ДОГОВІР ІПОТЕКИ ЗА ЦИВІЛЬНИМ ЗАКОНОДАВСТВОМ УКРАЇНИ

Краткое описание

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ ДЕРЖАВИ І ПРАВА імені В. М. КОРЕЦЬКОГО

ДРУГОВА Валентина Анатоліївна

УДК 347.27(477)

ДОГОВІР ІПОТЕКИ
ЗА ЦИВІЛЬНИМ ЗАКОНОДАВСТВОМ УКРАЇНИ

Спеціальність: 12.00.03 – цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

На правах рукопису

Науковий керівник:
кандидат юридичних наук, старший науковий співробітник
Венецька Марина Віталіївна

Київ – 2010

ЗМІСТ

ВСТУП 2
РОЗДІЛ 1. ПРАВОВА ПРИРОДА ТА СТАНОВЛЕННЯ
ІПОТЕЧНИХ ВІДНОСИН 10
1.1. Становлення іпотечних відносин 10
1.2. Правова природа іпотеки 20
1.3. Принципи іпотеки 44
РОЗДІЛ 2. ПРАВОВА ПРИРОДА ІПОТЕЧНОГО ДОГОВОРУ 67
2.1. Загальна характеристика іпотечного договору як підстави
виникнення, зміни та припинення іпотечного правовідношення 67
2.2. Місце іпотечного договору в системі цивільних договорів 79
2.3. Особливості іпотечного договору при забезпеченні суб'єктивних
прав та охоронюваних законом інтересів дитини 95
РОЗДІЛ 3. ЕЛЕМЕНТИ ІПОТЕЧНОГО ДОГОВОРУ 110
3.1. Поняття та правова природа предмету іпотечного договору 110
3.2. Характерні ознаки та основні види нерухомості
як предмету іпотечного договору 141
3.3. Земельна ділянка як предмет іпотечного договору
та об’єкт іпотечного правовідношення 149
3.4. Особливості прав та обов’язків сторін іпотечного договору,
предметом якого є майнові права та об’єкт незавершеного будівництва 161
ВИСНОВКИ 190
ДОДАТКИ 196
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 207

