БЮДЖЕТНІ ПРАВОВІДНОСИНИ В УКРАЇНІ: ТЕОРІЯ, ПРАКТИКА ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ

Краткое описание

ЗМІСТ

ВСТУП ........................................................................................................ 3

РОЗДІЛ 1. Загальнотеоретична характеристика бюджетних правовідносин
1.1. Теоретичні засади та сучасний стан бюджетних правовідносин в Україні ........................................................................................................
15
1.2. Типологія сучасних бюджетних правовідносин ............................. 40
Висновки до розділу 1 .............................................................................. 60

РОЗДІЛ 2. Структура бюджетних правовідносин та її особливості
2.1. Система об’єктів бюджетних правовідносин ................................... 64
2.2. Суб’єктний склад бюджетних правовідносин та проблеми його визначення ..................................................................................................
86
2.3. Доктринальні аспекти змісту бюджетних правовідносин .............. 107
Висновки до розділу 2 ............................................................................... 126

РОЗДІЛ 3. Регулятивні бюджетні правовідносини
3.1. Реалізація нормотворчої функції у бюджетних правовідносинах .........................................................................................
130
3.2. Правовідносини виконання бюджету ............................................... 158
3.3. Особливості міжбюджетних правовідносин .................................... 202
Висновки до розділу 3 ............................................................................... 220

РОЗДІЛ 4. Юрисдикційні аспекти у бюджетних правовідносинах
4.1. Функція контролю у сфері бюджетних правовідносин .................. 227
4.2. Бюджетні правовідносини як об’єкт правової охорони ................. 255
Висновки до розділу 4 .............................................................................. 283

РОЗДІЛ 5. Стан та перспективи розвитку бюджетних правовідносин
5.1. Підстави виникнення, зміни та припинення бюджетних правовідносин ............................................................................................
287
5.2. Юридичні факти як інструмент правового регулювання бюджетних відносин ........................................................................
309
5.3. Сучасні тенденції та перспективи розвитку бюджетних правовідносин в Україні ...........................................................................
326
Висновки до розділу 5 ............................................................................... 354

ВИСНОВКИ .............................................................................................. 359

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ............................................. 371

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Серед завдань соціально-економічного розвитку України особливого значення набуває вдосконалення правового регулювання бюджетних відносин. Це зумовлено тим, що дані відносини забезпечують оптимальне функціонування фінансової системи з метою досягнення справедливого і достатнього рівня бюджетного фінансування і, відповідно, уніфікованого обсягу бюджетних послуг. Бюджетні правовідносини сприяють територіальному перерозподілу бюджетних ресурсів, безпосередньо впливаючи на рівень соціально-економічного розвитку регіонів.
На даний час існує багато невирішених теоретичних і практичних проблем у сфері бюджетних правовідносин, які певною мірою впливають на ефективність бюджетної діяльності. Наявність цих проблем безпосередньо пов’язана з недостатньою розробленістю теорії бюджетних правовідносин. Тому в сучасних умовах комплексне дослідження бюджетних правовідносин набуває важливого значення, що дозволить виявити та розв’язати існуючі проблеми, а також запропонувати напрями подальшого вдосконалення правового регулювання бюджетних відносин.
За останні роки теоретичні та практичні аспекти бюджетних правовідносин почали привертати увагу науковців і практиків, на різних рівнях здійснюються дослідження окремих питань бюджетних правовідносин, зокрема, правового регулювання бюджетної системи, бюджетного контролю, відповідальності за порушення бюджетного законодавства, правового режиму доходів і видатків бюджетів тощо. Незважаючи на те, що в юридичній літературі висвітлювалися окремі питання бюджетних правовідносин, їх цілісне комплексне дослідження у нових соціально-економічних умовах в Україні не здійснювалося. Разом з тим бюджетні правовідносини є однією з основних категорій науки фінансового права, а у практичному сенсі за їх посередництва відбувається перерозподіл частини внутрішнього валового продукту.
Необхідність комплексного дослідження бюджетних правовідносин в Україні також зумовлюється й тим, що забезпечення ефективності механізму правового регулювання бюджетних відносин потребує детального аналізу сучасного стану бюджетних правовідносин і напрямів їх удосконалення, що пов’язано з організацією й функціонуванням безперервного руху бюджетних коштів, виявлення існуючих проблем у цій сфері, визначення шляхів і напрямів їх вирішення. Бюджетні відносини все ще ґрунтуються на засадах командно-адміністративної системи, тому виникла потреба розроблення і впровадження нової бюджетної ідеології.
У фінансовому праві існуючі класифікації бюджетних правовідносин, як правило, побудовані на загальнотеоретичних підходах, які не повною мірою відображають їх специфіку та розмаїття. Тому постала потреба розробити і запропонувати сучасну класифікацію бюджетних правовідносин. У нових соціально-економічних умовах вимагають переосмислення також і окремі питання елементів структури бюджетних правовідносин. Наука фінансового права опинилася перед об’єктивною необхідністю сучасного розуміння суб’єктів бюджетних правовідносин та їх бюджетної правосуб’єктності; об’єкта цих правовідносин, а також підстав їх виникнення, зміни та припинення.
У науці фінансового права питанням розвитку бюджетних правовідносин і трансформаційним процесам, що відбуваються в системі цих відносин, не приділялося належної уваги. Не запропоновано сучасної концепції правового регулювання бюджетних відносин, що негативно впливає на стан бюджетної діяльності. Існують і інші проблеми, які потребують вирішення, зокрема виявлення тенденцій і перспектив розвитку бюджетних правовідносин. Таким чином, дослідження теоретико-прикладних проблем бюджетних правовідносин, розробка сучасної теорії цих правовідносин та її втілення в практику бюджетної діяльності є актуальним і своєчасним.
Теоретичну базу дисертаційного дослідження становлять наукові праці відомих теоретиків права, зокрема: С.С. Алексєєва, С.М. Братуся, А.Б. Вєнгерова, Ю.І. Гревцова, А.П. Дудіна, С.А. Зінченка, В.Б. Ісакова, С.Ф. Кечекьяна, О.О. Кра¬савчикова, О.Е. Лейста, Р.З. Лівшиц, М.С. Малеїна, М.І. Матузова, В.М. Прота¬сова, Ю.К. Толстого, Р.Й. Халфіної, В.М. Хропанюка, Л.С. Явича та інших.
Науково-теоретичне підґрунтя дисертаційного дослідження становлять праці відомих українських вчених у галузі фінансового права Л.К. Воронової, І.Б. Заверухи, М.П. Кучерявенка, В.П. Нагребельного, А.А. Нечай, О.П. Орлюк, П.С. Пацурківського, Н.Ю. Пришви, Л.А. Савченко та інших, а також російських вчених О.М. Горбунової, О.Ю. Грачової, С.В. Запольського, М.В. Карасьової, Ю.О. Крохіної, Н.А. Саттарової, Е.Д. Соколової, Н.І. Хімічевої та інших.
Важливе значення для дослідження бюджетних правовідносин мали праці відомих вчених дорадянських часів, зокрема: С.І. Іловайського, А.О. Ісаєва, В.О. Лєбєдєва, М.Ф. Орлова, М.М. Сперанського, І.Т. Тарасова, М.І. Тургенєва, І.І. Янжула та інших.
Окремі положення дисертаційного дослідження спираються на праці відомих вчених  представників науки адміністративного та конституційного права: В.Б. Авер’янова, О.Ф. Андрійко, Є.Б. Кубка, О.О. Кутафіна, В.Ф. Опришка, В.Ф. Погорілка, В.Ф. Сіренка, В.Д. Сорокіна, Ю.М. Старилова, Ю.О. Тихомирова, Ю.М. Тодики, О.І. Харитонової, В.В. Цвєткова, В.М. Шаповала, Ю.С. Шемшученка, О.І. Ющика та інших.
