ДІАГНОСТИКА ТА ХІРУРГІЧНЕ ЛІКУВАННЯ ГОСТРОЇ НЕПРОХІДНОСТІ КИШЕЧНИКА

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
Національний медичний університет імені О.О. Богомольця

На правах рукопису

Мойсеєнко Анатолій Іванович

УДК 616.34 007.272 036.11 07 089

ДІАГНОСТИКА ТА ХІРУРГІЧНЕ ЛІКУВАННЯ ГОСТРОЇ НЕПРОХІДНОСТІ КИШЕЧНИКА

14.01.03. хірургія

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Науковий керівник
д.мед.н., професор В.М.Короткий

Київ 2008

ЗМІСТ

Перелік умовних скорочень.........................................................................
Вступ ................................................................................................................
Основна частина ............................................................................................
Розділ І. Гостра непрохідність кишечника, як проблема сучасної ургентної хірургії (огляд літератури).............................................................
1.1. Окремі аспекти патогенезу ГНК.........................................................
1.1.1. Внутрішньочеревна та внутрішньокишкова гіпертензія, їх роль у виникненні ускладнень при ГНК..............................................
1.1.2. Характер порушення мікроциркуляції в кишечнику при ГНК. Патогенез реперфузійно-ішемічного синдрому........................
1.2. Діагностика ГНК..................................................................................
1.3. Сучасні принципи хірургічного лікування ГНК...............................
Розділ ІІ. Загальна характеристика хворих на ГНК та методи дослідження......................................................................................................
2.1. Загальна характеристика хворих на ГНК..
2.2. Методи дослідження
Розділ ІІІ. Діагностика ГНК...
3.1. Клініко-рентгенологічна діагностика ГНК
3.1.1. Модифікована зондова ентерографія в діагностиці порушень прохідності тонкої кишки................................................................................
3.2. Ультразвукова діагностика ГНК...
3.2.1. Ультразвукові критерії ГНК в залежності від виду та тривалості захворювання.
3.2.2. Діагностика странгуляцій кишечника на основі УЗД і трансвезикальної тензіометрії.
3.2.3. Ультразвукова діагностика ГНК, що зумовлена защемленими абдомінальними грижами................................................................................

Розділ IV. Назоінтестинальна декомпресія в комплексній консервативній терапії ГНК............................................................................
4.1. Обгрунтування тактики консервативного лікування ГНК. Будова та принцип дії зонда для антеградної декомпресії травного тракту...........
4.2.Аналіз чинників, що впливають на ефективність назоінтестинальної декомпресії .....................................................................
4.3. Результати консервативного лікування ГНК із застосуванням назоінтестинальної декомпресії......................................................................
Розділ V. Оптимізація хірургічного лікування ГНК....................................
5.1. Обгрунтування застосування локальної гіпотермії в хірургічному лікуванні странгуляційної ГНК..............................................
5.2. Застосування інтраопераційної безконтактної інфрачервоної термометрії у визначенні життєздатності кишкової стінки.........................
5.2.1. Теоретичне обгрунтування та методика проведення інтраопераційної безконтактної інфрачервоної термометрії.......................
5.2.2. Результати застосування локальної гіпотермії та безконтактної інфрачервоної термометрії в хірургічному лікуванні странгуляційної ГНК.......................................................................................
5.3. Контроль життєздатності кишкової стінки та стану анастомозу в ранньому післяопераційному періоді.............................................................
5.4. Аналіз причин післяопераційних ускладнень та летальності у хворих на ГНК..................................................................................................
Заключення.....................................................................................................
Висновки .........................................................................................................
Практичні рекомендації ...............................................................................
Список літератури.

СПИСОК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ
ВБА верхня брижова артерія;
ВКТ внутрішньокишковий тиск;
ВЧТ внутрішньочеревний тиск;
ГНК гостра непрохідність кишечника;
ГСНТК гостра спайкова непрохідність тонкої кишки;
ГПМК гостре порушення мозкового кровообігу;
ДПК дванадцятипала кишка;
ІТ інтрамуральний тиск;
ІХС ішемічна хвороба серця;
КДШ кінцево-діастолічна швидкість;
КЖ коефіцієнт життєздатності;
Л І І лейкоцитарний індекс інтоксикації;
МЦР мікроциркуляторне русло;
ПСШ пікова систолічна швидкість;
САТ систолічний артеріальний тиск;
УЗД ультразвукове дослідження;
ФГДС фіброгастродуоденоскопія;
Н І І назоінтестинальна інтубація;
ТЗН токсична зернистість нейтрофілів;