ВСТУП

Актуальність теми дисертаційного дослідження зумовлена еволюційним розвитком економічних відносин в сфері кредитування та потребою забезпечення виконання договірних зобов’язань з передачі в іпотеку нерухомого майна як найбільш цінного та ліквідного. Потреба посилити забезпечення охорони майнових прав кредитора від можливих порушень боржника вимагає вироблення положень щодо посилення конструкції іпотечного договору, розробки теоретичних концепцій забезпечення рівноваги суб’єктивних прав та юридичних обов’язків сторін іпотечного договору та їх взаємозалежності. Це зумовлює необхідність чіткого визначення елементів іпотечного договору, вивчення проявів основних принципів регулювання іпотечних правовідносин, правової природи іпотечного договору та встановлення його місця в системі цивільних договорів.
Посилення значення розробки основних теоретичних конструкцій іпотечного договору та іпотечних правовідносин обумовлено також суперечливістю законодавчих положень, що регламентують ці договірні правовідносини. Положення чинного законодавства України у цій сфері потребують доопрацювання та подальшого вдосконалення з врахуванням існуючої тенденції в економіці країни, необхідності покращення дієвості кредитних механізмів в сфері будівництва житла, розвитку підприємницької діяльності тощо.
Особливої актуальності набуває проблема дослідження цивільно-правових відносин щодо забезпечення інтересів іпотекодержателя у разі невиконання чи неналежного виконання боржником (іпотекодавцем) своїх зобов’язань. Із застосуванням застави як способу забезпечення зобов’язань в умовах ринкової економіки посилилась потреба в належній охороні та захисті суб’єктивних прав та охоронюваних законом інтересів іпотекодержателя та боржника (іпотекодавця). Практика застосування законодавства стикається з наявністю певних суперечностей в його положеннях і проблемних питань, пов’язаних з іпотекою як видом застави та способом забезпечення виконання зобов’язань, що потребують нагального вирішення і удосконалення нормативно-правової бази.
Науково-теоретичною базою дослідження і обґрунтування висновків стали праці українських та зарубіжних вчених-правознавців у галузях теорії права та цивільного права. Використовувались наукові праці російських науковців дореволюційного періоду: Є.В. Васьковського, Д.І. Мейєра,
Й.А. Покровського, В.М. Хвостова, Г.Ф. Шершеневича; праці радянських теоретиків права і фахівців у галузі цивільного права: М.М. Агаркова,
С.М. Братуся, Д.М. Генкіна, О.С. Іоффе, С.Ф. Кечекьяна, Л. А. Лунца,
Й.Б. Новицького, В.К. Райхера; твори сучасних російських авторів у галузі права: М.Й. Брагінського, В.В. Вітрянського, Д.А. Мєдвєдєва,
Є.О. Суханова, Ю.К. Толстого; праці українських вчених-цивілістів:
Ч.Н. Азімова, О.В. Дзери, А.С. Довгерта, І.В. Жилінкової, І.М. Кучеренко,
О.В. Кохановської, В.В. Луця, Р.А. Майданика, В.К. Мамутова, О.П. Орлюк, І.І. Пучковської, О.А. Підопригори, З.В. Ромовської, Р.О. Стефанчука,
В.І. Семчика, І.В. Спасибо-Фатєєвої, Є.О. Харитонова, О.О. Чувпила,
А.Р. Чанишевої, Я.М. Шевченко, Р.Б. Шишки.
Все вищенаведене свідчить про необхідність комплексного дослідження вищезазначеної теми.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконане відповідно до планової теми відділу проблем цивільного, трудового і підприємницького права Інституту держави і права ім. В. М. Корецького НАН України «Еволюція цивільного законодавства України: проблеми теорії і практики» (державний реєстраційний номер
РК 0105V000797).
Мета і завдання дослідження полягає в розробці комплексу науково-теоретичних положень, висновків і практичних пропозицій, спрямованих на подолання теоретичних і практичних проблем інституту іпотечного договору, а також проблем визначеності основних елементів іпотечного договору, обсягу та сутності суб’єктивних прав і юридичних обов’язків сторін іпотечного договору. Для досягнення мети ставилися наступні завдання:
- з’ясувати етапи та чинники історичного розвитку договірних іпотечних відносин та провести порівняльний аналіз із положеннями сучасного іпотечного законодавства України;
- уточнити правову природу іпотечного договірного правовідношення;
- встановити основні принципи та характерні ознаки іпотеки та здійснення суб’єктивних прав іпотекодержателя;
- визначити місце іпотечного договору серед підстав виникнення цивільних правовідносин;
- визначити механізм взаємодії елементів іпотечного договору;
- виходячи із правового режиму окремих видів предмету іпотечного договору, встановити особливості задоволення претензій іпотекодержателя;
- визначити обсяг майнових суб’єктивних прав кредитора (іпотекодержателя) та боржника (іпотекодавця) в залежності від окремих видів нерухомого майна;
- обґрунтувати висновки і пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства про іпотеку.
Об’єктом дослідження є правові відносини, що виникають у процесі забезпечення виконання зобов’язань іпотекою.
Предметом дослідження є іпотечний договір як підстава виникнення іпотечних правовідносин, його місце в системі цивільно-правових договорів.
Методи дослідження. Методологічну основу дисертаційного дослідження складає діалектичний метод пізнання суспільних явищ і процесів, який передбачає врахування зв’язків предмету дослідження з іншими соціальними і економічними явищами, що утворюють об’єкт цього дослідження, зв’язків між окремими правовими явищами усередині предмету дослідження, а також дослідження відповідних явищ у їх розвитку. На основі порівняльного та формально-юридичного методу у роботі при аналізі норм чинного законодавства виявлені їх недоліки та обґрунтовані пропозиції щодо їх удосконалення. Для з’ясування еволюції правового регулювання заставних відносин використано історико-правовий метод; системно-функціональний використано при дослідженні складу і видів форм застави, а порівняльно-правовий – при аналізі заставних правовідносин на основі законодавства зарубіжних країн. Широко використовувалися в процесі висвітлення основних положень інші методи пізнання правових явищ, в т.ч. конкретно-соціологічний та статистичний.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є одним із перших комлексних науковаих досліджень в українській юридичній науці поняття, правової природи іпотечного договору, його місця в системі цивільно-правових договорів.
Наукова новизна одержаних результатів конкретизується в теоретичних положеннях, висновках, рекомендаціях, зокрема, найважливіші серед яких наступні:
вперше:
1) відстоюється речова природа прав іпотекодержателя, котрий за іпотекою набуває переважне право на задоволення своїх грошових вимог за рахунок заставленого майна, що має абсолютний характер і здійснення цього права не залежить від волі іпотекодавця та третіх осіб, що закріплено в законі (ч. 5 ст. 3 Закону України «Про іпотеку» [114]);
2) обґрунтовано суттєву відмінність прав іпотекодержателя від інших видів прав на чуже майно, передбачених чинним законодавством, яка полягає у відсутності правомочності користування чужим майном. Дана правомочність замінена на право отримати цінність чужої речі, вимагаючи її відчуження, що обумовлює специфіку прав іпотекодержателя в іпотечному правовідношенні;
3) запропоновано підходи до посилення проявів принципу публічності іпотеки: обов’язковість реєстрації іпотеки разом із іншими речовими правами, оскільки не може відбуватися законодавча реалізація принципу публічності речових прав за умов відсутності єдиної системи реєстрації всіх обмежень (обтяжень) права власності, в тому числі й іпотеки;
4) запропоновано визначити місце іпотечного договору в системі цивільно-правових договорів наступним чином: іпотечний договір є видом заставного договору, який, в свою чергу, належить до забезпечувальних договорів;
5) запропоновано розуміння іпотечного договору як алеаторного (ризикового) договору, оскільки кожна із його сторін заздалегідь не може достатньо передбачити його правові наслідки: іпотекодавець завжди ризикує втратити майно, на яке може бути звернено стягнення, а іпотекодержатель може не одержати задоволення своїх вимог внаслідок знецінення майна з тих чи інших причин;
6) встановлено, що в чинному законодавстві відсутні положення, які регламентували б дії нотаріуса щодо встановлення дітей, які мають право користуватися житлом, що передається в іпотеку; доведена недосконалість системи накопичення та використання інформації про зареєстрованих в житлових приміщеннях осіб, зокрема дітей;
7) зроблено висновок, що іпотечний договір можна класифікувати залежно від його предмету і виділяти наступні види: договір іпотеки земельної ділянки; договір іпотеки житлового приміщення, договір іпотеки житлового приміщення, в якому проживають діти; договір іпотеки підприємства; договір іпотеки земельної ділянки, на якій розташовано об’єкт незавершеного будівництва; договір іпотеки інших видів нерухомого майна (споруд, будівель, морських та річкових суден, повітряних суден, космічних об’єктів);
8) зроблено висновок, що об’єкт незавершеного будівництва як предмет іпотеки має комплексний характер, він складається з земельної ділянки та прав на неї, безпосередньо об’єкту будівництва, щодо якого розпочинається і існує процес будівництва, і складових його частин ― майбутніх приміщень, тобто об’єктів інвестування; єдиний об’єкт нерухомості в іпотечному договорі щодо об’єкту будівництва – це земельна ділянка; решта – або будівельні матеріали, або майнові права вимоги на майбутню річ (будівлю, квартиру тощо);
набуло подальшого розвитку:
9) положення, що іпотечний договір найбільш повно забезпечує вимоги кредитора при будь-якій економічній ситуації, в тому числі і під час економічної кризи, оскільки: нерухомість є найбільш ліквідним та цінним об’єктом цивільних прав; чинне іпотечне законодавство України надає кредиторові можливість задовольнити свої вимоги за рахунок цінності предмету іпотеки зверненням стягнення на предмет іпотеки;
10) висновок, що укладення шлюбу і надання повної цивільної дієздатності неповнолітнім особам не позбавляють їх статусу дитини відповідно до Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян та безпритульних дітей» [119] і не звільняють від необхідності отримання згоди органів опіки та піклування при укладенні іпотечного договору;
11) пропозиції щодо закріплення однозначного тлумачення понять «поділ в натурі» та «виділ в натурі» в різних нормативних актах, спрямовані на уточнення можливості перебування нерухомого майна предметом іпотечного договору.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що основні положення і пропозиції можуть бути використані для удосконалення законодавства про заставу, розробки концептуальних засад забезпечення майнових прав та інтересів кредиторів в цивільних правовідносинах; реалізація висновків і рекомендацій сприятиме впорядкуванню заставних відносин, оптимізації заставного механізму, конкретизації правового статусу їх учасників; матеріали роботи можуть використовуватися в практичній діяльності нотаріусів, підготовці навчальних і методичних посібників з курсів „Цивільне право України”, „Господарське право”, спецкурсу „Основи нотаріату” та при викладанні інших навчальних дисциплін.
Також результати дослідження можуть використовуватися з метою гармонізації цивільного законодавства при підготовці офіційних документів, наукових коментарів до законодавства, стосовно інтеграційних процесів у рамках Європейського Союзу щодо цінності європейської інтеграції для України в рамках економічного виміру.
Основні теоретичні положення та висновки дисертації були використані Центром законодавчих ініціатив при Донецькій обласній Раді під час розробки пропозицій змін до законодавства України (довідка про впровадження № 3/35 від 01.12.2009).
Пропозиції здобувача щодо вдосконалення законодавства були впроваджені Міністерством юстиції України під час затвердження змін до Інструкції «Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» (лист Міністерства юстиції України № 31-40/365 20664-31 від 11.12.2009, акт впровадження Української нотаріальної палати № 445/4 від 08.12.2009).
Апробація результатів дисертації. Результати дисертаційного дослідження доповідалися та обговорювалися на круглих столах: «Наукове забезпечення нотаріальної діяльності як розвиток професії, захист прав громадян та якісне юридичне обслуговування» (м. Київ, 29 вересня 2005 року); «Практика застосування нового Цивільного та Господарського кодексів України» (м. Донецьк, 25 вересня 2006 року); «Юридичні особи публічного права як учасники цивільних правовідносин» (м. Ірпінь, 16 лютого 2009 року).
Основні теоретичні положення та висновки дисертації були оприлюднені на науково-практичних конференціях: Міжнародній науково-практичній конференції «Господарське законодавство України: практика застосування та перспективи розвитку в контексті європейського вибору» (м. Донецьк, 20 грудня 2004 року); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Господарсько-правове, цивільно-правове та фінансово-правове забезпечення розвитку сучасної економіки України в період економічної кризи» (м. Донецьк, 27 листопада 2009 року).
Публікації. Основні теоретичні положення і висновки дисертаційного дослідження були викладені у 6 публікаціях, у тому числі у 4 наукових статтях, 3 з яких опубліковано у фахових виданнях, перелік яких затверджено ВАК України, а також у тезах 2 доповідей на науково-практичних конференціях.
Структура дисертації зумовлена предметом дослідження, відображає його мету і завдання. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел, що включає 180 найменувань. Загальний обсяг дисертації становить 223 сторінки, з них додатки на 11 сторінках, список використаних джерел 17 сторінок.

