ЦІЛІ І ЗАВДАННЯ СУЧАСНОГО КРИМІНАЛЬНОГО СУДОЧИНСТВА УКРАЇНИ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ
ДОНЕЦЬКИЙ ЮРИДИЧНИЙ ІНСТИТУТ МВС УКРАЇНИ

На правах рукопису

ПАТЮК СВІТЛАНА ОЛЕКСАНДРІВНА

УДК 343.13

ЦІЛІ І ЗАВДАННЯ СУЧАСНОГО КРИМІНАЛЬНОГО СУДОЧИНСТВА УКРАЇНИ

12.00.09 – кримінальний процес та криміналістика;
судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата
юридичних наук

Науковий керівник
Удалова Лариса Давидівна,
доктор юридичних наук, професор,
заслужений діяч науки і техніки України

Донецьк – 2013

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ……………………………………….3
ВСТУП…………………………………………………………………………...4
РОЗДІЛ 1. РОЗВИТОК ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ
І ЗАРУБІЖНИХ КРАЇН ЩОДО ЦІЛЕЙ ТА ЗАВДАНЬ КРИМІНАЛЬНОГО СУДОЧИНСТВА………………………….………..…11
1.1. Історичні етапи розвитку законодавства щодо цілей і завдань кримінального судочинства України…………………………………………...11
1.2. Характеристика цілей та завдань кримінального судочинства
зарубіжних країн………………………………………………………………....33
Висновки до розділу 1…………………………………………………………..55
РОЗДІЛ 2. ЦІЛІ КРИМІНАЛЬНОГО СУДОЧИНСТВА УКРАЇНИ…….56
2.1. Філософські та загальноправові основи визначення поняття
«ціль кримінального судочинства»……………………………………...……...56
2.2. Поняття та зміст цілей кримінального судочинства України…………....76
Висновки до розділу 2…………………………………………………………108
РОЗДІЛ 3. ЗАВДАННЯ КРИМІНАЛЬНОГО СУДОЧИНСТВА УКРАЇНИ………………………………………………………………………110
3.1. Поняття завдань кримінального судочинства України,
їх співвідношення з цілями сучасного кримінального процесу…………….110
3.2. Характеристика завдань кримінального судочинства України………...123
Висновки до розділу 3………………………………………………………….164
ВИСНОВКИ……………………………………………………………………167
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………...171
ДОДАТКИ…………………………………………………………………..….201

ВСТУП

Актуальність теми. Сучасний етап розвитку галузевих юридичних наук характеризується відродженням інтересу до вивчення права і правореалізаційної діяльності як явищ, обумовлених певними цілями. Використання цілі як визначальної кримінальної процесуальної категорії дасть змогу створити цілісну систему поглядів на її сутність, що допоможе по-новому поглянути на багато проблем науки кримінального процесу, знайти їм відповідне пояснення і вказати шляхи вирішення.
Сьогодні прискорення економічного розвитку країни створює сприятливі умови для проведення державою політики, орієнтованої на захист прав і свобод людини, у тому числі й у сфері кримінального судочинства. В умовах поширення принципу змагальності у кримінальному процесі з урахуванням орієнтації судочинства на захист прав осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, важливе значення має визначення змісту його завдань.
В Україні відбуваються кардинальні зміни в політичній, економічній, соціальній сферах суспільного життя. Основні положення, які покладено в основу таких змін, було закріплено ще в 1996 р. в Конституції України, а саме: Україна є правовою державою, яка ґрунтується на пріоритеті загальнолюдських цінностей над класовими інтересами, що було притаманно радянській правовій системі; визнання людини, її життя і здоров’я, честі й гідності, недоторканності та безпеки найвищою соціальною цінністю; визначення змістом і спрямованістю діяльності держави прав і свобод людини та їх гарантій. Усе це вимагає теоретичного переосмислення фундаментальних кримінальних процесуальних категорій, до яких у науці кримінального процесу належать ціль та завдання кримінального судочинства.
Дослідженню цілей та завдань кримінального судочинства присвячено наукові праці видатних учених середини XIX – початку XX ст.: Я. І. Баршева, Л. Є. Володимирова, М. В. Духовського, В. А. Ліновського, І. В. Михайловського, Н. Н. Полянського, Н. Н. Розіна. Значний внесок у розроблення вчення про ціль і завдання кримінального судочинства зробили П. С. Елькінд, М. С. Строгович, В. Т. Томін, М. А. Чельцов-Бебутов. На сучасному етапі розвитку процесуальної науки дослідженню різних аспектів цілі кримінального судочинства та його завдань присвятили свої праці російські (А. С. Барабаш, Л. М. Володіна, А. А. Козявин, І. Б. Михайлівська, О. П. Попов, Р. А. Хашимов) та українські вчені (В. І. Галаган, Ю. М. Грошевий, О. В. Капліна, В. Т. Маляренко, М. М. Михеєнко, В. Т. Нор, М. А. Погорецький, В. О. Попелюшко, С. В. Слінько, В. М. Тертишник, Л. Д. Удалова, П. В. Цимбал, В. П. Шибіко, О. Г. Шило, М. Є. Шумило).
Вагомим внеском у вирішення проблем щодо визначення цільового призначення кримінального судочинства та завдань кримінального провадження було прийняття 13 квітня 2012 р. Верховною Радою України нового Кримінального процесуального кодексу (КПК) України, норми якого обумовлюють визначення теоретичної основи сучасного кримінального судочинства і є радикально відмінними від законодавчих положень КПК України 1960 р.
Водночас навіть з урахуванням новітніх положень КПК України 2012 р. залишаються невизначеним поняття та зміcт цілі кримінального судочинства, недостатньо досліджено окремі питання його завдань, їх зміст та визначення вимог до практичних органів під час реалізації цих завдань. На сьогодні не усунено суперечності деяких положень понятійного апарату. Вказане зумовило вибір теми дисертаційного дослідження і визначило його основні напрями.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Напрям дослідження узгоджується зі Стратегією національної безпеки України «Україна у світі, що змінюється» (Указ Президента України від 12 лютого 2007 р. № 105/2007, в редакції Указу Президента України від 8 червня 2012 р. № 389/2012); ґрунтується на положеннях Концепції реалізації державної політики у сфері профілактики правопорушень на період до 2015 р. (розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 р. № 1209-р.); Концепції державної політики у сфері боротьби з організованою злочинністю (Указ Президента України від 21 жовтня 2011 р. № 1000/2011). Дисертацію виконано відповідно до Пріоритетних напрямів наукового забезпечення діяльності органів внутрішніх справ України на період 2010–2014 років (наказ МВС України від 29 липня 2010 р. № 347). Тему дисертації затверджено рішенням Вченої ради Донецького юридичного інституту Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка від 29 січня 2010 р., протокол № 5, включено до планів науково-дослідних робіт Донецького юридичного інституту МВС України на 2010–2013 рр.
Мета і задачі дослідження. Метою роботи є комплексне розкриття поняття цілей і завдань кримінального судочинства, розроблення та обґрунтування теоретичних положень, спрямованих на вдосконалення змісту кримінальної процесуальної діяльності й реалізації завдань кримінального судочинства.
Для досягнення зазначеної мети необхідно вирішити такі задачі:
– з’ясувати поняття «ціль кримінального судочинства» та «завдання кримінального судочинства»;
– виокремити певні історичні етапи розвитку законодавства щодо цілей та завдань кримінального судочинства України;
– охарактеризувати підходи стосовно розуміння понять «ціль» і «завдання» кримінального судочинства в законодавстві та доктрині зарубіжних країн;
– визначити філософські та загальноправові основи поняття «ціль кримінального судочинства»;
– охарактеризувати завдання кримінального судочинства України;
– сформулювати пропозиції з удосконалення чинного кримінального процесуального законодавства з розглядуваних у дослідженні питань.
