ФЕНОМЕН «ПАМ’ЯТЬ-СПАЛАХ»: ПСИХОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ І ХАРАКТЕРИСТИКИ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО НАУКИ І ОСВІТИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
Харківський національний університет
імені В. Н. Каразіна

На правах рукопису

ОБОЛЕНСЬКА ГАННА МИХАЙЛІВНА

УДК 159.953.2:-159.942.5

ФЕНОМЕН «ПАМ’ЯТЬ-СПАЛАХ»: ПСИХОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ І ХАРАКТЕРИСТИКИ

19.00.01 – загальна психологія, історія психології

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата психологічних наук

Науковий керівник:
доктор психологічних наук
професор, завідувач
кафедри загальної психології ХНУ імені В. Н. Каразіна
Іванова Олена Феліксівна

Харків – 2011

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………….……………………………………………….…..4
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ ФЕНОМЕНУ «ПАМ’ЯТЬ-СПАЛАХ»…………………………………………..….11
1.1. Психологічні властивості та характеристики феномену «пам’ять-спалах»……..................................................................................................................11
1.2. Точність і стійкість спогадів-спалахів ..….........................................................22
1.3. Причини виникнення пам’яті-спалаху................................................………....30
1.4. Емоційна зрілість як один з визначальних факторів виникнення спогадів-спалахів………………………………………………………….................................43
Висновки до розділу 1…………………………………………….............………...49

РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЯ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЯ…………....…...………...51
2.1. Методологічні проблеми сучасних досліджень феномену «пам’яті-спалаху»…………………………….............………………………………………...51
2.2. Методи дослідження …………….......................................................................53
2.3. Характеристика досліджуваної вибірки….………………………....................61
2.4. Організація дослідження ……………………………………....……...……......62
Висновки до розділу 2……………………………….........…………...…………....66

РОЗДІЛ 3. ЗАЛЕЖНІСТЬ УТВОРЕННЯ СПОГАДІВ-СПАЛАХІВ ВІД ОСОБЛИВОСТЕЙ ЕМОЦІЙНОЇ СФЕРИ ОСОБИСТОСТІ ТА ЇЇ ОСОБИСТІСНИХ ХАРАКТЕРИСТИК……………….....………...............……….67
3.1. Особливості відтворення спогадів-спалахів у людей раннього та середнього зрілого віку………………………........……….……………………………………..67
3.2. Зв’язок характеристик емоційної сфери особистості й особистісних характеристик досліджуваних зі статтю, віком і наявністю феномену «пам’яті-спалаху»…………......................................................................................................116
3.3. Розбіжності у структурах емоційної сфери й особистісних характеристик досліджуваних раннього та середнього зрілого віку зі спогадами-спалахами різних видів…………………….....…………….......................................................132
3.4. Особливості структурної організації емоційної сфери та особистісних характеристик досліджуваних зі спогадами-спалахами……………....................144
Висновки до розділу 3……………………………………….............……………..160

ВИСНОВКИ …..……………………....……………………….................................162

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ................................…………………..…166