ВСТУП
Актуальність теми
Гостра непрохідність кишечника (ГНК) залишається однією з найактуальніших проблем сучасної ургентної хірургії. Серед гострих хірургічних захворювань органів черевної порожнини вона зустрічається з частотою 4,2 9,4 % [Гринберг А.А., 2000; Красильников Д.М. и соав., 2004; Taourel P. et all., 2002]. Щороку в Світі з приводу ГНК виконується біля 4 % лапаротомій [Dahlke M.H. et all., 2007.] Захворюваність на ГНК в Україні становить в середньому 20 - 25 випадків на 100000 населення, з яких біля 80 % припадає на непухлинні форми [Рідзіховський А. П. і співав., 2004; Андрющенко В.П. і співав., 2004]. Летальність при непухлинних формах ГНК залишається високою 4 32 %, [Кузнєцов А.Я., 2003; Бойко В.В. и соав., 2004; Беляева О.А., 2004; Белянский Л.С., 2006; Foster N. M. et. all., 2006]. Висока післяопераційна летальність типова для странгуляційних форм ГНК, при странгуляціях тонкої кишки 16,2 21,8 % [Гринберг А.А., 2000], товстої кишки 9 33 % [Akcan A. et all., 2007; Safioleas M. et all., 2007 ].
Провідними факторами, що зумовлюють високі відсотки летальності при ГНК є пізня госпіталізація, висока частота діагностичних помилок, вік хворого та наявність супутньої патології, необгрунтована пролонгація термінів консервативної терапії, інтраопераційні та післяопераційні ускладнення [Тотиков В. З и соав., 2006].
Частота діагностичних помилок при ГНК навіть в умовах хірургічного стаціонару досягає 21,2 34 % [ Легостаева Т. Б., Кириллова Н. Ю., 2001.; Березницький Я. С. та співав., 2004 ] На даний час діагностика ГНК грунтується на результатах клінічного та рентгенологічного обстежень хворого, які недостатньо інформативні, особливо на початкових стадіях захворювання [Курбанов К. М., и соав., 2006]. Останнім часом зростає роль ультразвукового дослідження (УЗД), як неінвазивного, не пов’язаного з променевим навантаженням методу, що дозволяє розпізнати симптоми ГНК на ранній стадії та прослідкувати їх в динаміці [Портной Л. М. и соав., 2003; Минько Б. А. и соав., 2003; Конькова М. В., 2005; Тамм Т.І. та співав., 2006]. Але ультразвукова симіотика окремих форм ГНК залишається мало вивченою. Зокрема, традиційно складна діагностика странгуляційних форм ГНК [Маршава О. М. и соав., 2006].
В етіологічній структурі ГНК 64 74% припадає на долю спайкової ГНК, яка в 50 % випадків ліквідується заходами консервативної терапії [Mangenthaler J. A. et al., 2006, Foster N. M. et al., 2006]. Тому заслуговує подальшого вивчення і методика доопераційної декомпресії привідного відділу кишечника, як один з шляхів підвищення ефективності консервативного лікування ГНК [Ritz M. A. et. all., 2000.; Nelson R. et. all., 2005.; Gowen G. F. et. all., 2007.; Sakakibara T. et. all., 2007].
На даний час відсутні ефективні способи інтраопераційної оцінки життєздатності кишечника та встановлення меж його резекції [Орел Ю. Г.и соав., 2002; Логачов В. К. и соав., 2004; Лігоненко О. В. и соав., 2004]. Інформативність методів візуальної оцінки життєздатності кишки, які використовуються найчастіше, не перевищує 42% [Шор Н.А и соав., 2004] Тому неспроможність швів міжкишкових анастомозів залишається типовим ускладненням в хірургії ГКН, що зустрічається з частотою 4,3 8,3% та супроводжується летальністю 60 90% [Гешелин С.А. и соав., 2004, Рідзіховський А. П. і співав., 2004]. В структурі післяопераційної летальності при ГКН на долю неспроможності швів анастомозу припадає 27,5 66,7 % [Алексеєв О.В., 1999].
Відсутність надійних способів оцінки життєздатності кишкової стінки та спроможності швів міжкишкових анастомозів зумовлює актуальність їх моніторингу в післяопераційному періоді, що найчастіше здійснюють в ході операцій повторного огляду [Ольшанецкий А. А., и соав., 2004] Залишається недостатньо визначеним місце відеоендоскопічних методів у вирішенні проблеми післяопераційного контролю життєздатності кишечника.
Ось далеко не повний перелік актуальних напрямків подальшого вивчення проблеми діагностики та хірургічного лікування ГНК.
Зв’язок роботи з науковими програмами
Дана дисертаційна робота є частиною науково-дослідних робіт кафедри госпітальної хірургії №1 НМУ ім.О.О.Богомольця на 2004 2006 роки за темою «Вибір методу хірургічної корекції захворювань травного тракту на основі збереження функції органу» (№ Держреєстрації 0104U000451) та на 2007 2009 роки за темою «Патогенетичне обгрунтування вибору тактики та об’єму оперативних втручань при гострій та хронічній хірургічній патології» (№ Держреєстрації 0107U000880).

Мета дослідження:
Метою дослідження було покращення результатів хірургічного лікування хворих на ГНК, шляхом вдосконалення діагностики даної патології, розробки методики доопераційної назоінтестинальної декомпресії, вдосконалення інтраопераціної оцінки життєздатності кишки та її моніторингу в ранньому післяопераційному періоді.