Об’єкт дослідження – суспільні відносини, що виникають і розвиваються у зв’язку з реалізацією цілей та завдань кримінального судочинства.
Предмет дослідження – цілі та завдання сучасного кримінального судочинства України.
Методи дослідження обрано з урахуванням поставленої мети та задач дослідження, його об’єкта й предмета. Методологічну основу дослідження становить сукупність як загальнонаукових, так і спеціальних методів і прийомів наукового пізнання. Звернення до діалектичного методу забезпечило дослідження цілей і завдань кримінального судочинства з позиції цілісності явища і взаємопов’язаності окремих їх елементів. Історико-правовий метод використано для вивчення розвитку юридичних поглядів на досліджуване питання (підрозділ 1.1). Застосування формально-логічного методу дало можливість розмежувати схожі за своїм змістовним навантаженням поняття, зокрема, такі як «ціль», «завдання», «функції», «засоби», «результат» (підрозділ 2.1). Системно-структурний метод застосовано під час виокремлення із завдань кримінального судочинства тих, що характеризують стан сучасного кримінального процесу (підрозділ 3.2). За допомогою порівняльно-правового методу виявлено спільні та відмінні положення у визначенні цілей і завдань кримінального судочинства відповідно до чинного законодавства України та деяких інших держав (підрозділ 1.2). Методи моделювання і прогнозування застосовано для формування пропозицій щодо вдосконалення окремих положень кримінально-процесуального законодавства (розділи 2, 3). Статистичний метод (підрахування) використано для з’ясування понять, що мають кількісне вираження, а соціологічний метод (анкетування) – при вивченні й узагальненні практики під час опитування працівників судових і слідчих органів України, пересічних громадян (розділи 2, 3).
Зазначені методи використовувались комплексно, що сприяло забезпеченню повноти та всебічності проведеного дослідження.
Емпіричною базою дослідження є статистичні дані про стан та структуру злочинності в Україні за 2010–2012 рр.; судова практика за даними, що отримані з Єдиного державного реєстру судових рішень; рішення Європейського суду з прав людини; результати опитування працівників правоохоронних органів, адвокатів, суддів та громадян Донецької, Луганської, Одеської й Київської областей (116 слідчих, 22 прокурора, 26 суддів, 35 адвокатів, 136 громадян).
Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що ця робота є першим в українській кримінальній процесуальній науці комплексним дослідженням цілей і завдань сучасного кримінального судочинства. Зокрема:
вперше:
– сформульовано дефініцію поняття «ціль кримінального судочинства», під якою слід розуміти розв’язання уповноваженими на кримінальне провадження особами питання про наявність кримінально-правового конфлікту, що виник у зв’язку із завданням злочином шкоди особі, суспільству й державі, та його вирішення в разі наявності;
– запропоновано авторське визначення поняття «завдання кримінального судочинства», під якими слід розуміти виконання свого обов’язку учасником кримінального судочинства, який визначається його функціональним призначенням, заснованим на принципі змагальності сторін;
– визначено зміст завдання кримінального процесу – захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень як передбачену законом діяльність держави в особі уповноважених органів, що спрямована на забезпечення, реалізацію, відновлення прав потерпілих від кримінального правопорушення осіб, а також їх діяльність з використанням як самостійно, так і за допомогою представника будь-яких передбачених законом методів і засобів з метою відстоювання своєї позиції у кримінальному провадженні;
– обґрунтовано, що під захистом законного інтересу особи слід розуміти гарантовану можливість реалізації прагнення (потреби) учасника кримінального процесу, яка охороняється державою і спрямована на відстоювання та захист особистих благ у рамках кримінального провадження незабороненими законом способами і засобами;
удосконалено:
– аргументацію щодо розмежування понять «цілі кримінального судочинства» і «завдання кримінального судочинства»;
– критерії класифікації завдань кримінального судочинства;
дістало подальший розвиток:
– наукова концепція щодо визнання існування в сучасному кримінальному процесі кримінального позову;
– положення, згідно з якими розв’язання кримінально-правового конфлікту в умовах змагального кримінального процесу характеризує цільове призначення кримінального судочинства;
– положення про співвідношення основних категорій кримінального судочинства: «ціль», «результат», «завдання», «засоби, «функції».
Практичне значення одержаних результатів. Викладені в дисертації висновки і пропозиції можуть бути використані у:
– правозастосовній діяльності – для надання практичної допомоги слідчим, прокурорам з питань формування і висунення обвинувачення особі (акт впровадження Адвокатського об’єднання «Гончарова та партнери» від 11 лютого 2013 р., акт впровадження Ясинуватської міжрайонної прокуратури Донецької області від 11 березня 2013 р.);
– навчальному процесі – при викладанні курсу кримінального процесу та спецкурсів, підготовці підручників і науково-практичних посібників (акт впровадження Донецького юридичного інституту МВС України від 21 березня 2013 р.).
Апробація результатів дисертації. Основні положення дослідження доповідалися й були предметом обговорення на міжнародних, всеукраїнських та регіональних наукових і науково-практичних конференціях: «Актуальні проблеми кримінального судочинства» (м. Донецьк, 2009 р.); «Теоретичні та практичні проблеми кримінального судочинства» (м. Донецьк, 2012 р.); «Держава і право в умовах глобалізації: реалії та перспективи» (м. Дніпропетровськ, 2013 р.).
Публікації. Основні положення та висновки дослідження, що сформульовані в дисертації, відображено у восьми наукових публікаціях, серед яких п’ять статей – у виданнях, включених МОН України до переліку наукових фахових видань з юридичних наук, одна з яких – у міжнародному науковому виданні, а також три – тези доповідей на наукових та науково-практичних конференціях.

Список литературы

ВИСНОВКИ

За результатами проведеного дослідження можна зробити певні висновки.
1. Кримінальне судочинство виникло внаслідок необхідності врегулювання певних суспільних відносин між потерпілим, який потребував державного захисту, та обвинуваченим, який здійснював свій захист, а державна влада була спроможною надати для розв’язання спірних стосунків незалежного суддю та забезпечити виконання вироку. Реформування кримінально-процесуального законодавства відбувається за необхідності набуття цивілізованих методів вирішення конфліктів, які виникали в суспільстві внаслідок вчинення злочину. З 1861 р. у теорії кримінального процесу зазначено про необхідність досягнення істини як цілі кримінального судочинства. Під час реформи 1864 р. було нормативно закріплено зміну типу кримінального процесу, а отже, і цільового призначення його. На початок ХХ ст. ціллю кримінального судочинства вважається матеріальна істина і покарання винної у вчиненні злочину особи. Протягом 1917–1922 рр. (до прийняття першого КПК України) головною ціллю кримінального судочинства визнавалася боротьба зі злочинністю. КПК України 1960 р. проголошував основами радянського кримінального судочинства швидке і повне розкриття злочинів, викриття винних та забезпечення правильного застосування Закону з тим, щоб кожний, хто вчинив злочин, був притягнутий до відповідальності і жоден невинний не був покараний.
2. КПК України 2012 р. як ціль сучасного кримінального судочинства з урахуванням розповсюдження принципу змагальності не тільки на стадію судового розгляду, а й на попереднє кримінальне провадження, зазначає розв’язання уповноваженими на кримінальне провадження особами питання про наявність кримінально-правового конфлікту, що виник у зв’язку із завданням злочином шкоди особі, суспільству та державі та його вирішення в разі наявності.