ДОДАТКИ……....……………………………………………………………...........192

ВСТУП

Дослідження пам’яті завжди викликали підвищений інтерес науковців [4, 19, 20, 182, 12, 25, 26, 37, 61, 62, 59]. Чимало видатних учених присвятило свої наукові праці саме вивченню пам’яті. Великий внесок у дослідження пам’яті зробли як провідні закордонні фахівці (Ф. Бартлетт, П. Жане, Дж. Міллер тощо) [4, 19, 20, 182], так і вітчизняні вчені (Л. С. Виготський, П. І. Зінченко, О. М. Леонтьєв, Г. К. Середа, А. О. Смирнов тощо) [12, 25, 26, 37, 59, 61, 62]. Дослідження пам’яті вітчизняними науковцями відбувалися в межах діяльнісного (Л. С. Виготський [12], О. М. Леонтьєв [37]) та інформаційного підходу (С. П. Бочарова [7], Є. В. Заїка [21]). Велика увага приділялася вивченню проблем розвитку пам’яті (В. Я. Ляудис [40], Т. Б. Хомуленко [64]) та її видів, у тому числі емоційної пам’яті (М. А. Кузнєцов [34]).
Зокрема в межах Харківської психологічної школи розглядалися особливості довільного та мимовільного запам’ятовування, взаємозв’язок механізмів пам’яті та діяльності, дослідження механізмів короткочасного та довгочасного запам’ятовування, проблема розвитку пам’яті залежно від типу мислення в процесі навчання і т. ін. [26, 37, 39, 14, 6]. Подальший розвиток ідей засновників Харківської психологічної школи здійснював Г. К. Середа (в межах реконструктивної теорії пам’яті) [59], а також О. М. Лактіонов, який виділив специфічний мнемічний досвід як підструктуру особистісного досвіду [35].
Разом з тим, в сучасній психології пам’яті існує ряд проблем, які потребують подальшої, більш детальної розробки, особливо питання, пов’язані з повсякденною, автобіографічною та емоційною пам’яттю, до них відносять також вивчення феномену «пам’яті-спалаху». Під пам’яттю-спалахом розуміється деталізована, яскрава, подовжена у часі пам’ять про той момент та обставини, в яких людина несподівано дізналася про виключну, приголомшливу подію, яка здатна викликати сильне емоційне потрясіння. Питання про належність пам’яті-спалаху до певного виду пам’яті (автобіографічної, епізодичної, повсякденної або емоційної) досі залишається відкритим. Пам’ять-спалах стосується подій не тільки особистісного, але національного й інтернаціонального масштабу. З нашої точки зору, пам’ять-спалах має деякі характеристики усіх вищезазначених видів пам’яті та не може бути повністю віднесена до одного конкретного виду пам’яті. Пам’ять-спалах є важливою для розуміння механізмів наслідування історичного досвіду між поколіннями людей як у межах країни, так і в усьому світі в цілому. До цього часу феномен «пам’яті-спалаху» вивчався переважно західними науковцями. В межах вітчизняної психології дане явище досі не вивчалось. Дослідженню саме такого психологічного явища присвячена дана дисертаційна робота.
Актуальність теми полягає у тому, що феномен «пам’яті-спалаху» на сьогодні є мало дослідженим, через те що даний феномен було відкрито лише у 1977 році. В сучасній психології він викликає багато дискусій і суперечок у наукових колах. Вчені обговорюють, чи можна вважати пам’ять-спалах окремим самостійним видом пам’яті, або ж це лише окремий випадок вже відомих у психології різновидів пам’яті, таких як автобіографічна або епізодична пам’ять. Також суперечливим вважається питання, чи існує окремий специфічний механізм, що відповідає за утворення спогадів-спалахів, або виникнення спогадів-спалахів можна пояснити за допомогою вже відомих більш поширених механізмів пам’яті. До сьогодні не існує єдиної цілісної та узгодженої концепції, яка розглядала б структуру, функції, механізми утворення та властивості спогадів-спалахів. Тому поглиблення вивчення питання виникнення, структури, функцій і психологічних властивостей феномену «пам’яті-спалаху» є достатньо актуальним для розвитку психологічної науки.
Слід наголосити, що хоча пам’ять-спалах апріорі і вважають нерозривно пов’язаною з емоціями людини, але досі це не було доведено емпірично. Тож одним з головних завдань даної роботи стало експериментальне виявлення зв’язку властивостей і характеристик спогадів-спалахів з особливостями емоційної сфери та особистісними характеристиками людини.
Зв’язок роботи з науковими програмами, темами, планами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до тематики наукових досліджень кафедри загальної психології Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, присвячених вивченню трансформації пам’яті у сучасному суспільстві (№ державної реєстрації 0110U000641 «Трансформації пам'яті у сучасному суспільстві»). Тему дисертаційної роботи було затверджено (протокол № 10 від 27.11.2007) та уточнено (протокол № 5 від 21.05.2010) на засіданні Вченої ради факультету психології Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Тему дисертаційної роботи було закоординовано рішенням бюро Ради з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 5 від 15.06.2010).
Об’єкт дослідження – пам’ять-спалах.
Предмет дослідження – психологічні властивості та характеристики феномену «пам’яті-спалаху».
Мета дослідження – визначити особливості функціонування пам’яті-спалаху залежно від особливостей емоційної сфери, особистісних характеристик досліджуваних і їх віку.
Для досягнення поставленої мети в роботі було визначено наступні задачі:
1) провести теоретичний аналіз проблеми феномену «спогадів-спалахів»;
2) дослідити особливості пам’яті-спалаху про події історичної значущості;
3) визначити особливості спогадів-спалахів про події особистісної значущості;
4) прослідити вплив рівня емоційної зрілості особистості на утворення спогадів-спалахів;
5) виявити механізми утворення спогадів-спалахів про події з позитивним та негативним емоційним фоном;
6) порівняти спогади-спалахи у досліджуваних з різних вікових груп.
Методологічною основою роботи становлять положення культурно-історичної теорії Л. С. Виготського[12], генетичної психології С. Д. Максименка [41], теорії розвитку особистості Е. Еріксона [17], теорії діяльності О. М. Леонтьєва [37], теорії мимовільної пам’яті П. І. Зінченка [25], положення про реконструктивну природу пам’яті Ф. Бартлетта [4], О. Ф. Іванової [29], Г. К. Середи [58] та ін.
Апробація матеріалів дисертації. Результати дослідження доповідалися на V Міжнародній молодіжній науково-практичній конференції «Вектори психології – 2009» (2009), на Київський міжнародній конференції «Проблеми особистості в сучасній науці: результати та перспективи досліджень» (2009), на VI Харківських Міжнародних психологічних читаннях «Психологія у суспільстві, що трансформується», присвячених пам’яті О. М. Лактіонова (2010), на Міжнародній молодіжній науково-практичній конференції «Вектори психології – 2010» (2010), на Київській Міжнародній науково-практичній конференції «Соціалізація та ресоціалізація особистості в умовах сучасного суспільства» (2010), на засіданнях кафедри загальної психології Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна (2007 – 2010).
Методи дослідження. У роботі було використано наступні методи дослідження:
1. Теоретичні: індуктивний метод, який, завдяки узагальненню фактів, дає можливість класифікувати та систематизувати дані.
2. Емпіричні: для виявлення спогадів-спалахів було використано методи спостереження, бесіди, напівструктурованого інтерв’ю, опитування та анкетування, психодіагностичні методики, тести та опитувальники, а саме: методи діагностики особливостей емоційної сфери досліджуваних 1. «Методика визначення емоційної зрілості» (О. Я. Чебикін) ; 2. «Методика вимірювання рівня тривожності» Дж. Тейлор (адаптація Т. А. Немчина); 3. «Методика діагностики типу емоційної реакції на дію стимулів зовнішньої середи» В. В. Бойка; 4. «Методика діагностики рівня емпатичних здібностей» (В. В. Бойко)); методи діагностики характеристик особистості («Методика діагностики рівня суб’єктивного контролю» Дж. Роттера (адаптація Є. Ф. Бажина, С. О. Голинкіної, О. М. Еткінда).
3. Статистічні: математична обробка результатів проводилася за допомогою методів математичної статистики (програмний пакет Statistica 8.0): методи описової статистики (середнє арифметичне, медіана, дисперсія); методи перевірки достовірності відмінностей незв’язаних вибірок (U-критерій Манна-Уітні); методи перевірки достовірності відмінностей незв’язаних вибірок (критерій кутового перетворення Фішера); методи багатовимірної статистики (кореляційний аналіз, факторний та дисперсійний аналіз(ANOVA)).
Вибірка. Основна вибірка включала 100 досліджуваних віком від 19 до 60 років, у тому числі 32 особи чоловічої статі та 68 жіночої. Структура вибірки характеризується розподіленням респондентів за віком і статтю. Виходячи з цілей і завдань даного дослідження на підготовчому етапі було виділено дві групи:
До 1-ї групи увійшли досліджувані переважно раннього зрілого віку. Але в цій групі були також присутні окремі представники юнацького віку за віковою періодизацією Е. Еріксона [17]. У групі було 10 досліджуваних чоловічої та 40 жіночої статі віком від 19 до 23 років. Дана група об’єднала студентів 4-х курсів гуманітарних факультетів вищих навчальних закладів м. Харкова. Умовно будемо називати цю групу «Студенти».
До 2-ї групи увійшли досліджувані середнього зрілого віку за віковою періодизацією Е. Еріксона [17]. У групі було 22 досліджуваних чоловічої та 28 жіночої статі віком від 48 до 63 років. Дана група включала працюючих людей середнього зрілого віку, які мали повну вищу освіту. Усі досліджувані цієї групи сімейні люди. До даної групи увійшли люди різної професійної діяльності та різного інтелектуального рівня. Умовно будемо називати цю групу «Дорослі».
Наукова новизна одержаних результатів дослідження:
• вперше встановлено залежність утворення спогадів-спалахів від рівня емоційної зрілості, а саме високий рівень емоційної зрілості особистості є тим чинником, що сприяє виникненню спогадів-спалахів;
• вперше виявлено залежність спогадів-спалахів від віку індивідів і їх емоційних та особистісних характеристик, а саме люди зрілого віку, емоційно зрілі з прийняттям відповідальності, мають тенденцію до виникнення спогадів-спалахів;
• вперше розроблено факторну структурну модель емоційних та індивідуальних характеристик особистості, яка має спогади-спалахи, і характеризується емоційною зрілістю та прийняттям відповідальності;
• уточнено визначення «пам’яті-спалаху» та критерії віднесення спогадів до даного феномену, а саме деталізований опис контексту події; присутність вираженого емоційного сліду, який залишила подія; опис пережитих емоцій при відтворенні спогадів про подію; ступінь важливості події для людини і суспільства; легкість відтворення спогадів про подію;
• поглиблено уявлення про структуру, функції і психологічні властивості феномену «пам’яті-спалаху», а саме що саморегуляція є одним з основних чинників утворення спогадів-спалахів; спогади-спалахи щодо позитивних та негативних подій закарбовуються за допомогою різних механізмів; спогади-спалахи про історичні події інколи можуть вважатися особистісними спогадами;
• дістало подальшого розвитку положення про особливості спогадів-спалахів про події національної, міжнародної та особистісної значущості: найбільше спогадів-спалахів виникає відносно особистісно значущих подій; найменше – відносно подій національного масштабу.
Практичне значення одержаних результатів. Розроблено інтерв’ю для виявлення спогадів-спалахів. Отримані результати дослідження можна використовувати у психотерапевтичній роботі, зокрема з клієнтами, які мають фобії; для дослідження суміжних наукових проблем, а саме автобіографічної пам’яті, емоційної сфери, психології творчості.
Одержані дані щодо феномену «пам’яті-спалаху» впроваджено в процес підготовки психологів у Харківському національному університеті імені В. Н. Каразіна (у рамках дисциплін «Експериментальна психологія та практикум з психології»).
Особистий внесок здобувача: У статтях, що виконані у співавторстві з Івановою О. Ф., а саме «Аналіз феномену «пам’яті-спалаху», особистий внесок диссертантки полягає у теоретичному аналізі праць за темою статті, узагальненні сучасних концепцій і проблематики досліджень феномену, формулюванні висновків; у статті «Пам’ять-спалах»: головні напрямки досліджень» особистий внесок включає збір експериментальних даних, обробку результатів, участь у їх інтерпретації і формулюванні висновків.
Публікації. Матеріали дисертації опубліковано в 7 статтях, 6 статей опубліковано у фахових виданнях України.
Структура і об’єм роботи. Дисертація викладена на 221 с. машинного друку (основний текст займає 165 с.) і складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку з 265 джерел (з них 194 – іноземною мовою), 8 додатків. Дисертація містить 17 таблиць та 13 рисунків.

