ЕВОЛЮЦІЯ ҐОТИЧНОЇ ПОЕТИКИ І РОМАН “БУРЕВЕРХИ” ЕМІЛІЇ БРОНТЕ

Краткое описание

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА

На правах рукопису

Пастух Христина Андріївна

УДК 821.111”18”31.09 Е.Бронте
ЕВОЛЮЦІЯ ҐОТИЧНОЇ ПОЕТИКИ І
РОМАН БУРЕВЕРХИ” ЕМІЛІЇ БРОНТЕ

спеціальність 10.01.06. теорія літератури

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник
Копистянська Нонна Хомівна,
доктор філологічних наук, професор

Львів 2009

ЗМІСТ
ВСТУП 4
РОЗДІЛ 1. Становлення ґотичного роману як жанрового
різновиду в атмосфері преромантизму й романтизму
1.1. Огляд літератури предмету дослідження. 10
1.2. Підготовча стадія у формуванні ґотичного роману 20
1.3. Замок Отранто” Г.Уолпола перший ґотичний роман. Аналіз
поетики його сюжету та атрибутів жанрового архетипу 25
1.4. Поетика приємного страху”.. 34
1.5. Етап романтичної френезії в еволюції ґотичної поетики
(порівняльний аспект) 41
1.6. Жанрова модель ґотичного роману (теоретичні узагальнення). 59
1.6.1. Локус несамовитості......... 59
1.6.2. Типаж.............. 61
1.6.3. Надприродні сили.................................................................. 63
1.6.4. Таємниці і жахи......................................... 64
1.6.5. Видатки на експерименти................................. 65
РОЗДІЛ 2. Нова ґотика” в англійському романі
2.1. Питання теорії співіснування і синтезу літературних напрямів 68
2.2. Риси вікторіанської доби... 83
2.3. Ґотика у параметрах окультизму.. 85
2.4. На перехресті напрямів: роман Джен Ейр” Шарлотти Бронте 91
2.5. Романтизм і реалізм у романі Джейн Ейр” 95
2.6. Ґотика як основна пружина сюжету у Джейн Ейр”.. 98
РОЗДІЛ 3. Буреверхи” Емілії Бронте : ґотичний елемент
у жанровій структурі роману
3.1. Полісемантика заголовку й жанру (romance / novel). 103
3.2. Перегук віршів Емілії Бронте з її романом.. 107
3.3. Наративна стратегія як система 116
3.4. Романтизм і реалізм Буреверхів” 123
3.5. Елементи домашнього реалізму” і сімейного роману 129
3.6. Барви і відтінки любовних історій 134
3.7. Ґотичний простір і типаж 142
ВИСНОВКИ 182
ДОДАТКИ 192
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.. 211

