Формування інтелектуальних умінь старшокласників у процесі вивчення предметів природничого циклу

Краткое описание

КРИВОРІЗЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

Лов'янова Ірина Василівна

УДК 37.032+37.033

Формування інтелектуальних умінь старшокласників у процесі вивчення предметів природничого циклу

13.00.09 теорія навчання

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Науковий керівник
Кондрашова Лідія Валентинівна, доктор педагогічних наук, професор

Кривий Ріг 2006 ЗМІСТ

Стор.

ВСТУП...............................................................................................................

3

РОЗДІЛ 1. Теоретичні основи формування інтелектуальних умінь у старшокласників

1.1. Сутність і структура інтелектуальних умінь та показники їх сформованості в учнів старших класів............................................

13

1.2. Особистісно орієнтоване навчання як фактор формування в учнів інтелектуальних умінь............................................................

37

1.3. Дидактичні умови формування у старшокласників інтелектуальних умінь ......................................................................

60

Висновки до першого розділу.................................................................

85

РОЗДІЛ 2. Дослідно-експериментальна перевірка ефективності дидактичних умов формування у старшокласників інтелектуальних умінь засобами особистісно орієнтованого навчання предметів природничого циклу

2.1. Вивчення й аналіз стану сформованості в учнів старших класів інтелектуальних умінь у практиці сучасної школи........................

89

2.2. Методика й зміст дослідно-експериментальної роботи з формування у старшокласників інтелектуальних умінь в умовах особистісно орієнтованого навчання природничо-математичних дисциплін............................................................................................

113

2.3. Результати дослідно-експериментальних робіт з формування у старшокласників інтелектуальних умінь в умовах особистісно орієнтованого навчання....................................................................

156

Висновки до другого розділу..................................................................

168

ВИСНОВКИ......................................................................................................

172

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ....................................................

176

ДОДАТКИ.........................................................................................................