Задачі дослідження
1. Дослідити ефективність рентгенологічної та ультразвукової діагностики окремих видів та стадій ГНК;
2. Вдосконалити методику зондової ентерографії та дослідити її інформативність у діагностиці гострої непрохідності тонкої кишки;
3. Розробити пристрій для антеградної декомпресії шлунково-кишкового тракту та дослідити його вплив на ефективність консервативної терапії і хірургічного лікування гострої непрохідності тонкої кишки;
4. Розробити спосіб визначення життєздатності кишкової стінки на основі дослідження динаміки відновлення температури її поверхні після локальної гіпотермії шляхом безконтактної інфрачервоної термометрії, обгрунтувати критерії життєздатності та вибір об’єму резекції;
5. Розробити спосіб контролю життєздатності кишкової стінки і спроможності швів міжкишкових анастомозів в ранньому післяопераційному періоді та визначити показання до його застосування;
6. Вдосконалити лікувально-діагностичну тактику при ГНК та проаналізувати результати оперативних втручань.

Об’єкт дослідження:
Гостра непрохідність кишечника, ускладнення гострої непрохідності кишечника.

Предмет дослідження:
Клініко-лабораторні прояви, дані додаткових методів обстеження, результати консервативного лікування та оперативних втручань у хворих на гостру непрохідність кишечника.

Методи дослідження:
Загальноклінічні, лабораторні, інструментальні, гістологічні, статистичні.

Наукова новизна отриманих результатів:
1. Вперше, на основі поєднання візуалізації вільної рідини в черевній порожнині при ультразвуковому дослідженні з визначенням рівня внутрішньочеревного тиску, розроблений метод діагностики странгуляцій кишечника;
2. Вдосконалено спосіб зондової ентерографії, який дозволяє зменшити тривалість транзиту контрасту просвітом тонкої кишки та кратність виконання контрольних рентгенографій;
3. Вдосконалено критерії ультразвукової діагностики защемлених та невправимих абдомінальних гриж, асоційованих з гострою непрохідністю кишечника;
4. Вперше розроблений пристрій для антеградної назоінтестинальної інтубації шлунково-кишкового тракту, який дозволяє виконати декомпресію привідної петлі тонкої кишки на етапі консервативної терапії;
5. Вперше розроблено спосіб визначення життєздатності кишкової стінки, який дозволяє провести прицільну оцінку ступеню відновлення мікроциркуляції кишкової стінки, на основі чого провести економну резекцію тонкої кишки у випадку її нежиттєздатності;
6. Вперше розроблений спосіб післяопераційного контролю життєздатності кишкової стінки, який забезпечує можливість виконання лапароскопічної ревізії кишки в ранньому післяопераційному періоді.

Практичне значення отриманих результатів:
Застосування нових та вдосконалення існуючих способів діагностики і лікування гострої непрохідності кишечника дозволяє оптимізувати вибір тактики хіругічного лікування хворих з даною патологією та покращити його результати.
Вивчення послідовності виникнення основних клінічних, рентгенологічних та ультразвукових симптомів гострої непрохідності кишечника доводить високу інформативність ультразвукової діагностики, як неінвазивного, не пов’язаного з променевим навантеженням методу ранньої діагностики даного захвоювання та обгрунтовує його переваги в якості методу динамічного спостереження та контролю ефективності консервативної терапії. Застосування ультразвукової візуалізації вільної рідини в черевній порожнині у поєднанні з визначенням внутрішньочеревного тиску дозволяє підвищити ефективність доопераційної діагностики странгуляційних форм гострої непрохідності кишечника та полегшує встановлення показань до їх хірургічної корекції.
Застосування вдосконаленого способу зондової ентерогафії і складу контрастної суміші дозволяє зменшити тривалість та кратність дослідження, променеве навантаження на організм пацієнта.
В результаті застосування запропоновного зонда для антеградної декомпресії шлунково-кишкового тракту вдалось підвищити ефективність консервативного лікування хворих на спайкову обтураційну кишкову непрохідность та зменшити необхідность виконання інтраопераційної інтубації тонкої кишки при хірургічному лікуванні даної патології.
В результаті застосування запропонованого способу інтраопераційної оцінки життєздатностті кишкової стінки вдалося зменшити об’єм резекції тонкої кишки та запобігти ускладненням, повязаним з помилковою оцінкою життєздатності. Обгрунтовано ефективність інтраопераційної гіпотермії в профіліктиці реперфузійного пошкодження кишкової стінки при гострій странгуляційній непрохідності кишечника.
Результати досліджень впроваджено в практичну роботу хірургічних відділень Київської міської клінічної лікарні №4 та використовуються в педагогічному процесі на кафедрі госпітальної хірургії №1 НМУ імені О.О.Богомольця.

