ЕФЕКТИВНІСТЬ МІСЦЕВОГО ФОТОХІМІЧНОГО ВПЛИВУ У ХІРУРГІЧНОМУ ЛІКУВАННІ ГНІЙНИХ РАН

Краткое описание

ЛУГАНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ
УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

ПОТІЙ ВАЛЕРІЙ ВАЛЕРІЙОВИЧ

УДК 615.831:617-089-002.3

ЕФЕКТИВНІСТЬ МІСЦЕВОГО ФОТОХІМІЧНОГО ВПЛИВУ
У ХІРУРГІЧНОМУ ЛІКУВАННІ ГНІЙНИХ РАН

14.01.03 хірургія

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Науковий керівник:
БАБЕНКОВ ГЕННАДІЙ
ДМИТРОВИЧ
доктор медичних наук
професор

Луганськ - 2003

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ........4
ВВЕДЕННЯ ....5
РОЗДІЛ 1.ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ................................11
1.1. Основні морфологічні і патофізиологічні зміни, що відбуваються в гнійній рані............................11
1.2. Сучасні підходи до лікування гнійної рани..............17
1.3. Антибактеріальний захист організму і стан імунної системи.................23
РОЗДІЛ 2. МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ...........29
2.1. Клінічна характеристика обстежених хворих......29
2.2. Застосовані методи дослідження.......34
РОЗДІЛ 3. ЦИТОЛОГІЧНА, ІМУНОЛОГІЧНА КАРТИНА ТА ЗМІНИ МЕТАБОЛІЗМУ В ХВОРИХ ІЗ гнійними ранами М'ЯКИХ ТКАНИН НА ПОЧАТКУ ЛІКУВАННЯ.....................41
3.1. Цитологічна характеристика раньових мазків-відбитків ...41
3.2. Зміни показників імунітету в загальному кровообігу.........42
3.3. Зміни показників імунітету в регіональному кровообігу і вміст імуноглобулінів в ексудаті ран.............46
3.4. Активність перекисного окислення ліпідів і стан системи антиоксидантного захисту....................................54
3.5. Результати бактеріологічного дослідження гнійних ран........56
РОЗДІЛ 4. ПЕРЕБІГ РАНЬОВОГО ПРОЦЕСУ ПРИ ЗАСТОСУВАННІ МІСЦЕВОГО ФОТОХІМІЧНОГО ПЛИВУ.............61
4.1. Клінічна характеристика гнійних ран................................61
4.2. Швидкість загоєння гнійних ран............................63
4.3. Цитологічна характеристика раньових мазків-відбитків.....65
4.4. Зміни показників імунітету в загальному кровообігу під час лікування......................................................................77
4.5. Динаміка показників імунітету в регіональному кровообігу та показників місцевого імунітету під час лікування..............82
4.6. Активність перекисного окислення ліпідів і стан системи антиоксидантного захисту .............................................88
4.7. Мікробіологічна характеристика гнійних ран .............96
4.8. Виразність синдрому ендогенної інтоксикації в хворих із гнійними ранами .......................................97
4.9. Порівняльна клінічна характеристика результатів лікування.........107
УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА ОБГОВОРЕННЯ ОТРИМАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ.....109
ВИСНОВКИ.....118
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...............119

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

АОЗ антиоксидантний захист
АТФ аденозін трифосфорна кислота
АФК активні форми кисню
БАР біологічно активні речовини
ГЗЗ гнійно-запальні захворювання
ГХІ гнійна хірургічна інфекція
ДК дієнові кон`югати
ДПК дванадцятипала кишка
ІХС ішемічна хвороба серця
ЛІІ лейкоцитарний індекс інтоксикації
НПЗЗ нестероїдні протизапальні засоби
ПЯЛ поліморфно-ядерні лейкоцити
ПОЛ перекисне окислювання ліпідів
СМ середні молекули
СОД супероксиддісмутаза
Умов. од. умовні одиниці
ЦІК циркулюючі імунні комплекси