Список литературы

ВИСНОВКИ

1. В римському праві було очевидним виділення забезпечувальної функції застави, що не позбавляло права заставодержателя його приналежності до категорії речових прав. Іпотечні відносини за римським правом характеризувалися суттєвими ознаками, які були рецептовані в законодавствах різних країн. Основні ознаки іпотечних відносин, що були втілені згодом в законодавчі акти європейських країн, були сформовані здебільше ще в римському праві. Крім права заставодержателя задовольнити свої вимоги з вартості речі, а не з самої речі, в римському праві класичного періоду вже можна виділити найважливіші принципи іпотеки ― переваги, слідування, а також відсутність виключності та акцесорність.
2. Дослідження правової природи іпотеки не можна здійснювати, виходячи з подвійної природи даного правового інституту, як це відбувається в більшості випадків вивчення правової природи іпотеки. Акцесорний, похідний характер застави свідчить лише про своєрідність даного права, його залежність від основного зобов’язання, але правова природа іпотеки зумовлюється правовою природою суб’єктивного права управомоченої особи, тобто кредитора – іпотекодержателя, а його правова сутність не залежить від правової природи іпотеки і має бути виокремлена і чітко визначена законодавчими нормами. В умовах розвитку приватних відносин, вдосконалення захисту суб’єктивних цивільних прав приватних осіб, дослідження правової природи інституту іпотеки має здійснюватися шляхом дослідження суб’єктивних прав учасників, а не лише тих схематичних правовідносин, що між ними виникають. Речовий характер прав іпотекодержателя проявляється у закріплених законом можливостях здійснювати обмежене панування над річчю, що належить власникові, яке полягає в можливості отримати право власності на річ або право на її цінність за певних умов; здійсненні контролю за користуванням цією річчю власником з тим, щоб цінність речі не знизилась. Все це свідчить про речовність прав іпотекодержателя, який може стати власником речі або набути можливість розпорядження нею за певних умов. Значно збільшує обсяг правомочностей і свідчить про речову природу права іпотекодержателя право на задоволення вимог не з вартості заставленого майна, а „за його рахунок”. Дане положення дозволяє задовольняти вимоги не лише шляхом продажу предмета іпотеки, а й в інший спосіб, зокрема шляхом переведення на себе прав власника за попереднім договором з іпотекодавцем.
3. Принцип слідування потребує додаткового проведення при спадкуванні заставленого майна. Порушення тут виникають в тих випадках, коли спадкоємці іпотекодавця не спішать оформлювати право власності на предмет іпотеки. Доцільно доповнити Главу 89 ЦК України статтею 1298¹ наступного змісту: „В разі, якщо нерухоме майно перебуває в іпотеці, спадкоємець, який прийняв спадщину, зобов’язаний оформити право на спадщину і подати документи для реєстрації права власності на предмет іпотеки в місячний строк з моменту спливу строку на прийняття спадщини. В разі невиконання спадкоємцем цього обов’язку у встановлений строк іпотекодержатель набуває право пред’явити до спадкоємця позов про звернення стягнення на нерухоме майно, що перебуває в іпотеці, відповідно до чинного законодавства». Принцип переваги не може існувати без принципу публічності. Тільки засвідчені відповідним чином права іпотекодержателя зумовлюють можливість їх захисту, їх пріоритету перед непосвідченими правами інших кредиторів, так само, як і отримують захист права іпотекодержателя раніше зареєстрованої іпотеки. Для забезпечення дієвості зазначених принципів повинна існувати відповідна реєстраційна система і мають реєструватися всі речові права та обмеження і обтяження права власності, з метою надання публічного характеру цій інформації.
4. Враховуючи ті зміни в економічних та правових відносинах в суспільстві і виникненні правової категорії прав на чужі речі, на відміну від пануючої в той час концепції стосовно договору як підстави виникнення зобов’язальних відносин (хоча, слід зазначити, що деякі вчені і зараз наполягають на цьому), існує можливість не зосереджуватися на застарілому підході і припустити та довести можливість більш широкого застосування категорії іпотечного договору як підстави виникнення не зобов’язальних правовідносин, а певного речового права на чужу річ, суб’єктом якого є іпотекодержатель. Іпотека виникає безпосередньо на підставі такого юридичного факту як іпотечний договір. Тобто, для виникнення договірної іпотеки не потрібно виявляти сукупність підстав, як для законної іпотеки або іпотеки за рішенням суду.
5. При застосуванні багатоступеневого критерію поділу разом з дихотомічним, іпотечний договір слід охарактеризувати як забезпечувальний речовий договір, спрямований на обтяження права власності на нерухомість з метою забезпечення належного виконання зобов’язання боржником; за іпотечним договором одна сторона (іпотекодавець) передає іншій стороні (іпотекодержателю) нерухоме майно у забезпечення виконання зобов’язання за основним договором (кредитним, купівлі-продажу, найму (оренди) тощо), а іпотекодержатель набуває речове право стосовно розпорядження цим майном у спосіб, обумовлений сторонами, з метою задоволення своїх вимог в разі невиконання або неналежного виконання основного зобов’язання або у випадках, передбачених іпотечним договором та законом. В ЦК України слід виділити в окрему главу норми, що регулюють договірні відносини в сфері забезпечення виконання зобов’язань і можуть укладатися окремо від основних договорів, з виокремленням іпотечного договору. В системі договорів, які класифікують на підставі застосування дихотомії, іпотечний договір в залежності від наявності та відсутності зустрічного матеріального задоволення можна віднести до відплатних договорів. В залежності від співвідношення прав та обов’язків сторін, даний договір слід віднести до взаємних, адже кожна із сторін договору має взаємні права та обов’язки. Іпотечний договір є, безумовно, алеаторним (ризиковим) договором.