197

ВСТУП

Актуальність теми. Удосконалення системи національної освіти і підвищення якості сучасного навчально-виховного процесу відкривають широкі можливості для оновлення змісту, обсягу та структури всіх шкільних предметів, посилення їх розвиваючих функцій і спрямованості на формування творчої особистості учня. Особливої актуальності на сучасному етапі розбудови нашої держави набувають проблеми формування творчої особистості. Орієнтуючись на сучасний ринок праці, освіта до пріоритетів сьогодення відносить уміння оперувати такими технологіями та знаннями, що задовольнять потреби інформаційного суспільства, готують молодь до нової ролі в цьому суспільстві. Саме тому важливим нині є не тільки вміння користуватися власними знаннями, а й бути готовим змінюватись і пристосовуватись до нових потреб ринку праці, оперувати й управляти інформацією, активно діяти, швидко приймати рішення, навчатись протягом життя. Освітня спільнота ставить перед собою нове завдання сформувати в школяра та дорослого вміння вчитись.
Останнім часом особливої гостроти набула проблема формування загальнонавчальних умінь та навичок. Значний вклад у її розв'язання внесли праці Ю.К.Бабанського, І.Я.Лернера, В.Ф.Паламарчук, О.Я.Савченко та інших. Неслід забувати і про досвід педагогів, (Я.А.Коменський, І.Ф.Гербарт, А.Дістервег, І.Г.Песталоцці, К.Д.Ушинський, В.О.Сухомлинський, Г.Шаррельман, Г.Ващенко та інші), які завжди дбали про розвиток учнів.
У науково-педагогічних дослідженнях, особливо останніх років, проблема формування умінь займає чільне місце. Педагогічна наука розробила різні аспекти цієї багатогранної проблеми, а саме: загальні принципи формування інтелектуальних умінь (О.В.Бугрій, Т.А.Ільїна, Г.С.Костюк, Є.М.Кабанова-Меллер, Г.В.Усова), спеціальні програми формування умінь в учнів різного віку (Н.А.Лошкарьова, В.Ф.Паламарчук, А.В.Усова), визначення сутністі понятть "уміння" та "інтелектуальні уміння" через побудову їх структури (В.І.Андреєв, Ю.К.Бабанський, Л.І.Воробйова, Є.І.Коваленко, М.В.Кухарев), встановлення зв’язків між сформованістю інтелектуальних умінь і характером засвоєння нових знань (А.Ф. Говоркова). Розроблено технології формування інтелектуальних умінь в учнів різних вікових груп, зокрема молодших школярів (О.В.Арделян, Н.І.Білоконна, А.О.Зязін, А.Є.Дмитрієв), учнів основної школи (Т.А.Завада, Є.І.Федоренко, Т.Є.Холмурадов), старшокласників (С.В.Лазаревський, О.О.Лаврентьєва, Г.Ю.Лаврешина, Н.Г.Недодатко).
Як показує аналіз досвіду освітніх систем багатьох країн, одним із шляхів оновлення змісту освіти й навчальних технологій, узгодження їх із сучасними потребами, інтеграції до світового освітнього простору є орієнтація навчальних програм на компетентнісний підхід та створення ефективних механізмів його запровадження. Водночас уміння вчитися розглядається як ключова компетентність загальної середньої освіти. Необхідність поєднання актуальних і перспективних потреб учнів у навчальному процесі об’єктивно вимагає поєднання в змісті, організації та методиках адаптивних і випереджальних функцій шкільної освіти. Ефективніше реалізувати ці завдання допоможе інноваційний тип навчання. Його теоретичним підґрунтям є особистісно орієнтована освіта.
Серед важливих аспектів формування інтелектуальних умінь у старшокласників слід назвати такі: побудова змісту освіти, який має бути максимально особистісно орієнтованим для досягнення основних цілей освіти, для забезпечення умов самовизначення і самореалізації в житті; вибір освітньої галузі "Природознавство" як такої що найбільше сприяє формуванню в учнів наукового світогляду й критичного мислення, необхідних для адекватного світосприймання та уявлення про сучасну природничо-наукову картину світу; перехід до особистісно орієнтованого навчання, як організації навчального процесу, спрямованого на розвиток дитини, її можливостей і здібностей, на оволодіння системою знань, умінь і навичок, способів творчої діяльності, ціннісних орієнтирів, необхідних у виконанні, значущих для особистості, завдань.
Особистісно орієнтована освіта спирається на фундаментальні дидактичні дослідження, присвячені особистісно-розвивальним функціям навчання та виховання (І.Д.Бех, Є.В.Бондаревська, С.У.Гончаренко, Л.В.Кондрашова, Т.М.Мальковська, Ю.І.Мальований, С.І.Подмазін, В.В.Рибалка, К.Роджерс, О.Я.Савченко, В.В.Сєриков, С.О.Сисоєва, А.В.Хуторський, І.С.Якиманська), природі педагогічного знання (В.В.Краєвський), цілісності освітнього процесу (І.Я.Лернер), взаємозалежності і взаємозумовленості змісту освіти та рівня розвитку особистості (Ю.В.Васьков, С.Е.Трубачева).
Проте залишається не розробленою проблема здійснення особистісно орієнтованого підходу до навчання старшокласників з метою формування інтелектуальних умінь як показника готовності особистості до творчої діяльності.
Актуальність дослідження зумовлена також потребами шкільної практики. Слід зазначити, що виникає суперечність між зазначеними в діючих програмах вимогами до формування в учнів інтелектуальних умінь і реальними можливостями вчителя (озброєність необхідними методичними рекомендаціями, розробками, засобами тощо) здійснювати цей процес у ході навчання. Актуальність проблеми, а також її недостатня розробленість зумовили вибір теми дослідження: "Формування інтелектуальних умінь старшокласників у процесі вивчення предметів природничого циклу".
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дослідження є складовою частиною комплексної теми "Теорія та практика інноваційних технологій у системі особистісно орієнтованого навчання" кафедри педагогіки Криворізького державного педагогічного університету, включеної на конкурсній основі до плану найважливіших досліджень Міністерства освіти і науки України (наказ МОН України від 05.11.2002 р., реєстраційний номер 01.03.U001111). Тема дисертації затверджена вченою радою Криворізького державного педагогічного університету (протокол № 2 від 13.09.2001 р.) та узгоджена в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 7 від 17.09.2002 р.).
Об'єкт дослідження формування інтелектуальних умінь у старшокласників.
Предмет дослідження суть, структура, рівні сформованості та умови формування інтелектуальних умінь в учнів у процесі профільного особистісно орієнтованого вивчення предметів природничого циклу.
Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні моделі й технології, що забезпечують ефективність формування у старшокласників інтелектуальних умінь у процесі вивчення предметів природничого циклу.
Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні, що формування інтелектуальних умінь старшокласників буде ефективним, за таких умов:
· надання змісту навчальної інформації природничих дисциплін особистісної спрямованості й структурування його у вигляді навчальних модулів;
· побудова технології навчання на основі міжпредметного задачного підходу й дидактичної взаємодії в системі "учитель-учень";
· залучення учнів до активної пізнавальної діяльності з виконання міжпредметних завдань і вправ різного рівня складності на всіх етапах навчання.
Відповідно до мети визначено такі завдання дослідження:
1. Проаналізувати стан проблеми формування інтелектуальних умінь в учнів за психологічною літературою та шкільною практикою.
2. Визначити суть і структуру інтелектуального уміння та умови його ефективного формування.
3. Розробити дидактичну модель формування в учнів інтелектуальних умінь та технологію навчання старшокласників природничих дисциплін на основі цієї моделі.
4. Створити систему міжпредметних завдань різного рівня складності та методику їх упровадження на уроках із природничих дисциплін.
5. Здійснити експериментальну перевірку розробленої технології формування інтелектуальних умінь у процесі навчання старшокласників.
6. Підготувати за результатами дослідження методичні рекомендації для вчителів щодо формування інтелектуальних умінь в учнів.
Методологічною основою дослідження є: основні положення сучасної філософської і психолого-педагогічної науки про закони пізнання та організацію навчально-пізнавальної діяльності; фундаментальні положення концепції розвитку особистості, діяльнісного підходу, гуманізації освіти; теорії поетапного формування розумових дій, гуманізації навчально-виховного процесу, особистісно орієнтованої освіти; ідеї і наукові узагальнення модернізації освіти, викладені в законодавчих актах і нормативних документах України про освіту.
Теоретичну основу дослідження становлять наукові положення, в яких освіта є предметом філософського аналізу (С.І.Гесен, В.С.Біблер, Б.П.Бітинас); психолого-педагогічні концепції про теоретичні основи навчання, які сприяють розвитку інтелектуальної сфери особистості (В.І.Андреєв, Л.С.Виготський, Л.В.Занков, Д.Н.Богоявленський, П.Я.Гальперін, В.В.Давидов, Д.Б.Ельконін, О.В.Запорожець, І.О.Зимня, Н.О.Менчинська, Є.М.Кабанова-Меллер, К.Роджерс, М.А.Холодна). Під час розробки програми та методики наукового пошуку нами враховувалися результати фундаментальних педагогічних досліджень, що розкривають особистісно-розвивальні функції навчання (В.Кремень, Т.М.Мальковська, В.В.Сєриков), шляхи й засоби формування загальнонавчальних, спеціальних та інтелектуальних умінь в учнів (Ю.К.Бабанський, Г.О.Балл, Т.А.Ільїна, Н.В.Кухарев, Н.А.Лошкарьова, І.Я.Лернер, В.Ф.Паламарчук, О.Я.Савченко, А.В.Усова), індивідуальний і диференційований підхід у навчанні (Є.В.Бондаревська, Л.В.Кондрашова, В.В.Рибалко), теоретичні основи розвитку педагогічних особистісно орієнтованих технологій (І.Д.Бех, В.Ф.Паламарчук, О.М.Пєхота, І.С.Якиманська), методичні підходи до формування знань та вмінь на уроках із дисциплін природничо-математичного циклу (П.С.Атаманчук, М.І.Бурда, Н.М.Буринська, С.У.Гончаренко, В.О.Онищук, С.Е.Трубачева, А.В.Усова).
