Боярко Галина Валеріївна. Взаємозв'язок форм організації навчального процесу у вищих навчальних закладах МВС України (на матеріалі викладання іноземної мови)

Краткое описание

Боярко Галина Валеріївна. Взаємозв'язок форм організації навчального процесу у вищих навчальних закладах МВС України (на матеріалі викладання іноземної мови): дис... канд. пед. наук: 13.00.04 / Національна академія держ. прикордонної служби України ім. Богдана Хмельницького. - Хмельницький, 2004

Боярко Г. В.Взаємозв’язок форм організації навчального процесу у вищих навчальних закладах МВС України (на матеріалі викладання іноземної мови). Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 теорія і методика професійної освіти. Національна академія Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, Хмельницький, 2004.
Дисертація присвячена дослідженню проблеми взаємозв’язку форм організації навчального процесу у вищих навчальних закладах МВС України на матеріалі викладання іноземної мови. Проаналізовано сучасний стан організації навчального процесу у психолого-педагогічній літературі і в практичній діяльності ВНЗ МВС України. Уточнені основні поняття дослідження. Обґрунтовано виділення принципу оптимального взаємозв’язку форм організації навчального процесу та модель його реалізації. Виділені теоретично обґрунтовані та експериментально перевірені варіанти взаємозв’язку між формами організації навчального процесу, видами занять, визначені організаційно-педагогічні умови, що забезпечують їх ефективне використання. Розкриті шляхи розвитку пізнавальних інтересів курсантів до вивчення іноземної мови як компоненту їх професійної культури. Розроблено та експериментально перевірено алгоритм вибору форм організації навчального процесу і видів занять, варіантів їх взаємозв’язку; розроблено структури семінарських та лабораторних занять з іноземної мови у ВНЗ МВС України.