6. З розвитком системи іпотечного банківського кредитування проблематичним є укладення договорів іпотеки з нерухомим майном, право користування яким мають діти, тобто дитина не є власником або співвласником нерухомого майна і не виступатиме стороною в правочині. Необхідним є визначення видів нерухомого майна, до якого застосовуються положення Закону України „Про основи соціального захисту бездомних громадян та безпритульних дітей”, зокрема стосовно об’єктів, щодо яких діти мають право користування. Не виключають вживання терміну „дитина” і не звільняють від необхідності отримання згоди органу опіки та піклування на вчинення правочинів з житлом, право власності або право користування на яке мають діти, - ні реєстрація шлюбу, ні укладення трудового договору, ні реєстрація підприємницької діяльності, ні запис про те, що неповнолітня особа є матір’ю або батьком дитини. Система реєстрації фізичних осіб, в тому числі дітей, за місцем постійного проживання та порядок накопичення та використання інформації з цього питання потребують вдосконалення.
7. На теперішньому етапі отримали своє розповсюдження класичні теорії, відповідно до яких співвідношення об’єкту іпотечного правовідношення, предмету іпотечного договору і предмету іпотечного зобов’язання може виглядати наступним чином. Об’єктом іпотечного правовідношення слід визнати дію боржника (іпотекодавця) з надання відповідного нерухомого майна для забезпечення основного зобов’язання. Предметом іпотечного зобов’язання, а точніше предметом виконання іпотечного зобов’язання є конкретне нерухоме майно. Предметом іпотечного договору слід вважати також відповідне нерухоме майно, яке іпотекодавець надає у забезпечення основного зобов’язання іпотекодержателю-кредитору. Сутністю договірного зобов’язання і водночас його об’єктом, тобто тим, на що спрямований правовий інтерес іпотекодержателя (кредитора за основним договором) є дія з передачі предмета договору (певного виду нерухомого майна) у забезпечення виконання основного зобов’язання. ЦК України, Закон України «Про іпотеку», Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» потребують вдосконалення з питань закріплення неможливості передачі в іпотеку невиділеної в натурі частки у праві спільної власності та однозначного тлумачення і використання термінів «поділ в натурі» та «виділ в натурі» об'єкта нерухомого майна. Доведено можливість негативних наслідків, до яких призведе введення мораторію на набуття іпотекодержателем права звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом вчинення виконавчого напису, в тому числі у разі ненастання кінцевого терміну повернення кредиту.
8. Істотним недоліком чинного ЦК України є відсутність повного переліку об’єктів нерухомого майна та їх визначення. Пропонується лише визначення деяких з них: земельної ділянки, житлового будинку, квартири, садиби, підприємства як єдиного майнового комплексу. Проте відсутнє поняття будівлі, споруди тощо. Поняття окремих видів нерухомого майна, що може бути предметом іпотечного договору, повинне міститися в окремо виділеній і присвяченій цьому питанню статті ЦК і Законі України «Про іпотеку» з назвою: «Окремі види предмету іпотечного договору».
9. Іпотека земельних ділянок (іпотека) ― спосіб забезпечення виконання зобов’язання, який не отримав широкого розповсюдження і застосування на Україні. Причин декілька: з одного боку неоднозначний юридичний підхід до земельної іпотеки, з іншого ― обмеження стосовно іпотеки земельних ділянок сільськогосподарського призначення. Укладення іпотечного договору і визначення предмету іпотеки пов’язане із з’ясуванням питання приналежності земельної ділянки до відповідної категорії земель і її цільового призначення. Не всі земельні ділянки з цільовим призначенням «для ведення особистого селянського господарства» підпадають під заборону відчуження. Тимчасова заборона відчуження (мораторій) та зміна цільового призначення не поширюється на земельні ділянки з цільовим призначенням «для ведення особистого селянського господарства», які отримані особою у власність не шляхом виділення в натурі (на місцевості) земельних часток (паїв), а іншими способами, які передбачені у ст. 81 ЗК України.
10. Об’єкт будівництва має комплексний характер, він складається з земельної ділянки та прав на неї, безпосередньо об’єкту будівництва, щодо якого розпочинається і існує будівництво, і складових його частин ― майбутніх приміщень, тобто об’єктів інвестування. У разі, якщо б даний об’єкт передавався повністю в іпотеку одним іпотекодавцем, то правовий режим нерухомості був би цілком виправданим. Втім, об’єкт розподіляють між різними суб’єктами. Тому об’єкт будівництва (основу якого складає земельна ділянка) може передаватися в іпотеку фінансовій установі тільки за згодою всіх довірителів, оскільки буде мати місце наступна застава, і навпаки, якщо фінансова установа укладе іпотечний договір першою, то довірителі повинні укладати договір іпотеки за згодою фінансової установи. Стосовно передачі в іпотеку об’єкту інвестування, а по суті права вимоги, слід зазначити, що кожен суб’єкт такого права може передати його у забезпечення кредитного договору, але це не буде справжньою іпотекою, оскільки у сторін не виникатимуть права та обов’язки іпотекодавця та іпотекодержателя, наприклад, право іпотекодавця користуватися предметом іпотеки, право іпотекодержателя перевіряти належне використання предмету іпотеки тощо. В договорі іпотеки об’єкту інвестування будуть зазначені права та обов’язки сторін, що мають особливий характер, оскільки прив’язані до об’єкту будівництва, строків його здачі і тощо. Тому таку іпотеку можна назвати умовною або квазі-іпотекою, повністю залежною від виконання своїх обов’язків третьою стороною – забудовником. Предметом іпотеки в договорі іпотеки об’єкту інвестування є навіть не речове право, а право вимоги на певну кількість вимірних одиниць, яку повинен після закінчення будівництва передати у власність довірителям забудовник. Довіритель передає в заставу нестабільне і мінливе за своєю природою право вимоги так само, як це можна було б здійснити при заставі майнових прав. Безумовно про речові права тут не можна говорити. Природа таких прав є суто зобов’язальною.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Агарков М. М. Избранные труды по гражданскому праву : в 2 т. / Агарков М. М. – М. : ЮрИнфоР, 2002. – Т. 1. – 2002. – 490 с.
2. Андрейцев В. І. Правовий режим землі як основного національного багатства (коментар до ч. 1 ст. 1 Земельного кодексу України) / В. І. Андрейцев // Законодавство України: Науково-практичні коментарі. – 2002. – № 4. – С. 16–18.
3. Антокольская М. В. Семейное право : учебник / Антокольская М. В. – [2-е изд.]. – М. : Юрист, 2002. – 336 с.