Методи дослідження. Досягненню мети і розв’язанню поставлених завдань сприяло використання комплексу методів дослідження, а саме:
- теоретичні аналіз наукової літератури, інтерпретація теорій, методик, які дали змогу систематизувати теоретичні матеріали за темою дослідження, уточнити суть поняття "інтелектуальне уміння", конкретизувати його зміст, виявити дидактичні умови розв’язання досліджуваної проблеми;
- емпіричні вивчення та узагальнення передового педагогічного досвіду, анкетування, бесіди, інтерв’ювання, тестування, спостереження, моделювання методичних заходів, що сприяли з’ясуванню практичного стану формування інтелектуальних умінь у старшокласників;
- експериментальні педагогічний експеримент (констатувальний, пошуковий і формувальний), що дав можливість дослідити реальний стан формування у старшокласників інтелектуальних умінь, перевірити модель та технологію формування інтелектуальних умінь у процесі навчання старшокласників природничих дисциплін, апробувати і підтвердити ефективність упровадження дидактичних умов формування в учнів інтелектуальних умінь у процесі навчання.
Використовувалися також статистичні методи обробки здобутих результатів з метою виявлення кількісних та якісних характеристик результативності дослідно-експериментального навчання.
Організація дослідження. Дослідження проводилося у три взаємопов'язані етапи (констатувальний, пошуковий, формувальний).
На першому етапі (1999-2001) вивчалася філософська, психологічна, педагогічна та методична література; аналізувалися досвід роботи вчителів природничих дисциплін у старших класах і стан формування в учнів інтелектуальних умінь.
На другому етапі (2001-2003) уточнювався понятійний апарат дослідження; визначалися суть і структура інтелектуального уміння; обґрунтовувалися дидактичні умови ефективного формування у старшокласників інтелектуальних умінь; розроблялася дидактична модель формування в учнів інтелектуальних умінь та технологія навчання старшокласників природничих дисциплін на основі створеної моделі; здійснювалася дослідно-експериментальна перевірка розробленої технології формування інтелектуальних умінь у процесі навчання старшокласників.
На третьому етапі (2003-2005) розроблялася система міжпредметних завдань, контрольні зрізи та методика їх упровадження в експериментальне навчання; аналізувалися, кількісно та якісно оброблялися здобуті експериментальні дані; відбувався коригувальний етап експерименту, узагальнювалися результати, розроблялися методичні рекомендації на допомогу вчителям природничих дисциплін, щодо формування інтелектуальних умінь у старшокласників; літературно оформлялося дисертаційне дослідження.
Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальна робота проводилася в середніх школах № 111, № 45 м. Кривого Рогу, у Криворізькому обласному ліцеї-інтернаті для сільської молоді, Житомирському обласному педагогічному ліцеї. В експериментальній роботі на різних етапах брали участь 975 учнів 9-11-х класів та 165 учителів, у тому числі слухачі курсів при Дніпропетровському обласному інституті післядипломної освіти.
Наукова новизна та теоретичне значення одержаних результатів:
· уперше створено і теоретично обґрунтовано дидактичну модель формування в учнів інтелектуальних умінь, в основу якої покладено взаємозв’язок інтелектуально-логічного, змістово-інтегративного, рефлексивного компонентів, що впливає на поетапність формування інтелектуальних умінь; визначено сукупність дидактичних умов, які забезпечують технологію навчання старшокласників природничим дисциплінам на підставі розробленої моделі;
· уточнено суть поняття "інтелектуальне уміння", як обов’язкового компонента діяльності і складного особистісного утворення, що формується в навчанні й характеризує розвинену навчальну діяльність учнів, а також установлено, що зміст цього поняття поєднує мисленнєву, інформаційну, комунікативну й організаційну структурні складові, рівнева характеристика яких зумовлює поетапний характер формування умінь;
· набули подальшого розвитку такі прийоми цілеспрямованого формування в учнів інтелектуальних умінь, як задачний підхід до навчання природничих дисциплін, структурування навчальної інформації у вигляді модулів, педагогічна взаємодія в системі "учитель-учень".
Практичне значення здобутих результатів дослідження:
· розроблено методичні рекомендації щодо здійснення задачного підходу до формування в старшокласників умінь виконувати розумові дії в ході особистісно орієнтованого навчання природничих дисциплін;
· визначено зміст і методику упровадження системи міжпредметних завдань різного рівня складності на уроках із природничих дисциплін; складено систему задач і вправ з хімії, біології, фізики (допрофільні, профільні та міжпрофільні), що поступово ускладнюються й потребують свідомого використання метазнань;
· структуровано зміст навчальної інформації на заняттях факультативу і предметів природничого циклу у вигляді модулів: установчо-мотиваційного, змістово-пошукового, контрольно-смислового, адаптивно-перетворювального, системно-узагальнювального, контрольно-рефлексивного;
· розроблено і впроваджено в практику навчання старшокласників факультатив "Основи пізнання в навчанні";
· запроваджено у процес рефлексії власної діяльності ведення кожним учнем щоденника індивідуальних спостережень за творчим зростанням особистості.
Основні положення, рекомендації і результати дослідження впроваджувалися в навчальний процес Криворізького обласного ліцею-інтернату для сільської молоді (довідка № 14 від 30.05.2005 р.), Житомирського обласного педагогічного ліцею (довідка № 30 від 16.05.2005 р.), Житомирської міської гуманітарної гімназії № 23 ім.М.Й.Очерета (довідка № 43 від 30.05.2005 р.), середніх шкіл № 111 (довідка № 157 від 11.05.2005 р.), № 9 (довідка № 177 від 22.05.2005 р.), № 57 (довідка № 560 від 31.05.2005 р.) м. Кривого Рогу, на курсах підвищення кваліфікації учителів при Дніпропетровському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти учителів (довідка № 265 від 26.05.2005 р.).
Вірогідність та обґрунтованість здобутих результатів забезпечені адекватністю методів, що реалізують мету і завдання дослідження, репрезентативністю вибірки учнів, які брали участь в експериментальному навчанні, дослідно-експериментальною перевіркою висунутої гіпотези, єдністю кількісного та якісного аналізу експериментальних даних з використанням методів математичної статистики.
Апробація результатів дослідження. Основні положення, висновки, рекомендації і результати дослідження обговорювалися на щорічних наукових конференціях у Криворізькому державному педагогічному університеті, всеукраїнських науково-практичних конференціях: "Теорія та методика навчання математики, фізики, інформатики" (26-28 квітня 2001 р., м. Кривий Ріг), "Сучасні технології в науці та освіті" (24-25 квітня 2003 р., м. Кривий Ріг), "Засоби реалізації сучасних технологій навчання" (28-29 березня 2003 р., м. Кривий Ріг), "Методичні особливості викладання фізики на сучасному етапі" (14-15 травня 2004 р., м. Кіровоград), "Проблеми математичної освіти" (20-22 квітня 2005 р., м. Черкаси); міжнародних науково-практичних конференціях: "Роль антропологічного фактору в освітніх технологіях ХХІ століття" (23-27 вересня 2002 р., м. Мелітополь), "Педагогічні засади формування гуманістичних цінностей природничої освіти, її спрямованість на розвиток особистості" (29-30 травня 2003 р., м. Полтава), "Формування професійної майстерності вчителя в умовах ступеневої освіти" (30-31 жовтня 2003 р., м. Житомир); міжнародних наукових конференціях: "М.В.Остроградський видатний математик, механік і педагог" (26-27 вересня 2001 р., м. Полтава), "VI Костюківські читання" (28-29 січня 2003 р., м. Київ); міжнародному науково-практичному семінарі: "Проблеми і перспективи культурологічної концепції особистісно орієнтованої освіти" (13-15 листопада 2003 р., м. Кривий Ріг); доповідалися на засіданнях кафедри педагогіки Криворізького державного педагогічного університету, методологічному й науково-методичному семінарах, що постійно діють при кафедрі педагогіки, методичних об'єднаннях шкіл м. Кривого Рогу; на курсах підвищення кваліфікації вчителів при ДІППОУ (м. Дніпропетровськ).
Публікації. За результатами дослідження опубліковано 16 праць, усі одноосібні: 7 наукових статей у фахових виданнях, затверджених ВАК України, 2 статті у збірниках наукових праць, 2 методичні розробки та 5 матеріали наукових конференцій.

