АРХІТЕКТОНІКА СУЧАСНОГО УКРАЇНСЬКОГО ГАЗЕТНОГО ВИДАННЯ (СИСТЕМНА ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ЗАКОНОМІРНОСТІ РОЗПОДІЛУ ЕЛЕМЕНТІВ)

Краткое описание

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
ІНСТИТУТ ЖУРНАЛІСТИКИ

на правах рукопису

Шевченко Вікторія Едуардівна

УДК 070.4(477)+72.012

АРХІТЕКТОНІКА
СУЧАСНОГО УКРАЇНСЬКОГО ГАЗЕТНОГО ВИДАННЯ
(СИСТЕМНА ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ЗАКОНОМІРНОСТІ
РОЗПОДІЛУ ЕЛЕМЕНТІВ)

Спеціальність 10.01.08 журналістика

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

Науковий керівник
доктор філологічних наук, професор
Різун Володимир Володимирович

Київ 2002

Зміст
Перелік умовних скорочень 4
Вступ 5
Розділ 1. Архітектоніка газети як принцип побудови 12
1.1. Джерельна база та історіографія дослідження 12
1.2. Архітектоніка газети в системі наукових знань 22
1.3. Засоби виразності форми як елемент архітектоніки 35
1.4. Висновки до першого розділу 50
Розділ 2. Архітектонічні елементи та їх роль у газеті 52
2.1. Шрифтографія сучасної газети 52
2.1.1. Характеристики шрифтових елементів 52
2.1.2. Текстовий матеріал і його оформлення 58
2.1.3. Виділення в тексті 67
2.2. Пробільні елементи 69
2.2.1. Білий простір та його функції 69
2.2.2. Значення внутрішніх пробільних елементів 70
2.2.3. Проміжки в заголовках, врізах, колонтитулах, між зображеннями та підписами 73
2.2.4. Зовнішні пробільні елементи поля 76
2.3. Декоративні елементи 78
2.3.1. Види декоративних елементів та їх призначення 78
2.3.2. Особливості взаємодії декоративних елементів із врізами та заголовними компонентами 82
2.3.3. Декоративні елементи як складова частина колонтитула 84
2.3.4. Формування системи в застосуванні різновидів декоративних елементів 87
2.4.Зображальні елементи. Ілюстративне оформлення газети 95
2.4.1. Роль зображальних матеріалів у газеті 95
2.4.2. Види зображальних елементів 97
2.4.3. Розміщення і формат зображальних елементів 101
2.5. Висновки до другого розділу 117
Розділ 3. Розмірно-просторова і візуально-естетична організація
газети 121
3.1. Розмірні характеристики газетного видання 121
3.1.1. Формат сучасної газети 121
3.1.2. Кількісні характеристики сучасної газети 125
3.2. Заголовок як структурний елемент архітектоніки видання 134
3.2.1. Система рубрикації газет. Архітектоніка заголовного комплексу 136
3.2.2. Формат заголовних компонентів 149
3.2.3. Композиція заголовного комплексу 156
3.2.4. Формування заголовного комплексу 162
3.3. Об’ємно-просторова структура газети 164
3.3.1. Ритміко-просторова організація архітектонічних елементів 164
3.3.2. Зв’язок шрифтових, пробільних, декоративних та зображальних елементів 174
3.3.3. Композиційно-графічна модель як основа визначення архітектонічних типів 178
3.4. Висновки до третього розділу 182
Висновки 185
Список літератури 191
Додатки Частина 2
Додаток А. Параметри архітектонічних елементів
Додаток Б. Матеріали досліджуваних видань
Додаток В. Матеріали соціологічного дослідження
Перелік умовних скорочень