3. Кримінальне процесуальне законодавство та процесуальна доктрина більшості країн, у яких превалює його змагальність, як ціль кримінального судочинства визначають розв’язання спору (конфлікту) між державою та обвинуваченим, який виникає внаслідок вчинення злочину.
4. У теорії права юридична (правова) ціль розглядається як ідеально передбачувана й гарантована державою модель будь-якого соціального стану або процесу, до досягнення якої за допомогою юридичних засобів прагнуть суб’єкти правотворчої й правореалізаційної діяльності. У філософії під цим терміном розуміють ідеальне передбачення результату діяльності.
5. Завдання кримінального судочинства слід визначати з урахуванням функціонального призначення суб’єктів кримінального провадження, а тому завдання – це виконання свого обов’язку учасником кримінального судочинства, який визначається його функціональним призначенням, заснованим на принципі змагальності сторін.
6. Першим завданням кримінального провадження законодавець вважає захист особи, суспільства і держави від кримінальних правопорушень. Можна виокремити елементи, сукупність яких становить захист особи, її прав у кримінальному судочинстві:
– будь-який захист являє собою різновид певної діяльності суб’єкта, чиї права порушено внаслідок вчиненого протиправного діяння, а також держави в особі уповноважених органів, що відповідають за належне правове забезпечення учасника кримінального процесу;
– засоби і методи захисту порушених прав не повинні суперечити чинному законодавству;
– здійсненням зазначеної діяльності є відновлення порушеного внаслідок вчиненого правопорушення правового статусу учасника кримінального процесу.
Захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень – це передбачена законом діяльність держави в особі уповноважених органів, що спрямована на забезпечення, реалізацію, відновлення прав потерпілих від кримінального правопорушення осіб, а також їх діяльність з використання як самостійно, так і за допомогою представника будь-яких передбачених законом методів і засобів з метою відстоювання своєї позиції у кримінальному провадженні.
7. Другим завданням, яке визначив законодавець нормативно в ст. 2 КПК України, є охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження.
Право в теорії прийнято трактувати як суб’єктивне поняття, тобто право конкретного індивіда в конкретній передбаченій законом ситуації. Законний інтерес – це об’єктивне право, те, що надається загалом державою і законом безвідносно до ситуації, наприклад: право потерпілого вимагати справедливого покарання винних; право потерпілого і (або) підсудного на встановлення об’єктивної істини у справі та ін.
Захист законного інтересу особи – це гарантована можливість реалізації прагнення (потреби) учасника кримінального процесу, яке охороняється державою і спрямоване на відстоювання та захист особистих благ у рамках кримінального провадження незабороненими законом способами і засобами.
8. Третє завдання кримінального провадження – це забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду.
Такі положення, як:
1) притягнення до відповідальності кожного, хто вчинив кримінальне правопорушення, в міру своєї вини;
2) жоден невинуватий не має бути обвинувачений або засуджений;
3) жодна особа не має бути піддана необґрунтованому процесуальному примусу;
4) до кожного учасника кримінального провадження має бути застосовано належну правову процедуру, є умовами, за дотримання яких відбувається реалізація завдань кримінального судочинства.
На підставі зробленого дослідження запропоновано внести зміни та доповнення до КПК України від 13 квітня 2012 р. (додаток Б).

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Мальцев В. В. Социальная ответственность личности, уголовное право и уголовная ответственность / В. В. Мальцев // Известия вузов. Правоведение. – 2000. – № 6. – С. 152–169.
2. Александрова Л. А. Публичность как основание уголовно-процессуального права / Александрова Л. А. – М. : Юрлитинформ, 2007. – 144 c.
3. Чельцов-Бебутов М. А. Курс уголовно-процессуального права / Чельцов-Бебутов М. А. – СПб. : АЛЬФА ; РАВЕНА, 1995. – 846 с.
4. Фойницкий И. Я. Курс уголовного судопроизводства : [в 2 т.] / Фойницкий И. Я. – СПб. : Альфа, 1996. – . –
Т. 1. – 1996. – 552 с.
5. Случевский В. Учебник русского уголовного процесса : Судоустройство – судопроизводство / В. Случевский. – [4-е изд., доп. и испр.] – СПб. : Тип. М. М. Стасюлевича, 1913. – 686 с.
6. Історія держави і права України : підруч. / [А. С. Чайковський, В. І. Батрименко, Л. О. Зайцев, О. Л. Копиленко та ін.] ; за ред. А. С. Чайковського. – К. : Юрінком Інтер, 2003. – 512 с.
7. Петров И. В. Государство и право Древней Руси / Петров И. В. – СПб. : Михайлов В. А., 2003. – 412 с.
8. Свердлов М. Б. От Закона Русского к Русской Правде /
Свердлов М. Б. – М. : Юрид. лит., 1988. – 176 с.
9. Фойницкий И. Я. Курс уголовного судопроизводства : [в 2 т.] / Фойницкий И. Я. – СПб. : Альфа, 1996. – . –
Т. 2. – 1996. – 606 с.
10. Рогов В. В. История государства и права России ІХ – начала ХХ вв. : [учеб.] / Рогов В. В. – М. : МГИУ, 2000. – 256 с.
11. Права, по которым судится малороссийский народ / Кистяковский А. Ф. – М. : Книга по Требованию, 2011. – 1065 с.
12. Российское законодательство Х–ХХ веков : тексты и коммент. : [в 9 т.] / под общ. ред. О. И. Чистякова. – М. : Юрид. лит., 1984. – . –
Т. 4 : Законодательство периода становления абсолютизма / отв. ред. А. Г. Маньков. – 1986. – 512 c.
13. Дикарев И. С. Ревизия в истории российского уголовного судопроизводства / И. С. Дикарев // Вестник Волгоградского государственного ун-та. Серия 5. Юриспруденция. – Волгоград, 2012. – № 2 (17). – С. 60–65.
14. Микитин Ю. І. Історичний розвиток примирення і посередництва в джерелах права, що діяли на українських землях у ХVI–XIX століттях / Ю. І. Микитин // Актуальні проблеми вдосконалення чинного законодавства України : зб. наук. ст. – Івано-Франківськ, 2009. – Вип. XХІ. – С. 44–49.
15. Середа А. М. Розвиток кримінального судочинства в Україні на початку XIX ст. : історико-правове дослідження / А. М. Середа // Вісник Запорізького національного університету. – Запоріжжя, 2012. – № 3. –
С. 11–18.
16. Баршев Я. И. Основания уголовного судопроизводства с применением к российскому уголовному судопроизводству / Баршев Я. И. – М. : ЛексЭст, 2001. – 240 с.
17. Линовский В. А. Опыт исторических розысканий о следственном уголовном судопроизводстве в России / Линовский В. А. – М. : ЛексЭст, 2001. – 222 с.
18. Спасович В. Д. О теории судебно-уголовных доказательств в связи с судоустройством и судопроизводством / Спасович В. Д. – М. : ЛексЭст, 2001. – 92 с.
19. Калиновский К. Б. Основные виды уголовного судопроизводства : [учеб. пособие] / Калиновский К. Б. – СПб. : Санкт-Петерб. юрид. ин-т, 2002. – 63 с.
20. Нажимов В. П. Типы, формы и виды уголовного процесса / Нажимов В. П. – Калининград : Калинингр. гос. ун-т, 1977. – 166 с.