Структура й обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (263 назви на 21 с.), 3 додатків на 12 с. Основний зміст викладений на 175 с. тексту, куди входять 28 таблиць, 10 рисунків. Загальний обсяг дисертації 208 с.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Проведене дослідження і здобуті результати дали змогу прийти до таких висновків.
1. Аналіз літературних джерел та педагогічного досвіду засвідчив, що формування інтелектуальних умінь у старшокласників як соціально-педагогічна проблема зумовлене об’єктивними потребами подальшого розвитку інтелектуального потенціалу суспільства. Розв'язання цієї проблеми ґрунтується на ідеях всебічного гармонійного розвитку особистості, теорії розвивального навчання, концепції особистісно орієнтованої освіти і потребує розробки дидактичних умов та технології їх дотримання у процесі навчання старшокласників.
2. Інтелектуальне уміння детерміновано як обов’язковий компонент пізнавальної діяльності й складне особистісне утворення, що передбачає загальні уміння належно виконувати дії на всіх етапах навчальної діяльності. Це уміння забезпечує свідоме володіння такими способами діяльності, як планування й орієнтація, сприйняття інформації, здійснення мисленнєвих операцій, оцінювання та осмислення результатів дій, що характеризують розвинену навчальну діяльність і опанування досвіду творчої діяльності. Як цілісний компонент пізнавальної діяльності інтелектуальне уміння має такі структурні складові: мисленнєву, інформаційну, комунікативну, організаційну. При цьому рівнева характеристика інтелектуального уміння передбачає сформовані дії логічно оперувати навчальним матеріалом та творчо розв’язувати проблеми. У результаті констатувального експерименту встановлено недостатній рівень сформованості в учнів умінь логічно оперувати навчальним матеріалом і використовувати ці вміння в навчанні, проте виявлено спільну готовність учителів і учнів до активної участі у процесі формування особистості учня. Зібрані дані визначили зміст і характер дослідно-експериментальної роботи щодо формування у старшокласників інтелектуальних умінь, а також спонукали до визначення сукупності дидактичних умов їх формування. Доведено, що процес формування інтелектуальних умінь має поетапний характер. Виділені етапи: оволодіння теоретичними основами умінь, закріплення умінь логічно оперувати навчальним матеріалом, засвоєння міжпредметного характеру інтелектуальних умінь відповідають логіці засвоєння уміння та забезпечують поступове удосконалення інтелектуального розвитку старшокласників.
3. На основі теоретичних узагальнень розроблено дидактичну модель поетапного формування інтелектуальних умінь в учнів. Кожен компонент моделі (інтелектуально-логічний, змістово-інтегративний, рефлексивний) передбачає встановлення зв’язків між етапами формування інтелектуальних умінь і дидактичним умовами їх ефективного формування та підкріплюється відповідним організаційним і науково-методичним забезпеченням. Так інтелектуально-логічний компонент моделі передбачає засвоєння учнями теоретичних знань про уміння. Цей компонент реалізується через залучення старшокласників до занять факультативного курсу "Основи пізнання у навчанні". Результатом цього етапу є опанування учнями метазнань. Змістово-інтегративний компонент через міжпредметний задачний підхід і дидактичну взаємодію в системі "учитель-учень" дає можливість у нестандартних ситуаціях використовувати знання з різних розділів природничих дисциплін і таким чином вийти на етап закріплення умінь логічно оперувати навчальним матеріалом. І, нарешті, рефлексивний компонент, враховуючи сформовану в учнів здатність до рефлексії (завдяки веденню ними щоденника індивідуальних спостережень), уміння самореалізації і самооцінки, передбачає засвоєння міжпредметного характеру інтелектуальних умінь у процесі активної пізнавальної діяльності з виконання різнорівневих міжпредметних завдань.
4. З’ясовано, що ефективному формуванню інтелектуальних умінь в учнів сприяє технологія навчання природничих дисциплін на основі розробленої моделі та дотримання сукупності дидактичних умов. Виділено психолого-педагогічні чинники, що сприяють ефективному функціонуванню моделі: урахування вікових індивідуально-психологічних особливостей старшокласників та наявного рівня їхніх знань про мисленнєві операції і прийоми мисленнєвої діяльності; опора на рівневу структуру інтелектуальних умінь та зміст освіти природничих дисциплін; надання процесу формування умінь особистісної значущості. Обґрунтовано, що науково-методичне забезпечення моделі й технології полягає в наданні змісту природничих дисциплін особистісної спрямованості і структуруванні його у вигляді модулів; здійсненні міжпредметного задачного підходу до навчання природничих дисциплін; залученні учнів до активної пізнавальної діяльності з виконання міжпредметних завдань і вправ різного рівня складності.
5. Експериментальна перевірка розробленої відповідно до дидактичної моделі технології та методики формування у старшокласників інтелектуальних умінь підтвердила їх позитивний вплив на сформованість в учнів метазнань, прийомів розумової діяльності та інтелектуальних умінь творчого характеру. Якісний і кількісний аналіз здобутих даних засвідчив позитивні зміни показників сформованості у старшокласників інтелектуальних умінь. Після завершення експериментального навчання кількість учнів, що володіють інтелектуальними уміннями на високому рівні, становить 21,1%, на достатньому 65,1%, на середньому 13, 8%, на низькому і нульовому рівнях 0%. При тому, що на початок експерименту кількісні показники становили: на високому рівні 7,7%, на достатньому 6,7%, на середньому 41,5%, на низькому і нульовому рівнях відповідно 22,8% і 21.3%. Достовірність здобутих даних підтверджена репрезентативністю вибірки учнів та методами математичної статистики, які використовувалися в ході дослідження.