Нормативно-правову основу дисертаційного дослідження становлять акти конституційного, адміністративного, фінансового та бюджетного законодавства України, законодавство зарубіжних країн, а також інші нормативно-правові акти, що регулюють бюджетні відносини. Емпірична основа дослідження ґрунтується на вивченні та узагальненні практики застосування бюджетного законодавства.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження здійснювалося в рамках планових тем відділу проблем державного управління та адміністративного права Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України “Теоретичні і практичні проблеми розвитку організаційно-правового механізму реалізації виконавчої влади в Україні” (номер державної реєстрації 0104U001602), “Розвиток демократичних засад державного управління в Україні: проблеми адміністративно-правового забезпечення” (номер державної реєстрації 0106 U008729).
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка концептуальних засад теорії бюджетних правовідносин у сучасних соціально-економічних умовах, визначення перспектив їх розвитку, формулювання наукових положень, а також рекомендацій щодо удосконалення правового регулювання бюджетних відносин і підвищення рівня ефективності бюджетної діяльності.
Для досягнення поставленої мети вирішуються такі завдання:
- розглянути наукові підходи щодо розуміння поняття та сутності бюджетних правовідносин, визначити їх місце в системі фінансових правовідносин;
- з’ясувати проблеми формування понятійного апарату бюджетного права, уточнити визначення деяких існуючих понять і надати обґрунтовані визначення окремих понять;
- проаналізувати існуючі класифікації бюджетних правовідносин та розробити класифікацію бюджетних правовідносин, що відповідає сучасним уявленням;
- розкрити особливості об’єкта бюджетних правовідносин;
- виявити особливості суб’єктного складу бюджетних правовідносин;
- дослідити зміст бюджетних правовідносин, особливості бюджетної компетенції та її нормативне закріплення;
- здійснити аналіз теоретичних питань і з’ясувати сучасний стан регулятивних, контрольних та охоронних бюджетних правовідносин в Україні, виявити існуючі проблеми та запропонувати їх вирішення;
- проаналізувати підстави виникнення, зміни та припинення бюджетних правовідносин та сформулювати вимоги до нормативного закріплення юридичного факту та юридичного складу бюджетних правовідносин;
- висвітлити сучасний стан бюджетних правовідносин і визначити основні напрями і перспективи розвитку цих правовідносин;
- сформулювати пропозиції та рекомендації щодо удосконалення чинного бюджетного законодавства України та практики його застосування.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають у сфері бюджетної діяльності, організації та функціонування бюджетної системи України.
Предметом дослідження є норми права, що регулюють бюджетні відносини, відповідні нормативно-правові акти, практика їх застосування, теоретичні й методологічні проблеми правового регулювання бюджетних відносин в Україні.
Методи дослідження. Філософсько-світоглядною основою дослідження є основні положення, принципи та парадигми діалектики, герменевтики, феноменології та синергетики. Дисертаційне дослідження здійснювалося, виходячи з принципів всебічності, об’єктивності, конкретності, історизму, обґрунтованості, що сприяло отриманню достовірних результатів. Обґрунтованість і достовірність наукових результатів забезпечувалися використанням філософсько-світоглядних, загальнонаукових та спеціально-наукових методів і підходів пізнання. З метою одержання найбільш достовірних наукових результатів дослідження застосовувалися філософсько-світоглядні методи, що забезпечили єдність філософського та правового аналізу бюджетних правовідносин. У ході роботи над дисертацією використовувалися різноманітні методи дослідження, головними серед яких є діалектичний метод пізнання, застосування якого дозволило здійснити дослідження бюджетних правовідносин в їх розвитку.
Використання системного методу дало можливість виявити особливості бюджетних правовідносин та їх структури. Історико-правовий метод використовувався при дослідженні наукових поглядів і думок на окремі аспекти бюджетних правовідносин у різні історичні періоди. Формально-логічний метод використано для визначення основних понять і категорій, правових засад вирішення юридичних колізій законодавчого регулювання бюджетних відносин, а також при дослідженні змісту та сутності бюджетних правовідносин. Порівняльно-правовий метод застосовувався при аналізі зарубіжного законодавства та вивченні зарубіжного досвіду правового регулювання бюджетних відносин, визначенні базових понять, а також при порівнянні елементів механізму правового регулювання у галузях вітчизняного права. Використання методу тлумачення норм дало можливість з’ясувати сутність і розкрити зміст правових норм, що регулюють суспільні відносини у бюджетній сфері. Для визначення місця бюджетних правовідносин у системі правовідносин використано метод емпіричної типології, а для визначення місця нормативної моделі правовідносин у системі права – метод теоретичної типології. Завдяки методам моделювання і прогнозування у дослідженні здійснено пошук оптимальної моделі бюджетних правовідносин.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є першим в українській науці фінансового права комплексним, узагальненим дослідженням теоретичних і практичних проблем бюджетних правовідносин. Наукову новизну дисертаційного дослідження становлять, зокрема, такі основні положення, висновки та рекомендації:

уперше:
виявлено особливості бюджетних правовідносин у сучасних умовах, зумовлені сферою їх виникнення та розвитку, функціональним призначенням, об’єктом, суб’єктним складом, підставами виникнення, зміни та припинення;
запропоновано авторську класифікацію бюджетних правовідносин, яка базується на використанні найбільш значущих критеріїв. За соціально-економічним значенням бюджетні правовідносини поділяються на основні та допоміжні, а за особливостями їх об’єкта  на нормотворчі бюджетні правовідносини, правовідносини виконання бюджету, контрольно-бюджетні та охоронні бюджетні правовідносини;
визначено поняття та особливості нормотворчих бюджетних правовідносин, під якими розуміється правовий зв’язок між уповноваженими та зобов’язаними суб’єктами, внаслідок реалізації якими своїх бюджетних повноважень створюються і закріплюються в акті про бюджет тимчасові матеріальні бюджетно-правові норми, що встановлюють якісні та кількісні показники бюджетів, відповідні стандарти та еталони, впроваджують окремі обмеження у бюджетній діяльності;
виявлено особливості правовідносин виконання бюджету та визначено їх місце в системі бюджетних правовідносин. Правовідносини виконання бюджету розглядаються як врегульовані нормами бюджетного права суспільні відносини, що складаються між суб’єктами з приводу зарахування, розподілу, перерозподілу та перерахування бюджетних коштів внаслідок реалізації ними своїх суб’єктивних бюджетних прав та обов’язків;
доведено, що бюджетні кошти є грошовим еквівалентом вираження бюджетного обов’язку, мірою (масштабом) бюджетного зобов’язання суб’єкта правовідносин виконання бюджету;
залежно від стадії бюджетного процесу виокремлено превентивні (попередні), поточні та наступні (завершальні) контрольно-бюджетні правовідносини;
запропоновано поняття оперативно-бюджетних санкцій, під якими розуміються передбачені Бюджетним кодексом України (далі – БК України) юридичні заходи правоохоронного (попереджувального, припиняючого і обмежувального) характеру, які застосовуються до розпорядників та одержувачів бюджетних коштів безпосередньо уповноваженим суб’єктом з метою відновлення режиму законності у бюджетній діяльності та дотримання бюджетної дисципліни учасниками бюджетного процесу;
визначено особливості юридичних фактів у бюджетному праві, під якими розуміються закріплені нормами бюджетного права обставини об’єктивної реальності, що створюють перехід від бюджетно-правової моделі до бюджетних правовідносин та виконують правоустановчу, конструктивну, гарантійну, інформаційну та прогностичну функції;
аргументовано пропонується ввести в термінологічний обіг поняття “розрахунковий юридичний факт”, під яким розуміються соціально-економічні обставини, зумовлені станом бюджетної діяльності, показники виконання бюджетів, настання яких є підставою для прийняття відповідних нормативних актів, якими змінюються показники чинних актів про бюджети. Розрахункові юридичні факти є підставою виникнення нормотворчих бюджетних правовідносин на стадії виконання бюджету;
запропоновано модель розвитку бюджетних правовідносин з метою подальшого її закріплення у бюджетно-правових актах, визначені напрями й перспективи розвитку бюджетних правовідносин в Україні;.