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Семантичний спектр терміну ґотика” (ґотичний”) широкий: назва народності, архітектурного стилю, синонім поняття середні віки”, характер літер (ґотичне письмо”), ґотичний роман” та інші жанри, ґотична поетика”, ґотична музика” і навіть ґотична людина”.
Важливість усвідомлення можливостей ґотичної поетики полягає не лише в увазі до фантастики як витвору глибинних пластів людської психіки підсвідомості, а й у її етичній основі. Це споконвічна проблема колізії добра і зла, символізована у прадавніх письмових текстах, зокрема у міфі про Ормузда й Агрімана. Ота світова тема в різні історичні епохи виявлялась у розмаїтті форм словесності усної (казки, балади) і писемної (літературні жанри з ґотичним забарвленням). Ґотичний роман структура з особливо гострою конфронтацією цих етичних начал. При певній заштампованості персонажів і аксесуарів тла вона водночас еластична й спроможна, у переломленні через творчу індивідуальність талановитих письменників, стимульованих тенденціями епох, до еволюції. Впливу ґотичної поетики зазнають великі письменники Європи й Америки. Закономірності європейського типу культури виражає й українська при всій своїй самобутності.
З’ясування сутності ґотичної поетики покликане стимулювати подальші студії цього феномену як інтегрального елементу українського й світового мистецтва. Уже появились видання українських творів у серії Ґотика” з пояснювальними нотатками про них. Виникає необхідність детального вивчення етапів еволюції та теорії ґотичної поетики на прикладі тієї літератури, яка їх породила, ─ англійської. У цьому й полягає актуальність нашого дисертаційного дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами кафедри. Дисертація виконана на кафедрі світової літератури Львівського національного університету імені Івана Франка у параметрах її комплексної наукової теми Дослідження закономірностей розвитку світової та античної літератури”.
Мета дисертації вивчення специфіки ґотичної поетики в її еволюції шляхом аналізу текстів знакових творів і теоретичних узагальнень. Для реалізації цієї мети необхідно вирішити комплекс таких конкретних завдань:
з'ясувати стан дослідження проблеми в українському, англійському, американському, російському й польському літературознавстві;
простежити процес кристалізації ґотичної поетики у жанрове утворення в англійській літературі, визначити структурні риси Замку Отранто” Г.Уолпола архетипу ґотичного роману;
проаналізувати романи Анни Радкліфф як етап приємного страху” в еволюції ґотичної поетики;
у порівняльному аспекті здійснити інтерпретацію творів романтичної френезії на завершальній стадії розвитку класичної” ґотики;
окреслити модель ґотичного роману на підставі теоретичного узагальнення попередніх спостережень;
висвітлити питання теорії співіснування, конфронтації та синтезу художніх напрямів передумову виникнення нової ґотики”; розкрити поняття нова ґотика”;
охарактеризувати риси ранньої вікторіанської доби, визначити особливості пошуків оновлення ґотичного роману в аспекті окультизму (В.Г.Ейнсворт, Е.Бульвер-Літтон);
у формуванні естетичних поглядів сестер Шарлотти й Емілії врахувати роль культурної атмосфери сім'ї Бронте;
обґрунтувати положення про приналежність роману Шарлотти Бронте Джейн Ейр” до нової ґотики”;
розкрити полісемантику заголовку та генологічної назви роману Емілії Бронте Wuthering Heights”;
порівняти поезію Емілії Бронте з її романом на рівні філософічному й психологічному;
простудіювати особливості наративної стратегії Буреверхів”, звернувши увагу на роль ретроспекції у ній;
жанровим монографічним” аналізом цього роману довести, що елементи ґотичної поетики, наявні на різних рівнях його скомплікованої структури, домінують над іншими її константами, співпрацюючи з ними;
з'ясувати взаємодію зображеного простору і типажу;
показати високий художній рівень Буреверхів”, символіко-етичну проекцію поетики роману, його новаторство і світовий резонанс.
Об'єкт дослідження художні тексти романів Г.Уолпола Замок Отранто”, А.Радкліфф Лісовий роман”, Таємниці замку Удольфо”, Ж.Казота Закоханий диявол”, У.Бекфорда Ватек”, М.Г.Льюїса Чернець”, Ч.Р.Метьюріна Мельмот-Блукач”, Ш.Бронте Джейн Ейр”, Е.Бронте Буреверхи” та ін. Дослідницький об’єктив з більшою увагою зосереджувався на розгляді знакових, етапних в еволюції ґотичної поетики творів, а також тих, які ще не проаналізовані в українському літературознавстві. Зокрема, роман Франкенштейн” М.Шеллі, пародії на літературну ґотику вже були докладно розглянуті у дисертації та у статтях О.В.Матвієнко.
Предмет дослідження історична поетика жанру в її прояві через морфологію етапних творів, а конкретніше еволюція ґотичного роману як жанрового різновиду в англійській літературі до 1847 року включно.