Особистий внесок здобувача
Автором сумісно з науковим керівником обрано тему дисертації, сформульовано мету та задачі дослідження, визначено шляхи вирішення поставленої проблеми, види та обсяг досліджень, критерії оцінки отриманих результатів. Автором самостійно проведено пошук і аналіз наукової літератури та патентної інформації за темою. Автором проведено формування груп спостереження, аналіз, узагальнення та статистичну обробку результатів клініко-лабораторного та інструментального обстеження хворих. Здобувач особисто приймав участь в клінічному обстеженні та хірургічному лікуванні 80% хворих основної групи. Дисертант є співавтором розробок, наукових публікацій та корисних моделей за темою дисертації. Автором особисто написані всі розділи дисертації, сформульовані висновки та запропоновані практичні рекомендації.

Апробація результатів дослідження
Основні положення дисертації були висвітлені на ІІ Всеукраїнській науково-практичній конференції з міжнародною участю «Хірургічне лікування гриж живота з використанням сучасних пластичних матеріалів» (Алушта, 2004), науково-практичній конференції з міжнародною участю «Хірургічне лікування ран та дефектів м’яких тканин» (Київ, 2004), науково-практичній конференції з міжнародною участю «Рани, ранова інфекція, ранні післяопераційні ускладнення в абдомінальній та судинній хірургії» (Київ, 2006), ІІ міжнародній пироговській науковій медичній конференції студентів і молодих учених (Москва, 2007), VIII конгресі молодих вчених і спеціалістів «Науки о человеке» (Томськ, 2007), на засіданні товариства хірургів м. Києва та Київської області (листопад 2007) та на засіданні кафедри госпітальної хірургії №1 Національного медичного університету імені О.О.Богомольця (вересень 2007)

Публікації
За темою дисертації опубліковано 8 наукових робіт, з них 5 у фахових виданнях, затверджених ВАК Укріїни, 1 у тезах науково-практичних конференцій, 2 в зарубіжних виданнях та отримано 3 патенти України на корисні моделі.

Список литературы

ВИСНОВКИ
В дисератційній роботі представлено теоретичне обгрунтування та практичне вирішення наукових завдань щодо розробки і вдосконалення методів діагностики та хірургічного лікування хворих на гостру непрохідність кишечника, яке сприяло підвищенню ефективності консервативної тарапії і передопераційної підготовки, покращенню тактики і техніки оперативних втручань та результатів лікування хворих з даною патологією.
1. Частота виявлення сиптомів ГНК залежить від тривалості захворювання. Точність оглядової рентгенографії в діагностиці ГНК, тривалістью до 6 год становить 66,1%, від 6 до 12 год 78,7%, від 12 до 24 год 92,5 %, більше 24 год 100%. При УЗД збільшення діаметра привідної петлі, частоти перистальтичних хвиль та появу маятникоподібної перистальтики виявлено у 100 % хворих на ГНК, тривалістю до 6 год.
2. Застосування назоінтестинального зонда у складі комплексної консервативної терапії ГНК дозволяє у 86,9% випадків виконати декомпресію привідної петлі тонкої кишки дистальніше зв’язки Трейця та в окремих випадках досягти місця перешкоди, що робить можливим виконання аспірації токсичного застійного вмісту привідної петлі ще на етапі консервативного лікування, цим підвищуючи його ефективність на 22,5% (р=0,006). У випадку наявності вираженого спайкового процесу у верхньому поверсі черевної порожнини, що унеможливлює інтраопераційну назоінтестинальну інтубацію, даний метод дозволяє виконати одномоментний лаваж тонкої кишки без попередньої мобілізації шлунка та дванадцятипалої кишки із спайкового процесу, що зменшує тривалість і травматичність операції.
3. Запропонований спосіб зондової ентерографії для дослідження прохідності тонкої кишки у порівнянні з традиційним пасажем сульфату барію дозволяє скоротити тривалість дослідження в середньому до 1,8±0,35 год (р<0,001) та у 85 % випадків обмежитись виконанням однієї контрольної рентгенографії.
4. Інтраопераційна локальна гіпотермія кишки до 22 24 °С дає можливість помягшити загальні прояви реперфузійного синдрому та виключити патогенетичні механізми, що обумовлюють пролонгацію некробіотичних процесів в стінці кишки після відновлення кровоотоку в зоні странгуляції, що робить її альтернативою інтраопераційному відігріванню кишки.
5. Визначення швидкості та повноти відновлення температури поверхні кишки після гіпотермії є об’єктивним опосередкованим критерієм оцінки життєздатності, оскільки відображує динаміку відновлення кровотоку та метаболізму досліджуваного сегемнта кишки. Здатність досліджуваного сегмента защемленої тонкої кишки протягом 10 хв після десятихвилинної гіпотермії відновлювати температуру поверхні до рівня 29°С і вище є критерієм збереження життєздатності (р<0,001). Запропонований спосіб визначення життєздатності кишкової стінки дозволяє виконати економну резекцію тонкої кишки в межах сегментів із вказаними температурними параметрами, уникнувши помилок в оцінці життєздатності кишкової стінки (р<0,001) та пов’язаних з цим ускладнень.
6. Запропонований спосіб післяопераційного контролю життєздатності стінки кишки в ранньому післяопераційному періоді запобігає формуванню перитонеальних зрощень в зоні ішемічно пошкодженої кишки і анастомозів, тим самим створює умови для їх прицільної ревізії шляхом програмованої лапароскопії без попереднього вісцеролізу.
7. На основі оптимізації діагностики ГНК, підвищення ефективності консервативної терапії впровадженням методики назоінтестинальної декомпресії, інтраопераційної профілактики реперфузійного пошкодження кишки, створення умов для чіткого встановлення показаня та меж резекції, вдалось досягти зниження частоти післяопераційних ускладнень з 17,9 % до 6 % (р<0,05) та летальності з 10,6 % до 2 % (р<0,05).