Список литературы

ВИСНОВКИ
У дисертації проведено теоретичний аналіз та узагальнення, представлено новий погляд на умови та чинники виникнення спогадів-спалахів у людей раннього та середнього зрілого віку. Феномен «пам’яті-спалаху» розглянуто з позицій культурно-історичного та діяльнісного підходів, теорії про реконструктивну природу пам’яті. Це дозволило вперше проаналізувати властивості та характеристики даного феномену з позицій вітчизняної психології.
У результаті проведеного дослідження зроблено наступні висновки:
1. На підставі проведеного теоретичного аналізу було виведено визначення терміну «пам’ять-спалах». Пам’ять-спалах – це деталізована, яскрава, подовжена у часі пам’ять про виключну, приголомшливу подію, яка здатна викликати сильне емоційне потрясіння, про той момент та обставини, в яких людина несподівано дізналася про цю подію.
Виявлено факти щодо спогадів-спалахів, які поділяє більшість науковців: як-от зміст події, яка викликає спогад-спалах та умови повідомлення про подію. У той самий час численні дослідження показали, що для закріплення спогадів-спалахів необхідне багаторазове наративне повторення. Пам’ять-спалах є складним утворенням, яке може бути віднесено як до автобіографічної, епізодичної, емоційної пам’яті, так і вважатися самостійним видом пам’яті.
Існують методологічні та методичні ускладнення досліджень «пам’яті-спалаху», тож необхідно вдосконалювати та поглиблювати методичні засади для подальшого вивчення даного феномену.
2. Пам’ять-спалах виникає не у всіх досліджуваних і не щодо всіх події. Найбільша кількість спогадів-спалахів стосується особистісно значущих подій. Найменша кількість спогадів-спалахів формувалася про події національного масштабу. Було виділено також групу досліджуваних з наявністю спогадів-спалахів усіх трьох видів: про національні події; про інтернаціональні події та про особистісно значущі події.
3. Існує зв’язок між особистісними та емоційними характеристик особистості зі спогадами-спалахами. На основі побудованої чотири-факторної моделі особистісних та емоційних характеристик особистості було показано, що фактор «емоційної зрілості» позитивно пов’язаний з наявністю спогадів-спалахів. Люди, які мають спогади-спалахи, характеризуються переважанням таких факторів, як «емоційна зрілість» і «прийняття відповідальності». За відсутності спогадів-спалахів спостерігається превалювання таких факторів, як «ейфоричне реагування» та «вибіркова емпатійність».
4. Для досліджуваних середнього зрілого віку, у яких був виявлений будь-який вид спогадів-спалахів, характерна наявність такої характеристики емоційної сфери, як тривожність. Їхня емоційна сфера характеризується наявністю такого компонента, як саморегуляція, яка, ймовірно, є тим засобом, що допомагає контролювати рівень емоцій при переживанні подій, які призводять до формування спогадів-спалахів.
5. При утворенні спогадів-спалахів позитивних та негативних подій була виявлена тенденція до застосування механізмів двох окремих типів: як у досліджуваних раннього зрілого віку, так і у досліджуваних середнього зрілого віку спогади-спалахи з позитивним емоційним наповненням утворються за наявності емоційної зрілості, інтернальністі та ейфоричного реагування. Спогади-спалахи негативних подій у молоді утворюються за наявності екстернальності та рефрактерного реагування. У дорослих досліджуваних механізм формування спогадів-спалахів негативних подій запускається за наявності таких компонентів, як тривожність та дисфоричне реагування.
6. Структурна організація особистісних та емоційних характеристик людей зі спогадами-спалахами про особистісно значущі події містить наступні кросвікові риси: зосередженість спогадів навколо тем зміни в особистому житті; зміни у професійній сфері; участі у емоційно насичених заходах; досягнень; фізичної травми; смерті. Ці теми були характерними як для спогадів-спалахів у молоді, так і для спогадів-спалахів у досліджуваних зрілого віку. Досліджувані обох вікових груп найчастіше відтворювали особистісно значущі події, які торкалися змін у особистому та професійному житті й участі у емоційно насичених заходах.
7. Вікоспецифічними рисами структурної організації особистісних та емоційних характеристик людей зі спогадами-спалахами про особистісно значущі події є: лише у досліджуваних зрілого віку наявність спогадів-спалахів про особистісно-значущі події, які стосувалися значних історичних подій; структура емоційно-регулятивних властивостей чоловіків середнього зрілого віку відзначалася переважанням фактору «прийняття відповідальності», тобто їхня емоційна сфера була найбільш зрілою та більш підготовленою для виникнення спогадів-спалахів; досліджувані середнього зрілого віку актуалізували більше особистісно значущих спогадів-спалахів позитивної спрямованості, ніж досліджувані молодшої вікової групи, які актуалізовували більше амбівалентних спогадів-спалахів, ніж досліджувані зрілого віку; досліджувані раннього зрілого віку значно частіше відтворювали спогади-спалахи, які стосувалися змін у професійній сфері або навчанні, ніж досліджувані середнього зрілого віку.
8. При спогадах-спалахах історичних подій спостерігалися як спільні, так і відмінні риси у представників обох вікових груп. До спільних рис відносяться: наявність тенденції до формування більшої кількості спогадів-спалахів відносно політичних подій національного масштабу, ніж культурних подій національного масштабу; відносно подій, пов’язаних з людськими жертвами, порівняно з політичними подіями, пов’язаними зі зміною правлячої влади у країні, які викликають амбівалентні почуття.
Структура емоційної сфери та особистісних характеристик досліджуваних раннього зрілого віку, які мають спогади-спалахи будь-якого з трьох видів (на особистісні, національні або інтернаціональні події), характеризується однаковими рисами: емоційною зрілістю, інтернальністю, емпатичними здібностями та ейфоричним реагуванням.
У досліджуваних середнього зрілого віку особливості емоційно-регулятивних властивостей відрізняються залежно від виду спогадів-спалахів. Утворення спогадів-спалахів особистісно значущих подій пов’язано з тривожністю, екстернальністю рефрактерним і дисфоричним типом реагування. При формуванні спогадів-спалахів національних подій додається ще й саморегуляція. За наявності спогадів-спалахів подій інтернаціонального масштабу додатково до даних характеристик додається висока екстернальність та експресія за відсутності високих показників саморегуляції.
Перспектива подальших досліджень полягає у розробці нових і вдосконаленні вже існуючих методичних засад вивчення феномену «пам’яті-спалаху»; поглибленні вивчення таких її аспектів, як точність, стійкість та механізми утворення спогадів-спалахів. Важливим є питання статевих особливостей утворення, зберігання та відтворення спогадів-спалахів. Також одним з перспективних напрямків подальших досліджень є розробка психотерпатевтичної програми, спрямованої на опрацювання спогадів-спалахів про особистісно значущі події.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Аболин Л. М. Психологические механизмы эмоциональной устойчивости человека / Л. М. Аболин. – Казань, 1987. – 262 с.
2. Анастази А. Психологическое тестирование /А. Анастази, С. Урбина ; пер. и общ. науч. ред. А. А. Алексеев. – СПб. : Питер,2003. – 688 с. – (Сер. : «Мастера психологии»).
3. Анохин П. К. Эмоции / А. П. Анохин // БМЭ : в 36 т. –2-е изд. / Гл. ред.
А. Н. Бакулев. – М. : Сов. энцикл. 1964.– Т. 35 : Экскреция–ящур. –
1230 стлб.
4. Бартлетт Ф. Человек запоминает / Ф. Бартлетт // Психология памяти : хрестомат. / Под ред. Ю. Б. Гиппенрейтер и В. Я. Романова. – М. : ЧеРо, 2002. – С. 292–303.
5. Берн Ш. Гендерная психология / Ш. Берн. – СПб. : Прайм-ЕВРОЗНАК, 2004. – 320с.
6. Божович Л. И. Проблемы формирования личности : избранные психологические труды / Л. И. Божович ; ред. Д. И. Фельдштейн. –
М. : Междунар. пед. акад., 1995. – 212 с. – (Библ. шк. психол.).
7. Бочарова С. П. Память в процессах обучения и профессиональной деятельности / С. П. Бочарова. – Тернопіль : Астон, 1997. – 351 с.
8. Бочарова С. П. Психология и память : теория и практика для обучения и работы / С. П. Бочарова. – Х. : Гуманит. Центр, 2007. – 382 с.
9. Бююль А. SPSS : искусство обработки информации. Анализ статистических данных и восстановление скрытых закономерностей /
А. Бююль, П. Цефель. – M. : Изд-во Dia Soft, 2005. – 603 с.
10. Вилюнас В. К. Психология эмоциональных явлений /