4. Архів Вінницького міського суду : справа № 256/2. – 2001.
5. Архів Деснянського районного суду м. Києва : справа № 1234-Д. – 1999.
6. Архів Івано-Франківського міського суду : справа № 487. – 2004.
7. Асканзий С. И. Гражданское и административное право в социалистической системе воспроизводства / Асканзий С. И. – М. : Знание, 1951. – 512 с.
8. Баринова Е. А. Вещные права в системе субъективных гражданских прав / Е. А. Баринова // Актуальные проблемы гражданского права : сб. статей / [под. ред. О. Ю. Шилохвоста]. – М. : Изд-во НОРМА, 2003. – Вып. 6. – 384 с.
9. Барон Ю. Система римского гражданского права (Книга III. Вещные права) / Ю. Барон. – К., 1888. – 246 с.
10. Бартошек М. Римское право (понятия, принципы, определения) / М. Бартошек. – М. : Юрид. лит., 1989. – 448 с.
11. Бару М. Й. О статье 1 Гражданского кодекса / М. Й. Бару // Советское государство и право. – 1958. – № 12. – С. 20–24.
12. Белов В. А. Сингулярное правопреемство в обязательстве: Опыт исторического исследования, теоретической и догматической конструкции и обобщения российской судебной практики / Белов В. А. – М. : Учебно-консультационный центр “ЮрИнфоР”, 2002. – 298 с.
13. Бервено С. М. Проблеми договірного права в Україні : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора юрид. наук : спец. 12.00.03 „Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право” / С. М. Бервено. – К., 2006. – 40 с.
14. Бершадська І. Правова природа застави в цивільному праві // І. Бершадська // Підприємництво, господарство і право. – 2006. – № 4. – С. 18–21.
15. Близнюк О. Предмет договора управления имуществом. Проблемные Вопросы определения основных элементов договора управления имуществом [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: // yurpractika.com/article.php?id=10005716.
16. Богатирев Ф. О. Залог прав / Ф. О. Богатирев // Актуальные проблемы гражданского права : сб. статей / [под ред. М. И. Брагинского]. – 2002. – Вып. 4. – С. 120–132.
17. Большой юридический словарь / [авт.-сост.: В. Н. Додонов, В. Н. Ермаков, М. А. Крылова и др. ; под ред. А. Я. Сухарева, В. Е. Крутских]. – М. : Инфра-М, 2003. – 704 с.
18. Брагинский М. И. Договорное право: Общие положения / М. И. Брагинский, В. В. Витрянский. – М. : Статут, 1998. – 682 с.
19. Брагинский М. И. Договор подряда и подобные ему договоры / Брагинский М. И. – М. : Статут, 1999. – 254 с.
20. Брагинский М. И., Витрянский В.В. Договорное право: в 5 кн. – М. : Статут, 2000–2006. – Кн. 2: Договоры о передаче имущества. – 2002. – 780 с.
21. Братусь С. Н. Субъекты гражданского права / Братусь С. Н. – М. : Госюриздат, 1950. – 468 с.
22. Будилов В. М. Залог в гражданском праве России и ФРГ / Будилов В. М. – С-Пб. : Изд-во “Форматер”, 1993. – 152 с.
23. Важинский Е. Особенности правового регулирования настройки на чужом земельном участке / Евгений Важинский // Юридическая практика. – 2007. – № 493 (23). – С. 2–3.
24. Василевская Л. Ю. Учение о вещных сделках по германскому праву / Василевская Л. Ю. – М. : Статут, 2004. – 538 с.
25. Васьковский Е. В. Учебник гражданского права / Васьковський Е. В. – СПБ., 1876. – 188 с.
26. Веретельник Л. К. Систематизація договорів у цивільному праві : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.03 “Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право” / Л. К. Веретельник. – Харків, 2007. – 18 с.
27. Витрянский В. В. Кредитный договор: понятие, порядок заключения и исполнения / Витрянский В. В. – М. : Статут, 2005. – 221 с.
28. Вишневский А. А. Залоговое право / Вишневский А. А. – М. : БЕК, 1995. – 179 с.
29. Генкин Д. М. Право собственности в СССР / Генкин Д. М. – М. : ГИЮЛ, 1961. – 223 с.
30. Германское гражданское уложение / [под ред. А.Л. Маковского]. – М. : Волтерс Клувер, 2006. – 816 с.
31. Гонгало Б. М. Учение об обеспечении обязательства / Гонгало Б. М. – М. : Статут, 2002. – 222 с.
32. Гордон М. В. Система договоров в советском гражданском праве / М. В. Гордон // Ученые записки Харьковского юридического ин-та. – 1954. – Вып. 5. – С. 69–70.
33. Господарський кодекс України : прийнятий Верховною Радою України 16 січня 2003 р. //Офіційний вісник України. – 2003. – № 11. – Ст. 462.
34. Гражданский кодекс Республики Казахстан : принят Парламентом Республики Казахстан 27 декабря 1994 г. // Ведомости Парламента Республики Казахстан. – 1994. – № 23–24 (приложения).
35. Гражданский кодекс Российской Федерации : Федеральный Закон Российской Федерации от 30 ноября 1994 г. // СЗ РФ. – 1994. – № 32. – Ст. 3302.
36. Гражданское право : в 3 т. / [под ред. А. П. Сергеева, Ю. К. Толстого]. – М. : Проспект, 2005. – Т. 1. – 2005. – 765 с.
37. Гражданское право : учебник : в 2 т. / [отв. ред. Е. А. Суханов]. – [2-е изд., перераб. и доп.]. – М. : Изд-во БЕК, 2000–Том II. – Полутом 1. – 2000. – 704 c.
38. Гражданское право России. Общая часть / [под ред. О. Н. Садикова]. – М. : Юрист, 2001. – 776 с.
39. Гражданское право Украины : в 2 ч. / [под ред. А. А. Пушкина, В. М. Самойленко]. – Харьков : Основа, 1996. – Ч. 1. – 1996. – 442 с.
40. Гражданское право : учебник : в 3 т. / [Егоров Н. Д., Елисеев И. В., Іванов А. А. и др.] ; отв. ред. А. П. Сергеев, Ю. К. Толстой. – М. : ТК Велби, Изд-во Проспект, 2004. – Т. 1. – 2004. – 776 с.
41. Гражданское право : учебник для вузов : в 2 ч. / [под общ. ред. Т. И. Илларионовой, Б. М. Гонгало, В. А. Плетнева]. – М. : Издательская группа НОРМА – ИНФРА М, 1998. – Ч. 1. – 1998. – 484 с.
42. Гражданское право : в 2 ч. / [под. ред. В. П. Мозолина, А. И. Масляева]. – М. : Юрист, 2003. – Ч. 1. – 2003. – 719 c.
43. Гражданское право : в 3 ч. / [под. ред. А. П. Сергеева, Ю. К. Толстого]. – М. : Изд-во ТЕИС, 1996. – Ч. 1. – 1996. – 554 с.
44. Грибанова О. Актуальные вопросы правового регулирования института ипотеки и ее применение нотариусами / О. Грибанова // Юридическая практика. – 2005. – № 12 (378). – С. 4–8.
45. Гріджук Д. М. Застава як спосіб забезпечення виконання зобов’язань / Д. М. Гріджук, В. О. Олійник. – К. : Оріон, 2002. – 171 с.
46. Гримм Д. Д. Лекции по догме римского права / Гримм Д. Д. – М. : Зерцало, 2000. – 496 c.
47. Дернбург Г. Пандекты / Г. Дернбург ; [пер. с немец.]. – Берлин, 1900. – Т. 1. – 415 с.
48. Дернбург Г. Пандекты: Обязательственное право / Г. Дернбург ; [пер. А. Г. Гойхбарга, Б. И. Элькина ; под ред. П. Соколовского]. – М. : Университетская типография, 1904. – Т. 3. – 490 с.