удосконалено:
поняття бюджетної компетенції, що визначається як сукупність закріплених законодавством владних повноважень державних органів та органів місцевого самоврядування в межах предмета їх відання у сфері бюджетної діяльності з метою реалізації нормативно визначеної мети;
понятійно-категоріальний апарат, запропоновані уточнення визначення понять “бюджетні кошти”, “бюджетна правотворчість”, “бюджетний контроль”, “доходи бюджету”, “виконання бюджету”, “міжбюджетні відносини”, “одержувач бюджетних коштів”, “передача права здійснення видатків”, “учасник бюджетних правовідносин” тощо;
внесено пропозицію щодо оптимізації структури юридичного складу, що дозволить уникнути громіздких конструкцій, спростити усвідомлення закону, полегшити встановлення і аналіз юридичних складів суб’єктами правозастосування;
сформульовано низку пропозицій щодо вдосконалення чинного бюджетного законодавства, зокрема, запропоновано конструкцію глави 17 „Контроль за дотриманням бюджетного законодавства” та глави 18 „Відповідальність за бюджетні правопорушення” БК України;
положення щодо перспектив розвитку бюджетних правовідносин в Україні, що потребує розроблення сучасної бюджетної ідеології та формування сучасної бюджетної політики з урахуванням розвитку вітчизняної та світової економік. Реформування бюджетних правовідносин має здійснюватися як складова адміністративно-територіальної реформи і узгоджуватися із податковою і соціальними реформами;
здобули подальший розвиток:
характеристика об’єкта бюджетних правовідносин, під яким розуміються матеріальні та нематеріальні блага, результати дій, з приводу яких виникає правовий зв’язок між суб’єктами бюджетних правовідносин, детермінований інтересами бюджетного фінансування визнаних публічних потреб у межах їх бюджетної правосуб’єктності;
положення про розширення суб’єктного складу бюджетних правовідносин в сучасних умовах та визнання суб’єктами бюджетних правовідносин фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності та юридичних осіб, які не є бюджетними установами (одержувачів бюджетних коштів);
положення про доходи та видатки бюджету, зокрема, доведено, що видатки бюджету є постійними, безперервними, безповоротними, нормативно встановленими та забезпеченими компетенційними витратами з відповідних бюджетів на цілі та в обсязі, передбаченому актом про бюджет з метою фінансування визнаних публічних потреб;
положення про форми бюджетного контролю: аналіз бюджетних запитів, парламентські слухання з питань бюджетної політики, висновки щодо впливу законопроекту на дохідну та видаткову частини бюджету, обговорення проекту закону про бюджет, державний фінансовий аудит, перевірка, інспектування, звіт про виконання бюджету.
Практичне значення одержаних результатів визначається їх актуальністю, новизною і висновками. Теоретичні положення та відповідні висновки, які становлять наукову новизну роботи, надані автором у конкретних рекомендаціях і пропозиціях щодо вдосконалення правового регулювання бюджетних відносин на основі внесення відповідних змін і доповнень у бюджетне законодавство.
Основні положення і висновки роботи можуть бути використані у науково-дослідній сфері для подальших досліджень актуальних проблем фінансового права; у правотворчій діяльності для вдосконалення бюджетного законодавства; у правозастосовчій діяльності для вдосконалення бюджетної діяльності відповідних державних органів та органів місцевого самоврядування, у навчальному процесі під час викладання навчальних дисциплін “Фінансове право”, “Бюджетне право”, “Конституційне право”, “Адміністративне право”, а також при підготовці підручників і навчальних посібників із зазначених навчальних дисциплін.
Результати дисертаційного дослідження були використані у бюджетній діяльності органів місцевого самоврядування, зокрема, при бюджетному плануванні, організації виконання місцевих бюджетів і контролю за їх виконанням.
Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є самостійною науковою роботою. Основні теоретичні положення та висновки, які характеризують наукову новизну дослідження, теоретичне і практичне значення його результатів, одержані дисертантом особисто.
Апробація результатів дослідження. Основні результати дисертаційного дослідження оприлюднені та обговорювались на наукових конференціях, круглих столах, семінарах, зокрема: на ІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції “Правова статистика – проблеми теорії і практики” (м. Хмельницький, 29 травня 2003 р.; тези опубліковано); Міжнародній науково-практичній конференції “Запорізькі правові читання” (м. Запоріжжя, 18-19 травня 2006 р.; тези опубліковано); ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Актуальні питання реформування правової системи України” (м. Луцьк, 2-3 червня 2006 р.; тези опубліковано); Всеукраїнському симпозіумі “Державотворення та місцеве самоврядування в Україні в контексті сучасного конституційного процесу” (м. Одеса, 23 червня 2006 р.; тези опубліковано); Міжнародному круглому столі “Законодавчі дефініції у фінансовому праві: логіко-гносеологічні, політико-юридичні, морально-психологічні і практичні проблеми” (м. Чернівці, 21-23 вересня 2006 р.; тези опубліковано); Міжнародній науково-практичній конференції “Агрофорум – 2006” Політико-правові та соціокультурні аспекти розвитку села” (м. Суми, 25-29 вересня 2006 р.; тези опубліковано); ІХ Всеукраїнській науково-практичній конференції “Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України” (м. Суми, 9-10 листопада 2006 р.; тези опубліковано); Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми систематизації законодавства України про адміністративні правопорушення” (м. Сімферополь, 7-8 грудня 2006 р.; тези опубліковано); IV Міжнародній науково-практичній конференції “Актуальні питання реформування правової системи України” (м. Луцьк, 1-2 червня 2007 р.; тези опубліковано); тези опубліковано); Х Всеукраїнській науково-практичній конференції “Проблеми та перспективи розвитку банківської системи Україні” (м. Суми, 22-23 листопада 2007 р., тези опубліковано); Міжнародній науково-практичній конференції “Сучасний стан та перспективи розвитку фінансового права” (м. Ірпінь, 23-24 листопада 2007 р.; тези опубліковано); IV Міжвузівській науково-теоретичній конференції “Сучасна картина світу: інтеграція наукового та позанаукового знання” (м. Суми, 13-14 грудня 2007 р.; тези опубліковано); Міжнародній науково-практичній конференції “Інформаційне суспільство в Україні: інформаційно-правова культура, освіта, наука”, присвячена Всесвітньому Дню інформаційного суспільства (м. Суми, 16-17 травня 2008 р.; тези опубліковано); Міжнародній науково-практичній конференції “Держава і право: проблеми становлення і стратегія розвитку” (м. Суми, 17-18 травня 2008 р.; тези опубліковано); ХI Всеукраїнській науково-практичній конференції “Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України” (м. Суми, 30-31 жовтня 2008 р.; тези опубліковано); Міжнародній науково-практичній конференції “Система фінансового права” (м. Одеса, 27-28 травня 2009 р; тези опубліковано).
Публікації. Основні результати та висновки дисертаційного дослідження викладені в одній індивідуальній монографії, 34 наукових статтях, опублікованих у фахових виданнях з юридичних наук, перелік яких затверджено ВАК України, 7 наукових статтях в інших виданнях та 16 тезах виступів на науково-практичних конференціях.