В. К. Вилюватус. – М. : Изд-во Моск. ун-та, 1976. – 142 с.
11. Вилюнас В. К. Основные проблемы психологической теории эмоций // Психология эмоций : [Текст] / Под ред. В. К. Вилюнаса,
Ю. Б. Гиппенрейтер. – М. : Изд-во МГУ, 1984. – 142 с.
12. Выготский Л. С. Психология развития человека / Л. С. Выготский. –
М. : Изд-во Смысл ; Изд-во Эксмо, 2004. – 1136 с. – (Библиотека всемирной психологии).
13. Волошин В. М. Посттравматическое стрессовое расстройство (феноменология, клиника, систематика, динамика и современные подходы к психофармакотерапии) / В. М. Волошин. – М. : Анахарсис, 2005. – 200 с.
14. Гальперин П. Я. Введение в психологию : учеб. пособ. для вуз. – 5-е изд. / Гальперин П. Я. – М. : Книжн. дом «Университет», 2005. –
336 с.
15. Гозман Л. Я. Психология эмоциональных отношений / Л. Я. Гозман. – М. : Изд-во МГУ, 1987. – 174 с.
16. Гусев А. Н. Измерение в психологии : общий психологический практикум / А. Н. Гусев, Ч. А. Измайлов, М. Б. Михалевская. – М. : Смысл, 1997. – 286 с.
17. Эриксон Э. Идентичность : юность и кризис : учеб. пособ. /
Э. Эриксон. М. : Флинта, МПСИ, Прогресс, 2006. – 352 с. – (Сер. : Библиотека зарубежной психологии).
18. Ермолаева М. Практическая психология старости / М. В. Ермолаева. –М. : Эксмо Пресс, 2002. – 319 с.
19. Жане П. Эволюция памяти и понятие времени / П. Жане // Психология памяти : хрестомат. / Под ред. Ю. Б. Гиппенрейтер,
В. Я. Романов. – М. : ЧеРо, 2002. – С. 371–379.
20. Жане П. Забывание в связи с последовательной сменой различных сознаний / П. Жане // Психология памяти : хрестомат. / Под ред.
Ю. Б. Гиппенрейтер, В. Я. Романов. – М. : ЧеРо, 2002. – С. 76–129.
21. Заика Е. В. Экспериментальная психология памяти : основные методики и результаты исследований : учеб. пособ. / Е. В. Заика. – Х. : ХГУ, 1992. – 363 с.
22. Запорожец А. В. Избранные психологические труды : в 2 т. /
А. В. Запорожец ; под ред. В. В. Давыдова, В. П. Зинченко ; [авт. вступ. ст. Л. А. Венгер, В. П. Зинченко ; коммент. В. П. Зинченко]. – М. : Педагогика, 1986. – Т. 1. – 318 с.
23. Зейгарник Б. В. Патопсихология. –2-е изд. / Б. В. Зейгарник. – М. : Изд-во МГУ, 1986. – 238 с.
24. Зейгарник Б. В. Воспроизведение незавершенных и завершенных действий / Б. В. Зейгарник // Психология памяти : хрестомат. / Под ред. Ю. Б. Гиппенрейтер и В. Я. Романова. – М. : ЧеРо, 2002. – С. 437–453.
25. Зинченко П. И. Непроизвольное запоминание и деятельность /
П. И. Зинченко // Психология памяти : хрестомат. / Под ред.
Ю. Б. Гиппенрейтер, В. Я. Романов. – М. : ЧеРо, 2002. – С. 465–476.
26. Зинченко П. И. Непроизвольное запоминание / П. И. Зинченко. – М. : Изд-во АПН РСФСР, 1961. – 562 c.
27. Изард К. Э. Эмоции человека / К. Изард. – М. : Изд-во Моск. ун-та, 1980. – 440 с.
28. Иванова Е. Ф. О некоторых особенностях воспроизведения связных текстов / Е. Ф. Иванова // Вестн. Харьк. ун-та. – 1980. – Вып. 13. : Психол. памят. и обучен.– С. 13–20.
29. Иванова Е. Ф. О соотношении типов мышления и способов запоминания / Е. Ф. Иванова // Вопр. психолог. – 1976. – № 3. –
С. 48–58.
30. Ильин Е. П. Эмоции и чувства / Е. П. Ильин – СПб. : Питер, 2001. –
752 с. – (Сер. : «Мастера психологии»).
31. Кириленко Т. С. Психологія : емоційна сфера особистості : навч. посіб. для вуз. / Т. С. Кириченко. – К. : Либідь, 2007. – 254 с.
32. Корж Н. Н. Исследование памяти / Корж Н. Н., Бочарова С. П.,
Ляудис В. Я. ; отв. ред. Н. Н.Корж . – М. : Наука, 1990. – 214 с.
33. Корсаков С. С. Болезненные расстройства памяти и их диагностика. –М. , 1890.
34. Кузнецов М. А. Эмоциональная память / М. А. Кузнецов. – Х. : Крок, 2005. – 568 с.
35. Лактионов А. Н. Координаты индивидуального опыта. – 2-е изд. /
А. Н. Лактионов ; вступ. Н. П. Крейдун – Х. : Изд-во ХНУ им.
В. Н. Каразина, 2010. – 365 с.
36. Лактионов А. Н. Деятельностная парадигма и вопросы памяти в трудах П. И.Зинченко / Лактионов А. Н., Середа Г. К. // Вопр. психолог. – 1993. – № 4. – С. 102–108.
37. Леонтьев А. Н. Лекции по общей психологии : учеб. пособ. для вуз. по спец. «Психология». – 4-е изд., стереотип. / А. Н. Леонтьев ; под ред. Леонтьева Д. А., Соколовой Е. Е. – М. : Смысл, 2000. – 509 с.
38. Лук А. Н. Эмоции и личность / Лук Александр Наумович. – М. : Знание, 1982. – 175 с.
39. Лурия А. Р. Психологическое наследие : Избранные труды по общей психологии / Лурия А. Р. ; под. ред. Ж. М. Глозман, Д. А. Леонтьева и Е. Г. Радковской. – М. : Смысл, 2003. – 431 с.
40. Ляудис В. Я. Память в процессе развития / В. Я. Ляудиус. – М. , 1976. – 255 с.
41. Максименко С. Д. Експериментальна психологія (дидактичний тезаурус) : навч. посіб. / Максименко С. Д., Косенко Е. Л. – К. : МАУП,
2002. –127 с.
42. Мещеряков Б. Г., П. И. Зинченко и психология памяти /
Б. Г. Мещеряков // Вопр. психолог. – 2003. – № 4. – С. 84–103.
43. Мещеряков Б. Г. Память человека : эффекты и феномены /
Б. Г. Мещеряков. – М. : Вопр. психол. , 2004. – 96 с. – (Б-ка журнала «Вопросы психологии»).
44. Мещеряков Б. Г. Мнемические эффекты П. И. Зинченко /
Б. Г. Мещеряков // Культ.-истор. психолог. – 2009. – № 2. – С. 6–12.
45. Митина О. В. Факторный анализ для психологов / О. В. Митина,
И. Б. Михайловская. – М. : Учеб.-метод. коллект. «Психология»,
2001. – 169 с.
46. Найссер У. Моментальные снимки или точки отсчета? / У. Найссер // Когнитивная психология памяти / Под ред. У. Найссера и А. Хаймен. – СПб. : Прайм-ЕВРОЗНАК, 2005. – С. 92–99.
47. Невоенная Е. А. Общий психологический практикум : когнитивные процессы : учебн.-метод. реком. / Невоенная Е. А. – Х. : Изд-во ХНУ им. В. Н. Каразина, 2002. – 50 с.
48. Носенко Э. Л. Эмоциональное состояние как опосредующий фактор влияния самооценки на эффективность интеллектуальной деятельности подростка / Є. Л. Носенко // Психолог. журн. – 1998. – № 1. – С. 16–25.
49. Нуркова В. В. Автобиографическая память как проблема психологического исследования / В. В. Нуркова // Психолог. журн. –
1996. – Т. 17. – №. 2. – С. 16–29.
50. Павлова І. Г. Дослідження провідних ознак емоційної зрілості особистості, що розвивається / І. Г. Павлова //Наук. і освіт. – 2003. –
№ 2–3. – С. 41–45.
51. Практическая психодиагностика. Методики и тесты : учеб. пособ. / Ред.-сост. Райгородский Д. Я. – Самара : Изд. дом «БАХРАХ-М»,
2002. – 672 с.
52. Рейковский Я. Экспериментальная психология эмоций /
Я. Рейковская. – М. : Прогресс, 1979. – 392 с.
53. Роджерс К. Эмпатия / К. Роджерс // Психология эмоций : хрестомат. / Сост. : Ю. Б. Гиппенрейтер и В. К. Вилюнас. – М. : МГУ, 1984. – 288 с.
54. Санникова О. П. Феноменология личности. Избранные психологические труды / О. П. Санникова. – Одесса : СМИЛ, 2003. – 256 с.
55. Санникова О. П. Системный анализ эмоциональности /
О. П. Санникова / Феноменология личности. Избранные психологические труды. – Одесса : СМИЛ, 2003. – С. 102–108.
56. Санникова О. П. Диагностика эмоциональности / О. П. Санникова / Феноменология личности. Избранные психологические труды. – Одесса : СМИЛ, 2003. – С. 39–45.
57. Санникова О. П. Стресс и эмоциональность / О. П. Санникова / Феноменология личности. Избранные психологические труды. – Одесса : СМИЛ, 2003. – С. 136–141.
58. Середа Г. К. Избранные психологические труды / Г. К. Сегеда ; предисл. Е. Ф. Иванова. – Х. : Изд-во ХНУ им. В. Н. Каразина, 2010. – 349 с.
59. Середа Г. К. О новом подходе к пониманию психологической природы памяти / Г. К. Сегеда // Вестн. Харьк. ун-та. – 1973. –№ 91. – Вып. 6 : Психолог. – С. 3–8.
60. Середа Г. К. Что такое память? / Г. К. Середа // Психолог. журн. –
1985. –Т. 6. – № 6. – С. 41–48.
61. Смирнов А. А. Проблемы психологии памяти / Смирнов А. А. – М. : Просвещение, 1966. – 421 с.
62. Смирнов А. А. Психология запоминания / А. А. Смирнов. – М. , 1948. – 50 с.
63. Фресс П. Эмоции / П. Фресс // Экспериментальная психология / Под. ред. П. Фресса, Ж. Пиаже ; пер. с франц. – М. : Прогресс, 1975. – Вып. 5. – С. 111–195.
64. Хомуленко Т. Б. Развитие высших форм памяти / Т. Б. Хомуленко. – Х. , 1998. – 222 с.
65. Чебыкин А. Я. Эмоциональная регуляция учебно-познавательной деятельности / А. Я. Чебыкин //Вопр. психолог. – 1987. – № 6. –
С. 42–47.
66. Чебыкин А. Я. Об эмоциях, детерминирующих познавательную активность / А. Я. Чебыкин // Психолог. журн. – 1989. – № 4. –
С. 135–141.
67. Чебыкин А. Я. Проблема эмоциональной регуляции учебно-познавательной деятельности учащихся / А. Я. Чебыхин // Вопр. психол. – 1987. – № 6. – С. 42–47.
68. Чудина Е. А. Эмоциональная зрелость личности : определение понятия и выделение критериев / Е. А. Чудина // Личность и проблемы развития : сб. раб. молод. учен. / Отв. ред. : Е. А. Чудина. – М. , 2003. –