Методи дослідження. Основна увага у дисертації зосереджена на проблемах, які входять в обсяг теорії літератури. Поетика як загальна парадигма, включаючи в себе поняття майстерність” і будучи ширшою від нього, розщеплюється на ряд значеннєвих констант (поетика генеративна, історична, іманентна, лінгвістична, описова, рецептивна, поетика напряму, окремого письменника, сюжету, часопростору тощо). Розгляд застосованих у дисертації модифікацій поетики і характер поставлених поліаспектних проблем вимагав комбінованого методу дослідження. Наскрізними організуючими еволюцію поетики стали принцип історизму й методика жанрового аналізу. При вивченні руху жанру послужив порівняльно-історичний метод, зорієнтований на висвітлення зумовленості літературних явищ. У цьому методологічному ключі, зокрема, виконано характеристику вікторіанської формації. Генетичний метод як відгалуження культурно-історичного використано при з’ясуванні витоків ґотицизму на підготовчій стадії формування ґотичного роману як жанрового різновиду, при вивченні генези естетичних поглядів письменників та при характеристиці образів персонажів. Специфіку індивідуального стилю письменників (наприклад, пітторескного А.Радкліфф), окремих етапів в історії ґотичного роману неможливо було окреслити без порівняльно-історичного (компаративістичного) підходу, як і здійснити моноаналіз тексту без герменевтичного, а також наративного підходів.
Методологічні орієнтири дисертантка знаходила передусім у дослідженнях свого наукового керівника професора Н.Х.Копистянської (методологічні засади вивчення хронотопу, літературних напрямів, стилів і жанрів), при постановці теоретичних питань спиралась на праці Е.Берка, І.Франка, Лесі Українки, О.Білецького, М.Бахтіна, Д.Чижевського, Д.Наливайка, С.Скварчинської, Д.Ліхачова, Ю.Лотмана, Р.Гром'яка, М.Ільницького, М.Гнатюка, Г.Клочека, М.Кодака, М.Ткачука, А.Нямцу, Я.Гарасима, Р.Голода, Г.Маркевича, Р.Уеллека та А.Уоррена та ін.
Спеціальними роботами про ґотичну поетику і її розвиток (матеріалами та методологічними акцентами) зацікавлювали Д.П.Варма, М.Саммерс, Д.Пантер, В.М.Жирмунський, О.В.Матвієнко, Н.Поліщук, А.Рустовський, а конкретним аналізом одного ґотичного роману, зазвичай на широкому тлі, Я.Блонський, Т.Денисова, О.Бандровська, Ч.Сенґер, Д.Сесіль, Дж.Ґудрідж, Л.Піккет, П.Нестор та ін.
Наукова новизна роботи полягає в тому, що у ній уперше в українському літературознавстві простежена тяглість розвитку ґотичної поетики на часовому відтинку 60-ті роки XVIII ст. 40-ві роки XIX ст., здійснено теоретичне узагальнення атрибутів ґотичної поетики, комплекс яких скристалізував ґотичний роман як жанровий різновид, а також висвітлено теоретичні питання синтезу літературних напрямів, до якого прямували письменники нової ґотики” ранньої вікторіанської доби. Уперше виконано всебічний мікроаналіз тексту роману Буреверхи”, реалізуючи свої концепції жанрової скомплікованості його структури, типажу, хронотопу, наративу, психологізму тощо. Уточнено термінологію, зокрема запропоновано термін локус несамовитості”. У широкий ґотичний” контекст залучено й реалії української літератури. Усі цитати з текстів англійською, німецькою, французькою, польською та російською мовами, якщо вони ще не були опубліковані українською, наводяться у перекладі дисертанта.
Практичне й теоретичне значення роботи. Положення дисертації можуть бути використані в університетських курсах історії світової літератури, у спецкурсах про ґотичну поетику взагалі й еволюцію англійської зокрема, при викладанні теорії літератури (характеристика художніх напрямів і стилів, жанрів, хронотопу), а також у подальших дослідженнях англійської літературної ґотики й аналогічно письменників інших країн. Теорія ґотичного роману необхідна для становлення українського ґотикознавства, а комплексну інтерпретацію Буреверхів” можна вважати внеском у загальне бронтезнавство, а також у теорію моноаналізу.
Апробація результатів дисертації. Текст дисертації обговорено на засіданні кафедри світової літератури Львівського національного університету імені Івана Франка. З доповідями про своє дослідження авторка виступала на конференціях цієї кафедри (1. Науково-звітна конференція, лютий 2007 р.; 2. Науково-звітна конференція, лютий 2008 р.), а також на таких наукових форумах: Всеукраїнська наукова конференція Творчість молодомузівців” і проблеми українського модернізму” (До 125-річчя від дня народження Степана Чарнецького), Львів, 27 січня 2006 р.; VII Всеукраїнська науково-практична конференція Гуманітарні проблеми становлення сучасного фахівця”, Київ, 2931 березня 2006 р.; Міжнародна науково-практична конференція, присвячена 200-річчю від дня народження О.Стороженка Олекса Стороженко і українсько-білорусько-польське культурне середовище XIX століття”, Брест, 2425 листопада 2006 р.; Всеукраїнська науково-практична конференція Світові виміри української культури” (До 95-річчя від дня народження Григорія Нудьги), Львів, 30 січня 2008 р.; XXII щорічна наукова франківська конференція Твоєму генію мій скромний дар”, Львів, 10 жовтня 2008 р.; Міжнародна наукова конференція Українська філологія: школи, постаті, проблеми”. До 160-річчя заснування кафедри української словесності у Львівському університеті, Львів, 2021 листо­пада 2008 р.; Міжнародна наукова конференція Актуальні проблеми вивчення життя і творчості Ольги Кобилянської та українського літературного процесу”, Чернівці, 2728 листопада 2008 р.
Матеріали дисертації використано на практичних заняттях зі світової літератури зі студентами факультету іноземних мов.
Публікації. Основні положення та результати дослідження викладено у дев’яти статтях, які поміщені у фахових наукових виданнях ВАК України. Їхній загальний обсяг ─ 4 друковані аркуші.

