ДВОМОВНА ПРЕСА В УМОВАХ БІЛІНГВІЗМУ В УКРАЇНІ: ІСТОРІЯ, ПРАКТИКА, ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ

Краткое описание

Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Інститут журналістики

На правах рукопису
УДК 070: 81.246.2(05) (477)

ВАРИЧ Марина Валеріївна

ДВОМОВНА ПРЕСА В УМОВАХ БІЛІНГВІЗМУ В УКРАЇНІ:
ІСТОРІЯ, ПРАКТИКА, ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ

Спеціальність27.00.04 теорія та історія журналістики

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата наук із соціальних комунікацій

Науковий керівник
Сидоренко Наталія Миколаївна,
д. філол. н, проф.

Київ 2008

ЗМІСТ

ВСТУП........... 4
РОЗДІЛ 1. Виникнення та особливості функціонування двомовних видань у білінгвістичному суспільстві: історіографія питання ..12
Висновки до розділу ......................33
РОЗДІЛ 2. Державно-ідеологічні чинники формування двомовної української преси в умовах тоталітаризму та ранньої незалежності:
історичний огляд . . . .. 36
2.1. Зародження двомовної періодики на українських землях у складі
царської Росії ...........................36
2.2. Тенденції розвитку білінгвістичних видань в УРСР ................................48
2.3. Специфіка розвитку двомовної преси в пострадянській Україні
(19901996)...............................62
Висновки до розділу ...............71
РОЗДІЛ 3. Суспільно-політичні та національно-психологічні чинники
формування преси .76
3.1. Мовні уподобання читацької аудиторії у білінгвістичному суспільстві..76
3.2. Українськомовні ЗМІ і національне законодавство: здобутки і прорахунки.......................................87
3.3. Етнічний чинник як передумова виникнення дво- та кількамовних
періодичних видань в Україні.............................................98
Висновки до розділу ...108
РОЗДІЛ 4. Тенденції розвитку двомовної української преси кінця
ХХпочатку ХХІ століття ..112
4.1. Види сучасних українських двомовних видань, їхнє сприйняття
білінгвізму .......................................................112
4.2. Дискусії про двомовність на сторінках періодики, їх вплив на
громадську думку .128
4.3. Шляхи та перспективи популяризації державної мови у ЗМІ .......138
Висновки до розділу..154
ВИСНОВКИ 156
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 161
ДОДАТКИ .175

ВСТУП

Актуальність. Важливість обраної теми визначається як суто журналістикознавчими проблемами, так і загальнодуховними, націотворчими, історичними. Науковий інтерес до розвитку двомовної преси України обумовлений недослідженістю цього явища української журналістики та гострим протистоянням двох найпоширеніших в Україні мов: офіційної української та неофіційної, але широковживаної російської. Обидві конкурують у різних сферах і зокрема в засобах масової комунікації. В цьому контексті постає питання захисту й утвердження мови корінної нації, як такої, що виступає провідником національної ідеї.
Процеси бікультурності та білінгвізму нині актуальні для всього світу, зокрема й для Європи. Деякі мови (англійська, французька, іспанська, німецька) мають міцні позиції не лише у своїх державах, а й за кордоном, тобто підтримують статус державних мов у кількох країнах або є мовами міжнаціонального спілкування.
Для держав, де поряд із власною функціонують мови інших країн, постають нагальні питання міжмовної конкуренції, захисту мови корінного населення, збереження національної ідентичності.
Розвиток двомовної періодики в Україні налічує майже два століття, але не відзначається послідовністю: історичні обставини в той чи інший період обумовлювали зростання зацікавлення (водночас і кількість української періодики) до мови корінної нації чи, навпаки, переважання офіційної мови держави, в межах якої перебували українські території.
Зародження преси на українських землях починалося з іншомовних видань (французькомовних і польськомовних на Галичині, російськомовних на Східній Україні, німецькомовних на Буковині); вже згодом з’являлися тексти українські (здебільшого це твори художнього спрямування), аж поки не виникли перші національні часописи за спрямуванням та мовою («Зоря Галицька», «Правда», «Діло», «Буковина», «Літературно-науковий вісник», «Хлібороб» та ін.). У СРСР на ранньому етапі білінгвізм характеризувався випуском різномовних додатків і лише на початку 50-х років ХХ ст. почали з’являтися паралельні випуски одного й того ж видання. Від зародження двомовної преси до розпаду СРСР мовна ситуація в Україні контролювалась державними органами.
В часи царської Росії журналісти вдавалися до поєднання двох мов на сторінках періодичних видань для пропагування української мови серед російськомовних українців, утвердження в суспільстві думки, що українською можна творити якісну журналістику.
В СРСР кожна область, кожен район мав одне, або кілька видань українською мовою, набули поширення паралельні випуски одного і того ж видання. Однак, влада, вдаючись до асиміляційних процесів, переслідувала ціль поступово витіснити з ужитку українську мову, прагнула підмінити її на «соціалістичну мову». Такі ідеї утверджували в думках українських громадян стереотип престижності російської мови, який панує і в незалежній Україні. Зі становленням незалежності України конкуренції двох мов у пресі продовжується.
Преса 19972007 років явище багатогранне. Вивчаючи її, варто враховувати політичні, етнічні та регіональні чинники, ментальність народу, психологію читача.
Явище двомовності в Україні часто розглядається в політичній площині. Окремі політичні партії сприймають функціонування двох мов у суспільстві як наслідки історичних процесів і порушують питання про закріплення за російською статусу другої державної мови.
Складна, часом нестабільна політична ситуація в Україні, яка підігрівається проросійськими політичними колами, покладає відповідальність на двомовну пресу, яка, залежно від змістового наповнення, може виконувати об’єднуючу функцію консолідації суспільства, або ж навпаки призводити до міжнаціонального протистояння, закликати до повалення державності. Дослідження розширює уявлення про розвиток українського журналістського процесу, складовою якого є двомовна періодика України.