С. 11–116.
69. Чудина Е. А. Представления психологов и психотерапевтов об эмоционально зрелой личности / Е. А. Чудина // Потенциал личности : комплексная проблема : материал. втор. Всерос. интернет-конф. –Тамбов, 2003. – С. 93–97.
70. Штепа О. С. Пропріум зрілої особистості / О. С. Штепа // Практ. психолог. та соціол. роб. – 2004. – № 2. – С. 26–35.
71. Якобсон П. М. Психология чувств : в 2 ч. / П. М. Якобсон. – М. :
Изд-во пед. наук РСФСР, 1961. – Ч. 2. – 216 с.
72. Andrews K. The effects of emotion on memory accuracy. Unpublished bachelor’s thesis. Reed College. Portland. OR. / Andrews K. // Psychological Bulletin 107– 1990. – Vol. – Рр. 96-100.
73. Baddeley A. Domains of recollection / Baddeley A. // Psychological Review. – 1989. – Vol. – Рр. 708–729.
74. Barclay C. R. Ordinary everyday memories : Some of the things of which selves are made. In E. Winograd & U. Neisser (Eds.). Remembering reconsidered : Ecological and traditional approaches to the study of memory (pp. 91–125) / Barclay C. R., & DeCooke P. A. – New York : Cambridge University. Press. – 1988. – Рр. 91–125.
75. Barclay C. R. Schematization of autobiographical memory.
In D. C. Rubin (Ed.). Autobiographical memory / Barclay C. R. –Cambridge, UK : Cambridge University Press, 1986. – Рp. 82–99.
76. Barclay C. R. Accuracies and inaccuracies in autobiographical memories / Barclay C. R. & Wellman H. M. // Journal of Memory and Language. – 1986. – Vol. 25. – Рр. 93 – 103.
77. Barga, S. Flashbulb memory models: A comparison using 9/11 memories across the US. Paper presented at annual meeting of the Association for Psychological Science / Barga, S., Bohannon, J., Bluck, S., Laney, C., & Yarmey, D. – Los Angeles : CA, 2005.
78. Barnes C. A. Memory deficits with senescence: A neurophysiological and behavioral study in the rat / Barnes C. A. // Journal of Comparative and Physiological Psychology. – 1993. – Vol. .– Рр.74–100.
79. Belbin E. The influence of interpolated recall upon recognition / Belbin E. // Quarterly Journal of Experimental Psychology. – 1950. –
Vol. 2. – Pp. 163–169.
80. Bell B. E. Trivial persuasion in the courtroom : The power of (a few) minor details / Bell B. E., & Loftus, E. F. // Journal of Personality and Social Psychology. – 1989. – Vol. 56. – Рр. 669–679.
81. Blaney P. H. Affect and memory: A review / Blaney P. H. // Psychological Bulletin. – 1999. – Vol. – Рр. 229–246.
82. Brainerd C. J. The development of forgetting and reminiscence. Monographs of the Society for Research in Child Development / Brainerd C. J., Reyna V. F., Howe M. L., & Kingma J. – 1955. – Serial No. 222. – 3–4).
83. Brewer W. F. (unpublished ms.). Evidence for reconstructive imagery in memory for rooms. Brewer W. F., & Pani J. R. – 87 p.
84. Brewer W. F. Memory for randomly sampled autobiographical events. In
U. Neisser & E.Winograd (Eds.), Remembering reconsidered : Ecological and traditional approaches to the study of memory / Brewer W. F. – New York : Cambridge University Press, 1975 – 64 p.
85. Brewer W. F. What is autobiographical memory? In D.C. Rubin (Ed.). Autobiographical memory / Brewer W. F. – Cambridge, UK : Cambridge University Press, 1986. – Рp. 25–49.
86. Brown R. Flashbulb memories and the underlying mechanisms of their formation: Toward an emotional-integrative model / Brown R., Kulik J. // Memory & Cognition. – 1998. – № 26(3). – Рр. 516–531.
87. Berman R. A. On the ability to relate events in narrative /
Berman R. A. // Discourse Processes. – 1988. – Vol. 11 – Рр. 469–497.
88. Bohannon J. Another look at flashbulb memories for the Challenger disaster. Paper presented at the meeting of the Southeastern Psychological Association / Bohannon J., & Shmidt S. –Atlanta, 1990. – 1989 pp.
89. Bohannon J. N. Flashbulb memories for the Space Shuttle disaster: A tale of two theories / Bohannon J. N. // Cognition. – 1988. – 29, – Рр. 179– 196.
90. Bohannon J. N., Symons V. L. Flashbulb memories : Confidence, consistency, and quantity / Bohannon J. N., Symons V. L. / In E. Winograd & U. Neisser . (Eds.). Affect and accuracy in recall: Studies of “flashbulb memories”. – New York : Cambridge University Press, 1992. – Рp. 65–91.
91. Bohannon J. N. Flashbulb memories for the space shuttle disaster : Three lags and three theories. Unpublished manuscript / Bohannon J. N., Schmidt S. R. – Michigan : University of Michigan, 1988. – 328 рр.
92. Bothwell R., Deffenbacher K., & Bringham J. Correlation of eyewitness accuracy and confidence : Optimality hypothesis revised / Bothwell R., Deffenbacher K., & Bringham J. // Journal of Applied Psychology. –
1987. – Vol. 72. – Рр. 691–695.
93. Brewer W. E. Memory for randomly sampled autobiographical events. In U. Neisser & E. Winograd (Eds.)/ Remembering reconsidered : Ecological and traditional approaches to the study of memory. – New York : Cambridge University Press, 1984. – Рp. 21–90.
94. Brown R. & Kulik J. Flashbulb memories / R. Brown, J. Kulik // Cognition, 5. – 1977. – Pp. 73–79.
95. Brown R. The «tip of the tongue» phenomenon / Brown R., & McNeill D. // Journal of Verbal Learning and Verbal Behavior. – 1966. –Vol. 5. – Рр. 325–337.
96. Brown N. R. Organization of public events in long-term memory / Brown N. R. // Journal of Experimental Psychology : General. – 1990. – Vol. 119. – Рр. 297–314.
97. Brown N. R. Subjective dates of natural events in very-long-term memory / Brown N. R., Rips L. J., & Shevell S. K. // Cognitive
Psychology. – 1985. – Vol. 17. – Рр. 139–177.
98. Bruce D. Functional explanations of memory. In L. W. Poon D. C. Rubin, & B.A. Wilson (Eds.). Everyday cognition in adult and later life / Bruce D. – New York : Cambridge University Press, 1989. –
Рp. 44–58.
99. Bruner J. S. Life as narrative. / Bruner J. S. // Social Research. – 1987. 54. – Рр. 11–32.
100. Burke A., Heuer F., & Reisberg D. Remembering emotional events Burke A. // Memory & Cognition. – 1992. – Vol. 20. – Рр. 277–290.
101. Burt C. D. Ordering autobiographical experiences / Burt C. D.,
Kemp B. S., Grady J. M., & Conway M. A. // Memory. – 2000. – Vol. 8. – Рр. 323–332.
102. Cerami A. Hypothesis : Glucose as a mediator of aging / Cerami A. // Journal of the American Geriatric Society. – 1985. – Vol. 33. –
Рр.626–634.
103. Christianson S.-A., & Loftus E. F. Some characteristics of people’s traumatic memories / Christianson S.-A., & Loftus E. F. // Bulletin of the Psychonomic Society. – 1990. –Vol. 28. – Рр. 195–198.
104. Christianson S.-A. Remembering emotional events : The fate of detailed information / Christianson S.-A., & Loftus E. F. // Cognition and Emotion. – 1991. – Vol. 5. – Рр. 81–108.
105. Christianson S.-A. Memory for traumatic events / Christianson S.-A., Loftus E. F. // Applied Cognitive Psychology. – 1987. – Vol. 1.–
Рр. 225–239.
106. Christianson S.-A. Eye fixations and accuracy in detail memory of emotional versus neutral events // Christianson S.-A., & Loftus E. F., Hoffman H. Loftus G. R. // Journal of Experimental Psychology : Learning, Memory and Cognition. – 1991. – Vol. 17. – Рр. 693–701.
107. Christianson S.-A. Implicit and explicit memory of laboratory-induced emotional events. Manuscript. Ied / Christianson S.-A., & Larsson M. // Cognitive Psychology. – 1990. – Vol. 1. – Рр. 225–239.
108. Christianson S. A. Memory and emotional consistency : The MS Estonia ferry disaster / Christianson S. A., & Engelberg E. // Memory. –1999. – Vol. 7 (4) – Рр. 471–482.
109. Christianson S.-A. The relationship between induced emotional arousal and amnesia / Christianson S.-A. // Scandinavian Journal of Psychology. –
1984. – Vol. 25. – Рр. 147–160.
110. Christianson S.-A. Flashbulb memories : Special, but not so special / Christianson S.-A. // Memory & Cognition. – 2003. – 17. – Pр. 435–443.
111. Clifford B. R. Effects of the type of incident and the number of perpetrators on eyewitness memory / Clifford B. R., & Hollin C. R. // Journal of Applied Psychology. – 1981. –Vol. 66. – Рр. 364–370.
112. Clifford B. R. Individual and situational factors in eyewitness testimony / Clifford B. R., & Scott J. // Journal of Applied Psychology. – 1978. – Vol. 63. – Рр. 352–359.
113. Conway M. A. Flashbulb memories / Conway M. A. – Hove, UK : Lawrence Erlbaum Associates Ltd., 1995.