49. Деякі питання іпотечного кредитування : Постанова Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2009 р. № 127 // Офіційний вісник України. – 2009. – № 14. – Ст. 423.
50. Дмитренко В. Ю. Аналіз правової природи іпотеки / В. Ю. Дмитренко, Р. О. Ємець // Економіка, фінанси, право. – 2004. – № 11. – С. 32–34.
51. Довгерт А. Гражданский кодекс Франции (Кодекс Наполеона) / А. Довгерт, В. Захватаєв ; [пер. с франц. В. Захватаєва]. – К. : Знання, Книга Плюс, «Істина», 2006. – 1008 с.
52. Договірне право України. Загальна частина : навч. посібник / [Бондар Т. В., Дзера О. В., Кузнєцова Н. С. та ін. ]; за ред. О. В. Дзери. – К. : Юрінком Інтер, 2008. – 896 с.
53. Дождев Д. В. Римское частное право : учебник для вузов / Дождев Д. В. – М. : Издательская група ИНФРАМ – НОРМА, 1996. – 704 с.
54. Доценко-Белоус Н. Проблемы ипотеки земельного участка / Н. Доценко-Белоус // Юридическая практика. – 2007. – № 482 (12). – С. 5–8.
55. Енциклопедія цивільного права України / [від. ред. Я. М. Шевченко]. – К. : Ін Юре, 2009. – 952 с. – (Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України).
56. Жюллио де да Моранльер Л. Гражданское право Франции / Жюллио де да Моранльер Л. ; [пер. и вступ. ст. Е. А. Флейшица]. – М. : Иностранная лит., 1958. – 742 с.
57. Заставне право України : [навч. посібник] / Ж. В. Завальна, М. В. Старшинський, В. В. Сухонос, С. В. Щербак. – Суми : ВТД „Університетська книга”, 2004. – 315 с.
58. Земельне право : підручник для студ. спец. вищ. навч. заклад. / [за ред. В. І. Семчика, П. Ф. Кулинича]. – К. : Видавничий Дім „Ін Юре”, 2001. – 424 с.
59. Земельний кодекс України : прийнятий Верховною Радою України 25 жовтня 2001 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 3. – Ст. 27.
60. Иоффе О. С. Гражданское право. Избранные труды. / Иоффе О. С. – М. : Статут, 2003. – 782 с.
61. Иоффе О. С. Обязательственное право / Иоффе О. С. – М. : Госюриздат, 1975. – 872 с.
62. Иоффе О. С. Правоотношение по советскому гражданскому праву / Иоффе О. С. – Ленінград : Изд-во Ленинградского ун-та, 1949. – 144 с.
63. Каверін К. Д. Избранные произведения по гражданскому праву / Каверін К. Д. – М. : АО «Центр ЮрИнформ», 2003. – 722 с.
64. Кассо Л. А. Понятие о залоге в современном праве / Кассо Л. А. – М. : Статут, 1999. – 284 с.
65. Кечекьян С. Ф. Правоотношения в социалистическом обществе / Кечекьян С. Ф. – М. : Изд-во АН СССР, 1959. – 188 с.
66. Комментарий к Гражданскому кодексу Российской Федерации : в 3 т. /Т. 1 под ред. Т. Е. Абовой, А. Ю. Кабалкина. – М. : Юрайт-Издат,
2007. – 1060 с.
67. Комментарий к Гражданскому кодексу Российской Федерации : в 3 т. /Т.2 под ред. Т. Е. Абовой, А. Ю. Кабалкина. – М. : Юрайт-Издат, 2007.– 1192 с.
68. Конвенція про права дитини : ратифікована Постановою Верховної Ради УРСР від 27 лютого 1991 р. / Зібрання чинних міжнародних договорів України. – 1990. – № 1. – С. 205.
69. Конституція України : прийнята Верховною Радою України 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
70. Красавчиков О. А. Юридические факты в советском гражданском праве / Красавчиков О. А. – М. : Госюриздат, 1958. – 182 с.
71. Краснокутский В. А. Римское частное право / В. А. Краснокутский ; [под ред. И. Б. Новицкого, И. С. Перетерского]. – М. : Юрист, 1997. – 457 с.
72. Кулинич П. Ф. Земельний мораторій 2007: законодавчі основи та порядок їх застосування / П. Ф. Кулинич // Правовий тиждень. – 2007. – № 21 (42).
73. Кулинич П. Ф. Іпотека крізь призму земельного законодавства / П. Ф. Кулинич // Юридична газета. – 2004. – № 3 (15).
74. Кулинич П. Ф. Цільове призначення та цільове використання земель за новим земельним кодексом України / П. Ф. Кулинич // Юридичний журнал. – 2002. – № 3. – C. 25–34.
75. Лапач В. А. Система объектов гражданских прав. Теория и судебная практика / Лапач В. А – С.-Пб. : Юрид. центр Пресс, 2002. – 544 c.
76. Лист Міністерства юстиції України від 23 грудня 2004 р. № 31-40-8 [Електронний ресурс] // Юридична інформаційно-пошукова система «Ліга». – Режим доступу : MUS2915.LHT.
77. Лист Міністерства юстиції України від 10 травня 2006 р. № 19-32/1 [Електронний ресурс] // Юридична інформаційно-пошукова система «Ліга». – Режим доступу : MUS4273.LHT.
78. Лист Міністерства юстиції України від 18 грудня 2008 р. [Електронний ресурс] // Офіційний веб-сайт Міністерства юстиції України. – Режим доступу : www.minjust.gov.ua/?do=na&sid=newsarchive&date=2008-12-18
79. Ломидзе О. Г. Объект гражданского права и распорядительные возможности / О. Г. Ломидзе // Известия ВУЗов. Правоведение. – 2007. – № 2. – С. 25–42.
80. Луць В. В. Контракти у підприємницькій діяльності / Луць В. В. – К. : Юрінком, 1999. – 560 с.
81. Любунь О. С. Іпотечний ринок : підручник / Любунь О. С., Кірєєв О. І., Денисенко М. П. – К. : Атіка, 2006. – 448 с.
82. Магазинер Я. М. Избранные труды по общей теории права / Магазинер Я. М. – М. : Юрид. центр Пресс, 2006. – 352 с.
83. Майданик Р. А. Іпотека житла: поняття, природа, підстави виникнення / Р. А. Майданик // Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2007. – № 3. – С. 23–37.
84. Малая Советская Энциклопедия : в 10 т. / [под ред. Б.А. Введенского]. – М. : Большая Советская Энциклопедия, 1958–1960. – Т. 4. – 1959. – 1312 c.
85. Малеин Н. С. Правонарушение: понятие, причины, ответственность / Малеин Н. С. – М. : Юрид. лит., 1985. – 192 с.
86. Медведєв Д. А. Российский закон о залоге / Д. А. Медведєв // Правоведение. – 1993. – № 5. – С. 14–20.
87. Мейер Д. И. Русское гражданское право / Мейер Д. И. – М. : Статут, 2003. – 831 с.
88. Мічурін Є. О. Обмеження майнових прав фізичних осіб (цивільно-правовий аспект) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора юрид. наук : спец. 12.00.03 “Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право” / Є. О. Мічурін. – К., 2009. – 37 с.
89. Нижний С. В. До питання про правову природу застави / С. В. Нижний // Вісник Хмельницького ін-ту регіонального управління та права. – 2002. – № 2. – С. 144–145.
90. Новицкий И. Б. Общее учение об обязательстве / И. Б. Новицкий, Л. А. Лунц. – М. : Госюриздат, 1950. – 416 с.
91. Носік В. В. Право власності на землю Українського народу / Носік В. В. – К. : Юрінком Інтер, 2006. – 544 с.
92. Об ипотеке недвижимого имущества : Закон Республики Казахстан от 23 декабря 1995 г. // Ведомости Парламента Республики Казахстан. – 1995. – № 24. – Ст. 165.