6. У методичних рекомендаціях, підготовлених для педагогічних працівників загальноосвітніх навчальних закладів щодо технології формування інтелектуальних умінь учнів, підкреслено, що структурування змісту навчання у вигляді модулів, здійснення задачного підходу до навчання природничих дисциплін якнайкраще сприяє поетапному засвоєнню умінь, оволодінню такими структурними елементами діяльності, як планування, саморозвиток, рефлексія, самостійна пізнавальна діяльність учнів; використання системи міжпредметних завдань різного рівня складності, багатокомпонентних завдань є ефективним у набутті учнями досвіду творчої діяльності на етапі засвоєння творчого (міжпредметного) характеру інтелектуальних умінь. Ці методичні рекомендації можуть використовувати викладачі, науковці (для здійснення науково-дослідної та педагогічної діяльності), студенти (для зростання рівня професійної підготовленості до майбутньої професійної діяльності), практичні педагогічні працівники (для організації ефективного процесу формування інтелектуальних умінь у старшокласників).
Наше дослідження не вичерпало всіх аспектів розглядуваної проблеми. Подальшого вивчення потребують такі питання: а) розробка системних методів діагностики рівнів сформованості інтелектуальних умінь творчого характеру; б) можливості самостійної діяльності старшокласників і студентів першого-другого курсів вищих навчальних закладів у процесі вдосконалення інтелектуальних умінь та використання їх у навчанні; в) характер організації процесу навчання в школах нового типу і його вплив на рівень сформованості в учнів інтелектуальних умінь. З вивченням цих питань ми пов'язуємо подальшу роботу щодо пошуків шляхів формування творчої всебічно розвиненої особистості випускника школи.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абульханова-Славская К.А. Деятельность и психология личности. М.: Наука, 1980. 336 с.
2. Амонашвили Ш.А. Гуманно-личностный подход к детям. М. Воронеж, 1998. 544 с.
3. Амонашвили Ш.А. Здравствуйте, дети! М., 1983. С. 111.
4. Андреев В.И. Диалектика воспитания и самовоспитания творческой личности: Основы педагогики творчества. Казань, 1988. 236 с.
5. Андреев В.И. Эвристическое программирование учебно-исследовательской деятельности. М.: Высшая школа, 1981. 240 с.
6. Арделян О.В. Дидактичні умови формування загально-пізнавальних умінь і навичок у молодших школярів: Автореф. дис. канд. ... пед. наук: 13.00.09 / Криворізький державний педагогічний університет. Кривий Ріг, 2002. 21 с.
7. Артемов В.А. Курс лекций по психологии. Изд. 2-е перераб. и доп. Учебное пособие для пед. ин-тов. Харьков: Изд-во гос. ун-та, 1958. 420 с.
8. Аршанский Е.Я. Специфика обучения химии в физико-математических классах // Химия в школе. 2002. № 6. С. 23-29.
9. Атаманчук П.С. Теорія і методика управління пізнавальною діяльністю старшокласників у навчанні фізики: Автореф. дис. ... док. пед. наук. К.: НПУ, 2000. 40 с.
10. Ашмарин Б.А. Двигательные умения и навыки // Теория и методика физического воспитания. Уч. пособие. Гл. IV. М., 1979. С. 6575.
11. Бабаєва Н. та ін. Методичні матеріали з фізики. 11-й клас ІІ семестр / Бабаєва Н., Бодавголієва А., Семерфельд О. К., 2005. 128 с.
12. Бабанский Ю.К. Избранные педагогические труды / Сост. М.Ю. Бабанский. М.: Педагогика, 1989. 560 с.
13. Бабанский Ю.К. Методы стимулирования учебной деятельности школьников // Сов. Педагогика. 1980. № 3. С. 99106.
14. Бабанский Ю.К. Проблемы повышения эффективности педагогических исследований. М.: Педагогика, 1982. 192 с.
15. Балл Г.А. Теория учебных задач: Психолого-педагогический аспект. М.: Педагогіка, 1990. 184 с.
16. Балл Г.О. Гуманізація освіти в контексті сучасності: психолого-педагогічні орієнтири // Освіта і управління. 1999. № 3. С. 2134.
17. Балл Г.О. Особистісна свобода і гуманізація освіти // Практична психологія та соціальна робота. 2001. № 1. С. 25.
18. Барулин В.С. Социально-философская антропология. М.: Омега, 1994. С. 220.
19. Бевз Г.П. Методика викладання математики. К., 1989. 367 с.
20. Бех І.Д. Особистісно-зорієнтоване виховання нова освітня філософія // Педагогіка толерантності. 2001. № 1. С. 16-19.
21. Бех І.Д. Особистісно-зорієнтоване виховання. К., 1998. 204 с.
22. Библер В.С. От наукоучения к логике культуры. М.: Политиздат, 1991. 413 с.
23. Библиотека журнала "Директор школы". М.: Сентябрь. 1999. № 3 С. 108-114.
24. Битинас Б.П. Многомерный анализ в педагогике и педагогической психологии. Вильнюс, 1971. 347 с.
25. Бібік Н., Бурда М. Профільна школа: проблеми науково-методичного супроводження // Біологія і хімія в школі. 2004. № 6. С. 2-4.
26. Білоконна Н.І. Формування інтелектуальних умінь молодших школярів: Автореф. дис. ... канд.пед. наук: 13.00.09. К., 1999. 17с.
27. Блонский П.П. Избранные педагогические произведения. М., 1961. 695 с.
28. Богоявленский Д.Н. Приемы умственной деятельности и их формирование у школьников // Вопросы психологии. 1969. № 2. С. 25-38.
29. Богоявленский Д.Н. Приемы умственной деятельности как единица изучения психологии обучения // Воспитание, обучение и психологическое развитие: Тезисы докладов к V Всесоюзному съезду психологов СССР. Ч. 1. М. 1977. С. 103104.
30. Богоявленский Д.Н. Формирование приемов умственной работы учащихся как путь развития мышления и активизация учения // Вопросы психологии. 1962. № 4. С. 103104.
31. Богоявленский Д.Н., Менчинская Н.А. Психология усвоения знаний в школе. М., 1959. 346 с.
32. Бойко Е.И. К постановке проблемы умения и навыков в современной психологии // Сов. педагогика. 1955. № 1. С. 47.
33. Бондаревская Е.В. Гуманистическая парадигма личностно-ориентированного образования // Педагогика. 1997. №4. С. 1117.
34. Бондаровская В.М., Рыбалка В.В. Опыт изучения стратегий конструкторского проектирования средств вычислительной техники. // Вопросы психологи. 1979. № 3. С. 8796.
35. Брадис В.М. Методика преподавания математики в средней школе. М., 1954. 484 с.
36. Бугрий Е.В. Теория и практика формирования интеллектуальных школьников. К.: Демиур, 2004. 308 с.
37. Булавацький В. Найпростіші математичні моделі екологічних та біологічних процесів // Математика в школі. 2002. № 5. С. 52-54.
38. Бурая И.В., Аранская О.С. Интеграция знаний и умений как условие творческого саморазвития личности // Химия в школе. 2001. № 10. С. 2332.