ВВЕДЕННЯ
Актуальність проблеми
Лікування гнійних ран до теперішнього часу залишається однією з найбільш складних і актуальних проблем хірургії [9, 14, 43, 45, 109, 116, 139]. За останні десятиріччя відзначається збільшення кількості гнійних захворювань і інфекційних ускладнень у хірургічних хворих [1, 40, 224]. Це пов'язано, зі зміною імунобіологічних властивостей макроорганізму впливом хронічного стресу, екологічних факторів, нераціональної антибіотикотерапії; а також із зміною мікробного пейзажу гнійних ран, з формуванням антибіотикорезистентних штамів [1, 32, 58, 61, 86, 157, 180, 235].
Пацієнти з гнійними захворюваннями складають 35- 40 % серед хірургічних хворих і ці цифри не мають тенденції до зниження [139, 157]. За останні роки погіршилися результати лікування гнійних ран: зросли середні терміни лікування, число токсико-алергійних реакцій, почастішали випадки генералізації інфекції [15, 25, 61]. Серед померлих пацієнтів хірургічного профілю хворі з гнійними захворюваннями складають 42-60 % [139].
Лікування хворих із гнійними ранами пов’язано з великими матеріальними витратами, а труднощі, що при цьому виникають, подібні до таких в доантибіотичний період [139, 157]. Антибактеріальні препарати, засоби, що стимулюють репаративні процеси, фізичні і хімічні методи впливу на рану дають обмежений ефект. Раньова мікрофлора швидко адаптується до антимікробних препаратів, а стимуляція процесів регенерації не компенсує порушень, що виникли у рані, оскільки не охоплює багатьох сторін процесу її загоєння [5, 10, 42, 44, 78, 101, 129, 171, 190]. Отже, розробка нових ефективних методів місцевого лікування гнійних ран є актуальною [2, 3, 45, 74, 78, 140, 157,251].
Гнійну рану необхідно розглядати як складний біологічний стан з комплексом глибоких змін в основних параметрах місцевого і загального гомеостазу. Корекція цих змін повинна скласти основу патогенетичного лікування [184, 190, 251]. Ведучу роль в патогенезі гнійної рани, поряд з мікробною інвазією, відіграють судинні і метаболічні розлади. Вони призводять до розвитку гіпоксії тканин, активації вільнорадикального окислення, порушень в системі імунітету, накопиченню патологічних метаболітів і, як наслідок, інтоксикації організму. Все це погіршує перебіг репаративних процесів в гнійній рані та перешкоджає повноцінному відновленню уражених тканин [43, 72, 86, 173, 209, 213].
Останнім часом велика увага приділяється новим методам лікування, що спроможні підвищити життєздатність клітин в умовах гіпоксії та активації вільнорадикального окислення. [26, 30, 33, 36, 69, 162].
Один з таких методів фотохімічна активація здатна знижувати активність вільнорадикального окислення, стабілізувати клітинні мембрани, підвищувати енергетичний потенціал клітини, сприяючи накопиченню внутрішньоклітинного АТФ і креатинфосфату [62, 105, 119, 199, 238, 252].
У доступній нам літературі є лише окремі повідомлення про застосування фотохімічної активації для корекції рівня перекисного окислення ліпідів, порушень в імунній системі, порушень репарації тканин шляхом вдихання активованого повітря і вживання активованої води. [19, 26, 36, 39, 120, 132]. Місцевий вплив фотохімічно активованих розчинів антисептиків на гнійну рану не застосовувався, його ефективність не вивчалася
Зв'язок роботи з науковими програмами
Робота виконана відповідно до плану НДР Луганського державного медичного університету «Патофізиологічні аспекти прогнозування, профілактики і лікування гнійно-запальних процесів у хірургічних хворих» (№ державної реєстрації 0100U000378).
Мета і задачі дослідження
Підвищення ефективності хірургічного лікування гнійних ран шляхом застосування місцевого фотохімічного впливу.
Для досягнення мети дослідження поставлені наступні задачі:
1. Визначити характер порушень репаративних процесів у гнійній рані та ефективність їх корекції методом місцевого фотохімічного впливу.
2. Оцінити ступінь порушень в системі перекисного окислювання ліпідів і стану антиоксидантного захисту в тканинах гнійної рани.
3. З’ясувати ефективність корекції порушень прооксидантно-антиоксидантної рівноваги за допомогою місцевого фотохімічного впливу у хворих з гнійними ранами.
4. Вивчити ефективність корекції імунних порушень у хворих з гнійними ранами за допомогою місцевого фотохімічного впливу.
5. Провести порівняльну характеристику ефективності лікування гнійних ран із застосуванням місцевого фотохімічного впливу та загальноприйнятого лікування.
Об'єкт дослідження гнійні рани м'яких тканин.
Предмет дослідження місцевий фотохімічний вплив у лікуванні гнійних ран м'яких тканин.
Методи дослідження. Ефективність лікування оцінювалася за клінічними характеристиками рани, кількістю і характером ускладнень, за термінами перебування хворих у стаціонарі. Швидкість загоєння рани визначалася методом планіметрії. Репаративні процеси в рані вивчались за характером змін клітинного складу рани в мазках-відбитках з раньової поверхні. Для оцінки ступеня мікробної забрудненості рани проводилося комплексне бактеріологічне дослідження. Імунні порушення оцінювали за змінами імунних показників у загальному і регіональному кровообігу. Стан місцевого імунітету вивчався за вмістом імуноглобулінів у раньовому ексудаті. Для оцінки метаболічних змін у тканинах рани досліджувалася активність ферменту антиоксидантного захисту супероксиддісмутази і вміст проміжних продуктів перекисного окислювання ліпідів дієнових кон’югат. Виразність синдрому ендогенної «метаболічної» інтоксикації визначалася за рівнем пептидів середньої молекулярної маси в сироватці крові хворих, показником ЛІІ та рівнем ЦІК.

Наукова новизна отриманих результатів
Вперше патогенетично обґрунтовано застосування місцевого фотохімічного впливу у хірургічному лікуванні гнійних ран м'яких тканин (патент України № 47619 А від 15.07.2002).
Вперше доведено позитивну дію місцевого фотохімічного впливу на перебіг репаративних процесів і швидкість загоєння гнійних ран м'яких тканин.
Вперше встановлено ефективність місцевого фотохімічного впливу у корекції порушень: перекисного окислення ліпідів у крові і тканинах гнійної рани, стану системи антиоксидантного захисту у крові й тканинах гнійної рани; стану загального, регіонального і місцевого імунітету у хворих з гнійними ранами м’яких тканин.
Вивчено стан місцевого імунітету у хворих з гнійними ранами шляхом визначення в динаміці вмісту імуноглобулінів у раньовому ексудаті.
Вперше запропоновано комплексне використання місцевого фотохімічного впливу з внутрім’язовим застосуванням імуномодулятора тимогена для лікування гнійних ран у хворих з імунодефіцитом.

Практична значимість отриманих результатів
Розроблено новий спосіб місцевого хірургічного лікування гнійних ран (фотохімічний вплив) з використанням фотохімічно активованих розчинів антисептиків. Використання запропонованого способу хірургічного лікування дало можливість скоротити час повного очищення ран від гною і некрозів, прискорити загоєння гнійних ран, зменшити число ускладнень і скоротити терміни стаціонарного лікування хворих.
Отримані результати впроваджені в практику роботи Луганської обласної клінічної лікарні, міського центру хірургічних інфекцій лікарні № 4 м. Луганськ.
Матеріали досліджень впроваджені в навчальний процес на кафедрі госпітальної хірургії Луганського державного медичного університету.