Вступ
Останніми роками значна увага приділяється структурі і верстці газетних видань з метою поліпшення оформлення, удосконалення зовнішньої форми. Сучасні періодичні видання характеризуються значною кількістю та якістю зображальних матеріалів, різноманітністю шрифтів, зменшенням обсягу і збільшенням кількості публікацій. Водночас новітні технологічні досягнення в галузі поліграфії дають змогу робити газету більш інформативною, зручною щодо читацького сприйняття.
Одним із актуальних завдань сучасної української журналістики є дослідження стилю оформлення періодичних видань, зокрема їх архітектоніки. Архітектоніка є основою зовнішньої форми, закономірностей побудови, моделі оформлення видання (в цьому дослідженні газетного) з погляду складових елементів та їх взаємодії. Стабільність у застосуванні архітектонічних елементів (далі АЕ) формує закономірності, притаманні кожному друкованому виданню, власне, створює його «обличчя». АЕ з конкретними параметрами, які використовуються для конкретного видання, є засобами оформлення. На відміну від елементів оформлення, взаємодія АЕ при повторюваності їх параметрів та композиційних побудов впливає на визначення архітектонічного типу. Розгляд періодичного видання, зокрема сучасної української газети з точки зору архітектоніки, виділення АЕ та закономірностей їх взаємодії здійснюється вперше.
Класифікацію періодичних видань за стилями оформлення зустрічаємо у працях О.І. Акопова, В.В. Бакшина, А.Г. Бочарова, С.І. Галкіна, Д. Георгієва, П.М. Керженцева, О.В. Циганова. Аналіз структурної, композиційної, архітектурної частин здійснено Ю.Б. Адамовим, Б.В. Валуєнком, Н.А. Гончаровою, Ю.Я. Герчуком, С.Ф. Добкіним, В.М. Ляховим, але стосовно книжкових видань. Оформлення періодичних видань досліджується у працях І.В. Прокопенко, О.В. Гутянської, С.Ф. Гавенко, В.Ф. Іванова, В.І. Сави, В.В. Попова, С.М. Гуревича, О.П. Кисельова. Проте ґрунтовних наукових праць з оформлення періодичних видань недостатньо, більшість дослідників віддають перевагу теоретичним розробкам і змістовій частині, хоча сучасний рівень розвитку видавничих технологій і комп’ютерних інструментів дизайну вимагає нових підходів до оформлення газетних видань.
Актуальність дисертаційного дослідження зумовлена необхідністю осмислення теоретичних положень щодо оформлення періодичних друкованих видань у контексті сучасного розвитку журналістської науки, визначається удосконаленням поліграфічної техніки, автоматизацією макетування і систем верстки. У сучасній науці й досі залишається невирішеним ряд проблем, що стосуються системної організації та закономірностей розподілу елементів зовнішньої форми газетного видання. Дослідники друкованих видань зосереджуються, переважно, на питаннях зовнішньої форми книги, газетні видання розглядаються у змістовому плані. Відсутність критеріїв оцінки газет потребує виділення АЕ та їх параметрів, які дають змогу розв’язати ряд питань загального оформлення газет, уточнити їх систематизацію. Актуальним є аналіз саме сучасних газет, для чого виділяються елементи, які впливають на оформлення видання.
Тема дисертаційного дослідження пов’язана з комплексною науковою темою Інституту журналістики № 01БФ04501 «Системи масової комунікації та світовий інформаційний простір», зокрема, з її підрозділами «Моніторинг та інформаційне моделювання засобів масової комунікації», «Сучасні українські видавничі стандарти».
Метою дослідження є з’ясування системної організації та закономірностей розподілу АЕ, виявлення архітектонічної структури сучасного українського газетного видання, здійснення комплексного аналізу АЕ. Досягнення поставленої мети пов’язується з розв’язанням таких завдань:
визначити критерії оцінки газетних видань, основою яких пропонується вважати поняття архітектоніки, окреслити особливості архітектоніки сучасної української газети;
виділити АЕ, їх характеристики на функціональній основі, дати кількісні оцінки; виявити закономірності сполучення, основні прийоми та засоби оформлення АЕ в сучасних українських газетах;
встановити залежність АЕ від формату та розмірних характеристик видання;
простежити відмінності у зовнішньому оформленні сучасних українських газет та розробити їх типологію за архітектонічними закономірностями;
визначити тенденції формування архітектонічно цілісного видання.
Джерельна база дослідження найпоширеніші в Україні газети за списком громадсько-політичних та літературно-художніх видань у «Каталозі видань України» Державного комітету зв’язку та інформації України державного підприємства з розповсюдження періодичних видань «Преса» (К., 2001. С. 8-9)[1] станом на 1 січня 2001 року. Крім цих видань, для демонстрації певних архітектонічних закономірностей наведено приклади з інших українських газет[2].
Об’єктом дослідження є архітектонічна організація газетних видань як система, що визначається розташуванням і функціонально обумовленими взаємозв’язками складових елементів.