39. Буринська Н.М., Величко Л.П. Хімічні знання необхідна складова освіченості людини // Рідна школа. 1993. № 5. С. 48-51.
40. Васьков Ю.В. Педагогічні теорії, технології, досвід (Дидактичний аспект). Х.: Скорпіон, 2000. 120 с.
41. Ващенко Г. Виховний ідеал. Полтава: Ред. газ. "Полтавський вісник", 1984. 191 с.
42. Ващенко Г. Загальні методи навчання. Підручник для педагогів. К.: Українська видавнича спілка, 1997. 441 с.
43. Вихренко А.С., Вихренко Т.О. Зошит з біології учня 11 класу. 4-е видання, перероб. і доп. К.: Школяр, 2003. 112 с.
44. Воробьева Л.И. Дидактические условия формирования интеллектуальных умений студентов педвузов: Дис. кандидата пед. наук. М., 1990. 169 с.
45. Выготский Л.С. Динамика и структура личности подростка. Собр. сочинений: В 6-ти т. Т.4. М.: Педагогика, 1984. С. 220242.
46. Выготский Л.С. Мышление и речь Собр. сочинений: в 6-ти т. Т.2. М.: Педагогика, 1982. С. 5-361.
47. Гальперин П.Я. Развитие исследований по формированию умственных действий // Психологическая наука в СССР. М. 1959. Т. 1. С. 441469.
48. Гербарт И.Ф. Избранные педагогические сочинения. Т.1. М.: Учпедгиз, 1940. 292 с.
49. Гессен С.И. Основы педагогики. Введение в прикладную философию: Учебное пособие для вузов / Отв. ред. и сост. П.В.Алексеев. М.: "Школа-Пресс", 1995. 448 с.
50. Говоркова А.Ф. Опыт изучения некоторых интеллектуальных умений // Вопросы психологии. 1962. № 2. С. 8391.
51. Гончаренко С. Український педагогічний словник. К.: Либідь, 1997. 376 с.
52. Гончаренко С., Мальований Ю. Гуманізація і гуманітаризація освіти // Шлях освіти. 2001. № 2. С. 26. № 3. С. 28.
53. Гончаренко С.У. Методика як наука // Шлях освіти. 2000. № 1. С. 26, № 2. С. 511.
54. Граник Г.Г. Психологическая модель процесса формирования умения // Вопросы психологии. 1979. № 3. С. 5665.
55. Гурьянов Е.В. Навык и действие: Уч. зап. МГУ. Вып. 90. М., 1945. С. 133148.
56. Давыдов В.В. Проблемы развивающего обучения: Опыт теоретического и экспериментального психологического исследования. М.: Педагогика, 1986. 240 с.
57. Державний стандарт базової і повної середньої освіти // Біологія і хімія в школі. 2004. № 2. С. 2-7.
58. Деркач Л.М. Психологія самоконтролю в процесі засвоєння іноземної мови: Монографія. Дн-ськ, 1993. 132 с.
59. Джелали В.И. Современные цели и задачи школьной деятельности // Імідж школи на порозі ХХІ ст. Практико-зорієнтований посібник. Ред. кол.: Т.С. Антоненко, І.Г. Єрмаков та інші. К., 1998. С. 181.
60. Дістервег А. Вибрані педагогічні твори. М., 1956. 374 с.
61. Дмитриев А.Е. Педагогика: Хрестоматия для педагогических училищ: Учеб. пособие для уч-ся пед. училищ / Сост. А.Е.Дмитриев. М.: Просвещение, 1985. 415 с.
62. Дмитриев А.Е. Теория и практика формирования умений и навыков в системе начального обучения: Дисс. доктора пед. наук. М., 1978. 381 с.
63. Дружинин В.Н. Психология общих способностей. СПб.: Изд-во "Питер", 1999. 368 с.
64. Дубинин Н.П. Очерки о генетике. М.: Сов. Россия, 1985. 256 с.
65. Дункер К. Психология продуктивного (творческого) мышления // Психология мышления: Сб. переводов / Под ред. А.М.Матюшкина. М.: Прогресс, 1965. 532 с.
66. Дьюи Джон Психология и педагогика мышления. М.: Лабиринт, 1999. 190 с. (Классика мировой гумманитарной мысли).
67. Егоров С.Ф. Хрестоматия по истории школы и педагогики в России (до Великой Октябрьской социалистической революции). Учебное пособие для студентов пед. институтов / Под ред.д-ра пед. наук, профессора Ш.И. Ганелина. Сост. и автор вводных очерков канд. пед. наук С.Ф. Егоров. М.: Просвещение, 1974. 523 с.
68. Емельянова Е.О. Многокомпонентные задания как средство развития интеллектуальных умений учащихся // Химия в школе. 2001. № 5. С. 2325.
69. Єрмаков І.Г. Образ школи у контексті життєтворчості особистості // Імідж школи на порозі ХХІ століття: Практико-зорієнтований посібник. Ред. кол.: Т.С. Антоненко (голова), І.Г. Єрмаков (науковий редактор) та інші К., 1998. С. 726
70. Єрмаков І.Г. Педагогіка життєтворчості // Н-м. зб. "Школа життєтворчості особистості". К.: КДО, 1995. С. 311.
71. Жуйков С.Ф. Психологические основы оптимизации обучения младших школьников русскому языку: Дис док. наук: М., 1975. 393 с.
72. Жуйков С.Ф. Формирование орфографических действий у младших школьников. М., 1965. 354 с.
73. Журавлев И.К. Система познавательных задач по предмету // Советская педагогика, 1981. № 9. С. 4955.
74. Завада Т.А. Система заданий учебника как средство формирования интеллектуальных умений у школьников (на материале предметов гуманитарного цикла в 4-6 классах): Дис. канд.пед.наук: 13.00.01. К., 1989. 205 с.
75. Зависимость обучения от типа ориентировочной деятельности / Под ред. П.Я.Гальперина и Н.Ф.Талызиной. М., 1968. 238 с.
76. Загвязинский В.И. О движущих силах учебного процесса // Советская психология. 1973. № 6. С. 37-42.
77. Зайченко І.В. Деякі проблеми розвитку української націоналістичної школи в педагогічній спадщині С.Русової // Вісник акад. пед. наук України. 1993. № 1.
78. Занков Л.В. Избранные педагогические труды. / АПН СССР. М.: Педагогика, 1990. 424 с.
79. Запорожец А.В. Избранные психологические труды. В 2 т. Т.1. Психологическое развитие ребенка / АПН СССР. М.: Педагогика, 1986. 320 с.
80. Зильберштейн А.И. Исследование индивидуальных особенностей учащихся, определяющих успех решения проблемных задач// Новые исследования в педагогических науках. М.: Педагогіка. 1974. № 10. С. 19-21.
81. Зимняя И.А. Педагогическая психология: Учеб. пособие. Ростов-на-Дону: Издательство "Феникс", 1997. 480 с.
82. Зязин А.О. Пути и средства формирования познавательных умений и навыков у младших школьников: Дисс. канд. пед. наук. М., 1983. 185 с.
83. Иванов Р.И. Развитие мышления школьников в процессе выполнения ими учебно-логических заданий. Куйбышев, 1979. 72 с.
84. Ильин Е.П. Умения и навыки. Нерешенные вопросы // Вопросы психологии. 1986. № 2. С. 138148.
85. Ильина Т.А. Структурно-системный подход к организации обучения. М.: Знание, 1972. 96 с.
86. Кабанова-Меллер Е.Н. Формирование приемов умственной деятельности и умственное развитие учащихся. М., 1968. 288 с.