21. Случевский В. Учебник русского уголовного процесса : Судоустройство. Введение. Ч. 1 / Случевский В. К. ; под ред.
В. А. Томсинова. – М. : Зерцало, 2008. – 400 c.
22. Уставъ уголовнаго судопроизводства : систематический комментарий. Вып. 1 : Ст. 1-84 / [ред. М. Н. Гернет ; сост. А. О. Сенаторов]. – М. : Тип. «Культура», 1914. – 306 с.
23. Судебные уставы 20 ноября 1864 года с изложением рассуждений, на коих они основаны. Ч. 3. – [2-е изд., доп.]. – СПб. : Тип. 2. Отд. собств. е. и. в. канцелярии, 1867. – 289 c.
24. Тальбергъ Д. Г. Русское уголовное судопроизводство : [пособие к лекциям] / Тальберг Д. Г. – К. : Т-во печ. дела и торг. И. Н. Кушнерев и Ко в Москве, Киев. отд-ние, 1889– . –
Т. 1. – 1889. – 328 c.
25. Спасович В. Д. О вызове свидетелей к судебному следствию в обыкновенных судах (1883 г.) / В. Д. Спасович // Спасович В. Д. Избранные труды и речи / [сост. И. В. Потапчук]. – Тула, 2000. – C. 89–101.
26. Щегловитов И. Г. Основные начала современного уголовного судопроизводства : Вступительная лекция, читанная в Императорском Училище правоведения 10 сентября 1903 года / И. Г. Щегловитов. – СПб. : Сенат. тип., 1903. – 61 c.
27. Михайловский И. В. Основные принципы организации уголовного суда. Уголовно-политическое исследование / И. В. Михайловский. – Томск : Паровая типо-литогр. П. И. Макушина, 1905. – 342 c.
28. Владимиров Л. Е. Учение об уголовных доказательствах / Владимиров Л. Е. – Тула : Автограф, 2000. – 464 с.
29. Викторский С. И. Русский уголовный процесс : [учеб. пособие] / Викторский С. И. – М. : Городец, 1997. – 448 c.
30. Кони А. Ф. История развития уголовно-процессуального законодательства в России / А. Ф. Кони // Кони А. Ф. Собрание сочинений : [в 8 т.] / под общ. ред. В. Г. Базанова, Л. Н. Смирнова, К. И. Чуковского ; [cост. тома и авт. коммент. М. М. Выдря ; авт. вступ. ст. И. Д. Перлов.]. – М., 1967. – Т. 4. – С. 317–357.
31. Землянский П. Т. Уголовно-процессуальное законодательство в первые годы советской власти (на материалах УССР) / П. Т. Землянский. – К. : МВД УССР, 1972. – 306 с.
32. Потарикіна Л. Л. З історії органів контролю УРСР / Потарикіна Л. Л. – К. : Наук. думка, 1966. – 159 с.
33. Положение о судоустройстве РСФСР [Электронный ресурс] : утв. 11 нояб. 1922 г. – Режим доступа :
http://base.consultant.ru/cons/cgi/online.cgi?req=doc;base=ESU;n=8322.
34. Уголовно-процессуальный кодекс РСФСР [Электронный ресурс] : принят 25 мая 1922 г. – Режим доступа :
http://online.zakon.kz/Document/?doc_id=30111278.
35. Уголовно-процессуальный кодекс УССР : утв. 13 сент. 1922 г. // Собрание Узаконений и Распоряжений УССР. – 1922. – № 41. – Ст. 528.
36. Декларация об образовании Союза Советских Социалистических Республик [Электронный ресурс] : принята 30 дек. 1922 г. – Режим доступа :
http://www.hai-nyzhnyk.in.ua/doc2/1922(12)30.stvorennya_SRSR..phpя.
37. Договор об образовании Союза Советских Социалистических Республик [Электронный ресурс] : утв. 30 дек. 1922 г. – Режим доступа :
http://base.consultant.ru/cons/cgi/online.cgi?req=doc;base=ESU;n=2804.
38. Терлюк І. Я. Історія держави і права України : [навч. посіб.] / Терлюк І. Я. – К. : Атіка, 2011. – 944 с.
39. О порядке ведения дел о подготовке или совершении террористических актов [Электронный ресурс] : постан. Президиума ЦИК СССР от 1 дек. 1934 г. – Режим доступа :
http://www.memorial.krsk.ru/DOKUMENT/USSR/341201.htm.
40. Музиченко П. П. Історія держави і права України : [навч. посіб.] / Музиченко П. П. – К. : Знання, 1999. – 642 с.
41. Про внесення змін до кримінально-процесуального кодексу УСРР [Електронний ресурс] : постан. ВУЦВК від 9 груд. 1934 р. –. Режим доступу :
http://ргаvо.biz.uа/соntent/014/0237.htm.
42. Конституция (Основной Закон) Союза Советских Социалистических Республик [Электронный ресурс] : утв. Чрезвычайным VIII съездом Советов Союза ССР 5 дек. 1936 г. – Режим доступа :
http://meshavkin.narod.ru/1936.htm
43. О судоустройстве СССР, союзных и автономных республик : Закон СССР от 16 авг. 1938 г. (с изм. и доп., внесенными Указом Президиума Верховного Совета СССР от 16 сент. 1948 г.) // Ведомости Верховного Совета СССР. – 1948. – № 38.
44. Пашин С. Краткий очерк судебных реформ и революций в России / С. Пашин // Отечественные записки. – 2003. – № 2 (11). – С. 161–182.
45. О применении физического воздействия в НКВД [Електронний ресурс] : циркуляр ЦК ВКП(б) от 10 янв. 1939 г. – Режим доступу :
http://rovs.atropos.spb.ru/index.php?view=publication&mode=text&id=99.
46. О признании утратившими силу указов Президиума Верховного Совета СССР об объявлении в ряде местностей СССР военного положення [Электронный ресурс] : Указ Президиума Верховного Совета СССР от 21 сент. 1945 г. – Режим доступа :
http://ru.wikisource.org/wiki.
47. Іванов В. М. Історія держави і права : [навч. посіб.] / Іванов В. М. – К. : МАУП, 2003. – . –
Ч. 2. – 2003. – 224 с.
48. Основы уголовного судопроизводства Союза ССР и союзных республик // Ведомости Верховного Совета СССР. – 1959. – № 1. – Ст. 15.
49. Научно-практический комментарий к Основам уголовного судопроизводства Союза CCP и союзных республик / под ред. В. А. Болдырева. – М. : Госюриздат, 1960. – 280 с.
50. Строгович М. С. Курс советского уголовного процесса : [в 2 т.] / Строгович М. С. – М. : Наука, 1968– . –
Т. 1 : Основные положения науки советского уголовного процесса. – 1968. – 470 c.
51. Научно-практический комментарий к Уголовно-процессуальному кодексу РСФСР / [В. Б. Алексеев и др.] ; общ. ред. В. М. Лебедев. – М. : СПАРК, 1995. – 613 с.
52. Уголовно-процессуальный кодекс Украинской ССР : науч.-практ. коммент. / [В. Г. Белоусенко, Ю. М. Грошевой, А. Я. Дубинский и др.] ; отв. ред. П. Г. Цупренко. – К. : Политиздат, 1984. – 595 с.
53. Кримінально-процесуальний кодекс України : станом на 1 черв. 2012 р. – Х. : Одіссей, 2012. – 256 с.
54. Кримінальний процесуальний кодекс України [Електронний ресурс] : прийнятий 13 квіт. 2012 р. – Режим доступу :
http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/4651-17.