Структура та обсяг дисертації обумовлені метою і завданнями дослідження. Робота складається із вступу, п’яти розділів, в яких об’єднано тринадцять підрозділів, висновків, списку використаних джерел (432 найменування на 49 сторінках). Загальний обсяг дисертації становить 419 сторінок, з них основного тексту  370 сторінок.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Проведене дисертаційне дослідження бюджетних правовідносин в Україні, аналіз бюджетного законодавства та практики його застосування, наукових точок зору, позицій, викладених у спеціальній літературі дозволив сформулювати ряд теоретичних та практичних висновків. У ході такого дослідження сформульовано важливі теоретичні положення, наведені теоретичні узагальнення та нові підходи до вирішення наукової проблеми щодо розробки концептуальних засад теорії бюджетних правовідносин у сучасних умовах, визначені перспективи їх розвитку і напрями вдосконалення правового регулювання бюджетних відносин:
1. Бюджетні правовідносини – це врегульовані нормами бюджетного права суспільні відносини, що виникають у процесі підготовки, розгляду, прийняття закону чи рішення про бюджет; зарахування, розподілу та перерахування бюджетних коштів; подання бюджетної звітності; складання, розгляду та затвердження звітів про виконання закону чи рішення про бюджет; бюджетного контролю, а також відповідальності за порушення бюджетного законодавства відповідно до Бюджетного кодексу України. З іншого боку – бюджетні правовідносини є правовим зв’язком між уповноваженими та зобов’язаними суб’єктами, що виникає внаслідок реалізації ними своїх бюджетних повноважень у сфері бюджетної діяльності.
Аналіз бюджетних правовідносин дозволяє охарактеризувати їх як такі, що мають владно-вольовий і публічний характер, опосередковують процес виконання матеріальних і є результатом дії процесуальних бюджетно-правових норм, мають динамічний і періодичний характер, є безпосередньо або опосередковано грошовими (організаційно-грошовими).
2. Дано класифікацію бюджетних правовідносин за соціально-економічним значенням на основні та допоміжні. За особливістю об’єкта основні бюджетні правовідносини поділяються на нормотворчі бюджетні правовідносини та правовідносини виконання бюджету, а допоміжні  на контрольно-бюджетні та охоронні бюджетні правовідносини.
На наступному рівні пропонується такий поділ, який відображає розвиток виділених видів бюджетних правовідносин у межах:
– нормотворчих бюджетних правовідносин - правовідносини бюджетного планування та правовідносини бюджетної нормотворчості;
– правовідносин виконання бюджету – правовідносини виконання бюджету за доходами (бюджетоформуючі), правовідносини виконання бюджету за видатками (бюджеторозподільчі) та бюджетні трансфертні правовідносини (бюджетоперерозподільчі);
– контрольно-бюджетних правовідносин – превентивні (попередні), поточні та підсумкові (наступні) контрольно-бюджетні правовідносини;
– охоронних бюджетних правовідносин – бюджетно-деліктні правовідносини, правовідносини провадження у справі про бюджетне правопорушення та правовідносини бюджетної відповідальності.
3. Аналіз структури та змісту законів про Державний бюджет України на відповідний рік свідчить про те, що вони є комплексними законами, основу яких складає закон про бюджет, а друга частина тимчасово змінює положення інших законів, зокрема податкових і соціальних, на відповідний бюджетний період у зв’язку із прийняттям закону про бюджет. Такий стан суперечить чинному законодавству, тому обґрунтовано пропонується прийняття окремо закону про Державний бюджет України та законів про внесення змін до інших законів, а у ч. 2 ст. 38 БК України надати вичерпний перелік положень, що мають визначатися законом про бюджет.
4. Об’єкт бюджетних правовідносин є складним правовим утворенням, що передбачає виокремлення загального, спеціального (видового) та первинного об’єктів бюджетних правовідносин.
Загальним об’єктом бюджетних правовідносин є те, з приводу чого виникає правовий зв’язок між суб’єктами бюджетних правовідносин, детермінований інтересами бюджетного фінансування визнаних публічних потреб у межах їх бюджетної правосуб’єктності. Загальним об’єктом бюджетних правовідносин є бюджетні кошти, з приводу яких і виникає правовий зв’язок між суб’єктами бюджетних правовідносин. На другому рівні виокремлено спеціальний (видовий) об’єкт бюджетних правовідносин, який властивий тільки окремим видам бюджетних правовідносин. Такими спеціальними об’єктами бюджетних правовідносин є, зокрема, закон про державний бюджет, рішення про місцевий бюджет, звіт про виконання бюджету, доходи та видатки бюджету тощо.
Кожен вид бюджетних правовідносин є складним, у процесі розвитку якого відбувається послідовна зміна простих правовідносин, кожне з яких має свій об’єкт, який визначається як первинний об’єкт. У послідовній зміні (розвитку) простих бюджетних правовідносин відбувається послідовна зміна і їх об’єктів, хоча суб’єкти можуть залишатися тими ж самими і, як правило, залишаються. Первинним об’єктом бюджетних правовідносин є результат дії, з приводу якого виникає правовий зв’язок між суб’єктами бюджетних правовідносин. Такими об’єктами є, зокрема, конкретний міжбюджетний трансферт, бюджетний запит тощо.
5. Коло суб’єктів бюджетних правовідносин є значно вужчим, ніж коло суб’єктів фінансових правовідносин. За статусом вони поділяються на уповноважених (суб’єкти, які реалізують владні повноваження, тобто бюджетну компетенцію) та зобов’язаних (суб’єкти, які реалізують невладні повноваження). За участю у бюджетних правовідносинах  на безпосередніх (суб’єкти, які власними діями реалізують свої бюджетні повноваження) та опосередкованих (суб’єкти, бюджетні повноваження. яких реалізують інші суб’єкти).
Учасником бюджетних правовідносин є індивідуалізована конкретна особа, що своїми діями реалізує власні бюджетні повноваження, вступаючи безпосередньо у правовий зв’язок з іншими особами від імені суспільно-територіального утворення, державного органу чи органу місцевого самоврядування або від власного імені. У перших випадках відбувається розділення суб’єкта та учасника бюджетних правовідносин, а в останньому – їх збігання.
6. Суб’єктивне бюджетне право, складаючись із правомочностей, більшою мірою є бюджетно-правовою необхідністю, хоча в окремих випадках може бути і можливістю. Воно є правовим засобом регулювання поведінки суб’єктів бюджетних правовідносин, а також забезпечення належної (бажаної, потрібної) поведінки зобов’язаних суб’єктів, яка зумовлює для уповноважених суб’єктів реальну, забезпечену матеріальними та правовими гарантіями можливість здійснювати певні дії з метою бюджетного фінансування визнаних публічних потреб.
Суб’єктивний бюджетний обов’язок у широкому розумінні є засобом задоволення визнаних публічних потреб шляхом здійснення необхідних дій або утримання від здійснення заборонених дій, мірою необхідної поведінки зобов’язаного суб’єкта бюджетних правовідносин, яка кореспондується суб’єктивному бюджетному праву уповноваженого суб’єкта цих відносин. Зміст суб’єктивного бюджетного обов’язку становить міру належної необхідної поведінки зобов’язаного суб’єкта, що полягає в необхідності здійснювати активні позитивні дії, спрямовані на реалізацію права уповноваженого суб’єкта бюджетних правовідносин, або утримуватися від здійснення заборонених бюджетно-правовими нормами дій, або дій, на які суб’єкт не уповноважений.
7. Проведений аналіз співвідношення понять “бюджетні повноваження” та “бюджетна компетенція” дозволив розмежувати ці поняття. і визначити бюджетну компетенцію як комплексну цілісну систему, яка утворена взаємопов’язаними елементами, до яких належать предмет відання, владні повноваження, нормативно встановлені цілі та об’єкти впливу. Бюджетною компетенцією є сукупність закріплених законодавством владних бюджетних повноважень державних органів та органів місцевого самоврядування в межах предмета їх відання в сфері бюджетної діяльності з метою реалізації нормативно визначеної мети. При визначенні бюджетної компетенції, на нашу думку, потрібно враховувати таке. По-перше, наділення суб’єктів бюджетними повноваженнями має здійснюватися виключно законами. По-друге, уповноважений суб’єкт бюджетних правовідносин представляє державу, адміністративно-територіальну одиницю або територіальну громаду і є владним суб’єктом. По-третє, зазначені повноваження стосуються бюджетно-правового регулювання.