Особистий внесок автора
Наведені в дисертаційній роботі дані отримані та оброблені автором самостійно. Автором особисто спостерігалося 117 хворих із гнійними ранами м'яких тканин, з яких у 96 хворих він виконував оперативне втручання та здійснював наступне лікування. Автор брав участь у проведенні лабораторних і спеціальних методів дослідження, розробці лікувальної тактики і застосуванні її в клінічних умовах. Статистична обробка, аналіз і узагальнення отриманих результатів, формулювання основних положень і висновків, а також підготовка наукової роботи проведені автором особисто.

Апробація роботи
Результати досліджень та основні положення дисертації повідомлені й обговорені на IV міжнародному конгресі студентів і молодих учених (Тернопіль, 2000), V міжнародному медичному конгресі студентів і молодих учених (Тернопіль, 2001), 57 науково-практичної конференції студентів і молодих вчених Національного медичного університету імені О.О. Богомольця з міжнародною участю Актуальні проблеми сучасної медицини” (Київ, 2002), Конференції молодих вчених Одеського державного медичного університету Вчені майбутнього”(Одеса, 2002), на міжкафедральному засіданні кафедр госпітальної, факультетської, загальної хірургії та кафедри хірургії ФПдО Луганського державного медичного університету (2002).

Публікації

За матеріалами дисертації опубліковані 10 робіт, з них 6 самостійних; у тому числі 5 статей у спеціалізованих наукових журналах, затверджених ВАК України, отриманий патент України на винахід № 47619 А від 15.07.2002.