55. Смирнов В. П. История состязательности в науке российского уголовно-процессуального права / В. П. Смирнов // История государства и права. – 2001. – № 4. – С. 41–46.
56. Калиновский К. Б. Законность и типы уголовного процесса : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.09 / Калиновский Константин Брисович. – СПб., 1999. – 208 с.
57. Михеєнко М. М. Кримінальний процес України : [підруч.] / Михеєнко М. М., Hop В. Т., Шибіко В. П. – К. : Либідь, 1999. – 536 с.
58. Власова Г. П. Види кримінального процесу: історично-правові аспекти / Г. П. Власова // Право і безпека : наук. журн. – 2010. – № 5 (37). – С. 164–168.
59. Модельный уголовно-процессуальный кодекс для государств-участников СНГ от 17 февр. 1996 г. // Приложение к «Информационному бюллетеню». – 1996. – № 10. – 369 с.
60. Золотарев А. С. К вопросу о структуре и содержании уголовно-процессуальной деятельности / А. С. Золотарев // Пятьдесят лет кафедре уголовного процесса УрГЮА (СЮИ) : материалы Междунар. науч.-практ. конф. (Екатеринбург, 27-28 янв. 2005 г.) : [в 2 ч.]. – Екатеринбург, 2005. – Ч. 1. – С. 341–342.
61. Милицин С. Д. Предмет регулирования советского уголовно-процессуального права : [моногр.] / Милицин С. Д. – Свердловск : Урал. ун-т, 1991. – 112 c.
62. Александров А. С. Уголовный процесс России : Общая часть : [учеб.] / Александров А. И., Величкин С. А., Кириллова Н. П. – М. :
МЗ–Пресс, 2004. – 448 с.
63. Строгович М. С. Материальная истина и судебные доказательства в советском уголовном процессе / М. С. Строгович ; отв. ред. Б. С. Никифоров. – М. : АН СССР, 1955. – 384 с.
64. Подольный Н. Новый УПК – новая идеология уголовного процесса / Н. Подольный // Российская юстиция. – 2002. – № 11. – С. 2–9.
65. Соловьев А. К вопросу о статусе прокурора в досудебных стадиях уголовного процесса по УПК РФ / А. Соловьев, М. Токарева // Уголовное право. – 2002. – № 3. – С. 86–87.
66. Уголовно-процессуальное право Российской Федерации : [учеб.] / отв. ред. П. А. Лупинская. – М. : Юристъ, 2003. – 797 с.
67. Гуськова А. П. К вопросу о понятиях «охрана», «защита», используемых в российском уголовном судопроизводстве / А. П. Гуськова // Новый Уголовно-процессуальный кодекс Российской Федерации в действии : сб. науч. ст. / под ред. А. П. Гуськовой. – Оренбург, 2003. – С. 4–7.
68. Бормотова Л. В. Криминалистический аспект защитительной деятельности в российском уголовном судопроизводстве / Л. В. Бормотова // Новый Уголовно-процессуальный кодекс РФ в действии : сб. науч. ст. / под ред. А. П. Гуськовой. – Оренбург, 2003. – С. 11.
69. Миронов В. Ю. Цель доказывания и уголовно-судебная достоверность: генезис и точки соприкосновения / В. Ю. Миронов // Вестник Оренбургского государственного университета. – Оренбург, 2005. – № 3. – С. 167–172.
70. Орлов Ю. Принцип состязательности в уголовном процессе: значение и пределы действия / Ю. Орлов // Российская юстиция. – 2004. – № 2. – С. 52–53.
71. Бозров В. М. «Тактика судьи» в прошлом и настоящем уголовном процессе / В. М. Бозров // Российская юстиция. – 2003. – № 10. – С. 31–32.
72. Володина Л. М. Механизм обеспечения прав личности в российском уголовном процессе : автореф. дис. на соискание ученой степени доктор юрид. наук : спец. 12.00.09 «Уголовный процесс и криминалистика ; судебная экспертиза ; оперативно-розыскная деятельность» / Л. М. Володина. – Екатеринбург, 1999. – 48 с.
73. Уголовно-процессуальный кодекс Республики Молдова [Електронний ресурс] : принят 14 марта 2003 г. – Режим доступу :
http://lex.justice.md/viewdoc.php?action=view&view=doc&id=326970&lang=2.
74. Уголовно-процессуальный кодекс Республики Казахстан [Електронний ресурс] : принят 13 дек. 1997 г. – Режим доступу :
http://online.zakon.kz/Document/?doc_id=1008442.
75. Томин В. Т. Понятие цели уголовного процесса / В. Т. Томин // Изв. вузов. Правоведение. – 1969. – № 4. – С. 65–70.
76. Уголовно-процессуальный кодекс Республики Беларусь [Электронный ресурс] : принят 16 июля 1999 г. № 295-3. – Режим доступа :
http://www.pravo.by/main.aspx?guid=3871&p0=hk9900295&p2=%7BNRPA%7D.
77. Уголовно-процессуальный кодекс Армении [Электронный ресурс] : принят 1 июля 1998 г. – Режим доступа :
http://www.parliament.am/legislation.php?sel=show&ID=1450&lang=rus.
78. Уголовно-процессуальный кодекс Азербайджанской Республики [Электронный ресурс] : принят 14 июля 2000 г. – Режим доступа :
http://prigovorsuda.info/kodeks-ukrainy/178-ugolovno_processualnyy_kodeks_azerbaydzhanskoy_respubliki.html.
79. Уголовно-процессуальный кодекс Республики Узбекистан [Электронный ресурс] : принят 22 сент. 1994 г. № 2013-XII. – Режим доступа :
http://zakonxpravo.ru/ugolovno-processualnyj-kodeks-respubliki-uzbekistan/.
80. Гуценко К. Ф. Уголовный процесс западных государств / Гуценко К. Ф., Головко Л. В., Филимонов Б. А. – М. : Зеркало-М, 2002. – 405 с.
81. Sanders A. From Suspect to Trial / A. Sanders // The Oxford Handbook of Criminology. – Oxford, 1994. – P. 773–782.
82. Federal Rules of Evidence, December 31, 2004 [Електронний ресурс] / printed for House of Representatives (The Committee on the Judiciary). – Washington D. С USA Government Printing Office, 2004. – Режим доступу :
http://online.zakon.kz/Document/?doc_id=1030075.
83. Indiana Code – 1С 35-32-1-1 [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.in.gov/legislative/ic/code/title35/ar32/ch1.html.
84. Романов А. К. Правовая система Англии / Романов А. К. – М. : Дело, 2002. – 344 с.
85. Козлихин И. Ю. Право и политика / Козлихин И. Ю. – СПб. : Санкт-Петербург. ун-т, 1996. – 150 с.
86. Стойко Н. Г. Уголовный процесс в США: защита личных прав и свобод / Н. Г. Стойко, Г. А. Никитин. – СПб. : Санкт-Петербург. юрид. ин-т, 2006. – 128 с.
87. Уголовный кодекс Франции / [науч. ред. Л. В. Головко, Н. Е. Крыловой ; пер. с фр. и предисл. Н. Е. Крыловой]. – СПб. : Юридический центр Пресс, 2002. – 650 с.
88. Федеративная республика Германия. Уголовно-процессуальный кодекс. – М. : Манускрипт, 1994. – 204 с.
89. Основной закон Федеративной Республики Германия [Електронний ресурс] : принят 23 мая 1949 г. ; с изм. и доп. до 20 окт. 1997 г. – Режим доступу :
http://vivovoco.rsl.ru/VV/LAW/BRD.HTM.