8. Сферою розвитку нормотворчих бюджетних правовідносин є бюджетна правотворчість, що полягає у виконанні зобов’язаними суб’єктами бюджетних правовідносин приписів бюджетно-правових норм, наслідком яких є створення та затвердження тимчасових матеріальних норм бюджетного права, що встановлюють якісні та кількісні показники бюджетів, еталони та стандарти, бюджетні повноваження суб’єктів правовідносин виконання бюджету.
Нормотворчі бюджетні правовідносини є правовим зв’язком між уповноваженими та зобов’язаними суб’єктами, внаслідок реалізації якими своїх бюджетних повноважень створюються і закріплюються в законі чи рішенні про бюджет тимчасові матеріальні бюджетно-правові норми, що містять якісні та кількісні показники бюджетів, встановлюють стандарти й еталони, вводять окремі обмеження в бюджетній діяльності.
9. Об’єктами нормотворчих бюджетних правовідносин є закон про Державний бюджет України та рішення про місцевий бюджет. Закон про бюджет приймається в особливому процесуальному порядку, в межах як законодавчого, так і бюджетного процесу за особливою процедурою, якісною рисою якої є жорстка регламентація БК України. Закон про бюджет має особливі (спеціальні) ознаки: 1) це тимчасовий періодичний закон; 2) права та обов’язки суб’єктів мають якісне та кількісне вираження; 3) прогностичний та ймовірний характер норм закону; 4) наявність політичної складової; 5) обмежене право бюджетної ініціативи.
Право бюджетної ініціативи є наданим винятково Кабінету Міністрів України правом й одночасно покладеним на нього обов’язком підготувати у встановлені строки з дотриманням встановленої форми й процедури проект закону про бюджет та подати його на розгляд до Верховної Ради України.
10. Правовідносини виконання бюджету існують на третій стадії бюджетного процесу – виконання бюджету, сутність якої полягає у досягненні відповідності між фактичними результатами дій зобов’язаних суб’єктів із бюджетними коштами та встановленими показниками акта про бюджет щодо зарахування, розподілу та перерахування бюджетних коштів на визначені напрями бюджетного фінансування у встановленому обсязі.
Правовідносини виконання бюджету – це врегульовані нормами бюджетного права суспільні відносини, які складаються між суб’єктами з приводу зарахування, розподілу, перерозподілу та перерахування бюджетних коштів внаслідок реалізації ними своїх суб’єктивних бюджетних прав та обов’язків.
11. На підставі критичного аналізу бюджетного законодавства, що регулює стадію виконання бюджетів, обґрунтовано пропонуються зміни до БК України, зокрема, щодо визначень термінів у ст. 2 БК України (“доходи бюджету”, “надходження до бюджету”), запропоновано доповнити ст. 20-1 “Одержувачі бюджетних коштів”, нові редакції ст. 50, 51, 78, 81, 92, 92-1 БК України та інші зміни, у тому числі до Закону України “Про міжбюджетні відносини між районним бюджетом та бюджетами територіальних громад сіл, селищ, міст та їх об’єднань”.
12. Пропонується визнати принципами виконання бюджету загальні принципи, які містяться у ст. 7 БК України (принцип повноти, обґрунтованості, субсидіарності, цільового використання бюджетних коштів, публічності та відповідальності, а також спеціальні принципи: єдності, порівнянності, спеціалізації, бюджетного обліку оптимізації, строковості) та доповнити БК України статтею, яка б містила спеціальні принципи виконання бюджету.
13. Залежно від рівня бюджетної системи правовідносини виконання бюджету поділяються на правовідносини виконання державного бюджету та правовідносини виконання місцевих бюджетів, а залежно від мети – на правовідносини виконання бюджету за доходами (бюджетоформуючі) та правовідносини виконання бюджету за видатками (бюджеторозподільчі), які перетинаються „міжбюджетними правовідносинами”, які пропонуються визначити бюджетними трансфертними правовідносинами.
14. Особливістю правовідносин виконання бюджету за доходами є обмежене порівняно з іншими видами правовідносин виконання бюджету коло суб’єктів. Суб’єкти цих правовідносин вступають у правовий зв’язок з приводу об’єкта, яким є доходи бюджету – встановлені бюджетно-правовими нормами надходження до державного чи місцевого бюджету з метою подальшого їх використання на бюджетне фінансування визнаних публічних потреб.
15. У процесі розвитку правовідносин виконання бюджету за видатками відбувається рух бюджетних коштів від зобов’язаного суб’єкта до уповноваженого. Об’єкт цих правовідносин, не змінюючись за формою, змінюється за правовим станом, бюджетні кошти набувають значення видатків бюджету. Видатки бюджету – це постійні, безперервні, безповоротні, нормативно встановлені та забезпечені компетенційні витрати з відповідних бюджетів суспільно-територіальних утворень на цілі й в обсязі, передбачені актом про бюджет з метою фінансування виконання органами державної влади або місцевого самоврядування покладених на них завдань і функцій.
16. Кожен вид бюджетного контролю здійснюється у властивих лише йому правових формах. Зокрема, попередній бюджетний контроль здійснюється у формі аналізу бюджетних запитів, парламентських слухань з питань бюджетної політики, експертного висновку проекту закону чи рішення про бюджет та обговорення. Аналіз бюджетних запитів є врегульованою нормами права діяльністю Міністерства фінансів України щодо здійснення операцій зівставлення (порівняння) пропозицій розпорядників бюджетних коштів щодо обсягу бюджетних коштів, необхідних для їх діяльності на наступний бюджетний період (бюджетних запитів) зі встановленими вимогами, що може мати певні правові наслідки, зокрема, повернення бюджетного запиту або внесення до нього змін. Парламентські слухання з питань бюджетної політики є врегульованою бюджетно-правовими нормами формою парламентського контролю за підготовленими Кабінетом Міністрів України Основними напрямами бюджетної політики на наступний бюджетний період з прийняття відповідної постанови про їх схвалення або взяття до відома, що містить пропозиції Верховної Ради України виключно з питань, визначених ч. 3 ст. 33 БК України.
17. Залежно від стадії бюджетного процесу виділено превентивні (попередні), поточні та наступні (завершальні) контрольно-бюджетні правовідносини, які у своєму розвитку та послідовній зміні забезпечують розвиток основних бюджетних правовідносин відповідно до встановленої нормами бюджетного права моделі.
Призначенням превентивних (попередніх) контрольно-бюджетних правовідносин є забезпечення розробки проектів бюджетів, прийняття актів про бюджети відповідно до вимог бюджетного законодавства. Вони розвиваються паралельно із нормотворчими бюджетними правовідносинами і дозволяють відстежувати відхилення від встановленої моделі, коригуючи їх, інколи перетинаючись і співпадаючи з нормотворчими бюджетними правовідносинами. Таким чином, вони є своєрідною гарантією розвитку основних бюджетних правовідносин. Водночас превентивні контрольно-бюджетні правовідносини є похідними від нормотворчих бюджетних правовідносин, допоміжними та обслуговуючими їх, розвиваються тільки в межах цих правовідносин, але можуть тривати і на стадії виконання бюджетів лише в разі внесення змін до закону або рішення про бюджет.