Предметом дослідження є АЕ шрифтові, зображальні, декоративні та пробільні, закономірності їх взаємодії в сучасних українських газетних виданнях. АЕ розглядаються як система, що формує архітектонічні типи сучасних українських газетних видань.
Матеріалом дослідження є понад 20000 фрагментів газетних сторінок, що характеризують архітектонічні закономірності. Вибірково матеріал дослідження подано у додатку Б.
Серед методів дослідження основними є методи багатофакторного аналізу й оптимального функціонування АЕ, якими досліджуються чинники, що впливають на формування архітектонічного типу видання і комплекс процесів архітектонічної організації видання, зокрема метод оптимального сполучення елементів комплексу. За допомогою методу варіантного розташування та структури виділяється сукупність варіантів взаємозв’язків АЕ, що забезпечує стабільність композиції видання. Методи статистичного аналізу, зіставно-порівняльний і аналогії дозволили подати значний показовий матеріал у формі таблиць, графіків, схем і встановити подібність певних властивостей (функцій) АЕ на основі порівняння їх параметрів. Типологічне дослідження українських газетних видань здійснено за допомогою комплексної методики дослідження, що охоплює системний підхід до аналізу, синтезу, класифікації та моделювання матеріалу цих видань.
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше зафіксовано архітектонічну організацію сучасної української газети, виділено, систематизовано та узагальнено елементи і засоби оформлення сучасних українських газет, розроблено аналітико-концептуальний підхід до основних положень архітектоніки, визначено закономірності застосування АЕ, виділено архітектонічні типи сучасної української періодики. В науковий обіг введено конкретний фактичний матеріал фрагменти, що демонструють архітектонічні закономірності та структурну організацію газетного видання. Комплексна методика поєднання традиційних методів дослідження дала змогу здійснити аналіз головних параметрів і вимірів АЕ, встановити закономірності їх взаємодії на функціональній основі.
Вирішення поставлених завдань дослідження архітектоніки газети дає можливість:
- запропонувати наукову класифікацію типологічних різновидів сучасних газет, що враховує змістові й оформлювальні аспекти, і, як наслідок, дає змогу звести розгляд різноманіття варіантів оформлення сучасних газет до аналізу обмеженої кількості їх типів;
- удосконалити методику аналізу форми газети;
- сприяти розв’язанню ряду практичних проблем, зокрема створенню нових газет певного типу чи нових типів видань;
- виявити зв’язки запропонованої системи класифікації з іншими системами, визначити місце газети як особливого типу видання в системі засобів масової інформації;
- розширити можливості комп’ютеризації процесу оформлення та моделювання газет різних типів і дослідницьких праць у цій галузі.
Теоретична цінність дисертації визначається тим, що її результати сприяють розвитку актуальних проблем теорії і практики журналістики, загальної теорії ЗМІ, зокрема розробці типології газет, аналізу функціональних можливостей АЕ, дослідженню місця й ролі періодичного видання в суспільному житті, з’ясуванню сутності архітектоніки друкованого видання, а також визначенню ролі кожного з елементів у газеті в цілому на сучасному етапі. Результати виконаних досліджень доповнюють теорію оформлення періодичних видань сучасними формами і методами, окреслюють архітектонічну організацію газети і демонструють закономірності розподілу АЕ.
Практичне значення одержаних результатів полягає в можливості використовувати їх при створенні газет, які відповідають певним функціональним потребам, комп’ютеризації процесу моделювання, науковому поясненні зростання популярності газет, збільшення чи зменшення тиражів. Результати дисертаційного дослідження використовуються у навчальних курсах «Техніка оформлення видання», «Макетування та верстка», «Системи верстки», «Режисура та архітектоніка видання», «Типологія видань», «Художнє редагування», «Технічне редагування», «Художнє оформлення видань», «Зображальна журналістика», «Системи обробки знакової та графічної інформації», у спецкурсах з редакційно-видавничої справи, на курсах фахового вдосконалення газетярів. Представлений у роботі фактичний матеріал прикладів видів газетної графіки, згрупований за тематикою або АЕ, яскраво демонструє основні принци організації газетної форми. Відчуття композиційного ладу, розуміння архітектоніки газети збагачують оформлювальні рішення, сприяють їх розмаїтості.
Особистий внесок здобувача. Опубліковані наукові статті, в яких викладені основні положення наукової роботи, виконано здобувачем самостійно.
Апробація результатів дослідження. Рукопис дисертації, основні положення й результати дослідження обговорено на засіданні кафедри видавничої справи та редагування Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Основні результати дослідження апробовано на наукових конференціях, у тому числі міжнародній науково-практичній конференції «Нові тенденції розвитку ЗМІ в посттоталітарний період» (Київ, 1998), науково-практичній конференції «Українська журна