93. О государственной регистрации прав на недвижимое имущество и сделок с ним : Закон Республики Казахстан от 26 июля 2007 г. // Ведомости Парламента Республики Казахстан. – 2007. – № 18. – Ст.142.
94. О государственной регистрации прав на недвижимое имущество и сделок с ним : Федеральный Закон Российской Федерации от 3 июля 1997 г. // Собрание законодательства Российской Федерации. – 1997. – № 30. – Ст. 3594.
95. Основные институты гражданского права зарубежных стран. Сравнительно-правовое исследование / [под ред. В.В. Залесского]. – М. : Норма, 1999. – 648 с.
96. Підопригора О. А. Основи римського приватного права / Підопригора О. А. – К. : Вентурі, 1997. – 336 с.
97. Плешанова О. П. Права ипотечного кредитора / О. П. Плешанова // Актуальные проблемы гражданского права : сб. статей. – М. :
Изд-во «Статут». – Вып. 6.
98. Победоносцев К. П. Курс гражданского права : в 3 т. / Победоносцев К. П. – М. : Зерцало, 2003. – Т. 1. – 2003. – 722 с.; Т. 2. – 2003. – 641 с.; Т. 3. – 2003. – 591.
99. Покровский И. А. История римского права / Покровский И. А. – М. : Статут, 2004. – 540 с.
100. Покровский И. А. Основные проблемы гражданского права / Покровский И. А. – М. : Статут, 1998. – 353 с.
101. Положення про Єдиний реєстр заборон відчуження об’єктів нерухомого майна : затверджене наказом Міністерства юстиції України від 9 червня 1999 р. № 31/5 // Офіційний вісник України. – 1999. – № 24. – Ст. 203.
102. Почуйкин В. В. Уступка права требования в гражданском праве / В. В. Почуйкин // Актуальные проблемы гражданского права : сб. статей / [под ред. М. И. Брагинского]. – М. : Норма, 2002. – Вып. 4. – С. 240–253.
103. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння будівництву : Закон України від 16 вересня 2008 р. // Офіційний вісник України. – 2008. – № 77. – Ст. 2583.
104. Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень : Закон України від 1 липня 2004 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 51. – Ст. 553.
105. Про деякі питання Державної іпотечної установи : постанова Кабінету Міністрів України від 23 січня 2008 р. № 23 // Офіційний вісник України. – 2008. – № 6. – Ст. 148.
106. Про додаткові заходи щодо посилення захисту права власності : Указ Президента України від 26 березня 2009 р. № 191/2009 // Офіційний вісник Президента України. – 2009. – № 10. – Ст. 306.
107. Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва : Закон України від 25 грудня 2008 р. // Офіційний вісник України. – 2009. – № 1. – Ст. 10.
108. Про заставу : Закон України від 2 жовтня 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 47. – Ст. 642.
109. Про затвердження Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України від 3 березня 2004 р. № 20/5 : Наказ Міністерства юстиції України від 3 березня 2004 р. № 283/8882 // Офіційний вісник України. – 2004. – № 10. – Ст. 639.
110. Про затвердження Порядку надання державної підтримки для забезпечення громадян доступним житлом : постанова Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2009 р. № 140 // Офіційний вісник України. – 2009. – № 14. – Ст. 436.
111. Про захист майнових прав громадян у період виходу економіки України зі стану фінансової кризи : Законопроект України від 19 грудня 2008 р. [Електронний ресурс] // Юридична інформаційно-наукова система «Ліга». – Режим доступу : JF2O301I.LHT
112. Про захист прав споживачів : Закон України від 12 травня 1991 р. // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1991. – № 30. – Ст. 379.
113. Про заходи щодо будівництва доступного житла в Україні та поліпшення забезпечення громадян житлом : Указ Президента України від 8 листопада 2007 р. № 1077/2007 // Офіційний вісник Президента України. – 2007. – № 36. – Ст. 880.
114. Про іпотеку : Закон України від 5 червня 2003 р. // Офіційний вісник України. – 2003. – № 28. – Ст. 1362.
115. Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати : Закон України від 19 червня 2003 р. // Офіційний вісник України. – 2003. – № 30. – Ст. 1526.
116. Про нотаріат : Закон України від 2 вересня 1993 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 39. – Ст. 383.
117. Про оренду державного та комунального майна : Закон України від 10 квітня 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 30. – Ст. 416.
118. Про оренду землі : Закон України від 6 жовтня 1998 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 46. – Ст. 280.
119. Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей : Закон України від 2 червня 2005 р. // Офіційний вісник України. – 2005. – № 25. – Ст. 1412.
120. Про особливості приватизації об’єктів незавершеного будівництва: Закон України від 14 вересня 2000 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 45. – Ст. 375.
121. Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю : Закон України від 19 червня 2003 р. // Офіційний вісник України. – 2003. – № 30. – Ст. 1525.
122. Про охорону дитинства: Закон України від 26 квітня 2001 р. // Офіційний вісник України. – 2001. – № 22. – Ст. 981.
123. Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні : Закон України від 12 липня 2001 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 47. – Ст. 251.
124. Пухта Г. Курс римского гражданского права / Г. Пухта ; [пер. с немец.]. – М., 1874. – Т. 1. – 550 с.
125. Пучковская И. И. Ипотека: залог недвижимости / Пучковская И. И. – Харьков : Консул, 1997. – 132 с.
126. Райхер В. К. Абсолютные и относительные права: к проблеме деления хозяйственных прав / В. К. Райхер // Известия экономического фак-та Ленинградского политехнического ин-та. – Ленинград : ЛПИ, 1928. – Вып. 1. – С. 186–192.
127. Райхер В. К. Гражданско-правовые системы антагонистических формаций / В. К. Райхер // Вестник гражданского права. – 2007. – № 4. –
С. 141-176.
128. Римское частное право : учебник / [под ред. И. Б. Новицкого и И. С. Перетерского]. – М. : Юриспруденция, 2005. – 448 с.
129. Рожкова М. А. Судебный акт и динамика обязательства / Рожкова М. А. – М. : Статут, 2003. – 144 с.
130. Романец Ю. В. Система договоров в Гражданском праве России / Романец Ю. В. – М. : Юрист, 2001. – 496 с.
131. Романов А. К. Правовая система Англии : учеб. пособие / Романов А. К. – М. : Дело, 2000. – 344 с.
132. Руденко М. Д. Енергія прогресу: Нариси з фізичної економії / Руденко М. Д. – К. : Молодь, 1998. – 122 с.