18. На підставі проведеного дослідження обґрунтовано пропонуються зміни до ст. 35, 36, 61 БК України, а також власне бачення змісту і структури глави 17 БК України. На нашу думку, потрібно ввести в термінологічний обіг поняття “бюджетний контроль”, замінивши на нього ті терміни, які застосовуються в кодексі, зокрема “фінансовий контроль” та “контроль за дотриманням бюджетного законодавства”. У цій главі має бути визначення поняття бюджетного контролю; принципи, форми та методи; мета, завдання та особливості здійснення бюджетного контролю на кожній стадії бюджетного процесу; визначити систему органів бюджетного контролю, вказавши на форми взаємодії органів бюджетного контролю на кожній стадії бюджетного процесу. Зокрема, бюджетний контроль пропонується визначити як діяльність уповноважених бюджетним законодавством органів та їх посадових осіб з перевірки виконання дотримання вимог бюджетного законодавства учасниками бюджетного процесу, що реалізують бюджетні обов’язки або забезпечують цю реалізацію.
19. Досліджено зв’язок між контрольними та охоронними бюджетними правовідносинами. У контрольно-бюджетних правовідносинах виявляються бюджетні правопорушення, внаслідок чого вони трансформуються у правовідносини провадження у справі про бюджетне правопорушення, в результаті чого в уповноважених суб’єктів з’являються нові права та обов’язки, яких вони не мали до факту виявлення бюджетного правопорушення. У подальшому правовідносини бюджетної відповідальності розвиваються паралельно з контрольно-бюджетними правовідносинами, якими забезпечується контроль з боку уповноваженого суб’єкта бюджетних правовідносин за усуненням негативних наслідків бюджетного правопорушення, оцінка виконання приписів розпорядження, що має наслідком висновок про стан виправлення бюджетних правовідносин і трансформації охоронних у регулятивні бюджетні правовідносини.
20. Правовідносини бюджетної відповідальності є владними, індивідуалізованими бюджетними правовідносинами, що виникають між уповноваженим суб’єктом, яким є держава в особі уповноваженого органу, та правопорушником внаслідок виконання рішення про застосування оперативно-бюджетних санкцій (заходів впливу), в межах яких у правопорушника виникають додаткові обов’язки зазнати несприятливих правообмежень фінансового або організаційного характеру та усунути бюджетне правопорушення, а в уповноваженого суб’єкта – обов’язок застосувати правообмеження, які передбачені санкцією бюджетно-правової норми.
21. Оперативно-бюджетні санкції – це передбачені БК України юридичні заходи правоохоронного (попереджувального, припиняючого і обмежувального) характеру, які застосовуються до розпорядників та одержувачів бюджетних коштів безпосередньо уповноваженим суб’єктом з метою відновлення режиму законності у бюджетній діяльності та дотримання бюджетної дисципліни учасниками бюджетного процесу. Запропоновано за порушення бюджетного законодавства до розпорядників та одержувачів бюджетних коштів застосовувати такі стягнення (заходи впливу): попередження про порушення бюджетного законодавства; вилучення бюджетних коштів; призупинення бюджетних асигнувань; зупинення операцій з бюджетними коштами; зменшення бюджетних асигнувань; позбавлення права здійснення запозичень.
22. У дисертації обґрунтовано запропоновано власне бачення конструкції глави 18 БК України. У ній має бути надано уточнене визначення бюджетного правопорушення, охоплюючи усіх учасників бюджетного процесу; надано перелік заходів впливу (стягнень) за порушення бюджетного законодавства; визначені суб’єкти притягнення та їх повноваження; описані конструкції бюджетних правопорушень і визначені заходи (стягнення) за їх здійснення; загальні правила їх накладення та порядок оскарження рішення про накладення заходу впливу (стягнення) за бюджетне правопорушення.
23. Проаналізовано існуючі класифікації юридичних фактів і уточнено окремі з них. Зокрема, за критерієм періодичності юридичні факти поділяються на юридичні факти однократної дії, юридичні факти періодичної дії та юридичні факти випадкової дії.
Запропоновано визначення юридичного факту-стану як визнаної уповноваженим суб’єктом тривалої, безперервної особливої обставини, що зумовлена вольовими діями суб’єктів виникли поза їх волі і породжує правові наслідки.
Строки як юридичні факти у бюджетному праві мають подвійне значення, по-перше, як події, що у поєднанні із діями суб’єктів є підставами виникнення, зміни чи припинення бюджетних правовідносин, і, по-друге, як часовий вимір виникнення, припинення чи поновлення суб’єктивного бюджетного права чи обов’язку.
24. Особливістю бюджетного права визначено наявність розрахункових юридичних фактів, якими є розрахункові показники, коефіцієнти, індекси, які розраховуються на підставі первинних фактичних обставин і є підставою для виникнення та/або реалізації суб’єктивного бюджетного право-обов’язку. Вони мають бути юридично надійними, що залежить від якості вихідної інформації та прийнятої методики розрахунків, а також пов’язаними із кінцевим результатом бюджетної діяльності.
25. Підставою розвитку складного бюджетного правовідношення є юридичний склад, під яким розуміється сукупність нормативно визначених, взаємопов’язаних і взаємозалежних юридичних фактів, наявність яких переводить (трансформує) бюджетно-правову модель у бюджетну діяльність, де ця сукупність, будучи завершеною, зумовлює настання кінцевого правового наслідку у бюджетних правовідносинах. Юридичний склад у бюджетному праві має відповідати таким вимогам: повнота охоплення елементів; простота вираження та чіткість нормативного закріплення; упорядкованість елементів юридичного складу; доступність сприйняття та однозначність розуміння; оптимізація та соціальна зумовленість.
Одним із напрямів оптимізації закріплення юридичних складів пропонується виділення серед елементів юридичного складу первинних і похідних. Такий поділ та винесення похідних елементів за межі первинних, має значення для правотворчої діяльності, оскільки дозволить уникнути громіздких юридичних конструкцій, спростити усвідомлення закону, полегшить встановлення і аналіз юридичних складів суб’єктами правозастосування.
26. Забезпечення стабільності бюджетної системи України та ефективності бюджетної діяльності залежить від багатьох факторів, одним із яких є характер міжбюджетних відносин, вдосконалення правового регулювання яких забезпечить стабільність та ефективність цих відносин, а також надасть можливість привести їх у відповідність до Європейських стандартів. Зазначене вимагає подальшого реформування міжбюджетних відносин, що передбачає створення механізму самозабезпечення адміністративно-територіальних одиниць фінансовими ресурсами, адекватних виконанню їх завдань і функцій шляхом узгодження повноважень органів місцевого самоврядування, передбачених Законом України “Про місцеве самоврядування в Україні” із бюджетним законодавством в частині визначення доходів і видатків місцевих бюджетів; що сприятиме формуванню бюджетоспроможних адміністративно-територіальних одиниць. Передумовами вдосконалення міжбюджетних відносин є визначення обсягу обов’язкових власних видатків місцевих бюджетів на основі мінімальних соціальних стандартів послуг у вартісному виразі, видатків на фінансування делегованих повноважень на основі орієнтовних фактичних витрат на їх здійснення; збільшення власних доходів місцевих бюджетів шляхом введення та віднесення до місцевих податків податку на нерухоме майно фізичних і юридичних осіб; визначення фіксованої частки від податку на прибуток підприємств, а також удосконалення системи фінансового вирівнювання та правового регулювання міжбюджетних відносин.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абрамов А. И. Соотношение понятий функций права. Соотношение понятий «реализация права» и «реализация функций права» / А. И. Абрамов // Правоведение. – 2006. – № 3. – С. 179–191.
2. Адміністративне право України. Академічний курс : підручник : у 2 т. / [Аверянов В. Б., Андрійко О. Ф., Битяк Ю. П. та ін.] ; відп. ред. В. Б. Аверянов. – К. : Вид-во “Юридична думка”, 2004–2005. –
Т. 1: Загальна частина. – 2004. – 584 с.
3. Айзикович А. С. Важная социологическая проблема / А. С. Айзикович // Вопросы философии. – 1965. – № 11. – С. 163–170.
4. Александров Н. Г. Законность и правоотношения в советском обществе / Александров Н. Г. – М. : Юриздат Минюста СССР, 1955. – 176 с.