Список литературы

ВИСНОВКИ
1. У дисертації наведене теоретичне обґрунтування і узагальнення проблеми системної організації та закономірностей розподілу елементів зовнішньої форми сучасного українського газетного видання. Новий підхід до проблеми базується на понятті архітектоніки, яка відображає матеріальний та інформаційно-естетичний взаємозв’язок внутрішнього змісту та елементів структури газети, логічну організацію співпідпорядкованості та гармонійне застосування елементів і засобів, розмірні та кількісні пропорції, збалансоване поєднання шрифтових та зображальних блоків.
З архітектонікою нерозривно пов’язані композиція та структура газети. Структура визначає місце кожного з елементів газетної сторінки щодо їх ролі та змісту, композиційні закономірності встановлюють взаємозв’язки та відношення елементів рівнозначність, підпорядкованість. Завдання архітектоніки газети полягає у виборі елементів і організації моделі на їх основі, візуально-змістової єдності всіх зорово сприйманих елементів: зображень, шрифтів, лінійок, плашок, кольорів, тонів, проміжків. У сприйнятті читача відбувається перехід текстових змістів у зображальні, синтез їх у цілісність, що розкриває зміст газети.
Критеріями оцінки газетних видань є сукупність АЕ та їх параметрів у взаємозв’язках. Сучасній газеті притаманні власне обличчя і характер, ясно видимі відмінності, що виділяють її серед інших. Мова архітектоніки газети оптимальна наочна образно-асоціативна форма вираження, узагальнення, кодування інформації через «лексику» АЕ, «граматику» засоби виразності та композиційні залежності і «фонетику» графічні світлотіньові плями. АЕ, на відміну від оформлювальних, не лише передають зміст виразними засобами, а й структурують, будують видання за законами єдності, повторюваності, цілісності, симетрії, ритму, за іншими законами гармонії та композиції. Ієрархія заснована на русі від функціонального аналізу системи через аналіз комплексів і стійких сполучень до простіших елементів. Загальний функціональний підхід забезпечує знакове тлумачення всіх АЕ друкованого видання і класифікації газет за архітектонічними типами.
2. У сучасному газетному виданні виділені такі АЕ: шрифтові, декоративні, пробільні, зображальні. Характеристики АЕ, пов’язані з графікою, насиченістю, конфігурацією, розмірами, кількістю, композиційними варіантами, та їх співвідношення є визначальними у типології газетних видань.
Графіка шрифтових елементів є головною ознакою при класифікації видань, особливо при сполученні малюнка шрифту (гарнітури, насиченості, накреслення, кегля, щільності) з іншими АЕ. Стильову єдність виявлено в газетах, де шрифти систематизовано.
Поділ газет на одногарнітурні, малогарнітурні та багатогарнітурні лежить в основі визначення архітектонічних типів. Серед досліджених газет одногарнітурних 35% (ДН, КН, К, ЛУ, НГ+, С, СЗ, УСС, УФ, Ф), дві текстові гарнітури має 29% газет ( ВК, ВІП, ГПУ, ГУ, ДУ, ДТ, НГР, СН, УС), багатогарнітурних 12% (ПУ, КВ, НГ). Встановлено, що додатковий шрифт у малогарнітурних газетах (50%) застосовується для невеликих публікацій, текстівок, добірок коротких повідомлень, бічного блоку, а одногарнітурність закономірно супроводжується подібністю інших прийомів оформлення: формату, оформлення заголовків, декоративних елементів. У багатогарнітурних газетах застосування шрифтів залежить від значення, обсягу, розміщення, оформлення сусідніх матеріалів, наявності зображень, декоративних елементів.
Для основного тексту 60% сучасних українських газет обирає прямий світлий шрифт, 56% рубаний, в 15% виявлено закономірність основний шрифт із зарубками, для бічних блоків і врізів використовують рубаний. Рубрики, врізи, текстівки у 82% газет також мають рублений шрифт. Для підписів і текстівок 95% газет застосовує фіксований шрифт. Система шрифтового оформлення передбачає закріплення гарнітур за розділами, рубриками, сторінками. У сучасних газетах можна знайти безсистемне і системне використання текстових шрифтів (додаток А.2). Діаграма (рис.2.4) у зведеному вигляді показує закономірності вживання основного та додаткового текстових шрифтів, шрифтографію заголовних компонентів, колонтитулів, підписів, текстових виділень. Якщо основний текст в одногарнітурній газеті рубаний, заголовки, за законом контрастності, складаються шрифтом із зарубками і навпаки.
Пробільні та декоративні елементи виконують у газеті функції виділення, відокремлення, групування, акцентування, посилюють дію інших елементів, створюють ритмічну структуру видання, його обличчя. Призначення пробільних елементів створення оболонки, в якій розміщуються інші елементи сторінки, їх кількість і розміри постійні для кожної газети. Розміри зовнішніх пробільних елементів полів лежать в основі організації простору сторінки, вони впливають на розташування та взаємодію всіх елементів газети. Підраховано, що в середньому поля займають 16% (А2)-21% (А3) формату газети: газети формату А3 мають більші поля від 17% (ДН, С, КН) до 28% (Р) площі, А2 від 14% (КВС) до 18% (Д, СВ).
Тенденція постійність абзацного відступу, перемінність міжшпальтних проміжків, надзаголовний проміжок більший за підзаголовний простежується в більшості сучасних газет. Абзацний відступ в сучасних газетах дорівнює 3-5 мм, проміжок від колонтитула, рубрики, заголовка до текстового матеріалу становить від 2 мм (ВК, С, К, КВ, Ф, Х) до 8 мм (НВ, УК, ПУ, НГР, КТ, ДТ). Взаємодію заголовків та проміжків показано на рис.2.10. Надзаголовний проміжок завжди більший за підзаголовний. Проте в газетах з великими проміжками під заголовком (7 мм у ДТ, КТ, УСС, УК) надзаголовний простір становить лише 3-5 мм. У газетах СГ, Ф, К заголовок ніби напливає на текст проміжок дорівнює 2 мм.
Декоративні елементи надають специфічних рис оформленню газети, їх застосування утворює цілісну сис­тему, яка зумовлюється функціями архітектонічності, акцентування, видільно-роздільною через графічний контраст з іншими архітектонічними елементами. Декоративні елементи виділяють заголовні компоненти, підписи, колонтитули, врізи, добірки, створюють горизонтальний або вертикальний ритм, систематизують складники газети, підкреслюють їх єдність. У сучасних українських газетах виділяються такі види декоративних елементів: лінійки, рамки, плашки, підкладки, ініціали, фігурні позначки, кінцівки. 65% видань застосовує більше 5 видів декоративних елементів, із них 3% усі види (ВІП), 23% 6-7 видів (НГ+, СГ, УК, Х, Ч, ШП). 5% газет із декоративних елементів використовує лише лінійки та рамки (НВ, РГ). 47% газет уживають ініціал, 17% кінцівки.
