ДИНАМІКА ЧИСЕЛЬНОСТІ СИСНИХ ШКІДНИКІВ ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ ТА ЕНТОМОФАГІВ У ЗОНІ ВПЛИВУ КРЕМЕНЧУЦЬКОГО ВОДОСХОВИЩА У ЛІВОБЕРЕЖНОМУ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

Краткое описание

ПОЛТАВСЬКА ДЕРЖАВНА АГРАРНА АКАДЕМІЯ

На правах рукопису

КРИВИНЕЦЬ Олег Миколайович

УДК 632.7:565.762.12:633.11”324”(477.924.85)

Динаміка чисельності сисних шкідників озимої пшениці та ентомофагів у зоні Кременчуцького водосховища у Лівобережному Лісостепу України

16.00.10 ентомологія

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата сільськогосподарських наук

Науковий керівник:
ПИСАРЕНКО Віктор Микитович
доктор сільськогосподарських наук, професор

Полтава 2003

ЗМІСТ

ВСТУП .

4

1.

ЕНТОМОКОМПЛЕКС ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ ТА ЗНАЧЕННЯ В НЬОМУ ХИЖИХ ТУРУНІВ ..........................

8

1.1.

Шкідники посівів озимої пшениці та їх ентомофаги..

9

1.2.

Значення інсектицидів у боротьбі з шкідниками озимої пшениці

36

2.

МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ..

39

3.

УМОВИ РАЙОНУ ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

42

3.1.

Грунтово-кліматична характеристика району досліджень ...

42

3.2.

Погодні умови в роки проведення досліджень ..............

48

3.3.

Метеорологічні умови і біологічні особливості росту та розвитку озимої пшениці ..................................

52

4.

ДОМІНАНТНІ ВИДИ ФІТОФАГІВ ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ ТА ВПЛИВ КРЕМЕНЧУЦЬКОГО ВОДОСХОВИЩА НА ЇХ ЧИСЕЛЬНІСТЬ ....

74

5.

ЕНТОМОФАГИ ПШЕНИЧНИХ АГРОЦЕНОЗІВ І ВПЛИВ НА НИХ КРЕМЕНЧУЦЬКОГО ВОДОСХОВИЩА.....................................

86

5.1.

Видовий і кількісний склад ентомофагів на посівах озимої пшениці ..

86

5.2.

Екологічні групи турунів, особливості біології і сезонної динаміки їх чисельності на посівах пшениці ..

100

5.3.

Вплив на турунів особливостей зони Кременчуцького водосховища...

114

6.

ОПТИМІЗАЦІЯ ХІМІЧНОГО ЗАХИСТУ ОЗИМОЇ ПШЕНИЦІ ВІД ПОПЕЛИЦЬ .........................................................................

128

ВИСНОВКИ .

138

РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ ..

141

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

142

ДОДАТКИ

ВСТУП

Актуальність теми. Центральний Лісостеп України є місцем розміщення головних водних артерій країни, в т. ч. найбільшого на Україні Кременчуцького водосховища. Кременчуцьке водосховище оточене агроценозами, із яких 70 % складають посіви озимої пшениці, проте вплив його на мікрокліматичні умови та ентомофауну пшеничних агроценозів до цього часу не вивчався і наслідки цього впливу на стан агроценозів не враховувалися у сільськогосподарській практиці. Вирішенню цієї актуальної для регіону задачі присвячена тема наших досліджень.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження за темою дисертації є частиною державної науково-дослідної програми за темою: Розроблення і впровадження унікальної технології вирощування екологічно чистого високоякісного зерна для виробництва продуктів дитячого і дієтичного харчування”. Номер державної реєстрації 0198U 007120.
Мета і задачі досліджень. Дослідити закономірності динаміки популяції сисних шкідників та ентомофагів на посівах озимої пшениці і розробити заходи по боротьбі із шкідниками в зоні Кременчуцького водосховища. В задачі досліджень входило вивчення таких питань:
- виявити домінантні види фітофагів та визначити особливості впливу водосховища на їх чисельність;
- визначити видовий склад, екологічну характеристику та особливості біології основних ентомофагів пшеничних агроценозів зони Кременчуцького водосховища. Провести аналіз впливу попередника на фауну хижих турунів;
- встановити ефективність застосування бакових сумішей інсектицидів та регулятора росту для захисту озимої пшениці від попелиць;
- вивчити вплив інсектицидних обробок на комплекс турунів пшеничних агроценозів.