Розвиток двомовності на сторінках преси досліджувався в контексті загального російсько-українського білінгвізму. До цього питання неодноразово зверталися мовознавці: І. Білодід, В. Русанівський, Т. Панько, Г. Залізняк, С. Караванський, С. Смаль-Стоцький, О. Потебня, І. Дзюба, Б. Ажнюк, Т. Бурда, Н. Шовгун, Н. Шмарова та ін. В історичному розрізі білінгвізм вивчали мовознавці О. Коляструк, Л. Масенко, В. Кубайчук, О. Демська-Кульчицька. На основі проведених досліджень В. Кубайчук та Л. Масенко упорядкували збірники хронологічних таблиць і документів мовних подій в Україні.
До проблем розвитку рідної мови, вкорінення українських народних традицій, вироблення літературних принципів неодноразово зверталися українські письменники, публіцисти, редактори та видавці ХІХ початку ХХ ст., які були стурбовані заборонами розвитку української мови у пресі. Це зокрема М. Костомаров, П. Куліш, Т. Шевченко, І. Франко, О. Маковей, І. Нечуй-Левицький, С. Єфремов, Б. Грінченко, Д. Дорошенко, С. Петлюра, Є. Чикаленко та ін.
В царині історії та теорії української журналістики питання утвердження рідної мови в пресі, труднощі поширення українськомовних видань розглядали такі дослідники, як А. Животко, Ю. Шевельов, М. Тимошик, І. Михайлин, А. Погрібний, О. Пономарів, О. Коновець, В. Карпенко, М. Романюк, В. Габор та ін.
Двомовність та багатомовність преси як складовий процес у розвитку періодики національних меншин, що проживають в Україні, аналізували в журналістикознавчих розвідках Н. Сидоренко, Н. Яблоновська, Ю. Бідзіля,Ю. Колісник, В. Іванов, Т. Приступенко, В. Шкляр. Дослідження багатьох авторів вказують на причини зародження білінгвізму та двомовної періодики, сприяють цілісному відображенню картини розвитку мовної ситуації на українських землях у різні історичні періоди.
Цінну основу для дослідження становлять загальні відомості про видання 18381917 років та мову їх публікацій, зібрані у покажчиках Катеринославської, Подільської і Полтавської губерній, упорядкованих Н. Сидоренко, О. Сидоренком, О. Школьною та С. Фінклером. Важливу інформацію подають для дослідження мовних чинників періодичних видань із 1918 р. такі довідники і каталоги, як-от: «Преса УРСР 19181980» [71], «Печать УССР 19171932» [81], «Газети Радянської України 19211925 рр.» [33], «Анотований каталог центральних українських газет та журналів на 1937 рік» [6], «Анотований каталог центральних українських газет та журналів на 1938 рік» [7], а також збірник «Алфавитный служебный каталог русских дореволюционных газет (17031916)» [2], «Алфавитный список периодических изданий Российской империи в 1902 году (за исключением выходящих в свет в Финляндии)» [3], «Альманах печати на 1909 г. : Список сведений о всех периодических изданиях. Списки книжных магазинов, типографий, библиотек и т.п» [4], «Русская периодическая печать: (Общие и отраслевые библиографические указатели (17031975): Аннотированный указатель» [113], «Библиография периодических изданий России. 19011916» [11], «Большевистская периодическая печать (декабрь 1900 октябрь 1917) [14] та інші довідкові джерела.
Коротку інформацію про періодику радянської доби (включно з тими газетами й журналами, що виходили на території УРСР) знаходимо у бібліографічних довідниках, серед яких кількатомні праці: «Газетный мир Советского Союза» (перший том присвячений газетам Москви, Ленінграда і столиць союзних республік [29], а другий том республіканським, крайовим, обласним та окружним газетам [30]). У дисертаційному дослідженні використано також дані про пресу, що наведені в таких збірниках, як «Газети України 19301934 у фондах НБУ ім. В. І. Вернадського» у двох томах [31; 32], «Жовтневих днів рядки живі: Преса більшовиків України в 1917 р.» [63], «Україна: Засоби масової інформації» [130], а також «Друк України (19911996 рр.)» [50], «Друк України. 1995» [51], «Друк України (2000)» [52] та ін.
У незалежній Україні, починаючи з 1991 р., Книжкова палата видає щорічні каталоги періодичних видань «Друк України» з зазначенням мови періодики. Це також важливе джерело для дослідження лінгвістичного аспекту сучасної преси.
Особливої актуальності набули дискусії про природу двомовності, історичні аспекти і перспективи вирішення цього питання, що постійно тривають на шпальтах двомовних газет «День», «Дзеркало тижня», «Голос України», «Високий замок» та інших часописів. Саме ці всеукраїнські газети стали основним джерелом дослідження публіцистичних матеріалів із зазначеної теми дослідження.
Роздуми про розвиток мовної ситуації в українському суспільстві знаходимо на шпальтах національних видань: «Літературна Україна», «Час», «Слово Просвіти», «Українське слово», «Україна молода», «Освіта» та російськомовного «Киевского телеграфа». У названих газетах білінгвізм є предметом обговорення як співробітників видань і позаштатного активу, так і сучасних науковців.
Однак, двомовні видання розглядаются дотично до визначених кожним дослідником завдань. Не зважаючи на вагомий вплив білінгвістичної преси на культурні, історичні та політичні події у суспільстві, двомовна періодика і тенденції її розвитку не стали предметом прискіпливого дослідження науковців, зокрема у сфері соціальної комунікації.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дослідження пов’язана з комплексною науково-дослідницькою програмою «Система масової комунікації і світовий інформаційний простір № 01БФ045-01) Інституту журналістики Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, що розроблялася впродовж останнього часу. Наукова проблематика дисертаційного дослідження стосується курсу «Історія української журналістики».