Зображальні елементи займають від 5 до 45% площі набору, вони не лише доповнюють текстовий матеріал, а й виступають самостійним елементом з власним змістом. Зображальні елементи поділяться на фотографічні, штрихові, інфографіку. У всіх досліджуваних газетах простежується тенденція щодо зменшення кількості зображень та їх площі зі зменшенням формату. В 20% газет (ВК, ДУ, К, НГ, УК, Ч, ШП) зображення займають менше 10% площі набору, а в 8% газет (ВЗ, КВ, С) понад 30%. У 33% газет 1-2 зображальних елементи на сторінку, у 20% (ГПУ, ГУ, ДТ, КВ, ПУ, РГ,СВ,С) понад 5. Фотографічні зображення застосовуються у всіх сучасних газетах, площа однієї фотографії в середньому 710 мм2, штрихових зображень 13% середньою площею 747 мм2, інфографіки лише 10% площею 829 мм2. Групування їх у добірки відбувається подібно до текстових матеріалів. Добірки зустрічаються лише у 7% сучасних українських газет.
На форму зображальних елементів та їх замкненість істотно впливає кількість зображень на сторінці, кількість заголовків, декоративних елементів. Зображальні елементи мають вертикальну (40%), горизонтальну (37%), квадратну (20%), фігурну (3%) форму. Понад 85% із них замкнених, незамкнені частіше штрихові. У 24% газет поверх зображення розташовують заголовні компоненти.
Виявлено 11 композиційних варіантів та їх модифікацій розташування зображень щодо тексту та заголовка (рис.2.25). Кожна з досліджуваних газет застосовує обмежену кількість варіантів у чітко визначених випадках.
За місцем в архітектоніці газети реклама відповідає функціям зображальних елементів. 34% сучасних газет рекламу не застосовує, у 25% для неї відводять цілі сторінки, 26% формують рекламні блоки, інші розміщують рекламу серед текстових матеріалів, що веде до зменшення кількості зображень на сторінці.
Система рубрикації газети основа ритмічної системи, яка чітко розподіляє АЕ за їх місцем та значенням, встановлює ієрархічні залежності і відповідне оформлення. Заголовок як АЕ комплекс, складений з основного заголовка, підзаголовка, рубрики, шапки, врізу й деяких інших, менш уживаних елементів, які утворюють цілісний блок або рознесені по тексту. Оформлення компонентів заголовного комплексу визначає їх приналежність до зображальних або шрифтових. Заголовок у 78% випадків сполучається з декоративними елементами і в 26% із зображенням.
Існує шість композиційних варіантів розташування заголовка: над текстом окремим рядком, всередині, між текстовими шпальтами, збоку, під текстом, вертикально. Заголовний комплекс у сучасній газеті займає від 10 до 45% площини публікації, в ньому органічно зливається змістова та графічна частина газети, що відображено в поділі заголовків на текстові та зображальні. Сучасні газети здійснюють шрифтове оформлення залежно від розташування заголовка на сторінці чи рубрики, в якій він використовується. Жирність та курсивне накреслення є типовими ознаками титульного шрифту. В 24% газет лише один шрифт для заголовків, а в 12% до 15 титульних шрифтів. 80% заголовних компонентів мають жирну насиченість (рис.2.4), в основному тексті лише 15%.
3. Формат, розмірні характеристики визначають наявність, кількість, параметри та взаємодію АЕ газети. Дослідження формату набору сучасних українських газет дає змогу виділити типи газет з постійною та змінною кількістю шпальт; з однією для всіх матеріалів шириною шпальт, яка змінюється лише у бічних блоках; з чітко вираженою горизонтальною чи вертикальною версткою, безсистемна різноформатиця. Формат набору є засобом виділення матеріалу нешрифтовим способом. У сучасних газетах помітна спрямованість до зменшення формату, звуження шпальт, зменшення обсягів публікацій, збільшення кількості матеріалів, до використання рубрик коротких повідомлень, зменшення кеглю основного шрифту.
4. У результаті аналізу сучасних загальнонаціональних громадсько-політичних газет встановлено істотні відмінності в їх зовнішньому оформленні, на що впливає обсяг, формат, кількість матеріалів (на сторінку чи розворот), кольорові вставки, шрифти та декоративні елементи, рекламні сторінки, вид і кількість зображень, розмір і склад заголовного комплексу. У 53% газет переважають короткі повідомлення і, відповідно, є велика кількість заголовків, до того ж 3-4-рядкових. Ряд газет аналітичного характеру має 1-3 матеріали на сторінку та малу кількість зображального матеріалу, що надає сторінкам спокійного графічного фону. Щоденні газети відображають оперативну інформацію і, як наслідок, мають матеріали невеликого обсягу чи добірки коротких повідомлень.
Визначальними для типології газети є ознаки її АЕ: сталість чи періодичність застосування, рівень розмаїтості, просторові характеристики. Дослідження композиційно-графічної моделі газети, в якій усі АЕ мають своє місце, дає змогу розробити типологію газет, яка охоплює зміст і форму. Стосовно архітектоніки газети поняття «тип» співвідносять не лише з формальними проявами в оформленні, тип розглядають на кількох рівнях як сукупність особливостей оформлення конкретного видання, як характеристику єдності форми та змісту, як сукупність особливостей композиції та графіки. Системність застосування АЕ веде до однотипності композиційних рішень на всіх сторінках, забезпечує гармонію єдність частин у цілому і повторення цілого в його частинах.
На визначення архітектонічних типів сучасних газет впливають: формат, розмірні характеристики; кількісно-якісні співвідношення шрифтів, шпальт, декоративних і зображальних елементів, заголовних компонентів; об’ємно-просторова організація елементів та комплексів, композиційні схеми розташування заголовків та зображень. На великій кількості фактичного матеріалу виділено три архітектонічні типи, в основі яких лежить перевага одного чи кількох АЕ щодо інших або їх урівноваженість: експресивний, інформативний, збалансований типи.
5. Розгляд газети як динамічного комплексу взаємозалежних елементів дає змогу визначити такі тенденції формування архітектонічно цілісного видання:
дотримання пропорцій між АЕ газети як основи поєднання їх в єдине ціле;
наявність ритмічності та послідовності у відображенні постійних елементів через систему рубрикації;
чітко виражений акцентований елемент (або комплекс), що підкреслює головну проблему.
Дисертаційне дослідження становить перший етап вивчення концепції типології сучасної періодичної преси України. Формування гармонійного видання базується на розробленій внутрішній структурі, стилі, специфічному оформленні.