114. Conway M. A. The formation of flashbulb memories / Conway M. A., Anderson S. J., Larsen S. F., Donnelly C. M., McDaniel M. A., McClelland A. G. R., Rawles R. E., & Logie R. H. // Memory & Cognition. – 1994. – Vol. 22. – Рр. 326–343.
115. Craik F. I. M. Age differences in human memory. In J. E. Birren & K. W. Schaie (Eds.). Handbook of the psychology of aging / Craik F. I. M. –New York : Van Nostrand Reinhold, 1977. – Рp. 384–420.
116. Craik F. Psychophysiology and human memory. In P. H. Venables & M.J. Christie (Eds.). Research in psychophysiology / Craik F., & Blankstein K. – London : John Wiley & Sons, 1975. – Рp. 389–417.
117. Craik F. I. M. Levels of processing : A framework for memory research / Craik F. I. M. & Lockhart R. S. // Journal of Verbal Learning and Verbal Behavior. – 1972. – Vol. 11. – Рр. 671–684.
118. Craik F. I. M. Depth of processing and the retention of words in episodic memory / Craik F. I. M. & Tulving E. // Journal of Experimental Psychology : General. – 1975. – Vol. 104. – Рр. 268–294.
119. Curci A. Flashbulb memories in social groups : A comparative test-retest study of memory of French President Mitterrand's death in a French and a Belgian group / Curci A., Luminet O., Finkenauer C., & Gisle L. // Memory. – 2001. – Vol. 9. – Рр. 81–101.
120. Curci A. Latent variable models for the measurement of flashbulb memories: A comparative approach / Curci A. Applied Cognitive Psychology. – 2005. – Vol. 19. – Рр. 3–22.
121. Curci A. Follow-up of a cross-national comparison on flashbulb and event memory for the September 11th attacks / Curci A., Luminet O. // Memory. – 2006. – Vol. 14 (3). – Рр. 329–344.
122. Cohen N. J. There is still no case for a flashbulb-memory mechanism : Reply to Schmidt & Bohannon / Cohen N.J., McCloskey M., & Wible C. G. // Journal of Experimental Psychology : General. – 1988. – Vol. 117. – Рр. 336–338.
123. Cohen N. J. Flashbulb memories and the underlying cognitive mechanisms : Reply to Pillemer / Cohen N. J., McCloskey M., & Wible C. // Journal of Experimental Psychology : General. – 1990. – Vol. 119. –
Рр. 97–100.
124. Cole C. B. The memory of children. In S. J. Ceci, M. P. Toglia, & D.F. Ross (Eds.). Children’s eyewitness memory / Cole C. B., &
Loftus E. F. – New York : Springer-Verlag, 1987. – Рp. 178–208.
125. Colgrove F. W. Individual memories / Colgrove F. W.// American. Journal of Psycholog. – 1995. –№ 10. – Pр. 228–255.
126. Conway M. Characteristics of vivid memories. In M. M. Gruneberg,
P. Morris, & R. Sykes (Eds.) / Conway, M., & Bekerain D. // Practical aspects of memory : Current research and issues. – New York : John Wiley & Sons, 1993. – Рр. 519–524.
127. Davidson P. S. R. Flashbulb memories for September 11th can be preserved in older adults / Davidson P. S. R., Cook S. P. & Glisky E. L. // Aging, Neuropsychology, and Cognition. – 2006. – Vol. 13. –
Рр. 196–206.
128. Davidson P. S. R. „Source Memory in the real world : A neuropsychological study of flashbulb memory” /Davidson P. S. R., S. P Cook., E. L Glisky., M. Verfaellie., and S. Z. Rapcsak. // Journal of Clinical and Experimental Neuropsychology. – 2005. – Vol. 27. – Рр. 915–929.
129. Eich E. Mood dependent memory for internal versus external events / Eich E., & Metcalfe J. // Journal of Experimental Psychology : Learning, Memory and Cognition. – 1989. – Vol. 15. – Рр. 443–455.
130. Er Nurman A New Flashbulb Memory Model Applied to the Marmara Earthquake / Nurman Er. А. // Applied Cognitive Psychology. –
2003. – № 17. – Pр. 503–517.
131. Finkenauer C. Flashbulb memories and the underlying mechanisms of their formation: Toward an emotional-integrative model. Finkenauer C., Luminet O., Gisle L., El-Ahmadi A., Van Der Linden M., & Philippot P. // Memory and Cognition. – 1998. – Vol. 26. – Рр. 516–531.
132. Fivush R. Children’s long-term memory for a novel event : An exploratory study / Fivush R., & Hudson J., & Nelson K. // Merrill-Palmer Quarterly. – 1984. – Vol. 30. – Рр. 303–316.
133. Fivush R. The social construction of personal narratives / Fivush R. // Merrill-Palmer Quarterly. – 1991. – Vol. 37. – Рр. 59–82.
134. Fivush R. Time and again: Effect of repetition and retention interval on 2 year-olds’ event recall / Fivush R., & Hamond N. // Journal of Experimental Child Psychology. – 1989. – Vol. 47. – Рр. 259–273.
135. Fivush R. Time and again : Effects of repetition and retention interval on 2 year-olds’ event recall / Fivush R., & Hamond N. // Journal of Experimental Child Psychology. – 1989. – Vol. 47. – Рр. 259–273.
136. Galit Edery-Halpern Distinctiveness in flashbulb memory : Comparative analysis of five terrorist attacks / Galit Edery-Halpern and Israel Nachson // Memory. – 2004. – Vol. 12 (2). – Рр. 147–157.
137. Gerdy J. E. Emotion ratings, confidence, & flashbulb memories in older & younger adults. Poster presented at the Cognitive Aging Conference / Gerdy J. E., Multhaup K. S., & Ivey P. C. – Atlanta, GA, 2004.
138. Glisky E. L. Double dissociation between item and source memory / Glisky E. L., Polster M. R., & Routhieaux B. C. Neuropsychology. – 1995. – Vol. 9. – Рр. 229–235.
139. Glisky E. L. Source memory in older adults: An encoding or retrieval problem? / Glisky E. L., Rubin S. R., & Davidson P. S. R. // Journal of Experimental Psychology : Learning, Memory, and Cognition. – 2001. – Vol. 27. – Рр. 1131–1146.
140. Gold P. E. Glucose modulation of memory storage processing /
Gold P. E. Behavioral and Neural Biology. – 1986. – Vol. 45. –
Рр. 342 –349.
141. Gold P. E. Posttraining glucose effects on memory : Behavioral and pharmacological characteristics / Gold P. E., Vogt J., & Hall J. L. // Behavioral and Neural Biology. – 1986. – Vol. 46. – Рр. 145–155.
142. Gold P. E. Sweet memories / Gold P. E. // American Scientist. – 1987. – Vol. 75. – Рр. 151–155.
143. Green R. L. Effects of maintenance rehearsal on human memory Green R. L. // Psychological Bulletin. – 1987. – Vol. 102. – Рр. 403–413.
144. Guy S. C. «The Role of Overt Rehearsal in Enhanced Conscious Memory for Emotional Events» / Guy S. C., & Cahill L // Consciousness and Cognition. – 1999. – Vol. 8. – Pp. 114–122.
145. Harsh N. Substantial and irreversible errors in flashbulb memories of the Challenger explosion. Poster presented at the Psychonomic Society, Atlanta GA / Harsh N. & Neisser U. // American Psychologist. – 1991. –
Vol. 46(1). – Pp. 34–36.
146. Heuer F. Vivid memories of emotional events : The accuracy of remembered minutiae / Heuer F., & Reisberg D. // Memory & Cognition. – 1990. – Vol. 18. – Рр. 496– 506.
147. Hinton M. He said she said: Memory corroboration and consistency of a romantic event. Paper presented at annual meeting of the Association for Psychological Science / Hinton M., & Bohannon J. – New York : NY,
2006.
148. Hockey G. Arousal and stress in human memory : Some methodological and theoretical considerations. In M. Grunderg, P. Morris, & R. Sykes (Eds.), Practical aspects of memory / Hockey G. – New York : Academic Press, 1978. – Рp. 295–302.
149. Holmes D. A. The evidence for repression: An examination of fifty years of research. In J. Singer (Ed.), Repression and dissociation : Implications for personality, theory, psychopathology, and health / Holmes D. A. – Chicago : University of Chicago Press, 1990. – Рp. 243–268.
150. Hornstein S. L. Long-term flashbulb memory for learning of Princess Diana's death / Hornstein S. L., Brown A. S., & Mulligan N. W. //
Memory. – 2003. – Vol. 11 (3). – Рр. 293–306.
151. Hyman I. E. Jr. Memorabeatlia : A naturalistic study of long-term memory Hyman I. E. Jr., & Rubin D. C. // Memory and Cognition. – 1990. – Vol. 18. – Рр. 205–214.
152. Jacoby L. L. Memory observed and memory unobserved. In U. Neisser & E. Winograd (Eds.), Remembering reconsidered : Ecological and traditional approaches to the study of memory / Jacoby L. L. – New York : Cambridge : University Press, 1988 – Рp. 145–177.
153. Kebeck, G. Effect of emotional arousal on free recall of complex material / Kebeck, G., & Lohaus A // Perceptual and Motor Skills. – 1986. – Vol. 63. – Рр. 461–462.
154. Kivlighan D. M. Convergence in client and counselor recall of important session events / Kivlighan D. M., & Arthur E. G. // Journal of Counseling Psychology. –2000. – Vol. 47. – Рр. 79–84.
155. Kramer T. H. Effects of stress on recall / Kramer T. H., Buckhout R., Fox P., Widman E., & Tusche B. // Applied Cognitive Psychology. –
1991. – Vol. 5. – Рр. 483–488.