Мета цього наукового дослідження з’ясувати історичні етапи, особливості практики і тенденції розвитку двомовної преси в умовах білінгвістичної мовної ситуації у незалежній Україні.
Завдання дисертаційного дослідження:
─ визначити типи двомовних видань;
─ простежити взаємозв’язок між мовою видань та історичними і політичними процесами в Україні;
─ визначити можливості регуляції мовної ситуації у країні шляхом прийняття законодавчих документів;
─простежити, до яких наслідків призводить взаємовплив російської та української мов на сторінках періодики;
─визначити шляхи утвердження української мови в російськомовних регіонах та російськомовному середовищі.
Об’єктом вивчення є всеукраїнська двомовна періодика. Особливо ретельно простежені матеріали двомовної преси останнього десятиріччя (19972007), зокрема, «Дзеркало тижня», «Голос України», «День», «Високий замок», «Робітнича газета».
Предметом дослідження виступають історія, практика і тенденції розвитку білінгвістичної періодики в Україні.
Методи дослідження. При аналізі двомовних періодичних видань і дотичних до них законодавчих документів використовувався бібліографічно-описовий, історико-порівняльний, проблемно-тематичний методи та метод контент-аналізу.
Бібліографічно-описовий метод дозволив здійснити пошук та аналіз двомовних видань 19972007 років із зазначенням регіону.
Проблемно-тематичний метод використано для з’ясування відмінностей і подібностей тематичної проблематики, що порушувалися на сторінках двомовних видань.
Історико-порівняльний метод застосовано для зіставлення становища двомовної преси в різні історичні періоди (кількість видань, їх тиражі, відображення національної ідеї на їх сторінках) та при відстеженні змін серед українського населення стосовно того, яка мова для них є рідною. Цим же методом проаналізовано якість перекладу у двомовних виданнях, що дублювалися російською мовою у СРСР, «Робітнича газета», «Вечірній Київ», «Кримська правда» та дублюються російською протягом 19972007 років, зокрема у газетах «День», «Дзеркало тижня».
Метод контент-аналізу використано для визначення того, як висвітлюється тема білінгвізму на сторінках сьогоднішніх двомовних видань «Дня», «Дзеркала тижня», «Голосу України», «Високого Замку» за 19972007 роки.
Наукова новизна одержаних результатів. Білінгвістичні періодичні видання досі не були об’єктом предметного дослідження ні літературознавців, ні мовознавців, ні істориків. Вивчення цього процесу необхідне для осмислення ролі двомовної періодики як специфічного явища національної журналістики та усвідомлення тих наслідків, до яких воно призводить. Таким чином, у дисертаційному дослідженні:
вперше розкрито механізми утвердження української мови в зрусифікованих регіонах через етап двомовності;
розглянуто наслідки впливу білінгвізму преси на мовний механізм української, простежено процес взаємодії двох мов протягом останнього десятиліття на підставі аналізу публікацій всеукраїнських двомовних періодичних видань;
зроблено спробу з’ясувати вплив двомовної періодики на політичну, культурну сфери України, національний та духовний розвиток українців;
уперше простежено процес розвитку й особливості функціонування двомовної періодики від зародження до сьогодення;
з’ясовано взаємозалежність між історичними документами, що стосувалися друкарства та української мови, та розвитком двомовної преси в Україні.
Практичне значення одержаних результатів. Поданий у дисертаційному дослідженні фактологічний матеріал і висновки можуть бути використані у систематичному покажчику двомовних видань, що видавались на території України, в наукових роботах та дослідженнях, які вивчають причини становлення, розвитку, функціонування національної преси, утвердження національної ідеї у періодиці.
Результати досліджень можуть стати в пригоді як джерельний матеріал до підготовки лекцій і практичних занять із історії української журналістики.
Особистий внесок здобувача. Робота виконана самостійно. Здійснено узагальнення і висновки на основі відібраних для аналізу газет і газетних матеріалів, присутні авторські рекомендації щодо можливих шляхів популяризації української мови і способів утвердження її на сторінках періодики. Всі публікації здійснені автором одноосібно.
Апробація результатів дисертації. Матеріали й основні положення дисертації були апробовані на міжнародних наукових конференціях, зокрема: «Міжкультурні комунікації: проблеми російсько-українського білінгвізму» (м. Алушта, 2428 травня 2006 р.), «Дискурс у комунікаційних системах» (м. Київ, 2021 листопада 2004 р.), «Сучасний інформаційний простір: журналістика і медіа освіта» (м. Алушта, 2630 вересня 2006 р.), «Національна періодика початку ХХ століття: розвиток і реалізація української ідеї державотворення» (м. Київ, 89 грудня 2006 р.), а також на всеукраїнських конференціях: «Українська преса початку ХХ століття як націотворчий чинник» (м. Полтава, 2425 листопада 2005 р.), «Українська журналістика в контексті доби» (м. Львів, 2324 вересня 2004 р.).
Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження викладені у 13 публікаціях, із яких 3 опубліковані у фахових виданнях, а інші 10 вміщені у наукових збірниках, матеріалах і тезах конференцій.
Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів (12 підрозділів), висновків, списку використаних джерел (202 позиції) і додатків. Загальний обсяг дисертації складає 180 сторінок.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Проведене дослідження засвідчило, що українська білінгвістична преса 19972007 років є відображенням загальної двомовності суспільства. За типами видань двомовна періодика поділяється на паралельні різномовні версії одного видання, двомовні, які поєднують засоби комунікації в одному випуску та газети, які виходять у світ мовою оригіналу. Оскільки в двох останніх випадках не вказується відсоткове співвідношення присутності мов на шпальтах, то часто така періодика друкається переважно однією мовою (інколи навіть цілі випуски виходять одномовними). Хоча у вихідних даних преса зареєстрована як білінгвістична, насправді вона рідко задовольняє потреби людей, що послуговуються різними мовами і зорієнтована на білінгвів.
