Басай Олег Вікторович. Правове забезпечення соціального захисту безробітних в Україні

Краткое описание

Басай Олег Вікторович. Правове забезпечення соціального захисту безробітних в Україні: дис... канд. юрид. наук: 12.00.05 / Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого. - Х., 2005

Басай О.В. Правове забезпечення соціального захисту безробітних в Україні. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.05 трудове право; право соціального забезпечення. Національна юридична академія імені Ярослава Мудрого. - Харків, 2005.
В дисертації розглядаються правове поняття соціального захисту населення від безробіття; зміст активної та пасивної політики соціального захисту безробітних; їх місце та значення в сучасних умовах ринкових перетворень в Україні; проводиться аналіз законодавства про соціальний захист від безробіття. В роботі досліджено поняття, правову природу, принципи, правовий статус суб’єктів загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття. Особлива увага приділена аналізу поняття, змісту та видів працевлаштування як найбільш ефективного елементу політики соціального захисту безробітних. Обґрунтовуються конкретні рекомендації щодо вдосконалення діючого законодавства про соціальний захист безробітних.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що виявляється у вдосконаленні механізму правового забезпечення соціального захисту безробітних.
Основні з них:

Соціальний захист від безробіття це система організаційноправових та економічних активних та пасивних заходів держави щодо забезпечення соціально-економічних прав громадян з метою попередження та усунення наслідків безробіття.
Незайняте населення працездатне населення у працездатному віці, яке не здобуває професійну освіту, не має юридично оформленої у встановленому порядку постійної або тимчасової роботи незалежно від отримання чи не отримання ними побічних доходів.

Пропонуємо внести такі зміни до ст. 2 Закону України Про зайнятість населення”: Тривало безробітними вважаються особи, яким державною службою зайнятості надано статус безробітного і не працевлаштовано за спеціальністю протягом шести місяців”. Чітке законодавче визначення цього поняття сприятиме розробці додаткових гарантій для їх соціального захисту, а також спеціальних програм їх перепідготовки та реінтеграції.
Потрібно встановити на рівні закону етапи реєстрації громадян як безробітних: первинна реєстрація; реєстрація у цілях пошуку підходящої роботи; реєстрація у якості безробітних (з метою отримання соціальних виплат); перереєстрація безробітних.
З метою забезпечення державних гарантій зайнятості для безробітних пропонуємо доповнити Закон України Про зайнятість населення” положенням про обов’язкову письмову форму відмови роботодавця у прийнятті на роботу безробітного, який звернувся за направленням служби зайнятості.
Державну політику працевлаштування безробітних можна поділити на два напрямки: 1) сприяння всім безробітним у активному самостійному пошуку роботи; 2) пошук роботи та працевлаштування працездатних громадян.
Розрахунковою величиною для нормативу достатнього рівня оплати праці за новим місце роботи повинен бути не загальний для всіх працездатних прожитковий мінімум, а диференційований за соціально-професійними групами для працівників та соціально-демографічними їх підгрупами. Для працівників некваліфікованих така заробітна плата повинна бути встановлена на рівні мінімальної заробітної плати.
Ознаками, які характеризують громадські роботи є: загальнодоступність робіт, оскільки здійснення громадських робіт не потребує спеціальної кваліфікації особи; суспільно корисна спрямованість; особливе цільове призначення: сприяти тимчасовій зайнятості безробітних громадян; добровільний характер; строковий характер.
Професійне навчання - це система організаційно-правових заходів забезпечення здобуття особою кваліфікації за відповідною професією (спеціальністю), що здійснюється у формі професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації в навчальних закладах та на виробництвах.
Законодавчо закріплене поняття безробіття повинне характеризувати його зміст як соціального суб’єктивного ризику (тобто подію, яка ставить людину у важке матеріальне становище та зумовлює необхідність звертатись за допомогою), а не як соціально-економічне явище, при якому частина громадян не має змоги задовольнити потреби у праці (у державі).
Національна система матеріального забезпечення громадян грунтується на двох визначальних принципах фінансування забезпечення соціального захисту громадян, в тому числі, в разі безробіття: соціально-страховому (за рахунок страхових соціальних внесків) та соціально-забезпечувальному (за рахунок фінансування з державного бюджету).
З метою захисту права особи на належний рівень допомоги з безробіття, необхідним є законодавче закріплення обчислення та виплати допомоги з безробіття у відсотках від установлених державою тарифів оплати праці на відповідну професію, а не від заробітної плати особи за останнім місцем роботи.