90. Молдован А. В. Кримінальний процес : Україна, ФРН, Франція, Англія, США : [навч. посіб.] / Молдован А. В. – К. : Центр навч. л-ри, 2005. – 352 с.
91. Уголовно-процедурный акт Норвегии [Електронний ресурс] : принят 22 мая 1981 г. № 25 ; с поправками, внесенными Актом от 17 июля 1998 г. № 56. – Режим доступу :
http://eyu.sci-lib.com/article0001323.html.
92. Акт об уголовном преследовании 1972 г. // Правовые системы стран мира. Энциклопедический справочник / под ред. А. Я. Сухарева. – [3-е изд., перераб. и доп.]. – М. : Норма, 2003. – 976 с.
93. Уголовно-процессуальный кодекс Болгарии [Електронний ресурс] : принят 14 окт. 2005 г. – Режим доступу :
http://www.onlinebg.ru/mediawiki/index.php/УГОЛОВНО-ПРОЦЕССУАЛЬНЫЙ_КОДЕКС_БОЛГАРИИ.
94. Уголовно-процедурный кодекс Республики Албания [Електронний ресурс] : принят 5 апр. 1995 г. – Режим доступу :
http://ugolovnykodeks.ru/2011/11/ugolovno-processualnyj-kodeks-albanii/.
95. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод [Електронний ресурс] : учинено в Римі 4 лист. 1950 р. – Режим доступу :
http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/995_004.
96. Міжнародний пакт про громадянські та політичні права людини [Електронний ресурс] : прийнятий ГА ООН 16 груд. 1966 р. – Режим доступу :
http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/995_043.
97. Європейська конвенція по запобіганню катувань, нелюдського або принижуючого гідність поводження або покарання [Електронний ресурс]: прийнята 26 лист. 1987 р. – Режим доступу :
http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/995_068.
98. Смирнов A. В. Реформы уголовной юстиции конца XX века и дискурсивная состязательность / А. В. Смирнов // Журнал российского права. – 2001. – № 12. – С. 145–155.
99. Стойко Н. Г. Уголовные процессы Англии и Уэльса, Германии, Франции и России: общая постановка вопросов для сравнения / Н. Г. Стойко // Изв. вузов. Правоведение. – 2004. – № 6. – С. 96–107.
100. Филин Д. Обвинительный или исковой характер уголовного судопроизводства?: сравнительный анализ законодательства России и Украины / Д. Филин // Российская юстиция. – 2002. – № 11. – С. 60–61.
101. Строгович М. С. Природа советского уголовного процесса и принцип состязательности / М. С. Строгович. – М. : Юрид. изд-во НКЮ СССР, 1939. – 151 c.
102. Шифман М. Л. Прокурор в уголовном процессе (стадия судебного разбирательства) / М. Л. Шифман ; под ред. И. Т. Голякова. – М. : Юрид. изд-во Министерства юстиции СССР, 1948. – 248 с.
103. Маркуш М. А. Принцип змагальності в кримінальному процесі України / Маркуш М. А. – Х. : Вапнярчук Н. М., 2007. – 208 с.
104. Машовец А. О. Принцип состязательности и его реализация в предварительном следствии : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.09 / Машовец Асия Океановна. – Екатеринбург, 1994. – 184 с.
105. Смирнов В. П. Противоборство сторон как сущность принципа состязательности уголовного судопроизводства / В. П. Смирнов // Изв. вузов. Правоведение. – 1998. – № 3. – С. 58–63.
106. Герасіна Л. М. Проблеми правової конфліктології : феноменологічний, гносеологічний та праксеологічний аналіз / Л. М. Герасіна, М. І. Панов. – Х. : Право, 2004. – 112 с.
107. Курс советского уголовного процесса. Общая часть : [учеб. для вузов] / [В. Б. Алексеев, Л. Б. Алексеева, В. П. Божьев, А. Д. Бойков, и др.] ; под ред. А. Д. Бойкова, И. И. Карпеца. – М. : Юрид. лит., 1989. – 640 c.
108. Макаров М. Г. К вопросу категории «цель» в философии диалектического материализма / Макаров М. Г. – Тарту : Тарт. ун-т, 1960. – Вып. 83. – 43 с. – (Ученые записки Тартусского ун-та ; Вып. 83).
109. Каримов Д. А. Философские проблемы права / Каримов Д. А. – М. : Мысль, 1972. – 472 с.
110. Великий тлумачний словник сучасної української мови : 170 000 слів / [упоряд. і голов. ред. В. Т. Бусел]. – К. ; Ірпінь : Перун, 2002. – 1426 с.
111. Ожегов С. И. Толковый словарь русского языка : 80 000 слов и фразеологических выражений / С. И. Ожегов, Н. Ю. Шведова. – [4-е изд., доп.]. – М. : Азбуковник, 1999. – 944 с.
112. Философский энциклопедический словарь / [редкол.
С. С. Аверинцев, Э. А. Араб-Оглы, Л. Ф. Ильичев и др.]. – [2-е изд.]. – М. : Сов. энцикл., 1989. – 414 с.
113. Філософський словник / за ред. В. І. Шинкарука. – [2-ге вид. і доп.]. – К. : Голов. ред. УРЕ, 1986. – 800 с.
114. Краткий философский словарь / [сост. А. П. Алексеев,
Г. Г. Васильев и др.] ; под ред. А. П. Алексеева. – М. : Проспект, 1998. – 496 с.
115. Психология : словарь / под общ. ред. А. В. Петровского, М. Г. Ярошевского. – [2-е изд., испр. и доп.]. – М. : Политиздат, 1990. – 494 с.
116. Борзенко А. В. Проблема цели в общественном развитии / Борзенко А. В. – К. : Наук. думка, 1982. – 273 с.
117. Омельченко Т. В. Мета кримінального судочинства / Т. В. Омельченко // Актуальні проблеми публічного та приватного права : матеріали ІІІ Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Запоріжжя, 3 жовт. 2012 р.). – Запоріжжя, 2012. – С. 310–312.
118. Философский словарь / под ред. М. М. Розенталя и П. Ф. Юдина. – М. : Политиздат, 1963. – 554 с.
119. Новая философская энциклопедия : [в 4 т.] / под ред. В. С. Степина. – М. : Мысль, 2001. – . –
Т. 4 : Т – Я. – 2001. – 605 с.
120. Философский энциклопедический словарь / гл. ред. Л. Ф. Ильичев, П. Н. Федосеев, С. М. Ковалев, В. Г. Панов. – М. : Сов. энцикл., 1983. – 836 с.
121. Рагозина Т. Э. Культура и деятельностный поход: притязания и концептуальные границы / Т. Э. Рагозина // Вісник ДонНУЄТ. Серія. Гуманітарні науки. – Донецк, 2011. – № 2 (50). – С. 68–73.
122. Платонов К. К. Теория функциональных систем, теория отражения и психология / К. К. Платонов // Теория функциональных систем в физиологии и психологии. – М., 1978. – С. 68–85.
123. Трубников Н. Н. О категориях «цель», «средство», «результат» / Трубников Н. Н. – М. : Высш. шк., 1972. – 148 с.
124. Кодин В. Н. К проблеме определения понятия «цель» /
В. Н. Кодин // Вестник МГУ. Серия VIII. Философия. – 1968. – № 1. –
С. 30–37.
125. Гендин А. М. Предвидение и цель в развитии общества / Гендин А. М. – Красноярск : Краснояр. гос. педагог. ин-т, 1970. – 433 с.
126. Поляк О. Е. Аргументация в свете теории ментальных моделей / О. Е. Поляк // Обработка текста и когнитивные технологии / под ред.