1. Форма організації навчального процесу як зовнішнє вираження узгодженої діяльності його суб’єктів (викладачів і курсантів) відображає внутрішній зміст і взаємодію всіх компонентів освітнього процесу, а саме: мети, завдань, змісту, методів та засобів викладання і учіння. Форми організації навчального процесу являють собою його окрему підсистему і реалізуються у різних видах навчальних аудиторних занять та самостійної позааудиторної роботи курсантів.
2. Актуальність малодослідженої у сучасній педагогіці проблеми взаємозв’язку форм організації навчального процесу у вищій школі посилюється у зв’язку зі впровадженням у ВНЗ України кредитно-модульної системи навчання, необхідністю індивідуалізації навчального процесу, посилення ролі самостійної роботи студентів, забезпечення моніторингу якості освіти. У ВНЗ МВС України зазначена проблема загострюється організаційною та ресурсно-часовою специфікою навчального процесу, особливостями професійно орієнтованого змісту вищої освіти майбутніх правоохоронців.
3. Констатуючий експеримент показав, що недостатня результативність навчального процесу у ВНЗ МВС України (рівень оволодіння курсантами інформацією, знижена мотивація учіння із загальногуманітарних предметів тощо) багато в чому зумовлена недоліками його організації (перевантаженість курсантів аудиторними заняттями, застарілі підходи до організації самостійної роботи, одноманітність, стихійність, спонтанність, неупорядкованість вибору видів аудиторних занять та варіантів зв’язку між ними і самостійною позааудиторною роботою курсантів); при цьому у практиці недостатньо враховується специфіка навчального предмета, зокрема іноземної мови, що викликає невідповідність між сучасними вимогами до оволодіння нею майбутніми спеціалістами та реальними результатами.
4. Обґрунтовано виділення особливо значимого для сучасної дидактики вищої школи принципу оптимального взаємозв’язку форм організації навчального процесу, реалізація якого має сприяти логічному конструюванню останнього, забезпечувати його ефективність на основі активізації і урізноманітнення способів навчально-пізнавальної діяльності курсантів, розвитку їх самостійності та позитивної мотивації учіння, особистісно орієнтованого навчання і виховання.
5. Взаємозв’язок форм організації навчального процесу це спосіб удосконалення навчального процесу як єдиного цілого шляхом модернізуючого впливу на його складові (зміст навчання, взаємодія викладання та учіння, засоби навчання, види навчальних аудиторних занять і самостійної позааудиторної роботи). Види взаємозв’язку диференційовані за змістом, способом керування учінням, інформаційно-технічним забезпеченням.
6. Вивчення практично існуючих і теоретично можливих зв’язків між навчальними аудиторними заняттями і самостійною позааудиторною роботою з точки зору їх часової послідовності дозволило виділити різні варіанти зазначених взаємозв’язків, а саме: прямий (аудиторне заняття передує самостійній позааудиторній роботі); зворотній (самостійна позааудиторна робота передує аудиторному заняттю); ланцюговий (при вивченні значних за обсягом тем прямий і зворотній зв’язки чергуються, утворюючи ланцюгову послідовність); прямий циклічний (цикл аудиторних занять передує циклу самостійної позааудиторної роботи); зворотній циклічний (цикл самостійних робіт з виконання різних завдань передує аудиторному заняттю або їх циклу). Розроблені рекомендації щодо вибору того або іншого варіанту взаємозв’язку залежно від етапу вивчення дисципліни, навчальної готовності курсантів, складності теми тощо.
7. Визначено організаційно-педагогічні умови, які сприяють ефективній реалізації принципу оптимального взаємозв’язку форм організації навчального процесу, а саме: модифікація різних видів навчальних занять та урізноманітнення варіантів їх взаємозв’язку; врахування специфіки навчальної дисципліни і навчального закладу; мотивація процесу навчання; активізація пізнавальної діяльності курсантів, забезпечення їх самостійності та творчості у навчанні.
8. Для удосконалення взаємозв’язку між аудиторними заняттями і самостійною позааудиторною роботою курсантів з іноземної мови розроблено структури відповідних семінарського і лабораторного занять; створено алгоритм вибору форм організації навчального процесу та їх видів, а також варіантів зв’язку між ними з урахуванням мети заняття (формування нових знань, умінь і навичок, закріплення, повторення, застосування тощо); характеристики структури навчального матеріалу (новий, відомий, об’ємний, тематичний, міжтематичний тощо) та особливостей його змісту з точки зору виду іншомовної комунікативної компетенції. Пропонуються методичні рекомендації щодо ефективного використання дидактичних засобів у процесі реалізації принципу оптимального взаємозв’язку організаційних форм при вивченні курсантами іноземної мови.
9. Оптимізація взаємозв’язку форм організації навчального процесу здійснюється на мікрорівні, мезорівні та макрорівні. На мікрорівні взаємозв’язок досягається за рахунок змін у структурі аудиторного заняття, чіткого розподілу часу між елементами заняття за етапами їх проведення. На мезорівні взаємодія різних видів занять активізується в процесі вивчення теми (розділу, курсу). Макрорівень розглядається як зв’язок набутої комунікативної компетенції і можливостей самостійно реалізувати аспекти професійної діяльності.
10. Результати здійсненого теоретико-експериментального пошуку узагальнені у структурній моделі взаємозв’язку форм організації навчального процесу у ВНЗ МВС України. Проведений формуючий експеримент засвідчив ефективність запропонованої дидактичної системи у її позитивному впливові на курсантів: послідовна реалізація принципу оптимального взаємозв’язку форм організації навчального процесу за певних педагогічних умов сприяла значному статистично достовірному підвищенню рівня оволодіння відповідним змістом освіти курсантами експериментальних груп, посиленню їх навчального інтересу, розвиткові адекватності самооцінки діяльності учіння.
11. У дисертації представлені дослідні матеріали, які свідчать про перспективність вивчення іноземної мови у ВНЗ МВС України протягом всіх років навчання. При цьому на третьому та четвертому курсах переважним варіантом взаємозв’язку між формами організації навчального процесу має бути циклічний зворотній, коли основна питома вага припадає на цикли самостійної позааудиторної роботи курсантів у чергуванні з індивідуальними заняттями консультативно-інструктивного та контрольно-корегуючого видів.
Проведене дослідження не вичерпує усіх важливих аспектів розв’язання проблеми як загальнодидактичної і частково методичної для педагогіки вищої школи. До перспективних напрямів подальших досліджень можна віднести аналіз чинників, які впливають на ефективність самостійної роботи курсантів в аудиторний та позааудиторний час, питання структурування змісту освіти з різних предметів за кредитно-модульною технологією з урахуванням принципу оптимального взаємозв’язку форм організації навчального процесу, проблему міжпредметних зв’язків між фундаментальними та прикладними дисциплінами у контексті взаємодії різних форм організації навчального процесу.