Список літератури
1. Автоматизация издательской деятельности: Метод. пособие / Авт.-сост. В. Ю. Добровольский. М.: МАИ, 1989. 96 с.
2. Автоматизированная переработка текста в полиграфии / Ю. Н. Барулин, В. А. Вырыпаев, Ю. М. Овчинников, В. Д. Элькин. М.: Книга, 1977. 160 с.
3. Адамов Е. Б. Иллюстрация в художественной литературе. М.: Искусство, 1959. 88 с.
4. Адамов Е. Б. Ритмическая структура книги. М.: Книга, 1974. 94 с.
5. Адамов Е. Б. Рукопись художественный редактор книга: Опыт художественного редактирования изданий. М.: Книга, 1985. 295 с.
6. Адамов Е. Б., Кричевский В. Г. Оформление справочных изданий. М.: Книга, 1981. 110 с.
7. Адамов Е. Б. Десять лиц времени: [Об оформлении книжных обложек] // Родина. 2000. № 12. С. 30-34.
8. Адарюков В. Я. Библиография русских типографских шрифтов. М.: Госиздат, 1924. 106 с., 146 табл.
9. Акопов А. И. Методика типологического исследования периодических изданий (на примере специальных журналов). Иркутск: Изд-во Иркут. ун-та, 1985. 96 с.
10. Алехина Е. М., Западов А. В. Аппарат книги. М.: Искусство, 1957. 100 с.
11. Американская газета. О верстке // Журналист. 1927. №1. С. 20-26.
12. Анисимов В. И. Типографская печать и материалы печатного дела: Справочная книжка для печатных мастеров Л.: Госиздат, 1924. 435 с.
13. Аннєнков П. М. Так народжується газета. Х.: Обл. вид-во, 1958. 35 с.
14. Антонов А. В. Восприятие внетекстовых форм информации в издании. М.: Книга, 1972. 104 с.
15. Антонов А. В. Информация: Восприятие и понимание. К.: Наук. думка, 1988. 184 с.
16. Антонов А. В., Стрельченко В. И. Особенности восприятия диаграмм и гистограмм. К.: Знание, 1978. 29 с.
17. Арнхейм Р. Искусство и визуальное восприятие / Сокр. пер. с англ. В.Н.Самохина. М.: Прогресс, 1974. 392 с.
18. Архитектурное черчение: Справочник / Д. И. Ткач, Н. Л. Рускевич, П. Р. Ниринберг, М. Н. Ткач; Под ред. Д. И. Ткача. — К.: Будивэльнык, 1991. 272 с.
19. Ассади Б., Груман Г. Издательская система QuarkXPress для Windows: Практ. рук-во / Пер. с англ. М.: Эком, 1995. 415 с.
20. Бабичев А. В. О конструкции и композиции // Декор. искусство. 1967. № 3. С. 18.
21. Бакшин В. В. Оформление газет разного типа: Учеб.-метод. пособие / Под ред. А.П. Киселева. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1981. 71 с.
22. Бакшин В. В. Тип газеты и ее оформление: Автореф. дис... канд. филол. наук: 10.01.10 / Моск. ун-т. им. М.В. Ломоносова. Фак. журналистики. М., 1976. 16 с.
23. Бакшин В. В. Типологические особенности газетного оформления: (К постановке проблемы) // Вестн. Моск. ун-та. Сер. Журналистика. 1977. № 1. С. 2930.
24. Балаш А. В. Техника оформления газетной полосы: Учеб. пособие для вузов. Минск: Изд-во Белорус. унта, 1973. 175 с.
25. Бауэр В., Дюмотц Н., Головин С. Энциклопедия символов / Пер. с нем. Г. Гаевой. М.: Крон-Пресс, 1998. 512 с.
26. Бауэр Ф. Книга как создание печатника: Формат бумаги, набора и печати, а также шрифт, набор и печать в их взаимоотношениях / Пер. с нем. И. Вейндбендера. М; Л.: Гизлегпром, 1926. 92 с.
27. Белый А. Символизм как миропонимание. М.: Республика, 1994. 528 с.
28. Бельман Н. Технічне оформлення районної газети. К.: Кн. ф­ка ім. Фрунзе, 1949. 67 с.
29. Бельчиков И. Ф. Основы технического редактирования советской книги. М.: Искусство, 1958. 239 с.
30. Бельчиков И. Ф. Техническое редактирование книг и журналов. М.: Книга, 1968. 350 с.
31. Бендасюк С. Ю. Общерусский первопечатник Иван Федоров и основанная им братская Ставропигийская печатня во Львове. Л.: Тип. Ставроп. ин-та, 1935. 78 с.
32. Бершов О. В. Американські методики наукових досліджень у сфері друкованих засобів масової інформації // Друкарство. 2001. № 2. С. 18.
33. Бессонов А.П. Газетный заголовок. Л.: Лениздат, 1958. 62 с.
34. Блисковский З. Д. Муки заголовка. 2-е изд., перераб. и доп. М.: Книга, 1981. 111 с.
35. Бове К. Л., Аренс У. Ф. Современная реклама / Пер. с англ. Д.В. Вакина и др. Тольятти: Довгань, 1995. 704 с.
36. Божко Ю. Г. Архитектоника и комбинаторика формообразования: Учеб. для студ. худ.-пром. вузов. К.: Вища школа, 1991. 245 с.
37. Божко Ю. Г. Количественная модель пространственно-визуальной целостности формы // Вопросы архитектуры. Тезисы докл. VІІІ науч. конф. кафедр архитектуры / Харьк. инж.-строит. инт. М.: Стройиздат, 1975. С. 16-17.
38. Большаков М. В., Гречихо Г. В., Шицгал А. Г. Книжный шрифт. М.: Книга, 1964. 311 с., ил.
39. Большаков М.В. Декор и орнамент в книге. М.: Книга, 1990. 157 с., ил.
40. Большой энциклопедический словарь. М.: Большая Рос. энциклопедия; СПб.: Норинт, 2000. 1456 с.
41. Борисова Е. А., Стернин Г. Ю. Русский модерн: Архитектура. Живопись. Графика: Альбом / И.А. Пальмин (фото). М.: Галарт АСТ, 1998. 360 с.