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
1. Результати впровадження запропонованого зонда для антеградної декомпресії таравного тракту, що забезпечує виконання декомпресії привідної петлі тонкої кишки та аспірації її вмісту на етапі консервативного лікування дозволяють рекомендувати його до застосування в комплексній консервативній терапії гострої спайкової непрохідності тонкої кишки за умови збереження перистальтики привідної петлі.
2. Результати впровадження запропонованого способу зондової ентерографії та складу контрастної суміші, суттєвими перевагами яких є зменшення тривалості транзиту контрасту та кількості контрольних рентгенографій, а отже, і дози рентгенівського опромінення, дозволяють рекомендувати їх до застосування для діагностики рівня порушення прохідності тонкої кишки.
3. Застосування інтраопераційної локальної гіпотермії зони ішемічно скомпроментованої кишки до рівня 22 24 °С протягом 10 хв після усунення причини странгуляції забазпечує умови для профілактики її реперфузійно-ішемічного пошкодження та може бути рекомендована до використання в хірургічному лікування странгуляційних форм гострої непрохідності кишечника.
4. Результати впровадження запропонованого способу визначення життєздатності стінки кишки на основі дослідження динаміки відновлення температури її поверхні після локальної гіпотермії шляхом інтраопераційної безконтактної інфрачервоної термометрії, що забезпечує можливість об’єктивного контролю за ступенем відновлення мікроциркуляції та метаболізму стінки кишки, дозволяють рекомендувати даний спосіб до застосування для оцінки ступеню ішемічного пошкодження кишки, встановлення показань та меж її резекції при гострій странгуляціній непрохідності кишечника.
5. Впровадження запропонованого способу післяопераційного контролю життєздатності стінки кишки в ранньому післяопераційному періоді, дозволяє запобігти формуванню перитонеальних спайок в зоні постстрангуляційних пошкоджень кишечника та анастомозів, забезпечуючи умови для їх ревізії в ході програмованої лапароскопії без вісцеролізу, що дозволяє рекомендувати спосіб до широкого використання.