133. Саватье Р. Теория обязательств / Р. Саватье. – М. : Прогресс, 1972. – 440 с.
134. Севрюкова И. Ф. Виды ограниченных вещных прав и владение в системе украинского гражданского законодательства : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.03 / Севрюкова Инна Феликсовна. – К., 1998. – 210 с.
135. Сейнароев Б. Н. Правовые вопросы договора на снабжение электроэнергией предприятий и организаций / Сейнароев Б. Н. – Алма-Ата : Изд-во «Казахстан», 1975. – 80 с.
136. Сенчищев В. И. Объект гражданского правоотношения / В. И. Сенчищев // Актуальные проблемы гражданского правоотношения : сб. статей / [под ред. М. И. Брагинского]. – М. : Статут, 1999. – С. 146–158.
137. Сібільов М. М. Цивільно-правовий договір у механізмі правового регулювання у сфері приватного права / М. М. Сібільов // Вісник Академії правових наук України. – 2003. – Вип. 58 – С. 47–53.
138. Синайский В. И. Русское гражданское право / Синайский В. И. – М. : Статут, 2002. – 638 с.
139. Советское гражданское право : учеб. пособие / [Красавчиков О. А., Кузнєцова Л. Г., Мерин Б. Н., Слесарев В. Л., Шешенин Е. Д.] ; под ред. О. А. Красавчикова. – Свердловск : Изд-во Свердловского юрид. ин-та, 1976. – Вып. 1. – 177 с.
140. Степанов Д. И. Вопросы методологии цивилистической доктрины / Д. И. Степанов // Актуальные проблемы гражданского права : сб. статей / [под ред. О. Ю. Шилохвоста]. – М. : Изд-во “НОРМА”, 2003. – Вып. 6.
141. Суб’єкти цивільного права / [за заг. ред. Я. М. Шевченко]. – Харків : Харків юридичний, 2009. – 632 с.
142. Суржинський М. Теоретичні та практичні аспекти застосування іпотеки / М. Суржинський // Юридичний журнал. – 2004. – № 6. – С. 18–23.
143. Суханов Е. А. Лекции о праве собственности / Суханов Е. А. – М. : Юрид. лит., 1991. – 253 с.
144. Суханов Е. А Общие положения о праве собственности и других вещных правах / Е. А. Суханов // Хозяйство и право. – 1995. – № 6. –
С. 29–46.
145. Суханов Е. А. Объекты права собственности / Е. А. Суханов // Закон – 1995. – № 4. – С. 94–98.
146. Теория государства и права: учебник для юридических вузов і факультетов / [отв. ред. В. М. Корельский, В. Д. Перевалов]. – М. : НОРМА-ИНФРА М, 1998. – 570 с.
147. Теория государства и права : учебник / [Алексеев С. С., Васьков П. Т., Дюрягин И. Я., Исаков В. Б. и др.] ; под ред. С. С. Алексеева. – М. : Юрид. лит., 1985. – 480 с.
148. Тимчасове положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно : затверджене наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 р. № 7/5 // Офіційний вісник України. – 2002. – № 8. – Ст. 383.
149. Тимчасовий порядок державної реєстрації іпотек : затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 2004 р. № 410 // Офіційний вісник України. – 2004. – № 13. – Ст. 896.
150. Тимчасовий порядок державної реєстрації правочинів : затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 р. № 671 // Офіційний вісник України. – 2004. – № 21. – Ст. 1420.
151. Титова Н. І. Землі як об’єкт правового регулювання / Н. І. Титова // Право України. – 1998. – № 4. – С. 15–20.
152. Тихомирова Л. В. Юридическая энциклопедия / Л. В. Тихомирова, М. Ю. Тихомиров. – М. : Издание г-на Тихомирова М. Ю., 1997. – 526 с.
153. Толстой Ю. К. К теории правоотношения / Толстой Ю. К. – Ленинград : Изд-во ЛГУ, 1959. – 87 с.
154. Тузов Д. О. Теория недействительности сделок: опыт российского права в контексте европейской правовой традиции / Тузов Д. О. – М. : Статут, 2007. – 602 с.
155. Федоренко Н. Особенности оборота имущественных прав / Н. Федоренко, Л. Лапач // Хозяйство и право. – 2001. – № 11. – С. 12–17.
156. Фелів О. Проблеми будівельної іпотеки та шляхи їх вирішення / О. Фелів // Юридичний журнал. – 2006. – № 8. – С. 15–19.
157. Фогельсон Ю. Б. Избранные вопросы общей теории обязательств / Фогельсон Ю. Б. – М. : Статут, 2001. – 172 с.
158. Хакельсберг Б. Л. Консенсуальный и реальный договор / Б. Л. Хакельсберг, В. В. Ровный. – М. : Статут, 2004. – 123 с.
159. Халфина Р. О. Общее учение о правоотношении / Халфина Р. О. – М. : Юрид. лит., 1974. – 352 с.
160. Хвостов В. М. Система римского права / Хвостов В. М. – М. : Спарк, 1996. – 522 с.
161. Хохлов С. А. Техника договорной работы / С. А. Хохлов // Антология уральской цивилистики 1925–1989 : сб. статей. – М. : Статут, 2001.
162. Цивільне право України: Академічний курс : підручник : у 2 т. / [за заг. ред. Я. М. Шевченко]. – [2-е вид., доп. і перероб]. – К. : Видавничий Дім «Ін Юре», 2006. – Т. 1. Загальна частина. – 2006. – 696 с.
163. Цивільне право України: Курс лекцій : у 6 т. / [за ред. Р. Б. Шишки, В. А. Кройтера]. – [2-е вид., виправ. та доп.]. – Харків: Еспада, 2008. – Т. 1. – 2008. – 676 с.
164. Цивільний кодекс України: Науково-практичний коментар (пояснення, тлумачення, рекомендації з використанням позицій вищих судових інстанцій, Міністерства юстиції, науковців, фахівців). – Серія «Коментарі та аналітика». – Харків : Страйд. – Т. 2: Фізична особа. – 2009. – 296 с.
165. Цивільне право України : підручник : у 2 кн. / [за ред. О. В. Дзери, Н. С. Кузнєцової]. – К. : Юрінком Інтер, Кн. 1. – 2004. – 720 с.
166. Цивільне право України : підручник : у 2 т. / [В. І. Борисова, Л. М. Баранова, І. В. Жилінкова та ін.]. – К. : Юрінком Інтер. –2004. – Т. 2. – 2004. – 552 с.
167. Цивільний кодекс України : прийнятий Верховною Радою України 16 січня 2003 р. // Офіційний вісник України. – 2003. – № 11. – Ст. 461.
168. Цивільний кодекс Української РСР : прийнятий Верховною Радою Української РСР 18 липня 1963 р. // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1963. – № 30. – Ст. 463.
169. Чанишева А. Р. Іпотечні цивільні правовідносини : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.03 “Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право” / А. Р. Чанишева. – К., 2009. – 20 с.
170. Чеговадзе Л. А. Структура и состояние гражданского правоотношения / Чеговадзе Л. А. – М. : Статут, 2004. – 542 с.
171. Чезаре Санфилиппо. Курс римского частого права / Чезаре Санфилиппо. – М. : Изд-во «Бек», 2002. – 400 с.
172. Черданцев А. Ф. Толкование советского права / Черданцев А. Ф. – М. : Юрид. лит., 1979. – 168 с.
173. Четвернин В. А. Введение в общей курс теории права и государства : учеб. пособие / Четвернин В. А. – М. : Ин-т государства и права РАН, 2003. – 204 с.
174. Чилларж К. Ф. Учебник институций римского права / К. Ф. Чилларж ; [пер. с немец.]. – М., 1906.