В. Д. Соловьева ; ОНТИ ПНЦ РАН. – Пущино, 1999. – С. 178–188.
127. Іщенко А. В. Теорія і практика криміналістичного забезпечення процесу доказування в розслідуванні злочинців : [навч. посіб.] / Іщенко А. В., Ієрусалимов І. О., Удовенко Ж. В. – К. : Центр учбової л-ри, 2007. – 160 с.
128. Эффективность и качество управленческой деятельности (государственно-правовой аспект) / под общ. ред. В. В. Цветкова. – К. : Знание, 1980. – 205 с.
129. Ларин А. М. К прогнозу развития советского уголовного процесса / А. М. Ларин // Совершенствование законодательства о суде и правосудии. – М., 1985. – С. 29–37.
130. Зеленецький В. Критерії оцінки ефективності діяльності органів кримінального переслідування в Україні / В. Зеленецький, Л. Лобойко // Вісник Академії правових наук України. – Х., 2009. – № 2 (57). – С. 185–196.
131. Томин В. Т. Очерки теории эффективного уголовного процесса : [моногр.] / В.Т. Томин, М. П. Поляков, А. П. Попов ; под ред. проф.
В. Т. Томина. – Пятигорск, 2000. – 239 с.
132. Петрухин И. Л. Теоретические основы эффективности правосудия / Петрухин И. Л., Батуров Г. П., Морщакова Т. Г. – М. : Наука, 1979. – 392 с.
133. Пашкевич П. Ф. Процессуальный закон и эффективность уголовного судопроизводства / Пашкевич П. Ф. – М. : Юрид. лит., 1984. – 175 с.
134. Лазарев В. В. Эффективность правоприменительных актов (Вопросы теории) / Лазарев В. В. – Казань : Казан. ун-т, 1975. – 205 с.
135. Касавин И. Т. О социальном содержании понятия «рациональность» / И. Т. Касавин // Философские науки. – 1985. – № 6. – С. 60–67.
136. Малько А. В. Цели и средства в праве и правовой политике : [моногр.] / А. В. Малько, К. В. Шундиков. – Саратов : Сарат. гос. акад. права, 2003. – 296 с.
137. Газетдинов Н. И. О понятии и значении «назначения» уголовного судопроизводства / Н. И. Газетдинов // Юридический мир. – 2007. – № 8. – С. 45–48.
138. Капустянский В. В. Средства достижения целей в уголовном судопроизводстве / В. В. Капустянский // Адвокатская практика. – 2008. – № 1. – С. 32–35.
139. Алексеева Л. Б. Уголовно-процессуальные функции /
Л. Б. Алексеева // Курс советского уголовного процесса. Общая часть : [учеб.] / под ред. А. Д. Бойкова и И. И. Карпеца. – М., 1989. – С. 421–328.
140. Ларин А. М. Расследование по уголовному делу : процессуальные функции / Ларин А. М. – М. : Юрид. лит., 1986. – 198 с.
141. Лобойко Л. М. Кримінально-процесуальне право : курс лекцій : навч. посіб. / Лобойко Л. М. – Х. : Одиссей, 2007. – 672 с.
142. Кримінальний процес України : [підруч.] / Є. Г. Коваленко, В. Т. Маляренко. – К. : Юрінком Інтер, 2004. – 688 с.
143. Уголовный процесс : учеб. для вузов / [Л. Б. Алексеева, В. А. Давыдов, М. С. Дьяченко и др.] ; под общ. ред. П. А. Лупинской. – М. : Юристъ, 1995. – 544 с.
144. Чепурний О. О. Кримінально-процесуальні функції на стадії досудового розслідування : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 «Кримінальний процес та криміналістика ; судова експертиза» / О. О. Чепурний. – К., 2005. – 16 с.
145. Элькинд П. С. Сущность советского уголовно-процессуального права / П. С. Элькинд. – Л. : ЛГУ, 1963. – 172 с.
146. Романов С. В. Понятие, система и взаимодействие процессуальных функций в российском уголовном судопроизводстве : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 «Уголовный процесс; криминалистика и судебная експертиза; оперативно-розыскная деятельность» / В. С. Романов. – М., 2007. – 32 с.
147. Тушев А. А. Прокурор в уголовном процессе Российкой Федерации : [моногр.] / А. А.Тушев ; [науч. ред. докт. юрид. наук, проф. И. Ф. Демидов]. – СПб. : Юридический центр Пресс, 2005. – 325 с.
148. Яновська О. Г. Кримінально-процесуальне право України : [навч.-метод. посіб.] / О. Г. Яновська. – К. : КНЕУ, 2003. – 207 с.
149. Сучасний тлумачний словник української мови : 100 000 слів / за заг. ред. д-ра філол. наук, проф. В. В. Дубічинського. – Х. : ШКОЛА, 2009. – 1008 с.
150. Энциклопедия / [редкол. : И. Е. Баренбаум, А. А. Беловицкая, А. А. Говоров и др.]. – М. : Большая Российская Энциклопедия, 1998. – 800 с.
151. Козявин А. А. Социальное назначение и функции уголовного судопроизводства : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 «Уголовный процесс ; криминалистика и судебная экспертиза; оперативно-розыскная деятельность» / А. А. Козявин. – М. , 2006. – 30 с.
152. Бозров В. М. Основы теории уголовно-процессуальных функций. Общая часть : [моногр.] / Бозров В. М. – Екатеринбург : Урал. гос. юрид. акад., 2012. – 96 с.
153. Курс советского уголовного процесса. Общая часть : [учеб.] / под ред. А. Д. Бойкова и И. И. Карпеца. – М. : Юрид. лит., 1989. – 640 с.
154. Ропаков Н. И. Категория цели : проблемы исследования /
Н. И. Ропаков. – М. : Мысль, 1980. – 127 с.
155. Казакевич Т. А. К вопросу о классификации целей /
Т. А. Казакевич // Вестник Ленингр. ун-та. Сер. №11. Экономика, философия, право. – 1965. – Вып. 2. – С. 145–150.
156. Экимов А. И. Категория цели в науке права / А. И. Экимов // Философские проблемы государства и права. Ленинские идеи и вопросы методологии в юридической науке. – Л., 1970. – С. 51–58.
157. Хашимов Р. А. Категория «цель» в уголовном процессе :
дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.09 / Хашимов Рауль Амурович. – Челябинск, 2006. – 243 с.
158. Конституція України [Електронний ресурс] : прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України від 28 черв. 1996 р. ; в ред. від 12 квіт. 2012 р. – Режим доступу :
http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80.
159. Маркуш М. А. Принцип змагальності в кримінальному процесі України / Маркуш М. А. – Х. : Вапнярчук Н. М., 2007. – 208 с.
160. Проблемы судебного права / [Полянский Н. Н., Строгович М. С., Савицкий В. И., Мельников А. А]. – М. : Наука, 1983. – 219 с.
161. Хрестоматия по уголовному процессу России : [учеб. пособие] / [авт.-сост. Э. Ф. Куцова]. – М. : Городец, 1999. – 272 c.
162. Удалова Л. Д. Кримінальний процес України : [підруч.] / Удалова Л. Д. – К. : ПАЛИВОДА А. В., 2007. – 352 с.
163. Михеєнко М. М. Кримінальний процес України : [підруч.] / Михеєнко М. М., Нор В. Т., Шибіко В. П. – [2-ге вид., переробл. і доп.]. – К. : Либідь, 1999. – 536 с.
164. Тертишник В. М. Кримінально-процесуальне право України : [підруч.] / В. М. Тертишник. – [5-те вид, доп. і переробл.]. – К. : А.С.К., 2007. – 848 с.
