Давидов Григорій Миколайович. Формування теоретичних основ аудиту

Краткое описание

Давидов Григорій Миколайович. Формування теоретичних основ аудиту : Дис... д-ра наук: 08.06.04 2007

Давидов Г.М. Формування теоретичних основ аудиту .Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.06.04. Бухгалтерський облік, аналіз та аудит. Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана. Київ, 2006.
Науково обґрунтована концепція розвитку аудиту передбачає подальший розвиток аудиту, як відокремленого виду підприємницької діяльності, окремої професії, висунута і обґрунтована гіпотеза про науковий напрям розвитку аудиту.
Проведені аналіз і наше осмислення розробок зарубіжних і вітчизняних вчених з метою можливого використання цих розробок у формуванні наукових побудов в аудиті. Розроблено соціально-економічну концепцію аудиту, процес пізнання в аудиті, теорію аудиту. Визначена в розрізі окремих функцій, систем, аспектів і елементів система науки про аудит. Удосконалено визначення предмета, методу та суті аудиту.
Результати проведених досліджень є безперечним доказом того, що формування науки про аудит не самоціль, а можливість вирішити основні питання і проблеми аудиторської діяльності з позицій наукового підходу, що є гарантією ефективного подальшого розвитку аудиту, його адекватності основним напрямам розвитку економіки.