Паралельні різномовні випуски одного видання найповніше задовольняють потреби як українськомовних, так і російськомовних громадян, оскільки всі свої номери подають у двох версіях. Отже, залишають за читачем право обирати, якою мовою сприймати запропоновану інформацію.
Дослідження виявило, що двомовність на українських землях не виникла спонтанно. Вона є наслідком багаторічної та продуманої експансії російської мови в Україну, що було складовою політики царської Росії, а згодом радянської влади. Насадження російської мови як другої відбувалося паралельно із переселенням росіян в Україну, нищенням української інтелігенції шляхом голодоморів та розстрілів. Політичні курси в СРСР позначилися на мовній картині УРСР. У добу українізації російськомовні видання масово переходили на українську мову, в період русифікації розпочався зворотній процес.
Двомовні паралельні видання нетипове для України явище. Воно було насаджене радянською владою. Радянська преса починалась як україномовна, але паралельна двомовність насаджувалась в регіонах, куди приїздили росіяни: в Донецьку, Дніпропетровську, Херсоні, Одесі і починалась вона з додатків до регіональних видань. Радянська влада сприймала запровадження двомовності лише як другий крок (після штучного наближення української мови до російської) на шляху утвердження російської на всій території України.
Історичні обставини визначили тривалість періоду переваги російської мови над українською у всіх сферах. В радянські часи за українською мовою закріпився статус другорядної. Через відсутність державної підтримки та переваг для україномовних спеціалістів Україні не вдалося підняти престиж мови титульного народу. Натомість фінансові перваги та всілякі заохочення для вчителів російської мови, привілейоване становище російської мови у вищих навчальних закладах додавало авторитету російськомовним громадянам України. Процеси змагання двох мов позначилися на всіх сферах життєдіяльності держави. Особливо зрусифікованими до періоду незалежності прийшли інженерна, медична, військова галузі.
У незалежній Україні суспільне значення білінгвістичних видань відрізняється від того, яким воно було в УРСР. Двомовна преса УРСР слугувала для зближення двох мов, поступового витіснення з ужитку української, а нинішня знайомить читачів із культурними, релігійними, обрядовими надбаннями нашого народу, з історією України; популяризує серед білінгвів українську мову та спонукаєпереходити на українську одномовність; закликає до міжкультурного діалогу представників різних культур; організовувати на своїх шпальтах дискусії та обговорення щодо мовної картини України.
Досвід СРСР та європейських держав вказує, що розвиток мовних ситуацій визначають не лише склад населення та ментальні особливості певної нації, а й законодавчі документи, що забезпечують правове функціонування мови корінного етносу. Престиж мови піднімає її вільний повноцінний розвиток в таких галузях як освіта, мас-медіа, література, офіційні відносини. Задля досягнення відчутної переваги української мови у названих сферах необхідні:
· фінансове заохочення українськомовних співробітників;
· дотації виданням, які відстоюють національні інтереси;
· встановлення покарання за пропагування у ЗМІ закликів, які носять антидержавницький, антинаціональний зміст, та матеріалів, спрямованих проти утвердження української мови, української державності.
Окрім назрілої необхідності урегулювати законодавство згідно з державними інтересами, варто також стежити за дотриманням вже існуючих норм та законів, застосовувати на прктичці санкції до порушників;
Нині наслідки безперервного контакту двох мов відчутні у всіх сферах. Взаємовплив між мовами у двомовних редакціях, російськомовні громадяни, які працюють в україномовних засобах масової інформації, російськомовні викладачі, що викладають предмети українською мовою типове для сучасної України явище. Особливо небезпечним такий взаємовплив є для періодики, художньої літератури, оскільки він позначається на літературній мові, призводить до виникнення суржику, нетипових українських слів.
Паралельні двомовні випуски видань зіштовхуються із проблемою нагальною виключно для такого типу преси з перекладними статтями. Якість перекладу в текстах таких газет страждає, якщо він здійснений комп’ютерною програмою. Тому для двомовних паралельних версій необхідною умовою виживання є існування професіоналів, які б здійснювали досконалий художній переклад.
На жаль, не зважаючи на закріплений Конституцією за українською мовою статус державної, вона неоднаково поширена у регіонах. Зокрема, за центральною Україною міцно закріпився статус двомовної, на сході та півдні держави в побуті переважає російська мова. Регіональний розподіл мов обумовлює низький рівень присутності україномовних видань у Криму, Донецьку, Дніпропетровську, Херсоні, де більша частина населення спілкується російською мовою. Натомість російськомовна періодика однаковою мірою присутня як в південних та східних регіонах, так і на Київщині, Львівщині, Івано-Франківщині.
Ефективним методом популяризації української мови у таких умовах є послуговування нею в засобах масової інформації. Мова преси, радіо, телебачення часто стає тим еталоном, на який орієнтується суспільство. Отже, журналісти мають стежити за мовною чистотою більше, ніж будь-хто інший, і не наповнювати інформаційний простір суржиком. На жаль, працівники ЗМІ не завжди виконують покладене на них завдання, суміш російської та української часто долинає з ФМ станцій, з’являється у загальнонаціональних виданнях. Перемішування двох мов, вживання нетипових слів та виразів, часті невмотивовані переходи з однієї мови на іншу лише відбивають бажання читати та вчити українську мову, не розкривають повної мірою багатства її лексичних скарбів.
У російськомовних газетах та журналах ефективним методом пропаганди української мови та культури є тексти національного, духовного спрямування, історичні статті, матеріали про яскраві та визначні постаті української історії та сьогодення, публікація текстів про красиві та значущі в архітектурному, або історичному плані міста України, їх історію та культурну цінність; заповідники з їх фауною та флорою; історію та легенди українських гір, озер, морів, фортець; традиційним у День української мови має стати разовий перехід усіх видань, що друкуються в Україні, на українську мову. В російськомовній пресі варто виділяти сторінки, колонки, підвали, де подаватимуться міні-уроки з української мови.