156. Kuehn L. Looking down a gun barrel : Person perception and violent crime / Kuehn L. // Perceptual and Motor skills. – 1974. – Vol. 39. – Рр. 1159– 1164.
157. Kvavilashvili L. Comparing flashbulb memories of September 11 and the death of Princess Diana : Effects of time delay and nationality / Kvavilashvili L., Mirani J., Schlagman S., & Kornbrot D. E. // Applied Cognitive Psychology. – 2003. – Vol. 17. – Рр. 1017–1031.
158. Lancaster J. S. Multiple organisations of events in memory / Lancaster J. S., & Barsalou L. W. // Memory. – 1997. – Vol. 5, –
Рр. 569–599.
159. Langer P. Boy recalls to jury what he saw at the age 2, on day his aunt was slain / Langer P. – Boston :Globe, 1990. – Рр. 26.
160. Larsen S. F. Remembering experienced and reported events /
Larsen S. F., & Plunkett K. // Applied Cognitive Psychology. – 1987. –
Vol. 1. – Рр. 15–26.
161. Larsen S. F. Remembering reported events : Memory for news in ecological perspective. In M. M. Gruneberg, P. E. Morris, & R.N. Sykes (Eds.) / Larsen S. F. // Practical aspects of memory : Current research and issues. – 1988. –Vol. 1. – Рр. 440–445.
162. Larsen S. F. Remembering without experiencing : Memory for reported events. In U. Neisser & E. Winograd (Eds.) / Larsen S. F. // Remembering reconsidered : Ecological and traditional approaches to the study of memory. – New York : Cambridge University Press, 1992. – Рр. 326–355.
163. Leight K. A. Emotional mood states, strategies and state-dependency in memory / Leight K. A., Ellis H. C. // Journal of Verbal Learning and Verbal Behavior. – 1981. – Vol. 20. – Рр. 251–266.
164. Levine S. Psychoneuroendocrinology of stress : A psychobiological perspective. In R. Brush & S. Levine (Eds.). Psychoendocrinology Levine S., Coe C., & Wiener S. G. – New York : Academic Press, 1989. –
Рp. 341–377.
165. Linton M. Real world memory after six years: An in vivo study of very long term memory. In M. M. Gruneberg, P. E. Morris, & R.N. Sykes (Eds.). Practical aspects of memory / Linton M. – London : Academic Press, 1978. – Рp. 69–76.
166. Linton M. Memory for real-world events. In D.A. Norman & D. E. Rumelhart (Eds.). Explorations in cognition / Linton M. – San Francisco, 1975. – Рp. 376–404.
167. Loftus E. F. Why do traumatic experiences sometimes produce good memory (flashbulbs) and sometimes no memory (repression)? In Winograd E. & Neisser U. (eds.). Affect and Accuracy in Recall : Studies of «Flashbulb» Memories / Loftus E. F. & Kaufman L. – New York : Cambridge University Press, 1992. – Рp. 212–226.
168. Loftus E. F. Misinformation and memory : The creation of new memories / Loftus E. F., & Hoffman H. G. // Journal of Experimental Psychology : General. – 1989. – Vol. 118. – Рр. 100–104.
169. Loftus E. F. Eyewitness testimony / Loftus E. F. – Cambridge , MA : Harvard University Press, 1979. – Pp. 86–88.
170. Loftus E. F. Semantic integration of verbal information into visual memory / Loftus E. F., Miller D. G., &Burns H. J. // Journal of Experimental Psychology : Human Learning and Memory. – 1978. – Vol. 4. –
Рр. 19–31.
171. Loftus E. Retrieving multiple autobiographical memories. / Loftus E., & Fathi D. // Social Cognition. – 1988. – Vol. 3. – Рр. 280–295.
172. McCloskey M. Is there a special flashbulb memory mechanism? / McCloskey M., Wible C. G., & Cohen N. J. // Journal of Experimental Psychology : General. – 1988. – Vol. 117. – Рр. 171–181.
173. McGaugh, J. L. Involvement of hormonal and neuromodulatory systems in the regulation of memory storage / McGaugh, J. L. // Annual Review of Neuroscience. – 1989. – Vol. 12. – Рр. 255–287.
174. McGaugh J. L. Hormonal modulation of memory. In R. B. Brush & S. Levine (Eds.). Psychoendocrinology / McGaugh J. L., & Gold P. E. – New York : Academic Press, 1989. – Рp. 305–339.
175. McGaugh J. L. Significance and remembrance The role of neuromodulatory systems, 1990. – Psychological Science, 1. – Pp. 15-25
176. MacKavey W. R. Remembering autobiographically consequential experiences : Content analysis of psychologists’ accounts of their lives / MacKavey W. R., Malley J. E., & Stewart A. J. // Psychology and Aging. – 1991. – Vol. 6 (1) – Рр. 50–59.
177. McKoon G. A critical evaluation of the semantic episodic distinction / McKoon G., Ratcliff R. & Dell, G. // Journal of Experimental Psychology : Learning, Memory, and Cognition. – 1986. – Vol. 12 (2). – Рр. 295–306.
178. Mandler G. Memory : Conscious and unconscious. In P. R. Solomon, G. R. Goethals, C. M. Kelley, and B. R. Stephens (Eds.), Memory : Interdisciplinary approaches / Mandler G. – New York : Springer-Verlag, 1989. – Рp. 84–106.
179. Manning C. A. Glucose effects on memory and other neuropsychological tests in elderly humans / Manning C. A., Hall J. L., & Gold P. E. // Psychological Science. – 1990. – Vol. 1. – Рр. 307–311.
180. Messier C. Memory improvement by glucose, fructose and two glucose analogs : A possible effect on peripheral glucose transport /
Messier C., White N. M. // Behavioral and Neural Biology. – 1987. –
Vol. 48. – Рр. 104–127.
181. Miller J. The impact of the Challenger accident on public attitudes toward the space program. Report to the National Science Foundation, Public Opinion Laboratory. / Miller J. – Northern : Illinois University, 1987. – Pр. – 78–83.
182. Miller G. A. The organization of lexical memory : Are word associations sufficient? / Miller G. A. // The Pathology of Memory. – New York etc. , 1969. – Pр. 223–236.
183. Monaco N. Developmental level and children’s responses to the explosion of the space shuttle Challenger / Monaco N., & Gaier E. // Early Childhood Research Quarterly. – 1987. – Vol. 2. – Рр. 83–95.
184. Morse C. K. Gender differences in flashbulb memories elicited by the Clarence Thomas hearings / Morse C. K., Woodward E. M., & Zweigenhaft R. L. // The Journal of Social Psychology. – 1993. – Vol. 133, –
Рр. 453–458.
185. Murdock B. B. Human memory : Theory and data / Murdock B. B. –Hillsdale, NJ : Erlbaum, 1974. – Рр. 145-194.
186. Nachson I., & Zelig A. Flashbulb and factual memories: The case of Rabin’s assassination / Nachson I., & Zelig A. // Applied Cognitive Psychology. – 2003. – Vol. 17. – Рр. 519–531.
187. Neisser U. Cognitive psychology. / Neisser U. – New York : Appleton-Century-Crofts, 1967. – Рр. –
188. Neisser U. Cultural and cognitive discontinuity. In T. E. Gladwin & W.Sturtevant (Eds.), Anthropology and human behavior / Neisser U. – Washington, DC : Anthropological Society of Washington, 1962. –
Рp. 54–71.
189. Neisser U. Memory : What are the important questions? In U. Neisser (Ed.), Memory Observed /Neisser U. – San Francisco : W. H. Freeman, 1982. – Рp. 3–19.
190. Neisser U. Memory observed / Neisser U. – San Francisco : W. H. Freeman and Company, 1976. – 439 рр.
191. Neisser U. Nested structure in autobiographical memory. In D. C. Rubin (Ed.), Autobiographical memory / Neisser U. – Cambridge : University Press, 1986. – Рp. 71–81.
192. Neisser U. Remembering Pearl Harbor : Reply to Thompson and Cowan / Neisser U. // Cognition. – 1986. – Vol. 23. – Pр. 285–286.
193. Neisser U. Snapshots or benchmarks? In U. Neisser (Ed.), Memory observed Remembering in natural contexts / Neisser U. – San Francisco : W. H. Freeman, 1982. – Рp. 43–48.
194. Neisser U. Time present and time past. In M. M. Gruneberg P. E. Morris, & R.N. Sykes (Eds.), Practical aspects of memory :Current research and issues / Neisser U. // Chichester : John Wiley & Sons. – 1988. –
Vol. 2. : Clinical and educational implications. – Рp. 545–560.
195. Nelson K. Explaining the Emergence of autobiographical memory in early childhood. In A. Collins, M. Conway, S. Gathercole, & P. Morris (Eds.) Theories of memory / Nelson K. – Hillsdale, NJ : Erlbaum, 1993.
196. Nelson K. Remembering and telling : A developmental story /
Nelson K. // Journal of Narrative and Life History. – 1991. – Vol. 1 (2–3). – Рр. 109–128.
197. Nelson K. The ontogeny of memory for real events. In U.Neisser & E.Winograd (Eds.), Remembering reconsidered: Ecological and traditional approaches to the study of memory / Nelson K. – New York : Cambridge University Press. (1988). – Рp. 244–276.
198. Neisser U. What is ordinary memory the memory of? In U. Neisser & E. Winograd (Eds.), Remembering reconsidered: Ecological and t-raditional approaches to the study of memory / Neisser U. – Cambridge : University Press, 1988. – Рp. 356– 373.