5. Алексеев С. С. Механизм правового регулирования в социалистическом государстве / Алексеев С. С. – М. : Юрид. лит., 1966. – 187 с.
6. Алексеев С. С. Правовые средства: постановка проблемы, понятие, классификация / С. С. Алексеев // Советское государство и право. – 1987. – № 6. – С. 12–19.
7. Алексеев С. С. Проблемы теории права : курс лекций : в 2 т. / Алексеев С. С. – Свердловск : Мин-во высшего и среднего спец. образования РСФСР; Свердловский юрид. ин-т, 1972–1973. –
Т. 1: Основные вопросы общей теории социалистического права. – 1972. – 396 с.
8. Алексеев С. С. Проблемы теории права : курс лекций : в 2 т. / Алексеев С. С. – Свердловск : Мин-во высшего и среднего спец. образования РСФСР; Свердловский юрид. ин-т, 1972–1973. –
Т. 2: Нормативные юридические акты, применение права, юридическая наука (правоведение). – 1973. – 401 с.
9. Алексеев С. С. Общая теория права : учебник : в 2 т. / Алексеев С. С. – М. : Юрид. лит., 1981–1982. –
Т. 2. – 1982. – 360 с.
10. Алексеев С. С. Теория права / Алексеев С. С. – М. : БЕК, 1994. – 224 с.
11. Алексеев С. С. Право: азбука – теория – философия: Опыт комплексного исследования / Алексеев С. С. – М. : Статут, 1999. – 712, [1] с.
12. Алексеев С. С. Право на пороге нового тысячелетия. Некоторые тенденции мирового правового развития – надежда и драма современной эпохи / Алексеев С. С. – М. : Статут, 2000. – 256 с.
13. Алексеев С. С. Избранное / Алексеев С. С. – М. : Статут, 2003. – 480 с.
14. Алексеев С. С. Государство и право : учеб. пособие / Алексеев С. С. – М. : Проспект, 2006. – 152 с. – (Мин-во образования и науки РФ).
15. Алексеев С. С. Общая теория права : учебник / Алексеев С. С. – [2-е изд.]. – М. : ТК Велби, Изд-во Проспект, 2008. – 576 с.
16. Алисов Е. А. Финансовое право : учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений / Алисов Е. А. – Харьков : Эспада, 1999. – 240 с.
17. Андрійко О. Ф. Розвиток законодавства про державний контроль у сфері виконавчої влади в Україні / О. Ф. Андрійко // Правова держава : зб. наук. праць. – К. : Юридична книга, 2000. – Вип. 11. – С. 209–216.
18. Андрійко О. Ф. Адміністративна реформа і державний контроль в системі органів виконавчої влади / О. Ф. Андрійко // Правова держава : зб. наук. праць. – К. : Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2001. – Вип. 12. – С. 300–308.
19. Андрійко О. Ф. Організаційно-правові проблеми державного контролю у сфері виконавчої влади : дис. ... доктора юрид. наук : 12.00.07 / Андрійко Ольга Федорівна. – К., 1999. – 378 с.
20. Андрійко О. Ф. Державний контроль в Україні: організаційно-правові засади / Андрійко О. Ф. – К. : Наукова думка, 2004. – 301 с. – (Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України). – (Проект «Нова книга»).
21. Андрійко О. Ф. Проблеми контролю виконавчої влади / О. Ф. Андрійко // Правова держава : зб. наук. праць. – К. : Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2006. – Вип. 17. – С. 167–171.
22. Анисимов А. Бюджетный закон – ось бюджетного процесса / А. Анисимов, Г. Крылов // Хозяйство и право. – 1993. – № 6. – С. 39–51.
23. Атаманчук Г. В. Теория государственного управления : курс лекций / Атаманчук Г. В. – М. : Юрид. лит., 1997. – 400 с.
24. Бандурка О. М. Бюджетне право України : підруч. [для студ. вищ. навч. закл.] / О. М. Бандурка, О. П. Гетьманець – Харків : Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2003. – 152 с.
25. Банківська енциклопедія / [Савлук М. І., Поддерьогін А. М., Пересада А. А. та ін.] ; під ред. А. М. Мороза. – К. : Ельтон, 1993. – 328, [8] с.
26. Бахрах Д. Н. Административное право / Бахрах Д. Н. – М. : БЕК, 1993. – 328 с.
27. Бельский К. С. Финансовое право: наука, история, библиография : [учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений] / Бельский К. С. – М. : Юрист, 1994. – 208 с. – (дар Ин-та конституционной и законодательной политики, учредитель Джорж Сорос, Будапешт, Венгрия).
28. Большой энциклопедический словарь: философия, социология, религия, эзотеризм, политэкономия / [ред. С. Ю. Солодовников]. – Минск : МФЦП, 2002. – 1008 с.
29. Бондаренко Л. Интерес как категория политической экономии / Л. Бондаренко // Экономические науки. – 1970. – № 8. – С. 12–20.
30. Борисов А. Н. Комментарий к Бюджетному кодексу Российской Федерации / Борисов А. Н. – [2-е изд.]. – М. : ЗАО Юстицинформ, 2008. – 776 с.
31. Братусь С. Н. Юридические лица в советском гражданском праве (понятие, виды, государственные юридические лица) / Братусь С. Н. – М. : Юрид. изд-во, 1947. – 364 с.
32. Братусь С. Н. Юридическая ответственность и законность (Очерк истории) / Братусь С. Н. – М. : Юрид. лит., 1997. – 215 с.
33. Буткевич В. Г. Міжнародне право. Основи теорії : підруч. [для студ. вищ. навч. закл.] / Буткевич В. Г., Мицик В. В., Задорожній О. В ; за ред. В. Г. Буткевича. – К. : Либідь, 2002. – 608 с.
34. Бюджетный кодекс Российской Федерации (с изменениями и дополнениями) // Сборник законов Российской Федерации. – 1998. – № 31. – Ст. 3823.
35. Бюджетний кодекс України від 21 червня 2001 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 37–38. – Ст. 189.
36. Бюджетний кодекс України: закон, засади, коментар / [Огонь Ц. Г., Турчинов О. В., Фролова Г. С. та ін.] ; за ред. О. В. Турчинова і Ц. Г. Огня. – К. : Парламентське вид-во, 2002. – 320 с.
37. Бюджетное право : учеб. пособие / [Эриашвили Н. Д., Староверова О. В., Ремиханова Д. А. и др.] ; под ред. А. М. Никитина. – М. : ЮНИТИ-ДАНА, Закон и право, 2001. – 463 с. – (Серия “Dura lex, sed lex»).
38. Бюджетное право : пособие [для студ. юрид. и эконом. вузов] / [Поляк Г. Б., Ремиханова Д. А., Эриашвили Н. Д. и др.] ; под ред. Г. Б. Поляка, А. М. Никитина. – [3-е изд.]. – М. : ЮНИТИ-ДАНА: Закон и право, 2006. – 224 с.
39. Варданянц Г. К. Социологическая теория права : монография / Варданянц Г. К. – М. : Академический проект, 2007. – 439 с. – (Технологии).
40. Василик О. Д. Бюджетна система України : підруч. [для студ. вищ. навч. закл.] / О. Д. Василик, К. В. Павлюк – К. : Центр навч. літ., 2004. – 544 с. – (Мін-во освіти і науки України, Київський нац. ун-т).
41. Великий тлумачний словник сучасної української мови : словник / [уклад. В. Т. Бусел]. – К.; Ірпінь : ВТФ Перун, 2002. – 1440 с. – (Мін-во освіти і науки України).
42. Великий енциклопедичний юридичний словник / [за ред. Ю. С. Шемшученка]. – К. : ТОВ Видавництво “Юридична думка”, 2007. – 992 с. – (Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України).
43. Венгеров А. Б. Теория государства и права : учебник [для студ. юрид. вузов] / Венгеров А. В. – М. : ИКФ Омега-Л, 2002. – 608 с.