Питання перспектив утвердження української мови має обоговорюватися усіма верствами населення у пресі, на радіо, телебаченні.
Законодавче урегулювання мовного питання та застосування штрафних санкцій за недотримання законодавства призводить до позитивних зрушень в полімовних країнах. Тож, розширення сфери функціонування української варто розпочати з її переваги у кількох сферах, що згодом приведе до панування її і в інших галузях. Піонерами серед цих сфер мають стати преса, телебачення, радіо, як носії інформації. До них мають приєднатися громадські установи та державні організації.
Водночас у суспільстві є нагальна потреба зацікавлювали державною мовою інші етноси. Вона викликана тим, що для багатьох із них другою, а для декого й першою, є російська мова, що обумовлено історичними процесами. Етнічні групи, які проживають на теренах України, переважно є білінгвами і в повсякденні спілкуються російською мовою. Заміна цими групами російської мови на українську ускладнюється в тих регіонах, де російська мова має панівне становище.
Білінгвістична преса України може використовувати двомовність як спосіб консолідації суспільства, а другу мову (наприклад, російську) як зрозумілу, як представникам корінної нації, так й іншим національним меншинам, що проживають в Україні. А отже, долучати до національних цінностей інші народи, що проживають на території української держави. Небезпека білінгвістичної преси в тому, що вона може використати двомовність для пропагування ідей сепаратизму та розбрату у суспільстві.
Утвердження української мови у суспільстві не доцільно покладати лише на одну сферу. У цьому клопіткому процесі засобам масової інформації мають прислужитися працівники освітньої, культурної, видавничої галузі. В державі варто створити умови, за яких зросте соціальний престиж української мови. Національну періодику титульною мовою доцільно підтримувати фінансово. Тільки спільна свідома позиція різних прошарків суспільства спроможна викликати поступальне утвердження національних інтересів, складовою яких є мова.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аврорин В. А. Двуязычие и школа / Аврорин В. А // Проблемы двуязычия и многоязычия. М. : Высшая шк., 1972. С. 4962.
2. Алфавитный служебный каталог русских дореволюционных газет (1703—1916) / [Публичная б-ка им. М. Е. Салтыкова-Щедрина]. — Л., 1958. — 280 с.
3. Алфавитный список периодических изданий Российской империи в 1902 году (за исключением выходящих в свет в Финляндии) / [Русское об-во книгопродавцев и издателей]. — СПб., 1899, 1902
4. Альманах печати на 1909 г. Сборник сведений о всех периодических изданиях. Списки книжных магазинов, типографий, библиотек и т.п. — Спб., 1909. — 415 с.
5. Андреева Н. Ф. Русская периодическая печать : (Общие и отраслевые библиогр. указ. 1703—1975) : аннот. указ. / Н. Ф. Андреева, М. В. Машкова. — М. : Книга, 1977. — 183 с.
6. Анотований каталог центральних українських газет та журналів на 1937 рік / уклад. Жайворонок В. Є. К. : Комуніст, 1936. 100 с.
7. Анотований каталог центральних українських газет та журналів на 1938 рік / [уклад. Жайворонок В. Є.] К. : Комуніст, 1936. 104 с.
8. Антонюк О. В. Формування етнополітики Української держави: історичний та теоретико-методологічні засади / Антонюк В. О. К. : Вища школа, 1999. 282 с.
9. Бідзіля Ю. М. Преса Закарпаття ХІХ—ХХ століть : посіб. для журналістів / Бідзіля Ю. М. Ужгород : МП Ліра”, 2001. — 80 с.
10. Білодід І. Мова і ідеологічна боротьба / Білодід І. К. К. : Наукова думка, 1974. 114 с.
11. Білодід І. Питання розвитку мови української радянської художньої прози / Білодід І. К. К. : Наукова думка, 1955. 98 с.
12. Библиография периодических изданий России. 1901—1916 : в 4 т. / [Гос. публ. б-ка им. М. Е. Салтыкова-Щедрина] ; сост. : Л. Н. Беляева, М. К. Зиновьева, М. М. Никифоров. — Л., 1958—1961. — Т. 1—4.
13. Белодед И. К. Ленинская теория национально-языкового строительства в социалистическом обществет / Белодед И. К. М. : Изд. АН СССР, 1972. 172 с.
14. Бернштейн М. Д. Журнал Основа” і український літературний процес кінця 50—60-х років ХІХ ст. / Бернштейн М. Д. — К. : Вид-во АН УРСР, 1959. — 216 с.
15. Большевистская периодическая печать (декабрь 1900 — октябрь 1917) : библиограф. указатель. — М. : Политиздат, 1964. — 256 с. — (Ин-т марксизма-ленинизма при ЦК КПСС).
16. Бурда Т. Українсько-російський білінгвізм у середовищі школярів. Києва / Бурда Т. К. : Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 1997. 28 с.
17. Бурда Т. Мотивація мовної поведінки білінгвів / Бурда Т.// Урок української. 1999. № 9 10. С. 8.
18. Бурыкин А. Ментальность, языковое поведение и национально-русское двуязычие / Бурыкин А. В. Л. : Изд-во Ленинград. ун-та, 1972. 115 с.
19. Вайнрайх У. Языковые контакты / Вайнрайх У.// перевод с англ. Ю. А. Жлуктенко. К. : Вища шк., 1979, 263 с.
20. Вартанов Г. І. Жовтневих днів рядки живі : преса більшовиків України в 1917 р. / Вартанов Г. І. — К., 1966. — 48 с.