87. Кабардин О.Ф., Кабардина С.И., Орлов В.А. Задания для контроля знаний учащихся по физике в средней школе: Дидактический материал. Пособие для учителей. К.: Рад. шк., 1986. 160 с.
88. Калмыкова З.И. Продуктивное мышление как основа обучаемости: Монография. М.: Педагогика, 1981. 200 с.
89. Кампанелла Т. Город солнца. Пер. с латинск. и коммент. Ф.А.Абрамсон (и др.). Вступит. статья В.П.Волгина М., 1954. 227 с.
90. Кац М. Физический материал на уроках математики // Математика. 2001. № 2. С. 2328.
91. Кларин М.В. Личностная ориентация в непрерывном образовании // Педагогика. 1996. № 2. С. 1421.
92. Кнорр Н. Інтегроване вивчення фізики в класах природничого профілю // Фізика та астрономія в школі. 1999. № 1. С. 25.
93. Кожухов С.К. Как провести отбор учащихся в класс с углубленным изучением математики // Математика в школе. 2000. № 5. С. 32-34.
94. Коменский Я.А. Великая дидактика // Изб. пед. соч.: В 2 т. М., 1982. Т. 1. 656 с.
95. Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи: Бібліотека з освітньої політики / Під заг. ред. О.В.Овчарук. К.: "К.І.С.", 2004. 112 с.
96. Кондрашова Л.В. Гуманизация учебно-воспитательного процесса школы: история, теория, поиски. Учеб. метод. пособие. Кривой Рог, 1996. 74 с.
97. Кондрашова Л.В. Формування творчої особистості в навчальному процесі школи і вузу // Формування і діяльність творчої особистості: Матер. наук. конф. секц. ІІ. Педагогіка. Дн-ск, 1998. С. 3-5.
98. Кондрашова Л.В., Буряк В.К. Сутність та принципи гуманізації навчально-виховного процесу загальноосвітньої школи // Проблеми гуманіз. навч.-виховн. процесу у пед. теор. та практ. укр. шк.: Матер. наук.-практ. конфер. Кр. Ріг, 1996. С. 26-29.
99. Концепція математичної освіти 12-річної школи. Проект // Математика в школі. 2002. № 2. С. 12-17.
100. Коптєлова Т.П. Установчо-мотиваційний модуль до теми "Основні закономірності спадковості та мінливості" // Біологія. 2004. № 28. Вкладка "Газета в газеті".
101. Корнилов К.Н. Психология / Под ред. К.Н. Корнилова, А.А. Смирнова, Б.М. Теплова. Изд. 3-е перераб. и доп. М., 1948.
102. Костюк Г.С. Избранные психологические труды. М.: Педагогика, 1988. 304 с.
103. Костюк Г.С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості. К.: Радянська школа, 1989. 608 с.
104. Костюк Г.С. Навчання і психічний розвиток учнів // Психологічна наука, учитель, учень. К., 1979. С. 1932.
105. Костюк Г.С., Балл Г.А., Машбиц Е.И. О задачном подходе к исследованию учебной деятельности // Психология человеческого учения и решение проблем: 2-я Пражская конференция:Резюме. Прага. 1973. С. 70.
106. Краткий психологический словарь / Под общ.ред. А.В. Петровского, М.Г. Ярошевского. М: Политиздат., 1985. 431 с.
107. Кремень В. Особистісно-розвивальне навчання як науковий пріоритет // Рідна школа. 1998. № 11. С. 5357.
108. Кулибаба И.И. Проблема оптимальных требований к знаниям, умениям и навыкам учащихся: Сб. науч. трудов / Отв. ред. Кулибаба И.И. М., 1976. 115 с.
109. Кухарев Н.В. На пути к профессиональному совершенству: Книга для учителя. М.: Просвещение, 1990. 159 с.
110. Лаврентьєва О.О. Дидактичні умови формування інтелектуальних умінь старшокласників при вивченні науково-природничих дисциплін: Автореф. дисс. ... канд. пед.наук: 13.00.09 / Волинський ДУ ім. Л.Українки. Луцьк, 2005. 21 с.
111. Лаврешина Г.Ю. Формування логічної культури старшокласників у процесі навчання: Автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.09. Кр. Ріг, 2000. с.
112. Лазаревский С.В. Формирование общеучебных интеллектуальных умений у старшеклассников (на материале дисциплин естественно-научного цикла): Дисс. канд. пед. наук / НИИ педагогики УССР. К., 1990. 160 с.
113. Ланков О.В. До історії розвитку передових ідей в російській методиці математики. К.: Рад.шк., 1953. 176 с.
114. Левитов Н.Д. Психология труда. М.: Учпедгиз, 1963. 340 с.
115. Левківський М.В. Історія педагогіки: Навчально-методичний посібник. Житомир: ЖДПУ, 2003. 188 с.
116. Леонтьев А.Н. Деятельность: Сознание. Личность. Изд. 2-е. М.: Политиздат, 1977. 304 с.
117. Леонтьев А.Н. Проблемы развития психики. 3-е изд. М.: Изд-во Московского ун-та, 1972. 575 с.
118. Лернер И.Я. Проблемное обучение. М.: Знания, 1974. 63 с.
119. Лернер И.Я. Процесс обучения и его закономерности. М.: Знания, 1980. 86 с.
120. Лернер И.Я. Развивающее обучение с дидактических позиций // Педагогика. 1996. № 2. С. 811.
121. Лов'янова І.В. Дидактичні умови формування інтелектуальних умінь старшокласників: Методична розробка. Кривий Ріг, 2005. 32 с.
122. Лов'янова І.В. Дослідження рівнів сформованості інтелектуальних умінь старшокласників // Педагогіка вищої та середньої школи: Збірник наукових праць / Гол. ред. доктор пед. наук, проф.. Буряк В.К. Кривий Ріг: КДПУ, 2004. Випуск 7. С. 121128.
123. Лов'янова І.В. Здійснення міжпредметних зв’язків в умовах особистісно орієнтованого навчання природничим дисциплінам // Педагогічні засади формування гуманістичних цінностей природничої освіти, її спрямованість на розвиток особистості: Збірник матеріалів міжнародної науково-практичної конференції: Полтава: АСМІ, 2003. С. 366368.
124. Лов'янова І.В. Зміст математичної освіти і проблема формування інтелектуальних умінь старшокласників // Матеріали Всеукраїнської науково-методичної конференції "Проблеми метаматичної освіти". Черкаси.: Вид. від ЧНУ ім. Б.Хмельницького, 2005 . С. 96-99.
125. Лов'янова І.В. Ідеї гуманізму в науці і освіті: історія та сучасні технології // Постметодика. № 78. 2002. С. 25-29.
126. Лов'янова І.В. Інноваційні процеси в освіті: характеристика, класифікація, ієрархічні зв'язки // Наукові записки. Випуск 51. Серія: Педагогічні науки. Кіровоград: РВЦКДПУ ім. В.Винниченка. 2003. Ч. 1. С. 4347.
127. Лов'янова І.В. Інтеграція предметів природничо-математичного циклу один із шляхів формування в учнів інтелектуальних умінь старших класів // Наукові записки. Випуск 55. Серія: Педагогічні науки. Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В.Винниченка. 2004. С. 5863.
128. Лов'янова І.В. Інтерактивне навчання як форма педагогічної взаємодії в системі "учитель-учень" // Вісник Житомирського педагогічного університету. Випуск 12. Житомир: РВВ ЖДПУ ім. Ів.Франка. 2003. С. 111113.