Структура дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків і списку використаних джерел. Загальний обсяг 230 сторінок, основний текст 191 сторінка. Бібліографія нараховує 223 позиції.

Список литературы

ВИСНОВКИ

1. Дослідження літературних джерел про ґотичну поетику дало змогу з’ясувати, що вони досить чисельні, проте неодновимірно представлені у літературознавстві різних народів. Констатовано, що існує англійське / американське ґотикознавство і навіть у його параметрах бронтезнавство, а в Україні вивчення ґотичних творів своїх національних та англійських спорадичне й потребує дальших ґрунтовних студій. Це й було однією з причин вибору теми даного дисертаційного дослідження. В англомовній критичній літературі наявні монографії з історії ґотичного роману, книжки та збірники статей про окремих письменників та їхні твори, етапні в еволюції ґотичної поетики. Майже всі ці досить численні праці мають есеїстський характер й далекі від системного аналізу тексту, його жанрово-родових нюансів, психологічного зображення, фольклоризму тощо.
Російське і польське літературознавство, незважаючи на несистематичність зацікавлення англійською літературною ґотикою, має у цій сфері цікаві напрацювання, особливо у вивченні преромантизму й нової” ґотики ранньої вікторіанської доби. Дослідження теорії ґотичної поетики є ще поодиноким явищем у будь-якому літературознавстві.
2. Витоки елементів ґотичної поетики як поетики жаху давні (Біблія, Коран, антична міфологія, орієнтальна казка). Однак лише так звана романтична революція” й тенденції бароко розхитують канони класицизму, догматику раціоналістичної ідеології, апелюючи до чуттєвості й трансформуючи жанрові форми. Відбувається реінкарнація естетики ґотичної архітектури, з’являються трактати, які обгрунтовують різні емоції, у тому числі естетику страху. Ця неоатмосфера” разом з апеляцією до творів Шекспіра, Мільтона, Спенсера та ін. становить підготовчу стадію у виникненні ґотичного роману як жанрового різновиду. Таким першим ґотичним романом став в англійській літературі Замок Отранто” (1764) Гораса Уолпола, архетипними атрибутами якого виявились елементи емоційної напруги, що їх пізніше узагальнено у триєдину формулу mystery (таємничість), suspense (напруга очікування) і horror (жах), а також різке розмежування героїв на злотворців і добротворців, заангажування в акцію твору надприродних сил носіїв страху, перемога добра над злом. Автор дисертації виявляє, що для подальших модифікацій ґотичного роману конструктивним став мотив біографічної таємниці героя, а також мотив узурпаторства. Аналіз поетики сюжету переконує, що структурно Замок Отранто” є наслідуванням класицистичної п’ятиактної драми з її єдністю місця і часу. Кожен з п’яти розділів твору Г.Уолпола має свій колорит, пуант і своїх духів”. При психологічному зображенні героїв автор дотримується новітніх реалістичних прийомів. Особлива задіяність у драматизм подій простору як локуса несамовитості (замкнутий простір замку, вежі, його продовження лабіринтами підземелля) характерний атрибут ґотичного роману. Автор дбав теж про історичний, медієвістичний колорит твору.
3. Замок Отранто”, що його автор назвав gothic story (ґотична повість), викликав потік наслідувальних романів, які, попри епігонський характер, становили той типологічний ряд, що утверджує генологічну свідомість жанру. Досліджено романи Анни Радкліфф Лісовий роман” і Таємниці (замку) Удольфо”, які у свій час мали величезну популярність і які стали новим етапом у розвитку ґотичної поетики. Новаторство письменниці полягало у майстерній розрядці напруги, коли читач одержує естетичне задоволення приємного страху”, тобто зображувані страхіття, підсилені появою духів, вияснюються матеріалістично як витвори уяви героїв. Проте в ролі тиранів-лиходіїв виступають і реальні постаті чорні характери” (Монтоні), а також італійські banditti. Відзначено, що функція художнього часопростору значно поширена введенням хронотопу подорожі, дороги, а також множинністю замкнутих локусів несамовитості замків зі засекреченими ходами в стінах. Новаторством у зображенні зовнішнього простору є широкомасштабні пейзажі панорами величі гір, увага до перспективи, до гри світлотіней. З’ясовано, що Анна Радкліфф, як представниця жіночої ґотики”, з особливою теплотою зображує жінок як жертв ґотичних тиранів, нерідко впадаючи у сентименталізм.
4. Розглянуто роман так званої романтичної френезії, синонімом якого нерідко виступають назви чорний роман” (le roman noir) і сатанинський” (le roman diabolique) твори максимальної концентрації вже не страху, а жаху, носіями якого є дияволи або їхні запроданці. Різка конфронтація добра і зла у творах цього типу увиразнює їхню параболічну проекцію. У час, коли ґотичний роман, здавалось би, вичерпав свої можливості (скептики жанру пишуть на нього пародії) з’являються Чернець” Метью Грегорі Льюїса і Мельмот-Блукач” Чарльза Роберта Метьюріна оригінальні високохудожні полотна, з якими перегукуються романи Закоханий диявол” Жака Казота, Ватек” Уільяма Бекфорда, Еліксири диявола” Е.Т.А.Гофмана. У романі Чернець” замкнутість простору монастиря, з якого вихід лише у підземелля кладовища, ізольованість від соціуму сприяє розвитку невгамовного libido талановитого богослова Амброзіо, що у парі з його славолюбними амбіціями призводить до страхітливих злочинів (зґвалтування-інцест, вбивство матері й сестри, співпраця з диявольськими силами і врешті запроданство душі Люциферові). Виявлено, що, як і Ч.Р.Метьюрін, Льюїс досягає глибини у психологічному зображенні емоцій жаху.
5. Проаналізовано великоформатну епопею-роман Мельмот-Блукач” Ч.Р.Метьюріна. Цей твір значно розширює типаж чорних характерів” ґотичного роману, зокрема образом Агасвера (Вічного Жида), який, попри свою оригінальність, певною мірою поєднує риси Фауста (жадоба збагнення непізнаного) і Мефістофеля (озлоблений скепсис). Проблему свободи особистості розкрито в дусі новітніх романтичних поетикальних тенденцій розкріпачення, трансформації та інтеграції жанрово-композиційних форм. Сюжетні лінії ускладнені в химерному плетиві, наративна стратегія поліфонічна, рухомістю відзначаються час і простір. Це роман у новелах чи повістях; відносно самостійні жанри у мегажанрі мають свою проблематику, свого наратора і свій стиль, а з’єднані лише появою Мельмота-довгожителя, який долає простір зі швидкістю думки. Найвагомішою у структурі роману є Розповідь іспанця”, в якій накреслено грандіозний стереометричний образ інквізиції, типологію якої представлено у дисертації.