21. Васютінський В. Українська ідентичність російськомовних: між відчуженням і долученням /Васютінський В. І./ Мовні конфлікти і гармонізація суспільства : матеріали міжнарод. наук. конф. К. : Вид. Київ. ун-та, 2002. С. 200222.
22. Вейсберг М. Как ведут себя наши читатели, что они думают о газетах и чего ждут от газетчиков: по итогам всеукраинского исследования читательской аудитори / Вейсберг М К. : Центр метод. и консалт. Помощи : Видавець & Редактор, 2004. 110 с.
23. Видавнича справа та редагування в Україні: постаті і джерела (ХІХ — перша третина ХХ ст.) : навч. посіб. / [за ред. Н. В. Зелінської]. — Л. : Світ, 2003. — 612 с.
24. Владимиров В. М. Вступ до спеціальності «журналістика» / Владимиров В. М. : навч. посіб. К. : МАУП, 2007. 166 с.
25. Владимиров В. М. Історія української журналістики (19171997 роки) / Владимиров В. М. : навч. посібн. Луганськ : Східноукр. ун-т, 1998. 166 с.
26. Габор В. В. Закарпатська україномовна преса 2030-х років ХХ століття у контексті національного відродження : автореф. дис. на здобуття ступеня кандид. філол. наук : спец. 10.01.08 «Журналістика» К., 1997. 20 с., включ. обл.. : іл. Бібліогр.: с. 1820.
27. Габор В. В. Українські часописи Ужгорода (1867—1944) : іст.-бібліограф. дослідження / Габор В. В. — Львів, 2003. — 564 с.
28. Газети і журнали Катеринославщини (18381916) : наук.-доп. бібліограф. покажч. / склад. : Т. Ковальська, О. Сидоренко, Н. Титова. Дніпропетровськ, 1993. 44 с.
29. Газеты СССР 1917—1960 : библиограф. справочник : в 5 т. / редкол. : И. Я. Левин [и др.] — М. : Книга, 1970—1984. — Т. 1—5.
30. Газетный мир Советского Союза : 19171970 : в 2 т. / сост. Кузнецов Н. Ф, Фингерит Е. М. М. : Книга, 1972, Т. 1 : Газеты Москвы, Ленинграда и столиц союзных республик. 310 с.
31. Газетный мир Советского Союза: в 2 т. / сост. Кузнецов Н. Ф, Фингерит Е. М. : Книга, 1976, Т. 2 : Республиканские, краевые и окружные газеты. 358 с.
32. Газети України 19301934 у фондах НБУ ім. В. І. Вернадського : каталог в 2 ч. / уклад. : О. С. Оніщенко. К.: НБУВ, 2004. Ч. 1. 853 с.
33. Газети України 19301934 у фондах НБУ ім. В. І. Вернадського: каталог в 2 ч. / уклад. : О. С. Онищенко. К.: НБУВ, 2004. Ч. 2. 986 с.
34. Газети України : довідник / під ред. С. Михайличенка. К., 2007. 208 с.
35. Газети Радянської України 19211925 рр. : каталог / уклад. Л. В. Пахуча. К., 1985. 50 с.
36. Гід журналіста : збірка навч. матеріалів за французькою методикою вдосконалення працівників ЗМІ. К., 1999. 96 с.
37. Глушко О. Журналістське розслідування : історія, теорія, практика : навч. посіб. 2-ге вид., перероб. та доп. / Глушко О. К. : Арістей, 2006. 144 с.
38. Горлов А., Остапенко Н. Розвиток преси національних меншин України : (на прикладі іншомовних додатків до газети «Голос України» / Горлов А. Ф., Остапенко Н. Ф. // Національна ідея та національна своєрідність у засобах масової інформації : асиміляція чи інтеграція в багатонаціональні суспільства Центрально-Східної Європи : матеріали «круглого столу», Київ, 2022 грудня 1996 р. К., 1997. С. 911.
39. Гриб К. Дім чи притулок? / К. Гриб // Літ. Україна. 1965. 28 верес.
40. Гриб К. Що читати дітям? / К. Гриб // Літ. Україна. 1964. 23 жовт.
41. Григораш Д. Журналістика у термінах і виразах / Григораш Д. Львів : Вища шк., 1974. 298 с.
42. Грінченко Б. Тяжким шляхом. Про українську прессу / Грінченко Б. Д. — К., 1906. — 74 с.
43. Грушевский М. Ганебній пам’яті / М. С. Грушевский // Україна. — 1926. — Кн. 2/3. — С. 24.
44. Грушевський М. До наших читачів з Росії / М. С. Грушевский // ЛНВ. — 1907. — Т. 37. — С. 3.
45. Грушевський М. Спомини / М. С. Грушевский // Київ. — 1989. — № 8. — С. 13.
46. Губа П. І. Українське відродження : спроба джерелознавчої оцінки вітчизняної преси 19171920 рр. / П. І. Губа. Черкаси : ЧДТУ, 2002. 263 с.
47.Давиденко В. Злиття націй в СССР / В. І. Давиденко / / Російщення України. К. : Український конгресовий Комітет Америки ; Рада оборони, 1992. С. 5750.

48.Данайські гори, або дещо з приводу білінгвізму в Україні : матеріали міжнарод. конф. «Мовні конфлікти і гармонізація суспільства», (Київ, 11-13 жовтня 2000 р.) / Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка ; редкол. О. М. Жуйкова [та ін.]. К. : Київ. нац. ун-т ім.. Т. Шевченка, 2000. 121с.
49.Дешериев Ю. Д. Проблема создания системы билингвистических понятий и вопросы методики ее применения в исследовании / Ю. Д. Дешериев // Методы билингвистических исследований. М., 1976. С. 2033.
50.Дзюба І. Інтернаціоналізм чи русифікація? / Дзюба І. К. : Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2005. 329 с.
51.Дорошенко Д. Україна в 1906 році. / Д. І. Дорошенко // Україна. 1907. Т. 1. Ч. 2. С. 13.