129. Лов'янова І.В. Некоторые вопросы организации аналитико-синтетической деятельности учащихся на уроках физики // Сучасні технології в науці та освіті: Збірник наукових праць: У 3-х томах. Кривий Ріг: Видавничий відділ КДПУ, 2003 Т. 2. С. 101107.
130. Лов'янова І.В. Особистісно орієнтоване навчання як фактор формування всебічно розвиненої особистості // Педагогіка вищої та середньої школи: Збірник наукових праць /Гол.ред. доктор пед. наук, проф.. Буряк В.К. Кривий Ріг: КДПУ, 2003. Випуск 6. С. 122123.
131. Лов'янова І.В. Підготовка майбутніх учителів природничо-математичних дисциплін до здійснення задачного підходу в навчанні // Підготовка майбутнього вчителя природничих дисциплін в умовах моделювання освітнього середовища: Збірник укладено за матер. міжнародної науково-практичної конференції / Кол. авт. Полтава: АСМІ, 2004. С. 428430.
132. Лов'янова І.В. Парабола як предмет вивчення фізико-математичних дисциплін // Матеріали Міжнародної конференції "М.В.Остроградський - видатний математик, фізик, педагог". Полтава, 2001. С. 129-130.
133. Лов'янова І.В. Проблеми формування інтелектуального потенціалу в світлі поглядів Г.С. Костюка // Психологія у ХХІ ст..: перспективи розвитку: Матеріали ХІ костюківських читань (2829 січня 2003 р.). Т. 1. К.: Міленіум, 2003. С. 9397.
134. Лов'янова І.В. Розвиток математичних здібностей учнів в умовах особистісно орієнтованого навчання // Теорія та методика навчання математики, фізики, інформатики. Т.1. Збірник наукових праць. Кривий Ріг, 2001. С. 209-213.
135. Лов'янова І.В. Сутність і структура інтелектуальних умінь школярів // Педагогіка вищої та середньої школи: Збірник наукових праць / Гол.ред. доктор пед.наук, проф.. Буряк В.К. Кривий Ріг: КДПУ, 2003. Випуск 5. С. 127131.
136. Лозовая В.И. Познавательная активность школьников. Харьков, 1990. 173 с.
137. Ломов Б.Ф. Методологические и теоретические проблемы психологии. М., 1985. 444 с.
138. Лошкарева Н.А. Межпредметные связи и проблема формирования умений // Советская педагогика. 1973. № 10. С. 3138.
139. Лукин Н.С. Роль труда в формировании личности школьника. М., 1955. 52 с.
140. Лучшие психологические тесты / Пер. с англ. Е.А.Дружининой. Харьков, 1994. 320 с.
141. Макаренко А.С. Соч. Т.5. М., 1958. С. 242.
142. Мальковская Т.Н. Учитель-ученик // Хрестоматия по педагогической психологии. Учебное пособие для студентов. М.: Междунар. пед. академия, 1995. С. 227258.
143. Менчинская Н.А. Исследования по психологии обучения и развития // Воспитание, обучение и психическое развитие. Ч. II. М., 1977. С. 4573.
144. Менчинская Н.А. Проблемы учения и умственного развития школьника: Избр. психол. труды / АПН СССР. М.: Педагогика, 1989. 219 с.
145. Милерян Е.А. Психология формирования общетрудовых политехнических умений. М.: Педагогика, 1973. 299 с.
146. Моляко В.А. Психология решения школьниками творческих задач. К.: Рад. щкола, 1983. 95 с.
147. Монтень М. Опыты: В 3 кн. Изд. подг. А.С. Бобович и др. 2-е изд. Кн.3 М., 1979. 535 с.
148. Мышление учителя / Под ред. Ю.Н. Кулюткина, Г.С. Сухобской. М.: Педагогика, 1990. С. 10-11.
149. Напольнова Т.В. Активизация мыслительной деятельности учащихся на уроках русского языка: Пособие для учителя. М.: Просвещение, 1983. 111 с.
150. Натадзе Р.Г. Об овладении "конкретными" естественнонаучными понятиями в школе // Материалы совещания по психологии. М., 1957. С. 72-76.
151. Недодатко Н.Г. Формування навчально-дослідницьких умінь старшокласників: Автореф. дисс. ... канд. пед. наук: 13.00.09 / Харківський держ. пед. університет ім. Г.С.Сковороди. Х., 2000. 20 с.
152. Ніколенко Д.Ф. Психологія. Підручник для пед. вузів. За ред. проф.Г.С.Костюка. К., 1968. С. 434.
153. Обучение и развитие (Экспериментально-педагогическое исследование) / Под редакцией Л.В. Занкова. М.: Педагогика, 1975. 440 с.
154. Оконь В. Введение в общую дидактику. М.: Высш. шк., 1990. 382 с.
155. Олійник В. Про деякі шляхи розвитку творчих здібностей учнів під час вивчення фізики // Фізика та астрономія в школі. 2003. № 3. С. 31-33.
156. Онищук В.А. Типы, структура и методика уроков в школе. К.: Радянська школа, 1976. 184 с.
157. Онищук В.О. Активізація навчання старшокласників. К.: 1978. С. 99-101.
158. Опыт компьютерной педагогической диагностики творческих способностей / Под ред. В.И. Андреева. Казань: Изд-во Казанск. ун-та, 1989. 143 с.
159. Орач Б. Математичні моделі як засіб інтеграції знань // Математика. 2002. № 11(167). С. 15-16.
160. Освітні технології: Навч.-метод. посібник / О.М. Пєхота, А.З. Кіктенко, О.М. Любарська та ін.; За заг. ред. О.М. Пєхоти. К.: А.С.К., 2001. 256 с.
161. Осинская В.Н. Формирование умственной культуры учащихся в процессе обучения математике: Кн. для учителя. К.: Рад. школа, 1989. 192 с.
162. Основы дидактики / Под ред. Есипова Б.П. М.: Просвещение, 1967. С. 197.
163. Особенности обучения и психического развития школьников 13-17 лет / Под ред. И.В. Дубровиной, Б.С. Круглова. М.: Педагогика, 1988. 290 с.
164. Падалка О.С. та ін. Педагогічні технології. К.: Українська енциклопедія, 1995. 250 с.
165. Паламарчук В.Ф. Дидактические основы формирования мышления учащихся в процессе обучения. Дис. докт.пед.наук: 13.00.01. К., 1984. 327 с.
166. Паламарчук В.Ф. Школа учит мыслить. М.: Просвещение, 1979. 144 с.
167. Паламарчук В.Ф. Як виростити інтелектуала: Посіб. для вчителів і керівників шкіл / Б.Є. Будний (гол.ред.); Ін-т педагогіки АПН України. Т.: Навч. книга. Богдан, 2000. 151с.
168. Паламарчук В.Ф., Лазаревский С.В. К проблеме оптимизации организационных форм обучения // Рад. школа. 1986. № 4. С. 2427
169. Панчешникова Л.М. Об уровнях и показателях эффективности развивающегося обучения// Новые исследования в педагогических науках. М.: Педагогіка. 1974. № 10. С. 13-15.
170. Педагогика. Учебн. Пособие для студентов пед. вузов и пед. колледжей / Под ред. П.И.Пидкасистого. М., 2002. 640 с.
171. Педагогическая энциклопедия. Глав. редактор: И.А. Каиров и др., в 4 т., М.; Сов. Энциклопедия, 1968. Т.4: Сн-Я. 912 с.
172. Педагогічний пошук / Упоряд. І.М. Баженова; Пер. з рос. К.: Рад. школа, 1988. 496 с.
173. Педагогічний словник