є його роль як органу, призначеного для розв'язання конфліктів на ґрунті реалізації права, захисту прав і законних інтересів людини і громадянина, які відповідно до Основного Закону держави складають зміст її діяльності, а також прав юридичних осіб і трудових колективів, загальнодержавних і загальносуспільних інтересів.
Водночас практична реалізація судоустрійного і судово-процесуального законодавства висвітлила низку нових проблем, які вимагають теоретичного осмислення, і конкретних пропозицій з вдосконалення правозастосувальної практики.
Запровадження принципово нового для України апеляційного порядку перегляду судових рішень також вимагає ретельного наукового аналізу їх діяльності на першому етапі малої судової реформи” і вироблення відповідних практичних рекомендацій. Особлива увага при цьому має бути приділена питанням судового управління, в тому числі взаємовідносинам апеляційних судів з іншими ланками судової системи та органами Державної судової адміністрації України.
Попри значний вклад, який внесли науковці у розроблення проблем судоустрою і судочинства, переважна більшість їх робіт стосувалася періоду до початку судово-правової реформи в Україні, яка особливо інтенсивно почала проводитись у життя в останні роки. Наукові публікації цього періоду носять переважно фрагментарний характер, а організаційно правові проблеми діяльності апеляційних судів взагалі не були предметом наукового дослідження.
Об'єктом дослідження є суспільні відносини, пов'язані з організацією, створенням та діяльністю апеляційних судів України.
Предмет дослідження - правовий статус апеляційних судів у системі судів загальної юрисдикції, принципи їх діяльності і компетенція, організаційно-правові проблеми управління у системі апеляційних судів і процесуальні аспекти перегляду судових рішень в апеляційному порядку.
Методи дослідження. Відповідно до мети і завдань дослідження у курсовій роботі використані як загальнонаукові, так і спеціальні методи дослідження.
Мета і завдання дослідження.Головною метою курсової роботи є розробка концептуальних положень, які визначають місце апеляційних судів (загальних і спеціалізованих) як середньої ланки судової системи України. Поставлена мета обумовила необхідність вирішення таких завдань:
-визначити сутність судової влади і основні завдання державної політики з її реформування;
-охарактеризувати функції органів судової влади;
-на підставі аналізу різних значень терміну апеляція” визначити статус апеляційного суду як елементу судоустрою і судового процесу, проаналізувати його компетенцію і висловити міркування з приводу її вдосконалення;
-розкрити принципи організації та діяльності апеляційних судів з врахуванням специфіки їх функціонування;
-сформулювати основні вимоги, які пред'являються до кадрів апеляційних судів і внести пропозиції з вдосконалення кадрової роботи у цій системі;
-здійснити науковий аналіз правового регулювання внутрішньо - і зовнішньо - організаційних аспектів діяльності апеляційних судів і внести пропозиції щодо його вдосконалення;
-проаналізувати характер проблем, що виникли у застосуванні процесуального законодавства апеляційними судами і запропонувати шляхи їх вирішення.
Апеляційні суди - це суди другої ланки єдиної судової системи судів загальної юрисдикції. Вони є судами вищого рівня для місцевих судів і нижчими стосовно Верховного Суду України та вищих спеціалізованих судів.

Суди в Україні утворюють судову систему, для якої, як і для кожної системи, характерні певні зв’язки і відносини між окремими її елементами (судами), а також притаманні такі властивості як ієрархічність, багаторівневість, структурованість. Судова система України, уособлюючи орга­ні­заційний аспект судової влади — однієї з гілок державної влади, — віддзеркалює особливості організації цієї влади у нашій державі, відповідає рівню соціально­економічного розвитку, пануючим у суспільстві поглядам на місце суду в системі механізмів державної влади, накопиченому досвіду і певним традиціям.
Відмітна риса судової системи України полягає в тому, що вона є системою унітарної держави, котра, на відміну від федеративних держав, де існує система як федеральних су­дів, так і судів окремих суб’єктів федерації (штатів, земель, областей і країв), має єдину судову систему, яка не передбачає поділ предмета юрисдикції між судами за ознакою приналежності до різних внутрішньодержавних утворень.
Другою відмінністю судової системи України є існування двох гілок судової системи: Конституційного Суду і судів загальної юрисдикції.
З двох моделей функціонування інституту судової охорони Конституції — американської, коли вказану функцію здійснюють суди загальної юрисдикції, та європейської, коли для вирішення вказаного завдання утворюється спе­ці­алізований орган, — Україна обрала європейську модель, конституційно закріпивши утворення Конституційного Суду України — єдиного органу конституційної юрисдикції.
Третьою відмінною рисою судової системи України ємоноцентризмсистеми судів загальної юрисдикції. На відміну від біцентризму, що існував понад десять років, коли підсистему загальних судів очолював Верховний Суд України, а підсистему господарських (тоді арбітражних) — рівний йому за статусом Вищий господарський (тоді арбітражний) суд України, то тепер і підсистему загальних, і підсистему спе­ціалізованих судів очолює Верховний Суд України.
Структура курсової роботи. Написана мною курсова робота складається зі вступу, трьох розділів, кожний з яких включає по три підрозділи, висновків та списку використаних джерел.