Список використаної літератури
1. Абдулжалилов М. К. Пути повышения эффективности назоинтестинального дренирования у больных с кишечной непроходимостью и перитонитом // Хирургия. 2003. №4. С. 39 41.
2. Аллан П. Н., Даббінс П. А., Позняк М. А., Мак Дікен В. Н. Клінічна допплерівська ультрасонографія: Пер. з англ. Львів: Медицина світу, 2001. 293 с.
3. Алексєєв О. В. Оцінка життєздатності кишечника при гострій кишковій непрохідності, защемленій грижі, травмі живота, мезентеріальному тромбозі та емболії // Шпитальна хірургія. 1999. №1. С. 127 131.
4. Андрющенко В.П., Федоренко С.Т., Дворчин О.М. Синдром ентеральної недостатності: погляд на порблему в світлі досвіду клініки // Харківська хірургічна школа. 2004. № 1- 2. С. 127 129.
5. Бабаджанов Б.Р., Курьязов Б.Н. Диагностика и лечение ранней острой спаечной кишечной непроходимости // Экспериментальная и клиническая медицина. 2004. №3. С. 213 215.
6. Баранов Г. А., Карбовский М. Ю. Отдалённые результаты оперативного устранения спаечной кишечной непроходимости // Хирургия. 2006. №7. С. 56 59.
7. Бардюк О.Я. Можливості ранньої діагностики і вибір тактики лікування хворих на гостру кишкову непрохідність // Автореф. дис... канд. мед. наук: 14.01.03. 2001.
8. Бабкова И. В., Мишукова Л. Б., Ларичев С. Е. Ультразвуковая диагностика нарушений внутристеночного кровотока при острой тонкокишечной непроходимости с помощью допплерографии // Медицинская визуализация. 2000. № 3. С. 5 9.
9. Белянский Л. С. Состояние кишечного барьера и хирургическая тактика при острой непроходимости кишечника (клинико-экспериментальное исследование): Дис. ... доктора мед. наук: 14. 01. 03. Киев, 2006. 386 с.
10. Беляева О.А. Дифференцированный подход к комплексному лечению больных с острой кишечной непроходимостью // Экспериментальная и клиническая медицина. 2004. №3. С. 215 217.
11. Бенедикт В. В. Особливості ведення післяопераційного періоду у хворих на гостру кишкову непрохідність // Харківська хірургічна школа. 2004. № 1- 2. С. 9 11.
12. Бенедикт В.В., Дзюбановський І.Я. Ентеростомия при хірургічному лікуванні хворих на гостру непрохідність кишки // Харківська хірургічна школа. 2006. №1(20). С. 8 10.
13. Березницький Я. С., Яльченко Н. А., Василишин Р. И. Стандартизація медичної допомоги при непрохідності кишечнику // Харківська хірургічна школа. 2004. № 12. С. 11 15.
14. Біляева О. О., Бойко І. І., Перепадня В. М., Біляев В. В. Застосування череззондової детоксикаційної терапії в комплексі лікування непрохідності кишечника та поширеного перитоніту // Клінічна хірургія. 2003. № 6. С. 8 9.
15. Біляєва О. О., Перепадя В.М., Процюк Р.Р. Роль дослідження токсичності ентерального вмісту у визначенні терміну декомпресії тонкої кишки // Хірургія України. 2004. №4. С. 61 63.
16. Біцька І.В. Спайкова кишкова непрохідність, поєднана з післяопераційною вентральною грижею, і її хірургічне лікування // Шпитальна хірургія. 2003. №1. С. 52 -55.
17. Богун О.А., Гвоздік Ю.О. Морфологічні зміни стінки тонкої кишки при обтураційній кишковій непрохідності // Вісник наукових досліджень. 2006. №3. С. 89 90.
18. Бойко В.В., Криворучко И.А., Авдосьев Ю.В., Гафт К.Л. Малоинвазивный способ диагностики ишемии тонкого кишечника // Харківська хірургічна школа. 2004. № 1- 2. С. 111 112.
19. Бойко В.В., Криворучко И.А., Брусницина М. П., Тарабан И. А., Яновская Л. Г. Особенности современной хирургической доктрины при лечении больных с острой непроходимостью кишечника // Харківська хірургічна школа. 2004. № 1- 2. С. 6 8.
20. Бондарев В.И., Бондарев Р.В. Повышение эффективности хирургического лечения больных с ущемлёнными грижами // Харківська хірургічна школа. 2004. № 1- 2. С. 112 115.
21. Бондарев В.І., Орєхов О.А. Профілактика неспроможності кишкових анастомозів хворих з защемленими грижами передньої черевної стінки // Шпитальна хірургія. 2004. №4. С. 56 66.
22. Буянов В. М., Маскин С. С., Дорошев И. А. Ультразвуковая диагностика кишечной непроходимости // Вестник хирургии им. Грекова. 1999. № 2. С. 109 112.
23. Буянов В. М., Маскин С. С. Современное состояние вопросов диагностики, тактики и методов хирургического лечения толстокишечной непроходимости // Аналы хирургии. 1999. № 2. С. 23 31.
24. Василинчук В. В. Хірургічні підходи до резекції тонкої кишки у хворих з гострою кишковою непрохідністю // Клінічна хірургія. 2003. № 4 5. С. 12.
25. Воробей А. В., Хулуп Г. Я., Гришин И. Н., Хаджи-Исмаил И. А., Кирковский В. В., Руммо О. О. Возможности ранней диагносики опухолевых нарушений проходимости толстой кишки и их предоперационная коррекция // Вестник хирургии им. Грекова. 2005. № 5. С. 34 39.