Встановлено, що етичний сенс роману полягає в тому, що ніхто, навіть перебуваючи у межових ситуаціях екзистансу, не погодився помінятись долею з Мельмотом, тобто запродати душу дияволові. З типологічних порівнянь Мельмота з образами злочинців, покараних безсмертям (Великий Монгол у Ченці” М.Г.Льюїса і Марко Проклятий в одноіменному романі Олекси Стороженка) випливає висновок, що тільки добром можна спокутувати скоєні провини.
6. На підставі підсумкової статті Вальтера Скотта Про Замок Отранто” й про ґотичну поетику взагалі та спостережень над здобутками ґотичного роману, який пройшов стадію зародження, розвитку й визрівання, стверджується, що витворилася завершена модель цього піджанру, яка складається з комплексу таких хромосом”:
Категорія простору, його особлива жанротворча функція. Первісно головним героєм” ґотичного роману був замок, як правило, старовинний, понурий, моторошний, осередок духів, лиходіїв, бандитів, арена кривавих злочинів та інших несамовитих подій, зазвичай оточений легендами й віщими міфами. Цей замкнутий простір подовжений включеним простором (найстрашніша кімната, вежа, підземні лабіринти, які виконують роль пастки, засекречені ходи в мурах). Згодом замок був замінений домом, будинком монастиря/абатства, кладовищем, гробівцями тощо, тому пропоную ґотичний простір назвати локусом несамовитості. Відкритий простір входить у ґотичну поетику з використанням хронотопу подорожі, дороги та зображення в одному романі кількох домів (замків) як локусів несамовитості. Символічну функцію медіатора між простором своїм і чужим (невідомим) виконує символ порогу, мурів, брам.
Типаж. Герої у ґотичному романі різко поляризовані на лиходіїв і їхніх жертв, а також на добротворців. Лиходій особистість неординарна. Наділений енергетикою зла, сильною волею, своєрідний бунтівник, він мислиться у вимірах величного. Обсервовано, що при всіх усталених атрибутах чорного характеру” цей образ схильний до модифікації (феодал-узурпатор, отаман розбійників, покараний безсмертям Вічний Жид). Жертвами лиходія стають здебільшого ніжні, духовно багаті, але безвольні жінки. Своєрідним персонажем у гендерній типології є фатальна жінка.
Надприродні сили. Атмосферу несамовитості в ґотичному романі створюють надприродні, ірраціональні сили, які своєю заангажованістю у зображене дійство посилюють елемент несподіванки й емоції страху/жаху. Вони діють у видимій іпостасі або приховано у наслідках своєї присутності. Вияснено, що це продукт екзальтованої уяви персонажів, прояв атавізму міфічного світосприйняття, що демаскуються у параметрах приємного страху”. Непізнаними об'єктами залишаються потойбічні сили, які спричинили падіння грандіозного шолома на подвір’ї замку Отранто. Особисто”, у чіткому портретному окресленні з’являються дияволи, точніше, їхні головнокомандуючі Ібліс, Вельзевул, Люцифер. Ці міфологічні істоти символи споконвічного зла.
Таємниці і жахи. У триєдиній формулі емоцій ґотичного роману (mystery, suspense, horror) таємниче існує нерозлучно з напругою і жахом. Проте типовим мотивом у структурі ґотичного роману є біографічна таємниця героя, вияснення якої буває приємною несподіванкою. Натомість таємничі аксесуари замку неодмінно навіюють почуття моторошності.
Досліджено, що ґотичний роман мислиться передусім як роман страху/жаху. Жахливе живе у підсвідомості людини і проявляється у сновидінні. Про приємний страх писали вже Едмунд Берк, Летіція Айкін та ін. Спостережено, що ґотики спеціалізувались на зображенні психології страшного, аналізували його як процес, етапами якого є surprise (несподіване приголомшення), astonishment (здивування), amazement (остовпіння, заціпеніння). Переляк зумовлює параліч мови, рухів, обмеженість спостереження якоюсь однією домінантною деталлю.
6. У період ранньої вікторіанської доби твори ґотичної поетики продовжують існувати в нових умовах, коли утверджується реалізм і не вигасає романтизм, а також спалахують симптоми бароко. Вивчення теорії співіснування, взаємодії, а то й контроверсійності, врешті синтезу художніх напрямів і стилів (праці І.Франка, Лесі Українки, О.Білецького, М.Бахтіна, Д.Чижевського, Д.Наливайка, Р.Голода та ін.) засвідчує, що чистота” напряму (без домішок інших) є тільки в теорії. Виявлено, що найбільш синтетичним було бароко, що солідаризувалося з романтизмом і ґотикою, які виступали проти Просвітництва з його доктриною раціоналізму й формальних канонів класицизму, ідеалу схематичного героя. Постулат чуттєвості, серця” у романтизмі передбачає й вимогу зображення підсвідомості героя. Автор дисертації доходить висновку, що поняття нова ґотика” стосується творів, народжених на стиках різних напрямів з окультизмом включно.
7. Визначено особливості ранньої вікторіанської доби. Ця історико-культурна формація характеризується істотними перебудовами у сфері економіки, культури, моралі. Промислова революція зумовила розвиток капіталізму в Англії, поглинання неперспективних сіл і містечок фабриками і великими фермами. Міграція населення зі стабільними традиціями до міст супроводжувалася падінням моралі, звідси жорсткі аж до абсурду етичні вимоги, з якими зобов’язані були рахуватися письменники, навіть протестанти проти вікторіанізму”.
8. Оскільки реалісти обстоювали індустріалізацію країни, яка збіднює духовність людини, то антиреалісти (в теорії), речники окультизму В.Г.Ейнсворт і Е.Бульвер-Літтон прагнуть оновити ґотичну поетику, балансуючи між ідеалізмом і матеріалізмом. Космічна ідея, за їхнім переконанням, проникає у матерію і в природу всього живого. З’ясовано, що у своїх романах окультисти з дійства виключають духів, а невідомі явища пояснюють непізнаними властивостями організму, які передаються за принципами парапсихології. Герой може жити одночасно у часі futurum і retro. Поки що твори окультистів можемо зараховувати до наукової фантастики, хоч новітні течії у філософії схильні до поєднання ідеалізму й матеріалізму.