Об’єкт дослідження. Сезонна динаміка чисельності сисних шкідників на посівах озимої пшениці у зоні Кременчуцького водосховища.
Предмет дослідження. Злакові попелиці, пшеничний трипс, шкідлива черепашка і хижі туруни, вплив на них гідротермічних факторів обумовлених Кременчуцьким водосховищем та екологічне обґрунтування захисту озимої пшениці від сисних шкідників.
Методи дослідження. Статистичний для виявлення закономірностей масових розмножень сисних шкідників на посівах озимої пшениці у зоні впливу Кременчуцького водосховища; польовий метод для вивчення фенології і сезонної динаміки чисельності сисних шкідників та їх ентомофагів.
Наукова новизна результатів досліджень:
- вперше вивчено вплив специфічності гідротермічного режиму зони Кременчуцького водосховища на чисельність сисних шкідників озимої пшениці та їх ентомофагів;
- вперше визначено, що найбільш масовими із фітофагів на посівах озимої пшениці у прибережних зонах великих водосховищ є сисні комахи: попелиці, пшеничний трипс, клоп шкідлива черепашка;
- встановлено, що на посівах пшениці зони впливу водосховища найбільш масовими із ентомофагів є кокцинеліди, хризопи, сирфіди, хижі туруни. Ентомокомплекс хижих турунів включає 58 видів;
- виявлено, що фауна турунів прибережних пшеничних ценозів налічує 10 екологічних груп, із яких по видовому складу найбільш масовими є степова екологічна група, а по кількісному лугова;
- визначено, що на біологію турунів істотно впливають мікрокліматичні особливості прибережних зон. Вперше встановлена зміна динаміки сезонної активності домінантних видів в умовах впливу зони водосховища;
- встановлено, що фауна турунів пшеничних агроценозів має яскраво виражену специфічність і істотно відрізняється від фауни турунів на культурі - попереднику як по складу домінантних видів так і по особливостях сезонної і добової активності;
- визначено високу біологічну ефективність застосування бакових сумішей інсектицидів та регулятору росту при захисті озимої пшениці від попелиць. Бакові суміші хімічних препаратів для фауни турунів майже в три рази менш токсичні.
Практичне значення одержаних результатів. На основі даних по сезонній динаміці чисельності фітофагів, хижих турунів, добової активності турунів і ефективності застосування бакових сумішей установлені оптимальні строки обробітку пшениці препаратами, що забезпечують значне зменшення втрат зерна, зменшують смертність турунів - ентомофагів і значно зменшують витрату інсектицидів, які використовують при захисті озимої пшениці від сисних шкідників.
Освоєння аграрними підприємствами висновків і пропозицій автора будуть сприяти підвищенню економічної ефективності вирощування озимої пшениці у зоні Кременчуцького водосховища.
Особистий внесок здобувача. Польові дослідження проводилися на виробничих посівах озимої пшениці в КСП ім. Крупської Глобинського району Полтавської області. Автором дисертації разом із науковим керівником розроблені програми і методика досліджень. Польові дослідження, аналіз експериментального матеріалу, виконання усіх спостережень, обліків, статистичний обробіток даних, виробнича перевірка результатів досліджень та підготовка до друку наукових праць виконані особисто дисертантом або при його безпосередній участі.
Апробація результатів досліджень. Основні положення дисертаційної роботи доповідалися на науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу та аспірантів Полтавського державного сільськогосподарського інституту (1997, 1998, 1999, 2000 рр.), на міжнародних наукових конференціях:
1. Проблеми вивчення довкілля в загальноосвітній школі та ідеї В.І. Вернадського в освіті”, Інститут післядипломної освіти, м. Полтава, 1998 р.
2. Екологічні аспекти застосування природних розчинів та мінералів”, Полтавський державний сільськогосподарський інститут, м. Полтава, 1999 р.
3. Охорона праці, екологічна безпека та енергозбереження в сільськогосподарському виробництві”, Перша регіональна науково-практична конференція, м. Полтава, 2000 р.
Публікації. Основні положення дисертації висвітлені у 6 друкованих роботах, з яких 4 опубліковані у фахових виданнях.