52. Дончик В. Мова не винна (Про суржик, двомовність і грамотність на українському ТБ) / В. І. Дончик // Урок української. К., 2001. С. 6780.
53. Дмитрієнко М. Більшовицька преса України 19171918 рр. як історичне джерело / М. В. Дмитрієнко К. : Вища шк., 1967. 176 с.
54. Друковані засоби масової інформації у 2004 році : в 2 ч. : довідник / уклад. Л. Дем’янова. К. : Кн. палата ім. І. Федорова, 2005. Ч. 1 : Газети. 452 с.
55. Друк України (19911996 рр.) : статист. зб. / уклад. А. Дуцник, Т. Броницька. К. : Кн. палата ім. І. Федорова, 1998. 47 с.
56. Друк України 1995 : статист. зб. / уклад. Т. Броницька. К. : Кн. палата ім. І. Федорова, 1996. 52 с.
57. Друк України (2000) : статист. зб. / уклад. А. Дуцник, Т. Броницька. К. : Кн. палата ім. І. Федорова, 1998. 47 с.
58. Друк України (20052006): статист. зб. / уклад. Л. Дем’янова. К. : Кн. палата ім. І. Федорова, 2006. 59 с.
59. Енциклопедія українознавства : в 10 т. Львів : НТШ, 1998. Т. 7. 2646 с.
60. Етнічний довідник : у 3 ч. / упоряд. О. Нельга. К. : Фенікс, 1997. Ч. 1 : Поняття та терміни. 141 с.
61. Етнічний довідник : у 3 ч. / упоряд. О. Нельга. К. : Фенікс, 1997. Ч. 2 : Етнічні меншини в Україні. 173 с.
62. Етнічний довідник : у 3 ч. / упоряд. О. Нельга. К. : Фенікс, 1997. Ч. 3 : Етнополітика в Україні. 84 с.
63. Етнологія в Україні / ред. І. Ф. Курас К., 2002. 295 с.
64. Етнос. Нація. Держава : Україна в контексті світового етнодержавницького досвіду / Ю. І. Римаренко, М. М. Вівчарик, О. В. Катрунов та ін. К., 2000. 516 с.
65. Євтух В. Б. Етнополітика в Україні : правничий та культурологічний аспекти / Євтух В. Б. К. : Фенікс, 1997. 216 с.
66. Євтух В. Б. Проблеми етнонаціонального розвитку : український і світовий контекст / Євтух В. Б. К. : Стилос, 2001. 204 с.
67. Євтух В. Б. Етносоціологія : терміни та поняття : навч. посіб. / Євтух В. Б., Трощинський В. П., Галушко К. Ю., Чернова К. О. К. : Фенікс, 2003. 280 с.
68. Євтушенко О. Хто замовляє музику, або FM-станції як п’ята колона в інформаційному полі України / Євтушенко О. М. / Урок української. 2000. Ч. 5.
69. Єрмоленко С. Мова як суспільне явище. Державотворча функція мови / Єрмоленко С., Пустовіт Л. // Проблемы взаимодействия языков и культур в посткоммунистических странах Центральной и Восточной Европы : международ. науч.-практ. конф.; сб. докладов. К. : Рідна мова, 1999. С. 510.
70. Єфремов С. О. В тісніх рамцях / С. О. Єфремов // Слово і час. — 1992. — № 5. — С. 23—45.
71.Єфремов С. Мартиролог украинского слова / С. О. Єфремов // Київ. 1992. № 5. С. 121127.
72. Єфремов С. Вне закона : к истории цензуры в Росии / С. О. Єфремов // Літературно-критичні статті. К.: Дніпро, 1993. С. 3538.
73. Жанто Ж. П. Статистический способ изучения социолингвистической ситуации в г. Минске / Ж. П. Жанто // Беларуская мова: шляхі развіцця, кантакты, перспектывы : матер. международ. конф. Минск, 2001. С. 215225.
74. Животко А. Історія української преси / Животко А. П. / упоряд. М. Тимошик. — К. : Наша культура і наука, 1999. — 368 с.
75. Животко А. Нездійснені пляни видання українських часописів / Животко А. П. — Авгсбург : УВАН, 1949. — 23 с.
76. Законодавство України про інформацію // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. 1998. № 7. 300 с.
77. Залізняк Г., Масенко Л. Мовна ситуація Києва : день сьогоднішній та прийдешній / Залізняк Г. М., Масенко Л. Т. К., 2001. 72 с.
78. Здоровега В. Теорія і методика журналістської творчості: підруч. 2-ге вид., перероб. і доп. / Здоровега В. Й. Львів : ПАІС, 2004. 268 с.
79. Зелінська Н. Поетика приголомшеного слова : українська наукова література ХІХ початку ХХ ст. : моногр. / Н. В. Зелінська. Львів. : Світ, 2003. 352 с.
80. Іванов В. Теоретико-методологічні основи вивчення змісту масової комунікації / Іванов В. Ф. К. : Центр вільної преси, 1996. 204 с.
81. Іванов В. Ф. Соціологія масової комунікації : сучасний стан та перспективи розвитку / Іванов В. Ф // Соціокультурні аспекти права на комунікацію / за загал. ред. А. З. Москаленка. К. : Центр вільної преси, 1997. С. 110119.
82. Іванов В. Журналістська етика : підруч. 2-ге вид., виправ. / Іванов В. Ф., Сердюк Є. В. К. : Вища шк., 2007. 231 с.
83. Ігнатієнко В. А. Українська преса 18161923 рр. : іст.-бібліогр. етюд. / В. А. Ігнатієнко К. : Держвидав України, 1926. 76 с.
84. Ігнатієнко В. А. Бібліографія української преси, 18161916. / В. А. Ігнатієнко К. : Держвидав України, 1930. 288 с.