Список литературы

Список використаних джерел
1.Конституція України: Прийнята на п’ятій сесії Верховної ради України 28 червня 1996 року. 80 с.
2. Загальна декларація прав людини від 10 грудня 1948 року.
3.Міжнародний пакт про громадянські і політичні права від16.12.1966 р.
4. Цивільний процесуальний кодекс України від18 березня 2004 року// Відомості Верховної Ради. 2004. № 1618-IV- Ст.419.
5. Господарський процесуальний кодекс України від06 листопада 1991 року// Відомості Верховної Ради. 1991. № 1798-XII Ст.129.
6. Кодекс адміністративного судочинства України від06 липня 2005 року// Відомості Верховної Ради. 2005. № 2747-IV Ст.280.
7.Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від07 липня 2010 року// Відомості Верховної Ради. 2010. № 2453-VI Ст.22.
8. Закон України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» від 23 грудня 1993 року// Відомості Верховної Ради. 1993. № 3781 ХІІ Ст.58.
9. Закон України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві» від 23 грудня 1993 року // Відомості Верховної Ради. 1993. № 3782-ХІІ.- Ст.68.
10. Стефанюк В. Судова реформа в Україні // Право України, 2010, № 1, К., - 2010. 325 с.
11. Бойко В. Судова влада в Україні// Право України, № 1,К., 2010, - 201с.
12. Бойко В. Стан здійснення в Україні правосуддя в 2009 р. та завдання по удосконаленню організації роботи судів // Право України, № 3, К.,2010. - 381с.
13.Шаповал В. М. Вищі органи сучасної держави.
Порівняльний аналіз. -К., - 2009.- 287с.
14. Юридична енциклопедія. - Київ, 2011. 548с.
15. Бондаренко І. Судова система України та її реформування в сучасних умовах // Право України. 2011. - №8. 395с.
16. Бойко В. Ф. Перебудову роботи судової системи необхідно здійснити у напрямі посилення захисту прав та інтересів громадян // Вісник Верховного Суду України. 2010. - №3. 245с.
17. Стефанюк В. Реалізація судами норм Конституції // Право України, № 8, 2009. —210с.
18. Оніщук М. Судово-правова реформа: чи буде дано відповіді на виклики часу. Право України. - № 9. 2010. 421с.
19. Організація судових та правоохоронних органів. Навч. посібник для студентів юрид. спеціальностей вищих навч. закладів освіти/ І.ЄМарочкін,В.В.Афанасьєв, В.С.Бабкова та ін., За ред. І.Є.Марочкіна,Н.В.Сібільової, О.М.Толочка. Харків: Право, 2009. 524с.
20. Суд, правоохоронні та правозахисні органи України: Навч. посіб./ В.С.Ковальський, В.Т.Білоус, С.Е.Демський та ін. К.: Юрінком Інтер, 2009. 341с.
21. Судова реформа в Україні: проблеми і перспективи: Матеріали наук.-практ. конф.,Харків/ Редкол.: Сташис В.В ( голов. ред.) та ін. К.; Х.: Юрінком Інтер, 2008. 288 с.
22. Притика Д. Вищі спеціалізовані суди як конституційна гарантія демократизації судової влади. Право України. 2011. - № 21. 359с.

23. Бринцев В. Д. Поєднання одноособової і колегіальної форм правосуддя. Право України. 2010. - №17. 285с.