26. Гамидов А.Н., Шальков Ю.Л. Несостоятельность толстокишечных анастомозов: оценка превентивной декомпрессии // Харківська хірургічна школа. 2006. №1(20). С. 18 20.
27. Гешелин С.А., Ракул А.Ю., Седой А.В. Оценка жизнеспособности кишки и определение границ резекции у больных с ущемлённой грижей, странгуляционной непроходимостью кишечника и травмой живота // Харківська хірургічна школа. 2004. № 1- 2. С. 115 118.
28. Гнатюк М.С., Волков К.С., Бенедикт В.В. Морфологічні зміни тонкої кишки при експериментальній механічній непрохідності // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. 2004. №1. С. 19 22.
29. Гостищев В.К., Афанасьев А.Н., Круглянський Ю.М., Сотников Д.Н. Бактериальная транслокация в условиях острой непроходимости кишечника // Вестник Российской АМН. 2006. №9 - 10. С. 258 260.
30. Гринберг А. А. Неотложная абдоминальная хирургия. М.: Триада-Х, 2000. 493 с.
31. Гринёв М.В., Курыгин А.А., Ханевич М.Д. Острая кишечная непроходимость как проблема неоложной хирургии // Вестник хирургии им. Грекова. 1992. - №4 5 6 . С. 130 138.
32. Дзюбановський І.Я., Поляцко К.Г. Корекція синдрому ентеральної недостатності у хворих на гостру непрохідність тонкої кишки // Харківська хірургічна школа. 2004. № 1- 2. С. 133 136.
33. Дикий О.Г. Лікування та попередження гострої спайкової непрохідності тонкої кишки // Шпитальна хірургія. 2004. №4. С. 108 110.
34. Довженко А.Н. Морфологические основы энтеральной недостаточности при обтурационной кишечной непроходимости и перитоните // Сучасні проблеми медицини. 2006. № 4. С. 50 53.
35. Дронов А. Ф., Поддубный И. В. Лапароскопические операции при острой спаечной тонкокишечной непроходимости // Эндоскопическая хирургия. 2000. № 6. С. 43 48.
36. Ерюхин И. А., Петров В. П., Ханевич М. Д. Кишечная непроходимость, 1999. С.433.
37. Жебровский В. В., Ильченко Ф. Н. Атлас операций при грыжах живота. Симферополь:Эльиньо, 2004. 315 с.
38. Жебровский В.В. Ранние и поздние послеоперационные осложнения в хирургии органов брюшной полости. Симферополь : Издательский центр КГМУ, 2000. 688с.
39. Завадовская В.Д., Завьялова Н.Г., Осина И.И., Чернышова Г.Е., Окунева Л.И., Березина Т.Е. Ультразвуковая диагностика кишечной непроходимости // Медицинская визуализация. 2005. №4. С. 76 83.
40. Зайцев В. Т., Криворучко И. А., Брусницина М. П., Гусак И. В., Смачило Р. М., Бандура А. И., Андреещев С. А. Тактика и техника коррекции энтеральной недостаточности при перитоните и острой непроходимости кишечника // Клінічна хірургія. 1999. № 11. С. 36 38.
41. Захараш М.П., Заверний Л.Г., Пехенько С.І. Вибір методу інтубації та декомпресії кишечника при гострій кишковій непрохідності // Науковий вісник Ужгородського університету. 2001. Вип.14. С. 10-11.
42. Іванов Р. П. Визначення межі некрозу при гострій тонкокишковій непрохідності (клініко-експериментальне дослідження): Дис. ... канд. мед. наук: 14. 01. 03. Полтава, 2005. 182 с.
43. Казущик В. Л. Лечение спаечной кишечной непроходимости // Медицинские новости. 1999. № 5. С. 49 50.
44. Кирилов С.В. Ультразвуковая диагностика и мониторинг острой кишечной непроходимости // Российский журнал гастроэнтерологии, гепатологии, колопроктологи. 1997. - №5. С. 158 159.
45. Клименко Г.А. Гастростомия и энтеростомия для декомпрессии и энтерального притания в хирургии // Харківська хірургічна школа. 2006. №1(20). С. 31 33.
46. Ковальчук Л.Я., Бенедикт В.В., Гнатюк М.С. Морфо-функціональне обгрунтування інтестинальної декомпресії у хворих на гостру абдомінальну патология і деякі особливості її використання // Шпитальна хірургія. 200 0. - №1. С. 18 21.
47. Кондратенко П.Г., Конькова М.В., Мумров М.Е., Мумров Е.А. Стандартизированный подход в диагностике и лечении острой кишечной непроходимости // Экспериментальная и клиническая медицина. 2004. №3. С. 239 242.
48. Кондратенко П.Г. Соколов М.В. Оптимизация способа хирургического лечения ущемлённых грыж брюшной стенки // Экспериментальная и клиническая медицина. 2004. №3. С. 234 245.
49. Конькова М. В. Диагностическая и интервенционная сонография в неоложной абдоминальной хирургии. Донецк: Новый мир, 2005, - 300 с..
50. Корымасов Е. А., Горбунов Ю. В. Принципы дифференциальной диагностики и тактики при острой кишечной непроходимости // Вестник хирургии. 2003. № 3. С. 101 106.
51. Костин А. Е. Охлаждение кишки с целью восстановления её жизнеспособности // Вестник хирургии им. Грекова. 1985. №3. С. 52 54.
52. Костин А.Е., Мясников А.Д. Некоторые вопросы хирургического лечения острой механической непроходимости кишечника // Материалы пленума „Острые хирургические заболевания органов брюшной полости”. Ростов на Дону. 1991. С. 66 68.