85. Ігнатієнко В. А. Українська преса 19051907 рр. / В. А. Ігнатієнко // Життя і революція. К., 1925. № 11. С. 3439.
86. Ігнатієнко В. А. Українські нелегальні видання рр. 19141917 / В. А. Ігнатієнко // Бібліологічні вісті. К., 1926. № 1 (10). С. 6570.
87. Ізо Камартін. Серед інших. Всього лиш слова? На захист малих мов / Ізо Камартін. К. : Фенікс, 1992. 65 с.
88. Історія української преси ХХ століття : хрестоматія / упоряд. О. Г. Мукомела. К. : Наша культура і наука, 2001. 350 с.
89. Історія української дожовтневої журналістики : навч. посіб. / Дей О. І., Моторнюк І. Л., Нечиталюк М. Ф. та ін ; Цьох Й. Т. (відп. ред.) Львів : Вид-во при Львів. ун-ті вид. об’єднання «Вища шк.», 1983. 512 с.
90. Итоги Всесоюзной переписи населения 1929 года : в 6 т. М. : Финансы и статистика, 1946. Т. 4 : Распределение населения союзных республик по языкам. 179 с.
91. Итоги Всесоюзной переписи населения 1939 года : в 7 т. М. : Финансы и статистика, 1949. Т. 4 : Распределение населения союзных республик по языкам. 230 с.
92. Итоги Всесоюзной переписи населения 1959 года : в 11 т. М. : Финансы и статистика, 1962. Т. 5 : Распределение населения союзных республик по языкам. 180 с.
93. Итоги всесоюзной переписи населения 1989 года : в 11 т. М. : Финансы и статистика. Т. 9 : Распределение населения союзных республик по языкам. 260 с.
94. Караванський С. Секрети української мови з додатком словничків репресованої та занедбаної української лексики / С. Й. Караванський К. : Кобза, 1994. 180 с.
95. Карамзин Н. М. О любви к отечеству и народной гордости / Карамзин Н. М. Избранное. М., 1990. 393 с.
96.Карпенко В. Журналістика : основи професіональної комунікації : навч. посіб. / Карпенко В. О. К. : Нора-прінт, 2002. 348 с.
97.Карпенко В. Засоби масової інформації: соціологічне вивченння аудиторії / Карпенко В. О . К. : КНУ ім. Т. Шевченка, 2002. 220 с.
98. Карпенко В. Національна ідея в українській періодиці / В. О. Карпенко К. : Інститут журналістики, 1999. 300 с.
99. Карпенко В. Преса і незалежність України : навч. посіб. / В. О. Карпенко К. : Нора-прінт, 2003. 350 с.
100. Коляструк О. А. Преса УСРР в контексті політики українізації (2030-і роки ХХ століття) : автореф. дис. к. іст. н. : спец. 07.00.01 / О. А. Коляструк. К., 2003. 22 с., включ. обкл. : іл. Бібліогр. : 18 22.
101. Коновець О. Український ідеал : історичні нариси. Діалоги. / О. Ф. Коновець К. : Вид. центр «Просвіта», 2003. 196 с.
102. Конституція України. К. : Велес, 2003. 64 с.
103. Костомаров М. Обзор сочинений, писаных на малоросийском языке / М. І. Костомаров // Слов’янська міфологія. К., 1994. С. 280295.
104. Крупський І. В. Національно-патріотичнак журналістика України (друга половина ХІХ перша чверть ХХ ст.). / І. В. Крупський Львів : Світ, 1995. 184 с.
105. Кубайчук В. Хронологія мовних подій в Україні / В. В. Кубайчук К. : К.І.С., 2004. 168 с.
106. Кузнецова О. Д. Засоби масової комунікації : посіб. 2-е вид., перероб. і доп. / О. Д. Кузнецова Львів : ПАІС, 2005. 200 с.
107. Кулжинський І. Деякі зауваження щодо історії і характеру малоросійської поезії І. Кулжинський // Украинский журнал. 1825. № 13. С. 4348.
108. Культурнее будівництво в Українській РСР. Важливі рішення комуністичної партії і Радянського уряду 19171959 рр. : збірник документів : у 2 т. К.: Держполітвидав, 1959. 209 с.
109. Кутний С. И. Проблемы народного просвещения в украинской советской печати (первая половина 20-х годов) : автореф. дис. к. ист. н. : спец. 07.00.01 / С. И. Кутний ; Днепропетровск. держ. ін-т. К., 1992. 16 с., включ. обкл.. : іл. Бібліогр. : с. 1416.
110. Лизанчук В. Навічно кайдани кували : факти, документи, коментарі про русифікацію в Україні / Лизанчук В. В. Львів: Інститут мовознавства НАН України, 1995. 596 с.
111. Лубкович І. М. Соціологія і журналістика : підруч. для журналістів і не тільки / І. М. Лубкович Львів: ПАІС, 2005. 176 с.
112. Льовшин О. Переяслав / О. С. Льовшин // Украинский вестник. 1816. № 10. С. 5051.
113. Масенко Л. Мовна поведінка особистости у ситуації білінгвізму. Поняття мовної стійкости / Л. Т. Масенко // Ї : культурологічний часопис. 2004. № 35. С. 3236.
114. Масенко Л. Мова і політика / Л. Масенко К.: Соняшник, 1999. 98 с.
115. Масова комунікація : підруч. / Москаленко А. З., Губерський Л. В., Іванов В. Ф., Вергун В. А. К. : Либідь, 1997. 216 с.
116. Матеріали з історії національної преси Східної України початку ХХ ст. / упоряд. Н. М. Сидоренко, О. І. Сидоренко. К., 2001. 448 с.
117. Матіяш Б. Проблеми функціонування та розвитку державної мови в Україні: 90-ті роки ХХ століття / Матіяш Б. В. // Державність української мови і мовний досвід світу. К., 2000. С. 273279.
117.