9. Досліджено і встановлено, що сестри Бронте Шарлотта й Емілія є оптимальними виразниками нової” ґотики раннього вікторіанського періоду (роман Джейн Ейр” першої і Буреверхи” другої). У глухому закутку талановита сім’я (включаючи третю сестру Анну й брата-художника) високоосвіченого пастора Бронте створила свій інтелектуальний клімат, користуючись багатою домашньою бібліотекою. У своїх естетичних поглядах письменниці орієнтувалися не так на сучасних їм авторів, а на Шекспіра, Мільтона, старих” класичних ґотиків та на фольклор.
10. Дисертант розглядає Джейн Ейр” Шарлотти Бронте як твір скомплікований за жанром (елементи love story й роману виховання, сімейного роману, екзистанційні ситуації балади). Виявлено, що як твір нової” ґотики поєднав у собі реалізм strict realism (зокрема, вражаючі описи знущання над особистістю у бурсі) і domestic, а також романтизм (боротьба головної героїні за свободу особистості, бунтарство Рочестера), однак пружиною сюжету є ефективні прийоми ґотичної поетики. Ідентифікація духа” з божевільною дружиною Рочестера, вияснення біографічної таємниці персонажів не викликає почуття приємного страху”, а ставить героїв у ситуацію моторошного екзистансу. По-ґотичному застосовано прийом дороги-втечі від гнітючого замкнутого простору на простір свободи. Міфологічні істоти, зокрема, ельфи, естетизовані, проте є носіями атавістичного підсвідомого страху. Спостережено, що, на противагу образам ґотичної жінки як жертви, Джейн Ейр активний борець за емансипацію своїх гендерних прав. Здобувши відразу велику популярність, роман Джейн Ейр” Ш.Бронте у наш час в рецепції читачів і критиків поступається Буреверхам” її сестри Емілії.
11. У дисертації головна увага приділена Буреверхам”, здійснено мікроаналіз цього твору. Роман Буреверхи”, як і всі твори великої літератури, багатовимірний; конкретика текстуальних реалій у його тексті спроектована на символічний універсалізм. Уже заголовок Wuthering Heights” полісемантичний. Дім на високогір’ї не лише п’ятсот років чинить опір буревіям, а й, як цитадель зла, еманує руйнівну енергію через своїх мешканців дітей бурі”. Ця енергетика схильна спустошувати і дітей миру” в оселі у Долині Дроздів. На підставі текстологічно-герменевтичного дослідження встановлено, що у романі приземлене співіснує з химерно-фантастичним, тому оптимальною жанровою дефініцією його є не novel (побутовий роман), ані romance (химерний роман), а novel’s romance (химерно-побутовий роман).
12. Розглянуто цикл так званих гондальських віршів Емілії Бронте, які, крім єдиного твору великої прози, письменниця писала протягом всього свого творчого життя. Ці вірші, пов'язані з романом на рівнях філософічному й психологічному, не є ані передмовою чи післямовою до Буреверхів”, ані їхнім резюме. Це своєрідний екстракт ідей прозового тексту, втілений в іншу систему систему філософічно-медитативної лірики. При аналізі поезії відзначено, що тут ті самі, що й у Буреверхах”, мотиви Еросу й Танатосу, оптимістичне передбачення безкінечності буття навіть у постмортальній іпостасі.
13. Дисертант виявляє, що новаторство структури Буреверхів” полягає у багатоголоссі нараторів: множинність їхніх точок зору виконує функцію множинності оцінок, стереометричності зображення і зумовлює форму відкритого роману, спонукаючи читача до роздумів. Епічна оповідь очевидця, щоденники, листи, сповіді героїв, лайливі тиради, діалоги, струмінь підсвідомості хворої Кетрін усе це сприяє пластиці зображення. Встановлено, що основна форма викладу хронологічна ретроспекція з певними антрактами, доповнена асоціативною ретроспекцією, завдяки чому розповідь стає безпосередньою. Елен Дін як талановитий наратор майстерно передає напругу неодновимірних ситуацій і влучно окреслює характери персонажів. Розбудована наративна система сприяє масштабності роману.
14. Досліджено, що Буреверхи” ускладнена жанрова структура, зумовлена співпрацею реалізму, романтизму й ґотики. Реалізм полягає у відтворенні дійсних історій узурпаторства, що їх знала письменниця, у заземленості роману у суворий простір і клімат рідної сестрам Бронте Північної Англії, у його художньому пленеризмі, у заглибленні в англійську звичаєвість і ментальність, у тогочасні правові відносини. Strict realism подекуди межує з натуралізмом, особливо у зображенні деградації Хіндлі-алкоголіка, а domestic realism запрограмовує жанровий відтінок сімейної хроніки чи саги двох домів і двох родів. Гіперболізація пристрастей героїв, їхній дух бунтарства, засліплення у коханні, не контрольовані розумом пориви усе це йде від романтизму. З'ясовано, що домінуючою у цьому поліпоетикальному текстовому твориві є ґотична поетика, яка проявляється на всіх рівнях романної структури наративному, композиційному, часово-просторовому, типажному, символіко-філософічному.
15. При аналізі твору встановлено, що простір і типаж у романі Емілії Бронте якнайщільніше поєднані. Понурий півтисячолітній занедбаний дім на Буреверхах як локус несамовитості випромінює ауру непривітності, взаємоненависті, озлобленості його мешканців чорних характерів”. Сюди ж навідується дух постмортальний персонаж ґотичних романів. Центральний лиходій Хіткліф із жертви перетворюється на тирана, його жадоба помсти доходить до абсурду. Неодновимірним персонажем є образ фатальної жінки Кетрін. Відзначено, що кохання цієї пари позбавлене романтичного засліплення, воно інспіроване трансцендентальними силами. Це мотив втраченого раю на вересовищах як просторі свободи. Чорні характери” меншого калібру беззубого пса” Джозефа, звироднілого Хіндлі, хворого тілом і духом садиста Лінтона Хіткліфа неповторні. Вияснено, що простір засекреченої кімнати, а також вікна, гнізда, дзеркала, могили виконує свою поетикально-ґотичну функцію. Палітра фарб обмежена домінує зловіщий чорний колір. Вертикальний простір є виразником поривів ins Blau молодої Кеті, горизонтальний імпонує лежневі Лінтону Хіткліфу. Письменниця оригінально у системі персонажів використовує прийом уподібнення / розподібнення.
16. Констатовано, що прийом циклічності у часових вимірах не лише з’ясовує закономірність повернення дому на Буреверхах через 500 років до легітимного спадкоємця Гертона, але й також зрівноважує контроверсійні відносини його (дому) з оселею у Долині Дроздів, що прочитується як закон космічної рівноваги.