Список литературы

ВИСНОВКИ
У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове рішення актуальної задачі по лікуванню ран у хворих з гнійно-запальними процесами м’яких тканин, що дозволило рекомендувати місцевий фотохімічний вплив, як найбільш ефективний метод корекції виявлених порушень в гнійній рані.
1. Застосування місцевого фотохімічного впливу дозволяє прискорити загоєння гнійних ран у 1,47 рази, зменшити число ускладнень з 12,5 до 10,7 %, скоротити середні терміни лікування на 5,04 доби.
2. У тканинах гнійної рани виявлено достовірне збільшення активності перекісного окислення ліпідів у виді підвищення рівня дієнових кон’югат (р<0,05) і порушення в системі антиоксидантного захисту у виді зниження активності супероксиддісмутази (р<0,05).
3. Застосування місцевого фотохімічного впливу дозволяє в 88,2 % хворих з гнійними ранами домогтися відновлення прооксидантно-антиоксидантної рівноваги в терміни до 10 днів.
4. Місцевий фотохімічний вплив в поєднанні з тимогеном дозволяє компенсувати імунні порушення в хворих із гнійними ранами: до 10-ї доби нормалізується кількість Т-лімфоцитів у 86,0 % хворих, Т-хелперів/індукторів у 84,2 % хворих, показників гуморального імунітету в 87,7 % хворих.
5. Зазначені розходження клінічних, морфологічних, біохімічних та імунологічних показників в хворих основної групи і групи співставлення підтверджують обґрунтованість застосування у комплексі хірургічного лікування гнійних ран місцевого фотохімічного впливу, який доцільно проводити 1-2 рази на добу протягом 10-15 діб в поєднанні з внутрім’язовим введенням 100 мкг тимогену у хворих з вираженими імунними порушеннями.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Алексеев А.А., Пальцын А.А., Крутиков М.Г. и др. Инфекция ожоговых ран (морфологическое и бактериологическое исследование) // Матеріали XIX з'їзду хірургів України.: Зб. наук. статей. Харків, 2000. 301C.
2. Андрущенко В.П., Куновський В.В. Оцінка ранозагоювальної дії нового вітчизняного медикаментозного засобу флумексиду // Клін. хірургія.-2002.-№ 11-12.-С.3-4.
3. Андрющенко В.П., Куновський В.В. Новий лікарський засіб флумексид в комплексному хірургічному лікуванні гнійно-запальних захворювань шкіри та підшкірної основи // Зб. наук. праць співробітників КМАПО ім. П.Л. Шупика. 2001. вип.10, книга 4. С.1039-1043.
4. Арион В. Я. Медиаторы иммунной системы.‑ М.:Медицина, 1981.- С. 10‑50.
5. Ахметова Л.И., Перевалова Е.Ю., Розанова С.М., Руднов В.А. Частота бактериемии, вызываемая MRSA в различных отделениях стационара. // Тез. международ. конф. «Антибиотики и антибиотикорезистентность на пороге XXI века». - 2000, Т.2. прилож.1. - №2. С.9.
6. Бабак О.Я., Чернова В.М. Состояние системы перекисного окисления липидов и антирадикальной защиты у больных хроническим гепатитом в сочетании с атеросклерозом // Актуальные вопросы гастроэнтерологии и эндокринологии: Сб. науч. работ. Харьков, 2000. С.111-112.
7. Бабенков Г.Д., Ольшанецький О.О., Чайка О.О. та інш. Тактика лікування гнійно-некротичних процесів у хворих на діабетичні ангіопатії // Шпитальна хірургія. 2001. - №3. С.11-13.
8. Бахов Н.И., Александрова Л.З., Титов В.Н. Роль нейтрофилов в регуляции метаболизма тканей // Лаб. дело. - 1988. - № 6. - С. 3-12.
9. Бездетный О.В. Криотерапия гнойной раны // Клін. хірургія.-2002.-№ 11-12.-С.4-5.
10.Березняков И.Г. Оптимизация антимикробной терапии // Клиническая антибиотикотерапия. 1999. - №2. С.15-28.
11.Бєляєва О.О., Шевченко Ю.М. Застосування компози­цiйного бiо­кремнiй­органiчного сорбцiйного препарату iмосдинiту для лiкування анаеробної iнфекцiї в хiрургiї // Клін. хірургія.-1998.-№ 12.-С.23-27.
12.Боев С.С. Состояние перекисного окисления липидов крови у больных хронической ИБС // Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки та практики. Зб. наукових статей. - Запоріжжя. - 1999. - вип. 11, С. 127-130.
13.Бондарев Р. В. Опыт применения йоддицерина в лечении гнойных ран // Клін. хірургія.-1999.-№ 1.-С.7-8.
14.Бондарев Р.В. Основні принципи лікування хворих гнійно-запальними захворюваннями м’яких тканин в першій фазі раневого процесу // Український медичний альманах. 1999. № 1. С. 162 168.
15.Бондаренко Н.М., Товстолыткин Г.Е., Лебедь Л.Д., Товстолыткина О.Г. Использование лазера и магнита в гнойной хирургии // ІІ Конгрес хірургів України: Зб. наук. робіт. - К.; Донецьк: Клін. хірургія, 1998. - С.15-16.
16.Бондарчук О.И., Медвецкий Е.Б., Сандер С.В. и др. Влияние полисорба на течение раневого процесса // Клiн. хiрургiя. 1994 - №5 - С.48-50.
17.Булынин В.И., Глухов А.А., Мoшуров И.П. Лечение ран. - Изд-во ВГУ. 1998.
18.Бурлакова Е.Б., Храпова Н.Г. Перекисное окисление липидов мембран и природные антиоксиданты // Успехи химии. - 1985. - Т. 54, № 9. - С. 1540-1558.
19.Ванівська О.В., Гаврілюк А.М., Цвенгрош О.В. та інш. Функції нейтрофілів у хворих з вторинним імунодефіцитним синдромом за умов дії синглетно-кисневої терапії // Імунологія та алергологія.- 1999.-№3.-С.81.
20.Василькова З.Ф., Ханин А.Г., Качахидзе М.Г. и др. Препарат комбинированного действия сипралинат в лечении гнойных заболеваний мягких тканей и остеомиелита костей стопы // Антибиотики и химиотерапия.-1994.-№2-3.-С.61-63.