44. Вознесенский Э. А. Финансовый контроль в СССР / Вознесенский Э. А. – М. : Юрид. лит., 1973. – 134 с.
45. Воронова Л. К. Правовые основы расходов государственного бюджета в СССР (на материалах союзной республики) : монография / Воронова Л. К. – К. : Вища школа, 1981. – 223 с.
46. Воронова Л. К. Финансовое право : пособие [для студ. юрид. вузов и фак-тов] / Л. К. Воронова, Н. П. Кучерявенко. – Харьков : Легас, 2003. – 360 с.
47. Воронова Л. К. Фінансове право України : підручник / Воронова Л. К. – К. : Прецедент; Моя книга, 2006. – 448 с. – (Мін-во освіти і науки України).
48. Воронова Л. К. Наука фінансового права та її сучасні завдання / Л. К. Воронова // Фінансове право. – 2007. – № 1. – С. 5–9.
49. Воротіна Н. В. Основи теорії бюджету і бюджетного процесу та деякі проблеми правового регулювання цих питань в Україні / Н. В. Воротіна // Правова держава : зб. наук. праць. – К. : Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2002. – Вип. 13. – С. 202–210.
50. Воротіна Н. В. Правові засади функціонування бюджетної системи України та перспективи її вдосконалення / Н. В. Воротіна // Часопис Київського університету права. – 2006. – № 3. – С. 68–72.
51. Воротіна Н. В. Бюджетні правовідносини в Україні: історія і сучасність / Н. В. Воротіна // Держава і право : зб. наук. праць. Юридичні і політичні науки. – К. : Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2007. – Спецвипуск. – С. 228–233.
52. Воротіна Н. В. Роль і значення конституційних засад бюджетної системи України / Н. В. Воротіна // Конституційні засади державотворення і правотворення в Україні: проблеми теорії і практики: до 10-річчя Конституції України і 15-ї річниці незалежності України : зб. наук. статей / [за ред. Ю. С. Шемшученка ; упоряд.: І. О. Кресіна, В. П. Нагребельний, Н. М. Пархоменко]. – К. : Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2006. – С. 274–278.
53. Виконавча влада і адміністративне право / [Авер’янов В. Б., Андрійко О. Ф. Голосніченко І. П. та ін.] ; за заг. ред. В. Б. Авер’янова. – К. : Видавничий Дім “Ін Юре”, 2002. – 668 с.
54. Висновок Конституційного Суду України у справі за зверненням Верховної Ради України про надання висновку щодо відповідності проекту Закону України “Про внесення змін до Конституції України” вимогам статей 157 і 158 Конституції України (справа про внесення змін до статей 85, 118, 119, 133, 140, 141, 142, 143 Конституції України) від 7 вересня 2005 р. № 1-в/2005 // Офіційний вісник України. – 2005. – № 38. – Ст. 2377.
55. Гаврилюк Р. О. Джерела фінансового права України : навч.-метод. посібник / Гаврилюк Р. О. – Чернівці : Рута, 2003. – 88 с. – (Мін-во освіти і науки України, Чернівецький нац. ун-т).
56. Гаврилюк Р. О. Предмет фінансового права постсоціалістичної держави : навч.-метод. посібник / Гаврилюк Р. О. – Чернівці : Рута, 2003. – 72 с. – (Мін-во освіти і науки України, Чернівецький нац. ун-т).
57. Галаган И. А. К проблемам теории правоприменительных отношений / И. А. Галаган, А. В. Василенко // Государство и право. – 1998. – № 3. – С. 12–19.
58. Годин А. М. Бюджетная система Российской Федерации : учебник [для студ. высш. учеб. заведений] / Годин А. М., Максимова Н. С., Подпорина И. В. – М. : Издательско-торговая корпорация “Дашков и К”, 2003. – 752 с.
59. Годме П. М. Финансовое право / Поль Мари Годме ; [пер. и вступ. статья Р. Ф. Халфиной]. – М. : Прогресс, 1978. – 430, [2] с.
60. Головистикова А. Н. Проблемы теории государства и права : учебник / Головистикова А. Н., Дмитриев Б. А., Гулиев В. Е. – М. : Изд-во Эксмо, 2005. – 872 с. – (Российское юридическое образование).
61. Горбунова О. Н. Бюджетное право России : учеб. пособие [для студ. высш. учеб. заведений] / Горбунова О. Н., Селюков А. Д., Другова Б. В. – М. : КноРус, 2002. – 191 с.
62. Горшенев В. М. Структура правового статуса гражданина / В. М. Горшенев // Правопорядок и правовой статус личности в развитом социалистическом обществе в свете Конституции СССР 1977 года. – Саратов : Изд-во Саратовського ун-та, 1980. – С. 51–58.
63. Господарський кодекс України від 16 січня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – №№ 18, 19–20, 21–22. – Ст. 144.
64. Гражданское право : учебник : в 3 т. / [Егоров Н. Д., Елисеев И. В., Иванов А. А. и др.] ; под ред. А. П. Сергеева, Ю. К. Толстого. – М. : “ПБОЮЛ Л.В. Рожников”, 2000–2000. –
Т. 1. – 2000. – 632 с.
65. Грачева Е. Ю. Проблемы правового регулирования государственного финансового контроля / Грачева Е. Ю. – М. : Юриспруденция, 2000. – 192 с.
66. Грачева Е. Ю. Основные тенденции развития финансового контроля в Российской Федерации / Е. Ю. Грачева // Правоведение. – 2002. – № 5. – С. 73–80.
67. Гревцов Ю. И. Очерки теории и социологии права / Гревцов Ю. И. – СПб. : С-Петерб. орг. о-ва Знание России, 1996. – 263 1 с.
68. Гревцов Ю. И. Проблемы теории правового отношения : монография / Гревцов Ю. И. – Ленинград : Изд-во Ленинградского ун-та, 1981. – 83 с.
69. Гревцов Ю. И. Правовые отношения и осуществление права : монография / Гревцов Ю. И. – Ленинград : Изд-во Ленинградского ун-та, 1987. – 129 с.
70. Грибовский В. М. Государственное устройство и управление Российской империи : из лекций по русскому государственному и административному праву / Грибовский В. М. – Одеса : Типография “Техник”, 1912. – 268 с.
71. Гришин Г. П. Экономические интересы их реализация в условиях рынка / Г. П. Гришин // Интересы и стимулирование в современной российской экономике : сб. науч. работ / [отв. ред. Б. Я. Гершкович]. – Пятигорск, 1996. – С. 19–27.
72. Губенко А. Правові проблеми вдосконалення структури розпорядників бюджетних коштів / А. Губенко // Право України. – 2006. – № 9. – С. 92–94.
73. Гукасян Р. Е. Проблема интереса в советском гражданском процессуальном праве / Гукасян Р. Е. – Саратов : Из-во Саратовського ун-та, 1970. – 190 с.
74. Гукасян Р. Е. Соотношение материального и процессуального права, норм и правоотношений – важная проблема юридической науки / Р. Е. Гукасян // Вопросы развития и защиты прав граждан. – Калинин : Изд-во Калин. ун-та, 1977. – С. 16–25.
75. Гусарев С. Д. Юридична діяльність: методологічні та теоретичні аспекти : монографія / Гусарєв С. Д. – К. : Знання, 2005. – 375 с. – (Мін-во внутрішніх справ України; КНУВС).
76. Давыдов Ю. Н. Макс Вебер и современная теоретическая социология. Актуальные проблемы социологического учения / Давыдов Ю. Н. – М. : Мартис, 1998. – 509 с.
77. Декрет Кабінету Міністрів України “Про державне мито” від 21 січня 1993 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 13. – Ст. 113.
78. Декрет Кабінету Міністрів України “Про місцеві податки і збори” від 20 травня 1993 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 30. – Ст. 336.
79. Державне управл