Безус Павло Іванович. Моделювання процесу економічного розвитку виробничого підприємства

Краткое описание

Безус Павло Іванович. Моделювання процесу економічного розвитку виробничого підприємства : Дис... канд. наук: 08.00.11 2007

Безус П.І. Моделювання процесу економічного розвитку виробничого підприємства. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.11 математичні методи, моделі та інформаційні технології в економіці. ДВНЗ "Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана", Київ, 2007.
Дисертація присвячена розробці та застосуванню методів прийняття рішень щодо розвитку підприємств на основі реалізації задач оптимального нарощування обсягів виробництва.
Визначено сутність процесу економічного розвитку виробничих підприємств в умовах ринкової економіки, основну мету, послідовність та напрями його здійснення в залежності від особливостей кожного підприємства. Визначено можливі напрямки економічного розвитку підприємств на основі попереднього аналізу існуючих факторів виробництва. Запропоновано метод виявлення резервів виробництва на прикладі підприємств харчової промисловості та перероблення сільськогосподарських продуктів на основі визначення структури виробництва. Розроблено метод визначення ефективності економічного розвитку підприємства, який будується на системі показників, що відбиває структуру системи управління підприємством в цілому. Розроблено метод визначення інтенсивності здійснення запланованого економічного розвитку виробництва, метод виявлення закономірності зв’язку обсягу виробництва з факторами і подальшого визначення видів та ступеню збільшення кількості тих ресурсів, що забезпечують приріст продуктивності підприємства.
Розроблено методи економічного розвитку виробничих підприємств на основі оптимального нарощування обсягів виробництва, які включають метод виявлення резервів по факторам виробництва, метод аналізу резервів виробництва на основі його прогнозування та визначення ступеня впливу факторів на обсяг виробництва з застосуванням кореляційно-регресійного аналізу. Для вирішення задачі економічного розвитку виробництва в ринковій економіці, побудована економіко-математична модель оптимального збільшення обсягів виробництва діючого підприємства. В результаті визначено оптимальний шлях економічного розвитку підприємства.

В дисертації наведене теоретичне узагальнення і розв’язання актуальної наукової задачі розвитку виробничого підприємства з метою підвищення його обсягів виробництва. Проведене дослідження та аналіз отриманих результатів дозволяють зробити наступні висновки:
1. Економічний розвиток країни в значній мірі залежить від постійного розвитку кожного підприємства та вдосконалення процесу управління. Найбільш актуальним напрямком в розвитку сучасного виробничого підприємства є підвищення ефективності виробництва на основі виявлення та використання існуючих резервів виробництва.
2. Визначення структури виробничої системи підвищує ефективність вирішення задачі розвитку підприємства. На основі взаємодії процесів управління, виробництва та організації виробництва здійснюється функціонування виробничої системи.
3. В залежності від існуючого стану підприємства можливо визначити актуальні напрямки економічного розвитку: 1) розвиток підприємства, що призведе до підвищення обсягів виробництва попитоспроможної продукції, яка випускається даним підприємством, або 2) розвиток підприємства, який спрямовано на перехід до виготовлення іншого (нового) виду продукції.
4. Економічний розвиток підприємства доцільно розробляти виходячи з запропонованого аналізу існуючих факторів виробництва, які можуть бути об’єднані у наступні групи: 1) організаційно-управлінські фактори; 2) техніко-технологічні фактори. Під час визначення найбільш раціонального напрямку розвитку виробництва, підприємство обирає ту групу факторів, яка відповідає обраному шляху її розвитку, і, крім того, через вплив на які можна досягти найбільшого ефекту.
5. Для аналізу виробництва, на прикладі ЗАТ „Київмлин”, система управління підприємства розподілена на функціональні підсистеми, які відбивають дійсні задачі управління і кожну з яких можна представити як елементарну частку чотирьохмірної системи, координатами якої є керовані процеси, виробничі підрозділи, фази управління, періоди управління.
6. Після проведеної класифікації виробничих підрозділів, періодів управління, виробленої продукції та використаних ресурсів до будь-якого необхідного рівня, можливо визначити ефективність виробництва продукції та ефективність використання кожного з ресурсів у процесі виробництва.
7. Для визначення інтенсивності розвитку підприємства розроблено метод розрахунку індексу ефективності виробництва, який дозволяє порівняти ефективність виробництва досліджуваного підприємства до та після будь-яких змін.
8. Визначення динаміки розвитку кожного досліджуваного фактора виробництва на протязі аналізованого періоду на основі моделювання процесів, дозволяє підприємству передбачити прогнозовані резерви виробництва кожної складової.
9. Для з’ясування необхідного напрямку розвитку підприємства визначено ступінь впливу кожного фактору на результат виробництва з застосуванням методу кореляційно-регресійного аналізу. Визначено групу найбільш впливових на процес досліджуваного виробництва факторів.
10. Здійснено моделювання діяльності виробничої системи у часі (її основних характеристик) на основі побудови прогнозуючих функцій. При побудові прогнозуючої функції враховано тренд, сезонну та випадкову компоненти, здійснено перевірку її адекватності емпіричним даним.
11. Розроблено метод виявлення виробничих можливостей факторів. Під виробничими можливостями фактору запропоновано розуміти можливу кількість продукції, що може буди виготовлена при умові повної реалізації даного фактору. Для здійснення методу розглянуто виробничі можливості визначених факторів діючого підприємства та їх співвідношення між собою у часі.
12. Визначивши обсяг продукції, яка могла би бути виготовлена при умові повної реалізації досліджуваного фактору, з’являється можливість спрогнозувати потенційні обсяги виробництва по кожному з факторів.
13. Для вирішення задачі оптимального підвищення ефективності підприємства за рахунок використання існуючих резервів виробництва побудовано економіко-математичну модель, яка полягає у визначені таких обсягів нарощування факторів, що забезпечать необхідний рівень підвищення обсягу виробництва, при цьому будуть витримані обмеження по збільшенню кожного фактора, а сумарні витрати будуть мінімальними.
14. На основі ретельного аналізу виробничого процесу на підприємстві ЗАТ "Київмлин" та з’ясування його можливостей, після детального дослідження факторів виробництва та визначення серед них групи найбільш впливових сформульована економіко-математична модель підвищення обсягів виробництва. Залежності змін обсягів виробництва від нарощування кожного фактору з урахуванням їх взаємного впливу представлені нелінійними функціями, для вирішення задачі виконано їх лінеаризацію з дотриманням необхідної точності результатів. Вирішення задачі проведено за допомогою комп’ютерної програми. В результаті визначено оптимальний шлях економічного розвитку виробництва даного підприємства.