21.Васина Т.А., Булава Г.В., Меньшиков Д.Д. и др. Этиотропная антибиотико- и иммунотерапия больных с гнойно-воспалительными процессами // Антибиотики и химиотерапия.-1998.-№ 11.-С.28-33.
22.Велiгоцький М.М., Сероштанов О.I., Спiрiдонов М.I. та iн. Застосування квантової гемотерапiї у комплексi лiкування хворих похилого вiку з гнiйно-запальними захворюваннями // Клiн. хiрургiя. - 1997. - №1. - С.9-11.
23.Велигоцкий Н.Н., Спиридонов М.И., Сероштанов А.И. и др. Применение озона для лечения гнойных ран // Клін. хірургія.-1994.-№ 5.-С.52-54.
24.Використання синглетно-кисневої терапії в комплексному лікуванні хворих на цукровий діабет / А.Я.Мандрика, В.І.Гавриленко, Н.І.Хоменко, К.В.Бажан та інш. // Международ. науч.-практ. конференция «Медицинская реабилитация, курортология и физиотерапия».-Ялта, 1999.-С.271-272.
25.Висоцький А.Г., Юр’єв В.В., Грінцова А.О., Рогова Ю.О. Сепсис при флегмонах глибоких клітковинних просторів голови та шиї // Львівський медичний часопис. Том VII, №4. 2001. С.18-20.
26.Владимиров А.А., Бугаев В.Д., Каплун Є.Н. Влияние синглетно-кислородной терапии на свертывающую систему крови у больных со стенокардией и перенесших инфаркт миокарда при комплексном санаторном лечении // Международ. науч.-практ. конференция «Медицинская реабилитация, курортология и физиотерапия».-Ялта, 1999.-С. 98-99.
27.Владимиров Ю.А. Роль нарушений свойств липидного слоя мембран в развитии патологических процессов // Патол. физиология и эксперим. терапия. - 1989. - № 4. - С. 7-19.
28.Владимиров Ю.А. Свободнорадикальное окисление липидов и физические свойства липидного слоя биологических мембран // Биофизика. - 1987. - Т. 32.-Вып. 5. - С. 830-844.
29.Волошин О.І., Окіпняк І.В. Ефективність синглетно-кисневої терапії в комплексному лікуванні хворих на ішемічну хворобу серця з хронічною серцевою недостатністю // Буковинський медичний вісник.-2001.-Т.5,№1.-С.26.
30.Вплив синглетно-кисневої терапії на фагоцитарні показники крові хворих з вторинним імунодефіцитним синдромом / В.В.Чоп'як, А.М.Гаврилюк, О.В.Ванівська, В.О.Тимощук // Международ. науч.-практ. конференция «Медицинская реабилитация, курортология и физиотерапия».-Ялта, 1999.-С. 278-279.
31.Гаврилов В.Б., Гаврилова А.П., Мажуль Л.М. Анализ методов определения продуктов перекисного окисления липидов в сыворотке крови по тесту с тиобарбитуровой кислотой // Вопр. мед. Химии.-1987.-Т.33-№1.-С.118-122.
32.Гайдаш І.С., Флегонтова В.В., Бондарев Р.В. та інш. Мікробіологічна структура збудників післяопераційних абдомінальних гнійно-запальних ускладнень // Львівський медичний часопис. 2001. Т.VII, №3. С.26-28.
33.Галич С.П. Применение антиоксидантной защиты тканей при свободной микрохирургической пересадке сложно-составных лоскутов // Клін. хірургія. -1999. - № 7. - С. 46-48.
34.Герич І.Д., Дворчин О.М., Мотиль М.С. Бактеріємія у хворих з клінічними ознаками імуносупресії // ІІ Конгрес хірургів України: Зб.наук.робіт. - К.: Донецьк: Клін.хірургія, 1998. - С.22-23.
35.Герич І.Д., Стояновский І.В., Ващук В.В. та інш. Спосіб хірургічного лікуваня важких глибоких флегмон діабетичної стопи // Шпитальна хірургія. 2001. - №3. С.85-87.
36.Гладчук Е.О., Жданова Г.В. Влияние синглетно-кислородной терапии на функциональное состояние больных с хроническими обструктиаными бронхитами пылевой етиологии // Международ. науч.-практ. конференция «Медицинская реабилитация, курортология и физиотерапия».-Ялта, 1999.-С.95-96.
37.Гладчук Є.О., Соколова Л.Т., Жданова Г.В. Лікування хворих з професійними захворюванями органів дихання, гострими отруєннями токсичними газами та осіб з екологічно несприятливих за радіаційним забрудненням районів // Международ. науч.-практ. конференция «Медицинская реабилитация, курортология и физиотерапия».-Ялта, 1999.-С. 248-249.
38.Глянцев С.П. Хроническая рана: от Мечникова до наших дней // Врач.- 1997.- № 8.-С. 34-36.
39.Глянцев С.П., Саввина Т.В., Заец Т.А. Сравнительное изучение протеолитических. ферментов применяемых в хирургии для очищения гнойных ран. // Бюллетень экспериментальной биологии и медицины. ‑ 1996. -№6.-С.716-720.
40. Голубева В.Л., Суворова И.А., Семенков В.Ф. и др. Лечение гнойно-воспалительных осложнений, сопровождающих политравму, сахарный диабет, инфицированный панкреонекроз // Хирургия.-2003.-№ 7.-С.75-78.
41.Голубева В.Л., Суворова И.A., Серова Л.Д. и др. Эффективность Антилимфолина при гнойно-септических заболеваниях у боль­ных различных возрастных групп // Геронтол. и гериатр.- 2001.-№1.-С. 131-134.
42.Горбунов В.А., Николенко Е.Н., Молочко В.А., Титов Л.П. Резистентность к антисептикам госпитальных штаммов энтеробактерий и P.Aeruginosa // Вісник Вінницького державного медичного університету. 2000. № 4, ч.2. С.285.
43.Гордиенко А.И. Цитохимическое исследование гликогена в нейтрофильных гранулоцитах периферической крови у больных с гнойными хирургическими осложнениями при использовании лазерофореза мирамистина // Клін. хірургія.-1999.-№ 11.-С.39-40.
44.Горшевикова Э.В. О роли микробиологических исследований в рациональном использовании антибиотиков // Клиническая антимикробная химиотерапия. 2000. №2. С.11-13.
45.Гостищев В.К., Омельяновский В.В. Пути и возможности профилактики инфекционных осложнений в хирургии // Хирургия.-1997.-№8.-С.11-15.