Список литературы

ВИСНОВКИ

1. Збільшення шкодочинності сисних шкідників озимої пшениці у значній мірі пов’язане з кліматичними умовами в зоні впливу Кременчуцького водосховища. Вперше встановлено, що мікроклімат у пшеничних агроценозах цієї зони специфічний: температура на відстані 500 м від водосховища до середини весни нижча, а потім, починаючи з 2 - 3 декади травня й на протязі всього літа вища, ніж на віддалених від берега водосховища варіантах (1000 м, 1500 м) на 0,5 1,5 °C. При цьому вологість повітря тут була постійно високою і знаходилася в межах 80 90 %. Основними шкідниками посівів озимої пшениці були відмічені сисні комахи: попелиці, пшеничний трипс, клоп черепашка.
2. Підвищена температура повітря зони впливу Кременчуцького водосховища сприяла масовому розмноженню попелиць у прилягаючих до берега водосховища варіантах, а висока вологість уповільнювала висихання пшениці при дозріванні і збільшувала період живлення попелиць на ній. У результаті цього на варіанті, що на 500 м був віддаленим від берега, відбувалося накопичення шкідника і підвищення його чисельності у 1,7 рази порівнюючи з віддаленими від берега водосховища варіантами (1000 м, 1500 м). На віддалених від берега водосховища варіантах з більш посушливими умовами чисельність пшеничного трипсу та клопа черепашки на 12 - 18% була вище.
3. На посівах озимої пшениці зони впливу великого водосховища туруни є масовою як у видовому, так і в кількісному складі групою ентомофагів. Туруни були представлені 58 видами, а динамічна чисельність таких домінантних видів, як Poecilus cupreus L., доходила в окремі періоди вегетації до 120 особин за 10 пастко-діб. Для комплексу турунів пшеничних агроценозів характерна наявність декількох домінантів. При цьому в окремі роки в якості домінантів, у залежності від абіотичних та біотичних чинників, виступали різні види. Порівняльний аналіз турунів у системі культура-попередник” показав, що комплекс Carabidae на посівах озимої пшениці та цукрових буряків відрізняється структурою комплексу домінантів, їхньою чисельністю та особливостями сезонної динаміки активності.
4. Характерною рисою екологічних груп турунів є наявність видів, які тяжіють до мезофільних умов. Це переважно види мезофільної степової екологічної групи. Чисельність домінанта Poecilus cupreus L. - степового мезофільного виду - вище на варіантах, що на 1000 м розташовані від берега водосховища. На варіантах віддалених від берега водосховища переважали ксерофільні види степової екологічної групи.
5. Особливостями біології домінантних видів хижих турунів пшеничних агроценозах є те, що це види з переважно денною весняною активністю. Ці види складали на посівах озимої пшениці 80,38 - 94,86 %. Максимальна кількість жуків турунів відзначалася на посівах озимої пшениці в 2 декаді травня.
6. При захисті озимої пшениці від попелиць біологічна ефективність на варіантах із застосуванням бакових сумішей (Бі-58 (новий), децис, регулятор росту Емістим-С) досягала 95,2 %.
7. Застосування бакової суміші, яка включала по 25 % від дозволеної норми компонентних інсектицидів, зменшило загибель ентомофагів турунів у порівнянні із стандартом (децис, 100% дозволеної норми ) майже в три рази.
8. Отримання додаткового врожаю у порівнянні з контролем без обробітку склало 2,7 ц/га, що забезпечило одержання чистого прибутку в розрахунку на 1 га 561,2 грн.

9. Застосування бакових сумішей на посівах озимої пшениці сприяло підвищенню рівня рентабельності її виробництва на 8,3 % при одночасному зниженню норми витрати препаратів і, відповідно, хімічного навантаження на навколишнє середовище.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.

Абдулхайрова С. Вредоносность злаковых тлей // Защита растений.- 1979. -№10. С. 44.

2.

Аверин В.Г. Хищные жужелицы УССР и вопрос об их использовании для борьбы с вредителями // Записки Харьковского СХИ.1939.-Т.64,№1.-С.1-37.

3.

Агроклиматический справочник агронома // К.: Урожай. - 1969.-256 c.

4.

Адашкевич Б.П. Энтомофаги весенней капустной мухи (Hemiptera brassicaceae Bouche) // Защита овощных растений.-Кишинев.: Штиица.-1972. - Т. 12. - Вып. 3. - С. 3 - 9.

5.

Адашкевич Б.П. Полезная энтомофауна овощных полей Молдавии // Кишинев.: Штиица. - 1972. - С. 105.

6.

Адашкевич Б.П., Попов Н.А. Хищники гороховой тли (Acyrtosiphon pisum Han.) // Защита овощных растений.-Кишинев.: Штиица. - 1972. - Т. 12. - Вып. 3. - С. 13-19.