У дисертації зроблено теоретичне узагальнення та запропоновано нове вирішення наукової проблеми, що полягає у визначенні чинників і закономірностей розвитку аудиту, його теоретичних і методологічних основ, закономірностей розвитку і побудов сучасних економічних наук. На цій основі сформовано систему теоретичних знань про аудит. Це відкрило додаткові можливості для розроблення та вирішення основних питань і проблем подальшої діяльності в галузі аудиту з позицій наукового підходу.
1. Аудит категорія історична, як форма контролю він виник під впливом закону-тенденції в ринкових економіках громадянських суспільств. Становлення ринкових відносин в економіці в України, формування громадянського суспільства обумовили розвиток аудиторської діяльності. На сьогодні в Україні система незалежного фінансового контролю перебуває в процесі формування, вона має організаційну структуру, систему управління, висококваліфіковані кадри, законодавче, методичне й організаційне забезпечення. Центральною ланкою аудиторського руху в Україні є сертифіковані аудитори.
2. Удосконалену концепцію розвитку аудиту можна сформулювати так: становлення ринкової економіки обумовлює розвиток аудиторської діяльності, метою якої є захист економічних інтересів членів громадянського суспільства; аудит слід розглядати як комплексну систему, яка розвивається в трьох основних напрямах: відокремленого виду підприємницької діяльності, який сьогодні має всі ознаки галузі народного господарства; окремої професії; галузі економічної науки. Основою для визначення такої концепції розвитку аудиту стали:
видова структура аудиту, яка забезпечує існування аудиту як у системі вищого рівня, так і в підсистемах нижчих рівнів;
технологічна структура аудиторської діяльності, яка грунтується на різній природі впевненості, що висловлює аудитор, і визначає суть, зміст та характер аудиту, аудиторських послуг, методичного й організаційного їх забезпечення.
3. Передумовами виникнення знання про аудит є потреби виробництва, необхідність задоволення зростаючих запитів людей, що привело до виникнення групи фахівців, які професійно займаються аудитом, тривалий процес професійної діяльності аудиторів, необхідність задоволення постійно зростаючих потреб практики. Рушійною силою розвитку науки про аудит є суперечності між кожним ступенем пізнання, неминуче обмеженим своїм результатом і застосовуваними засобами здобутими знаннями , з одного боку, і тим, що потрібно практиці, яка перебуває в постійному розвитку і потребує подальшого руху пізнання вперед з другого. Суперечність може вирішене тільки за рахунок заміни бідного за своїм обсягом і змістом до наукового мислення мисленням науковим.
4. Процес утворення науки має історичний характер, для конкретної науки неможливо підібрати відповідну наукову побудову, її можна тільки розробити заново на основі теоретичних засад сучасних наук.
5. Процес наукового мислення в аудиті є об’єктивним, безперервним процесом, який під впливом динамічного розвитку аудиторської практики потребує постійного, подальшого руху пізнання вперед. На початку розвитку мислення в аудиті було випадковим і хаотичним, несистематичним та малопродуктивним, воно було за своїм характером і змістом донауковим. Життя ставило перед аудитом нові вимоги, почали формуватися нові завдання й цілі. В таких умовах мислення вже не відповідало вимогам дійсності і вступило в суперечність з нею. Аудиту були потрібні нові ідеї, авторами яких стали теоретики та практики, творчість яких надала аудиту систематичного і методично організованого, цілеспрямованого й планомірного характеру та стала початком наукової стадії мислення в аудиті. Всі подальші розробки науковців і практиків збагатили науку про аудит.
6. Логіка відносин між теорією і практикою в аудиті може розглядатися з двох сторін: теоретичної і практичної. Теоретичний бік процесу взаємодії теорії та практики починається з аналізу аудиторської практики. Результатом узагальнення й осмислення накопиченої інформації є ідея. Дослідження, обґрунтування і розкриття ідеї припускає рух до концепції. Виникнення концепції означає вже перехід від емпіричного до теоретичного рівня. Підтвердження істинності концепції означає перехід до завершальної ланки процесу сходження створення теорії аудиту.
7. Система наукового знання про аудит визначена в п’яти основних аспектах: логічному; мовному; методологічному; функціональному; змістовному. Центральним, основним, аспектом є логічний, який складається з таких елементів:
підстави знання про аудит це матеріальна дійсність і практична діяльність людини;
базис знання про аудит становлять: законтенденція розвитку аудиту; метод пізнання Р. Декарта, який складається із чотирьох головних правил, трьох правил моралі, порядку формування думки дослідника, правила використання методу, твердження про можливість та необхідність класифікувати речі і завдяки цьому їх пізнавати; фундаментальні принципи аудиту порядність, об’єктивність, професійна компетентність і належна старанність, конфіденційність,професійна поведінка, дотримання технічних стандартів; система постулатів на базі постулатів Д.К. Роберсона, які встановлюють напрями діяльності аудиторів;
12 концепцій у знанні про аудит грунтуються на 27 розвинених ідеях, що відображують різні глибинні, суттєві сторони теоретичних засад аудиту;
теорії аудиту.
8. Теорія аудиту як форма достовірного наукового знання про предмет, об’єкти, суб’єкти аудиту є системою взаємопов’язаних тверджень та доказів і містить методи пояснення і прогнозу системи незалежного фінансового контролю аудиту. Теорія аудиту:
синонім категорії системи наукового знання про аудит;
рівень обґрунтованості та доказовості високий, грунтується на науковому всебічному і динамічному аналізі й систематизації дійсності;
за ступенем узагальнення теорія аудиту це часткова теорія. Область значення теорії окрема наука про аудит; досліджувана теорією сфера дійсності ринкова економіка громадянського суспільства;
соціально - економічна;
є теорією з позитивним рівнем впевненості. Судження теорії або підтверджуються фактами, або перевіряються через звертання до фактів;
за рівнем формалізації змістовна; за методом формування змішана; за методом дослідження реальності діалектична, теоретична (рух від практики до теорії), і навпаки;
грунтується на вихідних засадах: постулатах, законах, принципах, філософських настановах і ціннісних чинниках. Перелік досліджуваних категорій суть, предмет, об’єкт, суб’єкт, метод. Логіка теорії епістемологічна. Структурні елементи і твердження концепції, ідеї, понятійний апарат.
9. Логічна система науки про аудит, центральним моментом якої є механізм визначення предмета, методу і сутності аудиту, включає в себе низку механізмів, визначень і процедур. Так, механізм формування методу аудиту в своїх суттєвих аспектах відповідає моделі формування методу економічних наук і підтверджується елементами логічного аспекта знання про аудит. До логічної системи науки входять такі визначення і процедури: суб’єкт аудиту, об’єкти аудиту, метод аудиту, суть аудиту як процес аудиторського впливу (перевірки) на об’єкти аудиту, який має на меті надання можливості аудитору висловити думку про стан і дії об’єктів що перебувають у сфері аудиторської оцінки, яка передає отриману ним позитивну впевненість, і висловлюється в аудиторському висновку як обґрунтована впевненість.
10. Процес пізнання в аудиті досяг теоретичного рівня наукової стадії мислення, cформовані необхідні (процес добування нового знання про аудит) і достатні (розробка конструкції науки) умови існування науки про аудит. Система науки про аудит сформована на основі розробленої філософії і методологї сучасної економічної науки.
Система науки про аудит включає такі складові: передумови виникнення, риси, функції і сутність науки, системи (знання, логічна система науки), способи виведення теорій (тип побудови науки). Процес взаємодії складових науки спрямований на вироблення знань, пізнання основних категорій аудиту (суть, суб’єкт, об’єкти, предмет, метод), формування передумов практичної діяльності.
11. Українські вчені одні із перших у світовій практиці почали досліджувати елементи, які ідентифікують аудит як науку: предмет, метод, об’єкти, суб’єкти аудиту, його наукові побудови. Значна частина досліджень українських практиків і вчених в галузі аудиту присвячена організаційним і методичним аспектам його розвитку. Дослідження вітчизняних вчених стали значним вкладом у:
теоретичне знання;
емпіричне знання знання, накопичене в практичній роботі;
парадигмальне знання української школи аудиту;
інструментальне знання і навички за технологією дослідницької роботи, методи наукових досліджень;
інструментальне знання, основою якого виступають стандарти аудиту.
12. Наука про аудит визначає напрями його подальшого розвитку. Як один із багатьох можливих напрямів використання результатів розробленого наукового підходу в аудиті є:
визначення теоретичних основ формування системи незалежного фінансового контролю, якості якої відповідають основним системним принципам: цілісності, структурності, взаємозалежності системи і середовища, ієрархічності, множинності опису кожної системи;
методологічної базою створення внутрішньо фірмових стандартів аудиту.
Ці розробки підтверджують, що формування теоретичних основ аудиту не самоціль, а можливість вирішити основні питання і проблеми аудиту з позицій науки.