46.Гостищев В.К., Ханин А.Г., Рыльцев В.В. и др. Новые лечебные повязки с протеолитической, гормональной и антиоксидантной активностью // Российский медицинский журнал.-1997.-№5.-С.21-24.
47.Грінцов О.Г., Новіков М.П., Хацко В.В. та інш. Застосування Тієнаму у лікуванні хворих з хірургічною інфекцією // Львівський медичний часопис. 2001. Т.VII, №4. С.21-23.
48.Гусейнов А.3. Динамика заживления гнойных ран под влиянием иммунорегулирующих препаратов / Архив патологии. 1988.- №9.- С. 28-34.
49.Даценко Б.М., Тамм Т.И., Даценко А.Б. Принципы местного медикаментозного лечения локализованных форм гнойной инфекции // ІІ Конгрес хірургів України: Зб.наук.робіт. - К.; Донецьк: Клін.хірургія. 1998. - С.26-27.
50.Демидов В.М., Торбинський А.М., Котик Ю.М. Досвід лікування гнійної рани // Клін. хірургія.-2002.-№ 11-12.-С.25.
51.Демченко П.С., Полищук Д.В. Применение препарата унисепт-3 для местного лечения гнойных ран // Клін. хірургія.-2000.-№ 1.-С.63-64.
52.Долгов В. В. , Шевченко О. П. Лабораторная диагностика нарушений обмена белков. М.:Российская академия последипломного образования. 1997.- 68 с.
53.Дранник Г.Н. Иммунотропные препараты К.:Здоровья, 1994.- 288 с.
54.Дренажно-промывная система в лечении гнойных заболеваний мягких тканей и костей / Юхтин В.И., Чадаев А.П., Хуторянский И.Н. и др. // Хирургия. - 1997. - № 9. - С. 39 - 42.
55.Дубошина Т.Б., Мышкина А.К., Агапов В.В. Иммунные комплексы при гнойной хирургической инфекции // Хирургия.-1990.-№ 6.-С.63-66.
56.Дуденко Г.И., Петренко Г.Д., Антонов А.А., Дуденко В.Г. Эффективность эндолимфатического введения антибиотиков в комплексном лечении гнойно-воспалительных процессов в мягких тканях // Клин. хирургия. 1990. - № 1. С. 33 35.
57.Елагина Л.В., Лагвилава М.Г., Блатун Л.А. и др. Циркулирующие иммунные комплексы и показатели неспецифической защиты у хирургических больных // Хирургия.-1986.-№ 6.-С.33-36.
58.Еремин С.Р., Шляпников С.А., Зуева Л.П. и др. Инфекции и антибиотики в хирургической практике: результаты проспективного наблюдения в трех больницах // Тез. междунар. конфер. «Антибиотики и антибиотикорезистентность на пороге XXI века». 2000. - Т.2, прилож.1. - №2. С.18.
59.Жаров В.П., Горчак И.В., Змиевской Г.Н. Применение фото-ультразвуковой технологии в лечении инфицированных ран // Мед. техника.-2001.-№1.-С.7-12.
60.Желіба М.Д. Комплексне лікування гнійно-запальних процесів м'яких тканин // ІІ Конгрес хірургів України: Зб. наук.робіт. - К.; Донецьк: Клін. хірургія, 1998. - С.30-31.
61.Желіба М.Д., Палій В.Г., Ковальчук В.П. Місцева медикаментозна підтримка під час хірургічного лікування гнійного запалення // Клін. хірургія.-2003.-№ 6.-С.30-32.
62.Застосування синглетно-кисневої терапії у хворих на хронічний гепатит учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС / П.І.Гриневич, Н.А.Кочерга, Л.Ю.Мороз, К.В.Бажан та ін. // Международ. науч.-практ. конференция «Медицинская реабилитация, курортология и физиотерапия».-Ялта, 1999.-С. 246-247.
63.Звягинцева Т.Д., Бычкова О.Ю. Коррекция нарушений антиокислительного гомеостаза и иммунореактивности организма у больных после лапароскопической холецистэктомии // Вісник морської медицини. 2001. - №2. С.158-160.
64.Звягинцева Т.Д., Бычкова О.Ю., Тухман Р.Л. Желчнокаменная болезнь и процессы перекисного окисления липидов-антиоксидантной защиты в зависимости от длительности заболевания // Актуальные вопросы гастроэнтерологии и эндокринологии: Сб. науч. работ. Харьков, 2000. С.129.
65.Земляной А.Б., Пальцын А.А., Светухин А.М. и др. Состояние им­мунитета у больных сахарным диабетом с гнойно-некротическим поражением нижних конечностей // Хирургия.-2002.-№1.-С.34-35.
66.Земсков В.М. , Земсков А. М. , Золоедов В. И., Полякова С. Д. , Бжозовский Е. Зависимость иммунологической реактивности от групп крови // Усп. совр. биол. , 1996.-Т. 116., № 1.-С. 69-77.
67.Иммунобиология гормонов тимуса / Под ред. Ю. А. Гриневича.‑ К.: Здоровья, 1989.‑151 с.
68.Инициирование перекисного окисления липидов мембран липосом активированными полиморфноядерными лейкоцитами крови / Г.И.Клебанов, Ю.А.Владимиров, Л.Ц.Беков, С.Р.Рибаров // Бюл. эксперим. биологии и медицины. - 1988. - № 6. - С. 674-676.
69.Казакова В.Д., Ильченко Ф.Н., Каминский И.В. и др. Использование антиоксидантов для коррекции эндогенной интоксикации у больных со сложной грыжей живота // Клiн. хiрургiя. - 1997.- №2.- С.16-17.
70.Камаев М.Ф.Инфицированная рана и ее лечение.-М.: Медицина, 1970.- 127 с.
71.Канычев А.В., Каюков А.В. Парентеральное введение терридеказы в ле­чении гнойно-воспалительных заболеваний кисти // Вестник хирургии. -1998.-№3-С.79-81.
72.Кишкун А.А., Кудинова А.С., Офитова А.Д. и др. Значение средних молекул в оценке уровня эндогенной интоксикации // Воен. мед. журн.-1990.-№2.-С.41-44.
73.Кіндзер С.Л., Бондар С.Є., Діденко С.М. Застосування лазерної фотокоагуляції при гнійно-некротичних ураженнях у хворих на цукровий діабет // Шпитальна хірургія. 2001. - №3. С.36-37.
74.Клименко В.Н., Тугушев А.С. Критерии применения иммунотерапии и контроль её эффективности при послеоперационных гнойно-воспалительных осложнениях // Клін. Хірургия.-2000.-№8.-С.39-40.