Автор дисертації доходить висновку, що, згладивши неестетичні контури ґотичної френезії, озброївшись істотними здобутками ґотики, не знехтувавши інерцією романтизму й апробуючи реалізм, Емілія Бронте йшла назустріч ще новішим течіям у модернізмі, зокрема таким, як магічний реалізм. Якщо сучасники авторки Буреверхів” здебільшого сприймали її твір як роман-ретро, то з перспективи нашого часу це роман-прогноз. Своєю високою художньою якістю єдиний роман талановитої провінціалки заслужив почесне місце не лише в англійській, а й у світовій літературі.
Список використаних джерел

1. АлексеевМ.П. Ч.Р.Метьюрин и его Мельмот-Скиталец” / М.П.Алексеев // МетьюринЧ.Р. Мельмот-Скиталец. М. : Наука, 1983. С. 531638.
2. Антологія українського жаху / [упор. В.Пахаренко]. К. : Асоціація підтримки української популярної літератури, 2000. 798 с.
3. АнтофійчукВ.У. Проблеми поетики традиційних сюжетів та образів у літературі / В.У.Антофійчук, А.Є.Нямцу. Чернівці : Рута, 1997. 200 с.
4. БагрійР. Шлях сера Вальтера Скотта на Україну. (Тарас Бульба” М.Гоголя і Чорна рада” П.Куліша в світлі історичної романістики В.Скотта) : нарис / Романа Багрій ; [пер. з англ. Л.Шаріна]. К. : Ред. журн. Всесвіт”, 1999. 206 с.
5. БандровськаО. Грозовий Перевал” Емілі Бронте в культурному просторі вікторіанської Англії / Ольга Бандровська // БронтеЕ. Грозовий перевал : роман ; [пер. з англ. Д.О.Радієнко]. Харків : Фоліо, 2006. С. 318.
6. БахтинМ. Вопросы литературы и эстетики : исследования разных лет / Михаил Бахтин. М. : Худож. лит., 1975. 502 с.
7. БахтинМ. Роман воспитания и его значение в истории реализма / Михаил Бахтин // БахтинМ. Эстетика словесного творчества. М. : Искусство, 1979. С.200202.
8. БахтинМ. Эстетика словесного творчества / Михаил Бахтин ; [примеч. С.С.Аверинцева, С.Г.Бочарова]. [2-е изд.]. М. : Искусство, 1986. 444 с.
9. БілецькийО. Вальтер Скотт і його роман Квентін Дорвард” / Олександр Білецький // БілецькийО. Зібр. праць : У 5 т. К. : Наук. думка, 1966. Т. 5. С.480489.
10.БілецькийО. До питання про періодизацію історії дожовтневої української літератури / Олександр Білецький // О.І.Білецький. Письменник і епоха ; [упоряд., ред., примітки і передмова М.Д.Бернштейна]. К. : Держлітвидав, 1963. С. 1738.
11.БілецькийО. Завдання та перспективи розвитку українського літературознавства // Зібр. праць : У 5 т. / Олександр Білецький. К. : Наук. думка, 1986. Т. 3. С. 7184.
12.БілецькийО. Літературні стилі XVII і XVIII ст. / Олександр Білецький // БілецькийО. Зібр. праць : У 5 т. К. : Наук. думка, 1966. Т. 5. С. 397407.
13.БілоусО. Архетипи ґотичного роману (спроба семіотичного аналізу) / Ольга Білоус // Матеріали II Міжнародної конференції з літератури США. К. : Видавництво Інституту міжнародних відносин, 2004. С. 191197.
14.БоревЮ.Б. Эстетика / Ю.Б.Борев. [3-е изд.]. М. : Политиздат, 1981. 399 с.
15.БронтеЕ. Буреверхи : повість / Емілія Бронте ; [пер. з англ. М.Рудницький]. Львів : Діло, 1933. 277 с.
16.БронтеЕ. Грозовий Перевал : роман / Емілія Бронте ; [пер. з англ. Д.О.Радієнко ; передмова і примітки О.Т.Бандровської]. Харків : Фоліо, 2006. 319 с.
17.БронтеЭ. Грозовой перевал / Эмилия Бронте. Минск : Известия, 1960. 363с.
18.БронтеШ. Джен Ейр : Роман / Шарлотта Бронте ; [пер. з англ. П.Соколов-ський ; передмова й примітки Т.Н.Денисової]. Харків : Фоліо, 2004. 479с.
19.БронтеШ. Ідеалістка : повість : У 2 т. / Шарлотта Бронте ; [пер з англ. О.Сліпа ; передмова М.Рудницького]. Львів : Діло, 1939. Т. 1. 179 с.
20.ВинничукЮ. У зачарованім люстрі (замість передмови) / Юрій Винничук // Потойбічне : українська ґотична проза XX ст. Львів : Піраміда, 2005. С. 38.
21.ВлодавскаяИ.А. Поэтика английского романа воспитания нач. XX века / И.А.Влодавская. Киев : Вища школа, 1983. 181 с.
22.ГарасимЯ. Культурно-історична школа в українській фольклористиці / Ярослав Гарасим. Львів : Львівський державний університет ім.Івана Франка, 1999. 143 с.
23.ГнатюкМ. Літературознавчі концепції в Україні другої половини XIXпочатку XX сторіч / Михайло Гнатюк. Львівський національний університет ім.Івана Франка, 2002. 207 с.
24.ГолодР. Іван Франко та літературні напрями кінця XIXпочатку XX століття / Роман Голод. Івано-Франківськ : Лілея, 2005. 284 с.
25.Гораций Уолпол. Замок Отранто ; Жак Казот. Влюбленный дьявол ; Уильям Бекфорд. Ватек / [изд. подгот. В.М.Жирмунский и Н.А.Сигал]. Ленинград : Наука, 1967. 294 с.
26.Горнятко-ШумиловичА. Химерний роман” і магічна новела” моделювання фантастичного світу в сучасній українській прозі / Анна Горнятко-Шумилович // Annales Neophilologiarum : Zeszyty Naukowe. Szczecin, 2005. № 2. S. 3748.