199. Niedzwienska A. Misleading postevent information and flashbulb memories / Niedzwienska A. // Memory. – 2003. – Vol. 11 (6). –
Рр. 549–558.
200. Nigro G. Point of view in personal memories / Nigro G., & Neisser U. // Cognitive Psychology. – 1983. – Vol. 15. – Рр. 467–482.
201. Osborne J. Short- and long-term memory as a function of individual differences in arousal / Osborne J. // Perceptual and Motor Skills. – 1972. – Vol. 34. – Рр. 587–593.
202. Otani H. Remembering a nuclear accident in Japan: Did it trigger flashbulb memories? /Otani H., Kusumi T., Kato K., Matsuda K., Kern R. P., Widner Jr., R., & Ohta, N. // Memory. – 2005. – Vol. 13. – Рр. 6–20.
203. Peters D. P. The impact of naturally occurring stress on children’s memory. In S. J. Ceci, M. P. Toglia, & D. F. Ross (Eds.), Children’s eyewitness memory / Peters D. P. – New York : Springer-Verlag, 1987. –
Рр. 122–141.
204. Pezdek K. Event memory and autobiographical memory for the events of September 11, 2001 / Pezdek K. // Applied Cognitive Psychology. – 2001. – Vol. 17. – Рр. 1033–1045.
205. Pillemer D. B. Clarifying the flashbulb memory concept : Comment ommjn McCloskey, Wible, and Cohen / Pillemer D. B. // Journal of Experimental Psychology : General. – 1990. – Vol. 119. – Рр. 92–96.
206. Pillemer D. B. Childhood events recalled by children and *adults. In Advances in Child Development and Behaviour / Pillemer D. B., &
White S. H. – Orlando, FL : Academic Press, 1989. – Vol. 21: ed. H. W. Reese. – Рp. 297–340
207. Pillemer D. B. Flashbulb memories of the assassination attempt on President Regan / Pillemer D. B. // Cognition – 1984 – Vol. 16. –
Рр. 63–80.
208. Rahhal T. A. Truth and character : Sources that older adults can remember / Rahhal T. A., May C. P., & Hasher L. // Psychological
Science. – 2002. – Vol. 13. – Рр. 101–105.
209. Reisberg D. The quantity, not the quality, of affect predicts memory vividness / Reisberg D., Heuer F., McLean J. & O’Shaughnessy M. // Bulletin of the Psychonomic Society. – 1990. – Vol. 26 – Pр. 100–103.
210. Revelle W. The implications of arousal effects for the study of affect and memory. In S.-A. Christianson (Ed.), The handbook of emotion and memory : Research and theory / Revelle W., & Loftus D. A. – Hillsdale, NJ : Erlbaum, 1992. – Рp. 113–149.
211. Robinson J. A. Affect and retrieval of personal memories /
Robinson J. A. // Motivation and Emotion. – 1980. – Vol. 4. –
Рр. 149–174.
212. Robinson J. A. Temporal reference systems and autobiographical memory. In D.C. Rubin (Ed.), Autobiographical memory / Robinson J. A. – Cambridge : University Press, 1986. – Рp. 159–188.
213. Robinson J. A. Autobiographical memory : The next phase / Robinson J. A., & Swanson K. L. // Applied Cognitive Psychology. –
1990. – Vol. 4. – Рр. 321–335.
214. Rubin D. C. (Ed.). Autobiographical memory / Rubin D. C. Cambridge, UK : Cambridge University Press, 1986.
215. Rubin D. C. On the retention function for autobiographical memeory / David C. Rubin // Journal of Verbal Learning and Verbal Behavior. – Vol. 21. – Is. 1. – Pр. 21–38.
216. Rubin D. C.Vivid memories / Rubin D. C., & Kozin M. // Cognition. –1984. – Vol. 16. – Рр.81–95.
217. Salaman E. A collection of moments: A study of involuntary memories / Salaman E. A. – London : Longman Group, 1970.
218. Scott D. The role of positive and negative affect in flashbulb memory / Scott D., & Ponsoda V. // Psychological Reports. – 1996. – Vol. 79. –
Рр. 467–473.
219. Schachter S. Cognitive, social, and physiological determinants of emotional state. / Schachter S., & Singer, J. E. // Psychological Review. – 1962). – Vol. 69. – Рр. 379–399.
220. Sharot T. How personal experience modulates the neural circuitry of memories of September 11. / Sharot T., Martorella E., Delgado M., & Phelps E. // Proceedings of the National Academy of Science. – 2007. – Vol. 104. – Рр. 389–394.
221. Sheehan P. W. Some variables affecting the vividness of imagery in recall / Sheehan P. W., & Neisser U. // British Journal of Psychology. – 1969. –Vol. 60. – Рр. 71–80.
222. Sheen M. Twins dispute memory ownership: A new false memory phenomenon / Sheen M., Kemp S., & Rubin, D. // Memory & Cognition. – 2001. – Vol. 29. – Рр. 779–788.
223. Shum M. S. The role of temporal landmarks in autobiographical memory processes / Shum M. S. // Psychological Bulletin. – 1998. –
Vol. 124. – Рр. 423–443.
224. Scrivner E. Eyewitnesses show hypermnesia for details about a violent event / Scrivner E., & Safer M. A. // Journal of Applied Psychology. –
1988. – Vol. 73. – Рр. 371–377.
225. Smeets T. Accuracy, completeness, and consistency of emotional memories / Smeets T., Candel I., & Merckelbach H. // American Journal of Psychology. – 2004. – Vol. 17. – Рр. 595–609.
226. Schmidt S. R. Encoding and retrieval processes in the memory for conceptually distinctive events / Schmidt S. R. // Journal of Experimental Psychology : Learning, Memory, and Cognition. – 1985. – Vol. 11. –
Рр. 565–578.
227. Schmidt S. R. In defense of the flashbulb-memory hypothesis :
A comment on McCloskey, Wible, and Cohen / Schmidt S. R., & Bohannon J. N. // Journal of Experimental Psychology: General. – 1988. – Vol. 117. –Рр. 332–335.
228. Smith M. C. Evidence for the differential impact of time and emotion on personal and event memories for September 11, 2001. / Smith M. C.,
Bibi U., & Sheard D. E. // Applied Cognitive Psychology. – 2003. –
Vol. 17. – Рр. 1047–1055.
229. Smith V. Eyewitness accuracy and confidence: Within and between subjects correlations / Smith V., Kassin S., & Ellsworth P. // Journal of Applied Psychology. – 1989. – Vol. –74. – Рр. 356–359.
230. Schmolck H. Memory distortions develop over time: Recollections of the O. J. Simpson trial verdict after 15 and 32 months / Schmolck H., Buffalo, E. A., & Squire, L. R. // Psychological Science. – 2000. – Vol. 11. – Рр. 39–45.
231. Spence D. P. Passive remembering. In U. Neisser & E. Winograd (Eds.), Remembering reconsidered : Ecological and traditional approaches to the study of memory / Spence D. P. – Cambridge, UK : Cambridge University Press, 1988. – Рp. 311–325.
232. Spencer W. D. Differential effects of aging on memory for content and context : A meta-analysis / Spencer, W. D., & Raz N.// Psychology and Aging. – 1995. – Vol. 10. – Рр. 527–539.
233. Talarico J. M. Flashbulb memories are special after all; in phenomenology, not accuracy / Talarico J. M. and Rubin D. C. // Applied Cognitive Psychology. – 2007. – Vol. 21 (5). – Рр. 557–578.
234. Talaraico J. M. Confidence, not consistency, characterizes flashbulb memories / Talaraico J. M., & Rubin D. C. // Psychological Science. –
2003. – Vol. 14. – Рр. 455–461.
235. Tekcan A. Autobiographical and event memory for 9/11: changes across one year /Tekcan A., Ece B., Gu Ёlgo Ё z S., & Er N. // Applied Cognitive Psychology. –2003. – Vol. 17. – Рр. 1057–1066.
236. Tekcan A. I. Effects of age on flashbulb memories / Tekcan A. I., & Peynircioglu Z. F. // Psychology and Aging. – 2002. – Vol. 17. –
Рр. 416–422.
237. Tekcan A. I. Flashbulb memories for a negative and a positive event : News of Desert Storm and acceptance to college / Tekcan A. I. // Psychological Reports. – 2001. – Vol. 88. – Рр. 323–331.
238. Tenney Y. J. Predicting conversational reports of a personal event /
Tenney Y. J. // Cognitive Science. – 1989. – Vol. 13. – Рр. 213–233.
239. Terr L. C. What happens to early memories of trauma? A study of twenty children under age five at the time of documented traumatic events Terr L. C. // Journal of American Academy of Child and Adolescent Psychiatry. – 1988. – Vol. 27. – Рр. 96–104.
240. Thomsen D. Snapshots from therapy : Exploring operationalisations and ways of studying flashbulb memories for private events //
Thomsen D. K. & Berntsen D. // Memory. – 2003. – Vol. 11 (6). –
Рр. 559–570.
241. Thomson D. M. Context and false recognition. In G. M. Davis & D. M. Thomson (Eds.) / Thomson D. M. Memory in context : Context in memory. – Chichester, UK : Wiley, 1988. – Рp. 285–304.
242. Thompson C., & Cowan T. Flashbulb memories : A nicer interpretation of a Neisser recollection / Thompson C., & Cowan T. // Cognition. – 1986. – Vol. 22. – Рр. 199–200.
243. Thompson C. P., & Cowan T. Flashbulb memories : A nicer interpretation of a Neisser recollection / Thompson C. P., & Cowan T. // Cognition. – 1986. – Vol. 22. – Рр. 199–200.
244. Tulving E. Elements of episodic memory / Tulving E. –Oxford : Clarendon Press, 1983.
245