42. Боумен У. Графическое представление информации / Пер. с англ. А.М. Пашутина; Под ред. В.Ф. Венда. М.: Мир, 1971. 225 с.
43. Бочаров А. Г. Основные принципы типологии современных журналов // Вестн. Моск. ун-та. Сер. Журналистика. 1973. № 3. С. 26.
44. Бочковський О. І. Структура часопису: (Нарис архітектоніки часопису): Курс ч. 64 / Укр. техн.-госп. ін-т позаочн. навчання в Подебрадах. Подебради: УТГІ, 1938. 34 с.
45. Бочковський О. І., Сірополко С. Українська журналістика на тлі доби: Історія, демократичний досвід, нові завдання / За ред. К. Костева, Г. Комаринського; Укр. техн.-господар. ін-т. Мюнхен, 1993. 204 с.
46. Брылов Г. А. Иллюстрация в книге, журнале и газете. М.: Изогиз, 1931. 87 с.
47. Буковецкая О. А. Дизайн текста: Шрифт, эффекты, цвет. 2-е изд., испр. М.: ДМК, 2000. 304 с.
48. Булгаков Ф. И. Иллюстрированная история книгопечатания и типографского искусства. СПб.: Б.и., 1889. 365 с.
49. Бюхер К. Работа и ритм / Пер. с нем. М.: Новая Москва, 1923. 312 с.
50. Валуенко Б. В. Выразительные средства набора в книге. М.: Книга, 1976. 128 с.
51. Валуенко Б. В. Использование «нематериальных» фактур во внешнем оформлении книги. К.: Реклама, 1989. 32 с.
52. Валуенко Б. В. Наборный титул и рубрики книги. К.: Техніка, 1967. 127 с.
53. Валуєнко Б. В. Архітектура книги. К.: Мистецтво, 1976. 212 с., іл.
54. Валуєнко Б. В. Зовнішнє оформлення друкованих видань: Способи композиційного зв’язку шрифту і зображення // Друкарство. 1999. № 3. С. 12-13.
55. Валуєнко Б. В. Специфіка оформлення книжкових оправ. К.: Час, 1990. 48 с.
56. Ванштейн П. Искусство верстки [газеты] // Районная газета / Сост. В.Я. Пушкарев. М.: Сов. Россия, 1968. С. 139 - 150.
57. Вартанов А. К проблеме воссоздания образов литературы в книжной иллюстрации // Вопросы эстетики. М.: Искусство, 1958. С. 326-358.
58. Вартанов А. О роли жизненных впечатлений в работе художника-иллюстратора // Творческие вопросы советского изобразительного искусства. М.: Сов. художник, 1959. С. 112-143.
59. Вартанов Г. І. Короткий довідник газетного працівника. К.: Політвидав Укр., 1989. 173 с.
60. Вейль Г. Симметрия / Пер. с англ. Б.В. Бирюкова и Ю.А. Данилова; Под ред. Б.А. Розенфельда. М.: Наука, 1968. 191 с.
61. Верещагин В. А. Русские иллюстрированные издания XVІІІ и XІX столетий: Библиографический опыт. СПб.: Б.и., 1898. 309 с.
62. Видавець майбутнього: Маркетинг і менеджмент у видавництві. К.: Основи, 1994. 175 с.
63. Виноградов Г. А. Наборные машины русских изобретателей. М.: Изд-во АН СССР, 1949. 52 с.
64. Виппер Б. Р. Статьи об искусстве. М.: Искусство, 1970. 591 с.
65. Волкотруб И. Т. Основы комбинаторики в художественном конструировании: Учеб. пособие для техникумов. К.: Вища школа. Голов. изд-во, 1986. 159 с.
66. Волкотруб И. Т. Основы художественного конструирования: Учеб. для учащ. сред. спец. учеб. заведений. 2-е изд., перераб. и доп. К.: Вища школа. Голов. изд-во, 1988. 192 с.
67. В’юник А. Мистецтво оформлення видань Києво-Печерської лаври XVII - XVIII ст. // Друкарство. 2000. № 2. С. 16-19.
68. Вышеславцев Н. Н. Книжная иллюстрация // Искусство. 1936. № 2. С. 85-119.
69. Вяземский Б. А. Оформление и производство газеты: Практ. пособие для газетных работников. 3-е изд., испр. и доп. М.: Искусство, 1952. 324 с.
70. Вяземский Б. А. Техника оформления газеты. М; Л.: Гизлегпром, 1948. 82 с.
71. Газета: Опыт, проблемы. Сб. статей / Сост. А.С. Осипов. Л.: Лениздат, 1975. 303 с.
72. Газетное оформление. Теория и практика моделирования: Сб. статей / Под ред. С. И. Галкина. М.: Из-во Моск. ун-та, 1981. 86 с.
73. Газетный и книжный мир: Справочная книга. М.: Двигатель, 1925. 159 с. + 68 с прилож.
74. Галеева М. Г. Некоторые вопросы технического оформления газеты // Вісник Київ. ун-ту. Серія журналістики. 1970. Вип.12. С. 49­54.
75. Галкин С. И. Оформление газеты и журнала: От элемента к системе. Общее и особенное в худ.-техн. конструировании период. изданий. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1984. 152 с.
76. Галкин С. И. Уроки макетирования: Учеб. пособие. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1981. 39 с.
77. Гальперин Л. З. Живее, красивее, но как?: О верстке и оформлении многотиражных газет. Л.: Лениздат, 1969. 62 с.
78. Гальперин Л. З. Эволюция оформления советской газеты: На материале газеты «Известия» 1917-1967 гг.: Автореф. дис... канд ист. наук: 07.00.10 / Моск. ун-т. им. М.В. Ломоносова: Фак. журналистики. М., 1973. 17 с.
79. Гангнус А. А. Ритмы нашего мира: О цикличности природных процессов. М.: Мысль, 1971. 142 с.
80. Гарбузов Н. А. Зонная природа темпа и ритма. М.: Изд-во АН СССР, 1950. 75 с.
81. Гашпаровичова Л. В. Переваги та проблеми розміщення реклами в регіональній пресі // Вісник Київ. ун-ту. Серія журналістики. 1998. Вип. 6. С. 57­59.