7.

Алейникова М.М. Животное население почв и его изменение под влиянием антропогенных факторов // Pedobiologia.- 1979.- Bd. 16. - H.3. - С. 195 - 205.

8.

Александрович О.Р. Жужелицы (Coleoptera, Carabidae) в полевых агроценозах Белоруссии // Защита растений.- Минск.: (Беларус. НИИЗР). 1979.- Вып. 4.- С. 27 35.

9.

Альтергот В.Ф., Мордкович С. С. Тепловые повреждения пшеницы в условиях достаточного увлажнения. - Отв. ред. Э. Л. Кмемашевский. - Новосибирск.: Наука, 1977. 118 c.

10.

АндреяновН.И. Жужелицы-бегунчики//Защита растений.-1968.-№8.С.41-42.

11.

Андреянов Н.И. Биология жужелиц рода Bembidion Latr. и их биоценотическая связь с клубеньковыми долгоносиками: Автореф. дис. ... к.б.н.:03.00.09./ ВНИИЗР.- Л., 1976. 23 c.

12.

Антоненко О.П. Вредоносность и экономические пороги численности вредной черепашки на посевах яровой пшеницы // Научн. тр. НИИСХ Юго - Востока. - 1975. - Вып. 35. С. 120 - 122.

13.

Антоненко О.П. Биологические особенности хищных жужелиц и их роль в снижении численности вредной черепашки в Саратовской области // Зоол. журн. 1980. - Т. 59, Вып. 11. - С. 1634-1642.

14.

Антощенков В.Ф. Влияние режима использования пастбищных участков на комплекс жужелиц // Фауна и экология беспозвоночных.- М.- 1979.-С. 41-47.

15.

Арешников Б.А., Старостін С. П. Наукові основи розробки систем захисту зернових культур від шкідників на Україні і в Північному Кавказі / ВАСХНИЛ; Під ред. Фадеева Ю.Н. та ін. М: Колос, 1981. -С. 29.

16.

Арешников Б.А. Проблемы борьбы с черепашкой на Украине // Защита растений. - №7. - 1984. - С. 6 9.

17.

Арнольди К.В, Шарова И.Х., Клюканова Г.Н., Бутрина Н.Н. Жужелицы (Coleoptera, Carabidae) Стрелецкой степи под Курском и их сезонная динамика активности // Фауна и экология животных.- М. - 1972. - С. 215 230.

18.

Арнольди К.В. Население жужелиц (Carabidae) еловых лесов у южного предела тайги (МАССР) и изменения его на вырубках // Экология почвенных беспозвоночных. - М.: Наука, 1973. - С. 131 - 143.

19.

Атамурадов Х.И. Распределение жужелиц в типичных сероземах фисташников Бадхыза // Проблемы почвенной зоологии. - Тезисы докладов 7 Всесоюзного совещания. - К. - 1981. С. 18 19.

20.

Бабенко В.А. Опыт рациональной борьбы с тлями // Защита растений. 1980 .- . - №6. - С. 12 - 13.

21.

Бакасова Н.Ф. Биологические особенности Calosoma auropunctatum Gebl. в условиях Кустанайской области // Труды ВИЗР. - 1963. - №19.- С. 193 - 200.

22.

Бакасова Н.Ф. Пищевая специализация некоторых видов жужелиц (Coleoptera, Carabidae) обитающих в пшеничных полях Кустанайской области // Труды ВИЗР. - 1968. - Вып. 31. - С. 289 - 299.

23.

Биенко М.Д. Полезная фауна степных агроценозов и пути повышения ее активности.//Защита зерновых от вредителей и болезней при интенсивных технология.: Сб. научн. тр. ВНИИ кук-зы.- Днепропетровск.,1990.-С.103-108.

24.

Бей-Биенко Г.Я., Григорьева Т. Г., Четыркина И.А. Характеристика наземной и почвенной фауны в биоценозах Оренбургской степи близ пос. Северовка Хамеловского района // Итоги научно-исследовательских работ ВИЗР за 1935 г. - Л., 1936. - С. 78 - 82.

25.

Бессмертная С. Я. Некоторые данные о численности беспозвоночных в почвах Пушкинского района Московской области: Учен. зап. МГПИ им. Потемкина., 1956. - Т. 61. - Вып. 4/5. - С. 457 - 466.

26.