53. Красильников Д. М., Миннуллин М. М., Фаррахов А. З., Биряльцев В. Н., Абдульянов А. В. Биоэлектрическая активность желудочно-кищечного тракта при острой кишечной непроходимости // Вестник хирургии им. Грекова. 2004. №1. С. 25 27.
54. Кригер А. Г., Андрейцев И. Л.,Берелавичус С. В. Первый опыт лапароскопически ассистированного устранения кишечной непроходимости в гигантских грыжах // Эндоскопическая хирургия. 2001. № 5. С. 39 41.
55. Кригер А. Г., Андрейцев И. Л., Воскресенский П. К. Острая спаечная кишечная непроходимость: возможности диагностики и лечения лапароскопическими методами // Эндоскопическая хирургия. 2002. № 1. С. 41 45.
56. Кригер А. Г., Андрейцев И. Л., Горский В. А., Берелавичус С. В., Макарова Е. Е. Диагностика и лечение острой спаечной тонкокишечной непроходимости // Хирургия. 2001. № 7. С. 25 29.
57. Кригер А. Г., Андрейцев И. Л., Макаров Е. Е. Лапароскопическая и ультразвуковая диагностика при эндохирургическом лечении редких вариантов тонкокишечной непроходимости // Эноскопическая хирургия. 2000. № 5. С. 57 59.
58. Кузнецов А.Я., Іванов Р.П. Особливості клінічного перебігу, діагностики та лікування гострої тонкокишкової непрохідності // Шпитальна хірургія. 2003. - №3. С. 90 93.
59. Кузнецов А.А., Соловьев И.Е., Ковалёв А.П., Рудый М.А., Давыденко Я.В. Диагностика и лечение острой тонкокишечной непроходимости и её осложнений // Экспериментальная и клиническая медицина. 2004. №3. С. 246 249.
60. Кузнецов М. Р., Кошкин В. М., Комов К. В. Современные аспекты диагностики, профилактики и лечения реперфузионного синдрома // Ангиологоя и сосудистая хирургия. 2006. № 1. С. 133 140.
61. Кунцевич Г. И., Шиленок Д. В. Ультразвуковое исследование сосудов брюшной полости // Хирургия. 1993. № 2. С. 72 75.
62. Курбонов К.М., Бабаджанов Д.С. Способ профилактики гнойно-септических осложнений у больных с острой кишечной непроходимостью // Материалы 3-го конгресса ассоциации хирургов им. Н.И.Пирогова. - М., 2001. С.44.
63. Курбанов К. М., Гулов М. К., Нурназаров И. Г. Комплексная диагностика и хирургическое лечение острой спаечной тонкокишечной непроходимости // Вестник хирургии им. Грекова. 2006. - №3. С. 54 57.
64. Куцик Ю. Б. Методи дренування кишечника з приводу його гострої механічної непрохідності // Клінічна хірургія. 1998. № 8. С. 23 25.
65. Куцик Ю. Б. Тактика хірургічного лікування хворих з гострою непрохідністю тонкого кишечнику залежно від стадії захворювання // Клінічна хірургія. 2000. № 2. С. 19 22.
66. Куцик Ю. Б. Роль екстракорпоральної детоксикації у профілактьиці і лікуванні дихальних розладів у хворих з гострою непрохідністю кишечника // Клінічна хірургія. 1998. № 6. С. 4 6.
67. Куцик Ю. Б. Фактори ризику при гострій непрохідності кишечнику // Клінічна хірургія. 2000. № 4. С. 26 28.
68. Куцик Ю. Б., Ковалишин В. І., Гордій П. Д., Терлецька О. І., Ференц Н. М., Согуйко Р. Р., Грабовий П. В. Застосування ентеральної детоксикації та деконтамінації при гострій непрохідності кишечника // Клінічна хірургія. 2001. № 1. С. 18 21.
69. Кушнеров А. И., Минько Б. А., Пручанский В. С., Матвеев В. Е. Ультразвуковое исследование в диагностике тонко- и толстокишечной непроходимости // Вестник рентгеонлогии и радиологии. 2002. №5. С. 39 45.
70. Лебедев А., Пахомова Г., Утешев Н. Желудочно-кишечная интубация в лечении тонкокишечной непроходимости // Врач. 2004. №6. С. 41 43.
71. Легостаева Т. Б., Кириллова Н. Ю. Возможности сонографии в дифференциальной диагностике странгуляционной и обтурационнйо форм спаечной кишечной непроходимости // Вестник рентгенологии и радиологии. 2001. № 1. С. 37 42.
72. Лелюк В. Г., Лелюк С. Э. Ультразвуковая ангиология. М: Реальное время, 1999. 286 с.
73. Леонтьев С. Н., Совцов С. А., Подшивалов В. Ю. Диагностическая ценность допплерографии при механической кишечной непроходимости // Вестник хирургии им. Грекова. 2002. № 4. С. 37 39.
74. Лігоненко О. В., Іванов Р. П., Аеш Рабіа Ахмад. Спосіб інтраопераційної діагностики межі життєздатності кишки при непрохідності кишечнику // Харківська хірургічна школа. 2004. № 1- 2. С. 118 119.
75. Лігоненко О.В., Іванов Р.П. Причини летальності при гострій тонкокишковій непрохідності // «Актуальні проблеми стандартизації у невідкладній абдомінальній хірургії»: Зб. матеріалів. Львів, 2004. С. 100-101.
76. Лігоненко О.В., Чорна І.О., Іванов Р.П. Гостра кишкова непрохідність як наслідок защемлених гриж // Экспериментальная и клиническая медицина. 2004. №3. С. 250 251.
77. Линденбратен Л.Д., Королюк И.П. Медицинская радиология и рентгенология // М: Медицина, 1993. 555с.
78. Лисун Ю. Б., Мазур А. П. Влияние предоперационной подготовки на внутрибрюшное давление и перфузионное давление в брюшной полости // Клінічна хірургія. 2006. №10. С. 30 33.