82. Георгиев Д. Журналист и вестник: Размисли за творческата лаборатория. Со­фия, 1979. 252 с.
83. Георгиев Д. Режиссура газеты / Пер. с болг. Э.М. Дурыгиной. М.: Мысль, 1979. 260 с.
84. Гермогенова Л. Ю. Эффективная реклама в России: Практика и реко­мендации. — М.: РусПартнерЛтд, 1994. 252 с.
85. Герчук Ю. Я. История графики и искусства книги: Учеб. пособие для студ. вузов. М.: Аспект Пресс, 2000. 320 с.
86. Герчук Ю. Я. Об искусстве книги. М.: Знание, 1977. 48 с.
87. Герчук Ю. Я. Основы художественной грамоты. Язык и смысл изобразительного искусства: Учеб. пособие. М.: Учеб. лит-ра, 1998. 204 с.
88. Герчук Ю. Я. С. Б. Телингатер // Искусство книги. М.: Книга, 1968. Вып. 5: 19631964. С. 134-145.
89. Герчук Ю. Я. Советская книжная графика. М.: Знание, 1986. 124 с.
90. Герчук Ю. Я. Художественная структура книги. М.: Книга, 1984. 208 с.
91. Герчук Ю. Я. Что такое орнамент? Структура и смысл орнаментального образа / Е.Ю. Герчук, М.П. Раяк (худож. фото). М.: Галарт, 1998. 327 с., ил., фото.
92. Герчук Ю. Я. Эпоха политипажей: Рус. типографское искусство первой трети ХІХ в. М.: Книга, 1982. 150 с., ил.
93. Гессен Л. И. Архитектура книги. М.; Л.: Науч.-техн. изд-во, 1931. 439 с.
94. Гессен Л. И. Верстка иллюстраций в книге. М; Л.: Гизлегпром, 1932. 96 с.
95. Гессен Л. И. Оформление книги. Руководство по подготовке рукописи к печати. Л.: Б.и., 1935. 336 с.
96. Гиленсон П. Г. Справочник технического редактора. 2-е изд. М.: Книга, 1978. 366 с.
97. Гиленсон П. Г. Справочник художественного и технического редакторов. М.: Книга, 1988. 528 с.
98. Гинзбург М. Я. Ритм в архитектуре. М.: Изд-во «Среди коллекционеров», 1923. 119 с.
99. Гинзбург М. Я. Стиль и эпоха: Проблемы современной архитектуры. М: ГИЗ, 1924. 236 с.
100. Гиттерман М. И. Основы книгоиздательского дела. М.: Искусство, 1957. 94 с.
101. Гнатив Г. П. Научные основы художественно-полиграфического оформления газеты (Методол. аспект): Автореф. дис... канд. филол. наук: 10.01.10 / Киев. гос. ун-т им. Т. Г. Шевченко. К., 1985. 20 с.
102. Гнатів Г. П. Єдність змісту і оформлення газетних публікацій // Журналістика. К., 1979. Вип. 6. С. 88-99.
103. Гнедич П. П. Всемирная история искусств. М.: Современник, 1999. 494 с.
104. Головко С. Дизайн ХХІ века: в начале пути // Журналист. 2001. № 9. С. 9193.
105. Головко С. Композиция газетной полосы // Журналист. 2001. № 10. С. 8991.
106. Головко С. О бедной «районке» замолвите слово // Журналист. 2001. № 4. С. 69.
107. Головко С. Особенности газетного оформления // Журналист. 2001. № 3. С. 72.
108. Головко С. Полвека газетного дизайна (Очерк об эволюции стилей оформления) // Журналист. 2001. № 8. С. 9193.
109. Головко С. Свойства и приемы композиции // Журналист. 2001. № 11. С. 89-91.
110. Гончарова Н. А. Композиция и архитектоника книги // Книга как художественный предмет. М., 1990. Ч.2: Формат. Цвет. Конструкция. Композиция. С. 291-394.
111. Гончарова Н. А. Композиция и архитектоника книги. М.: Книга, 1977. 96 с.
112. Горевалов С. И. Слово и изображение (Современная военная печать в системе средств массовой информации): Дис... канд. филол. наук: 10.01.10 / Киевский гос. ун-т им. Т. Г. Шевченко. К., 1991. 162 с.
113. ГОСТ 925477. Газеты. Размеры. М: Изд-во стандартов, 1977. 3 с.
114. Гребнев А. Газета. Организация работы редакции. М.: Книга, 1971. 151 с.
115. Григораш Д.С. Радянська газета: Семінарій: Навч. посібник для студ. ун-тів. Л.: Вища школа. Вид-во при Львів. ун-ті, 1987. 182 с.
116. Григораш Д.С. Теорія і практика редагування газети: Учб. посібник для студ. фак. журн. Л.: Вид-во Львів. ун-ту, 1966. 168 с.
117. Гринченко Т. А., Стогний А. А. Машинный интеллект и новые информационные технологии. К.: Манускрипт, 1993. 168 с.
118. Гришин М. П., Курбанов Ш. М., Маркелов В. П. Автоматический ввод и обработка фотографических изображений на ЭВМ. М.: Энергия, 1976. 152 с.
119. Гробер А. Лицо газеты // Красная печать. 1925. № 4 / 5. С. 42-43.
120. Гуревич С. М. Оформление и выпуск районной газеты. М.: Книга, 1969. 141 с.
121. Дмитриев М. М. Техника газеты. Опыт практического пособия для газетных работников. Х.: Пролетарий, 1928. 214 с.
122. Дмитриев М. М. Техника книги. 2-е изд., перераб. и доп. Х.: Пролетарий, 1926. 166 с.
123. Дмитриева Н. А. Краткая история искусств / Федеральная целевая программа книгоиздания России. М.: Искусство, 1996. Кн. 1. 536 с.; Кн. 2. 448 с.
124. Добкин С. Ф. Основы издательского дела и книгопеча­тания: Учеб. для техникумов. М.: Книга, 1972. 256 с.
125. Добкин С. Ф. Оформление книги. Редактору и автору. 2-е изд. М.: Книга, 1985. 208 с.
126. Добкин С. Ф. Редактору и автору об оформлении книги. М.: Книга, 1971. 271 с.