165. Кримінальний процес : [підруч.] / за ред. Ю. М. Грошевого та О. В. Капліної. – Х. : Право, 2010. – 608 с.
166. Рішення в справі про конституційне подання Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини про відповідність Конституції України (конституційності) конституційного подання громадян Будинської Світлани Олександрівни, Ковриги Сергія Володимировича про офіційне тлумачення положення абз. 4 ст. 248-3 ЦПК України (справа про конституційність ст. 248-3 ЦПК України) [Електронний ресурс] : рішення Конституційного Суду України від 23 трав. 2001 р. № 6-рп/2001. – Режим доступу :
http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/v006p710-01.
167. Кримінально-процесуальне право України : [підруч.] / за заг. ред. Ю. П. Аленіна. – Х. : Одісей, 2009. – 816 с.
168. Фаринник В. І. Розвиток правового регулювання збирання доказів за новим Кримінальним процесуальним кодексом України / В. І. Фаринник // Митна справа. – 2012. – № 4 (82). – Ч. 2, кн. 2. – С. 3–12.
169. Попов А. П. К вопросу о целеполагании в современном отечественном уголовном процессе / А. П. Попов // Вестник СевКавГТУ. Сер. Гуманитарные науки. – Ставрополь, 2006. – № 3 (7). – С. 112–120.
170. Люблинский П. И. Новая теория уголовного процесса / П. И. Люблинский // Журнал Министерства Юстиции. – 1916. – № 1 (янв.). – С. 104–145.
171. Элькинд П. С. Цели и средства их достижения в советском уголовно-процессуальном праве / Элькинд П. С. – Л. : Ленингр. ун-т, 1976. – 142 c.
172. Концепція державної політики у сфері боротьби з організованою злочинністю [Електронний ресурс] : Указ Президента України від 21 жовт. 2011 р. № 1000/2011. – Режим доступу :
http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1000/2011.
173. Зусь Л. Б. Правовое регулирование в сфере уголовного судопроизводства / Зусь Л. Б. – Владивосток : Дальневост. ун-т, 1984. – 145 c.
174. Лобойко Л. М. Імперативний метод кримінально-процесуального права : [моногр.] / Лобойко Л. М. – Дніпропетровськ : Юрид. акад. М-ва внутр. справ ; Ліра ЛТД, 2005. – 196 с.
175. Карпец И. И. Преступность : иллюзии и реальность / Карпец И. И. – М. : Рос. право, 1992. – 236 c.
176. Шпилев В. Н. Содержание и форма уголовного судопроизводства / Шпилев В. Н. – Минск : БГУ, 1973. – 143 с.
177. Басков В. И. Истина в уголовном судопроизводстве / В. И. Басков // Вестник МГУ. Серия 11. Право. – 1995. – № 3. – С. 38–47.
178. Кореневский Ю. В. Доказывание в уголовном процессе (закон, теория, практика) / Ю. В. Кореневский // Доказывание в уголовном процессе : традиции и современность / под ред. В. А. Власихина. – М., 2000. –
С. 7–167.
179. Баршев Я. И. Основания уголовного судопроизводства с применением к российскому уголовному судопроизводству / Баршев Я. И. – М. : ЛексЭст, 2001. – 240 с.
180. Тальберг Д. Г. Русское уголовное судопроизводство : [пособие к лекциям]. / Д. Г. Тальберг. – К. : Т-во печ. дела и торг. И. Н. Кушнерев и Ко в Москве, Киев. отд-ние, 1889. – . –
Т. 1. – 1889. – 328 c.
181. Чельцов М. А. О недопустимости перенесения буржуазных конструкций в советскую уголовно-процессуальную теорию / М. А. Чельцов // Ученые записки ВЮЗИ. Вопросы уголовного процесса. – М. : Юрид. лит., 1958. – С. 48–97.
182. Советский уголовный процесс : [учеб. для вузов] / Чельцов М. А. – [4-е изд., испр. и перераб.]. – М. : Госюриздат, 1962. – 503 c.
183. Радянський кримінальний процес : [підруч.] / за заг. ред.
А. Л. Ривліна. – К. : Вища шк., 1971. – 346 с.
184. Судебная власть / под ред. И. Л. Петрухина. – М. : Велби, 2003. – 720 с.
185. Кореневский Ю. Нужна ли суду истина? / Ю. Кореневский // Российская юстиция. – 1994. – № 5. – С. 20–22.
186. Кореневский Ю. В. Актуальные проблемы доказывания в уголовном процессе / Ю. В. Кореневский // Государство и право. – 1999. – № 2. – С. 55–62.
187. Бойков А. Д. Новый УПК России и проблемы борьбы с преступностью / А. Д. Бойков // Уголовное право. – 2002. – № 3. – С. 63–69.
188. Колоколов Н. А. Установление материальной истины – основная цель доказывания в уголовном процессе / Н. А. Колоколов // Российский следователь. – 2000. – № 1. – С. 11–12.
189. Ефимичев С. П. Обеспечение прав личности, интересов общества и государства – приоритетная составляющая судебно-правовой реформы / С. П. Ефимичев // Журнал российского права. – 2001. – № 11. – С. 34–45.
190. Михайловская И. Б. Социальное назначение уголовной юстиции и цель уголовного процесса / И. Б. Михайловская // Государство и право. – 2005. – № 5. – С. 111–118.
191. Чудинов Э. М. Природа научной истины / Э. М. Чудинов. – М. : Политизат, 1977. – 312 с.
192. Состязательность и равноправие сторон в уголовном судопроизводстве : [учеб. пособие] / [Т. Т. Алиев, Н. А. Громов, Л. М. Зейналова, Н. А. Лукичев]. – М. : Приор-издат, 2003. – 112 с.
193. Теория доказательств в советском уголовном процессе / [Белкин Р. С., Винберг А. И., Дорохов В. Я. и др.] ; под ред. Н. В. Жогина. – [2-е изд., испр. и доп.]. – М. : Юрид. лит., 1973. – 736 c.
194. Розин Н. Н. Ложь в процессе / Н. Н. Розин // Право. – 1910. – № 48. – С. 289–305.
195. Михайловский И. В. Основные принципы организации уголовного суда / И. В. Михайловский. – Томск : Паровая типо-литогр. П. И. Макушина, 1905. – 342 с.
196. Барабаш А. С. Публичное начало российского уголовного процесса / Барабаш А. С. – СПб. : Юридический центр Пресс, 2009. – 420 с.
197. Николайчик В. М. Уголовный процесс США / Николайчик В. М. – М. : Наука, 1981. – 108 с.
198. Машленко И. Ф. Проблема допустимости доказательств в уголовном процессе США : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.09 / Машленко Ирина Феликсовна. – М., 1988. – 198 с.
199. Сереброва С. П. О цели современного уголовного судопроизводства России / С. П. Сереброва // Российский судья. – 2005. – № 6. – С. 18–20.
200. Яновська О. Г. Окремі питання типологізації українського кримінального судочинства / О. Г. Яновська // Часопис Київського університету права. – К., 2010. – № 4. – С. 292–295.
201. Шибіко В. Щодо призначення і завдань кримінального судочинства України / В. Шибіко // Вісник Київського національного університету. – К., 2011. – № 88. – С. 16–18.
202. Шумило М. Структура кримінально-процесуальної діяльності очікує на реформу / М. Шумило // Юридичний вісник України. – 2009. – № 41 (10-16 жовтня). – С. 6–7.
203. Кулишер А. Защита субъективных публичны