Берим Н.Г., Новиков Н.И. Пищевая специализация жужелиц // Защита растений. 1983. - №7.- С. 18.

27.

Берест З.Л. Хищники злаковых тлей на полях пшеницы в Степной зоне Правобережья Украины // Экологоморфологич. особенности животных и среда их обитания: Сб. н. тр.-К.: Наукова думка, 1981.-С.88- 90.

28.

Бондаренко Н.В. Общая и сельскохозяйственная энтомология // 2-изд.-перераб. и дополн. - Л.: Агропромиздат, 1991. 372 c.

29.

Бобинская С. Г. Причины устойчивости к ГХЦГ некоторых вредных почвообитающих личинок // Доклады ВАСХНИЛ.-1953.-Вып. 2.-С.30-33.

30.

Бобинская С. Г, Григорьева Т. Г., Персин С. А. Проволочники и меры борьбы с ними.- Л.: Колос, 1965.- С. 64-69.

31.

Бруннер Ю.И., Колесников Л.О. Бесплужная обработка почвы и энтомофауна // Защита растений. 1982. - №8. - С. 18 - 19.

32.

Валиахмедов Б.В. Влияние органических и минеральных удобрений на фауну беспозвоночных в коричневой карбонатной почве Такжикистана // Проблемы почвенной зоологии. - Казань. - 1969. - С. 32 - 33.

33.

Васильева Р.М. Сезонная динамика активности доминантных видов жужелиц (Carabidae) в условиях контакта леса и лесостепи в Брянской области // Фауна и экология животных. - М. - 1972. - С. 53 - 65.

34.

Високоефективний спосіб захисту озимої пшениці від клопа шкідливої черепашки // Новини захисту рослин. - 1998. - №9. - С. 10 - 11.

35.

Веретельник Е.Ю. Вредоносность злаковых тлей и меры борьбы с ними на озимой пшенице // Защита растений от вредителей и болезней в Краснодарском крае. Кубанский СХИ. - Вып. 194. - С. 48 - 52.

36.

Володичев М.А. Особенности вредоносности пшеничного трипса и их влияние на урожай и качество зерна // Сельскохозяйственная биология. - 1989. - №5. - С. 95 - 102.

37.

Володичев .М.А. Вредная черепашка // Защита растен.-1991.-№2.-С.9-12.

38.

Воронин К.Е., Гусев Г.Е. и др. Биологический метод в интегрированной защите растений // Тр. ВИЗР. Экологические основы предотвращения потерь урожая от вредных болезней и сорняков. - 1986. - С. 44 - 50.

39.

Воронин К. Е., Шапиро В. А., Пукинская Г. А. Биологическая защита зерновых культур от вредителей.- М.: Агропромиздат, 1988. 197c.

40.

Гиляров М.С. Особенности почвы как среды обитания и ее значение в эволюции насекомых.- М.: Изд.АНСССР, 1949. 279 c.

41.

Гиляров М.С., Шарова И.Х. Почвенная фауна ельников района Павловской Слободы как показатель почвенных и лесорастительных условий // Ученые записки Московской ГПИ. 1964. Т. 14.- С. 383 - 397.

42.

Голосова М.А. Биология малого лесного красотела и его использование для борьбы с вредителями леса // Охрана природы и заповедное дело в СССР. - 1962. - №7. - С. 66 - 72.

43.

Гончаренко Я. Влияние высоких доз минеральных удобрений на почвенную макрфауну пастбищ // Экология.- 1974.- №2. С. 87-92.

44.

Горбунова Н.Н. К вопросу о почвенной фауне торфяно-болотных почв и ее роли в почвообразовании // Тр. НИИ мелиорации и водного хозяйства. - М.: АНСССР, 1956 - Т. 8. - С. 93 95.

45.

Городній М.Г. Рослинництво.- К.: Вища школа, 1981.- 297 с.

46.

Гриванов К.П., Антоненко О.П. Биологическое обоснование интегрированной борьбы с вредной черепашкой (Eurygaster integriceps) в Саратовской области // Зоол. журнал.1971.-Т. 50.-Вып. 10.-С. 1487-1496.

47.

Григорьева Т. Г. Закономерности динамики почвенной фауны в зависимости от смены растительного покрова: Автореф. дис. к.б.н.: 03.098 / ВИЗР.-Л., 1951.-22c.

48.