27.ГофманЭ.Т.А. Эликсиры сатаны / Эрнст Теодор Амадей Гофман ; [пер. с нем.]. СПб : Химия, 1993. 385 с.
28.ГражданскаяЗ.Т. Эмилия Бронте и еë роман Грозовой перевал” / З.Т.Гражданская // БронтеЭ. Грозовой перевал. М. : Правда, 1988. С. 511.
29.ГрицютаН.М. Проза Т.Шевченка в контексті розвитку європейського роману виховання : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.01.02 Українська література” / Н.М.Грицюта. К., 1993. 20 с.
30.Гром'якР. Літературна рецепція в компаративістичних студіях / Роман Гром'як // Слово і час. 2002. № 2. С. 2630.
31.Гром'якР. Про визначення поетики в світлі естетичної концепції І.Я.Франка / Роман Гром'як // Поетика / [відп. ред. В.С.Брюховецький]. К. : Наук. думка, 1992. С. 1621.
32.ДенисоваТ. Шарлотта Бронте : Погляд із сучасності / Тамара Денисова // БронтеШ. Джен Ейр ; [пер. з англ. П.Соколовський]. Харків : Фоліо, 2004. С. 318.
33.ДенисюкІ. Любовні історії української белетристики / Іван Денисюк // Український Декамерон. К. : Довіра, 1999. С. 377391.
34.ДенисюкІ. Розвиток української малої прози / Іван Денисюк. Львів : Академічний експрес, 1999. 280 с.
35.ДенисюкХ. Ґотичний роман приємного страху” (Таємниці замку Удольфо” Анни Радкліфф) / Христина Денисюк // Наукові записки ; [за ред. проф. М.Ткачука]. Тернопіль : ТНПУ, 2006. Вип. 21. С. 194203. (Серія : Літературознавство).
36.ДенисюкХ. Ґотичний роман : специфіка жанру / Христина Денисюк // Гуманітарна освіта в технічних вищих навчальних закладах : зб. наук. праць факультету лінгвістики Гуманітарного інституту Національного авіаційного університету. К. : ІВЦ Держкомстату України. 2005. Вип. 11. С. 286294.
37.ДенисюкХ. Два англійські романи ґотико-френетичної поетики (порів-няльний аспект) / Христина Денисюк // Слово і час. 2007. № 1. С. 7587.
38.ДенисюкХ. Локус несамовитості у ґотичному романі / Христина Денисюк // Вісник Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. Івано-Франківськ : Видавничо-дизайнерський відділ ЦІТ Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. 20062007. Вип. XIIIXIV. С. 157164. (Серія : Філологія (літературознавство).
39.ДенисюкХ. Ренесанс роману Емілії Бронте Буреверхи” / Христина Денисюк // Слово і час. 2005. № 11. С. 8388.
40.ДенисюкХ. Функція ґотики у романі Емілії Бронте Буреверхи” / Христина Денисюк // Гуманітарна освіта в технічних вищих навчальних закладах : зб. наук. праць факультету лінгвістики Гуманітарного інституту Національного авіаційного університету. К. : ІВЦ Держкомстату України. 2005. Вип. 10. С. 297303.
41.ЖирмунскийВ.М. У истоков европейского романтизма / В.М.Жирмунский, Н.А.Сигал // Гораций Уолпол. Замок Отранто ; Жак Казот. Влюбленный дьявол ; Уильям Бекфорд. Ватек. Ленинград : Наука, 1967. С. 251284.
42.ИвашеваВ.В. Век нынешний и век минувший” : английский роман XIX века в его современном звучании / В.В.Ивашева. [2-е изд., доп.]. М. : Худож. лит., 1990. 477 с.
43.ИльинИ.П. Наратология / И.П.Ильин // Современное зарубежное литературоведение (страны Западной Европы и США) : концепции, школы, термины : энциклопедический справочник [научн. ред. и составители И.П.Ильин, Е.А.Цурганова]. [2-е изд.]. М. : Интрада, 1999. С. 6872.
44.ІльницькийМ. Перша монографія про Дмитра Чижевського / Микола Ільницький // Слово і час. 2007. № 1. С. 6469.
45.ІльницькийМ. Порівняльне літературознавство : у 2 частинах (навчальний посібник) / Микола Ільницький, Василь Будний. Львів : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2007. ч. II. 142 с.
46.КачуровськийІ. Ґотична література та її жанри / Ігор Качуровський // Сучасність. 2002. № 5. С. 5967.
47.КлочекГ.Д. Методология системных исследований индивидуальной поэтики и поэтики отдельного литературного произведения : автореф. дис. на соискание ученой степени доктора филол. наук : спец. 10.01.08. Теория литературы” / Г.Д.Клочек. К., 1989. 39 с.
48.КлочекГ.Д. Що ж таке поетика? / Г.Д.Клочек // Поетика [відп. ред. В.С.Брюховецький]. К. : Наук. думка, 1992. С. 516.
49.КобилянськаО. Твори : У 5 т. / Ольга Кобилянська. К. : Держлітвидав, 1962. Т. 2. 480 с.
50.КодакМ. Поетика як система : літ.-критич. нарис / Микола Кодак. К. : Дніпро, 1988. 157 с.
51.КопистянскаяН. Виды и функции ретроспекции в романе XX века / Нонна Копистянская // Litteraria humanitas. 1996. IV : Roman Jakobson. S. 441450.
52.КопистянськаН. Аспекти функціонування простору, просторової деталі в художньому творі / Нонна Копистянська // Молода нація : альманах. К. : Смолоскип, 1996. С. 172178.
53.КопистянськаН. Жанр, жанрова система у просторі літературознавства : монографія / Нонна Копистянська. Львів : ПАІС, 2005. 368 с.
54.КопистянськаН. Хрон