ЕФЕКТИВНІСТЬ РОЗВИТКУ БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ В УМОВАХ ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ

Краткое описание

ЗМІСТВступ 3Розділ 1. Теоретико-методологічні та прикладні аспекти ефективного функціонування банківської системи України в умовах євроінтеграційних процесів 101.1. Євроінтеграційні процеси та їх вплив на діяльність банківської системи України 101.2. Досвід та особливості функціонування банківських систем європейських країн 231.3. Регулювання банківської діяльності в Європейському Союзі та рівень імплементації європейського банківського законодавства в Україні 41Висновки до розділу 1 61Розділ 2. Аналіз ефективності функціонування банківської системи України 652.1. Аналіз грошово-кредитної політики Національного банку України в контексті євроінтеграційних процесів 652.2. Оцінка стану та основні тенденції розвитку банківської системи України в умовах євроінтеграційних процесів 872.3. Аналіз ефективності діяльності банківської системи України 115Висновки до розділу 2 126Розділ 3. Напрями підвищення ефективності розвитку банківської системи України в умовах посилення процесу євроінтеграції 1293.1. Адаптація умов роботи національної банківської системи до стандартів ЄС 1293.2. Методологічні підходи до визначення конкурентоспроможності банків та стратегії їх підвищення 1543.3. Концептуальні засади ефективного розвитку банківської системи України в умовах євроінтеграції 162Висновки до розділу 3 181Висновки 185Список використаних літературних джерел 190Додатки 209

Список литературы

ВИСНОВКИУ дисертації здійснено аналіз теоретико-методологічних засад та прикладних аспектів ефективності роботи банківської системи України. На його основі та з урахуванням зарубіжного досвіду запропоновано пропозиції щодо удосконалення теорії та методики оцінювання ефективності розвитку, а також напрями її підвищення. У результаті проведеного дослідження стало можливим сформулювати такі висновки та пропозиції.1. Інтеграційні процеси в Європі створили якісно нові умови для діяльності банків. Економічна інтеграція посилила концентрацію і централізацію банківсь¬кого капіталу як усередині окремих європейських країн, так і на міжнародній арені, у результаті чого виникли транснаціональні банківські групи, що контролюють банківський бізнес у багатьох європейських країнах. Вона сти¬мулювала інтернаціоналізацію банківської діяльності, розширення зв’язків між європейськими банківськими системами, що призвело до необхідності вста¬новлення єдиних норм діяльності банків.2. Проаналізувавши практику грошово-кредитної політики Україні у 20012006 рр. та порівнявши її з європейськими аналогами, можна стверджувати, що загалом вона була адекватна тим процесам, які відбувалися в економіці держави. Основними її напрямами в тому періоді були: підвищення гнучкості курсової політики, дедоларизація економіки, створення сприятливого інвестиційного клімату для нерезидентів, репатріація українських капіталів, поповнення золотовалютних резервів країни і зменшення ризику їх знецінення, забезпечення стійкого позитивного сальдо платіжного балансу, вдосконалення валютного законодавства, подальша лібералізація валютного ринку з метою забезпечення ефективного функціонування економіки в процесі євроінтеграції.3. Просуванню вітчизняної банківської системи в європейський фінансовий простір перешкоджають як зовнішні, так і внутрішні чинники. До зовнішніх віднесемо: низькі доходи переважної більшості населення України, велику питому вагу збиткових підприємств, значний тіньовий обіг, непередбачуваність політичної та економічної ситуації в Україні й ризиків на довгострокову перспективу. До розряду внутрішніх низький рівень капіталізації, неможли¬вість забезпечити економіку ресурсами в необхідних обсягах, недостатню конку¬рентоспроможність вітчизняних банків порівняно з європейськими, вузь¬кість асортименту пропонованих послуг, нерозвиненість кредитних бюро, недостатній рівень управління ризиками та неефективний менеджмент.4. Присутність іноземного капіталу сприяє більш динамічному розвиткові всієї банківської системи України, її адаптації до вимог ЄС. Головним позитивом приходу іноземних банків є залучення в українську економіку додаткового капіталу, адже можливості вітчизняної банківської системи обмежені. Будь-яке кількісне обмеження присутності іноземного капіталу гальмуватиме входження України до європейських структур.5. Запропоновано обчислювати загальний інтегральний показник ефектив¬ності роботи банківської системи, що враховує економічні нормативи НБУ та групу показників рентабельності, з метою запровадження системи проведення перевірок банків службою банківського нагляду залежно від ступеня надійності банку. За проведеними розрахунками, його значення для банківської системи України дозволяє стверджувати доволі високий рівень ефективності. Його застосування дає змогу відслідковувати стан ефективності роботи банківської системи.6. Розроблено методику оцінки конкурентоспроможності банку, яка складається з таких етапів: вибору банку для оцінювання; визначення інформаційної бази оцінювання; розрахунку показників та вибір еталонного значення показника для оцінювання рівня конкурентоспроможності; висновків щодо рівня конкурентоспроможності банків; визначення та обґрунтування стратегій із підвищення конкурентоспроможності. В основі запропонованої мето¬дики оцінювання конкурентоспроможності покладено комплексний коефіцієнт, що є узагальненням коефіцієнтів активів, зобов’язань, власного капіталу та прибутковості. За її допомогою можна оцінювати рівень конку¬рентоспроможності банків, порівнювати його з іншими банківськими устано¬вами і на основі цього розробляти та застосовувати стратегію їх розвитку.7. Найбільш актуальними пропозиціями для підвищення ефективності роботи банківської системи України вважаємо: удосконалення організаційної структури шляхом сприяння створенню спеціалізованих та регіональних банків, відокремлення служби банківського нагляду від Національного банку України в окрему структуру, удосконалення роботи об’єднань комерційних банків, створення інституції банківського омбудсмена.