Грюнталь С. Ю. О распределении жужелиц (Coleoptera, Carabidae) в лесах волосисто-осокового цикла в условиях Подмосковья // Фауна и экология беспозвоночных животных. - М. 1978. - С. 68 - 77.

49.

Грюнталь С. Ю. К методике количественного учета жужелиц (Coleoptera, Carabidae) // Вестник зоологии. - 1981. - №6. - С. 63 - 66.

50.

Грюнталь С. Ю. Суточная активность жужелиц в березняке волосисто осоковом в условиях Подмосковья // Проблемы почвенной зоологии. Тез. докл. 7 Всесоюзного совещания. К. - 1981. - С. 64.

51.

Грюнталь С. Ю. К методике количественного учета жужелиц (Coleoptera, Carabidae) // Энтом. обозрение. -1982. -Вып. 1. -Т. 61. -С. 201- 205.

52.

Диденко Л., Рославцева Т. , Агашкова Т. Химия в с. - х.-М.: Наука, 1983. Вып. 21. - Т. 12. - С. 32 - 34.

53.

Доля М. М., Мовчан О.О. Хижі жужелиці на озимій пшениці // Захист рослин. - 1999. - №12. - С. 20 - 21.

54.

Доронина Г.М., Макарова М.А. Целесообразность борьбы с вредной черепашкой // Защита растений. - №11. 1987. - С. 29 30.

55.

Доспехов Б.А. Методика полевого опыта (с основами статистической обработки результатов исследований).- М.: Агропромиздат, 1985. 351 с.

56.

Дубовская Н.А. Влияние культуры, занимающей поле, и системы удобрений на почвенную фауну дерново подзолистых почв // Проблемы почвенной зоологии. - Казань. 1969. - С. 71 - 72.

57.

Дубовская Н.А. О полевых жужелицах (Coleoptera, Carabidae) Белоруссии // Энтом. обозрение. - Т. 4. - 1970. - С. 15 - 18.

58.

Дубовская Н.А О полевых жужелицах Белоруссии // Энтомол. обозрение. - 1970. - Т. 49. - №4. - С. 778 790.

59.

Дудник Г.Ф. Прогнозирование злаковых тлей // Защита растений. - №8. - 1982. - С. 35.

60.

Душенков В.М. Сезонная динамика спектра жизненных форм жужелиц (Coleoptera, Carabidae) пахотных земель Подмосковья // Экология. - 1985. - №4. - С. 39 - 44.

61.

Дядечко Н.П. Трипсы, или бахромчатокрылые насекомые европейской части СССР // К.: Урожай, 1964. 336 с.

62.

Дядечко И.П. и др. Энтомофаги пшеничного трипса // Защита растений. - 1971. - №10. - С. 22 28.

63.

Дядечко Н.Л. Сохранение и использование энтомофагов в агроценозах // Защита растений. 1978. - №2. - С. 22 - 23.

64.

Емельянов Н.А. Особенности защиты от вредной черепашки // Защита
растений. - №3. - 1986. - С. 14 16.

65.

Жаворонкова Т. Н. Некотрые особенности строения жуков жужелиц (Coleoptera, Carabidae) в связи с характером их питания // Энтомол. обозрение. - 1969. - Т. 48. - Вып. 4. - С. 729 744.

66.

Журавлева Л.М., Зильберминц И.В. Влияние пиретроидных инсектицидов на энтомофауну // 9 Съезд Всесоюзного энтомологического общества. К. - 1984. Ч. 1. - С. 168 169.

67.

Заева И.П. Сравнительная роль весенних химических обработок и комплекса хищников и паразитов в динамике численности вредной черепашки // Зоол. журнал. - 1969. - Т. 48. Вып 11. - С. 1652 1660.

68.

Заева И.П., Сергеев Г.Е. Роль хищных жужелиц в численности вредной черепашки как функция их подвижности и плотности популяции // Проблемы почвенной зоологии. Тезисы докладов 7 Всесоюзного совещания. - К. - 1981. - С. 77 - 78.

69.

Затямина В.В. Жужелицы на посевах гороха. // Некоторые проблемы биологии и почвоведения. - Воронеж. - 1970. - 4. - С. 61 - 64.

70.

Затямина В.В., Карамышева Е.П. Жужелицы в агробиоценозах полевых культур // Докл. ВАСХНИЛ. - 1976. - №12. С. 17 - 18.

71.

Иняева З.И. Жужелицы на посевах полевых культур: Автореф. дис. ... к.б.н.: 03.00.09. / МГУ.- М., 1965. 21 с.