75.Клименко В.Н., Тугушев А.С., Шаповал С.Д. и др. Использование еубиотиков в лечении больных с длительнонезаживающей гнойно-воспалительной раной // Клін. хірургія.-2002.-№ 11-12.-С.33-34.
76.Клименко Н.А. Медиаторы воспаления и принципы противовоспалительной терапии // Врачебная практика. - 1997.- №5.- С.3-9.
77.Колесова О.Е., Маркин А.А., Федорова Т.Н. Перекисное окисление липидов и методы определения продуктов липопероксидации в биологических средах // Лаб. дело. - 1984. - № 9. - С. 540-546.
78.Коржик Н.П. Застосування фторхiнолонiв у лiкуванні гнiйної хірургічної інфекції // Клін. хірургія.-1999.-№ 2.-С.43-45.
79.Коротяев А.И., Бабичев С.А. Медицинская микробиология.-СПб: Специальная литература, 1998.-594 с.
80.Костроміна В.П., Дичаківська М.Б. Застосування синглетно-кисневої терапії при лікуванні захворювань верхніх дихальних шляхів // Синглетно-киснева терапія. Спеціальне видання. - К. - 2000. - С.18-19.
81.Костюк В.А., Потапович А.И., Ковалева Ж.В. Простой и чувствительный метод определения активности супероксиддисмутазы, основанный на реакции окисления кверцетина // Вопросы мед. химии 1990. - №10. С.88-91.
82.Красильников А.А., Гудкова Е.И., Рябцева Н.Л. Некоторые аспекты применения современных антисептиков // Вісник Вінницького державного медичного університету. 2000. № 4, ч.2. С.315-316.
83.Кресюн В.И., Дмитриев В.И., Тбилели С.М. Динамика морфогістологічних змін у гнійних ранах під впливом мембранопротектора літофіту // Одеський мед. журнал. 1998. - № 2. - С. 43 44.
84.Крижановський Я.Й., Меллін В.М., Пуськов М.І. та ін. Значення мікрохвильової рефлексотерапії в ранній підготовці гнійної рани до здійснення аутодермопластики // Клiн. хiрургiя.-2002. - №11-12.- С.38-39.
85.Кузин М.И., Колкер И.И., Костюченок Б.М. Количественный контроль микрофлоры гнойных ран // Хирургия. - 1980. - №11. - С.3-7.
86.Кузин М.И., Костюченок Б.М. Раны и раневая инфекция. - М.: Медицина, 1990.-592 с.
87.Кузнєцов А.Я., Чумак П.Я., Ковальов О.П. та інш. Сепсис у хворих на гострий деструктивний лактаційний мастит та його профілактика // Львівський медичний часопис. 2001. Т. VII, №3. С.53-55.
88.Курбангалеев С.М. Гнойная инфекция в хирургии. М.: Медицина, 1985. - 167 с.
89.Лагода А.Е., Гринченко С.В., Петренко Г.Д. и др. Новые аспекты лечения острого сепсиса // II Конгрес хірургів України: Зб. наук. робіт. - Київ: Донецьк: Клін. хірургія, 1998. - С. 46-47.
90.Лагода А.Е., Гринченко С.В., Петренко Г.Д. и др. Применение эфферентных методов детоксикации и иммунокоррекции в комплексе лечения острого сепсиса // Клін. хірургія. - 1999. - №10. - С.12 -13.
91.Лапач С.Н., Чубенко А.З., Бабич П.Н. Статистические методы в медико-биологических исследованиях с использованием Excel-К.: Морион, 2000.-320 с.
92.Липатов К.В., Сопрамадзе М.А., Емельянов А.Ю., Канорский И.Д. Использование физических методов в лечении гнойных ран // Хирургия. 2001. - №10. С.56-61.
93.Литвак Л.Я, Щурікова Л.І., Гора Л.П. Застосування синглетно-кисневої терапіїї у дітей, що мешкають на території, забрудненій внаслідок аварії на ЧАЕС // Международ. науч.-практ. конференция «Медицинская реабилитация, курортология и физиотерапия».-Ялта, 1999.-С.227.
94.Лохвитский С.В., Исмаилов К., Морозов Е.С. Хирургия гнойной раны стопы // Хирургия.-2001.-№3.-С.34-35.
95.Лупальцев В.И., Вержанский А.П., Лях А.В., Сенников И.А. Профилактика послеоперационных гнойно-септических осложнений у больных с острым холециститом старше 60 лет // Зб. наук. праць співробітників КМАПО ім. П.Л. Шупика. 2001. вип.10, книга 4. С.546-550.
96.Люлько И.В., Косульников С.О., Кравченко К.В., Тарнапольский С.А. Неклостридиальная эпифасциальная флегмона // Клін. Хірургія.- 2000.-№9.-С.31-34.
97.Люлько И.В., Косульников С.О., Тарнопольский С.А. Электрохимическая детоксикация и иммунокоррекция при обширном гнойно-некротическом поражении // II Конгрес хірургів України: Зб. наук. робіт. - Київ; Донецьк: Клін. хірургія, 1998. - С. 22-23.
98.Люлько И.В., Ткаченко В.Н., Мартемянов В.В. Применение салфеток с металлокомплексом для лечения гнойной раны // Клін. хірургія.-2002.-№ 11-12.-С.44-45.
99.Люлько І.В., Косульніков С.О., Кутовой О.Б. та інш. Препарати з окислювальною дією у лікуванні флегмон у хворих з цукровим діабетом // Шпитальна хірургія. 2001. - №3. С.159-161.
100. Люлько І.В., Косульніков С.О., Ткаченко В.М., Кутовий О.Б. Комплексний метод хірургічного лікування неклостридіальних епіфасціальних флегмон // Львівський медичний часопис. 2001. Т.VII, №4. С.45-47.
101. Макар Д.А., Барвінська А.С., Кушта Ю.Ф. та інші. Структура та динаміка етіологічних чинників сучасної хірургічної інфекції // II Конгрес хірургів України: Зб. наук. робіт. Київ; Донецьк: Клін. хірургія, 1998. - С. 49-50.
102. Маянский Д.Н. Патофизиологические критерии хронического воспаления // Профилактика и экспериментальная терапия экстремальных и терминальных состояний. - Омск. 1992. - С. 182-184.
103. Маянский Д.Н., Виссе Э., Деккер К. Новые рубежи гепатологии. - Новосибирск: Наука, 1992. - 266 с.
104. Медицинская микробиология / Под ред. В.И. Покровского и О.И. Поздеева.-М.:ГЭОТАР Медицина, 1999.-1184 с.
105. Мельник М.П., Поліщук Ю.М., Гавловська А.Б. Синглетно-киснева терапія в комплексному оздоровленні вагітних жінок в санаторії «Хорол» // Международ. науч.-практ. конференция «Медицинская реабилитация, курортология и физиотерапия».-Ялта, 1999.-С. 270-271.