72.

Иняева З.И. Видовой состав и распределение жужелиц (Coleoptera, Carabidae) полей // Фауна и экология почвенных беспозвоночных Московской области. - М.: Наука, 1983. - С. 98 - 107.

73.

Исаичев В.В. Видовой и сезонная динамика хищных жужелиц в земляных насаждениях // Доклады ТСХА. 1969. - Вып. 148. - С. 125 - 128.

74.

Исаичев В.В. Влияние пестицидов на хищных жужелиц // Защита растений. - 1978. - №11. - С. 35.

75.

Каравенский Н.С., Блинова В.П. Использование жужелиц // Защита растений. - 1978. - №6. - С. 36 - 37.

76.

Касандрова П.И., Шарова И.Х. Развитие полевых жужелиц Amara ingenua, Anisodactylus signatus, Harpalus distinguendus (Coleoptera, Carabidae) // Зоол. журн. 1971.- Т. 50.- Вып. 2.- С. 215 - 221.

77.

Касандрова П.И. Суточная активость полевых видов жужелиц в условиях Лесостепи // Проблемы почвенной зоологии. Тез. докл. 7 Всесоюзного совещания. - К. 1981. - С. 95 - 96.

78.

Касида Дж.В. Агрохимия. - М.: Колос, 1983. 102 с.

79.

Каталог микробиологических средств защиты растений, рекомендованых для применения в сельском хозяйстве.- М.: Колос, 1984. - С. 13.

80.

Кипенварлиц А.Ф. Изменение почвенной фауны низинных болот под влиянием мелиорации с.-х. освоения // М.: СельхозГИЗ, 1961. - С. 24 - 30.

81.

Кириленко В.А. Муравьи и пауки хищники вредной черепашки // Краткие тез. докл. к совещ. по приемам биол. борьбы с вредной черепашкой в интегрир. системе защиты зерновых культур. - Л. - 1971. - С. 95 - 96.

82.

Коваль А.Г. Хищные жужелицы // Защита растений.- 1984.- №5.- С. 65.

83.

Колесников Л.О. Видовой состав и распределение жужелиц по агроценозам зерно свекловичного севооборота в условиях Левобережной Лесостепи Украины // Актуальные вопросы теории и практики защиты сельскохозяйственных растений от вредителей и болезней.-М.-1982.-С.78-79.

84.

Колесников Л.О. Распространение и динамика численности хищных жужелиц (Coleoptera, Carabidae) на посевах озимой пшеницы при безотвальной обработке почвы в Левобережной Лесостепи УССР: Автореф. дис. к.б.н.: 03.00.09. / УкрНИИЗР. К., 1985. 19 с.

85.

Колесников Л.О. Факторы, влияющие на эффективность жужелиц энтомофагов при защите озимой пшеницы от вредителей: Сб. научн. тр.- Мироновка, 1986.- С. 91 - 95.

86.

Колесников Л.О., Бруннер Ю.Н. Хищные жужелицы (Coleoptera, Carabidae) полей зерно - пропашного севооборота при безотвальной обработки почвы в Левобережной Лесостепи Украины // Вестник экологии и таксономии насекомых Украины. - АН УССР. К.: Наукова думка, 1988.- С. 84 - 90.

87.

Колесников Л.О., Сумарков А.М. Зональные особенности фауны жужелиц (Coleoptera, Carabidae) пшеничных ценозов лесостепной и степной зон Украины // Энтом. обозрение.-1993.-Т. 72.-Вып.2.-С.326-332.

88.

Комаров Е.В., Соболева-Докучаева И.И. Особенности питания жужелиц обитателей посевов пшеницы в Волгоградской области // Биол. Науки.М.- 1982.- №10.- С. 22 - 24.

89.

Космачевский А.С. Методика воспитания почвенных насекомых // 2-я эколог. конф. в Киеве. К.- 1950. Т. 3. - С. 110 - 115.

90.

Коршунов Б.П. О роли хищных жужелиц в уничтожении щелкунов // Исследования по биологическому методу борьбы с вредителями сельского и лесного хозяйства. - М. - 1965. - Вып. 2. - С. 77 - 80.

91.

Кравцов А.А., Голышин Н.М. Препараты для защиты растений // Справочник.- М.: Колос, 1984. - С. 45 - 47.

92.

Красиловец Ю.Г. Пшеничный трипс в Центральной части Левобережной Украины // Защита сельскохозяйственных культур от вредителей, болезней и сорняков. Тр. Харьковского СХИ. - Харьков.- 1977.- Т. 232.- С. 6 12.

93.

Краткий агроклиматический справочник Украины / Л.: Гидрометеоиздат, 1976. 256 с.

94.

Кривинець О.М. Карабідофауна агроценозів озимої пшениці в зоні Кременчуцького водоймища // Вісник Полтавського державного сільськогосподарського інституту. - 1999. - №3 - с. 11 - 13.

95.

Кривинець О.М. Особливості біології та сезонної динаміки чисельності турунів на посівах озимої пшениці // Вісник Полтавського державного сільськогосподарського інституту. - 2001. - №1. - с. 97 - 99.

96.

Крыжановский О.Л. Краснотелы родов Calosoma Web. и Callisthenrs F.-W. (Coleoptera, Carabidae) фауны СССР // Энтом. обозрение.-1962.-Т.61.-Вып. 1. - С. 162 - 181.

97.

Крыжановский Л.О. Состав и происхождение наземной фауны Средней Азии // М.: Наука, 1965.- С. 63-69.

98.

Крыжановский О.Л. Опыт ревизии системы семейства жужелиц (Coleoptera, Carabidae) // Энтом. обозрение. - 1976. - Т. 60. - Вып. 1. С. 80 - 91.

99.

Крыжановский О.Л. Жуки подотряда Adephaga: семейства Risodidae Trachypachidae; семейство Carabidae (вводная часть, обзор фауны СССР). Фауна СССР: Жесткокрылые // Л.: Наука, 1983. - Т. 1. Вып. 2. 341 с.

100.

Кряжева Л.П. Видовой состав жужелиц на посевах озимой пшеницы в зоне Предкавказья // Труды ВИЗР. 1963. Вып. 18. - С. 266 274.

101.

Кудрин А.И. Об усовершенствовании учетов численности способом исчерпывания при помощи ловушек // Зоол. журн.-1971.Т.50.Вып.9.-С.1388-1400.

102.

Кузин А.А., Кудрявцев В.С. , Понуровский А.Я. Вредные клопы на пшенице и их энтомофаги // Защита растений. 1980. - №10. - С. 24 - 25.

103.

Курдюмов Н.В. Два трипса из рода Anthothrips, вредящие хлебным злакам // Тр. Полтав. с.-х. опытной станции. - Полтава. - 1912. - Т. 6. - №3. - С. 3 44.

104.

Куперштейн М.Н. Использование реакции преципитации для количественной оценки влияния Pterostichus crenuliger Chd. (Coleoptera, Carabidae) на динамику популяции вредной черепашки (Hemiptera, Scutelleridae) // Зоол. журнал. - 1974. - Т. 53. Вып. 3. - С. 440 - 449.

105.

Куперштейн М.Л. Оценка трофической связи жужелиц (Coleoptera, Carabidae) с вредной черепашкой (Eurygaster integriceps Put. Hemiptera Scutelleridae) на основе серологического анализа их природных популяций: Автореф. дис. ...к.б.н.:03.00.09 / Укр. с.-х. акад.-К., 1975.24с.

106.

Куперштейн М.Л. Питание жужелиц (Coleoptera, Carabidae) вредной черепашкой Eurygaster integriceps Put. в лаборатории // Энтом. обозрение. - 1979. - Т. 58. - Вып. 4. - С. 742 - 750.

107.

Куперштейн М.Л. Против вредной черепашки // Защита растений. -1979 - №5. - С. 28 - 29.

108.

Куперштейн М.Л. Изучение роли хищных членистоногих на основе серологического анализа и учета их численности // Зоол. журн. 1979. Т. 58. Вып. 10. С. 1547 1581.

109.

Куперштейн М.Л. Оценка воздействия ультрамалообъемного опрыскивания посевов пшеницы на динамику численности жужелиц // Пробл. почв. зоологии. Тез. докл. 7 Всесоюзн. совещания.К.1981.С.114115.

110.

Кушнерик В.М. Биология и вредоносность злаковых тлей // Защита растений. М.- 1981. - №10. С. 43.

111.

Ликвентов А.В. Использование предпочитаемой температуры при изучении поведения насекомых // Зоол. журнал. Т. 39. Вып. 1. 1960. С. 88.

112.

Лукина М.И. Результаты изучения хищных жужелиц в посевах полевых культур // Доклады ВАСХНИЛ. 1973. - №7. С. 21 22.

113.