106. Мельникова В.М., Беликов Г.П., Локтионова Н.В., Бахир В.М., Сухова О.И. Профилактика и лечение внутрибольничной инфекции с использованием электрохимически активированных растворов в медицине // Вісник Вінницького державного медичного університету. 2000. № 4, ч.2. С.327-328.
107. Мерзляк М.Н., Соболев А.С. Роль супероксидных анион-радикалов и синглетного кислорода в патологии мембран // Биофизика: Молекулярная патология мембранных структур. - М., 1975. - С. 118-165.
108. Мещеряков В.В., Литвинов Г.А. Использование ослабленного геомагнитного поля в практике гнойной хирургии // ІІ Конгрес хірургів України: Зб. наук. робіт. - К.; Донецьк: Клін. хірургія, 1998. - С.53-54.
109. Митиш В.А., Амирасланов Ю.А. Пластические и реконструктивные операции в гнойной хирургии и травматологии // Хирургия.-2000.-№ 4.-С.41-44.
110. Міщенко М.В. Місцеве застосування низькомолекулярних регуляторних пептидів в лікуванні гнійних ран // Шпитальна хірургія. 2000. - №2. С.139-142.
111. Мороз В.М., Палій Г.К., Волянський Ю.Л. Досягнення та стратегія дослідження нових вітчизняних лікарських антисептичних препаратів // Вісник Вінницького державного медичного університету. 2000. № 4, ч.2. С. 260-264.
112. Моррисон В.В., Кудин Г.Б., Нефедова Н.А. Состояние процессов перекисного окисления липидов и антиоксидантной системы в динамике экспериментальной синегнойной интоксикации // Анестезиология и реаниматология. 2000. - №3. С. 41-43.
113. Мусашайхов Х.Т., Симбирцев С.А., Беляков Н.А. и др. Полифепан при заживлении ран у больных сахарным диабетом. // Хирургия. - 1997. -№5.-С.56-58.
114. Нейко Є.М., Думка Р.Ф., Козак В.П., Космина Н.М. та ін. Синглетно-киснева терапія в комплексному лікуванні бронхіальної астми // Синглетно-киснева терапія. Спеціальне видання - К. - 2000. -С. 10-11.
115. Немченко I.I. Лiкування хворих з гнiйно-запальними процесами м'яких тканин з застосуванням iмозгену та антиоксидантiв // Новые технологии в хирургии: Сб. науч. тр., посвящённый 75-летию кафедры хирургии Киевской мед. академии последипломного образования МЗ Украины // под общ. ред. В.И. Мамчича. - К.: 1997. - С.168.
116. Нємченко І.І., Кузнєцов А.Я., Чумак П.Я. та ін. Комплексне лікування хворих з гнійно-запальними ураженнями м`яких тканин з використанням гентаксану, ентеросгелю та аєвіту // Клін. хірургія.-2002.-№ 11-12.-С.52-53.
117. Николайчик В.В., Кирковский В.В., Моин В.М. и др. «Средние молекулы»- образование и способы определения // Лаб. Дело 1989.- №8.- С.31-33.
118. Окороков А.Н. Перекисное окисление липидов, метаболизм коллагена и показатели клеточного иммунитета у больных хроническим гепатитом и циррозом печени // Терапевт. арх. - 1988. - № 2. - С. 52-54.
119. Опыт применения синглетно-кислородной терапии в комплексе лечения больных в раннем послеоперационном периоде в условиях санатория «Полтава» / О.И.Зарецкая, Л.Н.Профатилова, Л.Н.Ляшко, Т.В.Мельник и др. // Международ. науч.-практ. конференция «Медицинская реабилитация, курортология и физиотерапия».-Ялта, 1999.-С. 111.
120. Опыт применения синглетно-кислородной терапии у детей в условиях санаторного лечения / А.В.Шабанов, Н.В.Стефанова, О.И.Хорунжая, Г.П.Засуха // Международ. науч.-практ. конференция «Медицинская реабилитация, курортология и физиотерапия».-Ялта, 1999.- С.226.
121. Орёл В.Э. Синглетно кислородная терапия // Клін. Хірургія.-1997.-№1.-С47-48.
122. Осипов А.Н., Азизова О.А.,Владимиров Ю.В. Активные формы кислорода и их роль в организме.//Успехи.биол.химии. 1990. Т. 31. С. 180-208.
123. Палий Г.К., Барило А.С., Чеснокова А.А. Эффективность антимикробного действия декаметоксина на возбудителей гнойно-воспалительных заболеваний // Вісник Вінницького державного медичного університету. 2000. № 4, ч.2. С.338-339.
124. Перекисное окисление и стресс / В.А.Барабой, И.И.Брехман, В.Г.Голотин, Ю.Б. Кудряшов. - СПб.: Наука, 1992. - 148 с.
125. Перекисное окисление липидов в патогенезе и клинике инфекционных болезней / В.Ю.Миронов, И.В.Липковская, Эдуардо Ласада, В.А.Гудзь // Врачеб. дело. - 1988. - № 6. - С. 119-122.
126. Перцев С.М., Даценко Б.М., Гунько В.Г. та iн. Конструювання лiкарських систем багатоспрямованоi дii у виглядi мазей для лiкування iнфiкованих ран // Вiсн. фармацii.,1994. ‑ № 1‑2. ‑ С. 53‑57.
127. Петрович Ю.А., Гуткин Д.В. Свободнорадикальное окисление и его роль в патогенезе воспаления, ишемии и стресса // Пат. физиол. и экспер. терапия. - 1986. - № 5. - С. 85-92.
128. Подiльчак М.Д., Макар Д.А., Огоновський В.К., Кордоба Б.М. Перекисне окислення лiпiдiв та активнiсть пероксидази сироватки кровi у хворих з гнiйно-запальними ураженнями // Клiн. хiрургiя. - 1995. - №2. - С.11-12.
129. Понур Б.А., Шиков Ю.Н., Кармелюк Л.О. Анализ антибиотикочувствительности штаммов бактерий, выделенных у больных с гнойно-воспалительными процессами // Український хiмiотерапевтичний журнал.-2000.-№1 (5).-С.39-42.
130. Попкиров С. Гнойно-септическая хирургия. 2-ое изд. София: Медицина и физкультура, 1977.- 502 с.
131. Ройт А., Бростофф Дж., Мейл Д. Иммунология.- Пер. с англ.-М.:Мир, 2000.-592 с.
132. Синглетно-киснева терапія в комплексному лікуванні бронхіальної астми / Є.М.Нейко, Р.М.Д